Стан мінеральної щільності кісткової тканини при ураженнях гемопоетичної та гемостатичної систем: прогнозування патоморфозу і диференційовані методи профілактики

Рис. 2. Динамічний ряд ризику виникнення хребцевих деформацій в групах обстежених хворих (ВРС - вторинний ревматоїдний синдром, МБА - мегалобластна анемія, ГА - гемолітична анемія)

Оцінка ефективності лікувальних програм щодо корекції змін кісткової тканини та прогноз структурно-функціонального стану кісткової тканини у хворих з гематологічною патологією. Клінічна апробація лікувальних програм була спланована як дослідження, в якому висновок про їх ефективність будувався не тільки за даними про СФСКТ, а й включав комплексну оцінку загального стану пацієнтів за шкалами ВООЗ та Карновські з обов'язковим вивченням самооцінки якості життя.

Проведений аналіз виявив високу ефективність препарату “Фосамакс” у хворих на МХ в курсовій дозі 840 мг, що призводило до збільшення МЩКТ (відповідно (0,84±0,06) і (1,04±0,04) г/см2 до і після лікування, p<0,01) та вмісту мінералів (відповідно (41,28±1,72) і (49,51±1,56) г, p<0,05) в ділянці L1-L4. Використання препарату “Кальсін” протягом трьох місяців в курсовій дозі 650 МО сприяло підвищенню рівня МЩКТ (відповідно (1,01±0,04) і (1,08±0,03) г/см2, p<0,05) та розподілу вмісту мінералів до ширини хребця (відповідно (13,33±0,21) і (15,72±1,37) г/см, p<0,01) у хворих на МХ, а використання цього ж препарату в курсовій дозі 1300 МО призвело до зростання рівня МЩКТ (відповідно (0,88±0,04) і (0,99±0,03) г/см2, p<0,01), вмісту мінералів (відповідно (39,58±1,59) і (44,15±1,32) г/см, p<0,05) і кальцію (відповідно (37,81±1,48) і (41,94±1,51) г, p<0,05) у КТ ПВХ.

У хворих на ГемА призначення препарату “Фосамакс” в курсовій дозі 840 мг призвело до достовірного зростання МЩКТ (відповідно (1,02±0,04) і (1,14±0,09) г/см2, p<0,01) у ділянці L1-L4 та збільшення показника розподілу вмісту мінералів у КТ до ширини хребців (відповідно (15,19±1,04) і (17,86±1,01) г/см, p<0,05), а комплексний препарат “Сандокал-D форте 1000/880” не призводив до будь-яких змін стану КТ ПВХ.

Впровадження препарату “Сандокал-D форте 1000/880” призвело до зростання вмісту мінералів (відповідно (56,12±4,02) і (65,21±4,92) г, p<0,01) та кальцію (відповідно (53,32±3,58) і (61,94±4,02) г, p<0,05) у КТ ПВХ у хворих на ХМЛ, однак у хворих на ХЛЛ застосування такого комплексу викликало тільки зростання рівня МЩКТ (p<0,05).

Призначення препарату “Сандокал-D форте 1000/880” жінкам із ЗДА, що викликана ураженням шлунково-кишкового тракту, призвело тільки до зростання показника розподілу вмісту мінералів до ширини хребця -- (15,04±3,92) і (18,23±2,71) г/см відповідно, p<0,05.

Паралельний аналіз ефективності лiкувальних програм за критеріями самооцінки якості життя виявив найвищу ефективність алендрогату натрiю у хворих на ГемА (відповідно (2,48±0,10) та (2,24±0,09) ум. од., p<0,05) та МХ (відповідно (1,75±0,05) та (1,58±0,04) ум. од., p<0,01). Саме в хворих на МХ встановлено, що одним із компонентів зростання загальної оцінки якості їх життя при призначенні “Фосамаксу” було зменшення болю (відповідно (3,57±0,24) та (2,12±0,35) ум. од., p<0,01) і розширення фізичної активності (відповідно (3,14±0,31) та (2,01±0,41) ум. од., p<0,01).

Проведене комплексне денситометричне дослідження стану КТ ПВХ у хворих на гемобластози дозволило засобами дискримінантного аналізу визначити контингент гематологічних хворих, у яких в результаті основного захворювання можуть виникнути остеопоротичні та остеопенічні ураження, і прогнозувати останні з високою ймовірністю.

Дискримінантним аналізом отримано характеристики двох функцій (F1 та F2), які найкраще описують стан КТ ПВХ у хворих з гемобластозами (рис. 3). Обчислено числові вирази власного значення функції, внеску кожної функції та показників канонічної кореляції, які були оцінені за критеріями л (критерій Уїлкса та ч2 (p<0,05). Встановлено, що для прогнозування стану КТ достатньо використати функції F1і F2 (p<0,05), які пояснюють 98-відсоткові зміни дисперсії кінцевого рівняння і за своїми коефіцієнтами дозволяють побудувати моделі (див. рис. 3) та обчислити координати центроїдів трьох станів КТ для груп обстежених хворих. Точність вирішення поставленої діагностичної задачі для групи гематологічних пацієнтів, які не мали ураження КТ ПВХ, складає 63,0 %, при остеопенічних ураженнях ПВХ -- 37,5 %, при остеопоротичних ураженнях -- 71,4 %.

Для практичного застосування в клінічних умовах візуалізовано двомірний графік (див. рис. 3) нормованих значень кожної з функцій і отримано вирішальні правила для доденситометричного прогнозу стану КТ в хворих з гемобластозами. Перше -- за отриманими даними про пацієнта, опираючись на верифікований гематологічний діагноз, обчислюються дискримінантні функції F1 і F2, що описують діагностичні ознаки стану КТ хворого. Друге -- отримані значення функцій F1 і F2 наносять на графік. Найменша відстань до точки розміщення центроїда на графіку буде вказувати на найбільш ймовірний стан кісткової тканини у конкретного пацієнта. Для широкого впровадження доденситометричного прогнозування СФСКТ ПВХ за умов первинного ураження системи гемопоезу розроблено комп'ютерну програму “BoneTissueDiscriminantAnalysis”.

Рис. 3. Графік просторового розміщення центроїдів для визначення стану кісткової тканини у хворих з патологією гемопоезу

координати центроїдів станів КТ (1 - не виявлено змін МЩКТ: F1= -0,40; F2= 0,25; 2 - остеопенія: F1= -0,6; F2= 0,35; 3 - остеопороз: F1= 1,05; F2= 0,17) обчислено на основі дискримінантних рівнянь:

F1 = 10,06 + 1,79х1 + 2,83х2 + 0,25х3 - 0,06х4 + 1,07х5 + 0,28х6 - 0,007х7 + 0,009х8;

F2 = 19,55 + 4,25х1 - 0,68х2 - 0,76х3 + 0,28х4 + 1,53х5 + 0,49х6 - 0,006х7 - 0,005х8,

де х1 - стать пацієнта, бал (чоловіки - 1, жінки - 2); х2 - менопауза, бал (наявність - 1, відсутність - 2); х3 - ураження паростка кровотворної системи, бал (лімфопоез - 1, мієлопоез - 2); х4 - клас уражених клітин кровотворної системи, бал (бластні клітини-родоначальники рядів - 3, клас дозріваючих клітин - 2); х5 - знежирена маса тіла, кг; х6 - біомас-індекс, кг/м2; х7 - абсолютна поверхня тіла, м2; х8 - вік, роки

Створений метод та його комп'ютерна реалізація є необхідним інструментом для прогнозування стану КТ у даної категорії хворих не тільки в плані можливого прогнозу змін СФСКТ, а й тому, що, використовуючи прості i доступні в широкій клінічній практиці критерії, дозволяє чітко розмежувати ймовірність ураження КТ у категорії гематологічних пацієнтів. При цьому чітко визначаються показання конкретному хворому до дослідження стану КТ.

Таким чином, в дисертації вирішені поставлені задачі щодо вивчення СФСКТ при ураженнях гемопоетичної та гемостатичної систем і її динамічних змін, визначені основні фактори впливу на неї при різних гематологічних нозологічних формах і їх предикативність щодо впливу на КТ ПВХ, виділені групи ризику виникнення ХД при гематологічній патології і їх ієрархічну структуру і на цій основі випробувані лікувальні програми, спрямовані на корекцію зменшеної МЩКТ, та створена система доденситометричного прогнозу стану КТ у хворих з гемобластозами.

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-прикладної проблеми, пов'язаної зі встановленням механізмів впливу на структурно-функціональний стан кісткової тканини уражень систем кровотворення і гемостазу, визначені фактори та виявлені основні механізми патоморфозу, які призводять до модифікації кісткової тканини та зростання ризику виникнення хребцевих деформацій за умов розвитку гематологічної патології. Сформульована концепція про залежність змін структурно-функціонального стану кісткової тканини у хворих на гемобластози від стадії розвитку лейкемічного процесу та статі: при зростанні ступеня пухлинної агресії зменшується мінеральна щільність кісткової тканини та зростає ризик виникнення хребцевих деформацій як у жінок, так і в чоловіків. Створені та оцінені за ефективністю лікувальнi програми, спрямовані на відновлення репаративних процесів у кістці.

2. У 56,2 % хворих з ураженням кровотворної системи діагностуються остеопоротичні і остеопенічні зміни кісткової тканини поперекового відділу хребта, частота і ступінь яких залежить від морфологічної ідентифікації ураженого паростка кровотворної системи і ступеня диференціації пухлинних клітин. Вплив ураження лімфопоетичного і мієлопоетичного паростків кровотворення на кісткову тканину характеризується конкуруючими взаємовідносинами між статевою детермінантою стану мінеральної щільності кісткової тканини та стадією розвитку захворювання.

3. Ураження лімфопоезу супроводжується остеопенічними і остеопоротичними змінами стану кісткової тканини у 56,9 % хворих. У 72,7 % пацієнтів з мієломною хворобою, у 51,1 % -- з хронічним лімфолейкозом і в 28,6 % -- з гострим лімфобластним лейкозом визначається зниження рівнів мінеральної щільності, втрата вмісту мінералів у кістковій тканині та структурна перебудова хребців поперекового відділу хребта, що зумовлює зростання у них ризику виникнення хребцевих деформацій. Стан мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на мієломну хворобу та хронічний лімфолейкоз залежить від стадії розвитку захворювання та статі.

4. У хворих з ураженням мієлопоетичного паростка кровотворення зміни структурно-функціонального стану кісткової тканини носять різноспрямований характер. При хронічному мієлолейкозі в 65,5 % хворих визначаються остеопоротичні та остеопенічні зміни, які проявляються зменшенням вмісту мінералів, рівня мінеральної щільності кісткової тканини і зумовлюють підвищення ризику виникнення хребцевих деформацій. Стан мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на хронічний мієлолейкоз залежить від двох провідних факторів: статі та фази захворювання. У хворих на хронічний сублейкемічний мієлоз зростає вміст мінералів у кістковій тканині та її мінеральна щільність без структурної перебудови хребців поперекового відділу хребта.

5. Формування змін мінеральної щільності кісткової тканини при анеміях залежить від їх патогенетичних механізмів розвитку. У хворих на мегалобластну, гемолітичну та залізодефіцитну, що виникла внаслідок ураження шлунково-кишкового тракту, анемії зменшення мінеральної щільності кісткової тканини визначене відповідно у 60,0; 60,0 і 77,0 % випадків. Ці пацієнти віднесені до групи підвищеного ризику виникнення хребцевих деформацій. У жінок із залізодефіцитною анемією стан мінеральної щільності кісткової тканини залежить від віку, ступеня важкості анемії та наявності менопаузи.

6. У 54,6 % хворих на автоімунні тромбоцитопенії та у 54,0 % -- на гемофілію А виявляються остеопоротичні й остеопенічні ураження кісткової тканини, причому при гемофілії А основними факторами, що до них призводять, є короткотривалі періоди іммобілізації з приводу гострих гемартрозів у минулому та ускладнення перебігу захворювання вторинним ревматоїдним синдромом, що зумовлює значний ризик виникнення хребцевих деформацій у таких хворих.

7. Експериментально відтворена іммобілізація призводить до змін діафізарної й епіфізарної зон довгих трубчастих кісток у щурів на макро- і мікрорівнях організації кісткової тканини, що проявляється зменшенням довжини плечової та великогомілкової кісток, зменшенням ширини їх проксимального, дистального епіфізів і діафіза, зростанням відносного об`єму остеокластів, зменшенням кількості остеобластів і порушенням кровопостачання. Іммобілізація призводить до змін гуморальної ланки імунітету, що перебігає на тлі активації перекисного окислення ліпідів, процесів ендоксемії та дисбалансу кальцієво-фосфорного обміну.

8. Прогресування остеопоротичних та остеопенічних змін кісткової тканини в групах гематологічних хворих проходить різними темпами, які визначають різний ступінь ризику виникнення хребцевих деформацій. Пацієнти з гострим лімфобластним лейкозом, хронічними лімфо- та мієлолейкозами, мієломною хворобою, залізодефіцитною при патології шлунково-кишкового тракту, мегалобластною і гемолітичною анеміями, автоімунною тромбоцитопенією та гемофілією А належать до груп підвищеного ризику виникнення хребцевих деформацій і потребують динамічного денситометричного спостереження за станом кісткової тканини з метою своєчасного виявлення, ранньої профілактики і лікування кісткових уражень.

9. Профілактично-лікувальні програми корекції рівня мінеральної щільності кісткової тканини препаратами “Сандокал-D форте 1000/880”, “Кальсін” і “Фосамакс” в групах з підвищеним ризиком виникнення хребцевих деформацій показали різну свою ефективність, причому найбільша, за даними денситометричного обстеження і самооцінки якості життя хворих, належить алендронату натрію в курсовій дозі 840 мг у хворих на мієломну хворобу і гемофілію А.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

А. На основі проведеного дослідження рекомендовано пацієнтів з гострим лiмфобластним лейкозом, мієломною хворобою, гемофілією А, залізодефіцитною при патології шлунково-кишкового тракту, мегалобластною та гемолітичною анеміями, автоімунною тромбоцитопенію, хронічним лімфолейкозом і хронічним мієлолейкозом віднести до груп підвищеного ризику виникнення хребцевих деформацій.

Б. Визначення мінеральної щільності -- необхідний метод стартового, профілактичного та динамічного моніторингу стану КТ у вищезазначених групах гематологічних хворих.

В. Залежно від стадії захворювання та статі можна спланувати індивідуальний стартовий, профілактичний та динамічний денситометричний моніторинг стану КТ у хворих з підвищеним ризиком виникнення ХД, а також профілактичні та лікувальні заходи.

Г. Для прогнозування стану КТ і визначення необхідності денситометричного дослідження при пухлинних ураженнях кровотворної системи в лікувальних закладах стаціонарного й амбулаторного профілів використовувати комп`ютерну програму доденситометричного прогнозу.

Д. Для корекції зниженої МЩКТ рекомендовано призначати препарати:

1) “Фосамакс” хворим на МХ і ГемА по 10 мг/добу вранці за 30 хв до їди, запиваючи значною кількістю (150-250 мл) води; мінімальна тривалість курсу лікування -- 12 тижнів, курсова доза препарату -- 840 мг;

2) “Кальсін” хворим на МХ по 100 МО внутрішньом`язово два рази протягом першого тижня і по 100 МО/тиждень в наступні 11 тижнів; курсова доза препарату -- 1300 МО;

3) “Сандокал-D форте 1000/880” хворим на залізодефіцитну анемію, хронічні лімфо- і мієлолейкози по 1 порошку, який містить 2,5 г карбонату кальцію (1,0 г іонів кальцію) і 880 МО вітаміну D3 протягом 3-6 місяців.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

2. Жулкевич І.В., Ковальчук О.Л. Дослідження структурно-функціонального стану кісткової тканини методом двофотонної рентгенівської денситометрії // Шпитальна хірургія. -- 1999. -- № 2. -- С. 124-129 (автор зібрав клінічний матеріал, проводив спостереження за хворими і статистичний аналіз отриманих даних, підготував публікацію до друку).

3. Жулкевич І.В. Методика дослідження мінеральної щільності кісткової тканини проксимальної ділянки стегна подвійною рентгенівською абсорбціометрією // Вісник наукових досліджень. -- 1999. -- № 3. -- С. 37-40.

4. Жулкевич І.В., Корильчук Н.І. Гематологічні аспекти остеопорозу // Лікарська справа. -- 1999. -- № 11. -- С. 12-17 (автор зібрав клінічний матеріал, проводив спостереження за хворими і статистичний аналіз отриманих даних, підготував публікацію до друку).

5. Комплексне експериментальне дослідження іммобілізаційної моделі остеопорозу / Ковальчук Л.Я., Гнатюк М.С., Сміян С.І., Жулкевич І.В., Масик О.М., Гудима А.А., Лісничук Н.Є. // Вісник наукових досліджень. -- 2000. -- № 1. -- С. 81-84 (автор виконав серію дослідів на іммобілізованих тваринах, провів статистичний аналіз результатів, підготував статтю до друку).

6. Нові підходи до оцінки структурно-функціональних характеристик кісткової тканини за даними лонгітудинальної кісткової денситометрії / Сміян С.І., Жулкевич І.В., Масик О.М., Гаврилюк М.Є., Бабінець Л.С // Шпитальна хірургія. -- 2000. -- №1. -- С. 134-136 (автор розробив математичний апарат оцінки СФСКТ для лонгітудинальних досліджень, підготував статтю до друку).

7. Зміни мінеральної щільності кісткової тканини поперекового відділу хребта, поширення хребцевих деформації та ризик їх виникнення при ураженні гемопоетичної системи (огляд літератури і власні дослідження) / Жулкевич І.В., Сміян С.І., Гаврилюк М.Є., Орищин Л.Ю. // Вісник наукових досліджень. -- 2000. -- № 2. -- С. 15-18 (автор провів збір клінічних та літературних даних, статистичний аналіз клініко-денситометричних даних, підготував статтю до друку).

8. Жулкевич І.В. Стан мінеральної щільності кісткової тканини поперекового відділу хребта при ураженні різних паростків кровотворення // Шпитальна хірургія. -- 2000. -- № 3. -- С. 80-85.

9. Методологічні підходи до вивчення якості життя в гематологічних дослідженнях (огляд літератури і власні дослідження) / Жулкевич І.В., Сміян С.І., Гаврилюк М.Є., Кміта Г.Г., Крамар Л.Т., Корчинська Р.Й. // Вісник наукових досліджень. -- 2000. -- № 3. -- С. 16-23 (автор провів аналіз літератури, збір анкетних даних, клінічне спостереження за хворими та статистичний аналіз, підготував статтю до друку).

10. Жулкевич І.В. Вплив ураження системи кровотворення на стан мінеральної щільності кісткової тканини // Вісник наукових досліджень. -- 2000. -- № 4. -- С. 30-34.

11. Масик О.М., Сміян С.І., Жулкевич І.В. Сучасні аспекти застосування біфосфонатів у клінічній практиці (огляд літератури) // Журнал АМН України. -- 2000. -- Т. 6, № 4. -- С. 713-721 (автор брав участь в доборі та аналізі літературних джерел).

12. Показники мінеральної щільності кісткової тканини у здорових жителів України (на прикладі Тернопільської області) за результатами двофотонної рентгенівської денситометрії. Повідомлення І: жіноче населення / Сміян С.І., Жулкевич І.В., Масик О.М., Корильчук Н.І., Бабінець Л.С. // Проблеми остеології. -- 2000. -- Т. 3, № 4. -- С. 9-16 (автор брав участь у доборі групи здорових жінок, самостійно провів статистичний аналіз і математичне моделювання результатів дослідження та підготував публікацію до друку).

13. Жулкевич І.В. Аналіз показників остеоденситометрії у хворих на хронічний лімфолейкоз // Вісник наукових досліджень. -- 2001. -- № 1. -- С. 32-35.

14. Жулкевич І.В. Фактори впливу на реконструкцію кісткової тканини в жінок з залізодефіцитною анемією // Шпитальна хірургія. -- 2001. -- № 3. -- С. 122-126.

15. Структурно-функціональний стан кісткової тканини в анемізованих жінок / Сміян С.І., Жулкевич І.В., Бакалюк О.Й., Дячан Л. // Вісник наукових досліджень. -- 2001. -- № 3. -- С. 49-52 (автор провів клініко-денситометричне дослідження хворих, статистичний аналіз та математичне моделювання результатів дослідження, підготував статтю до друку).

16. Жулкевич І.В. Статистичне обгрунтування вікової залежності стану кісткової тканини від морфологічної форми хронічної лейкемії // Вісник наукових досліджень. -- 2001. -- № 4. -- С. 77-79.

17. Марценюк В.П., Жулкевич І.В., Ковальчук О.Я. Про нелінійну динамічну систему реконструкції кісткової тканини // Вісник Київського університету: Серія фізико-математичні науки. -- 2001. -- № 4. -- С. 292-298 (автор провів збір клінічних даних і їх статистичний аналіз, підготував статтю до друку).

18. Жулкевич І.В. Визначення профілактичних заходів при ураженні кісткової тканини в гематологічній практиці методом дискримінантного аналізу // Вісник соціальної гігієни і організації охорони здоров'я України. -- 2002. -- № 1. -- С. 39-43.

19. Жулкевич І.В., Гнатюк М.С. Клініко-експериментальне дослідження структурно-функціонального стану кісткової тканини при гемофілії // Шпитальна хірургія. -- 2002. -- № 1. -- С. 70-74 (автор провів клініко-денситометричне дослідження хворих, статистичний аналіз та математичне моделювання результатів дослідження, виконав серію дослідів на іммобілізованих тваринах і підготував статтю до друку).

20. Жулкевич І.В. Марценюк В.П. Визначення прогнозу структурно-функціональних змін кісткової тканини при гемобластозах // Вісник наукових досліджень. -- 2002. -- № 1. -- С. 57-60 (автор провів клініко-денситометричне дослідження хворих, статистичний аналіз та математичне моделювання результатів дослідження, підготував статтю до друку).

21. Жулкевич І.В., Марценюк В.П. Створення та досвід використання системи підтримки прогностичних лікарських рішень в остеології // Шпитальна хірургія. -- 2002. -- № 2. -- С. 93-97 (автор провів клініко-денситометричне дослідження хворих, статистичний аналіз та математичне моделювання результатів дослідження, підготував статтю до друку).

22. Жулкевич І.В., Марценюк В.П. Фактори формування остеопоротичних змін при гемобластозах // Український медичний альманах. -- 2002. -- Т. 5, № 2.-- С. 158-160 (автор провів клініко-денситометричне дослідження хворих, статистичний аналіз та математичне моделювання результатів дослідження, підготував статтю до друку).

23. Жулкевич I.В. Стан мiнеральної щiльностi кiсткової тканини та ризик хребцевих деформацiй у хворих на гемофiлiю А // Вісник наукових досліджень. -- 2002. -- № 2. -- С. 99-103.

24. Сміян С.І., Масик О.М., Жулкевич І.В. Показники мінеральної щільності кісткової тканини здорових чоловіків за результатами двофотонної рентгенівської денситометрії // Проблеми остеології. -- 2002. -- № 2. -- С. 9-16 (автор брав участь у доборі групи здорових чоловіків, самостійно провів статистичний аналіз і математичне моделювання результатів дослідження та підготував публікацію до друку).

25. Жулкевич І.В. Фактори впливу на реконструктивні процеси кісткової тканини в жінок з залізодефіцитною анемією // Вісник наукових досліджень. -- 2002. -- № 3. -- С. 144-117.

26. Жулкевич І.В., Лучанко П.І., Кміта Г.Г. Характеристика стану мінеральної щільності кісткової тканини у хворих з спадковою недостатністю VІІ та VІІІ факторів // Міжвідомчий збірник “Гематологія і переливання крові”. -- 2002. -- Вип. 31. -- С. 29-33 (автор провів клінічне спостереження, аналіз та узагальнення матеріалу, підготував до друку).

27. Остеопороз в клініці внутрішніх захворювань / Швед М.І., Білозецька-Сміян С.І. Бакалюк О.Й. Жулкевич І.В. // Збірник матеріалів ІІ Української науково-практичної конференції. -- Київ, 1997. -- С. 19-22 (автор провів клінічне спостереження за групою гематологічних хворих, підготував публікацію до друку).

28. Жулкевич І.В. Вторинний ревматоїдний синдром та синдром зниження мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на гемофілію // Сучасні проблеми кардіології та ревматології. -- Київ, 1998. -- С. 136.

29. Синдром зниження мінеральної щільності кісткової тканини та вторинний ревматоїдний синдром у хворих на гемофілію А / Жулкевич І.В., Білозецька-Сміян С.І., Дунець І.А., Шемет В.П., Кміта Г.Г., Крамар Л.Т. // Здобутки клінічної та експериментальної медицини. -- Тернопіль: Укрмедкнига, 1998. -- Вип. 3. -- С. 104-107 (автор провів клінічне спостереження, статистичний аналіз та узагальнення матеріалу, підготував до друку).

30. Жулкевич І.В., Корильчук Н.І. Досвід вивчення мінеральної щільності кісткової тканини у гематологічних хворих // Проблеми остеології. -- Т. 2, № 1. -- 1999. -- С. 84 (автор провів клінічне спостереження, статистичний аналіз та узагальнення матеріалу, підготував до друку).

31. Жулкевич І.В., Орищин Л.Ю. Мінеральна щільність кісткової тканини у хворих на мієломну хворобу // Проблеми остеології. -- Т. 2, № 1. -- 1999. -- С. 85 (автор провів клінічне спостереження, статистичний аналіз та узагальнення матеріалу, підготував до друку).

32. Жулкевич І.В., Сміян С.І., Орищин Л.Ю. Алгоритм диференціальної діагностики вторинних форм остеопорозу в гематологічній практиці // Проблеми остеології. -- 1999. -- Т. 2, № 1. -- С. 85 (автор провів клінічне спостереження, статистичний аналіз та узагальнення матеріалу, підготував до друку).

33. Жулкевич І.В., Юсеф Саїд Вторинний ревматоїдний синдром та зниження мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на гемофілію // Проблеми остеології. - Т. 2, № 1. - 1999. - С. 84 (автор провів клінічне спостереження, статистичний аналіз та узагальнення матеріалу, підготував до друку).

34. Глюкокортикоїд-індукований остеопороз в гематологічній практиці / Жулкевич І.В., Юсеф Саїд, Орищин Л.Ю, Кміта Г.Г. // Проблеми остеології. -- 2000. -- Т. 3, № 1. -- С. 98 (автор провів клініко-статистичний аналіз та узагальнення матеріалу, підготував до друку).

35. Розробка проблеми остеопорозу: приклад інтеграції планової наукової роботи кафедри та навчального процесу / Сміян С.І., Масик О.М., Жулкевич І.В., Бакалюк О.Й., Гаріян М.П., Пришляк В.Д., Грималюк Н.В., Гарач І.Г., Погоріла М.А., Ясніцька М.Я., Цяпа Ю.М., Слаба У.С.// В кн.: “Нові технології навчання в медичному вищому навчальному закладі”. -- Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. -- С. 156-159 (автор впровадив дані планової наукової роботи в навчальний процес, підготував до друку).

36. Зміни архітектоніки гемопоезу як один із факторів впливу на стан кісткової тканини / Сміян С.І., Жулкевич І.В., Гаврилюк М.Є., Кміта Г.Г., Шемет В.П., Корчинська Р.Й., Крамар Л.Т., Скакун Л.М. // Збірник наукових праць XLIV підсумкової наукової конференції “Здобутки клінічної та експериментальної медицини”. -- Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. -- С. 35 (автор провів клінічне спостереження, статистичний аналіз та узагальнення матеріалу, підготував до друку).

37. Marzeniuk V.P., Zhulkevich I.V. Differential Equations-based Approach For Bone Mineral Density Simulation // Fifth Mississippi State Conference on Differential Equations & Computational Simulations, May 18-19, 2001. -- Data received: March 27, 2001, Mississippi State University, Starkville, Mississippi, USA. -- Abstract included in Atlas Mathematical Conference Abstracts (автор провів клінічне спостереження, статистичний аналіз та узагальнення матеріалу, підготував до друку).

38. Аналіз причин остеопенічних та остеопоротичних уражень кісткової тканини у хворих на гемофілію А / Жулкевич І.В., Гаврилюк М.Є., Кміта Г.Г., Шемет В.П., Корчинська Р.Й., Крамар Л.Т, Скакун Л.М. // Збірник наукових праць XLV підсумкової наукової конференції “Здобутки клінічної та експериментальної медицини”. -- Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. -- С. 36 (автор провів клінічне спостереження, статистичний аналіз та узагальнення матеріалу, підготував до друку).

АНОТАЦІЯ

Жулкевич І.В. Стан мінеральної щільності кісткової тканини при ураженнях гемопоетичної та гемостатичної систем: прогнозування патоморфозу і диференційовані методи профілактики. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.31. -- гематологія та трасфузіологія -- Інститут гематології та трансфузіології АМН України, Київ, 2003.

У дисертаційній роботі з позицій системного підходу представлені результати дослідження поширення та особливостей формувань остеопоротичних і остеопенічних уражень КТ при гострому лімфобластному лейкозі, мієломній хворобі, хронічних лімфо- та мієлолейкозах, хронічному сублейкемічному мієлозі, анеміях різного генезу виникнення, автоімунних тромбоцитопеніях та гемофілії А. На підставі комплексного клініко-експериментального дослідження взаємозв'язків між клініко-морфологічними, імунологічними, ендотоксемічними та денситометричними показниками методами статистичного моделювання визначені основні фактори впливу, що призводять до формувань уражень КТ і їх подальшого прогресування. За даними динамічного спостереженням встановлено темпи та напрямки змін стану КТ і визначено ступінь ризику виникнення хребцевих деформацій в групах обстежених хворих. Розроблені та апробовані чотири профілактично-лікувальні комплекси, спрямовані на відновлення СФСКТ в хворих з найбільшим ризиком виникнення хребцевих деформацій. Створено і впроваджено в практику медичних закладів комп'ютеризовану систему профілактичного доденситометричного прогнозу стану КТ у хворих з гемобластозами.

Ключові слова: мінеральна щільність кісткової тканини, кровотворна система, гемостатична система, діагностика, лікування, прогноз, денситометрія кісткової тканини.

АННОТАЦИЯ

У 56,2 % больных с поражением кроветворной системы диагностируются остеопоротические и остеопенические изменения костной ткани поясничного отдела позвоночника, частота и степень которых зависит от морфологической идентификации пораженного ростка кроветворной системы и степени дифференциации опухолевых клеток.

Поражение лимфопоэтического ростка кроветворения сопровождается снижением минеральной плотности костной ткани у 56,9 % больных. У 72,7 % пациентов с миеломной болезнью и в 51,1 % -- с хроническим лимфолейкозом определяется снижение уровня минеральной плотности, потеря содержания минералов в костной ткани и структурная перестройка поясничных позвонков, что и предопределяет возрастание риска возникновения деформаций позвонков у данной категории больных.

У больных с поражением миелопоэтического ростка кроветворной системы изменения структурно-функционального состояния костной ткани носят разнонаправленный характер. При хроническом миелолейкозе у 65,5 % больных определяются остеопоротические и остеопенические изменения, которые проявляются уменьшением содержания минералов, уровня минеральной плотности костной ткани и геометрических характеристик поясничных позвонков. У всех больных хроническим сублейкемическим миелозом возрастает минеральная плотность костной ткани без структурной перестройки позвонков поясничного отдела позвоночника.

При анемиях формирование изменений костной ткани зависит от патогенетичних механизмов развития основного заболевания. У больных мегалобластной, гемолитической и железодефицитной, возникшей вследствие поражения желудочно-кишечного тракта, анемиями снижение минеральной плотности костной ткани встречается у 60,0; 60,0 и 77,0 % случаев соответственно, что позволяет отнести этих пациентов к группе повышенного риска возникновения деформаций позвонков.

У 54,6 % больных аутоимунными тромбоцитопениями и у 54,0 % -- гемофилией А наблюдаються остеопоротические и остеопенические поражения костной ткани, причем при гемофилии А основными факторами, которые к ним приводят, являются кратковременные периоды иммобилизации по поводу острых гемартрозов, перенесенных в прошлом, и осложнение ее течения вторичным ревматоидным синдромом, что предопределяет значительный риск возникновения деформаций позвонков.

Экспериментально воспроизведенная иммобилизация вызывает остеодеструкцию костной ткани крыс на фоне дисрегуляторных изменений в иммунной системе, активации перекисного окисления липидов, нарастания процессов эндотоксемии и дисбаланса кальциево-фосфорного обмена.

По данным длительного динамического денситометрического наблюдения установлены темпы и направления изменений состояния костной ткани и определена степень риска возникновение деформаций позвонков в группах обследованных больных.

Созданы и апробированы в клинике лечебно-профилактические комплексы (препараты “Сандокал-D форте 1000/880”, “Кальсин” и “Фосамакс”), направленные на восстановление структурно-функционального состояния костной ткани у больных с наибольшим риском возникновения деформаций позвонков. Причем наибольшая эффективность, по данным денситометрического исследования костной ткани и самооценки качества жизни больных, принадлежит алендронату натрия (“Фосамакс”).

Методом факторного анализа создана и внедрена в практику лечебно-профилактических учреждений Украины компьютеризированная система профилактического доденситометрического прогноза состояния минеральной плотности костной ткани у больных с гемобластозами.

Основные результаты исследования внедрены в работу лечебно-профилактических учреждений Украины.

Ключевые слова: минеральная плотность костной ткани, кроветворная система, гемостатическая система, диагностика, лечение, прогноз, денситометрия костной ткани.

ANNOTATION

Zhulkevich I.V. Condition of bone mineral density at defeat haemopoetic and haemostatic systems: forecasting patomorfosis and differential methods of preventive maintenance. -- Manuscript.

Dissertation on competition of the Doctor of Medical Sciences degree by speciality 14.01.31 -- haematology and transfusiology -- Kiev scientific-research institute of haematology and transfusiology АМS of Ukraine, Kiev, 2003.

The dissertation contains the results of research of prevalence and features of formation osteoporosis and osteopeniya of changes of bone tissue are submitted to work on the basis of the system approach at acute lymphoblast leykemya, myeloma, chronic lympho- and myelocyt leykemya, chronic subleykemia mielosis, anemia various genesis of occurrence, autoimmune trombocytopenia and haemophyllia А. On the basis of a complex clinic-experimental research of interrelations between clinic-morphological, immune, endotoxemic and densitometry the parameters by methods of statistical modeling determine major factors of influence, which result in formations of defeats bone of system and their further progress. On the data long dynamic densitometry of supervision the rates and directions of changes of a condition bone tissue are established and the degree of risk occurrence lumbar of deformations in groups of the surveyed patients is determined. Treatment-preventive complexes (preparations “Sandocal-D forte 1000/880”, “Calsyn” и “Fosamax”) directed on restoration of a structurally functional condition bone tissue at the patients with the greatest risk of occurrence lumbar of deformations are created and carry out in clinic. By method factorial of the analysis is created and the condition of mineral density bone tissue at the patients with tumor by defeats haemopoesis of system is introduced into practice of treatment-preventive establishments of Ukraine the computer aided system preventive before densitometrya of the forecast.

Key words: mineral bone density, haemopoetic system, haemostatic system, diagnostics, densitometrya, treatment, forecast, densitometry of bone tissue.

Перелік умовних скорочень

АТЦП -- автоімунна тромбоцитопенія

ГемА -- гемофілія А

ГЛЛ -- гострий лімфобластний лейкоз

ЗДА -- залізодефіцитна анемія

КТ -- кісткова тканина

МХ -- мiєломна хвороба

МЩКТ -- мінеральна щільність кісткової тканини

ПВХ -- поперековий вiддiл хребта

СФСКТ -- структурно-функціональний стан кісткової тканини

ХД -- хребцеві деформації

ХЛЛ -- хронічний лімфо лейкоз

Размещено на Allbest.ru