Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ КЛІНІЧНОЇ ГЕНЕТИКИ

ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

УДК 575.167:[618.3:616-084]

Значення поліморфізмів метилентетрагідрофолатредуктази для розвитку патології вагітних і/АБО плода

03.00.15 - генетика

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Микитенко Дмитро Олександрович

Харків - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Державній установі «Інститут гігієни та медичної екології імені О. М. Марзєєва АМН України», м. Київ.

Науковий керівник доктор медичних наук, професор Тимченко Ольга Іванівна, Державна установа «Інститут гігієни та медичної екології імені О. М. Марзєєва АМН України», завідувач лабораторії генетичної епідеміології, м. Київ.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Бажора Юрій Іванович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри клінічної імунології, генетики та медичної біології, м. Одеса;

доктор медичних наук, професор Жадан Ірина Андріївна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, професор кафедри медичної генетики та медицини плода, м. Харків.

Захист відбудеться 20.04.2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.600.05 в Українському інституті клінічної генетики Харківського національного медичного університету МОЗ України за адресою: 61022, м. Харків, проспект Правди, 13.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Харківського національного медичного університету за адресою: 61022, м. Харків, проспект Леніна, 4.

Автореферат розісланий 18.03.2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.С.Озерова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах соціально-демографічної кризи, що склалася в Україні, проблема патології вагітних і плода вирізняється винятковою актуальністю та соціально-медичною значимістю [Шунько Є. Є., 2002; Лаптишева І. В. та співавт., 2006]. Так, частота ускладнень вагітності досягає 60 % [Талько О. В., 2000], а за окремими даними [Чембарцева И. В., 2004] - 90 %. Зокрема, загрозою викидня ускладнюється близько 40 % вагітностей, передчасним перериванням - до 20-25 % [Жук С. И. и соавт., 2008], прееклампсією - до 10 % [Венцковский Б. М. и соавт., 2002]. При цьому, близько 5-5,5 % дітей народжуються із вродженими (включно зі спадковими) захворюваннями [Бочков Н. П., 2006]. Патогенез значної частини акушерських ускладнень ще остаточно не з'ясований, а внесок генетичної компоненти у їх розвиток не завжди є достатньо охарактеризованим.

За усталеними нормами з метою профілактики ускладнень вагітності та патології плода широко використовується фолієва кислота. Однак, дослідження щодо масового її призначення натикаються на проблему токсичності та неефективності препарату [Scholl T. O. et al., 2000; Flatcher J et al., 2005], що пов'язано з носійством поліморфізмів гена метилентетрагідрофолатредуктази (MTHFR), які призводять до синтезу особливої термолабільної форми ферменту зі зниженою активністю [Kang S. S. et al., 1991]. Проте, питання поширеності мутантних алелей зазначеного гена в Україні вивчалось лише в окремих дослідженнях [Гречанина Е. Я. и соавт., 2008; Пацкун Е. Й. та співавт., 2008; Запорожан В. М. та співавт., 2006], а тому є недостатньо з'ясованим, оскільки можлива суттєва міжрегіональна різниця в структурі генофонду населення.

Недостатньо вивченим залишається і зв'язок поліморфізмів із патологічними станами вагітних і плода. Це пов'язано перш за все з тим, що поліморфізми простих нуклеотидів не є виключними детермінантами патології. Їх клінічна об'єктивізація першочергово визначається особливостями харчового статусу, способом та умовами життя населення певної території [Miller M. S. et al., 2000; Prasmusinto D. et al., 2004; Запорожан В. Н., Бажора Ю. И., 2008], що обумовлює варіації їх клінічних проявів у різних регіонах та вікових групах вагітних.

Таким чином, дослідження частоти поліморфізмів гена MTHFR серед населення окремих регіонів України та їх значення для виникнення патологічних станів вагітних і плода є актуальними. Важливість проведеного дослідження полягає ще і в тому, що в нашій державі остаточно не вирішене питання доцільності фортифікації продуктів харчування фолієвою кислотою, стосовно необхідності чого широко аргументуються абсолютно протилежні погляди [Поканевич Т. М. та співавт., 2003].

Проблематика дослідження потребує подальшого розроблення як задля розвитку такої галузі науки як генетика, так і з метою розуміння патогенетичних механізмів розвитку вказаної патології, визначення серед вагітних груп ризику, формування комплексу практичних рекомендацій стосовно періконцепційної профілактики.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою наукових досліджень ДУ «Інститут гігієни та медичної екології імені О. М. Марзєєва АМН України», зокрема НДР «Характеризувати генетико-демографічні процеси серед населення Київського регіону» (шифр теми АМН 06.07, № держреєстрації 0107U003048, 2007 - 2009 рр.) та Програми «Здоров'я нації» НДР «Вдосконалити медичну допомогу дітям з щілинами губи і/або піднебіння» (шифр теми АМН 10.07, № держреєстрації 0107U003047, 2007 - 2009 рр.).

Мета дослідження. Визначення можливого зв'язку поліморфних варіантів гена метилентетрагідрофолатредуктази з розвитком патології вагітних і плода для подальшого вдосконалення системи її профілактики.

Завдання дослідження:

- охарактеризувати поширеність поліморфізмів С677Т й А1298С гена метилентетрагідрофолатредуктази серед породіль Київського регіону;

- дослідити клінічні варіанти патології вагітних і стану плода при носійстві поліморфізмів метилентетрагідрофолатредуктази;

- оцінити можливий вплив деяких зовнішніх чинників на розвиток зазначеної патології;

- обґрунтувати проведення профілактичних заходів з метою запобігання виникненню ускладнень вагітності і патології новонароджених, пов'язаних з наявністю алельних варіантів метилентетрагідрофолатредуктази.

Об'єкт дослідження - зв'язок поліморфізмів метилентетрагідрофолатредуктази зі станом вагітних і плода.

Предмет дослідження - поширеність поліморфізмів С677Т і А1298С метилентетрагідрофолатредуктази серед породіль Київського регіону та оцінка їх впливу на виникнення патології вагітних і новонароджених.

Методи дослідження: епідеміологічні (дизайн дослідження, в т.ч. обґрунтування об'єму вибірки), клінічні (аналіз історій пологів), лабораторні (виділення ДНК зі зразків крові, полімеразна ланцюгова реакція в режимі реального часу), статистичні (розрахунок ризиків, моделювання комбінацій генотипів).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у з'ясуванні деяких ланок патогенезу акушерської патології, пов'язаної з поліморфними варіантами гена MTHFR. Найсуттєвішими результатами, які характеризують наукову новизну дослідження, є наступні.

Уперше охарактеризовано частоту поширення нормальних і мутантних алелей за 677 та 1298 сайтами гена MTHFR серед породіль Київського регіону.

Показано, що за С677Т поліморфізмом частота нормального СС-генотипу склала 60,0 %, гетерозиготного СТ - 31,11 %, мутантного ТТ - 8,89 %. Частота нормального 677 С-алелю становила 75,56 %, мутантного Т-алелю - 24,44 %.

Аналогічні показники для А1298С поліморфізму були такими: нормальний АА-генотип - 42,96 %, гетерозиготний АС - 47,41 %, мутантний СС - 9,63 %. Відтак, частота нормального А-алелю була 66,67 %, мутантного С-алелю - 33,33 %. Проведені розрахунки дозволяють екстраполювати отримані показники на рівень Київського регіону з 95 %-довірчими межами вибіркової помилки ± 8,4 %.

Підтверджено, що мутантні алелі за 677 та 1298 сайтами не можуть одночасно знаходитись на одній хромосомі (LOD>3,0; P<0,0001) через явище неврівноваженого зчеплення, яке обумовлює нерозходження сайтів в процесі рекомбінації хромосом.

Дістали подальшого розвитку наукові дані стосовно впливу поліморфізмів С677Т та А1298С гена MTHFR на клінічні варіанти патології вагітних і плода. Встановлено, що носійство С677Т-поліморфізму асоціюється з підвищенням ризику розвитку загрози переривання вагітності (відношення шансів (OR) = 4,75; 95 % ДІ = 2,11ч10,74) та гестозу другої половини вагітності (OR = 4,86; 95 % ДІ = 1,71ч14,95).

Практичне значення одержаних результатів. Показано поширення мутантних алелів гена MTHFR за двома його сайтами серед породіль Київського регіону та обґрунтовано їх зв'язок з клінічними станами вагітних і плода. На основі цього запропоновано схему проведення лікувально-профілактичних заходів відповідно до генотипу особи за поліморфними сайтами MTHFR і сформовано низку практичних рекомендацій. Реалізація висновків та пропозицій сприятиме зниженню частоти MTHFR-асоційованих станів вагітних і плода. Отримані результати мають практичне значення для підготовки програми генетичного моніторингу населення за указом Президента України № 1124/2009 від 29.12.2009.

Основні висновки і пропозиції впроваджено у практику медико-генетичної служби Київської області, в якості навчально-методичного матеріалу використано при викладанні курсу валеологічних основ охорони здоров'я у Національному педагогічному університеті ім. М. П. Драгоманова. Опубліковано інформаційний лист «Профілактика гомоцистеїн-асоційованої патології вагітних і плода».

Особистий внесок здобувача. Дисертантом проаналізовані джерела літератури, науково узагальнено та систематизовано матеріал, що стосується пізнання предмету дослідження. Здійснено аналіз історій пологів, опрацьовано спеціальні анкети та виконано генотипування породіль за зразком крові на носійство поліморфізмів MTHFR, досліджено клінічні асоціації поліморфізмів C677Т та А1298С MTHFR зі станами вагітних і плода, розроблено рекомендації з удосконалення періконцепційної профілактики акушерських ускладнень. Наукові положення, висновки і практичні рекомендації сформульовані автором самостійно. Обсяг особистого внеску в роботах, опублікованих у співавторстві, наведений окремо у переліку опублікованих праць.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертації доповідалися дисертантом та обговорювались на 5 науково-практичних конференціях, зокрема: «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України » (П'яті марзєєвські читання) (м. Київ, травень 2009 р.), «Україна-Польша-ЄС: сучасний стан та перспективи» (м. Херсон, квітень 2009 р.), «Медико-екологічні та соціально-гігієнічні проблеми збереження здоров'я дітей в Україні» (м. Київ, вересень 2009 р.), круглий стіл «Національна стратегія щодо неінфекційних захворювань, пов'язаних зі способом життя, особливостями харчування та фізичною активністю» (м. Київ, вересень 2009 р.), «Проблеми соціально-економічного розвитку регіонів в контексті сучасних умов міжнародної інтеграції» (м. Херсон, вересень 2009 р.).

Публікації. Основні результати і висновки дисертаційної роботи опубліковано у 8 наукових працях, серед яких 5 статей у виданнях, визнаних ВАК України фаховими; 3 - матеріали конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Основний текст дисертації викладений на 136 сторінок, містить вступ, огляд літератури, опис матеріалів та методів дослідження, розділ власних досліджень, аналіз і узагальнення результатів дослідження, висновки, практичні рекомендації, список використаних джерел (156 найменувань на

17 сторінках), додатку (3 сторінки). Робота ілюстрована 34 рисунками та 42 таблицями. Із загальної кількості рисунків і таблиць лише 15 займають усю площу сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі - «Базові положення теорії поліморфізмів простих нуклеотидів» - розкрито сутність і зміст вихідних категоріальних понять теорії поліморфізмів простих нуклеотидів, викладено її сучасні основи, описано основні властивості та клінічне значення поліморфізмів, їх роль у порушенні метаболізму фолатів, гомоцистеїну та метіоніну, що асоціюється з розвитком патологічних станів вагітних і плода.

З'ясовано роль однонуклеотидних поліморфізмів у підвищенні пристосованості організму до умов навколишнього середовища. Визнано, що сучасний рівень індустріалізації та урбанізації суспільства зумовив «стирання» кордонів, масову міграцію населення, генетичне перемішування раніше ізольованих етнічних груп, нарощення впливу зовнішнього середовища та мутаційного навантаження тощо. Ці процеси ініціюють викривлення первісної біологічної значимості поліморфізмів, що призводить до виникнення екогенетичної патології.

Визначено роль поліморфізмів С677Т (c.665C>T; refSNP rs1801133) та А1298С (c.1286A>C; refSNP rs1801131) гена MTHFR в порушенні метаболізму фолієвої кислоти та утилізації гомоцистеїну, які є патогенетичною основою розвитку значної частини патології вагітних і плода. При цьому показано, що:

а) алельні варіанти гена MTHFR кодують особливі термолабільні форми ферменту зі зниженою функціональною активністю, що асоціюється з підвищенням рівня гомоцистеїну;

б) патогенетична дія гіпергомоцистеїнемії реалізується шляхом токсичного впливу на клітини ендотеліального шару судин та розвитку тромбофілічних станів через порушення біологічних реакцій метилування, гомоцистеїнування білків, індукції оксидативного стресу, порушення обміну ендогенних катехолів, антагоністичною роллю відносно окремих рецепторів;

в) гомоцистеїн, проникаючи через плаценту, спричиняє прямий тератогенний і фетотоксичний вплив, що призводить до розвитку дефектів нервової трубки та краніофаціальних вад;

г) стан гіпергомоцистеїнемії матері пов'язаний з підвищеним ризиком виникненням синдрому Дауна плода через порушення процесів метилування ДНК та сегрегації хромосом в ооцитах при мейозі.

З'ясовано, що своєчасна діагностика чинників гіпергомоцистеїнемії дозволяє провести дієві профілактичні заходи відносно виникнення цих станів.

При цьому показано, що поширеність поліморфних варіантів MTHFR та їх асоціації з акушерськими ускладненнями та станами плода в Україні представлені лише в окремих публікаціях, що не забезпечує цілісної картини в межах держави, оскільки можлива суттєва міжрегіональна різниця в структурі генофонду населення.

З цього погляду населення Київського регіону не охарактеризоване. А подальші дослідження в цьому напрямі є вельми актуальними, оскільки клінічна значимість поліморфізмів залежить першочергово від харчового статусу, способу та умов життя населення, що відрізняються в окремих регіонах. Детальне опрацювання зазначених аспектів уможливить визначення груп ризику та індивідуалізацію профілактичних рекомендацій щодо запобігання зазначеним станам відповідно до генотипу жінки за поліморфними сайтами гена MTHFR.

У другому розділі - «Обґрунтування методології дослідження, матеріали та методи дослідження» - розроблено програму досліджень, обґрунтовано обсяг вибірки та методи, які використані при проведенні роботи.

Дослідження було виконано протягом 2008-2009 рр. Якісна репрезентативність та нівелювання систематичних помилок при складанні вибірки досягались включенням до спостереження породіль шляхом випадкової вибірки пацієнток, які знаходились на родорозрішенні у Київському обласному центрі охорони здоров'я матері і дитини (КОЦОЗМіД). Для усунення впливу вікового, токсичного та інших опосередкованих факторів критеріями невключення до вибірки було визнано: вік породіллі понад 40 років; професійний контакт з токсичними речовинами в анамнезі; багатоплідна вагітність (двоє та більше плодів); рентгенівське дослідження під час вагітності; мертвонародження під час даного родорозрішення; зловживання алкоголем (до/під час вагітності). Кількісна репрезентативність забезпечена шляхом розрахунку мінімальної кількості породіль, які мали бути включеними до вибірки, за формулою вибіркового обстеження (1) з урахуванням попередніх відомостей про популяційні частоти алельних варіантів MTHFR у Харківському регіоні [Гречанина Е. Я. и соавт., 2008] (табл. 1). В якості числа генеральної сукупності використано середній трирічний показник кількості народжених осіб за 2006 - 2008 рр. (за даними Головного управління статистики у Київській обл.), який становив 18652 особи (2006 р. - 17383 дітей, 2007 р. - 18378, 2008 р. - 20195). Так, отримали кількісне значення мінімально необхідного обсягу вибірки за формулою вигляду (2).

Таблиця 1

Обґрунтування обсягу вибірки та її кількісної репрезентативності

Параметри репрезентативності	Математичний образ модельного вирішення	№ формули
Обґрунтування мінімального обсягу вибірки породіль		(1)
		(2)
Фактична вибіркова помилка		(3)

Примітки: n - мінімально необхідний обсяг вибірки, осіб; N - обсяг генеральної сукупності, осіб; - показник кратності помилки обсягу вибірки, який для прийнятого рівня значимості критеріїв P0,05 становить 1,96 (табличне значення); - частка досліджуваної ознаки у генеральній сукупності; d - помилка вибіркової частки.

Тобто, для забезпечення кількісної репрезентативності вибірки щодо генеральної сукупності з прийнятим рівнем значимості Р0,05 та відносною помилкою вибіркової долі 10 % (0,1) необхідно обстежити 96 породіль. Величина фактично підібраної групи у 135 породіль перевищує необхідний вимір та при Р0,05 дозволяє забезпечити репрезентативність вибірки з вибірковою помилкою ? 8,4 %, що обчислено за формулою (3).

Клінічна група становила 135 породіль. Пацієнтки надали згоду на використання отриманих анкетних даних і зразків крові з науково-дослідницькою метою. Для формування бази даних використали результати аналізу історій пологів та анкетування (анкету розроблено на основі [Організація генетичного моніторингу (методичні рекомендації), 2001]). Вихідні параметри обстеженої групи породіль за віком становили: мінімальний - 17 років, максимальний - 40 років, середній -

27,51 ± 6,08 років зі стандартною помилкою середнього 0,52 р. Вік 50 % породіль знаходився в межах 23 ч 32 роки. Більш детально розподіл пацієнток за віком наведено в табл. 2.

Таблиця 2

Вікові параметри обстеженої вибірки породіль

Вікова група	Пацієнтки	Середній показник, роки
	Число	%
до 35 років	111	82,22	25,40 ± 4,36
35-40 років	24	17,78	37,29 ± 1,78
Загалом	135	100	27,51 ± 6,08

З усієї вибірки лише для двох (1,48 %) жінок вагітність не була бажаною, проте вони знаходились на обліку в жіночій консультації. Загалом, на обліку в жіночій консультації протягом вагітності перебувало 133 (98,52 %) породіллі з даної вибірки, які проходили рекомендовану лікарем профілактику із застосуванням фолієвої кислоти. Жодного мертвонародження під час родорозрішення обстеженої групи пацієнток не було. Жодне з подружжів не було кровноспоріднене. За генетичним анамнезом у батька однієї породіллі встановлено редукційну ваду кінцівки.

Структура обстеженої групи породіль за соціальними показниками та рівнем захворюваності відповідала доступній статистичній інформації відносно населення Київського регіону, що дозволило визнати її репрезентативність. Більшість із сукупності (78 осіб; 57,78 % загальної кількості) складали ті, які народжували вперше, серед яких вагітних уперше було 61 особа (45,19 % загальної сукупності).

У молодшій віковій групі породіль переважали ті, які були вагітні вперше (74 особи), у старшій віковій групі - вагітні вдруге (12 осіб).

Породіллі різних вікових груп достовірно не відрізнялись за віком початку менструацій (P=0,836), проте різнились за тривалістю менструального циклу до початку вагітності (P=0,034), який становив 29,15±2,16 дні в групі породіль до 35 р. та 28,22±2,07 дні в групі 35-40 рр. У добірці переважали жінки, які не перенесли жодного артифіційного аборту - 87 осіб (64,44 %). Захворювання статевих органів мали 55 осіб (40,74 %), а екстрагенітальну патологію - 58 осіб (42,96 %). 18 (13,3 %) породіль мало в анамнезі викидні на різних термінах. При цьому, дольова їх частка достовірно переважала у старшій віковій групі - 37,5 % (9 з 24), у порівнянні з породіллями до 35 років - 8,11 % (9 зі 111).

Структура акушерської патології не залежала від вікового фактору і була наступною: порушення фетоплацентарного комплексу - 65 осіб (48,15 %), гестоз першої половини вагітності - 57 (42,22 %), гестоз другої половини вагітності -

18 (13,33 %), анемія вагітних - 43 (31,85 %), загроза переривання вагітності - 51 (37,78 %), відшарування плаценти - 2 (1,48 %). Більшість жінок мали фізіологічні пологи (90 осіб, 66,67 %). Відмічалось переважання частоти фізіологічних пологів над патологічними (80 проти 31) в молодшій віковій групі та обернене їх співвідношення - у старшій (10 проти 14). Гістологічна структура плацент (досліджена у 42 вип.) не залежала від віку породіль.

Показники новонароджених дітей були наступними. Раніше від фізіологічних термінів народилось троє дітей (2,22 %). Термін пологів у різних вікових групах не залежав від вікового фактору (Р = 0,959) і становив у групі породіль віком до 35 років 38,85±1,42 тижні, в групі породіль 35-40 років - 38,79±1,38 тижні. Маса, довжина плода, оцінка за шкалою Апгар (перша хвилина життя), а також частота перинатальної патології не залежали від віку породіль.

Структура перинатальної патології була такою: респіраторний дистрес-синдром - 14 дітей (10,37 %), стани, пов'язані із затримкою росту та недостатньою трофікою плода - семеро дітей (5,19 %), гемолітична хвороба новонароджених - двоє (1,48 %), вроджені аномалії - двоє (1,48 %; по одному випадку - вада серця та сечостатевої системи), інше - двоє (1,48 %). Загальна кількість новонароджених з перинатальною патологією - 25 (18,52 %).

Проведення дослідження на носійство поліморфізмів MTHFR передбачало забір венозної крові породіль, виділення ДНК та постановку полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу. Зразок венозної крові для молекулярно-генетичного дослідження відбирався у кожної породіллі лікарем акушер-гінекологом одночасно із взяттям крові на клініко-лабораторні аналізи у вакуумні стерильні пробірки, оброблені літій-гепарином (Sarstedt, Німеччина).

Виділення ДНК проводилось із використанням набору QIAmp® DNA Blood Mini Kit (Quiagen, Німеччина) відповідно до рекомендацій виробника.

Дослідження поліморфізмів гена MTHFR здійснено методом полімеразної ланцюгової реакції у режимі реального часу з наступною дискримінацією алелей. Ампліфікація та детекція проводилася за використання системи 7500 Real-Time PCR System (Applied Biosystems, США) та тест-наборів TaqMan® Genotyping Assays (Applied Biosystems, США) за рекомендованим виробником протоколом. Для встановлення C677T поліморфізму використовувався тест-набір SNP ID hCV1202883, для А1298С - SNP hCV850486.

Статистичну обробку результатів проведено з використанням програмного пакету Statistiсa 8.0 («StatSoft, Inc.», США) та Microsoft® Excel 2007 («Microsoft Corporation», США). До проведення статистичного аналізу кількісних показників встановлювався розподіл у варіаційному ряді за допомогою тесту Колмогорова-Смірнова. Усереднені чи розрахункові числові показники в роботі наведено зі стандартним відхиленням (SD). Для міжгрупових порівнянь результатів розрахунків використано: дисперсійний аналіз варіацій, непараметричний критерій ч2 Пірсона, двосторонній точний критерій Фішера та тест Крускала-Уолліса відповідно до загальноприйнятих умов їх застосування. Для оцінювання щільності кореляційного зв'язку використано метод непараметричної рангової кореляції Спірмена (rs). За критичний рівень значимості статистичних критеріїв прийнято Р0,05 із застосуванням поправки жорсткості Йейтса. Розрахунок вірогідності виникнення патології здійснено шляхом оцінки «відношення шансів» (Odds Ratio) з наведенням 95 %-довірчого інтервалу (95 % ДІ) за Фішером при використанні програмного забезпечення WinPEPI ver. 9.7 (PEPI-for-Windows). При обґрунтуванні обсягу вибірки та оцінці вибіркової помилки використано стандартні формули вибіркового обстеження. Моделювання комбінацій генотипів за 677 та 1298 сайтами гена MTHFR проведено з використанням програмного забезпечення Haploview 4.1 з оцінкою достовірності результатів моделювання за критерієм LOD (Logarithm of Odds).

У третьому розділі - «Дослідження ролі поліморфізмів метилентетрагідрофолатредуктази у розвитку патології вагітних і плода» - встановлено поширеність поліморфізмів гена MTHFR серед породіль Київського регіону, досліджено клінічні варіанти патології вагітних і стану плода при носійстві поліморфізмів гена MTHFR, оцінено вплив окремих зовнішніх чинників на розвиток акушерських ускладнень, розроблено схему вдосконалення системи періконцепційної профілактики.

Поширеність поліморфізмів метилентетрагідрофолатредуктази серед породіль Київського регіону. При проведенні дослідження у всіх породіль, які були включені у вибірку, було визначено генотип за 677 та 1298 сайтами гена

MTHFR (табл. 3). Результати екстраполяції розрахунків на генеральну сукупність представлені в табл. 4, де засвідчено також і межі значень частоти нормального і мутантного алелів.

Таблиця 3

Розподіл породіль за носійством С677Т та А1298С поліморфізмів гена MTHFR (абсолютні значення та питома вага, %)

Генотип за сайтом 677	Генотип за сайтом 1298	Всього
	АА	АС	СС
СС	30 (22,22 %)	38 (28,15 %)	13 (9,63 %)	81 (60,0 %)
СТ	16 (11,85 %)	26 (19,26 %)	0	42 (31,11 %)
ТТ	12 (8,89 %)	0	0	12 (8,89 %)
Всього	58 (42,96 %)	64 (47,41 %)	13 (9,63 %)	135 (100 %)

Таблиця 4

Екстраполяція даних щодо поширення поліморфізмів MTHFR і частоти алелей серед вибірки породіль на генеральну сукупність

Генотип	Встановлений розмір генеральної сукупності
	Київський регіон
	Частота	95 % ДІ*
677 сайт
СС	60,00	51,6068,40
CT	31,11	22,7139,51
ТТ	8,89	0,4917,29
С-алель	75,56	67,1683,96
Т-алель	24,44	16,0532,85
1298-сайт
АА	42,96	34,5651,36
AC	47,41	39,0155,81
СС	9,63	1,2318,03
А-алель	66,67	58,2775,07
С-алель	33,33	24,9441,74

Примітка: * - 95 % довірчий інтервал.

Встановлені частоти поширення алелей гена MTHFR серед породіль Київського регіону співвідносяться з доступними відомостями щодо популяційних частот в Україні [Гречанина Е. Я. и соавт., 2008] в межах статистичних відхилень.

За результатами аналітичних розрахунків з'ясовано, що у жодному випадку не було встановлено:

а) гетерозиготного носійства мутації за одним із сайтів, одночасно з гомозиготним носійством мутації за іншим;

б) подвійної гомозиготності за 677 й 1298 сайтами гена MTHFR одночасно.

Зазначений висновок підтверджує припущення [van der Put N. M. et al., 1998] щодо ролі неврівноваженого зчеплення (нерозходження сайтів у процесі рекомбінації хромосом) в цьому явищі. Для підтвердження/спростування наведеної гіпотези проведено моделювання можливих комбінацій генотипів за використання програмного забезпечення аналізу гаплотипів (рис. 1). За отриманою моделлю отримали наступне: розрахункова частота комбінацій 677С/1298А - 40,0 %, 677С/1298С - 35,8 %, 677Т/1298А - 24,2 %, що в сукупності перекриває 100 % (D'=1,0; 95 % ДІ = 0,75ч1,0). Комбінації 677Т/1298С не було змодельовано. Статистична достовірність розрахунків склала Р<0,0001 (LOD>3,0). Отримані розрахункові значення співвідносились із результатами власних спостережень у межах встановленої вибіркової помилки.

Таким чином, показано, що мутантні алелі за 677 та 1298 сайтами, які виникли еволюційно незалежно одне від одного, дійсно не можуть одночасно знаходитись на одній хромосомі через неврівноважене зчеплення. За даними [Трифонова Е. А. и соавт., 2008], самій структурі неврівноваженості за зчепленням також притаманні певні етнічні особливості. При цьому, питання ймовірності виникнення на одній хромосомі одночасно двох поліморфізмів шляхом випадкової мутації та сумісність такої комбінації з життям залишається відкритим для подальшого дослідження. Так, за даними [Isotalo P.A. et al., 2000; Callejуn G. et al, 2007], зазначені комбінації пов'язані з порушенням життєздатності плода, оскільки діагностуються у випадках завмерлої/самовільно перерваної вагітності. Хоча, при дослідженні розподілу генотипів за згаданими сайтами у спонтанних абортусів та новонароджених існування такого зв'язку не підтверджене [Назаренко М. С. и соавт., 2006].

Рис. 1. Результати моделювання комбінацій генотипів за 677 і 1298 сайтами гена MTHFR (програмне забезпечення Haploview 4.1)

Значення поліморфізмів метилентетрагідрофолатредуктази для розвитку ускладнень вагітності. З'ясування клінічної значимості поліморфізмів MTHFR за результатами статистичного аналізу дозволило встановити, що носійство мутантного 677 Т-алелю:

1) асоціювалось майже з п'ятикратним зростанням ризику загрози переривання вагітності та гестозу другої половини вагітності (табл. 5);

Таблиця 5

Зв'язок поліморфізму С677Т гена MTHFR з розвитком патології вагітних

Патологія	Генотип за сайтом 677	Ризик, Odds Ratio*
Загроза переривання вагітності	СТ	3,95; 95 % ДІ = 1,65 9,45
	ТТ	9,79; 95 % ДІ = 2,10 60,02
	СТ+ТТ	4,75; 95 % ДІ = 2,1110,74
Гестоз ІІ половини вагітності	СТ	3,75; 95 % ДІ = 1,19 12,41
	ТТ	10,57; 95 % ДІ = 2,11 50,92
	СТ+ТТ	4,86; 95 % ДІ = 1,7114,95

Примітка: * - з наведенням 95 % ДІ - довірчого інтервалу

2) не пов'язане з розвитком порушень фетоплацентарного комплексу (ч2=0,03, Р=0,861); гестозу першої половини вагітності (ч2=2,80, Р=0,095); анемії вагітних (ч2=0,41, Р=0,521); гістологічною патологією плаценти (Р=0,485); викиднями в акушерському анамнезі (ч2=0,02, Р=0,877);

3) асоціювалось з меншою тривалістю менструального циклу до початку вагітності порівняно з носіями «дикого» 677 СС-генотипу (H=4,825; df=1&130; P=0,028).

Носійство А1298С поліморфізму гена MTHFR в нашому дослідженні не було пов'язано з патологією вагітних.

Отримані результати співвідносяться з даними [Grandon E. et al., 1997; Спиридонова М. Г. и соавт., 2007], які засвідчили існування зв'язку між розвитком гестозу другої половини вагітності з поліморфізмами MTHFR, та [Vollset S. E. et al., 2000; Wilkins-Haug L., 2003] - зі станом гіпергомоцистеїнемії, однією з причин виникнення якого є поліморфізм MTHFR. Хоча є свідчення [Kim Y. J., et al., 2001], які суперечать висновку щодо існування такого зв'язку. При цьому, результати робіт [Добролюбов А. С. и соавт., 2006; Rodrнgues-Guнllen M. d. R. et al., 2009] підтверджують той факт, що носійство мутантних алелей за 677 чи 1298 сайтами посилює ризик спонтанних абортів та первинного звичного невиношування вагітності. Нами встановлений зв'язок С677Т поліморфізму із загрозою переривання вагітності. Отримані дані корелюють з відомостями [Жук С. И. и соавт., 2006] відносно того, що в патогенезі 10 % тромбофілічних станів, які зумовлюють схильність до розвитку зазначеної патології, мають значення генетичні чинники. Отже, на підставі отриманих результатів та з урахуванням біологічних властивостей поліморфізмів вбачається за доцільне погодитись із твердженням [Prasmusinto D. et al., 2004], що клінічна значимість поліморфізмів гена MTHFR варіює в залежності від регіону проживання, етнічної приналежності конкретної особи, способу та умов її життєдіяльності.

Клінічні асоціації поліморфізмів MTHFR зі станами вагітних підтверджуються також даними [Марценюк О. П. та ін., 2006, 2009] про те, що поліморфізм С677Т здебільшого визначався в зразках зрілих плацент людини у випадках ускладненого перебігу вагітності. При носійстві даного алельного варіанту рівень гомоцистеїну корелював із вмістом амінотіолів та фолатів у зразках плацент. Разом з тим, при носійстві поліморфізму С677Т автори відмітили компенсаторне підвищення рівня активності ферментів, пов'язаних зі схильністю вагітних до розвитку гестозів - глутатіон-трансфераз цитозолю. Причому, зростання активності ферментів було більш вираженим, ніж при поліморфізмах генів родини глутатіон-S-трансфераз, що також свідчить про важливу роль поліморфізмів MTHFR у розвитку ускладнень вагітності.

Отже, носійство поліморфізму С677Т може бути пов'язане з розвитком MTHFR-асоційованих станів вагітних і плода через порушення метаболізму фолатів, гомоцистеїну та метіоніну.

Клінічні асоціації поліморфізмів метилентетрагідрофолатредуктази зі станом плода. У роботі подано результати, якими засвідчено, що при проведенні дослідження статистично значимих клінічних асоціацій поліморфізмів С677Т та А1298С зі станом плода не було встановлено.

Розрахунки автора не дозволяють підтвердити результати досліджень [Murphy M. M. et al., 2004], за якими спостерігався зв'язок гіпергомоцистеїнемії з внутрішньоутробною гіпоксією (дистресом) плода, його низькою вагою та зниженим функціональним резервом життєзабезпечуючих систем органів. Однак, зауважимо, що гіпергомоцистеїнемія, якій було присвячено цитовану роботу, є поліетіологічним станом і може розвиватися з різних причин. Причому, поліморфізм гена MTHFR є важливою, проте не обов'язковою та не визначальною її компонентою. Тому результати, наведені у [Murphy M. M. et al., 2004], можуть мати місце за інших конкретних умов. Однак, у нашому дослідженні вони не підтвердились. Це засвідчує вагомість впливу етнічних чи регіональних умов на клінічну значимість поліморфізмів гена MTHFR та є додатковим підтвердженням необхідності урахування способу та якості життя жінок при розробленні стратегії лікувально-профілактичних заходів.

Зв'язок деяких зовнішніх чинників з розвитком ускладнень вагітності та станом плода. При оцінці можливих асоціацій зовнішніх факторів з виникненням акушерських ускладнень та станом плода показано наступне (табл. 6): вживання лікарських засобів в термін до 12 тижнів вагітності асоціювалось з розвитком загрози переривання вагітності. Причому, носійство поліморфізмів MTHFR у вагітних сприяло підвищенню ризику загрози переривання вагітності (OR=16,33 при 95 %ДІ=2,01ч727,70 для поліморфізму С677Т та OR=8,00 при 95 %ДІ=2,37ч28,08 - для А1298С). У пацієнток, що не мали жодного поліморфізму ризик становив OR=0,36 при 95 %ДІ=0,07ч1,82.

Фактор освіти мав суттєвий вплив на розвиток гестозу другої половини вагітності, анемії вагітних та порушень фетоплацентарного комплексу (табл. 6).

Таблиця 6

Значення окремих чинників способу життя для розвитку патології вагітних і плода

Фактор	Патологічний процес	Ризик, Odds Ratio*
Патологія вагітних
Відсутність вищої освіти	Гестоз другої половини вагітності	3,73; 95 % ДІ = 1,2213,58
	Анемія вагітних	3,32; 95 % ДІ = 1,418,15
	Порушення фетоплацентарного комплексу	3,42; 95 % ДІ = 1,587,47
Прийом лікарських препаратів у термін до 12 тижнів вагітності	Загроза переривання вагітності	5,90; 95 % ДІ = 2,3715,08
Перебіг вагітності
Жіночий фактор безпліддя в анамнезі	Характер перебігу пологів	8,68; 95 % ДІ =0,81432,27
Прийом медикаментів у преконцепційний період	Характер перебігу пологів	4,65; 95 % ДІ =1,1422,15
Патологія плода
Порушення фетоплацентарного комплексу	Дистрес-синдром плода	4,55, 95 % ДІ =1,11ч26,38

Примітка: * - з наведенням 95 % ДІ - довірчого інтервалу

У породіль-носіїв поліморфізмів MTHFR фактор освіти був більш значимим: при носійстві поліморфізму А1298С ризик розвитку анемії вагітних становив OR=4,03 з 95 %ДІ=1,24ч15,23, порушення фетоплацентарного комплексу - OR=3,44 з 95 %ДІ=1,18ч10,36, гестозу другої половини вагітності - OR=5,35 з 95 %ДІ=1,05ч51,86. При носійстві С677Т - OR=3,43 з 95 %ДІ=1,83ч16,82 для гестозу другої половини вагітності. Причому, у осіб, що не мали жодного поліморфізму, ризики, асоційовані з фактором освіти, були наступними: OR=0,36 при 95 %ДІ=0,07ч1,82 для анемії вагітних, OR=0,69 при 95 %ДІ=0,1ч4,86 для порушення фетоплацентарного комплексу та OR=0,18 при 95 %ДІ=0ч1,59 для гестозу другої половини вагітності.На характер перебігу пологів впливав прийом медикаментів в преконцепційний період (табл. 6). Хоча, за даними [Health and Welfare of ART Children [ed. by A. G. Sutcliffe], 2006] тривалість безпліддя є одним з ключових факторів, який пов'язаний з розвитком акушерської патології та асоційований зі станом плода. При додатковому врахуванні факту носійства поліморфізмів MTHFR отримані ризики були поза межами статистичної достовірності.

Щодо характеристик новонароджених, то за результатами проведеного дослідження показано, що дистрес-синдром плода частіше розвивався у випадках вагітностей, що супроводжувалися порушенням фетоплацентарного комплексу (див. табл. 6).

Поряд із визначенням вагомості наведених факторів, встановлено й інші чинники, асоційовані з акушерською патологією та станом плода, зокрема:

а) захворювання статевих органів були пов'язані з жіночим безпліддям (Р=0,01) та гістологічною патологією плаценти (Р=0,041);

б) тютюнопаління - з подовженням тривалості менструального циклу (H=4,501; df=1&130; P=0,034);

в) термін пологів був пов'язаний з порушенням фетоплацентарного комплексу (H=4,152; df=1&135; P=0,042), захворюванням статевих органів породіль (H=3,878; df=1&135; P=0,049), безпліддям в анамнезі (H=4,105; df=1&135; P=0,043), гістологічною структурою плаценти (H=6,495; df=1&42; P=0,011) та мав асоціативні зв'язки з гестозом першої половини вагітності (H=5,145; df=1&135; P=0,023).

Проте встановленої достовірної вагомості впливу наведених факторів виявилося недостатньо для розрахунку ризику за вибраним рівнем значимості статистичних критеріїв.

Удосконалення профілактики акушерських ускладнень і патології плода, пов'язаних з наявністю алельних варіантів метилентетрагідрофолатредуктази. Отримані дані щодо поширеності та клінічної значимості поліморфізмів за 677 і 1298 сайтами гена MTHFR дозволили обґрунтувати виділення групи ризику жінок щодо розвитку MTHFR-асоційованих станів з метою подальшої індивідуалізації схем періконцепційної профілактики із застосуванням фолієвої кислоти. До групи ризику пропонується включати тих жінок, які мали:

- схильність до гомоцистеїн-асоційованої серцево-судинної, ниркової чи неврологічної патології;

- підтверджене підвищення рівня гомоцистеїну в плазмі крові в анамнезі;

- відшарування плаценти, загрозу переривання вагітності, гестоз другої половини вагітності, недоношену вагітність або жіночий фактор безпліддя;

- плід з уродженими краніофаціальними вадами чи патологією нервової трубки.

При медико-генетичному консультуванні жінок з груп ризику на етапі планування вагітності або на якомога більш ранніх її термінах доцільно рекомендувати молекулярно-генетичне обстеження на носійство С677Т та А1298С поліморфізмів гена MTHFR і визначення рівня гомоцистеїну у плазмі крові, що дозволить диференційовано підійти до питання профілактики MTHFR-асоційованих патологічних станів.

Отже, періконцепційна профілактика із застосуванням фолієвої кислоти має здійснюватись індивідуально. З огляду на дані літератури [Запорожан В. М., Лінніков Л. І., 2006; Higdon J., 2003; Жук С. И. и др., 2006; Nutrient-Gene Interactions in cancer [edited by S. - W. Choi, S. Frisco], 2006] та власних спостережень, вбачалось за доцільне запропонувати можливу схему періконцепційної профілактики MTHFR-асоційованої патології, що представлена на рис. 2.

Рис. 2. Схема проведення профілактичних заходів за урахування особливостей генотипу пацієнтів за 677 і 1298 сайтами гена MTHFR. Розроблено за результатами наукового узагальнення і систематизації джерел літератури [Higdon J., 2003; Запорожан В. М., Лінніков Л. І., 2006; Жук С. И. и др., 2006; Nutrient-Gene Interactions in cancer [edited by S. - W. Choi, S. Frisco], 2006] та власних досліджень

Її запровадження дозволить усунути суперечливість висновків окремих авторів стосовно доцільності усталеного використання фолієвої кислоти при проведенні профілактичних заходів, а також забезпечити індивідуальний підхід до запобігання патології вагітних і новонароджених.

Запропонована у роботі схема індивідуалізації профілактики акушерських ускладнень та патології плода за умов її запровадження й адаптації сприятиме зниженню частоти MTHFR-асоційованих тромбофілічних ускладнень вагітності, а також зробить внесок у виконання завдань Стратегії в галузі репродуктивного здоров'я ВООЗ (2004 р.) за її цільовими орієнтирами.

Перевагою пропонованого у дисертації рішення поставлених завдань є:

а) кількісна оцінка клінічної значимості поліморфізмів MTHFR щодо виникнення ускладнень вагітності; б) урахування множини факторів різноспрямованого впливу на перебіг вагітності та стан плода (генетичних чинників та зовнішніх факторів);

в) формування практичних рекомендацій, що дозволяють індивідуалізувати проведення періконцепційної профілактики MTHFR-асоційованої патології вагітних і плода в залежності від генотипових особливостей пацієнтів.

Достовірності отриманих даних та пропонованої схеми профілактики досягнуто за рахунок: а) попередньо обґрунтованого обсягу вибірки; б) забезпечення кількісної та якісної репрезентативності вибірки; в) екстраполяції отриманих результатів на рівень Київського регіону; г) обґрунтування методів молекулярно-генетичного та статистичного аналізу.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі теоретично узагальнено матеріал, що стосується біологічної значимості С677Т та А1298С поліморфізмів гена MTHFR, досліджено їх поширеність серед породіль Київського регіону, встановлено особливості їх асоціацій з клінічними станами вагітних і плода. Запропоновано схему профілактики акушерських ускладнень в залежності від особливостей генотипу жінки. Проведене дослідження надає підстави для таких висновків:

1. Охарактеризовано поширеність поліморфізму С677Т серед породіль Київського регіону. Частота СС генотипу склала 60,0 %, гетерозиготного 677 СТ - 31,11 %, мутантного 677 ТТ - 8,89 %. Частота нормального С-алелю становила 75,56 %, мутантного Т-алелю - 24,44 %. Вибіркова помилка при цьому склала 8,4 %.

2. Встановлено, що поширеність нормального 1298 АА-генотипу серед породіль Київського регіону склала 42,96 %, гетерозиготного 1298 АС - 47,41 %, мутантного 1298 СС - 9,63 %. Частота нормального 1298 А-алелю була 66,67 %, мутантного

3. С-алелю - 33,33 %. 95 %-довірчий інтервал вибіркової помилки встановлено на рівні 8,4 %.

4. Підтверджено, що через неврівноважене зчеплення, яке обумовлює нерозходження сайтів у процесі рекомбінації хромосом, мутантні алелі за 677 та 1298 сайтами не можуть одночасно знаходитись на одній хромосомі (LOD>3,0; P<0,0001), що пояснює відсутність зафіксованих випадків подвійної гомозиготності за 677 й 1298 сайтами MTHFR та гетерозиготного носійства мутації за одним із сайтів одночасно з гомозиготним носійством за іншим.

5. Встановлено, що носійство мутантного 677 Т-алелю асоціювалось з підвищенням ризику розвитку загрози переривання вагітності (OR=4,75; 95 % ДІ=2,1110,74, окремо для 677 СТ-генотипу OR=3,95; 95 % ДІ=1,659,45; для 677 ТТ-генотипу OR=9,79; 95 % ДІ=2,1060,02) та гестозу другої половини вагітності (OR=4,86; 95 % ДІ=1,7114,95, окремо для 677 СТ-генотипу OR=3,75; 95 % ДІ=1,1912,41; для 677 ТТ-генотипу OR=10,57; 95 % ДІ=2,1150,92). Статистично значимі клінічні асоціації С677Т поліморфізму зі станами плода не відмічені.

6. Не виявлено зв'язку носійства А1298С поліморфізму гена MTHFR з акушерськими ускладненнями та станами плода при співставленні результатів молекулярно-генетичних досліджень та клінічних даних.

7. Показано, що носійство поліморфізмів MTHFR посилювало значення деяких зовнішніх чинників для розвитку акушерських ускладнень. Ризик розвитку загрози переривання вагітності при прийомі лікарських препаратів в термін до 12 тижнів вагітності становив OR=16,33 при 95 %ДІ=2,01ч727,70 для носіїв С677Т поліморфізму та OR=8,00 при 95 %ДІ=2,37ч28,03 - для носіїв А1298С. Фактор освіти був більш значимий при носійстві поліморфізму С677Т для розвитку гестозу другої половини вагітності (OR=3,43; 95 %ДІ=1,83ч16,82), при носійстві поліморфізму А1298С - гестозу другої половини вагітності (OR=5,35; 95 %ДІ=1,05ч51,86), анемії вагітних (OR=4,03; 95 %ДІ=1,24ч15,23) та порушення фетоплацентарного комплексу (OR=3,44; 95 %ДІ=1,18ч10,36).

8. Визначено, що лікувально-профілактичні заходи щодо MTHFR-асоційованих станів вагітних і плода, у тому числі й з використанням фолієвої кислоти, мають проводитись індивідуально з урахуванням генотипу за 677 та 1298 сайтами гена MTHFR.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Проведене дослідження дозволило визначити групи ризику жінок відносно зазначених станів вагітних і плода, яким рекомендовано генотипування за 677 і 1298 сайтами гена MTHFR, розробити диференційовану схему проведення лікувально-діагностичних заходів з можливістю її перманентної верифікації та удосконалення. Таким чином, основні результати дослідження дають підстави запропонувати такі практичні рекомендації для акушер-гінекологів і медико-генетичної служби МОЗ України:

1. До групи ризику жінок відносно розвитку MTHFR-асоційованих станів вагітних і плода включати тих, які мали:

- схильність до гомоцистеїн-асоційованої серцево-судинної, ниркової чи неврологічної патології;

- підтверджене підвищення рівня гомоцистеїну в плазмі крові в анамнезі;

- відшарування плаценти, загрозу переривання вагітності, гестоз другої половини вагітності, недоношену вагітність або жіночий фактор безпліддя;

- плід з уродженими краніофаціальними вадами (розщеплення губи та/чи піднебіння) чи патологією нервової трубки (аненцефалія, спинномозкова кила).

2. При медико-генетичному консультуванні жінок на етапі планування вагітності або на якомога більш ранніх її термінах рекомендувати молекулярно-генетичне обстеження на носійство С677Т та А1298С поліморфізмів гена MTHFR і визначення рівня гомоцистеїну у плазмі крові.

3. Проводити лікувально-профілактичні заходи щодо MTHFR-асоційованих станів вагітних і плода, у тому числі й з використанням фолієвої кислоти, індивідуально з урахуванням генотипу за 677 та 1298 сайтами гена MTHFR відповідно до пропонованої схеми, що враховує анамнестичну інформацію й існуючі тенденції.

Упровадження пропонованих практичних рекомендацій та схеми профілактики в медичну практику сприятиме зниженню частоти MTHFR-асоційованих станів вагітних і плода, зменшенню державних та приватних фінансових витрат на лікування відповідних ускладнень, а також обумовить упровадження Стратегії ВООЗ (2004 р.) в галузі репродуктивного здоров'я.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Микитенко Д. О. Роль гомоцистеїну в розвитку патології вагітних і природжених аномалій плода / Д. О. Микитенко, О. І. Тимченко // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2009. - Т. 71, № 4. - С. 90-94. (Особистий внесок: здійснено аналіз наукових джерел за темою роботи, охарактеризовано патогенетичні шляхи впливу гомоцистеїну і поліморфізмів гена MTHFR на розвиток акушерських ускладнень та патології плода).

2. Микитенко Д. О. Молекулярні основи виникнення вроджених вад розвитку плоду за умов гіпергомоцистеїнемії / Д. О. Микитенко, О. І. Тимченко // Гігієна населених місць : зб. наук. праць. - К. : ІГМЕ, 2009. - Вип. 53. - С. 390-395. (Особистий внесок: здійснено аналіз наукових джерел щодо молекулярних чинників підвищення рівня гомоцистеїну, з'ясовано їх роль у розвитку природжених аномалій плода).

3. Микитенко Д. О. Поширеність поліморфізмів гена метилентетрагідрофолат-редуктази серед породіль Київського регіону / Д. О. Микитенко, О. І. Тимченко // Медичні перспективи. - 2009. - Т. XIV, № 3. - С. 100-104. (Особистий внесок: отримано та систематизовано первинний матеріал; проведено молекулярно-генетичні дослідження; науково узагальнено матеріал стосовно поширеності однонуклеотидних поліморфізмів гена MTHFR; здійснено верифікацію даних).

4. Микитенко Д. А. Полиморфизмы ДНК как основа развития мультифакторной патологии (данные литературы и собственных исследований) / Д. А. Микитенко, О. И. Тимченко // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики : зб. наук. праць. - 2009. - Вип. 17. - С. 202-211. (Особистий внесок: здійснено аналіз наукових джерел за темою роботи, зібрано первинний матеріал; проведено молекулярно-генетичні дослідження; узагальнено результати та обчислено ризики розвитку патології вагітних в залежності носійства поліморфізмів гена MTHFR).

5. Микитенко Д. О. Зв'язок поліморфізмів метилентетрагідрофолатредуктази з патологією вагітних та плоду в Київському регіоні / Д. О. Микитенко,

6. О. І. Тимченко, О. П. Микитенко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П. Л. Шупика. - К. : НМАПО, 2009. - Вип. 18, кн. 4. - С. 21-31. (Особистий внесок: зібрано первинний матеріал; проведено молекулярно-генетичні дослідження; узагальнено результати досліджень; обчислено ризики розвитку патології вагітних в залежності від особливостей генотипу за 677 та 1298 сайтами гена MTHFR).

Матеріали наукових конференцій

7. Микитенко Д. О. Вплив підвищених рівнів гомоцистеїну на виникнення патології вагітних та вроджених вад розвитку плоду / Д. О. Микитенко, О. І. Тимченко // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України : зб. тез доповідей наук.-практ. конф. молодих вчених (П'яті марзєєвські читання, Київ, 21-22 трав. 2009 р.). - К., 2009. - Вип. 9. - С. 107-110. (Особистий внесок: обґрунтовано проблему та здійснено аналіз літератури щодо виникнення ускладнень вагітності та патології плода при носійстві поліморфізмів гена MTHFR та під впливом гомоцистеїну).

8. Микитенко Д. О. Моделювання та реалізація дії механізму формування акушерської патології та вроджених вад плоду / Д. О. Микитенко, О. І. Тимченко // Україна - Польща - ЄС : сучасний стан та перспективи : зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф. - Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2009. - С. 262-276. (Особистий внесок: проаналізовано результати досліджень щодо патогенетичних шляхів впливу гомоцистеїну на виникнення патології вагітних і плода; складено механізм реалізації дії гомоцистеїну, опрацьовано його функції та розроблено схему програми досліджень).

9. Микитенко Д. О. Генетичні чинники гіпергомоцистеїнемії вагітних: соціально-економічні аспекти впровадження моніторингу в державі / Д. О. Микитенко // Проблеми соціально-економічного розвитку регіонів в контексті сучасних умов міжнародної інтеграції : зб. наук. праць. - Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2009. - С. 68-83.

АНОТАЦІЯ

вагітність ускладнення поліморфізм метилентетрагідрофолатредуктаза

Микитенко Д. О. Значення поліморфізмів метилентетрагідрофолатредуктази для розвитку патології вагітних і/або плода. - Рукопис.