Обґрунтування застосування фітоадаптогенів на курорті Трускавець для корегування нейро-ендокринно-імунних порушень у осіб, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС (експериментально-клінічне дослідження)

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ

МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА КУРОРТОЛОГІЇ

МОЗ УКРАЇНИ

14.01.33 - Медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Обґрунтування застосування фітоадаптогенів на курорті Трускавець для корегування нейро-ендокринно-імунних порушень у осіб, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС (експериментально-клінічне дослідження)

Грінченко Борис Вікторович

ОДЕСА - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Флюнт Ігор Степанович,

Львівський національний медичний університет

ім. Данила Галицького МОЗ України,

професор кафедри реабілітації і нетрадиційної медицини

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Насібуллін Борис Абдуллайович,

Український НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України, головний науковий співробітник відділу фундаментальних та клініко-діагностичних досліджень;

доктор медичних наук, професор

Єжова Вікторія Олександрівна,

Кримський республіканський НДІ фізичних методів лікування та медичної кліматології

ім. І.М. Сеченова МОЗ АР Крим,

провідний науковий співробітник відділу неврології.

Захист відбудеться « 4 » червня 2010 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.608.01 при Українському науково-дослідному інституті медичної реабілітації та курортології МОЗ України (65014, м. Одеса, Лермонтовський пров., 6)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України за адресою 65014, м. Одеса, Лермонтовський пров., 6.

Автореферат розісланий 30 квітня 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, кандидат медичних наук старший науковий співробітник Г.О. Дмитрієва

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Чорнобильська катастрофа зробила вельми актуальною проблему так званого «чорнобильського синдрому», прояви якого тісно переплітаються з проявами синдрому хронічної втоми та імунодисфункції (Аміразян С.А. та ін., 1997; Бабов К.Д. та ін., 2007). Більше того, є підстави вважати обидва синдроми патогенетично спорідненими, адже в їх основі лежить дисфункція триєдиної нейро-ендокринно-імунної системи, (Фролов В.М., Дранник Г.Н., 1998; Чазов Є.І. та ін., 2002; Крижановський Г.Н. та ін., 2002; Возіанов А.Ф. та ін., 2006; Neuroimmunomodulation, 2000).

Головними патогенними чинниками чорнобильської катастрофи є малі дози іонізуючої радіації, хронічний психо-емоційний стрес, полютанти тощо, тому проблема підвищення ефективності реабілітації осіб даного контингенту зводиться, по суті, до пошуку оптимальних радіопротекторів та адаптогенів, в тому числі біологічного походження. Наявність перехресної адаптації до радіаційних і нерадіаційних чинників при застосуванні біологічних адаптогенів відкриває принципово нову можливість корекції стійкості організму до несприятливих комбінованих впливів. Адаптогени здатні як пом'якшувати пошкодження організму радіацією при їх профілактичному застосуванні, так і прискорювати його одужання при лікувальному застосуванні. Обидва ефекти є проявом підвищення під впливом адаптогенів загальної (неспецифічної) опірності організму до дії несприятливих (пошкоджуючих) чинників довкілля фізичної, хімічної та біологічної природи (Брехман Н.Н., 1968; Барабой В.А. та ін., 1992; Дранник Г.Н. та ін., 1994; Барабой В.А., 1995, 1996).

Дослідженнями трускавецької бальнеологічної школи виявлено адаптогенні властивості біоактивної води «Нафтуся» (Попович І.Л., 2005; Івасівка С.В., 2007). Одним із напрямків подальших досліджень є пошук методів посилення її адаптогенної дії. З огляду на спільність «мішеней», найкращих результатів слід очікувати від сумісного застосування «Нафтусі» та адаптогенів рослинного походження. Одним із численних рослинних адаптогенів є вітчизняна фітокомпозиція «Бальзам Кримський» (Панасюк Є.М., Пат. України № 94052398. Адаптогенний засіб - 1996). Проте клініко-фізіологічні дослідження його дії носять фрагментарний характер, без інтегральної оцінки стану захисно-пристосувальних систем, та спрямовані лише на досягнення допоміжних цілей при лікуванні відомих нозологічних форм (Івасівка С.В. та ін., 2004; Бабюк А.В. та ін., 2005). Ці невирішені питання лягли в основу дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дослідження є фрагментом НДР відділу експериментальної бальнеології Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України «Інтегральна кількісна оцінка загального стану здоров'я (віталітету) різних категорій осіб, котрі прибувають на курорт Трускавець, впливу на нього стандартного бальнеотерапевтичного комплексу та пошук методів підвищення ефективності бальнеотерапії, бальнеореабілітації і бальнеосанації» (№ ДР 0104U007397).

Експериментально-клінічні дослідження, присвячені вивченню застосування на курорті Трускавець фітоадаптогенів, як засобів корегування порушень нейро-ендокринно-імунної системи у осіб, що зазнали дії патогенних чинників аварії на ЧАЕС, виконані безпосередньо здобувачем.

Мета дослідження. Експериментальне та клінічне обґрунтування використання фітоадаптогену «Бальзам Кримський» для корекції нейро-ендокринно-імунних порушень у осіб, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС в умовах реабілітації на курорті Трускавець.

Задачі дослідження:

1. В експерименті на щурах із застосуванням головних патогенних чинників чорнобильської катастрофи - інкорпорованого 137Cs та хронічного стресу - провести порівняльну оцінку впливів фітокомпозиції «Бальзам Кримський» та настоянки женьшеню на стан нейро-ендокринно-імунних порушень.

2. В клініко-фізіологічних спостереженнях оцінити вплив стандартного бальнеотерапевтичного комплексу курорту Трускавець на стан показників нейро-ендокринно-імунної системи у осіб, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. фітоадаптоген курорт імунний ендокринний

3. З'ясувати можливості підвищення ефективності курортної реабілітації осіб, що зазнали дії патогенних чинників аварії на ЧАЕС шляхом доповнення стандартного бальнеотерапевтичного комплексу курорту Трускавець фітоадаптогеном «Бальзам Кримський».

Об'єкт дослідження. Захисно-пристосувальні і функціональні системи щурів і людей, підданих дії чинникіів чорнобильської катастрофи.

Предмет дослідження. Загальні адаптаційні реакції, вегетативний гомеостаз, білково-азотистий, ліпідний і вуглеводний метаболізм, фагоцитарна, Т-, В-клітинна, кіллерна ланки імунітету, гемостаз, фізичний стан, гемодинаміка, психологічні функції, основні функції нирок, шлунку, жовчного міхура та їх взаємозв'язки під впливом дії стандартного бальнеотерапевтичного комплексу та фітоадаптогену «Бальзам Кримський».

Методи дослідження. У щурів стан імунітету оцінено за параметрами фагоцитозу нейтрофілів і лейкоцитограми периферійної крові та цитограми селезінки і гемолімфатичного вузла; стан адаптації і метаболізму - за морфо-функціональними параметрами кори наднирників та білково-азотистого і ліпідного обмінів, за показниками, визначеними по аналізах венозної крові. У людей типування загальних адаптаційних реакцій проведено методами Гаркави Л.Х., Квакиной Е.Б., Уколовой М.А. Стан імунітету оцінено за тестами І і ІІ рівнів ВООЗ (1988), вегетативного гомеостазу - методом варіаційної кардіоінтервалометрії, гемодинаміки - методом ехокардіографії в М-режимі, толерантності до фізичного навантаження - методами велоергометрії і степ-тесту, психологічних функцій - комп'ютерним тестуванням; гемостазу та метаболізму - уніфікованими методами лабораторної діагностики (визначення рівня креатиніну, сечовини, ліпопротеїдів тимолової проби, трансаміназ, білірубіну по аналізах венозної крові).

Наукова новизна одержаних результатів.

* Вперше в модельному експерименті показано, що основні патогенні чинники чорнобильської катастрофи (інкорпорація 137Сs та хронічний стрес) викликають у щурів дисбаланс захисно-пристосувальних механізмів за рахунок пригнічення та дисфункції різних складових імунітету, азотного і ліпідного обмінів, ендокринних залоз.

* Встановлено, що вживання щурам на тлі дії патогенних чинників чорнобильської катастрофи фітоадаптогенів (настоянка женьшеню та «Бальзам Кримський») значно зменшує патологічні зміни в мієло-лімфоїдній тканині, діяльності кори наднирників, стані ліпідного і азотистого метаболізму, та покращує гідроксилювання ксенобіотиків. Фітоадаптоген «Бальзам Кримський» викликає дещо відчутніший позитивний ефект порівняно із настоянкою женьшеню.

* Доведено подібність змін захисно-пристосувальних систем у ліквідаторів аварії і мешканців радіаційно забруднених теренів незалежно від патології із виявленими у щурів при експериментальній патології змінами, а саме - пригнічення усіх параметрів фагоцитозу, підвищення рівня сечовини та креатиніну плазми крові, активності амілази та АСТ.

* На основі отриманих даних створено кластери станів захисно-пристосувальних систем, сформованих під впливом патогенних чинників Чорнобилю, показана роль окремих механізмів метаболізму, імунітету і ендокринної системи у створенні цих кластерів-образів. Показано також, що сформовані кластери відповідають індивідуальним особливостям ліквідаторів.

* Вперше показано, що адаптогенний ефект стандартного бальнеотерапевтичного комплексу в поєднанні з фітоадаптогеном «Бальзам «Кримський» зумовлений їх корегуючим впливом на стан імунітету, адаптації, вегетативного гомеостазу, гемостазу, гемодинаміки, метаболізму. Відзначено менш виражений сприятливий вплив цього комплексу на стан фізичної і розумової працездатності потерпілих.

Практичне значення отриманих результатів.

1. Поглиблено і розширено відомості про адаптогенні ефекти фітокомпозиції «Бальзам Кримський».

Продемонстровано рівноцінність адаптогенних властивостей вітчизняного «Бальзаму Кримського» та класичного фітоадаптогену - настоянки женьшеню.

Доведена можливість підвищення ефективності реабілітації осіб чорнобильського контингенту на курорті Трускавець на підставі відновлення захисно-пристосувальних систем організму шляхом додаткового включення фітоадаптогену «Бальзам Кримський» до стандартного бальнеотерапевтичного комплексу.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем самостійно проведено патентно-інформаційний пошук, сформовано експериментальні групи тварин та групи пацієнтів для клініко-фізіологічних спостережень, організовано проведення модельного експерименту та імунологічні, гематологічні, біохімічні, психологічні дослідження, велоергометрію, дослідження основних показників гемодинаміки, самостійно проведено комп'ютерну статистичну обробку цифрового матеріалу та його інтерпретацію, формулювання висновків.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що включені до дисертації, оприлюднені на науково-практичних конференціях: «Теоретичні та практичні аспекти захисту організму від пошкоджуючих чинників» (Трускавець, 15 травня 1997 р.), «Актуальні питання санаторно-курортного лікування та реабілітації» (Трускавець, 10 червня 1998 р.), «Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия» (Ялта, 29 сен. -2 окт. 1999 г.), «Оздоровчі ресурси Карпат і прилеглих регіонів» (Чернівці, 5-6 жовтня 1999 р.), «Учені Трускавця - жертвам Чорнобиля» (Трускавець, 3 травня 2001 р.), ІІ конференції Асоціації учених м. Трускавця (18 жовтня 2002 р.), «Лікувальні і фізичні чинники та здоров'я людини» (Одеса, 28-29 травня 2003 р.), VIII пленумі асоціації урологів України (Трускавець, 18-20 травня 1998 р.), VII Конгресі Світової Федерації Українських Лікарських Товариств (Ужгород, 16-20 серпня 1998 р.), VIII Конгресі Світової Федерації Українських Лікарських Товариств (Львів, Трускавець, 13-17 серпня 2000 р.), ІІ національному конгресі фізіотерапевтів і курортологів України «Курортні природні ресурси та фізичні чинники в медичній реабілітації» (Слов'янськ, 12-13 листопада 2002 р.), VI науково-практичній конференції з міжнародною участю «Кліматолікування, лікувальна фізкультура, механотерапія, фітотерапія, бальнеотерапія в комплексному санаторно-курортному лікуванні» (Євпаторія, 27-29 вересня 2005 р.), ІІІ національному конгресі фізіотерапевтів та курортологів «Медична реабілітація - сучасна система відновлення здоров'я» (Ялта, 3-6 жовтня 2006 р.), щорічних розширених засіданнях відділу експериментальної бальнеології Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України (Трускавець, 2000-2010 рр.), V конференції асоціації учених Трускавця (Трускавець, 7 вересня 2007 р.), науково-практичній конференції «Фундаментальні науки - медичній реабілітації та бальнеології» (Трускавець, 15-16 травня 2008 р.).

Апробацію роботи проведено на засіданні експер. відділу Ін-ту фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України та на засіданні клінічного відділу Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ України.

Публікації. Матеріали дисертації викладені у 27 наукових працях, в тому числі у колективній монографії, 7 розділах (з них 3 - одноосібні) 2 колективних монографій та 8 статтях (з них 2 - одноосібні) у фахових виданнях, зареєстрованих ВАК України, а також у 11 тезах доповідей на наукових зібраннях.

Обсяг та структура роботи

Дисертація викладена на 187 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 70 таблицями і 19 рисунками. Робота складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження, 3 розділів з викладом власних результатів, їх обговорення, висновків, списку 305 джерел літератури.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Роботу проведено в два етапи: перший - експериментальний, другий - клініко-фізіологічний. Експеримент проведено на 76 щурах лінії Wistar масою 210-230 г. Тварин ранжували на чотири групи. І - 19 інтактних тварин використовували як контроль. ІІ - 19 щурів, які одержували водний розчин 137Cs (450Бк) та піддавались зоосоціальному стресу за рахунок обмеження руху щурів в межах великого їх групування. Обмеження здійснювалось по 8 годин щодня на протязі 28 діб. ІІІ - 19 щурів, які на тлі впливу досліджених чинників в отримували по 0,1 мл/200 г ваги настоянки женьшеню у 2 мл води щоденно; ІV - 19 щурів, які на тлі впливу досліджених чинників, отримували по 0,1 мл/200г ваги «Бальзаму Кримський» у 2 мл води.

Після завершення 4-тижневого експерименту в перший день визначали швидкість канальцевої секреції за екскрецією з сечею фенолроту (Івасівка С.В. та ін., 1999). На другий день брали проби периферійної крові для підрахунку вмісту лейкоцитів і оцінки лейкоцитограми, потім збирали сечу впродовж 10 год, в який визначали вміст 17-кетостероїдів за кольоровою реакцією з м-динітробензолом, після чого вводили інтраперитонеально нембутал (25 мг/кг) і визначали тривалість сну в боковому положенні. На третій день щурів декапітували, збирали кров для визначення параметрів фагоцитозу нейтрофілів та білково-азотистого і ліпідного обміну, виділяли наднирники, селезінку і загрудинний гемолімфовузол, зважували їх, готували мазки-відбитки для вимірювання товщини гломерулярного, фасцикулярного і ретикулярного шарів кори наднирників та підрахунку сплено- і гемолімфоаденоцитограми уніфікованими методами.

На всіх етапах експерименту були дотримані вимоги Європейської конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей (Страсбурзька конвенція, 1986 р.).

Клініко-фізіологічні спостереження проведені за двома контингентами пацієнтів. Перший склали 37 дітей обох статей віком від 10 до 13 років. Всі вони прибували на планову реабілітацію з теренів Маневицького, Камінь-Каширського та Любешівського районів Волині, найбільш забруднених радіонуклідами (щільність 137Cs - 37-93 кБк/м2 проти доаварійного фону 0,7-1,5 кБк/м2). Активність інкорпорованого 137Cs, за даними -спектрометрії («ЛВЛ» типу «Скринер-3М»), складала при поступленні в середньому 41060 БК. Контрольна група сформована із 30 здорових школярів аналогічного віку, мешканців м. Трускавця. Інший контингент склали 59 ліквідаторів аварії на ЧАЕС 1986-1987 рр., цілеспрямовано відібраних серед тих, у котрих після першої половини курсу лікування на курорті Трускавець від уролітіазу та хронічного пієлонефриту в фазі ремісії або латентного пієлонефриту не було виявлено суттєвих адаптогенного та імуномодулюючого ефектів, як і позитивної динаміки клініко-лабораторних показників. За даними документів, сумарна ефективна доза опромінення складала від 10 до 25 сҐр, що є найбільш характерною для даного контингенту. Контрольну групу склали 20 донорів аналогічного віку.

Типування загальних адаптаційних реакцій організму (ЗАРО) здійснювали за лейкоцитограмою периферійної крові згідно з класичною методикою (Гаркави Л.Х.,

Квакиной Е.Б., Уколовой М.А. - 1990) в модифікації Поповича І.Л. та ін. (2000). В якості характеристик типу ЗАРО розглядали також функціональний стан головних адаптивних залоз: щитоподібної, кори наднирників та гонад. Про тиреоїдну функцію судили за вмістом в сироватці крові гормонів Т3, Т4 та ТТГ, який визначали імуноферментним методом з допомогою набору «ЕІA (Cobas Core)», глюкокортикоїдну - за добовою екскрецією з сечею сумарних 17-ОКС, андрогенну - сумарних 17-КС, які визначали методом спектрофотометрії, мінералокортикоїдну - за величиною Na/K-коефіцієнта плазми крові, визначаючи вміст катіонів методом полум'яної фотометрії.

Стан холінергічної та адренергічної вегетативних регуляторних систем оцінений методом варіаційної кардіоінтервалографії за Баевским Р.М. и др. (1984).

Про стан ліпопероксидації (ЛПО) судили за вмістом в плазмі крові продуктів ЛПО: дієнових кон'югатів (ДК) ліпідів, який визначали шляхом спектрофотометрії гептанової фази їх екстракту, і малонового диальдегіду (МДА), який визначали в тесті з тіобарбітуровою кислотою, та активністю ферментів антиоксидантного захисту: супероксиддисмутази (СОД) еритроцитів, оцінюваною за ступенем гальмування відновлення нітросинього тетразолію в присутності N-метилфеназонію метасульфата і НАД*Н, та каталази сироватки, оцінюваною за швидкістю розкладання перекису водню.

Імунний статус оцінювали за тестами І і ІІ рівнів згідно з меморандумом ВООЗ (1988), користуючись уніфікованими методиками.

Стан тромбоцитарно-судинного гемостазу оцінено за вмістом в крові тромбоцитів, їх адгезивністю, швидкістю агрегації. І фазу коагуляційного гемостазу (тромбопластиноутворення) визначено за активованим каоліном часом рекальцифікації плазми. ІІ фазу (тромбіноутворення) - за протромбіновим індексом, ІІІ фазу (фібриноутворення) - за вмістом в плазмі фібриногена А та фібриногена Б - розчинних комплексів фібрин-мономера з фібриногеном А (в-нафтоловий тест). IV фазу (посткоагуляційну) - за вмістом розчинних комплексів фібрин-мономера з продуктами розщеплення фібриногену/фібрину плазміном і фібрином (етаноловий тест). Про активність антикоагулянтної системи судили за загальною фібринолітичною активністю та толерантністю плазми до гепарину.

Толерантність до фізичного навантаження ліквідаторів оцінено за субмаксимальним велоергометричним тестом, школярів - за степ-тестом.

Про стан деяких психологічних функцій судили за коректурним тестом та даними комп'ютерного тестування за програмою «Комплексное тестирование уровня функционального состояния человека» (УкрРНПФ «Медицина-Экология», 1996).

Для досліджень використовувалась наступна апаратура: спектрофотометр СФ-46, полум'яний фотометр ПФМ У4.2, аналізатори «Pointe-180» («Scientific», USA) і «Reflotron» («Boehringer Mannheim», BRD), електрокардіографічний комплекс «Cardio» (Київ), велоергометр «Tunturi» (Finland).

За результатами первинного обстеження в кожному контингенті сформовано по три рандомізовані за статево-віковим складом та функціональним станом групи: контрольну, в якій отримували СБТК, та дві дослідні: з додатковим призначенням «Бальзаму Кримський» (по 5 мл), та друга з призначенням настоянки женьшеню (по 1 мл настойки 1:10 на очищеній водогінній воді) чи «Бальзаму Біттнера» (по 5 мл), що мають односпрямовану та рівнозначну дію на стан імунної системи та адаптаційні можливості людини (Вікторов О.П., та ін..; 1998, Черных В.П., та ін.; 1998). Повторне тестування проводили через 12 днів.

Стандартний бальнеотерапевтичний комплекс курорту Трускавець включає: щоденне пиття біоактивної води «Нафтуся» (12 - 13 мл/кг за добу, 18 - 20оС, тричі на день, за 1 год до їжі; мінеральні купелі (концентрація Cl-SO4-Na-Mg солі 20-30 г/л, to - 36-37о С, тривалість 8-10 хв) через день, 8 процедур; аплікації озокериту (45оС, експозиція 30 хв, через день, 8-10 процедур); ЛФК (РР - ІІ-ІІІ).

Цифровий матеріал піддано варіаційному, кореляційному, регресивному, кластерному, дискримінантному і факторному аналізу на комп'ютері за програмами Excell і Statistica.

Результати досліджень та їх обговорення. В експерименті виявлено, що за умов комбінованого впливу патогенних чинників знижується активність фагоцитозу на 13 %, його інтенсивність - на 26 %, а завершеність - на 48 %, розвивається чіткий відносний та, особливо, абсолютний сегментоядерний нейтрофільоз, який супроводжується зниженням відносного вмісту паличкоядерних нейтрофілів, моноцитопенією та тенденцією до еозинопенії. Вживання настоянка женьшеню на тлі дії патогенних чинників в значній мірі редукує спричинений ними розвиток як відносного сегментоядерного нейтрофільозу, так і паличкоядерної нейтропенії, моноцитопенії, еозинопенії. Бальзам практично цілком відвертає відхилення перелічених параметрів лейкоцитограми. Настоянка женьшеню цілком превентує пригнічення активності фагоцитозу, в значній мірі - його інтенсивності, натомість стосовно завершеності фагоцитозу превентивна дія менш вагома. При застосуванні фітоадаптогену "Бальзам Кримський" фагоцитарний індекс був вище за показник у інтактних щурів.

Таблиця 1.

Вплив фітоадаптогенів на спричинені патогенними чинниками зміни

показників фагоцитарної здатності нейтрофілів у щурів

		Показник	Фагоци-тарний індекс, %	Мікробне число, б/ф	Індекс кіллінгу, %	Індекс бактерицидності, %
№	Група	n
1.	Контроль	7	Х±m ID d	80,3±3,5 1 0	8,3±0,7 1 0	70,3±1,7 1 0	56,7±3,5 1 0
2.	137Cs+Стрес +настоянка женьшеню	8	Х±m ID±m d±m	80,1±1,2 1,00±0,01 -0,02±0,15	7,8±0,3 0,93±0,04 -0,38±0,20	47,9±2,3* 0,68±0,03* -1,30±0,13*	39,0±2,0* 0,69±0,04* -1,07±0,12*
3.	137Cs+Стрес +бальзам	15	Х±m ID±m d±m	83,3±1,1 1,04±0,01* 0,39±0,14*	8,1±0,3 0,98±0,04 -0,13±0,20	49,9±1,9* 0,71±0,003* -1,18±0,11*	42,0±1,8* 0,74±0,03* -0,89±0,11*
4.	137Cs+Стрес	8	Х±m ID±m d±m	70,0±2,6* 0,87±0,03* -1,32±0,33*	6,2±0,2* 0,74±0,02* -1,41±0,11*	36,6±2,0* 0,52±0,03* -1,95±0,11*	25,3±0,5* 0,45±0,01* -1,9±0,03*
			P2-3	Ns	ns	ns	ns
			P2-4	B	c	b	c
			P3-4	C	c	c	c

Примітки: 1. Показники, які вірогідно відрізняються від контрольних, позначені *.

2. Вірогідність розбіжностей між дослідними групами позначені буквами (a - p<0,05; b - p<0,01p; c - p<0,001).

Дослідження селезінки за умов сумісної дії патогенних чинників виявило збільшення її маси, розвиток моноцитозу, еозинофілії, фібробластозу в поєднанні із лімфобластопенією. Настоянка женьшеню попереджує вищеозначені зміни. Разом з тим, розвивається незначний лімфоцитоз, асоційований із нейтропенією. Бальзам, теж відвертаючи приріст маси селезінки, попереджує розвиток моноцитозу і, особливо, фібробластозу, а еозинофілію реверсує у тенденцію до еозинопенії. При цьому лімфоцитоз і нейтропенія виражені приблизно такою ж мірою, як і за умов вживання настоянки женьшеню.

Стосовно гемолімфатичного вузла сумісна патогенна дія спричиняє збільшення як його маси, так і вмісту у гемолімфоаденоцитограмі епітеліоцитів. Настоянка женьшеню, обмежуючи збільшення маси вузла, спричиняє ще відчутніший приріст вмісту в ньому епітеліоцитів, підвищення числа ендотеліоцитів і ретикулоцитів та зниження - плазмоцитів.

З метою інтегральної оцінки стану окремих ланок захисних систем обчислювали індекс D із індексів d окремих ознак: D = (У d2/n)0,5.

Констатовано, що індекс D3 стану фагоцитозу, обчислений за індексами d параметрів активності, інтенсивності і завершеності, під впливом сумісної дії двох патогенних чинників знижується до 69% контрольного рівня, що відповідає депресії Іб ст. (D3=-1,585). Настоянка женьшеню редукує виразність депресії до 86%, або Іа ст. (D3=-0,78). Аналогічний превентивний ефект спричиняє і бальзам (ID=0,90; D3=-0,65).

Виявлено, що за умов комбінованої дії патогенних чинників пригнічення фагоцитозу асоціюється з паличкоядерною нейтропенією (1,00±0 %), сегментоядерним нейтрофільозом (39,3±2,3 %), моноцитопенією (2,75±0,37 %), збільшенням маси гемолімфатичного вузла (26±3 мг) і селезінки (703±70 мг) та частки в спленоцитограмі еозинофілів (2,9±0,6 %) і плазмоцидів (4,1±0,4 %) в поєднанні із зниженням частки лімфобластів (3,0±0,4 %).

Настоянка женьшеню, вживана на тлі дії патогенних чинників, суттєво обмежує спричинювані ними паличкоядерну нейтропенію крові і лімфобластопенію селезінки, цілком редукує сегментоядерний нейтрофільоз і моноцитопенію крові та збільшення маси гемолімфатичного вузла і селезінки, а плазмоцитоз і еозинофілія спленоцитограми навіть реверсуються. Бальзам же цілком нівелює відхилення інтегрального індексу.

З огляду на те, що ступінь пригнічення параметрів фагоцитозу пов'язаний інверсно із зниженням відносного вмісту в селезінці нейтрофілів, а в гемолімфатичному вузлі - плазмоцитів і пролімфоцитів, а також із підвищенням в гемолімфоаденоцитограмі вмісту ендотеліоцитів, є підстави вважати, що зміни цих параметрів відіграють компенсаторну роль при комбінованій дії 137Cs і стресу. Виявлено (табл. 2), що комбінована дія патогенних чинників, спричиняючи максимальні патологічні зміни, асоціюється із мінімальною активацією компенсаторних процесів. Натомість обидва фітоадаптогени приблизно однаково відчутно їх активують. Паралельне визначення в плазмі показників білково-азотистого обміну виявило, що сумісна дія патогенних чинників спричиняє суттєве підвищення рівнів сечовини, МСМ, активності амілази та тенденцію до підвищення активності АсТ і АлТ, рівнів креатиніну, глобулінів і альбумінів. Натомість, показники білірубіну та тимолової проби суттєво знижуються. Настоянка женьшеню значно обмежує ступінь підвищення рівнів сечовини, МСМ і активності амілази, цілком відвертає як підвищення концентрації глобулінів і активності АсТ (але не АлТ), так і зниження концентрації білірубіну, але не тимолової проби, а також реверсує характер змін альбумінемії і креатинінемії. Бальзам же цілком ліквідує відхилення від норми восьми параметрів білково-азотистого обміну.

Таблиця 2.

Вплив фітоадаптогенів на компенсаторні зміни мієло-лімфоїдної

тканини щурів

		Показник	Пролімфоцити, %	Плазмоцити, %	Ендотеліоцити, %	Нейтрофіли, %
№	Група	n		Гемолімфатичний вузол	Селезінка
1.	Контроль	7	Х±m ID d	6,3±0,7 1 0	5,9±1,5 1 0	1,6±0,2 1 0	18,4±1,7 1 0
2.	137Cs+ Стрес+ настоянка женьшеню	8	Х±m ID±m d±m	5,7±0,8 0,91±0,13 -0,26±0,36	4,9±0,9 0,83±0,16 -0,35±0,33	2,0±0,3 1,27±0,22 0,67±0,55	13,9±0,8* 0,75±0,04* -0,87±0,16*
3.	137Cs+ Стрес+ бальзам	15	Х±m ID±m d±m	5,5±0,5 0,87±0,09 -0,35±0,25	4,4±0,6 0,76±0,10* -0,50±0,20*	2,1±0,2* 1,32±0,12* 0,78±0,29*	13,2±1,0* 0,72±0,05* -0,99±0,19*
4.	137Cs+Стрес	8	Х±m ID±m d±m	5,9±0,8 0,93±0,12 -0,19±0,35	5,9±0,4 1,00±0,07 0,01±0,14	1,6±0,2 1,04±0,12 0,09±0,28	16,8±1,4* 0,91±0,08 -0,32±0,30
			P2-3	ns	ns	ns	ns
			P2-4	ns	ns	ns	ns
			P3-4	ns	ns	ns	a

Примітки: 1. Показники, які вірогідно відрізняються від контрольних, позначені *.

2. Вірогідність розбіжностей між дослідними групами позначені буквами (a - p<0,05).

За даними кореляційного аналізу, параметри фагоцитозу найтісніше пов'язані з рівнем МСМ та білірубіну. При цьому зв'язки з першим показником інверсні, а з другим - прямі. Другу пару з дещо слабшими зв'язками формують сечовина і тимолова проба. Ще слабші кореляційні зв'язки з фагоцитарними показниками виявлені стосовно активності амілази і АсТ та глобулінемією.

Відносно інших метаболічних параметрів констатовано, що комбінація обох чинників, не впливаючи на рівень в плазмі загальних ліпідів і холестерину б-ліпопротеїнів, має наслідком підвищення концентрації холестерину в-ліпопротеїнів і активності каталази плазми в поєднанні із зниженням вмісту в плазмі рівня первинних і вторинних продуктів ЛПО і активності СОД еритроцитів. Настоянка женьшеню мінімізує як приріст холестерину в-ліпопротеїнів, так і зниження рівнів параметрів ЛПО, тоді як гіперкаталаземію відвертає цілком. Натомість бальзам, не впливаючи суттєво на різноскеровані ефекти патогенних чинників відносно антиоксидантних ферментів, реверсує характер змін вмісту продуктів ліпопероксидації, а також цілком відвертає тенденцію до гіпербеталіпопротеїнемії. Зміни параметрів обміну ліпідів закономірно прямо пов'язані із змінами активності та інтенсивності фагоцитозу (r=0,41ч0,59), але не завершеності його (r=0,15ч0,16). Обидва патогенні чинники цілком прогнозовано спричиняють гіпертрофію кори наднирників, при цьому максимально збільшується товщина клубочкового шару, мінімально - сітчастого. Екскреція з сечею 17-КС - метаболітів андрогенів, джерелом яких у самок є виключно ретикулярний шар наднирників, теж суттєво зростає.

Отримані результати в їх сукупності свідчать, що комбінована дія на організм щурів головних чинників чорнобильської катастрофи - інкорпорованого 137 Cs та хронічного зоосоціального стресу - спричиняє глибоке пригнічення фагоцитозу нейтрофілів переферійної крові, яке супроводжується як патологічними, так і компенсаторними відхиленнями параметрів мієло-лімфоїдної тканини, білково-азотистого і ліпідного метаболізму, морфо-функціонального стану кори наднирників та мікросомальної монооксигеназної і канальцевої секреторно-транспортної систем елімінації ксенобіотиків. Фітоадаптогени (настоянка женьшеню і «Бальзам Кримський»), вживані на тлі дії патогенних чинників в тій чи іншій мірі обмежують патологічні і посилюють компенсаторні зміни комплексу захисно-пристосувальних систем та їх метаболічно-гормонального супроводу. В цілому превентивний ефект фітоадаптогену «Бальзам Кримський» переважає ефект настоянки женьшеню.

Настоянка женьшеню суттєво обмежує гіпертрофію кори наднирників, але не екскрецію 17-КС, яка навіть проявляє тенденцію до дальшого росту. Стреслімітуюча дія бальзаму за даних умов відчутніша, особливо стосовно екскреції 17-КС, яка знаходиться біля верхньої межі зони норми.

Виявлені морфо-функціональні зміни кори наднирників закономірно пов'язані із змінами параметрів фагоцитозу. При цьому активація андрогенної функції визначає пригнічення бактерицидності нейтрофілів (r=-0,55) та інтенсивності фагоцитозу (r=-0,30).

В руслі ксенобіотико-адаптогенної концепції механізмів лікувально-профілактичної дії води «Нафтуся» з'ясовано можливості впливу фітоадаптогенів на спричинені патогенними чинниками зміни показників швидкості елімінації ксенобіотиків.

Виявлено, що інкорпоровані радіонукліди в комбінації із стресом помірно пригнічують швидкість мікросомального гідроксилювання ксенобіотика нембуталу, про що свідчить подовження тривалості його снодійного ефекту; разом з тим суттєво прискорюється екскреція іншого ксенобіотика - фенолроту, що зумовлено активацією його секреції епітелієм ниркових канальців. Настоянка женьшеню суттєво редукує активацію канальцевої секреторно-транспортної системи, спричинену, мабуть, продуктами катаболізму, та цілком відвертає пригнічення мікросомальної монооксигеназної системи. Ефект «Бальзаму Кримський» в цьому напрямку ще відчутніший: швидкість секреції незначно перевищує верхню межу норми, а тривалість сну навіть вкорочується до нижньої її межі.

З метою отримання однорідних метаболічно-гормональних ефектів комбінації дії патогенних чинників per se і на тлі вживання фітоадаптогенів, констелляція 23 параметрів метаболізму, кори наднирників та систем елімінації ксенобіотиків була розподілена на чотири кластери. З огляду на односкерованість змін 17 параметрів перших трьох кластерів є підстави об'єднати їх в якості гормонально-метаболічних чинників, що інгібують фагоцитоз. Пересічна величина індексу D17 складає для основної групи щурів 1,24±0,28. Настоянка женьшеню лімітує підвищення рівня інгібіторів до верхньої межі зони норми (D17=0,58±0,20), тоді як бальзам цілком відвертає їх патологічне відхилення (D17=0,33±0,17). Натомість 6 параметрів четвертого кластера, на відміну від попередніх, під впливом патогенних чинників знижуються до нижньої зони норми (D=-0,56±0,10). Настоянка женьшеню чинить незначний превентивний ефект (D=-0,41±0,09), тоді як бальзам, як правило, цілком відвертає зниження параметрів (D=0,02±0,16). Такі параметри можуть бути номіновані як активатори фагоцитозу.

Отримані результати в їх сукупності свідчать, що комбінована дія на організм щурів головних чинників чорнобильської катастрофи - інкорпорованого 137Cs та хронічного зоосоціального стресу - спричиняє глибоке пригнічення фагоцитозу нейтрофілів периферійної крові, яке супроводжується як патологічними, так і компенсаторними відхиленнями параметрів мієло- лімфоїдної тканини, білково-азотистого і ліпідного метаболізму, морфо-функціонального стану кори наднирників та мікросомальної монооксигеназної і канальцевої секреторно-транспортної систем елімінації ксенобіотиків.

Фітоадаптогени (настоянка женьшеню і «Бальзам Кримський»), вживані на тлі дії патогенних чинників, в тим чи іншим ступенем обмежують патологічні і посилюють компенсаторні зміни комплексу захисно-пристосувальних систем та їх метаболічно-гормонального супроводу. В цілому превентивний ефект фітоадаптогену «Бальзам Кримський» переважає такий класичного адаптогену - настоянки женьшеню.

Клініко-фізіологічні дослідження другого етапу роботи ми почали з визначення стану здоров'я мешканців забруднених територій. Встановлено, що ні абсолютний, ні відносний загальний вміст лімфоцитів в усіх групах не відрізнявся від норми і закономірно не змінювався в процесі бальнеотерапії. Натомість, серед окремих популяцій лімфоцитів констатовано суттєві відхилення. Це, передовсім, зниження відносного вмісту E-РУЛ на 9 - 15 %, CD3-клітин - на 14 - 20 % за рахунок, головним чином, ЕТФР-РУЛ (на 19 - 29 %) та хелперів (на 16 - 19 %) при нормальному чи на верхній межі норми рівні ЕТФЧ-РУЛ в поєднанні із більш як дворазовим підвищенням вмісту 0-лімфоцитів, тобто функціонально неповноцінних, що узгоджується із зниженням їх функціональної здатності (на 7 - 13 %). Вміст натуральних кіллерів (CD16-клітин) виявився зниженим майже вдвічі, натомість Т-кіллерів (CD8-клітин) - в діапазоні норми чи на верхній її межі. Індекс D9 знаходиться в діапазоні -1,85ч-2,18, що свідчить про дефіцит Іб ст. за шкалою трускавецької наукової школи бальнеології. Натомість, абсолютні показники Т- і К-ланок виявлені біля нижньої межі діапазону норми. Пригнічення В-ланки менш виражене (D8: -0,67ч-0,77), що зумовлено різноскерованими відхиленнями рівнів імуноглобулінів, тобто правильніше говорити про імунодисфункцію Іа ст. Початковий інтегральний індекс D14 фагоцитарної ланки в діапазоні -1,70ч-1,95, тобто Іб ст. При цьому найбільше пригнічені механізми бактерицидності.

СБТК, не впливаючи на загальний вміст лімфоцитів, сприяв позитивним зрушенням відносного вмісту його популяцій (табл.3). Передусім, зникає дефіцит Т-популяції, при цьому найсуттєвіше підвищується вміст ЕТФР-РУЛ та хелперів за рахунок, мабуть, експресії рецепторів на 0-лімфоцитах, оскільки вміст останніх суттєво знижується. Це поєднувалося із відновленням функціональної здатності Т-лімфоцитів. Цілком нормалізується вміст NK-клітин за відсутності суттєвих змін вмісту Т-кіллерів. З-поміж абсолютних показників вірогідні зміни констатовано лише стосовно 0-лімфоцитів. Інтегральний стан Т- і К-ланок поліпшується на 38,6 %: D18 зростає від -1,17 до -0,72.

Для розрахунку ефектів фітоадаптогенів per se користувались формулою, виведеною нами із класичної формули Webb L. (1965): EPh = (E? - EC)/(1+EC), де

EPh - ефект фітоадаптогену,

E? - ефект сумісного застосування СБТК і фітоадаптогену,

EC - ефект СБТК (контроль).

Доповнення СБТК настоянкою женьшеню дало змогу досягти значно відчутнішого імуномодулюючого ефекту: індекс D18 перемістився із зони дефіциту Іа ст. (-1,34) в зону норми (-0,23); величина ефекту складає 83,2 %, при цьому розрахований ефект самого фітоадаптогену склав 32,1 %. Аналіз курсової динаміки окремих імунних параметрів свідчить, що інтегральна нормалізація досягається за рахунок сприятливих реципрокних змін: збільшення зниженої РБТЛ і зниженого вмісту NK і хелперів в поєднанні із зниженням підвищеного вмісту 0-лімфоцитів та супресорів. При цьому більшість показників переміщуються до верхньої межі діапазону норми.

Доповнення СБТК «Бальзамом Кримський» суттєво не відбилося на його імуномодулюючому ефекті відносно Т- і кіллерної ланок імунітету. Так, індекс D18 зростав від -1,28 до -0,70, тобто на 45,5 %. Звідси легко вирахувати, що ефект самого фітоадаптогену складає лише 5,0 %.

Інтегральний модулюючий вплив СБТК на В-ланку імунітету виявився майже аналогічним такому на дві попередні ланки, склавши 35,0 % (переміщення індексу D8 від -0,87 до -0,50). При цьому констатовано нормалізацію зниженого відносного рівня В-лімфоцитів та підвищеного рівня ЦІК. Додаткове застосування настоянки женьшеню суттєво не відбилось на інтегральному ефекті СБТК на В-ланку: приріст індексу D8 склав 30,6 % (від -0,68 до -0,47). Отже, ефект настоянки женьшеню per se близький до нуля (-3,2 %). Натомість, «Бальзам Кримський» сумісно із стандартними бальнеочинниками сприяє переміщенню інтегрального стану В-ланки до нижньої межі норми (від -0,67 до -0,33), тобто сумісний імуномодулюючий ефект складає 51,2 %, а ефект бальзаму per se +12,0 %.

Стосовно фагоцитарної ланки імунітету констатовано, що під впливом СБТК наступає суттєве поліпшення, але без нормалізації, показників, які характеризують здатність нейтрофілів фіксувати на своїй поверхні, поглинати та вбивати мікроби. Розраховані індекси фагоцитарної ємності нейтрофілів наближаються впритул до нижньої межі зони норми, а мікробна ємність нейтрофілів нормалізується цілком. Індекс D14 інтегрального стану фагоцитарної ланки поліпшується на 44,2 %, переміщуючись із зони Іб ст. (-1,74) у зону Іа ст. (-0,97).

Ні настоянка женьшеню, ні «Бальзам Кримський», включені у склад СБТК, не в змозі суттєво посилити вплив останнього на фагоцитарну ланку. Так, в першому випадку стимулюючий ефект складає 52,7 % (зсув індексу D14 від -1,95 до -0,92), а в другому - 53,2 % (переміщення від -1,70 до -0,80). Розраховані ефекти per se складають +5,9 % і +6,3 %.

Таблиця 3.

Вплив різних бальнеофітотерапевтичних комплексів на індекси відхилення від норми окремих ланок захисно-пристосувальної системи у мешканців радіаційно забруднених теренів

			Лікувальний комплекс
Ланка	І		СБТК (контроль)	СБТК + настоянка женьшеню	СБТК+ «Бальзам Кримський»
Адаптація	6	Di Df E, % EPh,%	-0,639 -0,424 +33,6 -	-0,683 +0,535 +178,3 +108,3	-0,606 +0,571 +194,2 +120,2
Т- і К-ланки імунітету	18	Di Df E, % EPh,%	-1,167 -0,716 +38,6 -	-1,342 -0,226 +83,2 +32,1	-1,278 -0,697 +45,5 +5,0
В-ланка імунітету	8	Di Df E, % EPh,%	-0,765 -0,497 +35,0 -	-0,684 -0,474 +30,6 -3,2	-0,668 -0,326 +51,2 +12,0
Фагоцитарна ланка імунітету	14	Di Df E, % EPh,%	-1,739 -0,971 +44,2 -	-1,953 -0,923 +52,7 +5,9	-1,700 -0,795 +53,2 +6,3

Примітки: І - кількість врахованих параметрів ланки; Di - стан ланки до лікування; Df - стан ланки після лікування; E - ефект лікування; EPh - розрахунковий ефект фітоадаптогену.

При порівняльному дослідженні ефектів фітоадаптогенів на параметри адаптації констатовано, що під впливом СБТК суттєво підвищується знижений рівень екскреції з сечею метаболітів глюкокортикоїдів, тоді як дещо підвищений рівень екскреції метаболітів андрогенів залишається таким же. Індекс адаптації Поповича (ІАП) як інтегральна характеристика ЗАРО, початково суттєво знижений, зростав майже вдвічі, що є відображенням адаптогенної дії СБТК. Симпатичний тонус, оцінений за амплітудою моди кардіоінтервалограми, проявляв лише тенденцію до підвищення, а вагальний тонус, оцінений за варіаційним розмахом, вірогідно знижувався, що за відсутності змін величини моди дало півтораразове підвищення індексу напруження Баєвського, але в межах ейтонії. Індекс Тесленка, як маркер якості регуляції серцево-судинної системи, достовірно не змінювався.

СБТК, доповнений настоянкою женьшеню, теж не справляє ефекту на екскрецію 17-КС, натомість спричиняє тенденцію до поглиблення глюкокортикоїдної гіпофункції. У підсумку ІАП зростає дещо більше, ніж в контрольній групі. Навідміну від останньої, в даній групі констатовано відчутні реципрокні зміни симпатичного і вагального тонусів, так що індекс напруження Баєвського зростає в півтора рази, відображуючи зміщення вегетативного гомеостазу із зони ейтонії в зону симпатотонії. Разом з тим, індекс Тесленка достовірно не змінюється. Індекс інтегрального стану адаптації переміщується від -0,68 до +0,53, розрахований ефект самої настоянки женьшеню складає +108 %.

Інтегральний ефект СБТК на стан адаптації, обчислений за величинами 6 параметрів, складає +33,6 %, при цьому констатовано досягнення нижньої межі зони норми (переміщення від -0,64 до -0,42).

Додаткове застосування «Бальзаму Кримський» дещо обмежує стимулюючий вплив СБТК на екскрецію 17-ОКС, але сприяє дальшому приросту початково підвищеної екскреції 17-КС. Це супроводжується максимальним підвищенням ІАП, до нижньої межі зони норми. Стосовно вегетативного гомеостазу констатовано поєднання помірної активації симпатичних регуляторних впливів із збереженням рівня вагального тонусу, що за збільшення величини моди зумовлює в підсумку збереження індексу напруження Баєвського в зоні ейтонії. Інтегральний адаптогенний ефект, обчислений із врахуванням 6 показників, зростає від -0,61 до +0,57, при цьому ефект бальзаму per se складає +120 %.

При первинному обстеженні контингенту ліквідаторів аварії на ЧАЕС виявлено зниження екскреції з сечею метаболітів глюкокортикоїдів до 65 - 69 % середньої норми (СН) та рівня трийодтироніну плазми до 83 - 84 % СН. З врахуванням вагомості відхилення від норми перелічених параметрів констатовано гіпофункцію ерготропних систем адаптації Іб ст. Натомість стан трофотропних систем, судячи за інтегральним індексом відхилення маркерів андрогенної та мінералокортикоїдної функцій, знаходився на нижній межі зони норми. ІАП, який відображує не лише рівень функціонування адаптивних систем, а й гармонійність їх взаємодії, свідчить за дизадаптоз Іа ст.

Стан ЛПО характеризувався активізацією антиоксидантного захисту (за рахунок СОД) в поєднанні із ослабленням генерації первинних (в більшій мірі) та вторинних (в меншій мірі) продуктів.

Констатовано пригнічення Т-ланки імунітету, що проявляється у зниженні відносного вмісту популяції Т-лімфоцитів до 87 - 90 % СН, субпопуляції Еа-РУЛ - до 53 - 58 %, хелперів - до 81 - 89 %, ЕТФР-РУЛ - до 71 - 80 %, РБТЛ - до 69 - 72 % СН. Це поєднувалося із суттєвим підвищенням вмісту функціонально неповноцінних 0-лімфоцитів. Кіллерна ланка імунітету характеризувалася зниженням вмісту Т-кіллерів до 89 - 92 % СН, NK-лімфоцитів - до 31 - 42 % СН, їх активності - до 26 - 32 % СН, антитілазалежної цитотоксичності - до 58 - 71 % СН. В-ланка імунітету, навпаки, виявлена активованою: вміст в сироватці IgA складав 173 - 191 %, IgM - 125 - 132 %, циркулюючих імунних комплексів - 239 - 272 % СН. Всього на 3 - 12 % перевищував середню норму вміст В-лімфоцитів. Разом з тим, вміст IgG був зниженим (до 72 - 78 %). Фагоцитарна ланка імунітету ослаблена значно більше. Її інтегральний показник - БЦЗН - складав лише 40 - 44 % СН, що зумовлено зниженням до рівня 63 - 68 % індексу кіллінгу і до 72 - 75 % - ФІ, при збереженій інтенсивності фагоцитозу (95 - 103 % СН). Інтегральна оцінка ланок імунітету, проведена за індексом D, свідчить, що на фоні загального лімфоцитозу має місце пригнічення К-ланки Іа ст., Т- і фагоцитарної ланок - Іб ст. в поєднанні із активацією В-ланки ІІа ст.

Імунодисфункція супроводжувалася активацією до рівня Іа ст. як прокоагулянтних, так і антикоагулянтних систем гемостазу, що характерно для хронічного синдрому дисемінованого внутрішньо-судинного зсідання крові.

При повторному тестуванні виявлено, що жоден із лікувальних комплексів суттєво не впливає на стан ерготропних систем адаптації. Під впливом СБТК суттєво не поліпшується ні стан трофотропних систем, ні адаптація в цілому. Натомість, обидва фітоадаптогени спричиняють реверсію схильності до гіпофункції трофотропних систем у її помірну гіперфункцію. Це супроводжується суттєвим підвищенням ІАП, іншими словами - редукцією дизадаптозу.

Адаптогенний ефект двох бальнеофітотерапевтичних комплексів асоціюється із дальшим підвищенням антиоксидантного індексу (АОІ) крові, передовсім за рахунок приросту активності каталази плазми та зниження вмісту в ній вторинних продуктів ЛПО.

Вміст Т-популяції в цілому суттєво не змінювався в жодній групі. В контрольній групі не зауважено достовірних змін і в складі субпопуляцій. Водночас під впливом «Бальзаму Кримський», нормалізувався вміст хелперів, вміст ЕТФР-РУЛ зростав до 88 % СН, а ЕТФЧ-РУЛ - ще більше знижувався (до 85 %), так що ІРІ досягав 105 % СН проти початкових 89 %. «Бальзам Біттнера» чинив аналогічний ефект на приріст ЕТФР-РУЛ і дещо менший - на зниження ЕТФЧ-РУЛ, так що ІРІ склав 99 % СН. Вміст Еа-РУЛ зростав в обох групах в однаковій мірі - до 68 % і 67 % СН. Це ж стосується і РБТЛ, яка зростала відповідно до 77 % і 76 % СН. Підвищений вміст 0-лімфоцитів теж знижувався, що свідчить про тенденцію до відновлення експресії маркерних рецепторів, головним чином Т-лімфоцитів. Пригнічення Т-ланки в обох дослідних групах зменшується від Іб ст. до Іа ст, тоді як в контрольній суттєвих змін не виявлено.

СБТК виявився неефективним і стосовно К-ланки, спричинивши навіть тенденцію до поглиблення її пригнічення. Натомість, обидва фітоадаптогени реверсують цю тенденцію і спричиняють суттєве підвищення вмісту NK і їх активності та нормалізацію антитілазалежної цитотоксичності. Разом з тим, початково нормальний вміст Т-кіллерів суттєво не змінювався.

Вміст В-лімфоцитів в обох дослідних групах знижувався до нормального рівня. Не виявлено динаміки імуноглобулінів в контролі, тоді як фітоадаптогени викликали тенденцію до нормалізації дизімуноглобулінемії: знижений вміст IgG зростав до 82 % і 85 % СН, а підвищені рівні Igg А і М знижувалися, відповідно до 154 % і 152 % та 120 % і 117 % СН. Рівень ЦІК падав до 207 % в контролі, до 200 % - під впливом «Бальзаму Кримський» і до 193 % СН - при вживанні «Бальзаму Біттнера». Інтегральний індекс активації В-ланки в першому випадку знижувався на 41,5 %, а в другому - на 49 % на фоні значно менш виразних змін в контрольній групі (-15 %).

В контрольній групі БЦЗН зростала до 58 % СН зарахунок підвищення, передовсім, інтенсивності фагоцитозу, яка перевищувала середню норму на 16 %, а також активності фагоцитозу - до 84 % СН, при незначному прирості ступеня його завершеності (до 65 %). Обидва фітоадаптогени майже відновлювали БЦЗН, яка досягала відповідно 89,5 % і 91 % СН. Нормалізація була досягнута за рахунок суттєвого підвищення ІК - до рівня 80 % і 82 % СН, і нарощування МЧ - до 128 % і 131 % СН за відсутності дальшого приросту ФІ. Інтегральний індекс фагоцитарної ланки, на відміну від попередніх, суттєво зростав під впливом СБТК (на 33 %), тобто виразність пригнічення зменшувалася від Іб ст. до Іа ст., «Бальзам Кримський» посилював цей ефект до 41 %, дещо сильніший нормалізуючий ефект чинив «Бальзам Біттнера» (52,5 %).

Одним із механізмів відновлення бактерицидності нейтрофілів можна вважати посилення продукції активних форм кисню, зокрема перекису водню, свідченням чого є підвищення активності каталази сироватки відповідно на 27 %, 38 % і 41 %. Разом із кисень-залежним активується і кисень-незалежний механізм бактерицидності, зокрема лізоцим, але в меншій мірі. Так, активність лізоциму, початково знижена до рівня 59 % СН, зростає в контрольній групі до 66 %. Фітоадаптогени майже не посилювали цього ефекту.

Активізація пригніченого неспецифічного захисту супроводжується дальшою активізацією прокоагулянтних систем гемостазу, при цьому фітоадаптогени посилюють цей ефект СБТК. Натомість, антикоагулянтні системи під впливом останнього, проявляють тенденцію до пригнічення, тоді як фітоадаптогени спричиняють ще відчутнішу активацію антикоагуляції (фібринолізу).

В таблиці 4 приведено цифри для кількісної порівняльної оцінки ефектів застосованих трьох лікувальних комплексів на стан захисно-пристосувальних систем, а також розрахованих ефектів фітоадаптогенів per se. Видно, що, обидві фітокомпозиції суттєво посилюють адаптогенну дію СБТК. При цьому власний адаптогенний ефект женьшеню суттєво перевищує такий СБТК (50,6 % проти 12,7 % відповідно), а адаптогенні властивості «Бальзаму Кримський» дещо слабші (37,5 %). Адаптогенна дія фітокомпозицій реалізується через активацію трофотропних систем адаптації, тоді як стан ерготропних систем адаптації суттєво не змінюється. Адаптогенна дія усіх лікувальних комплексів поєднується із антиоксидантним ефектом. Розрахунки показують, що власні антиоксидантні властивості СБТК та женьшеню практично однакові (15,8 % і 13,2 % відповідно), а «Бальзам Кримський» в цьому плані знову дещо слабший (приріст АОІ складає 7,7 %).

Прокоагулянтна дія женьшеню дещо перевищує таку СБТК, тоді як «Бальзаму Кримський» - приблизно в цій же мірі поступається дії останнього. Натомість, обидві фітокомпозиції приблизно однаково сильно (на 92,3 % і 99,7 % відповідно) активують антикоагулянтні системи, що різко контрастує із тенденцією СБТК їх пригнічувати (на 14,6 %). Приблизно однаковий, але менш відчутний (24,4 % і 26,0 %) стимулюючий вплив чинять обидва фітоадаптогени на Т-ланку імунітету, забезпечуючи цим сприятливий вплив на неї бальнеофітотерапевтичних комплексів. Разом з тим, на неспецифічний захист додаткового самостійного ефекту фітокомпозицій не виявлено: він складає всього 14,6 % і 6,2 % (з боку женьшеню і «Бальзаму Кримський» відповідно) проти 33,0 % з боку СБТК.

Стосовно К-ланки приблизно однаковий стимулюючий ефект фітоадаптогенів (23,2 % і 19,8 %) спричиняє реверсію незначного несприятливого ефекту СБТК. З іншого боку, на початково активовану В-ланку обидва бальзами чинять гальмівний вплив, сприятливий в плані нормалізації її стану. При цьому дія «Бальзаму Біттнера» знову ж дещо відчутніша, ніж «Бальзаму Кримський» (-40,2 % проти -31,1 %) і переважає гальмівний ефект СБТК (-15,1 %). Стосовно інтегральних імуномодулюючих ефектів виявляється, що СБТК редукує виразність імунодисфункції на 16,2 %, «Бальзам Кримський» чинить практично ідентичний власний ефект (16,3 %), а «Бальзам Біттнера» - дещо сильніший (22,7 %).

Таблиця 4.

Вплив різних бальнеофітотерапевтичних комплексів на індекси відхилення від норми окремих ланок захисно-пристосувальної системи у ліквідаторів аварії на ЧАЕС