Удосконалення лікування та профілактика ускладнень у жінок та їх новонароджених при анемії вагітних

Причини материнської і перинатальної захворюваності та смертності. Вивчення дії гемічної гіпоксії на елементи функціональної системи мати-плацента-плід. Роль анемії у структурі екстрагенітальних захворювань вагітних. Профілактичні та лікувальні заходи.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 25.06.2014
Размер файла 43,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

УДК 618.3: 616.155.194-084-085]: 616-053.31

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

УДОСКОНАЛЕННЯ ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА УСКЛАДНЕНЬ У ЖІНОК ТА ЇХ НОВОНАРОДЖЕНИХ ПРИ АНЕМІЇ ВАГІТНИХ

14. 01. 01 - Акушерство і гінекологія

ПАВЛЮЧЕНКО НАТАЛІЯ ПЕТРІВНА

КИЇВ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Резніченко Галина Іванівна Запорізький державний інститут удосконалення лікарів МОЗ України, професор кафедри акушерства і гінекології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, член-кореспондент НАН і АМН України, професор Степанківська Галина Констянтинівна Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України,

професор кафедри акушерства і гінекології №1 доктор медичних наук, професор Сенчук Анатолій Якович Київський медичний інститут Української асоціації народної медицини, завідувач кафедри акушерства і гінекології

Провідна установа:

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, акушерське відділення екстрагенітальної патології

Захист відбудеться “_7_” березня 2002 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.003.03 при Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця МОЗ України за адресою 01601, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 17.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця за адресою м. Київ, вул. Зоологічна, 3.

Автореферат розісланий “ 4 лютого 2002 р

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради доцент Вітовський Я.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Екстрагенітальна патологія залишається однією з головних причин материнської і перинатальної захворюваності та смертності (Ю.В. Вороненко, 1997; Л.Є. Туманова, 1998; В.Е. Дашкевич, 2000; Н.С. Луценко, 2000; Г.К. Степанковская, Б.М. Венцковский, 2000). В останні роки значну роль у структурі екстрагенітальних захворювань вагітних відіграє анемія (І.Б. Вовк, 1998; Е.М. Лукьянова, 1999; В.М. Запорожан, 2000; Herreamann R.P., 1994; Karim S.A., 1994), яка вважається одним з найчастіших ускладнень гестаційного періоду (М.М. Шехтман 1997; О.О. Процепко, Б.Ф. Мазорчук, 1999; Hanson C.A., 1994; Hoffman R., 1995).

Важливість і актуальність цієї проблеми пояснюється тим, що анемія вагітних є патологічним фоном, на якому розвиваються різноманітні ускладнення вагітності, пологів, що мають вагомий внесок на підвищення показників перинатальної і материнської захворюваності та смертності (А.Я. Сенчук, 1996; А.Н. Гайструк, 1999; Ю.С. Паращук, 1999; Simons W.K., 1994).

Зниження материнської та перинатальної смертності в значній мірі залежить від раціональної тактики ведення пологів (В.С. Артамонов, 1999; Г.К. Степанковская, 2000), тому розробка оптимальних індивідуалізованих підходів до ведення пологів, а також визначення впливу анемії вагітних на подальший розвиток малюків, може бути засобом зниження можливих ускладнень як у матері при анемії вагітних, так і у її дитини.

Резистентність до загальноприйнятої терапії анемії вагітних, що призводить до прогресування захворювання (П.Т. Лещинський, 2000), висока частота перинатальних ускладнень визначає необхідність спрямування подальших зусиль в пошуку патогенетично обгрунтованого лікування анемії вагітних. Все ще залишається не досить вивченим дія гемічної гіпоксії на всі елементи функціональної системи мати-плацента-плід (В.Е. Радзинский, 2000; Modi N., 1994), але значна роль в патології цієї системи при анемії вагітних приділяється мембранним порушенням (Н.М. Нізова, 1995; В.И. Грищенко, 1996; В.М. Бесєдін, 1999). Суттєве значення в розвитку ускладнень гестаційного періоду мають зміни в імунній системі (А.Г. Коломійцева, 1999; В.Я. Голота, 2000; К.В. Воронин, 2000; Ossa J.E.,1994), наявність яких доведена при анемії вагітних (Л.В. Тимошенко, 1993; С.С. Леуш, С.М. Футорний, 1997), але єдиної думки про механізм цих порушень немає. Вивчення ланцюгу патологічних змін в організмі при анемії вагітних допоможе удосконалити профілактичні та лікувальні заходи при цій патології вагітності, враховуючи комплекс патологічних змін, а не окремі його ланцюги (А.Я. Сенчук, Б.М. Венцковський, 2000).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно плану науково-дослідної роботи кафедри акушерства і гінекології Запорізького державного інституту удосконалення лікарів, затвердженого МОЗ України (номер державної реєстрації - 0197V014315) і має безпосередній зв'язок з медичними аспектами державної програми “Діти України”.

Мета і задачі дослідження полягають в зниженні перинатальної патології та ускладнень пологів у жінок з анемією вагітних шляхом удосконалення лікування на підставі вивчення нових ланок патогенезу.

Для реалізації основної мети дослідження були визначені такі задачі:

Провести епідеміологічне дослідження частоти анемії вагітних та виявити особливості перебігу вагітності та пологів у жінок з анемією вагітних на основі клініко-статистичного аналізу безвідбіркової групи породіль крупного промислового центру.

З'ясувати вплив анемії вагітних на стан здоров'я дітей, їх фізичний та психомоторний розвиток на першому році життя.

Дослідити функціональний стан симпато-адреналової системи та визначити деякі особливості обміну інсуліну при анемії вагітних шляхом дослідження катехоламін- та інсуліндепонуючої і транспортної функції еритроцитів, визначити роль виявлених змін у патогенезі захворювання.

Визначити особливості патогенетичних порушень в клітинних мембранах та імунній системі при анемії вагітних шляхом дослідження стану ПОЛ-АОС в еритроцитах, фосфоліпідного спектру, проникності та сорбційної спроможності мембран еритроцитів, вмісту CD-фракцій лімфоцитів та класів імуноглобулінів в залежності від тяжкості анемії вагітних.

На основі аналізу перебігу пологів в безвідбірковій групі жінок з анемією вагітних та виявлених патогенетичних змін визначити шляхи оптимізованого ведення пологів при цій патології, удосконалити лікування анемії вагітних, оцінити його ефективність.

Об'єкт дослідження: вагітність та пологи у жінок з анемією вагітних, їх діти в ранньому неонатальному періоді та на першому році життя.

Предмет дослідження: стан симпато-адреналової системи, мембранного та імунного гомеостазу, системи ПОЛ-АОС у жінок з анемією вагітних.

Методи дослідження: клінічні, ультразвукові з використанням ефекту Доплера, біохімічні, імунологічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Дістало подальшого розвитку питання оптимізованого ведення пологів при анемії вагітних. Вперше визначено, що перебіг пологів, стан здоров'я новонароджених найбільш оптимальні при тривалості перших пологів, що не перебільшує 9, а повторних -6 годин, тривалості безводного періоду - 3 годин.

Дістало подальшого розвитку питання віддаленого впливу анемії вагітних на стан здоров'я та розвиток дітей першого року життя. Вперше визначено, що у дітей, народжених жінками з легким перебігом анемії вагітних, прискорюється психомоторний розвиток внаслідок переважного розвитку у них легких форм перинатальних уражень нервової системи, що пов'язано з дією помірної гіпоксії в антенатальному періоді.

Вперше на підставі дослідження стану симпато-адреналової системи доведена провідна роль її активації у патогенезі анемії вагітних та розвитку її ускладнень. Вперше при анемії вагітних досліджені механізми порушення проникності та сорбційної спроможності еритроцитарних мембран, інсуліндепонуючої функції еритроцитів. Дістали подальшого розвитку вивчення порушень фосфоліпідного спектру мембран еритроцитів, активності ПОЛ-АОС та імунного статусу при анемії вагітних. Отримані дані вказують на напруження компенсаторних реакцій при анемії вагітних І ступеня та їх виснаження при тяжких формах цієї патології.

На підставі отриманих даних обгрунтовано, розроблено і впроваджено в практику охорони здоров'я удосконалені методи лікування анемії вагітних, що базуються на комплексній оцінці виявлених клініко-патогенетичних проявів анемії вагітних залежно від ступеня її тяжкості.

Практичне значення одержаних результатів. На основі результатів дослідження розроблено патогенетично обгрунтований індивідуалізований алгоритм лікування та профілактики ускладнень при анемії вагітних з використанням мембранокоректорів. Визначені оптимальні терміни перших і повторних пологів, безводного періоду, що сприяють зниженню перинатальної патології та ускладнень пологів при анемії вагітних. Запропоновані заходи дозволили знизити ускладнення пологів на 21%, захворюваність новонароджених на 28%. Визначено вплив анемії вагітних на стан дітей першого року життя, обгрунтована необхідність індивідуалізованого диспансерного нагляду лікарями-педіатрами за дітьми, матері яких хворіли на анемію вагітних.

Теоретичні положення та практичні рекомендації впроваджені в роботу жіночих консультацій, акушерських та дитячих відділень Запорізької, Дніпропетровської, Черкаської областей. Результати наукових досліджень за матеріалами дисертацій використовуються в навчальному процесі на кафедрі акушерства і гінекології Запорізького державного інституту удосконалення лікарів.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно обгрунтовані мета і задачі дослідження, проаналізована наукова література та патентна інформація по анемії вагітних, зроблений вибір методів дослідження. Проведено детальне клінічне обстеження жінок, аналіз особливостей перебігу вагітності, пологів, стану дітей, клініко-лабораторний та статистичний аналіз, узагальнення результатів дослідження, сформульовані висновки і розроблені практичні рекомендації.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертації представлені на підсумкових конференціях Запорізького державного інституту удосконалення лікарів (1999-2000 рр.), конференціях та з'їздах Асоціації акушерів-гінекологів України (Ужгород, 1999; Київ, 2001), регіональній науково-практичній конференції з міжнародною участю “Харчування здорової та хворої дитини” (Харків, 1999), міжнародній науково-практичній конференції “Медична реабілітація, курортологія та фізіотерапія”(Євпаторія,1999).

Публікації. За темою роботи опубліковано 13 друкарських робіт, з них 6 - у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 130 сторінках машинопису і складається зі вступу, огляду літератури, опису об'єкта і методів дослідження, 3 розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, що займає 22 сторінки і містить 243 джерела (187 джерел, надрукованих кирилицею, і 56 - латиницею). Дисертація ілюстрована 26 таблицями та 7 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Для досягнення поставленої мети і вирішення задач були використані комплекс загальноклінічних, інструментальних, біохімічних, імунологічних та статистичних методів дослідження.

Для визначення частоти анемії вагітних, динаміки зростання її відсотку в залежності від місця проживання жінки в міській або сільській місцевості проведено аналіз звітів пологових відділень Запорізької області за дев'ять років. Для оцінки факторів, сприяючих розвитку анемії вагітних, її впливу на перебіг пологів та раннього неонатального періоду новонароджених проаналізовано безвідбіркові групи породіль одного пологового будинку на протязі року: контрольну групу склали 1049 жінок, які не мали анемії під час вагітності, основну - 184 жінки з анемією вагітних. Стан плода оцінювали за результатами обстеження КТГ, біофізичного профілю плода та УЗД з доплерометрією. Оцінка стану новонароджених проводилась по шкалі Апгар та їх захворюваності. З метою з'ясування впливу анемії вагітних на стан здоров'я дітей та їх подальший розвиток на першому році життя в умовах великого промислового центру нами проаналізовано фізичний, психомоторний розвиток та захворюваність в безвідбірковій групі, що складалася з 412 дітей до року від жінок без анемії та 175 - від матерів, вагітність яких ускладнилась анемією.

Біохімічні та імунологічні дослідження нами були проведені у 220 жінок. З них у 162 було діагностовано анемію вагітних (основна група), а до складу контрольної групи увійшли 58 вагітних з нормальними показниками крові. Для виявлення характеру анемії вагітних визначався рівень сироваткового заліза за стандартним набором реактивів Біо-Лахема-Тест.

Гіпоксія, яка розвивається при анемії, призводить до порушення гомеостазу і є стресорним фактором, який в організмі може викликати як компенсаторні, так і ушкоджуючі реакції. Одним з ведучих ланцюгів стрес-системи є симпато-адреналова система, порушення регуляції якої полягає в основі патогенетичних змін при різних захворюваннях. З метою вивчення стану симпато-адреналової системи при анемії вагітних ми дослідили катехоламіндепонуючу функцію еритроцитів при анемії вагітних цитохімічно за методикою А.И. Мардарь, Д.П. Кладиенко (1986), так як еритроцити виконують роль депо і транспорта катехоламінів в організмі і їх вміст в еритроцитах є показником активності симпато-адреналової системи вцілому.

Вплив катехоламінів на організм реалізується через комплекс реакцій, основу яких складають зміни функціональної активності системи ПОЛ-АОС, модифікація структурно-функціональної організації клітинних мембран та мобілізація енергетичних ресурсів організму. Стан процесів ПОЛ оцінювали на основі визначення концентрації малонового диальдегіду (МДА) в еритроцитах в реакції з 2-тіобарбітуровою кислотою (С.Н Суплотов, 1988). Про стан антиокислювальних механізмів судили по рівню SH-груп цільної крові та сироватки, вітамінів А і Е, перекисної резистентності еритроцитів та пероксидази крові. Вітаміни А і Е визначали за методом I.N. Thompson et al. (1973) в модифікації Н.В. Блажеевич (1987) для еритроцитів, рівень пероксидази досліджували за методом Г. Попова (1971), SH-групи в сироватці та цільній крові - за методом В.Ф. Фоломеева (1981), перекисну резистентність еритроцитів досліджували за О.Н. Воскресенским (1978).

Морфофункціональний стан клітинних мембран визначали за вмістом фракцій фосфоліпідів, проникності та сорбційній спроможності еритроцитів. Вміст фракцій фосфоліпідів еритроцитарних мембран досліджували методом тонкошарової хроматографії на селікагелевих пластинах в системі метанол - хлороформ - вода (Кейтс М., 1975). Проникність еритроцитарних мембран (ПЕМ) визначали за гемолізом у різних за концентрацією розчинах сечовини, сорбційну спроможність еритроцитів (ССЕ) - за ступенем поглинання метиленового синього (Д.С. Додхоев, 1999).

Враховуючи різнонаправленість дії катехоламінів та інсуліну на вуглеводний обмін, ми визначали інсуліндепонуючу функцію еритроцитів цитохімічно за методикою Л.І. Сандуляка (1983).

Клітинний імунітет досліджували методом прямої імунофлюоресценції, використовуючи моноклональні антитіла. Субпопуляції лімфоцитів підраховували, виходячи з експресії диференційованих антигенів на поверхні клітин. Визначали вміст (абсолютний та відсотковий) фракцій лімфоцитів CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD20+. Розраховували імунорегуляторний індекс (CD4+/CD8+). Гуморальний імунітет досліджували методом радіальної імунодифузії за G. Mancini et al (1965), визначаючи рівень імуноглобулінів класу А, М, G.

На основі аналізу отриманих даних нами розроблена патогенетично обгрунтована корекція анемії вагітних, яка поряд з традиційною терапією включала заходи, спрямовані на підвищення адаптаційно-компенсаторних можливостей організму (санаторно-курортне лікування, адаптогени), вітаміни з мікроелементами, а при тяжких формах анемії вагітних - мембранокоректори (ессенціале, тіотриазолін) та неспецифічні імунокоректори. Визначена лабораторна і клінічна ефективність запропонованої терапії.

Статистичну обробку отриманих результатів проводили на ПК за допомогою програми електронних таблиць Microsoft Excel. Порівняння середніх арифметичних двох вибірок проводили шляхом вичислення коефіцієнта Ст'юдента, різницю між даними рахували достовірною при р0,05. Для визначення взаємозв'язків між вивчаємими факторами застосовувався кореляційний та дисперсійний однофакторний аналіз.

Основні результати дослідження. У жінок, вагітність яких не ускладнювалась анемією, рівень сироваткового заліза становив 18,21,1 мкмоль/л; при анемії вагітних рівень сироваткового заліза був у межах 9,60,9 мкмоль/л, що говорить про наявність дефіциту заліза при анемії вагітних.

Нами встановлено різке зростання частоти анемії вагітних протягом останніх дев'яти років як в міській, так і в сільській місцевості: з 14% у 1992 р. до 36% у 2000 р. Аналіз преморбідного фону у жінок з анемією вагітних довів, що така гінекологічна патологія, як ерозії шийки матки, запальні процеси додатків матки, ранній початок менструального циклу достовірно сприяють розвитку анемії вагітних.

Анемія вагітних достовірно підвищує частоту таких ускладнень гестаційного періоду, як хронічна плацентарна недостатність (22,8% проти 15,9% в контрольній групі) і загроза переривання вагітності та передчасних пологів (29,9% проти 21,6% в контрольній групі). При анемії вагітних в 1,4 рази частіше зустрічаються пізні гестози, при збільшенні тяжкості анемії вагітних спостерігається зростання частоти ускладнень гестаційного періоду: так, при анемії вагітних ІІ-ІІІ ступеня частота пізніх гестозів, загрози переривання вагітності та хронічної плацентарної недостатністі зростає в 2 рази.

Пологи при анемії вагітних супроводжуються зростанням ускладнень (33,2% проти 26,8% в контрольній групі). Для перебігу пологів при анемії вагітних характерним є достовірне подовження тривалості пологів та безводного періоду (p<0,01), зростання частоти несвоєчасного відтікання навколоплодових вод (34,8% проти 26,5% в контрольній групі, p<0,05). При анемії вагітних ІІ-ІІІ ступеня достовірно зростають також частота ускладнень пологів (38,3% проти 26,8% контрольної групи, p<0,01) та післяпологовий ліжко-день (5,9 проти 4,6, p<0,001). При анемії вагітних вдвічі частіше розвивається слабкість пологової діяльності, яка переважає у структурі аномалій пологової діяльності при цій патології. Нами вперше встановлено, що перебіг пологів, стан здоров'я новонароджених у жінок з анемією вагітних є найбільш оптимальними при тривалості перших пологів до 9, а повторних - до 6 годин, тривалості безводного періоду, що не перевищує 3 годин.

Діти у матерів з анемією вагітних мають менші антропометричні показники: достовірно менший зріст новонароджених визначається вже в групі з анемією вагітних І ступеня (p<0,05), а в групі з анемією вагітних ІІ-ІІІ ступеня - достовірно нижчі як зріст (p<0,001), так і вага малюків (p<0,01). Обстежені новонароджені мали достовірно нижчу оцінку за шкалою Апгар, яка зменшувалась пропорційно тяжкості анемії вагітних. Нами встановлено, що анемія вагітних достовірно збільшує захворюваність немовлят, яка становить 47,3% (40,9% - при анемії І ступеня та 66,0% при анемії ІІ-ІІІ ступеня) проти 28,7% в контрольній групі. У структурі захворюваності новонароджених при анемії вагітних суттєву частку складають перинатальні ураження нервової системи (ПУНС), частота яких також прямо пропорційна ступеню тяжкості анемії вагітних (24,8% - 46,8% відповідно при анемії І та ІІ-ІІІ ступеня проти 9,1% в контрольній групі).

Наявність анемії вагітних у матерів суттєво впливає на захворюваність новонароджених на першому році їх життя. Достовірно частіше у дітей від матерів, які хворіли на анемію вагітних, спостерігаються ГРВІ (1,7±0,1 проти 1,4±0,1 в контрольній групі), хронічні розлади харчування (46,9% проти 32,3% відповідно), анемії (16,7% проти 8,5% відповідно) та ПУНС (42,9% проти 32,5% відповідно), причому захворюваність малюків на першому році життя знаходиться у прямо пропорційній залежності від тяжкості анемії вагітних у матері. Це вимагає формування у дитячих консультаціях серед дітей, матері яких хворіли на анемію вагітних, диспансерної групи ризику по вище згаданим захворюванням з метою своєчасного проведення педіатрами профілактичних заходів. Наявність ПУНС майже у кожної другої дитини, народженою жінкою з анемією вагітних, обумовлює необхідність консультації таких дітей невропатологом з використанням додаткових методів дослідження стану нервової системи для більш ранньої діагностики порушень та їх своєчасної корекції.

При вивченні фізичного розвитку дітей першого року життя у матерів, що хворіли на анемію вагітних, встановлено, що анемія вагітних суттєво не впливає на фізичний розвиток малюків. Що стосується їх психомоторного розвитку, то встановлено, що при легкому перебігу у жінки анемії вагітних спостерігається прискорення психомоторного розвитку її дитини. Це пов'язується зі зростанням частоти ПУНС у цих дітей, так як помірна гіпоксія, що притаманна анемії вагітних І ступеня, призводить до переважного розвитку у дитини легких форм ПУНС, при яких клінічно спостерігається синдром підвищенної нервово-рефлекторної збудливості, що прискорює психомоторний розвиток цих дітей.

Недостатня ефективність лікування анемії вагітних потребує вивчення не окремих ланок патогенезу захворювання, а комплексу патологічних змін в організмі, що допоможе удосконалити профілактичні та лікувальні заходи. В ході дослідження виявлено, що при анемії вагітних достовірно збільшується еритроцитарне депо катехоламінів вже при І її ступені, що говорить про напруження цієї системи, а посилення гіпоксії при анемії ІІ-ІІІ ступеня призводить до подальшого зростання функціональної активності симпато-адреналової системи. Дослідження системи ПОЛ-АОС свідчать, що її функціональний стан залежить від тяжкості анемії вагітних (рис. 1). При анемії вагітних І ступеня спостерігається напружений стан АОС: на фоні достовірного підвищення SH-груп сироватки (p<0,05) та перекисної резистентності еритроцитів (p<0,001) спостерігається зменшення рівня інших компонентів АОС.

Поглиблення гіпоксичного стану супроводжується достовірною декомпенсацією АОС: достовірно зменшуються SH-групи крові (p<0,01) та пероксидаза крові (p<0,02), що призводить до достовірної активації ПОЛ (p<0,001).

В зв'язку з тим, що АОС належить до локальних стреслімітуючих систем, то напружений стан АОС при анемії вагітних І ступеня можна розглядати, як компенсаторно-адаптаційні зміни в клітинних мембранах, які спрямовані на стримання ушкоджуючої дії катехоламінів та ПОЛ. Поглиблення гіпоксії при анемії вагітних призводить до вичерпаності адаптаційно-пристосувальних реакцій, достовірної декомпенсації АОС та достовірної активації ПОЛ, що має призвести до ураження клітинних мембран і порушення їх функцій.

Враховуючи дані, що зміна концентрації заліза може впливати на стан процесів ПОЛ, нами проведено кореляційний аналіз між рівнем сироваткового заліза при анемії вагітних і рівнем МДА. Отримана негативна слабка кореляційна залежність між зазначеними показниками (R=-0,3), що вказує на наявність впливу зниження концентрації заліза на активацію процесів ПОЛ, але свідчить про те, що цей фактор не має переважаючого значення в активації процесів ПОЛ.

З метою дослідження морфофункціонального стану клітинних мембран було вивчено вміст фракцій фосфоліпідів, ПЕМ та ССЕ. При анемії вагітних І ступеня нами не виявлено достовірної різниці вмісту фракцій фосфоліпідів в порівнянні з контрольною групою. Мають тенденцію до зменшення при анемії вагітних такі фракції фосфоліпідів, як лізолецитин та фосфатидилетаноламін. При анемії І ступеня рівень фосфатидилсерину, сфінгомієліну та фосфатидилгліцерину мали тенденцію до збільшення, та вже при анемії ІІ ступеня ці фракції фосфоліпідів зменшувалися, що свідчить про напруження компенсаторних механізмів при легкому перебігу анемії вагітних та подальше їх виснаження при анемії ІІ ступеня. При анемії ІІ ступеня спостерігається достовірне зменшення таких фосфоліпідів як фосфатидилінозіт, сфінгомієлін, фосфатидилхолін в порівнянні з вагітними контрольної групи (рис. 2). Подальші дослідження стану мембран довели, що при анемії вагітних спостерігається достовірне порушення проникності еритроцитарних мембран та сорбційної спроможності еритроцитів, причому вираженість цих порушень прямопропорційно залежить від тяжкості анемії вагітних (див. рис. 2).

Використавши кореляційний аналіз між катехоламіндепонуючою функцією еритроцитів та показниками, що характеризують функціональний стан клітинних мембран, ми отримали негативну кореляційну залежність щодо ПЕМ (R=-0,7) та позитивну кореляційну залежність щодо ССЕ (R=0,6), що свідчить про середню ступінь зв'язку між активацією симпато-адреналової системи та функціональним станом клітинної мембрани. За даними дисперсійного аналізу спостерігається достовірний вплив збільшення катехоламіндепонуючої функції еритроцитів на зменшення ПЕМ (0,01=p<0,05) та збільшення ССЕ (0,02=p<0,05). Так як вміст катехоламінів в еритроцитах характеризує вцілому стан симпато-адреналової системи, то збільшення катехоламіндепонуючої функції еритроцитів при анемії вагітних, що особливо виражено при тяжких формах захворювання, свідчить про достовірний вплив активації симпато-адреналової системи на функціональний стан клітинних мембран.

Вплив катехоламінів на організм реалізується через комплекс реакцій, однією з яких є мобілізація енергетичних та структурних ресурсів організму, а інсулін є одним з провідних гормонів, впливаючих на метаболізм глюкози та маючий анаболічні властивості (М.Г. Пшенникова, 2000). При анемії вагітних І ступеня частка клітин, що містять інсулін, має незначну тенденцію до зменшення, а частка клітин з пиловидними брилками достовірно нижча; одночасно спостерігається зростання частки клітин без включень брилок інсуліну в порівнянні з групою без анемії вагітних. При тяжкому перебігу анемії вагітних зміни значно поглиблюються: достовірно зменшується частка клітин, які містять багато брилок інсуліну (понад 10) та достовірно зростає частка клітин без включень брилок інсуліну, що свідчить про зменшення депо інсуліну в еритроцитах у вагітних з анемією при поглибленні гіпоксії. Враховуючи дані, що інсулін відноситься до неферментних компонентів АОС, це ще раз підтверджує висновок про пригнічення АОС при тяжких формах анемії вагітних.

Вивчаючи стан імунної системи при анемії вагітних (рис. 3), виявлено, що при легкому її перебігу при тенденції до зменшення відсоткової та абсолютної кількості лімфоцитів та відсоткової частки фракції CD3+, відмічається тенденція до збільшення таких фракцій, як CD8+, CD16+, CD20+ та CD4+/CD8+, а також IgA, IgM, IgG.

При анемії ІІ ступеня зміни в імунній системі значно поглиблюються: спостерігається достовірне зменшення таких фракцій лімфоцитів як CD3+, CD4+, CD8+, CD20+, достовірно збільшується CD4+/CD8+ (p<0,001) та поглиблюється тенденція до зменшення відсоткової та абсолютної кількості лімфоцитів, що свідчить про виснаження компенсаторних реакцій імунної системи при поглибленні гіпоксичного стану.

Зазначені зміни в стані клітинних мембран та імунної системи є тим фундаментом, на якому розгортається ланцюг патологічних реакцій, що призводять до чисельних ускладнень гестаційного періоду на фоні анемії вагітних. Так, порушення імунних взаємовідношень між матір'ю і плодом полягає в основі патогенезу гестозу та невиношування вагітності. Зміни ліпідного спектру мембран пов'язується з порушенням мікроциркуляції та сладж-феноменом, що посилює гіпоксію, сприяє розвитку ДВЗ-синдрому, який полягає в основі патогенезу маткових кровотеч та гестозу. Порушення морфофункціонального стану клітинних мембран, активація ПОЛ призводить до ушкодження транспортної, трофічної, ендокринної, метаболічної функції плаценти, що сприяє розвитку ХПН. Зміни проникності клітинних мембран призводять до підвищення концентрації внутрішньоклітинного кальцію, що полягає в основі артеріальної гіпертензії при гестозах.

Вище наведене спонукало нас до пошуку шляхів корекції цих патогенетичних порушень при анемії вагітних з метою подальшого зниження частки акушерських і перинатальних ускладнень, що притаманні цій патології вагітності. Для цього використовувались поряд з традиційною терапією анемії вагітних для корекції мембранних порушень такі препарати, як вітаміни з включенням мікроелементів, а при тяжкому перебігу анемії вагітних - ессенціале та тіотриазолін. Вибір препарату ессенціале обумовлений його властивістю впливати на обмін фосфоліпідів мембрани, посилювати їх ненасиченість, впливати на мембранозалежні реакції, у тому числі на зв'язування інсуліну еритроцитами. При визначенні впливу ессенціале на стан фосфоліпідів клітинних мембран при тяжкому перебігу анемії вагітних, яка супроводжувалась достовірними змінами таких фракцій фосфоліпідів, як фосфатидилінозіт, сфінгомієлін, фосфатидилхолін, було виявлено достовірне збільшення сумарного вмісту зазначених фракцій фосфоліпідів (p<0,01); загальний їх вміст збільшився в 4,7 рази у порівнянні з контрольною групою. Цей факт доводить доцільність призначення ессенціале при тяжкому перебігу анемії вагітних з метою корекції фосфоліпідного обміну. Застосування тіотриазоліну, який має властивості як мембранокоректора, так і неспецифічного імунокоректора, при анемії вагітних ІІ ступеня, що супроводжувалась достовірними порушеннями функцій ПЕМ та ССЕ, дозволило достовірно змінити функціональну активність еритроцитарної мембрани (p<0,001) і наблизити її до стану, який спостерігається при фізіологічному перебігу вагітності. Використання вітамінів з мікроелементами при анемії вагітних дало можливість достовірно зменшити концентрацію МДА (p<0,01), що говорить про пригнічення активністі ПОЛ. Цей факт доводить, що при лікуванні анемії вагітних необхідно використовувати вітаміни з мікроелементами, що дозволяє не тільки ліквідувати їх дисбаланс при анемії вагітних, але й сприяє відновленню функціонального стану мембран, посилює адаптаційні можливості організму.

Враховуючи патогенетичну роль активації симпато-адреналової системи у розвитку ускладнень при анемії вагітних, ми рекомендуємо жінкам з групи ризику по анемії вагітних та при її наявності проводити заходи, що сприяють підвищенню адаптаційних можливостей організму: оздоровлення вагітних в умовах санаторію з застосуванням ЛФК, фізіотерапії, фітотерапії, адаптогенів. Вище зазначено, що тяжкий перебіг анемії вагітних супроводжується імунними порушеннями, що потребує проведення заходів, які нівелюють порушення імунного гомеостазу.

Використання запропонованої патогенетично обгрунтованої терапії анемії вагітних дозволило зменшити ускладнення пологів та поліпшити стан здоров'я новонароджених. Так, в групі жінок з анемією вагітних, що лікувалась запропонованою нами терапією, зменшилися ускладнення пологів на 21%, слабкість пологової діяльності на 20%, об'єм крововтрати на 25%, оперативні втручання на 12%, післяпологовий ліжко-день на 13%, захворюваність новонароджених на 28%, ПУНС на 20%.

Вище наведене свідчить: запропонована нами патогенетично обгрунтована корекція анемії вагітних має перевагу над традиційною терапією цього ускладнення вагітності. Це підтверджується як біохімічними та імунологічними дослідженнями, так і клінічними даними, що дає можливість рекомендувати запропоновану нами терапію анемії вагітних для практичного використання.

ВИСНОВКИ

Патогенетичне обгрунтування запропонованого удосконалення лікування та визначення шляхів профілактики ускладнень у жінок при анемії вагітних та їх дітей дозволяє зробити такі висновки:

Частота анемії вагітних протягом останніх дев'яти років збільшилась з 14% до 36% і не має суттєвої різниці як в міській, так і в сільській місцевості. Розвитку анемії вагітних сприяє гінекологічна патологія. При анемії вагітних достовірно зростає частота таких ускладнень вагітності, як загроза переривання вагітності та передчасних пологів, ХПН.

Анемія вагітних має негативний вплив на стан здоров'я новонароджених та малюків першого року життя. Діти від матерів, що хворіли на анемію вагітних, на першому році життя складають групу ризику по перинатальним ураженням нервової системи, ГРВІ, хронічним порушенням харчування, анемії, причому захворюваність малюків має прямопропорційну залежність від ступеня тяжкості анемії вагітних. Анемія вагітних не має достовірного впливу на фізичний розвиток, а легкий її перебіг призводить до активації психомоторного розвитку у дітей першого року життя внаслідок переваги у них легких форм ПУНС.

Анемія вагітних супроводжується активацією симпато-адреналової системи, що призводить до напруження компенсаторно-пристосувальних реакцій при легкому перебігу та їх виснаження при тяжкому перебігу анемії вагітних, наслідком чого є зміни структурно-функціонального стану клітинних мембран та імунітету в залежності від тяжкості захворювання.

При легкому перебігу анемії вагітних спостерігається напруження АОС з подальшим її виснаженням при поглибленні гіпоксії, при тяжкому її перебігу достовірно зменшується вміст фракцій фосфоліпідів (фосфатидилінозіта, сфінгомієліна, фосфатидилхоліна), проникність еритроцитарних мембран, інсуліндепонуюча функція еритроцитів, активуються процеси ПОЛ та збільшується сорбційна спроможність еритроцитів.

При анемії вагітних відбуваються зміни в імунній системі, які знаходяться у прямопропорційній залежності від ступеня її тяжкості і набувають достовірної різниці при тяжкому перебігу захворювання: зменшується вміст фракцій лімфоцитів CD3+, CD8+ та абсолютний вміст фракцій CD4+, CD20+, зростає співвідношення CD4+/CD8+.

З метою корекції виявлених при анемії вагітних порушень обгрунтовано необхідність проведення заходів, спрямованих на підвищення адаптаційно-компенсаторних можливостей організму, застосування вітамінів з мікроелементами, а при тяжкому перебігу анемії вагітних - мембранокоректорів (ессенціале, тіотриазоліну) та заходів, сприяючих нормалізації імунного гомеостазу.

Перебіг пологів, стан здоров'я новонароджених у жінок з анемією вагітних найбільш оптимальні при тривалості перших пологів, що не перебільшує 9, а повторних - 6 годин, тривалості безводного періоду - 3 годин. Застосування запропонованої патогенетично обгрунтованої терапії анемії вагітних є засобом, що дозволяє зменшити ускладнення пологів на 21%, слабкість пологової діяльності на 20%, захворюваність новонароджених на 28%, перинатальні ураження нервової системи на 20%, тривалість післяпологового ліжко-дня на 13%.

Практичні рекомендації: 1.Серед жінок репродуктивного віку та вагітних слід формувати групи ризику щодо виникнення дефіциту заліза та розвитку анемії вагітних. З метою діагностики залізодефіциту бажано визначати рівень сироваткового заліза. У комплексному лікуванні анемії вагітних поряд з традиційною терапією цього захворювання необхідно використовувати вітаміни з мікроелементами, адаптогени, а при тяжкому перебігу захворювання - мембранокоректори (тіотриазолін, ессенціале), впроваджувати заходи, що направлені на нормалізацію імунного гомеостазу, підвищення адаптаційно-компенсаторних можливостей організму. Доречно лікування груп ризику та анемії вагітних І ступеня проводити в умовах санаторіїв-профілакторіїв.

2. При веденні пологів у жінок з анемією вагітних необхідно враховувати особливості перебігу пологів, при яких спостерігається найменша кількість ускладнень. Перебіг пологів, стан здоров'я новонароджених у жінок з анемією вагітних найбільш оптимальні при тривалості перших пологів, що не перебільшує 9, а повторних - 6 годин, тривалості безводного періоду - 3 годин. До ведення пологів необхідно підходити індивідуалізовано в залежності від супутньої патології матері та стану плода.

3. Малята від матерів, що хворіли на анемію вагітних, повинні складати диспансерну групу ризику по ГРВІ, хронічним розладам харчування, анемії та перинатальним ураженням нервової системи з метою своєчасного проведення у них профілактичних заходів. Ці діти потребують нагляду невропатолога з застосуванням додаткових методів дослідження стану нервової системи для більш ранньої діагностики їх порушень.

анемія гіпоксія вагітний

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Резніченко Ю.Г., Павлюченко Н.П., Резніченко Г.І., Частухіна А.О., Козлов В.М. Інсулін- та катехоламіндепонуюча функція еритроцитів у вагітних з анемією і їх новонароджених // Актульні питання фармацевт. та медичн. науки та практики. - Запоріжжя: ЗДМУ. - 1999. - С. 249-251. (Здобувачем самостійно проведено формування клінічних груп вагітних, їх клініко-біохімічне обстеження та статистична обробка отриманого матеріалу, його аналіз та висновки щодо деяких особливостей обміну катехоламінів та інсуліну при анемії вагітних).

Резниченко Ю.Г., Павлюченко Н.П., Резниченко Г.И., Частухина А.О. Проницаемость эритроцитарных мембран и сорбционная способность эритроцитов у беременных с анемией и их новорожденных // Лабораторная диагностика. - 1999. - №2. - С. 23-25. (Здобувачем самостійно проведено формування клінічних груп вагітних, їх клініко-біохімічне обстеження та статистична обробка отриманого матеріалу, його аналіз, висновки щодо особливостей функціонального стану мембран при анемії вагітних).

Резніченко Ю.Г., Резніченко Г.І., Павлюченко Н.П. Вміст фосфоліпідів та його корекція при гіпоксичних станах у перинатології // Фармацевтичний журн. - 1999. - №6. - С. 96-99. (Здобувачем самостійно проведено формування клінічних груп вагітних, їх клініко-біохімічне обстеження, вибір заходів корекції, статистична обробка отриманого матеріалу, його аналіз, висновки щодо вмісту мембранних фосфоліпідів при анемії вагітних).

Резніченко Г.І., Кулюпіна Т.П., Павлюченко Н.П., Резніченко Ю.Г. Застосування санаторних та фізіотерапевтичних методів в реабілітації вагітних з анеміями та їх новонароджених // Мед. реабилитация, курортология, физиотерапия. - 1999. - № 3. - С. 260. (Здобувачем самостійно проведено формування клінічних груп вагітних, їх обстеження, вибір фізіотерапевтичних методів лікування, статистична обробка отриманого матеріалу, його аналіз та узагальнення результатів дослідження).

Резніченко Г.І., Павлюченко Н.П., Бесарабов Ю.Н. Зміни імунної системи при анемії вагітних і шляхи їх корекції // Буковинський мед. вісник.-2001. - Т.5, №2-3. - С. 166-167. (Здобувачем самостійно проведено формування клінічних груп вагітних та їх обстеження, вибір методів дослідження та заходів корекції виявлених змін в імунній системі при анемії вагітних, здійснено статистичну обробку отриманого матеріалу, його аналіз, заключні висновки).

Резніченко Г.І., Павлюченко Н.П., Резніченко Ю.Г. Пошук шляхів до патогенетично обгрунтованої терапії анемії вагітних // ПАГ. - 2001. - №6. - С. 77-81. (Здобувачем самостійно проведено аналіз літератури, формування клінічних груп вагітних та їх обстеження, здійснено вибір методів дослідження та заходів корекції виявлених змін при анемії вагітних, статистична обробка отриманого матеріалу, його аналіз, сформовані заключні висновки та рекомендації. Спільно з Резніченко Ю.Г. проводився аналіз історій розвитку дітей першого року життя з метою встановлення особливостей їх психомоторного та фізичного розвитку; самостійно здійснено статистичний аналіз отриманих результатів, підсумки, висновки).

Резніченко Г.І., Павлюченко Н.П. Вагітність та пологи у жінок з анеміями // Резніченко Ю.Г., Резніченко Г.І. Хронічна плацентарна недостатність. -Запоріжжя: ВПК “Запоріжжя”. - 2000. - С.-107-121. (Здобувачем самостійно проведено аналіз літератури, формування клінічних груп вагітних та їх обстеження, статистична обробка отриманого матеріалу, аналіз перебігу допологового періоду, пологів та стану новонароджених у жінок з анемією вагітних, сформовані заключні висновки та рекомендації. Спільно з Резніченко Ю.Г. проводився аналіз історій розвитку дітей першого року життя з метою встановлення віддаленого впливу анемії вагітних на розвиток дітей першого року життя; самостійно здійснено статистичний аналіз отриманих результатів, підсумки, висновки).

Резніченко Г.І., Павлюченко Н.П., Резніченко Ю.Г., Бесарабов Ю.М. Стан еритроцитарних мембран при анемії вагітних // Вісник Асоціації. акушерів-гінекологів України. - 1999. - №4 .- С. 43-46. (Здобувачем самостійно проведено формування клінічних груп вагітних, їх клініко-біохімічне обстеження, вибір заходів корекції, статистична обробка отриманого матеріалу, його аналіз, сформульовані висновки).

Резніченко Г.І., Павлюченко Н.П. Анемія вагітних // Запорожский мед. журн. - 2000. - №1. - С. 33-35. (Здобувачем самостійно проведено аналіз літератури, формування клінічних груп вагітних, їх клінічне обстеження, статистична обробка отриманого матеріалу, його аналіз, розробка лікувальних заходів при анемії вагітних, сформульовані висновки та рекомендації).

Резніченко Г.І., Резніченко Ю.Г., Петряєв Ю.Ф., Павлюченко Н.П. Вплив обсягу крововтрати у породіль з анеміями вагітних на частку ускладнень і стан народжених // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: ТМК, 1999. - С. 140-142. (Здобувачем самостійно проведено формування клінічних груп вагітних та статистична обробка матеріалу, отриманого при аналізі перебігу пологів, що ускладнились крововтратою, сформульовані підсумки та висновки дослідження).

Петряєв Ю.Ф., Резніченко Г.І., Шакалова Т.М., Павлюченко Н.П. Ефективність лікувальних заходів при масивних акушерських кровотечах // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: ТМК, 1999.-С. 130-131. (Здобувачем самостійно здійснено статистичний аналіз перебігу пологів, що ускладнились патологічною крововтратою, сформульовані підсумки дослідження).

Резніченко Г.І., Бесарабов Ю.М., Резниченко Ю.Г., Павлюченко Н.П. Пошук нових патогенетичних підходів до лікування хронічної плацентарної недостатності // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - К.: Фенікс, 2001.-С. 546-549. (Здобувачем самостійно визначено, що жінки з анемією вагітних становлять групу ризику по розвитку ХПН).

Ткаченко Ю.П., Резніченко Ю.Г., Леженко Г.О., Резніченко Г.І., Павлюченко Н.П. Оптимізація вигодовування дітей, що зазнали впливу хронічної антенатальної гіпоксії // Матеріали Харківської конф.”Харчування здорової та хворої дитини”.- Харків.-1999.-С.36-37. (Здобувачем самостійно визначено, що діти першого року життя, народжені жінками з анемією вагітних, становлять групу ризику по розвитку хронічних порушень харчування, що потребує проведення у них профілактичних заходів).

АНОТАЦІЯ

Павлюченко Н.П. “Удосконалення лікування та профілактика ускладнень у жінок та їх новонароджених при анемії вагітних ”. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01. - акушерство і гінекологія. Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ, 2002.

Встановлено, що анемія вагітних є фактором, ускладнюючим перебіг вагітності, пологів, значно збільшуючим захворюваність дітей. Анемія вагітних майже не впливає на фізичний розвиток дітей першого року життя, прискорює їх психомоторний розвиток при легкому її перебігу; достовірно збільшує їх захворюваність на ГРВІ, анемії, хронічні розлади харчування, перинатальні ураження нервової системи.

В розвитку патогенетичних порушень при анемії вагітних доведена роль активації симпато-адреналової системи, мембранних та імунних змін, які полягають в підвищенні активності ПОЛ, пригніченні АОС, порушенні проникності та сорбційної спроможності мембран еритроцитів, зменшенні інсуліндепонуючої функції еритроцитів, дисфункції імунної системи. Шляхи оптимізованого ведення пологів та патогенетично обгрунтована корекція анемії вагітних з застосуванням заходів, підвищуючих адаптаційно-пристосувальні реакції організму, вітамінів з мікроелементами, мембраностабілізаторів (ессенціале, тіотриазолін) є засобом профілактики ускладнень при цій патології вагітності.

Ключові слова: анемія вагітних, симпато-адреналова система, мембранний, імунний гомеостаз, профілактика ускладнень, лікування.

АННОТАЦИЯ

Павлюченко Н.П. “Усовершенствование лечения и профилактика осложнений у женщин и их новорожденных при анемии беременных”.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01. - акушерство и гинекология. Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, г. Киев, 2002.

Установлено, что анемия беременных является фактором, осложняющим течение беременности, родов, значительно увеличивающим заболеваемость новорожденных и детей на первом году их жизни. При анемии беременных достоверно чаще встречаются такие осложнения гестационного периода как угроза прерывания беременности и хроническая плацентарная недостаточность. Достоверно продолжительней у женщин с анемией беременных длительность родов, безводного периода и частота преждевременного излития околоплодных вод. Выявлено, что оптимальное течение родов, как для женщины с анемией беременных, так и для ее ребенка, наблюдается при длительности первых родов до 9, а повторных -до 6 часов, длительности безводного периода - до 3 часов. Анемия беременных достоверно увеличивает заболеваемость новорожденных, особенно частоту перинатальных поражений нервной системы. Частота осложнений беременности, родов, неонатального периода находится в прямо пропорциональной зависимости от степени тяжести анемии беременных.

Анемия беременных способствует увеличению заболеваемости детей первого года жизни: достоверно чаще встречается у них ОРВИ, хронические нарушения пищеварения, анемии и перинатальные поражения нервной системы. Поэтому дети, рожденные женщинами с анемией беременных, нуждаются в наблюдении невропатолога, а также должны составлять диспансерную группу риска по данным заболеваниям. Физическое развитие таких детей практически не отличается от показателей контрольной группы. При легком течении у женщин анемии беременных наблюдается активация психомоторного развития их детей, что связано с действием легкой гипоксии в антенатальном периоде, которая приводит к развитию легких форм перинатальных поражений нервной системы, при которых клинически чаще всего наблюдается синдром повышенной нервно-рефлекторной возбудимости, что ускоряет психомоторное развитие ребенка.

В развитии патогенетических нарушений при анемии беременных доказана роль симпато-адреналовой системы, повышенная активность которой при анемии І степени способствует развитию компенсаторно-приспособительных реакций организма в ответ на умеренную гипоксию, а выраженная активация этой системы при усугублении гипоксии (анемия ІІ-ІІІ степени) приводит к трансформации адаптационных реакций в повреждающие. Свое действие симпато-адреналовая система опосредует через изменение морфо-функционального состояния клеточных мембран и иммунитета, которые заключаются в повышении активности ПОЛ, угнетении АОС, нарушениях проницаемости эритроцитарных мембран и их сорбционной способности, уменьшении инсулиндепонирующей функции эритроцитов, дисфункции имунной системы. Выраженность нарушений находится в прямо пропорциональной зависимости от тяжести анемии беременных: при анемии І степени изменения носят приспособительный характер, а при усугублении гипоксии происходит дезадаптация организма. Данная патогенетическая цепочка лежит в основе развития осложнений беременности (в т.ч. гестозов, невынашивания, ДВС-синдрома, ХПН).

С целью коррекции выявленных патогенетических изменений рекомендованы средства, способствующие повышению адаптационных реакций организма (санаторно-курортное лечение, адаптогены), а также препараты, влияющие на мембранный и иммунный гомеостаз: витамины с микроэлементами; неспецифические иммунокорректоры, мембраностабилизаторы (эссенциале и тиотриазолин) при анемии ІІ-ІІІ степени, для которой характерно истощение компенсаторно-приспособительных реакций. Применение данных медикаментозных препаратов в комплексном лечении анемии беременных наряду с общепринятой терапией заболевания позволило приблизить состояние клеточных мембран к показателям, которые наблюдаются при физиологической беременности. Внедрение разработанных путей оптимизированного ведения родов и комплексного лечения анемии беременных с учетом выявленных патогенетических нарушений позволило снизить осложнения родов на 21%, уменьшило заболеваемость новорожденных на 28%, способствовало укорочению послеродового койко-дня на 13%. Таким образом, усовершенствованное лечение анемии беременных и ведение родов с учетом установленных оптимальных их параметров при данной патологии может являться методом профилактики осложнений при анемии беременных.

Ключевые слова: анемия беременных, симпато-адреналовая система, мембранный и иммунный гомеостаз, профилактика осложнений, лечение.

ANNOTATION

Pavlyuchenko N.P. “The improvement of the treatment and the prophylaxis of complications of women with anemia of pregnancy and their newborns ”.-Manuscript.

Thesis for a candidate's degree in medicin, 14.01.01. - obstetrics and gynecology. Bogomolets National Medical University, Ukraine, Kyiv, 2002.

It has been obtained that anemia of pregnancy is the factor, which complicates the course, deliveres and increases the sick rate of children considerably. It was established, that anemia of pregnancy doeshit influence much on the phesical development of children on the first year of life, accelerates their psyhomotional development in the case of its slight course; their sick rate on acute respiratory virus infection, anemia, chronic desorders of nutrition, perinatal damages of the nervous system increases.

The role of activation of the sympatho-adrenal system, membrane and immune changes, which consist of the increase of the activity of the lipids' peroxide oxidation, the appression of antioxidational system the breach of permeability and sorptional ability of the erythrocytes membranes, the decrease of insulin-depositional function of erythrocytes, the disfunction of the immune systen in the development of pathogenetical disorders has been proved. The ways of optimised managment of deliveries and pathogeneticaly grounded correction of anemia of pregnancy with the use of measures, which increase the adaptational reactions of the organism, vitamins with microelements, membrane stabilizators (essenciale, thio-thriazooline) are the way of prophylaxis of the complications under this pathology of pregnency.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.