Главная Коллекция "Otherreferats" Медицина Гігієнічна оцінка стану харчування працездатного населення в сучасних екологічних умовах

Гігієнічна оцінка стану харчування працездатного населення в сучасних екологічних умовах

Аналіз стану харчування працездатного населення з врахуванням екологічних особливостей територій України. Оцінка вмісту забруднювачів у харчових раціонах населення. Наукове обґрунтування основних напрямків оптимізації харчування населення України.

Рубрика	Медицина
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	07.03.2014
Размер файла	90,4 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця

УДК: 613.2-058(477):614.3:[546.3+175+614.876]

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук

Гігієнічна оцінка стану харчування працездатного населення в сучасних екологічних умовах

14.02.01 "Гігієна"

(медичні науки)

Матасар Ігнат Тимофійович

Київ 2001

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сполуки хімічної та фізичної природи, забруднюючи різні об'єкти, поповнюють групу токсикантів, які тривалий період визначають екологічний стан навколишнього середовища і впливають на здоров'я людини (Ю.І.Кундієв, І.М.Трахтенберг, 1991; А.М.Сердюк, 1998).

Науковими дослідженнями ( В.І.Ципріян,1990; В.Н.Корзун,1992; С.Є. Дейнека та співавт., 2000) доведено, що харчування має модифікуючий вплив при дії токсичних речовин, котрі потрапляють до організму людини.

Катастрофа на Чорнобильській АЕС, забруднення навколишнього середовища промисловими викидами тощо негативно позначились на харчуванні населення України, особливо в зоні Українського Полісся та навколо великих підприємств (В.І.Смоляр, 1986-1992; В.Н.Корзун, 1986-1999; Н.С.Салій, І.Т.Матасар, 1986-1999; О.І.Циганенко і співавт., 1998).

Незважаючи на актуальність проблеми, гігієнічна оцінка стану харчування населення потребує вдосконалення з врахуванням сучасних соціально-економічних умов та екологічної ситуації, які склалися в Україні. Актуальними є подальші наукові дослідження, кінцева мета яких - підвищення ефективності аліментарної корекції та профілактики ранніх клінічних проявів захворювань екологічно залежного генезу на рівні популяції (В.В.Длін, І.М.Османов, З.А. Юр'єва, G.J.S. Flora, P.K.Seth, 1998).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з програмами і планами науково-дослідних робіт інституту. Теми: шифр СН.14.06.0014.87, № держ. реєстрації 01.89.0014981 "Научное обоснование комплекса мероприятий по рационализации питания населения в районах с различной радиационной обстановкой"; шифр ВН.14.06.002091, № держ. реєстрації UA 01002624р "Разработка научно обоснованных рационов питания различных групп населения, проживающих в контролируемых районах Киевской, Житомирской, Черниговской, Ровенской, Черкасской областей с учетом эндемических особенностей этих районов"; шифр ОК.91.259, № держ. реєстрації 0195U011093 "Разработать систему динамического наблюдения за состоянием пищевого статуса населения Украины, загрязненностью продуктов питания ксенобиотиками и оперативного прогнозирования их влияния на здоровье"; шифр ВН.14.06.0063.93, № держ. реєстрації -Б/н, "Изучение фактического питания различных групп населения, проживающего в контролируемых районах. Разработка ВДУ цезия-137 и стронция-90 в пищевых продуктах и питьевой воде населения Украины"; шифрІН.14.06.02.00; № держ. реєстрації - Б/н, "Обосновать эколого-гигиенический мониторинг питания и состояния здоровья населения, проживающего в контролируемых районах 5 областей Украины"; шифр ІН. 14.0601.97, № держ. реєстрації - Б/н, "Розробка норм фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії різних вікових та професійних груп населення України".

Дві НДР виконані за Державною науково-технічною програмою з пріоритетних напрямків розвитку науки і техніки, чотири - в рамках Національної програми України з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту громадян та дві - пошукові.

Дисертант у зазначених НДР був науковим керівником, відповідальним виконавцем або співвиконавцем.

Мета роботи - Гігієнічна оцінка стану фактичного харчування працездатного населення в сучасних екологічних умовах для його оптимізації та зменшення навантаження найбільше розповсюдженими неорганічними забруднювачами.

Завдання досліджень, які зумовлені поставленою метою:

1. Вивчення стану харчування працездатного населення з врахуванням екологічних особливостей територій України:

простеження динаміки стану фактичного харчування населення радіаційно-забруднених регіонів;

оцінка стану харчування населення основних промислових центрів України та жителів м. Києва;

установлення найбільш значимих для здоров'я пріоритетів та недоліків у харчуванні;

установлення рівнів споживання основних продуктів у сучасних умовах та обгрунтування референтного раціону харчування населення України;

наукове обгрунтування норм фізіологічних потреб для працездатного населення України в основних харчових речовинах та енергії.

2. Оцінка вмісту найбільше розповсюджених неорганічних забруднювачів у харчових раціонах працездатного населення основних промислових міст України:

установлення рівнів аліментарного навантаження неорганічними забруднювачами;

оцінка впливу неорганічних забруднювачів на організм людини за умов комбінованої їх дії;

наукове обгрунтування тестів біоіндикації при комбінованій дії на організм найбільше розповсюджених неорганічних забруднювачів харчових раціонів.

3. Наукове обгрунтування сучасних принципів гігієнічного нормування радіонуклідів цезію та стронцію:

розробка теоретичних та практичних аспектів вмісту ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr у продуктах харчування та питній воді;

розробка основних методичних положень та схем розрахунків допустимих рівнів радіонуклідів у продуктах харчування та питній воді;

аналіз структури доз внутрішнього опромінення населення територій України, забруднених радіонуклідами внаслідок аварії на ЧАЕС;

розробка допустимих рівнів пріоритетних радіоактивних речовин у продуктах харчування та питній воді (¹³⁷Сs і ⁹⁰Sr).

4. Наукове обгрунтування методологічних підходів гігієнічного моніторингу стану фактичного харчування працездатного населення в надзвичайних умовах.

5. Наукове обгрунтування основних напрямків оптимізації харчування населення України.

Об'єкт досліджень: харчування працездатного населення в сучасних соціально-економічних та екологічних умовах.

Предмет досліджень: показники якості та безпеки раціонів працездатного населення України, яке проживає у різних екологічних умовах з метою оптимізації харчування та зменшення токсичного навантаження.

Методи досліджень: санітарно-гігієнічні, епідеміологічні (вивчення фактичного харчування), мікробіологічні, біохімічні, імунологічні, морфологічні (вивчення впливу комплексу неорганічних забруднювачів на живі організми), хімічні, фізичні (установлення рівнів активності радіонуклідів та величин вмісту найбільше розповсюджених неорганічних забруднювачів у продуктах та раціонах харчування), математичні (розрахунки хімічного складу і харчової цінності раціонів, оцінка достовірності результатів).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у вивченні сучасного стану фактичного харчування працездатного населення екологічно небезпечних регіонів України.

Вперше проведена оцінка комбінованого надходження з харчовим раціоном свинцю, кадмію, ртуті, миш'яку та нітратів.

Визначені біоіндикаційні тести впливу комплексу найбільше розповсюджених неорганічних забруднювачів на мікро- та макроорганізмах (мутагенність, токсичність, показники морфологічного складу периферичної крові, імунної та антиоксидантної систем, активність трансаміназ).

Обгрунтовані принципи та методологія нормування радіонуклідів у продуктах харчування та питній воді, виходячи з сумації ефективної еквівалентної дози 1 мЗв на рік.

Теоретичне значення досліджень. Розроблено новий методологічний підхід експресної оцінки стану фактичного харчування. Вивчення фактичного харчування дозволило установити більш оптимальні потреби в енергії та основних нутриєнтах.

Установлені біоіндикатори комплексної дії найбільше розповсюджених неорганічних забруднювачів при нетривалому надходженні на живі об'єкти.

На прикладі допустимих рівнів вмісту радіонуклідів¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr у продуктах харчування та питній воді (ДР-97) опрацьовані основні принципи і методичні підходи установлення гігієнічних нормативів вмісту ксенобіотиків у харчових продуктах, що відповідає сучасному рівню наукових знань та базується на референтному раціоні.

Розроблена концепція профілактики аліментарних та аліментарнозалежних захворювань з врахуванням сучасних соціальних та екологічних умов.

Практичне значення досліджень зумовлюється тим, що їх результати використовуються на державному та міжгалузевих рівнях.

Результати досліджень дозволили розробити "Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії", які обгрунтовані з використанням комплексного підходу: врахуванням стану здоров'я та фактичного харчування населення, енергетичних витрат, останніх наукових досягнень в сфері нутриціології, даних метаболізму окремих інгредієнтів їжі, а також соціально-економічних і екологічних умов, які склалися в Україні, що суттєво відрізняє їх від попередніх розподілом професій за важкістю праці, макронутриєнтним складом раціонів, вмістом вітамінів-антиоксидантів та мінеральних елементів захисної дії.

Серед найбільше розповсюджених неорганічних забруднювачів харчових раціонів населення України провідне місце займають свинець, кадмій, миш'як, ртуть та нітрати, моніторинг за вмістом яких необхідно здійснювати.

Для регіонів, які постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС, пріоритетними забруднювачами залишаються ¹³⁷Сs та ⁹⁰Sr.

Розроблені за нашою участю "Норми фізіологічних потреб населення України" в основних харчових речовинах та енергії служать науково-практичною базою для планування виробництва, оцінки резервів продовольчої сировини та продуктів харчування, спеціалізації виробництва продуктів між регіонами, соціального захисту громадян України, а також для формування Державної політики в галузі аграрно-промислового комплексу.

Запропоновані нові підходи до організації роботи санітарно-епідеміологічних установ МОЗ України в уніфікованій системі гігієнічного контролю за станом фактичного харчування та вмістом у харчових раціонах пріоритетних забруднювачів.

ГДК, які регламентують вміст забруднювачів у харчових продуктах, потребують перегляду тому, що рівні надходження цих речовин до організму людини є небезпечними для здоров'я при сучасних соціально-екологічних умовах та величинах споживання основних продуктів.

Впровадження на території України ДР-97 вмісту ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr в продуктах харчування та питній воді дозволяє знизити індивідуальну дозу опромінення до 1 мЗв на рік.

Сформульовані принципи Державної політики в галузі харчування, які конкретизують вимоги Всесвітньої декларації та Плану дій в сфері харчування з врахуванням специфічних умов в Україні.

Результати роботи втілені в наступних нормативних розробках:

Методичні вказівки "Порядок та періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки" (Затв. МОЗ України 11.10.1995 р., №5.08.07/12 32, -К.-1995);

Державний норматив "Допустимі рівні вмісту радіонуклідів¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr в продуктах харчування та питній воді" (Затв. Наказом МОЗ України №225 від 19.08.1997 р.,);

Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії (Введені в дію Наказом МОЗ України №272 від 18.11.1999 р.).

Особистий внесок здобувача. Натурні спостереження, теоретичні дослідження отримані автором особисто.

Методичні документи та матеріали розроблені у складі чотирьох авторських колективів під керівництвом директора Київського НДІ гігієни харчування МОЗ України, д.мед.н., професора В.І.Смоляра, директора Українського науково-гігієнічного центру МОЗ України, д.мед.н., професора, член-кореспондента АМН А.М.Сердюка, директора ВАТ "Український НДІ харчування", д.мед.н., професора, В.Г.Передерія. Державний гігієнічний норматив "Допустимі рівні вмісту ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr в продуктах харчування та питній воді" підготовлені в складі робочої групи, яку очолював вчений секретар Національної комісії з радіаційного захисту населення України (НКРЗУ), д.мед.н., професор В.К.Калина.

Апробація роботи. Результати досліджень оприлюднені на Радіобіологічному з'їзді, 1993 р.; ХІІІ з'їзді гігієністів України, 1995 р.; на міжнародних Чернівецькому (Україна), 1994 р. та 5 Варненському (Болгарія), 1995 р. симпозіумах; на семінарі з міжнародною участю, присвяченому 10-річчю Чорнобильської аварії у рамках Міжнародної спеціалізованої виставки "Чорнобиль: екологія, людина, здоров'я", 1996 р.; на міжнародних науково-практичних конференціях: "Радиационно-экологические и медицинские аспекты последствий аварии на ЧАЭС", 1993 р.; "Проблемы рационального питания детского и взрослого населения, проживающего на территории, пострадавшей в результате аварии на ЧАЭС", 1993 р.; "Чернобыль и здоровье людей", 1993 р., "Радиационно-экологические и медицинские аспекты последствий аварии на ЧАЭС", 1993 р.; "Пути решения проблемы пищевого белка в Украине", 1994 р.; "Чернобыль и здоровье", 1994 р.; "Актуальні проблеми екології і токсикології", 1998 р., та науково-виробничій конференції, присвяченій 100-річчю Національного аграрного університету та 75-річчю кафедри агрохімії та якості сільськогосподарської продукції ім. О.І.Душечкіна, 1998 р.; на консультативній нараді "Розробка плану дій з питань продовольства і харчування для Європейського регіону ВООЗ" Сент-Джумає, Мальта, 8-10 листопада, 1999 р.

Публікації. За матеріалами дисертації опублікована монографія, брошура, 23 статті у наукових фахових виданнях та 9 тезів наукових з'їздів, конгресів, симпозіумів, конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертація містить вступ, огляд літератури, шість розділів власних досліджень, висновки, список використаних джерел та додаток. Основний текст дисертації викладено на 257 сторінках машинопису.

Робота ілюстрована 1 картою-схемою, 4 схемами, 96 таблицями, 12 рисунками, 2 фотокартками. Список використаних джерел нараховує 375 найменувань, із них 119 зарубіжних.

Основний зміст роботи

Програма, об'єкти та методи досліджень. Дослідження включали п'ять основних етапів, кожний із яких в свою чергу мав конкретні завдання другого порядку. Такий дворівневий розподіл завдань забезпечив системність і дав змогу використати результати попереднього етапу не тільки для подальшої роботи, але і для наукового обгрунтування досягнення мети досліджень.

Перший етап передбачав вивчення стану фактичного харчування працездатного населення, яке проживає в регіонах з підвищеним вмістом радіоактивних речовин у навколишньому середовищі, а також жителів індустріально розвинутих міст: Київ, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Нікополь, Черкаси та Шостка. При цьому обстежено працездатне населення третьої групи інтенсивності праці, яке проживало в екологічно небезпечних регіонах не менше п'яти років. Вік обстежених коливався в межах 30-39 років. Їх чисельність обгрунтована математичним методом і склала 5714 осіб. В роботі застосовано анкетно-опитувальний та анкетно-ваговий методи (А.А.Покровський, 1964). Обробка анкет і розрахунки хімічного складу та енергетичної цінності раціонів харчування виконувались за спеціально розробленою нами комп'ютерною програмою.

Забезпеченість жителів екологічно небезпечних регіонів України вітамінами (тіаміном, рибофлавіном, ніацином, аскорбіновою кислотою, N₁-метилнікотинамі-дом) вивчали мг/ годинним методом у пробах сечі, взятої натщесерце. Вміст тіаміну визначався за Вангом-Харісоном, рибофлавіну - за Масленніковою-Гвоздевою, N₁-метилнікотинаміду - за Хаффу-Парлцвейг-Тільденом, аскорбінової кислоти за Тільмансом (В.В.Спірічев, 1984).

Метою другого етапу роботи було вивчення вмісту найбільше розповсюджених неорганічних забруднювачів (СанПиН 42-123-4089-86 "Предельно допустимые концентрации тяжелых металлов и мышьяка в продовольственном сырье и пищевых продуктах" та "Методичні вказівки по визначенню нітратів", 1990) у харчових раціонах населення індустріально розвинутих міст України та установлення біоіндикаторів їх комбінованої дії на організм.

Комбінована дія токсикантів оцінювалась на мікро- та макроорганізмах. В якості тест-моделі були використані гістидинзалежні штами Salmonella typhimu- rium ТА-98 та ТА-100. Дослідження проведені з використанням методики B.Amesa в модифікації І.Р.Бариляка (І.Р.Бариляк, 1996). Дія харчових забруднювачів на макроорганізм вивчалась на 60-ти білих безпородних пацюках-самках із похідною масою 150+15 г протягом тридцяти діб. Тварини першої експериментальної групи одержували екологічно чистий раціон харчування, який містив казеїн, сухі дріжджі, крохмаль, рослинну олію, лярд, целюлозу у величинах, відповідно рекомендаціям Інституту харчування РАМН (Російська Федерація).

Потреба пацюків у мінеральних речовинах покривалася за рахунок спеціальної суміші, приготовленої за Джонсоном-Фостером, в якій вміст заліза не перевищував 350 мкг, міді - 450 мкг, кальцію - 50 мг, фосфору - 45-50 мг, фтору - 30 мкг на добу на тварину.

Тварини кожного дня також вживали суміш синтетичних вітамінів у пропису, який рекомендує РАМН і широко використовується в експериментальних дослідженнях: на 1 кг раціону щодобово - 4 мг тіаміну, 4 мг рибофлавіну, 15 мг нікотин-аміду, 4 мг піридоксину, 15 мг пантотенової кислоти, 30 мкг ціанокобаламіну, 0,3 г інозиту, 2 мг фолієвої кислоти, 1мг холіну, 300 МО ретинолу, 3 мг токоферолу і 300 МО ергокальциферолу на тиждень. Воду пацюки вживали аd libidum і утримувались в умовах віварію.

Друга, експериментальна група пацюків, крім вище зазначених нутриєнтів, вживала токсиканти у вигляді солей: свинець - 0,3 мг, кадмій -0,06 мг, миш'як 0,24 мг, ртуть - 0,028 мг, нітрати 140,0 мг (щодобово на одну тварину).

В ході експерименту вивчали гематологічні показники (Hb, ШОЕ, концентрацію еритроцитів крові, лейкограму) загальноприйнятими методами (М.А.Базарнова, 1988). Для біохімічної характеристики стану внутрішніх органів та систем пацюків були визначені активність аспартат- і аланінамінотрансфераз (КФ.2.6.1.1.; 2.6.1.2.1). Про стан перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) судили за накопиченням малонового діальдегіду (МДА) та дієнових кон'югатів (ДК). Стан антиоксидантної системи оцінювали за активністю каталази (КФ.1.11.1.6) та глутатіонпероксидази (КФ.1.11.1.9). Активність моноамінооксидази (КФ.1.4. 3.4.) визначали в без'ядерних гомогенатах печінки. Біохімічні дослідження виконані з використанням набору хімічних реактивів і методів "Хеманол". Ліпідний обмін в організмі тварин характеризували за вмістом холестерину в сироватці крові, який вивчали за методом Ілька (Е.Л.Ревуцький, 1975).

Протягом експерименту спостерігали за станом пацюків, поїданням кормів, вивчали їх масу тіла, рухову активність за допомогою тесту відкритого поля. Вагові характеристики внутрішніх органів характеризували відношенням їх маси до маси тіла експериментальних тварин в умовних одиницях.

Морфологію тканин печінки, нирок, селезінки, шлунка та товстого кишечника вивчали загальноприйнятими методами (Г.А.Меркулов, 1969). Серійні зрізи товщиною 5-7 мікрон забарвлювали гематоксиліном і еозином за Ерліхом.

Апробація методу біоіндикації проводилась у вигляді натурних спостережень в організованому колективі. Для цього методом випадкової вибірки було відібрано 40 осіб чоловічої статі, віком 18-20 років з середньодобовими енерговитратами 13,8 МДж. Волонтери були розділені на дві групи - контрольну та дослідну. Перша, контрольна група вживала звичайний раціон харчування. Друга група одержувала так званий модифікований раціон харчування, до якого входили рослинні продукти, вирощені без застосування агрохімікатів, в екологічно благополучному регіоні України. Раціони були ідентичні за кількісним, якісним складом та енергетичною цінністю. На початку і в кінці досліджень визначали показники морфологічного складу периферичної крові загальноприйнятими методами (М.А. Базарнова, 1988)., імунної системи (абсолютна кількість лімфоцитів, Е-РУК, Е_а-РУК, рівень імуноглобулінів А, М,G, фагоцитарний індекс, фагоцитарне число), а також деякі біохімічні показники крові (білок, цукор, лужну фосфатазу, білірубін загальний та прямий, тимолову пробу, сечовину, азот сечовини (О.Г.Архипова, 1988), аланін аміно-трансферазу (АлАТ), аспартатамінотрансферазу (АсАТ), креатинін). Біохімічні дослідження виконані з використанням набору хімічних реактивів і методів "Хеманол".

Програма досліджень передбачала наукове обгрунтування допустимих рівнів вмісту радіоактивних цезію та стронцію в харчових продуктах та питній воді (ДР). Радіоактивність ¹³⁷Сs досліджували на НПД типу ДГДК-80 з використанням АІ-80 та АМА-Ф1 в посудині Марінеллі (А.Н.Марей, 1980), рівень активності ⁹⁰Sr - радіохімічним методом (В.Д.Нефедов, 1987). Для розробки ДР нами використано комплексний методологічний підхід (враховували референтні величини споживання продуктів і рівні фактичного забруднення радіонуклідами раціонів харчування, дозові коефіцієнти та критичні групи населення, проводили аналіз структури доз опромінення населення України). Згідно з рекомендаціями ВООЗ допустимий рівень вмісту радіонукліду у продуктах харчування установлюється відповідно до співвідношення:

, (1)

Де:

ДР - допустимий рівень, Бк/ кг;

RLD - значення установленої дози, Зв/ рік;

М - річне споживання продуктів харчування, кг/ рік;

D - питома активність радіонукліду в харчовому продукті, Бк/ кг.

В наступному етапі досліджень науково обгрунтована методологія гігієнічного моніторингу із застосуванням однодобового анкетно-опитувального методу при обмеженій вибірці обстежених. При проведенні цієї роботи був використаний семи- (300 добових раціонів) та однодобовий анкетно-опитувальні методи (240 добових раціонів ) і проведена верифікація одержаних результатів.

Зміна соціально-економічних та екологічних умов обумовила перегляд норм споживання основних харчових речовин та енергії населенням України. У відповідності з вище зазначеним, провідними науковцями в галузі гігієни харчування, за нашою участю, на основі даних, одержаних при виконанні попередніх етапів роботи, науково обгрунтовані та розроблені "Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії".

Використання сучасних методів і опрацювання результатів спостережень в обсягах репрезентативної вибірки дозволило отримати достовірні дані, які були покладені в основу наукового обгрунтування основних напрямків оптимізації харчування населення України.

Результати натурних спостережень і експериментальних досліджень оброблені математично за програмами Microstat, Ері-Rus, Microsoft Exсel та представлені у величинах виміру, прийнятих Міжнародною системою одиниць (СІ). гігієнічний моніторинг фактичне харчування

Графічне зображення виконане із застосуванням програми Boeing graph, GB, Foxgraph на комп'ютері типу IBM PC 586.

Моніторинг фактичного харчування населення екологічно неблагополучних регіонів України. Без наявності даних про стан харчування неможливо виконати рішення Всесвітньої декларації щодо профілактики аліментарних і аліментарнозалежних захворювань та Плану дій у сфері харчування, а також розробити Національну програму харчування та сприяти реалізації Політики харчування населення в Україні.

Аналіз хімічного складу раціонів харчування жителів Українського Полісся свідчить, що за період з 1987 р. по 1995 р. стан харчування суттєво змінився. Енергетична цінність раціонів в 1987 р. була вище рекомендованих величин: серед чоловіків на 26,2 %, серед жінок на 56,1 %.

Дефіцит в енергії серед чоловіків ми спостерігали в 1988 р., який складав 14,5 %. У 1989 р. калорійність раціонів харчування працездатного населення відповідала нормам фізіологічних потреб. У 1992 р. енергетична цінність раціонів чоловіків становила 79,0 %, жінок - 97,2 % від рекомендованих величин, а з 1993 р. по 1995 р. вона знизилася у чоловіків до 70,3 %, у жінок до 86,9 % від добової потреби. При цьому найбільш оптимальні раціони харчування за калорійністю були серед жінок Канівського та Поліського районів. У 1987 р. в раціонах населення спостерігався префіцит основних нутриєнтів (білків, жирів, вуглеводів) при порівнянні з діючими до 1999 р. нормами фізіологічних потреб. В 1988-1989 рр. ми спостерігали тенденцію до зниження величини білків тваринного походження у харчуванні чоловіків. Дефіцит тваринних білків у харчуванні жінок в 1988 р. рівнявся 14,9 %. У 1989 р. цей недолік установлено тільки в Дубровицькому районі (14 %).

В 1992 р. в раціонах чоловіків Поліського, Народичського і Ріпкінського районів була достатня кількість білків. У Дубровицькому та Канівському районах дефіцит цього нутриєнту складав 23,3 % і 18,2 % відповідно. В 1993 р. величина білків на 70 % задовольняла потреби чоловіків (у тваринних - лише на 49,3 %). Вузький асортимент харчових продуктів у 1995 р. привів до дефіциту загального білка у раціонах жителів Народичського, Ріпкінського і Канівського районів. При цьому питома вага білка тваринного походження була недостатньою в харчуванні населення всіх районів, за винятком раціонів чоловіків Поліського району. Відповідно до цього, в період з 1988 р. по 1989 р., у харчуванні населення був недостатній вміст ізолейцину, валіну, фенілаланіну та метіоніну. Дефіцит сірковміщуючих амінокислот у раціонах чоловіків складав 50 %, у жінок - 55-57 % від рекомендованого рівня. В 1992 р. амінокислотний склад був найбільш збалансованим. В період 1993-1995 рр. за сумою незамінних амінокислот недостатність установлена в раціонах харчування жителів Народичського, Ріпкінського та Канівського районів. Жителі обстежених районів в 1987 р. вживали надлишок жирів, а в 1988 р. їх кількість була недостатньою, в 1989 р. - відповідала рекомендованому рівню. У 1992 р. нами зареєстровано оптимальний вміст жирів у харчуванні чоловіків Народичського, Канівського і Дубровицького районів. У Поліському та Ріпкінському районах їх надлишок перевищував 34,3 % та 14,3 % відповідно. У 1993-1995 рр. змінилась структура раціонів харчування за рахунок зниження споживання жирів населенням всіх обстежених районів, крім Канівського в 1993 р. та Поліського у 1995 р. (вище фізіологічних потреб на 39 % та 14,3 % відповідно). Рівень вживання олії протягом всього терміну спостереження не задовольняв потреб, що відобразилось на забезпеченості працездатного населення ПНЖК. Хімічний склад раціонів харчування свідчить, що вживання вуглеводів жителями екологічно небезпечних регіонів в 1987-1989 рр. перевищувало рекомендовані величини. Калорійність раціонів забезпечувалася за рахунок вуглеводів у середньому: для чоловіків на 52,6+2,6 %, для жінок - на 53,3+1,2 % від загальної енергоцінності раціону. Вміст простих вуглеводів в харчуванні в 1987 р. перевищував рекомендовані величини для чоловіків у середньому на 48,7+8,7 г/ добу. У 1988-1989 рр. кількість цукру в раціоні була вище норми на 26,1+6,1 г/ добу. При цьому вміст моно- і дисахаридів у харчування жінок у період до 1989 р. був вище норми фізіологічних потреб на 49,9+7,8 г/ добу, а з 1992 р. по 1995 р.- на 17,2+3,9 г/ добу. Аналіз стану фактичного харчування свідчить про недостатній вміст у раціонах харчових волокон. За період з 1988 р. по 1995 р. надход-ження цих нутриєнтів знизилося в середньому для чоловіків у 2 рази, для жінок - у 2,3 разів. Хімічний склад раціонів свідчить про недостатній вміст в харчуванні ретинолу (навіть із врахуванням -каротину), рибофлавіну і аскорбінової кислоти в період з 1989 р. по 1995 р. Достатня забезпеченість аскорбіновою кислотою раціонів чоловіків спостерігалася лише в 1987 р. та 1988 р., жінок - в 1987 р. З 1989 р. ми виявили дефіцит цього вітаміну в раціонах працездатного населення всіх обстежених районів. Нестача в раціонах харчування чоловіків аскорбінової кислоти досягала 35,5 %, у жінок - 30,5 % від фізіологічних норм, діючих на період до 1999 р. Вміст рибофлавіну в раціонах харчування чоловіків протягом періоду спостереження був недостатній (від декількох відсотків за перші три роки досліджень і до 50 % в 1992-1995 рр.). Незбалансованість раціонів позначилась на дефіциті макро- і мікроелементів (Ca, Cu, I, F).

Протягом всього періоду досліджень, за винятком 1997 р., вміст кальцію у харчуванні був недостатнім. На відміну від кальцію, рівень фосфору був дещо підвищеним в 1987-1989 рр. і їх співвідношення дорівнювало 1,8:2,4. Кількість легкозасвоюваних форм заліза в раціонах харчування жінок була нижче рекомендованих величин у середньому на 29,6-37 %.

Результати вивчення стану фактичного харчування населення радіаційно небезпечних регіонів свідчать про невідповідність харчового раціону вимогам раціонального. Використання м'яса, м'ясопродуктів жінками в 1987 р., а чоловіками протягом 1987-1989 рр. спостереження наближалося до норми. Найбільший дефіцит зазначеного продукту був у раціонах чоловіків Народичського району. Нестача зростала з роками. В 1988 р. жінки одержували 82,2 % м'яса від необхідної кількості. В 1989 р. недостатність цього продукту дорівнювала 22,7 %. Після 1992 р. величина споживання м'яса обстеженим контингентом населення катастрофічно знизилася. Молоком жителі регіонів забезпечувалися незадовільно протягом всього періоду спостереження. Вміст яєць в раціонах харчування не відповідав величинам, запро-грамованим на період до 2000 р. Вживання риби чоловіками задовольняло потреби лише на 5-10 %, за винятком 1987 р. та 1995 р. в Поліському районі; жінки вживали в середньому 50,4 % від добової потреби. Надлишок вживання хліба та хлібобулочних виробів з високосортного борошна спостерігався протягом всього періоду досліджень. Так, в 1987 р. його кількість перевищувала норму в 2,5 рази в харчуванні чоловіків і в 2,1 рази в раціонах жінок. В середньому з 1988 р. по 1995 р. жінки споживали на 135+21,6 % більше хліба та хлібобулочних виробів, ніж рекомендується. Для чоловіків ця величина складала 157,8+19,0 %. Вживання овочів, фруктів, ягід було недостатнім протягом всього періоду досліджень.

Аналіз стану фактичного харчування робітників промислових центрів України свідчить, що навіть в умовах організованого харчування спостерігається деформація продуктових наборів і їх полінутриєнтний дефіцит. Загальна калорійність раціонів складала 1,6+2,4 МДж на добу, що нижче норм фізіологічних потреб на 12,2 %. Кількість загальних білків і білків тваринного походження нижче рекомендованих величин відповідно на 12,8 % та 10,8 %. Рівень загальних жирів був вище норм на 6,6 %. Сумарний вміст вуглеводів не задовольняв потреби: в моно- та дисахаридах на 27,7 %, в полісахаридах на 19,6 %; в пектині -38,0 %. Аналіз мінерального компоненту раціону свідчить про дефіцит калію, кальцію, магнію, міді, марганцю, йоду та фтору на 8,3 %, 2,3 %, 25,2 %, 20,0 %, 16,0 %, 33,3 % та 36,0 % відповідно. Фосфорно-кальцієве співвідношення не відповідало рекомендованому. Вітамінний склад характеризувався недостатністю в-каротину на 50 %, ретинолу на 20 %, ніацину -18,3 % та піридоксину на 10,0 %.

Вивчення стану харчування працездатного населення м. Києва свідчить про його нераціональність. Загальна калорійність раціонів жінок знаходилася в межах допустимої, а недостатня енергетична цінність раціонів харчування чоловіків обумовлена низьким вмістом вуглеводів (при нормі 462,0 г/ добу вживали 327,0+83,1 г/ добу). Величина вживання загальних білків була близькою до норм фізіологічних потреб. Мінеральний компонент середньодобових раціонів чоловіків характеризувався нестачею йоду (50,0 %), фтору (17,0 %), гемового заліза (13,3 %), міді (10,0 %), марганцю (16,0 %), кальцію (7,2 %) та калію (5,6 %). Фосфорно-кальцієве співвідношення складало 1,8:1,0. Раціони харчування жінок за мінеральним складом були більше збалансовані. Вітамінний компонент раціонів характеризувався недостатністю ретинолу (30 % і 20 %), -каротину (26,0 % і 16,7 %), рибофлавіну (17,6 % і 7,0 %) та ніацину (10,0 % і 2,0 %) відповідно в харчуванні чоловіків та жінок.

Вивчення фактичного харчування показало, що раціони населення радіаційно небезпечних регіонів, промислових центрів України та м. Києва деформовані за вмістом пластичних, енергетичних і каталітичних нутриєнтів. Таке харчування не має модифікуючого впливу на прояви екзогенних чинників хімічної та фізичної природи.

Для обгрунтування ГДК забруднювачів та ДР радіонуклідів у продуктах харчування та харчових раціонах необхідні усереднені (референтні) величини, які характеризують стан харчування населення всієї України. Для цього нами використані дані про споживання основних груп продуктів харчування населенням обстежених регіонів України.

Для визначення величини вживання основних продуктів харчування, в т.ч. і овочів, нами проаналізовано 700 літньо-осінніх добових раціонів за 1992 р., коли харчування було найбільш збалансоване. Результати аналізу хімічного складу раціонів свідчать, що чоловіки вживали достатню кількість білків (120,4+23,9 г/ добу при нормі 90 та 102 грамів відповідно для третьої та четвертої груп інтенсивності праці). Жінки вживали в середньому 99,3+12,7 г/добу (при нормі 70 та 81 грамів відповідно для третьої та четвертої груп інтенсивності праці).

Жировий компонент у раціонах харчування як чоловіків, так і жінок наближався до рекомендованого рівня для даної категорії населення і становив відповідно 95,0+13,7 та 72,5+8,4 г/ добу (норма 88-100 г/ добу для чоловіків та 70- 79 г/ добу - для жінок, відповідно для третьої та четвертої груп інтенсивності праці). Кількість вуглеводів у раціонах харчування та їх загальна енергетична цінність були на рівні фізіологічних потреб.

Згідно з рекомендаціями ВООЗ при розробці референтного раціону для регламентації вмісту токсикантів, у тому числі і радіонуклідів, у продуктах харчування слід враховувати споживання зернових, коренеплодів, овочів, фруктів, м'яса, риби і молока.

Середні рівні споживання основних груп продуктів працездатним населенням в літньо-осінні періоди року, кг/ добу (М+m)

Назва продукту	Чоловіки n=350	Жінки n=350	В середньому n=700
Хлібопродукти	0.428+0.072	0.344+0.082	0.386+0.062
М'ясо	0.201+0.032	0.171+0.054	0.186+0.042
Молоко	1.140+0.234	0.904+0.128	1.022+0.180
Риба	0.050+0.018	0.046+0.013	0.048+0.016
Яйця	0.041+0.012	0.029+0.009	0.035+0.011
Картопля	0.462+0.082	0.338+0.078	0.400+0.008
Овочі	0.302+0.049	0.298+0.026	0.300+0.038
Фрукти, ягоди	0.152+0.039	0.148+0.029	0.150+0.034
Всього	2.776+0.548	2.278+0.122	2.527+0.034

З врахуванням цих же рекомендацій, а також винятково важливої ролі картоплі і хліба в харчуванні населення України, нами було визнано за доцільне виділити першу окремим пунктом, об'єднати решту коренеплодів у групу "овочі", а до групи "хліб" віднесено борошняні вироби та крупи. Крім того, перелік основних продуктів, для яких установлюються допустимі концентрації токсикантів, ми вирішили доповнити групою "яйця", які у значній мірі кумулюють ⁹⁰Sr і є істотним джерелом його надходження з раціоном харчування до організму людини.

В структурі та масі раціонів жителів різних регіонів України є певні особливості, зумовлені кліматичними умовами та місцевими традиціями. Є також відмінності в структурі та масі раціонів населення міст і сіл. Виходячи з того, що дія гігієнічних нормативів розповсюджується на всю територію України, нами було визначено, що в розрахунках будуть використовуватися середні величини вживання тільки основних груп продуктів харчування.

Усереднені величини, одержані в результаті зіставлення даних, за визначенням Проблемної комісії з гігієни харчування МОЗ України, є оптимальними для працездатного населення України, і віддзеркалюють фактичні рівні споживання основних груп продуктів харчування.

Фактичні рівні споживання основних продуктів харчування в різних регіонах України та їх співвідношення з величинами, запрограмованими на період до 2000 р., та референтним раціоном, кг/ добу

Назва продукту	Величини, запрограмовані	Власні дослідження (середньодобове споживання)	Усереднені дані (референтний раціон) (min-max)
	на період до 2000 р.	Українське Полісся, n=700	Київ, n=100	Промислові центри України, n=42
Хліб	0.288	0.386+0.062	0.360+0.076	0.394+0.070	0.380 ( 0.360-0.394)
М'ясо	0.223	0.186+0.042	0.184+0.044	0.200+0.013	0.190 (0.184-0.200)
Молоко	1.010	1.022+0.180	1.008+0.310	0.970+0.152	1.000 (0.970-1.022)
Риба	0.055	0.048+0.016	0.046+0.012	0.056+0.006	0.050 (0.046-0.056)
Яйця	0.048	0.035+0.011	0.040+0.030	0.045+0.012	0.040 (0.035-0.045)
Картопля	0.288	0.400+0.008	0.330+0.045	0.350+0.033	0.360 (0.200-0.485)
Овочі	0.285	0.300+0.038	0.275+0.050	0.265+0.031	0.280 (0.220-0.441)
Фрукти, ягоди	0.206	0.150+0.034	0.131+0.17	109.0+0.019	0.130 (0.088-0.223)
Всього	2.403	2.527+0.034	2.374+0.074	2.389+0.055	2.430 (1.497-2.578)

Такий раціон є референтним і рекомендується для оцінки безпечності забруднювачів харчових продуктів у сучасних соціально-економічних умовах.

На основі існуючих ГДК і рівня споживання основних продуктів харчування за референтним раціоном нами проведена оцінка можливого навантаження основними токсикантами.

Як свідчить рисунок, при існуючих ГДК свинцю, кадмію та миш'яку в продуктах харчування, їх навантаження на організм людини за референтним раціоном значно перевищує відповідне допустиме добове надходження (ДДН) у в 4,0; 1,3 та 2,3 разів.

Вміст Pb, Cd та As в основних групах продуктів харчування на рівні ГДК.

Для оцінки можливої токсичності, при діючих ДДН, нами розраховане умовне токсичне навантаження (УТН) референтного раціону за формулою:

УТН = Pb/ДДН+Cd/ДДН+Hg/ДДН+As/ДДН+нітри/ДДН (2)

Розрахунки показали, що його токсичність у 8,6 разів перевищує допустимий індекс сумарного навантаження комплексу забруднювачів.

Тобто, діючі ГДК, які регламентують вміст найбільше розповсюджених неорганічних забруднювачів у харчових продуктах, потребують перегляду, оскільки величини їх надходження до організму є небезпечними для здоров'я людини при сучасних рівнях споживання основних продуктів харчування.

Аналіз вмісту найбільше розповсюджених неорганічних забруднювачів у хар- чуванні працездатного населення обстежених промислових центрів України свідчить, що середній рівень свинцю та миш'яку в деяких раціонах перевищував ДДН. При цьому найвища величина установлена: свинцю - у м. Шостці (0,357+0,117); кадмію - у м. Кривому Розі (0,054+0,008); ртуті - у містах Дніпропетровську та Кривому Розі (0,024+0,0019 і 0,024+0,0013 відповідно); миш'яку у м. Києві (0,298+0,0054), нітратів - у м. Черкасах (190,0+30,2), (мг/ добу).

Забрудненість раціонів обстежених міст за трьома із п'яти контамінантів, які перевищували ДДН, виявлено у м. Києві (свинець, миш'як та кадмій відповідно у 100 %, 100 % та 28,6 % проб). У містах Шостка (100 % проб за вмістом миш'яку), Черкаси, Кривий Ріг, Дніпропетровськ та Дніпродзержинськ (28,6 % проб за вмістом свинцю) перевищували ДДН. У містах Черкаси, Шостка, Дніпродзержинськ вміст кадмію та нітратів у 14,3 % проб перевищував ДДН. У м. Кривому Розі 14,3 % проб за рівнем кадмію перевищували ДДН та 14,3 % проб за вмістом свинцю знаходилися на межі допустимого надходження.

Вміст найбільше розповсюджених неорганічних забруднювачів в добових раціонах працездатного населення промислових міст України, мг (M+m; min-max; n=7)

Міста

Свинець

Кадмій

Ртуть

Миш'як

Нітрати

Київ

0.350+0.045

(0.250-0.500)

0.047+0.011

(0.015-0.069)

0.012+0.005

(0.011-0.015)

0.298+0.0054

(0.165-0.425)

96.70+18.13

(30.20-139.0)

Черкаси

0.150+0.045

(0.070-0.280)

0.042+0.018

(0.025-0.071)

0.023+0.007

(0.025-0.031)

0.100+0.030

(0.090-0.140)

190.0+30.2

(30.9-300.5)

Шостка

0.357+0.117

(0.057-0.687)

0.028+0.014

(0.003-0.077)

0.015+0.004

(0.011-0.019)

0.262+0.054

(0.185-0.430)

20.70+5.49

(5.70-30.90)

Кривий Ріг

0.249+0.048

(0.130-0.450)

0.054+0.008

(0.033-0.087)

0.024+0.0013

(0.019-0.029)

0.134+0.0046

(0.120-0.150)

33.3+17.9

(4.7-103.5)

Дніпропетровськ

0.174+0.059

(0.058-0.450)

0.043+0.007

(0.025-0.070)

0.016+0.0008

(0.014-0.017)

0.130+0.0063

(0.110-0.140)

170.0+67.7

(4.4-344.5)

Дніпродзержинськ

0.149+0.032

(0.058-0.250)

0.050+0.008

(0.035-0.086)

0.024+0.0019

(0.020-0.030)

0.110+0.0130

(0.090-0.150)

104.7+50.8

(10.0-377.9)

Нікополь

0.147+0.014

(0.099-0.190)

0.045+0.010

(0.020-0.085)

0.022+0.007

(0.017-0.027)

0.065+0.024

(0.040-0.120)

71.5+62.5

(3.7-258.9)

Допустиме добове надходження

0.24

0.07

0.05

0.14

300

Найчастіше реєструвались випадки підвищеного вмісту в раціонах харчування свинцю, миш'яку (раціони у всіх обстежених містах за винятком м. Нікополь), кадмію (у п'яти із семи обстежених міст) та нітратів (у чотирьох із семи обстежених міст).

Результати розрахунків загального навантаження найбільше розповсюдженими неорганічними забруднювачами свідчать, що індекс УТН раціонів харчування населення обстежених промислових міст України значно вищий, ніж у непромислових регіонах, який за нашими розрахунками становив 1,02.

Негативна дія забруднювачів навколишнього середовища проявляється певними фізіологічними змінами в живих організмах.

Умовне токсичне навантаження найбільше розповсюдженими неорганічними забруднювачами раціонів харчування працездатного населення

Київ

Шостка

Кривий Ріг

Дніпропетровськ

Черкаси

Дніпродзержинськ

Нікополь

Непромислові

регіони

4.8

4,1

3,4

3,2

3,0

2,9

2,4

1,02

Тест-модельна оцінка дії комплексу неорганічних забруднювачів на культуру Salmonella typhimurium штамів ТА-98 та ТА-100 показала, що біоіндикаторами, при значеннях УТН 0,5, є токсичність, а при УТН >0,5 і мутагенний ефект.

Експериментальні дослідження по установленню біоіндикаторів негативної дії комплексу найбільше розповсюджених неорганічних забруднювачів на білих безпородних пацюках-самках показали, що надходження з раціоном харчування зазначених токсикантів призводить до порушення обмінних процесів в організмі та зміни структури тканин внутрішніх органів тварин.

Найбільш інформативними біоіндикаторами комбінованої дії забруднювачів харчових раціонів експериментальних тварин є:

морфологічні показники периферичної крові (рівень гемоглобіну, чисельність нейтрофілів, палочкоядерних та загальних лейкоцитів);

біохімічні показники, які характеризують процеси перекисного окислення ліпідів та активність ферментів антиоксидантної системи;

морфологічні зміни внутрішніх органів.

Натурні спостереження по установленню можливих відхилень в організмі людини в сучасних умовах проводились з використанням звичайного та модифікованого харчування. Результати досліджень раціонів харчування свідчать, що у звичайному та модифікованому раціонах вміст свинцю, кадмію, миш'яку, ртуті та нітратів знаходився нижче ДДН. При цьому модифікований раціон, за рахунок заміни овочевого компоненту на екологічно чисті продукти, мав УТН в 1,8 разів менше, ніж звичайний. Залишкова кількість кадмію в харчуванні волонтерів знаходилася в межах допустимого добового надходження, а вміст свинцю у звичайному раціоні в двадцять разів перевищував аналогічний показник модифікованого раціону. Овочі раціонів найменше були забруднені миш'яком. Вміст останнього був нижчий ДДН у звичайному та модифікованому харчуванні в 7 та в 27,5 разів, а концентрація ртуті в 0,2 та 1,7 разів відповідно. Вміст нітратів в обох раціонах був нижчий ДДН в 1,8 разів (перша група) та в 2,9 рази (друга група).

Забруднювачі харчових продуктів, потрапляючи до організму людини, викликають відповідні зміни, направлені на адаптацію до тих чи інших умов.

Характеристика морфологічного складу периферичної крові волонтерів (M+m)

Показники	Фонові, n=40	Третій тиждень спостережень
		перша група (звичайний раціон), n=20	друга група (модифікований раціон),n=20
Hb, г/ л	149.0+4.0	144.8+6.9	152.3+3.3
Еритроцити, х10¹²/л	4.5+0.2	4.5+0.3	4.4+0.1
Лейкоцити, х10¹²/л	5.3+0.3	5.3+0.6	5.4+0.3
Базофіли, %	0.6+0.1	0.5+0.3	-
Еозинофіли, %	4.5+0.9	4+0.8	6.4+1.2
Нейтрофіли:
палочкоядерні, %	4.8+0.7	6.7+0.8	4.3+1.3
сегментоядерні, %	53.6+2.4	53.2+4.3	58.0+2.5
лімфоцити, %	24.5+2.2	27.7+3.8	27.0+4.1
моноцити, %	9.5+0.9	8.0+2.1	12.7+2.6
ШОЕ, мм/ ч	5.4+0.6	6.2+0.2**	2.6+0.6*

Примітки: *) - різниця з базовими показниками;

**) - різниця між групами, р<0,05.

Дослідження показників периферичної крові свідчить, що зміна умов харчування суттєво не впливає на рівень гемоглобіну. Проте цей показник серед осіб, які вживали звичайний раціон, мав тенденцію до зниження, а в групі, яка знаходилась на модифікованому харчуванні, навпаки, підвищився.

У крові добровольців, які вживали звичайний раціон харчування, в кінці 3-го тижня з початку спостережень виявлено зменшення числа базофілів і еозинофілів на 16,7 % і 11,1 % відповідно, при порівнянні з фоновими показниками. Чисельність палочкоядерних нейтрофілів зросла на 39,6 %, лімфоцитів - на 13,1 %, а кількість моноцитів навпаки зменшилась на 15,8 %. ШОЕ статистично достовірно підвищилось при порівнянні з фоновими показниками. Проте всі показники знаходились в межах фізіологічної норми. Можна припустити, що тенденція до збільшення швидкості осадження еритроцитів (від 5,4 мм/ годину до 6,2 мм/ годину) викликана порушенням диференціації клітин, виходом їх молодих форм у кров'яне русло і, безумовно, більш високою токсичністю раціону. Аналіз показників, які характеризують морфологічний склад периферичної крові волонтерів другої групи, свідчить, що кількість еритроцитів у кінці 3-го тижня з початку досліджень знаходилась також у межах прийнятої норми. Але з боку лейкоцитарної формули установлені певні відмінності, при порівнянні з фоновими показниками. Так, кількість еозинофілів зросла на 42,2 %, а базофілів та плазмоцитів у периферичній крові волонтерів другої групи не виявлено. Рівень палочкоядерних нейтрофілів знизився на 10,4 %, а сегментоядерних нейтрофілів, лімфоцитів та моноцитів навпаки - зріс на 8,2 %, 10,2 % та 33,7 %, відповідно. ШОЕ знизилась у 2 рази при порівнянні з фоновими показниками.

Тенденція до змін в периферичній крові волонтерів, можливо, обумовлена станом репаративно-регенеративних процесів в організмі та якістю харчування.

Н.О.Дихтяренко та ін., 1995, показали, що найбільш критичною для імунної системи є 21-а доба.

У відповідності з цим на початку і в кінці 3-го тижня досліджень проведено біохімічні аналізи, результати яких свідчать про певну розбіжність між показниками у осіб, які вживали звичайний та модифікований раціони.

Абсолютна кількість лімфоцитів у обох обстежених групах була менше нижньої межі норми як на початку, так і через три тижні досліджень. В цей період рівень Е-РУК достовірно зріс в групі, яка вживала модифікований раціон. Кількість теофілінрезистентних лімфоцитів протягом періоду спостережень була зменшена в обох групах, а величина Е-РУК на початку досліджень була нижче загальноприйнятої норми на 30,0 %. Кількість теофілінчутливих Е-РУК достовірно підвищилась порівняно з вихідними даними на 9,7 % у першій групі та знизилась на 10,7 % у другій групі обстежених.

Такі зміни свідчать про нормалізацію процесу дозрівання Т-клітин серед осіб, які вживали модифікований раціон харчування, а зниження токсичності раціону сприяє уповільненню старіння клітин і подовженню їх функціонування (Фред Дж. Шиффман, 2000).

Більш виражені зміни ми спостерігали з боку В-лімфоцитів, де нами установлено підвищення Еа-РУК при порівнянні з фоновими показниками на 13,7 % та 30,7 % відповідно для першої та другої груп обстежених.

Абсолютний рівень В-лімфоцитів в кінці 3-го тижня спостережень у другій дослідній групі відповідав нормі, а в першій був нижче на 25 %. Аналіз даних вмісту імуноглобулінів показує, що фонові показники Ig А, М, і G були в середньому на 20 % меншими прийнятої норми. Низький вміст Ig М може свідчити про знижену антиоксидантну резистентність організму. Рівень Ig А і G в кінці 3-го тижня досліджень у групі з модифікованим раціоном харчування оптимізувався.

Показники Т-ланки імунної системи периферичної крові волонтерів (M+m)

		Третій тиждень спостережень
Показники	фонові, n=40	перша група (звичайний раціон), n=20	друга група (модифікований раціон), n=20
Абсолютна кількість лімфоцитів, Х10⁹/л	1.39+0.1	1.4+0.3	1.5+0.3
Е-РУК	%	32.8+5.5	49.3+5.8	43.2+1.9*
	Х10⁹/л	0.42+0.05	0.72+0.25	0.62+0.15
Активні Т-лімфоцити), Х10⁹/л	0.24+0.04	0.04+0.02	0.1+0.07
Теофілінрезис-	%	22.3+4.5	21.3+3.5	17.7+1.7*
тентні	Х10⁹/л	0.28+0.07	0.31+0.10	0.25+0.08

Примітка :*) різниця достовірна при порівнянні з нормою, р<0,05.

Виявлені зміни з боку імунної системи свідчать про певні відмінності при порівнянні з вихідними даними і загальноприйнятими нормами. Такі відхилення, на нашу думку, пов'язані з дією найбільше розповсюджених неорганічних забруднювачів, тому що зменшення навантаження сприяє покращанню показників імунобіологічної реактивності організму.

Вивчення біохімічних показників сироватки крові добровольців показало, що за період натурних спостережень в обох групах рівні білка крові відповідали фізіологічній нормі.

Показники В-ланки імунної системи та фагоцитарної активності нейтрофільних гранулоцитів периферичної крові волонтерів (M+m)

Показники	фонові, n=40	Третій тиждень спостережень
		перша група (звичайний раціон), n=20	друга група (модифікований раціон), n=20
Еа-РУК, %	20.5+4.0	23.3+4.9	26.8+2.4
х 10⁹	0.3+0.13	0.3+0.2	0.4+0.2

Страница:

автореферат "Гігієнічна оцінка стану харчування працездатного населення в сучасних екологічних умовах" скачать

Подобные документы

Проблеми в харчуванні українців
Значення їжі, її головні компоненти, функції та чинники, що їх забезпечують. Харчування та здоров'я населення України. Класифікація хвороб аліментарного генєзу. Головні причини порушення структури харчування. Державна політика в галузі харчування.

реферат [3,1 M], добавлен 23.11.2010
Гігієнічна оцінка харчування та стану здоров’я старшокласників, які розпочали навчання з шести- та семирічного віку
Ознайомлення з результатами гігієнічної оцінки особливостей харчування та стану здоров’я школярів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів. Вивчення режиму харчування та режиму дня, а також рівня споживання основних видів харчових продуктів.

статья [26,4 K], добавлен 07.02.2018
Гігієничне обґрунтування хімічної безпеки харчування населення в умовах індустріального регіону
Погіршення здоров’я населення. Забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів індустріального і аграрного регіонів токсичними елементами. Заходи, які дозволять зменшити ризик потрапляння ксенобіотиків з продуктами харчування до організму.

автореферат [58,4 K], добавлен 09.03.2009
Гігієнічна характеристика вмісту селену в об’єктах навколишнього середовища і організмі людини та його вплив на показники здоров’я населення екологічно несприятливого регіону
Селеновий статус організму людини. Гігієнічна оцінка вмісту селену в навколишньому середовищі та організмі людини, його вплив на показники здоров’я як наукове обґрунтування розробки профілактичних заходів. Біомоніторинг селену та інших мікроелементів.

автореферат [56,6 K], добавлен 09.03.2009
Дослідження структури здорового способу життя населення
Загальний огляд проблем стану здоров'я населення на сучасному етапі, аналіз причин їх виникнення та факторів розвитку. Особливості стилю життя сучасної людини. Здоровий спосіб життя як чинник формування, збереження і зміцнення здоров'я населення.

курсовая работа [433,7 K], добавлен 05.01.2011
Вітаміни та їх значення в житті людини
Використання харчування в ролі лікувального засобу. Значення білків, жирів і вуглеводів в харчуванні людини та їх норми. Порушення правильного харчування як причина деяких захворювань. Види вітамінів та способи визначення їх вмісту в харчових продуктах.

реферат [26,9 K], добавлен 04.09.2009
Загальні основи соціальної медицини
Мета соціальної медицини та організації охорони здоров'я. Дослідження місця соціальної медицини в системі соціального управління. Вивчення стану здоров'я населення та процесів його відтворення. Аналіз схеми впливу на здоров'я населення факторів ризику.

реферат [29,1 K], добавлен 19.11.2014
Сучасні теорії харчування, їх фізіологічне обґрунтування
Основи раціонального харчування, поняття та джерела вітамінів, їх класифікація. Обмін та перетворення речовин в організмі. Основні функції води та її значення. Сучасні теорії харчування, суть часткового голодування. Веганська дієта та складання меню.

курсовая работа [53,1 K], добавлен 22.12.2009
Екологічно-гігієнічние обґрунтування регламентів безпечного застосування сучасних хімічних засобів захисту яблуневих садів
Застосування хімічних засобів захисту плодових насаджень та потенційна небезпека забруднення ними об’єктів навколишнього середовища, що створює загрозу як для здоров’я населення. Токсиколого-гігієнічна оцінка сучасних хімічних засобів захисту садів.

автореферат [86,6 K], добавлен 12.03.2009
Раціональне харчування як фактор здоров'я
Проблема раціонального харчування, яке відповідає фізичним потребам організму для забезпечення фізичного здоров'я й активної трудової діяльності. Хвороби людини, які пов'язані з особливостями харчування. Коротка огляд найпопулярніших оздоровчих дієт.

реферат [16,3 K], добавлен 28.02.2010

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка стану харчування працездатного населення в сучасних екологічних умовах"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.