Ветеринарно-санітарна та якісна оцінка яловичини за відгодівлі бугайців кормами, збагаченими гуматом натрію та метіонатами кобальту і йоду

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівська національна академія

Ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

16.00.09 - Ветеринарно-санітарна експертиза

Ветеринарно-санітарна та якісна оцінка яловичини за відгодівлі бугайців кормами, збагаченими гуматом натрію та метіонатами кобальту і йоду

Ковальчук Руслан Леонідович

Львів 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівській національній академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор, академік УААН, заслужений діяч науки і техніки України Кравців Роман Йосипович, Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького, ректор, завідувач кафедри ветеринарно-санітарної і радіологічної експертизи, стандартизації та сертифікації

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Фотіна Тетяна Іванівна, Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри ветеринарно-санітарної експертизи, мікробіології та зоогігієни

доктор ветеринарних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Ковбасенко Володимир Мусійович, Одеський державний аграрний університет, завідувач кафедри ветеринарно-санітарної експертизи та фармакології

Провідна установа: Харківська державна зооветеринарна академія, кафедра зоогігієни, ТПТ та ветсанекспертизи Міністерства аграрної політики України

Захист відбудеться “13” квітня 2007 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.03 у Львівській національній академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50, аудиторія № 1

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий “12” березня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат ветеринарних наук, доцент Салата В.З.

1. Загальна характеристика роботи

відгодівля натрій рогатий фізіологічний

Актуальність теми. Нестача мікроелементів у раціонах тварин та їх низька засвоюваність, антагоністичні властивості між ними, утворення нерозчинних комплексних сполук є однією з причин низької продуктивності тварин та невисокої якості одержаної від них продукції (Кальницкий Б. Д., 1985; Лебедев Н. Н., 1990; Кузнєцов С.Г., 1992; Кокорев В.А. и др., 2000).

Неадекватність стандартних преміксів до господарських і біогеохімічних особливостей регіону, дефіцит мікроелементів (МЕ) в організмі тварин як кофакторів ферментів, складових гормонів, вітамінів, призводить до значних порушень обміну речовин, зниження продуктивності та погіршення якості тваринницької продукції ( Хенниг А., 1975; Самохин В.Т. 1981, Кравців Р. Й., 1990-1998).

Застосування гумату натрію як біологічноактивної речовини (продукту лужного гідролізу торфу, лігніту, боліт) не є достатньо вивченим як окремо, так і в поєднанні з метіонатами кобальту та йоду, є актуальним і складає наукову новизну у вивченні даної суміші та її впливу на метаболізм організму тварин, продуктивність, ветеринарно-санітарну і якісну оцінку яловичини.

Науково-дослідним інститутом біоекологічного моніторингу у складі Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С. З. Гжицького встановлено, що грунти областей західного регіону бідні на рухомі форми мінеральних речовин. Це сприяло формуванню чисельних біогеохімічних зон (Полісся, Лісостеп, Передкарпати, Карпати і понад десять провінцій) за вмістом в них і нестачею в кормах мікроелементів (Островський Я. Ю., 1970; Кравців Р. Й. і співавтори, 1984-1998).

Забезпечення населення повноцінними, екологічно чистими продуктами харчування та досягнення високої продуктивності тварин, покращення якості яловичини можливе лише за умови повноцінної годівлі, збалансування раціонів годівлі не лише макро-, а й мікроелементами. Одним із методів її досягнення є балансування раціонів відгодівельного молодняка гуматом натрію в поєднанні з хелатними сполуками (метіонатами Co і J).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є розділом комплексної теми кафедри ветеринарно-санітарної і радіологічної експертизи, стандартизації та сертифікації Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С. З. Ґжицького (номер державної реєстрації 0102U001331 “Екологічний моніторинг біологічноактивних речовин в природі і продуктах тваринництва та розробка методів корекції з метою підвищення продуктивності тварин і поліпшення якості їх продукції”).

Мета та завдання досліджень. З'ясувати фізіологічну доцільність поєднаного згодовування бугайцям гумату натрію і хелатних сполук метіонатів кобальту і йоду та вплив їх на еритропоез, білковий обмін, продуктивність, забійні і м'ясні показники; провести ветеринарно-санітарну оцінку яловичини та визначити її біологічну цінність.

Для реалізації мети були поставлені такі завдання:

- з'ясувати дію гумату натрію як окремо,так і в поєднанні з хелатними сполуками Co і J на еритропоез, білковий обмін, активність трансаміназ у бугайців на відгодівлі;

- дослідити вплив гумату натрію та хелатних сполук Co і J на м'ясну продуктивність бугайців, швидкість та інтенсивність їх росту;

- вивчити вплив гумату натрію і хелатних сполук Co і J на забійні і м'ясні показники бугайців;

- провести ветеринарно-санітарну оцінку яловичини та визначити її хімічний склад і біологічну цінність;

- розрахувати економічну ефективність застосованих біологічноактивних речовин для відгодівельних бугайців.

Об`єкт дослідженнь: метаболізм речовин у організмі бугайців при згодовуванні гумату натрію і хелатних сполук (метіонатів) Co і J .

Предмет дослідженнь: морфологічні, біохімічні показники крові бугайців та ветеринарно-санітарна експертиза туш після забою і оцінка якості м'яса.

Методи дослідженнь: фізіологічні, клінічні, гематологічні, біохімічні, органолептичні, хімічні та математичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Розроблено ефективний спосіб регуляції метаболізму, підвищення продуктивності відгодівельних бугайців та якості яловичини, доступний для використання в господарствах з відгодівлі великої рогатої худоби, що забезпечує виробництво яловичини з кращим хімічним складом, біологічною цінністю і ветеринарно-санітарними якостями. За рахунок збагачення кормових раціонів гуматом натрію в поєднанні з хелатними сполуками (метіонатами) мікроелементів (Со та J) у розроблених нами дозах. Підгодівля також сприяє збільшенню забійного виходу, сортності туш, співвідношення поживних частин туш. За органолептичними і основними фізико-хімічними показниками м'ясо дослідних тварин мало кращі показники, ніж контрольні групи. В м'ясі дослідних тварин під впливом гумату натрію в поєднанні з хелатними сполуками Co і J знижується вміст вологи, збільшується кількість білків та жиру, зростає біологічна цінність м'яса.

Новизна виконаних досліджень полягає в тому, що вперше було проведено комплексні дослідження з вивчення впливу гумату натрію як біологічно активної речовини в поєднанні з хелатними сполуками (метіонатами Co і J ) на продуктивність, ветеринарно-санітарні та якісні характеристики м'яса бугайців. До елементів наукової новизни належать також дослідження з визначення біологічної цінності м'яса бугайців на відгодівлі із застосуванням кормів, збагачених гуматом натрію в поєднанні з хелатними сполуками (метіонатами Co і J).

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено та експериментально обгрунтовано виробництво екологічно безпечної продукції великої рогатої худоби, підвищення продуктивності бугайців та покращення якості яловичини за рахунок поєднаної дії гумату натрію із хелатними сполуками кобальту і йоду. Розроблена і апробована мікроелементна корекція раціонів із включенням: гумату натрію - 300 мг/голову; метіонату кобальту - 0,05 мг/кг маси тіла; метіонату йоду - 0,03 мг/кг маси тіла, яку необхідно згодовувати протягом всього періоду відгодівлі бугайців (Патент України на винахід № 68795А. Спосіб якісного покращення продукції та підвищення продуктивності відгодівельних бугайців), (Патент України на корисну модель №14349 “Спосіб підвищення продуктивності бугайців і покращення фізико-хімічних та біохімічних властивостей м'яса в умовах дефіциту мікроелементів”). Результати виконаних досліджень апробовані у господарстві “Ямниця” Тисменецького району Івано-Франківської області.

Особистий внесок здобувача. Експериментальні дослідження за темою дисертаційної роботи, добір і аналіз даних літератури, статистична обробка, теоретичне обгрунтування одержаних результатів, їх опис здійснено аспірантом особисто за методичної і наукової підтримки доктора біологічних наук, професора, академіка УААН, заслуженого діяча науки і техніки України Кравціва Р. Й.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались, обговорювались і схвалені на Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів ”Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” 26-27 червня, Львів, 2003р., ”Актуальні проблеми розвитку тваринництва” 23-24 жовтня Львів, 2003р., ” Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” 17-18 червня, Львів, 2004р.

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 8 наукових праць, серед яких 4 статті - у фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України; одні науково-методичні рекомендації, затверджені Державним департаментом ветеринарної медицини МАП України; один інформаційний листок та отримано один Деклараційний патент на винахід України і один Деклараційний патент на корисну модель України.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація надрукована на 146 сторінках комп'ютерного тексту і складається із вступу, огляду літератури, матеріалів та методів досліджень, результатів досліджень, обговорення результатів, висновків і пропозицій, вміщує 38 таблиць та 19 рисунків. Список використаних джерел літератури складається із 420 джерел, у тому числі 150 іноземних.

2. Загальна методика та основні методи досліджень

Дослідження проведено в господарстві “Ямниця” Тисменецького району Івано-Франківської області. Експериментальна частина роботи виконана на кафедрі ветеринарно-санітарної і радіологічної експертизи, стандартизації та сертифікації Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С. З. Ґжицького протягом 2002-2005 років.

Відповідно до мети, визначали мінеральний склад раціону тварин дослідного господарства “Ямниця” Івано-Франківської області, коренебульбоплодів, соковитих, концентрованих, грубих кормів та води.

Мінеральний склад рослинних кормів та води досліджували за методикою Бріцке М. Є. (1980) на атомно-абсорбційному спектрофотометрі AAS-30.

У зв'язку із встановленням попередніми дослідженнями у кормах нестачі кобальту і йоду та пониженим вмістом їх у крові відгодівельного молодняку розроблено суміш, складовими якої були гумат натрію (300-500 мг/голову) та мікроелементи у формі хелатних сполук з амінокислотою метіонін. До складу хелатних сполук входили: метіонат кобальту (0,05-0,06 мг/кг м.т.) та метіонат йоду (0,03-0,05 мг/кг м.т.).

З метою дослідження впливу розробленої суміші на фізіологічний стан тварин, якість яловичини, виробленої в умовах природної нестачі мікроелементів, а саме кобальту та йоду у кормах, та для з'ясування ефективності застосування розробленої суміші в різних пропорціях проведено дослідження в господарстві “Ямниця”. Для цього в господарстві підібрано методом пар-аналогів 75 бугайців чорно-рябої породи другого і третього періоду відгодівлі, близьких за живою масою та віком. Сформовано чотири дослідні й одна контрольна групи по 15 голів кожна, схема проведення досліду представлена у таблиці 1. Під час проведення експерименту досліджували морфологічні та біохімічні показники крові бугайців (кров відібрали з яремної вени після ранкової годівлі через дві години). Інтервал досліджень - кожні три місяці протягом експерименту.

Таблиця 1 Схема проведення досліду

Групи	Кількість голів у групі	Характер годівлі
Контрольна	15	Основний раціон (ОР)
І дослідна	15	ОР + гумат натрію 400 мг/голову
ІІ дослідна	15	ОР + метіонат кобальту 0,05 + метіонат йоду 0,03 мг/кг м.т. + 300 мг/голову гумату натрію
ІІІ дослідна	15	ОР + метіонат кобальту 0,055 + метіонат йоду 0,04 мг/кг м.т. + 400 мг/голову гумату натрію
ІV дослідна	15	ОР + метіонат кобальту 0,06 + метіонат йоду 0,05 мг/кг м.т. + 500 мг/голову гумату натрію

У цільній крові визначали:

- кількість еритроцитів спектрофотометрично за методикою Є. С. Гаврилець, М. В. Демчука (1966);

- вміст гемоглобіну за Г. В. Дервізом та А. І. Воробйовим (1959);

- концентрацію йоду та кобальту на атомно-абсорбційному спектрофотометрі ААS-30 за Бріцке М. Є. (1980).

У сироватці крові визначали:

- загальний білок - біуретовим реактивом за методом Л. М Делекторської та ін. (1971);

- співвідношення білкових фракцій (%) шляхом електрофорезу на пластинах 7,5% поліакриламідного гелю (ПААГ). Фореграми зафарбовували 1% розчином амідо-чорного 10Б. Знебарвлення фону проводили в 7% розчині оцтової кислоти. Вміст білкових фракцій визначали прямим скануванням пластин (ПААГ) на аналізаторі фореграм АФ-1 при довжині хвилі 610 нМ.

- концентрацію вільних сульфгідрильних груп (SH) білків амперметричним титруванням Соколовський В. В. (1962);

- вміст загального глутатіону за методикою Вудварда і Фрея мікрометодом в модифікації Чулкової М. С. (1955);

- активність аспартатамінотрансферази (К. Ф. 2.6.1.1.) і аланінамінотранферази (К. Ф. 2.6.1.2) за методом Райтмана і Френкеля в модифікації К. Г. Капетанакі (1962).

Через 90 та 180 днів проведення експерименту у господарстві проводили контрольний забій тварин (по три голови з кожної групи), через 270 днів проведено забій всього поголів'я, що брало участь в дослідженнях.

Ветеринарно-санітарну експертизу і якісні показники туш та внутрішніх органів проводили згідно з “Правилами ветеринарного огляду забійних тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса і м'ясних продуктів” (2002). При цьому визначали:

- вгодованість туш за ГОСТом 779-87 “М'ясо - яловичина в напівтушах і четвертинах”;

- органолептичні показники м'яса на різних стадіях зберігання згідно з ГОСТом 7169-79 “М'ясо. Методи відбору зразків і органолептичні методи визначення свіжості”;

- фізико-хімічні властивості м'яса згідно з ГОСТом 23392-78 “Методи хімічного і мікроскопічного аналізу”;

- pH екстракту м'яса - pHметром ЛПУ-01;

- інтенсивність кольору м'язової тканини за Февсоном і Кірсаммером;

- вміст білка в м'ясі розраховували за кількістю азоту методом Кьєльдаля;

- калорійність м'яса за В. А. Макаровим (1987);

Отримані результати оброблені статистично за Плохінським М. В. (1969). Результати середніх значень вважали статистично вірогідними при: -р<0,05; - р<0,02;- р<0,01, р<0,001.

Дослідження морфолого-біохімічних та фізіолого-біологічних показників крові дослідних бугайців.

Встановлено, що з наявних у господарстві кормів тварини забезпечені Со на 32%, J на 46% від фізіологічної потреби. Підгодівля бугайців на відгодівлі хелатними сполуками Со та J в поєднанні з гуматом натрію дозволила усунути нестачу цих мікроелементів у їх раціонах.

Застосування різних доз хелатних сполук Со та J в поєднанні з різними дозами гумату натрію дало змогу вивчити їхній вплив на фізіолого-біохімічний статус організму бугайців на відгодівлі, їх продуктивність та якість отриманої від них яловичини.

Перед проведенням досліду було проведено тестування морфобіохімічних показників крові у всіх п'яти групах тварин. При цьому відмічено, що морфологічні та біохімічні показники крові всіх груп мали незначні коливання і знаходились майже на одному рівні. Після закінчення досліджень після кожного етапу від тварин усіх груп було взято проби крові.

Через три місяці в крові бугайців дослідних груп кількість еритроцитів зросла на 4,4% в І групі, на 6,1 в ІІ групі, на 5,9 в ІІІ групі та в ІV 5,6% .

Через 6 місяців постановки досліду кількість еритроцитів зросла в І групі на 7,3, в ІІ на 10,3; в ІІІ на 9,7 і в ІV на 9,4%, що вказує на позитивний вплив гумату натрію та метіонатів Со і J на обмінні процеси в організмі тварин. По закінченні досліджень (через 9 місяців) показник кількості еритроцитів зріс в І групі на 4,4; в ІІ на 8,8%; в ІІІ на 6,2 та в ІV групі на 6,6%.

При дослідженні вмісту гемоглобіну в крові дослідних бугайців величина показника на початку досліду коливалась по групах в межах 97,8±1,2 - 98,92±1,3 г/л, що дещо нижче від фізіологічної норми. Через три місяці проведення експерименту спостерігалось підвищення показника вмісту гемоглобіну у всіх дослідних групах тварин: в І на 5,2 , в ІІ на 6,8, в ІІІ на 6,0 та в ІV на 6,2%.

Після шести місяців експерименту вміст гемоглобіну змінився і зріс в І групі тварин на 4,9; в ІІ на 8,9; в ІІІ на 8,7 та в ІV на 8,3% .

В кінці постановки досліду рівень вмісту гемоглобіну зріс порівняно з контролем в І на 5,1; в ІІ на 9,6; в ІІІ на 7,7 та в ІV групі на 7,0% .

Після закінчення першого етапу постановки експерименту вміст загального білка у сироватці крові дослідних бугайців коливався в межах 78,60±0,46 до 80,90±0,54 (г/л). Ріст показника вмісту загального білка у сироватці крові відмічено у ІІ, ІІІ та ІV дослідних групах,відповідно на 4,7; 2,2; 2,8%.

Після шести місяців проведення досліджень показник вмісту загального білка у сироватці крові зріс у всіх дослідних групах тварин відповідно на: в І - 3,5; в ІІ на 8,5; в ІІІ на 5,6 та в ІV на 6,6% .

Після закінчення експерименту ріст показника вмісту загального білка у сироватці крові склав відповідно в І на 3,2; в ІІ на 9,6; в ІІІ на 6,7 та в ІV на 7,2%.

Ріст кількості загального білка в сироватці крові здійснювався за рахунок альбумінів, великих коливань фракції глобулінів не відмічалось.

Після проведення І етапу постановки експерименту вміст загального глутатіону в крові тварин дослідних груп зріс порівняно з контролем в І групі на 4,9; в ІІ на 12,2; в ІІІ на 10,4 та в ІV групі на 9,6%.

Через шість місяців постановки досліду ріст показника загального глутатіону в крові тварин склав: І група на 3,8; ІІ на 15,0; ІІІ група на 10,6 та ІV група на 9,9% відповідно.

Після закінчення досліджень показник загального глутатіону зріс у всіх дослідних групах на: 5,7 в І групі; 17,4 в ІІ; 11,3 в ІІІ та 12,3% в ІV.

При цьому відмічалось зниження рівня окисленого глутатіону та підвищення рівня відновленої форми глутатіону протягом всього експерименту.

Функціонально біокаталітичні властивості білків, ферментів та гормонів білкової природи залежать від кількості та реакційної здатності SH-груп, тому ефективність відгодівлі молодняку великої рогатої худоби залежить від їх вмісту в біокаталітичній системі живого організму. Як видно з таблиці 2, суттєві зміни величини SH-груп відмічались через 6 та 9 місяців постановки досліду.

Таблиця 2 Вміст сульфгідрильних груп в сироватці крові бугайців за корекції годівлі гуматом натрію з метіонатами Со і J, ммоль/л, М±m; n = 3(9)

	Контрольна група	І група	ІІ група	ІІІ група	ІV група
На початок досліду	482,9±2,1	485,2±6,8	485,4±2,6	484,2±4,8	485,1±7,9
через 3 місяці	482,8±1,16	484,1±4,69	486,6±4,24	484,8±4,2	485,4±4,6
через 6 місяців	426,6±26,4	486,2±28,8	491,1±24,2	486,6±25,4	486,2±28,8
через 9 місяців	484,3±27,7	526,4±29,4	554,7±32,3	545,4±33,6	538,2±28,8

Так, показник вмісту SH-груп через 6 місяців постановки досліду зростав у всіх дослідних групах порівняно з контролем відповідно в І групі на 14; в ІІ групі на 15,1; в ІІІ групі на 14,1 і в ІV на 14%. На кінець проведення досліджень ріст показника SH-груп становив: в І групі-8,7; в ІІ-14,5; в ІІІ-12,6 і в ІV на 11,1% порівняно з контролем.

Значний вплив на ефективність відгодівлі молодняку має активність білоксинтезуючих систем, до яких входять АсАТ (рисунок 1) та АлАТ (рисунок 2). Порівняно з контролем зростання активності АсАТ в сироватці крові склало: 11,5% в І; 19,8% в ІІ; 15,6 в ІІІ і 16,7% в ІV групах. Найвищу активність АсАТ одержано в ІІ групі тварин, де вона зросла від 0,93 до 1,153 ммоль/год/л, у цій групі основний раціон збагачувався гуматом натрію в поєднанні з хелатними сполуками кобальту і йоду.



Рис. 1 Динаміка активності АсАТ в сироватці крові бугайців за підгодівлі гуматом натрію окремо і в поєднанні з хелатами кобальту та йоду

Рис. 2 Динаміка активності АлАТ в сироватці крові бугайців за підгодівлі гуматом натрію окремо і в поєднанні з хелатами кобальту та йоду

Активність АлАТ у процесі постановки досліду зазнала змін і на закінчення досліду складала по групах: контрольна група - 0,59±0,12ммоль/год/л, І група - 0,63±0,04, ІІ група - 0,68±0,07, ІІІ група - 0,64±0,06, ІV група - 0,63±0,012ммоль/год/л.

На кінець постановки досліду вміст кобальту та йоду у крові контрольної групи тварин зменшився на 11,5% та 12,5% відповідно. У першій дослідній групі тварин виявлено підвищення вмісту кобальту та йоду порівняно з контролем на 12,5 та 18,5% відповідно.

Найвищі показники вмісту кобальту та йоду встановлено в групах, де проводилась корекція раціонів годівлі гуматом натрію в поєднанні з хелатними сполуками кобальту і йоду, відповідно по групах - кобальту: ІI група - 18,8%, ІІI група - 14,6%, ІV група - 12,5% порівняно з вихідними показниками на початок дослідження. Втім вміст йоду зріс на 18,0% в I, 33,3 в II, 25,9 в III та 22,2% в IV групах.

Продуктивність дослідних бугайців за корекції годівлі гуматом натрію в поєднанні з метіонатами кобальту та йоду. Зростання середньодобових приростів живої маси тіла порівняно з контрольною групою досягнуто у всіх чотирьох групах тварин, але кращі показники одержано в групах, де згодовували основний раціон, збагачений гуматом натрію в поєднанні з хелатними сполуками кобальту та йоду.

З даних таблиці №3 видно, що показник середньодобових приростів у першій групі були вищими порівняно з контролем на 12,8%, а за корекції раціонів гуматом натрію в поєднанні з хелатними сполуками кобальту та йоду (ІI, ІІI та ІV групи) показники середньодобових приростів були значно вищими: ІI група - на 29,5, ІІI група - 18,9, ІV група - 17,7% порівняно з контролем.

Швидкість росту тварин за корекції раціону годівлі їх гуматом натрію в поєднанні з хелатними сполуками кобальту та йоду зросла порівняно з контролем відповідно на 3,8%; 13,7; 6,9 та 5,2%, в той же час показник інтенсивності росту зріс по групах відповідно на 10,3%; 23,1; 12,8 та 7,7%. Як наслідок, у цих групах і кращим був вихід туш порівняно з контролем. Так, по групах це склало відповідно на: І група - 6,16%, ІI група - 6,65%, ІІI і ІV групи по 6,6% відповідно.

Таблиця 3 Продуктивність бугайців за підгодівлі їх гуматом натрію та метіонатами Со і J, М±m, n = 3(9)

Групи тварин	Жива маса, кг	Приріст	Швидкість росту, %	Інтенсивність росту, г/кг/добу
	На поч. досліду	На кінець досліду	Загальний, кг	Середньодобовий, г
Контрольна	205,6±6,4	422±4,70	217,6	820	69,3±2,4	3,9±0,14
І	208,4±5,2	452,6±5,2	244,2	925	71,9±2,8	4,3±0,18
ІІ	215,8±5,2	496,2±6,10	280,4	1062	78,8±3,2	4,8±0,26
ІІІ	220,4±3,6	480,0±5,10	259,6	975	74,1±2,0	4,4±0,22
ІV	225,4±4,6	484,0±5,5	258,6	965	72,9±1,9	4,2±0,18

Виявлено і більший вихід жиру (таблиця 4) в групах, де згодовувались раціони, збагачені гуматом натрію в поєднанні з хелатними сполуками кобальту та йоду порівняно з контрольною групою. Як видно з таблиці, у всіх дослідних групах зріс забійний вихід відповідно на 1,43, 3,73, 3,70 та 3,69%.

Таблиця 4 Забійні показники бугайців за впливу гумату натрію в поєднанні з хелатними сполуками (метіонатами) кобальту та йоду, М±m, n = 9

Показники	Контрольнагрупа	Дослідні групи
		І	ІІ	ІІІ	ІV
Жива маса на кінець досліду, кг	422±4,70	452,6±5,2	496,2±6,10	480,0±5,10	484,0±5,5
Маса туші, кг	213,9±18,0	243,5±24,6	268,2±25,91	259,4±23,8	261,5±26,5
Вихід туші, %	50,68±1,46	53,80±1,90	56,11±1,78	56,08±1,9	56,07±1,8
Маса внутрішнього жиру, кг	7,4±1,6	8,1±1,3	10,2±1,9	9,8±1,6	9,9±1,7
Вихід жиру, %	3,45±0,24	3,32±0,24	3,81±0,23	3,78±0,21	3,78±0,22
Забійний вихід, %	54,12±1,48	55,58±1,72	57,85±1,78	57,82±1,73	57,81±1,64

Відмінності в показниках забійного виходу вказують на зміни в морфологічному складі туш при згодовуванні раціонів, збагачених гуматом натрію в поєднанні з хелатними сполуками кобальту і йоду за рахунок поліпшення біосинтетичних процесів. У цих же групах відмічається і покращення виходу м'язової тканин, та зниження виходу кісткової тканини (таблиця 5). Так, вихід м'язової тканини в І, ІІ, ІІІ та ІV групах тварин, порівняно з контролем, зріс відповідно на 0,87, 2,28, 1,71 та 0,75%.

Покращився і сортовий склад м'язової тканини за рахунок збільшення виходу м'язової тканини вищого гатунку та зниження виходу ІІ гатунку. Вихід м'язової тканини вищого гатунку зріс у дослідних групах відповідно на: І - 1,63, ІІ - 8,73, ІІІ - 6,79, та ІV - 6,59%.

Таблиця 5 М'ясні показники бугайців за впливу гумату натрію в поєднанні з хелатними сполуками (метіонатами) кобальту та йоду, М±m, n = 9

Показники	Контрольна група	Дослідні групи
		І	ІІ	ІІІ	ІV
Вихід м'язової тканини	Загальний	80,11±0,23	80,98±0,27	82,39±1,08	81,82±0,88	80,86±0,64
	Вищого гатунку	12,61±0,40	14,24±0,88	21,34±6,74	19,40±5,34	19,20±5,56
	І гатунку	21,31±0,49	23,90±1,64	21,76±0,08	21,80±0,22	21,30±0,02
	ІІ гатунку	46,19±1,51	42,84±1,46	39,29±3,22	40,62±3,12	40,36±3,24
Вихід жирової тканини, %	2,2±0,14	2,2±0,12	2,6±0,23	2,5±0,22	2,4±0,24
Вихід сполучної тканини, %	2,1±0,12	2,0±0,11	1,6±0,22	1,8±0,23	1,9±0,22
Вихід кісткової тканини, %	15,81±0,31	14,87±0,66	13,41±0,89	13,98±1,67	14,84±1,64
М'ясний коефіцієнт	5,07±0,28	5,45±0,43	6,14±0,64	5,85±0,46	5,45±0,45

Відмічено зменшення виходу кісткової тканини в І, ІІ, ІІІ та ІV групах відповідно на: 0,94; 2,4; 1,83 та 0,97%. В результаті цього зріс м'ясний коефіцієнт на 0,38; 1,07; 0,78 та 0,38 з різним ступенем вірогідності відповідно в м'ясі тварин I - IV дослідних груп.

Ветеринарно-санітарна експертиза та харчова оцінка яловичини

Хімічний склад та харчова цінність яловичини. Визначення хімічного складу м'яса і м'ясопродуктів є критерієм оцінки якості продукту, дозволяє характеризувати його харчову цінність та калорійність.

Як видно з даних таблиці 6, відмічено значне покращення показників хімічного складу м'яса бугайців при згодовуванні раціонів, збагачених гуматом натрію в поєднанні з хелатними сполуками кобальту і йоду.

Так, вміст сухої речовини зріс порівняно з контрольною групою у всіх дослідних групах відповідно на 1,0% в I; 1,61 в IІ; 1,19 в III та 1,11% в IV групах.

Встановлено також зростання вмісту протеїну в усіх дослідних групах відповідно на: 1,06% в I; 1,36 в II; 1,07 в III і 1,13% в IV групах порівняно з контрольною групою.

Порівняно з контрольною групою у всіх дослідних групах зріс вміст жиру відповідно на 0,37% в I; 0,75 в II; 0,65 в III та 0,56% в IV групах.

Таблиця 6 Хімічний склад та калорійність м'яса туш бугайців при згодовуванні раціонів, збагачених гуматом натрію в поєднанні з метіонатами кобальту і йоду, M+m, n=9

Показники	Контрольна група	Дослідна група
		І	ІI	ІІI	ІV
Суха речовина, %	24,37±1,61	25,37±1,10	25,98±0,68	25,56±0,76	25,48±0,68
Протеїн, %	20,11±0,42	21,17±0,72	21,47±0,80	21,18±0,74	21,24±0,76
Жир, %	2,52±0,16	2,89±0,24	3,27±0,67	3,17±0,55	3,08±0,44
Зола, %	1,01±0,01	1,03±0,01	1,04±0,02	1,03±0,01	1,03±0,01
Калорійність, ккал/100 г	108,88±2,4	114,84±2,5	119,25±6,0	117,04±4,0	116,25±3,0
Триптофан, %	1,39±0,04	1,49±0,05	1,54±0,08	1,47±0,04	1,45±0,03
Оксипролін, %	0,277±0,006	0,282±0,002	0,273±0,002	0,269±0,004	0,269±0,003
Білковий якісний показник	5,02±0,23	5,28±0,20	5,64±0,34	5,45±0,35	5,40±0,26

Відмічено незначні підвищення показника вмісту золи в тушах усіх дослідних груп порівняно до контролю. Показник калорійності м'яса зріс відповідно на 5,5% в I; 9,5 в II; 7,5 в III та 6,8% в IV групах. Відмічено зміни в якісний бік показників вмісту триптофану та оксипроліну порівняно з контрольною групою. Білковий якісний показник в дослідних групах зріс на 0,26% в I; 0,62 в II; 0,43 в III та 0,38% в IV групах стосовно контролю.

Фізико-хімічна і санітарна оцінка м'яса. Після закінчення досліду проведено забій бугайців з подальшою ветеринарно-санітарною експертизою туш і внутрішніх органів, під час якої видимих патологоанатомічних змін не виявлено, не виявлено також відхилень в органолептичних показниках м'яса тварин усіх груп.

Таблиця 7 Фізичні властивості м'яса бугайців при годівлі раціонами, збагаченими гуматом натрію та хелатними сполуками кобальту і йоду, М±m, n=9

Показники	Контрольна група	Дослідна група
		І	ІI	ІІI	ІV
pН (через 48 год)	5,72±0,01	5,70±0,01	5,65±0,04	5,67±0,03	5,68±0,04
pН (через 14 днів)	6,48±0,03	6,39±0,04	6,28±0,10	6,32±0,10	6,30±0,10
Вологоємність, %	65,4±1,0	64,6±1,0	63,8±0,8	64,2±1,0	64,3±1,0
Кольоровий показник, Е1000	425±6,5	430±7,0	440±7,4	438±6,2	438±4,6

М'ясо тварин дослідних груп виявилось більш стійким в процесі його зберігання при низьких плюсових температурах (від 0 до +2°С). Підвищення величини кольорового показника м'яса відмічено у всіх дослідних групах порівняно з контролем відповідно на 1,2 в І, на 3,5 у ІІ групі, на 3,1% у ІІІ та ІV групах. Величина рН м'яса через 48 годин після забою у контрольній та І дослідній групі ідентичні. Показник рН м'яса у туш тварин ІІ, ІІІ та ІV груп був нижчий(таб. 7).

Через 14 днів після забою величина рН м'яса зросла у всіх тушах, однак у тушах ІІ, ІІІ , ІV груп вона була значно нижчою порівняно з контролем, показник вологоємності в дослідних групах також був нижчий від контролю: в І групі на 0,8%, у ІІ групі на 1,6%, у ІІІ групі на 1,2%, у ІV групі на 1,1%.

Через 48 годин після забою було проведено мікроскопію мазків-відбитків з м'яса найдовшого м'яза спини. Як видно з таблиці 8, в полі зору мікроскопа виявлено поодинокі мікроорганізми, переважно кокові форми, у контрольній групі від 2 до 3 та від 1 до 2 в м'ясі дослідних груп тварин. Величина рН м'яса дослідних груп тварин була дещо нижчою, ніж у м'ясі бугайців контрольної групи.

Реакція з сірчанокислою міддю, аміаком та формольна реакція у м'ясі тварин всіх дослідних груп через 48 годин зберігання були від'ємними. Реакція на пероксидазу, навпаки, була позитивною у м'ясі бугайців всіх груп

Значні зміни у м'ясі відбуваються у процесі дозрівання його, через 48 годин після забою тварин у м'ясі зникла його жорсткість, м'ясо ставало соковитим і приємним на запах, на поверхні м'язових тканин туш утворювалась суха кірочка, м'ясо набувало кислої реакції середовища, що сприяло стабілізації м'яса, а кисла реакція середовища у м'ясі забезпечувала несприятливі умови для розвитку мікроорганізмів, що, в свою чергу, має велике значення для зберігання м'яса і м'ясопродуктів при плюсових температурах.

Таблиця 8 Фізико-хімічні та санітарні показники м'яса дослідних бугайців через 48 годин після забою, М±m, n=9

Групи тварин	К-ть мікроорганізмів в 1 полі зору	Реакція з CuSO4	Реакція на пероксидазу	Реакція на аміак	Формольна реакція
Контрольна	3-5	-	+	-	-
І	1-2	-	+	-	-
ІІ	1-2	-	+	-	-
ІІІ	1-2	-	+	-	-
ІV	1-2	-	+	-	-
Фізико- хімічні та санітарні показники м'яса дослідних бугайців через 14 днів зберігання після забою, М±m, n=9
Групи тварин	К-ть мікроорганізмів в 1 полі зору	Реакція з CuSO4	Реакція на пероксидазу	Реакція на аміак	Формольна реакція
Контрольна	28-32	+	-	+	+
І	25-28	+/ -	+ /-	+ /-	+/ -
ІІ	20-24	+/ -	+ /-	+ /-	+/ -
ІІІ	21-26	+/ -	+ /-	+ /-	+/ -
ІV	22-26	+/ -	+ /-	+ /-	+/ -

Через 14 діб після забою бугайців при зберіганні м'яса кількість мікроорганізмів в одному полі зору мікроскопа збільшилась у всіх дослідних групах. Найменша кількість була виявлена у м'ясі бугайців ІІ дослідної групи (20-24). Як видно з таблиці, кількість мікроорганізмів у одному полі зору мікроскопа у м'ясі дослідних груп була меншою порівняно з контрольною групою. У м'ясі тварин контрольної групи реакція з CuSO4, формальдегідом і реактивом Неслера була позитивною, з бензидином (реакція на пероксидазу) негативна, в той час як ці ж показники у м'ясі дослідних груп тварин через 14 діб зберігання були сумнівними.

М'ясо тварин дослідних груп виявилось більш стійким до псування в процесі зберігання при плюсових температурах (0+2?С) порівняно з м'ясом тварин контрольної групи.

Підсумовуючи вищенаведені дані, можна зробити висновок, що корекція раціонів годівлі тварин гуматом натрію в поєднанні з метіонатами кобальту та йоду сприяє покращенню фізико-хімічних і санітарних показників яловичини та більш тривалому його зберіганню. Проте найкращими були ці показники у тварин ІІ дослідної групи.

Як видно з вищенаведеного, корекція раціонів годівлі тварин гуматом натрію в поєднанні з хелатними сполуками кобальту та йоду не має ніякого негативного впливу на фізико-хімічні та санітарні показники яловичини, а, навпаки, покращує хімічний склад, калорійність та харчову цінність м'яса.

Дегустаційна оцінка м'яса і бульйону дослідних бугайців. Для більш повної оцінки впливу збагачення раціонів гуматом натрію в поєднанні з хелатними сполуками кобальту та йоду було проведено дегустаційну оцінку вареного м'яса.

При цьому визначали зовнішній вигляд, аромат, колір, запах, смак, ніжність, соковитість і аромат бульйону. Зовнішній вигляд м'яса (таб. 9) покращився відносно контролю в усіх дослідних групах відповідно на 0,66; 1,65; 1,10 та 1,05 бала.

Таблиця 9 Дегустаційна оцінка вареного м'яса піддослідних бугайців при згодовуванні гумату натрію з хелатними сполуками кобальту та йоду (балів) М±m, n=9

Показники	Контрольна група	Дослідні групи
		I	II	III	IV
Зовнішній вигляд	7,30±0,20	7,96±0,34	8,95±0,96	8,40±0,89	8,35±0,87
Аромат	6,95±0,23	7,7±0,46	8,65±0,95	8,25±0,79	8,15±0,82
Смак	6,91±0,33	7,65±0,46	8,50±0,99	8,03±0,90	8,1±0,91
Ніжність	7,05±0,35	7,80±0,49	8,80±1,10	8,50±0,95	8,30±0,94
Соковитість	7,10±0,32	7,42±0,49	8,85±0,99	8,30±0,89	8,25±0,88
Загальна оцінка	7,06±0,34	7,70±0,46	8,75±1,05	8,35±0,98	8,23±0,92

Аромат м'яса (таб.9) від бугайців дослідних груп був приємним, досить вираженим, оцінка коливалась в межах від 7,7 до 8,65 бала. Найвищий бал одержало м'ясо ІІ дослідної групи тварин, де показник був вищим від контролю на 1,7 бала.

Смакові якості вареного м'яса були вищими в усіх дослідних груп тварин порівняно з контролем. Таку ж картину спостерігали і при визначенні ніжності та соковитості вареного м'яса.

Таблиця 10 Дегустаційна оцінка бульйону піддослідних бугайців при згодовуванні гумату натрію з хелатними сполуками кобальту та йоду ( балів, М±m, n=9)

Показники	Контрольна група	Дослідні групи
		I	II	III	IV
Зовнішній вигляд	7,10±0,31	7,39±0,15	8,55±0,84	8,10±0,84	8,05±0,81
Аромат	7,19±0,28	7,75±0,60	8,40±0,71	8,25±0,70	8,20±0,75
Смак	7,45±0,30	7,80±0,15	8,60±0,69	8,35±0,65	8,25±0,59
Наваристість	7,10±0,24	7,82±0,42	8,45±0,85	8,18±0,76	8,22±0,74
Загальна оцінка	7,21±0,28	7,69±0,28	8,50±0,66	8,22±0,68	8,17±0,54

Покращення зовнішнього вигляду, аромату, смаку, ніжності і соковитості вареного м'яса мало вплив і на його загальну дегустаційну оцінку, яка була вищою порівняно з контролем в І групі на 0,64 бала, в ІІ групі на 1,69, в ІІІ групі на 1,29, в ІV групі на 1,17 бала, що, в свою чергу, відбилось і на загальній дегустаційній оцінці бульйону. Загальна оцінка бульйону (таб. 10) була вищою в усіх дослідних групах тварин порівняно з контрольною: в І групі на 0,48 бала, в ІІ групі на 1,29, в ІІІ групі на 1,01 і в IV групі на 0,96 бала.

Найбільшу оцінку в балах отримав бульйон, приготовлений з м'яса бугайців ІІ дослідної групи, де раціон збагачувався гуматом натрію в поєднанні з хелатними сполуками кобальту та йоду у відповідних до таблиці 1 дозах: зовнішній вигляд вищий на 1,45 бала, аромат на 1,21, смак на 1,15 і наваристість на 1,35 бала порівняно з контролем.

Економічна ефективність підгодівлі бугайців гуматом натрію в поєднанні з хелатними сполуками (метіонатами) кобальту та йоду.

Надзвичайно важливим показником, який підтверджує доцільність корекції годівлі тварин та визначає господарське значення підгодівлі гуматом натрію в поєднанні з хелатними сполуками кобальту та йоду, є економічна ефективність їх застосування.

При цьому встановлено зниження собівартості 1 ц живої маси тварин порівняно з контролем у І групі на 5,9; в ІІ групі на 17, в ІІІ групі на 8,1 та в ІV групі на 7,6%.

На основі зниження собівартості м'яса у всіх дослідних групах відмічено зростання чистого прибутку від однієї тварини порівняно з контролем: у І-на 24 гривні, в ІІ-на 62 гривні, у ІІІ-на 32 гривні та в ІV-на 30 гривень.

При цьому встановлено підвищення рентабельності виробництва яловичини у І групі на 6,32, у ІІ-на 18,02, у ІІІ-на 8,62 та в ІV-на 8,02% порівняно з контрольною групою. Найнижчу собівартість 1 ц. м'яса, найбільший прибуток та найвищу рентабельність одержано від тварин ІІ дослідної групи.

Отже, застосування корекції годівлі бугайців гуматом натрію в поєднанні з хелатними сполуками кобальту та йоду є економічно вигідним, оскільки витрати на придбання і використання гумату натрію і хелатних сполук (метіонатів) кобальту та йоду повністю окуповуються за рахунок підвищення рентабельності виробництва яловичини.

Висновки

У дисертації узагальнено і теоретично обґрунтовано результати експериментальних досліджень з вивчення впливу підгодівлі бугайців на відгодівлі гуматом натрію як окремо, так і у поєднанні з халатними сполуками (метіонатами) кобальту і йоду на регуляцію фізіологічних процесів, м'ясну продуктивність, якість та біологічну цінність яловичини та економічну ефективність її виробництва.

1. Тривале використання в підгодівлі бугайців гумату натрію (протягом 9 місяців) не викликає негативних змін у тканинах організму тварин, сприяє підвищенню приростів живої маси.

2. Поєднання гумату натрію з хелатними сполуками (метіонатами) кобальту і йоду для корекції раціонів позитивно впливає на фізіологічні процеси, зокрема на морфобіохімічні показники крові. Збільшення вмісту гемоглобіну у всіх дослідних групах стосовно контрольної становив 5,1% в I групі, 9,6 - II групі, 7,7 - III групі та 6,9% - IV групі, при цьому ріст кількості еритроцитів відносно контролю становив відповідно 5,0; 8,3; 5,3 та 5,9%. Вміст загального білка зріс на 3,2; 9,5; 6,9 та 6,9% відповідно в групах порівняно з контролем.

3. Підгодівля тварин гуматом натрію у поєднанні з хелатними сполуками метіонатів кобальту та йоду забезпечує організм тварин у мікроелементах Co та J. Так, у контрольній групі тварин не відмічено значних коливань показників вмісту кобальту та йоду, а у дослідних групах спостерігали зростання вмісту кобальту та йоду відповідно на 12,5 та 18,5% - в I групі, 18,8 та 33,3% - в II, 14,6 та 25,9% - в III і 12,5 та 22,2% в IV групі, що забезпечувало фізіологічну потребу організму тварин.

4. Встановлено, що корекція раціонів гуматом натрію в поєднанні з хелатними сполуками (метіонатами) кобальту та йоду забезпечувала підвищення продуктивності тварин. Середньодобові прирости тварин у дослідних групах зросли на 105г в I групі,242г в II 155г в III та 160г в IV групі. Збільшився забійний вихід на 1,46% в I, 3,97 в II, та 3,96% в III і IV групах та вихід м'язової тканини на 0,87 в I, 2,28 в II групі, 1,71 в III та 0,75 в IV групах, у тому числі вищого гатунку. Разом з тим, знизився вихід сполучної та кісткової тканин: відповідно на 0,1%; 0,5; 0,3 та 0,2% в дослідних групах; та 0,94% в I, 2,2 в II, 1,83 в III та 0,97% в IV групах.

5. Виявлено на 13-14 добу зберігання перші ознаки псування яловичини в I групі, де підгодівлю проводили гуматом натрію. В II, III і IV групах, де корекція проводилась гуматом натрію у поєднанні з хелатними сполуками (метіонатами) кобальту та йоду, на 16-17 добу м'ясо було віднесено до категорії сумнівної свіжості.

6. Встановлено підвищення величини кольорового показника порівняно до контролю у всіх дослідних групах: на 1,1% в I групі, 3,5 в II, 3,0% в III і IV групах.

7. Калорійність м'яса в дослідних групах зросла на 5,6% в I групі; 9,2 в II; 7,3 в III та 7,2% в IV групах, зросли показники вмісту жиру в яловичині відповідно на 0,37% в I групі; 0,75 в II групі; 0,65 в III групі та 0,56% в IV групі, вміст протеїну на 2,06%; 2,56; 2,07; 2,13%. При цьому білковий якісний показник зріс на 0,26%; 0,62; 0,43 та 0,38% відповідно в І-IV групах.

8. При проведенні дегустаційної оцінки м'яса та бульйону туш дослідних бугайців відмічено ріст оцінки м'яса та бульйону. Загальна оцінка м'яса у дослідних групах була вищою на 0,64 бала в I групі, 1,69 в II групі, 1,29 в III та 1,17 бала в IV групі. Загальна дегустаційна оцінка бульйону була вищою у дослідних групах - на 0,48 бала в I групі, 1,29 в II, 1,01 в III та 0,96 бала в IV групах.

9. Економічна ефективність застосування гумату натрію в поєднанні із хелатними сполуками(метіонатами) кобальту та йоду для корекції раціонів годівлі відгодівельних бугайців була вищою. Зокрема, рентабельність виробництва яловичини по дослідних групах склала: 6,32% I група, 18,02 - II, 8,62 - III та 8,02%- IV група по відношенню до контрольної; собівартість 1ц м'яса зменшена у всіх дослідних групах: на 5,9% в I групі, 17% в II, 8,1% в III та 7,6% у IV групах; чистий прибуток по дослідних групах склав: I група - 24 грн, II - 62 грн, III - 32 грн і IV - 30 грн на голову.

Пропозиції виробництву

1. Для виробництва екологічно безпечної продукції тваринництва, підвищення продуктивності тварин і якості яловичини в господарствах, дефіцитних за вмістом кобальту та йоду, в кормах необхідно застосовувати мікроелементну корекцію раціонів за приписом:

- гумат натрію - 300 мг/голову;

- метіонат кобальту - 0,05 мг/кг маси тіла;

- метіонат йоду - 0,03 мг/кг маси тіла.

2. Корекцію раціонів здійснювати постійно протягом всього періоду відгодівлі тварин в запропонованій нами суміші.

3. Результати одержаних досліджень рекомендуємо використовувати у навчальних закладах аграрного напрямку при проведенні занять з годівлі, фізіології тварин, екології та ветеринарно-санітарної експертизи.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Ковальчук Р.Л. Гумат натрію та біологічно активні речовини// Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Ґжицького. - Львів, 2003.-Т.5.№2.ч.2. -С.40-43.

2. Кравців Р.Й., Ковальчук Р.Л. Гумат натрію як екологічно чистий продукт// Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького. -Львів, 2003. -Т.5.№4. -С.188-191.(Дисертант провів відбір матеріалу і оформив статтю).

3. Кравців Р.Й., Ковальчук Р.Л. Корекція раціонів відгодівельних бугайців гуматом натрію в поєднанні з металоорганічними сполуками// Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького-Львів, 2004. -Т.6.№2. -С.38-42.(Дисертант виконав експериментальні дослідження, провів статистичну обробку і аналіз результатів, оформив статтю).

4. Ковальчук Р.Л., Кравців Р.Й. Вплив гумату натрію в поєднанні з металоорганічними сполуками на морфологічні та фізичні показники м'яса бугайців на відгодівлі.// Сільський господар. -2005. -№ 3-4. -С.11-13. (Дисертант виконав експериментальні дослідження, провів статистичну обробку і аналіз результатів, оформив статтю).

5. Деклараційний патент на винахід № 68795А, Україна, 7 A23K1/18, A01K67/02 / Кравців Р.Й., Ковальчук Р.Л. “Спосіб підвищення продуктивності і якості продукції бугайців на відгодівлі.” Заявл. 27.10.2003. Опубл. 16.08.2004. Бюл. №8 (Дисертант виконав експериментальні дослідження, провів статистичну обробку і аналіз результатів, оформив заявку на винахід і отримав патент України).

6. Деклараційний патент на корисну модель №14349, Україна, МПК (2006) A23K1/18 / Кравців Р.Й., Паска М.З., Ковальчук Р.Л., Личук М.Б. “Спосіб підвищення продуктивності бугайців і покращення фізико-хімічних та біохімічних властивостей м'яса в умовах дефіциту мікроелементів”. Заявл. 07.11.2005. Опубл. 15.05.2006. Бюл. №5 (Дисертант виконав експериментальні дослідження, провів статистичну обробку і аналіз результатів, оформив заявку на корисну модель і отримав патент України).

7. Використання біологічно активних речовин (хелатних сполук кобальту та йоду) у поєднанні з гуматом натрію в тваринництві та ветеринарній медицині: // Методичні рекомендації (затверджені науково методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини МАП України) / Кравців Р.Й., Ковальчук Р.Л., Ковальчук Л.В., Стадник А.М. - Львів,2006. - 20 с. (Дисертант виконав експериментальні дослідження, провів статистичну обробку і аналіз результатів, оформив методичні рекомендації).

8. Ковальчук Р.Л., Кравців Р.Й., Ковальчук Л.В. Гумат натрію і хелатні сполуки (метіонати) кобальту та йоду у раціонах відгодівельного молодняку як засіб ефективного підвищення продуктивності та якості яловичини // Інформ. листок Льв. ЦНТЕІ. - Львів, 2006. - №1. - 10с. (Дисертант виконав експериментальні дослідження, провів статистичну обробку і аналіз результатів, оформив інформаційний листок).

Анотація

Ковальчук Р.Л. Ветеринарно-санітарна і якісна оцінка яловичини за відгодівлі бугайців кормами, збагаченими гуматом натрію та метіонатами кобальту і йоду. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.09 - ветеринарно-санітарна експертиза. - Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького. - Львів, 2007.

Дисертація присвячена вивченню впливу підгодівлі бугайців гуматом натрію та гуматом натрію в поєднанні з хелатними сполуками(метіонатами) кобальту і йоду на інтенсивність перебігу фізіологічних процесів в організмі тварин, їх продуктивність та якість одержаної від них продукції.

Вивчено вплив підгодівлі гуматом натрію та гуматом натрію в поєднанні з хелатними сполуками (метіонатами) кобальту і йоду в різних пропорціях на якість продукції. Встановлено, що корекція раціонів дослідних бугайців гуматом натрію в поєднанні з метіонатами кобальту і йоду позитивно впливає на гематологічні показники, активність ферментів переамінування, інтенсивність обміну речовин в організмі тварин, не викликаючи порушень їхнього клінічного стану. Вивчено вплив підгодівлі на продуктивність та забійні якості яловичини. Встановлено, що підгодівля бугайців гуматом натрію в поєднанні з метіонатами кобальту і йоду покращує харчову цінність, фізико-хімічні і санітарні показники отриманої від них яловичини. Розраховано економічний ефект та розроблено рекомендації щодо комплексного використання гумату натрію з метіонатами кобальту і йоду при відгодівлі великої рогатої худоби у відповідних дозах.

Ключові слова: бугайці, метіонати, хелатні сполуки кобальту і йоду,гумат натрію, продуктивність, якість яловичини.

Аннотация

Ковальчук Р.Л. Ветеринарно-санитарная и качественная оценка говядины при откорме бычков кормами, обогащенными гуматом натрия с метионатами кобальта и йода. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.09 - ветеринарно-санитарная экспертиза. - Львовская национальная академия ветеринарной медицины имени С.З. Гжицкого. - Львов, 2007.

Диссертация посвящена изучению влияния подкормки бычков гуматом натрия и гуматом натрия совместно с хелатными соединениями (метионатами) кобальта и йода на интенсивность течения физиологических процессов в организме животных, их продуктивные показатели и качество полученной от них продукции.

Для осуществления цели были поставлены такие задачи:

- определить действие гумата натрия как отдельно, так и в совокупности с хелатными соединениями Co и J на организм животных;

- определить действие гумата натрия и хелатных соединений на мясную продуктивность, скорость и интенсивность роста;

- изучить влияние гумата натрия и хелатных соединений на убойные и мясные показатели бычков;

- провести ветеринарно-санитарную оценку говядины и изучить ее химический состав и биологическую ценность;

- рассчитать экономическую эффективность применяемых биологически

активных веществ в откорме бычков.

Обеспечение населения полноценными, экологически чистыми продуктами питания и достижение высокой продуктивности животных, улучшения качества говядины возможно только при полноценном питании, сбалансированом откорме не только макро-, но и микроэлементами.

Новизна осуществленных исследований состоит в том, что впервые были проведены комплексные исследования по изучению влияния гумата натрия в совокупности с хелатными соединениями (метионатами Co и J ) на продуктивность, ветеринарно - санитарные и качественные характеристики мяса бычков.

Исследования проведены в хозяйстве „Ямница” Тисменецкого района Ивано-Франковской области.

Установлено , что в имеющихся в хозяйстве кормах животные обеспечены Co на 32%, J на 46% от физиологической потребности. Подкормка бычков на откорме хелатными соединениями Co и J в совокупности с гуматом натрия (300-500 мг/голову) метионат кобальта (0,05-0,06 мг/кг м.т) и метионат йода (0,03-0,05 мг/кг м.т) разрешила устранить нехватку этих микроэлементов в их рационах.

Применение разных доз хелатных соединений Co и J в совокупности с разными дозами гумата натрия сделало возможным изучить их влияние на физиолого-биохимический статус организма бычков на откорме, их продуктивность и качество полученной от них говядины.

Установлено, что коррекция рационов опытных бычков гуматом натрия совместно с метионатами кобальта и йода положительно влияет на гематологические показатели, активность ферментов переаминирования, интенсивность обмена веществ в организме животных, не вызывая нарушений их клинического состояния.

Изучено влияние на продуктивность и убойные качества говядины, установлено, что подкормка бычков гуматом натрия совместно с метионатами кобальта и йода повышает продуктивность животных, убойный выход, морфологический состав туш и улучшает его питательную ценность, физико-химические и санитарные показатели.

В диссертации теоретически доказано и описано результаты экспериментальных исследований по изучению влияния подкормки бычков гуматом натрия как отдельно, так и в совокупности с хелатными соединениями Co и J на организм животных.

Рассчитано экономическую эффективность и разработано рекомендации по комплексному использованию гумата натрия с метионатами кобальта и йода при откорме крупного рогатого скота в соответствующих пропорциях:

- гумат натрия - 300 мг/голову;

- метионат кобальта - 0,05 мг/кг массы тела;

- метионат йода - 0,03 мг/кг массы тела.

Ключевые слова: бычки, метионаты, хелатные соединения кобальта и йода, гумат натрия, продуктивность, качество говядины.

Annotation

Kovaljchuk R. L. Veterinary - sanitary and valuation of beef of hike - quality bull fallening with feeds which are enriched with sodium humate and methionates of cobalt and iodine. - Manuscript.

Thesis presented for the scientific degree of candidate of veterinary sciences on speciality 16.00.09 - veterinary - sanitary examination. - Lviv national academy of veterinary medicine named after S. Z. Gzhytskyj. - Lviv, 2007.

Thesis is dedicated to the studying about the influence of feeding up the bulls with sodium humat and sodium humat in comparison with chelates compounds (methionates) cobalt and iodine on the intensity of course of physiological processes in animal organisms, their productivity and quality of their production.

The influence of feeding up with sodium humate in comparison with chelate compounds (metionates) cobalt and iodine, in different proportion. Was studied it was determined that the correction of rations of experimental bulls with sodium humates in the comparison with methionates of cobalt and iodine has a positive influence on hematological indices, the activity of some enzymes of preaminated the intensity of metabolism in the organism of animals and doesn't cause the violation of their clinical state, it was studied the influence on the productivity and slaughtered quality of beef. It was determined that the feeding up of bulls with sodium humates in comparison with cobalt methionates and iodine improves the nutritional value, physical - chemical and sanitary indices of received beef.