Півкульні особливості реорганізації метаболізму, морфології мозку та церебральної гемодинаміки у чоловіків та жінок похилого віку з ішемічним інсультом у відновний період

Аналіз структури кореляційних зв'язків між вмістом NAA у білій і сірій речовині головного мозку й показниками церебральної гемодинаміки (ЛСШК, Pv, TAMx, TAMN, Ri, Pi, D, КІМ) у судинах каротидного й ВББ у хворих, які перенесли ішемічний інсульт, і в КГ показав наявність статевих і півкульних особливостей реорганізації цих кореляційних зв'язків.

У чоловіків КГ вміст NAA у правій лобовій області корелює із ЛСШК у правій СМА (r=0,90), а NAA у лівій з Pv (r=0,91) і ЛСШК (r=0,88) у лівій ВСА. У потиличній області правої півкулі вміст NAA корелює із ЛСШК (r=0,82), TAMx (r=0,80), TAMN (r=0,74) у правій ВСА, і в лівій ЗСА з TAMx (r=0,80), TAMn (r=0,79), з Ri (r=-0,77), Pi (r=-0,76). Вміст NAA у лівій потиличній області має кореляцію з ЛСШК у правій ХА (r=-0,43). У чоловіків із правопівкульним інсультом вміст NAA у білій речовині правої лобової області має середній ступінь кореляції з Pi у правій ЗСА (r=0,47), а вміст NAA у лівій лобовій області з Ri у лівій ЗСА (r=0,53). У лівій потиличній області вміст NAA корелює тільки з D лівої ВСА (r=0,48).

У хворих чоловіків з локалізацією ішемічного вогнища в лівій гемісфері порівняно з КГ збільшується кількість кореляційних зв'язків між вмістом NAA і гемодинамічними показниками в окремих судинах каротидного й вертебро-базилярного басейнів. Так, вміст NAA у правій лобовій області корелює із ЛСШК у правій ЗСА (r=0,54) з TAMN у правій СМА (r=0,48), а також з Pv (r=0,46), Pi (r=0,44), ЛСШК (r=0,60) у лівій ЗСА й з TAMN (r= 0,40) у лівій ВСА. Вміст NAA у лівій лобовій області корелює з Pv (r=0,37) і D (r=0,43) правої ЗСА. Вміст NAA у правій потиличній області корелює із ЛСШК у правій ХА (r=-0,43). У лівій потиличній області вміст NAA взаємозалежний із ЛСШК у лівій ЗСА (r=0,40) і Pv у правій ЗСА (r=0,44), з TAMx у лівій ХА (r=0,58).

Таким чином, у чоловіків з локалізацією ішемічного інсульту в лівій півкулі порівняно з чоловіками із правопівкульним інсультом більше кореляційних зв'язків між вмістом NAA і рівнем церебральної гемодинаміки, що свідчить про більш широкий діапазон взаємозв'язків метаболізму й церебральної гемодинаміки при лівопівкульному інсульті. З огляду на роль гемодинаміки в регуляції метаболічних процесів у ЦНС, можливо півкульні особливості взаємозвя`зків метаболізму та церебральної гемодинаміки визначають різну інтенсивність відновлення метаболізму NAA залежно від півкульної локалізації інсульту.

Кореляційний аналіз між вмістом NAA у білій і сірій речовині головного мозку й показниками церебральної гемодинаміки у жінок, які перенесли інсульт, і в КГ показав, що в КГ жінок вміст NAA у правій лобовій області корелює з D (r=0,84), Ri (r=0,91) правої ЗСА, з Pi (r=0,88) у лівій ВСА й із ЛСШК у правій СМА (r=0,92).

Вміст NAA у лівій лобовій області має кореляції з Pv (r=0,93) і Ri (r=0,90) у лівій ЗСА й TAMx у правій ВСА (r=0,72). У потиличній області вміст NAA у правій півкулі корелює з TAMn у правій ВСА (r=0,91), у лівій півкулі з Pv у лівій ЗСА (r=0,93) і TAMn у лівій ХА (r=0,84).

У жінок з локалізацією ІІ в ПП вміст NAA у правій лобовій області корелює з Ri у правій ХА (r=-0,68), з Pv і ЛСШК у лівій ХА (відповідно r=-0,64, r=-0,68), з КІМ у лівій ЗСА (r=-0,63) і з D правої ЗСА (r=-0,50). В лівій лобовій області вміст NAA корелює з D (r=0,69) лівої ВСА. У лівій потиличній області вміст NAA корелює з Pv (r=0,92) і ЛСШК (r=0,90) у лівій СМА, з КІМ у лівій ЗСА (r=0,65), із ЛСШК у правій ВСА (r=-0,58). Вміст NAA у правій корелює з КІМ у лівій ЗСА (r=0,63) і з Pi у правій ХА (r=-0,61).

У жінок, які перенесли ІІ в ЛП вміст NAA корелює з діаметром судин каротидного басейну: вміст NAA у правій і лівій лобовій областях корелює з D правої ЗСА (r=-0,71) і лівої ВСА (r=0,69) і в правій потиличній області вміст NAA корелює із D правої ЗСА (r=-0,70) і лівої СМА (r=-0,86).

Узагальнюючи аналіз структури кореляційних зв'язків між вмістом NAA і гемодинамікою у судинах каротидного й ВББ у трьох групах жінок, слід зазначити, що в жінок з локалізацією ішемічного вогнища в правій гемісфері кількість кореляційних зв'язків порівняно КГ жінок не змінюється, але відбувається якісний перерозподіл, у той самий час, як у жінок з локалізацією ішемічного вогнища в ЛП зменшується кількість кореляційних зв'язків майже в 2 рази, що деякою мірою свідчить про більш виражені порушення взаємозв'язку метаболізму й церебральної гемодинаміки у жінок при ураженні лівої півкулі. На даному етапі досліджень не виявляється можливим дати конкретну функціональну інтерпретацію півкульних особливостей формування кореляційних зв'язків. Однак слід зазначити, що у жінок з локалізацією інсульту в ПП вище вміст NAA в ураженій півкулі порівняно із вмістом NAA в ураженій півкулі у жінок з локалізацією ішемічного вогнища в ЛП, що ймовірно зумовлене більше значним впливом церебральної гемодинаміки на відновлення метаболізму NAA у цієї категорії хворих. Таким чином, тісні взаємини метаболізму та церебральної гемодинаміки, зумовлюють не тільки патогенетичні механізми ІІ, але і впливають на стан метаболізму мозку у відновний період інсульту.

У хворих, які перенесли ІІ в каротидному басейні, у відновний період відзначаються різного ступеня виразності атрофічні, проліферативні процеси, йде формування кіст (Школьник В.М., 1999). Ці процеси викликають морфо-функціональні зміни різних структур мозку як у зоні ішемії, так і в інтактних областях. Виразність цих змін, як свідчать експериментальні, так і клінічні спостереження, визначається ступенем відновлення церебральної гемодинаміки (S. Davis, 2003).

Аналіз морфо-гемодинамічних взаємозв'язків у жінок і чоловіків, які перенесли ішемічний інсульт, і в КГ відповідної статі дозволив представити півкульні особливості формування архітектоніки цих взаємозв'язків.

Згідно із представленими даними в чоловіків КГ індекси гіпокампа, розміри мосту й індекси шлуночкової системи корелюють із ЛСШК і Pv в екстракраніальних судинах правого й лівого каротидного басейнів і в лівій ХА. У хворих відбувається якісний перерозподіл кореляційних зв'язків. У чоловіків при локалізації ішемічного вогнища в ПП констатується асиметрія взаємозв'язку морфометричних і гемодинамічних показників. Розміри мосту, довгастого мозку, гіпокампа, індекси шлуночкової системи корелюють із гемодинамікою в екстра- й інтракраніальних судинах тільки правого ураженного каротидного басейну й із ЛСШК у лівій й правій ХА. При локалізації ішемічного вогнища в лівій гемісфері гіпокамп, довгастий, середній мозок та індекси шлуночкової системи переважно корелюють із ЛСШК і Pv у судинах інтактного правого каротидного басейну (ЗСА, ВСА, СМА) і значно менше з гемодинамікою в ураженій лівій ВСА. У хворих жінок порівняно з КГ збільшується кількість кореляційних зв'язків, особливо при локалізації ішемічного вогнища в лівій гемісфері.

В осіб КГ відзначаються кореляції розмірів середнього мозку й індексів шлуночкової системи з гемодинамікою у правій й лівій ЗСА й правій ХА. У жінок з локалізацією ішемічного вогнища в лівій гемісфері індекси гіпокампа, шлуночкової системи, довгастого мозку, мосту мають кореляційні зв'язки переважно з гемодинамікою у судинах каротидного басейну ураженої лівої півкулі (ЗСА, ВСА, СМА) і менше з гемодинамікою у судинах інтактного (ВСА, СМА). При локалізації ішемічного вогнища в правій гемісфері індекси гіпокампа, шлуночкової системи, мосту корелюють із гемодинамікою в екстракраніальних судинах каротидного басейну тільки лівої інтактної півкулі (ЗСА) і з гемодинамікою у правій ХА.

Іншими словами, у жінок з лівопівкульним інсультом, у чоловіків із правопівкульним морфо-функціональний стан таких структур мозку як гіпокамп, міст, довгастий мозок і шлуночкова система визначається переважно рівнем гемодинаміки в екстра- й інтракраніальних судинах ураженого каротидного басейну, що є лімітуючою ланкою у системі цих взаємозв'язків та в певній мірі позначається на морфо-функціональному стані цих структур.

Певний внесок у розуміння міжсистемних механізмів формування постінсультних синдромів і ступеня впливу метаболічних процесів на розміри окремих структур мозку (M. Lovell et al., 2001) вносить аналіз морфо-метаболічних взаємозв'язків. У чоловіків КГ вміст метаболітів корелює лише з розмірами шлуночкової системи. Так, вміст Cho у білій речовині правої лобової області корелює з індексами шлуночкової системи BCI (r=-0,76), CMI (r=-0,79). Вміст NAА в правій лобовій області також корелює з індексом шлуночкової системи ВCI (r=-0,85), у лівій лобовій області вміст Cho з індексом СМІ (r=-0,79). У лівій потиличній області вміст Cr, Cho корелює з індексами шлуночкової системи ER (відповідно r=-0,70, r=-0,81) і вміст Cho з індексом ВCI (r=0,67).

У чоловіків з локалізацією інсульту в правій і лівій півкулі загальна кількість кореляцій порівняно з КГ не змінюється, але відбувається якісний перерозподіл. У чоловіків із правопівкульним інсультом вміст Cho у лівій лобовій області корелює з індексом шлуночкової системи ER (r=0,76) і вміст NAA (r=0,77) у лівій лобовій області з розмірами мосту (Рons TRV). Структура зв'язків між вмістом метаболітів у сірій речовині потиличної області й морфометричними показниками характеризується кореляціями між вмістом Cr, Cho у правій і лівій потиличній області й розмірами мосту Рons TRV (відповідно r=0,76, r= 0,93, r=0,88, r=0,82).

У хворих з лівопівкульним інсультом лише вміст метаболітів у потиличній області корелює з морфологічними показниками. Вміст NAA, Cr, Cho у сірій речовині лівої півкулі корелює з розмірами середнього мозку (відповідно r=-0,49, r=-0,53, r=-0,46) і вміст Cho у правій потиличній області також корелює з розмірами середнього мозку (r=-0,51), у лівій потиличній області вміст Cr корелює з розмірами мосту (r=-0,43) і Cho з розмірами довгастого мозку (r=-0,52).

Таким чином, вміст метаболітів у чоловіків КГ корелює лише з індексами шлуночкової системи, у чоловіків з локалізацією ішемічного вогнища в правій гемісфері з індексами шлуночкової системи й з розмірами мосту. При локалізації ішемічного вогнища в лівій півкулі - з розмірами шлуночкової системи, середнього мозку, довгастого й мосту.

У жінок КГ тільки вміст метаболітів у сірій речовині корелює з окремими структурами мозку: розміри гіпокампа корелюють з вмістом Cho (r=-0,93) у правій і NAA (r=-0,91) у лівій потиличній областях. Розмір довгастого мозку корелює з вмістом NAA у правій (r=0,90) і з Cr (r=0,91) у лівій потиличній областях. Індекс шлуночкової системи FHI корелює з вмістом Cho у правій потиличній області (r=0,92). NAA і Cho у лівій потиличній області відповідно з шлуночковими індексами BCI (r=0,91), HN (r=-0,94). У жінок із правопівкульним інсультом розміри гіпокампа (індекси AXIAL IU, IUD/IW) корелюють з вмістом NAA у правій (r=-0,62, r=-0,60) і лівій лобовій областях (r=-0,63, r=-0,54). Індекси шлуночкової системи CMI, VI і HN корелюють з вмістом Cr у лівій лобовій області (відповідно r=0,68, r=-0,68, r=-0,58), а індекс СМI - з вмістом Cho у цій самій області (r=0,55). Вміст NAA і Cr у правій потиличній області корелює з індексами гіпокампа Axial IU (r=-0,59, r=-0, 55) і IUD/IW (r=-0,58, r=-0,53), Cr і Cho - з індексами шлуночкової системи (r=0,51, r=0,60). Вміст NAA, Cr, Cho у лівій потиличній області корелює з індексом шлуночкової системи CMI (відповідно r=0,55, r=0,65, r=0,73). У жінок з лівопівкульним інсультом вміст NAA у правій та лівій лобовій областях корелює з індексами гіпокампа IUD/IW, Сoronal IU (відповідно r=-0,74, r=-0,71, r=-0,76, r=-0,77), вміст NAA у правій і лівій лобових областях - з розмірами мосту (r=0,72, r=0,68). Розміри довгастого мозку корелюють з вмістом Cr (r=0,70) у правій і з вмістом Cr (r=0,84), Cho (r=0,76) і NAA (r=0,70) у лівій лобовій областях.

Індекси гіпокампа (IUD/IW, Сoronal IU) корелюють із NAA (r=-0,71, r=-0,91) і Cho (r=-0,77, r=-0,85) у правій потиличній області й з Cr (r=-0,73, r=-0,83) і Cho (r=-0,79, r=-0,78) у лівій потиличній областях.

Отже, у жінок, які перенесли інсульт, порівняно з КГ збільшується кількість кореляційних зв'язків між вмістом метаболітів і морфометричними показниками мозку. Для жінок із правопівкульним інсультом характерні кореляційні взаємозв'язки між вмістом NAA, Cr, Cho і розмірами гіпокампа й індексами шлуночкової системи. При локалізації ішемічного вогнища в лівій гемісфері вміст метаболітів корелює з індексами гіпокампа, мосту й довгастого мозку. Слід підкреслити, що для жінок, які перенесли інсульт, як і для КГ характерні виражені кореляційні зв'язки розмірів гіпокампа з метаболізмом NAA в двох півкулях, що ймовірно й визначає відсутність зміни розмірів гіпокампа у хворих жінок, які перенесли інсульт, на відміну від чоловіків, у яких гіпокамп зменшений. У хворих, які перенесли інсульт, відзначається посилення структурно-метаболічних взаємозв'язків, що свідчить про формування компенсаторних механізмів, спрямованих на відновлення церебрального гомеостазу.

Таким чином, в результаті комплексного аналізу у хворих похилого віку, які перенесли ІІ в каротидному басейні, стану церебральної гемодинамики, метаболізму, морфометричних змін і їх взаємозв'язків в залежності від статі та півкульної локалізації інсульту встановлені різні варіанти функціонально-біохімічної і морфологічної реорганізації мозку, які характеризуються системними особливостями формування компенсаторних механізмів, спрямованих на підтримку певного рівня функціональної активності ЦНС на фоні звуженого діапазону регуляції церебральної гемодинаміки, зумовленого перенесеним інсультом.

Слід підкреслити, що для хворих, які перенесли ішемічний інсульт з локалізацією вогнища ураження в правій і лівій гемісфері, характерним є високий ризик повторних інсультів, тому що зберігаються значні зміни церебральної гемодинаміки, відзначається висока частота спостереження "агресивних" гіпоехогенних атеросклеротичних бляшок і стенозування судин каротидного басейну високого ступеня (понад 75 %). Беручи до уваги, що статини сповільнюють прогресування церебрального атеросклерозу, зменшують товщину комплексу "інтима-медіа" загальної сонної артерії (Bowman T.S., 2003), був проведений аналіз впливу курсового прийому (2 місяці) препарату симватин (симвастатин 10 мг) на церебральну гемодинаміку й морфологію атеросклеротичних бляшок у хворих, які перенесли ішемічний атеротромботичний інсульт.

Встановлено, що курсовий прийом симватину спричиняє поліпшенню церебральної гемодинаміки: статистично вірогідно збільшує ЛСШК в ЗСА на стороні ураження (до лікування 65,5±3,03 см/с, після - 74,83±4,5 см/с) і двох ХА (на стороні ураження до лікування 30,81±2,3 см/с, після - 36,21±2,19 см/с; на інтактній стороні, відповідно, 35,4±2,3 і 43,9±2,12 см/с), зменшує товщину КІМ ЗСА (на стороні ураження до лікування 1,14±0,02 мм, після - 1,02±0,02 мм; на інтактній стороні, відповідно, 1,1±0,03 і 0,96±0,03 мм) і розмір атеросклеротичних бляшок у 60 % хворих, а також відбувається транформація атеросклеротичних бляшок з гіпоехогенних на гіперехогенні (у 25 % хворих). Позитивний вплив курсового прийому симватину на церебральну гемодинаміку, виразність атеросклеротичного процесу дає підставу рекомендувати включення статинів у систему фармакореабілітації хворих, які перенесли ішемічний інсульт.

Таким чином, в результаті комплексного клініко-неврологічного, нейровізуалізаційного обстеження (МРТ, МРС, дуплексне сканування) хворих похилого віку, які перенесли ІІ у каротидному басейні, та осіб КГ відповідного віку без цереброваскулярної патології встановлені статеві і півкульні особливості метаболічної, морфометричної і гемодинамічної реорганізації мозку у хворих, які перенесли інсульт, у відновний період.

Висновки

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення и нове вирішення актуальної проблеми оптимізації стратегії нейрореабілітації хворих похилого віку, які перенесли ішемічний інсульт в каротидному басейні, на основі даних про півкульні особливості реорганізації метаболізму, церебральної гемодинаміки, морфометрії мозку та гетерогенності формування системних та міжсистемних компенсаторних механізмів і наявність лімітуючих ланок в системі регуляції церебрального гомеостазу у хворих на інсульт у відновний період.

2. У чоловіків, які перенесли ішемічний інсульт, знижені в окремих судинах каротидного й вертебро-базилярного басейнів ЛСШК (у двох ВСА, СМА, ЗМА й БА) і об'ємна швидкість кровотоку (права ВСА, СМА) порівняно з контрольною групою чоловіків. У чоловіків із правопівкульним інсультом статистично вірогідно більш виражене зниження ЛСШК у правій СМА, у двох ПМА й БА та статистично вірогідно більше товщина комплексу "інтима-медіа" у гомолатеральній ЗСА (1,29±0,05 мм), ніж у чоловіків з лівопівкульним інсультом (1,17±0,04 мм).

3. У жінок, які перенесли інсульт, статистично вірогідно нижче, порівняно з контрольною групою, ЛСШК в правій та лівій ВСА, а також при правопівкульному інсульті - в правій ПМА, при лівопівкульному - в двох ЗМА на фоні підвищення ЛСШК в БА, що є проявом компенсаторного збільшення кровотоку в судинах ВББ, спрямованого на відновлення церебральної гемодинаміки. У хворих жінок з лівопівкульним інсультом, порівняно з хворими з локалізацією ішемічного вогнища в правій півкулі, більш низький рівень ЛСШК в окремих судинах каротидного басейну (права і ліва СМА), статистично вірогідно більші розміри комплексу "інтима-медіа" як в ураженій (відповідно, 1,05±0,05, 1,15±0,06 мм), так і в інтактній (відповідно, 1,04±0,05, 1,14±0,04 мм) ЗСА, що вказує на більш виражені зміни мозкового кровообігу у хворих жінок з лівопівкульним інсультом.

4. Для хворих на інсульт у відновний період характерні півкульні та статеві особливості метаболізму (NAA, Cr, Cho) у білій речовині лобової області і сірій речовині потиличної області мозку (за даними МРС-досліджень). При локалізації ішемічного вогнища у чоловіків у правій півкулі, у жінок у лівій більш виражені зміни вмісту NAA, Cr, Cho у білій і сірій речовині головного мозку, ніж у хворих відповідної статі з локалізацією ішемічного вогнища в лівій і правій гемісфері. Півкульні особливості вмісту NAA - маркера нейрональної активності у чоловіків і жінок, які перенесли ішемічний інсульт, свідчать про те, що при правопівкульному інсульті у жінок і лівопівкульному у чоловіків більш активно йде процес відновлення нейрометаболізму.

5. Для хворих, які перенесли ішемічний інсульт, у відновний період характерні статистично вірогідні морфометричні зміни розмірів шлуночкової системи й окремих структур мозку. У хворих чоловічої статі, порівняно з КГ, збільшені розміри бічних шлуночків, менші розміри гіпокампа і внутрішні розміри черепа, ці морфометричні зміни більш виражені при правопівкульному інсульті. У хворих на інсульт жіночої статі порівняно з КГ збільшені розміри III, IV шлуночків, менші розміри моста, розміри гіпокампа відповідають контрольній групі.

6. У чоловіків і жінок, які перенесли ішемічний інсульт у каротидному басейні, особливості структури кореляційних зв'язків між вмістом NAA (маркера функціональної активності нейронів) у білій і сірій речовині головного мозку й гемодинамічними показниками (ЛСШК, об'ємна швидкість кровотоку, TAMx, TAMn, Ri, Pi, D, товщина комплексу "інтима-медіа" ЗСА) у судинах каротидного й ВББ, визначаються півкульною локалізацією інсульту. У жінок з локалізацією інсульту в лівій гемісфері в 2 рази менше, ніж при локалізації в правій гемісфері кореляційних зв'язків між вмістом NAA у сірій і білій речовині головного мозку й показниками церебральної гемодинаміки в екстра - та інтракраніальних судинах каротидного басейну. У чоловіків із правопівкульним інсультом у порівнянні з лівопівкульним інсультом в 3 рази менша кількість кореляційних зв'язків між вмістом NAA і показниками церебральної гемодинаміки в екстракраніальних судинах каротидного басейну.

7. Півкульні особливості вираженості взаємозв'язків між церебральною гемодинамікою та вмістом метаболітів (NAA, Cr, Cho) в білій та сірій речовині головного мозку визначають інтенсивність відновлення нейрометаболізму у хворих, які перенесли інсульт, що вказує на необхідність диференційованного підходу до застосування вазоактивних та ноотропних препатів у хворих похилого віку, які перенесли ішемічний інсульт в правій та лівій гемісферах.

8. У жінок і чоловіків, які перенесли ішемічний інсульт, порівняно з контрольною групою відповідної статі, збільшується кількість кореляційних зв'язків між окремими морфометричними показниками й швидкісними показниками церебральної гемодинаміки (ЛСШК, Pv) в судинах каротидного й вертебро-базилярного басейнів, що свідчить про підсилення морфо-гемодинамічних взаємозв'язків, які сприяють процесам відновлення.

9. У чоловіків та жінок, які перенесли ішемічний інсульт, взаємозв`язок окремих структур мозку з гемодинамікою в судинах інтактного та ураженого каротидного басейну зумовлюється півкульною локалізацією вогнища ураження. У жінок з лівопівкульним, у чоловіків з правопівкульним інсультом розміри окремих структур мозку (гіпокамп, довгастий мозок, міст, шлуночкова ситема) мають кореляційні взаємозв`язки переважно з гемодинамікою в судинах ураженого каротидного басейну. У чоловіків при локалізації ішемічного вогнища в лівій півкулі, у жінок - в правій - структури мозку (гіпокамп, шлуночкова система, середній та довгастий мозок) мають більшість кореляційних зв`язків з гемодинамічними показниками в судинах інтактного каротидного басейну.

10. У чоловіків, які перенесли інсульт, у відновний період відбувається реорганізація структурно-метаболічних взаємозв'язків, збільшується кількість структур мозку, які корелюють із вмістом основних метаболітів. При локалізації інсульту в правій півкулі вміст метаболітів NAA, Cr, Cho має кореляційні взаємозв'язки з розмірами шлуночкової системи, мосту, при локалізації в лівій півкулі - з розмірами середнього мозку, мосту й довгастого мозку, в порівнянні з чоловіками контрольної групи, де вміст метаболітів корелює тільки з розмірами шлуночкової системи. У жінок, які перенесли ішемічний інсульт, у відновний період, як і у жінок контрольної групи морфометричні показники гіпокампу корелюють з вмістом нейрометаболітів, що є одним з механізмів регуляції функціонально-метаболічної активності гіпокампа та запобігає розвитку атрофічних процесів в гіпокампі. У жінок, які перенесли ішемічний інсульт, розміри гіпокампу відповідають розмірам, характерним для жінок контрольної групи.

11. У чоловіків, які перенесли ішемічний інсульт у правому каротидному басейні, і у жінок - у лівому, більш виражені у порівнянні відповідно із чоловіками із правопівкульним і жінками з лівопівкульним інсультом зміни розмірів окремих структур мозку, церебральної гемодинаміки, метаболізму та їх взаємозв'язків, що, можливо, є проявом різних саногенетичних механізмів відновлення у чоловіків та жінок з право- та лівопівкульним інсультом.

12. У хворих, які перенесли ішемічний інсульт у каротидному басейні, курсовий прийом статинів поліпшує церебральну гемодинаміку: збільшує ЛСШК в ЗСА й ХА, зменшує товщину КІМ, розміри атеросклеротичних бляшок, що дає підставу включати статини в систему реабілітації хворих, які перенесли ішемічний інсульт, для покращення мозкового кровообігу та вторинної профілактики інсульту.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Кузнецов В.В. Возрастные особенности гетерогенности ишемического инсульта // Тези доповідей ІІІ Національного конгресу геронтологів і геріатрів України. - Київ, 26-28 вересня 2000. - С. 44.

2. Кузнецов В.В. Магнито-резонансная томография головного мозга лиц пожилого и старческого возраста // Проблемы старения и долголетия. - 2001. - № 3 (том 10). - С. 328-340.

3. Кузнецов В.В. Региональные особенности биоэлектрической активности головного мозга у лиц разного возраста // Проблемы старения и долголетия. - 1996. - № 3-4 (том 6). - С. 182-185.

4. Кузнецов В.В. Состояние магистральных артерий головы у пожилых больных ишемическим инсультом // Проблемы старения и долголетия. - 2003. - № 2 (том 12). - С. 194-204.

5. Кузнецов В.В. Взаимосвязи нейропсихологических показателей и метаболизма мозга у лиц пожилого возраста // Психічне здоров'я. - 2004. - № 4 (5). - С. 39-44.

6. Кузнецов В.В. Полушарные особенности функционально состояния ЦНС у больных пожилого возраста, перенесших ишемический инсульт // Збірник наукових праць „Актуальні питання медичної науки та практики”. - Запоріжжя, 2004. - С. 109-115.

7. Кузнецов В.В. Морфологические изменения мозга у больных пожилого возраста, перенесших ишемический инсульт // Проблемы старения и долголетия. - 2004. - № 4 (том 13). - С. 517-524.

8. Кузнецов В.В. Морфофункциональное состояние магистральных артерий головы у больных ишемическим инсультом в период реабилитации // Лікарська справа. - 2005. - № 1-2. - С. 43-45.

9. Кузнецов В.В. Полушарные особенности функционально состояния центральной нервной системы у пожилых людей с ишемическим инсультом // Клиническая геронтология. - 2005. - № 8 (11). - С. 46-48.

10. Кузнецов В.В. Полушарные особенности взаимосвязи морфометрических показателей и церебральной гемодинамики у больных, перенесших ишемический инсульт // Проблемы старения и долголетия - 2006. - том 15. - № 2 - С. 124-129

11. Кузнецов В.В. Полушаные особенности взаимосвязей метаболизма и церебральной гемодинамики в восстановительный период у больных, перенесших инсульт // Психічне здоров'я. - 2006. - № 2 (11). - С. 8-14

12. Кузнецов В.В. Статины в системе реабилитации больных, перенесших атеротромботический ишемический инсульт // Врачебное дело. - 2006. - № 5-6 (1086). - С. 34-38

13. Кузнецов В.В. Статеві особливості церебральної гемодинаміки у хворих на ішемічний інсульт літнього віку // Український вісник психоневрології - 2006 - том 14, вип. 1 (46) - с. 34-37

14. Kuznetsov V. Preventive rehabilitation of persons with a hereditary to stroke // IV^th European Congress of Gerontology (Berlin, July 7-11, 1999). - P. 255. - P980.

15. Kuznetsov V.V. Das Regional Geriatrische Rehabilitationszentrum fur medizinisch-soziale Hilfeleistung fur die Landbevolkerung // 3 Wiener Internationaler Geratriekongress Altern in Beegung (Wien, Mai 4-5, 2000). - P.22.

16. Kuznetsov V.V. Cerebral Hemodynamics in the Chernobyl Disaster Liquidators // 1^st International Symposium PRAPs: From Basic Science to Clinical Applications (Florence, Italy, April 4-7, 2001). - P. 35

17. Kuznetsov V.V. Correlations between metabolism and psychoemotional indices in stroke: Hemispheral specifics // European Journal of Neurology. - 2003. - V. 10. - S.1. - P. 55.

18. Кузнецова С.М., Шварц Ф., Янович Л.А., Ена Л.М., Семесько Т.М., Вийжа А., Кузнецов В.В. Региональные особенности старения и распространения возрастной церебральной сосудистой патологии на Украине // Проблемы старения и долголетия. - 1995. - № 1-2 (том 5). - С. 101-110. (Дисертант провів клінічне та інструментальне обстеження хворих, аналіз результатів, підготовку до друку)

19. Кузнєцова С.М., Шварц Ф., Кузнєцов В.В., Глазовська І.І. Регіонально-етнічні особливості старіння та формування церебральної судинної патології // Український вісник психоневрології. - 1996. - № 3 (10) (том 4). - С. 179-181. (Дисертант провів клініко-епідеміологічне обстеження хворих, аналіз результатів, підготовку до друку)

20. Красиленко Е.П., Глазовская И.И., Кузнецов В.В. Возрастные особенности церебральной гемодинамики у лиц с наследственной и экологической отягощенностью // Проблемы старения и долголетия. - 2000. - № 3 (том 9). - С. 267-272. (Дисертант провів клінічне та доплерографічне обстеження осіб контрольної групи, обробку даних, підготовку до друку)

21. Фролькис В.В., Рогожин В.А., Кузнецова С.М., Кузнецов В.В., Полюхов А.М. РКТ и МРТ-показатели старения головного мозга человека // Тези доповідей ІІІ Національного конгресу геронтологів і геріатрів України. - Київ, 26-28 вересня 2000. - С. 48. (Дисертант провів літературний огляд, аналіз МРТ обстежень)

22. Кузнецов В.В., Кузнецова С.М., Применение немотана в нейрореабилитации больных с последствиями ишемического инсульта // Ліки України. - 2000. - №12. - С. 34-34. (Дисертант провів клініко-неврологічне обстеження хворих до і після лікування, обробку отриманих даних та обгрунтування результатів)

23. Рогожин В.А., Кузнецова С.М., Рожкова З.З., Кузнецов В.В. Возрастные особенности связи метаболизма и биоэлектрической активности головного мозга // Проблемы старения и долголетия. - 2001. - № 2 (том 11). - С. 145-155. (Дисертант здійснив клінічний підбір та неврологічне обстеження, обробку МРС даних, підготував статтю до друку)

24. Мазур С.Г., Глазовская И.И., Кузнецов В.В., Шульженко Д.В. Возрастная динамика церебрального кровотока у практически здоровых лиц // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2003. - № 9. - С. 150. (Дисертант провів клініко-неврологічне обстеження хворих, статистичну обробку даних)

25. Кузнецова С.М., Кузнецов В.В., Рожкова З.З. Характеристика метаболизма и его взаимосвязей с церебральной гемодинамикой у больных ишемическим инсультом в реабилитационный период // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2003. - № 9. - С. 189. (Дисертант провів клінічний підбір та неврологічне обстеження хворих, статистичний аналіз даних МРС та УЗДС).

26. Корсунская Л.Л., Кузнецов В.В. Визуализация возрастных изменений головного мозга // Крымский терапевтический журнал. - 2004. - №1. - С. 42-48. (Дисертант здійснив аналіз літератури, зібрав клінічні та МРТ дані, праналізував результати дослідження)

27. Кузнецова С.М., Кузнецов В.В., Мазур С.Г., Шульженко Д.В. Возрастные особенности состояния магистральных сосудов головы у больных, перенесших ишемический инсульт // Журнал психиатрии и медицинской психологии. - 2004. - № 2 (12). - С. 75-79. (Дисертант провів клінічний підбір хворих, УЗДС обстеження судин головного мозку, статистичну обробку даних)

28. Кузнецова С.М., Красиленко Е.П., Кузнецов В.В. Сосудистые заболевания головного мозга и церебральное кровообращение у участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС: возрастные особенности // Клиническая геронтология. - 2004. - № 8 (том 10). - С. 18-28. (Дисертантом проведені клінічні та УЗДГ дослідження осіб контрольної групи різного віку, проаналізовані результати досліджень)

29. Кузнецов В.В., Корсунская Л.Л., Рожкова З.З. Возрастные изменения сосудистой стенки по данным ультразвуковой доплерографии // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. - 2004. - т.140. - 4.3. - С. 100-105 . (Дисертант провів клінічний підбір хворих, УЗДС обстеження судин головного мозку, статистичну обробку даних)

30. Рожкова З., Кузнецов В., Корсунская Л. Возрастные особенности взаимосвязи изменений психо-эмоциональной деятельности и метаболизма у лиц пожилого возраста // Таврический журнал психиатрии. - 2004. - v.8, 2(27). - С.51-54 (Дисертант виконав клінічний підбір хворих, обробку даних МРС, підготував статтю до друку)

31. Кузнєцова С.М., Кузнєцов В.В., Воробей М. Вплив комбінації тіатріазоліну та пірацетаму на функціональний стан центральної нервової системи у хворих, які перенесли ІІ // Ліки України. - 2005. - № 2 (91). - С. 73-77. (Дисертант провів клініко-неврологічне обстеження хворих до і після лікування, обробку отриманих даних та обгрунтування результатів)

32. Кузнєцова С.М., Кузнєцов В.В., Юрченко Ф.В. Відновлення після інсульту // Ліки України. - 2005. - № 2 (91). - С. 71-73. (Дисертант підготував літературний огляд, провів клінічні дослідження, аналіз даних)

33. Кузнецов В.В., Рожкова З.З. Полушарные и половые особенности изменений содержания основных метаболитов в лобной и затылочной области у больных пожилого возраста, перенесших ишемический инсульт // Проблемы старения и долголетия. - 2005. - № 2 (том 14). - С. 151-159. (Дисертант провів аналіз МРС даних, підготував статтю до друку)

34. Кузнецов В.В., Рожкова З.З. Полушарные особенности метаболической и гемодинамической реорганизации мозга у больных ишемическим инсультом пожилого возраста // Клиническая геронтология. - 2005. - № 9 (11). - С. 37-38. (Дисертант провів клініко-доплерографічне обстеження хворих, статистичну обробку МРС даних та їх аналіз)

35. Кузнецова С.М., Кузнецов В.В., Воробей М.В. Комплексное влияние Тиоцетама на функциональное состояние ЦНС у больных пожилого возраста, перенесших ишемический инсульт // Міжнародний неврологічний журнал. - 2005. - № 1. - С. 45-53. (Дисертант провів клініко-неврологічне обстеження хворих до і після лікування, обробку отриманих даних та підготував статтю до друку)

36. Кузнецова С.М., Кузнецов В.В., Юрченко Ф.В. Влияние инстенона на функциональное состояние ЦНС у больных пожилого возраста, перенесших ишемический инсульт // Международный неврологический журнал. - 2005. - № 2. - С. 26-29. (Дисертант провів клініко-неврологічне обстеження хворих, УЗДС судин мозку, аналіз та статистичну обробку результатів)

37. Кузнецова С.М., Кузнецов В.В., Воробей М.В. Влияние Тиоцетама на функциональное состояние ЦНС у больных, перенесших инсульт // Здоров'я України. - 2005. - № 6 (115). - С. 1-7. (Дисертант провів клініко-неврологічне обстеження хворих до і після лікування, обробку отриманих даних та підготував статтю до друку)

38. Корсунская Л.Л., Кузнецов В.В. Возрастные изменения структурно-морфологических характеристик мозга (по данным МРТ) // Таврический медико-биологический вестник. - 2006. - т.9. - №1. - С.64-68 (Дисертант здійснив підбір хворих, неврологічне обстеження, морфометричний аналіз МРТ та статистичну обробку результатів)

39. Рожкова З., Кузнецов В., Корсунская Л. Структура корреляционных связей между метаболизмом мозга и показателями церебральной гемодинамики в ВББ // Таврический медико-биологический вестник. - 2006. - т.9. - №2. - С.72-75 (Дисертант провів клініко-неврологічне обстеження хворих, УЗДС судин мозку, статистичну обробку результатів)

40. Kuznetsov V.V., Kuznetsova S.M., Yanovich L.A. Preventive rehabilitation of persons with high risk of stroke development and complex rehabilitation of patients with cerebrovascular pathology // Sixth Meeting of the European Neurological Society (The Hague, The Netherlands, June 8-12, 1996). - P. 10. - P659. (Дисертант здійснив клінічний підбір хворих, статистичну обробку даних)

41. Kuznetsova S., Pickles B., Kuznetsov V., Regional-ethnic peculiarities of stroke incidence in Ukraine // Sixth Meeting of the European Neurological Society (The Hague, The Netherlands, June 8-12, 1996). - P. 11. - P649. (Дисертант провів клінічне обстеження хворих, узагальнення та статистичну обробку даних)

42. Kuznetsova S.M., Schwartz W.F., Wijga A., Ena L.M., Kuznetsov V.V. Regional and ethnic peculiarities of cerebrovascular pathology in Ukraine // 3^rd World Stroke Congress and 5^th European Stroke Conference (Munich, Germany, September 1-4, 1996). - P. 38. - P320. (Дисертант провів клінічне обстеження хворих, узагальнення та статистичну обробку даних)

43. Bezrukov V.V., Kuznetsov V.V., Korsunskaya L.L. Regional and National-ethnic Specifics of Stroke in Ukraine // Journal of Neurology. - 1999. - V. 246. - S.1. - P.121. - P.586. (Дисертант провів клінічне обстеження хворих, узагальнення та статистичну обробку даних)

44. Rogozhin V.A., Kuznetsov V.V., Glazovskaya I.I. Age-related Peculiarities of atherosclerotic lesions of the major head arteries in post-ischemic stroke patients // XII^th International Symposium on Atherosclerosis (Stockholm, Sweden, June 25-29, 2000). - P. 219. (Дисертант провів клінічне та інструментальне обстеження хворих, аналіз результатів, підготовку до друку)

45. Rogozhin V.A., Rozhkova Z.Z., Kuznetsov V.V. Quantitative approach for evaluating ageing of human brain metabolism by ¹H MRS // 87^th Scientific Assembly and Annual Meeting (Chicago, USA, November 25-30, 2001). - P. 138. - B-0188. (Дисертант провів аналіз МРС даних, підготував статтю до друку)

46. Rogozhin V.A., Kuznetsov V.V., Glazovskaya I.I. Age Dynamics of Cerebral Blood Flow in Essentially Healthy People // 1^st International Symposium PRAPs: From Basic Science to Clinical Applications (Florence, Italy, April 4-7, 2001). - P. 36. (Дисертант провів клініко-доплерографічне обстеження хворих, обробку отриманих даних та підготував статтю до друку)

47. Kuznetsov V.V., Romanyuk T.Yu., Shulzhenko D.V. Arterial Hypertension in Various National-ethnic Population Groups in the Southern Region of Ukraine // 11^th European Meeting on Hypertension (Milan, Italy, June 15-19, 2001). - P. 275. (Дисертант провів клінічне та інструментальне обстеження хворих, аналіз результатів, підготовку до друку)

48. Kuznetsov V.V., Romanyuk T.Yu., Kuznetsova S. Systemic mechanisms of formation of hereditary disposition to stroke // 7^th International Forum for the Evaluation of Cardiovascular Care (Monte-Carlo, Monaco, January 23-25, 2002). - P.65. (Дисертант провів клініко-неврологічне обстеження хворих, УЗДС судин мозку, статистичну обробку результатів)

49. Kuznetsov V.V., Glazovskaya I.I., Shulzhenko D.V. Systemic mechanisms of hereditary disposition to stroke // Journal of Neurology. - 2002. - V. 249. - S.1. - P. 157. (Дисертант провів клініко-неврологічне обстеження хворих, обробку отриманих даних та підготував статтю до друку)

50. Kuznetsov V.V., Kuznetsova S.M., Shulzhenko D.V. Hemispheral Features of Correlations between Brain Metabolism and Electrogenesis in Patients with an Ischemic Stroke // 6^th International Conference on Stroke and 3^rd Conference of the Mediterranean Stroke Society (Monte-Carlo, Monaco, March 12-15, 2003). - P. 52. (Дисертант провів аналіз МРС даних, підготував статтю до друку)

51. Kuznetsova S., Rozhkova Z., Kuznetsov V. Correlation between metabolism and cerebral hemodynamics in elderly patients after ischemic stroke caused by atherosclerotic vessel lesions // Abstracts XIV International symposium on Atherosclerosis (Rome, Italy, June 18-22, 2006) - 2006. - P.109 (Дисертант провів клініко-неврологічне обстеження хворих, УЗДС судин мозку, аналіз та статистичну обробку результатів)

Размещено на Allbest.ru