Застосування низькочастотної магніто- та електросонтерапії для коригування процесів кардіоремоделювання в відновлювальному лікуванні хворих на гіпертонічну хворобу з гіпертензивним серцем

Размещено на http://allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА КУРОРТОЛОГІЇ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Застосування низькочастотної магніто- та електросонтерапії для коригування процесів кардіоремоделювання в відновлювальному лікуванні хворих на гіпертонічну хворобу з гіпертензивним серцем

Виконав Бондар В.М.

Одеса - 2002

АНОТАЦІЯ

гіпертонічний гіпертензивний магнітотерапія електросон терапія

Бондар В.М. Застосування низькочастотної магніто- та електросонтерапії для коригування процесів кардіоремоделювання в відновлювальному лікуванні хворих на гіпертонічну хворобу з гіпертензивним серцем.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 - курортологія та фiзiотерапiя. -Український науково-дослідний інститут медичноi реабілітації та курортології. Одеса, 2002.

Дослідження було проведено на тлі клінічного, лабораторного та інструментального обстеження 160 хворих на гіпертонічну хворобу з гіпертензивним серцем.

В результаті проведеного комплексного лікування з застосуванням низькочастотної магніто- та електросонтерапії було виявлено вірогідне зростання антигіпертензивної ефективності.

Застосовані преформовані фізичні чинники покращували показники трансмітрального кровоплину, що позитивно впливало на діастолічну функцію лівого шлуночка, обладало значним кардіорепаративним впливом, що визивало регрес гіпертрофії міокарда лівого шлуночка. Все це дозволяло знизити дозування антигіпертензивного препарату.

Антигіпертензивний і кардіорепаративний ефекти магніто- та електросонтерапії реалізовувався завдяки зниженню активності сімпато-адреналової системи, що проявлялося в зменшенні концентрації адреналину та норадреналину в крові та внутріклітинної концентрації іонізованого кальцію.

Включення низькочастотної магніто- та електросонтерапії в комплесне лікування хворих на гіпертонічну хворобу з гіпертензивним серцем сприяє регресу структурних змін в серці, оптимізує лікування даної категорії хворих, покращує гемодинамічні та структурно-функціональні показники серцево-судинної системи, що стає основою відновлювального лікування та медичної реабілітації.

Ключові слова: гiпертонічна хвороба, гіпертензивне серце, крадіоремоделювання, низькочастотна магнітотерапія, електросонтерапія.

1. ЗАГАЛЬНА характеристика РОБОТИ

Актуальність теми. Гіпертонічна хвороба (ГХ) (в зарубіжній термінології - есенціальна артеріальна гіпертензія), поширеність котрої серед дорослого населення більшості країн складає більш 20%, являється важливою проблемою охорони здоров'я як в Україні, так і в світі. Артеріальна гіпертензія (АГ) - являється одним з основних чинників ризику смертності від серцево-судинних захворювань, частка котрої в структурі загальної смертності дорівнюється 40-60 %, а також причиною захворюваності з наступною інвалідізацією і пов'язаних з нею витрат на лікування (WHO/ISH, 1999).

ГХ, як і в інших країнах світу, на Україні являється однією з самих поширених захворювань. В 2000 році показник поширеності склав 18816 на 100 тис. населення, тобто більш 9,5 млн. населення в Україні мають ГХ, але по результатам епідеміологічних досліджень нею хворіють більш 13 млн. людей (Коваленко В.М., Москаленко В.Ф., 2000).

АГ являється одним з основних чинників ризику розвитку серцево-судинних захворювань. У хворих з високим артеріальним тиском в 3-4 рази частіше розвивається ІХС і в 6-7 разів частіше порушення мозкового кровообігу. (Свищенко Е.П., Смірнова І.П., 1999).

Залучення в патологічний процес розвитку артеріальної гіпертензії серця приводить до зміни його структурно-геометричних характеристик і формуванню такої кардіогемодинамічної аномалії, як гіпертензивне серце (ГС). (Бобров В.О., 1996, Grossman E., Messerli F.H., 1996)

Формування ГС різко ускладнює течію артеріальної гіпертензії і має несприятливе прогностичне значення, пов'язане з розвитком серцевої недостатності, високим ризиком розвитку инфаркту міокарда, раптової смерті, різних, у т. ч. фатальних аритмій (Бобров В.О. Полівода З.М., 1994, Frohlich E.D.1992).

Лікування і профілактика гіпертензивного серця у хворих на гіпертонічну хворобу являється найважливішою умовою успішного ведення даної категорії хворих і важливим компонентом медичної реабілітації.

В теперішній час, назаслуговно малу роль в лікуванні ГХ займає застосування фізіотерапевтичних засобів лікування, хоча вони зарекомендували себе як достатньо ефективні і безпечні. Вони практично не надають побічних дій, не викликають інтоксикацій, не приводять до кумуляції і звикання, здатні пролонгувати дію медикаментів, які назначаються в більш низьких дозах. (Боголюбов В.М.1995., Бабов К.Д., 1996).

Використання преформованих фізичних чинників, зокрема низькочастотної магніто- і електросонтерапії (НМТ, НЕСТ) у хворих на ГХ в теперішній час має достатнє експериментальне і клінічне обґрунтування. За даними багатьох досліджень, низькочастотне магнітне поле і низькочастотний імпульсний електричний струм у межах процедур электросну зменшують симпатоадреналовий вплив на серцево-судинну систему, сприяють зниженню артеріального тиску (Єжова Л.В., Соколова О.О., 1995). Не дивлячись на відсутність единої точки зору на з'ясування їх антигіпертензивної дії, в деяких дослідженнях вказувалося, що низькочастотне магнитне поле знижує адренергичну рецепцію клітинних мембран та змінює їх проникність для біологічно активних іонів, зокрема оіонів кальцію, а низькочастотний електроімпульсний струм у рамках процедур електросну зменшує збудливість симпатичних центрів головного мозку, знижує продукцію катехоламінів в организмі (Мілославський Д.К., 1996, Бахова Л.К., 1990, Самосюк І.З., 2000).

Все вищевикладене визначає актуальність проведеного дослідження та його мету.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота являється часткою планової держбюджетної науково-дослідної теми, яка виконується в Одеському державному медичному університеті на кафедрі пропедевтики внутрішніх хвороб і терапії, присвяченої вивченню і корекції серцево-судинних змін у потерпілих в результаті аварії на ЧАЕС, № госрегистрации 0198U005241. Фрагмент роботи, який присвячений розробленню засобів фізіотерапевтичної корекції кардіоремоделюючих змін у хворих на гіпертонічну хворобу з метою підвищення ефективності відновлювального лікування і медичної реабілітації виконана безпосередньо дисертантом.

Метою проведеного дослідження являється підвищення ефективності відновного лікування хворих на гіпертонічну хворобу з гіпертензивним серцем в результаті тривалого курсового застосування низькочастотної магнітно- і електросонтерапії для корекції кардиоремоделюючих процесів в гіпертензивному серці.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися наступні основні завдання:

1. Вивчити клінічні, кардіоремодулюючі, кардіоелектрофізіологічні та функціональні зміни у хворих на гіпертонічну хворобу з гіпертензивним серцем, що мають негативні прогностичні наслідки та потребують обов'язкової терапевтичної корекції.

2. Вивчити ефективність антигіпертензивної дії низькочастотної магніто- і електросонтерапії в результаті їх тривалого курсового застосування у хворих на гіпертонічну хворобу з гипертензивним серцем.

3. Вивчити вплив низькочастотної магніто- і електросонтерапії на кардіоремоделюючі процеси у гіпертензивному серці з урахуванням показників структури і геометрії лівих відділів серця, регресу гіпертрофії миокарда лівого шлуночка.

4. Вивчити вплив низькочастотної магніто- і електросонтерапії на діастолічну функцію лівого шлуночка і можливість його використання для корекції виявлених порушень.

5. Вивчити вплив низькочастотної магніто- і електросонтерапії на біохімічних детермінантах, які характеризують активність симпатоадреналової системи з метою обгрунтування їх кардіорепаративних властивостей.

6. Вивчити вплив низькочастотної магнітотерапии, електросонтерапії і еналаприлу та викликаного їх впливом регресу гіпертрофії миокарда лівого шлуночка на основні кардіоелектрофізіологічні та функціональні показники серця.

7. На основі одержаних даних розробити і оцінити ефективність запропонованого засобу лікування гіпертензивного серця з використанням низькочастотного магнітного поля і низькочастотного імпульсного електричного струму.

Об'єкт дослідження: клінічні, кардіогемодинамічні, кардіоремоделюючі кардіоелектрофізіологічні зміни у хворих на гіпертонічну хворобу з гіпертензивним серцем.

Предмет дослідження: вплив низькочастотного магнітного поля і низькочастотного електроімпульсного струму у виглядi електросну в результаті їх тривалого курсового застосування на клінічні, кардіогемодинамічні, кардіоремоделюючі і кардіоелектрофізіологічні зміни у хворих на гіпертонічну хворобу з гипертензивним серцем.

Засоби дослідження: загально-клінічні, інструментальні, що включають кардіоелектрофізіологічний, електрокардіоскопічний, велоергометричний, біохімічні.

Наукова новизна дослідження:

1. Показано, що формування гіпертензивного серця у хворих на гіпертонічну хворобу характеризується значними змінами структурно-геометричних характеристик лівих відділів серця, збільшенням маси міокарду лівого шлуночка, порушенням його діастолічної та електрофізіологічної функції, що стає основою серцевої недостатності, погіршує прогноз даної категорії хворих і потребує обов'язкової ранньої корекції.

2. Вперше було показано, що тривале застосування низькочастотної магнітотерапії і низькочастотної електросонтерапії в комплексному лікуванні хворих на гіпертонічну хворобу з гіпертензивним серцем має високу антигіпертензивну та кардіорепаративну ефективність.

2. Вперше було показано, що низькочастотна магнітотерапія і низькочастотна електросонтерапія в комплексному лікуванні хворих на гіпертонічну хворобу з гіпертензивним серцем, позитивно впливає на структурні та геометричні показники у гіпертензивному серці, та корегують встановлені порушення.

3. Вперше було показано, що застосування низькочастотної магніто- і електросонтерапії в комплексному лікуванні хворих на гіпертонічну хворобу з гіпертензивним серцем дозволяє досягнути значного регресу гіпертрофії міокарду лівого шлуночка.

4. Вперше показано, що низькочастотної магніто- і електросонтерапії в комплексному лікуванні хворих на гіпертонічну хворобу з гіпертензивним серцем коригує наявну діастолічну дисфункцію міокарду лівого шлуночка.

Показані біохімічні механізми антигіпертензивниго і кардіорепаративного ефектів низькочастотної магніто - і електросонтерапії в комплексному лікуванні хворих на гіпертонічну хворобу з гіпертензивним серцем, за рахунок зниження активності симпатоадреналової системи, рівня циркулюючих катехоламинів і концентрації внутрішньоклітинного кальцію.

Показано, що корекція кардіоремоделюючих процесів в серці та регрес гіпертрофії міокарду лівого шлуночка у хворих на гіпертонічну хворобу з гіпертензивним серцем внаслідок комплексного лікування із застосуванням низькочастотної магніто- та електросонтерапії благодійно впливають на електрофізіологічні і функціональні показники серця.

Практичне значення отриманих результатів. На основі даних, одержаних в результаті проведеного дослідження, розроблені, апробовані та впроваджені в установи охорони здоров'я засоби лікування хворих на гіпертонічну хворобу, які направлені на корекцію кардиоремоделюючих змін у гіпертензивному серці на основі тривалого курсового застосування низькочастотної магнїтотерапії за сегментарною методикою паравертебрально С₄-Th₄ і низькочастотної електросонтерапії за очнице-сосцевидною методикою. Одержані результати можуть бути використані в поліклінічних, терапевтичних, кардіологічних і фізіотерапевтичних відділеннях лікарень, санаторіях кардіологічного напрямку.

Результати роботи впроваджені в установи охорони здоров'я міста Одеси: кардіологічному відділенні Міського кардіоревматологічного центру, кардіологічному відділенні санаторію «Росія», терапевтичному відділенні МКБ №10, кардіологічному відділенні Обласної клінічної лікарні. Використання даних засобів лікування, які направлені на корекцію кардіоремоделюючих процесів у гіпертензивному серці з використанням низькочастотної магніто- і електросонтерапії дозволяє оптимізувати лікування хворих на гіпертонічну хворобу, знизити дозування медикаментозного антигіпертензивного препарату, поліпшити якість життя і прогноз у даної категорії хворих.

Особистий вклад здобувача. Автором самостійно зроблено відбір і повне клінічне і інструментальне обстеження 160 хворих. Здійснювався контроль за проведенням курсів магніто- і електросонтерапії та ефективністю процесу лікування, проводилося динамічне спостереження за хворими з використанням клінічних, інструментальних (електрокардіографія, ультразвукове дослідження серця з розрахунком маси миокарда, індексу сферичності, відносної товщини стінки лівого шлуночка, спіровелоергометрія, визначання пізніх потенціалів шлуночків серця) і біохімічних засобів дослідження. Автор самостійно провів статистичне оброблення одержаних даних, узагальнив результати дослідження, оформив дисертаційну роботу, підготував автореферат. Самостійно і частково в співавторстві були надруковані за матеріалами роботи наукові статті і тези.

Випробування результатів дисертації. Основні матеріали дисертації викладені і обговорені на науково-практичній конференції, присвяченої 200-річчю 411 Окружного воєнного госпіталю (Одеса-1997), науково-практичній конференції, присвяченої 20-річчю заснування відділення реабілітації санаторію «Росія» (Одеса-1998), VI Національному конгресі кардіологів України (Київ, 2000), республіканській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми кардіології та ревматології - від гіпотез до фактів» (Київ, 2001).

Апробація роботи проведена на засіданні кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, розширеному засіданні університетської проблемної комісії Одеського державного медичного університету, на засіданні клінічного відділу Українського НДІ медичної реабілітації і курортології.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових робіт (4 статті в наукових журналах, 1 стаття в науковому збірнику, 3 статті в матеріалах і тезах конференцій).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Обстежено 160 хворих (82 чоловіків і 78 жінок) на гіпертонічну хворобу ІІ стадії (помірна і важка артеріальна гіпертензія) з ознаками гіпертензивного серця (за критеріями WHO/ISH, 1999, і рекомендаціями МОЗ України, 1998). Давність ГХ - 12,5 ± 4,5 роки, середні цифри систолічного АТ (САТ) - 176 ± 6,8 мм рт. ст., діастолічного АТ (ДАТ) - 108 ± 4,5 мм рт. ст. Індекс маси міокарда лівого шлуночка (ЛШ) - 154,8 ± 6,2 г/м². Усереднений функціональний клас серцевої недостатності - 1,9±0,2. Критеріями діагностики гіпертензивного серця була наявність гіпертрофії лівого шлуночка: індекс маси миокарда лівого шлуночка більш 125 г/м², товщина задньої стінки ЛШ та/або товщина міжшлуночкової перетинки більш ніж 11 мм (Бобров В.А., Заноздра Н.З. 1991).

Обстежені хворі були розподілені на три групи: дві основні і одну контрольну. Контрольна група одержувала тільки антигіпертензивний медикаментозний препарат - еналаприл (енап фірми «КРКА») за ефективним дозуванням 10-30 мг/доб. Перша основна група на тлі базисної терапії одержувала магнітотерапию низькочастотним змінним магнітним полем з використанням апарату ПДМТ-01 за сегментарною методикою паравертебрально С₄ -Th₄ (магнітна індукція 35 мТл, частота 50 Гц, тривалість процедури - 15 хвилин, трьома курсами по 10 сеансів щоденно з інтервалом в 30 днів). Друга основна група додатково одержувала електросонтерапію низькочастотним імпульсним електричним струмом прямокутної форми за стандартною очноямково-сосцевидною методикою з використанням апарату «Електросон» (зростаюча частота імпульсів 5-20 Гц, тривалість процедури 30 - 40 хвилин, трьома курсами по 10 сеансів, щоденно з інтервалом в 30 днів). Загальний контрольований час обстеження хворих склала 122±7 днів.

Основні та контрольна групи були порівнянними за віком, статтю, давністю захворювання, середніми цифрам артеріального тиску, структурно-геометричними змінами в серце і ступенем серцевої недостатності.

Контроль за станом хворих, оцінку ефективності антигіпертензивної терапії проводили постійно, весь період знаходження хворого в умовах стаціонару і амбулаторно. Вимірювання АТ і ЧСС здійснювалося при планових лікарських оглядах і самостійно пацієнтами, додатково використовувалося добове моніторування ЭКГ.

Всім обстеженим хворим до початку лікування та після 4 місяців терапії проводилося ехокардіоскопічне дослідження в М-В-доплер режимі, датчиком 3,5 МГц в положенні на спині та на лівому боці за стандартною методикою з використанням ультразвукового апарату фірми «Dornier AI 400» (Німеччина).

Визначали наступні параметри: систолічний і діастолічний розміри лівого шлуночка (КСР і КДР, см), товщина міжшлуночкової перетинки і задньої стінки лівого шлуночка (ЛШ) в кінці діастолі (ТМШП і ТЗС, см), поздовжній розмір ЛШ від основи митрального клапану до верхівки, прямий і косі розміри лівого передсердя (ЛП). Розраховували: кінцевий систолічний об'єм (КСО), кінцевий діастолічний об'єм (КДО) лівого шлуночка, об'єм ЛП, маса миокарда ЛШ (ММЛШ), їх індекси. Визначали індекс сферичності лівого шлуночка (ИСЛШ), відносну товщину стінки лівого шлуночка (ВТС). Додатково розраховували індекс міокардиального стресу лівого шлуночка. Для оцінки діастолічної функції ЛЖ вивчали параметри трансмитрального кровоплина і визначали наступні показники, які характеризують діастолічну функцію ЛШ: М ₁ - максимальна швидкість кровоплина протягом раннього диастолического наповнення, М ₂ - максимальна швидкість кровоплина протягом сістолы лівого передсердя, М ₁/ М ₂ - їх співвідношення, Е і А - площі під кривими раннього диастолического кровоплину (Е) і кровоплину на систолу передсердь (А), їх співвідношення - Е /А (Бобров В.О., Стаднік Л.А., Крижановський В.О., 1997).

Всім хворим до і після курсового лікування проводили добове ЭКГ - моніторування, велоергометрія з визначанням показників толерантності до фізичного навантаження (потужність виконаной роботи та її часу) проводилася спіровелоергометрія з визначенням анаеробного порогу і максимального споживання кисню (Віноградова Т.З., 1996).

Додатково визначали зміст катехоламінів у плазмі флюорометричним засобом і концентрацію внутрішньоклітинного іонизованого кальцію (Са ²⁺_in) в еритроцитах флюорометричним засобом, використовуючи стандартні реактиви FURA - 2AM фірми SIGMA на спектрофлюориметрі фірми Hitachi (Японія).

Статистичний аналіз одержаних даних проводили на персональному комп'ютері з використанням статистичної програми Statgraphics. Визначали значення середнього арифметичного (М), стандартного відхилення (), а також помилку середнього арифметичного (m). Вірогідність різниць даних, одержаних в різних групах хворих, оцінювали за допомогою критерію Ст'юдента. Вірогідними враховували різницю при p<0,05.

До лікування у хворих контрольної і основних груп в клінічній картині захворювання крім скарг, характерних для АГ, таких як часті головні болі, запаморочення, порушення зору, наявність гіпертонічних кризів, відмічалися більш часті скарги на болі в областi серця - у 98% хворих, у т. ч. за типом стенокардії - у 62%. Для хворих з ГС були характерні скарги, властиві тієї чи іншої ступені серцевої недостатності: так, суб'єктивне зниження толерантності до фізичного навантаження відмічали 92% хворих, задишку - 24% хворих. Аналізуючи електрофізіологічні показники серця, по даним ЕКГ, добового моніторування ЕКГ, ЕКГ високого дозволу були виявлені ЕКГ-ознаки гіпертрофії ЛШ у 71% випадків, гіпертрофії лівого передсердя у 22%, часто виявлялася ектрасистолічна аритмія - в 56,2% випадків та епізоди надшлуночкових та шлуночкових тахікардій - в 15,6% і 9,6% відповідно. Пізні потенціали шлуночків у обстежених хворих були знайдені у 25,6% пацієнтів. Аналізуючи показники велоергометрії, було знайдено значне зниження толерантності до фізичного навантаження. Порогова потужність виконуємого фізичного навантаження у середньому по групам склала 382±13 кгм/хв. Функціональний клас серцевої недостатності - 1,9±0 ,2.

Аналізуючи вхідні ехокардиографічні структурно-геометричні показники серця у хворих з ГС, були виявлені статистично вірогідні і виражені порушення структурно-геометричних показників лівого шлуночка у порівнянні з належними нормальними показниками у здорових людей, що виявлялося збільшенням ІКДО (мл/м ²) до 78,42,8, p<0,05 (в контрольній групі здорових людей - 63,62,4); ТМШПд (мм) до 12,0±0 ,2, p<0,05 (в контрольній групі - 9,20,2); ТЗСд (мм) - 11,0±0,2, p<0,05 (в контрольній групі - 8,80,1); ІММЛШ (г/м ²) - 155,7±5,7, p<0,05 (в контрольній - 98,62,5). Геометрія ЛШ характеризувалася помірно вираженою тенденцією до сферизації, що виявлялося збільшенням ІСЛШ (у.о.), який склав 0,680,04 (в контрольній групі здорових - 0,610,02) і зменшенням ВТС, яка склала 0,370,03 (в контрольній групі - 0,400,02). Індекс об'єму лівого передсердя у хворих на ГХ з ГС був збільшеним і складав 25,4±1,1 см³/м², p<0,05 (в контрольній - 17,5±0,9).

Оцінюючи діастолічну функцію ЛШ у хворих з ГС, виявлено вірогідне і значуще зниження таких показників трансмітрального кровоплина, як швидкість раннього діастолічного наповнення (М 1), яка склала 66,45,7 см/с, p<0,05 (в контрольній групі - 76,55,0); зменшення співвідношення М 1/ М 2 - 0,90,12 у.о. , p<0,05 (в контрольній групі - 1,10,1). Тенденція росту потоку в сістолу передсердь значно зменшувала співвідношення Е/А, котре склало 0,90,12, p<0,05 (в контрольній групі - 1,40,1).

Рис. 1. Результати функцію ЛШ у хворих з ГС

Після чотирьох місяців терапії в основних і контрольній групах зазначалося певне (p<0,001) зниження САД - 138,72,8, 139,22,8 і 142,52,9 мм рт. ст., ДАД - 88,52,0, 89,72,1 і 93,01,6 мм рт. ст. Незважаючи на відсутність певної різниці показників АТ по групам після лікування, істотно відрізнялися показники ефективнотого антигіпертензивного контролю.

Так, добра антигіпертензивна ефективність, яка укладалася в зниженні АТ нижче 140/90 мм рт. ст. в основній групі I була у 82% хворих, в основній групі II - у 72%, в контрольної - у 61%. При цьому розрізнення даного показника в основних групах в порівнянні з контрольною було вірогідним (р <0,05). Середньостатистичне значення ЧСС за даними добового моніторування ЕКГ, в групах хворих, що отримували комплексне лікування з використанням НМТ і НЕСТ було вірогідно нижче, ніж в контрольній групі (p<0,001), і склало 66,22,0 і 68,32,0 уд/хв (в контрольній - 74,62,0), що свідчить про зниження активності САС.

Динаміка структурно-геометричних показників серця, які сукупно відбиті в таблиці 1, мала в основних і контрольної групах односпрямовані тенденції, але істотно відрізнялася кількісними характеристиками.

Таблиця 1. Вплив низькочастотної магнітно- і электросонтерапії на структурно-геометричні показники серця і діастолічну функцію в комплексному лікуванні хворих з ГС.

Рис.2. Динаміка індексу маси миокарда лівого шлуночка в комплексному лікуванні з застосуванням низькочастотної магніто- і електросонтерапії

ІММЛШ в основній групі I зменшився з 156,85,8 до 128,44,4 г/м² (p<0,05); в основній групі II з 157,35,9 до 133,74,6 г/м ² (p<0,05); в контрольній групі зі 1545,2 до 1434,7 г/м ² (p<0,05). Показники в основних групах після лікування були вірогідно нижче, ніж в контрольній (p<0,05).

Геометрія ЛШ в основних групах, що одержували комбіноване лікування з застосуванням НМТ і НЕСТ, мала вірогідну тенденцію до нормалізації; так, ІСЛШ в основній групі I зменшився з 0,690,4 до 0,60,02 у.о. (p<0,05); в основній групі II - з 0,690,03 до 0,610,03 у.о. (p<0,05); в контрольній групі ІСЛШ зменшився невірогідно (p>0,05).

Динаміка показників трансмитрального кровоплину, що відображають діастолічну функцію ЛШ (див. табл. 1) у хворих контрольної групи мала позитивний, але статистично невірогідний характер. В основній групі I, що одержувала комплексне лікування з застосуванням НМТ мало місце статистично вірогідне підвищення швидкості швидкого наповнення ЛШ (М1, см/с) з 66,24,6 до 75,94,2 (Д %=14,5; р<0,05), в основній групі II, що одержувала комплексне лікування з застосуванням НЕСТ, М1 (см/с) також вірогідно підвищилося з 66,44,4 до 74,24,3 (Д %=13,5; р<0,05), в контрольній групі збільшення швидкості М1 було невірогідним (p>0,05). Співвідношення М1/М2 (у.о.) в основній групі I збільшилося з 0,880,13 до 1,10,12 (Д %=25, р<0,05), в основній групі II - з 0,890,12 до 1,10,4 (Д %=23; р<0,05), в контрольній групі зріст показника М1/М2 був невіродгідним. Динаміка росту такого інтегративного показника, що відображає діастолічну функцію ЛШ, як співвідношення площі під кривою швидкого наповнення ЛШ (А) до площі під кривою повільного наповнення ЛШ (Е) в групах хворих наведена на мал. 3.

Рис 3. Динаміка показника диастолической функції ЛШ (Е/А) в комплексному лікуванні з застосуванням низькочастотної магнітно- і електросонтерапії

Так, в основній групі I співвідношення Е /А (у.о.) виросло з 0,920,14 до 1,30,12 (Д% = 41; р<0,05); в основній групі II - з 0,930,15 до 1,20,11 (Д %=35; р<0,05); в контрольній групі зріст показника був незначний і статистично невірогідний.

Між основними і контрольними групами мало місце статистично вірогідні (р <0,05) різниці за такими інтегративным показниками трансмітрального кровоплину, як М1/М2 і Е/А, що вказувало на самостійний позитивний вплив НМТ і НЕСТ на ДФЛШ. Дані зміни, що відбулися в основній групі, вказують на оптимізацію трансмітрального кровоплину і значне поліпшення ДФЛШ, що не спостерігалося в контрольній групі, які отримували монотерапію еналаприлом (див. табл. 1).

Покращення діастолічної функції лівого шлуночка у хворих на ГХ з ГС, які додатково одержували НМТ і НЕСТ, приводило до зменшення індексу об'єму лівого передсердя (ІОЛП). Так, ІОЛП (см³/м³) в основній групі І зменшився з 25,4±1,2 до 21,3±1,1 (p<0,05), в основній групі ІІ - з 25,5±1,3 до 21,8±1,2 (p<0,05), в контрольній групі даний показник зменшився невірогідно, що вказувало на покращення процесів спорожнення лівого передсердя і кардіогемодінамики у цілому.

Покращення структурно-геометричних показників лівих відділів серця, діастолічної функції лівого шлуночка приводило до зниження такого інтегративного показника функційонування ЛШ, як міокардіальний стрес (МС, дін/см²), більш значущого в основній групі І з 186,5±13,5 до 112,4±10,3 (p<0,05) та в основній групі ІІ - з 188,4±14,2 до 122,5±11,2 (p<0,05).

Оцінюючи вплив НМТ і НЕСТ на деякі біохімічні детермінанти активності симпатоадреналової системи, такі як концентрація адреналину і норадреналину в плазмі і концентрація внутрішньоклітинного іонизованого кальцію, було виявлено, що додаткове застосування даних преформованих фізичних чинників в комплексне лікування хворих з ГС значно знижувало їх рівень. Так, в групі хворих, що отримували додатково НМТ, концентрація адреналіну знизилася з 4,8±0,08 до 3,2±0,06 нмоль/л, (p<0,05); норадреналіна - з 12,7±1 ,3 до 7,1±1,6 нмоль/л (p<0,05), Са ²⁺in - з 262,4±15,3 до 232,4±12,3 нмоль/л (p<0,05). В групі хворих, що одержували комплексне лікування з застосуванням НЕСТ концентрація адреналіну і норадреналіна також знизилася з 4,6±0,06 до 3,5±0,04 нмоль/л (p<0,05) і з 12, 8±1,2 до 7,6±1,4 (p<0,05) відповідно; рівень Са ²⁺in знизився невірогідно - з 263,5±14,4 до 252,6±12,6 нмоль/л (p<0,05). В контрольній групі, що одержувала тільки монотерапію еналаприлом, рівень даних гормонів і концентрація внутрішньоклітинного іонізованого кальцію практично не змінилися. На позитивний вплив застосованих преформованих фізичних чинників, який виявлявся в зниженні активності симпатоадреналової системи до нас вказували і інші дослідники (Соколова О.О., 1995., Милославський Д.К.,1996). Зниження активності симпатоадреналової системи позитивно вплинуло як на підвищенні ефективності антигіпертензивної терапії, так і на поліпшення структурно-геометрічних показників серця.

Оцінюючи вплив НМТ і НЕСТ на функціональні показники серцево-судинної системи за даними велоергометрії, було виявлено, що додаткове застосування даних преформованих фізичних чинників викликає підвищення толерантності до фізичного навантаження, знижує функціональний клас супровідної стенокардії і серцевої недостатності. Динаміка порогової потужності за даними велоергометрії представлена на мал. 4.

Рис.4. Динаміка потужності фізичного навантаження в комплексному лікуванні з застосуванням низькочастотної магніто- і електросонтерапії

В групі хворих, що одержували комплексне лікування з використанням НМТ, порогова потужність виросла з 384±14 до 584±16 кгм/хв (p<0,05). В групі хворих, що одержували додатково НЕСТ, порогова потужність зросла з 382±12 до 576±13 кгм/хв (p<0,05). Мала місце також статистично вірогідна (p<0,05) різниця даного показника після лікування в основних групах в порівнянні з контрольною. Оцінюючи результати спіровелоергометрії, було виявлено, що пікове споживання кисню (мл/хв/кг) в основній групі І зросло з 19,8±1,3 до 24,9±1,2 (p<0,05), в основній групі ІІ - з 21,0±1,2 до 23,8±1,2 (p<0,05), в контрольній групі даний показник зріс невірогідно, що вказувало на покращення процесів газообміну та тканинного дихання. Функціональний клас серцевої недостатності в основній групі I знизився з 1,9±0,2 до 1,1±0,2 (p<0,05), в основній групі II - з 1,8±0,2 до 1,2±0,2 (p<0,05), в контрольній групі зниження було менш виражене - з 1,9±0,2 до 1,4±0,2.

Включення НМТ і НЕСТ в комплексну антигіпертензивну терапію сприятливо впливає на функціональний стан серця і серцево-судинної системи у цiлому, підвищує толерантність до фізичного навантаження, знижує функціональний клас серцевої недостатності.

Аналізуючи вплив застосованих преформованих фізичних чинників в комплексному лікуванні на електрофізіологічні показники серця за даними добового ЕКГ-мониторування, було виявлено, що в групах хворих, що додатково отримували НМТ і НЕСТ, більш істотно знижувалися такі прогностично важливі показники, як епізоди виникнення суправентрикулярних та шлуночкових тахикардій, сумарна кількість екстрасистол. За даними аналізу ЕКГ, поліпшувалися процеси реполяризації міокарду стінок лівого шлуночка, зменшувалися ознаки гіпертрофії ЛШ.

В групах хворих, що додатково отримували низькочастотну магнітно- та електросонтерапію вдалося знизити дозування антигіпертензивного медикаментозного препарату еналаприлу на 33% і 17% відповідно (р <0,05).

Таким чином, застосування в комплексному лікуванні хворих з гіпертензивним серцем НМТ і НЕСТ істотно поліпшувало структурно-геометрічні показники серця, поліпшувало діастолічну функцію ЛШ, викликало регрес його гіпертрофії і знижувало активність симпатоадреналової системи. Все це сприятливо відображалося на функціональних і електрофізіологічних показниках серця, що являється основою відновлювального лікування і медичної реабілітації, поліпшує якість життя і прогноз даної категорії хворих.

ВИСНОВКИ

Формування гіпертензивного серця у хворих на гіпертонічну хворобу з гіпертензивним серцем характеризується значними змінами структурно-геометричних характеристик лівих відділів серця, зростанням маси міокарда лівого шлуночка, порушенням його діастолічної та електрофізіологічної функції, що стає основою серцевої недостатності та погіршує прогноз даної категорії хворих і потребує обов'язкового раннього коригування.

Низькочастотна магніто та електросонтерапия в комплексному лікуванні хворих на гіпертонічну хворобу з гіпертензивним серцем, маючи антиадренергічну дію, на тлі прийняття антигіпертензивного препарату еналаприла приводить до сумації та потенційюванню антигіпертензивних кардіорепаративних ефектів, що підвищує ефективність лікування та знижує дозування медикаментозного препарату на 33% та 17% відповідно.

Застосування низькочастотної магніто та електросонтерапії в комплексному лікуванні хворих на гіпертензивну хворобу з гіпертензивним серцем підвищує показник ефективного контролю артеріального тиску (АД нижче 140/90 мм рт. ст.) на 21% та на 11% відповідно.

Низькочастотна магніто - та електросонтерапія позитивно впливає на діастолічну функцію лівого шлуночка у хворих з гіпертензивним серцем, сприяє її нормалізації, покращуючи показники трансмітрального кровоплину.

Низькочастотна магніто - та електросонтерапія в результаті тривалого курсового застосування у хворих з гіпертензивним серцем має кардіорепаративну дію, яка направлена на регрес гіпертрофії лівого шлуночка, та викликає зменшення маси міокарда лівого шлуночка на 19,2% та 15,3% відповідно (в контрольній групі на 10,1%).

Застусування низькочастотної магніто- та електросонтерапії в комплексному лікуванні хворих на гіпертензивну хворобу з гіпертензивним серцем вірогідно підвищує толерантність до фізичного навантаження, викликаючи збільшення порогової потужності на 12% та 10% відповідно.

Низькочастотна магніто- та електросонтерапія в комплексному лікуванні покращує електрофізіологічні показники серця, знижуючи частоту виникнення суправентрикулярних та шлуночкових тахикардій, сумарну кількість екстрасистол, та покращує процеси реполяризації лівого шлуночка.

Кардіорепаративні ефекти низькочастотної магніто- та електросонтерапії пов'язані зі зменшенням активності симпатоадреналової системи, що проявляється вірогідним зниженням концентрації адреналіну та норадреналіну в крові. Низькочастотна магнітотерапія вірогідно зменшує концентрацію внутріклітинного іонізованого кальцію на12%, що додатково пояснює її антигіпертензивну та кардіорепаративну дії.

Регрес гіпертрофії лівого шлуночка, яка викликана комплексним впливом низькочастотної магніто- та електросонтерапії та еналаприла сприятливо відображається на функціональних та електрофізіологічних показниках серця.

ПЕРЕЛІК РОБОТ, ЯКІ ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бондар В.М. Кардиорепаративнi ефекти низькочастотноi магнiтотерапii у комплексному лiкуваннi хворих із гiпертензивним серцем. // Одеський медичний журнал. - 1999. -№4. - С.61-63.

2. Бондарь В.Н. Применение низкочастотной магнитотерапии для коррекции диастолической дисфункции левого желудочка в комплексном лечении больных с гипертензивным сердцем. // Мед. ребилитация, курортология и физиотерапия. - 2000. -№1. - С.13-15.

3. Бондарь В.Н. Формирование гипертензивного сердца у больных с артериальной гипертензией и его прогностическое значение // Вісник морської медицини. - 1999. - №3.- С.160-164.

4. Якименко Е.А., Бондарь В.Н. Влияние низкочастотной магнитотерапии на регресс гипертрофии миокарда левого желудочка у больных с гипертензивным сердцем. // Мед. ребилитация, физиотер. и курортология. -2001. -№1. - С.24-26. (Дисертантом особисто проведено обстеження хворих, статистичну обробку даних та їх узагальнення).

5. Бондарь ВН. Регресс гипертрофии миокарда левого желудочка у больных с гипертензивным сердцем под влиянием эналаприла и переменного магнитного поля. // Актуальные проблемы патологии. - Одесса, 1997. - Т.1. -С.7-11.

6. Якименко О.О., Бондар В.М. Вплив процедур електросну на кардiоремодулюючi процеси в комплексному лiкуваннi хворих з гiпертензивним серцем. // Матеріали III республіканської конференциї по сімейній медицині. Тези доповiдей. -Одеса, 1999р. -С. (Дисертантом особисто проведено обстеження хворих, статистичну обробку, аналіз отриманих даних).

7. Якименко Е.А., Бондарь В.Н., Артёменко А.В. Применение низкочастотной магнитотерапии и эналаприла для коррекции кардиоремоделирующих процессов у больных с гипертензивным сердцем. // Матеріали VI конгресу кардиологів України. Тези доповiдей. - Киiв, 2000. -С.258. (Дисертантом особисто проведено обстеження хворих, статистичну обробку та аналіз отриманих даних).

8. Бондарь В.Н., Чернецкая А.В., Артеменко А.А. Кардиорепаративные эффекты низкочастотной электро- и магнитотерапии в комплексном лечении больных с гипертензивным сердцем. // Матеріали української науково-практичної конференції «Сучаснi проблеми кардiологii та ревматологii - вiд гiпотез до фактiв». -Киiв, 2001. -С.211-212. (Дисертантом особисто проведено обстеження хворих, статистичну обробку, та узагальнення отриманих даних).

Размещено на Allbest.ru