Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ОЧНИХ ХВОРОБ І ТКАНИННОЇ ТЕРАПІЇ ім. В.П. ФІЛАТОВА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ФУНКЦІОНАЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ ЄДИНОГО ЗРЯЧОГО ОКА ТА ПИТАННЯ РЕАБІЛІТАЦІЇ ОСІБ З НЕВИЛІКОВНОЮ МОНОКУЛЯРНОЮ СЛІПОТОЮ ВНАСЛІДОК ТРАВМИ

14.01.18 - Очні хвороби

ГОЛУБОВ КОСТЯНТИН ЕДУАРДОВИЧ

ОДЕСА - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім.

М. Горького МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

Сухіна Людмила Олексіївна,

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, завідувач кафедри очних хвороб

Офіційні опоненти: доктор медичних наук,

чл. - кор. АМН та НАН України, професор

Сергієнко Микола Маркович,

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, завідувач

кафедри очних хвороб

доктор медичних наук, професор

Ватченко Алла Олексіївна,

Дніпропетровська державна медична академія, завідувач кафедри очних хвороб.

Провідна установа: Харьківський державний медичний університет МОЗ України, кафедра очних хвороб, м. Харьків

Захист відбудеться " 24 " березня 2000 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.556.01 в Інституті очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України за адресою: 65061, Україна, м. Одеса, Французький бульвар, 49/ 51. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України (65061, Україна, м. Одеса, Французький бульвар, 49/51).

Автореферат розісланий " 21 " лютого 2000 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук, професор Пономарчук В.С.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Тяжка травма органу зору, за даними різних авторів, у 32,6 - 46,1 % випадків є причиною розвитку монокулярної сліпоти (Гололобов В.Т., 1984; Крижановська Т.В., Логай І. М., 1988; Гундорова Р.О., Степанов А.В., 1994; Мошетова Л.К., 1993; Лебєхов П.І., Логай І.М., Сухіна Л.О. з співавт., 1993; Степанюк Г.І., Левтюх Л.І., Аніна Є.І., 1997). Реабілітація таких хворих набуває особливої значимості, оскільки пошкодження органу зору трапляються переважно у молодому працездатному віці (Логай І.М., Венгер Г.Ю., 1986; Волков В.В., 1987; Пучківська Н.О., Логай І.М., Сергієнко М. М., 1991).

Посттравматична сліпота на відміну від сліпоти другої етіології має ряд особливостей, що зумовлено, насамперед, не поступовою, а раптовою втратою зору на одне око і втратою бінокулярного зору, погіршенням оглядового та глибинного зору.

Внаслідок цього розвивається, як відзначається у роботі Стеценко О.А. (1990), комплекс неповноцінності, почуття страху при орієнтуванні у просторі та під час трудової діяльності. Крім того швидкий темп розвитку сліпоти внаслідок травми може бути предумовою значної психічної дезадаптації, що створює додаткові труднощі в розв'язанні питань не тільки трудової, але й особливо, соціальної реабілітації таких потерпілих.

В зв'язку з цим зростає значення контролю функціонального стану єдиного зрячого ока, визначення його зорової працездатності. Вивчення літератури показало, що є одиничні роботи (Валєєва Л.О., 1973; Жернокова С.А., 1970; Гололобов В.Т., 1984), в яких надаються деякі дані про функціональні особливості єдиного зрячого ока (гострота зору, поле зору, величина внутрішньоочного тиску, темнова адаптація, чутливість рогівки та інші) в різні часи після наступу сліпоти. Однак вплив зорового навантаження на функціональний стан єдиного зрячого ока, який, як відзначають Коваленко В.В. (1984), Сомов Є. Є. (1986, 1989), Шпак А.А. (1982, 1998), вказує на ступінь адаптації до різних побутових та виробничих умов, не вивчено. Не проводилось досконального вивчення змін офтальмоергономічних показників в умовах моделювання зорового втомлення та їх значення в оцінці функціонального стану єдиного зрячого ока при монокулярній невиліковній сліпоті внаслідок травми органу зору з метою контролю за ефективністю медичної реабілітації, а також раціонального працевлаштування. Не проводилось клініко-статистичних досліджень поширення монокулярної сліпоти внаслідок травми у промисловому регіоні України.

Таким чином, ряд аспектів актуальної медичної та соціальної проблеми, якою є монокулярна невиліковна сліпота внаслідок травми, потребує подальшого удосконалення та вивчення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана робота є фрагментом НДР кафедри очних хвороб факультету післядипломної освіти Донецького державного медичного університету ім.М. Горького " Впровадження заходів комплексної реабілітації робітників вугільної промисловості з травмою органу зору " (шифр теми ІК 940441, номер державної реєстрації 01940008147).

Мета і задачі дослідження

Мета дослідження - підвищення ефективності медичної реабілітації осіб з невиліковною монокулярною сліпотою внаслідок травми на підставі вивчення особливостей функціонального стану єдиного зрячого ока та розробки комплексу заходів по підвищенню його функціональних можливостей.

Для досягнення цієї мети вирішувались наступні задачі:

Вивчити особливості функціонального стану єдиного зрячого ока в умовах зорового навантаження; визначити найбільш інформативні методики для оцінки впливу зорового навантаження на функціональний стан єдиного зрячого ока.

На підставі комплексної кількісної оцінки даних стендових офтальмоергономічних досліджень встановити градації зорового втомлення єдиного зрячого ока осіб з невиліковною монокулярною сліпотою внаслідок травми.

Розробити комплекс реабілітаційних заходів, які б сприяли підвищенню функціональних можливостей єдиного зрячого ока.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчений функціональний стан єдиного зрячого ока в умовах короткочасного зорового навантаження. На підставі комплексної кількісної оцінки результатів стендових офтальмоергономічних досліджень встановлена різниця у характері зорового втомлення осіб з монокулярною сліпотою, у яких реєструвалась значна частота патологічного (24%) та пограничного (42 %) зорового втомлення і осіб контрольної групи, у яких було переважно фізіологічне втомлення (68%). Розроблений науково-обгрунтований комплекс реабілітаційних заходів, які дозволяють підвищити функціональні можливості єдиного зрячого ока та поліпшити соціальну адаптацію потерпілих.

Практичне значення одержаних результатів. Впровадження заходів, які розроблені на підставі стендових офтальмоергономічних досліджень, по поліпшенню функціональних можливостей єдиного зрячого ока у осіб з невиліковною монокулярною сліпотою внаслідок травми дозволяє поліпшити ефективність їх реабілітації.

Були розроблені: метод визначення часу максимальної акомодації, пристрій для офтальмоергономічних досліджень, додатковий поворотний диск ПРП, засіб індивідуальної кількісної оцінки зорового втомлення (спільно з Сухіною Л.О.), окуляри для хворих з монокулярною сліпотою (патент України на винахід № 15157А від 30.06.97 (спільно з Сухіною Л.О., Смирновою О. Ф.)).

Результати дослідження впроваджені в офтальмологічну практику обласного офтальмотравматологічного центру "Мікрохірургія ока" (м. Донецьк), а також очних відділень клінічної лікарні № 24 м. Донецьк, міської лікарні № 1 м. Єнакієво, міської лікарні № 1 м. Дружковки, МСЧ шахти ім. Кисельова м. Торез, ЦРЛ м. Костянтинівка.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено аналіз функціональних наслідків 2265 випадків гострої травми органу зору за даними Донецького обласного офтальмотравматологічного центру "Мікрохірургія ока". За ініціативою дисертанта та при підтримці обласного офтальмотравматологічного центру був створений кабінет реабілітації осіб з монокулярною сліпотою. Проведені власні клінічні спостереження за 160 потерпілими з монокулярною сліпотою внаслідок травми. Виконані офтальмоергономічні дослідження у 50 осіб з монокулярною сліпотою та стількох же здорових осіб контрольної групи. Вивчено характер працевлаштування 86 осіб з монокулярною сліпотою. Зроблено аналіз результатів досліджень, їх систематизація та сформульовані основні висновки. Запропоновані діагностичні методики та окуляри для хворих з монокулярною сліпотою, які розроблені сумісно із завідувачем кафедри очних хвороб факультету післядипломної освіти Донецького державного медичного університету.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і матеріали за темою дисертації викладені та обговорені на міжнародній офтальмологічній конференції в м. Одесі, присвяченій 125 - річчю від дня народження В.П. Філатова (1995 р.), на IX з'їзді офтальмологів України у м. Одесі (1996р.), на X міжнародному офтальмологічному симпозіумі Одеса - Генуя в м. Одесі (1997р.), на І польсько-українській конференції офтальмологів в м. Любліні (1997р.), на IV міжнародній офтальмологічній конференції в м. Києві (1998р.), на науково-практичній конференції "Актуальные вопросы офтальмологии" присвяченій 90-річчю лікарні ім. проф. Л.Л. Гіршмана у м. Харькові (1998р.), на засіданнях Донецького обласного офтальмологічного наукового товариства (1996-1998 рр.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 друкованих робіт, з них 3 статті в фахових наукових журналах, 7 - в збірниках наукових праць, 4 - в матеріалах і тезах міжнародних конференцій, з'їздів, науково-практичних конференцій. Є патент на винахід.

Об'єм та структура дисертації. Дисертацію викладено російською мовою, вона складається з вступу, 5 розділів, в яких дається огляд літератури, матеріали і методи дослідження, результати власних досліджень та їх аналіз, заключення, висновків, списку використаних літературних джерел. Дисертація викладена на 159 сторінках машинопису, з них 17 сторінок займають малюнки і фотографії, 18 сторінок займають таблиці. В списку використаних літературних джерел 286 найменувань, які розміщуються на 30 сторінках.

Основний зміст

Вивчені функціональні наслідки 2265 випадків гострої травми органу зору. Монокулярна сліпота за даними Донецького обласного офтальмотравматологічного центру "Мікрохірургія ока", виявлена в 39,2 % випадках та в 48,9% з них була істинна сліпота. До групи хворих з монокулярною сліпотою були віднесені особи у яких спостерігався анатомічний дефект, чи гострота зору з максимально можливою корекцією була не більше 0,05 аж до відсутності світлосприйняття, чи границя поля зору менше ніж 10⁰ навколо точки фіксації.

Під наглядом знаходилось 160 хворих з невиліковною монокулярною сліпотою внаслідок травми. В 76,4% це були особи працездатного віку, у 85,0% чоловічої статі, переважно працівники промислових підприємств та сільського господарства. Наслідки промислового та побутового травматизму серед осіб з монокулярною сліпотою відзначені відповідно у 27,5% та 23,7%. До монокулярної сліпоти призвели тяжкі випадки травми (у 93,1 % прободні поранення та контузії), наслідком яких виявились грубі анатомічні зміни, у тому числі анофтальм, субатрофія та атрофія очного яблука (35,6%), ускладнені рубцеві зміни рогівки (39,3%), патологія очного дна (16,3%) та інші, які спостерігалися у різних сполученнях. Відповідними були і зорові функції пошкодженого ока - у 50,0% практична сліпота (від 0 до 0,01). Отримані результати ехобіометрії, офтальмосканірування, а також дані електро-фізіологічних досліджень сітківки і зорового нерву не дозволяли прогнозувати значного збільшення гостроти зору травмованого ока. Аналіз результатів реабілітаційного лікування хворих з монокулярною сліпотою виявив, що тільки у 47 хворих (29,4%) поліпшилась гострота зору на 0,01 - 0,03.

Таким чином, удосконалення питань реабілітації цієї категорії хворих ми бачили в підвищенні функціональних можливостей єдиного зрячого ока, що явилось предметом наших досліджень.

З метою вивчення функціонального стану єдиного зрячого ока було здійснено комплексне стендове офтальмоергономічне дослідження показників основних компонентів зорового втомлення у 50 осіб з невиліковною монокулярною сліпотою внаслідок травми (І група) та у стількох же здорових осіб контрольної групи (ІІ група).

Вік обстежених в обох групах коливався від 18 до 30 років. Особи обох груп мали однаковий рівень освіти та однакові за вмістом праці професії. Гострота зору для далі у осіб обох груп була - 1,0. У 30 осіб (60,0%) основної та у 29 (58,0%) контрольної групи була гіперметропія слабкого ступеню, у інших була еметропія.

Результати анкетування, яке було здійснено до початку офтальмоергономічного дослідження, показали наявність астенопічних скарг, що виникали під час трудової діяльності, у 26 чоловік з монокулярною сліпотою та 3 осіб контрольної групи, у яких під час дослідження виявлена слабість конвергенції. Астенопічні скарги були більш поширені у віці 25 - 30 років (69,2%), зі стажем роботи переважно до 5 років (53,8%).

Були досліджені показники таких компонентів зорового втомлення: акомодаційного (найближча точка ясного зору, об'єм абсолютної акомодації за методиками В'язовського-Сердюченко, час максимальної акомодації), ретинального (час сприйнятття послідовного кольорового контрасту та ахроматичної адіспаропії за методиками Коваленко), психічного (коректурний тест Вестон - Зоз - Тагаєвої та пропускна здібність зорового аналізатора за методикою Семикопного - Кживоглави); стан меж поля зору та монокулярного сприйнятття глибини в умовах зорового навантаження.

До зорового навантаження суттєвої різниці досліджених показників акомодаційного компоненту зорового втомлення в обох групах не відзначено. Відразу після нього спостерігаються деякі зміни: віддалення найближчої точки ясного зору (І група з 12,2±0,28 до 14,3±0,31 см, ІІ група з 12,4±0,24 до 13,9±0,24 см), зменшення об"єму абсолютної акомодації (І група з 8, 19±0,15 до 6,99±0,18 дптр, ІІ група з 8,06±0,16 до 7, 19±0,17 дптр) та часу максимальної акомодації (І група з 16,94±0,32 до 12,04±0,35 сек, ІІ група з 17, 12±0,31 до 12,34±0,27 сек). Порівняння середніх величин показників, які були одержані відразу після навантаження, з їх початковим рівнем в обох групах, встановила статистично достовірну різницю по кожному з них (р<0,001). Порівняння значень середніх величин показників акомодаційного компоненту зорового втомлення після 3-х годинного відпочинку та їх рівнем до зорового навантаження показало, що у осіб основної групи залишилась статистична достовірна різниця значень показників найближчої точки ясного зору (р<0,05), часу максимальної акомодації (р<0,001) у той час, як у осіб контрольної групи різниця між обома вимірюваннями не була суттєвою (р>0,05).

До зорового навантаження значення часу сприйняття послідовного кольорового контрасту та ахроматичної адіспаропії були однакові в обох групах (табл.1).

Відразу після навантаження у осіб даних груп відзначається тенденція до зменшення показників ретинального компоненту зорового втомлення відносно їх початкового рівня і ці зміни були статистично вірогідними (р<0,001). Порівняння середніх величин показників між собою у осіб обох груп відразу після навантаження не виявило суттєвих змін (р>0,05). Через 3 години після нього реєструється відновлення середніх величин показників відносно їх початкового рівня. У осіб з монокулярною сліпотою залишається достовірна різниця між двома вимірюваннями (р<0,05), а у осіб контрольної групи - ні (р>0,05).

Таблиця 1

Показники ретинального компоненту зорового втомлення в обох групах

Об'єкт дослідження	Група	Кіль -	Строк дослідження
	досліджених	кість спостере жень	До зорового навантаження	Відразу після зорового навантаження	Через 3 години після зорового навантаження
Час сприйняття послідовного кольорового	1 група	50	5,14 ± 0,28	4,00 ± 0,29*	4,40 ± 0,28**
контрасту (сек)	2 група	50	5,04 ± 0,31	4,14 ± 0,28*	4,86 ± 0,27
Час ахроматичної	1 група	50	6,8 ± 0,23	5,75 ± 0,21*	6,30 ± 0,24**
адіспаропії (сек)	2 група	50	6,85 ± 0, 20	5,85 ± 0,21*	6,55 ± 0,21

* - рівень значності між показниками до зорового навантаження та відразу після нього в однойменній групі р<0,05

** - рівень значності між показниками до зорового навантаження та через 3 години після нього в однойменній групі р<0,05

монокулярна сліпота травма невиліковна

Суттєвої різниці між показниками коректурного тесту (І група - 0,320,01 біт/сек, ІІ група 0,330,009 біт/сек) та пропускної здібності зорового аналізатора (І група 12,6 0,21 біт/сек, ІІ група 13,10,18 біт/сек) у осіб обох груп до зорового навантаження не було зареєстровано. Відразу після нього відзначається зменшення значення показників у обох групах, причому у осіб І групи вони були більш виразними. Аналіз результатів коректурного тесту показав, що у осіб з монокулярною сліпотою він зменшився до 0,230,009 біт/сек, а у осіб контрольної групи до 0,270,01 біт/сек. Показник пропускної здібності зорового аналізатора у осіб І групи зменшився до 9,380,31 біт/сек, а ІІ групи до 11,560,2 біт/сек. Статистично вірогідні зміни відзначались у осіб основної групи порівняльно, як з контрольною групою так, і з їх же рівнем до зорового навантаження. Через 3 години після нього відмічено відновлення показників відносно їх початкового рівня. Порівняння середніх величин показників психічного компоненту зорового втомлення відносно їх початкового рівня у кожній з груп виявило, що зберігається суттєва різниця між двома вимірюваннями тільки у осіб з монокулярною сліпотою (р<0,001).

Дослідження показали, що найбільш інформативними офтальмоергономічними методиками оцінки функціонального стану єдиного зрячого ока при монокулярній сліпоті внаслідок травми виявились найближча точка ясного зору, час сприйняття послідовного кольорового контрасту та коректурний тест. Зміни означених показників у різні часи після зорового навантаження були більш виразними, особливо у групі осіб, які висували астенопічні скарги.

Величини сумарного (монокулярного) поля зору при дослідженні різними об'єктами до зорового навантаження у осіб обох груп були однакові (табл.2). Відразу після нього реєструються статистично достовірні зміни поля зору - концентричне його звуження при використанні як білого, так і кольорових (червоного та зеленого) об'єктів. Після 3-х годинного відпочинку у осіб з монокулярною сліпотою внаслідок травми залишається більш звужене сумарне поле зору єдиного зрячого ока тільки при дослідженні на білий колір, ніж у контрольній групі (р<0,05).

Таблиця 2

Сумарне поле зору обох груп при дослідженні різними об'єктами до та після зорового навантаження

Групи досліджених	Характер об'єкту	Строки дослідження
		до зорового навантаження (М ± м)	відразу після зорового навантаження (М + м)
Особи з моноку-	Білий	558,2 ± 4,80	520,0 ± 4,40 *
лярною сліпотою	Червоний	182,4 ± 2, 20	159,3 ± 2,70 *
	Зелений	141,4 ± 2,10	117,2 ± 2,80 *
Контрольна група	Білий	552,7 ± 4,40	530,3 ± 4,20 *
	Червоний	187,9 ± 2,30	163,1 ± 2,50 *
	Зелений	142,1 ± 2,40	130,3 ± 2,50 *

* - рівень значності між показниками до зорового навантаження та відразу після нього в однойменній групі р<0,05

Результати кількісної оцінки показника монокулярного сприйняття глибини єдиного зрячого ока в динаміці дозволили виявити ряд особливостей: різке підвищення даного показника відразу після настання сліпоти відносно величини монокулярного сприйняття глибини осіб контрольної групи (р<0,05), через 6 місяців відзначається тенденція до його зменшення, а через рік після травми середня величина показника наближається до значення показника монокулярного сприйняття глибини контрольної групи (табл.3).

Кількісна оцінка монокулярного сприйняття глибини на відміну від кількісної оцінки бінокулярного глибинного зору полягає не на явищі поперечної диспарації, а на інших факторах, таких як наявність вториних (емпірічних) ознак глибини, зміни кутового розміру предмета та його ретинального зображення при наближенні чи віддаленні тесту об'єкту від ока, акомодаційно-конвергентного рефлексу.

Таблиця 3

Показники монокулярного сприйняття глибини єдиного зрячого ока в залежності від строка настання сліпоти

Строк після настання монокулярної сліпоти	Показник монокулярного сприйняття глибини (М ± м) (см)
	Рух тест-об'єкту від передньої стінки приладу	Рух тест-обєкту від задньої стінки приладу
2 тижня	11,2 ± 0,21*	6,4 ± 0,21 *
1 місяць	11,0 ± 0,18*	6.1 ± 0,22 *
2 місяця	10,3 ± 0,31*	5,3 ± 0,16 *
3 місяця	9,7 ± 0,25 *	4,9 ± 0,21 *
6 місяців	9,0 ± 0,24	4,2 ± 0,19 *
12 місяців	8,9 ± 0, 20	3,7 ± 0,22
2 роки	8,6 ± 0,18	3,5 ± 0,18
Контрольна група	8,7 ± 0,21	3,5 ± 0,10

* - рівень значності між показниками в порівнянні з контрольною групою р<0,05

Практичному використанню результатів офтальмоергономічних досліджень сприяє проведення комплексної кількісної оцінки показників різних компонентів зорового втомлення.

Модифікувавши методику Шпака А.А. (1982), яку було запропоновано у хворих з глаукомою, ми розробили "Засіб кількісної оцінки зорового втомлення у осіб з монокулярною сліпотою внаслідок травми" і на підставі цієї методики було розраховано значення індивідуального кількісного показника зорового втомлення. (ІКПЗВ) у 50 осіб з монокулярною сліпотою та стількох же осіб контрольної групи.

З урахуванням даних, які були отримані під час досліджень, було виділено 4 градації зорового втомлення:

"Фізіологічне зорове втомлення". У даному випадку пацієнти не висували суб'єктивних скарг, які були пов'язані з зоровою роботою. Виявлялися незначні функціональні зміни під час проведення офтальмоергономічних досліджень (зменшення величини показників (крім найближчої т очки ясного зору) менше ніж 10% порівняльно з початковим рівнем та повне їх відновлення після 3-х годинного відпочинку. Величина ІКПЗВ знаходиться в інтервалі значення від 1,7 до - 2,001.

"Пограничне зорове втомлення". Непостійні суб'єктивні скарги, які відзначаються під час виконання роботи переважно в кінці робочої зміни (відчуття піску в очах, важкість повік та інші), тривалого зорового навантаження. Помітні зміни психофізіологічних характеристик - зниження (крім найближчої точки ясного зору) офтальмоергономічних показників на 10-25% відносно початкового рівня та неповне їх відновлення після 3-х годинного відпочинку. Показник ІКПЗВ знаходиться в інтервалі значень від - 2,001 до - 2,302.

"Патологічне зорове втомлення". Скарги на неприємні суб'єктивні відчуття, які пов'язані з зоровою роботою. Значне зниження (крім найближчої точки ясного зору) психофізіологічних характеристик - зниження значень середніх величин після зорового навантаження більш ніж 25% та часткове їх відновлення після 3-х годинного відпочинку. Показник ІКПЗВ знаходиться в інтервалі значень, які менше ніж - 2,302.

"Відсутність ознак зорового втомлення". У даному випадку хворі не висувають суб'єктивних скарг на зорове втомлення під час роботи, не реєструються зміни основних психофізіологічних характеристик після зорового навантаження. Показник ІКПЗВ знаходиться в в інтервалі значень від - 1,7 та вище.

У хворих з монокулярною сліпотою внаслідок травми відзначалась значна частота пограничного (42,0%) та патологічного (24,0%) зорового втомлення, а у осіб контрольної групи переважало фізіологічне (68,0%).

З метою підвищення функціональних можливостей єдиного зрячого ока нами був розроблений відповідний комплекс заходів, який включав у себе діючі методики, котрі використовуються для лікування функціональних порушень зорово-нервового апарату (акомодотренінг, психотренінг, лікувальна гімнастика Тамарова та інші), а також запатентована пропозиція - окуляри для розширення поля зору єдиного зрячого ока хворих з монокулярною сліпотою.

Ефективність реабілітаційних заходів, які пропонуються, була підтверджена розрахунком індивідуального кількісного показника зорового втомлення у 50 осіб, які отримали зазначений комплекс (основна група) та стількох же осіб контрольної групи, у яких він не застосовувався.

В основній групі відзначено у 2,3 рази частіше, порівняно з контрольною групою, фізіологічне втомлення (відповідно 50,0% і 22,0%), та в 5 разів менше патологічне зорове втомлення.

Окремо вивчена та обгрунтована ефективність застосування окулярів для хворих з монокулярною сліпотою (патент України на винахід № 15157А від 30.06.97). Їх використання сприяє розширенню периферічних меж поля зору єдиного зрячого ока в сторону сліпого (відсутнього ока) на 25 - 30⁰.

Досліджена, зокрема, також ефективність використання комплексу лікувальної гімнастики за методикою Тамарова. У осіб з монокулярною сліпотою після проведення курсу лікувальної гімнастики реєструвались більш низькі величини порогу монокулярного сприйняття простору порівняно з їх початковим рівнем до лікування. Проведення цього комплексу дозволяє прискорити адаптацію постраждалих з односторонньою сліпотою за рахунок більш швидкого розвитку навиків використання в оцінці глибини простору вторинних емпіричних факторів.

З урахуванням градації зорового втомлення були запропоновані індивідуальні реабілітаційні програми, які включали в себе не тільки вищеозначений комплекс, також й питання корекції працевлаштування, організації праці та відпочинку хворих з монокулярною сліпотою внаслідок травми.

Організація як медичної, так і соціальної реабілітації з урахуванням індивідуальних програм осіб з невиліковною монокулярною сліпотою внаслідок травми здійснювалась у кабінеті реабілітації згідно запропонованої "Схеми організації реабілітації осіб з невиліковною монокулярною сліпотою внаслідок травми" та з використанням "Індивідуальної карти комплексної реабілітації осіб з монокулярною сліпотою внаслідок травми".

Контролювали своєчасність та повноцінність проведення як терапевтичних, так і за показниками хірургічних заходів, а також проводили офтальмоергономічний контроль функціонального стану єдиного зрячого ока, працевлаштування цієї категорії хворих.

Аналіз функціонального стану єдиного зрячого ока в умовах зорового навантаження показав, що у 54 чоловік з 86 працюючих реєструвалось патологічне та пограничне зорове втомлення. Впровадження розроблених індивідуальних реабілітаційних програм у 86 осіб з монокулярною сліпотою надали можливість поліпшити функціональний стан єдиного зрячого ока у 83,3% випадків патологічного та пограничного зорового втомлення. У 20 випадках, коли після впровадження реабілітаційних заходів залишились означені види зорового втомлення, була здійснена корекція працевлаштування. Ефективність корекції працевлаштування була підтверджена дослідженнями офтальмоергономічних показників у динаміці з використанням найбільш інформативних методик (найближча точка ясного зору, час сприйняття послідовного кольорового контрасту, коректурний тест).

Таким чином, дослідження, які були проведені, надали можливість уточнити клініко-статистичні дані щодо постраждалих з монокулярною сліпотою, показали необхідність підвищення функціональних можливостей єдиного зрячого ока та запропонувати відповідний реабілітаційний комплекс. Доведено позитивне значення стендових офтальмоергономічних досліджень у оцінці ефективності запропонованих реабілітаційних заходів, а також контролю працевлаштування осіб. Підтверджена доцільність подальшого впровадження рекомендацій, які витікають з роботи, що дозволить внести значний вклад у рішення деяких аспектів актуальної медичної та соціальної проблеми, якою є посттравматична невиліковна монокулярна сліпота.

Висновки

1. Травма органу зору є однією з основних причин сліпоти та інвалідності. Незважаючи на актуальність проблеми, багато питань реабілітації осіб з невилікованою монокулярною сліпотою внаслідок травми з урахуванням функціональних можливостей єдиного зрячого ока не знайшли належного висвітлення у літературі.

2. Проведення стендових офтальмоергономічних досліджень дозволило виявити найбільш інформативні методи щодо виявлення реакції єдиного зрячого ока на зорове навантаження: найближча точка ясного зору (збільшення її відстояння від ока під впливом зорового навантаження від 12,20,28 до 14,30,31 см), час сприйняття послідовного кольорового контрасту (його скорочення з 5,140,28 до 4,00,29 сек), коректурний тест (зменшення коефіцієнту зорової продуктивності з 0,320,01 до 0,230,009 біт/сет).

3. Розвиток односторонньої сліпоти призводить до різкого підвищення порогу монокулярного сприйняття глибини єдиним зрячим оком на протязі пеших 6 місяців відносно рівня цього показника у осіб контрольної групі.

4. Комплексна оцінка зорового втомлення у осіб з невиліковною монокулярною сліпотою показала, що у них констатована значна частота пограничного (42,0%) та патологічного зорового втомлення (24,0%), а у осіб контрольної групи було переважно фізіологічне зорове втомлення (68,0 %).

5. Впровадження до практики реабілітаційних заходів в залежності від градації зорового втомлення у осіб, які зайняті переважно кваліфікованим трудом, дало можливість зменшити відсоток випадків патологічного зорового втомлення з 33,3% до 11,1%, пограничного - з 66,7% до 25,9%, що дозволило поліпшити функціональний стан єдиного зрячого ока у 83,3% випадків пограничного та патологічного зорового втомлення у осіб з невиліковною монокулярною сліпотою внаслідок травми.

Список наукових робіт, опублікованих

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Сухина Л.А., Смирнова А.Ф., Зорина М.Б., Голубов К.Э. Структура ургентной травмы органа зрения в промышленном регионе в динамике и вопросы совершенствования организации помощи пострадавшим // Офтальмол. журн. - 1997. - № 6. - С.385 - 389.

Голубов К.Э., Сухина Л.А., Зорина М.Б. Офтальмоэргономические показатели зрительного утомления в оценке функционального состояния единственного зрячего глаза при монокулярной слепоте вследствие травмы // Офтальмол. журн. - 1998. - №1. - С.82-86.

Голубов К.Э. Очки для расширения обзорного поля зрения у больных с монокулярной слепотой // Офтальмол. журн. - 1998. - №3. - С.250-251.

Сухина Л.А., Голубов К.Э. Функциональные возможности единственного глаза и вопросы реабилитации лиц с неизлечимой монокулярной слепотой вследствие травмы // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 1999. - Вип.5 (25). - С.319 - 324.

Патент 15157 А Україна, МКВ А 61 F 9/00. Окуляри для хворих монокулярною сліпотою / Сухіна Л.О., Смірнова О.Ф., Голубов К.Е. - №5010312; Заявл.23.01.95; Опубл.30.06.97; Бюл. № 3. - 4 с.

Голубов К.Э., Сухина Л.А., Смирнова А.Ф. Диагностика зрительного утомления и реабилитация при монокулярной посттравматической слепоте // Здравоохранение Донбасса. - 1998. - №1. - С.65-66.

Сухина Л.А., Голубов К.Э., Куркурин Г.В., Сухина И.В. Перспективы медицинской и социальной реабилитации при монокулярной слепоте // Вопросы травматологии и ортопедии. - Донецк, 1994. - С.94-96.

Голубов К.Э. Изменения поля зрения при зрительной нагрузке у лиц с монокулярной травматической слепотой // Сборник научн. трудов молодых ученых и специалистов, посвящ.65-летию Донецкого медицинского университета. - Донецк, 1996. - С.42-44.

Голубов К.Э., Сухина Л.А., Зорина М.Б. Пути повышения эффективности медицинской и социальной реабилитации лиц с монокулярной слепотой вследствие травмы // Проблемы здравоохранения и пути его реформирования. - Донецк: Лебедь. - 1997. - С.11-13.

Голубов К.Э. Значение офтальмоэргономических исследований в разработке программ по рациональному трудоустройству лиц с монокулярной слепотой вследствие травмы // Вопросы экспериментальной и клинической медицины. - Донецк, 1998. - С. 19-23.

Голубов К.Э. Состояние ретинального компонента зрительного утомления у лиц с монокулярной слепотой // Тез. научн. трудов молодых ученых и специалистов "Актуальные проблемы медицины Донбасса”. - Донецк, 1997. - С.12.

Сухина Л.А., Голубов К.Э., Котлубей Г.В. Результаты офтальмоэргономических исследований состояния зрительного анализатора лиц с монокулярной слепотой вследствие травмы органа зрения // Тез. доп. IX з'їзду офтальмологів України. - Одеса, 1996. - С.327 - 329.

Голубов К.Е., Голубова А.А. Аспекти реабілітації дітей з монокулярною сліпотою внаслідок травми в умовах поліклініки // Тез. доп. IV Міжнар. конф. з офтальмології. - Київ, 1998. - С.32-33.

Сухіна Л.О., Голубов К.Е. Особливості глибинного зору осіб з монокулярною сліпотою внаслідок травми // Тез. доповідей ІІ українсько-польської конференції з офтольмології. - Київ, 1999. - С.165-166.

Голубов К.Э. Возможности развития глубинного зрения лиц с неизлечимой монокулярной слепотой вследствие травмы // Тез. докл. конф. "Медицинские проблемы промышленного региона”. - Донецк, 1999. - С.25.

Анотація

Голубов К.Е. Функціональні можливості єдиного зрячого ока та питання реабілітації осіб з невиліковною монокулярною сліпотою внаслідок травми. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18 - очні хвороби. - Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України, Одеса, 2000.

Дисертацію присвячено питанням підвищення ефективності реабілітації осіб з невиліковною монокулярною сліпотою внаслідок травми. Надаються дані динамічного спостереження за 160 хворими. Приведені результати офтальмоергономічного дослідження показників основних компонентів зорового втомлення, меж поля зору, монокулярного сприйняття глибини у 50 осіб з монокулярною сліпотою в умовах зорового навантаження. Здійснена комплексна кількісна оцінка одержаних результатів, встановлені градації зорового втомлення осіб з монокулярною сліпотою внаслідок травми. Враховуючи градації зорового втомлення запропоновані індівідуальні реабілітаційні програми. Впровадження їх до практики надало можливість поліпшити функціональний стан єдиного зрячого ока у 83,3% випадків пограничного та патологічного зорового втомлення.

Ключові слова: невиліковна монокулярна сліпота внаслідок травми, офтальмоергономічні дослідження, зорове втомлення, реабілітація.

Аннотация

Голубов К.Э. Функциональные возможности единственного зрячего глаза и вопросы реабилитации лиц с монокулярной слепотой вследствие травмы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.18 - глазные болезни. - Институт глазных болезней и тканевой терапии им.В.П. Филатова АМН Украины, Одесса, 2000.

Диссертация посвящена вопросам повышения эффективности реабилитации лиц с неизлечимой монокулярной слепотой вследствие травмы. Приводятся данные динамического наблюдения за 160 больными. Одним из направлений дальнейшей реабилитации этой категории больных является повышение функциональных возможностей единственного зрячего глаза. С целью изучения функционального состояния единственного зрячего глаза проведено комплексное офтальмоэргономическое исследование 50 лиц с монокулярной слепотой и у 50 здоровых лиц контрольной группы. Изучалось также состояние границ поля зрения и показателя монокулярного восприятия глубины. Результаты исследования позволили выявить наиболее информативные методики для выявления реакции единственного зрячего глаза на зрительную нагрузку (ближайшая точка ясного видения, время восприятия цветового последовательного контраста, корректурный тест). Проведена оценка результатов исследования с расчетом индивидуального количественного показателя зрительного утомления. Установлены градации зрительного утомления единственного зрячего глаза. Отмечено, что среди лиц с монокулярной слепотой чаще регистрировалось пограничное и патологическое зрительное утомление (66,0%), а у лиц контрольной группы - физиологическое (68%). Предложен комплекс реабилитационных мероприятий с целью улучшения функциональных возможностей единственного зрячего глаза. В комплекс мероприятий входили аккомодотренинг, психотренинг, комплекс лечебной гимнастики для восстановления нарушения глубинного зрения по методике Тамарова, а так же использование очков для расширения поля зрения единственного зрячего глаза (патент Украины №5157А от 30.06.97). Сравнительный анализ индивидуального показателя зрительного утомления лиц с монокулярной слепотой до и после проведения реабилитационных мероприятий показал, что после его проведения отмечалось в 5 раз реже патологическое зрительное утомление, удельный вес физиологического зрительного утомления вырос с 22,0% до 50,0%. Входящие в указанный комплекс очки позволяют расширять периферическое поле зрения единственного зрячего глаза в сторону отсутствующего (слепого) глаза на 25-30⁰. Применение комплекса лечебной гимнастики улучшает адаптацию пострадавшего за счет развития навыков использования в оценке глубины пространства вторичных эмпирических факторов. Разработаны индивидуальные реабилитационные программы в зависимости от градации зрительного утомления, в которых наряду с приведенным комплексом мероприятий рассматриваются вопросы коррекции трудоустройства, создание оптимальных условий труда и отдыха этой категории больных. Динамическое наблюдение за больными осуществлялось в соответствии со схемой реабилитации больных с неизлечимой слепотой вследствие травмы и разработанной нами" Индивидуальной карты комплексной реабилитации лиц с монокулярной слепотой вследствие травмы". В ходе наблюдения осуществлялся контроль за своевременностью проведения контроля лечебных мероприятий, а также и офтальмоэргономический контроль функционального состояния единственного зрячего глаза. Применение разработанных реабилитационных программ у 86 работающих лиц с монокулярной слепотой позволили улучшить функциональное состояние единственного зрячего глаза в 83,3% случаев патологического и пограничного зрительного утомления. У 20 лиц осуществлена коррекция трудоустройства, эффективность которой подтверждена повторными исследованиями наиболее информативных офтальмоэргономических методик. Таким образом, проведенные исследования показали необходимость повышения функциональных возможностей единственного зрячего глаза, предложен соответствующий реабилитационный комплекс, доказано положительное значение офтальмоэргономических исследований в оценке эффективности реабилитационных мероприятий и контроля трудоустройства. Вытекающие из работы рекомендации, позволяют внести определенный вклад в решении вопросов медицинской и социальной реабилитации лиц с неизлечимой посттравматической монокулярной слепотой.

Ключевые слова: неизлечимая монокулярная слепота вследствие травмы, офтальмоэргономические исследования, зрительное утомление, реабилитация.

Annotation

Golubov K. E. Functional abilities of the single eye and questions of rehabilitation of persons with incurable blindness on account of trauma.

Thesis for a candidate's degree by speciality 14.01.18 - eye diseases - Filatov Institute of Eye Diseases and Tissue Therapy, Academy of Medical Science of Ukraine, Odessa, 2000.

The dissertation dedicate to the questions of increasing the efficiency of rehabilitation of persons with incurable monocular blindness on account of trauma. Data of dynamic observation in 160 patients are adduced. Results of investigations of main components of visual fatigue, field of vision, monocular perception of depth in patients with monocular blindness in conditions of visual load are presented.complex quantitative assessment of the results obtained is adduced, gradations of visual fatigue in 50 patients with monocular blindness are distinguished.complex measures for increasing the functional abilities of the single eye are elaborated. Taking into account the gradations of visual fatigue, individual rehabilitation programs were suggested, application of which allowed to improve functional abilities of the single eye of working subjects with posttraumatic blindness in 83,3% cases of frontier and pathological visual fatigue.

Key words: incurable blindness on account of trauma, ophthalmoergonomic investigations, visual fatigue, rehabilitation.

Размещено на Allbest.ru