Показники функції ендотелію у хворих на цукровий діабет 1 типу, ускладнений діабетичною нефропатією
Вивчення вмісту ендотеліну в плазмі крові хворих на цукровий діабет з різними стадіями. Дослідження рівня фактора Віллєбранда. Аналіз впливу інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту периндоприлу на вміст метаболітів оксиду азоту в плазмі пацієнтів.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.07.2015 |
| Размер файла | 75,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Анотація
Пхакадзе О.Г. Показники функції ендотелію у хворих на цукровий діабет 1 типу, ускладнений діабетичною нефропатією. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.14 - ендокринологія. - ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України», Київ, 2010.
Дисертація присвячена вивченню механізмів ендотеліальної дисфункції за ЦД 1 типу та її ролі в патогенезі діабетичної нефропатії (ДН); комплексній оцінці стану ендотелію на різних стадіях ДН за вмістом в крові вазоактивних ендотеліальних чинників - ендотеліна 1 (Е1), оксиду азоту (NO) та фактора Віллєбранда (ФВ); вивченню можливості корекції ендотеліальної дисфункції на різних стадіях ДН за допомогою терапії іАПФ периндоприлом.
Вперше проведено порівняльне комплексне дослідження стану ендотелію у 82-х хворих на ЦД 1 типу без ДН та з різними стадіями ДН та у 21-єї здорової людини відповідного віку. Доведено, що визначення вмісту Е1, ФВ та метаболітів оксиду азоту у крові може мати діагностичне значення для виявлення ендотеліальної дисфункції на ранніх стадіях ДН. Динамічні зміни вмісту ендотеліальних чинників поглиблюються по мірі прогресування ниркової патології. Виявлена тенденція до нормалізації вмісту ендотеліальних чинників на тлі призначення периндоприлу. Доведено, що динаміка вмісту Е1, ФВ та метаболітів оксиду азоту може розглядатись як критерій ефективності лікування ендотеліальної дисфункції та ДН.
Отримані в ході дослідження результати розширюють уявлення про можливості позитивного впливу периндоприлу на перебіг ДН за ЦД 1 типу шляхом корекції ендотеліальної дисфункції. Нормалізація артеріального тиску, статистично достовірне зниження мікроальбумінурії та відсутність прогресування протеїнурії, гарна стерпність при тривалому застосуванні, а також зручність прийому (1 раз на добу) дозволяють рекомендувати периндоприл для лікування ДН.
Ключові слова: цукровий діабет, діабетична нефропатія, ендотеліальна дисфункція, периндоприл.
Аннотация
Пхакадзе А.Г. Показатели функции эндотелия у больных сахарным диабетом 1 типа, осложнённым диабетической нефропатией. - Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.14 - эндокринология. - ГУ «Институт эндокринологии и обмена веществ им. В.П. Комиссаренко АМН Украины», Киев, 2010.
Диссертация посвящена исследованию механизмов эндотелиальной дисфункции (ЭД) при сахарном диабете (СД) 1 типа и её роли в патогенезе диабетической нефропатии; комплексной оценке функционального состояния эндотелия на основании содержания в крови вазоактивных эндотелиальных факторов: эндотелина 1 (Э1), оксида азота - по суммарному количеству его метаболитов - (NO2+NO3) и фактора Виллебранда (ФВ) на разных стадиях диабетической нефропатии; изучению возможности коррекции ЭД с помощью лечения ингибитором ангиотензинпревращающего фермента периндоприлом пациентов с разными стадиями диабетической нефропатии.
Впервые проведено комплексное сравнительное исследование функционального состояния эндотелия у больных СД 1 типа без клинических проявлений диабетической нефропатии и с разными стадиями заболевания и у здоровых людей соответствующего возраста в качестве контроля. Изучена зависимость уровня эндотелиальных факторов (ФВ, Э1 и (NO2+NO3)) в плазме крови от глубины поражения почек.
Обследованы 103 человека (61 мужчина и 42 женщины) в возрасте от 15 до 58 лет, которые были разделены на 4 группы. В группу 1 (контрольную) были отобраны 21 человек без СД, сосудистой патологии и нарушений функции почек - т.е. практически здоровые. 82 пациента с СД 1 типа были распределены на 3 группы в зависимости от уровня суточной экскреции альбумина с мочой и составили 2 группу с нормоальбуминурией, 3 группу с микроальбуминурией и 4 группу с протеинурией. Средний возраст обследованных, вошедших в перечисленные группы, не отличался при сравнении (р>0,05).
Все пациенты с СД получали инсулинотерапию. У обследованных 1 группы все изученные показатели были в пределах нормы. У пациентов с СД 1 типа, составивших 2 группу, при отсутствии признаков генерализованной сосудистой и почечной патологии отмечено статистически достоверно повышенное содержания Э1 в плазме крови по сравнению с контролем. При этом за счет компенсаторного повышения уровня (NO2+NO3) поддерживается нормотензия. Увеличенное по сравнению с контролем содержание ФВ в плазме крови этой группы больных является, наряду с изменениями содержания Э1 и (NO2+NO3) признаком ЭД, которая возникла до клинической манифестации нарушений функции почек, на фоне нормоальбуминурии и нормотензии. Повышенное содержание ФВ, по-видимому, является признаком начальной стадии ДН, учитывая роль ФВ как предиктора микроальбуминурии. У пациентов 3 группы при наличии микроальбуминурии и повышенного артериального давления отмечается падение содержания (NO2+NO3), как абсолютного, так и, в особенности, относительного - при выраженном увеличении уровня Э1 в плазме крови. В результате повышается артериальное давление. Эти изменения углубляются по мере прогрессирования ДН - у пациентов с протеинурией обнаруживается резко повышенный уровень Э1 на фоне еще большего падения содержания (NO2+NO3) наряду со стойкой артериальной гипертензией. Неуклонное повышение уровня ФВ у пациентов с микро- и макроальбуминурией свидетельствует об усилении повреждения эндотелия и углублении ЭД в ходе развертывания патологического процесса в почках.
Доказана целесообразность определения содержания Э1, (NO2+NO3) и ФВ в плазме крови больных СД 1 типа для выявления ЭД и диагностики ранних стадий ДН, а также прогностическая ценность этих показателей.
Доказана необходимость выделения в группу повышенного риска развития ДН пациентов с СД 1 типа без микроальбуминурии и артериальной гипертензии, но с увеличенным содержанием Э1, (NO2+NO3) и ФВ в плазме крови.
С целью коррекции ЭД при ДН предложено применение ингибитораангиотензинпревращающего фермента периндоприла. Дана положительная оценка возможности лечения ДН периндоприлом. Выявлена тенденция к нормализации содержания Э1, ФВ и (NO2+NO3) на фоне терапии периндоприлом.
Показано, что лечение периндоприлом приводит к нормализации артериального давления, очевидно, за счет коррекции ЭД с повышением содержания (NO2+NO3) и падением уровня Э1 и ФВ в плазме крови.
Доказано, что динамика содержания Э1, (NO2+NO3) и ФВ может служить критерием эффективности лечения периндоприлом. Отмечено уменьшение микроальбуминурии через 6 месяцев приема периндоприла, что свидетельствует о нефропротекторных свойствах препарата. Отсутствие нарастания протеинурии подтверждает возможность стабилизации патологического процесса у пациентов с выраженной ДН.
Полученные в ходе исследования результаты расширяют представления о возможности положительного влияния терапии периндоприлом на течение ДН при СД 1 типа путём коррекции ЭД. Нормализация артериального давления, статистически достоверное уменьшение микроальбуминурии и отсутствие нарастания протеинурии, хорошая переносимость при длительном применении наряду с удобством приёма (1 раз в сутки) позволяют рекомендовать периндоприл для лечения ДН.
Ключевые слова: сахарный диабет, диабетическая нефропатия, эндотелиальная дисфункция, периндоприл.
Annotation
Pkhakadze A.G. Indicators of endothelial function among patients with type 1 diabetes mellitus complicated by diabetic nephropathy. - Manuscript.
The thesis to obtain scientific degree of the Candidate of Medical Sciences in specialty 14.01.14 - endocrinology. - State Institution “V.P. Komissarenko Institute of endocrinology and metabolism, Academy of Medical Sciences of Ukraine”, Kyiv, 2010.
The thesis is devoted to the study of mechanisms of endothelial dysfunction among patients with type 1 diabetes mellitus and its role in the pathogenesis of diabetic nephropathy (DN), integrated evaluation of the endothelial status at different stages of DN based on the content of endothelial vasoactive factors in blood plasma such as endothelin 1 (E1), nitric oxide (NO) and von Willebrand factor (vWF), to the study of potential correction of the endothelial dysfunction at different stages of DN by way of perindopril therapy.
The comparative complex study of the endothelial status among 82 patients with type 1 diabetes mellitus without DN and with different stages of DN and among 21 healthy volunteers of the relevant age was carried out for the first time. It is proved that determination of the content of E1, vWF and nitric oxide metabolites in blood plasma may have diagnostic importance in defining endothelial dysfunction at early stages of DN. Dynamic changes in the content of endothelial factors intensify as the renal pathology progresses. The trend to normalization of endothelial factors content when taking perindopril was also revealed. It is proved that dynamics of the content of E1, vWF and nitric oxide metabolites may be considered as criterion of efficiency of treatment of endothelial dysfunction and DN.
The received results of the study extend the view on possible positive influence of perindopril on the course of DN among patients with type 1 diabetes mellitus by way of endothelial dysfunction correction. Blood pressure normalization, statistically significant microalbuminuria reduction and absence of proteinuria increase, good tolerance in case of long-term intake and suitability of taking (once daily) enable to recommend perindopril for treatment of DN.
Key words: diabetes mellitus, diabetic nephropathy, endothelial dysfunction, perindopril.
Перелік скорочень
АІІ - ангіотензин ІІ
АГ - артеріальна гіпертензія
АТ - артеріальний тиск
ДН - діабетична нефропатія
Е1 - ендотелін 1
ЕД - ендотеліальна дисфункція
іАПФ - інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту
ІМТ - індекс маси тіла
КГ - контрольна група
МАУ - мікроальбумінурія
НП - нейропатія
NO - оксид азоту
NO2 - нітрит
NO3 - нітрат
NOS - оксиду азоту синтаза
ПУ - протеїнурія (макроальбумінурія)
РАС - ренін-ангіотензинова система
РП - ретинопатія
ЦД - цукровий діабет
ФВ - фактор Віллєбранда
ШКФ - швидкість клубочкової фільтрації
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Цукровий діабет як надзвичайно небезпечна хвороба в історії світової медицини, розгляд неврологічних ускладнень. Аналіз проблем комплексного лікування хворих з діабетичною полінейропатією. Гіперглікемія як кардинальний симптом діабету другого типу.
курсовая работа [109,3 K], добавлен 02.10.2013Виявлення генетичної схильності хворих на цукровий діабет 2 типу до раннього розвитку абсолютної інсулінової недостатності, визначення наявності поліморфізму С-Т1858Т гену PTPN22 у хворих та оцінка його патогенетичного значення в еволюції захворювання.
автореферат [82,2 K], добавлен 09.04.2009Гормонально-метаболічний гомеостаз, клінічні прояви симптоматичних психічних розладів та методи оптимізації терапії хворих на цукровий діабет. Частота антропометричних показників, стан ліпідного метаболізму, порушення вуглеводного обміну при шизофренії.
автореферат [36,7 K], добавлен 09.04.2009Закономірності розвитку уражень АНС при цукровому діабеті. Методи ранньої діагностики, патогенетично-обґрунтованого лікування і профілактики ДАН у хворих на цукровий діабет 1 типу. Лікування сірковмісними препаратами та вплив їх на перебіг хвороби.
автореферат [147,5 K], добавлен 17.02.2009Клінічні особливості перебігу шлункових дисритмій у хворих на ЦД 2-го типу та ФД. Дослідженняи і аналіз вмісту гастроінтестинальних гормонів та стану вуглеводного обміну. Вплив мосаприду на показники МЕФШ у хворих з уповільненим спорожненням шлунку.
автореферат [42,5 K], добавлен 21.03.2009Цукровий діабет як медико-соціальна проблема, розповсюдження патологїї. Лікування цукрового діабету, декомпенсованого до кетоацидотичного кризу. Кисневий бюджет, мозковий метаболізм, гемодинаміка, стан когнітивних функцій - варіанти інтенсивної терапії.
автореферат [37,4 K], добавлен 14.03.2009Критерії проведення раціональної фармакотерапії порушень вуглеводного обміну. Спосіб корекції гіпертригліцеридемії у хворих на інфаркт міокарда з порушеною функцією печінки. Особливості порушення вуглеводного обміну. Стан ліпідного обміну у хворих.
автореферат [948,3 K], добавлен 21.03.2009Вплив ступеня компенсації діабету та способу корекції вуглеводного обміну на виразність і частоту ДД міокарда у хворих із цукровим діабетом 2 типу в поєднанні з ішемічною хворобою серця. Вплив метаболічних препаратів на діастолічну функцію серця.
автореферат [32,9 K], добавлен 12.03.2009Нові методи лікування із застосуванням лізиноприлу і глутаргіну на основі вивчення клініко-патогенетичних особливостей мозкового і периферійного кровоплину у хворих на артеріальну гіпертензію, аналіз впливу лікування на клінічний перебіг захворювання.
автореферат [32,9 K], добавлен 21.03.2009Метод гетерогенного твердофазного імуноферментного аналізу для визначення вмісту антитіл до екзогенного та ендогенного інсулінів у сироватках крові людей. Діагностичні характеристики імуноферментного методу (чутливість, специфічність, відтворюваність).
автореферат [47,5 K], добавлен 07.03.2009
