Тяжка поєднана травма (принципи організаційної та лікувальної тактики надання уніфікованої невідкладної медичної допомоги постраждалим в ранньому періоді травматичної хвороби)

Як показав аналіз, в ОГ частота виконання інтенсивних маніпуляцій більша у порівнянні з такою у КГ.

Потерпілих з травматичним пошкодженням бригадами ШМД госпіталізували: до обласних клінічних лікарень (ОКЛ) - 15%, в яких хірургів було 22,5%, нейрохірургів - 16,5%, травматологів - 16,5%, анестезіологів - 23%; до міських лікарень (МЛ) - 23,3%, де хірургів було 26,4%, нейрохірургів - 40,7%, травматологів - 37,6%, анестезіологів - 41%; до лікарень ШМД - 15,5%, в яких хірургів було 9,7%, нейрохірургів - 38,7%, травматологів - 12,5%, анестезіологів - 10,4%; до центральних районних лікарень (ЦРЛ) - 46,2%, в яких хірургів було 41,3%, нейрохірургів - 4%, травматологів - 41,6%, анестезіологів - 25,6%.

Таблиця 1

Виконання інтенсивних маніпуляцій у потерпілих з ТПТ на догоспітальному етапі за даними приймального відділення КМКЛШМД

Під час аналізу середніх показників забезпеченості ОКЛ фахівцями встановлено певну невідповідність, а саме 10,25 посади нейрохірургів та 34,5 посади травматологів, що не відповідає кількості госпіталізованих потерпілих з ТПТ, крім того, їх розподіл по регіонах нерівномірний. У МЛ розподіл фахівців усіх спеціальностей відповідає потребам; у ЦРЛ, до яких госпіталізують 46,2% потерпілих з ТПТ, забезпечення фахівцями необхідних спеціальностей значно нижче потреб, особливо нейрохірургами та анестезіологами, які не в змозі забезпечити якісну медичну допомогу потерпілим з ТПТ. В ЛШМД забезпеченість фахівцями усіх спеціальностей відповідає потребам, крім того, існують профільні відділення.

Зважаючи на особливості дослідження, в КГ проведений ретроспективний аналіз послідовності надання НМД на ранньому госпітальному етапі. До уваги брали протоколи надання НМД. В КГ потерпілого госпіталізували бригадою ШМД до приймального відділення, де його оглядав спеціаліст залежно від попереднього діагнозу, встановленого на догоспітальному етапі.

Недоліком схеми була відсутність узгодженої послідовності дій під час обстеження потерпілого між лікарями приймального відділення, що спричиняло діагностичні та лікувальні помилки, збільшення тривалості обстеження та перебування потерпілих у приймальному відділенні.

Нами розроблена та впроваджена лікувально-діагностична протокольна схема надання НМД потерпілим з ТПТ на ранньому госпітальному етапі, основним організаційним принципом якого є створення протишокової палати, до якої спрямовують всіх потерпілих з травмою і де проводять первинне та вторинне сортування. Основними фахівцями у протишоковій палаті, які здійснюють огляд потерпілих, є анестезіолог та хірург відділення політравми. За необхідності залучають нейрохірурга та травматолога. В протишоковій палаті потерпілих розподіляють на дві групи залежно від тяжкості загального стану - стабільного та нестабільного відповідно до прийнятих критеріїв. В подальшому, відповідно до запропонованої протокольної схеми, хворим кожної групи проводять відповідну інтенсивну терапію та визначають обсяг необхідних досліджень. Крім того, всіх потерпілих розподіляють залежно від ДТПАД на чотири групи: з ДЧМТ, ДТОГП, ДТЖ, ДСТ. Основними шкалами, які використовували з метою визначення тяжкості стану потерпілих були TS та ISS. В подальшому для кожної групи в залежно від ДТПАД розроблено окрему протокольну схему надання медичної допомоги.

Порівнюючи ефективність запропонованого алгоритму під час надання НМД потерпілим з ТПТ на догоспітальному та ранньому госпітальному етапах, ми проаналізували строки від моменту їх госпіталізації, до виконання необхідних інтенсивних маніпуляцій. В КГ алгоритм за схемою АВС не застосовували інтубацію трахеї, ШВЛ здійснювали у середньому (18,4 ± 0,9) хв після госпіталізації хворого, катетеризацію центральних вен - через (14,9 ± 0,7) хв, іммобілізацію шийного відділу хребта через (12,8 ± 0,5) хв, тимчасову іммобілізацію кінцівок - через (32,6 ± 1,2) хв, торакоцентез за наявності напруженого пневмотораксу - через (27,5 ± 0,9) хв. В ОГ алгоритм за схемою АВС застосований у всіх потерпілих, інтубація трахеї, ШВЛ здійснена - через (-7,1 ± 0,3) хв після госпіталізації, катетеризація центральних вен - через (5,2 ± 0,3) хв, іммобілізація шийного відділу хребта - через (3,1 ± 0,1) хв, тимчасова іммобілізація кінцівок - через (18,6 ± 0,8) хв, торакоцентез за наявності напруженого пневмотораксу - через (12,0 ± 0,5) хв. Загалом тривалість перебування у приймальному відділенні потерпілих ОГ була на 15 хв коротше, ніж хворих КГ.

Під час аналізу діагностичних помилок у ранньому госпітальному етапі (приймальне відділення) встановлено, що у КГ тяжкість стану (ступінь шоку) недооцінена у 178 (23,8%) хворих, порушення схеми обстеження - у 525 (67,9%), несвоєчасне диференціювання ознак ”гострого живота” при травмі органів черевної порожнини, несвоєчасне розпізнавання гемопневмотораксу від травми органів грудної порожнини - у 37 (6,8%), помилки під час визначення ступеня тяжкості ЧМТ - у 202 (26,1%); в ОГ тяжкість стану хворого (ступінь шоку) недооцінена у 76 (7,3%), порушення алгоритму (схеми) обстеження - у 62 (5,9%), несвоєчасне розпізнавання ознак ”гострого живота” при травмі органів черевної порожнини - у 21 (6,1%), несвоєчасне диференціювання гемопневмотораксу від травми органів грудної порожнини - у 20 (2,7%), помилки під час визначення ступеня тяжкості ЧМТ - у 41 (3,9%).

На основі аналізу отриманих результатів науково обґрунтована концепція організації та тактики надання уніфікованої НМД на догоспітальному та госпітальному етапах потерпілим з ТПТ в РПТХ, основними положеннями якої є: створення для лікарів хірургічного профілю уніфікованої програми з лікування “травми“, запровадження нової лікарської спеціальності “хірург травми“, організація системи центрів травми на базі існуючих багатопрофільних лікувальних закладів України. Так, для центрів травми першого рівня доцільно використати існуючі ЛШМД або потужні МЛ після проведення їх структурної перебудови з включенням до їх складу спеціалізованих відділень: загальної хірургії, інтенсивної терапії, травматології та нейрохірургії, з розташуванням на їх базі університетських клінік. Другий рівень центрів травми доцільно створювати реорганізуючи МЛ шляхом включення до складу чергових хірургічних бригад таких фахівців, як загальний хірург, анестезіолог, травматолог та нейрохірург, з відповідним обладнанням. Центри третього рівня утворювати в ЦРЛ з обов'язковою наявністю “хірурга травми”.

Таким чином, застосування запропанованих організаційних заходів дало змогу уніфікувати та покращити надання НМД потерпілим з ТПТ в РПТХ, зменшити летальність в ОГ на 12,6%.

ВИСНОВКИ

В роботі наведено клініко-епідеміологічну характеристику тяжкої поєднаної травми залежно від домінування пошкодження певної анатомічної ділянки. Розроблені діагностично-лікувальні протокольні схеми надання невідкладної медичної допомоги в ранньому періоді травматичної хвороби потерпілим з тяжкою поєднаною травмою залежно від тяжкості їх стану та переважання пошкодження певної анатомічної ділянки. Науково обґрунтовано концепцію організації та тактики надання уніфікованої невідкладної медичної допомоги на догоспітальному та госпітальному етапах потерпілим з тяжкою поєднаною травмою в ранньому періоді травматичної хвороби.

1. На підставі вивчення клініко-епідеміологічних аспектів тяжкої поєднаної травми доведено, що її частота становить 3,8% в структурі травматичних пошкоджень. В структурі тяжкої поєднаної травми, за матеріалами дослідження в ОГ у 27,7% потерпілих домінує черепно-мозкова травма, у 21,6% - травма органів грудної порожнини, у 35,1% - травма живота, у 15,6% - скелетна травма. За тяжкої поєднаної травми 13,2% потерпілих госпіталізують у стабільному стані, 86,8% - у нестабільному.

2. Внаслідок тяжкого перебігу у потерпілих з домінуючою черепно-мозковою травмою в ранньому періоді травматичної хвороби синдром поліорганної недостатності виникає у 32,9%, з домінуючою травмою органів грудної порожнини - у 30,5%, з домінуючою травмою живота - у 38,7%, з домінуючою скелетною травмою - у 32,3% в КГ. Застосування нових організаційних та лікувальних принципів в ОГ під час надання допомоги потерпілим з тяжкою поєднаною травмою сприяло зменшенню частоти ускладнень при домінуючій черепно-мозковій травмі - до 27,2%, домінуючій травмі органів грудної порожнини - до 24,1%, домінуючій травмі живота - до 31,4%, домінуючій скелетній травмі - до 26,1%. Відповідно частота виникнення синдрому поліорганної недостатності у хворих основної групи знизилась на 6,4% у порівнянні з такою у хворих контрольної групи.

3. Встановлені певні особливості розладів гомеостазу (біохімічних показників, газового складу, кислотно-основного стану венозної крові), внутрішньотканинного та внутрішньочеревного тиску у потерпілих з тяжкою поєднаною травмою, що визначає патогенетичні механізми порушення з огляду на тяжкість стану пацієнта та домінуванням травми певної анатомічної ділянки, зокрема, показники внутрішньотканинного тиску, дефіцит основ венозної крові та показник внутрішньочеревного тиску належать до параметрів, які впливають на летальність.

4. На підставі вивчення особливостей перебігу травматичної хвороби у потерпілих з тяжкою поєднаною травмою в ранньому періоді травматичної хвороби розроблено та впроваджено уніфіковану лікувально-діагностичну протокольну схему, зважаючи на тяжкість стану потерпілого, домінування травми певної анатомічної ділянки, застосування якої дозволило покращити якість надання невідкладної медичної допомоги: скоротилась тривалість виконання необхідних маніпуляцій в середньому у 3,5 рази, зменшилась частота лікарських помилок у 2,8 рази.

5. Встановлено, що показанням до хірургічної корекції синдрому абдомінальної компресії у потерпілих з тяжкою поєднаною травмою є підвищення внутрішньочеревного тиску понад 3,3 кПа (25 мм рт.ст.), при цьому оптимальним методом хірургічного лікування є здійснення декомпресивої лапаростомії з створенням додаткового об'єму черевної порожнини. Використання цієї методики в комплексі лікування дозволило усунути негативний вплив внутрішньочеревної гіпертензії у 92,3% потерпілих.

6. Розроблені протокольні схеми на підставі вивчення патогенетичних особливостей змін показників внутрішньотканинного тиску, дефіциту основ венозної крові та внутрішньочеревного тиску та використання нових методик оперативних втручань. Застосування схеми у практичній діяльності дозволило знизити летальність в ранньому періоді травматичної хвороби у потерпілих основної групи з домінуючою черепно-мозковою травмою - на 19,8%, з домінуючою травмою органів грудної порожнини - на 6,9%, з домінуючою травмою живота - на 15,0%, з домінуючою скелетною травмою - на 5,6% загальної летальності - на 12,6% у порівнянні з цими показниками у контрольній групі.

7. Встановлено, що, в середньому по Україні невідкладну медичну допомогу 52,5% потерпілим з тяжкою поєднаною травмою на догоспітальному етапі надають фельдшерські бригади. Карети швидкої медичної допомоги оснащені необхідним обладнанням на 20% від потрібного. У 46,2% спостережень потерпілих з тяжкою поєднаною травмою госпіталізують до центральної районної лікарні, в якій спеціалізована медична допомога обмежена (у 90 таких лікарнях працюють 132,5 анестезіолога та 2,5 нейрохірурга).

8. Розроблена концепція лікування потерпілих з тяжкою поєднаною травмою передбачає створення системи центрів травми в Україні шляхом реорганізації існуючих медично-профілактичних закладів: перший рівень - на базі лікарень швидкої медичної допомоги, другий - на базі міських лікарень, третій - на базі центральних районних лікарень.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Асланян С. А., Асланян А. А., Рощин Г. Г., Тутченко Н. І. Диагностика и хирургия повреждений печени. - К.: Здоровья, 1996. - 112 с.

2. Довiдник з медичної допомоги на догоспiтальному етапi / I. С. Зозуля, А. В. Вершигора, Т. В. Адамович, В. О. Волошин, Т. І. Ганджа, Л. І. Городченко, І. О. Довголюк, В.Б.Ковалевский, О. К. Костюк, О. В. Курашов, В. А. Несукай, Л. А.Обозинська, Л. Л. Поліщук, Г. Г. Рощін, М. Ф. Соколов, М. І. Тутченко, В. К. Худошин, В. О. Батін, О. О. Бєляева, Б. І. Слонецький. - К.: Здоров'я. - 1998. - 200 с.

3. Перша допомога: Підручник для інструктора Червоного Хреста / І. Г. Усіченко, Ю. В. Кляцький, М. В. Нацюк, Райт Девид, Г. Г. Рощін, А. С. Матійко, А. М. Хабарова, А. Д.Загребельний, О. С.Заграничний. - К.: Тов. Червоного Хреста. - 1999. - 177 с.

4. Бальна оцінка тяжкості травм: Навчальний посібник / Г. Г. Рощін, Ю. В. Поляченко, О. В. Мазуренко, С. О. Гур'єв, Н. М. Барамія, Г. Ф. Мацідонська, Ф. М. Новіков, Т. В. Гергая; Під. ред. Г. Г. Рощіна. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. - 70 с.

5. Протоколи з надання екстреної медичної допомоги у разі невідкладних станів: Практичний посібник / В. Ф. Москаленко, Г. Г. Рощін, Л. М. Анкін, Н. М. Барамія, А. В. Вершигора, В.О. Волошин, Ю. О. Гайдаєв, С. О. Гур'єв, Я. Л. Заруцький, І. С. Зозуля, А. П. Картиш, Ю. В. Кляцький, М. М. Корнієнко, С. С. Леуш, О. В. Мазуренко, Г. Ф. Мацідонська, М. В. Нацюк, Ю. В. Поляченко, С. В. Синельник, М. Ф. Соколов, М. І. Тутченко, І. П. Шлапак, Є. Є. Шунько; Під. ред. В. Ф. Москаленко, Г. Г. Рощіна. - К.: Фарм Арт, 2001. - 112с.

6. Довідник з надання медичної допомоги потерпілим при дорожньо-транспортних пригодах / Г. Г. Рощін, В. А. Андрейчин, М. В. Нацюк, І. П. Семенів, І. В. Шібель. - К.: Лік, 2004. - 43 с.

7. Діяльність швидкої медичної допомоги України за 1990 - 2002 роки: Довідковий посібник / Г. Г. Рощін, С. В. Синельник, А. В. Вершигора, В. Н. Завальний, О. З.Набоченко; Під. ред. Г. Г. Рощіна. - К.: Духовний світ”, 2004. - 159 с.

8. Лікарні швидкої медичної допомоги України в 2000-2003 роках: Довідковий посібник / Г. Г. Рощін, В. Н. Завальний, А. Г. Лобода, М. М. Михайловський, Л. В. Павленко; Під. ред. Г. Г. Рощіна. - К.: Ферзь-Та, 2004. - 150 с.

9. Військова хірургія з хірургією надзвичайних ситуацій: Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів / В. Я. Білий, П. І. Білінський, В. В. Бігуняк, В. В. Бурлука, В. М. Величко, І. М. Герасимів, А. А. Гудима, В. М. Денисенко, Я. Л. Заруцький, С. О. Король, Я. С. Кукуруз, І. С. Кулянда, А. М. Лакша, М. М. Михайловський, Ф. І. Панов, М. Є. Поліщук, П. К. Розумний, Г. Г. Рощін, І. В. Собко, О. І. Уманець; Під. ред. В. Я. Білого. - Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2004. - 324 с.

10. Барамія Н. М., Г. Г. Рощін, В. М. Хворостина, М. М. Новікова. Розрив двох з трьох селезінок у хворого з травмою черевної порожнини // Клiн. хiрургiя. - 1994. - № 10. - C. 68-69.

11. Барамия Н.М., Рощин Г. Г., Кукуруз Я. С., Воробей А. В., Заруцкий Я. Л., Новиков Ф. Н., Сацык С. П., Швед А. И. Десятилетний опыт лечения ранений сердца и перикарда // Клiн. хiрургiя. - 1996. - № 7. - C. 21-22.

12. Рощін Г. Г., Мазуренко О. В. Спосіб органозберігаючої операції з використанням очеревини з приводу травматичного ушкодження селезінки // Клін. хірургія. - 1997. - № 7-8. - С. 93-94.

13. Белый В. Я., Полищук Н. Е.,Барамия Н. Н., Заруцкий Я. Л., Рощин Г. Г. Особенности диагностики повреждения печени при закрытой сочетанной травме // Клiн. хiрургiя. - 1997.- № 7. - C. 29-31.

14. Рощин Г. Г., Бурлука В. В.,Тутченко М. I.,Денисенко В. М., Шлапак И. П., Барамия Н. Н. Выбор сроков и методов хирургического лечения повреждения костей грудной клетки при сочетанной закрытой травме груди в остром и раннем периодах травматической болезни // Клiн. хiрургiя. - 1997. - № 7-8. - C. 40-42.

15. Рощін Г. Г., Мазуренко О. В., Мусієнко А. В. Пiсляоперацiйнi ускладнення у потерпiлих з ізольованою та поєднаною травмою // Клiн. хiрургiя - 1998. - № 4. - С. 23 - 24.

16. Шалимов А. А., Гайко Г. В., Рощин Г. Г., Полищук Н. Е., Барамия Н. Н., Тутченко Н. И., Шлапак И. П., Анкин Л. Н., Мазуренко О. В., Малиновский Ю. Ф., Заруцкий Я. Л. Концептуальные аспекты оказания неотложной помощи пострадавшим с травмой // Клiн. хірургія. - 1998. - № 7. - С. 44-45.

17. Рощін Г. Г., Поляченко Ю. В., Барамія Н. М., Мазуренко О. В., Новіков Ф. М., Кукуруз Я. С., Бондаренко О. С. Стандартизована карта первинного огляду травмованого // Шпитал. хірургія. - 2000. - № 3.- С. 120-126.

18. Барамия Н. Н., Рощин Г. Г., Малиновский Ю. Ф., Гурьев С. Е., Пугачев А. Д., Заруцкий Я.Л., Новиков Ф. Н., Воробей А. В. Анализ деятельности клиники политравмы за 14 лет // Клiн. хірургія. - 2000. - №1. - С. 52-54.

19. Рощин Г. Г. Синдром абдоминальной компрессии у больных с изолированной и сочетанной травмой живота // Біль, знеболювання і інтенсив. терапія, 2000. - № 1д. - С. 207-210.

20. Гайко Г. В., Рощин Г. Г., Поляченко Ю. В., Анкін Л. Н.Организационные проблемы улучшения лечения пострадавших с политравмой // Травма. - 2000. - Т.1, № 2. - С. 132-138.

21. Рощин Г. Г. Декомпрессивная лапаростомия как метод выбора в лечении синдрома абдоминальной компрессии // Клiн. хiрургiя. - 2000. - № 10. - С. 38-40.

22. Рощін Г. Г., Москаленко В. Ф., Волошин В. О., Михайловський М. М. Основні положення концепції організації надання екстреної медичної допомоги населенню України за умов надзвичайних ситуацій // Вісн. соц. гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2000. - № 4. - С. 71-75.

23. Рощін Г. Г., Мазуренко О. В., Малиш І. Р. Центри травми - ключова ланка в системі лікування постраждалих з тяжкою травмою. // Укр. журн. екстрем. медицини ім. Г. О. Можаєва. - 2001. - Т. 2, № 2. - С. 47 - 49.

24. Рощін Г. Г., Волошин В. О., Рогач І. М., Вершигора А. В., Завальний В. Н., Драга Л. П., Тихенько С. В., Гуселетова Н. В., Єригіна В. Т., Алексєєва Т. Г. Аналіз роботи швидкої медичної допомоги в Україні у 2000 році // Укр. журн. екстрем. медицини ім. Г. О. Можаєва. - 2001. - Т. 2, № 3. - С. 11 - 15.

25. Рощін Г. Г., Барамія Н. М., Шлапак І. П., Малиш І. Р., Мазуренко О. В., Новіков Ф. М., Асланян С. А., Пагава О. З., Обрізан А. А., Міщенко Д. Л., Петкау В. В., Островська О. В. Прогнозування ускладнень та перебігу проникаючої множинної травми живота // Укр. журн. екстрем. медицини ім. Г. О. Можаєва. - 2002. - Т.3, № 1. - С. 13 - 17.

26. Рощин Г. Г., Мищенко Д. Л., Шлапак І. П., Пагава А. З. Синдром абдоминальной компрессии: клинико-диагностические аспекты // Укр. журн. екстрем. медицини ім. Г. О. Можаєва. - 2002. - Т.3, № 2. - С. 14 - 27.

27. Гур'єв С. О., Рощін Г. Г., Барамія Н. М., Заруцький Я. Л., Кузьмін В. Ю., Кукуруз Я. С., Новіков Ф. М., Гергая Т. В., Вендолін В. Ю. Клінічний перебіг травматичної хвороби у постраждалих з полісистемною та поліорганною травмою // Літопис травматології та ортопедії. - 2002. - № 3-4. - С. 62 - 64.

28. Малыш И. Р., Рощин Г. Г., Алексеенко Н. В., Згржебловская Л. В. Проблемы мониторинга в практике экстремальной медицины // Укр. журн. екстрем. медицини ім. Г. О. Можаєва. - 2002. - Т. 3, № 4.- С. 10- 16.

29. Рощин Г. Г., Малыш И. Р., Шлапак И. П.,Сахно О. В. Прогностические критерии развития мультиорганной дисфункции у пострадавших с политравмой // Укр. журн. екстрем. медицини ім. Г. О. Можаєва. - 2002. - Т.3, № 4. - С. 27- 32.

30. Рощін Г. Г., Корнієнко М. М., Завальний В. Н., Лобода А. Г., Михайловський М. М., Павленко Л. В. Лікарні швидкої медичної допомоги України в концепції реформування системи екстреної медичної допомоги // Укр. журн. екстрем. медицини ім. Г. О. Можаєва. - 2004. - Т.5, № 1 (Д). - С. 7 - 14.

31. Рощін Г. Г., Гур'єв С. О., Новіков Ф. М. Аналіз надання медичної допомоги постраждалим внаслідок катастрофічного землетрусу 27 грудня 2003 року в Ісламській Республіці Іран // Укр. журн. екстрем. медицини ім. Г. О. Можаєва.- 2004. - Т.5, № 3. - С. 6 - 10.

32. Рощин Г. Г. Уніфікація невідкладної медичної допомоги постраждалим з тяжкою поєднаною травмою // Укр. журн. екстрем. медицини ім. Г. О. Можаєва. - 2005. - Т. 6, № 2. - С. 9 - 11.

33. Рощин Г. Г. Прогностичні критерії розвитку ускладнень в ранньому періоді травматичної хвороби у постраждалих з тяжкою поєднаною травмою // Укр. журн. екстрем. медицини ім. Г. О. Можаєва. - 2005. - Т.6, № 1. - С. 55 - 57.

34. Анкин Л. Н., Рощин Г. Г., Полищук Н. Е.,Трещинский А. И., Шлапак И. П. Диагностика и лечение сочетанной черепно-мозговой и скелетной травмы // Вестн. травматологии и ортопедии им. Н. Н. Приорова. - 1997. - № 1. - С. 15-18.

35. Рощін Г. Г. Особливості надання спеціалізованої медичної допомоги постраждалим з політравмою. // Проблемы военного здравоохранения и пути его реформирования: Сб. науч. тр. - К.: Логос, 1997. - С. 377-383.

36. Гур'єв С. О., Рощін Г. Г., Барамія М. М., Заруцький Я. Л., Кукуруз Я. С., Новіков Ф. М., Гергая Т. В., Сацик С. П., Вендолін Ю. В. Полісистемні та поліорганні пошкодження // Літопис травматології та ортопедії, присвячений 75-річчю кафедри травматології та ортопедії НМУ. - К.: Ленвіт, 1999. - С.72-73.

37. Соколов Н. Ф., Белогривенко С. Г., Вятченко Е. В., Рощин Г. Г. Закрытые повреждения сердца в генезе сочетанной травмы // Проблеми військової охорони здоров'я: Зб. наук. праць Української військово-медичної академії. - К., 2000. - Вип. 7. - С. 163-168.

38. Рощин Г. Г., Поляченко Ю. В., Барамия Н. Н., Анкин Н. Л., Заруцький Я. Л., Бурлука В. В., Король С. А., Анкин Л. Н. Лечение переломов бедра у пострадавших с тяжелой политравмой // Зб. наук. праць співробітн. КМАПО ім. П. Л. Шупика. - К., 2000. - Вип. 9, кн. 1. - С. 282-292.

39. Рощин Г. Г. Опыт использования декомпрессивной лапаростомии в лечении синдрома абдоминальной компрессии // Зб. наук. праць співробітн. КМАПО ім. П. Л. Шупика. - К., 2000. - Вип. 9, кн. 4. - С. 1057-1062.

40. Рощин Г. Г. Течение послеоперационного периода у пострадавших с повреждениями двенадцатиперстной кишки // Новые технологии в хирургии: Сб. науч. работ, посвящ. 75-летию кафедры хирургии КМАПО им. П. Л. Шупика. - К., 1997. - С. 146-147.

41. Рощін Г. Г., Гайдаєв Ю. О., Барамія Н. М., Заруцький Я. Л. Організаційні основи створення та перший досвід роботи науково-практичного центру політравми в системі Державної служби медицини катастроф // Проблеми військової охорони здоров'я: Зб. наук. праць Української військ.-мед. акад. - К., 2001. - Вип. 8. - С.330-335.

42. Барамія Н. М., Рощін Г. Г., Анкін Л. М., Заруцький Я. Л., Новіков Ф. Н. Діагностика закритих пошкоджень живота при поєднаній травмі // Сучасні аспекти невідкладної медичної допомоги: Матеріали ювіл. науч.-практ. конф., присвяч. 25-річчю створення Львівської МКЛШМД. - Львів, 1997. - С. 12-13.

43. Орда О. М., Рощін Г. Г., Михайловський М. М., Лобода А. Г. Основні компоненти концепції реформування системи надання екстреної медичної допомоги в повсякденних умовах, та за умов надзвичайних ситуацій в Україні // Х конг. світ. федерації Укр. лік. товариств. - Чернівці, 2004. - С. 652-653.

44. Мазуренко О. В., Рощін Г. Г., Барамія Н. М., Новіков Ф. М., Кузьмін В. Ю. Використання шкал для оцінки ступеня тяжкості постраждалих з травмою // Зб. наук. праць Укр. військ.-мед. акад. - К., 2002. - Вип. 11. - С.64-73.

45. Рощін Г. Г., Новикова М. Н., Заруцький Я. Л., Гайдаев Ю. А., Полосенко С. С. Место эхографии в диагностике повреждений паренхиматозных органов при закрытых травмах живота // Зб. тез 1-ї Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю “Політравма - сучасна концепція надання медичної допомоги”. - К., 2002. - С. 111.

46. Деклараційний патент 12466 А Україна. МПК 5А61В17/00. Спосіб хірургічного лікування чисельних та сегментарних переломів ребер / В. В. Бурлука, Г. Г. Рощін, М. І. Тутченко, В. М. Денисенко, Я. С. Кукуруз (Україна). - Заявлено 01.07.96; Опубл. 28.02.97 // Бюл. .№ 1.

47. Деклараційний патент 48738 А Україна. МПК 7А61В м5/00. Пристрій для введення трансфузійних рідин / Г. Г. Рощін, В. С. Вітітін, В. М. Глущенко, Л. О. Гріффен, С. О. Гур'єв, О. Г. Дяченко, І. В. Ігнатов, М. М. Михайловський, А. А. Обрізан (Україна). - Заявлено 27.11.01; Опубл. 15.08.02. // Бюл. № 8.

48. Деклараційний патент 51295 А Україна. МПК 7А61В5/00. Спосіб корекції інфузійної програми для хворих з тяжкою операційною та/чи механічною травмою та пристрій для вимірювання інтерстиційного тиску тканин / Г. Г. Рощін, Л. М. Карпенко, М. Ф. Дрюк, В. В. Сатмарі, Н. В. Олексієнко (Україна). - Заявлено 15.02.02; Опубл. 15.11.02. // Бюл. № 12.

49. Деклараційний патент 66156 А Україна. МПК 7А61В17/00. Спосіб лікування синдрому абдомінальної компресії при поєднаних травмах органів черевної порожнини / Г. Г. Рощін, Н. М. Барамія, О. З. Пагава, В. О. Крилюк (Україна). - Заявлено 05.08.03; Опубл. 15.04.04. // Бюл. .№ 4.

50. Рощін Г. Г. Хірургічна тактика та лікування синдрому абдомінальної компресії при тяжкій поєднаній травмі // Матеріали ЧЧЙ з'їзду хірургів України. - Запоріжжя, 2005. - С. 92-93.

51. Roshchin G. G., Guriev S. E., Padalka V. N. Mobile Ukrainian Hospital in the Earthquake in Turkey // Prehosp. Disast. Med. - 2000. - Vol. 15, N 3. - P. - 279.

52. Roshchin G. G., Mazurenko O.V. Ukrainian disaster medicine team mission to India following the Earthquake of 2001 // Prehosp. Disast. Meg. - 2001. - Vol. 17, N 3. - P. 163-166.

53. Roshchin G.,Savinsky V. Surgical treatment of the flail chest // Europ. Soc. of Surg. - Krakow, Poland. Abst. book, 2000. - Abst. N 100. - P. 98.

54. Surgical treatment abdominal compartment syndrome at victims with abdominal trauma / G. G. Roshchin, N. N. Baramija, A. Z. Pagava, O. V. Mazurenko, V. O.Krilyk // Wld Congr. of Abdominal Compatible Syndrome. - Noosa Australia, Abstr. book, 2004. - Abstr. N 81. - P. 1-2.

55. Tutchenko M., Roshchin G., Giydaev Y., Feleshtinsky Y., Slonetskiy B., Churbakov A., Pashkoriy K./ Diagnosis and management of the abdominal injuries combined with head trauma // Europ. Soc. of Surg. - Leuven, Belgium, Abstr. book, 2001. - P. 19-20.

56. Надання медичної допомоги постраждалим з політравмою на догоспітальному етапі: Метод. рекомендації / Г. Г. Рощін, Ю. О. Гайдаєв, О. В. Мазуренко, С. О. Гур'єв, Н. М. Барамія, Я. Л. Заруцький, Я. С. Кукуруз, І. Р. Малиш: Під. ред. Г. Г. Рощіна. - К., - 2003. - 33 с.

57. Протоколи з надання екстреної медичної допомоги постраждалим з політравмою на ранньому госпітальному етапі: Метод. рекомендації / Г. Г. Рощін, М. М. Корнієнко, Ю. О. Гайдаєв, Я. С. Кукуруз, Н. М.Барамія, С. О.Гур'єв, Я. Л.Заруцький, О. В.Мазуренко, І. Р. Малиш, Б. В. Доманський, Н. В. Гуселетова, В. В. Сатмарі, В. О. Крилюк, Н. І. Іскра: Під. ред. Г. Г. Рощіна. - К., 2004. - 53 с.

58. Уніфікована програма медичної підготовки рятувальників та інших фахівців, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і не мають медичної освіти: Метод. рекомендації / Г. Г. Рощін, М. В. Нацюк, О. С. Кузнєцов, В. М. Падалка, О. Л. Зіневич, Н. І. Іскра. - К., 2005. - 44 с.

АНОТАЦІЯ

Рощін Г. Г. Тяжка поєднана травма (принципи організаційної та лікувальної тактики надання уніфікованої невідкладної медичної допомоги постраждалим в ранньому періоді травматичної хвороби). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук зі спеціальності 14.01.03 - хірургія. - Інститут хірургії та трансплантології АМН України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена питанням покращання діагностики та результатів лікування потерпілих з тяжкою поєднаною травмою (ТПТ) на основі вивчення організаційних і лікувально-діагностичних причин виникнення ранніх ускладнень, летального кінця у ранньому періоді травматичної хвороби (РПТХ) і розробки уніфікованих технологій надання невідкладної стандартизованої лікувально-діагностичної допомоги залежно від тяжкості стану та домінування травми певних анатомічних ділянок.

На основі динамічного спостереження та ретроспективного аналізу медичних карток 1808 стаціонарних хворих з ТПТ досліджені та науково обґрунтовані принципи організаційної та лікувальної тактики надання уніфікованої невідкладної медичної допомоги (НМД) на догоспітальному та ранньому госпітальному етапах потерпілим з ТПТ.

Розроблене, впроваджене й науково обґрунтоване під час обстеження потерпілих з ТПТ в РПТХ нових спеціальних діагностичних пристроїв та способів оперативних втручань, визначена їх ефективність.

Апробовані та впроваджені алгоритми лікувальної та діагностичної тактики під час надання допомоги потерпілим з ТПТ залежно від стану хворого та домінування пошкодження.

Проведений аналіз організаційних заходів надання НМД потерпілим з ТПТ в РПТХ на догоспітальному та госпітальному етапах залежно від виду медичної допомоги та типу медичного закладу в регіонах України. На підставі аналізу результатів науково обґрунтовано концепцію організації та тактики надання уніфікованої НМД на догоспітальному та госпітальному етапах потерпілим з ТПТ в РПТХ.

Ключові слова: тяжка поєднана травма, травматична хвороба, домінуюче пошкодження, невідкладна медична допомога, організація.

АННОТАЦИЯ

Рощин Г.Г. Тяжелая сочетанная травма (принципы организационной и лечебной тактики оказания унифицированной неотложной медицинской помощи пострадавшим в раннем периоде травматической болезни). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.03 - хирургия. - Институт хирургии и трансплантологии АМН Украины, Киев, 2006.

Диссертация посвящена вопросам повышения эффективности существующих и разработке новых методов диагностики и лечения пострадавших с тяжелой сочетанной травмой (ТСТ) на основе изучения организационных и лечебно-диагностических причин возникновения ранних осложнений, летальности в раннем периоде травматической болезни и разработки унифицированных технологий оказания неотложной стандартизированной лечебно-диагностической помощи в зависимости от тяжести состояния и доминирования травмы определенных анатомических областей.

В соответствии с целями и задачами диссертационной работы проведено обследование 1808 больных, которые находились на лечении в отделении политравмы Киевской городской клинической больницы неотложной медицинской помощи за период с 1991 по 2002 г., в том числе 1035 - составили основную группу, 773 - контрольную.

В каждой группе выденены четыре подгруппы пострадавших в зависимости от доминирования повреждения определенной анатомической области (по Baker, 1983) с учетом угрожающих жизни повреждений: с черепно-мозговой травмой, травмой органов брюшной полости, скелетной травмой и травмой органов грудной полости.

Исследования проведены в сроки до 96 ч после травмы (ранний период травматической болезни). За данными некоторых авторов, в этот период сохраняется некомпенсированный травматический шок, выполняют неотложные оперативные вмешательства.

Для каждой подгруппы разработаны клинико-диагностические протокольные схемы, которые, кроме организационных моментов оказания неотложной медицинской помощи, предусматривают использование новых методов оперативного лечения синдрома абдоминальной компрессии, определение внутритканевого давления в целях коррекции инфузионной терапии и дефицита оснований - в целях прогнозирования возникновения синдрома полиорганной недостаточности.

При анализе результатов, полученных при использовании предложенных протокольных схем, отмечено уменьшение частоты осложнений в раннем периоде травматической болезни и летальности по сравнению с соответствующими показателями в контрольной группе.

Проанализированы организационные принципы оказания неотложной медицинской помощи пострадавшим с тяжелой сочетанной травмой на догоспитальном и раннем госпитальном этапах в зависимости от типа лечебного учреждения в регионах Украины.

Выявлены недостатки в оказании неотложной медицинской помощи пострадавшим с тяжелой сочетанной травмой как на догоспитальном, так и госпитальном этапе. Установлено, что большинству пострадавших на догоспитальном этапе медицинскую помощь оказывают фельдшерские бригады. Большинство пострадавших госпитализируют в районные больницы, где для оказания соответствующей квалифицированной медицинской помощи нет необходимых специалистов. Это явилось основанием для создания научно обоснованной концепции организации и тактики оказания унифицированной неотложной помощи пострадавшим с тяжелой сочетанной травмой в раннем периоде травматической болезни на этапах госпитализации. Основными положениями концепции является создание на базе существующих медицинских учреждений системы центров травмы в зависимости от наличия квалифицированного медицинского персонала и соответствующей материальной базы учреждения. Созданы обучающие программы оказания неотложной медицинской помощи пострадавшим с тяжелой сочетанной травмой на догоспитальном этапе для медицинского персонала.

Ключевые слова: тяжелая сочетанная травма, травматическая болезнь, доминирующее повреждение, неотложная медицинская помощь, организация.

SUMMARY

Roshchin G. G. Severe common trauma (principles of organizational and medical tactics of rendering of the injured patients urgent medical care by the victim in the early period of traumatic diseas). - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the doctor of medical sciences on a specialty 14.01.03 - surgery. - Institute of surgery and transplantology of Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2006.

The dissertation is devoted to problems of increase of efficiency existing and development of new techniques of diagnostics and treatment of injured patients with severe common trauma (SCT) on the basis of studying organizational, medical-diagnostic reasons of occurrence of early complications, a lethalit consequence in the early period of traumatic disease and development of the unified technologies of rendering of the urgent standardized medical-diagnostic care, depending on a severity state that of domination of a trauma of the certain anatomic regions.

On the basis of dynamic research that of the retrospective analysis of medical cards of 1808 inpatients with SCT it is investigated and scientifically proved principles of organizational and medical tactics of rendering of the unified urgent care on pre-hospital and early hospital stages to injured patients with severe common trauma.

It is developed, introduced and scientifically use is proved at investigation of injured patients with SСТ new special diagnostic adaptations, ways of operative methods and their definition effective.

It is approved and introduced the developed algorihythm of medical and diagnostic tactics at rendering assistance by the patient with SСТ depending on the of the severity state patient and domination of damage.

The analysis of organizational principles of rendering of the urgent care by the injured patients with SCT on pre-hospital and early hospital stages is made depending on medical aid and such as medical in regions of Ukraine. As a result of the analysis it is scientifically proved the concept of the organization and tactics of the unified urgent care on hospitalization by the injured patients with SCT in the early period of traumatic disease.

Key words: severe common trauma, traumatic disease, dominating damage, urgent medical care, organization.

Размещено на Allbest.ru