Гінекологічні розладнання у дівчат-підлітків, що опановують фах монтажник радіоелектронної апаратури та приладів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 618.176+618.12-002]-053.71-057.14: 613.647

Гінекологічні розладнання у дівчат-підлітків, що опановують фах монтажник радіоелектронної апаратури та приладів

14.01.01 -- Акушерство та гінекологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Вирва Олена Євгенівна

Харків 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському науково-дослідному інституті охорони здоров'я дітей та підлітків, МОЗ України, м. Харків.

Захист дисертації відбудеться “25” листопада 1999 р. о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д64.600.01 при Харківському державному медичному університеті (310022, м. Харків, пр. Леніна 4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету (м. Харків, пр. Леніна 4).

Автореферат розісланий “22” жовтня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, канд. мед. наук, доцент Танько О.П.

статевий гінекологічний радіоелектронний кров

АНОТАЦІЯ

Вирва О.Є. Гінекологічні розладнання у дівчат-підлітків, що опановують фах монтажник радіоелектронної апаратури та приладів. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 -- акушерство та гінекологія. -- Харківський державний медичний університет, Харків, 1999 р.

Дисертаційна робота присвячена вивченню частоти й характеру гінекологічних розладнань у дівчат-підлітків, що опановують в ПТУ названий фах, в зв'язку з учбово-професійними умовами навчання. Виявлені зміни у функціональному стані яєчників та перекисного окислення ліпідів -- процесі, що відображає порушення кліткового метаболізму ліпідів в умовах негативного впливу промислових факторів на статеву систему учнів. Доказана доцільність використання комплексу лікувально-профілактичних засобів, які розроблені з урахуванням особливостей репродуктивної системи дівчат за умови навчання та впливу промислових факторів.

Ключові слова: гінекологічні розладнання, дівчата-підлітки, сумарні естрогени, перекисне окислення ліпідів, арборизація слизу слини.

SUMMARY

Vyrva H. Frequency and structure of gynecology diseases at young girls studied the speciality the assembler of radioelectronic instruments and devices. -- Manuscript.

Thesis of a candidate's degree by speciality 14.01.01 -- gynecology and obstetrics. -- Kharkov State Medical University, Kharkov, 1999.

The frequency of gynecology disease is increased in twice because owing industrial practice factors influence on young girls state. Change is by functional condition of ovaries. It isaccompanied by activation peroxide oxidation of lipids and downturn antioxidation system of organism protection. The system of treatment methods permits to normalize the processes of young-girls sexual system and the processes of peroxide oxidation of lipids.

Keywords: gynecology diseases, young girls, summary estrogens, peroxide oxidation of lipids, mucus saliva arborization.

АННОТАЦИЯ

Вырва Е.Е. Гинекологические расстройства у девушек-подростков, осваивающих профессию монтажник радиоэлектронной аппаратуры и приборов. -- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 -- акушерство и гинекология, Харьковский государственный медицинский университет, Харьков, 1999 г.

Диссертационная работа содержит результаты исследования частоты и характера гинекологических расстройств у девушек-подростков, осваивающих в ПТУ профессию монтажник радиоэлектронной аппаратуры и приборов.

При изучении гинекологических заболеваний у данного контингента учащихся выявлено, что к третьему году обучения частота гинекологических нарушений была почти в два раза выше (31,45,5%), чем у девушек первого года обучения (16,64,6%). Учитывая наличие ряда учебно-производственных факторов, способных отрицательно воздействовать на состояние здоровья девочки-подростка, можно полагать, что на рост гинекологических заболеваний повлияли: длительное нахождение в вынужденной рабочей позе и гиподинамия, ведущие к застойной гиперемии органов малого таза, выраженное статическое напряжение мышц шеи, спины, верхних и нижних конечностей, напряжение зрительного анализатора.

К концу третьего года обучения случаи нарушения менструальной функции увеличились вдвое, наиболее частой патологией был гипоменструальный синдром, частота которого увеличилась в 4 раза. Имело место достоверное увеличение случаев воспалительных заболеваний (более, чем в 3 раза).

Результаты изучения арборизации слизи слюны и экскреции суммарных эстрогенов с суточной мочой свидетельствовали о достоверном снижении эстрогенпродуцирующей функции яичников у девушек к третьему году обучения.

Изучение процессов ПОЛ показало усиление свободнорадикального окисления в случаях гинекологической патологии в виде увеличения концентрации ДК и МДА в сыворотке крови. Длительно протекающие случаи гипоменструального синдрома, аменореи, ЮМК характеризовались значительным снижением концентрации фермента каталазы, а случаи острых воспалительных гинекологических заболеваний и обострение хронических процессов характеризовались активацией антиоксидантной системы защиты.

Разработанный комплекс мероприятий, направленный на предупреждение, лечение гинекологических расстройств и оптимизацию профессиональной адаптации этого контингента учащихся, включал коррекцию санитарно-гигиенических условий труда и отдыха учащихся, а также использование витаминно-лекарственных препаратов. В витаминно-лекарственный комплекс входили: аскорбиновая кислота, токоферола ацетат, ксантинола никотинат, фолиевая кислота, метионин.

В результате применения разработанного комплекса частота гинекологической патологии в основной группе практически не превышала соответствующий показатель, полученный у девушек при поступлении в училище и характерный для популяции, а также была в 2 раза ниже, чем у учащихся третьего года обучения, не получавших вышеуказанного комплекса.

Эффективность применения лечебно-оздоровительных мероприятий подтверждалась и лабораторными показателями -- нормализацией экскреции эстрогенов, процессов ПОЛ.

Ключевые слова: гинекологические расстройства, девушки-подростки, суммарные эстрогены, перекисное окисление липидов, арборизация слизи слюны.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед найважливіших питань науково-практичної медицини особлива значимість належить проблемі збереження і зміцнення здоров'я дівчаток і дівчат, що визначає їхню фертильність в майбутньому, а також рівень здоров'я майбутніх поколінь (Н.Г.Гойда, 1995, 1997; I.С.Смiян, 1997; М.I.Хижняк та співавт., 1992).

Особливо важливий для дівчаток -- підлітковий період. Це той критичний вік, коли наявні захворювання, в тому числі гінекологічні, можуть мати серйозні наслідки, виявляючи істотний вплив на формування репродуктивного здоров'я.

Значне збільшення випадків неплідності та різноманітних ускладнень вагітності і пологів, пов'язаних з порушенням функції репродуктивної системи, що виникають ще в період її становлення, різноманітність їхніх клінічних проявів в підлітковому віці, складність діагностики, а також незадовільні результати лікування залишають проблему гінекологічних розладів в цьому періоді в числі важливих та невирішених. Актуальною є розробка нових методологічних підходів до її вирішення.

Перспективним, з цих позицій, слід визнати методи виявлення та ефективного лікування різноманітних розладів статевої системи на самих ранніх етапах їхнього формування. Виходячи з того, що порушення генеративної функції, що спостерігаються у жінок оптимального фертильного віку, надто часто є продовженням або наслідком гінекологічних розладів, що сформувалися ще в пубертатному періоді, доцільним є їхнє попередження, діагностика та проведення реабілітаційних заходів вже в ювенільному віці (В.Ф.Петербузька та співавт., 1994).

В теперішній час доведений несприятливий вплив багатьох зовнішньосередових факторів, в тому числі й техногенних, як на організм жінок в цілому, так і на його специфічні функції. Небезпека виникнення зазначених розладів зростає в період нестійкості регуляторних механізмів, що формують становлення статевої системи.

Враховуючи складність сучасних процесів виробництва, навчання професії проводиться вже в підлітковому віці. Основною базою професійної підготовки молоді до високопродуктивної праці є професійно-технічні училища (ПТУ). Проблема охорони здоров'я дівчат, що опановують робітничі професії в ПТУ, заслуговує особливої уваги, оскільки множинні фактори навчально-виробничого процесу виявляють на організм дівчат в пубертатний період більш виражений вплив, ніж на організм юнаків, що пояснюється віковими фізіологічними відмінностями їхніх адаптивних систем.

Незважаючи на автоматизацію і механізацію промислових процесів, удосконалення нових технологій, в більшості галузей радіотехнічної промисловості умови праці пов'язані з негативним впливом на організм працівників комплексу професійно-промислових факторів. До теперішнього часу не існує чіткого уявлення про техногенний вплив фаху монтажник радіоелектронної апаратури та приладів на характер і частоту гінекологічних розладнань у дівчат-підлітків. Велике значення має і та обставина, що цей фах є переважно жіночім.

Виявлення, попередження та терапія гінекологічної патології у дівчат-підлітків, пов'язаної з різними шкідливими впливами зовнішньої середи, в тому числі і професійними чинниками, є важливою медико-соціальною проблемою, вирішення якої тісно пов'язане з програмою збереження та відновлення репродуктивного здоров'я жіночого населення України. Це визначає актуальність, медичну, соціальну і економічну значимість проведеного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Результати досліджень увійшли як фрагменти в праці, виконані в Українському НДІ охорони здоров'я дітей і підлітків: “Новые подходы к повышению эффективности профилактики гинекологических заболеваний у девочек, девушек-подростков; способы их лечения и реабилитации”. Шифр теми: Цф 430/4. № держреєстрації: 0194U023943 1996.

Мета роботи: Визначення впливу умов праці на стан статевої системи дівчат-підлітків, що навчаються в ПТУ радіотехнічного профілю, та розробка комплексу заходів, спрямованих на зниження у них гінекологічних захворювань.

Для реалізації мети були поставлені наступні задачі:

1. Вивчити стан статевої системи дівчат-підлітків на етапах освоєння фаху монтажник радіоелектронної апаратури та приладів. Визначити частоту і структуру гінекологічної патології у дівчат-учнів з урахуванням характеру фаха.

2. З метою верифікації діагнозу гінекологічної патології у дівчат-учнів, окрім клінічних засобів дослідження, провести: ехосонографію внутрішніх статевих органів, вивчення арборизації слизу слини в динаміці менструального циклу, екскреції з добовою сечею сумарних естрогенів, нейтральних 17-КС.

3. Дати санітарно-гігієнічну характеристику умов навчання дівчат-підлітків в ПТУ. Скласти професіографічну характеристику спеціальності монтажник радіоелектронної апаратури та приладів.

4. Вивчити стан процесів перекисного окислення ліпідів в сироватці крові у дівчаток-підлітків без гінекологічних захворювань та у дівчаток, які мають гінекологічні розлади.

5. Вивчити особливості антиоксидантної системи у зазначених контингентів обстежуваних.

6. Розробити комплекс санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на попередження та лікування гінекологічних захворювань у дівчат, що навчаються в ПТУ.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше розроблено характеристику стану статевої системи дівчат-підлітків, що опановують професію монтажник радіоелектронної апаратури та приладів; встановлено частоту й структуру гінекологічної патології у цього контингенту в динаміці навчання, визначено їхній зв'язок з умовами навчання, особливостями та специфікою професії, що освоюється, виявлені зміни в стані перекисного окислення ліпідів у дівчат-підлітків як процесу, що відображає порушення клітинного метаболізму ліпідів в умовах шкідливого впливу виробничих факторів на організм учнів. Вперше впроваджений комплекс санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, що розроблений з урахуванням особливостей функціонального стану яєчників, умов навчання й характеру виробничих факторів, які негативно впливають на репродуктивну систему, і направлений на попередження та терапію гінекологічної патології, що формується у зазначених контингентів дівчат-учнів.

Практичне значення отриманих результатів. Визначені частота та структура гінекологічних захворювань у дівчат-підлітків, що опановують фах монтажник радіоелектронної апаратури, та їх зв'язок зі шкідливим впливом навчально-виробничих факторів даного фаху на стан репродуктивної системи. Приведені докази щодо змін в гормональному статуті та процесах перекисного окислення ліпідів у учнів з гінекологічною патологією. Встановлено необхідність контролю за станом статевої системи дівчаток-підлітків в процесі навчання.

Запропоновано лікувально-оздоровчий комплекс заходів, які корегують менструальну функцію учнів. Розроблено систему організаційних, санітарно-гігієнічних, профілактичних та лікувальних заходів щодо поліпшення умов праці, зменшення шкідливого технологічного впливу, нормалізації функціонального стану статевої системи дівчат-підлітків, що сприяє попередженню виникнення у них гінекологічних порушень та зниженню їх частоти наприкінці навчання.

Розроблений автором комплекс лікувально-оздоровчих заходів впроваджується в практику підліткових кабінетів м. Харкова, дитячого відділення ХНДІОТ, ПТУ №3, 9, 10, 14, 40 м. Харкова.

Особистий внесок автора. Особисто автором виконано: вивчення статевої системи дівчат-учнів ПТУ в динаміці всього періоду навчання (3 роки); визначення частоти та структури гінекологічної патології та її зв'язок з умовами та режимом навчання; клінічні, біохімічні, санітарно-гігієнічні дослідження; теоретичне узагальнення та інтерпретація отриманих результатів; розробка комплексу санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, що спрямовані на профілактику та лікування гінекологічних захворювань дівчат-підлітків та оцінка їх ефективності; статистична обробка отриманих даних; впровадження результатів досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації представлені на:

науково-практичній конференції молодих вчених Українського НДІ ОЗДП (Харків, 1994);

обласній науково-практичній конференції “Социальные и клинические аспекты нейросоматической патологии у лиц молодого возраста” (Харків, 1994);

підсумковій науково-практичній конференції Українського НДІ ОЗДП (Харків, 1994);

Українській науково-практичній конференції “Актуальные проблемы лечения и реабилитации подростков с соматическими и психическими заболеваниями” (Харків, 1995);

науково-практичній конференції лікарів-гінекологів дитячого та підліткового віку України (Одесса, 1995);

засіданні наукового товариства акушерів-гінекологів (Харків, 1997);

науково-практичній конференції “Медико-соціальні аспекти стану здоров'я дітей та підлітків” (Харків, 1998).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових робіт, 6 з яких особисті, 4 -- у фахових виданнях.

Обсяг та структура дисертації. Робота містить 168 сторінок машинописного тексту і складається з вступу, 7 розділів, висновків, переліка літератури та додатку. Дисертація містить 23 малюнка та 38 таблиць на 36 сторінках. Список літератури складається з 267 джерел, з них -- 52 джерела іноземних авторів.

2. ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Під наглядом знаходилось 136 дівчат в віці 15-18 років, що навчалися в ПТУ №3 м. Харкова.

Дослідження включало вивчення санітарно-гігієнічних умов навчання, режиму дня і відпочинку, клінічні дослідження -- анамнез життя, характер менструальної функції, фізичний розвиток, ступінь розвитку вторинних статевих відзнак, гінекологічний статус, ультразвукове сканування органів малого тазу, арборизацію слизу слини (засіб З.Д.Шкиряк-Нижнік, Е.І.Непочатова-Курашкевич); біохімічні -- екскрецію з добовою сечею сумарних естрогенів (по Nakao і Aizauve), 17_КС (засіб Arector в модифікації М.А.Крехової), вивчення процесів ПОЛ -- змісту дієнових кон'югатів (за методом В.Б.Гаврилова), малонового діальдегіду (за методом Е.Н.Коробейнікової) та антиперекисного ферменту -- каталази (спектрофотометричним засобом по М.А.Королюк).

Вивчення санітарно-гігієнічних умов навчання й праці в ПТУ включало: характеристику будинку, його приміщень, навчальних кабінетів, лабораторії, природного і штучного освітлення, повітряно-теплового режиму; визначення змісту пилу в повітрі та його якісного складу, загального рівня шуму в навчальних приміщеннях; оцінку організації робочих місць.

Загальна характеристика обстежених груп. У відповідності із задачами дослідження всі дівчата були розподілені на 2 групи. В I-у (основну) увійшли 66 підлітків, що спостерігалися протягом трьох років з моменту надходження в училище та до його закінчення. Спостереження за дівчатами цієї групи проводилося в динаміці: при надходженні в училище, в процесі навчання та наприкінці навчання. В цій групі був застосований комплекс профілактичних та оздоровчих заходів, спрямованих на попередження та лікування гінекологічних розладнань. В період надходження в училище основна група дівчат-підлітків визначалася нами як I-А група. Під час закінчення училища, через три роки, після застосування лікувально-оздоровчого комплексу, основна група була визначена як I-Б група.

II-у групу (групу порівняння) склали 70 учнів, що закінчили училище та не одержували в процесі навчання комплексу профілактичних та оздоровчих заходів.

Результати дослідження. Результати аналізу анамнезу життя, екстрагенітальної патології та становлення менструальної функції у дівчат I-ї та II-ї груп показали, що початкові дані не мали вірогідних відмінностей та за цими показниками групи були ідентичними, а їхній порівняльний аналіз був коректним. Технологія виробництва в обох групах також була однаковою.

Аналіз робочої пози показав, що всі операції дівчини виконують в змушеному положенні “сидячи”, для якого характерні: значна статична напруга м'язів спини, плечового поясу, шиї, верхніх та нижніх кінцівок, що на фоні гіпокінезії протягом всього робочого часу призводять до застойної гіперемії органів малого тазу. Всі робочі операції, що виконуються дівчатами, відносяться до розряду тонкозорових робіт, що викликає значну напругу зорового аналізатору протягом всього робочого часу.

При вивченні гінекологічних захворювань і даних, що характеризують менструальну функцію, в динаміці трирічного навчання виявлений негативний вплив навчально-виробничих факторів на статеву систему дівчат, збільшення частоти порушень менструальної функції.

Виявилося, що загальна частота гінекологічної патології в I-А (основній) групі на першому році навчання складала 16,64,6%, що не відрізнялося від показників, виявлених у дівчат загальноосвітніх шкіл того ж віку, що проживають в тому же районі -- 18,93,2% (p>0,05). В II-й групі (групі порівняння) на третьому році навчання частота гінекологічних порушень була майже в два рази вище та досягала 31,45,5%. Крім того, відзначалося збільшення частоти постпонуючого менструального циклу у дівчат II-ї групи.

Отримані дані свідчать про значне зростання загальної гінекологічної захворюваності (р<0,05) в процесі освоєння професії (табл. 1).

Таблиця 1 Частота й структура гінекологічної патології

Діагноз	I-А група	I-Б група	II група	Вірогідність (Р)
	%	%	%	I-А - II	I-А - I-Б
Порушення менструальної функції: - альгодисменорея - гіпоменстр. синдром - гіперменорр. синдром - аменорея-1 - аменорея-2 - ЮМК - СПЯ	12,14,0 3,02,1 3,02,1 1,51,7 4,52,7 0 0 0	10,63,9 3,02,1 4,52,7 1,51,7 0 1,51,7 0 0	24,35,1 4,32,3 12,84,0 1,41,2 0 2,92,0 1,41,2 2,92,0	< 0,05 -- < 0,05 -- -- -- -- --	-- -- -- -- -- -- -- --
Запальні захворювання: - кольпіти - аднексити - ерозії шийки матки - ендоцервіцити	4,52,7 3,02,1 3,02,1 0 0	7,53,3 4,52,7 6,02,9 1,51,7 1,51,7	15,74,4 8,63,4 7,13 1,41,2 4,32,3	< 0,05 -- -- -- --	-- -- -- -- --
Всього з гінекологічною патологією	16,64,6	18,24,7	31,45,5	< 0,05	--

До основних навчально-виробничих шкідливостей, притаманних засвоєнню даного фаху, слід віднести тривале знаходження у змушеній позі та гіподинамію, що ведуть до застійної гіперемії органів малого тазу, виражену статичну напругу м'язів шиї, спини, верхніх та нижніх кінцівок, напругу зорового аналізатору, наявність в робітничій зоні парів свинцю, олова, каніфолі.

Випадки порушення менструальної функції в I-А групі склали 12,14,0%, а в групі порівняння відповідний показник досягав вже 24,35,1% (р<0,05), що в два рази вище, ніж в I-А групі.

В II-й групі підлітків, тобто наприкінці навчання, в структурі гінекологічної захворюваності на перше місце серед різноманітних розладів вийшли випадки гіпоменструального синдрому, число яких збільшилося більш ніж в 4 рази і склало 12,84,0% (р<0,05). Крім того, з'явилися порушення менструальної функції, що проявляються вторинною аменореєю (2,9%), гіперменоррагічним синдромом (1,4%), ЮМК (1,4%).

В цій же групі відбулося вірогідне збільшення частоти запальних захворювань у порівнянні з даними, отриманими в I-А групі учнів. В I-А групі дівчат-підлітків цей показник складав 4,52,7%, а в II-й групі він збільшився майже втроє і дорівнював 15,74,4% (p<0,05).

Аналізуючи ступінь естрогенної насиченості організму дівчат шляхом дослідження арборизації слизу слини протягом менструального циклу з'ясувалося, що в II-й групі гіпоестрогенний тип арборизації слизу слини спостерігався частіше, ніж в I-й. Достатній ступінь естрогенної насиченості в I-А групі відзначався в 87,84,1% випадків, а в II-й групі в 78,54,9% випадків (p>0,05); гіпоестрогенія в I-А групі відзначалася в 9,13,5% випадків, а в II-й групі в 17,14,5% випадків (р<0,05); гіперестрогенія зафіксована нами в I-А групі в 3,02,1% випадків, а в II-й групі -- в 4,32,3% (p>0,05) (табл. 2).

Таблиця 2 Показники арборизації слизу слини

Показник	I-А група	I-Б група	II група	Вірогідність (Р)
	%	%	%	між групами I-А, II
Помірний	87,8	92,4	78,5	--
Гіпоестрогенія	9,1	6,0	17,1	< 0,05
Гіперестрогенія	3,1	1,5	4,3	--

У більшості здорових дівчат в I-А групі та у всіх здорових дівчат II-ї групи менструальний цикл був двофазним. В деяких випадках у здорових 15-річних дівчат I-А групи був відзначений однофазний менструальний цикл лише з тенденцією до підсилення арборизації до 14-17 дня менструального циклу. Це свідчило про деяке зниження естрогенної функції. Можна припустити, що такі дівчата є групою ризику та, при впливі певних несприятливих факторів зовнішньої середи, порушення менструальної функції в подальшому у них можуть виявлятися частіше або в більш вираженій формі, ніж у дівчаток із двофазним менструальним циклом.

Ідентичні дані отримані і при індивідуальному аналізі динаміки виділення естрогенів. Встановлено, що у дівчаток 15-18-річного віку з нормальними менструаціями двофазний менструальний цикл спостерігався в 70% випадків, тобто у дівчаток даного віку менструальні цикли достатньо часто були як двофазними, так і однофазними, ановуляторними. Показники екскреції естрогенів з добовою сечею в цілому по групі склали: в I-А групі -- 54,62,34 нмоль/добу, в II-й групі -- 51,73,12 нмоль/добу (p>0,05). Отримані відмінності пояснюються тим, що в II-й групі частота випадків гінекологічної патології в два рази перевищує відповідні показники I-А групи. Зростання гінекологічної патології в II-й групі відзначалося здебільше за рахунок випадків порушень менструальної функції, частіше по типу гіпоменструального синдрому та вторинної аменореї, що і давало відносну гіпоестрогенію.

Більш виражені відмінності у рівні естрогенів отримані при порівняльному аналізі їхньої екскреції у здорових дівчат-підлітків та дівчат з гінекологічною патологією, що проявляється тільки порушеннями менструальної функції. Середнє значення сумарних естрогенів у дівчат із зазначеними розладами в обох групах було однаково низьким і складало: в I-А групі -- 31,301,69 нмоль/добу, в II-й групі -- 30,895,52 нмоль/добу, що вірогідно нижче, ніж у здорових дівчат тих же груп (p<0,05 та p<0,001 відповідно). Причому, більш низькі показники сумарних естрогенів були характерні для дівчат II-ї групи з найбільш численними випадками порушень менструальної функції по типу гіпоменструального синдрому та вторинної аменореї.

Вивчення секреції 17-КС у здорових дівчат з нормальними менструаціями показало, що андрогенна функція кори наднирників у них циклічна і знаходиться у відповідності з гонадотропно-оваріальними ритмами. Рівень 17-КС у підгрупах з різними порушеннями менструального циклу в середньому був декілька вище, ніж у здорових дівчат, але не виходив за межі норми. В I-Б групі він склав 29,643,39 мкмоль/добу, в II-й -- 24,921,07 мкмоль/добу. Більш виражені зміни у рівні екскреції 17-КС відзначені у дівчаток з аменореєю, у яких відзначався синдром ПКЯ. Середні показники екскреції 17-КС у цього контингенту були майже в 1,5 рази вище, ніж у здорових дівчат з нормальними менструаціями. Екскреція 17-КС в динаміці у цих хворих, відрізнялася певною монотонністю.

При вивченні системи перекисного окислення ліпідів організму дівчат отримані дані, що свідчать про більш низькі показники первинних (ДК) та кінцевих продуктів (МДА) в I-А групі у порівнянні з відповідними показниками в II-ї групі. Так, в цілому, ДК в I-А групі склали 5,060,32 мкмоль/л, а в II-й групі -- 6,40,17 мкмоль/л (p>0,05). Концентрація МДА в I-А групі дорівнювала 4,30,29 мкмоль/л, а в II-й групі -- 5,50,16 мкмоль/л (p>0,05) (табл. 3).

Таблиця 3 Деякі показники ПОЛ (ДК та МДА, мкмоль/л)

Показник	I-А група	I-Б група	II група	Вірогідність (Р)
				I-А - II	I-А - I-Б
ДК	5,060,32	5,180,32	6,40,17	<0,001	--
МДА	4,30,29	3,540,12	5,50,16	<0,001	<0,05

Важливо відзначити, що збільшення концентрації ДК і МДА в II-й групі в цілому супроводжувалось підвищенням загальної частоти гінекологічної патології в цій групі у порівнянні з I-А групою.

Зміст ферменту каталаза в крові у дівчат тих же груп мав зворотну тенденцію: концентрація каталази по II-й групі в цілому дорівнювала 12,40,46 мкат/л і була вірогідно нижче у порівнянні з відповідними показниками I-А групи -- 16,70,65 мкат/л (р<0,001).

Зниження активності ферменту каталази говорить на користь зниження процесів антиоксидантного захисту у дівчат II-ї групи, що може бути однією з причин формування у них гінекологічних порушень.

Це підтверджується також і тим, що є вірогідне збільшення концентрації в крові ДК і МДА у підгрупах дівчат з гінекологічною патологією у порівнянні зі здоровими підлітками. Така тенденція є характерною як для I-А, так і для II-ї групи. Так, в I-А групі рівень ДК у здорових дівчат складав 3,570,33 мкмоль/л, в підгрупі дівчат з гінекологічною патологією -- 7,170,66 мкмоль/л (p<0,05); рівень МДА склав, відповідно, 3,770,21 мкмоль/л та 5,540,74 мкмоль/л (p<0,05). В II_й групі рівень ДК у здорових підлітків складав 4,690,24 мкмоль/л, в підгрупі дівчат з гінекологічною патологією -- 6,250,38 мкмоль/л (p<0,001), рівень МДА, відповідно, -- 3,060,18 мкмоль/л та 4,080,25 мкмоль/л (p<0,001). Таким чином, у дівчат, що мають гінекологічну патологію, спостерігається активація окислення ліпідів, що супроводжується підвищенням рівня продукції пероксидації ліпідів у сироватці крові.

Характерним також є вірогідне зниження концентрації каталази у дівчат з гінекологічною патологією в обох групах в порівнянні зі здоровими підлітками: в I-А групі -- 9,70,61 мкат/л та 19,51,12 мкат/л (p<0,001), в II-й групі -- 8,70,49 мкат/л та 21,50,98 мкат/л (p<0,001). Найбільше пригнічення антиоксидантних властивостей організму як в I-А, так і в II-й групах було виявлене в випадках тривалого гіпоменструального синдрому та вторинної аменореї, коли рівень каталази знижувався до 3,5 мкат/л.

Отримані результати свідчать про те, що в організмі дівчат, що освоюють фах монтажник радіоелектронної апаратури та приладів, має місце як активація пероксидації ліпідів, так і зниження антиоксидантних властивостей клітин, що згубно впливає на метаболічні процеси в організмі, в тому числі і на процеси синтезу естрогенів.

У випадках порушення менструальної функції має місце зворотний кореляційний зв'язок між рівнем екскреції сумарних естрогенів та процесами ПОЛ: r=_0,82 для ДК й r=_0,76 для МДА. Також виявлений зворотний кореляційний зв'язок між ступенем естрогенної насиченості (по даним арборизації слизу слини) та процесами ПОЛ у випадках порушень менструальної функції: r=_0,74 для ДК й r=_0,55 для МДА.

З метою профілактики гінекологічних розладів у дівчат-учнів ПТУ був розроблений комплекс лікувально-профілактичних та санітарно-гігієнічних заходів, застосований в основній (I-й) групі.

Комплекс заходів, що направлено на попередження, лікування гінекологічних розладів та оптимізацію професійної адаптації цього контингенту учнів, включав корекцію санітарно-гігієнічних умов праці й відпочинку учнів, а також використання вітамінно-лікарських препаратів.

В санітарно-гігієнічні та профілактичні заходи входили: санітарно-просвітницька робота, оптимізація умов навчання, режиму праці й відпочинку, впровадження валеологічної освіти. Санітарно-гігієнічні заходи проводилися постійно протягом усіх трьох років навчання.

Вітамінно-лікарський комплекс включав: аскорбінову кислоту, токоферола ацетат, ксантинола нікотинат, фолієву кислоту, метіонін. Вітамінно-лікарський комплекс призначався по спеціально розробленій методиці двічі на рік в осінньо-зимовий (листопад-грудень) та весняний (березень-квітень) періоди протягом усіх трьох років навчання.

Обстеження наприкінці третього року навчання підлітків, що одержували в процесі навчання лікувально-профілактичний комплекс (I-Б група), показало високу його ефективність. В результаті застосування розробленого комплексу частота гінекологічної патології в основній групі практично не перевищувала відповідний показник, отриманий у дівчат при надходженні в училище й характерний для популяції, а також була в два рази нижче, ніж у учнів третього року навчання, що не одержували вищезазначеного комплексу.

Частота гінекологічних розладів у дівчат основний групи (I-Б) складала 18,24,7% проти 31,45,5% у дівчат II-ї групи. Зменшення частоти порушень менструальної функції в I-Б групі до 10,63,9% у порівнянні з 24,35,1% в II-й групі свідчило про значний клінічний ефект застосування лікувально-оздоровчого комплексу з метою регуляції менструальної функції.

Ефективність застосування лікувально-оздоровчих заходів підтверджувалася й лабораторними показниками.

Так, в I-Б групі екскреція сумарних естрогенів підвищилася і в середньому склала 59,712,9 нмоль/добу, що значно вище, ніж в II-й групі. Це пояснюється меншим числом випадків гінекологічної патології, що супроводжувалася гіпоестрогенією.

Аналіз ступеня естрогенної насиченості організму дівчат по даним арборизації слизу слини виявив, що достатній ступінь естрогенної насиченості в I_Б групі відзначався в 92,4% випадків, тоді як в II-й групі лише в 78,5% (p<0,05). Гіпоестрогенія в I-Б групі зустрілася лише в 9,1% випадків, а в II-й групі цей показник склав 17,1%.

Дані гормональних засобів дослідження (екскреція сумарних естрогенів, 17-КС), а також засобів функціональної діагностики (арборизації слизи слини) повністю відповідали клінічним показникам I-Б групи та відображали основні тенденції в структурі гінекологічної захворюваності до третього року навчання в ПТУ: збільшення частоти гінекологічної патології в II-й клінічній групі майже в два разу та відсутність зростання частоти гінекологічної захворюваності в I-Б групі у порівнянні з I-А, що є наслідком застосування в цій групі підлітків лікувально-профілактичного комплексу.

Характеризуючи процеси ПОЛ, слід відзначити, що тут також відзначалася позитивна динаміка у дівчат I-Б групи в цілому: концентрація ДК була нижче (5,180,24 мкмоль/л), ніж в II-й групі (6,40,17 мкмоль/л). Концентрація МДА також була нижче в I-Б групі (3,540,21) у порівнянні з показниками, виявленими у дівчат II-ї групи (5,50,16 мкмоль/л). Це свідчить про позитивну дію застосованих лікувально-оздоровчих заходів, що має відображення у дівчат I-Б групи в зниженні активації окислення ліпідів та рівня продуктів пероксидації ліпідів у сироватці крові.

У змісті ферменту каталази також намітилася позитивна тенденція: концентрація каталази в крові у дівчат I-Б групи підвищилася, в цілому її концентрація складала 18,70,56 мкат/л і була вірогідно вище, ніж відповідний показник в II-й групі -- 12,40,46 мкат/л (p<0,001).

Відмічене зниження рівня концентрації продуктів перекисного окислення ліпідів та активація антиоксидантних властивостей організму у дівчат I-Б групи у порівнянні з даними, отриманими в II-й групі, свідчило про нормалізацію процесів ПОЛ і АОС під впливом лікувально-оздоровчого комплексу в процесі освоєння дівчатами професії.

Підсумовуючи результати проведених досліджень можна сказати, що умови праці дівчат-підлітків, що навчаються в ПТУ радіотехнічного профілю, виявляють несприятливий вплив на їх репродуктивну систему. Про це свідчить збільшення частоти гінекологічних розладів цього контингенту підлітків до кінця навчання вдвічі у порівнянні з вхідними показниками.

Застосування лікувально-профілактичних й санітарно-гігієнічних заходів дозволяє значно зменшити частоту гінекологічних захворювань цього контингенту учнів й покращити показники функціонального стану яєчників та перекисного окислення ліпідів.

ВИСНОВКИ

1. Комплекс навчально-виробничих факторів, пов'язаних із освоєнням розповсюдженого фаху монтажник радіоелектронної апаратури та приладів, несприятливо впливає на стан статевої системи дівчат-підлітків, що відображається порушенням менструальної функції та пригніченням продукції естрогенів. Такими факторами є: тривале знаходження у змушеній позі “сидячи”, гіподинамія, що ведуть до застійної гіперемії органів малого тазу; виражена статична напруга м'язів шиї, спини, верхніх та нижніх кінцівок; тривала напруга зорового аналізатору. Під впливом навчально-виробничих факторів протягом трьох років навчання у дівчат-підлітків частота гінекологічної патології зростає з 16,6% до 31,4%.

2. Зростання гінекологічної патології у дівчат-підлітків відбувається здебільш за рахунок підвищення частоти гіпоменструального синдрому та вторинної аменореї (з 3% до 12,8%).

3. Порушення менструальної функції у дівчат зумовлене зміною їх гормонального статусу. Результати вивчення арборизації слизу слини та екскреції сумарних естрогенів з добовою сечею свідчать про вірогідне зниження естрогенпродукуючої функції яєчників у дівчат-учнів наприкінці третього року навчання в ПТУ.

4. Виявлено залежність між формуванням гінекологічної патології у дівчат-учнів та процесами перекисного окислення ліпідів. У дівчат з гінекологічними захворюваннями відзначається підсилення вільнорадикального окислення у вигляді збільшення концентрації ДК і МДА у сироватці крові.

5. Виявлений зворотний кореляційний зв'язок між процесами ПОЛ та рівнем сумарних естрогенів (r=_0,82 для ДК та r=_0,76 для МДА) в усіх випадках порушень менструальної функції. Також виявлений зворотний кореляційний зв'язок між ступенем естрогенної насиченості (по даним арборизації слизу слини) та процесами ПОЛ у випадках порушення менструальної функції (r=_0,74 для ДК та r=_0,55 для МДА).

6. Випадки тривалого гіпоменструального синдрому, аменореї, ювенільних маточних кровотеч характеризуються значним зниженням концентрації фермента каталази з 21,5 мкат/л до 8,7 мкат/л. Для всіх випадків гострих запальних гінекологічних захворювань, загострення хронічних процесів та нетривало існуючих порушень менструальної функції характерна активація антиоксидантної системи захисту.

7. Лікувально-оздоровчий комплекс, розроблений та застосований в процесі навчання дівчат-підлітків з метою попередження та відновлення у них порушеної менструальної функції, є достатньо ефективним. Його застосування дозволяє знизити частоту гінекологічної патології з 31,4% до 18,2% та зменшити частоту найбільш розповсюдженого порушення менструальної функції у цього контингенту -- гіпоменструального синдрому -- з 12,8% до 4,5%.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Пропонується застосування комплексу профілактичних та оздоровчих заходів, спрямованих на попередження та лікування гінекологічних розладів у дівчат, що опановують в ПТУ фах монтажник радіоелектронної апаратури та приладів, які включають санітарно-гігієнічні аспекти та використання вітамінно-лікарських препаратів.

До санітарно-гігієнічних та профілактичних заходів відносяться санітарно-просвітницька робота, оптимізація умов навчання, режиму праці та відпочинку, підвищення добової рухової активності дівчат-підлітків, впровадження валеологічної освіти.

У вітамінно-лікарський комплекс введені: аскорбінова кислота (що нормалізує утворення стероїдних гормонів, сприяє перетворенню малоактивних форм естрогенів в активні); токоферола ацетат (що має гонадотропний, эстрогенно- та прогестероноподібний ефект); ксантінола нікотинат (препарат, що покращує периферичний кровообіг); фолієва кислота (препарат, що бере участь в синтезі холестерину -- одної з ланок синтезу стероїдних гормонів та має мембраностабілізуючий ефект); метіонін (що нормалізує ліпідний обмін та бере участь у синтезі стероїдних гормонів).

ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ, ЩО ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вирва О.Є. Пути предупреждения гинекологических расстройств у девочек-подростков, осваивающих профессию монтажник радиоэлектронной аппаратуры и приборов //Вісн. проблем біології і медицини. -- Харків, 1996. -- №9. -- С.37-44.

2. Вирва О.Є. Вплив комплексу несприятливих факторів на стан статевої системи дівчат-підлітків, опановуючих професію монтажник радіоелектронної апаратури та приладів //Педіатрія, акушерство та гінекологія. -- 1997. -- №1. -- С.67-69.

3. Кулікова Л.Ф., Вирва О.Є. Гинекологические расстройства у девушек-подростков, осваивающих профессию монтажник радиоэлектронной аппаратуры и приборов //Вісн. проблем біології і медицини. -- Полтава; Харків, 1997. -- №17. -- С.57-65.

4. Вирва О.Є. Некоторые показатели перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы защиты у девочек-подростков на этапах обучения в ПТУ радиотехнического профиля //Вісн. пробл. біології і медицини. -- Полтава, 1999. -- №11. -- С.14-17.

5. Вирва О.Є. Клинико-гормональные аспекты гинекологических расстройств у девочек-подростков, осваивающих профессию радиомонтажник //Тез. доп. обл. наук.-практ. конф. “Социальные и клинические аспекты нейро-соматической патологии у лиц молодого возраста”. -- Харків, 1994. -- С.16.

6. Беседіна А.А., Вирва О.Є. Гигиенические аспекты реабилитации девушек-подростков с гинекологическими расстройствами, осваивающих в ПТУ профессию радиомонтажницы //Тез. доп. Укр. наук.-практ. конф. “Актуальные проблемы лечения и реабилитации подростков с соматическими и пихическими заболеваниями”. -- Харків, 1995. -- С.12.

7. Вирва О.Є. Гінекологічні порушення у дівчаток-підлітків, які опановують фах радіомонтажниць //Тез. доп. ІІ наук.-практ. конф. лікарів-гінекологів дитячого та підліткового віку України. -- Одеса, 1995. -- С.16.

8. Кулікова Л.Ф., Вирва О.Є. Функциональное состояние яичников у девочек-подростков, осваивающих профессию монтажник радиоэлектронной аппаратуры и приборов //Мат. наук.-практ. конф. “Актуальні проблеми охорони здоров'я дітей шкільного віку і підлітків”. -- Харків, 1997. -- С.123-125.

9. Шаповалова В.А., Вырва Е.Е., Шаповалов В.В., Мулашева А.А. Клинико-фармацевтическая характеристика некоторых лекарственных средств, применяемых при малых гинекологических операциях //Укр. Фармац. академія. -- Харків, 1997. -- Деп. в УкрІНТЕІ №541-Уи 97 от 9.09.97. -- 15 с.

10. Кулікова Л.Ф., Вирва О.Є., Голобородько А.В. Состояние системы перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы защиты у девочек-подростков, осваивающих в ПТУ профессию монтажник радиоэлектронной аппаратуры и приборов //Тез. доп. наук.-практ. конф. “Медико-соціальні аспекти стану здоров'я дітей і підлітків”. -- Харків, 1998. -- С.120-123.

11. Вирва О.Є. Комплекс оздоровительных мероприятий по предупреждению и лечению гинекологических расстройств у девочек, осваивающих профессию радиомонтажницы //Інф. лист. -- 1996. -- Вип.6. -- №68-96.

12. Вирва О.Є., Кулікова Л.Ф. Некоторые показатели функционального состояния яичников у девочек-подростков, обучающихся в ПТУ радиотехнического профиля //Тез. доп. ІІ Укр. наук.-практ. конф. “Актуальні питання охорони здоров'я дівчат-підлітків”. -- Харків, 1999.

Размещено на Allbest.ru