Лікування та профілактика захворювань твердих тканин зубів у дітей раннього віку з генетично обумовною патологією сполученої тканини

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

«ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ»

ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБІВ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ З ГЕНЕТИЧНО ОБУМОВЛЕНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ

14.01.22 -- стоматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

ЯРОШЕНКО Олена Григорівна

Одеса - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському національному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник:

Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Куцевляк Валерій Ісайович, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна МОН України, професор кафедри хірургічних хвороб

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Дєньга Оксана Василівна, Державна установа «Інститут стоматології АМН України», м. Одеса, завідувач відділення стоматології дитячого віку.

- доктор медичних наук, професор Дичко Євген Никифорович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри дитячої стоматології.

Захист відбудеться «21» червня 2010 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Державній установі «Інститут стоматології АМН України» за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державної установи «Інститут стоматології АМН України» (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11).

Автореферат розісланий «21» травня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.О. Бабеня

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У останні десятиріччя на зміну попередньому уявленню про те, що у дітей до 3-х років карієс зубів виникає украй рідко, прийшли дані про його поширеність до 62,6 % серед малюків до 2-х років і та 70,3 % - 85,5 % серед малюків 3-х років (Удовицкая Е.В. с соавт., 1990; Хоменко Л.О. зі співавт., 1995, Минченя О.В., 2000, Деньга О.В., 2004; Cayley A.S., Holt R.D., 1997). На жаль росте і інтенсивність карієсу: 3,7-3,9 у 70,3 % 3-х літніх дітей Південно-європейського регіону, 13,49 % мають інтенсивність карієсу більше 8 (Кузьмина Э.М., 1995; Гоменюк Т.Н., Сечень И.Т., 1997; Елизарова В.М, 1998, Маслак Е.Е., Рождествинская Н.В., 2001; Біденко Н.В., 2007). Внаслідок високої поширеності захворювання відбувається швидкий розвиток ускладнень карієсу. За даними Т.Ф. Віноградової (1988), ускладнення карієсу у дітей з першим ступенем активності карієсу формується вже через 13 місяців, з другим - через 7 місяців, а з третім - через 3 місяці.

До теперішнього часу єдиної теорії виникнення карієсу не існує. Причини, які ведуть до збільшення поширеності карієсу, різноманітні. Стоматологічна захворюваність в даний час трактується з позиції провідного значення ендогенних чинників в патологічних механізмах її розвитку. Резистентність тимчасових зубів до карієсу залежить від внутршньоутробного розвитку плоду (Фалин Л.И., 1963; Персин Л.С., 1995; Елизарова В.М., Смирнова Т.А., 1998).

Останніми роками зріс інтерес до вивчення «генних хвороб» (що викликані генними мутаціями) (Пузырев В.П., 2002; Богатирьова Р.В., Гречаніна О.Я., 2003; Демин В.Ф., 2005; Hoffman G.F. et al., 2002). Генетично обумовленою патологією є дисплазія сполучної тканини. Велика увага лікарів-педіатрів і генетиків спрямовані на ранню діагностику цієї патології. Сполучнотканинна дисплазія - це порушення розвитку сполучної тканини в ембріональному і постнатальному періодах внаслідок генетично зміненого фібріллогенеза позаклітинного матриксу, що призводить до розладу гомеостазу на тканинному, органному і організменному рівнях у вигляді різних морфо-функціональних дефектів вісцелярних і локомоторних органів з прогредієнтним перебігом (Сибуль И.Э., 1998; Григорович Э.М., 2003). Опис стану твердих тканин зубів у дітей на тлі дисплазії сполучної тканини в доступній нам літературі не знайдено.

В даний час розроблено великий арсенал засобів і методів лікувально-профілактичних заходів захворювань порожнини рота, серед яких головне місце відводиться профілактиці стоматологічних захворювань у дітей. Проте профілактична робота серед дітей перших трьох років життя не ведеться на належному рівні. Розробка і впровадження сучасних засобів ендогенної та екзогенної профілактики карієсу зубів у дітей раннього віку є необхідною умовою подальшого нормального розвитку дитячої стоматології.

Лікувально-профілактичні заходи необхідно проводити залежно від віку, соматичного і стоматологічного статусу дитини (Cайфуллина Х.М., 2000). Це дозволяє попередити розвиток цілого ряду ускладнень як в стані здоров'я всього організму в цілому, так здоров'я порожнини рота малюка (Земцовській Е.В., 2000; Шиляев Р.Р., Шальнова С.Н., 2003).

Донині не проводилося комплексного обстеження стоматологічного статусу дітей раннього віку з генетично обумовленою патологією сполучної тканини, так само не вивчали кальцій-фосфорний обмін, амінокислотний та вуглеводний обміни. Відсутність рекомендацій з ендогенної та екзогенної профілактики захворювань твердих тканин зубів у дітей раннього віку на тлі дисплазії сполучної тканини з урахуванням багатьох патогенетичних ланок зумовило вибір теми даного дослідження.

Визначення патологічних метаболітів у поєднанні з клінічними проявами патології твердих тканин зубів у дітей раннього віку робить тему роботи актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри стоматології дитячого віку, дитячої щелепний-лицьової хірургії і імплантологиі Харківського національного медичного університету МОЗ України: «Удосконалення і розробка нових методів діагностики і лікування хворих з патологією щелепно-лицьової області» (№ ДР 0106U001858). Здобувач була виконавцем окремого фрагмента вищезгаданої теми.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - підвищення ефективності профілактики та лікування захворювань твердих тканин зубів у дітей раннього віку з генетично обумовленою патологією сполучної тканини шляхом розробки та обгрунтування комплексу лікувально-профілактичних заходів.

Для досягнення поставленої мети були візначені наступні завдання:

1. Визначити показники інтенсивності карієсу зубів та рівень гігієни порожнини рота у дітей раннього віку з генетично обумовленою патологією сполучної тканини.

2. Визначити вміст кальцію і фосфору в крові та дослідити рівень їх виведення з сечею у дітей раннього віку з генетично обумовленою патологією сполучної тканини.

4. Визначити ступінь порушення амінокислотного та вуглеводного обміну в дітей раннього віку з генетично обумовленою патологією сполучної тканини.

5. Розробити комплекс заходів для профілактики і лікування захворювань твердих тканин зубів у дітей раннього віку з генетично обумовленою патологією сполучної тканини та оцінити його ефективність.

Об'єкт дослідження - захворювання твердих тканин зубів дітей з генетично обумовленою патологією сполучної тканини.

Предмет дослідження - розробка, обгрунтування та оцінка ефективності комплексу заходів для лікування та профілактики захворювань твердих тканин зубів у дітей раннього віку з генетично обумовленою патологією сполучної тканини.

Методи дослідження: клінічні - для оцінки стану твердих тканин зубів, рівня гігієни порожнини рота та оцінки ефективності застосування лікувально-профілактичного комплексу; біохімічні - для оцінки вмісту кальцію і фосфору в крові та сечі дітей; тонкошарова хроматографія - для оцінки амінокислотного і вуглеводного обміну в крові та сечі дітей; статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. За результатаи проведених клініко-лабораторних досліджень вперше встановлено високі показники інтенсивності каріозного процесу та рівня гігієни порожнини рота у дітей з генетично обумовленою патологією сполучної тканини.

Вперше показано, що множинні ураження твердих тканин зубів у дітей раннього віку можуть бути одним з перших симптомів дисплазії сполучної тканини, що сприяє ранній діагностиці цієї патології у дітей.

Встановлено, що у дітей з генетично обумовленою патологією сполучної тканини спостерігається зниження виведення кальцію та фосфору з сечею та збільшення рівню вмісту амінокислот в сироватці крові та сечі, що свідчить про порушення кальцій-фосфорного обміну та метаболізму амінокислот у цих дітей.

Розроблено та апробовано в клініці спосіб атравматичного лікування карієсу зубів у дітей ранньго віку, застосування якого приводить до стабілізації каріозного процесу, відновлення цілісності зуба та його функції (патент України на корисну модель № 31628 від 10.05.2008 р.).

Розроблено та апробовано в клініці спосіб профілактики карієсу зубів у дітей раннього віку з генетично обумовленою патологією сполучної тканини, який передбачає прийом вітаміну С за схемою, що сприяє нормалізації кальцій-фосфорного обміну (патент України на корисну модель № 33697 від 10.07.2008 р.).

Запропоновано комплекс лікувально-профілактичних заходів для дітей раннього віку з генетично обумовленою патологією сполучної тканини, що включає використання розробеного спосібу лікування тимчасових зубів та проведення екзогенної (навчання батьків догляду за порожниною рота дитини з індивідуальним призначенням засобів гігієни, герметизація фісур) і ендогенної профілактики (призначення вітаміну С за схемою в залежності від віку дитини, дієтотерапія) за розробленими методиками.

Проведеними дослідженнями доведено, що застосування запропонованого комплексу профілактики та лікування захворювань твердих тканин зубів у дітей з дісплазією сполучної тканини призвело до збільшення редукції приросту карієсу, покращення гігієнічного стану порожнини рота та нормалізації кальцій-фосфорного, амінокислотного та вуглеводного обмінів, що свідчить про високу ефективність комплексу.

Практичне значення одержаних результатів. Запропонований та опрацьований комплекс для профілактики та лікування захворювань твердих тканин зубів у дітей з генетично обумовленою патологією сполучної тканини дозволяє знизити інтенсивність карієсу зубів, поліпшити гігієнічний стан порожнини рота, запобігти розвитку ускладнень та нормалізувати стоматологічний статус дітей.

Результати роботи впроваджені в лікувальний процес дитячого відділення стоматологічної поліклініки № 2, стоматологічного відділення дитячої лікарні № 23, терапевтичного відділення міської дитячої поліклініки № 23 Київського р-ну, м. Харкова, дитячої стоматологічної лікарні № 1 м. Харкова.

Основні положення дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрі дитячої стоматології, дитячої щелепно-лицьової хірургії та імплантології стоматологічного факультету, кафедрі стоматології факультету післядипломного навчання та на кафедрі медичної генетики Харківського національного медичного унверситету МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури з обраної теми, проведені всі клінічні дослідження, узагальнені й проаналізовані отримані результати, здійснена їх статистична обробка. Разом з науковим керівником визначені мета і завдання дослідження, сформульовані основні висновки роботи.

Клініко-лабораторні дослідження виконані на базі Харківського національного медичного університету МОЗ України: клінічні - на кафедрі стоматології дитячого віку, дитячої щелепно-лицьової хірургії та імплантології1, лабораторні - в Українському інституті клінічної генетики (директор - член-кор. АМН України, д.мед.н., проф. О.Я. Гречанина) Автор щиро вдячна співробітникам вищезгаданих установ за допомогу при виконанні досліджень..

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися та обговорювалися на обласній науково-практичній конференції лікарів-стоматологів «Нові технології в стоматології» (Харків, 2005); на Міжнародній науково-практичній конференції конференции «Актуальні питання дитячої стоматології та ортодонтії» (Одеса, 2005); на научній сесії Харківського державного медичного університету, присвяченій 201-річниці його застосування «Медицина третього тисячоліття» (Харків, 2006); на науково-методичній конференції «Роль сучасних методів діагностики та лікування в підготовці лікарських кадрів» (Харків, 2007); на ХІІ, ХЙЙЙ Міжнародній конфереції щелепно-лицьових хірургів і стоматологів «Новые технологии в стоматологии» (Санкт-Петербург, 2007, 2008); на ІІІ (Х) з'їзді Асоціації стоматологів України (Полтава, 2008), на всеукраїнській науково-методичній конфереціїї з міжнародною участю «Досягнення стоматології та їх впровадження в учбовий процес» (Харків, 2008); на ювілейній міжнародній науково-практичній конференції “Стоматологія - вчора, сьогодні і завтра, перспективні напрямки розвитку” (Івано-Франківськ, 2009); на конференції “Наукові та практичні аспекти індивідуальної та професійної гігієни порожнини рота у дітей та дорослих” (Одеса, 2009), на міжнародній науково-практичній конференції “Інноваційні технології в стоматології та щелепно-лицьовій хірургії” (Харків, 2009).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових праць, в тому числі 6 статей у спеціалізованих фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 2 патенти України на корисну модель, 6 тез у матеріалах конференцій та з'їздів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 156 сторінках принтерного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріалів і методів досліджень, 4 розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій та списку використаної літератури, що містить 185 джерел, з них 33 - іноземних авторів. Роботу проілюстровано 41 таблицями та 22 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень. Для вирішення поставлених задач проведено комплекс клініко-лабораторних досліджень та лікування 125 дітей віком від 14 до 36 місяців. Загальна кількість дітей була розподілена на три групи: першу групу склали 40 дітей (1-а контрольна група) - здорові діти, що не мають карієсу зубів; друга група (2-а контрольна група) - 46 дітей, що мають карієс зубів і не мають соматичної патології; третю (основну) групу склали 39 дітей з захворюваннями твердих тканин зубів на тлі генетично обумовленої патології сполучної тканини. Усі діти були поділені на 4 вікові періоди (1-й віковий період - 14-18 міс., другий - 19-23 міс., третій - 24-29 міс. та четвертий - 30-36 міс.) в залежності від кількості зубів в порожнині рота, що вже прорізалися.

Клінічне обстеження проводили за загальноприйнятою схемою: збір анамнезу, огляд по методиці, запропонований ВООЗ (1989). Для оцінки стану твердих тканин зубів визначали показники поширеності (%) та інтенсивності карієсу зубів (за індексом кп), індекс рівню приросту інтенсивності карієсу (РПІК) (Удовицька О.В., 2000), а також відсоткове співвідношення уражених зубів в порожнині рота.

Гігієнічний стан порожнини рота оцінювали за допомогою індексу рівня гігієни (РГ) у дітей з тимчасовим прикусом (Кузьміна Е.М., 2000), значення якого до 0,1 трактували як гарний, від 0,1 до 0,4 - як задовільний, від 0,5 до 1,0 - як поганий.

Результати дослідження заносили в медичну карту стоматологічного хворого (форма 043/у).

Лабораторні методи дослідження включали визначення в сироватці крові та сечі вмісту кальцію за допомогою кольорової реакції з ортокрезолфталеін-комплексоном; вмісту фосфору за методом відновлення фосфорномолібденової кислоти (Аксьоненко Л.П., 1994; Ткачук В.А., 2002; Тімошенко О.П., 2003). Рівень амінокислот і вуглеводів крові та сечі визначали методом тонкошарової хроматографії за допомогою пластин для хроматографіі ПТСХ-П-В-УФ («Сорбполимер», Краснодар).

Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою персонального комп'ютера РС-Pentium 486 за допомогою програмного забезпечення «Statistica 3,0» (“Stat Soft Inс.“, USA)

Результати досліджень та їх обговорення. Проведене обстеження дітей основної групи виявило високі показники інтенсивності карієсу тимчасових зубів, особливо у дітей у віці від 30 до 36 місяців (індекс кп 6,29 ± 0,50), що на 2,29 одиниць більше, ніж у дітей із захворюваннями твердих тканин зубів без генетичної патології (табл. 1).

Таблиця 1. Середні показники індексів кп та РПІК у обстежених дітей

Група дітей	Кількість дітей	індекс кп (середньогрупові значення)	індекс РПІК (середньогрупові значення)
1-а контрольна група	40	0	0
2-а контрольна група	46	2,67±0,95	0,16±0,14
Основна група	39	4,97±1,59 р < 0,01	2,2±0,42 р < 0,01

Примітка: р - вірогідність розрахована по відношенню до 2-ї контрольної группи

Рівень приросту інтенсивності карієсу у дітей основної групи в 14 разів вище, ніж у дітей без генетичної патології. Кількість зубів з ускладненими формами карієсу у дітей основної групи в другому віковому періоді - 2,0, в 3-му віковому періоді - 2,41, в 4-му - 2,51, тоді як у дітей із захворюваннями твердих тканин зубів без генетичної патології ускладнених форм карієсу не було. Відсоток уражених твердих тканин зубів у дітей основної групи в 1,8 разів вище, ніж у дітей 2-ої групи без генетичної патології (таблиця 2).

Таблиця 2. Ураження твердих тканин зубів в % співвідношенні

вік	2-а контрольна група	основна група
14-18 місяців	15,64±3,38	30,24±4,83 р < 0,05
19-23 місяці	14,91±2,09	22,83±4,14 р < 0,05
24-29 місяців	19,2±4,46	36,30±9,35 р < 0,05
30-36 місяців	16,5±4,26	33±4,83 р < 0,05
Середнє значення	16,65±3,86	31,01±7,18 р < 0,05

Примітка: р - вірогідність розрахована по відношенню до 2-ї контрольної группи

Також в ході клінічних досліджень встановлено високий індекс РГ, що свідчить про незадовілний гігієнічний стан порожнини рота.

Найвищий індекс РГ відмічений у дітей у віці від 24 до 29 міс. (0,64 ± 0,13), що відповідає поганому рівню гігієни порожнини рота (таблиця 3).

Таблиця 3

Показник індексу рівня гігієни у дітей основної і контрольних груп

Група дітей	Кількість дітей	Среднє значення індексу РГ	Рівень гігієни
1-а контрольна група	40	0	добрий
2-а контрольна група	46	0,11±0,04	задовільний
Основна група	39	0,56±0,1 р < 0,05	поганий

Примітка: р - вірогідність розрахована по відношенню до 2-ї контрольної группи

Ускладнені форми карієсу (хронічні форми пульпіту та періодонтіту) спостерігалися тільки в основній групі, у віці від 19 до 23 місяців кількість зубів з пульпітами та періодонтитами скалала 2,00±0,00, у віці від 24 до 29 місяців кількість зубів з пульпітами та періодонтитами - 2,41±0,64 та у віці від 30 до 36 місяців - 2,51±0,89.

Результати біохімічних досліджень свідчать про те, що вміст кальцію в крові у дітей всіх груп був в межах від 2,30 ммоль/л до 2,39 ммоль/л, (норма - 2,20-2,70 ммоль/л), рівень фосфору в крові від 1,51 ммоль/л до 1,56 ммоль/л (норма 1,45- 1,78 ммоль/л), що є віковою нормою.

Рівень виведення кальцію і фосфору з сечею у дітей основної групи знижений по відношенню до норми: у віці 14-18 місяців виведення кальцію знижене на 0,08 ммоль/доб., фосфору на 1,38 ммоль/доб.; у віці 19-23 місяця виведення кальцію понижене на 0,08 ммоль/доб., фосфору на 1,35 ммоль/доб. (табл. 4).

Таблиця 4. Вміст кальцію та фосфору в сечі в дітей різних груп

Вік	Групи	Вміст кальцію ммоль/доб.	Вміст фосфору ммоль/доб.
14-18 місяців	1 контрольна	1,7±0,46	17,82±1,96
	2 контрольна	1,71±0,45 р > 0,05	17,45±1,82 р > 0,05
	основна	0,42±0,12 р < 0,05 р1 < 0,05	11,52±1,65 р < 0,05 р1 < 0,05
19-23 місяців	1 контрольна	1,89±0,37	18,48±1,55
	2 контрольна	1,97±0,41 р > 0,05	18,37±0,97 р > 0,05
	основна	0,42±0,11 р < 0,05 р1 < 0,05	11,55±1,65 р < 0,05 р1 < 0,05
24-29 місяців	1 контрольна	2,32±0,24	19,88 ±1,39
	2 контрольна	2,34±0,17 р > 0,05	17,62±1,45 р > 0,05
	основна	0,35±0,11 р < 0,05 р1 < 0,05	11,61±1,58 р < 0,05 р1 < 0,05
30-36 місяців	1 контрольна	2,44±0,2	20,27±1,39
	2 контрольна	2,03±0,39 р > 0,05	20,50±1,39 р > 0,05
	основна	0,42±0,12 р < 0,05 р1 < 0,05	11,84±1,37 р < 0,05 р1 < 0,05

Примітка: р - вірогідність розрахована по відношенню до 1-ї контрольної группи, р1 - по відношенню до 2-ї контрольної групи

У віці 24-29 місяців виведення кальцію знижене на 0,15 ммоль/доб., фосфору на 1,29 ммоль/доб.; у дітей у віці 30-36 місяців виведення кальцію знижене на 0,08 ммоль/доб., фосфору на 1,06 ммоль/доб., що свідчить про порушення виведення кальцію та фосфору з сечею у дітей з генетично обумовленою патологією сполучної тканини.

Вміст кальцію і фосфору в сечі дітей молодшого віку 1-ої та 2-ої контрольних груп в межах фізіологічної норми.

При проведенні тонкошарової хроматографії карові для визначення рівня вмісту амінокислот та вуглеводів отримані наступні дані: у 36 з 39 дітей основної групи спостерігається підвищення рівня амінокислот (гліцин, пролін, аланін, валін, глютамінова та аспаргинова к-та). Одночасне підвищення трьох амінокислот було в 11 дітей, підвищення двох амінокислот спостерігалося у 21 дитини, підвищення однієї амінокислоти у трьох дітей, що свідчить про порушення біосинтезу амінокислот і є порушенням проміжного обміну (Гречанина Е.Я., 2002).

В сечі було зафіксовано підвищення рівня амінокислот і вуглеводів, яке спостерігалися у всіх дітей основної групи. У 25-ти дітей було відмічено підвищення рівня глюкози, галактози, фруктози, лактози, у 34-х дітей спостерігалося підвищення рівня наступних амінокислот - гліцин, пролін, аланін, валін, глютамінова та аспаргінова кислота, а у 20 дітей поєднане підвищення рівня амінокислот і вуглеводів. У 4 дітей основної групи не було підвищення рівня амінокислот в крові, але спостерігалося підвищення рівня амінокислот і вуглеводів в сечі. Поєднане підвищення амінокислот в крові, амінокислот і вуглеводів в сечі спостерігалося у 35 дітей основної групи.

Проведені за допомогою тонкошарової хроматографії дослідження крові і сечі на визначення рівня амінокислот і вуглеводів свідчать про порушення амінокислотного і вуглеводного обміну в дітей основної групи, що є ознакою (симптомом) генетично обумовленої патології сполучної тканини.

На підставі отриманих результатів клінічних і лабораторних досліджень було розроблено комплекс заходів, що включає лікування тимчасових зубів у дітей раннього віку на фоні генетично обумовленої патологіі сполучної тканини та проведення екзогенної та ендогенної профілактики за розробленими методиками.

Спосіб лікування карієсу тимчасових зубів у дітей на тлі дисплазії сполучної тканини полягав у наступному: у дітей віком 24-36 місяців застосовували щадячу методику препарування борами Fissurotomy компанії «СС White», що дозволяло максимально зберегти тканини зуба. При лікуванні тимчасових молярів застосовували відстрочений метод лікування із застосуванням кальційвміщуючого підкладкового матеріалу «Кальцевіт».

В перші відвідування проводили часткову обробку каріозних порожнин і накладали на дно і стінки порожнини пасту «Кальцевіт», що містить кальцій, та закривали тимчасовою пломбою.

Через 10-15 днів здійснювали остаточну обробку каріозної порожнини та остаточне пломбування конденсованим склоїономірним цементом (GC Fuji ЙХ, Ketac Molar ART (ЗM ESPE), Кавітан (SPOFA Dental).

У дітей до двох років при лікуванні карієсу фронтальних зубів застосовували техніку малоінвазивного відновного лікування. Для хімічного видалення ураженених тканин використовували гель «Каріклінз» з подальшим пломбуванням порожнини за загальноприйнятою методикою.

Екзогенна профілактика дітей раннього віку включала:

1) навчання батьків та рекомендації по індивідуальній гігієні порожнини рота дітей (чистка зубів 3 рази на добу) з застосуванням сучасних предметів і засобів гігієни, враховуючи вік дитини, з подальшим контролем гігієни порожнини рота;

2) неінвазивну герметизацію фісур тимчасових моляров з використанням склоїономерного цементу.

Ендогенна профілактика передбачала пероральне застосування вітаміну С за схемою: перші 10 днів прийом вітаміну С по 0,25 г- 0,5 г (по 0,25 г дітям у віці від 13 до 23 місяців, по 0,5 г дітям у віці від 24 до 36 місяців) 1 раз на добу після їжі, потім 10 днів перерва, наступні 10 днів прийом вітаміну С повторити. Курс лікування проводять 4 рази на рік. Після кожного курсу лікування необхідно проводити біохімічне дослідження крові та сечі дітей.

Корекцію метаболізму проводили за допомогою дієтотерапії згідно рекомендацій лікарів-генетиків: повне виключення м'ясних бульйонів, копченини, субпродуктів, борошняних виробів вищих сортів, манної крупи, збагачення раціону продуктами рослинного походження. Надалі ці діти знаходилися на диспансерному обліку у лікарів-генетиків.

Було запропоновано диспансерне спостереження, яке слід проводити 4-5 разів на рік:

1) Диспансерне спостереження у лікаря-стоматолога через 2 місяці.

Період 2 місяці нами вибраний у зв'язку з тим, що:

· через два місяці необхідно провести повторне дослідження крові та сечі на вміст та виведення кальцію і фосфору;

· необхідно вести спостереження за молярамі, в яких проведена герметизація фісур;

· у дітей у віці від 14 до 30 місяців відбувається прорізування молярів, в яких необхідно проводити герметизацію фісур.

2) Диспансерне спостереження у лікаря-генетика.

Індивідуальний план лікування кожного хворого був узгоджений з лікарем-генетиком.

При оцінці ефективності проведення профілактичних заходів було встановлено, що приріст інтенсивності карієсу у дітей основної групи через 12 місяців дорівнював 0,13, у дітей 2-ої контрольної групи - 2,44, 1-ої контрольної групи - 0,7.

Через 15 місяців приріст інтенсивності карієсу дорівнював 1,2 у дітей основної групи, 2-ої контрольної групи - 2,81, у дітей 1-ої контрольної групи - 0,95 (табл. 5).

Таблиця 5. Показники інтенсивності карієсу у дітей через 12 і 15 місяців

Вік (міс.)	Інтенсивність карієсу (індекс кп) через 12 місяців	Вік (міс.)	Інтенсивність карієсу (індекс кп) через 15 місяців
	1-а контрольна група	2-а контрольна група	основна група		1-а контрольна група	2-а контрольна група	основна група
26-30	0	4,20±0,72	3,14±1,18	28-33	0	4,60±1,24	3,28±0,61*
31-35	0	5,33±1,11	3,75±0,87	34-38	0,4±0,64	5,50±1,0	3,75±0,87*
36-41	1,2±0,96	5,63±0,89	5,28±1,38	39-44	1,2±0,96	5,81±0,66	5,42±1,22*
42-48	1,6±0,96	5,16±1,16	6,47±0,75	45-51	2,2±1,08	5,91±1,12	6,52±0,68*

Примітка: * - показник вірогідності, розрахований по відношенню до показників основної групи, зафіксованих через 12 місяців після лікування

При огляді порожнини рота дітей під час другого та третього диспансерного спостереження встановлено поліпшення гігієни порожнини рота (від поганої до задовільної і доброї).

При повторному дослідженні через 2 місяці рівень кальцію і фосфору в крові та сечі був в межах вікової норми: в першому віковому періоді дітей основної групи вміст фосфору збільшився в середньому на 3,52 ммоль/доб. (p<0,05), кальцію - на 0,1 ммоль/доб. (p<0,05); у другому віковому періоді основної групи вміст фосфору після лікування збільшився на 4,26 ммоль/доб. (p<0,05), кальцію - на 0,18 ммоль/доб. (p<0,001).

У третьому віковому періоді вміст фосфору збільшився на 0,18 ммоль/доб. (p<0,05), а кальцію - на 0,22 ммоль/доб. (p<0,001); у четвертому віковому періоді основної групи вміст фосфору збільшився на 3,11 ммоль/доб. (p<0,001), а кальцію на 0,15 одиниць (p<0,001), що свідчить про нормалізацію мінерального обміну дітей раннього віку з генетично обумовленою патологією сполучної тканини.

При повторному проведенні тонкошарової хроматографії крові та сечі дітей було виявлено підвищення в сечі по одній амінокислоті тільки у трьох дітей основної групи.

В 186 тимчасових молярах була проведена герметизація фісур. Під час другого диспансерного спостереження (через 5 місяців) збереження герметика спостерігалося в 181 зубі, в 5-ти молярях була проведена повторна герметизація фісур.

Редукція приросту карієсу, визначена через рік від початку проведення лікувально-профілактичних заходів, склала 92 % (від 90,4 % до 94,4 у різних вікових періодах).

Таким чином, результати проведених досліджень свідчать про високу ефективність запропонованого комплексу для лікування та профілактики захвоювань твердих тканин зубів у дітей раннього віку з генетично обумовленою патологією сполучної тканини.

карієс зуб ендогенний амінокислотний

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення й нове вирішення актуального наукового завдання, пов'язаного з підвищенням ефективності профілактики та лікування захворювань твердих тканин зубів у дітей раннього віку з генетично обумовленою патологією сполучної тканини.

1. Проведеними дослідженнями встановлено високі показники інтенсивності карієсу та рівня гігієни порожнини рота у дітей раннього віку з генетично обумовленою патологією сполучної тканини, що підтверджується збільшенням індексу кп в 1,86 разів; рівня приросту інтенсивності карієсу в 13,75 разів, індексу рівня гігієни порожнини рота в 13,8 разів, а також відсотку уражених зубів в порожнині рота в 1,8 разів у порівнянні з соматично здоровими дітьми.

2. Встановлено, що у дітей раннього віку з генетично обумовленою патологією сполучної тканини рівень вмісту кальцію та фосфору в крові знаходиться в межах фізіологічної норми, в сечі рівень кальцію знижено на 16-30 % (в різних вікових періодах) і фосфору на 10 %, що свідчить про порушення їх виведення з сечею та недоцільність призначення препаратів кальцію і фосфору з метою вторинної профілактики карієсу у цих дітей.

3. Встановлено порушення амінокислотного та вуглеводного обміну у дітей раннього віку з генетично обумовленою патологією сполучної тканини, що проявляється підвищенням в крові рівня однієї амінокислоти у 7,7 %, 2-х амінокислот - у 53,8 % дітей, 3-х аміноксилот - у 28,2 %. В сечі рівень амінокислот і вуглеводів був підвищений у 35,9 % дітей, поєднане підвищення рівня амінокислот і вуглеводів було у 51,3 %, , що свідчить про порушення метаболізму амінокислот.

4. Запропоновано та опрацьовано комплекс лікувально-профілактичних заходів для дітей раннього віку з генетично обумовленою патологією сполучної тканини, що включає використання розробеного спосібу лікування тимчасових зубів та проведення екзогенної та ендогенної профілактики за розробленими методиками.

5. Використання запропонованого комплексу заходів у дітей привело до збільшення редукції приросту карієсу до 92 %, покращення рівня гігієни від поганого (РГ=0,56) до доброго (РГ=0,05) та нормалізації мінерального, амінокислотного та вуглеводного обміну, що свідчить про високу лікувально-профілактичну ефективність комплексу.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Дітей раннього дитячого віку з високим рівнем інтенсивності карієсу необхідно консультувати і обстежувати в медико-генетичному центрі для раннього виявлення генетичної патології, так як множинні ураження твердих тканин зубів в ранньому віці можуть бути першими симптомами генетично обумовленої патології сполучної тканини.

2. Разом з традиційними методами дослідження стоматологічного статусу, ми вважаємо необхідним досліджувати вміст кальцію і фосфору в крові та сечі для диференційованого підходу до ендогенної профілактики.

3. Для лікування карієсу зубів у дітей з генетично обумовленою патологією сполучної тканини рекомендовано:

- затосування техніки малоінвазивного відновного лікування при лікуванні середнього карієсу фронтальної групи зубів,

- використання гелю «Каріклінз» для хімічного видалення уражених тканин з подальшим пломбуванням порожнини склоїономірними цементами.

- затосування відстрочених методів лікування карієсу жувальних зубів із застосуванням матеріалів, що містять кальцій, як правило у поєднанні з атравматичним відновним лікуванням. У перші відвідування рекомендовано проводити часткову обробку каріозної порожнини з наступним накладанням на дно та стінки каріозної порожнини кальційвміщуючої пасти під тимчасову пломбу. Через 10-15 днів проведення остаточної обробки каріозної порожнини та пломбування склоїономірним цементом.

4. Для профілактики карієсу зубів у дітей з генетично обумовленою патологією сполучної тканини рекомендовано:

- навчання батьків і дітей індивідуальній гігієні порожнини рота.

- щоденний догляд за порожниною рота за допомогою силліконової зубної щітки (яка надягається на палець матері), дитячої зубної щітки (яку вибирають залежно від кількості зубів, що прорізались, в порожнині рота дитини), виробництва фірми «Сompol», «Colqate», «Butler», «ORAL-B» і зубним гелем, зубною пастою гелю, дитячою зубною пастою «Дракоша», «Colqate Kariesschutz Gel», «Colqate Dent», в залежності від віку.

- герметизація фіссур з використанням конденсованого стеклоїономірного цементу.

- дієтотерапія: виключення м'ясних бульйонів, субпродуктів, ковбасних виробів, яловичини, борошняних виробів вищих сортів, манної крупи, какао; збагачення раціону продуктами рослинного походження, що містять вітамін С;

- вітамін С за схемою: перші 10 днів прийом вітаміну по 0,25-0,5 г. (по 0,25 г дітям у віці від 13 до 23 місяців, по 0,5 г дітям у віці від 24 до 36 місяців) після їжі, запиваючи молоком або лужним питтям, 10 днів перерва, наступні 10 днів прийом вітаміну у відповідному віку дозуванню. Курс лікування 3-4 рази на рік. Після проведеного курсу проведення біохімічних досліджень крові та сечі дітей.

- диспансерне спостереження 4 рази на рік.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Куцевляк В. И. Генетические аспекты при заболеваниях твердых тканей зубов у детей / В. И. Куцевляк, Е. Г. Ярошенко // Вісник стоматології (спеціальний випуск). - 2005. - № 2. - С. 80-82. Участь здобувача полягає в обстежені дітей, аналізі отриманних результатів, написання статті.

2. Куцевляк В. И. Заболевания твердых тканей зубов у детей раннего возра ста с генетически обусловленной патологией соединительной ткани / В. И. Куцевляк, Е. Г. Ярошенко // Медицина сьогодні і завтра. - 2005. - № 3. - С. 135-137. Участь здобувача полягає в обстежені дітей, аналізі отриманних результатів, написанні статті.

3. Ярошенко Е. Г. Интенсивность кариеса зубов у детей младшей возрастной группы на фоне дисплазии соединительной ткани, особенности эндогенной профилактики / Е. Г. Ярошенко // Медицина сьогодні і завтра. - 2007. - № 2. С. 155-158.

4. Куцевляк В. И. Дифференцированный подход к проведению лечебно-профилактических мероприятий заболеваний твердых тканей зубов у детей на фоне генетически обусловленной патологии соединительной ткани / В. И. Куцевляк, Е. Г. Ярошенко // Медицина сьогодні і завтра. - 2008. - № 1.- С. 137-139. Участь здобувача полягає в обгрунтуванні та розробці лікувально-профілактичних заходів, аналізі отриманних результатів, написання статті.

5. Куцевляк В. И. Показатели индексов уровня прироста интенсивности кариеса и зубного налета у детей до трех лет на фоне дисплазии соединительной ткани / В. И. Куцевляк, Е. Г. Ярошенко // Медицина сьогодні і завтра. - 2008. - № 2. - С. 15-17. Участь здобувача полягає в обстежені дітей, аналізі отриманних результатів, написанні статті.

6. Куцевляк В. И. Состояние твердых тканей зубов, внутренних органов и аминокислотного обмена у детей раннего возраста на фоне дисплазии соединительной ткани / В. И. Куцевляк, Е. Я. Гречанина, Е. Г. Ярошенко // Український стоматологічний альманах. - 2009. - № 3. - С. 37-40. Участь здобувача полягає в обстежені дітей, аналізі отриманних результатів, написанні статті

7. Деклараційний патент на корисну модель № 31628, Україна, МПК (2006) А61С 5/00. Спосіб лікування карієсу зубів у дітей молодшого віку / О.Г. Ярошенко. - № u 2008 800276; Заяв. 08.01.2008; Опубл. 10.04.2008 Бюл. № 7.

8. Деклараційний патент на корисну модель № 33697, Україна, МПК (2006) А61К 6/00. Спосіб профілактики карієсу зубів у дітей молодшого віку / В.И. Куцевляк, О.Г. Ярошенко. - № u 2008 01917; Заяв. 14.02.200; Опубл. 10.07.2008. - Бюл. № 13. Участь здобувача полягає у розробці способу профілактики, обстежені дітей, аналізі отриманних результатів, підготовці матеріалів заявки.

9. Ярошенко Е. Г. Состояния твердых тканей зубов у детей при дисплазии соединительной ткани / Е. Г. Ярошенко // Медицина третього тисячоліття: наук.-практ. конф. 17-18 січня 2006 р.: тези доп. - Харків, 2006. - С. 180 - 181.

10. Ярошенко Е. Г. Изучение кальций-фосфорного обмена у детей раннего возраста с множественным кариесом на фоне дисплазии соединительной ткани / Е. Г. Ярошенко // Новые технологии в стоматологии: ХІІІ міжнар. конф. щелепно-лицьових хирургів та стоматологів, 20-22 травня 2008 р.: тез. доп. - Санкт-Петербург, 2008. - С. 256.

11. Куцевляк В. И. Индивидуальные методы профилактики кариеса зубов у детей раннего возраста на фоне дисплазии соединительной ткани / В. И. Куцевляк, Е. Г. Ярошенко // Інноваційні технології - в стоматологічну практику: ЙЙЙ (Х) з'їзд Асоціації стоматологів України, 16-18 жовтня 2008 р.: тези доп. - Полтава, 2008. - С. 92-93. Участь здобувача полягає в обстежені дітей, розробці методів профілактики, аналізі отриманних результатів, написанні тез.

12. Куцевляк В. И. Герметизация фиссур - как метод экзогенной профилактики кариеса у детей младшего возраста с повышенной кариесогенной ситуацией в полости рта / В. И. Куцевляк, Е. Г. Ярошенко // Досягнення стоматології та їх впровадження в учбовий процес: наук.-метод. конф. з міждународною участю, 31 жовтня - 1 листопада 2008 р.: тези доп. - Харків, 2008. - С. 70-71. Участь здобувача полягає в обстежені дітей, аналізі отриманних результатів, написанні тез.

13. Куцевляк В. И. Состояние гигиены полости рта у детей младшего возраста с множественным кариесом на фоне дисплазии соединительной ткани / В. И. Куцевляк, Е. Г. Ярошенко // Науково-практичні аспекти індивідуальної та професійної гігієни порожнини рота у дітей та дорослих: наук.-практ. конф., 14-15- квітня 2009 р.: тези доп. - Одеса, 2009. - С. 57-58. Участь здобувача полягає в обстежені дітей, аналізі отриманних результатів, написанні тез.

14. Ярошенко Е. Г. Особенности клинического течения заболеваний твердых тканей зубов и осложненных форм кариеса у детей младшего возраста на фоне генетически обусловленной патологии соединительной ткани / Е. Г. Ярошенко // Інноваційні технології в стоматології та щелепно-лицьової хірургії : междунар. наук.-практ. конф., 30-31 жовтня 2009 р.: тези доп. - Харків, 2009. - С. 192-194.

АНОТАЦІЯ

Ярошенко О.Г. Лікування та профілактика захворювань твердих тканин зубів у дітей раннього віку з генетично обумовною патологією сполученої тканини. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Державна установа «Інститут стоматології АМН України», Одеса, 2010.

Дисертація присвячена підвищенню ефективності профілактики та лікування захворювань твердих тканин зубів у дітей раннього віку з генетично обумовленою патологією сполучної тканини шляхом розробки комплексу лікувально-профілактичних заходів, що включає новий спосіб лікування захворювань твердих тканин зубів; ендогенну профілактику (дієтотерапія, вживання вітаміну С); екзогенну профілактику (навчання батьків догляду за порожниною рота дитини, індивідуальне призначення предметів та засобів гігієни порожнини рота, герметизація фісур тимчасових зубів, диспансерний огляд 4-5 разів на рік).

Доведено, що діти раннього віку з генетично обумовленою патологією сполучної тканини мають високий рівень приросту інтенсивності карієсу, високу інтенсивність карієсу, незадовільний стан гігієни порожнини рота, зниження вмісту кальцію та фосфору в сечі, порушення амінокислотного та фосфорного обміну.

Обґрунтовано та впроваджено комплекс заходів для профілактики та лікування захворювань твердих тканин зубів у дітей раннього віку з генетично обумовленою патологією сполучної тканини, використання якого призвело до збільшення редукції приросту карієсу до 92 % та покращення рівня гігієни від поганого (РГ=0,56) до доброго (РГ=0,05), що свідчить про високу лікувально-профілактичну ефективність комплексу.

Ключові слова: карієс, лікування, профілактика, діти, ранній вік, дісплазія сполученої тканини.

АННОТАЦИЯ

Ярошенко Е.Г. Лечение и профилактика заболеваний твердых тканей зубов у детей раннего возраста с генетически обусловленной патологией соединительной ткани. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Государственное учреждение «Институт стоматологии АМН Украины», Одесса, 2010.

Диссертация посвящена повышению эффективности профилактики и лечения заболеваний твердых тканей зубов у детей раннего возраста на фоне генетически обусловленной патологии соединительной ткани путем разработки схемы лечебно-профилактических мероприятий.

Проведено клинико-лабораторное обследование трех групп детей раннего возраста (1-я контрольная группа - здоровые дети, не имеющие патологию твердых тканей зубов; 2-я контрольная группа - дети, имеющие кариозные поражения зубов, без соматической патологии; основная группа - дети с кариесом зубов, имеющие генетически обусловленную патологию соединительной ткани). Группы детей также были поделены на возрастные периоды с учетом количества прорезавшихся зубов. Обследованные дети проживают в г. Харькове и Харьковской области.

Изучен индивидуальный уровень прироста интенсивности кариеса временных зубов, определен уровень процентного соотношения пораженных зубов, уровень гигиены полости рта, проведено определение содержания кальция, фосфора, аминокислот и углеводов в крови и моче детей.

Установлено, что в основной группе детей интенсивность кариеса и процент пораженных зубов в 1,8 раза выше, чем у детей 2-ой контрольной группы, уровень прироста интенсивности кариеса у детей с генетически обусловленной патологией соединительной ткани в 14 раз выше по сравнению с детьми 2-ой контрольной группы, гигиена полости рта у детей с генетической патологией соединительной ткани соответствует плохому уровню гигиены.

По результатам биохимических исследований у детей раннего возраста с генетически обусловленной патологией соединительной ткани установлено нарушение аминокислотного обмена и снижение выведения кальция и фосфора с мочой.

Разработан, обоснован и внедрен комплекс лечебно-профилактических мероприятий для детей раннего возраста, имеющих генетически обусловленную патологию соединительной ткани. Лечебные мероприятия включают отсроченные методы лечения кариеса моляров временных зубов, с применением кальцийсодержащей пасты; при лечении кариеса фронтальных зубов применяли технику малоинвазивного восстановительного лечения. Эндогенная профилактика включала прием витамина С, диетотерапию; экзогенная профилактика - обучение родителей правильному уходу за полостью рта детей, включая индивидуальный подбор предметов и средств гигиены, а также диспансерное наблюдение 4-5 раз в год. Применение разработанного лечебно-профилактического комплекса привело к значительному снижению прироста интенсивности кариеса, улучшению уровня гигиены полости рта, повышению редукции прироста кариеса до 92 %, нормализации содержания кальция и фосфора в моче, а также аминокислотного и углеводного обмена.

Высокий уровень прироста интенсивности кариеса (УПИК=2,2±0,42), высокая распространенность кариеса (кп=4,97±1,59), уровень гигиены (УГ=0,56±0,1, плохая гигиена полости рта) являются одними из первых симптомов дисплазии соединительной ткани, что способствует ранней диагностики генетически обусловленной патологии.

Предложенный лечебно-профилактический комплекс рекомендуется для внедрения в практическое здравоохранение.

Ключевые слова: кариес, лечение, профилактика, дети, ранний возраст, дисплазия соединительной ткани.

ANNOTATION

Yaroshenko O.G. Treatment and prevention of dental hard tissue in infants with genetically obumovnoyu adjointable tissue pathology. - А manuscript.

Dissertation for the candidate of medical sciences degree in speciality 14.01.22 - dentistry. State Institution “Institute of Dentistry of the Academy of Medical Sciences of Ukraine”, Odessa, 2010.

The thesis is dedicated to increasing the effectiveness of prevention and treatment of hard tissue of teeth in young children with genetically adjointable tissue pathology based on their clinical assessment - development and status of dental treatment - preventive complex, which includes features of treating hard tissue of teeth of the endogenous Prevention includes diet therapy, use of vitamin C in prevention of exogenous included - Individual parent training oral care of the child, individual objects and purpose of oral hygiene, dental temporary sealing of fissures, consistent medical review 4-5 times a year. It is shown that in infants with genetic adjointable tissue pathology with high caries increment of intensity, high intensity of caries, poor oral hygiene status, lower calcium and phosphorus in urine, amino acid and phosphorus violation rates. Investigated and implemented treatment - preventive solutions for prevention and treatment of hard tissue of teeth in infants with genetically conditional on adjointable tissue pathology, and evaluated its performance in the near and long term observation.

Keywords: caries, prevention, treatment, children, early age, displaziya adjointable tissue.

Размещено на Allbest.ur