Порівняльна характеристика ефективності лікування гіперчутливості зубів із використанням сучасних препаратів

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ

"УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ"

УДК 616.833.17-085.361

14.01.22 - стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ ГІПЕРЧУТЛИВОСТІ ЗУБІВ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ СУЧАСНИХ ПРЕПАРАТІВ

Іваницький Ігор Олексійович

Полтава - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у вищому державному навчального закладі України "Українська медична стоматологічна академія" МОЗ України, м. Полтава.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Ніколішин Анатолій Карлович, вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія" МОЗ України, м. Полтава, завідувач кафедри терапевтичної стоматології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Ярова Світлана Павлівна, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, м. Донецьк, завідувачка кафедри загальної стоматології факультету інтернатури та післядипломної освіти;

доктор медичних наук, професор Рябоконь Євген Миколайович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, м. Харків, завідувач кафедри терапевтичної стоматології.

Захист відбудеться "15" грудня 2010 року о 900 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01 при вищому державному навчальному закладі України "Українська медична стоматологічна академія" МОЗ України (36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці вищого державного навчального закладу України "Українська медична стоматологічна академія" МОЗ України за адресою: 36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23.

Автореферат розісланий " 06 " листопада 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01, доктор медичних наук, професор Т.О. Дев'яткіна

Анотації

Іваницький І.О. Порівняльна характеристика ефективності лікування гіперчутливості зубів із використанням сучасних препаратів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія" МОЗ України. - Полтава, 2010.

Дисертація присвячена вирішенню проблеми підвищення ефективності лікування пацієнтів із гіперчутливістю зубів за рахунок вибору оптимального сучасного десенситайзера та пролонгування його дії завдяки посиленню процесів ремінералізації твердих тканин зубів застосуванням препарату "Кальцій-Д 3 Нікомед". Комплексом клінічних та лабораторних діагностичних досліджень, складовою частиною якого був і запропонований автором спосіб вітального вивчення структурних особливостей зубної поверхні, у хворих із гіперчутливістю зубів виявлені порушення мінеральної насиченості твердих тканин зубів, що обумовлюють їх морфологічну та функціональну неповноцінність.

Порівняння найближчих та віддалених результатів лікування різними за складом десенситайзерами: "Белак F", "Глуфторед" та "Десенсил" засвідчили, що найвища якість та стійкість усунення підвищеної чутливості будь-якого ступеня тяжкості досягається при застосуванні з цією метою препарату "Глуфторед". гіперчутливість зуб ремінералізація

Клінічними та лабораторними дослідженнями доведена доцільність включення до лікувально-реабілітаційного комплексу пацієнтів із гіперчутливістю зубів препарату "Кальцій-Д 3 Нікомед", завдяки його здатності нормалізувати мінеральний обмін в організмі, посилювати процеси ремінералізації твердих тканин зубів.

Ключові слова: гіперчутливість зубів, десенситайзер, ремінералізація.

Иваницкий И.А. Сравнительная характеристика эффективности лечения гиперчувствительности зубов с использованием современных препаратов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Высшее государственное учебное заведение Украины "Украинская медицинская стоматологическая академия" МЗ Украины - Полтава, 2010.

Диссертация посвящена решению проблемы повышения эффективности лечения пациентов с гиперчувствительностью зубов за счет выбора оптимального современного десенситайзера, а также пролонгирование его действия благодаря применению препарата "Кальций-Д 3 Никомед", усиливающего процессы реминерализации твердых тканей зубов.

В основу исследования положены результаты обследования и лечения 142 пациентов (94 женщин и 48 мужчин) с гиперчувствительностью зубов, у большинства из которых (115 человек - 81%) продолжительность заболевания составляла от года до 4 лет.

В результате проведения комплекса клинико-лабораторных обследований, усовершенствованного за счет предложенной автором методики электронно-микроскопического изучения поверхности структуры зубов "in vivo", установлено у пациентов с повышенной чувствительностью зубов наличие морфологической неполноценности эмали и дентина, возникшее в следствии действия ряда местных и общих факторов. При этом доказано, что особое значение в патогенезе данного заболевания имеют нарушения минерального обмена в организме и дисбаланс между процессами деминерализации и реминерализации твёрдых тканей зубов.

Исходя из этого, лечение пациентов состояло не только в местном воздействии на структурно-функциональное состояние твёрдых тканей зубов, но и в использовании препарата общего действия, способного нормализовать обмен кальция в организме. Для проведения исследования больные были поделены на 2 клинические группы (I группа - 67 пациентов, II группа - 75 пациентов), каждая из которых, в свою очередь, делилась на 3 подгруппы. Местное лечение в подгруппах обеих клинических групп проводилось одними и теми же современными десенситайзерами "Белак F", "Глуфторед" и "Десенсил", разработанными и изготовленными фирмой "ВладМиВа". В то же время различным был способ коррекции кальций-фосфорного обмена. Если пациентам І клинической группы с этой целью рекомендовалось лишь увеличить потребление пищевых продуктов, содержащих кальций, то в комплексном лечении больных ІІ клинической группы использовался препарат "Кальций-Д 3 Никомед". Это позволило сравнить как терапевтические возможности разных по составу и механизму действия десенситайзеров, так и влияние на результаты лечения гиперчувствительности зубов различных способов пополнения дефицита неорганического кальция в организме.

Сравнение ближайших и отдаленных результатов лечения препаратами для устранения повышенной чувствительности зубов "Белак F", "Глуфторед" та "Десенсил" засвидетельствовало более высокую результативность применения десенситайзера "Глуфторед". Так, через год после лечения положительный терапевтический эффект сохранился у 82,6% пациентов, тогда как в случае применения "Десенсила" - у 65,2%, а "Белак F" - всего у 47,6%. Во ІІ клинической группе устойчивый характер результатов лечения при покрытии чувствительных поверхностей зубов препаратом "Глуфторед" наблюдался у всех (100%) пациентов, "Десенсилом" - у 88,4%, "Белак F" - у 68,2%.

Клиническими и лабораторными исследованиями доказана также целесообразность включения в лечебно-реабилитационный комплекс пациентов с повышенной чувствительностью зубов препарата "Кальций-Д 3 Никомед", который, благодаря его способности нормализовать минеральный обмен в организме и, тем самым, усиливать процессы реминерализации твердых тканей зубов, значительно повышает эффективность лечения.

Ключевые слова: гиперчувствительность зубов, десенситайзер, реминерализация.

Ivanitskiy I.O. Comparative characteristic of the efficiacy of teeth hypersensitivity treatment with the using of modern medicines. - Manuscript.

Dissertation for achieving of the scientific degree of candidate of medical sciences in specialty 14.01.22 - Stomatology. - The Highest State Educational Institution of Ukraine "Ukrainian Medical Dental academy" МРН Ukraine. - Poltava, 2010.

Dissertation work is dedicated to the solving of the problem of improving efficiacy of the patients treatment with the teeth hypersensitivity by choosing of the most proper modern desensitizer and prolonging its action due to the increasing of the remineralizing processes in hard tooth structures by the prescription of the "Calcium D3 Nycomed". By the complex of clinical and laboratory diagnostic investigations, using method of vital investigation of the tooth surface, elaborated by author the disorders of mineral content of teeth structures and the causes it morphological and functional inferiority of patients with teeth hypersensitivity were revealed.

The comparison of short-term and long-term treatment results with the using of desensitizers of different content such as "Belac F", "Gluftored" and "Desensil" proved, that the most effective and prolonged elimination of hypersensitivity of any severity level can be achieved with the using "Gluftored".

By the clinical and laboratory investigations the expediency of including "Calcium D3 Nycomed" to treatment-rehabilitation complex of patients with hypersensitivity, due to its ability to normalize mineral metabolism in organism, increase the process of teeth remineralization was proved.

Key words: teeth hypersensitivity, desensitizer, remineralizing.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В сучасних умовах проблема гіперчутливості зубів (ГЗ) не втрачає своєї актуальності, незважаючи на те, що вже більше ста років залишається предметом як теоретичних, так і прикладних досліджень у галузі стоматології (М.И. Грошиков, 1985; Ю.А. Федоров, В.А. Дрожжина, 1997; Г.Ф. Белоклицкая, 2006; M. Addy, 2002). Це пояснюється, передусім, значною розповсюдженістю даного патологічного стану. Як свідчать дані наукових публікацій, кількість людей, що страждають на ГЗ, досягає 40-50% загальної кількості населення багатьох розвинутих країн (В.І. Шварцнау, 2005; Г.Ф. Белоклицкая, 2008; С.П. Ярова, 2009).

Клінічними проявами ГЗ є больові відчуття різної інтенсивності (від стану дискомфорту до нестерпного болю) у відповідь на зовнішні подразники. Вони значно знижують якість життя, призводять до розладу функцій зубо-щелепного апарату, порушують навіть обмінні процеси в організмі та знижують його імунітет, негативно впливають на психоемоційний стан хворого (А.Ф. Несин, 2000; Н.В. Рубежова, 2003; В.А. Дрожжина, 2007, Е.Н. Рябоконь 2009). З огляду на те, що серед пацієнтів із патологічною чутливістю зубів переважають особи молодого та середнього віку, у яких больовий синдром є найбільш вираженим (Э.М. Кузьмина, 2003; В.Я. Яковлева, 2004), розробка даної проблеми набуває не лише наукового, але й соціально-практичного значення, адже мова йде про забезпечення комфортних умов для життя й праці мільйонів людей.

В останні роки на стоматологічному ринку з'явились нові препарати для лікування ГЗ, що мають різний хімічний склад і, відповідно, різний механізм дії. Проте їх ефективне використання неможливе без удосконалення методів діагностики даного захворювання, всебічного з'ясування його етіології та патогенезу, аналізу тих зрушень, які відбуваються як на місцевому рівні, так і на рівні всього організму. Рішення цих питань дасть змогу підійти до лікування підвищеної чутливості зубів як до комплексу терапевтично-реабілітаційних заходів, мета яких не лише забезпечити купірування больової реакції, але й домогтися відновлення фізіологічної рівноваги процесів де- та ремінералізації в твердих тканинах зубів, тим самим створюючи умови для пролонгованого впливу засобів місцевої дії. У зв'язку з цим очевидною є актуальність дослідження, спрямованого на підвищення ефективності лікування пацієнтів із ГЗ завдяки комплексному підходу до усунення її проявів, що передбачає вибір оптимального засобу місцевої терапії та вплив на загальний стан організму, передусім на обмінні процеси в ньому.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі терапевтичної стоматології вищого державного навчального закладу України "Українська медична стоматологічна академія" (м. Полтава) як фрагмент комплексної науково-дослідної теми "Патогенетичні підходи до методів лікування основних стоматологічних захворювань на основі вивчення механізмів пошкодження твердих тканин зубів, ендодонту, пародонту та СОПР" (номер державної реєстрації 0106U00964). Автор був безпосереднім виконавцем фрагмента зазначеної теми.

Метою роботи є підвищення ефективності лікування пацієнтів із гіперчутливістю зубів за рахунок вибору оптимального сучасного десенситайзера та пролонгування його дії завдяки посиленню процесів ремінералізації твердих тканин зубів.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

1. Вивчити розповсюдженість гіперчутливості зубів серед населення Полтавського регіону та визначити її зв'язок з іншими нозологічними формами некаріозних уражень зубів, що виникають після їх прорізування.

2. На основі удосконаленого комплексу діагностичних методів визначити у хворих ступінь вираженості клінічних проявів підвищеної чутливості зубів, вивчити пов'язані з нею зміни у стані твердих тканин зубів, тканин пародонту та ротової рідини, а також зрушення у психоемоційній сфері пацієнтів.

3. Порівнявши найближчі та віддалені результати лікування, оцінити терапевтичну ефективність лікування пацієнтів із гіперчутливістю зубів різними за складом десенситайзерами: "Белак F", "Глуфторед" та "Десенсил".

4. Спираючись на результати клінічних та лабораторних досліджень, довести доцільність включення до лікувально-реабілітаційного комплексу пацієнтів із гіперчутливістю зубів препарату "Кальцій-Д 3 Нікомед" для нормалізації обміну кальцію в організмі.

5. Розробити практичні рекомендації щодо сучасних підходів до лікування пацієнтів із гіперчутливістю зубів.

Об'єкт дослідження - клініко-лабораторні та електрофізіологічні характеристики зубів з ознаками гіперчутливості.

Предмет дослідження - ефективність застосування різних за складом десенситайзерів: "Белак F", "Глуфторед", "Десенсил" та препарату "Кальцій-Д 3 Нікомед" для нормалізації обміну кальцію в організмі.

Методи дослідження - у роботі використані клінічні, електрофізіологічні (електроодонтодіагностика, визначення електропровідності твердих тканин зубів), біохімічні, морфологічні, статистичні методи дослідження для оцінки дії препаратів на стан твердих тканин зубів та ротової рідини у найближчі та віддалені терміни.

Наукова новизна одержаних результатів. Автором уперше вивчено розповсюдженість серед жителів Полтавського регіону гіперчутливості зубів та визначено її зв'язок з іншими нозологічними формами їх некаріозних уражень.

Вперше здійснено вітальне вивчення структурних особливостей поверхні твердих тканин зубів із ознаками гіперчутливості до лікування та після застосування різних за складом десенситайзерів: "Белак F", "Глуфторед" та "Десенсил".

Вперше досліджено особливості психоемоційного стану пацієнтів із гіперчутливістю зубів та прослідковано його динаміку в процесі лікування за допомогою "Опитувальника самооцінки станів психічної активації, інтересу, емоційного тонусу, напруження та комфортності".

Вперше запропоновано спосіб комплексного лікування гіперчутливості зубів шляхом поєднаного застосування препаратів місцевої дії та засобу для нормалізації обміну кальцію в організмі, що підтверджено патентом України на корисну модель.

Вперше проведено порівняльний клініко-лабораторний аналіз ефективності використання різних за складом десенситайзерів: "Белак F", "Глуфторед" та "Десенсил" для лікування гіперчутливості як візуально незмінених зубів, так і зубів із некаріозними ураженнями (ерозія, клиноподібний дефект, патологічне стирання).

Удосконалено методику діагностики гіперчутливості зубів та контролю за динамікою результатів лікування завдяки електронно-мікроскопічним дослідженням структури поверхні зубів "in vivo", на яку отримано патент України на корисну модель.

Практичне значення одержаних результатів. Наукові положення дисертаційної роботи можуть бути використані для підвищення ефективності лікування пацієнтів із гіперчутливістю зубів.

Практичне значення дослідження полягає у приверненні уваги лікарів-стоматологів до високої розповсюдженості серед пацієнтів гіперчутливості зубів та інших некаріозних уражень, що нею супроводжуються.

Розроблена автором методика електронно-мікроскопічного вивчення структури поверхні зубів "in vivo", підтверджена патентом України на корисну модель, розширює арсенал діагностичних методів, що оптимізують вибір терапевтичних засобів та створюють можливість для об'єктивної оцінки результатів лікування.

У відповідності із проведеними діагностичними дослідженнями патогенетично обґрунтовано спосіб комплексного лікування хворих із гіперчутливістю зубів, що полягає у поєднанні препаратів місцевої дії та засобу для нормалізації обміну кальцію в організмі, на який отримано патент України на корисну модель.

На основі порівняльного аналізу результатів лікування гіперчутливості зубів різними за складом та механізмом дії десенситайзерами ("Белак F", "Глуфторед" та "Десенсил") розроблені та впроваджені в практику конкретні рекомендації щодо їх використання.

Результати дисертаційного дослідження впроваджені в Полтавській обласній клінічній стоматологічній поліклініці, стоматологічному підрозділі медичної служби військової частини А 0831 м. Миколаєва. Вони також використовуються у навчальному процесі на кафедрах терапевтичної стоматології Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова та вищого державного навчального закладу України "Українська медична стоматологічна академія" (м. Полтава) при вивченні розділу "Некаріозні ураження зубів".

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведений інформаційний пошук, проаналізовано наукові публікації як українських, так і зарубіжних учених з проблем лікування хворих із гіперчутливістю зубів, сформульовано мету і завдання дослідження, тактику проведення клінічних досліджень з лікування пацієнтів із гіперчутливістю зубів за допомогою сучасних препаратів (різних за складом та механізмом дії десенситайзерів "Белак F", "Глуфторед" та "Десенсил"). Автором самостійно здійснено клініко-лабораторні обстеження хворих, запропоновано та проведено їх комплексне лікування поєднаним застосуванням препаратів місцевої дії та засобу для нормалізації обміну кальцію в організмі. Особистий доробок автора складає також опрацювання результатів клінічних досліджень, формулювання на їх основі висновків і практичних рекомендацій, забезпечення їх впровадження в клінічну практику та навчальний процес у вищих навчальних медичних закладах України.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження були представлені на науково-практичній конференції молодих учених "Медична наука - 2005" (Полтава, 2005); науково-практичній конференції "Актуальні питання терапевтичної стоматології" (Полтава, 2005); науково-практичній конференції "Нові технології в стоматології і щелепно-лицьовій хірургії" (Харків, 2006); міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні методи лікування та профілактики в терапевтичній стоматології. Алергологія в стоматології" (Полтава, 2007); ІІІ (Х) з'їзді асоціації стоматологів України (Полтава, 2008); науково-практичній конференції "Актуальні питання терапевтичної та дитячої стоматології" (Полтава, 2009); міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні методи діагностики, лікування та профілактики в терапевтичній стоматології" (Полтава, 2010).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладені у 12 наукових публікаціях, з яких 3 статті, що опубліковані у наукових журналах, ліцензованих ВАК України, та 6 тез доповідей на науково-практичних конференціях. Отримано два патенти України на корисну модель та інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров'я.

Обсяг і структура дисертації. Загальний обсяг дисертації становить 227 сторінок комп'ютерного тексту. Вона складається із вступу, шести розділів, в яких подається огляд літератури, опис об'єктів і методів дослідження, викладаються результати власних досліджень, їх аналіз і узагальнення, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури та 2 додатків. Основний текст роботи представлено на 159 сторінках. Список літератури містить 271 джерело, з яких кирилицею 157, латиницею 114. Робота ілюстрована 48 таблицями та 23 рисунками.

Основний зміст роботи

Об'єкти та методи дослідження. В основу нашого дослідження були покладені результати обстеження та лікування 142 пацієнтів (94 жінок та 48 чоловіків) із гіперчутливістю зубів. Вік хворих коливався у межах від 20 до 56 років. Для отримання якомога більш точної й повної інформації про прояви захворювання та пов'язані з ним патологічні зміни, а також з метою визначення ефективності проведеного лікування всі хворі обстежувались за єдиною комплексною програмою. Стоматологічне обстеження пацієнтів, що проводилось за загальноприйнятою схемою, полягало в оцінці стану твердих тканин зубів шляхом встановлення наявності та вираженості мікротріщин за С.Б. Івановою (1984), клиноподібних дефектів за M.J. Tyas (1995), ерозій за Ю.М. Максимовським (1981), дефектів при патологічному стиранні зубів за А.Г. Молдовановим (1992). Активність процесу демінералізації емалі та дентину визначали за допомогою індексу ремінералізації (ІР), запропонованого Ю.А. Федоровим і В.А. Дрожжиною (1997). Крім того, в клінічних дослідженнях використовувались загальноприйняті гігієнічний та пародонтологічні індекси (гігієнічний індекс (OHI-S) за J.C. Green та J.R. Vermillion (1964), папілярно-маргінально-альвеолярний (PMA) індекс за C. Parma (1960), комплексний пародонтальний індекс (КПІ) за П.А. Леусом (1988).

Для визначення ступеня тяжкості підвищеної чутливості та її генералізації використовували індекси інтенсивності гіперчутливості зубів (ІІГЗ) та розповсюдженості гіперчутливості зубів (ІРГЗ), запропоновані Г.Б. Шторіною (1996). З метою якомога більш точної оцінки сили больової реакції на дію зовнішніх подразників використовувалась модифікована нами візуально-аналогова шкала виміру інтенсивності болю, запропонована Г.Ф. Білоклицькою (1996). Встановлені в результаті електроодонто-діагностичних досліджень (апарат "ОСМ-50" Точмаш, Росія) пороги збудливості пульпи зубів дозволили не лише діагностувати ГЗ, диференціювавши її від інших стоматологічних захворювань, але й об'єктивно розрізнити ступені тяжкості даного патологічного стану.

З метою оцінки мінералізації твердих тканин зубів застосовували електрометричний метод дослідження, який полягає у вимірі величини мікротоку, що проходить через них (апарат "Дентест" GEOSOFT DENT, Росія). Для виявлення структурних особливостей поверхні зубів із гіперчутливістю використовувалась розроблена нами методика вітального електронно-мікроскопічного вивчення рельєфу зубної поверхні (трансмісійний електронний мікроскоп ЕМВ-100 Л, Росія), в основу якої покладена методика зняття реплік В.К. Патрикєєва (1976). Вміст кальцію у ротовій рідині визначали фотоколориметричним методом (КФК-2, Росія), за допомогою стандартного набору реагентів ("Ольвекс діагностикум" "Кальцій"). Мінералізуючий потенціал слини визначали, досліджуючи за допомогою мікроскопу (МБС-9, Росія) картину її мікрокристалізації, використовуючи методику Х.М. Сайфулліної та А.Р. Поздєєва (1991).

Важливою складовою клінічного обстеження хворих із ГЗ була оцінка їх психоемоційного стану за допомогою "Опитувальника самооцінки станів психічної активації, інтересу, емоційного тонусу, напруження та комфортності", розробленого Н.А. Курганським, Т.А. Немчиним (1990).

Після детального клінічного та лабораторного обстеження хворі були розподілені нами на дві групи (І група - 67 пацієнтів, ІІ - 75 пацієнтів) залежно від способу корекції кальцій-фосфорного обміну. В свою чергу кожна із клінічних груп поділялась на 3 підгрупи, місцеве лікування в яких здійснювалось одними й тими ж сучасними десенситайзерами "Белак F", "Глуфторед" та "Десенсил", розробленими і виготовленими фірмою "ВладМиВа", Росія. Проте якщо пацієнтам І клінічної групи для впливу на обмінні процеси було рекомендовано лише збільшити споживання харчових продуктів, що містять кальцій, то у комплексному лікуванні хворих ІІ клінічної групи використовувався також препарат "Кальцій-Д 3 Нікомед" (виробник Nycomed Pharma AS, Норвегія). Завдяки цьому ми змогли порівняти як терапевтичні можливості різних за складом та механізмом дії засобів для усунення підвищеної чутливості зубів, так і вплив на результати лікування ГЗ різних способів поповнення дефіциту неорганічного кальцію в організмі.

З метою порівняння даних обстежень пацієнтів із підвищеною чутливістю з показниками фізіологічної норми нами була сформована група контролю з 20 практично здорових людей.

Достовірність результатів досліджень оцінювали за t-критерієм Стьюдента при р?0,05.

Результати дослідження та їх обговорення. Комплекс клінічних та лабораторних досліджень пацієнтів із ГЗ, проведених до початку лікування, дозволив виявити у них порушення не лише у стані твердих тканин зубів, але й загалом у порожнині рота і навіть на рівні організму, зокрема у психоемоційній сфері. Так, вже в процесі огляду порожнини рота були зафіксовані патологічні зміни, що вказували на переважання процесу демінералізації твердих тканин зубів. Зокрема, у всіх хворих (100%) були виявлені мікротріщини зубної емалі, що уражали в основному фронтальні зуби переважно на верхній щелепі, в меншій мірі - на нижній. Причому у 81% пацієнтів вони були настільки значними, що їх можна було помітити або неозброєним оком при звичайному освітленні, або при внутрішньоротовому освітленні, без застосування оптичних пристроїв. Свідченням вказаного процесу слід розглядати і той факт, що у значної частини пацієнтів мали місце некаріозні ураження зубів. У 28 осіб (19,7%) було діагностовано клиноподібний дефект, у 19 пацієнтів (13,4%) - ерозію твердих тканин зубів, у 12 хворих (8,5%) - патологічне стирання зубів. Прямим підтвердженням того, що у пацієнтів, які брали участь у нашому дослідженні, на момент початку лікування домінували процеси демінералізації зубної емалі та дентину, слугують і результати визначення індексу ремінералізації твердих тканин зубів, який у середньому становив 2,69±0,12 балів.

Дослідженнями гігієнічного стану порожнини рота та тканин пародонту також були виявлені негативні зрушення. Так, середнє значення гігієнічного індексу за Green-Vermillion дорівнювало 1,76±0,1 балів, що вказує на незадовільний стан гігієни порожнини рота у більшості хворих. Оглядом тканин пародонту та визначенням індексів РМА та КПІ було встановлено погіршення і їх стану. При цьому помітною була тенденція до погіршення гігієни порожнини рота та стану пародонту залежно від ступеня вираженості больової реакції на дію зовнішніх подразників.

Перевірками на наявність у пацієнтів підвищеної чутливості зубів було встановлено, що часто нею супроводжувались інші некаріозні ураження зубів, для яких характерні деструкція та порушення процесів мінералізації їх твердих тканин. Проте гіперчутливість зубів далеко не завжди виявлялась лише на зубах, що мали некаріозні ураження. Її ознаки фіксувались і на візуально незмінених зубах. Причому це стосувалось не лише тих пацієнтів, у яких взагалі не було виявлено некаріозних уражень (83 осіб - 58,5%), але й хворих з ерозіями твердих тканин зубів, клиноподібним дефектом, патологічним стиранням зубів (59 осіб - 41,5%). Тому, на нашу думку, це може вказувати на те, що виникнення гіперчутливості зубів передує розвитку інших некаріозних уражень, тобто виступає як їх діагностичний передвісник.

На основі визначення індексу розповсюдженості гіперчутливості зубів було встановлено, що серед пацієнтів переважали особи із генералізованою формою підвищеної чутливості зубів (62,7%). В той же час показники індексу інтенсивності гіперчутливості вказали на те, що більшість хворих складали особи з ГЗ ІІ та ІІІ ступеня. Зокрема, у 45,6% хворих більшість зубів із підвищеною чутливістю реагувала на дію температурних та хімічних подразників, а у 33,8% пацієнтів на частині зубів виявлялась больова реакція у відповідь на вплив також й тактильного подразника.

Дослідження щодо оцінки ступеня больових відчуттів, викликаних дією різних подразників, за допомогою візуально-аналогової шкали дозволили визначити, що найсильніша болісність фіксувалась під впливом холодового подразника. У середньому цей показник становив 4,3±0,07 балів. При цьому підвищена чутливість на вплив саме цього подразника мала місце у всіх пацієнтів. Больова реакція на кисле хворими сприймалась в основному як помірна та виражена. Майже так само оцінювався біль, викликаний тактильним подразником. Хоча більша частина пацієнтів також визначала свої больові відчуття на дію солодкого подразника як помірні, та загалом вони виявились нижчими за ті, що викликались холодовим, кислотним чи тактильним подразниками. Нарешті, мінімальні болісні відчуття були відмічені на дію гарячої води.

Проведення електроодонтодіагностики твердих тканин зубів з ознаками гіперчутливості дозволило зафіксувати відчутне зниження порогів електрозбудливості пульпи у ділянках підвищеної чутливості. Причому цей показник виявився нижчим у пацієнтів із більш тяжким перебігом захворювання. Так, у хворих із ГЗ І ступеня він становив 2,3±0,22 мкА, в осіб із ГЗ ІІ ступеня - 1,6±0,31 мкА, у пацієнтів же із ГЗ ІІІ ступеня він був знижений до 0,9±0,20 мкА.

Визначення електричної провідності твердих тканин зубів засвідчило досить значне зниження їх мінеральної щільності, особливо у ділянках патологічної чутливості, що вказувало на домінування процесів демінералізації емалі та дентину.

Підтвердженням пов'язаності ГЗ із переважанням процесів демінералізації твердих тканин зубів слугують і результати визначення вмісту кальцію та мінералізуючих властивостей ротової рідини. Адже зниження в ній вмісту мінеральних речовин негативно позначається на її здатності виступати у якості мінералізуючого розчину, з якого завдяки процесам дифузії та адсорбції іони фосфору та кальцію потрапляють до дентину та емалі. Існування залежності між мінералізуючими властивостями ротової рідини та станом твердих тканин зубів доводить той факт, що відчутніше зменшення кристалоподібних утворень у висушених краплинах слини (а, отже, й зниження показників у балах мінералізуючого потенціалу ротової рідини) спостерігалось у хворих із більш вираженими проявами демінералізації зубів та вищою інтенсивністю ГЗ. Так, якщо при ГЗ І ступеня показник мінералізуючого потенціалу ротової рідини в середньому становив 2,8±0,40 балів, при ІІ ступені - 2,1±0,70 балів, то у хворих із ІІІ ступенем ГЗ його значення дорівнювало 1,4±0,30 балів. Саме у хворих із ІІІ ступенем підвищеної чутливості зубів іноді фіксувалась навіть повна відсутність кристалічної речовини у краплинах слини.

Дослідження "in vivo" мікрорельєфу поверхні зубів із ознаками підвищеної чутливості, проведені за допомогою запропонованої нами методики, дозволили встановити наявність деструктивних змін в їх твердих тканинах. Всі відбитки, зняті з зубної поверхні, передавали її мікрорельєф, що характеризувався значними нерівностями за рахунок різких виступів закінчень емалевих призм, наявністю порушень цілісності емалі у вигляді багаточисельних подряпин, тріщин, отворів та вищерблень. Причому подібні деструктивні зміни зубної поверхні були виявлені не лише в зубах із некаріозними ураженнями, але й в зубах макроскопічно незмінених. Це стало ще одним доказом того, що розвиток ГЗ є наслідком морфофункціональної неповноцінності твердих тканин зубів, передусім емалі, обумовленої порушенням балансу між процесами їх демінералізації та ремінералізації.

Вивчення психоемоційного стану хворих за допомогою "Опитувальника самооцінки станів психічної активації, інтересу, емоційного тонусу, напруження та комфортності" дозволило виявити у більшості з них прояви певних розладів у психоемоційній сфері. Безумовно, їх існування не можна пов'язувати лише з наявністю підвищеної чутливості зубів. Але той факт, що найбільше зниження психічної активації та емоційного тонусу і, навпаки, відчутне зростання психоемоційного напруження та дискомфорту спостерігались у пацієнтів із ГЗ ІІІ ступеню, дозволяє припустити, що саме часті больові відчуття чи їх постійні очікування здатні "запускати" афективно-емоційні реакції (тривогу, страх, депресію та ін.), які, у свою чергу, пригнічують психічну активність, зумовлюють зниження емоційного тонусу, викликають напруженість та дискомфорт.

Отримані результати обстежень хворих із ГЗ, проведених до лікування, доводять, що розвиток даного патологічного стану зубів напряму пов'язаний із деструктивними змінами в їх твердих тканинах, обумовленими зниженням їх мінеральної насиченості. Причиною цього можуть слугувати не лише місцеві фактори, але й порушення кальцій-фосфорного гомеостазу на рівні всього організму, викликані різноманітними загальними чинниками. Тому ми вважали за необхідне реалізувати комплексний підхід до лікування хворих із ГЗ, тобто не лише обмежитись проведенням заходів із санації порожнини рота та застосуванням засобів для усунення больової реакції, але й створити сприятливі умови для відновлення фізіологічної рівноваги процесів де- та ремінералізації в твердих тканинах зубів через нормалізацію процесів обміну кальцію в організмі.

Визначення ефективності різних препаратів для купірування больових відчуттів ґрунтувалось, передусім, на результатах комплексної оцінки чутливості зубів. Проведення відповідних досліджень засвідчило те, що найвища якість лікування як у пацієнтів І, так і особливо у хворих ІІ клінічної групи була досягнута у разі застосування препарату "Глуфторед". У найближчі терміни (через 1 тиждень) цей препарат виявився найбільш ефективним при усуненні гіперчутливості зубів, незалежно від її ступеня. Не було зафіксовано жодного випадку, коли б застосування "Глуфтореду" не мало позитивного наслідку.

Але найпереконливішим доказом переваг даного десенситайзера ми вважаємо стабільність досягнутих результатів лікування протягом всього терміну спостереження (1 рік), що є найбільш важливим. У хворих І клінічної групи через 1 рік після покриття чутливих зубних поверхонь препаратом "Глуфторед" повне усунення підвищеної чутливості збереглось у 43,5% пацієнтів, зменшення больових відчуттів - у 39,1%, рецидив захворювання відбувся у 17,4% хворих. В той же час при застосуванні препарату "Десенсил" повна відсутність больової реакції збереглась у 21,7% пацієнтів, її зменшення - у 43,5%, повторне виникнення гіперчутливості зафіксовано у 34,8% хворих. Найгірші результати були при лікуванні препаратом "Белак F". Лише у 9,6% пацієнтів не відбулось повернення підвищеної чутливості зубів, зменшились її прояви у 38%, натомість у 52,4 % хворих спостерігався рецидив захворювання. При цьому звертає на себе увагу той факт, що серед пацієнтів із усунутою гіперчутливістю чи із зменшенням її інтенсивності під впливом цього препарату не виявилось жодної особи із ІІІ ступенем захворювання.

У пацієнтів ІІ клінічної групи різниця у наслідках лікування виявилась ще більшою. Через 1 рік у підгрупі хворих, що лікувались препаратом "Глуфторед", повна відсутність підвищеної чутливості зубів збереглась у 77,8% хворих, у 22,2% пацієнтів, хоча й залишились ознаки ГЗ, але показники ІРГЗ та ІІГЗ помітно знизились. При цьому особливе значення має той факт, що не було виявлено жодного випадку, коли б лікування не мало так чи інакше позитивного результату. Наслідками використання препарату "Десенсил" було повне усунення ГЗ у 50% хворих, її зменшення у 38,5%, повернення до вихідного стану у 11,5% пацієнтів. В той же час після застосування препарату "Белак F" не було виявлено підвищеної чутливості зубів у 27,3% пацієнтів, зменшення її проявів зафіксовано у 40,9% хворих, рецидив захворювання був помічений у 31,8% пацієнтів.

Варто звернути увагу і на те, що в результаті лікування препаратом "Глуфторед" у більшій мірі відбулось також зниження інтенсивності суб'єктивних больових відчуттів за візуально-аналоговою шкалою у тих випадках, коли підвищена чутливість не була усунута повністю. Результати лікування ГЗ різними десенситайзерами у пацієнтів І та ІІ клінічних груп відображені на рисунку 1.

Порівняння результатів проведеного лікування дозволило зробити висновок про покращення середніх показників гігієнічного стану порожнини рота та стану тканин пародонту. Однак в більшій мірі це стосувалось пацієнтів, у лікуванні яких застосовувався препарат "Глуфторед". Якщо врахувати, що санація порожнини рота до початку лікування проводилась всім хворим, то кращі показники стану гігієни порожнини рота та тканин пародонту можна пояснити саме вищою ефективністю усунення ГЗ, адже за цієї умови пацієнти отримали можливість більш ретельно здійснювати чищення зубів.

Рис. 1. Графічне зображення результатів лікування пацієнтів І та ІІ груп через рік

Дослідження стану твердих тканин зубів на основі визначення індексу їх ремінералізації, електродіагностичні обстеження та вітальне вивчення структурних особливостей зубної поверхні вказали на те, що в кожній із клінічних груп найбільш активно процес ремінералізації твердих тканин зубів відбувся у пацієнтів, що лікувались за допомогою препарату "Глуфторед". Так, через 1 рік у І клінічній групі значення ІР виявились наступними: при використанні "Белак F" - 2,5±0,13; "Десенсил" - 1,9±0,11; "Глуфторед" - 1,4±0,11 балів. Визначення цього індексу у ІІ клінічній групі зафіксував такі дані: при використанні "Белак F" - 1,8±0,18; "Десенсил" - 1,4±0,17; "Глуфторед" - 1,1±0,08 балів (р?0,05). Дослідження електропровідності твердих тканин зубів також засвідчили достовірно більше підвищення мінеральної щільності емалі та дентину у разі використання препарату "Глуфторед".

Встановлені індекси ремінералізації та показники електропровідності твердих тканин зубів співвідносились із результатами вітального вивчення структурних особливостей поверхні зубів. Так, у І клінічній групі через 1 рік після лікування, хоча й збереглись відбитки зубної поверхні, що передавали її згладжений рельєф, але загалом (особливо це стосувалось хворих, ГЗ яких усувалась препаратом "Белак F") переважаюче число реплік, знятих з поверхні зубів, практично не відрізнялось від зразків до лікування. При цьому більшість реплік, які наближались до вигляду відбитків поверхні інтактних зубів осіб контрольної групи, належали пацієнтам, які лікувались препаратом "Глуфторед". Через 1 рік після лікування у ІІ клінічній групі спостерігалось покращення мікроструктури поверхні емалі у хворих всіх підгруп. Однак кількість реплік, що відтворювали однорідний мікрорельєф зубної поверхні з ледь помітною зернистістю від контурів виступаючих кристалів емалі, була мінімальною у підгрупі, пацієнти якої лікувались "Белак F". При використанні "Десенсилу" також помітно збільшилось число зразків, що передавали досить нерівну зубну поверхню, яка утворилась за рахунок виступів закінчень емалевих призм. Вивчення ж реплік, знятих із зубів хворих після застосування препарату "Глуфторед", засвідчило майже повну відсутність деструктивних змін поверхні емалі більшості зубів.

Дослідження мінералізуючих властивостей слини дозволило помітити, що, незалежно від результатів лікування, у пацієнтів І клінічної групи практично не відбулось позитивних змін у показниках мінералізуючого потенціалу ротової рідини. В той же час у ІІ клінічній групі спостерігався поступальний процес покращення цих показників у всіх пацієнтів.

Результати дослідження психоемоційного стану вказали на покращення показників емоційного тонусу та активності, зниження психічної напруженості та дискомфорту у пацієнтів, наслідком лікування яких було усунення ГЗ. У більшості подібних випадків високий і стабільний терапевтичний результат був досягнутий завдяки застосуванню препарату "Глуфторед", особливо у ІІ клінічній групі, де у комплексному лікуванні використовувався препарат "Кальцій-Д 3 Нікомед".

Таким чином, порівняння результатів лікування всередині кожної клінічної групи переконливо доводить вищий терапевтичний ефект препарату "Глуфторед", що пов'язане, на нашу думку, з механізмом його дії, який полягає у глибокому фторуванні твердих тканин зубів. В той же час співставлення наслідків застосування одних і тих же десенситайзерів у різних групах вказує на те, що значно більш результативним лікування ГЗ виявилось у ІІ клінічній групі, пацієнти якої отримували також препарат "Кальцій-Д 3 Нікомед". Це можна пояснити тим, що застосування цього препарату дозволяє вплинути на мінеральний обмін в організмі, нормалізація якого позитивно позначається на підвищенні мінералізуючих властивостей слини та процесах ремінералізації твердих тканин зубів.

Отже, результати клінічних і клініко-лабораторних досліджень переконливо доводять високу ефективність лікування гіперчутливості зубів десенситайзером "Глуфторед" у поєднанні із препаратом "Кальцій-Д 3 Нікомед". У зв'язку з тим, що даний лікувальний комплекс здатний забезпечити стійке усунення симптомів захворювання, його застосування доцільно рекомендувати для широкого впровадження у стоматологічну практику.

Висновки

У дисертаційній роботі запропоновано нове вирішення науково-практичної задачі - підвищення ефективності лікування пацієнтів із гіперчутливістю зубів за рахунок вибору оптимального сучасного десенситайзера та пролонгування його дії завдяки посиленню процесів ремінералізації твердих тканин зубів препаратом "Кальцій-Д 3 Нікомед".

1. Встановлено, що рівень розповсюдженості ГЗ серед жителів Полтавського регіону досягає 32%. При цьому найчастіше патологічна чутливість зубів поєднується з іншими некаріозними ураженнями, такими як клиноподібний дефект (11%), ерозія твердих тканин зубів (6%), підвищене стирання зубів (5%). Були виявлені також випадки гіперчутливості зубів одночасно з клиноподібним дефектом та підвищеним стиранням зубів (1%). Кількість зареєстрованих випадків ізольованої підвищеної чутливості зубів становить 9%.

2. Комплекс діагностичних методів, удосконалений за рахунок запропонованого нами вітального вивчення структурних особливостей зубної поверхні (патент України на корисну модель №45792), дозволив виявити у хворих із гіперчутливістю зубів порушення структури твердих тканин зубів, що обумовлюють їх морфологічну та функціональну неповноцінність. Наявність підвищеної чутливості зубів у багатьох пацієнтів поєднувалась із зниженням мінералізуючого потенціалу слини та обтяжувалась незадовільним чи поганим гігієнічним станом порожнини рота, захворюваннями тканин пародонту, негативними змінами у психоемоційній сфері.

3. Порівняння найближчих та віддалених результатів лікування пацієнтів із гіперчутливістю зубів різними за складом десенситайзерами: "Белак F", "Глуфторед" та "Десенсил" засвідчило, що кращий терапевтичний ефект спостерігався при застосуванні для усунення проявів захворювання препарату "Глуфторед".

4. Результати клінічних і лабораторних досліджень переконливо доводять доцільність включення до лікувально-реабілітаційного комплексу пацієнтів із гіперчутливістю зубів препарату "Кальцій-Д 3 Нікомед" (патент України на корисну модель №39503). Застосування даного препарату, враховуючи його здатність завдяки нормалізації мінерального обміну в організмі створювати сприятливі умови для відновлення фізіологічної рівноваги процесів де- та ремінералізації в твердих тканинах зубів, що підсилює резистентність емалі до дії зовнішніх факторів, є патогенетично обґрунтованим.

5. Проведені дослідження дозволяють рекомендувати для досягнення стійкого усунення ознак підвищеної чутливості зубів застосування комплексної терапії, що включає проведення професійного чищення зубів та інших заходів із санації порожнини рота, покриття чутливих поверхонь зубів препаратом "Глуфторед" та призначення прийому препарату "Кальцій-Д 3 Нікомед", що забезпечує посилення процесів ремінералізації твердих тканин зубів (Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров'я №109 - 2008).

Практичні рекомендації

1. Враховуючи стрімке зростання гіперчутливості зубів та інших некаріозних уражень, що нею супроводжуються, та викликану цим потребу в отриманні об'єктивної інформації щодо поширення даних захворювань серед населення України, рекомендуємо передбачити фіксування їх наявності у пацієнтів у медичних картах стоматологічних хворих.

2. Хворим із гіперчутливістю зубів перед початком лікування рекомендується проведення професійного чищення зубів та інших заходів із санації порожнини рота. Початковий етап лікування повинен також включати навчання пацієнтів правильному догляду за порожниною рота та засвоєння певних правил прийому їжі.

3. У комплексному лікуванні хворих із гіперчутливістю зубів у якості місцевого засобу рекомендується використання препарату для глибокого фторування твердих тканин зуба "Глуфторед", який забезпечує найбільш ефективну герметизацію дентинних канальців і пор ушкодженої емалі. Стійке усунення гіперчутливості візуально незмінених зубів або зубів із некаріозними ураженнями, що не потребують їх відновлення, досягається однократним покриттям їх чутливих поверхонь цим препаратом.

4. У зв'язку із здатністю препарату "Кальцій-Д 3 Нікомед" створювати сприятливі умови для відновлення фізіологічної рівноваги процесів де- та ремінералізації емалі та дентину рекомендується його включення до лікувально-реабілітаційного комплексу пацієнтів із гіперчутливістю зубів (по 1 таблетці на добу протягом 20 днів двічі на рік).

Список опублікованих праць

1. Іваницький І.О. Оптимізація діагностики гіперчутливості зубів / І.О. Іваницький // Український стоматологічний альманах. - 2009. - №6. - С. 12-14.

2. Іваницький І.О. Гіперчутливість зубів: сучасні погляди на етіологію, патогенез та лікування / І.О. Іваницький, А.К. Ніколішин // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2007. - Т. 7, вип. 4 (20). - С. 339-345. (Особистий внесок - аналіз та узагальнення наукової літератури з проблем діагностики та лікування гіперчутливості зубів, написання статті).

3. Іваницький І.О. Застосування препарату "Кальцій-Д 3 Нікомед" у комплексному лікуванні пацієнтів із гіперчутливістю зубів / І.О. Іваницький, А.К. Ніколішин // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2008. - Т. 8, вип. 3 (23). - С. 145-148. (Особистий внесок - проведення клініко-лабораторних обстежень та лікування пацієнтів із гіперчутливістю зубів, аналіз та узагальнення результатів лікування, написання статті).

4. Пат. на корисну модель № 39503, Україна, МПК (2009) А 61К 6/00. Спосіб комплексного лікування гіперчутливості зубів / І.О. Іваницький, А.К. Ніколішин, Т.О. Петрушанко - №u2008 12585; Заявл. 27.10.2008; Опубл. 25.02.2009. - Бюл. №4. (Особистий внесок - здійснення патентно-інформаційного пошуку, опрацювання першоджерел, розробка і впровадження способу лікування гіперчутливості зубів за допомогою десенситайзера "Глуфторед" у поєднанні із препаратом для нормалізації мінерального обміну в організмі "Кальцій- Д 3 Нікомед", оформлення заявки на патент).

5. Пат. на корисну модель №45792, Україна, МПК (2009) А 61С 9/00 Спосіб прижиттєвого вивчення поверхневої структури твердих тканин зубів за допомогою знятих з них реплік / А.К. Ніколішин, В.М. Коваль, І.О. Іваницький, А.В. Зайцев - №u2009 06139; Заявл. 15.06.2009; Опубл. 25.11.2009. - Бюл. №22. (Особистий внесок - здійснення патентно-інформаційного пошуку, опрацювання першоджерел, розробка методу дослідження та застосування його при обстеженні пацієнтів із некаріозними ураженнями зубів, оформлення заявки на патент).

6. Іваницький І.О. Профілактика та лікування ятрогенної гіперчутливості твердих тканин зубів за допомогою методу глибокого фторування / І.О. Іваницький // Тези підсумкової наукової конференції молодих учених "Медична наука - 2005". - Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2005. - Т. 5, вип. 4 (12). - С. 60.

7. Іваницький І.О. Клінічна ефективність застосування різних препаратів в лікуванні гіперестезії твердих тканин зуба / І.О. Іваницький // XI конгрес світової федерації українських лікарських товариств, 28-30 серпня 2006 р.: тези доп. Полтава Київ Чикаго. 2006. С. 179-180.

8. Іваницький І.О. Сучасні підходи до лікування пацієнтів із гіперчутливістю при патологічному стиранні зубів / І.О. Іваницький // Український стоматологічний альманах. - 2007. - № 5. - С. 58-59.

9. Іваницький І.О. Системний підхід до визначення етіопатогенетичних чинників гіперчутливості зубів як умова її ефективного лікування / І.О. Іваницький, А.К. Ніколішин // Інноваційні технології - в стоматологічну практику: матер. ІІІ (X) з'їзду Асоціації стоматологів України. - Полтава: Дивосвіт, 2008. - C. 170. (Особистий внесок - проведення клініко-лабораторних обстежень та лікування пацієнтів із гіперчутливістю зубів, аналіз одержаних результатів, написання тез).

10. Іваницький І.О. Комплексний підхід до лікування гіперчутливості зубів / І.О. Іваницький, А.К. Ніколішин // Актуальні питання сучасної стоматології: матер. ювілейної міжнар. наук.-практ. конф., 29 жовт. - 1 лист. 2008 р., м. Львів. - Стоматологічні новини. - 2008. - Вип. 8. - С. 160-162. (Особистий внесок - проведення клініко-лабораторних обстежень та лікування пацієнтів із гіперчутливістю зубів, аналіз та узагальнення одержаних результатів, написання тез).

11. Іваницький І.О. Вітальне вивчення структурних особливостей зубної поверхні в системі діагностичних методів гіперчутливості зубів / І.О. Іваницький // Медична наука - 2009: підсумк. наук. конф. молодих учених, 10-11 грудня 2009 р., м. Полтава: тези доп. - Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2009. - Т. 9, вип. 4 (28), 2. - С. 214-215.

12. Петрушанко Т.О. Диференційована профілактика та лікування порушень гомеостазу кальцію при хворобах зубів та тканин пародонту / Т.О. Петрушанко, Л.Й. Островська, І.О. Іваницький // Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров'я, №109 - 2008 (Особистий внесок - проведення клініко-лабораторних обстежень пацієнтів із гіперчутливістю зубів, у лікуванні яких використовувався препарат для нормалізації обміну кальцію в організмі, аналіз та узагальнення результатів лікування, написання частини інформаційного листа, в якій проаналізовані наслідки запропонованого способу лікування).