Хiрургiчне лiкування несправжнiх суглобiв шийки стегнової кiстки

Пiдготовка каналу для трансплантата. Характеристика мiцностi кiсткової тканини головки стегнової кiстки, ураженої остеопорозом. Показання до органозберiгаючих операцiй. Технологiю хiрургiчного лiкування несправжніх суглобів шийки стегнової кістки.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 23.11.2013
Размер файла 31,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКIВСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛIДНИЙ IНСТИТУТ

ОРТОПЕДIЇ ТА ТРАВМАТОЛОГIЇ IМ.ПРОФ.М.I.СИТЕНКА

НIЗАР ЯХЯ МОХАММАД ХАСАН АЛЬ-СМАДI

УДК 616.718.42-001.59-089

ХIРУРГIЧНЕ ЛIКУВАННЯ НЕСПРАВЖНIХ СУГЛОБIВ ШИЙКИ СТЕГНОВОЇ КIСТКИ

14.01.21 -- травматологiя та ортопедiя

Автореферат дисертацiї

на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харкiв -- 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Харківському інституті удосконалення лікарів МОЗ України та у Харкiвському науково-дослiдному iнститутi ортопедiї та травматологiї iм. проф. М.I.Ситенка МОЗ України.

Науковий керiвник: доктор медичних наук, професор КОРЖ Микола Олексiйович, Харкiвський науково-дослiдний iнститут ортопедiї та травматологiї iм. проф. М.I. Ситенка, директор

Офiцiйнi опоненти: доктор медичних наук, професор, лауреат Державної премії України, заслужений діяч науки і техніки України ЛОСКУТОВ Олександр Евгенович,

Дніпропетровська державна медична академія, завідувач кафедри травматології, ортопедії та МСЕ ФПО доктор медичних наук БЕЦ Григорій Вікторович, міська клінічна лікарня №18 м. Харкова завідуючий травматологічним відділенням.

Провiдна органiзацiя: Український науково-дослiдний iнститут травматологiї та ортопедiї МОЗ України, м. Київ.

Захист дисертацiї вiдбудеться “ 5 ” березня 1999 р. об 1130 на засiданнi спецiалiзованої вченої ради Д 64.607.01 Харкiвського науково-дослiдного iнституту ортопедiї та травматологiї iм. проф. М.I.Ситенка (310024, м. Харкiв, вул. Пушкiнська, 80).

З дисертацiю можна ознайомитися в бiблiотецi Харкiвського НДI ортопедiї та травматологiї iм. проф. М.I.Ситенка (310024, м. Харкiв, вул. Пушкiнська, 80).

Автореферат розiсланий “ 5 ” лютого 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук В.О. Радченко

АКТУАЛЬНIСТЬ ТЕМИ

Незважаючи на безперечнi успiхи в оперативнiй хiрургiї кульшового суглоба, оперативне лiкування потерпiлих з переломами шийки стегнової кiстки (ПШСК) залишається складною задачею, а наслiдки лiкування у 30-50% випадкiв не задовольняють анi пацiєнтiв, анi хiрургiв (Косицина А.М. зi спiвавт., 1977; Васильв Т.I. зi спiвавт., 1982). Проблема лiкування переломiв та несправжнiх суглобiв шийки стегнової кiстки (НСШСК) залишається актуальною, особливо у людей похилого вiку, так як 80% хворих з переломами шийки стегнової кістки -- особи вiком старiше 60 рокiв (Каплан А.В. 1979; Терновий К.С. зi спiвавт., 1988). У зв'язку з анатомо-фiзiологiчними особливостями кульшового суглоба, вiковими змiнами органiзму, супутнiми захворюваннями лiкування несправжніх суглобів шийки стегнової кістки та їх наслiдкiв продовжує залишатися складною соцiальною та медико-бiологiчною проблемою як травматологiї, так і герiартрiї (Шабанов А.I. зi спiвавт., 1966; Трубников В.Ф., 1984; Шумада I.В. зi спiвавт., 1990).

Лiкування несправжніх суглобів шийки стегнової кістки вельми рiзноманiтне. Дiапазон використаних методик хiрургiчного лiкування великий, що обумовлено рiзними патологiчними змiнами як у зонi несправжнього суглоба шийки, так i в головцi стегна i, що особливо важливо, в хрящовому покривi головки стегна. Суглобовий хрящ страждає внаслiдок порушення трофiки, i це проявляється рiзними дистрофiчними процесами (Амелiн А.З., 1972; Решетников Н.П. зi спiвавт., 1984; Ролик О.В., 1997).

Умовно всi оперативнi втручання при несправжніх суглобів шийки стегнової кістки можна розподiлити на 5 типiв: остеосинтез вiдламкiв, остеотомiя стегнової кiстки, реконструктивно-вiдновнi операцiї, артродез та ендопротезування кульшового суглоба (Наумович С.С. зi спiвавт., 1979).

Операцiю остеосинтезу показано у хворих з незрослими або застарiлими переломами при збереженнi довжини шийки, а також при вiдсутностi дегенеративно-дистрофiчних змiн в головцi стегна (Лирцман В.М., 1962; Юлдашев К.Ю., 1990., Вайнштейн В.Г., 1995; Tsuruta et al., 1996). На цей час методика металоостеосинтезу при НСШСК практично не використовується внаслiдок великого вiдсотка незадовiльних результатiв -- асептичний некроз розвивається у 70-73%, несправжнi суглоби -- у 60-62% випадкiв (Getterberg C. et al., 1979).

Доцiльнiше та переважнiше сполучати металоостеосинтез (МОС) з рiзними видами кiсткової пластики (вiльної, невiльної на мязовi ніжці). Такий комбiнований остеосинтез не тiльки пiдвищу(жорсткiсть фiксацiї вiдламкiв, але й дозволяє iндуцирувати остеогенез, тим самим полiпшує умови для зрощення і дозволяє запобiгти подальшому розвиненню дистрофiчних процесiв у шийцi та головцi стегна (Решетников Н.П., 1972; Стаматин С.Н., 1986).

Показанням до остеотомiї по Pawles являються несправжні суглоби шийки стегнової кістки з вертикальною площиною злому -- нестабiльнi (за класифiкацiєю Pawles III), а також при збереженому кровообiгу в головцi стегна (Гурьєв В.Н. зi спiвавт., 1986; Pidhorz L., 1985). Найоптимальнiший строк виконання остеотомiї, на думку бiльшостi авторiв -- 8-13 мiсяцiв пiсля травми. Пiд час операцiї слiд уникати надмiрного вальгiрування шийково-дiафiзарного кута внаслiдок небезпеки розвинення коксартрозу та асептичного некрозу головки стегнової кістки через рiзко зростаюче навантаження на головку стегна.

Реконструктивно-вiдновнi операцiї (РВО) з використанням невiльних кiсткових аутотрансплантатiв на судинно-мязовiй ніжці значно полiпшують результати лiкування цiї важкої патологiї (Колесников Ю.П., 1975, 1978; Крижановський Я.Н., 1975; Кукуруза Л.П., 1989; Judet R., 1962). На наш погляд, цей напрямок бiльш перспективний і потребує подальшого вивчення та дослiдження. Перспективнiсть його полягає в органозберiгаючих операцiях, що дозволяє зберегти не тiльки анатомiю, але й функцiю травмованого суглоба.

Артродез при НСШСК повинен бути останнiм iз варiантiв лiкування, який завжди небажаний, особливо у молодих пацiєнтiв. У осiб похилого вiку слiд ставити показання до первинного ендопротезування.

Операцiї ендопротезування при несправжніх суглобів шийки стегнової кістки в останнiй час завоювали певнi позицiї не як метод вибору, а як вихiд iз складної ситуацiї, особливо у осiб похилого та старшого вiку (Гайко Г.В. зi спiвавт., 1979; Гогуадзе Д.Ж. зi спiвавт., 1988; Stappert J.W. et al., 1994).

Кiлькiсть добрих та задовiльних найближчих результатiв пiсля операцiї ендопротезування коливається вiд 63% до 96% (Charnley J. et al., 1973; Wenzl L. et al., 1987). Проте ускладнення у виглядi нагноєння, вивихiв головки, розхитування ніжки ендопротезу та порушення опірності кiнцівки потребують реендопротезування, а смертнiсть у перше пiврiччя пiсля таких операцiй досягає 20-25% (Lotrat-Jacob A. et al., 1982).

Таким чином, проблема вiдновлення опорностi кiнцiвки та функцiї суглоба при несправжнiх суглобах шийки стегнової кiстки потребує вивчення та подальшого удосконалення.

Звязок дисертацiйної роботи з науковими програмами, темами

Дисертацiя виконана згідно плану науково-дослiдних робіт Харкiвського науково-дослiдного iнституту ортопедiї та травматологiї iм. проф. М.I.Ситенка (держреєстрацiя за № 01.96. U 000754).

МЕТА роботи -- удосконалити технологiю реконструктивно-вiдновної операцiї при лiкуваннi несправжнiх суглобiв шийки стегнової кiстки.

Для досягнення поставленої мети необхiдно було вирiшити наступнi задачi:

1. Визначити за даними лiтератури стан проблеми, тенденцiї її розвитку та обгрунтувати перспективнiсть дослiдження по обраному напрямку.

2. Провести бiомеханiчне обгрунтування остеосинтезу двома метафiзарними гвинтами та двома кортикальними кiстковими вiльними трансплантатами при НСШСК за даними математичного моделювання та графоаналiтичного побудування.

3. Розробити методику хiрургiчного лiкування НСШСК, провести клiнiчну апробацiю.

4. Провести аналiз результатiв лiкування НСШСК за розробленою методикою.

НАУКОВА НОВИЗНА роботи полягає у вивченнi стану кiсткової тканини при несправжнiх суглобах шийки стегна, обгрунтовано додаткову фiксацiю вiльними кiстковими трансплантатами з вибором найбiльш оптимальної форми та перетину, доцiльнiсть яких доведено методом математичного моделювання.

Розроблено технологiю хiрургiчного лiкування несправжніх суглобів шийки стегнової кістки, яка мiстить в собi: заднiй доступ до суглоба зi збиванням мiжвертлюжного гребеня на судинно-мязовiй ніжцi (m.quadratus femoris), декортикацiю зони несправжнього суглоба шийки стегна з видаленням всiх рубцiв, бiомеханiчно обгрунтовану, оптимальну, жорстку, але щадячу фiксацiю вiдламкiв двома метафiзарними гвинтами АО, додаткову фiксацiю двома вiльними кортикальними трансплантатами з одночасною стимуляцiєю остеорепарацiї незрощення шийки стегна з пiдведенням у цю зону невiльного мiжвертлюжного гребеня на судинно-м'язовiй ніжцi ззовні.

ПРАКТИЧНА ЗНАЧУЩIСТЬ роботи полягає у практичному використаннi розробленої методики лiкування несправжніх суглобів шийки стегнової кістки, яка дає позитивний результат у 86,6% випадкiв. Методика проста, ефективна, варiабельна, дозволяє уникнути додаткової зовнiшньої iммобiлiзацiї; включає ранню активну реабiлiтацiю пацiєнтiв, що є профiлактикою розвинення гiпостатичних ускладнень, дозволяє вiдновити анатомiю та функцiю травмованого суглоба.

Результати дисертацiйного дослiдження використовуються на практицi при проведеннi науково-дослiдних робiт в Харкiвському науково-дослідному інституті ортопедiї та травматологiї iм. проф. М.I.Ситенка. Запропоновану методику лiкування впроваджено в травматологічних відділеннях МСЧ №7 та МСЧ №8, міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м. Харкова та дорожнiй клiнiчнiй лiкарнi №1.

АПРОБАЦIЯ РЕЗУЛЬТАТIВ ДИСЕРТАЦIЇ

Матерiали дисертацiї повiдомлено на наукових конференцiях (Харкiв, 1995, 1996), ХII зїздi ортопедiв-травматологiв України (Київ, 1996), IV зїздi ортопедiв-травматологiв Молдови (Кишинев, 1996), II Мiжнародному Конгресi “Человек и его здоровье” (Санкт-Петербург, 1997).

За матерiалами дисертацiї опублiковано 6 наукових робiт, в тому числi 3 у наукових журналах. На “Спосiб хiрургiчного лiкування нестабiльних внутрішньосуглобових переломiв шийки стегнової кiстки” за № 97073793 вiд 16.12.97 одержаний патент України №24773 А. На “Спосiб хiрургiчного лiкування несправжнього суглобу шийки стегнової кiстки” за №97073796 від 16.07.97 одержано рішення про видачу патенту України від 14.10.98.

ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК ПОШУКУВАЧА

Автором проведений пiдбiр та обробка лiтературних джерел та патентiв, пiдбiр та аналiз матерiалiв для дисертацiйної роботи, аналiз лiкування хворих з несправжніми суглобами шийки стегна, виконано рентгенологiчнi дослiдження та аналiз клiнiко-рентгенологiчних даних на етапах обстеження хворого до та пiсля операцiї. Автор приймав участь в оформленнi двох патентiв по темi дисертацiйної роботи. Самостійно оперував, асистував на операцiях, спостерiгав та лiкував хворих за темою дисертацiї.

ОБСЯГ ТА СТРУКТУРА ДИСЕРТАЦIЇ

Дисертацiйна робота складається iз вступу, 5 глав, висновкiв, списку використаних джерел та додаткiв. Мiстить 120 сторiнок машинописного тексту, 42 малюнки, 5 таблиць. Список лiтератури включає 166 джерел, з яких 63 -- на iноземних мовах.

ЗМIСТ РОБОТИ

Всi дослiдження було проведено на базi лабораторiй та клiнiк Харкiвського науково-дослідного інституту ортопедiї та травматологiї iм. проф. М.I.Ситенка.

В лабораторiї бiомеханiки було проведене дослiдження з бiомеханiчного обгрунтування стабiльного остеосинтезу двома метафiзарними гвинтами та двома кортикальними трансплантатами при НСШСК з використанням методик математичного моделювання та графоаналiтичного побудування.

Клiнiчну частину роботи виконано на 30 хворих вiком вiд 20 до 80 рокiв з несправжнiми суглобами шийки стегна, якi знаходилися на лiкуваннi у клiнiцi невiдкладної травматологiї та вiдновної хiрургiї Харківського НДІ ортопедії та травматології.

Одним з основних етапiв дослiдження було бiомеханiчне обгрунтування стабiльної фiксацiї при несправжніх суглобів шийки стегнової кістки.

Не викликає сумнiвiв ефективнiсть технологiї лiкування свiжих переломiв шийки стегнової кiстки за допомогою двох метафiзарних гвинтiв системи АО. В Харківському НДІ травматології та ортопедії iм. М.I.Ситенка вже проведено бiльше 150 таких оперативних втручань, якi показали добрi вiддаленi результати у 87,8% випадкiв (Ролик О.В., 1997). Проте цю методику автор використовував для лiкування тiльки свiжих внутрішньосуглобових переломах шийки стегнової кістки, тодi як при несправжніх суглобах шийки -- не вживав. Якщо по цiй методицi (на наш погляд -- найбiльш щадячої зо всiх вiдомих) хiрургiчного втручання бiомеханiчнi параметри функцiї кульшового суглоба вiдновлюються, то усунення наслiдкiв атрофiчного остеопорозу при незрощеннях шийки потребує застосування додаткових заходiв.

До таких необхiдних заходiв, на наш погляд, можуть бути вiднесенi фiксатори-трансплантати з ауто- або алокiсткової тканини. Заглиблення в уражену остеопорозом головку стегнової кiстки трансплантатiв iз здорової кiсткової тканини дозволяє у певнiй мiрi полiпшити кровопостачання такої ураженої головки.

У зв'язку з цим пiдготовка та виконання каналу для трансплантата, особливо в ураженiй головцi, на наш погляд, не повиннi бути абстрактно-довiльним елементом технологiчного процесу, а пiдкорятися певним вимогам.

По-перше, виконання каналу для трансплантата повинне супроводжуватися мiнiмальною травматизацiєю кiсткової тканини.

По-друге, розташування каналiв з трансплантатами в головцi стегнової кiстки з позицiї геометрiї повинне бути оптимальним.

По-третє, враховуючи знижену характеристику мiцностi кiсткової тканини головки стегнової кiстки, ураженої остеопорозом, трансплантат повинен практично нести додаткову функцiю фiксацiї у межах припустимих можливостей.

Виконання вищенаведених вимог повинне базуватися на грунтовно розробленiй технологiї впровадження трансплантата.

З метою доведення до мінімуму травматизацiї при формуваннi каналiв для трансплантатiв орiєнтирами повиннi служити введенi метафiзарнi гвинти. Вiдомо (Ролик О.В., 1996), що метафiзарнi гвинти орiєнтовано вiдносно вертикальної осi на проекцiї площини перелому ШСК, тому канали для введення трансплантатiв необхiдно орiєнтувати по горизонтальнiй осi цього ж перетину.

Вибiр форми, вiрнiше, профiлю поперечного перетину трансплантата, а в нашому випадку -- це ало- або аутотрансплантат, у повнiй мiрi залежить вiд певних факторiв, особливостей технологiчного процесу виготовлення. Необхiдно взяти до уваги, що часто трансплантат буде дороблятися пiд час оперативного втручання, тобто безпосередньо в операцiйнiй. Тому форма перетину трансплантата повинна бути максимально простою, при отриманнi її не повиннi виникати нiякi труднощi.

Проведенi нами дослiдження показали, що квадратний перетин за своєю формою найпростiший у виготовленнi з кортикальної кiсткової тканини. Така форма може забезпечити максимальний контакт з пiдготовленим отвором в материнськiй кiстцi. Проте квадратна форма трансплантата при заглибленнi у круглий отвiр (отримати квадратний отвiр в материнськiй кiстцi уявляється досить складним процесом) обов'язково викличе надмiрнi концентрацiї напружень в материнськiй кiстковiй тканинi на вершинах квадрата, що є недолiком по одному з пунктiв вимог, пред'явлених до трансплантата.

З метою запобiгання виникнення концентраторiв напружень пiсля заглиблення трансплантата у пiдготовлений отвiр вершини квадрата при виготовленнi треба робити овальними з радiусом близько 2 мм. В результатi такої обробки можна одержати майже круглу форму перетину.

Як показали математичнi розрахунки, при виготовленнi трансплантата зi стороною 4 мм вiдсоток травмування материнської кiсткової тканини при введеннi двох кiсткових трансплантатiв складає всього 14,3%.

З метою збереження оптимальних напружень на контактнiй поверхнi мiж трансплантатом і материнською кiсткою був проведений розрахунок припустимого перевищення розмiрiв мiж трансплантатом та отвором в материнськiй кiстцi, який показав, що максимально припустимий дiаметр отвору для трансплантата дiаметром 4 мм повинен виконуватися свердлом дiаметром не бiльш як 2,83 мм.

При визначеннi величини заглиблення трансплантата у головку стегнової кiстки бажано зберегти не менше 10 мм шару кiсткової тканини пiд хрящовою поверхнею. При цьому площа контактної поверхнi між двома трансплантатами та материнською кiсткою сягає 60% по лiнiї перелому, що забезпечує достатню компенсацiю контактуючих поверхней з метою забезпечення необхiдного об'єму кровообiгу до пошкодженого елемента стегнової кiстки.

Проведенi розрахунки показали, що впровадження додаткових ауто-алотрансплантатiв дiє з подвiйною функцiєю -- як джерело додаткового (або основного) кровопостачання головки стегнової кiстки та як фiксуючий елемент. Все це створює добрi передумови позитивного результату лiкування несправжнiх суглобiв.

Додатковi фiксуючi сили, якi виникають завдяки заглибленню двох трансплантатiв, набувають особливого позитивного значення в умовах, коли кiсткова тканина, особливо головки стегнової кiстки, в значнiй мiрi пiдлягає процесу остеопорозу.

Проведенi дослiдження дозволили нам удосконалити технологiю хiрургiчного лiкування несправжніх суглобів шийки стегнової кістки, яка включає:

- малотравматичний заднiй доступ зi збиванням мiжвертельного гребеня на судинно-м'язовiй ніжцi (m.quadratus femoris);

- декортикацiю зони несправжнього суглоба шийки з видаленням всiх рубцiв, освiженням кiнцiв кукси шийки та головки стегна з обов'язковим вивченням залишкового кровообiгу в головцi стегна;

- бiомеханiчно обгрунтовану, жорстку та щадячу фiксацiю вiдламкiв двома метафiзарними гвинтами;

- додаткову фiксацiю вiдламкiв двома вiльними кортикальними алотрансплантатами, що дозволяє також стимулювати остеогенез у зонi незрощення зсередини;

- пiдведення невiльного кiсткового аутотрансплантата на судинно-м'язовiй ніжцi в зону незрощення, що стимулює остеогенез та забезпечує додаткове кровопостачання головки стегна;

- вiдсутнiсть додаткової зовнiшньої iммобiлiзацiї за рахунок жорсткої внутрiшньої фiксацiї, що дозволяє рано активiзувати хворих та запобiгти грiзним гiпостатичним ускладненням, постiммобiлiзацiйним контрактурам, швидше реабiлiтувати хворих не тiльки в медичному, але й у соцiальному планi.

На “Спосiб хiрургiчного лiкування несправжнього суглоба шийки стегнової кiстки” одержано рішення про видачу патенту України вiд 14.10.98 р.

Клiнiчну апробацiю розробленої технологiї лiкування несправжніх суглобів шийки стегнової кістки проведено на 30 хворих, якi лiкувалися у Харківському НДI ортопедії та травматології з 1992 по 1997 р. та яким були виконанi оперативнi втручання за розробленою технологiю: декортикацiя зони несправжнього суглоба, МОС гвинтами АО, вiльна кiсткова ауто-алопластика, невiльна кiсткова аутопластика зони незрощення мiжвертлюжним гребенем на судинно-м'язовiй ніжцi. Серед цих 30_ти хворих ми зустрiлися з наступними клiнiчними ситуацiями:

1. Стабiльнi несправжні суглоби шийки стегнової кістки (кут лiнiї незрощення -- до 50 до умовної горизонталi, за класифiкацiєю Pawles -- I-II) -- 12 хворих.

2. Нестабiльнi несправжні суглоби шийки стегнової кістки (кут лiнiї незрощення вiдносно умовної горизонталi -- 50 та бiльш, за класифiкацiєю Pawles III) -- 18 хворих.

Розроблена технологiя дозволила при нестабiльних НСШСК (Pawles III), не мiняючи сутi операцiї, забезпечити бiомеханiчно благоприємнi умови для зрощення шляхом переводу площини злому з нестабiльної в стабiльну. Для цього операцiю доповнювали реконструкцiєю зони несправжнього суглоба: пiд час операцiї пiсля декортикацiї зони несправжнього суглоба збивається верхнiй полюс кукси шийки та береться кiстковий клин основою догори шириною 0,5-1,0 см. Пiсля видалення кiсткового клина внутрiшня поверхня великого вертлюга прилягає до кукси шийки. Потiм виконується декортикацiя великого вертлюга iз внутрiшнього боку, зiставлення та фiксацiя вiдламкiв. Результатом такої реконструкцiї :

- бiльш стабiльна (наближена до горизонталi) лiнiя злому;

- головка стегна фiксується у вальгусному положеннi, внаслiдок чого зберiгається довжина шийки та нема(скорочення кiнцiвки;

- вiдбувається додаткова васкуляризацiя зони незрощення шийки за рахунок великого вертлюга зверху.

На “Спосiб хiрургiчного лiкування нестабiльних внутрiшньосуглобових переломiв шийки стегнової кiстки” одержаний патент України №24773 А вiд 16.10.98.

Як показала клiнiчна практика, можливими ускладненнями при застосуваннi даної технологiї можуть бути:

1. Недооцiнка важкостi соматичної патологiї та вiку. На перших етапах вiдроблення технологiї у пацiєнтiв похилого вiку з важкою соматичною патологiєю з метою зменшення травматичностi операцiї кiсткову алопластику пiсля МОС не виконували. Але, як показала клiнiчна практика, у пацiєнтiв старiше 60 рокiв з соматичною патологiєю доцiльно здiйснювати вiльну кiсткову пластику одночасно з реконструктивно-відновною операцією навiть при свiжих переломах шийки стегнової кістки. Виконання ж тiльки МОС у хворих похилого вiку явно недосить -- розвиваються вираженi дистрофiчнi процеси як в шийцi, так i в головцi, що значно ускладнює процес лiкування.

2. Порушення методики пiсляоперацiйного ведення хворих. Тактика щадячого ведення хворого пiсля операцiї, тобто вiдсутнiсть навантаження на ногу, ЛФК, масажу може призвести до посилення вже iснуючого остеопорозу, що значно погiршує процес зрощення шийки.

У випадках нежиттєздатностi головки при виражених дистрофiчних процесах показано операцiю ендопротезування кульшового суглоба.

Аналiз результатiв лiкування хворих з несправжніми суглобами шийки стегнової кістки, проведений по системi &.Р.Маттиса, дозволяє зробити висновок про високу ефективнiсть розробленої технологiї лiкування. Із 30 оперованих хворих по розробленій технології у 26 з них (86,6%) одержано добрi та задовiльнi результати лiкування.

Розроблена технологiя за рахунок комплексного пiдходу дозволяє забезпечити жорстку фiксацiю вiдламкiв, створити оптимальний стан для зрощення несправжніх суглобів шийки стегнової кістки в бiомеханiчно вигiдних умовах, зберегти довжину шийки стегна, шиїчно-діафізарний кут. Створення максимально жорсткої внутрiшньої фiксацiї дозволяє вiдмовитися вiд зовнiшньої iммобiлiзацiї, почати активну реабiлiтацiю буквально з другого дня пiсля операцiї, що дає можливiсть запобiгти гiпостатичним ускладненням, скоротити строки лiкування.

Таким чином, аналiзуючи результати лiкування несправжніх суглобів шийки стегнової кістки, можна вважати, що розроблена технологiя дозволяє значно полiпшити результати лiкування порiвняно з вiдомими методиками за рахунок комплексного пiдходу до проблеми.

ВИСНОВКИ

трансплантат остеопороз кiстковий операцiя

1. Лiкування несправжніх суглобів шийки стегнової кістки залишається складною та актуальною медико-соцiальною проблемою. Основними методами лiкування НСШСК є металоостеосинтез, кiсткова пластика, коригуючi остеотомiї, реконструктивно-вiдновнi операцiї, артродез та ендопротезування суглобiв. Перспективнiсть дослiдження полягає у розробцi органозберiгаючих операцiй, спрямованих на вiдновлення анатомiї та функцiї суглоба, оптимiзацiю остеорепарації зони НСШСК, профiлактику розвинення дистрофiчних ускладнень в головцi та шийцi стегна.

2. Результати біомеханічних досліджень за даними математичного моделювання та графоаналітичного побудування довели, що фiксацiя вiдламкiв двома метафiзарними гвинтами та двома вiльними кортикальними трансплантатами забезпечує жорстку стабiльну фiксацiю вiдламкiв на весь перiод лiкування. Вживання алотрансплантатiв забезпечує додаткову фiксацiю вiдламкiв, стимулює остеогенез у зонi НСШСК, є профiлактикою розвинення остеопорозу в шийцi та головцi стегнової кiстки.

3. Запропонована технологiя лiкування несправжніх суглобів шийки стегнової кістки включає: заднiй доступ до суглоба зi збиванням мiжвертлюжного гребеня, декортикацiю зони несправжнього суглоба, жорстку, бiомеханiчно обгрунтовану фiксацiю двома метафiзарними гвинтами АО, оптимiзацiю умов для остеорепарацiї НСШСК двома вiльними кортикальними трансплантатами зсередини, а також пересадження мiжвертлюжного гребеня на судинно-м'язовiй ніжцi зовнi у зону незрощення шийки стегнової кiстки.

4. Стабiльна внутрiшня фiксацiя дозволяє уникнути додаткової зовнiшньої iммобiлiзацiї оперованого суглоба пiсля операцiї, що дозволяє здiйснювати активну реабiлiтацiю пацiєнта, та являється профiлактикою розвинення гiпотрофiчних та нейротрофiчних ускладнень. Апробацiя даної технологiї лiкування у 30 пацiєнтiв з НСШСК дозволила у 86,6% випадкiв одержати добрi та задовiльнi результати лiкування.

5. Розробленi модифiкацiї технологiї лiкування несправжніх суглобів шийки стегнової кістки добре зарекомендували себе при лiкуваннi нестабiльних НСШСК з можливiстю переводу площини злому у бiльш горизонтальну (тобто стабiльну) зону, а також при остеопорозi шийки та головки стегнової кiстки. Це дозволяє поширити показання до органозберiгаючих операцiй при цiй патологiї не тiльки у осiб молодого i середнього, але й похилого вiку, вiдновити анатомiю та функцiю травмованого суглоба, реабiлiтувати пацiєнтiв не тiльки в медичному, але й в соцiальному планi.

СПИСОК РОБIТ, ОПУБЛIКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦIЇ

1. Ролик А.В., Михайлов С.Р., Мителева З.М., Смади Низар Обоснование устойчивой первичной стабилизации отломков при лечении внутрисуставных переломов шейки бедренной кости //Ортопедия, травматология и протезирование.-- 1997.-- №4.-- C.69-71.

2. Корж Н.А., Ролик А.В., Михайлов С.Р., Смади Низар Хирургическое лечение ложных суставов шейки бедренной кости // Ортопедия, травматология и протезирование.-- 1998.-- №2.-- C.109-111.

3. Смади Низар, Ролик А.В. Эволюция классификаций переломов шейки бедренной кости //Вісник проблем біології і медицини.-- Полтава-Харків, 1998.-- С.83-85.

4. Ролік О.В., Смаді Нізар, Михайлов С.Р. Стабільно-функціональний остеосинтез при внутрішньосуглобових переломах та псевдоартрозах шийки стегна //Мат. XII з'їзд травматологів-ортопедів України.-- Київ, 1996.-- С.77-79.

5. Ролик А.В., Корж Н.А., Горидова Л.Д., Смади Низар Хирургическое лечение ложных суставов шейки бедра //Материалы IV съезда ортопедов-травматологов Молдовы. Кишинев.-- 1996.-- С.60.

6. Ролик А.В., Смади Низар. Хирургическое лечение ложных суставов шейки бедра //Мат. конгр. "Человек и его здоровье. Травматология, ортопедия, протезирование, биомеханика, реабилитация инвалидов".-- Санкт-Петербург., 1997.-- С.76-77.

АНОТАЦIЯ

Нiзар Яхя Мохаммад Хасан Аль-Смадi. Хiрургiчне лiкування несправжнiх суглобiв шийки стегнової кiстки. Дисертацiя у виглядi рукопису на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зi спецiальностi 14.01.21 -- травматологiя та ортопедiя, Харкiвський науково-дослiдний iнститут ортопедiї та травматологiї iм. проф. М.I.Ситенка, Харкiв 1999.

Дисертацiю присвячено розробцi нового способу хiрургiчного лiкування несправжнiх суглобiв шийки стегнової кiстки. В роботi обгрунтовано додаткову фiксацiю кiсткових фрагментiв вiльними кiстковими трансплантатами з вибором найоптимальнiшої форми та перетину останнiх у сполучаннi з металоостеосинтезом та невiльною кiстковою аутопластикою.

Розроблено технологiю хiрургiчного лiкування несправжнiх суглобiв шийки стегнової кiстки, яка спрямована на створення оптимальних умов остеорепарацiї та дозволяє досягти максимально позитивного результату в залежностi вiд конкретної клiнiчної ситуацiї.

Ключовi слова: несправжнi суглоби шийки стегнової кiстки, кульшовий суглоб, хiрургiчне лiкування, кiсткова пластика, остеорепарацiя.

АННОТАЦИЯ

Низар Яхья Мохаммад Хасан Аль-Смади. Хирургическое лечение ложных суставов шейки бедренной кости. Диссертация в виде рукописи на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.21 -- травматология и ортопедия, Харьковский научно-исследовательский институт ортопедии и травматологии им. проф. М.И.Ситенко, Харьков, 1999.

Целью работы является усовершенствование технологии реконструктивно-восстановительной операции при лечении ложных суставов шейки бедренной кости (ЛСШБК).

Проведенный аналитический обзор литературы показал, что основными методами лечения ЛСШБК являются металлоостеосинтез, костная пластика, корригирующие остеотомии, реконструктивно-восстановительные операции, артродез и эндопротезирование сустава. Перспективность исследования состоит в разработке органосохраняющих операций, направленных на восстановление анатомии и функции сустава, оптимизацию сращения зоны ЛСШБК, профилактику развития дистрофических осложнений в головке и шейке бедра, особенно у лиц молодого и среднего возраста.

Проведенные биомеханические исследования с помощью математического моделирования и графоаналитического построения доказали, что фиксация отломков двумя метафизарными винтами и двумя свободными кортикальными трансплантатами обеспечивает жесткую стабильную фиксацию отломков на весь период лечения. Применение аллотрансплантатов обеспечивает дополнительную фиксацию отломков, стимулирует остеогенез в зоне ЛСШБК, является профилактикой развития остеопороза в шейке и головке бедренной кости.

Автором предложена технология лечения ЛСШБК, которая включает: задний доступ к суставу со сбиванием межвертельного гребня, биомеханически обоснованную фиксацию 2_мя метафизарными винтами АО, оптимизацию остеорепарации ЛСШБК двумя свободными кортикальными трансплантатами изнутри, а также пересадку межвертельного гребня на сосудисто-мышечной ножке снаружи в зону несращения шейки бедренной кости.

Стабильная внутренняя фиксация позволяет исключить дополнительную внешнюю иммобилизацию конечности, что позволяет осуществлять активную реабилитацию пациента и является профилактикой развития гипотрофических и нейротрофических осложнений. Апробация данной технологии лечения у 30 пациентов с ЛСШБК позволила в 86,6% случаев получить хорошие и удовлетворительные результаты лечения.

Разработанные модификации технологии лечения ЛСШБК хорошо зарекомендовали себя при лечении нестабильных ЛСШБК, а также при остеопорозе шейки и головки бедренной кости. Это позволяет расширить показания к органосохраняющим операциям при этой патологии не только у лиц молодого и среднего, но и у лиц пожилого возраста, восстановить анатомию и функцию травмированного сустава, реабилитировать пациентов не только в медицинском, но и в социальном плане.

Ключевые слова: ложные суставы шейки бедренной кости, тазобедренный сустав, хирургическое лечение, костная пластика, остеорепарация.

ANNOTATION

Nizar Yahya Mohammad Hasan Al-Smadi. Surgical treatment of Pseudoartrosis of the neck of femur. Dissertation is done in the form of the manuscript for the degree of Candidate of Science (Medicine) on the specialty 14/01/21 -- traumatology and orthopaedics, Kharkov Scientific-Research institute of Orthopaedics and Traumatology named after Prof. Sitenko M.I., Kharkov, 1999.

Thesis is based on the new Method of Surgical Treatment of Pseudoarthrosis of the femur neck. In the dissertation author proved an excess fixation of free osteo-transplantation with a choice of most optimal form of modern treatment methods with the combination of metalosteosynthesis and nonfree osteo-autoplastic.

The created Surgical Technology of Treatment of Pseudoarthrosis of the femur neck, gives optimal conditions for osteoreparation resulting to maximal positive results depending on the representative clinical situation.

Key words: Pseudoarthrosis of the neck of the femur, Surgical Treatment, Osteoplastic, Osteoreparation.

Размещено на Allbest.ur


Подобные документы

Работа, которую точно примут
Сколько стоит?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.