Розробка і обґрунтування принципів та методів профілактики карієсу зубів у дітей, що часто хворіють

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ

УДК 616.314.-002-084-053.-2/.6

РОЗРОБКА І ОБҐРУНТУВАННЯ ПРИНЦИПІВ ТА МЕТОДІВ ПРОФІЛАКТИКИ КАРІЄСУ ЗУБІВ У ДІТЕЙ, ЩО ЧАСТО ХВОРІЮТЬ

14.01.22 - СТОМАТОЛОГІЯ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

СКУЛЬСЬКА Світлана Василівна

Полтава-2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті стоматології АМН України. (директор - доктор медичних наук, професор К.М.Косенко).

Науковий керівник доктор медичних наук, професор Косенко Костянтин Миколайович, Інститут стоматології АМН України, директор

Офіційні опоненти: карієс ендогенний зуб

доктор медичних наук, професор Дичко Євген Никифорович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри стоматології дитячого віку

доктор медичних наук, професор Куцевляк Валентина Федорівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувачка кафедри терапевтичної та дитячої стоматології

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, кафедра терапевтичної стоматології

Захист відбудеться “23”квітня 2002 р.о 1330 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01 при Українській медичній стоматологічній академії за адресою:36024, м.Полтава, вул. Шевченка, 23.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української медичної стоматологічної академії /36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23/

Автореферат розісланий "16" травня 2002 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01

доктор медичних наук ПЕТРУШАНКО Т.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Встановлено, що одними із факторів, які спонукають до розвитку карієсу, є погіршення екологічних і соціальних умов (В.Г. Артемов, 1987; А.Н. Галиулин, 1990; С.В.Капранов., 1993; Н.В. Ємельяненко, 1999).

Результатами багатьох досліджень доведено, що у дітей, які проживають в екологічно небезпечному регіоні, захворюваність карієсом зубів значно вища (В.А.Барабой, 1995; І.В. Борисенко, 1996; І.Н. Горзов, 1998; З.М. Мельниченко, 1996; І.В. Чижевський, 1999; Н.І. Смоляр, 1999 ). Це може бути зв'язано з тим, що діти в цих регіонах набагато частіше страждають загальносоматичними захворюваннями (В.Ю.Альбицкий, 1986; Ю.М. Нечитайло, 1999), які приводять до зниження природної резистент-ності організму (В.Е. Маркевич, 1999).

Медичні огляди, які регулярно проводяться, показали, що кількість дітей, віднесених до 1-ї групи здоров'я, після аварії 1986 р. на ЧАЕС тільки за останні 7 років зменшилась з 55% до 30% . В структурі захворювань 1-е місце займають хвороби органів дихання, кровообігу, нервової системи, ураження щитовидної залози.

Категорія дітей, яка ослаблена внаслідок загальної патології, потребує диспансерного нагляду відносно стоматологічної патології. Так, Т.В.Бородіна (1989) показала, що незалежно від виду захворюваності, діти, що часто і тривало хворіють, мають значно вищі показники карієсу.

Робіт стосовно розробки карієспрофілактичних заходів для ослаблених дітей відомо небагато. Г.І.Червякова (1984) застосувала інтенсивну фторпрофілактику і одержала позитивний результат. Американські вчені запропонували для профілактики карієсу у дітей, що часто хворіють, використовувати спеціальну дієту, багату на вітаміни і мінеральні компоненти (A.B.Durt, A.D.Ismail, 1996).

На 3 Європейському конгресі по дитячій стоматології порушувались питання профілактики карієсу у дітей, що мають хронічну патологію (H.Kalsbeek, 1996). Їх рішення зводилось до своєчасної санації, нагляду за дітьми і проведенню регулярної професійної гігієни порожнини рота, однак конкретних пропозицій зі специфічної профілактики не було.

Все це обумовило проведення досліджень в даній області з метою наукового обгрунтування та розробки комплексу профілактичних заходів у дітей, що часто хворіють.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках НДР "Адаптаційно-трофічні системи організму в патогенезі і терапії основних стоматологічних захворювань" (Шифр УН 30.02.0031.96, N ДР 196 U 001807), яка проводилась в Інституті стоматології АМН України та відповідає основним напрямкам його наукової діяльності. Автором, як безпосереднім виконавцем, вивчений новий засіб з адаптогенною дією.

Мета дослідження. Підвищення ефективності профілактики карієсу у дітей, що часто і тривало хворіють, шляхом комлексного ендогенного та екзогенного використання засобів направленої лікувально-профілактичної дії.

Задачі дослідження. Для реалізації поставленої мети визначено такі задачі:

1. Вивчити розповсюдженість та інтенсивність карієсу постійних зубів у дітей 6-15 років, що проживають в екологічно несприятливому регіоні.

2. Вивчити каріеспрофілактичну ефективність фторидів і ремінералізуючих препаратів після їх тривалого використання у дітей, що проживають в екологічно несприятливому регіоні.

3. Вивчити розповсюдженість і особливості перебігу карієсу постійних зубів у дітей, що часто і тривало хворіють.

4. Вивчити стан мінералізуючої системи в порожнині рота у дітей, що часто хворіють.

5. Вивчити стан імунної системи (на загальному і місцевому рівні) у дітей, що часто хворіють.

6. Розробити і обгрунтувати схему комплексної профілактики карієсу з використанням ремінералізуючих засобів і препаратів адаптогенної дії у дітей, що часто хворіють.

7. Дати клінічну оцінку ефективності запропонованої схеми профілактики карієсу у дітей, що часто і тривало хворіють та розробити практичні рекомендації.

Об,єкт дослідження. Підвищення розповсюдженості і інтенсивності карієсу постійних зубів у дітей, що часто хворіють, на фоні порушеної мінералізації твердих тканин зуба і зниженої резистентності організму.

Предмет дослідження. Вплив препаратів ремінералізуючої і адаптогенної дії на карієсрезистентність зубів дітей, що часто хворіють.

Методи дослідження. Епідеміологічні методи дослідження стоматологічних захворювань у дітей 6-15 років з метою з'ясування розповсюдженості і інтенсивності карієсу зубів у дітей, що часто хворіють. Клінічні методи передбачають вивчення стану гігієни порожнини рота і структурно-функціональної резистентності емалі зубів у дітей, що часто хворіють.Біохімічні і імунологічні - для оцінки стану мінералізуючої системи порожнини рота і резистентності організму, виявлення зв'язку між ними і інтенсивністю каріозного процессу, для подальшої оцінки ефективності розробленого комплексу профілактичних заходів у дітей,що часто хворіють. Проведена статистична обробка одержаних результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Одержало подальший розвиток положення про збільшення розповсюдженості та інтенсивності карієсу зубів у дітей, що часто хворіють, на фоні зниження резистентності організму.

Вперше отримано дані, які свідчать про наявність факторів прямопропорційного зв`язку між зниженням активності факторів імунного захисту і порушенням мінералізації зубів у дітей, що часто хворіють.

Встановлено, що проживання дітей, що часто хворіють, в екологічно несприятливому регіоні сприяє збільшенню поширеності і інтенсивності каріозного процесу.

Вперше розроблено та запропоновано спосіб комплексної профілактики карієсу у дітей, які часто хворіють, оснований на стимулюванні природних захисних сил організму, як на загальному рівні, так і в порожнині рота і нормалізації мінералізуючого потенціалу ротової рідини.

Вперше показано, що використання дітьми, які ослаблені внаслідок загальної патології, фторвмісних зубних паст із середньо стандартною кількістю фторидів, недостатньо для виявлення карієспрофілактичного ефекту.

Знайшли відображення та отримали подальший розвиток дані про негативний вплив стану екологічно небезпечних регіонів на рівень захворюваності зубів на карієс дитячого населення та доказана ефективність стоматологічної диспансеризації, до якої входить санація ротової порожнини та комплекс лікувально-профілактичних заходів.

Встановлено, що для дитячого населення молодшого шкільного віку,яке проживає в умовах малих доз радіації, для отримання карієс- профілактичного ефекту більш доцільним є використання фторвмісних препаратів пролонгованої дії -фтористого лаку, а для дітей 12 років і старших по віку - комплексних ремінералізуючих препаратів з кальцієм та фосфатами.

Практичне значення одержаних результатів. Показано, що проведення стоматологічної диспансеризації дитячого населення шкільного віку, яке проживає в умовах малих доз радіації сприяє своєчасному виявленню стоматологічної патології та призначенню необхідного об'єму лікувально-профілактичних заходів.

Впровадження нового комплексного методу профілактики карієсу у дітей, що часто хворіють, який передбачає ендогенне та екзогенне використання за схемою засобів направленої дії, які сприяють підвищенню мінералізуючих властивостей ротової рідини та захисних сил організму, значно знижує інтенсивність карієсу у дітей (на 35-40%)

З метою профілактики карієсу доказано доцільність використання комплексного ремінералізуючого препарату природного походження - порошку шкаралупи курячих яєць у вигляді харчової добавки (таблетки "Кальцид") і у складі лікувально - профілактичної зубної пасти "Восход био".

Запропоновані для стимуляції природних захисних сил організму препарати адаптогенної дії - настоянка ехінацеї пурпурової (для внутрішнього вживання згідно зі спеціально розробленою схемою) і біотрит (в складі лікувально - профілактичної зубної пасти "Біотрит").

Запропонований спосіб профілактики карієсу у дітей, що часто хворіють, апробований в масштабах м. Біла Церква в школах N 10; 11; 12:, 20; 21; 22; 23 та у відділенні дитячої стоматології та ортодонтії Інституту стоматології.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота являє собою самостійне наукове дослідження. Здобувач особисто провів інформаційний пошук, вивчення і аналіз літературних джерел по даній темі. Провела збір і аналіз досліджуваного матеріалу, здійснила клінічні спостереження і дослідження, статистичну обробку даних, узагальнення і аналіз одержаних результатів, проведення їхньої інтерпретації.

Наукові положення розроблені автором самостійно, також як і набір клінічного матеріалу, проведення лабораторних і клінічних досліджень, статистична обробка даних, аналіз результатів дослідження. У роботах із співавторами автор дисертації виступав у ролі виконавця.

У роботах, опублікованих у співавторстві з Косенко К.Н., Мороз О.В. автору належать клінічний набір матеріалу, аналіз отриманих результатів, проведення статистичної обробки матеріалу. Внесок дисертанта в спільну роботу з Богайчук О.С. полягає в доборі і аналізі літературних джерел, клінічного матеріалу, формулюванні висновків.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації повідомлені на науковій конференції "Стоматологія на рубежі 2000-ліття" (м.Одеса, вересень. 2000 р.), науково - практичній конференції Інституту стоматології АМН України (м. Одеса, 1999 р.), на засіданні Асоціації стоматологів України (м.Київ, 2000 р.).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 5 робіт, з яких 4 - наукові статті у фахових виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури (2 підрозділи), описання методів і матеріалів досліджень, 4-х розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 152 сторінки машинописного тексту.

Робота ілюстрована 28 таблицями, 17 рисунками. Список використаних джерел літератури складається із 322 найменувань, з них 119 іноземних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Епідеміологічні дослідження проводились шляхом обстеження дітей віком від 6 до 15 років, що прожи-вають у м. Біла Церква Київської обл. в період з 1992 по 1996 рік. Вивчали показники поширеності та інтенсивності карієсу серед школярів ( за методом Т.Ф.Виноградової і рекомендаціями ВОЗ) в динаміці епідеміологічних досліджень та на фоні проведених карієспрофілактичних заходів. У процесі проведення епідеміологічних досліджень була відібрана група дітей, яка стояла на диспансерному обліку по загальносоматичній патології і від-носилась до категорії "діти, що часто хворіють" (ДЧХ). У ДЧХ проводили комплекс клініко-лабораторних досліджень, що включав вивчення мінерального обміну в порожнині рота, показників стану загального і місцевого імунітету.

Мінералізуючий потенціал ротової рідини вивчали по ряду показників (швидкість слиновиділення, рН і буферна ємність слини, вміст в ній кальцію, фосфору і магнію). Вміст кальцію, фосфору і магнію визначали у надосадочній фракції слини спектрофотометричним методом (В.Г.Колб, В.С.Камышников, 1982). Активність лужної фосфатази визначали за методом O.A.Bessey et al.(1946). Гігієнічний індекс визначали за методом Федорова-Володкіної. Структурно-функціональну резистентність емалі оцінювали за допомогою ТЕР-тесту (В.Р.Окушко, Л. І. Косарева, 1983).

Для імунологічних досліджень проводили забір венозної крові і ротової рідини (J.Arends, 1987). У периферичній крові визначали фактори клітинної ланки імунітету - кількість популяцій і субпопуляцій Т-лімфоцитів (СД2, СДЗ, СД4, СД8) і гуморальної ланки імунітету - кількість В-лімфоцитів (СД19, СД22), оцінки природних кілерів (СД57), а також рівень імуноглобулинів А,G,М. Вивчали також фагоцитарний індекс (відсоток фагоцитів з числа порахованих нейтрофілів), фагоцитарне число (середнє число мікробів, які поглинуті одним активним нейтрофілом), Р-білки (інтегральний показник репаративних механізмів, що характеризують загальний стан - гомеостаз), реакції LКТ (характеризують кисневонезалежні мікробіцидні механізми) і NВТ (характеризують кисневозалежні мікробіцидні механізми). У ротовій рідині визначали активність лізоциму і рівень імуногло-булінів А, G, М, а також секреторний імуноглобулін А.

Дослідження проводилися за наступними методиками: визначення лімфоцитів з фенотипами СД2, СД4, СД8, СД19, СД22, СД57 виконували з використанням мікроцитологічного тесту за допомогою моноклональних антитіл фірми ОRТНО (США), рівень імуноглобулінів різних класів визначали за допомогою імуноферментного аналізу з використанням моноспецифічних антисироваток НДІ епідеміології і мікробіології ім. акад.Н.Ф.Гамалеї, тест відновлення нітросинього нітрозоля, лізосомально-катіонний тест, реакцію гальмування міграції лейкоцитів і дослідження показників фагоцитарної ланки проводили за оригінальними методиками (В.Н.Федосеева и соавт., 1993). Вміст Р-білків визначали згідно з рекомендаціями НДІ ЕІМ ім. Н.Ф.Гамалеї (А.Я.Кульберг и соавт., 1994). Для вивчення активності лізоциму у ротовій рідині використовували метод Y.Gorin et al. (1971).

У загальних епідеміологічних дослідженнях прийняло участь 28 тисяч школярів. Для оцінки карієспрофілактичних заходів, які проводились на протязі 3-х років (1997-1999), задіяно 583 школярі. ДЧХ склали групу з 85 школярів. У групі порівняння було 100 школярів (49 - практично здорові з тієї ж зони проживанния, що і ДЧХ; 51- практично здорові із відносно благополучної екологічної зони). Вірогідність виявлених відмін оцінювали згідно критерію вірогідності Стьюдента. Значними визнавали відміни при Р<0,05.

Результати дослідження. Результати проведеного в 1992-1996р.р. епідеміологічного обстеження 28 тисяч школярів м.Біла Церква віком від 6 до 15 років показали, що після аварії на ЧАЕС в 1986 році підвищилась інтенсивність стоматологічної патології, і, в першу чергу, спостерігалось збільшення карієсу зубів. Найбільший пік поширеності та інтенсивності карієсу зубів приходиться на 1992 рік (поширеність склала 38,2% у 6-річних, 87,7% - у 12-річних, 92,4% - у 15-річних; інтенсивність склала 2,2 ± 0,1 у 6-річних, 5,0 ±0,5 у 12-річних, 6,5 ± 0,5 у 15-річних). По мірі вивчення стоматологічної захворюваності виявлено, що у дівчат, особливо старших вікових груп, розповсюдженість і інтенсивність карієсу вища, ніж у хлопчиків. Під час масових оглядів ця тенденція простежувалась протягом 5 років. Характерно, що у 12-річних дітей, які мали високу інтенсивність карієсу, досить часто констатували наявність і загальносоматичної патології.

Одночасно з епідеміологічними дослідженнями здійснювали диференційовану стоматологічну диспансеризацію за методом Т.Ф.Виноградової (1988). Карієспрофілактичними заходами були охоплені 296 дітей 7 та 12-річного віку. 287 учнів шкіл м. Біла Церква аналогічного віку склали групу порівняння. Залежно від характеру та обсягу профілактичних заходів діти були розподілені на три групи.

У дітей 1-ї групи після проведення професійної гігієни порожнини рота зуби оброблялись фтористим лаком (6 раз на курс лікування, 1 курс на рік). Діти 2-ї групи полоскали рот 0,2% водним розчином фтористого натрію по 5 хвилин протягом 10 днів, 2 курси на рік. Дітям 3-ї групи призначили аплікації на зуби 3% водного розчину "Ремоденту" по 15-20 хвилин 2 рази на тиждень, всього 14 аплікацій на курс. Через 3 роки оцінювали ефективність використання фторидів і комплексного ремінералізуючого препарату школярами різних вікових груп за показниками поширеності та інтенсивності карієсу.

Так, у дітей, що знаходились під наглядом з 7-річного віку, в групі порівняння розповсюдженість карієсу збільшилась на 35,4%, тоді як в 1-й групі зросла лише на 6,55%, у 2-й - на 12,6%, у 3-й - на 10,95%. Отже найбільший приріст карієсу спостерігався у 7-річних дітей групи порівняння (0,56 ± 0,09), а найменший - де використовувався фтористий лак (0,15 ± 0,01, p<0,001).

У дітей, яким перед початком досліджень було 12 років, через 3 роки, тобто в віці 15 років, досліджені показники були такі: група порівняння-розповсюдженість карієсу збільшилась на 8%, приріст інтенсивності - на 1,23; в 1-й групі розповсюдженість зросла на 9,4%, приріст інтенсивності - на 0,95; у 2-й відповідно на 5,85% та 1,05; а в 3-й - на 6,7% та 0,85. Достовірні відмінності по приросту карієсу в порівнянні з контролем спостерігались в групі, де використовували для профілактики ремодент (P<0,01). Таким чином, найбільш ефективним засобом профілактики карієсу у молодшому шкільному віці виявилось використання фтористого лаку. У дітей 12-річного віку найбільш виражений карієспрофілактичний ефект був при призначенні ремоденту.

В подальших епідеміологічних дослідженнях була відібрана група дітей віком від 7 до 13 років, що знаходилась на диспансерному обліці у педіатрів відразу по деяким нозологічним одиницям захворювань і відносилась до категорії "діти, що часто і тривало хворіють"(ДЧХ). Цю групу склали 85 дітей (7 річних-35 дітей і 12-річних - 50 дітей). Для оцінки одержаних даних було сформовано 2 групи порівняння: 1-у склали практично здорові діти, що проживають в умовах малих доз радіації (27 дітей 7-річних і 22- 12-річних); в 2-й групі були практично здорові діти із відносно благополучного по екологічним показникам регіону (25 дітей-7 років і 26 дітей-12 років). У них вивчали показник інтенсивності карієсу постійних зубів по КПУз і КПУп.

При аналізі інтенсивності карієсу було виявлено наступне: КПУз і КПУп у ДЧХ 7-8 років - 5,6 ± 0,85 і 7,0 ±0,87, що перевищує середні дані (5,0) для дітей України даної вікової групи. У 12-13 річних ДЧХ КПУз був 8,8 ± 1,07, а КПУп - 9,6 ±0,87, що значно вище середніх показників 12-річних дітей по Україні- (4,4). Це свідчить про високу інтенсивність карієсу у ДЧХ дітей, особливо у 12-річному віці. Показники КПУз і КПУп у дітей 1-ї групи порівняння, тобто практично здорових, що проживають на забрудненій території, склали 4,0 ±0,37 і 4,5 ±0,34 відповідно (у 7-8 річних) і 6,1 ±0,57 та 6,5 ±0,41 відповідно (діти 12-13 років); у дітей 2-ої групи порівняння- 3,8 ±0,31 та 4,1 ±0,33 (діти 7-8 років) і 4,9 ±0,38 та 5,1 ±0,61 (діти 12-13 років). Отримані дані свідчать про достовірні вищі показники інтенсивності карієсу у ДЧХ порівняно з дітьми груп порівняння.

Вивчення структурно-функціональної резистентності емалі зубів у ДЧХ показало, що ступінь розчинності емалі був також достовірно вищий, ніж у дітей 2-ї групи порівняння і склав у 7-річних ДЧХ - 2,8 ±0,45, у 12-річних ДЧХ 3,3 ±0,51. Таким чином, у ДЧХ інтенсивність карієсу значно більша при зниженій структурно-функціональній резистентності емалі, ніж у практично здорових дітей. Але ця різниця не суттєва, порівняно з показниками практично здорових дітей, що проживають в екологічно несприятливому регіоні.

При вивченні гомеостазу ротової рідини з'ясувалось, що у 7-8-річних ДЧХ швидкість слиновиділення, рН і буферна ємність слини достовірно нижчі, ніж у дітей груп порівняння (швидкість слиновиділення - 0,54 ±0,04; рН - 6,45 ±0,04; буферна ємність - 4,65 ± 0,14; тоді як в 1-й групі порівняння - 0,62 ±0,05; 6,59 ± 0,05; 5,67 ± 0,21 відповідно, P<0,05). Характерно, що в змішаній слині ДЧХ концентрація кальцію у ДЧХ складає 0,216 ± 0,05ммоль/л, а в І-й групі порівняння 1,108 ± 0,06 (P<0,01). Показники вмісту фосфору і магнію у ротовій рідині ДЧХ, як і фосфорно-кальцієвого коефіцієнту та активності лужної фосфатази, менші, ніж у дітей 1-ї групи порівняння. У 12-13 річних ДЧХ отримано такі ж відмінності показників ротової рідини. Отже, зрушення гомеостазу ротової рідини ДЧХ характеризуються коливанням вмісту мінеральних компонентів, що приймають участь у процесах мінералізації, змінами швидкості салівації та буферної ємності змішаної слини. Все це дозволяє віднести ДЧХ до групи ризику відносно розвитку каріозної хвороби.

Імунологічне обстеження ДЧХ обох вікових груп виявило послаблення загального імунітету, що проявилось зменшенням абсолютного числа лімфоцитів у крові (у 7-8-річних ДЧХ 3,26 ± 0,14 х 109/л; у 12-річних - 2,76 ± 0,035 х 109/л), їх популяції СД4 (у 7-річних ДЧХ - 4,14 ± 0,01х 109/л; у 12-річних ДЧХ - 1,053 ± 0,012 х 109/л) і СД8, зниженням показника співвідношення СД4/СД8 (0,59 ± 0,01х 109/л у 7-річних ДЧХ і 0,62 ± 0,017 х 109/л у 12-річних ДЧХ), значень NВТ(b) i NBT(s), фагоцитарного індексу і фагоцитарного числа.

При вивченні імунологічних показників ротової рідини обох вікових груп ДЧХ одержані наступні результати: активність лізоциму, рівень SIgА і IgА були нижчими, а IgG-вищим, ніж у дітей 1-ї групи порівняння, що свідчить про зміни стану місцевого імунітету, які були характерні для гострого карієсу з високим ступенем активності.

Усе зазначене обумовило розробку спеціальної програми профілактики карієсу у дітей, що часто хворіють. В основі запропонованих засобів профілактики карієсу у ДЧХ лежить використання комплексу макро- і мікроелементів, а також препаратів, стимулюючих природні захисні сили і мінералізуючий потенціал ротової рідини. В якості полімінерального комплексу був рекомендований тонкороздрібнений порошок яєчної шкаралупи. Для підвищення резистентності організму були використані препарати адаптогенної дії - настоянка ехінацеї пурпурової і біотрит (препарат, отриманий з проростків пшениці). Порошок шкаралупи курячих яєць входить до складу таблеток "Кальцид" (харчова добавка) і лікувально-профілактичної зубної пасти "Восход біо". Біотрит міститься в лікувально-профілактичній зубній пасті "Біотрит". З використанням зазначених компонентів була розроблена спеціальна схема комплексної (ендогенної та екзогенної) профілактики. В якості ендогенних засобів призначались "Кальцид" по 1 табл. на добу та по 10 крап. 2 рази на добу настоянка ехінацеї пурпурової протягом 6 місяців. Для екзогенного використання рекомендувалось чищення зубів протягом півроку зранку зубною пастою "Біотрит", а ввечері - "Восход Біо".

Із дітей, що часто хворіють, перед призначенням карієспрофілактичних препаратів було створено 3 групи в кожній віковій підгрупі. Діти 1-ї групи не вживали спеціальних профілактичних засобів. Догляд за порожниною рота вони здійснювали за допомогою зубної пасти "Бленд-а-мед”. Дані цієї групи використовувались як контрольні. Дітям 2-ї групи було призначено вживання "Кальциду" по 1 таблетці в день на протязі 6 місяців, настоянки ехінацеї пурпурової по 10 капель 2 рази в день (на курс 60 мл настоянки ехінацеї). Для догляду за порожниною рота діти використовували зубну пасту "Бленд-а-мед".

Діти 3-ї групи отримували повний курс ендогенної профілактики (те ж саме, що діти 2-ї групи), але додатково використовували для догляду за порожниною рота зубні пасти "Восход біо"- увечері і "Біотріт"-вранці. Для об`єктивної оцінки результатів досліджень застосовані клінічні і лабораторні дослідження в динаміці.

Після використання запропонованого курсу профілактики у ДЧХ одержані наступні результати: через півроку показник гігієни в обох вікових дослідних підгрупах змінився в сторону покращання. Зміни цих показників представлені в таблиці 1. Дещо збільшилась структурно-функціональна резистентність емалі. Особливо достовірно ці показники змінились в 3-й групі, де було проведено повний курс профзаходів. Розчинність емалі у 7-8 - річних ДЧХ через 6 міс. зменшилась на 34,4 % (P<0,05), у 12-13-річних - на 19,4% (P<0,05). Однак у 12-13-річних дітей 1-ї групи порівняння було зафіксовано збільшення ТЕР-тесту, що свідчить про пониження резистентності емалі (збільшилась розчинність емалі на 6,1%, P<0,05). Динаміка змін гомеостазу ротової рідини через 6 місяців у дітей обох вікових підгруп представлена в таблиці 2.

Характерно, що у 7-8 - річних дітей групи порівняння через 6 місяців швидкість слиновиділення залишилась на початковому рівні, а рН і буферна ємність знизились (рН - на 0,6%, а буферна ємність - на 1,7%), зменшилась активність лужної фосфатази на 5,1% (P>0,05), концентрація кальцію, фосфору і магнію залишились на тому ж рівні, що можливо розцінювати як превалювання процесів демінералізації над ремінералізацією.

У групі ДЧХ 7-8 років, де проводилась ендогенна профілактика швидкість слиновиділення, рН і буферна ємність слини зросли відповідно на 17%, 0,6%, 5,2%, активність лужної фосфатази не змінилась, концентрація кальцію знизилась на 6,75%, а вміст фосфору і магнію збільшився відповідно на 6,5% і 3,7%, коефіцієнт Р/Са був достовірно вищий на 14,6%. Це свідчить про тенденцію до зрівноваження процесів де-і ремінералізації.

Таблиця 1. Динаміка змін клінічних показників у дітей, що часто хворіють, в результаті проведених профілактичних заходів

Показники	Строк дії	7-річні діти	12-річні діти
		І група (10)	ІІ група (12)	ІІІ група (13)	І група(15)	ІІ група(15)	ІІІ група (20)
ГІ	початок	2,54 ± 0,18	2,46 ± 0,21	2,55 ±0,22	2,47 ± 0,21	2,28 ± 0,19	2,36 ± 0,20
	6 місяців	2,28 ± 0,14	2,15 ± 0,18	1,86 ± 0,15	2,45 ± 0,22	2,31 ± 0,18	1,88 ± 0,12
Р		>0,05	>0,05	<0,02	>0,05	>0,05	<0,05
ТЕР-тест	початок	2,68 ± 0,28	2,9 ± 0,45	3,05 ± 0,48	3,3 ± 0,25	3,05 ± 0,18	3,18 ± 0,22
	6 місяців	2,62 ± 0,26	2,1 ± 0,21	2,0 ± 0,16	3,5 ± 0,31	2,67 ± 0,16	2,56 ± 0,18
Р		>0,05	>0,05	<0,05	>0,05	<0,05	<0,05
КПВз	початок	5,2 ± 0,72	5,8 ± 0,86	5,9 ± 0,88	8,8 ± 0,5	8,58 ± 0,4	8,92 ± 0.7
	12 місяців	5,93 ± 0,79	6,36 ± 0,85	6,3 ± 0,56	9,6 ± 0,85	9,16 ± 0,82	9,3 ± 0,54
Приріст інтенсивності		0,73 ± 0,07	0,56 ± 0,04	0,4 ± 0,03	0,8 ± 0,08	0,58 ± 0,05	0,38 ± 0,04
Р			<0,05	<0,001		<0,05	<0,001
КПВп	початок	6,86 ± 0,79	7,2 ± 0,88	7,15 ± 0,86	9,5± 0,6	9,0 ± 0,5	10,23 ± 0,56
	12 місяців	7,73 ± 0,54	7,88 ± 0,6	7,55 ± 0,57	10,6 ± 0,7	9,83 ± 0,6	10,69 ± 0,6
Приріст інтенсивності		0,87 ± 0,08	0,68 ± 0,04	0,4 ± 0,04	1,1 ± 0,09	0,83 ± 0,08	0,46 ± 0,04
Р			<0,01	<0,001		<0,05	<0,001

Примітка: у дужках вказана кількість обстежених у групі; у даній та наступних таблицях * - достовірна різниця порівняно з І групою (P<0,05).

Таблиця 2. Динаміка змін біохімічних показників ротової рідини у ДЧХ в результаті проведених профілактичних заходів

Показники	Строк дії	7-річні діти	12-річні діти
		І група	ІІ група	ІІІ група	І група	ІІ група	ІІІ група
рН ротової рідини	початок	6,43 ± 0,05	6,45 ± 0,04	6,47 ± 0,04	6,39 ± 0,02	6,3 ± 0,01	6,32 ± 0,01
	6 місяців	6,39 ± 0,03	6,49 ± 0,02	6,58 ± 0,03	6,4 ± 0,01	6,4 ± 0,02	6,45 ± 0,02
Р		>0,05	>0,05	<0,05	>0,05	<0,001	<0,001
Швидкість слиновиділення у (мл/хв)	початок	0,57 ± 0,05	0,53 ± 0,05	0,53 ± 0,04	0,58 ± 0,05	0,57 ± 0,06	0,56 ± 0,06
	6 місяців	0,59 ± 0,07	0,62 ± 0,04	0,65 ± 0,05	0,61 ± 0,04	0,67 ± 0,05	0,68 ± 0,04
Р		>0,05	>0,05	<0,05	>0,05	>0,05	<0,05
Буферна ємність ротової рідини (ммоль/л)	початок	4,6 ± 0,13	4,68 ± 0,22	4,67 ± 0,19	4,58 ± 0,25	4,68 ± 0,42	4,71 ± 0,43
	6 місяців	4,52 ± 0,11	4,92 ± 0,36	5,02 ± 0,3	4,55 ± 0,3	5,79 ± 0,35	5,85 ± 0,36
Р		>0,05	>0,05	<0,05	>0,05	<0,05	<0,05
Вміст кальцію в ротовій рідині (ммоль/л)	початок	1,199 ± 0,04	1,228 ± 0,07	1,220 ± 0,06	1,27 ± 0,06	1,31 ± 0,05	1,29 ± 0,04
	6 місяців	1,205 ± 0,03	1,145 ± 0,06	1,083±0,045	1,32 ± 0,07	1,15 ± 0,04	1,3 ± 0,05
Р		>0,05	>0,05	<0,05	>0,05	<0,02	>0,05
Вміст фосфору в ротовій рідині (ммоль/л)	початок	4,88 ± 0,18	4,94 ± 0,19	5,02 ± 0,21	4,13 ± 0,14	4,17 ± 0,16	6,32 ± 0,01
	6 місяців	4,81 ± 0,12	5,26 ± 0,35	5,75 ± 0,22	3,88 ± 0,18	4,65 ± 0,17	6,45 ± 0,02
Р		>0,05	>0,05	<0,05	>0,05	<0,05	<0,001
Вміст магнію в ротовій рідині (ммоль/л)	початок	0,238 ± 0,18	0,241±0,021	0,245±0,019	0,228±0,013	0,242±0,011	0,244±0,011
	6 місяців	0,241± 0,02	0,25 ± 0,019	0,29 ± 0,012	0,192± 0,013	0,276±0,012	0,288±0,012
Р		>0,05	>0,05	<0,05	<0,05	>0,05	<0,01
Активність лужної фосфатази (нкат/л)	початок	3,38 ± 0,25	3,77 ± 0,29	4,05 ± 0,35	4,12 ± 0,35	3,99 ± 0,28	4,11 ± 0,32
	6 місяців	3,2 ± 0,27	3,84 ± 0,31	5,1 ± 0,38	3,95 ± 0,28	4,88 ± 0,32	5,32 ± 0,34
Р		>0,05	>0,05	<0,05	>0,05	<0,05	<0,02

У дітей ДЧХ 3-ї групи показники секреції слини, рН і буферної ємності, активності лужної фосфатази достовірно збільшиоись,. вміст кальцію в ротовій рідині знизився, а фосфору і магнію - зріс. Таким чином, запропонований комплекс профзаходів сприяв посиленню мінералізації емалі, що підтвердилось отриманими даними ТЕР-тесту про підвищення структурно-функціональної резистентності емалі.

Для 12-13-річних динаміка змін показників гомеостазу ротової рідини за 6 місяців була аналогічна. Однак у цій віковій підгрупі ДЧХ спостерігалась виражена інтенсифікація процесів ремінералізації під дією навіть тільки ендогенної профілактики, що було не характерно для 7-8-річних. Це можна пояснити початком активної гормональної перебудови організму дітей 12-13-річного віку, закінченням періоду змінного прикусу. Можливо наявний дефіцит кальцію внаслідок збільшення фізіологічної потреби в ньому (формування ''скелету”), порушення мінерального обміну під дією малих доз радіації компенсувався за рахунок утилізації і включення в обмінні процеси додатково одержаного організмом кальцію у вигляді таблеток "Кальцид”. Результати проведених досліджень свідчать також про позитивну динаміку змін показників імунного статусу внаслідок впровадження профілактичних заходів (табл. 3).

Суттєві відхилення в сторону нормалізації спостерігались у дітей, яким був призначений повний курс ендогенної та екзогенної профілактики.

Таким чином, у ДЧХ при відсутності карієспрофілактичних заходів, інтенсивність карієсу на фоні зниженого імунітету і порушення мінерального обміну в порожнині рота по мірі дорослішання збільшується. Курс профілактики, що включає ендогенне використання полімінерально-вітамінного комплексу і адаптогену рослинного походження та місцеве застосування лікувально-профілактичних зубних паст направленої дії, сприяє підвищенню імунного статусу і нормалізації мінерального обміну в порожнині рота і, як наслідок, зниженню інтенсивності карієсу.

Таблиця 3.Динаміка змін імунологічних показників крові та ротової рідини у ДЧХ в результаті проведених профілактичних заходів

Показники	Строк дії	7-річні діти	12-річні діти
		І група	ІІ група	ІІІ група	І група	ІІ група	ІІІ група
кров
Лімфоцити х 109/л	початок	3,28 ± 0,11	3,23 ± 0,15	3,27 ± 0,17	2,81 ± 0,03	2,72 ± 0,03	2,70 ± 0,04
	6 місяців	3,36 ± 0,12	3,85 ± 0,18	3,91 ± 0,2	2,82 ± 0,02	3,1 ± 0,02	2,90 ± 0,07
Р		>0,05	<0,02	<0,02	<0,05	<0,05	<0,05
Фагоцит. інд. %	початок	73,3 ± 1,5	73,02 ± 1,5	72,05 ± 3,1	66,7 ± 2,2	69,8 ± 2,5	70,1 ± 2,2
	6 місяців	74,1 ± 1,8	78,8 ± 2,2	80,4 ± 2,4	70,1 ± 3,1	75,2 ± 2,8	74,6 ± 2,3
Р		>0,05	<0,05	<0,05	>0,05	>0,05	>0,05
Фагоцит. число (відн.од.)	початок	3,30 ± 0,18	3,22 ± 0,12	3,28 ± 0,12	3,52 ± 0,08	3,56 ± 0,1	3,60 ± 0,09
	6 місяців	3,36 ± 0,20	3,7 ± 0,16	3,68 ± 0,15	3,62 ± 0,07	3,83 ± 0,08	3,75 ± 0,12
Р		>0,05	<0,02	<0,05	>0,05	>0,05	>0,05
ротова рідина
Лізоцим (мкг/л)	початок	329,5± 20,7	345,4± 22,6	333,6± 21,5	322,4± 20,7	312,7±23,7	312,1±24,8
	6 місяців	336,7± 18,5	395,4 ± 23,7	425,7± 36,4	315,52± 0,15	349,5±20,8	405,5±31,5
Р		>0,05	>0,05	<0,05	>0,05	>0,05	<0,05
SIg A (г/л)	початок	0,168± 0,014	0,177± 0,016	0,180± 0,014	0,198± 0,016	0,185±0,015	0,191±0,016
	6 місяців	0,170± 0,015	0,211± 0,017	0,220± 0,019	0,215± 0,014	0,233±0,018	0,254±0,02
Р		>0,05	>0,05	<0,05	>0,05	<0,05	<0,02
Ig G (г/л)	початок	0,525± 0,035	0,509± 0,03	0,521± 0,029	0,561± 0,045	0,597±0,05	0,588±0,049
	6 місяців	0,518± 0,032	0,495± 0,041	0,485± 0,036	0,565± 0,048	0,485±0,044	0,488±0,041
Р		>0,05	>0,05	>0,05	>0,05	>0,05	>0,05
Ig M (г/л)	початок	0,161± 0,012	0,152± 0,013	0,155± 0,014	0,151± 0,016	0,148±0,009	0,143±0,02
	6 місяців	0,156± 0,014	0,148± 0,012	0,139± 0,015	0,145± 0,012	0,139±0,021	0,136±0,024
Р		>0,05	>0,05	>0,05	>0,05	>0,05	>0,05

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено теоретичне обгрунтування проведених клінічних досліджень та запропоновано нове вирішення актуальної наукової задачі стоматології - підвищення карієсрезистентності дітей, що часто і тривало хворіють, шляхом комплексного (ендогенного та екзогенного) застосування препаратів ремінералізуючої та адаптогенної дії.

1. Вивчена росповсюдженість і інтенсивність каріесу постійних зубів у дітей 6-15 років, що проживають в екологічно небезпечному регіоні (умови малих доз радіації). Показники розповсюдженості та інтенсивності карієсу у цих дітей значно вищі середньо-статистичних даних по Україні, які характерні для цих вікових груп (так, у 12-ти річних дітей КПУз дорівнює 5,0±0,5, а розповсюдженість у них - 87,7%).

2. Вивчена каріеспрофілактична ефективність тривалого використання фторидів і ремінералізуючих препаратів у дітей, що проживають в умовах малих доз радіації. Дослідження показали, що в ранньому шкільному віці, з карієспрофілактичною метою найбільш ефективно використання фторидів пролонгованої дії - фтористого лаку (зменшення темпу приросту карієсу на 74%), а у дітей 12 років та старших - комплексних ремінералізуючих препаратів, що включають кальцій і фосфати (зниження темпів приросту карієсу на 31%.).

3. Вивчена розповсюдженість каріесу у дітей, що часто хворіють. Встановлено, що у цієї категорії дітей спостерігається підвищений рівень захворюваності на карієс (інтенсивність карієсу у 12-річних по КПУз вище на 2,7, а у 7-річних - вище на 1,4, ніж у дітей практично здорових аналогічного віку. Перебіг карієсу у дітей, що часто хворіють, має особливість: карієс характеризується як швидкоплинний з високим ступенем активності.

4. Вивчений стан мінералізуючої системи в порожнині рота дітей, що часто хворіють. Встановлено, що у цих дітей спостерігається порушення мінералізуючого потенціалу ротової рідини (швидкість слиновиділення, pH, буферна ємність слини значно нижчі, ніж у дітей контрольних груп, вміст кальцію вище в 1,2 рази, магнію і фосфору нижче в 1,2 рази, активність лужної фосфатази нижче в 1,3 рази), що супроводжується переважанням процесів демінералізації . Це приводить до зниження структурно-функціональної резистентності емалі в 1,5 рази. Доведено, що у дітей, які часто хворіють і проживають в екологічно небезпечному регіоні, інтенсивність карієсу значно вища, ніж у дітей даних вікових груп по Україні ( у 7-річних дітей КПУз - 5,6 ± 0,85; у 12-річних дітей - 8,8±1,07).

5. Вивчений стан імунної системи у дітей, що часто хворіють. Виявлено зниження на 10-17% абсолютного числа лімфоцитів, показників співвідношення СД4/СД8 - на 11-19%, фагоцитарного індексу і фагоцитарного числа - на 5-9%, активності лізоциму ротової рідини - на 30%, SІgA i IgA нижче на 22-24% порівняно з аналогічними показниками практично здорових дітей цих же вікових груп.

6. Розроблений новий підхід у профілактиці карієсу зубів у дітей, які часто хворіють, що включає комплекс заходів - ендогенне використання полімінерально-вітамінного препарату та адаптогену рослинного походження, використання для догляду за порожниною рота зубних паст направленої лікувально-профілактичної дії.

7. Використання таблеток "Кальцид" і настоянки ехінацеї пурпурової в якості препарату адаптогенної дії забезпечує зниження інтенсівності карієсу в 1,2 рази пр зниженні приросту карієсу в 1,4 рази. Найбільш суттєвий карієспрофілактичний ефект спостерігався при комплексному застосуванні ендогенних і екзогенних профілактичних препаратів згідно розробленої схеми. При цьому інтенсивність карієсу зменьшилась на 38-45 % при зниженні приросту карієсу у 2 - 2,1 рази.

8. Запропонований профілактичний комплекс у дітей, що часто хворіють, сприяє підвищенню імунного статусу на загальному і місцевому рівні, нормалізації мінералізуючого потенціалу ротової рідини. Виявлено підвищення абсолютного числа лімфоцитів на 19,6%, показників співвідношення СД4/СД8 - на 6,45%, активності лізоциму в ротовій рідині - на 27%, вмісту в ротовій рідині SІgA i IgA - на 22-30%, швидкості слиновиділення і рН слини, активності лужної фосфатази - на 25-29%, магнію і фосфору - на 14-18%, а також зменшення вмісту кальцію в ротовій рідині у дітей, що часто хворіють у порівнянні з їх вихідними лабораторними показниками.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Обгрунтована необхідність обов'язкового проведення в регіонах з екологічно несприятливими умовами стоматологічної диспансеризації, яка включає санацію ротової порожнини та застосування комплексу лікувально-профілактичних заходів, беручи до уваги специфіку проблеми.

2. Запропонований ефективний метод профілактики карієсу зубів у дітей, що часто хворіють, який включає комплексне (ендогенне і екзогенне) використання засобів направленої лікувально-профілактичної дії: ремінералізуючого препарату - порошка шкаралупи курячих яєць, що входить до складу таблеток “Кальцид” (харчова добавка) і зубної пасти “Восход біо”, та препаратів адаптогенної дії - настоянки ехінацеї пурпурової (перорально) і біотриту (у складі зубної пасти “Біотрит”).

3. Запропонований курс профілактики розрахований на 6 місяців безперервного застосування щорічно за наступною схемою: ендогенна профілактика - таблетки “Кальцид” - по 1 табл. на добу (на курс від 150 до 180 таблеток) і настоянка ехінацеї по 10 крап. 2 рази на добу (на курс 60 мл); екзогенна профілактика - чищення зубів лікувально-профілактичними пастами “Восход біо” (увечері) і “Біотріт” (вранці).

Представлений курс може бути використаний як самостійно, так і паралельно з іншим призначенням в залежності від стану здоров'я дитини на час профілактичних заходів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Скульская С.В. Опыт использования 3% раствора “Ремодента”, фтор лака и 0,2% раствора фтористого натрия для первичной профилактики кариеса у детей //Современная стоматология.-2001.-№2(14).-С. 98-100.

2. Косенко К.Н, Скульская С.В., Мороз О.В. Иммунный статус и интенсивность кариеса у часто болеющих детей //Вісник стоматології.-2001.-№1 (29).-С.45-47.

3. Косенко К.Н., Скульская С.В. Интенсивность кариеса и состояние минерального обмена в полости рта часто болеющих детей //Вісник стоматології. -2000.-№5 (29).-С.101-102.

4. Богайчук О.С., Скульська С.В. Досвід стоматологічної диспансеризації школярів//Вісник стоматології.-1996.-№3.-С.242-244.

5. Скульська С.В. Економічний ефект 5-річної диспансеризації дітей шкільного віку м.Білої Церкви //Матеріали 1(VIII) з'їзду Асоціації стоматологів України. -К., 1999.-С.94.

АНОТАЦІЯ

Скульська С.В. "Розробка і обґрунтування принципів та методів профілактики карієсу зубів у дітей, що часто хворіють ". Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22. - стоматологія. - Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, м.Полтава, 2002.

Встановлено, що у дітей, які часто хворіють, на фоні пониженого імунного статусу спостерігається порушення мінерального обміну в порожнині рота, що супроводжується перевагою процесів демінералізації, які приводять до пониження структурно-функціональної резистентності емалі і, як наслідок, підвищення інтенсивності каріозного процесу. Так, КПУз і КПУп у ДЧХ 7-8 років - 5,6 і 7,0; у 12-13 річних ДЧХ КПУз - 8,8, а КПУп - 9,6.

Запропонований новий метод профілактики карієсу у ДЧХ включає комплекс заходів: ендогенне вживання полімінерально-вітамінного препарату і адаптогену рослинного походження та використання для догляду за порожниною рота зубних паст направленої лікувально-профілактичної дії.

Ключові слова: діти, що часто хворіють, карієс, профілактика, кальцид, ехінацея пурпурна, зубна паста.

АННОТАЦИЯ

Скульская С.В. Разработка и обоснование принципов и методов профилактики кариеса зубов у часто болеющих детей.-Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология.-Украинская медицинская стоматологическая академия, г.Полтава, 2002.

Диссертация посвящена вопросам изучения распространенности и интенсивности кариеса у детей, проживающих в экологически неблагоприят-ном регионе, в том числе и у ЧБД (часто болеющие дети), а также разработке и обоснованию принципов и методов пофилакики кариеса у ЧБД.

Эпидемиологические исследования показали, что распространенность и интенсивность кариеса у детей 7-8 и 12-13 лет, проживающих в условиях малых доз радиации, значительно выше среднестатистических данных для этих возрастных групп (КПУз у 12-летних детей - 8,8±0,5). Стоматологическая диспансеризация с использованием кариеспрофилактических средств (0,2% р-ра фтористого натрия - полоскание рта, фтористый лак - нанесение на зубы, 3% р-р "Ремодента"- аплликации на зубы) способствовало снижению интенсивности кариеса. При этом было установлено, что в раннем школьном возрасте более высокий кариеспрофилактический эффект оказали фториды пролонгированного действия - фтористый лак, а у детей 12 и старше - комплексные кальцийсодержащие реминерализующие препараты.

Установлено, что у часто болеющих ослабленных детей на фоне сниженного иммунного статуса наблюдается нарушение минерального обмена в полости рта, сопровождающееся превалированием процессов деминерализации, приводящих к снижению структурно-функциональной резистентности эмали и, как следствие, повышению интенсивности кариозного процесса .Так, при изучении интенсивности кариеса у них было выявлено следующее: КПУз и КПУп у ЧБД 7-8 лет - 5,6 і 7,0 соответственно, что значительно превышает средние данные (5,0) для детей даной возрастной категории. У 12-13 летних детей КПУз был 8,8,а КПУп - 9,6, что значительно выше средних показателей у 12-летних детей по Украине (4,0) и свидетельствует о высокой интенсивности кариеса у часто болеющих 12-летних детей.

Разработан способ профилактики кариеса у ЧБД, включающий комплекс мероприятий: эндогенное применение полиминерально-витаминного препарата и адаптогена растительного происхождения и использование для ухода за полостью рта зубных паст направленного лечебно-профилактического действия по специальной схеме. В качестве полиминерально-витаминного комплекса использованы таблетки "Кальцид", включающие порошок яичной скорлупы и витамины. Препаратом адаптогенного действия является экстракт эхинацеи пурпурной. Для ухода за полостью применялись зубные пасты "Восход био" (включает порошок скорлупы куриных яиц) и "Биотрит" (содержит препарат адаптогенного действия - биотрит).

Исследования показали, что предложенный способ профилактики кариеса у ЧБД способствует повышению иммунного статуса на общем и местном уровне, нормализации минерального обмена в полости рта и, как следствие, снижению интенсивности кариеса.

Ключевые слова: часто болеющие дети, кариес, профилактика, кальцид, эхинацея пурпурная, зубная паста.

ANNOTATION

Skulscаya S.V. Mining both substantiation of principles and methods of preventive measures of a caries of dents for frequently sick children.-Manuscript.

Dissertation on submittion degree of candidate of medical sciences for speciality 14.01.22 - stomatology. Ukrainian medical stomatological academy.- Poltava, 2002.

Is established, that at frequently sick weakend children on a background reduced immunology of the status the infringement of mineral exchange in cavity of mouth. And is observed, as the consequence, increase of intensity caries of process. At study of intensity of caries at them revealed the following KPUs and KPUp at 7-8 yars - 5.6 and 7.0 accordingly, that considerably exceeds the average data (5,0) for children of the age category. At12-13 years children KPYs was 8.8, and KPUp - 9,6, that is much hiher than average parameters at 12-year's children on Ukraine (4,0) and testifies to high intensity of caries at frequently sich 12-year's children. The way of preventive maintenance of caries at frequently sich children. Including complexc of measures is developed: application of a polimineral -vitamin preparation and preparation of vegetative origin and use for care of cavity of mouth toothpastes of directed preventive action.

Key words:frequently sich children, caries, preventive, calcid, ehinacea purple, toothpaste.

Размещено на Allbest.ru