Первинна профілактика запальних захворювань пародонта у жінок з фізіологічним та ускладненим перебігом вагітності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров`я України

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

14.01.22 - Стоматологія

Первинна профілактика запальних захворювань пародонта у жінок з фізіологічним та ускладненим перебігом вагітності

Сандига Лариса Григорівна

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України

Науковий керівник: Доктор медичних наук, старший науковий співробітник Білоклицька Галина Федорівна, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, кафедра стоматології, професор

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Борисенко Анатолій Васильович, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, кафедра терапевтичної стоматології, завідувач кафедри;

доктор медичних наук, професор Куцевляк Валентина Федорівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, кафедра терапевтичної та дитячої стоматології, завідувач кафедри.

Провідна установа: Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, кафедра терапевтичної стоматології (м. Полтава)

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Політун А.М.

Анотація

лікування пародонт вагітність гомеостаз

Сандига Л.Г. Первинна профілактика запальних захворювань пародонта у жінок з фізіологічним та ускладненим перебігом вагітності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2001 р.

Дисертація присвячена питанню підвищення ефективності профілактики і лікування захворювань пародонта у жінок з фізіологічним та ускладненим перебігом вагітності.

На підставі отриманих даних доказана роль компенсованого метаболічного ацидозу у розвитку захворювань пародонта у вагітних.

Розроблений спосіб лікування запальних захворювань пародонта із використанням мінерального комплексу “Віта”.

Обґрунтовані принципи профілактики захворювань пародонта у вагітних, направлені на нормалізацію кислотно-лужної рівноваги ротової рідини, запропонований диференційний підхід при плануванні і розробці комплексу лікувально-профілактичних заходів із врахуванням характеру перебігу вагітності.

Ключові слова: вагітні, захворювання пародонта, компенсований метаболічний ацидоз, профілактика, мінеральний комплекс “Віта”.

Аннотация

Сандыга Л.Г. Первичная профилактика воспалительных заболеваний пародонта у женщин с физиологическим и осложненным течением беременности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. - Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца МЗ Украины, Киев, 2001 г.

Диссертация посвящена вопросу повышения эффективности профилактики и лечения заболеваний пародонта у беременных.

Установлена высокая распространенность заболеваний пародонта у беременных -73%. Интенсивность патологического процесса в тканях пародонта усиливается на фоне осложненного течения беременности, на что указывает достоверное увеличение индекса РМА при сравнении с физиологической беременностью.

Клинико-биохимическими исследованиями показано наличие компенсированного метаболического ацидоза в ротовой жидкости беременных при катаральном гингивите и генерализованном пародонтите. Осложненное течение беременности характеризуется усилением активности фруктозодифосфатазы и увеличением соотношения SH/SS в ротовой жидкости при заболеваниях пародонта относительно физиологической беременности, что говорит о углублении явлений метаболического ацидоза.

При изучении показателей физиологической антиоксидантной системы ротовой жидкости было обнаружено повышение активности супероксиддисмутазы и глутатионредуктазы при генерализованном пародонтите на фоне осложненной беременности относительно ее физиологического течения, что говорит об усилении процессов свободно-радикального окисления.

Установлено высокую эффективность применения минерального комплекса “Вита” при лечении воспалительных заболеваниий пародонта.

Разработана и теоретически обоснована схема профилактики заболеваний пародонта у беременных, ведущим направлением которой есть улучшение гигиены ротовой поолости и нормализация кислотно-щелочного равновесия ротовой жидкости путем применения антиацидозных комплексов. Предложен дифференциальный подход при планировании и разработке лечебно-профилактических мероприятий с учетом характера течения беременности.

Ключевые слова: беременные, заболевания пародонта, компенсированный метаболический ацидоз, профилактика, минеральный комплекс “Вита”.

Resume

Sandyga L.G. Primary prophylaxis of inflammatory periodontal diseases in women with physiological and complicated pregnancy. - A manuscript.

Thesis for candidate degree of medical sciences in speciality - 14.01.22 - stomatology. - National Medical University named after A.Bogomolets Health Ministry of Ukraine, Kyiv, 2001.

The thesis is devoted to the question of periodontal disease prophylaxis and treatment efficiency increase in women with physiological and complicated pregnancy.

On the basis of the obtained data was proved a role of compensation methabolic acidos in periodontal disease development during pregnancy.

There was worked out the way of inflammatory periodontal disease treatment in pregnant consisting of use mineral complex “Vita”.

There was grounded one of fundamental principle of periodontal disease prevention in pregnant - normalization of acid-alkali homeostasis in oral fluid. It was suggested differential approach to planning and working out of treatment and prophylaxis measures in different pregnancy course.

Key words: pregnant, periodontal disease, compensation methabolic acidos, prophylaxis, mineral complex “Vita”.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Погіршення пародонтального статусу у жінок в період вагітності, наявність підвищеного ступеня ризику виникнення та розвитку у них патологічних процесів у пародонті (Чучмай Г.С., Смоляр Н.І., 1991; Чумакова Ю.Г., 1996) визначають високу соціальну та медичну актуальність профілактики та своєчасного лікування захворювань пародонта у вагітних. Серед цих захворювань найбільш часто зустрічаються катаральний гінгівіт та генералізований пародонтит з частотою розповсюдження від 40 до 100% (Абрахам-Инпяйн Л. и др., 1996).

Відомо, що патологічне ураження тканин пародонта вагітних є стоматогенним хроніосептичним вогнищем, з якого мікроорганізми та продукти їх життєдіяльності розповсюджуються по всьому організму і зумовлюють ускладнення вагітності, пологів та післяпологового періоду (Чучмай Г.С., Смоляр Н.І.,1991; Collins J.G. et al., 1994; Dasanayake A.P., 1998; Offenbacher S. et al., 1998). Встановлено, що патологія пародонта у вагітних може бути причиною передчасних пологів (Offenbacher S. et al., 1996; Damares M. et al., 1997).

Ці дані вказують на необхідність проведення лікувально-профілактичних заходів, направлених на попередження виникнення та розвитку захворювань пародонта у вагітних.

На сьогоднішній час розкриті лише окремі ланки патогенезу захворювань пародонта у вагітних, які не дають повної картини механізмів розвитку цієї патології.

Сучасні уявлення про роль метаболічного ацидозу у патогенезі генералізованого пародонтиту (Пахомова В.О., 1992; Білоклицька Г.Ф., 1996) та відсутність досліджень цього питання у вагітних, а також недостатність знань про участь вільнорадикального окислення у розвитку патології пародонта в період вагітності та певні протиріччя з цього приводу (Сидоренко І.В., 1994; Чумакова Ю.Г., 1996) наводять на думку про необхідність дослідження метаболічної системи регуляції кислотно-лужного гомеостазу та фізіологічної антиоксидантної системи у ротовій рідині вагітних.

Це дозволить підійти до дослідження механізмів виникнення катарального гінгівіту та генералізованого пародонтиту при вагітності з принципово нових позицій і, відповідно, розробити новий комплекс профілактичних заходів. Тому представляє значний теоретичний і практичний інтерес вивчення профілактичного та лікувального впливу на тканини пародонта антиацидозних засобів на основі мінеральних комплексів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження пов`язаний з науковою тематикою та розробками кафедри терапевтичної стоматології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика (УДК:616.314.17-008.08:618.2; № держреєстрації РК 0196 U 010581).

Мета роботи: підвищити ефективність профілактики і лікування запальних захворювань пародонта у жінок з фізіологічним та ускладненим перебігом вагітності на підставі розробки патогенетичних методів корекції порушень кислотно-лужного гомеостазу у ротовій рідині.

Досягнення вказаної мети здійснювалось в ході вирішення наступних задач:

1. Дослідити стан тканин пародонта та гігієнічний стан порожнини рота у жінок з фізіологічним та ускладненим перебігом вагітності.

2. Визначити структуру захворювань пародонта та клінічні особливості їх перебігу у жінок залежно від віку, строку, характеру перебігу та кількості перенесених вагітностей.

3. Дослідити показники метаболічної системи регуляції кислотно-лужної рівноваги та фізіологічної антиоксидантної системи у ротовій рідині при катаральному гінгівіті та генералізованому пародонтиті у жінок з різним перебігом вагітності.

4. Встановити терапевтичну та профілактичну ефективність застосування мінерального комплексу з антиацидозними властивостями у вагітних при катаральному гінгівіті.

5. Простежити вплив мінерального комплексу “Віта” на показники метаболічної системи регуляції кислотно-лужної рівноваги та фізіологічної антиоксидантної системи ротової рідини при катаральному гінгівіті.

6. Патогенетично обгрунтувати комплекс первинної профілактики катарального гінгівіту у жінок в період вагітності.

Об`єкт дослідження - жінки з фізіологічним та ускладненим перебігом вагітності із захворюваннями пародонта.

Предмет дослідження - показники метаболічної системи регуляції кислотно-лужної рівноваги та фізіологічної антиоксидантної системи ротової рідини вагітних.

Методи дослідження - клінічні з використанням об`єктивних пародонтальних індексів, біохімічні та статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Встановлена залежність стану тканин пародонта у жінок від характеру перебігу вагітності, віку жінок, строку та кількості вагітностей в анамнезі. Ускладнення вагітності здійснюють найбільший негативний вплив на тканини пародонта в поєднанні із збільшенням строку, кількості вагітностей в анамнезі та віку жінки.

Вперше була доведена роль метаболічного ацидозу у розвитку захворювань пародонта у вагітних. Встановлено, що виникнення та розвиток катарального гінгівіту і генералізованого пародонтиту у вагітних відбувається на фоні посилення ацидозних явищ в тканинах пародонта. Погіршення пародонтального статусу у жінок із захворюваннями пародонта при ускладненнях вагітності відбувається на фоні поглиблення метаболічного ацидозу в пародонті.

Вперше було патогенетично обгрунтовано та запропоновано схему лікування катарального гінгівіту у вагітних із застосуванням мінерального комплексу “Віта” і доведена його висока лікувально-профілактична ефективність. Розроблений новий напрямок у комплексі профілактики захворювань пародонта у жінок в період вагітності - використання препаратів з антиацидозними властивостями.

Вперше обгрунтовані принципи профілактики захворювань пародонта у вагітних, направлені на нормалізацію кислотно-лужної рівноваги ротової рідини. Запропонований диференційний підхід при плануванні і розробці комплексу лікувально-профілактичних заходів із врахуванням характеру перебігу вагітності.

Новизна та пріоритетність дисертаційного дослідження підтверджується рішенням Державного комітету України з питань науки та інтелектуальної власності про видачу патенту на винахід згідно заявки № 2000042067 від 01.11.2000 р.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані дані про рівень та структуру захворювань пародонта у вагітних, а також дані про потребу в спеціалізованій лікувально-профілактичній допомозі можуть бути основою для планування здійснення медичної допомоги даному контингенту населення місцевими органами охорони здоров'я.

Вивчення клінічної ефективності застосування мінерального комплексу “Віта” та паралельного дослідження даних біохімічних показників ротової рідини у пацієнток дозволяє рекомендувати зазначений препарат для лікування хронічного катарального гінгівіту у жінок в період вагітності.

Розроблена і теоретично обґрунтована схема профілактики захворювань пародонта, основним напрямком якої є покращання гігієни ротової порожнини та нормалізація стану кислотно-лужного гомеостазу пародонта шляхом застосування антиацидозних препаратів. Запропонований диференційний підхід при проведенні профілактично-лікувальних заходів у жінок залежно від характеру перебігу вагітності.

Особистий внесок здобувача. Автором сформульовані мета і задачі дослідження, розроблена програма виконання науково-дослідної роботи. Самостійно проведені всі клінічні дослідження, систематизація, узагальнення, статистична обробка отриманих результатів та їх аналіз, зроблені наукові висновки. Біохімічні дослідження проведені автором спільно із співробітниками сектору біохімії відділу фармакології і токсикології Одеського науково-дослідного інституту стоматології під керівництвом доктора медичних наук Пахомової В.О. Автор виражає слова щирої подяки співробітникам вищевказаної лабораторії.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи були оприлюднені на науково-практичній конференції лікарів-стоматологів Асоціації стоматологів України (25.02.99., м. Київ), I (VIII) з`їзді Асоціації стоматологів України (30.11.-2.12.99.р., м. Київ), науково-практичній конференції “Актуальні проблеми геріатричної ортопедії” (17.05.-19.05.2000 р., м. Вінниця), III національному конгресі геронтологів і геріатрів України (26-28.09.2000 р., м. Київ), науково-практичній школі-семінарі “Сучасні аспекти клінічної пародонтології: кісткова система та захворювання пародонта” (4-6.10.2000р, м. Євпаторія).

Дисертація апробована на спільному засіданні кафедр терапевтичної стоматології, ортопедичної стоматології, щелепно-лицевої хірургії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика 16.11.2000 р. та на засіданні Апробаційної Ради “Стоматологія” при Національному медичному університет ім. О.О. Богомольця 19.01.2001 р.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 5 наукових праць, в тому числі 4 у виданнях, рекомендованих ВАК України (2 - самостійні, 2 - у співавторстві). Інша публікація - у тезах конференції. Отримано позитивне рішення Українського інституту промислової власності від 01.11.2000 р. на видачу деклараційного патенту на винахід згідно заявки № 2000042067.

Структура дисертації. Дисертація викладена на 172 сторінках комп'ютерного набору, складається із вступу, огляду літератури, розділу матеріал та методи дослідження, трьох розділів власних досліджень, закінчення, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел, який містить 287 найменувань, з них 95 іноземних. Робота ілюстрована 31 рисунком та 34 таблицями.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтована актуальність роботи для стоматології, сформульовані мета і задачі дослідження, показані наукова новизна і практичне значення роботи.

В першому розділі висвітлено питання розповсюдженості та інтенсивності захворювань пародонта, сучасні уявлення про їх етіологію та патогенез у жінок в період вагітності. Показана роль метаболічного ацидозу і процесів вільно-радикального окислення ліпідів у патогенезі захворювань пародонта та шляхи їх корекції.

У другому розділі описані матеріали та методи дослідження, які використовувались у роботі.

Були обстежені 162 вагітні віком від 16 до 40 років. Стоматологічне обстеження вагітних було проведено на базі обласної лікарні м. Києва, лікарні вчених № 2 м. Києва, учбового науково-лікувального стоматологічного об'єднання Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Золотоніської ЦРЛ Черкаської області. Контрольну групу становили 20 жінок з фізіологічним перебігом вагітності, в яких були виявлені інтактні зуби та пародонт без патологічних змін.

Всі вагітні були розділені на 2 групи згідно акушерсько-гінекологічного анамнезу: з фізіологічним (58 осіб) і ускладненим (104 особи) перебігом вагітності. Дані акушерсько-гінекологічного анамнезу отримували із історій хвороб. У процесі дослідження жінки були розділені на групи по віку (I група - 16-20 років, II група - 21-25 років, III група - 26-30 років, IV група - 31-40 років), триместрам (I група - I триместр, II група - II триместр, III група - III триместр) та залежно від кількості перенесених вагітностей (I група - першовагітні, II група - жінки з двома вагітностями в анамнезі, III група - жінки, які мали три і більше вагітностей в анамнезі).

Окремо була виділена група із 25 вагітних віком від 19 до 28 років, яким проводили лікування катарального гінгівіту із застосуванням мінерального комплексу “Віта”.

Стоматологічне обстеження проводили за єдиною методикою згідно рекомендацій ВООЗ (1984). Отримані дані заносили до “Карти пародонтологічного обстеження” (Белоклицкая Г.Ф., 1996), яка була заведена на кожну вагітну. Діагностику захворювань пародонта проводили, користуючись класифікацією Данилевського М.Ф. (1994).

Потребу у лікувально-профілактичних заходах з приводу захворювань пародонта визначали за допомогою міжнародного індексу CPITN (Community periodontal index of treatment need), який рекомендований ВООЗ для епідеміологічних досліджень (Яковлева В.И. и др., 1995).

Стан тканин пародонта оцінювали, користуючись індексом РМА, пробою Шиллера-Писарєва (Яковлева В.И. и др., 1995), індексами ДПІ, КПІ, ІПР (Никитина Т.В., 1982).

У вагітних встановлювали наявність та глибину пародонтальних кишень, втрату кісткової тканини, ступінь кровоточивості ясен та гноєвиділення з пародонтальних кишень (Никитина Т.В., 1982), патологічну рухомість зубів (Боровский Е.В. и др., 1988).

Гігієнічний стан ротової порожнини у вагітних визначали за допомогою індексів Грін-Вермільйона (Боровский Е.В. и др., 1988), Турески, О`Лірі (Пахомов Г.Н., 1982; Никитина Т.В., 1982).

Ротову рідину брали у вагітних в ранковий час натщесерце в кількості 5 мл. У ротовій рідині визначали активність ферментів супероксиддисмутази і глутатіонредуктази, які є важливими критеріями функціонального стану ферментативної системи антиоксидантного захисту тканин пародонта (Путилина Ф.Е., 1982).

Дослідження метаболічної системи регуляції кислотно-лужного гомеостазу ротової рідини включало встановлення активності фруктозодифосфатази (Мешкова Н.П. и др., 1978), визначення вмісту сульфгідрильних груп та дисульфідних зв`язків у водорозчинних білках і низькомолекулярних сполуках (Веревкина И.В. и др., 1977) та окислених і відновлених нікотинамідних коферментів (Прохорова М.Н., 1982).

Статистичну обробку даних дослідження проводили згідно методу Монцевичюте-Ерінгене Г.В. (1964) із використанням t-критерія Ст`юдента.

У третьому розділі описані результати клінічного обстеження вагітних. Показано високу розповсюдженість захворювань пародонта (73%) у вагітних, зростання інтенсивності дистрофічно-запальних процесів в пародонті та погіршення гігієнічного стану порожнини рота на фоні ускладнень вагітності порівняно з фізіологічною вагітністю.

Найбільш частою патологією пародонта був хронічний катаральний гінгівіт - 59%. Гіпертрофічний гінгівіт зустрічався у 12% випадків, а генералізований пародонтит - 29%.

У жінок з фізіологічним перебігом вагітності захворювання пародонта спостерігалися у 62% випадків, тоді як при ускладненому перебігу частота ушкоджень тканин пародонта вища - 79%.

Результати стоматологічного дослідження свідчать про різну питому вагу окремих нозологічних форм в загальній структурі захворювань пародонта у жінок з різним перебігом вагітності. Так, у жінок з фізіологічним перебігом вагітності найбільш частіше зустрічається хронічний катаральний гінгівіт - 67%. Гіпертрофічний гінгівіт виявлено лише у 5%, а генералізований пародонтит - у 28% вагітних. При ускладненнях в перебігу вагітності структура захворювань пародонта дещо змінюється. Це відбувається за рахунок збільшення у 3 рази кількості жінок з гіпертрофічним гінгівітом (15%) і зменшенні на 11% випадків хронічного катарального гінгівіту (56%).

Із збільшенням віку зростає тяжкість дистрофічно-запальних процесів у пародонті. Найбільшу кількість жінок з генералізованим пародонтитом було виявлено у найстаршій (31-40 років) - 88% і лише 4% - у наймолодшій (16-20 років) групі, тоді як максимальне значення випадків катарального гінгівіту навпаки спостерігалось у наймолодшій групі - 82% при 8% серед найстарших вагітних.

Результати аналізу даних обстежень показали, що при ускладненому перебігу вагітності відбувається зростання поширеності захворювань пародонта з віком. Якщо при ускладненнях вагітності у наймолодшій групі жінок захворювання пародонта лише на 14% переважали цю патологію при фізіологічному перебізі, то у найстаршій групі така різниця суттєва - 60%.

Була встановлена залежність частоти захворювань пародонта від кількості перенесених вагітностей. У першовагітних захворювання пародонта спостерігались у 65% випадків, а у жінок, які мали три і більше вагітностей в анамнезі, патологія пародонта була визначена у 80% випадків. Із збільшенням кількості перенесених вагітностей значно погіршується стан тканин пародонта у жінок з ускладненнями вагітності порівняно з її фізіологічним перебігом. Кількість жінок із захворюваннями пародонта при ускладненій вагітності на 55% переважає таких при фізіологічній вагітності при наявності трьох і більше вагітностей в анамнезі, тоді як серед першовагітних подібна різниця значно менша - 16%. Кількість вагітностей також впливає на структуру захворювань пародонта про що свідчить переважання катарального гінгівіту у першовагітних (73%) і генералізованого пародонтиту у жінок, які мали три і більше вагітностей в анамнезі (55,5%).

Результати обстеження показали, що найбільша кількість захворювань пародонта спостерігається у другому триместрі - 50% всієї виявленої патології пародонта. При цьому, значну частину всіх захворювань пародонта становив хронічний катаральний гінгівіт (66%). У третьому триместрі втричі збільшується кількість випадків гіпертрофічного гінгівіту (23%) порівняно з першим та другим триместрами.

При ускладненнях вагітності поширеність захворювань пародонта зростає у третьому триместрі до 79% при 63% у першому та другому триместрах, що вказує на посилення негативного впливу на тканини пародонта ускладнень вагітності із збільшенням її строку.

Результати стоматологічного обстеження показали, що при ускладненнях вагітності значно зростає інтенсивність патологічного процесу у тканинах пародонта. Хронічний катаральний гінгівіт першого ступеня тяжкості зустрічався частіше (75%) ніж другого ступеня при фізіологічному перебігу вагітності, тоді як при її ускладненнях дещо більша питома вага належала катаральному гінгівіту другого ступеня тяжкості (54%). При ускладненнях вагітності хронічний катаральний гінгівіт перебігав важче, з більш вираженими запальними явищами в яснах. Патологічний процес частіше поширювався на край ясен, супроводжувався значною гіперемією та набряком слизової оболонки маргінальних ясен. Це підтверджується достовірним збільшенням індексу РМА (з 0,9±0,07 при фізіологічній вагітності до 1,2±0,07 при ускладненій вагітності, р<0,05), кровоточивості ясен (з 1,8±0,1 до 2,07±0,09, відповідно, р<0,05).

Генералізований пародонтит при ускладненнях вагітності теж мав більш важкий перебіг порівняно з фізіологічною вагітністю. Підтвердженням цьому є збільшення РМА до 2,3±0,05, кровоточивості ясен до 2,8±0,03, ВКТ до 4,0±0,1 при ускладненій вагітності порівняно з її фізіологічним перебігом (2,08±0,09, 2,6±0,04 і 3,5±0,1, відповідно, р<0,05).

Таким чином, очевидно, що захворювання пародонта зустрічаються частіше при ускладненому перебігу вагітності і характеризуються більшою інтенсивністю запального та дистрофічно-запального процесу у тканинах пародонта.

Із збільшенням строку вагітності як при хронічному катаральному гінгівіті, так і при генералізованому пародонтиті, погіршується стан пародонта. Зростає частка хронічного катарального гінгівіту другого ступеня тяжкості у другому та третьому триместрах. Активність запального процесу у тканинах пародонта зростає, про що свідчить посилення кровоточивості ясен із збільшенням строку вагітності (I триместр - 0,8±0,04, III триместр - 1,4±0,03, р<0,05). Найбільша інтенсивність катарального гінгівіту спостерігалась у третьому триместрі. Жінки відмічали спонтанну кровоточивість ясен, біль у яснах під час прийому їжі.

Проведене дослідження показало, що у вагітних всіх вікових груп гігієна ротової порожнини незадовільна. Слід відмітити зростання індексів Грін-Вермільйона і Турески із збільшенням віку: з 1,2±0,05 і 2,9±0,06 у наймолодшій (16-20 років) групі до 1,7±0,06 і 3,2±0,05 у найстаршій (31-40 років) групі, відповідно (р<0,05).

При ускладненнях вагітності встановлено достовірне збільшення величини індексів Грін-Вермільйона до 1,5±0,04 та Турески до 3,1±0,04 порівняно з фізіологічним перебігом вагітності (1,2±0,03 і 2,8±0,04, відповідно, р<0,001). Слід відзначити, що така особливість характерна майже для всіх вікових груп.

Таким чином, незадовільний стан гігієни ротової порожнини у вагітних та значне погіршення його при ускладненому перебігу вагітності сприяє росту активності як запального, так і дистрофічно-запального процесу в тканинах пародонта. Тому важливою віхою профілактики захворювань пародонта у вагітних жінок є раціональна гігієна ротової порожнини. Контроль гігієни рекомендуємо проводити один раз у кожному триместрі при фізіологічному перебігу вагітності, у випадку її ускладненого перебігу - через кожні два місяці протягом вагітності.

У четвертому розділі знайшли відображення результати дослідження метаболічної системи регуляції кислотно-лужного гомеостазу та фізіологічної антиоксидантної системи ротової рідини вагітних. Аналіз біохімічних показників ротової рідини показав, що спостерігається збільшення вмісту SH-груп при катаральному гінгівіті (155±4 ммоль/мл) і генералізованому пародонтиті (156±10ммоль/мл) порівняно з контролем (118±4 ммоль/мл, р<0,05). Величина SH/SS при даних захворюваннях теж зростає порівняно з контролем (катаральний гінгівіт - 0,32±0,01, генералізований пародонтит - 0,34±0,01, контроль - 0,18±0,009, р<0,05). Ці дані свідчать про підвищення відновних властивостей ротової рідини у вагітних з хронічним катаральним гінгівітом і генералізованим пародонтитом, що вказує на розвиток у тканинах пародонта компенсованого метаболічного ацидозу.

У вагітних з генералізованим пародонтитом співвідношення НАД/НАДЧН зменшується до 0,15±0,009 порівняно з контролем (0,21±0,009, р<0,05), що вказує на підвищення рівня іонів водню у ротовій рідині. Слід відмітити при катаральному гінгівіті і генералізованому пародонтиті різницю у величинах вмісту НАДЧН (661±17 та 833±21мкмоль/мл, відповідно, р<0,05). Співвідношення НАД/НАДЧН при цих захворюваннях теж достовірно відрізняється (0,19±0,007 та 0,15±0,009, відповідно, р<0,05). Ці дані свідчать про поглиблення ацидозних явищ у пародонті при генералізованому пародонтиті порівняно з хронічним катаральним гінгівітом.

Отримані результати дослідження активності фермента фруктозодифосфатази у ротовій рідині вагітних свідчать про прискорення процесів глюконеогенезу при захворюваннях пародонта. Активність ферменту збільшилась у два рази як при катаральному гінгівіті, так і при генералізованому пародонтиті з 0,6±0,05 нмоль/с/мл у контролі до 1,2±0,04 та 1,3±0,05 нмоль/с/мл, відповідно (р<0,001). Ці дані підтверджують наявність ацидозного стану в ротовій рідині вагітних при захворюваннях пародонта.

Біохімічні прояви захворювань пародонта у жінок при ускладненнях вагітності відрізняються від її фізіологічного перебігу більшою величиною співвідношення SH/SS (0,36±0,01 проти 0,28±0.01, р<0,05). Слід відмітити зростання активності фруктозодифосфатази з 1,0±0,03нмоль/с/мл при фізіологічній вагітності до 1,3±0,03 нмоль/с/мл у випадку її ускладнень при захворюваннях пародонта (р<0,05). Ці дані вказують на посилення явищ метаболічного ацидозу у пародонті при розвитку дистрофічно-запального процесу у випадку ускладненого перебігу вагітності. При цьому при ускладненнях вагітності найбільш виразні відмінності у величинах активності фруктозодифосфатази (1,3±0,03нмоль/с/мл) порівняно з фізіологічним перебігом вагітності (1,0±0,05 нмоль/с/мл, р<0,05) були виявлені при катаральному гінгівіті. Величина SH/SS при ускладненій вагітності (0,27±0,01) теж достовірно відрізняється від фізіологічної вагітності у випадку катарального гінгівіту (0,36±0,02, р<0,05). Це говорить про негативний вплив ускладнень в перебігу вагітності на розвиток патологічного процесу в пародонті особливо на його початкових стадіях.

Таким чином, для ускладненого перебігу вагітності при захворюваннях пародонта характерне збільшення співвідношення SH/SS і активності фруктозодифосфатази відносно фізіологічного перебігу, що пов`язано з більш сильним розвитком метаболічного ацидозу.

Отже, можна з певністю стверджувати, що важливу роль у виникненні та розвитку захворювань пародонта у вагітних відіграє метаболічний ацидоз. При цьому, зростання поширеності та інтенсивності патологічного процесу при ускладненнях вагітності відбувається на фоні поглиблення явищ метаболічного ацидозу у пародонті. Ці дані визначають необхідність диференційного підходу до профілактики та лікування захворювань пародонта у вагітних із урахуванням даних акушерсько-гінекологічного анамнезу і обов`язковим застосуванням препаратів з антиацидозними властивостями.

Дослідження показників фізіологічної антиоксидантної системи ротової рідини у вагітних виявило підвищення активності супероксиддисмутази (180±2 ум.од.) і глутатіонредуктази (87,0±2,8 нмоль/с/мл) при генералізованому пародонтиті порівняно з контролем (163±8 ум.од. та 56,0±6,0 нмоль/с/мл, відповідно, р<0,05). При цьому, значно більшого значення активність глутатіонредуктази досягає у жінок з ускладненим перебігом вагітності (94,8±1,9 нмоль/с/мл) і відрізняється від такого при фізіологічному перебігу (76,2±3,0 нмоль/с/мл, р<0,05). Ці дані вказують на активацію процесів ВРО у жінок з генералізованим пародонтитом в період вагітності, особливо, при її ускладненнях.

У випадку хронічного катарального гінгівіту активність СОД не відрізняється від контролю, а глутатіонредуктази зменшується як при фізіологічному (35,0±6,2 нмоль/с/мл), так і при ускладненому перебігу вагітності (36±3,6 нмоль/с/мл) порівняно з контролем (56,0±6,0нмоль/с/мл, р<0,05).

Таким чином, при поглибленні дистрофічно-запальних явищ в пародонті посилюються процеси ВРО, які набувають більшої активності на фоні ускладнень вагітності.

В п`ятому розділі представлені дані по клінічній ефективності мінерального комплексу “Віта” у вагітних з катаральним гінгівітом. Мінеральний комплекс “Віта” містить у собі солі натрію, магнію, марганцю, цинку та лимонну кислоту, які, підібрані у певних співвідношеннях, надають цьому засобові антиацидозних властивостей.

Серед вагітних була відібрана група із 25 жінок віком 19-28 років з діагнозом катаральний гінгівіт I та II ступенів тяжкості. Була розроблена схема лікування катарального гінгівіту у вагітних (позитивне рішення на видачу патенту N2000042067). До комплексу лікування входили професійна гігієна та призначення мінерального комплексу “Віта”. Зазначений комплекс приймали по 5г два рази на день та здійснювали аплікації його 2% водним розчином на ясна тривалістю 10-15хв 3-4 рази на день. Курс лікування 4 тижні.

В результаті проведеного лікування значно зменшились запальні явища у яснах усіх вагітних, на що вказує зменшення індексу РМА. Слизова оболонка ясен набула блідо-рожевого кольору, зникли набряк ясен та ясенних сосочків. У процесі лікування припинилась кровоточивість з ясен. Проба Шиллера-Писарєва при 2,5±0,05 до лікування стала після лікування 1,0±0 (р<0,001). Покращився гігієнічний стан ротової порожнини у вагітних, які приймали мінеральний комплекс “Віта”. На це вказує достовірне зменшення індексів Грін-Вермільйона і Турески на кінець лікування (1,0±0,04 та 2,4±0,03, відповідно) порівняно з такими до лікування (1,2±0,04 і 3,0±0,06, відповідно, р<0,05).

Про позитивні зміни у тканинах пародонта свідчать і дані біохімічного дослідження. Було відмічено достовірне (р<0,05) зменшення вмісту тіолових груп з 168±10 мкмоль/мл до 99,4±5 мкмоль/мл в процесі лікування. Співвідношення SH/SS теж зменшилось на кінець лікування (0,18±0,02) порівняно з цим показником до лікування (0,35±0,03, р<0,05).

Крім цього, слід відмітити зменшення активності фруктозодифосфатази з 1,0±0,05 до лікування до 0,3±0,03 нмоль/с/мл після лікування (р<0,001). Ці дані свідчать про пригнічення процесів глюконеогенезу, яке відбувається при підвищенні окисних властивостей тканин пародонта.

Таким чином, застосування мінерального комплексу “Віта” у вагітних з хронічним катаральним гінгівітом сприяло покращанню гігієнічного стану ротової порожнини, зникненню запальних явищ на фоні усунення стану метаболічного ацидозу в пародонті. Це дозволяє нам рекомендувати зазначений мінеральний комплекс для лікування захворювань пародонта у жінок в період вагітності.

Для вивчення профілактичної дії мінерального комплексу “Віта” через 3-5 місяців після пологів було проведено клініко-лабораторне обстеження 10 жінок, які пройшли курс лікування катарального гінгівіту під час вагітності.

Встановлено, що у цих жінок стан пародонта задовільний, відсутні жодні ознаки запального процесу у яснах. Про це свідчать значення індексів РМА, СРІТN, проби Шиллера-Писарєва, які відповідають рівню контроля. Гігієнічний стан ротової порожнини покращився, про що говорить достовірне зменшення індексу Турески з 3,0±0,06 до лікування ХКГ під час вагітності до 2,5±0,03 у післяпологовому періоді (р<0,01).

Біохімічні показники ротової рідини у жінок через 3-5 місяців після пологів відповідають рівню контроля. Таким чином, віддалені результати застосування мінерального комплексу "Віта" під час вагітності вказують на його профілактичний ефект. Тому, з метою профілактики захворювань пародонта рекомендуємо всім вагітним зрошування ротової порожнини 2% водним розчином "Віта" 2 рази на день курсом 2 тижні. Крім цього, жінкам з ускладненим перебігом вагінтості рекомендуємо приймати мінеральний комплекс "Віта" за вказаною раніше схемою при обов`язковій попередній консультації з акушер-гінекологом.

На основі даних власних досліджень про високу розповсюдженість гінгівітів та генералізованого пародонтиту на фоні метаболічного ацидозу у тканинах пародонта у вагітних, а також віддалених результатів застосування мінерального комплексу "Віта" у жінок з ХКГ під час вагітності була розроблена комплексна програма первинної профілактики. Основні напрямки цієї програми:

1. санітарно-просвітня робота;

2. гігієна ротової порожнини;

3. корекція стану кислотно-лужної рівноваги у тканинах пародонта шляхом застосування антиацидозних комплексів;

4. санація порожнини рота.

Санітарно-просвітня робота, як одна із головних форм виховання здорового способу життя повинна проводитись на протязі всього періоду вагітності. Для її практичної реалізації рекомендуємо проводити індивідуальні бесіди, лекції, розповсюджувати пам`ятки, інформаційні листи. Слід роз`яснювати жінкам необхідність санації ротової порожнини, навчати правильному догляду за зубами, давати рекомендації щодо раціонального харчування.

Гігієна порожнини рота повинна включати індивідуальну і професійну з періодичним контролем. Істотне погіршення гігієнічного стану ротової порожнини при захворюваннях пародонта у жінок на фоні ускладнень вагітності дає підставу рекомендувати нам проводити контроль гігієни у жінок з ускладненою вагітністю кожні два місяці, а у жінок з фізіологічним перебігом вагітності - один раз в триместр. Протягом вагітності усім жінкам слід користуватися протизапальними зубними пастами, зубною пастою з 1% вмістом мінерального комплексу "Віта".

Оскільки, за даними нашого клініко-біохімічного дослідження, виникнення та розвиток захворювань пародонта у вагітних супроводжується явищами метаболічного ацидозу у навколозубних тканинах, вважаємо за доцільне використовувати у профілактичних цілях антиацидозні комплекси. Рекомендуємо зрошування слизової оболонки ясен 2% розчином мінерального комплексу "Віта" кратністю 2 рази на день курсом 2 тижні.

Вважаємо, що впровадження запропонованої програми профілактичних заходів дасть можливість запобігти виникненню патологічного процесу в пародонті у жінок під час вагітності.

Висновки

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в удосконаленні профілактики запальних захворювань пародонта при різному перебігу вагітності на основі застосування антиацидозних засобів, що обгрунтовано аналізом ролі кислотно-лужного гомеостазу ротової рідини у розвитку хвороб тканин пародонта.

1. Встановлено високий рівень захворювань тканин пародонта серед вагітних - 73%. Найбільш розповсюдженою патологією пародонта є хронічний катаральний гінгівіт (59%) і генералізований пародонтит (29%), гіпертрофічний гінгівіт зустрічається у 12% випадках. Катаральний гінгівіт і генералізований пародонтит мають більш тяжкий перебіг при ускладненнях вагітності, на що вказує достовірне збільшення індексу РМА та кровоточивості ясен. Незадовільний стан гігієни порожнини рота із значним погіршенням при ускладненому перебізі вагітності сприяє загостренню дистрофічно-запального процесу.

2. Питома вага окремих нозологічних груп у загальній структурі захворювань пародонта у жінок залежить від віку, строку та кількості вагітностей в анамнезі. Такі зміни виражаються у зростанні втричі кількості гіпертрофічного гінгівіту у третьому триместрі порівняно з першим, переважанні катарального гінгівіту у першовагітних (73%) і генералізованого пародонтиту у жінок, які мали три і більше вагітностей (55,5%), максимальному значенні випадків генералізованого пародонтиту у найстаршій (88%) і катарального гінгівіту у наймолодшій віковій групі (82%).

3. Дистрофічно-запальний процес у тканинах пародонта вагітних розвивається на фоні прогресуючих явищ метаболічного ацидозу. Це знайшло своє відображення у достовірному збільшенні співвідношення SH/SS (р<0,05) і зменшенні співвідношення НАД/НАДН (р<0,01), а також підвищенні (р<0,01) активності фруктозодифосфатази. При ускладненій вагітності визначено поглиблення ацидозних змін при розвитку дистрофічно-запального процесу у тканинах пародонта.

4. Застосування антиацидозного мінерального комплексу для лікування катарального гінгівіту у вагітних гальмує запальний процес у тканинах пародонта та покращує гігієнічний стан порожнини рота як безпосередньо після закінчення лікування, так і через 3-5 місяців після пологів. Про це свідчать відповідні значення індексів РМА, кровоточивості ясен, проби Шиллера-Писарєва та індексів гігієни. Отже, мінеральний комплекс здійснює на тканини пародонта як лікувальну, так і профілактичну дію.

5. Лікувально-профілактична ефективність мінерального комплексу відбувається на фоні усунення явищ метаболічного ацидозу і як результат покращання обмінних процесів у пародонті, про що свідчать зменшення співвідношення SH/SS (р<0,05), а також суттєве зменшення (р<0,01) активності фруктозодифосфатази.

6. Отримані клініко-біохімічні дані патогенетично обгрунтовують необхідність застосування у профілактиці захворювань пародонта серед вагітних мінерального комплексу з антиацидозними властивостями Ефективність, простота та загальнодоступність вітчизняного мінерального комплексу дозволяють його рекомендувати для використання у стоматологічній практиці.

Практичні рекомендації

1. Результати клініко-біохімічного дослідження про несприятливий вплив ускладнень вагітності, а також збільшення строку, кількості вагітностей в анамнезі та віку жінок на пародонтальний статус пропонуємо використовувати у практичній медицині при плануванні профілактично-лікувальних заходів серед вагітних.

2. Для оцінки тяжкості дистрофічно-запального процесу у пародонті та його прогнозування, а також для визначення ефективності проведених лікувально-профілактичних заходів серед вагітних рекомендуємо застосовувати показники метаболічної системи регуляції кислотно-лужного гомеостазу та фізіологічної антиоксидантної системи у ротовій рідині.

3. Погіршення гігієни ротової порожнини і зростання поширеності та інтенсивності захворювань пародонта на фоні змін кислотно-лужного гомеостазу ротової рідини у жінок в період вагітності, особливо при її ускладненнях, стали основою для розробки комплексу первинної профілактики. Основними напрямками рекомендованої профілактики захворювань пародонта у вагітних є: санітарно-просвітня робота, гігієна ротової порожнини, корекція кислотно-лужної рівноваги ротової рідини за допомогою застосування антиацидозним комплексів, санація ротової порожнини.

4. Для підвищення ефективності профілактики захворювань пародонта у вагітних пропонується диференційний підхід до проведення профілактичних заходів із врахуванням характеру перебігу вагітності. При фізіологічній вагітності необхідно проводити наступні профілактичні заходи:

- визначення гігієнічного стану ротової порожнини, підбір засобів гігієни, навчання раціональному догляду за ротовою порожниною. Рекомендації щодо застосування протягом усієї вагітності зубної пасти з 1% вмістом мінерального комплексу "Віта", протизапальних зубних паст;

- раціональне харчування, продукти багаті на вітаміни та мікроелементи;

- здоровий спосіб життя, фізичні вправи із врахуванням рекомендацій акушер-гінеколога;

- контроль гігієни слід проводити один раз в триместр;

- зрошування ротової порожнини 2% водним розчином мінерального комплексу "Віта" два рази на день протягом двох тижнів, починаючи з другого триместру проводити два курса профілактики;

- санація ротової порожнини.

При ускладненій вагітності необхідно проводити наступні заходи:

- визначення гігієнічного стану ротової порожнини, підбір засобів гігієни, навчання раціональному догляду за ротовою порожниною. Рекомендуємо протягом усієї вагітності застосовувати зубну пасту з 1% вмістом мінерального комплексу "Віта", протизапальні зубні пасти;

- раціональне харчування, продукти багаті на вітаміни та мікроелементи;

- здоровий спосіб життя, фізичні вправи із врахуванням рекомендацій акушер-гінеколога;

- контроль гігієни слід проводити через кожні два місяці протягом вагітності;

- зрошування ротової порожнини 2% водним розчином мінерального комплексу "Віта" два рази на день протягом двох тижнів, починаючи з другого триместру проводити чотири курси профілактики;

- при обов`язковій попередній консультації акушер-гінеколога приймати мінеральний комплекс по 5г 2 рази на день протягом 4 тижнів;

- санація ротової порожнини.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Структура воспалительных заболеваний пародонта у женщин с физиологическим и осложненным течением беременности// Український медичний альмах. - 1999.- Т.2, №4.- С.125-127.

2. Клінічні особливості запальних захворювань пародонту у жінок з ускладненим перебігом вагітності// Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ. - 2000. - Вип. 9, кн. 1. - С. 606-609.

3. Клинико-биохимические особенности течения катарального гингивита и генерализованного пародонтита при беременности// Современная стоматология. - 2000.- № 2. - С. 41-44 (Співавтори: Белоклицкая Г.Ф., Пахомова В.А., Протункевич О.О.).

4. Обоснование интегральной профилактики воспалительных заболеваний пародонта и кариеса у женщин в период беременности// Вісник стоматології. - 2000. - № 5. - С. 27-29 (Соавторы: Белоклицкая Г.Ф., Пахомова В.А., Протункевич О.О.).

5. Вплив віку на стан пародонту вагітних жінок// Тези доп. III Національного конгресу геронтологів і геріатрів України. - Київ. - 2000. - С. 92 (Співавтори Білоклицька Г.Ф., Пахомова В.О.).

6. Позитивне рішення Українського інституту промислової власності про видачу деклараційного патенту на винахід від 01.11.2000 р. по заявці № 2000042067 від 11.04.2000 р. “Спосіб лікування запальних захворювань пародонту у вагітних жінок” (Співавтори: Білоклицька Г.Ф., Пахомова В.О., Протункевич О.О.).

Размещено на Allbest.ru