Порівняльна оцінка методів превентивної терапії гнійно-запальних ускладнень у породіль після операції кесаревого розтину
Аналіз ефективності профілактики гнійно-запальних ускладнень кесаревого розтину у породіль, які проживають на території з незначним радіаційним забрудненням, шляхом удосконалення традиційної терапії. Клінічні особливості перебігу післяпологового періоду.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.07.2014 |
| Размер файла | 47,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
МIНIСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ національний МЕДИЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ім. ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
УДК 618.5-089.888.61-06-002.3]-085
ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА МЕТОДІВ ПРЕВЕНТИВНОЇ ТЕРАПІЇ ГНІЙНО-ЗАПАЛЬНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ПОРОДІЛЬ ПІСЛЯ ОПЕРАЦІЇ КЕСАРЕВОГО РОЗТИНУ
14.01.01 - акушерство та гінекологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Кравець Тетяна Володимирівна
Львів - 2003
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі акушерства та гінекології №1 медичного факультету Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор ХМІЛЬ СТЕФАН ВОЛОДИМИРОВИЧ, Тернопільська державна медична академія ім.І.Я. Горбачевського МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології № 1
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор ПИРОГОВА ВІРА ІВАНІВНА, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти;
доктор медичних наук, професор ЗЕЛІНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСІЙОВИЧ Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології №2, дитячої та підліткової гінекології.
Провідна установа: Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, кафедра акушерства та гінекології № 1, м. Київ
Захист дисертації відбудеться “11” жовтня 2003 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.600.04 при Львівському національному медичному університеті ім. Данила Галицького МОЗ України (79010, м. Львів, вул. Пекарська, 69)
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького МОЗ України (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 6).
Автореферат розіслано “10” вересня 2003 року
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат медичних наук Попович А.І.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Операція кесаревого розтину залишається однією з найбільш поширених в акушерстві. У країнах Західної Європи частота її становить 20-30 %, а в Україні - в середньому 8 %, у провідних клініках - близько 20-22 % [Венцківський Б.М. та співавт., 1996]. Безперечно, оправдане родорозрішення оперативним шляхом сприяє зниженню перинатальної захворюваності та смертності. Однак значне збільшення частоти кесаревого розтину призвело до росту кількості гнійно-запальних ускладнень, зростання середньої тривалості перебування пацієнтки в лікарні, збільшенню матеріальних витрат. Відомо, що від 6-11 % до 25-30 % оперативних пологів супроводжуються запальними процесами, а у групі пацієнток високого інфекційного ризику цей показник може досягнути 60 % [Гайструк А.Н.,1991, Степанкiвська Г.К.,1996]. Особливої гостроти проблема гнійно-запальних ускладнень пуерперію набуває тепер, коли імунна реактивність породiль знижена, а широке й, нерідко, нерацiональне використання антибіотиків, поліпрагматичний підхід до лікування призводить до виникнення резистентних госпiтальних штамiв мiкроорганiзмiв i порушення нормального бiоценозу в жiнок у пiсляродовому перiодi [Тимошенко Л.В.,1995., Вдовиченко Ю.П.,1995; Франчук А.Ю.,1998].
Враховуючи вищесказане, чекати зниження частоти гнійно-септичних ускладнень у найближчому майбутньому не доводиться. Тому перед акушерами-гінекологами стоїть головна задача -- займатися профілактикою інфікування, своєчасно діагностувати та адекватно лікувати інфекційні ускладнення [Запорожан В.М., Цегельський М.Р., 1996 р.; Зелінський О.О. та співавт., 1998 р; Туманова Л.Є, 2001 р.]. Зважаючи на велику медичну та соціальну значущість, проблема профілактики гнійно-запальних ускладнень кесаревого розтину набуває державної ваги [Венцковський Б.М.,1996, Гойда Н.Г.,1999].
З метою запобігання їх розвитку перспективною бачиться корекція імунних розладів, притаманних післяродовому періоду. Проте погляди щодо доцільності та ефективності застосування традиційних імунотропних середників мають і досі суперечливий характер [Ковальчук Л.В., Ганковська Л.В., 1995; Чекман І.С., 2001]. Майже не дослідженою є проблема імунокорекції у пацієнток, котрі піддавалися тривалому впливу малих доз радіації. Водночас дана категорія пацієнток є групою підвищеного ризику розвитку гнійно-запальних ускладнень, оскільки тривалий вплив іонізуючого випромінювання часто призводить до розвитку зрушень з боку імунної системи, активізації перекисного окислення ліпідів та зниження активності антиоксидантних систем захисту. Новітні досягнення в імунології стали підставою для розробки нових природних методів корекції імунної системи.
Поєднання бактеріального запалення та імунодефіциту вимагає від лікаря діалектичного підходу до терапії, яка передбачала б введення в арсенал засобів, які володіють протимікробною активністю та імуномодулюючим ефектом. В цьому контексті нас зацікавили повідомлення про високу клінічну ефективність вітчизняного препарату флуренізид [Пирогова В.І., 1995 р.; Петрух Л.І. та співавт., 2000 р.]. Публікацій про доцільність включення препарату до програм профілактики гнійно-запальних ускладнень кесаревого розтину у породіль, що проживають на території з незначним радіаційним забрудненням, ми не знайшли, тому ця проблема стала предметом наших досліджень.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є фрагментом планової наукової роботи кафедри акушерства та гінекології №1 Тернопільської державної медичної академії ім.І.Я.Горбачевського “Застосування ентеросорбентів, імуномодуляторів та гепатопротекторів в акушерстві, гінекології та ендокринній хірургії” (1998-2000 р.р., державна реєстрація № 0100V005049).
Метою нашого дослідження було підвищити ефективність профілактики гнійно-запальних ускладнень кесаревого розтину у породіль, які проживають на території з незначним радіаційним забрудненням, шляхом удосконалення традиційної терапії.
Завдання дослідження:
Проаналізувати динаміку клініко-параклінічних показників організму породіль, які проживають у зоні з незначним радіаційним забрудненням, на підставі клініко-статистичного аналізу історій пологів до та після аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
Вивчити імунологічну реактивність організму та рівень перекисного окислення ліпідів у породіль з факторами ризику виникнення гнійно-запальних захворювань, які проживають у зоні з незначним радіаційним забрудненням, після операції кесаревого розтину.
Дослідити вплив флуренізиду на процеси імунологічної резистентності та стабілізацію клітинних мембран у породіль у комплексній профілактиці гнійно-запальних захворювань після операції кесаревого розтину.
Оцінити стан ендогенної інтоксикації у породіть після ОКР у зоні з незначним радіаційним забрудненням з урахуванням методу превентивної терапії.
Розробити, апробувати i впровадити в практику метод превентивної терапії гнійно-запальних захворювань після операції кесаревого розтину у жінок, які проживають у зоні з незначним радіаційним забрудненням.
Об'єкт дослідження - жінки, які зазнали тривалого впливу малих доз радіації і перенесли операцію кесаревого розтину.
Предмет дослідження - клінічні особливості перебігу післяпологового періоду; стан системи імунітету, перекисного окислення ліпідів, антиоксидантного захисту, показників ендогенної інтоксикації; мікрофлора цервікального каналу.
Методи дослідження - ретроспективний аналіз історій пологів, клінічні, імунологічні, біохімічні, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше у породіль, що перенесли операцію кесаревого розтину і проживають у зоні з незначним радіаційним забрудненням, проведено комплексне дослідження показників реактивності організму, особливостей перебігу вагітності, пуерперію до та після аварії на ЧАЕС. У пацієнток, які проживають у зоні з незначним радіаційним забрудненням, виявлено недостатню спроможність захисних систем організму.
Встановлено наявність порушень імунологічної резистентності організму, показників ендогенної інтоксикації, рівноваги перекисного окислення та антиоксидантної системи у породіль, які проживають у зоні з незначним радіаційним забрудненням.
Розроблено i патогенетично обґрунтовано комплексними дослідженнями стану перекисного окислення ліпідів, антиоксидантної системи, ендогенної інтоксикації та імунного статусу метод профілактики гнійно-запальних ускладнень кесаревого розтину у породіль, які проживають у зоні з незначним радіаційним забрудненням, в якому, поряд із антибіотиком “Зинацеф”, застосовано новий препарат з імуномодулювальними та протизапальними властивостями - флуренізид. Виявлено нові дані динаміки показників клітинного та гуморального імунітету, а також перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи захисту на фоні застосування комплексної терапії із включенням флуренізиду.
Встановлено об'єктивні критерії обґрунтованості імуномодуляційної терапії в післяопераційному періоді з метою профілактики інфекційних ускладнень у породіль, які проживають у зоні з незначним радіаційним забрудненням - загальна тривалість перебування хворої у стаціонарі знизилась на 1,5 ліжко-дні.
Практичне значення одержаних результатів. Показано, що застосування в післяопераційному періоді короткого курсу антибіотикотерапії препаратом “Зинацеф” в поєднанні з флуренізидом у породіль, які проживають у зоні з незначним радіаційним забрудненням, обумовлює нормалізацію рівня циркулюючих імунних комплексів, імунного статусу, сприяє відновленню рівноваги перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту, поліпшує клінічний ефект превентивного лікування. Обґрунтовано доцільність застосування флуренізиду в профілактиці гнійно-запальних ускладнень кесаревого розтину у породіль, які проживають у зоні з незначним радіаційним забрудненням.
Розроблено практичні рекомендації щодо застосування комплексної профілактики гнійно-запальних ускладнень кесаревого розтину у породіль, які проживають у зоні з незначним радіаційним забрудненням, яка, окрім базисної терапії (зинацеф), включає призначення флуренізиду. Застосування такої профілактичної програми ефективно запобігає розвитку інфекційних ускладнень пуерперію у цієї категорії пацієнток. Запропонована профілактична програма впроваджена в акушерських стаціонарах Рівненської області (Рокитнівська ЦРЛ, Дубровицька ЦРЛ, Сарненська ЦРЛ) та м. Тернополя. Матеріали досліджень використовуються у навчальному процесі на кафедрі акушерства та гінекології № 1 ТДМА. Запропонований метод профілактики включений до реєстру галузевих нововведень (Застосування флуренізиду у профілактиці гнійно-запальних ускладнень кесаревого розтину у породіль, які зазнали впливу малих доз радіації // Реєстр галузевих нововведень, 2002 р.).
Особистий внесок здобувача. Автор самостійно провела патентно-інформаційний пошук з обраної проблеми та вивчила наукову літературу. Здійснила усі етапи дослідження самостійно, включаючи планування. Проаналізувала стан реактивності організму породіль, які проживають у зоні з незначним радіаційним забрудненням до та після аварії на ЧАЕС за даними архівних історій пологів Сарненської центральної районної лікарні. Проводила передопераційну підготовку вагітних до кесаревого розтину та післяопераційне курування жінок. Прооперувала особисто 55 випадків та асистувала на 28 випадках, які увійшли в дисертаційну роботу. Розробила спосіб профілактики гнійно-запальних захворювань після операції кесаревого розтину у породіль з факторами ризику, які проживають в зоні радіаційного забруднення. Автор самостійно провела статистичну обробку результатів роботи, написала всі розділи дисертації, сформулювала висновки і запропонувала практичні рекомендації, провела впровадження у клінічну практику та навчальний процес, оформила нововведення “Застосування флуренізиду в профілактиці гнійно-запальних ускладнень кесаревого розтину в породіль, які зазнали тривалого впливу малих доз радіації”.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались та обговорювались на Пленумі акушерів-гінекологів України “Кесарів розтин в сучасному акушерстві” (Євпаторія, 1997), засіданні товариства акушер-гінекологів Рівненської області (1998), Тернопільської області (2000), спільному засіданні кафедр акушерства і гінекології медичного факультету та факультету післядипломної освіти Тернопільської державної медичної академії ім.І.Я. Горбачевського (2002), Міжнародному конгресі “Менопауза та репродуктивне здоров'я жінки” (Тернопіль, 2002), Всеукраїнській конференції “Актуальні проблеми акушерства та гінекології” (Тернопіль, 2002).
Публікації результатів дослідження. За темою дисертації опубліковано 8 робіт, в тому числі у фахових виданнях - 5 статей, в матеріалах та тезах - 1 робота, патент України - 1, нововведення - 1.
Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена українською мовою на 138 сторінках машинописного тексту, її основна частина займає 115 сторінок. Робота складається із вступу, огляду літератури, трьох розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, загальна кількість - 214, з них вітчизняних - 179, ілюстрована таблицями та рисунками.
кесаревий гнійний післяпологовий радіаційний
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали та методи дослідження. Дисертаційна робота складається з двох частин:
1. Ретроспективний аналіз історій пологів. Для визначення впливу аварії на ЧАЕС на перебіг вагітності і пологів було проаналізовано історії пологів 960 жінок, які проживають в північних районах Рівненської області. Для зручності усі відібрані нами для аналізу історії пологів поділили на дві групи. Першу склали 240 історій пологів пацієнток, котрі народили у 1984-1986 (І-ІІІ міс.) роках (до аварiї), другу - 720 iсторiй пологiв породіль, якi народили пiсля аварiї у 1986 (V-ХІІ міс.)-1998 рр. У всіх відібраних нами історіях пологів обстежених жінок не було ознак невиношування вагітності, передлежання і передчасного відшарування плаценти. Пологи перебігали в межах фізіологічних норм.
За даними історій вагітності, пологів та післяродового періоду аналізували найдоступніші клінічні показники реактивності організму. До уваги брали кількість еритроцитів і вміст гемоглобіну в крові вагітних, оцінювали перебіг пуерперію. Необхідність проведення такого аналізу зумовлюється відсутністю в літературі даних про біологічну дію малих доз радіації на організм вагітних і породіль.
2. Клінічна частина. Клінічне обстеження жінок здійснювали на базі клінічного пологового будинку м.Тернополя та пологового будинку Сарненської центральної районної лікарні (Рівненська область) в період з 1996 по 2001 рр. Формування контингенту обстежених проведено методом селективного набору породіль, розроджених кесарським розтином та через природні пологові шляхи. Частина пацієнток проживала у 4 зоні радіаційного забруднення і перебувала під впливом малих доз радіації не менше 5 років.
Відповідно до поставленої мети було обстежено 138 породіль. 83 породіллі - з факторами ризику виникнення післяродових гнійно-запальних ускладнень після операції кесаревого розтину: хронічні інфекційні захворювання екстрагенітальної локалізації, хронічні інфекційні захворювання геніталій, анемія, алергія до медикаментів, ендокринні порушення, ожиріння, цукровий діабет, пізній гестоз, гнійничкові захворювання шкіри, тривалий безводний проміжок, затяжний перебіг пологів, хронічний ендометрит в анамнезі.
Вивчення перекисного окислення ліпідів, антиоксидантної системи захисту, методи дослідження показників ендогенної інтоксикації, імунної системи проведено у 138 породіль. Породіллі були поділені на 4 групи: І групу - 42 породіллі - склали жінки з факторами ризику виникнення гнійно-запальних захворювань після операції кесаревого розтину, які отримували загальновизнану превентивну терапію; ІІ групу - 41 породілля - склали жінки з факторами ризику виникнення гнійно-запальних захворювань після операції кесаревого розтину, які отримували превентивну терапію (зинацеф по 750 мг внутрішньовенно під час операції та через 8 і 16 год. після неї) в комплексі із протимікробним імуномодулюючим препаратом флуренізидом у вигляді таблеток по 0,3 г всередину 2 рази на добу з 2-3 дня післяопераційного періоду протягом 6-7 днів (жінки, що увійшли до І і ІІ груп, проживають на радіаційно забрудненій території); ІІІ групу - 30 породіль - склали жінки після операції кесаревого розтину, які не мали факторів ризику виникнення інфекційних ускладнень (4 зона); в ІV групу (контрольну) увійшло 25 здорових породіль після фізіологічних пологів, які проживають на незабрудненій території.
Використаний нами препарат флуренізид [N-(9-флуореніліден)-N'-ізонікотиногідразид] належить до похідних ароматично-гетероциклічного ряду, проявляє сильну бактеріостатичну дію, активує реакції клітинного і гуморального імунітету, має антиоксидантні властивості. Він синтезований на кафедрі фармацевтичної хімії Львівського державного медичного університету (Петрух, Л.І. та співавт., 1996 р.); склад: флуренізид - 0,3 г або 0,15 г і допоміжні речовини (твін-80, метилцелюлоза, кальцію стеарат, кукурудзяний крохмаль); форма випуску: таблетки 0,3 г і 0,15 г (Р.10.00/02433 до 27.10.2005), порошок (Р.10.00/02305 до 12.10.2005).
У динаміці на 1-2, 5-6 добу після фізіологічних пологів та 1-2, 9-11 добу після операції кесаревого розтину вивчали iмунологiчнi та бiохiмiчнi показники.
Кров для дослідження брали у хворих з ліктьової вени в дві пробірки. В одну з них вносили гепарин і центрифугували протягом 20 хвилин при швидкості 3000 обертів за хвилину, отримуючи таким чином плазму. В іншій пробірці кров після згортання центрифугували протягом 20 хвилин при цій же швидкості і отримували сироватку.
Обстеження охоплювало вивчення показників клітинного та гуморального імунітету. Визначення Т, В, нульових клітин проводилось за допомогою феномену спонтанного розеткоутворення Т-лімфоцитів з еритроцитами барана по N.Mendes. "Активні" Т-лімфоцити визначали за методом J. Wybran і співавторів в модифікації Чередеєва А.Н. і співавторів (1976).
Субпопуляції Т-лімфоцитів досліджувалися за допомогою тесту чутливості до теофіліну за методом S. Limatibul et al. (1998). Гуморальний імунітет оцінювали з допомогою визначення концентрації імуноглобулінів класів A, M, G за методом J. Badin et F. Ronsellet в модифікації Ларcького Е.Г. і Кравченко М.П. (1991). Рівень циркулюючих імунних комплексів визначали за методикою V.Haskova et al. (1978).
Для оцінки стану перекисного окислення ліпідів проводили дослідження початкових, проміжних та кінцевих продуктів перекисного окислення ліпідів. Початкові метаболіти - дієнові кон'югати ненасичених вищих жирних кислот - визначали за методикою Стальної І.Д. (1977р). Проміжні метаболіти - гідроперекиси ліпідів - визначали за методикою Гаврилова В.Б., Мишкорудної М.І. (1983). Концентрацію ТБК-активних продуктів визначали за методом Стальної І.Д., Герашвілі М.Г. (1987). Для оцінки функціонального стану ферментативної ланки антиоксидантної системи визначали активність супероксиддисмутази (СОД) за методом С.Чеварі (1985), в модифікації Дубиніної Є.Є. (1987).
Оцінку ендогенної інтоксикації проводили за допомогою визначення вмісту молекул середньої маси (МСМ) та їх фракційного складу за методом Габриэляна Н.І. (1981) у модифікації Осиповича В.К., Тулікової З.А. та Маркелова І.М. (1987).
На кожну породіллю були заповнені карти з даними паспортної частини, результати лабораторних досліджень, особливості клінічного перебігу післяопераційного періоду та оперативного втручання. Карта відображала динаміку клінічної симптоматики за весь час перебування породіллі в стаціонарі. В карті також вказували перелік використаних препаратів і методів лікування.
Отримані результати опрацьовані за допомогою методів варіаційної статистики шляхом обчислення середнього арифметичного значення, похибки середнього арифметичного значення, коефіцієнта варіації з використаням критерію Стьюдента (t) і рівня значущості (Р), довірчого інтервалу для математичного сподівання сукупності. Зміни вважали достовірними при значенні Р<0,05 і значенні вірогідності альтернативної гіпотези не менше за 0,95.
У таблицях, графіках і діаграмах основної частини дисертації рівні значимості вказувались тільки для достовірних результатів.
Всі обчислення, розрахунки і побудова діаграм були проведені на ІВМ-сумісному комп'ютері за допомогою програм Statgraphics i Microsoft Exсel.
Результати власних досліджень та їх обговорення. Беручи до уваги наукові спостереження, можна було припустити існування імунодефіциту у прооперованих породіль, які проживають у зоні з незначним радіаційним забрудненням. Ми вирішили проаналізувати параметри резистентності організму породіль до та після аварії на ЧАЕС за даними історії пологів Сарненського пологового будинку (Рівненська обл.), а також вивчити показники імунного статусу, рівень процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантної системи захисту (АОСЗ), ендогенної інтоксикації за сучасних умов та здійснити спробу їх корекції.
Було проведено клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності та пуерперію у породіль, котрі народжували у Сарненській центральній районній лікарні Рівненської області в період з 1984 по 1998 роки.
Середній вік обстежених пацієнток складав 26,41,8 років. Тривалість пологів до і після Чорнобильської аварії суттєво не змінювалася. У 1984-1986 рр. (у 1986 І-ІІІ міс.) цей показник становив 10,10,4 год, в 1986(V-XII міс.)-1998 рр середня тривалість пологів становила 9,40,5 год (p>0,05). Аналізували генеративну функцію пацієнток, тобто кількість першородячих і повторнородячих до і після аварії на ЧАЕС (табл.1). Виявилося, що в обох випадках співвідношення між кількістю жінок, які народжували вперше, і кількістю жінок, що завагітніли повторно, достовірно не змінювалося (P>0,005), хоча спостерігалася тенденція до збільшення кількості першородячих. У породіль, котрі родили після аварії на ЧАЕС, кількість самовільних викиднів у відсотковому відношенні зросла майже вдвічі порівняно з жінками, котрі народжували до аварії. Це становило відповідно 15,55 і 8,75 % (p<0,05).
Таблиця 1. Характеристика акушерського анамнезу досліджуваних пацієнток
|
Дані акушерського анамнезу |
Кількість породіль 1984-1986 (І-ІІІ міс.) рр |
Кількість породіль 1986 (V-XII міс.)-1998 рр |
|||
|
абс. |
% |
абс. |
% |
||
|
1 пологи |
104 |
43,33 |
299 |
41,52 |
|
|
2 і більше пологів |
136 |
56,67 |
421 |
58,48 |
|
|
Самовільні викидні |
21 |
8,75 |
112 |
15,55 |
|
|
Штучні аборти |
29 |
12,08 |
94 |
13,05 |
|
|
Позаматкова вагітність |
12 |
5,00 |
24 |
3,33 |
При вивченні особливостей гінекологічного анамнезу встановлено, що у породіль, котрі родили після аварії на ЧАЕС, суттєво зросла кількість гнійно-запальних захворювань жіночої сфери. Звертає на себе увагу високий рівень екстрагенітальної патології в аналізованих історіях пологів пацієнток. Вагому частку в структурi екстрагенiтальних захворювань в обстежуваних групах складали хронiчнi запальнi процеси. Найчастіше породіллі вказували на перенесені хронічні запальні процеси сечовивідних шляхів (хронічний пієлонефрит). Цікаво, що у породіль, котрі народжували після аварії на ЧАЕС, кількість діагностованих запальних захворювань нирок зросла майже вдвічі, порівняно з даними породіль, що родили до аварії (p<0,05). Одночасно відмічено тенденцію до зростання частоти виявлення хронічного бронхіту (0,41% до аварії та 1,94% після аварії (p<0,05)). Схожі зміни спостерігали і щодо частоти випадків виявленої нирковокам'яної хвороби.
Частота пізніх гестозів за 1986 (V-XII міс.)-1998 рр. зросла в 2,5 рази порівняно з аналогічними даними до аварії на ЧАЕС. Ступінь важкості гестозу оцінювали за шкалою Веттлінгера, яка дозволяє об'єктивізувати деякі клінічні ознаки. Починаючи з 1986 (V-XII міс.) року, частота вегето-судинних дистоній у породіль, які проживають у зоні з незначним радіаційним забрудненням, збільшилась у 3,5 рази стосовно даних 1984-1986 (І-ІІІ міс.) років.
Частота ускладнень у вагітних, що зазнали впливу малих доз радіації, зі сторони порушень фізичного розвитку плода в бік його затримки (гіпотрофія), з 1992 по 1998 збільшилась в 3 рази стосовно даних до 1986 року. Встановлено, що перебiг пiсляродового перiоду інколи ускладнювався гнiйно-запальними процесами (табл. 2).
Частка жінок, у яких діагностували ускладнений перебiг пуерперiю, складала вiдповiдно: у I групі - 43 (17,90 %), у II - 195 (27,85 %) (р<0,05). Як правило, у породiль спостерігався перебіг пуерперію на тлі гарячки чи субінволюція матки, рідше пiсляродовий серозний мастит та ендометрит. Причому у породіль, котрі родили після аварії на ЧАЕС, відмічено виражене зростання частоти випадків перебігу пуерперію та тлі гарячки (з 10,83 % до аварії до 14,02 % після аварії на ЧАЕС). Частота виявлення субінволюції матки, тромбофлебіту та ендометриту у породіль, котрі родили після 1986 року, зросла майже вдвічі порівняно з аналогічними показниками до аварії на ЧАЕС.
Таблиця 2. Структура ГЗУ післяродового періоду, виявлена за даними історій пологів у породіль обстежуваних груп
|
Нозологічні форми |
Кількість породіль 1984-1986 (І-ІІІ міс.) рр |
Кількість породіль 1986 (V-XII міс.)-1998 рр |
|||
|
абс. |
% |
абс. |
% |
||
|
Мастит |
4 |
1,66 |
12 |
1,66 |
|
|
Тромбофлебіт |
3 |
1,25 |
15 |
2,08 |
|
|
Субінволюція матки |
8 |
3,33 |
54 |
7,50 |
|
|
Перебіг п/о періоду на тлі гарячки |
26 |
10,83 |
101 |
14,02 |
|
|
Післяродовий ендометрит |
2 |
0,83 |
13 |
1,80 |
Особливу увагу при дослідженні звертали на показники червоної крові - вміст гемоглобіну та еритроцитів. У перші роки після аварії (1986 (V-XII)-1990 рр) не спостерігалося пригнічення процесів кровотворення, а у 1986 (V-XII)-1988 роках мало місце навіть незначне підвищення показників червоної крові. Починаючи з 1992 року, різко зменшувалися показники кількості еритроцитів і вмісту гемоглобіну в крові.
Динаміку вмісту еритроцитів та гемоглобіну подано у табл. 3.
Так, до 1986 року кількість еритроцитів в крові в більшості жінок знаходилась в межах (3,5-3,9)х1012/л (76-92 %). За період 1988-1990 кількість еритроцитів у крові поступово зростала, і в 1988 та 1992 рр. у 21 та 20 % пацієнток сягала рівня 4,0-4,4х1012/л, в середньому (4,220,09)х1012/л, що суттєво відрізнялося від аналогічних даних 1986 р (p<0,05). Починаючи з 1992 року, різко зростала кількість вагітних із зменшеним вмістом еритроцитів в крові і в 1996 -1998 роках відповідно у 38 і 62 % жінок кількість еритроцитів в крові становила менше 3х1012 /л, в середньому (3,110,12) х1012 /л. (1998 р).
Таблиця 3. Кількість еритроцитів і вміст гемоглобіну в крові вагітних залежно від року пологів за даними ретроспективного аналізу
|
Показники |
Роки спостереження |
|||||||||
|
1984 |
1986 (І-ІІІ міс) |
1986 (V-ХІІ міс) |
1988 |
1990 |
1992 |
1994 |
1996 |
1998 |
||
|
Кількість еритроцитів, Г/л |
3,69 0,06 |
3,97 0,15 |
3,91 0,11 |
4,42 0,09 |
4,02 0,07 |
3,51 0,04 |
3,34 0,06 |
3,21 0,14 |
3,11 0,12 |
|
|
Вміст гемоглобіну, г/л |
129,251,01 |
128,290,92 |
135,49 0,92 |
143,610,82 |
119,020,12 |
103,310,02 |
101,010,03 |
98,110,10 |
94,120,12 |
При аналізі даних таблиці встановлено аналогічні зміни і щодо рівня гемоглобіну. Протягом перших 1-2 років після аварії на ЧАЕС і вагітних відбулося суттєве підвищення рівня гемоглобіну до 143,610,81 г/л (p<0,05 стосовно значень до аварії на ЧАЕС), тоді як в подальшому спостерігалось прогресуюче його зниження.
У більшості випадків (53,33 %) при бактеріоскопії піхвового мазка у пацієнток, котрі народжували до аварії на ЧАЕС (1984-1986), виявляли паличкову флору. У 35 % пацієнток було виявлено змішану флору. У 8,74 % випадків виявляли інфекції, що передаються статевим шляхом. Після аварії на ЧАЕС мало місце суттєве зменшення частоти виявлення фізіологічного мікроекологічного стану піхви. Майже у половини пацієнток під час перебування в стаціонарі виявляли в піхвовому мазку коки. Це майже у п'ять разів частіше, ніж до аварії на ЧАЕС. Доволі часто виявляли змішану флору та інфекції, що передаються статевим шляхом.
Отримані при ретроспективному аналізі дані дали підставу вважати, що у жінок, які перебувають під впливом радіаційного опромінення, наявні порушення захисних систем організму. Це спонукало нас провести комплексне дослідження їх параметрів у породіль, що перебували під впливом малих доз радіації, для розроблення адекватних схем профілактики гнійно-запальних ускладнень після операції кесаревого розтину.
Залежно від застосованого лікування, жінки з підвищеним ризиком розвитку ГЗУ (з основної групи) були розділені на дві підгрупи. І підгрупу склали 42 жінки, які отримували загальноприйняту терапію: антибактеріальні засоби протягом 7 днів (зинацеф по 750 мг внутрішньовенно 3 рази через 8 год), дезінтоксикаційні засоби у вигляді сольових розчинів (800 мл 0,9 % розчин NaCl 3 доби), десенсибілізуючі препарати (тавегіл 2,0 мл №10), скорочуючі матку середники (окситоцин 5 ОД № 10). До ІІ підгрупи увійшли 41 жінка, які, окрім традиційної терапії (як в І підгрупі), отримували флуренізид по 0,3 г 2 рази на добу протягом 6-7 днів, починаючи з 2-3 дня післяопераційного періоду, тобто з часу відновлення адекватної перистальтики.
Нами встановлено, що породіллі І та ІІ групи за даними анамнезу, перебігом вагітності, показаннями до операції та методом її проведення, факторами ризику виникнення гнійно-запальних захворювань після операції кесаревого розтину суттєво не відрізнялись. Материнської смертності і мертвонароджень у породіль не було.
У породіль І групи (з факторами ризику виникнення гнійно-запальних захворювань), які отримували традиційну превентивну терапію, післяопераційний період перебігав без лихоманки у 10 випадках (23,81 %), у ІІ групі жінок, які при наявності факторів ризику у комплексній терапії отримували зинацеф та флуренізид, лихоманки не було в 9 випадках (21,95%), а у породіль ІІІ групи, без факторів ризику, лихоманки не було у 15 жінок (50,00 %). Загальна тривалість лихоманки у І групі становила 2,5±0,5 дні, у ІІ групі - 1,8±0,4 дні, і в ІІІ групі - 1,7±0,3 дні.
При аналізі перебігу післяпологового періоду виявлено значне зменшення кількості ендометритів у породіль ІІ групи до 4,9 % (2 випадки), тоді як у жінок І групи цей показник становив 9,6 % (4 випадки), а в ІІІ групі породіль, без факторів ризику - 3,3 % (1 випадок). Також відмічено зменшення частоти ранової інфекції у породіль ІІ групи (лише 2 сероми, що становить 4,9 %), тоді як у породіль І групи у 2 (4,8%) випадках відмічено неспроможність післяопераційного рубця та у 4 випадках - сероми (9,6 %). У ІІІ групі породіль, без факторів ризику, серома виникла в 1 випадку (3,3 %). Післяопераційний інфільтрат спостерігався в І групі у 3 жінок (7,14 %), в ІІ групі - у 2 жінок (4,9 %), і в ІІІ групі він виник в 1 випадку (3,33 %).
Подібною була і частота виникнення маститів у досліджуваних жінок - у І групі вона становила 9,6 % (4 випадки), у ІІ була дещо нижчою, 4,8 % (2 випадки), і найменшою - у жінок без факторів ризику, тобто в ІІІ групі - 3,33% (1 випадок).
Кількість проведених в стаціонарі ліжко-днів у породіль І групи становила в середньому 11,3±0,34, ІІ групи - 9,8±0,28, і в жінок ІІІ групи - 9,3±0,24.
З метою обгрунтування клінічної ефективності рекомендованого методу превентивної терапї за допомогою зинацефу та флуренізиду у породіль з факторами ризику виникнення гнійно-запальних ускладнень після операції кесаревого розтину проведено вивчення імунного статусу, оцінка стану перекисного окислення ліпідів, антиоксидантного захисту та ендогенної інтоксикації.
На основі проведених досліджень нами встановлено, що у породіль без факторів ризику виникнення гнійно-запальних захворювань, які проживають на незабрудненій території, кесарів розтин не приводить до дестабілізації імунного статусу при дослідженні до 9-11 доби післяопераційного періоду. У породіль, які проживають у зоні з незначним радіаційним забрудненням, в найближчму післяопераційному періоді середня кількість Т-лімфоцитів у периферичній крові була нижчою порівняно із здоровими жінками. Відносний вміст загальних Т-клітин у досліджуваній групі становив (46,35±2,54) %, що достовірно нижче порівняно з контролем (63,5±1,0) % (P<0,001). Виходячи з вищевикладеного, можна припустити, що післяопераційний період у породіль, які проживають у зоні з незначним радіаційним забрудненням, перебігає на фоні імунодефіциту, що може призводити до несприятливого перебігу післяродового періоду. Ми виявили практичну відсутність впливу традиційної превентивної терапії на параметри імунного статусу. Водночас комплексна терапія з включенням флуренізиду дозволяла нормалізувати практично усі досліджувані показники імунітету, тобто підвищити до нормальних величин вміст Т-лімфоцитів, знизити вміст незрілих О-клітин та В-лімфоцитів.
Найбільш чутливими до впливу токсичних метаболітів, які утворюються у породіль, які проживають у зоні з незначним радіаційним забрудненням, є біологічні мембрани. В зв'язку з цим проводилось дослідження рівня показників ПОЛ та АОЗС у породіль. Виявлено достовірне підвищення початкових ДК (Р<0,001), проміжних ГП (Р<0,001) та кінцевих продуктів перекисного окислення МДА (Р<0,001). Ці дані узгоджуються з результатами дослідження інших авторів. У породіль, які проживають у зоні з незначним радіаційним забрудненням, в організмі вільнорадикальне окислення відбувається значно швидше. У обстежуваних жінок виявлено зниження активності СОД.
Застосування стандартної терапевтичної схеми зумовило незначну позитивну динаміку усіх продуктів ліпоперекисації. Усі досліджувані показники (МДА, ГП, ДК) недостовірно відрізнялись від початкових і залишались суттєво вищими за показники контрольної групи. Після застосування розробленої нами програми профілактики ГЗУ кесаревого розтину з включенням флуренізиду показники ПОЛ на 9-11 добу після операції достовірно знижувалися і становили відповідно: ДК (0,112±0,003)мкмоль/л (Р<0,001); ГП - (0,290±0,09) ум.од (Р<0,001) та МДА (0,055±0,002) мкмоль/л (Р<0,001). Усі параметри суттєво не відрізнялись від показників здорових осіб.
Відносно стану АОЗС після різних методів профілактики напрямок змін був однаковим - зростання активності СОД, проте у першій групі вони були недостовірні (р>0,05), а у другій групі - достовірні у порівнянні із значенням до лікування (р<0,05). Підвищення активності СОД було статистично достовірним (р<0,05) і в порівнянні з результатами після традиційного лікування, а її рівень суттєво не відрізнявся від контрольних показників.
Відомо, що багато патологічних станів супроводжується підвищенням вмісту в плазмі крові молекул середньої маси. Виходячи з цього, ми поставили перед собою мету дослідити концентрацію МСМ у жінок з факторами інфекційного ризику, які тривалий час проживають на радіаційно-забруднених територіях, та можливість корекції рівня МСМ у післяопераційному періоді за допомогою профілактичного застосування флуренізиду.
У породіль з факторами ризику, яким проводили традиційне лікування, на 9-11 добу після операції вміст молекул середньої маси дещо знижувався, однак показники все ж достовірно відрізнялись від аналогічних параметрів контрольної групи. У групі жінок з факторами ризику гнійно-запальних ускладнень, які поряд з традиційним лікування отримували ще й флуренізид, нами відмічено нормалізацію вмісту обох фракцій МСМ на 9-11 доби після операції.
Таким чином, введення флуренізиду у комплекс лікувальних заходів, які проводяться породіллям, що мають фактори ризику виникнення гнійно-запальних захворювань, сприяло нормалізації вмісту молекул середньої маси та їх фракційного складу.
Позитивний вплив розробленої програми профілактики проявився у зменшенні кількості післяопераційних ускладнень, у скороченні терміну перебування хворих у стаціонарі в порівнянні з групою, яка отримувала лише загальноприйняту терапію, в середньому на 1,5 дня. Побічних явищ при застосуванні флуренізиду не спостерігалося.
Виходячи з вищенаведеного, ми прийшли до висновку про ефективність впливу флуренізиду в комплексі профілактичних заходів щодо гнійно-септичних захворювань у породіль після операції кесаревого розтину, що тривалий час піддавалися впливу малих доз радіації.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі вирішено актуальне науково-практичне завдання з профілактики гнійно-септичних захворювань після операції кесаревого розтину в породіль, які проживають в зоні з незначним радіаційним забрудненням.
Встановлено, що у вагітних, що проживають у радіаційно забруднених районах, у перші роки після аварії на ЧАЕС (1986-1990 рр.) змін процесів кровотворення не спостерігалося, а у 1986-1988 роках мало місце незначне підвищення показників гематокриту та кількості еритроцитів. Починаючи з 1992 року у породіль, які проживають у зоні з незначним радіаційним забрудненням, різко погіршились показники червоної крові.
На основі ретроспективного аналізу виявлено, що у породіль, які проживають у зоні незначного радіаційного забрудення (IV зона), наявні порушення захисних систем організму, що призводить до збільшення кількості гнійно-запальних захворювань жіночих статевих органів та екстрагенітальної патології.
Післяопераційний період у породіль, які проживають у зоні з незначним радіаційним забрудненням, супроводжується розладами метаболізму, проявом яких є некомпенсована ліпопероксидація, та змінами імунної системи організму, що характеризуються зниженням відносної кількості і функціональної активності Т-лімфоцитів, підвищенням О- та В-лімфоцитів, імуноглобулінів класу А і М.
При традиційній профілактиці гнійно-запальних ускладнень кесаревого розтину у породіль, які проживають у зоні з незначним радіаційним забрудненням, не відбувається нормалізації імунного статусу, окисно-відновних процесів та показників ендогенної інтоксикації.
Застосування у післяопераційному періоді флуренізиду у породіль, які проживають у зоні з незначним радіаційним забрудненням, прискорює нормалізацію показників імунної системи, вільнорадикального окислення ліпідів, антиоксидантного захисту організму, зменшує кількість ускладнень в післяопераційному періоді та скорочує термін стаціонарного лікування на 1,5 ліжко-дні порівняно з жінками, що отримують стандартну превентивну терапію.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Для оцінки ефективності превентивного лікування ГЗУ кесаревого розтину породіль, які проживають у зоні з незначним радіаційним забрудненням, рекомендується визначати показники імунологічної реактивності (вміст Т- і В-лімфоцитів, імуноглобулінів).
Для повноти і прискорення корекції виявлених порушень рекомендуємо використання зинацефу безпосередньо під час операції кесаревого розтину по 750 мг внутрішньовенно та через 8 год. та 16год. (триразово), а також протимікробного препарату флуренізиду по 0,3 г 2 рази на добу per os, протягом 6-8 днів, починаючи з 2-3 дня післяопераційного періоду.
Протипоказаннями до застосування запропонованого методу лікування є індивідуальна непереносимість препарату.
СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Методологічні підходи до вибору імунотропного середника у породіль групи ризику виникнення гнійно-запальних ускладнень кесарського розтину//Вісник наукових досліджень. - 1999. - № 1. - С. 21-23. (Співавт.: Ничик.А.З.). Дисертанту належить опрацювання літературних даних, написання тексту статті.
Імунна ефективність використання нового протимікробного препарату флуренізиду в комплексній превентивній терапії гнійно-запальних ускладнень кесаревого розтину у породіль, які проживають у зоні незначного радіаційного забруднення//Вісник наукових досліджень. - 2001. - №3. - с. 66-67. (Співавт.: Хміль С.В., Ничик А.З.) Дисертантом проведено клініко-лабораторне обстеження породіль після операції кесаревого розтину, аналіз результатів дослідження, статистична обробка результатів.
Динаміка клініко-параклінічних показників організму породіль, що проживають у північних районах Рівненської області //Вісник наукових досліджень. - 2002. - №1. -с.95-97. (Співавт. Хміль С.В.) Дисертанту належить аналіз результатів дослідження, статистична обробка результатів.
Корекція порушень процесів ліпопероксидації у жінок з факторами ризику виникнення інфекційних ускладнень після операції кесаревого розтину за допомогою флуренізиду//Медична хімія.- 2002.- Т.4, № 1. - С.71-73. (Співавт. Хміль С.В., Петрух Л.І.). Дисертанту належить проведення обстеження та лікування породіль після операції кесаревого розтину.
Вплив флуренізиду на вміст молекул середньої маси в плазмі крові жінок з факторами ризику виникнення інфекційних ускладнень після операції кесаревого розтину// Медична хімія. - 2002. - Т.4, №4. - С.69-72.
Спосіб профілактики гнійно-септичних захворювань у породіль після операції кесаревого розтину// Патент України на винахід №52558 А, 2, від 16.12.2002р., Бюл. №12. (Співавт. Хміль С.В.) Дисертанту належить оформлення заявки на патент України.
Ефективність використання флуренізиду в профілактиці гнійно-септичних ускладнень після операції кесаревого розтину//Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. - Сімферополь, 1998р. - С. 356-358. (Співавт.: Хміль С.В., Лимар Л.Є., Кучер Л.П.). Дисертантом проведено клініко-лабораторне обстеження породіль після операції кесаревого розтину.
Застосування флуренізиду у профілактиці гнійно-запальних ускладнень кесаревого розтину у породіль, які зазнали тривалого впливу малих доз радіації// Реєстр галузевих нововведень. - 2002р. - с. 149. (Співавт. Хміль С.В.) Дисертанту належить оформлення нововведення.
АНОТАЦІЯ
Кравець Т.В. Порівняльна оцінка методів превентивної терапії гнійно-запальних ускладнень у породіль після операції кесаревого розтину. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01 - акушерство та гінекологія. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, Львів, 2003 р.
Дисертація присвячена удосконаленню профілактики гнійно-септичних захворювань після операції кесаревого розтину у породіль, які проживають у зоні незначного радіаційного забруднення. У вагітних, що проживають у радіаційно забруднених районах, у перші роки після аварії на ЧАЕС мало місце підвищення показників червоної крові. З 1992 року рівень еритроцитів і гемоглобіну в крові різко зменшився, зросла частота пізніх гестозів, передчасних пологів, маткових кровотеч, порушень фізичного розвитку плода. Післяопераційний період у породіль, які проживають у зоні з незначним радіаційним забрудненням, супроводжується депресією системи Т-клітинного імунітету та зростанням рівня продуктів ПОЛ. При традиційній профілактиці ГЗУ ОКР не відбувається нормалізація імунного статусу та окисно-відновних процесів. Включення в традиційну схему профілактики імуномодулятора флуренізид дозволяє нормалізувати параметри імунного статусу, ПОЛ, ендогенної інтоксикації, зменшити кількість ускладнень в післяопераційному періоді та скоротити термін стаціонарного лікування на 1,5 ліжко-дня.
Ключові слова: Кесарів розтин, гнійно-септичні захворювання, флуренізид, незначне радіаційне забруднення, імунна система.
АННОТАЦИЯ
Кравец Т.В. Сравнительная оценка методов превентивной терапии гнойно-воспалительных осложнений у рожениц после операции кесарева сечения. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 - акушерство и гинекология. Львовский национальный медицинский университет Данила Галицкого МОЗ Украины, Львов, 2002 г.
Диссертация посвящена вопросу усовершенствования метода профилактики гнойно-септических заболеваний после операции кесаревого сечения у рожениц, которые проживают в зоне с незначительным радиационным загрязнением. Установлено, что у беременных, которые проживают в радиационно-загрязненных районах, в первые годы после аварии на ЧАЭС (1986(V-XII мес.)-1990 г.г.) изменений процессов кроветворения не наблюдалось, а в 1986(V-XII мес.)-1988 годах имело место незначительное повышение показателей красной крови (гематокрит, количество эритроцитов). Начиная с 1992 года у рожениц, которые проживают в зоне с незначительным радиационным загрязнением, показатели количества эритроцитов и содержания гемоглобина в крови резко уменьшились. Частота поздних гестозов, преждевременных родов, маточных кровотечений с 1986 (IV-XII) по 1998 увеличилась в 2,5 раза по сравнению с 1984-1986 (I-IV) годами. Частота осложнений у беременных, которые перенесли влияние радиации, со стороны нарушений физического развития плода в сторону его задержки (гипотрофия) с 1992 по 1998 возросла в 3 раза по данным до 1990 года. Послеоперационный период у рожениц, которые проживают в зоне с незначительным радиационным загрязнением, сопровождается расстройствами метаболизма, проявлением которых является некомпенсированая липопероксидация. Последняя приводит к изменениям иммунной системы организма, которая характеризуется снижением относительного количества и функциональной активности Т-лимфоцитов. При традиционной профилактике гнойно-воспалительных осложнений кесаревого сечения у рожениц, которые проживают в зоне с незначительным радиационным загрязнением, не происходит восстановления уровня иммунного статуса, не наступает нормализация окислительно-восстановительных процессов. Предложенный способ профилактики гнойно-септических заболеваний после операции кесаревого сечения у рожениц, которые проживают в зоне с незначительным радиационным загрязнением (патент Украины на изобретение №52558A) с помощью противомикробного препарата флуренизид происходит нормализация температуры тела, количества лейкоцитов крови, содействует стабилизации иммунной системы, показателей свободнорадикального окисления липидов, антиоксидантной защиты организма, уменьшает количество осложнений в послеоперационном периоде и сокращает срок стационарного лечения на 1,5 дня.
Ключевые слова: Кесарево сечение, гнойно-воспалительные заболевания, незначительное радиационное загрязнение, иммунная система.
ANNOTATION
Kravets Т.V. Comparative Methods of Preventive Therapy of Purulently-Inflammatory Complications Estimation in Patients After Operation of Cesarean Section.- Manuscript.
The thesis for scientific degree of Candidate of Medical Sciences in speciality 14.01.01 - Obstetrics and Gynecology. Lviv National Medical University, named after Danylo Galytskyi, MHC of Ukraine, Lviv, 2003.
The thesis is dedicated to question of prophylaxis improvement of purulently-septic diseases after the operation of cesarean section in patients, which live in zone with insignificant radiation contamination. It was determined, that in pregnant, that live in radiation polluted regions, in first years after the Chornobyl catastrophe, changes of blood were not observed, and in 1986-1988 years an insignificant rise of red blood indexes (hematocrit, erythrocites amount) took place. Begining from 1992 year in patients, which live in zone with insignificant radiation pollution indexes of erythrocites and hemoglobin contents in blood were aruptly decreased. Frequency of late gestoses, premature delivery, uterine bleeding from 1986 till 1988 has enlarged into 2,5 times comparing with the period between 1984-1986 years. Postoperative period in women, which live in zone with insignificant radiation pollution is attended with metabolism disorders, which sign is uncompensated lipoperoxidation. The last one causes changes of immune system, that is characterizd by lowering of relative amount and functional activity of T-lymphocites, incerasing of О- and B-limphocites quantity, of immunoglobulins classes A and M, high level of circulating immune complexes. This method of purulently-septic diseases prophylaxy after operation of cesarean section in women, which live in zone with insignificant radiation pollution (Ukraine patent on invention №52558А) by means of antimicrobal preparation Flurenizide causes normalization of body temperature, blood leucocites amounts, assists to stabilization of immune system, indexes of free-radical lipid oxidation, antioxydative defence, decreases the amount of complications in postoperative period and shortens a term of in-patient treatment on 1,5 days.
Key words: Cesarean section, Purulent-inflammatory complications, Flurenizide, Insignificant radiation pollution, Immune system.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АОСЗ- антиоксидантна система захисту
ГП- гідроперекиси
ДК- дієнові кон'югати
ОКР- операція кесаревого розтину
МДА- малоновий диальдегід
ПОЛ- перекисне окислення ліпідів
СОД- супероксиддисмутаза
ГЗУ- гнійно-запальні ускладнення
МСМ- молекули середньої маси
Подобные документы
Етіологія та епідеміологія гнійно-запальних захворювань у новонароджених. Діагностичні критерії та лікування гнійно-запальних уражень шкіри, підшкірно-жирової клітковини, пупка. Напрямки профілактики гнійно-запальних захворювань у новонароджених.
презентация [1,1 M], добавлен 25.01.2014Вплив різних методик ушивання розрізу на матці на тривалість операції кесарева розтину, операційну крововтрату, частоту післяопераційних ускладнень і перебування пацієнток в стаціонарі. Перебіг післяопераційного періоду при абдомінальному розродженні.
автореферат [35,4 K], добавлен 09.03.2009Якісний та кількісний склад мікрофлори у хворих з гнійно-запальними захворюваннями щелепно-лицьової ділянки, аналіз впливу різних озонових розчинів на штами мікроорганізмів. Оцінка запропонованого методу лікування та його апробація в клінічних умовах.
автореферат [45,0 K], добавлен 02.04.2009Ретроспективний клініко-статистичний аналіз особливостей перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок із сифілісом. Ефективність швидких тестів на сифіліс. Функція фетоплацентарного комплексу при вивченні гормонального гомеостазу.
автореферат [44,4 K], добавлен 04.04.2009Характер, частота і причини розвитку основних ранніх післяопераційних гнійно-септичних ускладнень при хірургічному лікуванні хворих на гостру форму неспецифічного виразкового коліту та хвороби Крона товстої кишки, способи та методи профілактики.
автореферат [28,9 K], добавлен 05.02.2009Оцінка частоти і причин материнської смертності у хворих на перитоніт після кесарева розтину, сучасні аспекти клінічного перебігу і варіанти розвитку. Роль динамічного ехографічного дослідження в своєчасній діагностиці неспроможності швів на матці.
автореферат [74,7 K], добавлен 10.04.2009Фактори ризику та перебіг запальних захворювань шийки матки у ВІЛ-інфікованих жінок. Вивчення стану мікрофлори піхви та цервікального каналу. Схема комплексного лікування та профілактики з призначенням високоефективної антиретровірусної терапії.
автореферат [91,2 K], добавлен 09.03.2009Особливості клінічного перебігу постоваріоектомічного синдрому в ранньому та віддаленому періодах хірургічної менопаузи. Ефективність застосування традиційної гормональної терапії шість місяців післяопераційного періоду та вплив на систему гемостазу.
автореферат [91,1 K], добавлен 18.03.2009Результати хірургічного лікування діабетичної стопи шляхом вживання фотохімічно активованих мазей на гідрофільній основі та ферменту серратіопептидази. Порушення процесів апоптозу при гнійно–запальних процесах на фоні експериментального цукрового діабету.
автореферат [43,5 K], добавлен 02.04.2009Проблема профілактики та лікування раньової інфекції після ендопротезування суглобів. Лікування гнійних ускладнень після ендопротезування суглобів. Застосування своєчасної діагностики та запропонованих лікувальних заходів. Спосіб скелетного витягнення.
автореферат [46,5 K], добавлен 12.03.2009
