Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна установа "Інститут геронтології АМН України"

УДК 612.323:612.67

14.03.03. - нормальна фізіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Особливості добового ритму кислотоутворюючої функції шлунка та основних факторів її регуляції у людей похилого віку

Наскалова Світлана Сергіївна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ДУ "Інститут геронтології АМН України" (м. Київ).

Науковий керівник - доктор медичних наук ,старший науковий співробітник Шатило Валерій Броніславович, ДУ "Інститут геронтології АМН України", провідний науковий співробітник відділу клінічної фізіології та патології внутрішніх органів.

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор, чл.-кор. АПН України Шевчук Віктор Григорович, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, кафедра нормальної фізіології, завідувач кафедри;

- доктор медичних наук, професор Майдіков Юрій Леонідович, Київський національний університет внутрішніх справ МВС України, кафедра загальної та соціальної психології , професор.

Захист відбудеться "___" ___________2010 р. о _____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.551.01 ДУ "Інститут геронтології АМН України" (вул. Вишгородська, 67, м. Київ, 04114)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ "Інститут геронтології АМН України" (вул. Вишгородська, 67, м. Київ, 04114)

Автореферат розісланий "___" ____________2010 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат медичних наук Р.І. Потапенко.

Анотація

Наскалова С.С. Особливості добового ритму кислотоутворюючої функції шлунка та основних факторів її регуляції у людей похилого віку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.03 - нормальна фізіологія. ДУ "Інститут геронтології АМН України", Київ, 2010.

Дисертацію присвячено з'ясуванню особливостей добового ритму кислотоутворюючої функції шлунка (КФШ) та механізмів її регуляції у здорових людей похилого віку. Для вирішення поставлених завдань обстежено групи практично здорових осіб молодого (20 чол.) і похилого віку (32 чол.) та хворих похилого віку з хронічним атрофічним гастритом (10 чол.). Встановлено, що у здорових людей похилого віку, порівняно з молодими, збільшується рівень інтрагастрального рН як вночі, так і в цілому за добу, що свідчить про зниження кислотопродукції шлунка. Також з віком зменшується реакція кислотоутворюючої функції шлунка у відповідь на стандартний харчовий подразник. Зокрема, у людей похилого віку, порівняно з молодими, реєструються вищі максимальні значення інтрагастрального рН після вживання їжі та збільшується тривалість періоду відновлення інтрагастрального рН до початкового рівня. У здорових людей похилого віку зменшується вплив парасимпатичного відділу АНС на формування добового ритму КФШ. З іншого боку, у них посилюється роль гастринового механізму в регуляції кислотопродукції шлунка після прийому їжі. У результаті дослідження розроблено новий спосіб визначення функціональних резервів КФШ у людей похилого віку за показниками добової інтрагастральної рН-метрії.

Ключові слова: інтрагастральний рН, кислотоутворююча функція шлунка, добові ритми, гастрин, автономна нервова система, старіння.

Аннотация

Наскалова С.С. Особенности суточного ритма кислотообразующей функции желудка и основных факторов ее регуляции у людей пожилого возраста. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.03 - нормальная физиология. Государственное учреждение "Институт геронтологии АМН Украины", Киев, 2010.

Диссертация посвящена выяснению особенностей суточного ритма кислотообразующей функции желудка (КФЖ) и механизмов ее регуляции у здоровых людей пожилого возраста.

На основании результатов фиброэзофагогастродуоденоскопии (ФЭГДС) и гистологического исследования биоптатов слизистой оболочки желудка (СОЖ), выполненных у 102 лиц разного возраста, отобраны и обследованы практически здоровые молодые (20-34 лет, 20 чел) и пожилые люди (60-74 лет, 32 чел.), а также пожилые больные с хроническим атрофическим гастритом (60-74 лет, 10 чел.). Показатели суточных ритмов кислотообразующей функции желудка изучены методом интрагастральной рН-метрии, парасимпатической и симпатической регуляции - методом спектрального анализа вариабельности сердечного ритма (ВСР). Концентрацию гастрина в плазме крови в разное время суток определяли радиоиммунным методом.

Особенностями суточного ритма интрагастрального рН у здоровых людей пожилого возраста являются его более высокие среднесуточный и средненочной уровни по сравнению с группой молодых людей, что свидетельствует о снижении кислотопродукции желудка с возрастом. Показатели суточного ритма интрагастрального рН у пожилых людей зависят от уровня максимальной кислотопродукции желудка. У молодых людей в течение суток изменения мощности HF-компоненты ВСР (показателя парасимпатической активности) предшествовали изменениям уровня интрагастрального рН. Существование такой зависимости подтверждает достаточно высокая корреляция между показателями в течение суток (r = -0,52; p<0,05), днем (r = -0,63; p<0,05) и ночью (r = -0,30; p<0,05). У людей пожилого возраста уменьшается связь между суточными ритмами мощности HF-компоненты и интрагастрального рН, о чем свидетельствует слабая корреляция между показателями днем (r = -0,29, p=0,05) и ее отсутствие ночью. Таким образом, в пожилом возрасте уменьшается роль парасимпатического звена автономной нервной системы в формировании суточного ритма кислотопродукции желудка. В то же время у пожилых людей в межпищеварительные периоды и в целом за сутки концентрация гастрина в плазме крови существенно выше, чем у молодых, что отражает более напряженное функционирование гастринового механизма регуляции желудочной секреции. В ответ на стандартный пищевой раздражитель у людей пожилого возраста происходит более значительное и более длительное повышение уровня интрагастрального рН по сравнению с молодыми людьми. Выявленная особенность опосредованно свидетельствует о менее значительном повышении кислотопродукции в этот период у здоровых людей пожилого возраста. Одной из причин является недостаточная активация парасимпатического звена АНС в период пищеварения, что лишь частично компенсируется за счет более значительного повышения уровня гастрина в крови у людей пожилого возраста (на 119±14 %) по сравнению с молодыми (на 70±10 %).

На основании сопоставления показателей максимальной кислотной продукции желудка при пентагастриновом тесте (6 мкг/кг массы тела подкожно) и показателей суточной интрагастральной рН-метрии разработан новый подход к оценке функциональных резервов КФЖ у людей пожилого возраста.

Ключевые слова: интрагастральный рН, кислотообразующая функция желудка, гастрин, автономная нервная система, суточные ритмы, старение.

Annotation

Naskalova S.S. 24-hour rhythms of the gastric acid-producing function and its main regulatory factors in elderly people: Manuscript.

This dissertation is seeking a Candidate of Medical Science degree in the specialty 14.03.03 - normal physiology. The State Institute of Gerontology AMS Ukraine, Kyiv, 2010.

The aim of this work has been to elucidate specifics of the 24-hour rhythms of the gastric acid-producing function (GAPF) and its main regulatory factors in elderly people. For this purpose, an investigation was carried out involving essentially healthy young (n=20) and elderly (n=32) people and elderly patients with chronic atrophic gastritis (n=10).

Compared to young healthy subjects, their elderly counterparts showed increased intragastral pH levels, both at night and throughout 24 hours, evidencing thus for the reduction of acid-producing function of the stomach.

In aging, the reaction of acid-producing function of the stomach in response to standard food irritant is decreased. In particular, the elderly versus young individuals there were higher maximal values of intragastral pH after standard breakfast and a more prolonged period of intragastral pH recovery to initial level.

The healthy elderly subjects displayed the lesser influence of parasympathetic autonomic nervous system upon the 24-hour GAPF formation. On the other hand, they showed an enhanced role of the gastrin mechanism in the regulation of acid-producing function of the stomach after food intake.

The new approach has been proposed for assessment of GAPF functional reserves in elderly people based on the 24-hour intragastral pH-metry indicators.

Key words: intragastral pH, acid-producing function of the stomach, 24-hour rhythms, gastrin, autonomic nervous system, aging.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В структурі поширеності захворювань населення України та економічно розвинених країн патологія органів травлення займає третє місце після хвороб серцево-судинної системи і злоякісних новоутворень (І.І. Зелена, 2007; Статистичний щорічник України за 2005 рік). Демографічне постаріння населення супроводжується зростанням частоти патології шлунково-кишкового тракту (ШКТ) та її ускладнень у людей старше 60 років (И.В. Марченко, 2005; Т.А. Кузнєцова, 2004), що пов'язують з віковими змінами травної системи (P. Sipponen, 1989; A. Pilotto, 1994; Л.Е. Этинген, 2003). Проте, незважаючи на більшу поширеність гастроентерологічної патології у людей похилого та старечого віку, не приділяється достатньо уваги фізіологічним дослідженням стану ШКТ у віковому аспекті (С.Г. Бурков, 2006; И.С. Осипов, 1994).

Попередні дослідження свідчать про зниження базальної та стимульованої хімічними і механічними чинниками кислотної продукції шлунка в процесі фізіологічного старіння, зменшення регулюючих впливів на шлункову секрецію парасимпатичної ланки автономної нервової системи (АНС), компенсаторне посилення у людей літнього віку гуморальних чинників регуляції кислотоутворення (О.В. Коркушко 1996, 2003; H.S. Merki, 1988; El-Omar, 1993). Не з'ясованими залишаються особливості добових ритмів кислотопродукції шлунка у здорових людей похилого віку, зв'язок між добовими ритмами парасимпатичної активності і гастрин-продукуючої функції шлунка та добовим ритмом кислотоутворення, вікові особливості реакції кислотоутворюючої функції шлунка (КФШ) та основних факторів її регуляції на стандартний харчовий подразник. Вивчення цих питань має важливе значення для розуміння процесів старіння шлунка, розмежування його фізіологічних змін від патологічних, обґрунтування режиму харчування і диференційованого призначення антисекреторних препаратів людям похилого віку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота відповідає тематиці науково-дослідних робіт Державної установи "Інститут геронтології АМН України" і виконана у рамках державної бюджетної теми "Вивчити особливості добової ритмічної організації кислотоутворюючої функції шлунка у здорових та хворих на виразкову хворобу осіб похилого віку", № державної реєстрації 0106U001529 (2006-2008 рр.). Автор є одним із виконавців цих наукових розробок.

Мета: з'ясувати особливості добового ритму кислотоутворюючої функції шлунка та основних механізмів її регуляції у здорових людей похилого віку.

Для вирішення вказаної мети були поставлені наступні завдання:

За результатами комплексного лабораторно-інструментального обстеження сформувати групи здорових людей молодого та похилого віку зі збереженою КФШ та осіб похилого віку із зниженою кислотопродукцією.

З'ясувати особливості добового ритму інтрагастральної кислотності у людей похилого віку зі збереженою та зниженою КФШ.

Дослідити зв'язок між змінами парасимпатичної активності, концентрації гастрину в плазмі крові та кислотопродукцією шлунка протягом доби у здорових людей молодого та похилого віку.

Визначити особливості змін парасимпатичної активності, гастрин-продукуючої та КФШ у відповідь на стандартний сніданок у здорових людей похилого віку.

Розробити спосіб оцінки функціональних резервів кислотопродукції шлунка за результатами добової інтрагастральної рН-метрії.

Об'єкт дослідження: вікові зміни добового ритму КФШ при фізіологічному старінні та їх зв'язок з добовими ритмами парасимпатичної активності і гастрин-продукуючої функції шлунка.

Предмет дослідження: макро- та мікроскопічний стан слизової оболонки шлунка (СОШ), базальна і стимульована пентагастрином кислотопродукція шлунка, добовий ритм рівня інтрагастрального рН, концентрація гастрину в плазмі в різні періоди доби, добові ритми активності парасимпатичного відділу АНС, інфікованість Helicobacter pylori (HP).

Методи дослідження: загальноклінічні; фіброезофагогастродуоденоско-пія (ФЕГДС), швидкий уреазний тест, гістологічне дослідження біоптатів СОШ, фракційне дослідження кислотопродукції шлунка (базальної та стимульованої пентагастрином), внутрішньошлункова топографічна рН-метрія, добовий інтрагастральний рН-моніторинг, спектральний аналіз варіабельності ритму серця (ВРС), визначення концентрації гастрину в плазмі радіоімунологічним методом.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше встановлено, що у здорових людей похилого віку, порівняно з молодими, збільшується середньодобовий і, особливо, нічний рівень рН, зростає амплітуда добового ритму рівня інтрагастрального рН. Зазначені зміни свідчать про зниження кислотопродукції шлунка протягом доби у людей похилого віку.

Виявлено, що ступінь підвищення рівня інтрагастрального рН і його максимальні значення після стандартного сніданку, а також тривалість відновлення показника інтрагастрального рН до початкового рівня достовірно більші у людей похилого віку порівняно з молодими, тобто після 60 років зменшується реакція КФШ у відповідь на харчовий подразник.

Вперше доведено, що з віком зменшується вплив парасимпатичного відділу АНС на добовий ритм КФШ. Про це свідчить слабший зв'язок між добовим ритмом парасимпатичної активності (потужністю HF) і добовим ритмом рівня інтрагастрального рН у осіб похилого віку порівняно з молодими.

З'ясовано, що у здорових людей похилого віку концентрація гастрину в плазмі вища, ніж у молодих, не лише в базальних умовах, а й в інші міжтравні періоди, а також після стандартного сніданку. Це свідчить про більш напружене функціонування гастрин-продукуючих клітин СОШ на тлі послаблення парасимпатичної регуляції КФШ у людей похилого віку.

Практичне значення одержаних результатів. На основі співставлення даних, отриманих при фракційному дослідженні шлункової кислотопродукції та добовому моніторингу рівня інтрагастрального рН, розроблено новий спосіб визначення функціональних резервів КФШ у людей похилого віку. Базуючись на встановлених вікових особливостях добового ритму шлункової кислотопродукції, внесено зміни до рекомендацій щодо призначення антисекреторних препаратів людям похилого віку. Зокрема, враховуючи слабкий зв'язок між змінами парасимпатичної активності та кислотопродукції шлунка протягом доби, М-холіноблокатори не показані хворим похилого віку як антисекреторні засоби. Більш значний буферний ефект їжі, що спостерігається у здорових людей похилого віку, обґрунтовує рекомендації щодо зменшення її об'єму.

Впровадження результатів досліджень. Результати впроваджені в науковий та навчальний процеси кафедри терапії та геріатрії НМАПО ім. П.Л. Шупика МОЗ України (м. Київ), кафедри фізіології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України (м. Київ), а також використовуються в діагностичній та лікувальній роботі відділення загальної терапії ДУ "Інститут геронтології АМН України" (м. Київ).

За результатами досліджень отримано деклараційний патент України на корисну модель №41179 "Спосіб оцінки функціональних резервів кислото- утворюючої функції шлунка у людей літнього віку"; видано інформаційний лист, затверджений МОЗ України, "Методика оцінки функціональних резервів кислотоутворюючої фукції шлунка у літніх людей методом добового рН-моніторингу" (№199. - Київ, 2008. - 2 с.).

Особистий внесок здобувача. Автором особисто здійснено розробку основних теоретичних і практичних положень роботи, проведено патентно-ліцензійний пошук та аналіз наукової літератури з даної проблеми. Самостійно проведено відбір та виконано клінічні обстеження здорових людей молодого та похилого віку, хворих похилого віку на хронічний атрофічний гастрит, а також інтерпретацію даних інструментальних досліджень. Спільно з науковим керівником здійснено розробку основних теоретичних та практичних положень роботи. Особисто автором проведено статистичний аналіз результатів дослідження, написані всі розділи дисертації, сформульовані висновки і практичні рекомендації. Самостійно здійснювалась підготовка матеріалу до друку, літературне оформлення друкованих робіт і дисертації. Запозичень ідей та розробок співавторів у публікаціях не було.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційної роботи викладені та одержали позитивну оцінку на Національному конгресі геронтологів і геріатрів України (Київ, 2005 р.), Європейському геронтологічному конгресі "Благополучное старение для всех европейцев" (Санкт-Петербург, 2007 р.), наук.-практ. конф. "Щорічні терапевтичні читання" (Харків, 2010 р.), наук. конф. молодих учених "Біологічні основи розвитку патології різного віку" (Київ, 2007 р.), конф. молодих учених присвяченій пам'яті академіка В.В. Фролькіса "Актуальні питання геронтології та геріатрії" (Київ, 2009 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових праць, з них 7 у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, 4 - у матеріалах конгресів, з'їздів, конференцій. Отримано деклараційний патент України на корисну модель.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційну роботу викладено на 203 сторінках машинописного тексту, з яких 133 сторінок займає основна частина. Вона складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів досліджень, чотирьох розділів власних досліджень, розділу аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій. Текст дисертації ілюстровано 23 таблицями та 23 рисунками. Список використаних джерел містить 347 джерел, із них 153 латиницею.

2. Основний зміст роботи

Матеріали і методи дослідження. Дослідження проведено відповідно до законодавства України і принципів Гельсінської Декларації з прав людини. Програма дослідження, інформація для пацієнта і форма інформованої згоди на участь у дослідженні розглянуті і ухвалені на засіданні Комітету з медичної етики ДУ "Інститут геронтології АМН України" (протокол №1 від 23.01.2007 р). Всі обстежені отримали детальну інформацію про мету, характер та особливості обстеження, після чого підписали форму письмової згоди на участь в даному дослідженні.

На етапі відбору в дослідження проведено комплексне обстеження 102 осіб молодого (35 чол.) та похилого (67 чол.) віку. За результатами ФЕГДС та гістологічного дослідження біоптатів СОШ сформовані групи здорових людей молодого (20-34 років, n=20) та похилого віку (60-74 років, n=32), а також група хворих похилого віку (60-74 років, n=10) з хронічним атрофічним гастритом (ХАГ).

Склад їжі, яку споживали обстежені після поступлення в клініку, був стандартизований відповідно до дієти №15 по Певзнеру. Протягом доби, коли проводились дослідження, кожен обстежуваний отримував лише "стандартне" харчування, яке було однаковим на сніданок, обід та вечерю.

Діагностичну ФЕГДС проводили лікарі-ендоскопісти вищої категорії Якименко Д.М. та Кравченко В.А., дисертант брала участь у проведенні дослідження та оцінці результатів. ФЕГДС проводилась із застосуванням ендоскопу " Olympus GIF" тип "Q40" (Японія). Візуально оцінювали стан СОШ та дванадцятипалої кишки (ДПК). Під час ФЕГДС проводився забір матеріалу для біопсії у ділянці тіла та в антральному відділі шлунка. Біоптати для світлооптичного дослідження фіксувалися в 10% водному розчині формальдегіду з наступною дегідратацією у спиртах зростаючої концентрації. Заливку проводили парафіном. Зрізи товщиною 7 мкм фарбували гематоксилін-еозином. Підготовку та гістологічне дослідження біоптатів проводила лікар-гістолог вищої категорії Нелеп А.Д., дослідник оцінювала отримані результати.

Швидкий уреазний тест для визначення наявності НР у біоптатах проводили з використанням діагностичних наборів ("Центр иммуногистохими-ческих исследований", Дніпропетровськ) і оцінювали за загальноприйнятою методикою (В.Г. Передерій, 2003).

Дослідження шлункової секреції фракційним методом проводилося із застосуванням тонкого гумового зонду, в положенні пацієнта сидячи. Протягом 1-ої години визначали показники базального кислотовиділення в 4-х 15-хвилинних порціях. Потім підшкірно вводили пентагастрин (Pentagastrin, Cambridge laboratories, Ірландія) із розрахунку 6 мкг/кг маси тіла (дозвіл ДФЦ МОЗ України №5.12 678/2) і протягом наступної години отримували чотири 15-хвилинні порції. В кожній порції визначали об'єм соку, годинну напругу шлункової секреції, концентрацію хлористоводневої кислоти (титрувальний метод), дебіт-годину кислотопродукції, дійсний дебіт кислотопродукції, дебіт-годину дійсної кислотопродукції, кислий та лужний компоненти шлункового соку.

Інтрагастральна топографічна рН-метрія проводилась за допомогою комп'ютерної системи для реєстрації внутрішньопорожнинного рН ("Оримет", Вінниця). В дослідженні застосовувались рН-мікрозонди ПЭ-рН-2. Перед кожним дослідженням мікрозонд калібрувався при температурі 37 0 C по розчинам стандарт-титрів зі значеннями рівня рН 1,68 і 6,86 (ГОСТ 8.135-74). Вимірювання рН проводили по довжині шлунка від кардії до пілоруса через кожен 1 см (20 точок при введенні і 20 точок при виведенні рН-мікрозонду) протягом 5 хв (В. М. Чернобровий, 1999).

Інтрагастральний добовий моніторинг рН. Після базальної топографічної рН-метрії датчик рівня рН встановлювався в зоні максимальної ацидності, на рівні перехідної зони між тілом та антральним відділом шлунка, що відповідає глибині введення зонду (від різців) 55-57 см. Запис показників рівня інтрагастрального рН проходив в автоматичному режимі з інтервалом 8 с впродовж 24 годин. При аналізі рН-грам визначали середньодобовий, середньоденний (600-2100) та середньонічний (2100-0600) рівні інтрагастрального рН, амплітуду ритму (різниця між найменшим та найбільшим середньогодинним значеннями показника рН протягом доби). Крім того, рівень iнтрагастрального рН також проаналiзовано в перiоди травлення (0900-1200, 1400-1700, 1800-2100) та в мiжтравнi iнтервали (0600-0900, 1200-1400, 1700-1800).

Стан автономної нервової регуляції вивчали методом спектрального аналізу ВРС, показники якої є маркерами парасимпатичних та симпатичних впливів [B. Pomeranz et al.,1985] і певним чином відображають стан регуляції шлункової секреції з боку АНС [C.L. Chen,2004; L. Dobrek et al., 2004]. Запис ВРС проводили портативним реєстратором RR-інтервалів ("Сольвейг", Україна). Обробку даних здійснювали за допомогою програми "КардіоБіоритм" ("Сольвейг", Україна) з розрахунком потужності низькочастотної (LF) та високочастотної (HF) компонент ВРС (Коркушко О.В. та співавт., 2001). На потужність коливань низької частоти (LF: 0,04-0,15 Гц) здійснюють вплив зміни симпатичної (переважно) та парасимпатичної активності. Потужність коливань в діапазоні високої частоти (HF: 0,15-0,40 Гц) відображає стан парасимпатичної ланки АНС. Показники потужності HF та LF усереднювали за кожну годину, за денний (600-2100) та нічний періоди (2100-0600), а також за добу.

Забори крові для визначення концентрації гастрину проводили через встановлений у ліктьову вену міні-катетер в базальних умовах (натще о 800 ранку), через 15, 30, 60 та 120 хв. після стандартного сніданку (о 915, 930, 1000 та 1100), в міжтравні періоди - о 1200, 1700, 2300 та 600 наступної доби. Кров центрифугували, плазму відбирали у стерильні ампули, які зберігали при температурі -20^оС. Рівень гастрину в плазмі визначали радіоімунним методом на базі ДУ "Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України". Використовували мічені по І125 радіоімунні набори "GASTRIN RIA" ("Cis bio", Франція). Вимірювання радіоактивності проб проводили гама-лічильником BECKMAN Gamma 5500B.

Отримані дані оброблялись методами варіаційної статистики за допомогою програмного забезпечення Exсel. Розраховували середні величини (М), їх середні стандартні похибки (m). Вірогідність різниці між групами та вірогідність змін показників оцінювали параметричним методом по t-критерію Ст'юдента. Кореляційний аналіз з використанням коефіцієнта лінійної регресії Пірсона для параметричних та Спірмана для непараметричних величин був проведений за допомогою програми Statistica 6.0 (StatSoft, Inc.).

Результати та їх обговорення. Серед методів дослідження біологічних ритмів КФШ найбільш фізіологічним вважається інтрагастральний моніторинг рівня рН, величина якого має зворотну кореляцію з кислотоутворенням: чим нижчий рівень інтрагастрального рН, тим вища кислотопродукція (В. М. Чернобровий, 1999).

Аналіз погодинної динаміки рівня інтрагастрального рН показав, що його добовий ритм змінюється при фiзiологiчному старiннi. Так, у молодих людей більшу частину ночі рівень інтрагастрального рН майже не змінювався, тоді як у осіб похилого віку він зростав порівняно з денним періодом (рис. 1).

інтрагастральний кислотність шлунок вік

Рис. 1. Добові ритми iнтрагастрального рН у здорових людей молодого та похилого вiку.

Примітки: 1. С - снiданок, О - обiд, В - вечеря

2. Вірогідність різниці між групами: * p < 0,05.

У людей похилого віку підвищення iнтрагастрального рН розпочиналось раніше, о 1-й год ночі, ого, у 6-ї години ранку порівняно з молодими, i тривало до 6-ї год ранку. У молодих людей вночі відбувалось менш значне і менше тривале пiдвищення iнтрагастрального рН (з 4-ї до 6-ї год ранку). Також привертає увагу, що значну частину доби (25% її тривалості) iнтрагастральний рН достовірно вищий у людей похилого вiку порiвняно з молодими. Вiдмiнностi між двома групами простежуються і при порiвняннi середньодобових та середньонiчних значень інтрагастрального рН (табл. 1).

Таблиця 1

Середньодобовий, середньоденний та середньонічний рівні iнтрагастрального рН у здорових людей молодого та похилого віку (М±m)

Групи	Доба	День (600-2100)	Ніч (2100-0600)
Молоді люди	2,39±0,15	2,29±0,13	2,60±0,19
Люди похилого віку, у тому числі: не інфіковані НР інфіковані НР	3,06±0,17* 2,63±0,11 3,52±0,27+	2,84±0,20 2,43±0,11 3,15±0,27+	3,44±0,31*# 2,96±0,15 4,15±0,61+

Примітки:

1. * - p < 0,05, вірогідність різниці між групами людей різного віку,

2. # - p < 0,05, вірогідність зміни показника вночі порівняно з денним періодом,

3. + - p < 0,05, вірогідність різниці між підгрупами людей похилого віку не інфікованими та інфікованими НР.

Таким чином, вночi у здорових людей похилого вiку визначається менший рівень кислотопродукції шлунка, ніж у молодих осіб. Бiльш низька iнтрагастральна кислотність у здорових людей похилого вiку може бути зумовлена кількома факторами: 1) власне зниженням кислотопродукцiї шлунка, 2) посиленням секреції СОШ лужного компонента, 3) закидом в шлунок лужного вмiсту ДПК внаслiдок дуоденогастрального рефлюксу, частота якого зростає в похилому віці (G. S. Mela, 1995; M.A. van Herwaarden, 1999). Нижчі значення інтрагастральної кислотності у людей похилого віку можуть бути пояснені також інфікуванням НР. Так, порівняно з неінфікованими особами, наявність у людей похилого віку HР зумовлює достовірне зростання середньодобового, середньонічного та середньоденного інтрагастрального рН (табл. 1), що свідчить про зниження кислотопродукції.

Окрім наведених вікових особливостей встановлено значні індивідуальні відмінності добового ритму інтрагастрального рН у людей похилого віку. У частини з них добові ритми характеризувалися малою амплітудою коливань рН в межах низьких (1,5-2,5 ум.од.) або високих значень (5-8 ум.од.). У інших осіб реєструвався добовий ритм з великою амплітудою коливань рН (від 1,5-2,5 до 5-7 ум. од.). Це дало підстави зробити припущення, що оцінка добових рН-грам може бути використана для визначення резервів КФШ у людей похилого віку. На сьогодні найбільш точно визначити резерви КФШ дозволяє фракційне дослідження з використанням парентерального пентагастринового тесту (О. В. Коркушко, 2003). Проте висока вартість пентагастрину й відсутність його в аптечній мережі України обмежує застосування тесту в фізіологічних і клінічних дослідженнях. У зв'язку з цим було поставлено завдання розробити більш доступний і досить точний спосіб оцінки функціональних резервів КФШ.

Для вирішення завдання у 20 здорових людей похилого віку зі збереженою КФШ та у 10 хворих похилого віку з ХАГ та зниженою КФШ за допомогою пентагастринового тесту визначено показники максимальної кислотної продукції (МКП). В залежності від їх значень осіб похилого віку перерозподілили в підгрупи з високими (МКП понад 8 ммоль/год), зниженими (МКП від 1 до 8 ммоль/год) та дуже низькими (або відсутніми) резервами КФШ (МКП менше 1 ммоль/год). У кожного обстежуваного проведено добовий інтрагастральний рН-моніторинг, під час якого визначали середньодобовий, середньоденний і середньонічний рівні рН, амплітуду ритму рівня інтрагастрального рН за добу та денний період. Шляхом порівняння показників добової інтрагастральної рН-метрії з показниками МКП розроблений новий спосіб оцінки функціональних резервів КФШ.

В залежності від показників добової інтрагастральної рН-метрії функціональні резерви КФШ оцінюються наступним чином:

- високі: середньоденний рівень рН менше 3 ум.од. та амплітуда добового ритму показника рН менше 5 ум.од.,

- знижені: середньоденний рівень рН від 3 до 5 ум.од. та амплітуда добового ритму показника рН вище 5 ум.од.,

- дуже знижені (або відсутні): середньоденний рівень рН вище 5 ум.од. та амплітуда добового ритму показника рН менше 2 ум.од.

Результати визначення функціональних резервів КФШ двома методами показали, що у 26 з 30 обстежених (87%) експертні оцінки співпадають, що свідчить про достатню точність розробленого способу оцінки резервів КФШ.

Наступним завданням було з'ясувати особливості добового ритму парасимпатичної активності АНС та її зв'язок з добовим ритмом кислотопродукції шлунка у здорових людей похилого віку.

Встановлено, що у здорових людей похилого віку зменшуються середньодобові, середньоденні та середньонiчні показники потужності HF- компоненти ВРС, що свідчить про послаблення парасимпатичної регуляції. Особливо це стосується вечірнього та нічного періодів доби, коли у молодих людей показник достовірно зростає порівняно з денним періодом. У людей похилого віку зростання вночі потужності HF менш значне і менш тривале (лише з 3-ї по 5-ту годину ночі).

Враховуючи те, що парасимпатичний відділ АНС є одним із головних стимуляторів кислотопродукції шлунка, проаналізовано співвідношення між добовими ритмами потужності HF та рівня інтрагастрального рН у здорових людей різного віку. Як відомо, вищий парасимпатичний тонус визначає вищий рівень кислотопродукції (менший рівень інтрагастрального рН) (W.P. Fritsch, 1979; F.W. Henriksen, 1979). У молодих людей протягом більшої частини доби зміни потужності HF передували змінам рівня інтрагастрального рН, що підтверджують досить високі коефіцієнти кореляції між цими показниками протягом усієї доби (r = - 0,52; p<0,05), вдень (r = - 0,63; p<0,05) та вночі (r = - 0,30; p<0,05). У людей похилого віку зв'язок між добовими ритмами парасимпатичної активності та шлункової кислотопродукції зменшується. Зокрема, протягом доби у них спостерігались значні коливання рівня інтрагастрального рН, проте зміни потужності HF були малі. Слабкий зворотний зв'язок між HF та рівнем інтрагастрального рН простежувався лише вдень (r = - 0,29, p=0,05).

Таким чином, співставлення погодинної динаміки потужності HF та рівня інтрагастрального рН свідчить про те, що у людей похилого віку слабшає зв'язок між парасимпатичною активністю та кислотопродукцією шлунка. А це, в свою чергу, дає підстави зробити висновок про зменшення участі парасимпатичної ланки АНС у формуванні добового ритму кислотоутворення у здорових людей похилого віку.

З літератури відомо, що за умов голодування у здорових молодих людей добовий ритм концентрації гастрину в плазмі крові не визначається (J.G. Moore, 1986). При звичайному ж режимі харчування добові коливання рівня гормону зумовлені прийомами їжі (W.L. Peterson, 1996; V.Feldman, 1998).

Проведене нами дослідження показало, що в міжтравні періоди протягом дня рівень гастрину в плазмі майже не змінювався у обстежених обох вікових груп. Однак вночі і у молодих, і у людей похилого віку відбувалось достовірне зниження концентрації гастрину в плазмі з досягненням добового мінімуму о 6-й год ранку. Паралельно із зниженням секреції гастрину вночі суттєво підвищувався рівень інтрагастрального рН (табл. 2), тобто зменшувалась кислотопродукція. Слід відзначити, що у людей похилого віку протягом майже всіх міжтравних періодів, а також усереднений за добу рівень гастрину достовірно вищий, ніж у молодих. Це свідчить про більш напружене функціонування гастрин-продукуючих клітин СОШ в умовах зниженої кислотопродукції у осіб старшого віку.

При аналізі індивідуальних графіків рівня інтрагастрального рН відзначено його значні коливання вдень у зв'язку зі споживанням їжі. При цьому і у молодих, і у людей похилого віку відразу після прийому їжі рівень інтрагастрального рН зростав (буферна дія їжі) і досягав максимальних значень в середньому через 30 хв. Наступні 45-60 хв інтрагастральний рН знижувався до початкового рівня, а протягом 3-ї год мало місце подальше зниження показника внаслідок посиленого кислотоутворення (рис.2).

Особливістю відповіді рівня інтрагастрального рН на стандартний харчовий подразник у людей похилого віку є те, що у них максимальні значення показника рН після сніданку значно вищі, ніж у молодих, і становлять, відповідно (4,27±0,30) ум. од. та (3,03±0,32) ум. од. (p<0,05).

Таблиця 2

Концентрація гастрину в плазмі та рівень інтрагастрального рН в міжтравні періоди у здорових людей молодого та похилого віку (Мm)

Примітки:

1. * - p < 0,05; ** - p < 0,01, вірогідність зміни концентрації гастрину та рівня інтрагастрального рН о 6-й год ранку порівняно з 17-ю год дня,

2. # - p < 0,05, вірогідність різниці рівня гастрину між групами людей молодого та похилого віку у відповідний час доби.

Приріст інтрагастрального рН у людей похилого віку також більший порівняно з молодими, що опосередковано свідчить про менш значне посилення кислотопродукції. Крім того, у осіб старшого віку повільніше відбувалось відновлення рівня інтрагастрального рН. Так, на 75-й хв після сніданку рівень інтрагастрального рН у них вірогідно вищий вихідного, тоді як у молодих показник не відрізнявся від початкового значення. Звертає увагу, що через 2-3 год після сніданку рівень інтрагастрального рН не відрізнявся між групами людей молодого та похилого віку і знаходився в межах 1,5-2,0 ум. од. Очевидно, значення рН 1,5?2 (оптимум активності пепсину) є цільовим рівнем, при досягненні якого активність секреції більше непідвищується. Фізіологічною реакцією на прийом їжі є зростання концентрації гастрину в крові (S. A. Benson, 1973; E. L. Blair, 1975; M. G. Korman, 1971). В нашому дослідженні після стандартного сніданку концентрація гастрину в плазмі зросла у 11 з 15 молодих (73%) та у 14 з 20 (70%) людей похилого віку. Підвищення концентрації гастрину спостерігалось вже через 15 хв від початку прийому їжі і досягало максимуму на 30-60 хв (табл. 3).

_____ вихідний рівень рН в молодих осіб ? ? ? вихідний рівень рН в осіб похилого віку

Рис. 2. Показники інтрагастрального рН до та після стандартного сніданку у здорових людей молодого (__?___) та похилого (??¦??) віку.

Достовірна різниця показника між групами людей молодого та похилого віку: * p < 0,05.

Таблиця 3

Зміни концентрації гастрину (пг/мл) в плазмі крові після стандартного сніданку у здорових людей молодого та похилого віку (М±m)

	Молоді люди (n=11)	Люди похилого віку (n=14)
Період дослідження	Концентрація гастрину, пг/мл	Градієнт зміни концентрації гастрину, пг/мл	Концентрація гастрину, пг/мл	Градієнт зміни концентрації гастрину, пг/мл
До сніданку	49,7±2,7	-	62,6±4,9 *	-
Після сніданку через 15 хв через 30 хв через 45 хв через 60 хв через 120 хв через 180 хв	72,9±11,6 76,4±9,1 69,9±9,6 84,6±9,5 69,6±10,0 51,1±5,6	23,2±12,2 26,7±7,9 # 20,2±9,3 # 34,9±8,0 ## 19,8±9,8 # 1,2±6,4	140,1±25,0* 112,5±8,0 * 113,9±24,3 88,6±9,1 61,1±5,5 71,2±5,5 *	74,6±17,1 # 49,9±3,6 ### 51,8±25,3 # 25,8±9,1 # 2,9±6,5 5,1±7,1

Примітки:

1. Вірогідна різниця між групами людей молодого і похилого віку: * - p<0,05, Вірогідність зрушення у порівнянні з початковим рівнем: # - p<0,05, ## - p<0,01, ### - p<0,001

При цьому пікові рівні гастрину були достовірно вищі у людей похилого віку, а максимальне зрушення концентрації гормону у них в середньому становило 119±14% від початкового рівня, тоді як у молодих лише 70±10% (p<0,05).

Що стосується парасимпатичного відділу АНС як одного із стимуляторів кислотоутворення, то слід відзначити більш низьку його активність до сніданку і упродовж 3-х годин після прийому їжі у людей похилого віку порівняно з молодими. Крім того, у людей похилого віку майже відсутнє зростання потужності HF після сніданку, що свідчить про недостатню активацію парасимпатичної ланки АНС у відповідь на харчовий подразник. Проте у людей похилого віку виявлено більш значне зростання концентрації гастрину, що частково компенсує послаблення парасимпатичних впливів на кислотопродукуючі залози шлунка.

Висновки

В дисертаційній роботі наведено вирішення актуальної для нормальної фізіології наукової задачі: у здорових людей похилого віку визначено особливості реакції на стандартний сніданок кислотоутворюючої функції шлунка і основних факторів її регуляції, встановлено особливості добового ритму кислотної продукції шлунка, з'ясовано роль парасимпатичного відділу автономної нервової системи та гастрин-продукуючої функції шлунка у формуванні добового ритму кислотоутворення.

1. Особливостями добового ритму рівня інтрагастрального рН у здорових людей похилого віку є його вищий середній добовий і середній нічний рівні, а також більша амплітуда добового ритму показника рН порівняно з молодими особами. Вказані відмінності свідчать про зниження кислотопродукції шлунка у людей похилого віку.

2. Показники добових ритмів рівня інтрагастрального рН у людей похилого віку залежать від рівня максимальної кислотопродукції шлунка. Враховуючи виявлену залежність, розроблено спосіб визначення функціональних резервів кислотоутворюючої функції шлунка у людей похилого віку.

3. Порівняно з неінфікованими особами, у інфікованих Неlicobacter pylori здорових людей похилого віку достовірно вищими є показники середнього добового, середнього денного та середнього нічного рівня інтрагастрального рН, що свідчить про зниження кислотопродукції шлунка.

4. У молодих людей протягом більшої частини доби зміни потужності HF (парасимпатичної активності) передують змінам рівня інтрагастрального рН (кислотної продукції шлунка). Існування вказаної залежності підтверджують коефіцієнти кореляції між цими показниками протягом доби (r = -0,52; p<0,05), вдень (r = -0,63; p<0,05) та вночі (r = -0,30; p<0,05). У людей похилого віку зменшується зв'язок між добовими ритмами парасимпатичної активності та шлункової кислотопродукції, про це свідчить слабка кореляція між потужністю HF та рівнем інтрагастрального рН вдень (r = -0,29, p=0,05) і відсутність кореляції вночі. Таким чином, в похилому віці зменшується значимість парасимпатичної ланки автономної нервової системи у формуванні добового ритму кислотної продукції шлунка.

5. В міжтравні періоди і в цілому за добу концентрація гастрину в крові достовірно вища у людей похилого віку, ніж у молодих, що характеризує більш напружене функціонування гастрин-продукуючих клітин слизової оболонки шлунка в літньому віці.

6. Зниження секреції гастрину протягом ночі з досягненням добового мінімуму концентрації гормону в плазмі о 6-й годині ранку є одним із чинників, що зумовлюють підвищення рівня інтрагастрального рН (зниження кислотопродукції шлунка) в передранкові та ранкові години у здорових людей похилого віку.

7. Вікові особливості змін рівня інтрагастрального рН у відповідь на стандартний харчовий подразник полягають у наступному: у людей похилого віку максимальні значення показника інтрагастрального рН та його приріст значно більші, ніж у молодих, а відновлення рівня інтрагастрального рН до вихідного у людей похилого віку відбувається більш повільно. Вказані особливості свідчать про менш значне посилення кислотопродукції в період травлення у здорових людей похилого віку.

8. Відсутність зростання потужності високочастотної компоненти варіабельності ритму серця після сніданку свідчить про недостатню активацію парасимпатичної ланки автономної нервової системи у відповідь на харчовий подразник у здорових людей похилого віку.

9. У більшості людей молодого (73%) і похилого віку (70%) типовим є зростання концентрації гастрину в плазмі крові у відповідь на стандартний сніданок. Більш значне підвищення рівня гастрину у людей похилого віку (на 119±14%) порівняно молодими (на 70±10%) частково компенсує послаблення парасимпатичних впливів на кислотопродукуючі залози шлунка в період травлення.

Практичні рекомендації

Кількісна оцінка добових інтрагастральних рН-грам може бути використана для визначення функціональних резервів КФШ у людей похилого віку. Збереженим (високим) функціональним резервам відповідають середньоденний показник рН менше 3 ум. од. і амплітуда добового ритму рівня інтрагастрального рН менше 5 ум. од.; зниженим функціональним резервам - середньоденний показник рН від 3 до 5 ум. од. і амплітуда добового ритму показника рН більше 5 ум. од.; дуже зниженим або відсутнім функціональним резервам - середньоденний показник рН вище 5 ум. од. і амплітуда добового ритму рН менше 2 ум. од.

Сильні інгібітори кислотоутворення недоцільно призначати людям похилого віку, якщо середньодобовий рівень показника інтрагастрального рН перевищує 3 ум. од., а середньонічний - 3,5 ум. од.

Враховуючи слабкий зв'язок між змінами парасимпатичної активності та кислотопродукції шлунка протягом доби, М-холіноблокатори не показані людям похилого віку як антисекреторні засоби.

Більш значний буферний ефект їжі, що спостерігається у здорових людей похилого віку, обґрунтовує рекомендацію щодо зменшення об'єму їжі.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Суточные ритмы изменений интрагастрального рН у практически здоровых людей разного возраста / О.В. Коркушко, С.С. Наскалова, В.Б. Шатило, Д.М. Якименко, М.С. Романенко // Проблемы старения и долголетия. - 2007. - Т. 16, №4. - С. 362-370. (Дисертант проаналізувала літературні джерела, добрала та клінічно обстежила пацієнтів, статистично проаналізувала дані, підготувала текст статті. Представлені в статті результати добового моніторингу інтрагастрального рН та рівня гастрину в плазмі належать дисертанту).

2. Суточные ритмы вегетативной регуляции и интрагастрального рН у здоровых людей разного возраста / О.В. Коркушко, В.Б. Шатило, С.С. Наскалова, Д.М. Якименко, М.С. Романенко // Проблемы старения и долголетия. - 2008. - Т. 17, №1. - С. 43-52. (Дисертант проаналізувала літературні джерела, добрала та клінічно обстежила пацієнтів, статистично проаналізувала дані, підготувала текст статті. Представлені в статті результати добового моніторингу інтрагастрального рН та добової варіабельності ритму серця належать дисертанту).

3. Функціональний стан шлункових залоз у здорових людей літнього віку за результатами дослідження базальної та стимульованої пентагастрином шлункової секреції / О.В. Коркушко, В.Б. Шатило, С.С. Наскалова, Ю.В. Гавалко, М.С. Романенко, Л.А. Стаднюк, А.І. Руденко // Сучасна гастроентерологія. - 2008. - №3(41). - С.14-20. (Дисертант проаналізувала літературні джерела, добрала та клінічно обстежила пацієнтів, статистично проаналізувала дані, підготувала текст статті. Представлені у статті результати дослідження базальної та стимульованої шлункової секреції у здорових людей належать дисертанту).

4. Функціональні резерви слизової оболонки шлунка при фізіологічному старінні та при атрофічному гастриті за результатами пентагастринового тесту / О.В. Коркушко, В.Б. Шатило, С.С. Наскалова, Ю.В. Гавалко, М.С. Романенко // Міжвідомчий збірник "Гастроентерологія". - 2009. - Вип. 42. - С. 209-217. (Дисертант проаналізувала літературні джерела, добрала та клінічно обстежила пацієнтів, статистично проаналізувала отримані дані, підготувала текст статті. Представлені у статті результати дослідження базальної та стимульованої пентагастрином шлункової секреції у здорових осіб різного віку та хворих на хронічний атрофічний гастрит належать дисертанту).

5. Особенности изменений интрагастрального рН и продукции гастрина в ответ на стандартный завтрак у здоровых пожилых людей / о.в.коркушко, В.Б. Шатило, С.С. Наскалова, Ю.В. Гавалко // Проблемы старения и долголетия. - 2010. - Т. 19, №1. - С. 3-14. (Дисертант проаналізувала літературні джерела, добрала та клінічно обстежила пацієнтів, статистично проаналізувала отримані дані, підготувала текст статті. Представлені у статті результати змін інтрагастрального рН та продукції гастрину у відповідь на стандартний сніданок у здорових людей по похилого віку належать дисертанту).

6. Циркадіанний ритм шлункового кислотоутворення у літніх хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки / О.В. Коркушко, Д.М. Якименко, М.С. Романенко., С.С. Наскалова. // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2006. - №10(1). - С. 124-127. (Дисертант проаналізувала літературні джерела, добрала та клінічно обстежила пацієнтів, статистично проаналізувала отримані дані, брала участь у підготовці тексту статті).

7. Коркушко О.В. Актуальні питання лікування виразкової хвороби, яка асоційована з Helicobacter pylori, у людей похилого віку / О.В. Коркушко, Д.М. Якименко, М.С. Романенко, С.С. Наскалова // Міжвідомчий збірник "Гастроентерологія".- 2006. - Вип. 37. - С. 516-520. (Дисертант проаналізувала літературні джерела, брала участь у підготовці тексту статті).

8. Пат. 41179 України, МПК (2009) А61В10/00. Спосіб оцінки функціональних резервів кислотоутворюючої функції шлунка у людей літнього віку: В.Б. Шатило, С.С. Наскалова, М.С. Романенко, І.А. Антонюк-Щеглова; Заявл. 04.12.2008; Опубл. 12.05.2009; Бюл. №9. (Дисертант приймала участь у відборі та обстеженні людей та підготовці тексту патенту. Дані фракційного зондування та добової інтрагастральної рН-метрії, представлені у патентному дослідженні належать дисертанту).

9. Возрастные изменения секреторной деятельности желудка и ее регуляции при старении / О.В. Коркушко, В.Б. Шатило, Ю.В. Гавалко, Д. М. Якименко, С.С. Наскалова, М.С. Романенко, О.Н. Гриб // Щорічні терапевтичні читання: наук.-практ. конф., 15-16 квіт. 2010 р.: матеріали доп. - Х., 2010. - С. 121-123. (Дисертант проаналізувала літературні джерела, добрала та клінічно обстежила пацієнтів, статистично проаналізувала дані, підготувала текст тез. Представлені у тезах результати секреторної діяльності шлунка та її регуляції при старінні належать дисертанту).

10. Гавалко Ю.В. Функціональні резерви слизової оболонки шлунка при старінні / Ю.В. Гавалко, С.С. Наскалова, М.С. Романенко // Актуальні питання геронтології та геріатрії: наук. конф., 27 січ. 2009 р.: матеріали доп. - К., 2009. - С. 23-24. (Дисертант проаналізувала літературні джерела, добрала та клінічно обстежила пацієнтів, статистично проаналізувала отримані дані, брала участь у підготовці тексту тез. Представлені у тезах результати фракційного зондування шлунка із застосуванням парентерального пентагастринового тесту належать дисертанту).

11. Intragastral pH circadian rhythm specifities in healthy elderly subjects/ O.V. Korkushko, D.M. Yakimenko, V.B. Shatilo, S.S. Naskalova / Благополучное старение для всех европейцев:конгресс, 5-8 июля 2007 г.: материалы докл. - Санкт-Петербург, 2007 // Успехи геронтологии. - 2007. - Т. 20, №3. - С. 132. (Дисертант проаналізувала літературні джерела, добрала та клінічно обстежила пацієнтів, статистично проаналізувала отримані дані, підготувала текст тез. Представлені у тезах результати добового рН-моніторингу у молодих людей належать дисертанту).

12. Korkushko O.V. Circadian pattern of intragastric acidity in elderly patients with duodenal ulcer disease / O.V. Korkushko, D.M.Yakimenko, M.S. Romanenko, S.S. Naskalova, V.B. Shatilo / Благополучное старение для всех европейцев:конгресс, 5-8 июля 2007 г.: материалы докл. - Санкт-Петербург, 2007 // Успехи геронтологии. - 2007. - Т. 20, №3. - С. 132. (Дисертант проаналізувала літературні джерела, добрала та клінічно обстежила пацієнтів, статистично проаналізувала отримані дані, брала участь у підготовці тексту тез. Представлені у тезах результати добового рН-моніторингу у молодих людей належать дисертанту).

Перелік умовних скорочень

АНС - автономна нервова система

ВРС - варіабельність ритму серця

ДПК - дванадцятипала кишка

КФШ - кислотоутворююча функція шлунка

МКП - максимальна кислотна продукція

СОШ - слизова оболонка шлунка

ум. од. - умовні одиниці

ФЕГДС - фіброезофагогастродуоденоскопія

ШКТ - шлунково-кишковий тракт

HF - потужність високочастотної компоненти варіабельності ритму серця

НР - Helicobacter pylori

LF - потужність низькочастотної компоненти варіабельності ритму серця

Размещено на Allbest.ru