Клініко-імунологічна характеристика хворих на ревматоїдний та реактивний артрити при наявності пілоричного хелікобактеріозу та дисбактеріозу кишечнику

Ерадикація пілоричного хелікобактеріозу.

Хворим на РА (25 пацієнтів) та постентероколітичний РеА (8 пацієнтів) з множинними ерозивними та виразковими ураженнями СО гастродуоденальної зони при наявності НР-інфекції проводилась ерадикація хелікобактеріозу із застосуванням амоксіциліну (2 г/добу), омепразолу (80 мг/добу), метронідазолу (1,5 г/добу) протягом 7 днів, з подальшим прийомом омепразолу у підтримуючий дозі (20мг) протягом 3-4 тижнів. Через 4-6 тижнів після проведення ерадикації хворим повторно проводилась ФЕГДС з біопсією і визначенням НР уреазним тестом. Ерадикація із застосуванням потрійної терапії була ефективною у 84,0% хворих на РА і у 87,5% хворих на РеА. Виразки зарубцювались у 77,0% хворих з виразками при РА та у всіх (двох) хворих на РеА, епітелізація ерозивних ушкоджень відбулась у 83,3% хворих на РА та у 83,5% хворих на РеА. Погіршення стану СО гастродуоденальної зони не зафіксовано в жодному випадку.

Контрольний огляд хворих через 2 місяці після ерадикації показав, що кількість хворих зі скаргами на шлункову диспепсію істотно зменшилась після ерадикації хелікобактерозу.

Висновки

1. Встановлено, що наявність дисбактеріозу кишечника ІІІ-ІV ступенів, пілоричного хелікобактеріозу у хворих на РА та постентероколітичний РеА характеризується розвитком імунодефіцитного стану, аутоімунних розладів, формуванням важкого клінічного перебігу артритів з розвитком ерозивно-виразкових уражень слизової оболонки гастродуоденальної зони, на основі чого обгрунтовано включення в комплексне лікування даного контингенту хворих препарату лактобацил для корекції кишечного мікробіоценозу та проведення ерадикації пілоричного хелікобактеріозу для покращення стану слизової оболонки гастродуоденальної зони, що вирішує одне з актуальних завдань ревматології.

2. Для хворих на РА та постентероколітичний РеА характерні невиразкові ураження слизової оболонки гастродуоденальної зони, які виявлені у 72,8% хворих на РА та 86,4% хворих на РеА; виразкові ураження достовірно частіше розвиваються у хворих на РА (у 25,2% пацієнтів), ніж у хворих на постентероколітичний РеА (у 3,6% пацієнтів). Частота множинних ерозивних та виразкових уражень слизової оболонки гастродуоденальної зони у хворих на РА достовірно зростає зі збільшенням активності артриту, та при лікуванні хворих із застосуванням нестероїдних протизапальних засобів в комплексі з метотрексатом.

3. Пілоричний хелікобактер виявлено у 72,8% хворих на РА та 52,2% хворих на постентероколітичний РеА, частота виявлення Helicobacter pylori достовірно зростає зі збільшенням активності артриту у хворих на РА та зі збільшенням ступеню важкості дисбактеріозу кишечника у хворих на постентероколітичний РеА. У хворих на РА пілоричний хелікобактеріоз збільшує частоту виникнення множинних ерозивних і виразкових уражень, у хворих на постентероколітичний РеА - поодиноких та множинних ерозивних і виразкових уражень слизової оболонки гастродуоденальної зони.

4. Перебіг постентероколітичного РеА у хворих з дисбактеріозом кишечника ІІІ-ІV ступенів в поєднанні з пілоричним хелікобактеріозом характеризується розвитком імунодефіцитного стану у 64,4% хворих, ерозивно-виразкових уражень слизової оболонки гастродуоденальної зони у 76,0% хворих, поліартриту з ураженням суглобів верхніх кінцівок у 57,0% хворих, сакроілеїту у 60,8% хворих, алергічних шкірних реакцій у 30,4% хворих.

5. Перебіг РА у хворих з дисбактеріозом кишечника ІІІ-IV ступенів характеризується збільшенням важкості імунних порушень та уражень СО гастродуоденальної зони, підвищенням частоти формування системних проявів артриту та симптомів кишечної диспепсії відносно хворих з незначними змінами стану мікробіоценозу кишечника, що проявляється достовірним збільшенням кількості ЦІК, IgA, IgM, IgG у хворих з аутоімунним синдромом, зниженням кількості CD4-, CD8-лімфоцитів, IgM у хворих з імунодефіцитним станом, розвитком множинних ерозивних і виразкових уражень слизової оболонки гастродуоденальної зони у 60,9%, формуванням системності захворювання у 31,5% хворих, симптомів кишечної диспепсії - у 45,6% хворих.

6. Для хворих на постентероколітичний РеА характерним є дисбактеріоз кишечника ІІІ-ІV ступенів, обумовлений збільшенням кількості умовно-патогенних мікроорганізмів (75,6%) та їх асоціацій (64,8%), без істотної залежності мікробного пейзажу кишечника від попередньої медикаментозної терапії за виключенням кандидозного дисбактеріозу, характерного для хворих, лікованих із застосуванням глюкокортикостероїдів.

7. Для хворих на РА характерним є дисбактеріоз кишечника ІІІ-ІV ступенів, обумовлений дефіцитом лактобацил (86,8%) та біфідофлори (60,2%) зі збільшенням кількості умовно-патогенних мікроорганізмів у 56,0% хворих та дисбактеріоз, обумовлений збільшенням кількості Clostridia perfringens (19,6% хворих) з наявністю істотних відмінностей мікробного пейзажу кишечника в залежності від виду попередньої медикаментозної терапії.

8. Ефективність ерадикації пілоричного хелікобактеріозу із застосуванням "потрійної терапії" (амоксіцилін, метронідазол, омепразол) становить 84,0% у хворих на РА і в 87,5% у хворих на постентероколітичний РеА, дозволяє досягти епітелізацію ерозій слизової оболонки гастродуоденальної зони у 85,2% хворих на РА та у 83,5% хворих на РеА і рубцювання виразок - у 74,7% хворих на РА та в 100% виразкових уражень у хворих на РеА.

9. Застосування в комплексному лікуванні хворих на РА та постентероколітичний РеА лактобацил, активованих на фітосередовищі достовірно покращує стан мікробіоценозу кишечника, істотно зменшує прояви кишечної диспепсії, покращує динаміку суглобового синдрому, супроводжується істотним збільшенням відносної кількості CD4-лімфоцитів та нормалізацією концентрації IgA в сироватці крові.

Практичні рекомендації

1. Для покращення стану СО гастродуоденальної зони у хворих на РА та постентерколітинчий РеА на фоні прийому медикаментозної терапї рекомендується проведення ерадикації пілоричного хелікобактеріозу у НР-позитивних хворих з ендоскопічно підтвердженими множинними ерозіями, виразками СО. Ефективним методом ерадикації у цього контингету хворих є застосування "потрійної терапії" (омепразол, амоксіцилін, метронідазол).

2. Враховуючи значну поширеність порушень мікробіоценозу кишечника у хворих на РА та постентероколітичний РеА, які часто супроводжуються симптомами кишечної диспепсії, алергічними реакціями, імунними порушеннями, рекомендується проводити бактеріологічне обстеження цього контингенту хворих і корекцію виявлених порушень. Для корекції дисбактеріозу ефективним є застосування фітоеубіотичної композиції на основі ромашки лікарської та "Лактобактерину сухого".

Список опублікованих наукових праць за темою дисертації

1. Лисенко Г.І., Теслюк Л.В., Нікольська О.І. Стан мікробіоценоза кишечника у хворих ревматоїдним та реактивним артритами// Журнал практичного лікаря.- 1999.- №1.- С. 36-37.

2. Лисенко Г.І., Теслюк Л.В. Вплив пілоричного хелікобактеріозу та дисбактеріозу кишечника на імунологічні показники та клінічний перебіг артритів//Ліки України.-2000.-№7-8 (36-37).-С.62-63.

3. Лысенко Г.И., Матюха Л.Ф., Теслюк Л.В., Бенца Т.М. Применение селективных ингибиторов ЦОГ-2 эффективный и безопасный путь лечения ревматических заболеваний//Проблеми остеології.- 1999.-т.2, №1.- С. 58-61.

4. Лисенко Г.І., Теслюк Л.В. Вплив пілоричного хелікобактеріозу та його ерадикації на стан гастродуоденальної зони у хворих артритами// Гастроентерологія.-Дніпропетровськ: Український НДІ гастроентерології.-2000.-Випуск 31.-С.242-247.

5. Лисенко Г.І., Теслюк Л.В. Хелікобактерна інфекція - можливий фактор ризику розвитку гастродуоденальних уражень при ревматичних захворюваннях//Зб. наукових праць співробітників КМАПО.-Київ.-1998.- вип. 7, книга 1.- С. 437-441.

6. Лысенко Г.И., Матюха Л.Ф., Теслюк Л.В., Бенца Т.М. Применение селективных ингибиторов ЦОГ-2 - новое направление терапии ревматических заболеваний//Проблемы медицины.- 1999.- №4(8).- С. 18-20.

7. Лысенко Г.И., Теслюк Л.В., Крыжная О.Н., Правдивая В.Ф., Вакуленко Е.Ф. Опыт применения препарата Сорбилин в комплексном лечении больных с гастроэнтерологической и ревматологической патологией// Матеріали науково-практичної конференції "Актуальні проблеми внутрішньої патології та післядипломної підготовки лікарів-терапевтів".- Київ, 1996.- С. 187-189.

8. Теслюк Л.В. Состояние слизистой оболочки желудка и инфицированность Helicobacter pylori у больных ревматоидным и реактивным артритами//Зб. наукових праць ХХ ювілейної конференції молодих вчених Київської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України.-Київ, 1997.-С. 118-121.

9. Ганджа І.М., Лисенко Г.І., Теслюк Л.В. Інфекційні і імунологічні чинники у розвитку артритів//Матеріали наукових праць ІІ Національного Конгресу ревматологів України, Київ, 16-19 вересня 1997.- С. 87-88.

10. Лисенко Г.І., Теслюк Л.В. Хелікобактерна інфекція як можливий індуктор гастродуоденальних уражень при ревматичних захворюваннях//Тези ХІV з"їзду терапевтів України.- Київ.- 1998.- С.84-85.

11. Лисенко Г.І., Теслюк Л.В. Хелікобактерна інфекція, імунні порушення та ураження шлунково-кишкового тракту у хворих ревматоїдним та реактивним артритами//Матеріали науково-практичної конференції "Сучасні проблеми кардіології та ревматології".- Київ.- 1998.- С.150-151.

12. Лысенко Г.И., Теслюк Л.В. Дисбактериоз кишечника у ревматологических больных// Материалы научно-практической конференции, посвященной 100-летию со дня рождения М.А. Ясиновского "Актуальные вопросы ревматологии".- Одесса.- 1999.- С. 45.

13. G. Lysenko, L. Tesluk. The Gastrodoudenal Damages in Arthritis Patients//6th Europien Conference on general Practice & Family Medicine. "Patients care - values and trends in general practice". -Vienna, July 2-6, 2000.-P. 90-91.

14. G. Lysenko, L. Tesluk. The Role of Helicobacter pylori in the Development of Gastroduodenal Damages in Arthritis Patients//Annual Europien Congress of Rheumatology EULAR 2000. Nice, 21-24 June 2000.-Annals of the Rheumatic Deseases.-2000.-Vol.59, suppl.1.-P.115.

Размещено на Allbest.ru