Український медичний календар на 2013 рік

Визначні дати в історії ураїнської медицини, лікарі і ювілейні річниці, які заслуговують згадки в 2013 році. Відомості про лікарів в Україні, Російській імперії, Австро-Угорщині, Польщі, а також про лікарів інших національностей на українських землях.

Рубрика Медицина
Вид книга
Язык украинский
Дата добавления 19.03.2013
Размер файла 98,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Український медичний календар на 2013 рік

Ганіткевич Ярослав

Київ - 2013

Видання календаря присвячено датам історії української медицини, видатним лікарям і ювілейним річницям, які заслуговують відзначення або згадки в 2013 році. До видання включені відомості про активних та видатних лікарів-українців в Україні, в колишній Російській імперії, Австро-Угорщині, Польщі, в світі, а також про лікарів інших національностей на українських землях. Представлено дані та згадано про понад 180 лікарів. Подані також відомості про важливі для охорони здоров'я події в Україні. Оскільки подібні календарні дати рідко публікуються, деякі з них мало відомі, зібрано і представлено річниці за Х - ХХ століття до 1913 року з інтервалом в 5 років.

Передмова

Представлений медичний календар подає відомості про річниці лікарів і вчених-медиків та про важливі події становлення медицини і розвитку охорони здоров'я в Україні.

З самого початку підготовки сучасних календарів медицини виявилося, що опубліковані раніше в радянські часи календарі потребують значного допрацювання. Необхідно в Україні враховувати, що в радянських публікаціях, наприклад у виданнях "Знаменательные и юбилейные даты истории медицины 19… года" (більше 35 випусків під редакцією проф. В.Д.Петрова в Москві), замовчувалися численні дані про події медицини на українських землях, про українців-медиків. Не подавалися об'єктивно дані про розвиток медицини в Україні-Русі, в князівські часи, в Гетьманській Україні. Зовсім не було представлено даних про розвиток медицини в Українській Народній Республіці, на Західноукраїнських землях, в Закарпатті і Буковині, про діяльність українських лікарських організацій в еміграції в Європі та в Америці, в інших країнах світу, про репресованих українських лікарів і науковців-медиків. Якщо приводилися деякі дані про лікарів різних національностей (росіяни, поляки, німці, євреї та ін.) в підросійській Україні, то зовсім не було представлено даних про лікарів інших національностей на землях Західної України, в Закарпатті та Буковині, про науковців-медиків Острозької та Замойської академій, Києво-Могилянської академії, найстаршого в Україні Львівського університету і т.п.

При підготовці календаря використана як давня медична література, так і численні видання різних областей і міст незалежної України, монографії, брошури, статті, в т.ч. біобібліографічні словники (ННМБ України - "Медицина в Україні. Видатні лікарі". 1997; "Біографічний словник НМУ ім.О.О.Богомольця", 2006; "Професори Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького", 2006 та інші).

Підготовлений календар містить розширені відомості з історії медицини на землях України, про лікарів-українців і лікарів інших національностей у Волині, в Галичині, Закарпатті, Буковині. Приведено біографічні дані та згадано понад 180 лікарів.

Доповнення відносяться практично до кожного року. Щоб прискорити в українській медицині досягнення потрібних об'єктивних матеріалів, у поданому календарі приведені знаменні дати з використанням проміжків часу в 5 років. При підготовці ще кількох подібних календарів у читачів будуть відомості для майбутнього представлення особливо важливих дат - 100, 125, 150, 200 і т.д. роковин різних осіб та подій української медицини. Можливо потрібно ввести ще деякі важливі дати творців та подій медицини в різних землях України.

В роки радянської влади виходили календарні видання з приведенням дат народження до останніх 60 років, подій радянської і міжнародної медицини - до останніх 25 років. Це дозволяло подавати нові радянські матеріали того часу, представляти події та лікарів, які заслуговували відзначення в історії навчальних і наукових установ, а не в історії медицини.

В історії нашої медицини події і особи за період від 100 до 50 років тому назад охоплюють одні із найтрудніших і найскладніших часів в історії України. Це період Першої світової війни, події в Східній Україні та в Західній Україні, утворення УНР і ЗУНР, боротьба з окупантами, громадянська війна і участь медиків в житті країни, періоди Голодомору, масовий терор комуністичного режиму 1937-38 рр., складна участь у Другій світовій війні - Великій Вітчизняній війні, утворення Української повстанської армії, підпільного Українського Червоного Хреста, деяке відродження українського національного життя в роки фашистської окупації, переслідування органами гестапо, боротьба тоталітарного режиму проти "українського буржуазного націоналізму", репресування величезної кількості українців, в тому числі лікарів, початок дисидентського руху і т.д.

Ці події новішого часу, замовчувані або перекручувані в УРСР, не однаково трактуються різними авторами, групами істориків. Потрібен ще певний час для повністю об'єктивного висвітлення цих періодів, подій і осіб та внесення їх до загально прийнятої історії України, до календарів видатних дат.

Тому ми тепер обмежуємося датою наймолодших подій 100 років тому (1913 року), як часто прийнято у світовій науці.

В календарі не приведені дані про лікарів і вчених-медиків та про події медицини в зарубіжних країнах (Росія, Польща, Німеччина, Франція, Англія, США, Японія, Китай та ін.). Ці дані дуже обширні, вони досить повно подавалися в минулому, відомі нашим медикам і читачам з низки нових публікацій і монографій (О.А.Грандо. Визначні імена у світовій медицині. Київ, 2001, 495 с.; Кімакович В.Й., Герич І.Д., Кущ О.О. Лауреати Нобелівської премії з фізіології та медицини. Біографічні нариси. Ужгород, 2003; 420 с. та ін.). Показник видатних імен у світовій медицині включає понад 1200 осіб. Отже з ювілейними даними світової медицини легко познайомитися в опублікованих виданнях, тому вважаємо що можна не приводити ці дуже обширні відомості в даному календарі разом з особами і подіями України.

Будемо вдячні читачам за зауваження і побажання

Список скорочень

АМН - Академія медичних наук

АН - Академія наук

ВУАН - Всеукраїнська академія наук

ЗУНР - Західно-Українська Народна Республіка

КМА - Києво-Могилянська академія

КМІ - Київський медичний інститут

МОЗ - Міністерство охорони здоров'я

НАН - Національна академія наук

НДІ - Науково-дослідний інститут

НТШ - Наукове товариство імені Шевченка

УВАН - Українська вільна академія наук

УВУ - Український вільний університет

УГА - Українська Галицька армія

УЖС - Українська жіноча служба

УЛТ - Українське лікарське товариство

УМХС - Українська медико-харитативна служба

УНДО - Українське національно-демократичне об'єднання

УНР - Українська Народна Республіка

УНТ - Українське наукове товариство

УПА - Українська повстанська армія

УРЕ - Українська радянська енциклопедія

Ювілейні дати українського медичного календаря на 2013 рік

Січень

1863, 1 січня - 150 років тому у Кракові (під австрійською владою) в єврейській сім`ї народився Адольф Бек - професор, керівник Інституту фізіології за Австро-Угорщини і Польщі (1895-1934), декан медичного факультету (1903-04, 1916-17), ректор (1912-13), Почесний професор (1934) Львівського університету. Президент Львівського лікарського товариства (1901), Почесний член лікарських товариств Вільнюса (1895) та Кракова (1917), дійсний член АМН Польщі (1920) та Краківської АН (1930). Диплом лікаря отримав у Краківському університеті (1890). Ще студентом працював там у Закладі фізіології, став асистентом. Отримав стипендію для вдосконалення за кордоном. Захистив (1894) дисертацію "Про тиск крові в жилах". Під час першої світової війни російська влада депортувала його до Києва. Одним з перших опрацював метод електроенцефалографії. Автор біля 180 праць (польською мовою) з фізіології центральної нервової системи, локалізації функцій у головному і спинному мозку, про електричні явища в корі головного мозку. фізіологію залоз. Опублікував підручник "Фізіологія людини" (спільно з Цибульським, 1915), двохтомний підручник з фізіології (1924), підготував 9 професорів. Під час фашистської окупації Львова та арешту євреїв разом з сім'єю закінчив життя самогубством (1942 р.).

1888, 7 січня - 125 років тому в м. Тараща Київської області в сім'ї наглядача міської лікарні народився Сергій Никифорович Ручківський (Ручковський) - доктор біологічних наук, мікробіолог і епідеміолог, член-кор. АМН СРСР (1946), завідувач відділів Харківського і Київського бактеріологічних інститутів (1926-1937), завідувач кафедри епідеміології Київського медичного інституту (1939-1948) та Київського інституту вдосконалення лікарів (1935-1958). Закінчив з відзнакою Університет св. Володимира (1914). Автор понад 100 праць з проблем ботулізму, висипного тифу, пароксизмального рикетсіозу, дизентерії, сальмонельозу, скарлатини, першим повідомив про виживання рикетсій Провачека в тканині мозку реконвалесцентів. В 20-30-ті роки публікував праці українською мовою. Помер 5 квітня 1967 р.

1903, 10 січня - 110 років тому у Варшаві (під пануванням Росії) в українській козацько-шляхетській сім`ї народився Василь Плющ - лікар-фтизіатр, доктор медицини, професор кафедр туберкульозу в Києві (1941), Львові та Братиславі, найвидатніший історик української медицини на еміграції, активний член УВАН, УВУ, НТШ, Інституту для вивчення СРСР. Автор біля 120 наукових праць з загальної та експериментальної медицини, туберкульозу, внутрішніх недуг, соціальної гігієни та історії медицини, вперше описав гематогенно дисемінований туберкульоз та дав оригінальну класифікацію легеневого туберкульозу. Автор 2-х томів "Нарисів з історії української медичної науки і освіти", автор і редактор книги "Матеріали до історії української медицини", матеріалів з медицини в Енциклопедії українознавства. Один із засновників медичної секції УВАН, заснував і очолив "Спілку визволення України" на чужині. Опублікував понад 50 статей на політичні, суспільні та ідеологічні теми. Помер 16 листопада 1976 р. В УРСР його ім'я і праці були заборонені.

1773, 13 січня - 240 років тому вийшла постанова уряду Австро-Угорщини про призначення двох докторів медицини - Анджея Крупіньского і Яна Спавенті та трьох хірургів-акушерів - Яна Вальца, Франца Огессера і Антона Кремлера для Галичини з метою створення Collegium medicum - Медичної Колегії, яка мала перевіряти лікарні, аптеки, всіх, хто надавав медичну допомогу, та організувати навчання медицини.

1858, 14 січня - 155 років тому в с. Фільварки на Тернопільщині під владою Австро-Угорщини народився Володимир Сіменович - один з перших українських лікарів-емігрантів у США, професор акушерства Національного медичного університету в Чикаґо, журналіст та громадський діяч. Працював у клініках Праги і Відня; підчас Міжнародного конгресу лікарів у Парижі (1900) брав участь в організації комітету слов'янських лікарів. В Чикаґо заснував "Братство УНСоюзу", "Український товариський клуб", "Земельну компанію", видавав тижневик "Україна". Помер 13 червня 1932 р.

1773, 15 січня - 240 років тому у Львові засновано першу Медичну школу (Колегіум медикум), яку очолив Анджей Крупіньскі. Навчальний процес в ній був зорганізований у вигляді середньої медичної школи з дворічним терміном навчання. Школа була створена з метою підготовки на території Західної України лікарів, хірургів, акушерок, аптекарів. Проіснувала 11 років, до 1787 року.

1863, 17 січня - 150 років тому в с. Батятичі біля Кам'янки Струмилової (нині Кам'янка Бузька) на Львівщині у сім'ї священика народився Іван Куровець - лікар і громадський діяч Галичини, працював у Калуші та у Львові, автор популярних медичних та публіцистичних матеріалів. Засновник "Селянського банку" та Народного дому, посол до Львівського та Варшавського сейму. Під час визвольних змагань - Державний секретар здоров'я в уряді ЗУНР. Директор Народної лічниці, член НТШ, подарував НТШ свою велику книгозбірню; був головою видавничої комісії Просвіти, головою Трудової партії, членом центрального комітету УНДО, управи Центробанку, спілки "Карпатія". Помер 13 травня 1931 р.

1888, 18 січня - 125 років тому в селянській родині біля Перемишля (з ХІV ст. в складі Польщі) народився Григорій Новак - лікар акушер-гінеколог в Канаді. Переїхав з батьками до Канади (1905), деякий час учителював в українських колоніях. Закінчив університет Мек Гіл у Монреалі (1919). Був першим українським лікарем - випускником цього університету, другим українським лікарем у Вінніпегу. Провадив приватну практику у Вінніпезі (1920-1961). Співпрацював у кількох українських організаціях, в Червоному Хресті у Вінніпезі. Брав участь в заснування часописів "Поступ" та "Новини". Помер 6 березня 1961 р.

Лютий

1908, 3 лютого - 105 років тому в с. Пастухівка Донецької області народився Леонід Миколайович Кузменко - професор хірург. Закінчив медичний факультет Воронезького університету (1930). Працював в Донецькій області, асистентом кафедри шпитальної хірургії Донецького медичного інституту (1934-41), директором Донецької клінічної лікарні та керівником Донецького евакошпиталю (1939-41). Кандидат медичних наук (1939). В роки війни головний хірург евакошпиталів Оренбурзької області (1942-44), директор Донецького медичного інституту (1944-51). Доктор медичних наук (1947). Пізніше завідувач кафедри шпитальної хірургії, директор Львівського медичного інституту (1951-64). Досліджував хірургію дихальної та сечостатевої систем, органів черевної порожнини, судинної хірургії, нейрохірургії. Автор близько 60 наукових праць, 2 монографій. Помер 13 липня 1968.

1898, 7 лютого - 115 років тому у Львові на засіданні Математично-природописно-лікарської секції НТШ за ініціативою Є.Озаркевича прийнято рішення видавати Лікарський збірник - перше в нашій історії науково-медичне видання - українською мовою; виходив до 1902 р.; містив розділи оригінальних наукових статей, реферати зарубіжних медичних видань та термінологічні матеріали. Помимо заборони царського уряду висилали його у Наддніпрянську Україну, бібліотекам та українським лікарям в Австро-Угорщині та в інших країнах. Відновлений у 1991 р. (Нова серія, гол. редактор - Я.Ганіткевич).

1908, 12 лютого - 105 років тому в Актюбінську (Росія) народився Микола Никифорович Зайко - професор патологічної фізіології, член-кор. АМН СРСР (1969), Заслужений діяч науки УРСР (1968), Лауреат Державної премії УРСР (1981). Закінчив 2-й Московський медичний інститут (1931), доктор медичних наук (1949). Зав. кафедри патологічної фізіології (1961-86), пізніше професор кафедри, декан лікувального факультету (1967-69) Київського медичного інституту. Автор понад 120 наукових праць, 2 монографій, 2 підручників і посібників, керівник 59 захисників кандидатських і докторських дисертацій. Основні дослідження з проблеми нервової трофіки та нейрогенних дистрофій, проникливості гісто-гематичних бар'єрів. Вивчав роль нервової трофіки в розвитку патологічних процесів. Відзначений медалями НДР, Єнського університету, Я.Пуркін'є та ін. Помер 25 грудня 1991 р.

1868, 14 лютого - 145 років тому в м. Тирасполі Херсонської губернії (нині Молдова) народився Лев Олександрович Тарасевич - мікробіолог і патолог, академік ВУАН (1926). Закінчив Одеський університет; працював коротко в Київському (1898-1900) та Одеському (1902-1907) університетах, в Пастерівському інституті в Парижі (1900-1902), більшість життя працював у Москві. Ініціатор і організатор вакцинації проти черевного тифу і холери в російській армії в роки Першої світової війни. Створив першу в країні станцію з контролю бактерійних препаратів (пізніше Державний контрольний інститут медичних біологічних препаратів ім Л.О.Тарасевича), засновник і директор Державного наукового інституту народної охорони здоров'я. Помер 12 червня 1927 р.

1908, 17 лютого - 105 років тому у Києві, після більш як 200-літньої насильної русифікації, на засіданні природничо-лікарської секції УНТ голова її д-р Мартирій Галин, головний хірург Київського військового шпиталю, виголосив вперше українською мовою наукову медичну доповідь на тему "Симуляції в хірургії". Праця була в тому ж році опублікована в "Записках УНТ в Києві", стала першою науковою медичною публікацією українською мовою в Наддніпрянщині.

1893, 20 лютого - 120 років тому на Харківщині народився Олексій Андрійович Івакін (Івакин) - лікар-анатом, гістолог і ембріолог, професор Київського медичного інституту (з 1924 р.) та Київського університету (з 1927 р.). Закінчив медичний факультет Харківського університету (1916). Працював у Харкові, в Катеринославі (Дніпропетровську), Києві. Учень і співробітник акад. В.П.Воробйова, автор перших українських підручників з анатомії та біології, інших підручників та низки оригінальних наукових праць з ембріології. Зазнав переслідувань тоталітарним режимом, змушений був перейти у Стоматологічний інститут. В роки німецької окупації брав участь у відновленні роботи Київського медичного інституту. Помер 15 квітня 1942 р.

Березень

1883, 1 березня - 130 років тому в с. Максимовичі Радомишльського повіту на Київщині (тепер Житомирська обл.) народився Антін Іванович Собкевич - талановитий лікар-фтизіатр, професор Київського медичного (1924-1929), засновник і перший директор Київського туберкульозного інституту (1926). Закінчив медичний факультет Томського університету (1910), почав працювати в Києві. Був активним учасником українських лікарських організацій в УНР, пізніше член президії медичної секції ВУАН, член термінологічної комісії, автор першого українського підручника з туберкульозу та низки наукових праць. Обирався деканом КМІ (1929). Зазнав репресій тоталітарного режиму, арештований (1930). Працював професором Київського фармацевтичного інституту (1931-1935), науковим співробітником Київського науково-дослідного інституту гігієни харчування (1935-1938 рр.). Помер у Києві в забутті 23 грудня 1945 р. Замовчуваний в УРСР.

1848, 1 березня - 165 років тому в с. Білобожниця поблизу Чорткова на Тернопільщині (в складі Австро-Угорської імперії) в сім'ї священика народився Михайло Борисикевич - лікар-окуліст. Закінчив Віденський університет, після захисту дисертації (1872) працював в офтальмологічних клініках Відня, Інсбрука та Грацу, один з небагатьох українців, який став професором окулістики та деканом медичного факультету. Автор багатьох оригінальних праць, написаних німецькою мовою, які принесли йому світову славу. Кожного року приїздив на літо до батьківського дому в Білобожницю, безплатно лікував селян. Помер 18 вересня 1899 р.

1888, 3 березня - 125 років тому в Іспанії у графській родині Дунін-Борковських народилася Наталена Королева - лікар і археолог, визначна українська письменниця у Празі (Чехія). У 1919 р. працювала у Міністерстві закордонних справ УНР, в складі дипломатичної місії виїхала до Праги. Писала українською, французькою та російською мовами, переклала на українську мову "Наслідування Христа" Томи Кемпійського, опублікувала "Легенди Старокиївські". Твори її відзначалися глибокою релігійністю та гуманністю. Померла 1 липня 1966 р.

1883, 11 березня - 130 років тому в м. Козельці на Чернігівщині в сім`ї лікаря народився Борис Микитович Маньківський (Маньковський) - професор-невропатолог, академік АМН СРСР (1944), завідувач кафедри нервових хвороб Київського медичного інституту (1922-61) і Київського інституту вдосконалення лікарів (1922-41), науковий керівник Психоневрологічного інституту (1927-48), один із організаторів у Києві Інституту геронтології АМН СРСР (1958). Закінчив медичний факультет Київського університету (1910). Доктор медичних наук (1935), навчався у Лейпцигу, Сорбоні, проходив стажування у клініці Салпетрієр в Парижі. Досліджував інфекційну патологію нервовї системи, проблеми нейроревматизму, нейрогеронтології і геріатрії, судинних захворювань головного мозку. Першим у світовій літературі описав клініку краніофарингіом, пароксизмальний параліч і вперше запропонував патогенетичне лікування його як явища діенцефальної патології. Одним з перших впровадив рентгенологічний і капіляроскопічний методи в неврологію, обґрунтував застосування антибіотиків, гормонів і сульфамідів. опублікував понад 150 наукових праць, 25 монографій, під його редакцією видано більше 20 наукових збірників. Під його керівництвом виконано 45 кандидатських і 5 докторських дисертацій. Голова Українського товариства невропатологів і психіатрів, вченої ради МОЗ УРСР, отримав низку нагород. Його ім'я надано клініці нервових хвороб КМІ. В період "українського відродження" а також пізніше публікував праці українською мовою, один із основоположників української школи невропатологів. Помер 24 листопада 1962 р.

1898, 13 березня - 115 років тому у м. Дрогобичі Львівської області народилася Ярослава Антонівна Криштальська - кандидат медичних наук, доцент рентгенолог. Закінчила Краківський університет (1924). Працювала рентгенологом клінік Львівського університету (1925-29), завідувачем рентгекабінету Народної лічниці (1928-46), доцент (1944-45), завідувач кафедри рентгенології і медичної радіології Львівського медичного інституту (1955-56, 1958-66), Заслужений лікар УРСР (1951). Досліджувала променеву діагностику, вплив порушень іннервації та гіпоксії на моторно-евакуаторну функцію шлунка, вплив променевої енергії на епілептогенний ефект деяких фармакологічних засобів, патогенез гострої променевої хвороби та ін. Автор близько 20 наукових праць, як галичанка не мала можливості захистити докторську дисертацію. Син Олег Романович Криштальський - піаніст, народний артист України. Померла у Львові 26 лютого 1966 р.

1898, 18 (30) березня - в м. Шпола на Черкащині народився Олексій Сидорович Коломійченко - професор-отоларинголог, член-кор. АН УРСР (1967), завідувач кафедри отоларингології Київського інституту вдосконалення лікарів (з 1944), директор створеного ним Київського НДІ отоларингології (1960-74), якому пізніше (1978) присвоєно його ім'я. Автор праць з проблем новоутворень вуха, горла і носа, отосклерозу, вдосконалив і широко впровадив у лікувальну практику операції з відновлення слуху; створив школу отоларингологів. В тодішніх умовах змушений був замовчувати праці свого попередника репресованого українського отоларинголога О.Пучківського. Помер 17 вересня 1974 р.

1773, 20 березня - 240 років тому у Львові австро-угорський губернатор Галичини видав розпорядження, згідно з яким розпочалося читання лекцій з усіх галузей медичної науки для осіб, що займалися лікарською, акушерською і аптекарською практикою, але не мали дипломів.

1883, 25 березня - 130 років тому у м. Нижньому Новгороді (Росія) народився Олександр Микитович Марзєєв - радянський гігієніст, академік АМН СРСР (1944), завідувач кафедри комунальної гігієни Київського медичного інституту (1944-56). Закінчив Московський університет (1911), доктор медичних наук (1935), очолював кафедру комунальної гігієни Харківського медичного інституту (1934-41). Ініціатор створення в Києві та директор Українського інституту комунальної гігієни (1931- 41, 1944-56), що тепер носить його ім'я. Автор понад 130 наукових праць, першого підручника з комунальної гігієни, організував перші санітарно-епідеміологічні станції, започаткував в країні дослідження забруднень атмосфери. Його ім'я надали Київському інституту загальної і комунальної гігієни (1967). В умовах тоталітарного режиму змушений був замовчувати праці своїх попередників - українських професорів-гігієністів В.Удовенка і В.Підгаєцького, репресованих більшовиками. Помер 1 лютого 1956 р.

1903, 26 березня - 110 років тому в м. Здолбунові на Волині (під владою Росії) народилася Ірина Прісневська-Зощук - лікарка акушер-гінеколог в Україні, Польщі та Австрії, засновник українських медико-харитативних організацій. Медичну освіту здобувала в Празькому та Познанському університетах. Відкрила лікарську практику в Рівному, брала участь в роботі "Союзу Українок". Вийшовши заміж за доктора С.Зощука (1939) переїхала у Познань. З 1943 р. працювала у Відні, в університетських клініках. Заснувала у Відні (1945) Українську медико-харитативну службу (УМХС), обрана (1956) головою Української жіночої служби (УЖС), брала участь в міжнародних жіночих конгресах. Померла 3 вересня 1986 р.

Квітень

1763, 8 квітня - 250 років тому у Відні народився Йоган Валентин Гільденбранд - професор анатомії та клінічної практики (1793), декан медичного факультету (1798-1801) Львівського університету, придворний лікар короля Станіслава Августа (1787-93). Один з найавторитетніших львівських лікарів свого часу, член наукових товариств у Ґеттінгені, Ґалле, Петербурзі, Ерланґені та ін. Опублікував латинською і німецькою мовами низку наукових праць з хірургії, внутрішніх та інфекційних хвороб, також посібники для хірургів (1789), про захворювання на сказ (1797), про боротьбу з чумою (1799). Видав книгу про обмеження та ліквідацію епідемій (1810), чотирьохтомне видання практичних основ з медицини з основами нозології та спеціальної терапії (1817-25). Помер у Відні 31 травня 1818 р.

1873, 18 квітня - 140 років тому на хуторі Патичиха біля с. Зарудня Роменського повіту (нині Сумської обл.) у сім'ї землеміра народився Василь Юрійович Чаговець - професор-фізіолог, академік АН УРСР (1939), завідувач кафедри фізіології Харківського університету (з 1909) та Університету св. Володимира (1910-20), а пізніше - Першого (з 1921) та Другого (з 1936) Київських медичних інститутів. Закінчив Військово-медичну академію (1897), доктор медицини (1903). Один із засновників української школи електрофізіологів, запропонував (1896) іонну теорію походження біоелектричних явищ, опрацював біоелектричну теорію нервово- м'язової провідності, використовував математичні методи у фізіології, розробив і впровадив у практику (1935) електрогастрографію. Основоположник сучасної електрофізіології. Помер 19 травня 1941 р.

1763, 21 квітня - 250 років тому в м. Уймолдона (Румунія) народився Франциск Мазох - професор хірургії. Закінчив Віденський університет (1788), працював хірургом у Відні (1788--93), професором кафедри хірургії (1793-1805, 1817-45), деканом медичного факультету (1801-02), ректором (1802-03, 1827-28) Львівського університету. Досліджував діагностику, клініку та лікування гідротораксу; спільно з іншими організував у Львові безкоштовне щеплення проти віспи (1802), впроваджував обов'язкові щеплення проти віспи на теренах усієї Галичини (1806), брав участь у ліквідації епідемій віспи (1806) та холери (1818) у Львові. Почесний громадянин Львова (1793). Батько австрійського письменника Леопольда фон Захер-Мазоха. Помер у Львові 18 березня 1845 р.

1718, 22 квітня - 295 років тому у Києві під час пожежі (можливо спланованої) згоріла бібліотека Києво-Печерської лаври, пропало багато книг і рукописів з князівських часів, зокрема й медичних.

1848, 23 квітня - 165 років тому в м. Перемишль (тепер Польща) народився Ґжеґож Зємбіцкі - професор хірург Львівського університету. Закінчив Паризький університет (1875), нострифікував лікарський диплом у Відні (1880). Працював хірургом Львівських лікарень (1880-82), керівником хірургічного відділення Львівського загального шпиталю (1883-1913), доцентом і професором кафедри хірургії (1887-1911). Член Галицької крайової ради здоров'я (1888-97), Президент Львівського лікарського товариства (1891), організатор і керівник урологічних і ларингологічних амбулаторій (1914-15). Автор близько 80 наукових праць польською та французькою мовами. Досліджував хірургічне лікування судинних аневризм, удосконалив методи простатектомії, екстирпації матки, опрацьовував дитячу хірургію, синдром наглої смерті при переломах кісток. Помер 30 квітня 1915 у Львові.

1833, 30 квітня - 180 років тому в с. Адамчин (Білорусь) народився Бенедикт Тадеуш Дибовскі - професор, керівник кафедри порівняльної зоології та анатомії Львівського університету (1884-1906). Закінчив медичний факультет Берлінського (1860) і Тартуського (1862) університетів, спеціалізувався в університетах Берліна, Тарту, Вроцлава. Працюючи у Варшавському університеті брав участь у повстанні, був висланий до Східного Сибіру (1865-79), де продовжив наукову діяльність. Був лікарем на Камчатці (1879-83), опісля у Львівському університеті, дійсний член Краківської АН (1884), почесний професор університетів Львова, Варшави та Вільнюса, член-кор. АН СРСР (1928). Відкрив для науки озеро Байкал, описав близько 400 реліктових представників його фауни; учасник експедицій ріками Амур і Уссурі, розглядав еволюцію флори і фауни Східного Сибіру; дослідив антропологічні особливості айнів, камчадалів і алеутів; заклав підвалини науки про озера - лімнології. Автор близько 400 наукових праць, підготував 10 професорів. Заснував зоологічний музей Львівського університету (1885), основою якого стали його колекції із Східного Сибіру, Далекого Сходу, Польщі, Білорусії та Західної України. Помер у Львові 31 січня 1930 р.

Травень

1883, 1 травня - 130 років тому народився Борис Якович Падалка - професор інфекціоніст, доктор медичних наук (1940). Закінчив медичний факультет Московського університету (1912), завідував кафедрою інфекційних хвороб Київського медичного інституту (1954-62). Автор близько 200 наукових праць, підручника і монографій, присвячених удосконаленню методів клінічної діагностики і лікування найбільш розповсюджених вірусних і бактеріальних інфекцій. Описав нове захворювання - "пароксизмальний ріккетсіоз", симптом при черевному тифі - симптом Падалки. Помер 5 січня 1964 р.

1908, 2 травня - 105 років тому в місті Києві в сім'ї залізничника народився Георгій Йосипович Бурчинський - професор терапевт, Лауреат Державної премії УРСР (1980). Закінчив Київський медичний інститут (1931), доктор медичних наук (1959), завідувач кафедри терапії стоматологічного факультету (1953-61), кафедри факультетської терапії (1962-86), консультант (1986-93) Київського медичного інституту. Основні дослідження - пульмонологія і гастроентерологія, одним з перших в країні застосував методику ендобронхіального введення антибіотиків і бронхоскопічної санації. Опублікував понад 120 наукових праць, 5 монографій, посібник і підручник "Внутрішні хвороби". Помер 21 січня 1993 р.

1913, 23 травня - 100 років тому у Києві на засіданні Фізико-медичного товариства при Київському університеті св. Володимира український хірург Є.Черняхівський доповів про першу в країні трансплантацію нирки в експерименті на собаці із застосуванням розробленого ним судинного шва.

1908, 25 травня - 105 років тому у Смоленську (Росія) в родині українського лікаря, пізніше репресованого більшовиками професора О.Пучківського, народилася Надія Олександрівна Пучківська (Пучковська) - видатний офтальмолог, академік НАН (1992) та АМН (1993) України, академік АМН СРСР (1971) та Міжнародної офтальмологічної академії (1975), директор Одеського НДІ очних хвороб і тканевої терапії ім. В.П.Філатова (1957-85). Закінчила КМІ у 1930 р., доктор медичних наук (1954). Автор (співавт.) понад 300 наукових праць, 11 монографій, 10 винаходів, створила оригінальний напрямок в офтальмології, розробила ряд принципіально нових операцій на передньому відділі ока, методи перещеплення рогівки при ускладнених більмах, способи лікування опіків ока. Голова Наукового товариства офтальмологів України (1962-1996), головний редактор "Офтальмологічного журналу". Померла 15 травня 2001 р.

1883, 27 травня - 230 років тому в м. Станіславів (нині Івано-Франківськ) народився Здзіслав Кароль Штойзінґ - гігієніст і бактеріолог, професор (1923). Закінчив Львівський університет (1910), працював асистентом кафедри біохімії (1910-19), керівником кафедри гігієни і бактеріології (1919-45), декан медичного факультету (1930-31) Львівського університету; за сумісництвом був науковим співробітником Протитифозного інституту Р.Вейґля (1941-44). Досліджував проблеми гігієни харчування, комунальної гігієни, вивчав мікрофлору питної води, опрацьовував питання очищення сточних вод міста Львова. За польської влади був куратором української Медичної громади, пізніше (1944-45) очолював комісію окупаційних фахових курсів з перездачі студентами медичного інституту лікарських іспитів. У 1944 р. виїхав до Польщі, керівник кафедри гігієни Вроцлавської медичної академії (1946-52). Помер у Вроцлаві 24 липня 1952 р.

1878, травень - 135 років тому відбулося офіційне відкриття курорту Моршин при участі Краківського бальнеологічного товариства; перші лікарі - Зиґмунт Дзіковські та Венатий Пясецкий, які перші організували клімато- і водолікування; за сезон приїжджало біля 40 чоловік.

Червень

1888, 9 червня - 125 років тому біля Бережан на Тернопільщині в шляхетській сім'ї священика Зарицького народився Стефан Зарицький - лікар-патолог в Німеччині та США. Закінчив Віденський університет (1911), працював в Угорщині. Під час Визвольних змагань повернувся в містечко Козлів біля Тернополя, провадив успішну приватну практику. В роки війни (1944) переїхав до Тюринґії, став міським лікарем, працював лікарем в українських таборах. Емігрував у Канаду (1951), працював в м. Саскатуні у відділі клінічної та кримінальної патології. Помер в Торонто 1 жовтня 1979 р.

1913, 15 червня - 100 років тому у Полтаві вперше на поневолених царизмом українських землях вийшов популярний часопис гігієнічно-лікарського змісту українською мовою "Життя та знання"; заснований Фельдшерсько-акушерським товариством, редактор Григорій А.Коваленко (автор статей на гігієнічні теми, що друкувалися раніше у Львівській "Просвіті"); виходив до початку Першої світовой війни.

1883, 23 червня - 130 років тому у Львові Крайова рада здоров'я дозволила виготовляти гомеопатичні ліки виключно за рецептом лікаря і тільки тим аптекам, які мали на це право.

1913, 25 червня - 100 років тому у Черкасах народилася Інна Іларіонівна Крижанівська - доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри шпитальної терапії (1959-89), ректор (1964-81) Дніпропетровського медичного інституту, працювала в університеті в Улан-Баторі (Монголія, 1957-59). Автор і співавтор понад 300 праць, в т.ч. 11 монографій, в галузі захворювань серцево-судинної системи, створила кардіологічну школу. Займалася вивченням бронхіальної астми, тромбоутворення, профпатології, патології печінки, виразкової хвороби, дифузійних захворювань сполучної тканини, цукрового діабету, розвинула систему виховання студентської молоді. Під її керівництвом виконано 9 докторських і 49 кандидатських дисертацій. У 2003 р. відзначали її 90-річчя. Померла 30 листопада 2004 р.

1898, 28 червня - 115 років тому полтавський хірург-новатор Овксентій Трохимович Богаєвський (1848-1930) першим в Україні зробив резекцію шлунку з приводу ракового захворювання із сприятливим віддаленим результатом.

Липень

1883, 4 липня - 130 років тому народився Олександр Йосипович Гейманович - доктор медицини, професор-невролог, організатор і керівник Українського науково-дослідного психоневрологічного інституту в Харкові (1920-21), завідувач клініки та нейрогістологічної лабораторії (1937-53). Автор низки наукових праць з неврології та нейрохірургії, описав (разом з Т.О.Геєром і В.М.Гаккебушем) атипову форму психічних порушень при церебральному атеросклерозі (синдром Гаккебуша-Гейєра-Геймановича). Помер 18 квітня 1958 р.

1728, 12 липня - 285 років тому у Києві гетьман Апостол звернувся з проханням до місцевої влади виділити приміщення для аптек. Медична канцелярія видала дозвіл на відкриття "вільної" аптеки лікареві і хіміку Івану (Йогану) Гейтеру. Його Києво-Подільська аптека була однією з перших приватних аптек, існувала до половини ХV111 століття.

1833, 12 липня - 180 років тому у с. Риботині Бахмацького повіту на Чернігівщині у дворянській сім'ї народився Петро Іванович Перемежко - засновник і перший керівник кафедри гістології, ембріології і порівняльної анатомії (1868-90), декан медичного факультету (1872-75) Університету св. Володимира, очолював Товариство Київських лікарів. Автор біля 30 наукових праць з гістології щитовидної залози і гіпофіза, селезінки; вперше описав непрямий поділ тваринних клітин (мітоз); співавтор першого в країні підручника з гістології. Помер 27 грудня 1893 р.

1913, 14 липня - 100 років тому в с. Годи Коломийського повіту на Прикарпатті в сім'ї заможного селянина народився Петро Дмитрович Мельничук - кандидат фармацевтичних наук, асистент і доцент кафедри фармакогнозії (1939-61), заступник директора по навчальній роботі (1944-51) Львівського медичного інституту, українець, автор понад 30 наукових праць з фармакогнозії, низки статей з фітотерапії та споминів. Закінчив Львівський університет (1939), був двічі засудженим до розстрілу - більшовиками (1941) та німецькими окупантами (1944); сприяв розбудові інституту, зарахуванню на навчання місцевої молоді; звільнений з інституту як "український буржуазний націоналіст". До 1975 р. працював у Інституті землеробства в Оброшино біля Львова, створив розсадник і ділянки лікарських рослин. Біля 70 років займався фітотерапією, винайшов ефективні лікувальні засоби, популярні за кордоном. Був добре знайомим з Б.Лепким, В.Стефаником, В.Блавацьким, І.Вільде. Помер 16 січня 2004 р.

1913, 16 липня - у Києві в сім'ї службовця народився Анатолій Петрович Пелещук - професор терапевт, заслужений діяч науки УРСР (1971), Лауреат Держаної премії УРСР (1980), Лауреат премій М.Д.Стражеска і Ф.Г.Яновського НАН України. Закінчив Київський медичний інститут (1936), доктор медичних наук (1962). Завідувач кафедри внутрішніх хвороб стоматологічного факультету (1962-71), госпітальної терапії № 2 (1971-87), від 1987 - професор кафедри. Автор понад 300 наукових праць, 16 монографій і підручників з нефрології, гастроентерології, геріатрії. Одним з перших в країні вивчив особливості захворювань органів травлення у похилому і старечому віці. Під його керівництвом виконано понад 30 кандидатських і докторських дисертацій. Опублікував про етику спілкування лікаря та хворого (1992), спогади Київського професора медицини (2003), підтримував розвиток української держави. Помер 1 квітня 2010 р.

1878, 18 липня - 135 років тому в м. Бохня (розділена Польща) народився Вітольд Валеріян Новіцкі - професор патологоанатом. Закінчив Краківський університет (1902), працював асистентом (1902-08), доцентом (1908-13), професором (1913-19), завідувачем кафедри патологічної анатомії (1919-41), деканом медичного факультету (1923-24, 1939) Львівського університету. Президент Львівського лікарського товариства (1920-21), засновник музею гігієни університету (1930), співзасновник курорту Моршин. Автор близько 90 наукових праць польською, німецькою і французькою мовами, низки монографій, підручника в трьох томах, підготував 4 професорів. Досліджував патологічну анатомію і експериментальну терапію пухлин, патофізіологію гормональної регуляції, патологічну анатомію інфекційних захворювань і ін., описував розвиток медичної науки і освіти у Львові. В період окупації Львова німецькою армією 4 липня 1941 р. був страчений таємно гестапом разом з іншими польськими вченими в процесі знищення гітлерівцями представників польської еліти.

1888, 22 липня - 125 років тому в містечку Нова Прилука Київської губернії народився Зельман (Соломон) Абрахам Ваксман - один із засновників сучасної мікробіології, професор, лауреат Нобелівської премії (1952) за відкриття першого антибіотика стрептоміцину. Навчався в Одеській гімназії. Працював у США, заснував Рутґерський інститут мікробіології (1949), працював у галузі мікробіології ґрунту, запропонував термін "антибіотик". Автор біля 30 книг та понад 350 наукових статей. Помер в Рутґерсі (штат Нью-Джерсі) 17 серпня 1973 р.

1908, 22 липня - 105 років тому на Тернопільщині в родині активного священика народився Мирослав Лотович (Антін М.Ловелл) - асистент-статистик, спеціаліст в галузі народного здоров'я і фтизіатрії у США. Виїхав до США у 1912 р. Студіював в університетах Альфред і Рочестер та в інституті Массачусет. Працював статистиком Ради здоров'я у Філадельфії, співробітником Асоціації туберкульозної клініки (1937-39). Під час війни був в Американській армії, опісля завідував відділом статистики і аналізу програм при Центрі контролю недуг в Атланті. Автор понад 50 наукових праць. Помер 24 липня 1978 р.

1913, 26 липня - 100 років тому у Дрогобичі в робітничій сім'ї народився Мирослав Йосипович Романяк - лікар-хірург, професор (з 1965 р.), завідувач (1968-78) кафедри загальної хірургії Івано-Франківського медичного інституту, ), професор кафедри інноватики Дрогобицького педагогічного інституту ім. Ів. Франка. Закінчив медичний факультет Познанського університету (1938), доктор медичних наук (1960), дійсний член Української академії наук національного прогресу. Завідувач хірургічного відділення Дрогобицької обласної лікарні (1949-59). За 65 років практики здійснив понад 11000 хірургічних операцій, Заслужений лікар УРСР (1958), Почесний громадянин м. Дрогобича, з 1963 р. учасник чоловічої хорової капели "Бескид". Співавтор книжки про історичні нариси медицини Дрогобича (2008). Автор понад 80 наукових праць, викладання провадив українською мовою. Помер 30 жовтня 2006 р.

1893, 29 липня - 120 років тому у м. Лашув (розділена Польща) народився Влодзімєж Косковскі - професор фармаколог. Закінчив Львівський університет (1918), стажувався в Парижі, Лозанні, Лондоні, Барселоні (1921-24). Завідувач кафедри та інституту фармакології(1925-39), керівник фармацевтичного відділу (1930-39), декан медичного факультету Львівського університету (1932-36). Досліджував фізіологію і патологію травного тракту, серцево-судинної системи, будову і фармакокінетику препаратів та ін.; вивчав лікувальні властивості мінеральних вод Моршина, Трускавця; був засновником курорту в Моршині для працівників і студентів Львівського університету. Автор близько 100 наукових праць 5-ма європейськими мовами, двох монографій, підручника. У 1939 р., опісля до Великої Британії, працював в м. Александрія і Свіндон. Помер у Свіндоні 20 травня 1965 р.

1868, 30 липня - 145 років тому у Москві у родині професора зоології німецького походження народився Володимир Карлович Ліндеман - лікар-патолог, довголітній завідувач кафедри загальної патології Університету св. Володимира (1901-18), а згодом - Київського медичного інституту (1920-22), один із організаторів у Києві Вищих жіночих медичних курсів (1907), на яких читав зоологію і загальну патологію. Очолював Бактеріологічний інститут (1910-22), в якому налагодив масове виробництво сироваток та органотерапевтичних препаратів. Закінчив медичний факультет Московського університету, учень А.Б.Фохта. Автор низки праць із загальної патології і токсикології, талановитий експериментатор. Вперше в світі в експерименті відтворив гломерулонефрит. В його лабораторії працювали українські лікарі й пізніші професори Микола Вашетко, Марко Нещадименко, Макс Губергріц, Іван Іщенко. З його наукової школи вийшли Павло Кучеренко, Олексій Кронтовський, Микола Сиротинін. Науковий керівник 26 докторських дисертацій. У 1922 р. емігрував до Польщі, працював у Варшавському та Краківському університетах. Помер у Варшаві 18 квітня 1933 р.

1853, 31 липня - 160 років тому у Львові в міській лікарні лікар Загорський провів першу нічну операцію хворому Владиславу Голецькому при освітленні нафтовою лампою; незадовго до цього у шпиталі запроваджено вперше в місті (за деякими даними - вперше в світі) освітлення нафтовою лампою Лукашевича.

1908, липень - 105 років тому у Празі в з'їзді слов'янських лікарів взяли участь українські лікарі Т.Гвоздецький, І.Бережницький та К.Танячкевич, виголошено привітання делегатам з'їзду українською мовою.

Серпень

998, 14 серпня - 1015 років тому відбулося хрещення України-Русі князем Володимиром Великим; мало крім усього іншого велике значення для поширення в Україні досягнень Східної та Візантійської медицини, швидкому розвитку монастирської медицини. В посольстві князя Володимира був лікар з Візантії Іоан (Іван) Смер.

1903, 22 серпня - 110 років тому в с. Гаї Ходорівські на Тернопільщині народився Матвій Лотович - лікар-терапевт, кандидат медичних наук (1948), особистий лікар генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича, надавав медичну допомогу членам підпілля. Медицину вивчав у Варшаві та у Львові, диплом отримав 1932 р., провадив приватну практику поблизу Львова; завідувач районного відділу охорони здоров`я в Кам'янці-Струмиловій (нині - Кам'янка Бузька). Згодом головний лікар клініки внутрішніх хвороб, асистент кафедри шпитальної терапії Львівського медичного інституту (1945-48). Заарештований НКВД, засуджений на 25 років ув'язнення, помер в концтаборі в Тайшеті 9 вересня 1953 р.

Вересень

1883, 2 вересня - 130 років тому в м. Преров на Моравах (Чехія) народився Рудольф Вейґль - доктор філософії Львівського університету, зоолог, організатор і довголітній керівник Закладу (інституту) біології лікарського відділу Львівського університету (1920-44). Закінчив природничий (1907) та медичний (1913) факультети Львівського університету, професор (1920). Дійсний член АН в Кракові, член-кор. Бельгійської АН, лауреат міжнародних нагород. Спеціалізувався з мікробіології в університеті Гамбурґа (1918-19). Очолював військову бактеріологічну лабораторію в Перемишлі. Директор Львівського інституту висипного тифу та вірусології (1939-44); праці наукового центру з вивчення висипного тифу привернули увагу фахівців усього світу. Налагодив лабораторне вирощування вошей (біля 300000 в місяць) та першим розпочав продукцію протитифозної вакцини, яку висилав до ряду країн світу; зібрав взірці збудників з різних країн, до його лабораторії приїздили вчені з різних частин світу. Опублікував понад 20 праць (польською і німецькою мовами) про висипний тиф, доказав у досліді значення Рікетсії Провачека, відкрив спосіб зараження вошей без посередництва людини, першим виготовив ефективну вакцину проти висипного тифу. Його протитифозна вакцина дала змогу припинити епідемію висипного тифу в Галичині. Підготував 10 професорів рікетсіологів. Після 1945 р. виїхав до Польщі, працював у Краківському (1945-48) та Познанському (1948-57) університетах. Помер у м. Закопане (Польща) 11 серпня 1957 р.

1863, 10 вересня - 150 років тому в с. Криворівні на Гуцульщині у сім'ї священика народився Андрій Бурачинський - військовий лікар, у роки Визвольних змагань - начальник медичної служби УГА, входив до складу державної Ради здоров`я Секретаріату військових справ УНР, полковник Українського війська. Заарештований поляками, згодом на еміграції в П`ятра Нянц (Румунія) займався приватною практикою з дерматології. Помер 10 березня 1941 р.

1863, 11 вересня - на Чернігівщині народився Олександр Юхимович Щербак - професор-фізіотерапевт і невропатолог, спочатку працював у Варшавському університеті. Згодом створив у Севастополі Інститут фізичних методів лікування (1924), який очолював до кінця життя (пізніше Український науково-дослідний інститут медичної кліматології і кліматотерапії ім. І.М.Сєченова в Ялті). Один із засновників у країні фізіотерапії, курортології і фізіопрофілактики, автор праць про біологічну дію фізичних чинників, створив теорію рефлекторно-вегетативного механізму дії фізичних факторів. Розробив методики шийної та комірково-поперекової діатермії, йонних і регіональних рефлексів, електричну йод-йонну пробу, способи лікування прогресуючого переродження м'язів та затяжних запалень суглобів. Помер 23 квітня 1934 р.

1908, 17 вересня - 105 років тому у Києві в сім`ї військового лікаря народився Дмитро Федорович Чеботарьов - радянський терапевт і геронтолог, академік НАН (1992) та АМН (1993) України, академік АМН СРСР (1965), професор 2-го Київського медінституту (1934-41), професор, завідувач кафедри терапії Київського інституту вдосконалення лікарів (1955-61), директор відкритого в Києві Інституту геронтології АМН СРСР (1961-88, продовжує. працювати консультантом), організатор та керівник першої в країні кафедри геронтології Київського інституту удосконалення лікарів (1970), організатор та голова наукового товариства геронтологів (1963-1988), президент Міжнародного конгресу геронтологів (Київ, 1972), президент Міжнародної асоціації геронтологів (1972-75), українець. Вніс вклад у вивчення клініко-фізіологічних механізмів старіння людини, розвитку і лікування хвороб стравоходу, шлунку і печінки, співавтор монографії про серцево-судинну систему при старінні, першого підручника для терапевтів з геріатрії. Нагороджений Державною премією УРСР, міжнародними нагородами. Помер 11 липня 2005 р.

1868, 18 вересня - 145 років тому в козацькій родині в м. Глухові на Чернігівщині народився Степан Васильович Коршун - професор-бактеріолог. Закінчив медичний факультет Харківського університету (1893), працював в лабораторії Бактеріологічного інституту, вперше в Європі брав участь у виробництві протидифтерійної сироватки (1895). Перебував у закордонних відрядженнях, у проф. П.Ерліха та ін., доктор медицини (1902). Брав участь у завідуванні Бактеріологічним інститутом, завідувач кафедри гігієни Харківського університету (1908-17), продовжував боротьбу з епідеміями. Очолював Харківський медичний інститут (1922). У 1923 переїхав до Москви. Арештований у 1931 р., засуджений до розстрілу з заміною на 10 років позбавлення волі. Понад 80 наукових праць його знищено. Дальша доля невідома.

1913, 6 (19) вересня - 100 років тому у м. Залізне на Донбасі в сім'ї робітника народилася Катерина Данилівна Двужильна - хірург, професор, Заслужений діяч науки УРСР (1965). Закінчила Харківський медичний інститут (1935), у роки Великої Вітчизняної війни (1941-43 рр.) - начальник медичного відділення, провідний хірург евакошпиталю. Доктор медичних наук (1947), завідувач кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Вінницького (1948-51), загальної хірургії - Одеського медичного інституту (1958-78). Займалася розробкою методів діагностики, профілактики і лікування захворювань черевної порожнини, пухлин різної локалізації. Автор понад 150 наукових праць, зокрема 3-х монографій, підручника "Загальна хірургія" (1969) українською мовою.

1898, 24 вересня (за новими даними 5 жовтня) - 115 років тому в селі Нова-Басань на Чернігівщині народився Сергій Степанович Дяченко - професор-мікробіолог, завідувач кафедри мікробіології Київського медичного інституту (1944-73), учень М.Нещадименка, одночасно з яким був деякий час репресованим. Заслужений діяч науки УРСР. Автор 220 наукових праць, 8 монографій з питань теоретичної і прикладної мікробіології, історії мікробіології, один із засновників київської школи мікробіологів і вірусологів. Під його керівництвом захищено понад 60 кандидатських і докторських дисертацій. В роки посиленої русифікації був одним з не багатьох вчених, що продовжували читати лекції і публікувати окремі праці українською мовою. Помер 21 січня 1992 р.

1873, 26 вересня - 140 років тому у м. Дрогобичі в сім'ї гімназійного вчителя народився Ярослав Грушкевич - лікар і громадсько-культурний діяч. Закінчив медичний та філософський факультети Львівського університету (1900), не маючи можливості (як українець) працювати в державних клініках, провадив приватну практику у Львові, Тернополі, Станіславові, публікував наукові та науково-популярні праці, очолював місцеве гігієнічне товариство, деякий час був єдиним українським лікарем-офтальмологом в Галичині, безплатно лікував убогих і сиріт. Очолював ювілейний комітет зі святкування 100-літніх уродин Т.Шевченка, співробітничав у "Українській загальній енциклопедії". Помер в Івано-Франківську 23 липня 1964 р.


Подобные документы

  • Інструменти визначення стратегічних цілей в сфері медичного бізнесу. Принципи і критерії сегментації ринку медичних товарів, послуг. Структурування споживчих переваг. Особливості і динаміка функціонування психічних процесів у лікарів різних спеціалізацій.

    контрольная работа [26,1 K], добавлен 28.10.2014

  • Становлення первісного суспільства, гомінідна тріада морфологічної відмінності людини. Періодизація і хронологія первісної ери і первісного лікування. Письмові джерела, археологічні та палеонтологічні дані по історії первісного лікування та лікарів.

    реферат [18,7 K], добавлен 31.05.2010

  • Міська поліклініка як спеціалізований лікувально-профілактичний заклад. Служби сімейних лікарів та медичних сестер, надання пацієнту медичної допомоги на вторинному і третинному рівнях. Суть Концепції розвитку охорони здоров’я населення України.

    контрольная работа [27,4 K], добавлен 23.11.2009

  • Відповідальність вибору найважливішого шляху, яким буде крокувати людина протягом майже усього життя. Історія розвитку медицини, імена чудових лікарів, які врятували своєю майстерністю й творчим підходом до праці життя людей. Велич професії лікаря.

    презентация [1,2 M], добавлен 17.05.2015

  • Порівняння китайської і західної медицини. Видатні китайські лікарі та їх вклад у розвиток давньо-китайської медицини. Превентивна медицина. Історія та сучасність направлень китайської медицини. Цілісний підхід до аналізу явищ.

    контрольная работа [30,0 K], добавлен 26.03.2004

  • Роль Києво-Печерського монастиря в історії української медицини. Подвижники, котрі славилися даром зцілення й лікування хворих. Організація опіки над хворими і каліками на Русі. Тодішні уявлення про фізіологію людини. Життя печерських подвижників.

    презентация [1,5 M], добавлен 14.12.2013

  • Припинення менструацій – лише один з симптомів поступового переходу від репродуктивного періоду до пострепродуктивного. Описання множинних змін в організмі, що відбуваються протягом декількох років. Випадки "передчасної менопаузи". Поради лікарів.

    реферат [21,9 K], добавлен 24.11.2010

  • Гіппократ як засновник медицини, оцінка його вкладу в розвиток даної науки. Джерела вивчення історії медицини: речові, письмові, етнографічні, фотодокументи. Медична енциклопедія Єгипту, особливості та напрямки розвитку науки в епоху Відродження.

    презентация [529,0 K], добавлен 20.02.2013

  • Актуальність проблеми впровадження концепції профілактичної (санологічної) спрямованості діяльності лікарів. Медичні, санітарно-технічні, гігієнічні заходи, загальні принципи та види профілактики. Аналіз стратегій профілактики неінфекційних захворювань.

    курсовая работа [40,5 K], добавлен 09.07.2019

  • Понятие, классификация и основные причины развития лекарственной устойчивости. Характеристика структуры лекарственной устойчивости у больных туберкулезом за период 2011-2013 года в республике Хакасия. Пути решения проблемы на мировом уровне и в РХ.

    курсовая работа [59,9 K], добавлен 12.04.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.