Застосування фізичних факторів в ранній реабілітації новонароджених за гіпоксично-ішемічних уражень центральної нервової системи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Український науково-дослідний інститут

медичної реабілітації та курортології

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ЗАСТОСУВАННЯ ФІЗИЧНИХ ФАКТОРІВ В РАННІЙ РЕАБІЛІТАЦІЇ НОВОНАРОДЖЕНИХ ЗА ГІПОКСИЧНО-ІШЕМІЧНИХ УРАЖЕНЬ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

ЛОТИШ НАДІЯ ГРИГОРІВНА

УДК: 616.931-053.31] 036.82.83

14.01.33 - курортологія та фізіотерапія

Одеса - 1999

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі факультетської педіатрії Одеського державного медичного університету

Науковий керівник - Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Зубаренко Олександр Всеволодович, завідувач кафедри факультетської педіатрії Одеського державного медичного університету

Офіційні опоненти - доктор медичних наук, професор Галіна Ірина Віталіївна, головний науковий співробітник клінічного відділу Українського НДІ медичної реабілітації та курортології;

-доктор медичних наук, професор Бабій Ігор Леонідович, завідувач кафедри пропедевтики дитячих хвороб Одеського державного медичного університету

Провідна організація - Український НДІ дитячої курортології та фізіотерапії, МОЗ України, відділ медичної реабілітації дітей, м. Євпаторія.

Захист дисертації відбудеться “_22__” жовтня 1999 р. о _10_ годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д. 41. 608. 01. Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ України.

Адреса: 270014, Одеса, Лермонтовський пров., 6.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології за адресою: 270014, Одеса, Лермонтовський пров., 6.

Автореферат розісланий “_20_” вересня 1999 р.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради кандидат медичних наук,

старший науковий співробітник Дмитрієва Г.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми

Проблема гіпоксично-ішемічних уражень центральної нервової системи (ГІУ ЦНС) залишається в центрі уваги наукової і практичної медицини, що визначається місцем і роллю ГІУ ЦНС у структурі захворюваності в періоді новонародженості, перинатальній смертності і значенням її у формуванні психоневрологічних порушень (А.Ю. Ратнер, 1995; И.В. Галина, 1998; Ю.А. Барашнев, 1998).

Особливої актуальності ця проблема набуває у зв'язку із зростанням частоти ГІУ ЦНС та її високою питомою вагою серед всіх захворювань нервової системи в дитячому віці (Г.А. Самсыгина, 1995; А.В. Кигичак, 1998; А.Б. Пальчик, 1998).

Перинатальна патологія нервової системи посідає одно з провідних місць серед причин дитячої інвалідності та відставання у психомоторному розвитку (С.П. Катоніна, 1992; M.A. Khan, 1993; P.H. Gray et al 1994; О.Г. Суліма, 1997).

Віддалені наслідки ГІУ ЦНС виявляються затримками мовного й психічного розвитку, порушеннями поведінки і труднощами у навчанні, руховими розладами, епілептичними станами. Найважчим варіантом прояву є дитячий церебральний параліч ( Л.О. Бадалян, 1989; М.Б. Цукер, 1990; С.К. Евтушенко, 1992; В.Ю. Мартынюк, 1995; J.J. Volpe, 1995; А.В. Поморцев и соавт., 1998). При цьому необхідно враховувати не тільки медичне, але й соціально-економічне значення даної патології (С.А. Бортфельд и соавт., 1986; А.Э. Лицев, 1993; R.C. Vanussi, 1993; S.J. Elliot, 1995).

Реабілітація новонароджених за ГІУ ЦНС включає широкий комплекс фармакологічних заходів, які зумовлюють розвиток різноманітних ускладнень у вигляді дисбактеріозу, водно-електролітних порушень, алергічних реакцій та ін. (И.В. Маркова, 1993; Н.П. Шабалов, 1997).

Отже, до цих пір залишається актуальною проблема подальшого вивчення та удосконалення відновлювального лікування цієї категорії хворих. У зв'язку з цим впровадження немедикаментозних методів відновлювального лікування набуває особливої значущості ( Я.Д. Баргак, 1997; Е.П. Бомбарди-рова, 1998; Г.В. Яцык и соавт., 1999).

Враховуючи значну роль гіпоксичних змін у патогенезі ГІУ ЦНС пошук і розробка ефективних фізіологічних методів відновлювального лікування немовлят із застосуванням комплексу фізичних факторів є актуальним, що дозволить знизити летальність, відсоток ускладнень і формування неврологічних розладів в резидуальному періоді у новонароджених за ГІУ ЦНС (І.З. Самосюк, 1995; Л.М. Клячкин і співавт., 1997; В.М. Боголюбов, Г.Н. Пономаренко, 1997).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Обраний напрямок досліджень тісно пов'язаний з НДР, яка здійснювалась в Українському НДІ медичної реабілітації та курортології сумісно з кафедрою факультетської педіатрії Одеського державного медичного університету і присвячена розробці засобів ранньої реабілітації новонароджених за гіпоксично-ішемічних уражень центральної нервової системи із застосуванням фізичних факторів (№ держреєстрації 0197U 000277, шифр УН. 95.01- 06).

Мета дослідження.

Підвищення ефективності відновлювального лікування новонароджених за гіпоксично-ішемічних уражень центральної нервової системи шляхом проведення ранньої реабілітації із застосуванням ультразвукових інгаляцій антиоксидантного та антигіпоксичного препарату ЛІПІН та диференційованого використання точкового масажу.

Завдання дослідження

1. Вивчити особливості клініко-неврологічної картини, процесів пере-кисного окислення ліпідів (ПОЛ), кислотно-лужного стану (КЛС), газового складу крові, анаеробного метаболізму та імунного статусу у новонароджених за ГІУ ЦНС.

2. Вивчити вплив ультразвукових інгаляцій ЛІПІНА на клініко-невро-логічні симптоми і динаміку показників, що характеризують гіпоксичний синдром (ПОЛ, КЛС, газовий склад крові, анаеробний метаболізм) у новонароджених за ГІУ ЦНС.

3. Обгрунтувати доцільність диференційованого застосування точково-го масажу і визначити його вплив на клініко-неврологічний статус у новонароджених за ГІУ ЦНС.

4. Розробити і оцінити ефективність ранньої реабілітації новонарод-жених при ГІУ ЦНС із застосуванням ультразвукових інгаляцій препарату ЛІПІН і диференційованого використання точкового масажу.

5. Провести порівняльний аналіз стану здоров'я дітей, які перенесли ГІУ ЦНС через рік після проведеного відновлювального лікування і запропонувати для впровадження у практику охорони здоров'я.

Наукова новизна отриманих результатів

Доведено, що одним із патофізіологічних механізмів розвитку ГІУ ЦНС новонароджених є інтенсифікація процесів ПОЛ, гіпоксія, метаболічний ацидоз та імунний дисбаланс.

Вперше показано, що інгаляторному введенню препарату ЛІПІН при гіпоксичному синдромі у новонароджених дітей притаманні антигіпоксичний та антиоксидантний ефекти в ранньому відновлювальному лікуванні.

Обгрунтовано і доведено доцільність послідовності застосування фізичних факторів в ранній реабілітації у новонароджених за ГІУ ЦНС.

Вперше доведено, що призначення фізичних чинників у комплексній реабілітації новонароджених із перинатальною патологією ЦНС має імуномодулюючий ефект, який проявляється в більш істотному нормалізуючому впливі на показники клітинної ланки імунітету.

Вперше розроблена система ранньої реабілітації новонароджених за ГІУ ЦНС, включаючи інгаляторне застосування фосфатидилхолінових ліпосом (Ф/Л) та точковий масаж.

Практичне значення роботи

Проведене дослідження дозволило обгрунтувати новий напрямок медичної реабілітації новонароджених за ГІУ ЦНС. Етапне застосування інгаляцій препарату ЛІПІН і точкового масажу у комплексі відновлювального лікування новонароджених із перинатальною патологією ЦНС підвищує його ефективність, сприяє позитивній динаміці клініко-неврологічних симптомів, нормалізації метаболічних та імунологічних показників, знижує відсоток ускладнень і поліпшує загальні показники стану здоров'я дітей (інфекційна захворюваність, психомоторний розвиток, маса тіла).

Методи ранньої реабілітації новонароджених за ГІУ ЦНС впроваджені в неонатологічних відділеннях МКЛ №10 м.Одеси, відділенні патології новонароджених обласної дитячої клінічної лікарні м.Одеси, відділенні раннього віку дитячої дорожньої клінічної лікарні, дитячому відділенні пологового будинку №7 м.Одеси.

Матеріали роботи використовуються в педагогічному процесі на кафедрах педіатрії Одеського державного медичного університету.

Особистий внесок автора

Дисертація є особистою працею автора. Головну ідею дисертаційної роботи запропоновано керівником роботи, а її практичне втілення належить дисертантові. Автором дисертації проведено інформаційний пошук та аналіз наукової літератури з проблеми, обгрунтовано напрямки дослідження. Дисертантом особисто проводилось клінічне обстеження немовлят, диференційоване призначення відновлювального лікування новонароджених за гіпоксично-ішемічних уражень центральної нервової системи на базі спеціалізованих відділень патології новонароджених МКЛ №10 м.Одеси, виконання більшості спеціальних методів дослідження.

Статистична обробка результатів, їх узагальнення, інтерпретація та наукові висновки здійснені самостійно.

Апробація результатів дослідження

Окремі розділи дисертації доповідалися й обговорювалися на засіданнях Одеського обласного наукового товариства педіатрів (1996-1998 рр.), науково-практичній конференції "Актуальні питання дитячої курортології" (Євпаторія, 1996р.), на Українській науково-практичній конференції з міжнародною участю "Актуальні питання немедикаментозного лікування" (Ялта, 1996р.), II Міжнародній конференції "Гіпоксія в медицині" (Москва, 1996 р.), VII національному конгресі з хвороб органів дихання (Москва, 1997 р.) підсумковій конференції Українського НДІ медичної реабілітації та курортології (1998 р.).

Публікації

За темою дисертації опубліковано 9 наукових робіт, з них 3 - журнальні статті, 1 патент України, 5 - тези доповідей.

Структура та обсяг роботи

Дисертація викладена на 133 сторінках машинописного тексту, складається зі вступу, огляду літератури, опису методів дослідження, двох розділів власних досліджень, заключення, висновків. Перелік літератури охоплює 323 джерела, з яких 88 - латиною. Дисертація містить 26 таблиць і 22 рисунка.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

новонароджений ураження нервовий

Методи дослідження та характеристика обстежених новона-роджених

Для виконання завдань проведено комплексне обстеження 119 новонароджених за ГІУ ЦНС. Контрольна група складала 38 новонароджених, які отримали загальноприйнятий комплекс відновлювального лікування. Основна група - 81 немовля, в якій поряд з традиційними методами застосовували ультразвукові інгаляції ліпосом та точковий масаж. Групи були ідентичні за статтю, віком і тяжкості захворювання. Усім новонародженим були проведені загальноклінічні, лабораторні та спеціальні методи досліджень. Дослідження здійснювались на початку лікування і в динаміці захворювання - на 14-й та 30-й день лікування.

Робота виконана на базі неонатологічних відділень МКЛ №10 м. Одеси.

Інтенсивність процесів ПОЛ оцінювали за накопиченням дієнових кон'югат вищих жирних кислот (ДКВЖК) і малонового діальдегіду (МДА). Для оцінки стану аеробного та анаеробного гліколізу в нефіксованих мазках крові гістохімічно визначали активність ряду ферментів енергетичного обміну, а також оцінювали розподіл клітин в популяції за рівнем активності диференційовано для нейтрофілів і лімфоцитів.

Визначення КЛС і газового складу крові проводили за мікрометодом Аструп на апараті АВС-1, обладнаному датчиками і приладами для аналізу мікропроб крові фірми “Радіометр” (Данія). Визначалися наступні показники: парціальний тиск кисню (рО2), вуглекислого газу (рСО2), концентрація водневих іонів (рН), дефіцит буферних підстав (ВЄ).

Імунологічне обстеження включало визначення абсолютного та відносного числа лімфоцитів, рівня загальної популяції Т- і В-лімфоцитів крові та їх субпопуляцій, О-лімфоцитів, рівня імуноглобулінів класу G, М, А у сироватці крові методом радіальної дифузії.

Поряд із загальноприйнятим комплексом лабораторного обстеження всім новонародженим було проведено ультразвукове дослідження головного мозку на апараті “Toshiba” з частотою датчика 7,5 МГц.

Отримані результати клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень оброблені за допомогою методів варіаційної статистики із застосуванням критерія Стьюдента (Т). Вірогідними були відмінності між порівнюваними величинами при р<0,05. Розрахунки в роботі проводилися із застосуванням персонального комп'ютеру IBM/AT 42 Mb 486/EMS у рамках статистичного пакету Statistica 5.0, графічне відображення результатів дослідження виконувалось у межах пакетів Fox Graph, Super Calc 5.0, оформлення та друк роботи - у текстовому редакторі Win Word 97.

Результати досліджень та їх обговорення

Аналіз акушерського анамнезу довів, що факторами ризику народження немовлят за ГІУ ЦНС є антенатальні чинники (патологія вагітності - 65,3% й екстрагенітальні захворювання - 73,1%) та інтранатальна патологія (порушення плацентарно-плідного кровообігу - 26,8%, обвиття пуповиною навколо шиї - 22,6%, відшарування плаценти - 11,7% та ін.).

Первинний статус новонароджених із ГІУ ЦНС при вступі до відділення з пологових будинків характеризувався наявністю синдрому збудження (45,3%) при середньотяжкому ступені або синдрому пригнічення (54,6%) при тяжкому ступені ураження ЦНС.

В первинно-активній фазі у новонароджених із ГІУ ЦНС спостерігалась інтенсифікація процесів ПОЛ, що відображало підвищення рівня ДКВЖК до 16,20+1,0 нмоль/л проти 11,8+0,72 нмоль/л у здорових, (р<0,001), МДА до 3,72+0,18 мкмоль/л проти 1,5-2,2 мкмоль/л, (р<0,001) і МДА накопичення - 152,9+7,1 нмоль/лххв. проти 108,2+6,4 нмоль/лххв., (р<0,001). Окислювальний гомеостаз новонароджених за ГІУ ЦНС до початку лікування характеризувався високою напругою анаеробного гліколізу (підвищення активності ЛДГ і ?-ГФДГ) та низькою інтенсивністю реакцій окислювальної частини пентозного шляху (зниження активності СДГ і Г6ФДГ).

Зміни КЛС та газового складу крові у первинно-активній фазі мали характер метаболічного ацидозу (зменшення рівня рН і ВЄ) і гіпоксемії

(зниження рО2), які були маніфестними ознаками гіпоксичного синдрому у новонароджених.

Проведене імунологічне обстеження показало дисбаланс клітинної ланки системного імунітету у вигляді вірогідного зниження рівня загального пулу Т-лімфоцитів (р<0,001), а також порушення у співвідношенні імунорегуляторних субпопуляцій за рахунок сниження Т-хелп. на тлі підвищеної кількості Т-супр.

При вивченні показників рівня сироваткових імуноглобулінів класу Ig G, M, A нами встановлено вірогідне зниження рівня імуноглобулінів класу Ig G (р<0,05) і Ig М (р<0,001).

Для початкових даних НСГ у новонароджених за ГІУ ЦНС були характерні зміни у вигляді підвищення ехощільності тканин мозку у 94,7+3,6%, підвищення ехощільності підкоркових гангліїв у 65,6+7,7%, розширення шлуночкової системи у 47,3+3,8% і згладженості малюнка звивин і борізд у 50,0+8,1%.

Виявлені зміни ультразвукової картини тканин мозку у новонароджених за ГІУ ЦНС узгоджуються із дослідженнями інших авторів (А.С. Лихачева и соавт., 1993; И.С. Сидорова и соавт., 1995; О.Е. Озерова и соавт., 1998).

У контрольній групі новонароджених відновлювальне лікування здійснювали за загальноприйнятою схемою, яка включала призначення під час гострого періоду дегідратаційної та протисудомної терапії, проведення гемостатичної корекції. У ранньому відновлювальному періоді залучали препарати, які поліпшують мозковий кровообіг, вітаміни групи В, біогенні стимулятори і загальний масаж.

В основній групі новонароджених за ГІУ ЦНС поряд з традиційною терапією у комплекс відновлювального лікування були включені фізіотерапевтичні та фізичні методи. Реабілітацію новонароджених із застосуванням цих факторів ми умовно розподілили на два етапи.

Перший - етап корекції гіпоксичного синдрому, де головним завданням було усунення провідних патогенетичних механізмів і гострих порушень метаболізму, пов'язаних із гіпоксією. Враховуючи провідні патофізіологічні механізми патологічного процесу, в комплекс відновлювального лікування ми ввели препарат ЛІПІН, головним компонентом якого є фосфоліпід фосфатидилхолін (лецитин), який наділений антигіпоксичною та антиоксидантною дією.

В низці робіт показано, що в основі специфічної фармакологічної дії препарату лежать процеси прискорення дифузії кисню через біологічні мембрани клітин і активація системи антиоксидантного захисту організму, що визначають антигіпоксичний та антиоксидантний ефекти (О.В. Стефанов і співавт., 1990; О.В. Зубаренко і співавт., 1992; С.О. Бригінський і співавт., 1995).

На етапі корекції гіпоксичного стану застосовували ультразвукове інгаляторне введення препарату ЛІПІН протягом 14 днів відновлювального лікування. При середньотяжкому ступені захворювання ЛІПІН вводили одноразово інгаляційно через день в разовій дозі 15 мг/кг маси тіла протягом 14 дн. На курс - 7 процедур. При тяжкому ступені перинатальних уражень ЦНС вдихання проводили двічі на день з інтервалом 6-8 год. між процедурами в разовій дозі 15 мг/кг маси тіла протягом 7 дн. Після поліпшення стану в наступні 7 дн. вдихання проводили одноразово в тій же дозі. Процедури здійснювали на ультразвуковому апараті “TUR USI-70”, використовуючи спеціальні маски для новонароджених.

Другий - етап корекціі неврологічних порушень із диференційованим застосуванням точкового масажу, який проводили протягом наступних 20 днів до моменту виписки новонароджених із відділення.

Масаж володіє різноманітною фізіологічною чинністю на організм. Під впливом масажу покращуються функціональний стан провідних шляхів, посилюються різноманітні рефлекторні зв'язки кори головного мозку з м'язами, судинами і внутрішніми органами (С.А. Бортфельд, 1986; В.Л. Страковская, 1991; И.С. Красикова, 1997).

Масаж проводився щодня, в одну і ту ж пору доби по 7-10 хв. за 30-40 хв. до годівлі з урахуванням клінічного стану новонароджених і провідного неврологічного синдрому. Курс масажу складав 20 процедур. Складаючи рецепт точок акупресури на один сеанс, включали здебільшого місцеві, сегментарні і дистальні симетричні точки на верхніх та нижніх кінцівках.

В перших сеансах впливали на загальнозміцнюючі точки, після цього переходили на сегментарні та місцеві точки. Точковий масаж здійснювався одночасним натискуванням і обертанням одним або двома пальцями на певні рефлексогенні зони тіла новонародженого.У всіх дітей при проведенні точкового масажу незалежно від неврологічного синдрому використовували загальну точку Е(Ш)-36. Надалі методика здійснювалась диференційовано залежно від провідного синдрому.

При спастичному синдромі застосовували гальмівний метод із застосуванням корпоральних точок: МС (IX)-6, ТR (X)-5, GI (II)-4, Т (XIII)-4, V (VII)-60, R (VIII)-3. При гіпертензійно-лікворному синдромі у

новонароджених застосовували точки МС (IX)-6, V (VII)-60, Р (I)-7, R (VIII)-1, R (VIII)-2, вплив на які призводить до дегідратаційної ліквородинамічної дії.

Ефективність застосування ультразвукових інгаляцій на 1-му етапі оцінювалась на 14-й день відновлювального лікування.

Було встановлено, що в основній групі новонароджених за ГІУ ЦНС після застосування інгаляцій препарату ЛІПІН мала місце більш виражена позитивна динаміка клініко-параклінічних показників у порівнянні з контрольною групою.

Отримані нами дані свідчать про те, що в неврологічному стані відзначалося відновлення безумовних рефлексів, згасання патологічних поз і окорухових порушень, спостерігалася нормалізація рухової активності, поліпшення м'язового тонусу, (р<0,05).

З боку соматичного статусу спостерігали швидку нормалізацію загального стану, більш раннє зникнення ціанозу носогубного трикутника, акроціанозу, порушень мікроциркуляції (мармуровості шкіряних покривів), зригувань і здуття кишечника, поліпшення апетиту, (р<0,05).

Відзначалося вірогідне зниження інтенсивності ПОЛ, про що свідчило зменшення рівня МДА від 3,72+0,1 мкмоль/л до 2,64+0,1 мкмоль/л, (р<0,05), ДКВЖК від 16,2+1,0 нмоль/л до 12,2+0,9 нмоль/л, (р<0,05), а також гальмування швидкості накопичення МДА - 152,9+7,1 нмоль/лххв. до 87,5+3,2 нмоль/лххв., (р<0,01). Водночас у новонароджених контрольної групи, які отримали традиційне лікування, концентрація первинних та кінцевих продуктів ПОЛ мала зміни статистично невірогідні, (р>0,05), (рис. 1).

Застосування інгаляцій препарату ЛІПІН сприяло нормалізації процесів аеробного гліколізу, що відображало підвищення ферментів СДГ і Г6ФДГ при одночасному зниженні анаеробних процесів, які характеризуються зменшенням активності ферментів - ЛДГ і ?-ГФДГ. Тим часом, у новонароджених контрольної групи, які отримали традиційний комплекс відновлювального лікування, до 14-го дня зберігався дисбаланс у системі аеробних і анаеробних окисно-відновних процесів (табл. 1).

Включення в комплекс ранньої реабілітації новонароджених за ГІУ ЦНС інгаляцій препарату ЛІПІН визначало позитивну динаміку показників газового складу і КЛС крові, яка була відсутня при проведенні загальноприйнятого відновлювального лікування. Так, рН крові збільшилась від 7,19+0,02 до 7,33+0,01, (р<0,01), ВЄ від -13,4+1,0 мкмоль/л до -7,5+0,8 мкмоль/л, (р<0,001).

Вивчення газового складу крові характеризувалося підвищенням рівня рО2, який визначався в межах 9,02+0,3 кПа по відношенню до 6,49+0,1 кПа, (р<0,001). Спостерігалось зниження рівня рСО2 до 5,3+0,2 кПа у новонароджених основної групи по відношенню до 5,9+0,3 кПа у немовлят контрольної групи, (р<0,05).

Подальшому сприятливому перебігу захворювання у новонароджених за ГІУ ЦНС сприяло застосування у відновлювальному лікуванні точкового масажу. При спастичному синдромі у новонароджених основної групи, у порівнянні з контрольною, відзначено зменшення вираженості неврологічної симптоматики (значне зниження гіпертонусу у різних групах м'язів) і скорочення термінів її прояву, (р<0,05).

Застосування точкового масажу у відновлювальному лікуванні новонароджених основної групи з гіпертензійно-лікворним синдромом очевидною була тенденція до зворотнього розвитку клінічних ознак лікворної циркуляції у порівнянні з контрольною групою, (р<0,05).

Найбільш вираженим було зниження частоти ранніх патологічних симптомів, таких як, розходження швів черепа, виразність симптому Грефе, закидання голови, (р<0,05). Менша динаміка відзначена з боку таких симптомів як збільшення розмірів голови і виразність венозної мережі на шкірі голови.

При гіпертензійно-лікворному синдромі у новонароджених основної групи неврологічна симптоматика зменшувалась значно раніше у порівнянні з контрольною групою, де корекція неврологічних порушень відбувалася значно важче і в пізніші терміни, (р<0,001).

Такий механізм дії ми пояснюємо нейрогуморальним впливом і дегідратаційно-ліквородинамічним ефектом точкового масажу при спастичному і гіпертензійно-лікворному синдромах, рівновагою основних нервових процесів, що призводять до нейровегетативних співвідношень із поліпшенням адаптивних, захисних і компенсаційних реакцій організму.

Після завершення обох етапів реабілітації новонароджених відзначена нормалізація клітинної ланки імунітету, про що свідчили підвищення рівня загального пулу Т-лімфоцитів і стабілізація співвідношення Т-хелп./Т-супр., тим часом, як у контрольній групі новонароджених імунний дисбаланс зберігався.

Відомо, що імунні порушення при перинатальних ураженнях ЦНС пов'язані з акцидентальною інволюцією тимусу, що розвивається внаслідок дії гіпоксії на організм новонародженого (Н.С. Зайцева и соавт., 1994; Н.П. Шабалов и соавт., 1997). Тому можна вважати, що отриманий імунокоригуючий ефект зумовлений усуненням гіпоксичного впливу на імунну систему і таким чином має вторинний механізм дії.

Аналіз даних ультразвукового дослідження мозку показав, що в основній групі немовлят спостерігалося поліпшення таких показників нейросонограми як шлуночковий індекс, ширина Ш шлуночка, зменшення розширення лобових рогів та тіл бокових шлуночків, тим часом як у контрольній групі новонароджених цих змін не виявлено, (р<0,05).

Призначення розробленого комплексу в ранній реабілітації новонароджених за ГІУ ЦНС дозволило скоротити терміни перебування в стаціонарі основної групи новонароджених, у порівнянні з контрольною, (р<0,05). Також у немовлят основної групи відзначалася активна позитивна динаміка вагової кривої, тим часом, як у дітей контрольної групи відновлення маси тіла відбувалося значно повільніше. Середньомісячний приріст маси тіла в основній групі, у порівнянні з контрольною, був вірогідно більшим, (р<0,05).

Позитивним фактом слід вважати зменшення обсягу інфузійної терапії в 1,5 раза у дітей, що одержували реабілітаційну терапію із застосуванням інгаляцій препарату ЛІПІН і точкового масажу у порівнянні з новонародженими контрольної групи.

Аналіз віддалених наслідків через 1 рік показав, що у дітей, які перенесли в періоді новонародженості ГІУ ЦНС і отримали в період ранньої реабілітації диференційоване застосування ультразвукових інгаляцій препарату ЛІПІН і точкового масажу спостерігалося зниження дитячої інвалідизації, зменшення кількості пізніх психоневрологічних ускладнень. Діти мали адекватний віку психомоторний розвиток, фізіологічне набуття маси тіла, знижену інфекційну захворюваність, що засвідчувало їх соматичне здоров'я (табл.2).

Таким чином, диференційоване застосування фізичних факторів в період ранньої реабілітації новонароджених за ГІУ ЦНС було ефективним методом відновлювального лікування.

ВИСНОВКИ

1. За гіпоксично-ішемічних уражень центральної нервової системи у новонароджених неврологічні синдроми відбуваються на тлі інтенсифікації процесів перекисного окислення ліпідів, порушення шляхів енергоутворення, які проявляються у посиленні процесів анаеробного гліколізу і зниженні основного механізму - аеробного гліколізу; метаболічного ацидозу, гіпоксемії та дисбалансу імунної системи.

2. Диференційоване застосування ультразвукових інгаляцій препарату ЛІПІН залежно від тяжкості захворювання в період ранньої реабілітації новонароджених за гіпоксично-ішемічних уражень центральної нервової системи протягом 14 днів має антигіпоксичну та антиоксидантну дію, що визначає корекцію гострих явищ гіпоксії.

3. Включення точкового масажу в комплекс відновлювального лікування новонароджених за гіпоксично-ішемічних уражень центральної нервової системи з 15-го дня життя сприяє зниженню відсотка неврологічних розладів і поліпшенню ліквородинаміки за даними нейросонограми.

4. Включення в ранній реабілітації новонароджених за ГІУ ЦНС ультразвукових інгаляцій препарату ЛІПІН і посиндромно точкового масажу дозволяє значно прискорити зворотній розвиток неврологічних розладів, стабілізувати метаболічні порушення та відновити порушений імунний гомеостаз.

5. Застосування диференційованої ранньої реабілітації у неонатальному періоді визначає позитивний психомоторний розвиток дітей, поліпшення загального стану здоров'я, знижує інфекційну захворюваність, зменшує відсоток ускладнень та інвалідизацію дітей першого року життя.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Зубаренко О.В., Лотиш Н.Г. Антигіпоксична терапія за гіпоксично-ішемічних уражень центральної нервової системи у новонароджених // Одеський медичний журнал. - 1999. - №1. - С. 24-26.

2. Ранняя реабилитация новорожденных с гипоксически-ишемическими повреждениями центральной нервной системы / А.В. Зубаренко, Н.Г. Лотыш, В.А. Розанов, Б.А. Насибуллин // Мед. реабилитация, курортология, физио-терапия. - 1999. - №1. - С. 7-9.

3. Зубаренко О.В., Лотиш Н.Г. Препарат ліпін в терапії новонароджених з перинатальними ураженнями центральної нервової системи // Нові технології у навчальному процесі, теоретичній та клінічній медицині. Додаток до “Одеського медичного журналу”. - Одеса. - 1999. - С. 252-253.

4. Позитивне рішення на видачу патенту України № 26145 від 12.10.98р. Спосіб лікування гіпоксично-ішемічних уражень центральної нервової системи у новонароджених / О.В. Зубаренко, Н.Г. Лотиш, О.В. Стефанов/ (Україна).

5. Лотыш Н.Г., Зубаренко А.В. Ингаляции фосфатидилхолиновых липосом на этапе ранней реабилитации новорожденных детей с гипоксическим перинатальным поражением центральной нервной системы // Тез. докл. науч.-практ. конф. “Актуальные вопросы детской курортологии”. - Евпатория. - 1996. - С. 45-46.

6. Биохимические и гистохимические особенности крови у ново-рожденных с гипоксическим поражением мозга / Н.Г. Лотыш, А.В. Зубаренко, В.А. Розанов, Б.А. Насибуллин // Мат. 2-й международной конф. “Гипоксия в медицине”, Москва. - 1996. - С. 41-42.

7. Лотыш Н.Г. Использование фитотерапии и точечного массажа в комплексном лечении новорожденных детей с гипоксическим поражением центральной нервной системы // Мат. Украинской науч.-практ. конф. с международным участием “Актуальные вопросы немедикаментозного лечения заболеваний органов дыхания, сердечно-сосудистой и нервной систем”. - Ялта. - 1996. - С. 133-134.

8. Лотыш Н.Г., Зубаренко А.В. Использование ингаляций фосфатидил-холиновых липосом в лечении пневмопатий у новорожденных // Национальный конгресс по болезням органов дыхания, 7-й: Сборник-резюме. - Москва. - 1997. - №1099. - С. 297.

9. Лотиш Н.Г. Антигіпоксична терапія у новонароджених // “Сучасні аспекти невідкладної медичної допомоги”: Мат. ювілейної наук.-практ. конф., Львів. - 1997. - С. 135-136.

АНОТАЦІЯ

Лотиш Н.Г. Застосування фізичних факторів в ранній реабілітації новонароджених за гіпоксично-ішемічних уражень центральної нервової системи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.33 - курортологія та фізіотерапія. Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України, Одеса, 1999.

Дисертацію присвячено обгрунтуванню диференційованого застосування ультразвукових інгаляцій препарату ЛІПІН та точкового масажу в ранній реабілітації новонароджених за ГІУ ЦНС. За допомогою комплексу сучасних методів діагностики отримано нові відомості щодо ролі процесів ПОЛ, порушень шляхів енергоутворення, змін метаболічних розладів та імунної дисфункції в патогенезі ГІУ ЦНС.

Виявлено, що розробленій системі ранньої реабілітації новонароджених за ГІУ ЦНС притаманні виражені антигіпоксичний та антиоксидантний ефекти, а також мембраностабілізуюча та імуномодулююча дія.

Внаслідок цього реабілітаційна програма з використанням фізичних чинників (ультразвукові інгаляції препарату ЛІПІН і точковий масаж) сприяє позитивному психомоторному та мовному розвитку дітей, поліпшенню загального стану здоров'я, знижує інфекційну захворюваність та відсоток ускладнень у дітей першого року життя.

Ключові слова: фізіотерапія, рання реабілітація, гіпоксично-ішемічні ураження ЦНС, новонароджені.

АННОТАЦИЯ

Лотыш Н.Г. Применение физических факторов в ранней реабилитации новорожденных с гипоксически-ишемическим поражением центральной нервной системы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.33 - курортология и физиотерапия. - Украинский научно-исследовательский институт медицинской реабилитации и курортологии МЗ Украины, Одесса, 1999.

Диссертация посвящена разработке новых подходов к лечению гипоксически-ишемических поражений центральной нервной системы ( ГИП ЦНС) с использованием физиотерапевтических и физических факторов.

Уточнены патофизиологические механизмы развития ГИП ЦНС у 119 новорожденных, где основными звеньями являются интенсификация процессов ПОЛ, гипоксия, метаболический ацидоз и иммунный дисбаланс.

Изучены особенности течения заболевания в зависимости от клинической формы и характера метаболических расстройств.

Впервые в программу ранней реабилитации новорожденных с ГИП ЦНС включен препарат фосфатидилхолиновых липосом - ЛИПИН.

Разработана этапная ранняя реабилитация новорожденных с ГИП ЦНС. На первом этапе проводилась коррекция острых нарушений метаболизма, связанных с гипоксией при помощи комплексного лечения с использованием антигипоксического и антиоксидантного препарата ЛИПИН.

Впервые, в разработанном комплексе реабилитации, определены оптимальные дозы препарата ЛИПИН для ингаляторного применения у новорожденных с ГИП ЦНС: при средней степени тяжести разовая доза - 15 мг/кг массы тела однократно, через день в течение 14 дней; при тяжелой степени - разовая доза - 15 мг/кг массы тела, но дважды в день с интервалом 6-8 час. в течение 7 дней. После улучшения состояния в последующие 7 дней ингаляции проводили однократно в той же дозе.

Применение ультразвуковых ингаляций препарата ЛИПИН в ранней реабилитации новорожденных с ГИП ЦНС позволило достичь более быстрого регресса клинико-неврологических проявлений заболевания, снижения интенсивности процессов ПОЛ, способствовало устранению метаболических нарушений.

На втором этапе проводилась коррекция неврологических нарушений с учетом синдрома. При спастическом синдроме применяли тормозной метод, вызывая ослабление мышечного напряжения в отдельных группах мышц. При гипертензионно-ликворном синдроме воздействовали на общеукрепляющие точки, затем переходили на сегментарные и местные точки.

В результате проведенного комплексного восстановительного лечения с включением ультразвуковых ингаляций и точечного массажа наблюдалось сокращение сроков пребывания пациентов в стационаре, уменьшение объема инфузионной терапии, положительная динамика весовой кривой, что имеет существенный социально-экономический эффект.

Проведен анализ непосредственных и отдаленных результатов восстановительного лечения новорожденных с ГИП ЦНС с использованием физических методов.

Представленные результаты исследований показали, что применение дифференцированной ранней реабилитации в неонатальном периоде определяет положительную динамику психомоторного развития ребенка, улучшение общего состояния здоровья, снижает инфекционную заболеваемость, уменьшает частоту осложнений и инвалидизацию детей 1-го года жизни.

Результаты работы нашли применение в педиатрических отделениях лечебных учреждений.

Ключевые слова: физиотерапия, ранняя реабилитация, гипоксически-ишемические поражения центральной нервной системы, новорожденные.

SUMMARY

Nadegda G. Lotysh. Physical methods in early rehabilitation of newborn patients with central nervous system injuries of hypoxic origin. - Manuscript.

The disstrtation for Doctor Degree of the Candidate of Medical Sciences in Specialization № 14.01.33. - health resort treatment and physical therapy. Ukrainian Scientific Research Institute of medical rehabilitation and health resort treatment of the Ministry of Health of Ukraine, Odessa, 1999.

The dissertation is devoted to a substantiation of application ultrasonic inhalation of Lipin and dot massage in early rehabilitation newborn with hypoxic-ischemic by a defeat of central nervous system. Through a complex of modern methods of diagnostics the new items of information on a role of processes of lipid peroxidation, infringements of energy ways, changes of methabolic frustration and immunologic disturbanses in pathogenetic of disease are received.

The developed system of early rehabilitation of newborn patients with hypoxic-ischemic by a defeat of central nervous system are inherent expressed antihypoxidativ and antioxidantiv effects, and protectiv and immunocorrecting action.

We have worked out differential rehabilitation programs by using physical factors (ultrasonic inhalation of Lipin and the dot massage) which allow to positive psyscho-motive and speech development of children, improves of a general condition of health, reduces infectious diseases, reduces frequency of complications at children of the first year of life.

Key words: physiotherapy, early rehabilitation, hypoxic and ischemic, newborns.

Размещено на Allbest.ru