Механізми розвитку, клініка і корекція порушення сексуального здоров’я при цукровому діабеті у жінок

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Міністерство охорони здоров'я України

Харківська медична академія післядипломної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

«Механізми розвитку, клініка і корекція порушення сексуального здоров'я при цукровому діабеті у жінок»

Бахтєєва Тетяна Дмитрівна

Харків - 2000

Вступ

Актуальність теми. Порушення сексуального здоров'я - одне з найчастіших ускладнень цукрового діабету, найпоширенішого ендокринного захворювання. Сексуальна дисфункція, за даними різних авторів, спостерігається у 24,7 - 75,0% хворих чоловіків (В.М. Прихожан, 1967; Г.С. Васильченко, 1983) і 30% жінок (за даними ВОЗ, 1977). У свою чергу ці порушення стають причиною сексуальної дисгармонії подружньої пари, що спричиняє нещасливі шлюби, а нерідко й розпад сім'ї.

Ця обставина, а також той факт, що цукровий діабет нерідко уражає осіб молодого, найактивнішого віку, визначають не тільки медичне, а й велике соціальне значення розглядуваної проблеми.

Якщо сексуальна дисфункція у чоловіків, хворих на діабет, привертала увагу багатьох дослідників, що вивчали її причини, питання клініки, патогенезу і лікування (А.А. Мартиненко, 1985; А.Є. Акопян, 1990; S.B. Jensen et al., 1977; G. Wagner, R. Green, 1985 та ін.), то сексуальні розлади у жінок розглядаються в окремих працях зарубіжних авторів P. Schneider-Engel et al., 1985; L.V. Campbell et al., 1989), причому здобуті дані (в основному про клінічні прояви сексуальних порушень) далеко не однозначні, а трактування їх багато в чому суперечливе. Крім того, в тих випадках, коли постає питання про патогенез сексуальних порушень при цукровому діабеті, не враховується парний характер сексуальної функції і багато вимірність її забезпечення, роль нейрогуморальних, нейросудинних і особливо-психогенних і соціогенних чинників у її порушенні.

Тим часом відомо, що цукровий діабет, як і будь-яке хронічне, невиліковне захворювання, змінює психіку людини, а в багатьох випадках і її соціальний статус (Б.В. Михайлов, 1996; А.К. Напрєєнко, 1996; С.І. Табачников, 1997). Це зумовлює необхідність вивчення не тільки пов'язаних із діабетом нейросудинних та нейрогуморальних змін в організмі хворих, але й соціогенних та психогенних чинників, які роблять суттєвий, а нерідко й основний внесок у розвиток сексуальної дисфункції при цукровому діабеті. Складний патогенез сексуальних розладів при цьому захворюванні жінок, причини, механізми розвитку і клінічні прояви спричиненої ними сексуальної дисгармонії подружньої пари вивчено зовсім недостатньо. Не розроблено у зв'язку з цим і сучасні методи діагностики, і систему ефективної корекції досліджуваної патології.

Усе сказане визначило актуальність і необхідність проведення цього дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано у відповідності з планом наукових досліджень Харківської медичної академії післядипломної освіти за темою "Соціальні, психологічні, біологічні чинники в етіології і патогенезі, корекції і профілактиці порушень сексуального здоров'я" (реєстр. № 0195U020613).

Мета і задачі дослідження. Мета роботи - на основі системного міждисциплінарного підходу виявити причини і механізми розвитку сексуальної дисгармонії подружньої пари при цукровому діабеті у жінок і розробити систему її корекції.

Для досягнення зазначеної мети в роботі було поставлено такі задачі.

1. Вивчити стан сексуального здоров'я подружжя до виникнення цукрового діабету у дружини.

2. Дослідити причини й умови розвитку сексуальної дисфункції у жінок при цукровому діабеті.

3. Виявити особливості взаємодії соматичних та психологічних чинників у ґенезі сексуальної дисфункції та їх клінічні прояви при даному захворюванні.

4. Дослідити причини, механізми розвитку і прояви сексуальної дисгармонії подружньої пари при цукровому діабеті у дружини.

5. Розробити систему корекції сексуальної дисгармонії при зазначеній патології.

Об'єкт дослідження - порушення сексуального здоров'я подружньої пари, в якій жінка хворіє на цукровий діабет.

Предмет дослідження - механізми розвитку, клініка і корекція порушення сексуального здоров'я при цукровому діабеті у жінок.

Методи дослідження - клінічні методи дослідження соматичного і неврологічного стану; психопатологічні методи; системно-структурний аналіз сексуального здоров'я; клініко- та експериментально-психологічні методи вивчення відмінностей особистості і взаємин хворих та їх чоловіків; соціологічне дослідження соціального і мікро-соціального стану подружжя; методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше виявлено два варіанти сексуальної дисгармонії подружньої пари: зумовлений вторинною сексуальною дисфункцією у жінки і первинною сексуальною дезадаптацією подружжя. Показано залежність виникнення і відмінностей сексуальної дисфункції у хворих жінок від наявності дистальної і вісцеральної нейропатії, стану нейрогуморальної і психічної регуляції сексуальної функції, типу статевої конституції та віку хворих. Вперше визначено причини й умови розвитку сексуальної дисгармонії подружньої пари при цукровому діабеті у жінки внаслідок первинної сексуальної дезадаптації подружжя. Новим є підхід до досліджуваної патології з урахуванням ролі соціальних, психологічних, соціально-психологічних і соматичних чинників у забезпеченні сексуального здоров'я.

Практичне значення мають визначене співвідношення соматогенних і психогенних чинників при сексуальних розладах у жінок, хворих на цукровий діабет, виявлення клінічних особливостей цих розладів, перебігу та проявів зумовленої ними дисгармонії подружньої пари.

Суттєве значення для клінічної практики має запропонована система коригувальних заходів при сексуальній дисгармонії подружньої пари, в якій дружина хвора на цукровий діабет, що включає лікування основного захворювання та його ускладнень, у тому числі нейросудинних розладів і сексуальної дисфункції, і психотерапевтичну корекцію сексуальної дисгармонії, побудовану з урахуванням сексуальної функції не тільки дружини, а й чоловіка, і ступеня адаптації подружжя на всіх рівнях взаємодії.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом виконано планування і проведення всіх представлених у цій роботі досліджень. Особисто автором здійснено комплексне клінічне (в тому числі системно-структурний аналіз сексуального здоров'я), клініко-психологічне, експериментально-психологічне та соціологічне обстеження 95 подружніх пар, в яких дружини хворіли на інсулінозалежний цукровий діабет. Усім пацієнтам особисто автором надано психотерапевтичну допомогу. Дисертантом виділено й описано сексуальну дисфункцію при цукровому діабеті у жінок і клінічні форми сексуальної дезадаптації подружжя при цій патології, розроблено патогенетичне обґрунтовану систему психотерапевтичної корекції сексуальної дисгармонії подружньої пари. Статистичну обробку здобутих у дослідженні даних та їх наукову інтерпретацію виконано самим автором.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися на науково-практичній конференції з міжнародною участю, присвяченій десятиріччю кафедри медичної сексології та медичної психології ХІУЛ (1997 р.); на засіданнях Харківського науково-медичного товариства (1998, 1999 рр.), Донецького обласного товариства ендокринологів (1999 р.), Донецького обласного товариства психіатрів (1999 р.); на науково-практичній конференції "Платоновские чтения" (Харків, 2000 р.).

Результати проведеного дослідження впроваджено в лікувальну практику відділення сімейно-психологічної допомоги Харківського обласного психоневрологічного диспансеру, у педагогічний процес на кафедрі сексології та медичної психології і кафедрі неврології Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 4 самостійних статті у фахових наукових виданнях.

сексуальний діабет соматичний цукровий

1. Характеристика спостереження піддослідних

Під нашим спостереженням було 95 подружніх пар, в яких дружини хворіли на інсулінозалежний цукровий діабет. У 79 (83,4%) парах відзначалися сексуальні розлади у дружини і сексуальна дисгармонія. Ці подружні пари склали першу, основну групу обстежених. У решти 16 (17,4%) пар, незважаючи на наявність цукрового діабету у дружини, сексуальних порушень у неї і сексуальної дисгармонії подружньої пари не відзначалося. Ці подружні пари склали другу групу, обстежену як контрольна.

Більшість обстежених були віком від 31 до 50 років.

Давність захворювання більш ніж у половини (66,6%) хворих першої групи становила від 6 до 10 років, у більшості обстежених другої групи вона була меншою - найчастіше від 1 до 5 років.

У жодного з обстежених не було в анамнезі, до розвитку цукрового діабету, органічних уражень центральної нервової системи.

Тривалість сексуального розладу від 1 до 5 років спостерігалася у 58 (61,1%) хворих, від 5 до 10 років - у 16 (17,4%), понад 10 років - у 5 (5,2%) людей.

Як правило, цукровий діабет передував появі сексуальних порушень, і лише у 5 хворих (5,2%) відзначалася обернена залежність.

Серед хворих першої групи діабет середньої тяжкості визначався у 45 (47,5%) жінок і важка форма діабету - у 34 (36,5%). У другій групі у 10 (10,3%) хворих мала місце середня тяжкість захворювання і у 6 (6,2%) - тяжкий його перебіг.

Вивчення залежності давності сексуальних порушень від віку хворих і давності діабету показало, що виникнення сексуальних розладів у більшій мірі залежить від віку хворих, ніж від давності цукрового діабету.

До комплексного обстеження подружніх пар входило, окрім клінічних та інструментальних досліджень, вивчення психологічних, соціально-психологічних, соціальних характеристик подружніх подружжя, соматобіологічних та індивідуальних особливостей сексуальної функції хворих та їхніх чоловіків з урахуванням багато вимірності її забезпечення.

У процесі клінічного обстеження подружжя вивчали їхні скарги, анамнез життя і хвороби, соматичний стан, зокрема, проводили неврологічне (особливо іннервації органів статевої системи), гінекологічне і спеціальне сексологічне дослідження.

Вивчаючи механізми розвитку сексуальної дисгармонії у подружніх пар, що були під спостереженням, використовували розроблений В.В. Кришталем (1997) системний аналіз сексуального здоров'я за його інтегральним критеріями та за компонентами і складовими.

2. Системний підхід до вивчення порушень сексуального здоров'я

є однією з основних вимог до сучасного дослідження. Системний аналіз сексуального здоров'я передбачає, в залежності від рівня взаємодії подружжя, виділення його соціального, психологічного, соціально-психологічного та біологічного (анатомо-фізіологічного) компонентів, а також їхніх складових: соціокультурної та інформаційно-оцінної складових соціального компонента, нейрогуморальної, нейрорегуляторної (кортикальної, субкортикальної, спінальної, рецепторної, вегетативної), психічної і генітальної складових анатомо-фізіологічного компонента.

Системний аналіз стану сексуального здоров'я проводили у п'ять етапів. На першому етапі оцінювали стан його компонентів і складових у кожного з подружжя, на другому визначався ступінь ураження компонентів, що дало можливість встановити частку участі кожного з них у ґенезі порушення сексуального здоров'я. На третьому етапі визначали форму його порушення; на четвертому формулювали клінічний діагноз із врахуванням стану біологічного, соціального, психологічного та соціально-психологічного компонентів сексуального здоров'я. На п'ятому етапі давали діагностичний висновок для подружньої пари.

З метою визначення ролі неврологічних порушень у ґенезі сексуальної дисфункції вивчали стан генітальних рефлексів жінок, зокрема кавернозних рефлексів.

Сексуальну чуттєвість досліджували за допомогою вібраційних тестів, застосовуючи електровібратор із частотою коливань 60 Гц. Про зниження чуттєвості судили за збільшенням середньої величини порогу чуттєвості клітора, промежини, піхви.

Клініко-психологічне обстеження було спрямовано на з'ясування диспозицій особистості подружжя і мотивів їхнього вступу до шлюбу. Експериментально-психологічне обстеження мало на меті виявлення особистісних відмінностей і міжособистісних відносин подружжя. Систему відносин подружжя вивчали за методом семантичного диференціалу Ch.E. Osgood, самооцінку - за методикою Q-сортування G.R. Rogers.

Для дослідження чинників, що негативно впливають на сексуальні відносини подружжя (сексуальної тривожності, сексуальної депресії і сексуальної занепокоєності) нами була використана шкала сексуальності W.E. Snell, D.R. Papini (1989), що містила три підшкали: самооцінки своїх сексуальних можливостей, сексуальної занепокоєності і сексуальної депресії.

Размещено на Allbest.ru