Обґрунтування застосування лецитину в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту в осіб похилого віку

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Генералізований пародонтит (ГП) є найпоширенішим серед захворювань пародонта, і його лікування завдає значні труднощі у зв'язку із багатьма можливими етіопатогенетичними місцевими і загальними ендогенними та екзогенними факторами, що обумовлюють різні клінічні прояви та перебіг захворювання. Тому комплексна терапія генералізованого пародонтиту повинна бути диференційованою в залежності від ступеня розвитку і характеру перебігу захворювання, віку, статі, наявності супутньої патології, умов мешкання і харчування [Білоклицька Г.Ф., 1996; Вишняк Г.Н., 1999; Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В., 2000; Мащенко И.С., 2003; Самойленко А.В., 2003].

Останнім часом спостерігаються зміни структури населення країн Європи, а саме зріст кількості літніх людей, що потребує перегляду програм профілактики і надання стоматологічної допомоги цієї категорії населення. На жаль, у вітчизняній літературі існують поодинокі наукові праці щодо поширеності й особливостей перебігу та лікування генералізованого пародонтиту в осіб похилого віку [Мазур И.П., Поворознюк В.В., 20002].

Відомо, що на стан тканин пародонта істотно впливає загальний стан здоров'я людини [Горбачева И.А. с соавт., 2001]. І це особливо стосується літніх людей, в яких на фоні фізіологічного процесу старіння прогресують хронічні захворювання, такі як гіпертонічна хвороба, атеросклероз судин, остеохондроз та ін. В останні роки визначено взаємозв'язок між пародонтитом і атеросклерозом [Cutler C.W. et al., 1999; Mastragelopulos N. et al., 2001], які виділені в групу вільнорадикальної патології [Бобырев В.Н., 1990].

В останні десятиріччя особлива увага дослідників була спрямована на вивчення порушень ліпідного обміну в хворих на генералізований пародонтит [Лєснухіна Г.Л., 2000; Герелюк В.І., 2001]. Встановлена роль перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) у патогенезі пародонтиту [Воскресенский О.Н., Ткаченко Е.К., 1991; Дунязіна Т.М., 1994; Білоклицька Г.Ф., 1996; Тарасенко Л.М., Петрушанко Т.А., 1999; Chapple I.L.C., 1997], що є причиною ушкодження і деструктурізації клітинних мембран унаслідок гідролізу фосфоліпідів під дією активованої фосфоліпази А2 [Владимиров Ю.А., 1989; Зубачик В.М., 1999; Перова Г.І., 2002].

Представляють значний інтерес дослідження пародонтопротекторних ефектів препаратів на основі есенціальних фосфоліпідів, мембраностабілізуюча дія яких досягається шляхом безпосереднього вбудовування молекул фосфоліпідів у структуру ушкоджених мембран, заміщення дефектів і відновлення порушеної бар'єрної функції і цілісності подвійного ліпідного шару клітинних мембран [Гордиенко А.Д., 1990; Левицкий А.П., 1996].

Прикладом фосфоліпідних препаратів є лецитин (фосфатидилхолін), який, крім своєї основної біологічної функції - мембранної, здатний проявляти виражені антиоксидантні, гіполіпідемічні, остеотропні властивості і конкурентно інгібувати фосфоліпазу А2 [Аристархова С.А. с соавт., 1979; В.В. Чупин и др., 1992; Окуневич И.В. с соавт., 1994; А.П. Левицкий,1996; R. Pakula et al.,1996; M. Bialecka, 1997].

Вказані біологічні функції лецитину і вже відомі дані про лікувально-профілактичну дію фосфоліпідних препаратів [Самсонов М.А. с соавт., 1997; Харченко Н., 2001; Гундерманн К.Й., 2002] стали підставою для наступного дослідження, спрямованого на експериментально-клінічне обгрунтування та оцінку ефективності застосування лецитину при лікуванні генералізованого пародонтиту в осіб похилого віку, а також на пошук нових перспективних форм його використання в стоматології.

Мета дослідження - підвищення ефективності лікування генералізованого пародонтиту в осіб похилого віку шляхом застосування лецитину і використання лецитинвміщуючої зубної пасти для корекції порушень перекисного окислення ліпідів і функції антиоксидантної системи в тканинах пародонту.

Для досягнення мети дослідження були визначені наступні завдання:

1. Визначити особливості клінічного перебігу генералізованого пародонтиту і стан процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) і антиоксидантної системи (АОС) в ротовій рідині хворих похилого віку.

2. Розробити рецептуру лікувально-профілактичної зубної пасти на основі лецитину і дослідити в експерименті на щурах її нешкідливість і специфічну дію на тканини пародонта.

3. Обгрунтувати метод комплексного застосування лецитинових препаратів (лецитину усередину і зубної пасти „Лецитинова”) і визначити його ефективність в експерименті у щурів різних вікових груп.

4. На підставі клініко-лабораторних досліджень оцінити терапевтичну ефективність комплексного застосування лецитину в хворих на генералізований пародонтит похилого віку у найближчі і віддалені терміни спостережень, розробити практичні рекомендації.

1. Матеріали і методи досліджень

Для досягнення поставленої мети та вирішення завдань дисертаційної роботи проведено комплекс експериментальних, клінічних і лабораторних досліджень. В експерименті використано 317 білих щурів, у клінічних дослідженнях взяли участь 167 хворих з хронічним перебігом генералізованого пародонтиту I і II ступеня різних вікових груп.

Експериментальні дослідження проведені в 2 етапи. На першому етапі вивчали токсико-гігієнічні показники і специфічну ефективність нової зубної пасти “Лецитинова”.

Токсикологічні дослідження зубної пасти “Лецитинова” проводили згідно вимог Фармкомітету МОЗ України („Методические указания по экспериментальному (фармакологическому) и клиническому испытанию гигиенических лечебно-профилактических средств для ухода за полостью рта”, 1994). Вивчали гостру і хронічну токсичність, шкірно-подразнюючу дію, подразнюючу дію при нанесенні на слизову оболонку порожнини рота, сенсибілізуючу дію і мікробну забрудненість зубної пасти.

Пародонтопротекторні ефекти зубної пасти були досліджені на моделі спонтанного ураження тканин пародонта у щурів (Пешкова Л.В., 1997). Експеримент виконано на 60 білих щурах місячного віку. Було сформовано 3 групи тварин (по 20 у кожній групі): контрольна і 2 дослідних. У тварин контрольної групи використовували зубну пасту-плацебо, яка не містить біологічно активних добавок. У 1-й дослідній групі чищення зубів здійснювали зубною пастою, що містить 2% лецитину; у другій - зубною пастою, що містить 5% лецитину. Щурам протягом 70 днів здійснювали щоденне ретельне чищення зубів.

Другим етапом експериментальних досліджень було вивчення ефективності лецитинових препаратів у щурів різного віку. Досліджували лецитин соняшниковий (НВА „Одеська біотехнологія”) і зубну пасту “Лецитинову” з вмістом лецитину 5%.

Експеримент проведено на 136 білих щурах, які в залежності від віку, в якому вони були уведені в експеримент, були закодовані як “молоді” тварини (уведені в експеримент у 1-місячному віці - виведені в 3-х місячному), “середнього віку” (уведені в експеримент у 3-х місячному віці - виведені в 5-ти місячному) і “літні” (уведені в експеримент у 5-ти місячному віці - виведені в 7-ми місячному). У кожній віковій категорії тварини були розділені на групи в залежності від призначеної терапії: 1 група щурів не одержувала ніяких добавок (інтактні тварини або контроль); 2 група разом з кормом одержувала лецитин з розрахунку 1 мг на 1 кг маси; 3 групі чистили зуби зубною пастою “Лецитинова”; 4 група разом з кормом одержувала лецитин і тваринам чистили зуби пастою “Лецитинова”. Тривалість експерименту склала 60 діб.

По закінченні експериментів у щурів збирали ротову рідину. Потім проводили евтаназію під рауш-наркозом методом тотального кровопускання, виділяли зубо-щелепні блоки, одержували біоптати ясен та альвеолярної кістки для подальших біохімічних і морфометричних досліджень.

У ротовій рідині визначали вміст фосфору (Леонтьев В.К., Петрович Ю.А., 1976) та активність ферменту лужної фосфатази (Левицкий А.П. с соавт., 1973), в надосадовій частині гомогенатів ясен та альвеолярної кістки - вміст малонового діальдегіду (МДА) по реакції з тіобарбітуровою кислотою (Стальная И.Д., Гаришвили Т.Г., 1977) та активність антиоксидантних ферментів - супероксиддисмутази (СОД) (Чевару С. с соавт., 1985), глутатіонпероксидази (Ланкин В.З. с соавт., 1976) і глутатіонредуктази (Путилина Ф.Е., 1982), в кістці альвеолярного відростка - вміст кальцію і фосфору (Леонтьев В.К., Петрович Ю.А.,1976).

Ступінь атрофії альвеолярного відростка щелеп визначали методом біометрії лінійних розмірів оголення коренів молярів (Николаева А.В., 1965) за допомогою бінокулярної лупи МБС-1.

Виконані також мікробіологічні дослідження зубної пасти в умовах in vitro. Вивчали антимікробну дію пасти по відношенню до типових тест-культур: стафілокока золотистого, стрептокока фекального і грибів роду Candida.

Клінічні дослідження. Обстежено 167 хворих з хронічним перебігом ГП I і II ступеня віком від 21 до 72 років, які в залежності від віку були умовно розділені на „молодих” (21-40 років - 59 осіб), „середнього віку” (41-59 років - 69 осіб) і „похилого віку” (60-72 років - 69 осіб).

Клінічне обстеження хворих починали зі збору анамнезу захворювання, анамнезу життя, оцінки загального соматичного статусу. Стан тканин пародонта оцінювали за допомогою індексів РМА, CPITN, пародонтального індексу ПІ Рассела, гігієнічних індексів Гріна-Вермільона (OHI-S) і Федорова-Володкіної, індексу кровоточивості, середнього показника глибини пародонтальних кишень (ПК), утрати кісткової тканини (УКТ), рухливості зубів, наявності або відсутності гноєтечі. Результати усіх визначень розраховували кількісно і заносили у "Карту пародонтологічного обстеження" (Белоклицкая Г.Ф.,1996).

Для оцінки ступеня деструкції кістки альвеолярного відростка й уточнення діагнозу проводили рентгенологічні дослідження за методом (Рабухина Н.А., Аржанцев А.П., 1999).

Постановку діагнозу здійснювали відповідно до систематики хвороб пародонта М.Ф. Данилевського (1994).

Схеми комплексного лікування хворих на генералізований пародонтит. Проведено лікування 69 пацієнтів похилого віку з хронічним перебігом ГП I (35 хворих) і II (34 хворих) ступеня. У залежності від призначених лікувально-профілактичних заходів вони були розділені на 3 групи: групу порівняння і 2 основні групи.

У групі порівняння була проведена загальноприйнята базисна терапія: професійна гігієна порожнини рота, санація ротової порожнини, місцева антимікробна і протизапальна терапія, за показаннями хірургічні та ортопедичні втручання. Курс лікування складав від 5 до 8 відвідувань. Після курсу лікування не пропонувалося проведення спеціальних профілактичних заходів. Режим догляду за порожниною рота був звичайним для кожного пацієнта.

У першій основній групі хворим одночасно з базовою терапією пропонувалося чищення зубів пастою “Лецитинова” 2 рази на день (ранком і ввечері), починаючи з 1-го дня лікування і протягом наступних 6 місяців.

В другій основній групі пропонувалося одночасно з базовою терапією чищення зубів пастою “Лецитинова” 2 рази на день (ранком і ввечері), починаючи з 1-го дня лікування і протягом наступних 6 місяців, і, крім того, прийом лецитину усередину - 5 г на добу.

Про ефективність проведеного лікування хворих на ГП судили на підставі порівняння даних клініко-лабораторних досліджень: до лікування, після курсу лікування (через 7-10 днів), через 1 місяць і 6 місяців від першого дослідження. Рентгенологічна картина стану тканин пародонта оцінювалася двічі: до початку досліджень і через 6 місяців.

Лабораторні методи. В ранковий час натще у хворих робили забір ротової рідини і ротових змивів. Визначали швидкість слиновиділення (мл/хв), рН і буферну ємність слини, далі проби заморожували для подальших біохімічних досліджень. В ротових змивах підраховували кількість лейкоцитів і клітин епітелію за методом (Сукманский О.И. с соавт.,1980).

Біохімічні дослідження проводили в надосадовій частині ротової рідини хворих, де визначали вміст малонового діальдегіду (МДА) (Стальная И.Д., Гаришвили Т.Г., 1977) та активність антиоксидантних ферментів - супероксиддисмутази (СОД) (Чевару С. с соавт., 1985), глутатіонпероксидази (Ланкин В.З. с соавт., 1976) і глутатіонредуктази (Путилина Ф.Е., 1982).

Статистичні методи. Всі отримані результати оброблялися методами математичної статистики з використанням Т-критерію Ст'юдента на персональному комп'ютері IBM PC у пакетах "Statgraphic-2,3" і "Statistica-5".

2. Результати дослідження та їх обговорення

Порівняльний аналіз стану тканин пародонта в хворих ГП різних вікових груп дозволив виявити деякі особливості перебігу захворювання в осіб похилого віку.

У всіх обстежених визначаються високі показники гігієнічних індексів, що свідчить про недостатній рівень гігієни ротової порожнини. В структурі ГІ Гріна-Вермільона в осіб молодого віку показник зубного нальоту значно перевищує показник зубного каменю, в той час, як в осіб похилого віку, спостерігається зворотна закономірність.

Індекс РМА достовірно підвищується в осіб похилого віку з ГП I, II ступеня в порівнянні з молодими, що характеризує тривале хронічне запалення тканин пародонта. При цьому індекс кровоточивості достовірно вище в осіб молодого віку, в них відмічається більш яскрава гіперемія і набряк ясен. В осіб похилого віку найчастіше ясна блідно-рожевого кольору, з явищами дистрофії та атрофії, розвивається рецесія ясен. Це є наслідком глибоких порушень мікроциркуляції, атеросклеротичних змін судин пародонта, превалювання дистрофічних процесів над запальними.

Середні показники глибини пародонтальних кишень також закономірно нижчі в осіб похилого віку, що відбувається внаслідок атрофії ясен і більш вираженої утрати кісткової тканини.

Показники ПІ Рассела достовірно підвищуються в осіб середнього і похилого віку в порівнянні з молодими пацієнтами, що можна пояснити генералізацією процесу деструкції кістки альвеолярного відростка щелеп. Це приводить і до більш вираженої рухливості зубів.

На рентгенограмах щелеп хворих ГП I, II ступеня молодого віку спостерігаються нерівномірні зміни структури кістки в різних ділянках зубних рядів з поодинокими вертикальними кістковими дефектами. В осіб похилого віку відмічається горизонтальний тип резорбції кістки альвеолярного відростка.

Показники функціонального стану слинних залоз, інтенсивності процесу міграції лейкоцитів в ротову порожнину та стану ПОЛ і антиоксидантного захисту наведені в табл. 1. Представлені дані свідчать, що у хворих різного віку з однаковим ступенем розвитку ГП показники швидкості слиновиділення, рН і буферної ємності слини практично не відрізняються. У літніх людей спостерігається тенденція до зниження інтенсивності міграції лейкоцитів, які є важливим клітинним фактором неспецифічного імунітету, і кількості клітин епітелію, що вказує на порушення процесу регенерації епітелію слизових оболонок рота.

Таблиця 1. Показники функціонального стану слинних залоз і системи ПОЛ-АОС в ротовій рідині хворих ГП різних вікових груп (М±м)

Результати дослідження стану перекисного окислення ліпідів і АОС в ротовій рідині хворих на ГП показали, що в осіб похилого віку у порівнянні з молодими достовірно вище вміст МДА (р<0,05) і нижче - активність глутатіонредуктази (р<0,05) і глутатіонпероксидази (р<0,05). Цей факт підтверджує відомі дані про інтенсифікацію ПОЛ і недостатність АОС при фізіологічному процесі старіння організму і вказує на необхідність застосування антиоксидантних і мембраностабілізуючих препаратів при лікуванні ГП у літніх людей.

На підставі одержаних клініко-лабораторних даних про особливості перебігу і деякі механізми розвитку ГП в осіб похилого віку були визначені основні напрямки в лікуванні: покращення мікроциркуляції, безпосереднє введення біологічно активних речовин, зокрема антиоксидантів і мембранотропних агентів, в тканини пародонта, стимуляція остеогенезу і репаративної регенерації усіх структур пародонта. Для цього була розроблена лікувально-профілактична зубна паста „Лецитинова”.

Порівняльний аналіз пародонтопротекторних ефектів зубних паст з 3% і 5% вмістом лецитину показав перевагу останньої стосовно впливу на деструктивно-резорбтивні процеси в альвеолярній кістці (зниження ступеня атрофії альвеолярного відростка з 32,5±0,9% відповідно до 26,1±1,9 (р<0,01) і 25,0±1,4 (р<0,01)) і процеси мінералізації, в яких важливу роль грає фермент лужна фосфатаза (достовірне підвищення активності ЛФ в ротовій рідині з 38,4±2,5 нкат/л відповідно до 55,0±4,2 нкат/л і 58,6±5,5 нкат/л (р<0,002)).

Вивчення ефективності різних форм застосування лецитину в щурів довело його виражені пародонтопротекторні властивості (табл. 2), які найбільш значні при комплексному застосуванні препаратів лецитину в групі літніх щурів (зниження ступеня атрофії на 15%).

Таблиця 3. Ступінь атрофії альвеолярної кістки у щурів різного віку під впливом препаратів лецитину (Мм)

Примітка: Р - достовірність у відношенні до контрольної групи.

Дослідження стану ПОЛ в тканинах ясен молодих щурів після використання лецитинових препаратів вказують на тенденцію до зниження вмісту МДА (у тварин 3 і 4 груп), деяке збільшення активності СОД і достовірне підвищення активності глутатіонпероксидази в 4 групі (р<0,05). В гомогенатах альвеолярної кістки знизився рівень МДА в 3 і 4 групі тварин, відзначено деяке підвищення активності СОД і глутатіонредуктази, та зафіксовано достовірне збільшення активності глутатіонпероксидази в 4 групі (р<0,05).

У тварин середнього віку в тканинах ясен і кістці альвеолярного відростка спостерігалась явна тенденція до зниження вмісту МДА. У щурів 4 групи, де був використаний комплекс лецитинових препаратів, відзначалося достовірне збільшення активності СОД в тканинах ясен (р<0,02), підвищення активності глутатіонредуктази (р<0,05) і тенденція до підвищення активності глутатіонпероксидази. В альвеолярній кістці спостерігалося збільшення активності СОД і глутатіонредуктази (у тварин 2 і 4 груп достовірні відмінності для СОД, в 3 і 4 групах - для глутатіонредуктази).

Показники ПОЛ в тканинах пародонта літніх тварин після використання лецитинових препаратів мали найбільш виражені зміни у порівнянні з контрольною групою тварин. У тканинах ясен було зафіксовано достовірне зниження рівня МДА в 4 групі щурів (42,8±3,9 мкмоль/кг проти 55,7±4,5 мкмоль/кг в контрольній групі, р<0,05). Достовірно збільшилась активність СОД (в 3 групі - 0,358±0,031 у.од. і в 4 групі - 0,364±0,024 у.од. проти 0,284±0,025 у.од. в контролі), глутатіонредуктази (в 4 групі 0,58±0,05 мкмоль/с/кг проти 0,41±0,04 мкмоль/с/кг у контролі) і глутатіонпероксидази (в 3 - 0,57±0,04 мкмоль/хв/кг і в 4 групах - 0,58±0,04 мкмоль/хв/кг проти 0,48±0,03 мкмоль/хв/кг у контролі). В альвеолярному відростку літніх тварин стосовно контролю також спостерігалося достовірне зниження вмісту МДА в 4 групі, підвищилась активність СОД і глутатіонпероксидази в 3 і 4 групах (р<0,05).

Таким чином, за результатами експериментальних досліджень можна зробити висновок, що препарати лецитину щодо впливу на тканини пародонта і стан системи ПОЛ-АОС найбільш ефективні при їх комплексному застосуванні (лецитин усередину і зубна паста „Лецитинова”) в групі літніх тварин. Це стало підставою для проведення клінічних досліджень з визначення терапевтичної ефективності лецитинових препаратів в комплексному лікуванні ГП в осіб похилого віку.

Вивчення терапевтичної ефективності використання зубної пасти „Лецитинова” і комплексу „лецитин + зубна паста „Лецитинова” в осіб похилого віку показало позитивні результати лікування ГП I і II ступеня.

Результати індексної оцінки стану тканин пародонта у хворих похилого віку з ГП II ступеня в групі порівняння і в основних групах в найближчі і віддалені терміни наведені в табл. 3. Встановлена позитивна динаміка змін усіх досліджених індексів у найближчі терміни (безпосередньо після курсу лікування) і достатньо низькі значення індексів через 6 і 12 місяців, що характеризує тривалу стабілізацію дистрофічно-запального процесу в пародонті. Найкращі результати лікування одержані в 2 основній групі хворих, які застосовували лецитин і чистили зуби лецитинвміщуючою зубною пастою.

В осіб похилого віку відразу після лікування відзначалося достовірне зменшення кількості лейкоцитів у ротових змивах, причому як у групі порівняння, так і в обох основних групах (р<0,05). Через 1 і 6 місяців була зафіксована достовірна зміна відносно первинних даних показників міграції лейкоцитів і інтенсивності злущення епітелію лише у 2 основній групі хворих. Помітних відхилень інших показників, що характеризують функціональний стан слинних залоз і слизової оболонки порожнини рота, на всіх етапах спостережень у літніх пацієнтів зафіксовано не було.

Динаміка зміни показників системи ПОЛ-АОС в ротовій рідині хворих на ГП похилого віку групи порівняння після базисної терапії, через 1 і 6 місяців не мала істотних відмінностей від даних, зафіксованих при першому дослідженні, тоді як у пацієнтів основних груп були встановлені значні зміни, причому і у віддалені терміни спостережень. Визначено достовірне зниження вмісту МДА і підвищення активності СОД, глутатіон-редуктази і глутатіонпероксидази в обох основних групах через 1 місяць після лікування, а також через 6 місяців у пацієнтів 2 основної групи після комплексного застосування лецитинових препаратів.

Таблиця 3. Показники стану тканин пародонта у хворих похилого віку з ГП II ступеня під впливом препаратів лецитину

Примітка: *Р<0,05; **Р<0,001 - достовірність відповідно до групи порівняння; # - Р - порівняння з результатами до лікування.

Таким чином, проведені експериментальні і клінічні дослідження з вивчення пародонтопротекторних ефектів нової зубної пасти „Лецитинова” і терапевтичної ефективності комплексного застосування лецитинових препаратів (лецитин + зубна паста) довели виражену лікувально-профілактичну дію їх на тканини пародонта, яка обумовлена антиоксидантними, мембранотропними, остеотропними властивостями лецитину і здатністю його стимулювати репаративну регенерацію тканин пародонта. В експерименті встановлена більш виражена дія лецитинових препаратів у літніх тварин, що можливо пов'язане з гіполіпідемічними ефектами лецитину. Це вказує на доцільність комплексного застосування препаратів лецитину в осіб похилого віку і дозволяє рекомендувати розроблений метод лікування для впровадження в практику.

Висновки

генералізований пародонтит лецитин перекисний

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення проведених експериментальних і клінічних досліджень і нове вирішення актуальної наукової задачі, яка полягає в підвищенні ефективності лікування генералізованого пародонтиту в осіб похилого віку шляхом застосування лецитину і використання лецитинвміщуючої зубної пасти для корекції порушень перекисного окислення ліпідів і функції антиоксидантної системи в тканинах пародонту.

1. Вивчені особливості клінічного перебігу генералізованого пародонтиту і стану процесів перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи в ротовій рідині в залежності від віку хворих, в результаті чого встановлено, що найбільш значні порушення в системі ПОЛ-АОС відбуваються у хворих похилого віку, що потребує обов'язкової корекції препаратами антиоксидантної дії.

2. Розроблено нову лікувально-профілактичну зубну пасту “Лецитинова”, яка містить 5% лецитину соняшникового. В умовах експерименту на щурах доведено високий пародонтопротекторний ефект зубної пасти, що полягає в зниженні ступеня резорбції кістки альвеолярного відростка на 23% (р<0,001 у порівнянні з контролем).

3. Експериментальні дослідження показали, що комплексне застосування лецитинових препаратів (лецитину усередину і лецитинвміщуючої зубної пасти) приводить до найбільш істотного зниження ступеня вікової атрофії альвеолярного відростка у літніх тварин (на 31,2%). Механізм лікувально-профілактичної дії лецитинових препаратів складається з впливу на процеси регенерації альвеолярної кістки шляхом посилення процесу мінералізації (збільшення вмісту фосфору на 20%) і гальмування процесу ПОЛ в тканинах пародонта (зниження вмісту МДА на 20-25%).

4. Комплексне застосування лецитинових препаратів хворими на генералізований пародонтит похилого віку сприяє ліквідації запального процесу в тканинах пародонта, посиленню остеорегенерації альвеолярної кістки, знижує рівень перекисного окислення ліпідів і підвищує активність антиоксидантних ферментів, що приводить до тривалої стійкої ремісії дистрофічно-запального процесу в пародонті. Цей факт підтверджується позитивною динамікою клінічних, рентгенологічних, біохімічних і функціональних показників в найближчі та віддалені (через 6 і 12 місяців) терміни спостережень, що надає право рекомендувати даний метод лікування для впровадження в стоматологічну практику.

Практичні рекомендації.

1. Результати проведених досліджень дають підставу для рекомендації до використання лецитину в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту за наступною схемою: а) лецитин соняшниковий у вигляді харчової добавки з розрахунку 5 мг на добу (за 30 хвилин до основного прийому їжі); б) чищення зубів пастою “Лецитинова” 2 рази на день (вранці і ввечері) протягом не менш 3-х місяців.

2. Використання лецитинових препаратів більш ефективно: а) як засобів лікування і профілактики запальних і дистрофічно-запальних захворювань пародонта, а також у період ремісії з метою профілактики загострень і прогресування хвороби; б) у хворих на генералізований пародонтит більш старших вікових груп.

Література

1. Косенко К.Н., Седлецкая А.А., Терешина Т.П., Левицкий А.П., Мозговая Н.В. Влияние лецитина и зубной пасты “Лецитиновая” на ткани пародонта экспериментальных животных разных возрастных групп // Вісник стоматології. - 2001. - № 1. - С. 4-6.

2. Косенко К.Н., Седлецкая А.А., Терешина Т.П. Показатели свободно-радикального окисления липидов и антиоксидантной защиты в ротовой жидкости больных генерализованным пародонтитом разных возрастных групп // Вісник стоматології. - 2004. - № 4. - С. 27-30.

3. Косенко К.Н., Седлецкая А.А., Терешина Т.П. Эффективность использования лецитиновых препаратов при заболеваниях тканей пародонта в период ремиссии у лиц пожилого возраста // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. - 2003. - № 2 (34). - С. 15-18.

4. Седлецкая А.А. Экспериментальное обоснование использования с целью профилактики заболеваний пародонта лецитинсодержащей зубной пасты // Вісник стоматології. - 2000. - № 5. - С.12-13.

5. Седлецкая А.А., Дембицкая В.С., Хасан Сауд Али. Эффективность применения пародонтопротекторной зубной пасты для лечения заболеваний пародонта в период ремиссии у лиц пожилого возраста // Фестиваль “Студенческая медицинская наука 2002”: Материалы 50 Юбилейной студенческой научной конференции (с международным участием), посвященной 80-летию МГМСУ. - Москва, 2002. - Часть I. - С. 12.

Размещено на Allbest.ru