Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК: 618.17-008.8:618.39]-053.6

14.01.01 - акушерство та гінекологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Особливості становлення менструальної функції у підлітків після штучного аборту та комплексний підхід до її реабілітації

Головіна Ольга Володимирівна

Харків - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Грищенко Ольга Валентинівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри перинатології та гінекології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Вовк Ірина Борисівна, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, м. Київ, завідувач відділу планування сім'ї і статевого розвитку дітей та підлітків;

доктор медичних наук, професор Потапова Лілія Вікторівна, Харківський державний медичний університет, професор кафедри акушерства та гінекології № 1.

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, м. Київ, кафедра акушерства та гінекології №1.

Захист відбудеться "22" грудня 2005р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.01 при Харківському державному медичному університеті за адресою: 61022, м. Харків, пр. Леніна, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

Автореферат розісланий "16" листопада 2005р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук, професор Лазуренко В.В.

Анотації

Головіна О.В. Особливості становлення менструальної функції у підлітків після штучного аборту та комплексний підхід до її реабілітації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 - акушерство та гінекологія. - Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2005.

Дисертація присвячена питанням особливості менструальної функції у підлітків після штучного аборту й комплексному підходу до реабілітації як менструальної функції дівчини, так і здоров'я в цілому. У комплекс реабілітаційної терапії після аборту необхідно включати КОК, перевагу віддаючи МКОК та рослинним препаратам для відновлення менструальної функції й проведення психопрофілактичних заходів.

Проведено дослідження рівня гіпофізарних (ЛГ, ФСГ, ПРЛ) і яєчникових (П,Е 2,Т) гормонів після аборту, на тлі гомеопатичної й гормональної терапії, проводилася функціональна оцінка менструальної функції та психологічного стану. Отриманні дані свідчать про негативні зміни в гормональному гомеостазі в перші три менструальні цикли після аборту у підлітків (високий рівень ЛГ, ПРЛ, що приводить до знижки П), високий процент ановуляторних циклів та зміни в характері менструальної функції. Використання КОК та рослинного препарату Дисменорм приводять до нормалізації гормональних показників після аборту, що має велике значення в подальшому розвитку нормальної репродуктивної функції.

Ключові слова: аборт, гормональний гомеостаз, психосоматична характеристика, КОК, дівчата-підлітки.

Головина О.В. Особенности становления менструальной функции у подростков после искусственного аборта и комплексный подход к её реабилитации. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. - Харьковский государственный медицинский университет МЗ Украины, Харьков, 2005.

Диссертация посвящена вопросам особенности менструальной функции и психологического статуса у подростков после искусственного аборта и комплексному подходу к реабилитации, как менструальной функции девушек, так и здоровья в целом. В комплекс реабилитационной терапии у девушек-подростков после аборта необходимо включать КОК, отдавая предпочтение МКОК, растительные препараты для восстановления менструальной функции и обязательное проведение психопрофилактических мероприятий с привлечением психологов Центров планирования семьи.

Проведено исследование уровня гипофизарных (ЛГ, ФСГ, ПРЛ), яичниковых (П, Э 2) гормонов и тестостерона у подростков после прерывания беременности, функциональная оценка менструальной функции, оценка психологического состояния после аборта.. Полученные данные свидетельствуют об отрицательных изменениях в гормональном гомеостазе на протяжении первых трех менструальных циклов после аборта (высокий уровень ЛГ, ПРЛ, что влечет за собой снижение уровня П, повышенный уровень Т), в результате чего нарушается регулярность созревания фолликулов в яичниках, что ведет к формированию персистирующих фолликулов, либо фолликулярной трансформации, что является следствием отсутствия овуляции. Выделение эстрогенов персистирующими фолликулами на фоне низкой продукции П создает предпосылки для развития гиперпластических процессов в эндометрии, молочных железах, вызывает различные нарушения менструальной функции. Нормальный овуляторный цикл после аборта наблюдался только у 12,5% пациенток, у 29,1% отмечался овуляторный цикл с лютеиновой недостаточностью, 58,3% составили пациентки с ановуляторным циклом.

Восстановление гипофизарно-яичниковой системы после искусственного аборта происходит только к VI менструальному циклу и влечет за собой изменение характера МЦ и общего состояния девушек в целом.

Доказано, что использование КОК и растительных препаратов для восстановления менструальной функции у подростков после перенесенного искусственного аборта приводит к нормализации гормональних показателей и менструальной функции в целом, что имеет важное значение в дальнейшем формировании нормальной репродуктивной функции. Установлено, что при использовании кака МКОК с антиандрогенным эффектом, так и ТКОК у девушек после прерывания беременности существенно снижается уровень гонадотропных гормонов ЛГ и ФСГ, при этом наблюдалось незначительное повышение ПРЛ, более выраженное при использовании ТКОК. Уровень Т при использовании ТКОК не менялся, а при использовании МКОК был снижен, но не выходил за пределы нормы. При приеме гомеопатического препарата Дисменорм было отмечено повышение уровня П и снижение уровня ПРЛ.

Установлено, что нормализация менструального цикла у девушек 15-17 лет, перенесших искусственный аборт, после отмены трехфазных КОК происходила медленнее, чем у их сверстниц после отмены монофазных КОК. Прежде всего, это выражалось в замедленном восстановлении овуляции.

Аборт является сильным стрессогенным фактором и может отрицательно влиять на формирование девушки как личности в дальнейшем. Проведенные нами исследования выявили взаимосвязь между психологическими и психофизиологическими характеристиками стресса. Психоэмоциональная нестабильность и повышение уровня тревоги коррелируют с повышением уровня кортизола в первые сутки после аборта. Спустя неделю после перенесенного прерывания беременности уровень кортизола снижался и соответствовал нормальным показателям, снижались также и показатели ситуативной и личностной тревожности. Это подтвердило целесообразность включение комплекса психопрофилактических мероприятий в общий курс лечения и профилактики осложнений после прерывания беременности у девочек-подростков.

Сексуально-активная девушка, перенесшая искусственный аборт, нуждается как в медицинской помощи, которая специфична для данного возраста, так и в психологической поддержке. При этом следует принимать во внимание такие факторы как семейный анамнез, ее личностные особенности, взаимоотношение с партнером, экономическое положение, образование, культурный уровень. Своевременное и рациональное использование комплекса профилактических мероприятий поможет более быстрой адаптации девушки-подростка, перенесшей искусственное прерывание беременности, в семье и социуме.

Ключевые слова: аборт, гормональный гомеостаз, психосоматическая характеристика, КОК, девушки-подростки.

Golovina O.V. Features of becoming menstrual functions at teenagers after artificial abortion and the complex approach to her rehabilitation. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of medical sciences on a speciality 14.01.01 - an obstetrics and gynecology. - Kharkov's State Medical University, Kharkov, 2005.

The dissertation is devoted to questions of feature menstrual to function at teenagers after artificial abortion and to the complex approach to rehabilitation, as menstrual to function of girls, and health as a whole. After abortion it is necessary to include in a complex of rehabilitation therapy the COOK, preference giving МКОК, vegetative preparations for restoration menstrual functions and carrying out psychoprophylactic actions.

Research of a level hypophysial (LG, FSG, PRL) and ovarian (P, E2, Т) hormones after abortion, on a background of homeopathist therapy and hormonal therapy, the functional estimation menstrual functions, an estimation of a psychological condition after abortion was carried out. The received data testify about negative changes in a hormonal homeostasis during first three menstrual cycles after abortion (high level LG, PRL, that entails reduction in level P), high percent of anovulatory cycles and changes in character menstrual a cycle. Use the COOK and vegetative preparations at teenagers after artificial abortion results in normalization hormone parameters and menstrual functions as a whole, that has great value in the further formation of normal reproductive function.

Key words: abortion, a hormonal homeostasis, psychosomatic the characteristic, the COOK, girls - teenagers.

Перелік умовних скорочень

ГК - гормональна контрацепція

ЗПСШ - захворювання, передаваємі статевим шляхом

КОК - комбіновані оральні контрацептиви

ЛГ - лютеїнізуючий гормон

МЗ - молочная залоза

МКОК - монофазні комбиновані оральні контрацептиви

МЦ - менструальний цикл

НЛФ - недостатність лютеінової фази

ПМЦ - порушення менструального цикла

ОК - оральні контрацептиви

ОТ - особиста тривожність

П - прогестерон

ПМС - предменструальний синдром

ПРЛ - пролактин

СТ - ситуативна тривожність

Т - тестостерон

ТКОК - трьохфазний комбинований оральний контрацептив

УЗД - ультразвукове дослідження

ФСГ - фолікулостимулюючий гормон

Е 2 - естрадиол

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Збереження репродуктивного здоров'я молоді - важлива соціальна й медична проблема, актуальність якої пов'язана з тим, що в Україні склалась критична демографічна ситуація, що характеризується негативним приростом населення, різким зниженням народжуваності й досить високим рівнем штучних абортів.

Показник абортів серед дівчат-підлітків в 2003 році по Україні склав 7 випадків на 1000 дівчаток від 15 до 17 років. Аборти у дівчат 15-17 років склали 2,5% від загальної кількості абортів по країні. Аборт продовжує залишатися основним методом регулювання народжуваності в Україні (Р.В. Богатирьова, 1999; Н.Г. Гойда, 2000; Н.Я. Жилка, 2005). Тенденції, що намітилися останнім часом до зниження кількості абортів, в той же час не знімають актуальність цього питання, тому що аборт не є безпечною операцією для здоров'я жінки й спричиняє різного роду найближчі й віддалені ускладнення. Аборт - є однією з основних причин порушення репродуктивного здоров'я жінки в майбутньому (І.Б. Вовк, 2002; В.П. Квашенко, 2003; І.С.Савельєва, 2004).

За даними І.Б.Вовк (2002), по закінченню 3-4 циклів після проведеного аборту приєднується велика група патологічних станів: порушення менструального циклу, які можуть бути першими клінічними проявами ендометріоза, який розвивається після аборту. Частота ускладнень після абортів у підлітків в 2 - 2,5 рази більша, ніж в жінок репродуктивного віку. Навіть при сприятливому перебігу операції штучного переривання вагітності у післяопераційному періоді у тій чи іншій мірі виникають ендокринні розлади, які виражаються в уповільненому відновленні повноцінних фаз менструального циклу, появі олігоменореї або аменореї. У більш віддалений час аборт сприяє невиношуванню вагітності, розвитку безплідності, проблемам психоемоційного характеру (В.П. Квашенко, 1999; В.Л. Гавенко, Ю.С. Паращук, 2001). У дівчат-підлітків ці порушення носять більш виразний характер, ніж у жінок репродуктивного віку.

В сучасній літературі є дані, що аборт, як ніяке інше хірургічне втручання, пов'язан з проблемою психічного здоров'я жінки. Він є одним з психотравмуючих факторів, які при певних обставинах (особливості психічної структури індивіда, вплив суб'єктивної оцінки ситуації) можуть стати одним з основних факторів в розвитку невроза, що негативно впливає на внутрішньородинні та міжособисті відносини. Очевидно, що в залежності від психологічного стану конкретної особи, від її індивідуально-типологічних особливостей, типа реагування, природжених характеристик нервової системи рівень психологічної відповіді на ситуацію переривання вагітності має бути різним.

Незважаючи на проведену значну роботу в сфері профілактики непланованої вагітності у дівчат-підлітків, збереження репродуктивного здоров'я, кількість сексуально-активних дівчат-підлітків, що користуються регулярно контрацептивними засобами, залишається досить низьким. Крім того, недостатньо уваги приділялось питанню впливу гормональних контрацептивів на різні ланки репродуктивної системи у дівчат-підлітків після перенесеного штучного аборту. Дуже складним та маловивченим залишається питання щодо психоемоційного стану дівчат після перенесеного переривання вагітності. З усього вищевикладеного можна зробити висновок про доцільність вивчення особливостей перебігу післяабортного періоду у дівчат-підлітків та розробки комплексу заходів для реабілітації їх здоров'я після штучного переривання вагітності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана тема відповідає основним напрямкам Національної програми "Планування сім'ї" (Постанова кабінету Міністрів України № 736 від 13 вересня 1995р.) і Національній Програмі "Репродуктивне здоров'я 2001-2005" (Указ Президента України від 26 березня 2001 № 203/2001), та є частиною науково-дослідних робіт, що виконувались на кафедрі перинатології та гінекології Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України (номер Державної реєстрації 0198U004321). Автором самостійно виконано фрагменти робіт щодо вивчення та аналізу клінічних, гормональних показників та даних психологічних тестів дівчат-підлітків після штучного аборту на фоні використання КОК та рослинного препарату Дисменорм після переривання вагітності. менструальний аборт психопрофілактичний

Мета і завдання дослідження. Мета даної роботи полягала у визначенні особливостей клініко-гормонального та психологічного стану дівчат-підлітків після перенесеного штучного аборту та в розробці і оптимізації методики відновлення менструальної функції у дівчат-підлітків після перенесеного переривання вагітності з використанням комплексу, що складається з комбінованих оральних контрацептивів, гомеопатичної терапії та психотерапевтичних заходів.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

1. Вивчити стан репродуктивної функції дівчат-підлітків 15-17 років, які перенесли штучне переривання вагітності.

2. Вивчити особливості психоємоціонального та психофізичного стану дівчат-підлітків після перенесеного штучного аборту.

3. Дослідити рівень гіпофізарних та яєчникових гормонів, особливості гормонального профілю у дівчат-підлітків, які приймали КОК після переривання вагітності.

4. Вивчити вплив КОК (монофазного та трьохфазного препаратів) і комплексного рослинного препарату для відновлення менструальної функції дівчат-підлітків 15-17 років після перенесеного штучного аборту.

5. Обгрунтувати диференційовані схеми підбору ГК залежно від гормонального профілю дівчинки, ступеня ризику аборту, стану репродуктивного здоров'я й подальших репродуктивних завдань.

6. Розробити схему медико-соціальної реабілітації дівчат-підлітків після переривання вагітності.

Об'єкт дослідження: Стан здоров'я дівчат-підлітків 15-17 років, які перенесли операцію штучного аборту.

Предмет дослідження: Комплексне вивчення яєчникових, гіпофізарних гормонів та кортизолу у дівчат-підлітків після переривання вагітності і їхній зв'язок з порушенням менструальної функції.

Методи дослідження: в роботі використано аналітичні, клінічні, біохімічні, радіоімунологічні, ультразвукові, психологічні та статистичні методи дослідження.

Наукова новизна отриманих результатів. В представленій роботі удосконалена і науково обґрунтована система профілактичних заходів спрямованих на збереження й покращення репродуктивного здоров'я дівчат-підлітків після перенесеного переривання вагітності.

Вперше проведені дослідження по вивченню психоемоційного та психофізичного стану дівчат-підлітків після штучного аборту і був розроблен комплекс психопрофілактичних заходів, які спрямовані на скорішу адаптацію підлітків в родині та соціумі.

Вперше встановлена закономірність між перериванням вагітності у підлітків і динамікою гормонального гомеостазу, які надалі сприяють порушенню репродуктивної функції. Вперше з метою відновлення менструальної функції й профілактики неплановоної вагітності після аборту, використані монофазний контрацептив з антіандрогенною дією (Діане-35) та трифазний контрацептив (Три-регол). Доведено більш високу ефективність при використанні монофазних контрацептивів у порівнянні із трифазними для відновлення менструальної функції та профілактики пізніх післяабортних ускладнень. Також вперше для профілактики післяабортних ускладнень застосовано рослинний препарат Дисменорм.

На підставі отриманих даних доведена висока ефективність МКОК з антіандрогенною дією після перенесеного переривання вагітності у дівчат-підлітків, які мали порушення менструальної функції та явища гіперандрогенії в анамнезі.

Практичне значення отриманих результатів. Встановлений нами взаємозв'язок між змінами в концентрації гормонів репродукції після переривання вагітності у підлітків і порушенням менструальної функції в них надалі потребує реабілітації і дозволяє використати в комплексі реабілітаційних заходів комбіновані оральні контрацептиви з першого дня після аборту в контрацептивному режимі з урахуванням гормонального профілю дівчини. Тим підліткам, які з будь яких умов не можуть приймати КОК, з метою профілактики післяабортних ускладнень, показане призначення гомеопатичних препаратів (Дисменорм) для нормалізації менструальної функції після штучного аборту.

Дані ультразвукового дослідження є одним з діагностичних критеріїв стану органів репродукції й можуть бути використані для більш точної діагностики порушень менструальної функції в післяабортному періоді.

Оскільки була доказана психотравмуюча роль переривання вагітності для дівчат і виходячи з того, що штучний аборт є сильним стресовим фактором, був розроблен курс психопрофілактичних заходів, який необхідно включати в загальний комплекс лікування й профілактики віддалених ускладнень після аборту у підлітків.

Отримані у роботі дані дали можливість розробити інформаційний лист "Комплексний підхід до реабілітації менструальної функції у дівчат-підлітків після операції штучного аборту".

Теоретичні положення та практичні рекомендації дисертаційної роботи використовуються в лекціях для лікарів дитячих гінекологів на курсах підвищення кваліфікації на базі Харківської медичної академії післядипломної освіти, впроваджені в роботу гінекологічного відділення міської клінічної лікарні № 3 (м. Луганськ), Свердловської центральної районної лікарні Луганської області, Краснодонської дитячої лікарні Луганської області, Алчевської дитячої лікарні Луганської області, Брянківської міської дитячої лікарні Луганської області, Стаханівської міської дитячої лікарні Луганської області, Центру планування сім'ї (м. Луганськ).

Особистий внесок здобувача. Автором на підставі аналітичного огляду вітчизняної та закордонної літератури розроблено програму виконання дослідницької роботи, визначені мета й завдання дослідження. Самостійно обрано комплекс методів обстеження. Проведено анкетування, клінічне та ультразвукове обстеження хворих, обстеження здорових підлітків, статистичну обробку даних із використанням комп'ютерних програм. Дисертант самостійно проводив аналіз та узагальнення отриманих результатів, формулювання усіх положень і висновків роботи, підготував до публікації наукові праці та дисертацію до захисту.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були докладені та обговорені на: III-й міжнародній регіональній науково-практичній школі-семінарі "Актуальні питання гінекологічної ендокринології дитячого, підліткового й репродуктивного віку" (м. Святогорськ, 2004); науково-практичній конференції з міжнародною участю "Актуальні питання ендокринології дітей та підлітків" (м. Харків, 2004); на засіданнях Луганської обласної асоціації акушерів-гінекологів (2003), Луганської обласної конференції гінекологів дитячого й підліткового віку "Питання підліткової контрацепції" (2002), Луганської обласної асоціації педіатрів "Здоров'я підлітків" (2003).

Апробація роботи проведена на сумісному засіданні кафедри перинатології та гінекології, кафедри акушерства та гінекології № 2 Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України.

Публікації. Основні положення дисертації викладені у 8 друкованих роботах. Із них 3 статті у спеціалізованих наукових журналах рекомендованих ВАК України, 5 робот в збірниках наукових праць та тезах доповідей на наукових форумах.

Структура та обсяг дисертації. Дисертацію викладено на 156 сторінках; вона складається із вступу, огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, чотирьох розділів власних досліджень, обговорення результатів, висновків і практичних рекомендацій, списку літературних джерел. Робота ілюстрована 23 малюнками та 19 таблицями (обсяг 7 сторінок). Список використаних джерел містить 179 найменувань, з них 133 роботи із країн СНД і 46 іноземних джерел літератури.

Основний зміст роботи

Матеріали та методи дослідження. Для виконання поставленої мети проведено обстеження 102 підлітків віком від 15 до 17 років, які перенесли операцію штучного аборту. Усі обстежені дівчата розподілялись таким чином: I група - 31 дівчина, яка використовувала МКОК після перенесеного штучного аборту, II група - 27 дівчат, які використовували після аборту ТКОК, IIIА група - 20 дівчат, які використовували комплексний рослинний препарат для нормалізації менструальної функції після перенесеного переривання вагітності, IIIВ група - 24 дівчини, які не отримали після аборту спеціальної реабілітаційної терапії. Дівчата після переривання вагітності також отримували рослинний препарат з седативним ефектом. В групу контролю увійшли 74 практично здорових дівчини того ж віку, які не мали абортів та вагітностей в анамнезі.

Усім обстеженим підліткам проводили оцінку фізичного розвитку за індивідуальною методикою систематичного виміру росту, маси тіла, морфометрії по Л.Д. Заєць із використанням морфограмм. Дані фізичного розвитку звірялись з віковими нормами для дівчат-підлітків (А.Л. Рєзникова,1996). Особлива увага приділялася стану шкіри: наявності різних ступенів гірсутизму, стрій, акне та інших проявів гіперандрогенії.

Виразність вторинних полових ознак оцінювали за 4-х бальній шкалою з реєстрацією статевої формули за Л.Г. Туміловіч із співавт.(1975). Ступінь виразності гірсутного синдрому оцінювали за шкалою кількісної оцінки гірсутних зон по D. Ferriman J. і Gallwey (1961) і визначення гірсутного числа, що рівнялося сумі балів гормонального (кількісна оцінка росту волосся в андрогензалежних зонах) і індиферентного числа (кількісна оцінка росту волосся в андрогеннезалежних зонах). Варіантом норми вважали гірсутне число 7 і менше.

Для оцінки стану репродуктивної системи застосовували метод імуноферментного аналізу визначення концентрації в крові гіпофізарних гормонів (ЛГ, ФСГ, ПРЛ), яєчників (Є2, П), тестостерону та кортизолу стандартними наборами фірми "Хоффман Ла Рош"(Франція).

Усім хворим була проведена ультразвукова діагностика органів малого тазу та молочних залоз трансабдомінальним секторальним датчиком (3,5, 5, і 7,5 МГц) апаратом "Siemens Sonoline".

Функціональна оцінка ендокринного статусу полягала в дослідженні менструальної функції за загальноприйнятою методикою із проведенням тестів функціональної діагностики діяльності яєчників: вимір базальної температури, кольпоцитологічне дослідження мазків.

Оцінка психоемоційного стану оцінювалася на підставі тестів самооцінки "рівня тривожності", які були розроблені Ч.Д. Стілбергом, адаптовані Ю.Л. Ханіним (1991). Відповіді на питання анкети оцінювалися по чотирьохбальній системі. Також для визначення психоемоційного стану була використана методика кольорової вибірки - модифікований тест Люшера. Проводили вимірювання ступеня виявлення зниження настрою - субдепрессії, яка базувалась на опитувальнику В. Зунга та адаптованому Т.Н. Балашовою (1989). Шкала включає 20 стверджень, які характеризують прояв зниженого настрою. Для визначення психофізіологічної відповіді на стрес проводили визначення рівня кортизола в крові дівчат після аборту. Обстеження проводили на 1-у добу та через тиждень (7-8 доба) після аборту.

При обробці отриманих даних використовували статистичні методи з розрахунком параметричних і непараметричних критеріїв (Є.В. Гублер, 1978, Г.Ф. Лакін, 1980).

Результати дослідження та їх обговорення. Вивчення стану репродуктивної функції після штучного переривання вагітності було проведено у 102 підлітків віком від 15 до 17 років, після операції штучного аборту. До групи контролю увійшли 74 практично здорових дівчини, які не мали абортів та вагітностей в анамнезі. Обстежені дівчата були розподілені на 3 групи: 31 дівчина використовувала МКОК після аборту (I група), 27 - використовували після аборту ТКОК (II група), 20 дівчат використовували комплексний рослинний препарат (IIIА група), 24 дівчини не отримали після аборту специфічної реабілітаційної терапії (IIIВ група).

Аналіз отриманих даних виявив наступні особливості гормонального гомеостазу в обстежених дівчат (табл.1). Встановлено, що в 1-й місяць після переривання вагітності в терміні 5-12 тижнів відзначається підвищення ФСГ у різні фази менструального циклу як і у групі дівчат, що отримували гомеопатичний препарат у післяабортному періоді, так і в групі дівчат, які не отримували специфічного лікування. Так в 1-й місяць після аборту рівень ФСГ на 7-у добу менструального циклу склав у групі IIIВ - 6,79±0,50 МЕ/л, у групі IIIА - 6,69±0,44МЕ/л; на 21-й день циклу в групі IIIВ - 5,07±0,44МЕ/л, у групі IIIА - 5,18±0,26МЕ/л, що перевищує показники в контрольній групі, які склали відповідно 2,87±0,47МЕ/л і 1,79±0,15МЕ/л (p<0,05). У наступні два цикли рівень гормону залишався досить високим. У VI менструального циклі рівень ФСГ в 1-й фазі склав 1,78±0,18 МЕ/л, у групі пацієнток, що не отримували реабілітаційної терапії, та 1,82±0,23МЕ/л у групі дівчат, що отримували Дисменорм (контрольна група - 2,87±0,47МЕ/л), в 2-й фазі - 2,76±0,26МЕ/л (IIIВ група) і 2,63±0,46 МЕ/л (IIIА група) у той час як у контрольній групі - 1,79±0,15МЕ/л (p<0,05).

Концентрація ЛГ у дівчат, після переривання вагітності, у порівнянні з контрольною групою на протязі перших трьох менструальних циклів після аборту, у групі, яка використовувала гомеопатичний препарат і в групі, які не отримували реабілітаційної терапії, мала зміни аналогічні змінам концентрації ФСГ і була вищою за показники контрольної групи. До VI МЦ цей показник на 7-й день циклу практично не відрізнявся у всіх групах (p>0,05), однак на 21-й день циклу рівень ЛГ у групах дівчат після аборту, перевищував показники контрольної групи.

Вивчення рівню ПРЛ в крові дівчат після перенесеного штучного аборту показало, що як у групі IIIA, так і в групі IIIB в I менструальний цей показник був вищим ніж в контрольній групі. Протягом наступних двох циклів у групі дівчат, які не отримували реабілітаційної терапії відзначалося зниження цього показника, однак до VI МЦ після аборту рівень ПРЛ у цій групі залишався досить високим. Показники рівня пролактину в групі дівчат, що приймали після перенесеного аборту Дисменорм, мали більш виразну тенденцію до зниження в порівнянні із групою, що не одержувала лікування, і до VI МЦ відповідав показникам контрольної групи

Таблиця 1 Показники секреції гонадотропних гормонів в крові у дівчат-підлітків після перенесеного переривання вагітності, (M±m)

Групи	n	Показники
		ЛГ, МО/л	ФСГ, МО/л	ПРЛ, мМО/л
I МЦ після штучного аборту
	7 день МЦ	21день МЦ	7 день МЦ	21день МЦ	7 день МЦ	21день МЦ
III A	20	4,39±0,41	7,68±0,31	6,69±0,44	5,18±0,26	579,3±10,3	587,2±12,3
III B	24	4,45±0,42*	7,7±0,30*	6,79±0,50*	5,07±044	581,6±13,6	594,1±13,0
Контрольна	74	1,76±0,41	2,61±0,43	2,87±0,47	1,79±0,15	266,2±42,2	276,5±37,8
II МЦ після штучного аборту
III A	20	4,47±0,42	7,60±0,31	6,39±0,47	5,14±0,36	535,3±12,1	529,3±11,7
III B	24	4,38±0,41	7,59±0,29	6,43±0,51	5,12±0,50	552,1±13,2	534,2±13,8
Контрольна	74	1,76±0,41	2,61±0,43	2,87±0,47	1,79±0,15	266,2±42,2	276,5±37,8
VI МЦ після штучного аборту
III A	20	1,98±0,34*	3,39±,36	2,63±0,46*	1,84±0,23*	296,3±14,6*	302,3±15,1
III B	24	1,51±0,13*	3,06±0,27	2,76±0,26*	1,78±0,18	375,8±23,5*	266,2±42,2*
Контрольна	74	1,76±0,41	2,61±0,43	2,87±0,47	1,79±0,15	266,2±42,2	276,5±37,8

Примітка: * - різниця вірогідна відносно контрольної групи (p<0,05).

Рівень Е 2 протягом I, II, III менструальних циклів у дівчат- підлітків після переривання вагітності у першу фазу менструального циклу (7-й день МЦ) був вищим, ніж у контрольній групі й становив в 1-й місяць -0,91±0,04нмоль/л, в 2-й місяць 0,70±0,06нмоль/л, в 3-й місяць - 0,67±0,06нмоль/л (у контрольній групі - 0,53±0,02нмоль/л). У другу фазу менструального циклу цей показник в 1-й місяць мав наступні значення - 1,13±0,04нмоль/л, що було вище аналогічного показника в групі дівчин, що не мали вагітностей і абортів в анамнезі - 1,06±0,21нмоль/л. Протгом II і III МЦ після аборту, у другу фазу (21-й день циклу), було відзначене зниження рівня Е 2 у порівнянні з контрольною групою (p<0,05). Тільки з VI циклу ці показники наблизилися до аналогічних в контрольній групі й склали 0,54±0,06нмоль/л і 1,06±0,06нмоль/л у першій і другій фазі менструального циклу відповідно; у контрольній групі - 0,53±0,02нмоль/л і 1,06±0,21нмоль/л. У групі дівчат, що отримували Дисменорм після переривання вагітності, зміни в концентрації Е 2 мали такий же характер як і в групі дівчат, що не одержували реабілітаційну терапію після аборту (табл.2).

Вихідні дані рівня прогестерону в крові обстежених дівчат, що не отримували КОК з метою реабілітації після переривання вагітності, були однаковими в I МЦ після аборту як у першу, так і в другу фазу циклу. Протягом наступних циклів у дівчат, що отримували Дисменорм на 21-й день МЦ рівень П підвищувався поступово і лише к VI МЦ після операції він наближався до показників контрольної групи. У групі дівчат, що не отримували ніякої реабілітаціонної терапії після аборту рівень П на 21-й день МЦ у наступні після аборту два менструальних цикли залишався нижчим за норму, до VI МЦ цей показник виріс, але залишався нижчим рівня як контрольної групи, так і групи дівчат, що отримувала після аборту гомеопатичний препарат Дисменорм (табл.2).

Вміст Т після штучного аборту протягом перших двох менструальних циклів перевищував показники контрольної групи - 2,57±0,29нмоль/л на 7-й день МЦ і 2,49±0,26 нмоль/л. До III МЦ рівень тестостерону став знижуватися і до VI МЦ відповідав рівню Т у контрольній групі. Вміст Т у плазмі обстежуваних дівчат після аборту на фоні прийому Дисменорма не значно відрізнявся від змін у групі, що не отримувала реабілітаційну терапію і був вище рівня Т у контрольній групі протягом перших менструальних циклів після перенесеного переривання вагітності (табл.2).

Таким чином, рівень середніх значень гіпофізарних гормонів є достатнім для овуляції вже до II-го менструального циклу, однак, концентрації ЛГ, ФСГ і ПРЛ залишаються досить підвищеним й нормалізуються лише до VI менструального циклу, при цьому рівень П у більшості дівчат залишається нижчим за норму, як у першій, так і в другій його фазі.

Таблиця 2 Показники секреції статевих гормонів у дівчат-підлітків після перенесеного штучного аборту, (M±m)

Групи	n	Показники
		Т, нмоль/л	Е 2, нмоль/л	П, нмоль/л
I МЦ після штучного аборту
	7 деньМЦ	21день МЦ	7 деньМЦ	21день МЦ	7 деньМЦ	21день МЦ
III A	20	2,8±0,13	3,01±0,15	0,94±0,07*	1,20±0,09	1,26±0,14	3,66±0,23
III B	24	2,86±0,15	3,15±0,15	0,91±0,04	1,13±0,04	1,15±0,09	3,57±0,18
Контрольна	74	2,57±0,29	2,49±0,26	0,53±0,02	1,06±0,21	0,49±0,07	7,57±0,04
II МЦ після штучного аборту
III A	20	2,71±0,14	2,89±0,12	0,81±0,09	0,94±0,12*	1,01±0,24	4,24±0,23
III B	24	2,7±0,16*	2,93±0,14	0,7±0,06	0,95±0,05	1,04±0,26	3,61±0,19
Контрольна	74	2,57±0,29	2,49±0,26	0,53±0,02	1,06±0,21	0,49±0,07	7,57±0,04
VI МЦ після штучного аборту
III A	20	2,61±0,14	2,54±0,13	0,59±0,12	1,10±0,07	0,53±0,16*	7,55±0,21
III B	24	2,53±0,13*	2,51±0,10	0,54±0,06	1,06±0,06	0,62±0,10	6,03±0,29
Контрольна	74	2,57±0,29	2,49±0,26	0,53±0,02	1,06±0,21	0,49±0,07	7,57±0,04

Примітка: * - різниця вірогідна відносно контрольної групи (p<0,05).

Після медичного аборту нормальний овуляторний цикл спостерігався тільки у 12,5% підлітків, у 29,1% встановлено овуляторний цикл із лютеїновой недостатністю, а більшу групу - 58,3% склали підлітки з ановуляторним циклом (рис.1).



Рис.1. Характер менструального циклу у дівчат після штучного аборту.

До VI менструального циклу вже в 62,5% дівчат групи порівняння, що не одержували реабілітаційну терапію, відзначався нормальний овуляторний цикл, у 25% - овуляторний цикл із недостатністю лютеінової фази й у 16,6% - ановуляторний цикл. Високий відсоток ановуляторних циклів через півроку після перенесеного аборту, можна пояснити зниженим рівнем прогестерона в другу фазу менструального циклу та високим рівнем пролактину.

Через 6 місяців після штучного аборту в 87,5% - менструальний цикл став регулярним і становив 21-28 днів, у 8,3% з'явилися перед- і постменструальні кров'янисті виділення; збільшення крововтрати під час менструації відзначали 25% дівчат. В 66,6% - менструації були болючими, у той час як до аборту болі під час місячних відзначали тільки 31% дівчат. 22% дівчат скаржилися на акне і явища гірсутизму, що очевидно пов'язано з високим рівнем тестостерону після аборту й недостатньою динамікою зниження його концентрації протягом декількох циклів після перенесеного переривання вагітності.

У групі дівчат, що отримували з метою реабілітації комплексний рослинний препарат, через 6 місяців після аборту в 85% - відзначався нормальний овуляторний цикл, в 15% - цикл із недостатністю лютеинової фази. В 90% підлітків менструальний цикл став регулярним, кров'янисті виділення помірні; лише в 1 дівчини (5%) відзначалися явища альгодісменореї.

Відновлення гіпофизарно-яєчникової системи після штучного аборту відбувається тільки до VI менструального циклу і приводить до змін характера менструального циклу й загального стану дівчат у цілому. Зниження кількості ановуляторних циклів, нормалізація гормонального гомеостазу через 6 місяців після аборту в підлітків, що приймали Дисменорм, у порівнянні із групою дівчат, які не отримували реабілітаційну терапію, є позитивним чинником для більш швидкого й повноцінного відновлення репродуктивного здоров'я підлітків після аборту.

Оцінюючи вміст ФСГ у плазмі дівчат протягом півроку після перенесеного переривання вагітності, нами відзначено стійке зниження вмісту даного гормону як при прийманні МКОК, так і при використанні ТКОК у порівнянні з аналогічним показником у групі дівчат, що не одержували ГК після аборту. Однак при використанні МКОК відзначалося більш різке зниження ФСГ в I МЦ після аборту в порівнянні із ТКОК: в I групі - 2,99±0,16МЕ/л і 2,01±0,16МЕ/л (7-й і 21-й день МЦ), в II групі 3,77±0,39МЕ/л і 3,23±0,29МЕ/л (7-й і 21-й день МЦ). ДО VI МЦ різниця в концентрації ФСГ в I і II групах була незначною на 7-й день МЦ цей показник склав 1,94±0,14МЕ/л (I група) і 2,12±0,17МЕ/л на 21-й день МЦ (p>0,05).

Аналізуючи вміст ЛГ у плазмі, нами було встановлено, що протягом 6 місяців прийому як МКОК, так і ТКОК відзначалася виразна супресія цього гормону. Якщо в I МЦ рівень ЛГ склав у групі що приймала МКОК (I група) - 2,59±0,16МЕ/л і 3,14±0,18МЕ/л, та у групі що приймала ТКОК (II група) - 2,97±0,39МЕ/л і 4,32±0,38МЕ/л і був вище ніж в контрольній групі - 1,76±0,41МЕ/л і 2,61±0,43МЕ/л (7 і 21 день МЦ). Таким чином, до VI МЦ різниці у вмісті ЛГ як в I, так і в II групі виявлено не було, але ці показники залишалися нижчим показників ЛГ у порівнянні із групою, що не отримувала гормональні препарати та з групою здорових підлітків (p<0,05).

Вивчаючи концентрацію ПРЛ, нами був відзначений підвищений вміст цього гормону як в I, так і в II групі пацієнток протягом шести менструальних циклів у порівнянні із групою дівчат, що не одержували ГК після аборту й контрольною групою.

Рис.2. Рівень ПРЛ в крові у дівчат-підлітків після переривання вагітності.

Однак, в II групі, пацієнтки якої приймали після аборту ТКОК, до VI МЦ відзначався більш високий вміст ПРЛ. Так в I МЦ рівень ПРЛ в I групі склав 592,1±14,2мМО/л (7-й день МЦ) і 597,7±13,5мМО/л (21-й день МЦ), а в II групі 593,2±13,9мМО/л і 609,2±14,9мМО/л (7 і 21-й день МЦ); до VI МЦ рівень ПРЛ в I групі, пацієнтки якої приймали МКОК, склав 502,1±13,1мМО/л і 516,8±11,8мМО/л (7 і 21-й день МЦ) проти 523,9±11,4мМО/л і 515,0±11,4 мМО/л (7 і 21-й день МЦ відповідно) у групі дівчат що приймали Три-регол (рис.2).

Вміст Е 2 протягом шести менструальних циклів як у групі, що приймав Діане-35, так і в групі, що приймала Три-регол, був трохи зниженим в порівнянні із групою, що не одержувала ГК як реабілітацію після аборту й було вище аналогічного показника в контрольній групі. Однак в I групі це зниження було більш виразне: в I МЦ рівень показника Е 2 склав на 7-й день МЦ - 0,67±0,04нмоль/л (I група), 0,81±0,02нмоль/л (II група), на 21-й день МЦ - в I групі 0,77±0,04нмоль/л, в II групі 0,75±0,02нмоль/л (p<0,05). На 7-й день VI МЦ рівень Е 2 склав в I групі 0,51±0,06нмоль/л, в II групі - 0,64±0,02нмоль/л, а в контрольній групі - 0,53±0,02нмоль/л; на 21-й день МЦ рівень даного гормону склав в I групі 0,83±0,04нмоль/л, в II групі - 0,95±0,02нмоль/л проти 1,06±0,21нмоль/л у контрольній групі.

Аналіз вмісту П виявив аналогічні тенденції між групами дівчат, що приймали після перенесеного штучного аборту різні форми КОК. Так в I МЦ рівень П як у групі дівчат, що приймали МКОК (1,57±0,04нмоль/л), так і в групі дівчат що приймали ТКОК (2,94±0,13нмоль/л), був нижчим ніж у групі пацієнток, що не отримували після аборту КОК (3,57±0,18нмоль/л), а також нижчим рівня контрольної групи, де рівень П склав 7,57±0,04нмоль/л. Протягом II і III МЦ рівень П поступово знижувався, і до VI МЦ був нижчим у порівнянні з контрольною групою та групою порівняння і склав: 3,74±0,3нмоль/л в групі дівчат, які приймали МКОК та 3,61±0,08нмоль/л в групі дівчат, які приймали ТКОК (рис.3).

Рис.2. Рівень прогестерону у підлітків після переривання вагітності.

Трохи інша була ситуація із вмістом Т у плазмі обстежуваних дівчат на протязі шести менструальних циклів після перенесеного аборту. У групі дівчат, що одержували з метою післяабортної реабілітації МКОК з антіандрогенною дією, нами було відзначено більше виражене зниження вмісту тестостерону в порівнянні із групою, що отримувала ТКОК після перенесеного аборту. Ці зміни в концентрації Т пов'язані з тим, що до складу Діане-35 (МКОК) входить прогестаген - ципротерона ацетат, що має антиандрогенну дію.

Порівняльний аналіз тестів функціональної діагностики діяльності яєчників виявив наступне: у перший місяць після аборту на тлі прийому МКОК менструальний цикл став ановуляторним в 61,5% дівчат, у групі що приймала ТКОК у 59,2% пацієнток; до VI МЦ кількість ановуляторних циклів у групі, що приймала МКОК становила 95,0%, у групі, що приймала ТКОК - 88,8%. Кількість овуляторних циклів до VI МЦ становило в I групі - 6,06%, в II групі - 11,1%.

Молочна залоза, яка є органом-мішенню статевих гормонів, перетерплює під впливом ГК певні зміни. Дівчата, що входили до складу групи, що отримували МКОК з метою реабілітації після аборту, відзначали збільшення молочних залоз у процесі прийому контрацептиву, у групі дівчат, яким призначили з метою реабілітації ТКОК таких змін відзначено не було. Це підтверджує дані Е.В. Уваровой (2001), В.П. Квашенко (2003), про те, що МКОК у підлітковому віці підсилюють зростання і дозрівання молочних залоз. Ультразвукова картина не відрізнялася від УЗД МЗ дівчат контрольної групи, здорових, які не приймали КОК. Виходячи з цього, можна зробити висновок про те, що КОК підсилюють зростання молочних залоз, що необхідно враховувати при підборі КОК як дівчатам при наявності гіпопластичних молочних залоз, так і пацієнткам з гіперплазією молочних залоз. Також застосування КОК є профілактикою дисгормональної гіперплазії молочних залоз, що є одним з пізніх ускладнень після аборту.

Аналіз отриманих даних показав, що при використанні як МКОК, так і ТКОК у дівчат-підлітків після перенесеного аборту істотно знижується рівень гонадотропних гормонів (ЛГ і ФСГ). Дана тенденція корелює зі значним зростанням числа ановуляторних циклів. При цьому спостерігається підвищення рівня ПРЛ, більш виражене при використанні ТКОК. Дещо інша картина спостерігається з концентрацією Т. Так при використанні ТКОК рівень Т практично не змінюється, що можно пояснити дією прогестагена (левоноргестрел), який входить до складу ТКОК і має незначний андрогенний ефект. При використанні естроген-гестагенного препарата з антіандрогенною дією рівень Т дещо знижується, хоча й не виходить за межі норми, тому що до його складу входить прогестаген (ципротерона-ацетат) який має сильну антіандрогенну дію. Рівень П у крові дівчат, що приймали різні КОК після аборту, був знижений, що є результатом впливу низького рівня гіпофізарних гормонів.

Проведені дослідження вказують, що висока контрацептивна надійність ГК реалізується через розвиток стійкої ановуляції при тривалому (3 місяці й більше) прийомі препаратів на тлі гальмування овуляторних піків гонадотропних гормонів.

Операція переривання вагітності є сильним психотравмируючим фактором, що при певних обставинах може стати одним з основних чинників розвитку неврозу. У дівчат-підлітків при тестуванні по Люшеру, в 1-у добу після операції пацієнтки віддавали перевагу кольорам, що символізують стрес, прикрість, тривожність. Так 26,12% дівчат вибрали сірий колір (прояв астенізації), кольори психологічного й соматичного дискомфорту (чорний, синій, коричневий) вибрало 27,65%, фіолетовий колір, що вказує на емоційну нестійкість обрали 33,14% дівчат.

На 7-у добу 31,83% пацієнток відчували тривогу (кольори астенічного й депресивного станів), стан емоційного дискомфорту відзначали 21,45% дівчат. Однак поступово відзначалася позитивна динаміка: 23,65% вибрали кольори з позитивним емоційним фоном (синьо-зелений, теракотовий, жовтий), в 36,2% дівчат було бажання вийти з положення, що створилося, кожна друга пацієнтка адаптувалася до ситуації.

Високий рівень особистої тривожності (45 балів і вище) у першу добу після аборту відзначався в 60 дівчат (73,1%). Характерно, що у дівчат з низьким рівнем ОТ даний аборт був другим в анамнезі. На 7-у добу після штучного аборту високий рівень ОТ спостерігався в 23 дівчат (28,0%). Ситуативна тривожність як стан характеризується суб'єктивно пережитими емоціями: напругою, занепокоєнням, нервозністю. У першу добу після перенесеного аборту високий рівень ситуативної тривожності (45 балів і вище) відзначався в 48,7% дівчат. Через тиждень після перенесеного аборту високий рівень СТ відзначався у 21дівчини (25,6%).

Ступень виявлення зниженого настрою - субдепрессії, проводили на підставі опитувальника. Шкала включає 20 стверджень, які характеризують прояв зниженого настрою. За даними Т.Н. Балашової (1989), нормативні дані, які отримані при опитуванні 200 здорових пацієнтів, вказують, що середнє значення індексу зниження настрою становить 40,25±5,99 бала. В першу добу після аборту у 59,6% дівчат переважав діапазон 2 (незначно виражене зниження настрою) та діапазон 3 (значне зниження настрою), діапазон 4 (глибоке зниження настрою) був у 2 дівчат (1,9%). Через тиждень після операції у 44,4% підлітків відмічалось незначне зниження настрою (діапазон 2), 55,8% дівчат не мали в момент обстеження зниженого настрою (діапазон 1), стан субдепресії через тиждень не було виявлено ні в однієй обстеженої дівчини.

В першу добу після аборту нами було відзначене підвищення рівня кортизола - 554,25±32,11нмоль/л у порівнянні з контрольною групою - 349,9±30,7нмоль/л. Однак, незважаючи на те, що через тиждень після операції було відзначене зниження концентрації кортизола (373,5±30,1нмоль/л) у дівчат, що перенесли аборт, цей показник небагато перевищував показники в контрольній групі.

Проведені нами дослідження виявили взаємозв'язок між психологічними й психофізіологічними характеристиками стресу. Психоемоційна нестабільність і підвищення рівня тривоги пов'язані із підвищенням рівня кортизола в першу добу після аборту. Через тиждень після перенесеного переривання вагітності рівень кортизола відповідав нормальним показникам, показники ситуативної й особистісної тривожності та рівня субдепресії також знизилися.

Таким чином, проведене комплексне клініко-лабораторне обстеження дівчат після переривання вагітності дозволило виявити порушення гормонального гомеостазу, що приводило до різних порушень менструальної функції та психологічного стану підлітків. Відновлення функції гіпофізарно-яєчникової системи у підлітків після переривання вагітності відбувається тільки до VI менструального циклу.

За результами отриманих даних ми вважаємо за необхідне проводити дівчатам-підліткам 15-17 років, які перенесли штучний аборт, профілактику як ранніх, так і пізніх післяабортних ускладнень, до яких відносяться порушення менструальної функції та психологічної адаптації. Профілактичні й реабілітаційні заходи необхідно проводити з першого дня після перенесеного переривання вагітності. Крім традиційної терапії (антібіотікотерапія, вітамінотерапія, нестероїдні протизапальні препарати), у комплекс реабілітаційних заходів необхідно включати препарати гормональної контрацепції. Використання КОК позитивно впливає на стан здоров'я дівчини-підлітка після штучного аборту, що дозволяє провести профілактику гіперпластичних процесів ендометрія, ДГМЗ, порушень менструального цикла та інших ускладнень післяабортного періоду, а також забеспечує стійкий контрацептивний ефект. Якщо дівчина не може використати КОК, то з метою профілактики порушень менструальної функції після аборту їй необхідно призначати комплексний рослинний препарат для відновлення менструальної функції - Дисменорм.

Висновки

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання по розробці комплексу реабілітаційних заходів після перенесеного переривання вагітності у дівчат-підлітків, що буде сприяти збереженню репродуктивного здоров'я в майбутньому.

1. Аборт - оперативне втручання, яке може привести до ускладнень як в репродуктивному, так і в психоемоційному здоров'ї жінки. Підлітковий вік є загрозливим по наставанню не планованої вагітності (в 2003 р. на Україні, у віковій групі до 17 років, було зареєстровано 9962 абортів). Факторами ризику аборту в дівчат-підлітків є: ранній статевий дебют, відсутність постійних статевих партнерів в 43%, недостатнє або неправильне використання контрацептивних засобів в 49%, низький рівень сексуальної культури, матеріальні труднощі.

2. Штучний аборт є сильним психотравмуючим та невротизуючим фактором, що при певних обставинах, може стати одним з основних факторів у розвитку неврозу. 86% дівчат у першу добу після аборту відчували стан емоційного дискомфорту, в 73,1% відзначався високий рівень особистої тривожності, в 48,7% - високий рівень ситуативної тривожності. Це підтверджує необхідність включати в курс лікування й профілактики післяабортних ускладнень комплексу психопрофілактичних заходів, що сприяє більш швидкому відновленню емоційної рівноваги у дівчат-підлітків в родині й соціумі.

3. Штучне переривання вагітності викликає дисфункцию гіпофізарно-яєчникової системи, відбувається зміна концентрації яєчникових і гіпофізарних гормонів. Відбувається збільшення концентрації ЛГ, ФСГ, ПРЛ в 1,5-2 рази, рівень яких нормалізується тільки до VI МЦ, у той час як рівень П залишається низьким протягом півроку після перенесеного аборту і складає 6,03 нмоль/л у другу фазу МЦ, зростає концентрація Т - 3,15±0,15 нмоль/л (I МЦ після аборту). Функція гіпофізарно-яєчникової системи відновлюється поступово й спричиняє зміни характеру менструального циклу й загального стану дівчини в цілому.

4. Використання КОК в комплексі реабілітаційних заходів після аборту приводить до нормалізації рівня ЛГ і ФСГ, збільшення рівня ПРЛ та стійкого зниження П. ТКОК мають більш сильний гальмуючий вплив на гіпоталамо-гіпофизарно-яєчникову систему дівчинки-підлітка. Використання КОК є більш кращим для сексуально-активних підлітків після перенесеного аборту, тому що після переривання вагітності крім контрацептивного ефекту сприяють відновленню фолікулярного апарату яєчників через стадію функціонального "спокою", що є одним з етапів реабілітації.

5. Використання гормональної контрацепції після перенесеного аборту у дівчат-підлітків викликає транзиторні функціональні зміни в гіпофізарно-яєчниковій системі, які проявляються функціональною ановуляціє (95,0%) і приводять до зниження числа випадків альгодісменореї, частоти гіперполіменореї, опсоменореї, ПМС, ніж у дівчат, які не отримували ГК. Після відміни ГК відбувається відновлення нормального овуляторного менструального циклу протягом I - III місяців, що значно випереджає темпи відновлюваних реакцій ніж при відсутності реабілітаційних заходів.

6. У дівчат-підлітків в післяабортному періоді призначення немедикаментозних психореабілітаційних та медикаментозних рослинних засобів приводило до скорішої нормалізації гіпофізарно-яєчникових взаємовідносин, але не забезпечувало контрацептивного ефекту, який є важливим в підлітковому віці і є однією зі складових частин повної реабілітації після переривання вагітності.