Шлюбно-міграційна компонента генетичної структури популяцій деяких міст України

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВИЙ ГІГІЄНІЧНИЙ ЦЕНТР

Омельченко Еліна Михайлівна

УДК 575.17:613:616:314.5:314.7

ШЛЮБНО-МІГРАЦІЙНА КОМПОНЕНТА ГЕНЕТИЧНОЇ СТРУКТУРИ ПОПУЛЯЦІЙ ДЕЯКИХ МІСТ УКРАЇНИ

03.00.15 - генетика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ-1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Українському науковому центрі медичної генетики МОЗ та НАН України.

Науковий керівник: доктор медичних наук старший науковий співробітник Тимченко Ольга Іванівна Український науковий центр медичної генетики МОЗ та НАН України, завідувачка лабораторією.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук професор Бужиєвська Тамара Іванівна, Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Шупика МОЗ України, завідувачка кафедрою

доктор медичних наук професор Войтенко Володимир Платонович, Інститут геронтології АМН України, завідувач лабораторією

Провідна установа: Львівський НДІ спадкової патології МОЗ України, відділення епідеміології вродженої і спадкової патології, м.Львів

Захист відбудеться “ 14 ” травня 1999 р. 0 _1200_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01. в Українському науковому гігієнічному центрі за адресою: 253660, м.Київ-94, вул. Попудренка,50

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського наукового гігієнічного центру, м.Київ, вул. Попудренка,50

Автореферат розісланий “ 23 ” березня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Селезньов Б.Ю.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми Еволюція людства протікала в невеликих за розміром і значною мірою замкнутих популяціях практично до початку нашого століття. Бурхливий розвиток промисловості сприяв процесу урбанізації і тим самим змішуванню різноманітної генетичної інформації в міських поселеннях. В 1990 році за даними ВООЗ у світі в містах проживало 45% населення (73 % - в розвинутих регіонах, а в тих, що розвиваються - 37%). На початок 1996 р. урбанізоване населення України складало 67,8 % (Демографічний щорічник МінСтату, 1997 р.).

При цьому визнається, що на основні генетичні параметри популяції значно впливає її шлюбна структура та потік генів, пов'язаний зі шлюбними міграціями (Алтухов Ю.П., 1995). Вищевказані процеси в свою чергу можуть відбиватися на адаптивних властивостях населення, впливати на захворюваність, смертність та тривалість життя (Войтенко В.П.,1990, Алтухов Ю.П.,1990, Петрин А.Н.,1989, Голубцов В.И.,1991 та інші).

Коефіцієнти успадкування різняться в аутбредних, ізольованих та помірно ізольованих популяціях (Булаева К.Б.,1991). Iснують також міжпопуляційні відмінності успадкування в близьких за коефіцієнтами інбридингу, але віддалених географічно популяціях. Параметри генетичної структури змінюються при переході в еволюції популяцій від ізольованого і інбредного стану до аутбредного та навпаки і є притаманними для кожної популяції. Тому для вірного розуміння ролі спадкових факторів та прогнозування рівнів захворюваності населення інформація про стан генетико-демографічних процесів в популяціях уявляється необхідною.

На сьогодні в доступній літературі з міст України є відомості про шлюбно-міграційну структуру лише м.Харкова, Полтави та Донецька (Атраментова Л.О.,1992,1998).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами Дисертаційна робота виконана в рамках Державної програми "Захист генофонду населення України" Науково-дослідної роботи 1.01.01/060А-92,N 01934030019

Мета і завдання роботи Мета дослідження полягала у встановленні параметрів шлюбно-міграційної структури популяцій з різним репродуктивним об`ємом.

Для досягнення мети вважали за необхідне вирішення наступних завдань:

1. Проаналізувати шлюбну структуру населення великого і малого міст України.

2. Дослідити особливості шлюбно-міграційного процесу в них.

3. Оцінити ступінь аутбредності досліджуваних популяцій.

Визначити можливість впливу особливостей шлюбно-міграційної структури на захворюваність цукровим діабетом.

Наукова новизна роботи Вперше проведене генетико-демографічне вивчення популяції двох районів м.Києва та м.м.Шостка і Тростянець Сумської області. Вирахувані генетико-демографічні показники популяцій (коефіцієнти шлюбної асортативності по національності та професії: всі вони більші за одиницю, що свідчить про відсутність повної панміксії; міграції, ендогамії: від 0,05 в Дарницькому р-ні і 0,14 в Московському р-ні м.Києва в 1960 р. до 0,34 і 0,35 в 1992 р. та від 0,12 і 0,39 в 1960 р. до 0,28 і 0,34 в 1992 р.у Шостці і Тростянці; шлюбні радіуси: за покоління середня шлюбна відстань знизилась в районах м. Києва з 402 і 332км до 309 і 319км та зросла в Шостці з 271 до 372 км і в Тростянці з 194 до 257 км). Вивчено шлюбний вік: він склав 23,8 і 24,7 у наречених та 25,4 і 26,8 у женихів вищевказаних районів м.Києва в 1960 р., 23,4 і 23,6 та 25,2 і 25,7 відповідно у м.м.Шостка і Тростянець, а в 1992 р. середній вік вкладання шлюбу становив 24,0 і 24,4 у наречених та 26,0 і 26,6 у женихів в районах Києва та 23,0 і 22,2 та 24,7 і 23,5 відповідно у Шостці та Тростянці. Встановлені тенденції в динаміці вищезазначених показників: відмічено стабільну популяційну структуру міста Тростянець; виявлено порушення шлюбної структури м.Шостка в зв'язку з міграційним потоком генів; встановлено, що протягом останніх 15-ти років відбувається стабілізація основних параметрів, що характеризують шлюбну структуру київської та шосткинської популяції. Показаний зв'язок між генетико-демографічними характеристиками і ступенем урбанізації районів міста Києва. Вирахуваний відносний ризик захворіти цукровим діабетом у м.Шостка, який достовірно вищий, ніж у Сумській обл: 2,43 та 1,59 відповідно.

Практичне значення отриманих результатів Отримані дані використовуються в курсі лекцій зі спеціальності "мелична генетика" в Івано-Франківській медичній академії. Вони також можуть бути використані для медико-генетичного консультування, визначення груп ризику в акушерстві і ендокринології та прогнозування рівнів захворюваності в популяції, що дасть можливість правильно планувати обсяги медико-соціальної допомоги.

Матеріали дисертації використані при складанні Інформаційного листа про нововведення в системі охорони здоров'я № 15-99 "Вплив параметрів шлюбної структури та шлюбної міграції на адаптованість популяції".

Характеризовані популяції можуть бути використані як моделі для дослідження відповідних процесів в міських популяціях регіонів України зі схожими етно-географічними та історичними параметрами.

Особистий внесок здобувача Здобувач приймав участь у викопіюванні даних, самостійно їх обробляв, аналізував і описував матеріал.

Апробація результатів дисертації Основні результати досліджень доповідались на:

-II з'їзді медичних генетиків України (Львів, 1995),

-I Міжнародному конгресі по інтегративній антропології (Тернопіль, 1995),

-Україно-американському симпозіумі "Навколишнє середовище і репродукція людини" (Київ, 1996),

-Вчених радах Українського наукового центру медичної генетики.

Публікації По темі дисертації опубліковано 6 статей і 3 тезові роботи.

Об'єм і стуктура дисертації Дисертація викладена на _120_ сторінках машинопису і включає вступ, огляд літератури, обгрунтування методології і методів досліджень, результати і обговорення власних досліджень, висновки, список використаної літератури з 159 джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Наводиться огляд літературних джерел, присвячених вивченню впливу шлюбно-міграційного процесу та шлюбних орієнтацій в суспільстві на спадковий поліморфізм популяцій, а також зв'язку популяційної структури населення з його адаптивними можливостями, рівнів гетерозиготності популяції з захворюваністю населення. Окремо підкреслюється роль спадкової компоненти в захворюваності цукровим діабетом.

Об'єктом досліджень вибрано два райони міста Києва: Московський, розташований на правому березі Дніпра, і Дарницький - на лівому. Вони приблизно однакові за кількістю населення та площею. Кожен з цих районів включає як території з високим ступенем урбанізації, що мають давню історію, так і новобудови, заселення яких почалося порівняно недавно (История городов и сел Украинской ССР. К. 1979).

Для аналізу також були вибрані районні центри Сумської області: Шостка і Тростянець. Останні мають близькі соціальні та географічні характеристики, однак різняться за рівнями захворюваності, особливо серед дитячого населення. При цьому враховували, що Київ не характеризований з цих параметрів, а районні центри знаходяться між Харковом, містом з вивченою шлюбною структурою і столицею України, що дало можливість вивчати ізоляцію відстанню.

Для аналізу міграційного процесу взяті актові записи про вкладання шлюбу у вищезгаданих містах, а також актові записи Центрального ЗАГСу м. Києва.

Вивчені всі записи про реєстрацію перших і других шлюбів за 1960 та 1985 роки,тобто за інтервал,рівний довжині покоління - 25 років (Курбатова О.Л.,1984). До уваги бралися такі показники, як національність, місце народження, освіта, спеціальність та вік тих, що вступають до шлюбу. З аналізу виключалися шлюби, в яких хоча б один з подружжя вийшов з репродуктивного віку та шлюби між тимчасово проживаючими в Києві.

Для характеристики особливостей міграційного процесу також кожного п'ятого року ( 1965, 70, 75, 80 та 1986-92 р.р.) викопійовувались дані про національність та місце народження.

Для аналізу використовувався підхід, запропонований О.В.Курбатовою при вивченні популяції Москви. Розраховані коефіцієнти шлюбної асортативності (Н), які визначаються відношенням фактичної частки однонаціональних,однотипних по професії,освіті і т.і.подружжя, шлюбів (V.) до вірогідності укладання такого шлюбу (V..). Такий підхід також використовувався в оцінці шлюбної асортативності населення Ангарська (Бочков Н.П., Николаева И.В., 1984), Алма-Ати (Святова Г.С., Куандыков Е.У., 1988).

Вираховані також індекси ендогамії (частка шлюбів між тими, що народилися в цій ж популяції), частки мігрантів "рідких" національностей та "рідких" шлюбів, коефіцієнти міграції, в тому числі - по регіонах, середню шлюбну відстань. Подається структура шлюбів по місцю народження наречених та національності і т.д. Обчислено також середній шлюбний вік, професійний склад тих,що укладають шлюб.

Проаналізовано 28 122 записи про шлюб.

Для встановлення рівнів захворюваності (кількість вперше зареєстрованих випадків захворювання на наявну чисельність населення) та поширеності (число хворих на наявну чисельність населення) цукрового діабету викопійовувалися дані архіву ендокринологічного відділення міської лікарні м.Шостка за 1981-1994 р.р.

Відносні ризики стосовно захворюваності цукровим діабетом розраховані за допомогою програми Epi Info.

Результати власних досліджень і їх обговорення Шлюбний вік за покоління у Києві мав тенденцію до збільшення у наречених: Дарницького р-ну з 23,8+0,16 до 24,0+0,16, Московського - з 24,7+0,16 до 24,4+0,13 та зріс у женихів: Дарницького р-ну з 25,4+0,17 до 26,0+0,18,Московського р-ну з 26,8+0.18 до 26,6+0,16. Показники дисперсії, асиметрії та ексцесу (зміщені вліво) за вказаний період практично не змінилися, що свідчить про недостатню інформативність показника "середній вік вступу до шлюбу", оскільки наречені старшої вікової групи викривляють кінцевий результат математичних підрахунків, а переважна більшість новостворених подружніх пар молодша за вирахуваний середній вік. Це необхідно враховувати в популяційних дослідженнях.

Середній вік подружжя у Києві все ж є нижчим від показників Москви (28,0 у чоловіків і 26,4 у жінок у 1955 р. та 30,5 і 27,9 у 1980 році відповідно), Харкова (28,2 у чоловіків і 26,1 у 1960 р. та 32,0 і 30,1 у 1985 році відповідно) та середнього віку взяття шлюбу у міських поселеннях України взагалі в 1978-1979 р.р. і 1988-1989 р.р. (Піскунов С., 1997).

Ще в молодшому віці, ніж у Києві, укладають шлюб жителі м.Тростянець. За покоління цей показник знизився з 23,6+0,38 до 22,2+0,36 у жінок та з 25,7+0,43 до 23,5+0,31 у чоловіків. Шлюбний вік наречених м.Шостки склав у 1985 р. 23,0+0,18 для жінок та 24,7+0,18 роки для чоловіків, що має середнє значення між Києвом і Тростянцем.

Відомо, що шлюбний вік значною мірою визначає темп процесу відтворення в популяції та швидкість протікання генетико-демографічних процесів у ній (Симпсон Дж.,Голбус М.С.,Мартин Э.О.,Сарто Г.Е., 1985). Його зменшення означає прискорення зміни поколінь, що має важливі соціально-економічні наслідки.

Вивчено національний склад наречених (табл. 1). Його оцінка може деякою мірою свідчити про ступінь гетерозиготності популяції та характеризувати особливості репродуктивних процесів в ній. Так, показники вичерпаної плідності (кількість народжених жінкою дітей на протязі життя) в 1988-1989 р.р. коливалися від 1,52 у осіб єврейської національності до 2,79 у молдаван. Представники домінуючих національностей: українці та росіяни мали значення вичерпаної плідності 2,02 та 1,81 відповідно (Піскунов С., 1997).

Переважну більшість наречених Києва складають українці (66- 79%). Близько 20% є росіянами. Мігранти "рідких" національностей суттєво не впливають на етнічний склад подружніх пар. Існує негативна залежність між величиною коефіцієнта шлюбної асортативності та часткою національної групи в популяції. Превалювання однієї нації створює передумови не лише для переважання однонаціональних шлюбів, а й утворення своєрідних підізолятів серед представників етнічних меншостей.

Таблиця 1. Національний склад населення м.Київ,%.

Роки	укр	рос	білор	євреї	інші
1979 (за даними перепису)	68,90,06	*22,20,06	1,00,01	*6,20,03	*1,70,02
1980 (вступаючих до шлюбу, власні дані)	69,51,37	*23,81,27	0,90,28	*3,20,52	*2,60,47
1989 (за даними перепису)	72,50,05	20,90,05	1,00,01	*3,90,02	*1,70,02
1988 (вступаючих до шлюбу, власні дані)	73,01,21	21,01,11	0,80,24	*3,00,47	*2,20,40

Аналізовані Московський та Дарницький райони Києва за покоління практично вирівнялися за національним складом, що, враховуючи решту параметрів шлюбної структури, може бути свідченням завершення процесу формування популяції у місті. Дані, отримані по Центральному ЗАГСу, підтверджують результати по районах.

У Шостці та Тростянці національний склад укладаючих шлюб більш сталий та однорідний. Виразно домінують наречені української національності (79-91%). Серед інших суттєво впливають на етнічну різноманітність лише росіяни (7-18%).

Коефіцієнти шлюбної асортативності по національності для м.Києва та м.Шостки більші за одиницю у всіх національних групах всі роки спостереження,що свідчить про відсутність абсолютної панміксії (табл.2,3). В описуваних районах м.Києва має місце негативна залежність між величиною коефіцієнта шлюбної асортативності та часткою національної групи в популяції.

Співвідношення однонаціональних та міжнаціональних шлюбів у всіх трьох містах залишається сталим на протязі покоління (близько 70% однонаціональних). Причому, частка російсько-українських шлюбів у міжнаціональних теж є стабільною: 79 - 81%. Cлід зазначити, що саме шлюби між представниками однієї національності, що проте не є кревноспорідненими, та між представниками етнічно та географічно близьких націй (ІІ-ІІІ ступені гетерозиготності) визнаються як найбільш сприятливі з точки зору прогнозу мультифакторіальної захворюваності та адаптивних властивостей потомства (Алтухов Ю.П., Курбатова О.Л., 1990).

Охарактеризована структура шлюбів по професійному складу (табл.4, 5). Московський район м.Києва у 1960-му році відрізнявся більш високим освітнім рівнем женихів і наречених. Слід зазначити, що через покоління ( в 1985 р.) в обох районах Києва та райцентрах Сумської області маємо фактично однакове процентне співвідношення професійних груп наречених.

популяція населення цукровий діабет

Таблиця 2. Індекси шлюбної асортативності по національності (м. Київ)

Національність	1960	1965	1970	1975	1980
	Д	М	Д	М	Д	М	Д	М	Д	М
Українці	1,05	1,13	1,10	1,06	1,06	1,11	1,09	1,11	1,06	1,06
Росіяни	0,39	1,53	1,47	1,18	1,57	1,37	1,29	1,35	1,20	1,17
Євреї	79,2	8,75	17,8	7,50	14,7	11,4	15,8	12,9	22,6	13,8
Національність	1985	1988	1991	1992
	Д	М	Д	М	Д	М	Д	М
Українці	1,04	1,04	1,05	1,06	1,03	1,03	1,03	1,04
Росіяни	3,30	1,18	1,40	1,30	1,60	1,21	1,45	1,54
Євреї	21,6	21,4	20,0	13,3	33,3	16,9	27,5	11,0

Д - Дарницький район, М - Московський район

Таблиця 3. Індекси шлюбної асортативності по національності (м.Шостка Сумської області)

Національність	1960	1985	1991	1992
Українці	1.01	1.03	1.01	1.01
Росіяни	1.50	1.41	1.33	1.20

Таблиця 4

Характеристика шлюбів по професійному складу, м.Київ, %

	Дарницький район	Московський район
	1960	1985	1960	1985
Некваліфіковані робітники	33.8+2.1	17.6+1.5	9.7+1.2	19.0+1.3
Кваліфіковані робітники	48.1+2.2	37.1+1.9	58.3+2.0	30.3+1.6
Службовці з середньою спеціальною освітою	8.1+1.2	13.4+1.3	8.8+1.1	12.3+1.1
Службовці з вищою освітою сфери матеріального виробництва	2.0+0.6	10.0+1.1	6.0+1.0	13.6+1.2
Службовці з вищою освітою сфери нематеріального виробництва	1.4+0.4	5.8+0.9	4.2+0.8	7.0+0.9
Студенти	1.9+0.6	11.3+1.2	8.9+1.1	13.3+1.2
Військові	3.7+0.9	3.8+0.8	3.1+0.7	3.7+0.7
Інші	1+0.4	1+0.4	1.0+0.4	0.8+0.3

Таблиця 5. Характеристика шлюбів по професійному складу, м. Шостка,м. Тростянець,%

	м.Шостка	м.Тростянець
	1960	1985	1960	1985
Некваліфіковані робітники	70.1+3.2	12.7+1.7	24.4+4.7	18.2+4.1
Кваліфіковані робітники	6.3+1.7	40.9+2.4	48.8+5.4	44.7+5.3
Службовці з середньою спеціальною освітою	11.0+2.2	26.7+2.2	6.7+2.8	14.3+3.7
Службовці з вищою освітою сфери матеріального виробництва	3.5+1.2	4.6+1.1	3.4+1.8	4.2+2.1
Службовці з вищою освітою сфери нематеріального виробництва	2.0+1.0	3.7+1.0	2.0+1.5	3.1+1.8
Студенти	1.9+1.0	8.3+1.3	3.1+1.8	9.3+3.0
Військові	2.0+1.0	2.8+0.8	3.2+1.8	4.2+2.2
Інші	3.2+1.8	0.3+	8.4+3.0	1.6+1.0

У м.Києві та Шостці обчислені також індекси шлюбної асортативності за професією, які мають значення виразно більше одиниці (до 15,5) (табл.6, 7). Особливо високі коефіцієнти шлюбної асортативності в соціальних групах "Службовці з вищою освітою". А якщо припущення про генетичну компоненту соціальних ознак вірне(Эрман Л.,Парсонс П.,1984), то позитивна шлюбна асортативність по освітньому рівню може вести до утворення своєрідних підізолятів у популяції, які в свою чергу (за даними Міністерства статистики) пізніше укладають шлюб, мають нижчі коефіцієнти народжуваності. Це, з одного боку знижує їх адаптивні властивості, а з іншого - зважаючи на високий освітній рівень, покращує можливості анте- та постнатального медичного догляду новонароджених дітей, оскільки визнається, що смертність немовлят менша у сім'ях з високим рівнем освіти (J.C.Kleinman, L.A.Fingerhut, 1991, J.D.Parker, K.C.Schoendorf,1992).

Таблиця 6. Коефіцієнти шлюбної асортативності за професією (м.Київ)

	Дарницький район	Московський район
	1960	1985	1960	1985
Некваліфіковані робітники	1.7	2.1	4.7	2.8
Кваліфіковані робітники	1.3	1.4	1.2	1.7
Службовці з середньою спеціальною освітою	2.9	2.2	2.1	1.5
Службовці з вищою освітою сфери матеріального виробництва	13.0	4.3	3.1	2.9
Службовці з вищою освітою сфери нематеріального виробництва	15.5	5.3	5.6	4.7

Таблиця7

Коефіцієнти шлюбної асортативності за професіїєю м. Шостка

Роки	1960	1985
Некваліфіковані робітники	1.2	3.0
Кваліфіковані робітники	2.0	1.5
Службовці з середньою спеціальною освітою	3.3	1.7
Службовці з вищою освітою сфери матеріального та нематеріального виробництва	5.0	7.1 *

Важливим чинником формування генетичного різноманіття людських популяцій в наш час є “перетікання генів” (Гершензон С.М., 1979), яке здійснюється шляхом шлюбних міграцій. Наслідком таких процесів являється утворення якісно нових, часто дезадаптованих комплексів генів у генотипах потомства, що може негативно впливати на пристосованість наступних поколінь (Алтухов Ю.П., Курбатова О.Л., 1990).

Показаний також вплив ступеню інбредності на рівні захворюваності мультифакторіальною патологією (Петрин А.Н.,1989, Вихерт А.М., Чаклин А.В., 1990, Брусинцева О.В., Ельчинова Г.И., 1993).

У 1960 році шлюби між уродженцями Києва у Московському районі становили 14%, в Дарницькому - 5%. Через 25 років питома вага таких шлюбів у першому районі зросла майже в 2 рази, у другому - більше ніж у 5 разів. В обох районах зменшився відсоток шлюбів між колишніми жителями інших міст (на 23% та 57% відповідно). За 32 роки (1960 - 1992 р.р.) частка шлюбів між іногородніми в обох київських районах знизилася приблизно в 2 рази і фактично набула однакового значення (25% та 23%).

Значно відрізняється з цієї позиції структура шлюбів м.м. Шостки та Тростянця. В 1960 р. шлюби між уродженцями Шостки складали 12%, між іногородніми - 55%. В той же час шлюби між корінними тростянчанами сягали 39%, а між уродженцями інших міст - лише 15%. У Тростянці за 32 роки частка шлюбів між іногородніми зросла на 40%, а в Шостці за відповідний період зменшилася на 43%. Таким чином можна констатувати, що процеси формування популяційної структури в районних центрах Сумської області були різнонаправленими. Шлюбна міграція мала значно більший вплив на популяцію м.Шостки і призвела до збільшення долі шлюбів підвищеної аутбредності.

Коефіцієнти шлюбної міграції та аналіз стуктури міграції з обрахуванням середньої шлюбної дистанції представлені у табл.8-10. Серед тих, що беруть шлюб, частка осіб, що народилися в Києві зросла за 32 роки у 3 рази в Дарницькому районі і в 1,7 рази в Московському. Таким чином, в даний час обидва райони зрівнялись по цьому показнику. Слід зазначити, що основний потік мігрантів прибуває до міста з Київської області. За перші 15 років, що вивчалися, їх частка знизилася вдвоє і залишається стабільною (0,12) вже протягом останнього 20-річчя.

Відповідно у Шостці та Тростянці найбільше мігрантів з Сумської області. Суттєвий вклад (0,09-0,12) до генетичної різноманітності як Києва так і обох райцентрів вносять мігранти з центральних областей України. Притік зі східних областей (0,05-0,06) перевищує частку мігрантів із західних (0,01-0,04). Ця різниця була більш суттєвою в 1960-му році, а в 1985-му наречених із західного регіону стало приблизно в 2 рази більше.

Між тим, як відомо, структура та частоти спадкової патології має свої характерні риси у західних та східних областях України (Краснопольская К.Д.,1984). Відповідно, мігранти з певних територій певним чином впливатимуть на генетичний вантаж популяції.

Слід зазначити, що за покоління у Києві майже втроє зменшився притік мігрантів з європейської частини Росії (наприклад, з 11,9 до 4,1 % в Дарницькому районі). Це в свою чергу відображається на національному складі мігрантів.

Таблиця 8. Характеристика шлюбно-міграційних процесів, м.Київ

Частка осіб, що	1960	1985	1992
народились: %	Д	М	Д	М	Д	М
у Києві	18.0±1.7	34.0±1.9	49.0±1.9	45.0±1.7	56.0±1.7	55.0±2.0
у Київській обл.	25.9±2.0	20.9±1.7	12.4±1.3	12.3±1.1	12.2±1.1	11.3±1.3
на сході та півдні України	6.0±1.1	5.2±0.9	5.1±0.8	6.8±0.9	5.4±0.8	6.1±0.9
на заході України	1.9±0.6	1.1±0.42	2.9±0.6	4.3±0.7	2.2±0.5	4.0±0.8
в центрі України	28.8±2.0	24.8±1.8	18.2±1.5	19.4±1.4	13.1±1.2	12.1±1.3
в Білорусі та Прибалтиці	1.9±0.6	1.8±0.5	1.2±0.4	1.1±0.4	0.9±0.3	1.0±0.4
на Північному Кавказі та Закавказзі	0.6±0.4	0.9±0.4	1.2±0.4	1.0±0.3	1.1±0.4	2.0±0.6
в Середній Азії і Казахстані	0.7±0.4	0.9±0.4	1.5±0.5	1.6±0.4	2.1±0.5	1.1±0.4
в європейській частині Росії	11.9±1.5	7.8±1.1	5.7±0.9	5.2±0.8	4.1±0.7	4.0±0.8
в Західному Сибіру	1.7±0.6	1.6±0.5	1.5±0.5	1.6±0.4	1.1±0.4	2.0±0.6
в Східному Сибіру	0.4±0.3	0.3±0.2	0.3±0.2	0.6±0.3	0.6±0.3	0.3±0.2
на Далекому Сході	1.9±0.6	0.5±0.3	0.6±0.3	0.6±0.3	0.5±0.2	0.8±0.4
на Крайній Півночі	0.3±0.2	0.2±0.2	0.4±0.2	0.5±0.2	0.7±0.3	0.3±0.2
Середня шлюбна дистанція	402 км	332 км	324 км	349 км	309 км	319 км
Коефіцієнт міграції	0.82	0.66	0.51	0.55	0.44	0.45

Досить незначною - близько одного відсотка - є частка прибулих наречених з розташованих порівняно близько Білорусі та Прибалтики. Аналогічні цифри маємо для досить віддаленого регіону Західного Сибіру та Уралу.

Показники шлюбної структури м.Шостка відображають наслідки "міграційного стресу", які можуть негативно впливати на адаптованість населення, в т.ч. на показники здоров'я.

Захворюваність на цукровий діабет у м.Шостка за період з 1982 по

Таблиця 9. Характеристика шлюбно-міграційних процесів, м.Шостка

Частка осіб, що народились:	1960	1985	1991	1992
у Шостці	28.0±3.1	39.0±2.4	45.0±2.2	48.0±2.6
у Сумській обл.	40.2±3.4	26.0±2.2	28.0±2.0	26.9±2.3
на сході та півдні України	6.1±0.7	8.0±1.3	6.0±1.1	5.0±1.1
на заході України	0.3±0.4	2.0±0.7	1.1±0.5	1.0±0.5
в центрі України	12.1±2.3	11.0±1.5	9.0±1.3	9.0±1.5
в Білорусі та Прибалтиці	1.0±0.7	0.9±0.5	0.6±0.3	0.3±0.2
на Північному Кавказі та Закавказзі	0.8±0.6	0.7±0.4	0.5±0.3	0.2±0.2
в Середній Азії і Казахстані	0.4±0.4	2.3±0.7	1.2±0.5	1.2±0.6
в європейській частині Росії	8.0±1.9	6.0±1.2	5.0±1.0	4.0±1.0
в Західному Сибіру	1.5±0.9	2.4±0.8	1.6±0.6	2.5±0.8
в Східному Сибіру	0.3±0.3	0.4±0.3	0.5±0.3	0.4±0.3
на Далекому Сході	0.8±0.6	0.6±0.4	0.7±0.4	0.7±0.4
на Крайній Півночі	0.5±0.5	0.7±0.4	0.8±0.4	0.8±0.5
Середня шлюбна дистанція	271 км	372 км	274 км	290 км
Коефіцієнт міграції	0.72	0.61	0.55	0.52

1994 р.р. зросла у 2,2 рази. Відносний ризик захворіти цукровим діабетом будь-якого типу для Шостки у 1994 р. відносно 1983 - 2,43, що достовірно вище значення для Сумської обл. за той же період (табл.11). тобто за досить незначний проміжок часу відбулися суттєві зміни в структурі захворюваності.

З архівних даних за допомогою списків осіб, що безкоштоно отримували інсулін, вдалося віддеференціювати форми діабету в його поширеності. Підйом захворюваності був обумовлений саме інсуліннезалежною формою діабету, чого і слід було чекати при зрушеннях популяційної структури в зв'язку з міграційним потоком генів.

Таким чином, вищеприведене підтверджує дані про негативну роль підвищення рівня гетерозиготності популяції за рахунок потужного міграційного потоку на захворюваність, зокрема інсуліннезалежною формою цукрового діабету, і свідчить про значну роль шлюбної структури популяції у механізмах формування рівнів захворюваності мультифакторіальною патологією взагалі.

Таблиця 10. Показники шлюбної міграції м.Тростянець

Частка осіб, що народились:	1960	1985	1991	1992
у Тростянці	62.0±5.3	45.0±5.3	64.0±4.5	57.0±5.3
у Сумській обл.	12.5±3.6	34.9±5.0	13.8±3.2	26.8±4.8
на сході та півдні України	8.8±3.1	5.8±2.5	8.2±2.6	3.6±2.0
на заході України	0.9±1.0	1.2±1.2	1.8±1.3	1.5±1.3
в центрі України	6.1±2.6	2.3±1.6	2.7±1.5	3.9±2.1
в Білорусі та Прибалтиці	1.8±1.4	1.2±1.1	0.5±0.5	0.3±0.3
на Північному Кавказі та Закавказзі	0.3±0.3	1.2±1.1	0.5±0.5	0.9±0.9
в Середній Азії і Казахстані	0.9±0.8	2.3±1.6	2.3±1.4	1.2±1.1
в європейській частині Росії	4.9±2.3	3.5±1.9	3.2±1.7	3.0±1.8
в Західному Сибіру	1.2±1.1	1.7±1.4	1.6±1.2	0.3±0.3
в Східному Сибіру	-	0.3±0.3	0.5±0.5	-
на Далекому Сході	0.3±0.3	-	0.7±0.7	0.9±0.9
на Крайній Півночі	0.3±0.3	0.6±0.6	0.2±0.2	0.6±0.6
Середня шлюбна дистанція	194 км	257 км	287 км	218 км
Коефіцієнт міграції	0.38	0.55	0.36	0.43

Таблиця 11. Відносні ризики захворюваності цукровим діабетом в Сумській області та м.Шостка.

Проміжок часу	м.Шостка	Сумська область
	Відносн. Ризик	Довірчі інтервали	Відносн. Ризик	Довірчі інтервали
1983-1994	2,43 *	1,78 - 3,31	1,59 *	1,50 - 1,70

Підсумовуючи вищевикладене, стає очевидним, що параметри шлюбної структури мають значний вплив на різноманітні аспекти пристосовуваності людських популяцій. Такі показники як середній вік вкладання шлюбу, національний та професійно-освітній склад наречених тісно пов'язані з процесом відтворення (швидкість зміни поколінь, народжуваність, захворюваність та смертність немовлят).

Коефіцієнти шлюбної асортативності, які свідчать про панміктичність популяції, поряд з основними складовими, що визначають ступінь гетерозиготності шлюбу (національність та місця народження жениха і нареченої), відіграють важливу роль у прогнозуванні та трактуванні рівнів захворюваності мультифакторіальною патологією.

Слід також зазначити, що стан шлюбної структури популяції повинен враховуватися при вивченні чинників, що впливають на формування здоров'я населення і будь-які епідеміологічні дослідження мають включати характеристику шлюбно-міграційної структури популяції.

ВИСНОВКИ

Індекси шлюбної асортативності за національністю та освітньо-професійним рівнем у всіх проаналізованих групах відмінні від одиниці. Це свідчить про те, що повна панміксія у Київській та Шосткинській популяціях відсутня.

Переважна більшість новостворених подружніх пар у всіх трьох містах молодша за вирахований середній вік вступу до шлюбу через значні показники асиметрії та ексцесу. Це свідчить про прискорення зміни поколінь, а також повинно враховуватися в популяційних дослідженнях.

Показники,що характеризують динаміку та структуру міграцій у м.Києві, свідчать про стабілізацію цього процесу за покоління. Більше половини з тих, що уклали шлюб у 1992 році (55-67%) народилися в Києві, а основний потік мігрантів (23-25%) прибуває до міста з Київської області та Центрального регіону України. Середня шлюбна дистанція за покоління зменшилася з 332 і 402км у 1960р. в Дарницькому і Московському районах до 309 і 319км в 1992р.

Аналізовані Московський та Дарницький райони Києва за покоління (з 1960 до 1985 р.р.) вирівнялися практично по всіх вивчених параметрах,що може бути свідченням завершення процесу формування популяції у місті. Вищі коефіцієнти ендогамії по Центральному ЗАГСу можуть бути ще одним доказом стабілізації київської популяції.

Шлюбна структура м.Тростянець Сумської області свідчить про сформовану,стабільну популяцію із значно вищим (порівняно з м.Києвом) ступенем ізольованості.

Параметри шлюбної структури м.Шостка вказують на її зрушення в зв'язку з міграційним потоком генів.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Параметри шлюбної структури Дарницького та Московського районів Києва. Актуальные вопросы гигиены окружающей среды. Сб.научных трудов Научно-исследовательского института общей и коммунальной гигиены им.Марзеева. Вып.1., Киев.- 1995.- С.212-216 (співавт. Гришко А.В., Тимченко О.І.).

2. Генетико-демографічні процеси і адаптивність популяцій великого і малого міста.// Вісник наукових досліджень.- 1995.- №5, 14с. (співавт. Бариляк І.Р., Тимченко О.І., Турос О.І., Козачок Г.С.).

3. Генетичне здоров'я населення м.Шостка Сумської області та фактори, що його формують.// Урбанізоване навколишнє середовище: охорона природи та здоров'я людини. Київ.- 1996.- С.68-70 (співавт.. Турос О.І., Фесун Р.М., Апенько О.М., Козачок Г.С., Харчук І.Б., Тимченко О.І.).

4. Распространенность сахарного диабета у детей различных регионов Украины.// Цитология и генетика. 1996. Т.30.- №6.- С.70-73 (соавт. Тимченко О.И., Козачок Г.С., Турос Е.И.).

5. Генофонд популяций: влияние брачного радиуса на степень гетерозиготности популяций некоторых городов Украины.// Гигиена населенных мест. Сб. Научн. трудов Научно-исследоват. института общей и коммунальной гигиены им.Марзеева.Вып.33., Киев.- 1998.-С.303-307 (соавт. Тимченко О.И., Турос Е.И.).

6. Національний склад наречених в деяких містах України. // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. Збірник наукових праць. Вип. 2, Київ-Луганськ.- 1998.- С.249-254 (співавт. Тимченко О.І.) .

7.Вивчення та аналіз параметрів шлюбної структури м.Києва. Актуальні питання екогенетики та імунології.Тези доповідей. Полтава.-1994.- С.95-96.

8. Порівняльна характеристика шлюбної структури популяцій у містах з різною кількістю населення. II з'їзд медичних генетиків України. Матеріали. Львів. 1995.- С.111 (співавт. Козачок Г.С., Тимченко О.І.).

9. Шлюбна структура та шлюбна міграція в містах України. Матеріали симпозіуму "Навколишнє середовище і репродукція людини".- Київ, 1996.- С. 26-27 (співавт. Козачок Г.С., Тимченко О.І.)

АНОТАЦІЇ

Омельченко Е.М. Шлюбно-міграційна компонента генетичної структури популяцій деяких міст України.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.15 “генетика” - Український науковий гігієнічний центр МОЗ України, Київ, 1999.

Вперше проведено генетико-демографічне вивчення двох районів м.Києва та м.м.Шостка і Тростянець Сумської області. Вирахувані генетико-демографічні показники популяцій (коефіцієнти шлюбної асортативності за національністю та професією: всі вони більші за одиницю, що свідчить про відсутність повної панміксії; міграції, ендогамії: від 0,05 в Дарницькому р-ні і 0,14 в Московському р-ні м.Києва в 1960 р. до 0,34 і 0,35 в 1992 р. та від 0,12 і 0,39 в 1960 р. до 0,28 і 0,34 в 1992 р.у Шостці і Тростянці; шлюбні радіуси: за покоління середня шлюбна відстань знизилась в районах м. Києва з 402 і 332км до 309 і 319км та зросла в Шостці з 271 до 372 км і в Тростянці з 194 до 257 км).

Вивчено шлюбний вік: він склав 23,8 і 24,7 у наречених та 25,4 і 26,8 у женихів вищевказаних районів м.Києва в 1960 р., 23,4 і 23,6 та 25,2 і 25,7 відповідно у м.м.Шостка і Тростянець, а в 1992 р. середній вік вкладання шлюбу становив 24,0 і 24,4 у наречених та 26,0 і 26,6 у женихів в районах Києва та 23,0 і 22,2 та 24,7 і 23,5 відповідно у Шостці та Тростянці.

Встановлені тенденції в динаміці вищезазначених показників: відмічено стабільну популяційну структуру міста Тростянець; виявлено порушення шлюбної структури м.Шостка в зв'язку з міграційним потоком генів; виявлено, що протягом останніх 15-ти років відбувається стабілізація основних параметрів, що характеризують шлюбну структуру київської та шосткинської популяції. Показаний зв'язок між генетико-демографічними характеристиками і ступенем урбанізації районів міста Києва. Вирахуваний відносний ризик захворіти цукровим діабетом у м.Шостка.

Отримані дані представлені в курсі лекцій зі спеціальності "мелична генетика" в Івано-Франківській медичній академії. Результати можуть бути використані для медико-генетичного консультування, визначення груп ризику в акушерстві і ендокринології та прогнозування рівнів захворюваності в популяції, що дасть можливість правильно планувати обсяги медико-соціальної допомоги.

Характеризовані популяції можуть бути використані як моделі для дослідження відповідних процесів в міських популяціях регіонів України зі схожими етно-географічними та історичними параметрами.

Ключові слова: популяція, шлюбна структура, шлюбна міграція, шлюбна асортативність, відносний ризик захворювання.

Омельченко Э.М. Брачно-миграционная компонента генетической структуры популяций некоторых городов Украины.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 03.00.15 “генетика” - Украинский научный гигиенический центр МЗ Украины, Киев, 1999.

Впервые проведено генетико-демографическое изучение популяций двух районов г.Києва и г.г.Шостка и Тростянец Сумской области. Обсчитаны генетико-демографические показатели популяций (коефициенты брачной ассортативности по национальности и профессии: все они больше единицы, что свидетельствует об отсутствии панмиксии; миграции, эндогамии: от 0,05 в Дарницком р-не и 0,14 в Московском р-не г.Киева в 1960 г. до 0,34 и 0,35 в 1992 г., а также от 0,12 и 0,39 в 1960 г. до 0,28 и 0,34 в 1992 г. в Шостке и Тростянце; брачные радиусы: за поколение среднее брачное растояние снизилась в районах г. Киева с 402 и 332км до 309 и 319км и выросла в Шостке с 271 до 372 км и в Тростянце с 194 до 257 км).

Изучен национальный состав вступающих в брак. Его оценка в некоторой мере может свидетельствовать о степени гетерозиготности популяции. Подавляющее большинство женихов и невест как Киева, так и Шостки и Тростянца составляют украинцы (66- 79%). Около 20% - русские. Мигранты "редких" национальностей существенно не влияют на этнический состав супружеских пар. Существует отрицательная зависимость между величиной коэфициента брачной ассортативности и долей национальной группы в популяции.

Соотношение однонациональных и межнациональных браков во всех трьох городах остается постоянным на протяжении поколения (около 70% однонациональных). Доля русско-украинских браков в межнациональных также является стабильной: 79 - 81%. Cледует отметить, что браки между представителями одной национальности, которые не являются близкородственными, а также между представителями этнически и географически близких наций (ІІ-ІІІ степень гетерозиготности) считаются наиболее благоприятными со стороны прогноза мультифакториальной заболеваемости и адаптивности потомства.

Охарактеризована структура браков по профессиональному составу. Московский район г.Киева в 1960-м году отличался высшим образовательным уровнем женихов и невест. Через поколение ( в 1985 г.) в двух районах Киева и райцентрах Сумской области обнаружено фактически одинаковое процентное соотношение профессиональных групп женихов и невест.

Изучен брачный возраст: он составил 23,8 и 24,7 у невест и 25,4 и 26,8 у женихов вышеуказанных районов г.Києва в 1960 г., 23,4 и 23,6 и 25,2 и 25,7 соответственно в г.г.Шостка и Тростянец, а в 1992 г. средний возраст заключения брака составлял 24,0 и 24,4 у невест и 26,0 и 26,6 у женихов в районах Киева та 23,0 и 22,2 и 24,7 и 23,5 соответственно в Шостке и Тростянце.

Установлены тенденции в динамике вышеуказанных показателей: отмечена стабильная популяционная структура города Тростянец; выявлены сдвиги в брачной структуре г.Шостка в связи с миграционным потоком генов; установлено, что на протяжении последних 15-ти лет происходит стабилизация основных параметров, характеризующих брачную структуру киевской и шосткинской популяции. Показана связь между генетико-демографическими характеристиками и степенью урбанизации районов города Киева. Подсчитан относительный риск заболеваемости сахарным диабетом в г.Шостка.

Полученные данные используются в курсе лекций по специальности "медицинская генетика" в Ивано-Франковской медицинской академии, а также могут быть использованы для медико-генетического консультирования, определения групп риска в акушерстве и прогнозирования уровней заболеваемости в популяции, что в свою очередь даст возможность правильно планировать объемы медико-социальной помощи.

Характеризованные популяции могут быть использованы как модели для исследования соответствующих процессов в городских популяциях регионов Украины с похожими этно-географическими и историческими параметрами.

Ключевые слова: популяция, брачная структура, брачная миграция, брачная ассортативность, относительный риск заболевания.

Omelchenko E.M. Marriage-migration component of the population genetic structure of some cities in Ukraine - Manuscript.

The dissertation for a candidate's degree in medicine, speciality 03.00.15 - “genetics” - Ukrainian Scientific Centre of Hygiene of the Ukrainian Ministry of Health, Kyiv, 1999.

For the first time the genetic-demographic population study of two Kyiv areas, Shostka and Тrostjanez (Sumska oblast) has been carried out. Genetic-demographic population indices were calculated (coefficient of conjugal assortment by nationality and profession: all of them are more than unity, it testifies about absence of panmixia; migrations, endogamia: from 0,05 in Darnitsky and 0,14 in Moscovsky areas in Kyiv in 1960 to 0,34 and 0,35 in 1992, and also from 0,12 and 0,39 in 1960 to 0,28 and 0,34 in 1992 in Shostka and Тrostyanets; conjugal radiuses: during generation average conjugal distance has decreased in the regions of Kyiv from 402 and 332 km to 309 and 319 km and has grown in Shostka from 271 to 372 km and in Тrostyanets from 194 to 257 km).

The conjugal age has been investigated. It made up 23,8 and 24,7 at brides and 25,4 and 26,8 at the bridegrooms of the mentioned above regions Кyiv in 1960, 23,4 and 23,6 and 25,2 and 25,7 in Shostka and Тrostyanets respectively, and in 1992 the average age of the marriage conclusion made up 24,0 and 24,4 at brides and 26,0 and 26,6 at the bridegrooms in regions of Kyiv and 23,0 and 22,2 and 24,7 and 23,5 in Shostka and Тrostyanets respectively.

The tendencies in dynamics of mentioned above indices have been determined; the structure of city Тrostyanets is marked stable population; changes in the conjugal structure in Trostyanets have been marked; it has been determined that stabilization of the main parameters has taken place for last 15 years. There parameters characterise the conjugal structure of Kyiv and Shostka populations. The connection between the genetic-demographical characteristics and the degree of the Kyiv areas' urbanization has been shown. Relative risk for diabetes mellitus has been calculated.

The data received are used in the lectures on a speciality " medical genetics " in Ivano-Frankivsk Medical Academy and also the determination of the risk groups in obstetrics and forecasting prediction of morbidity levels in a population can be used for medical-genetic consultation, that in turn it will give a possibility to plan volumes of the medical-social service.

This population can be used as a model for research of the appropriate processes in urban populations of the Ukrainian regions with the similar ethno-geographical and historical parameters.

Key words: population, conjugal structure, conjugal migration, conjugal аssortment, relative risk of disease.

Размещено на Allbest.ur