Вивчення та облік стану здоров’я студентів в процесі навчально-виховної роботи

Размещено на http://www.allbest.ru/

9

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича

Реферат на тему:

«Вивчення та облік стану здоров'я студентів в процесі навчально-виховної роботи»

Кушнірюк Анна

Чернівці 2010

План

Вступ

1. Вивчення та облік стану здоров'я студентів

2. Постановка задачі дослідження

3. Матеріали і методи дослідження

4. Результати дослідження й обговорення

Висновки

Список літератури

Вступ

Загальновідомо, що рівень здоров'я людини залежить від багатьох факторів: спадкових, соціально-економічних, екологічних, діяльності системи охорони здоров'я. Але, за даними ВООЗ, він лише на 10-12% пов'язаний з останнім фактором, на 15-20 % обумовлений генетичними факторами, на 25 % його визначають екологічні умови і на 50-55 % - умови і спосіб життя людини [1,3,4,5]. Таким чином, очевидно, що першочергова роль у збереженні і формуванні здоров'я все-таки належить самій людині, її способу життя, її цінностям, переконанням, ступеню гармонізації її внутрішнього світу і відносин з оточенням. Водночас, сучасна людина в більшості випадків перекладає відповідальність за своє здоров'я на лікарів. Вона фактично байдужа стосовно себе, не відповідає за резерви та здоров'я свого організму, і поряд з цим не намагається досліджувати і розуміти свою душу. Насправді людина зайнята не турботою про власне здоров'я, а лікуванням захворювань, що і призводить до зменшення функціональних резервів організму. Безперечно, відтворення і збереження здоров'я повинно стати потребою та обов'язком кожної людини.

Невиправдане бачення причин нездоров'я лише в поганому харчуванні, забрудненні навколишнього середовища та відсутності належної медичної допомоги. Першочерговим завданням у плані підвищення рівня здоров'я повинен стати не розвиток медицини, а свідома цілеспрямована робота самої людини по відновленню і розвитку функціональних резервів, по прийняттю на себе відповідальності за власне здоров'я, коли здоровий спосіб життя стає потребою. Тому вирішення цієї проблеми вимагає невідкладних і рішучих дій.

Першим кроком у цьому напрямку може служити виявлення обізнаності щодо здорового способу життя в сучасному суспільстві з метою подальшої їх корекції, а також ставлення особистості до власного здоров'я. У першу чергу це має значення для молодого покоління, тому що його здоров'я - це суспільне здоров'я через 10 - 30 років.

1. Вивчення та облік стану здоров'я студентів

Прикладні дослідження у валеології спрямовані на визначення кількісних показників здоров'я широких груп населення, виявлення груп ризику, що знаходяться в прикордонному чи перехідному стані здоров'я і характеризуються низьким рівнем адаптації, а також на відновлення здоров'я за допомогою корекційних та реабілітаційних заходів з урахуванням індивідуальних особливостей обстежуваних [1,2].

Визначені задачі вимагають регулярного проведення моніторингу здоров'я різних вікових, професійних, соціальних груп. Однією з найбільш важливих груп є молодь у віці 17-24 роки. Духовне, психологічне і фізичне здоров'я молодих людей у цьому віці в значній мірі визначає потенціал здоров'я всього суспільства з наступних причин: по-перше, саме ця вікова група здатна свідомо сформувати світогляд спрямований на збереження та збільшення здоров'я і практично реалізувати його у своєму майбутньому житті; по - друге, рівень здоров'я молодих людей зазначеного віку буде в значній мірі визначати здоров'я їхніх дітей, тобто наступного покоління.

Дослідження рівня здоров'я та розробка корекційних заходів у валеології засновані на системному, холістичному підході до людини. Саме системний підхід, що дозволяє найбільше глибоко проаналізувати біологічний рівень людини, і є методологічним апаратом для аналізу складної структури взаємозв'язків між підсистемами організму, а також для виявлення критеріїв норми, прикордонної стадії, патології [1].

Методологія древньої східної медицини (поняття полярних першооснов - Інь і Ян; цикл У-Сін, взаємодіючих між собою п'яти першоелементів - «вітру», «вогню», «землі», «металу» і «води»; енергія Чи, що є джерелом життя і здоров'я всіх організмів; принципи гармонічної взаємодії людини з навколишнім світом) по суті своєї є найдавнішим системним підходом до розуміння людини і її взаємозв'язків з природним та соціальним оточенням [1]. Тому не дивно, що саме в останнє десятиліття, коли в силу ряду причин стає життєво необхідним формування інтегративного, холістичного підходу до людини та його здоров'я, виникають і починають активно використовуватися як у валеологічних, так і в медичних дослідженнях діагностичні методики, засновані на концепціях древньої східної медицини [3,4]. Найбільш інформативними з них є методики, засновані на вимірі показників біологічно активних точок шкіри - тобто методики рефлексодіагностики.

Шкіра людини є прикордонним органом між внутрішнім і зовнішнім середовищем, що виконує обмінну та регуляторну функції. Вона несе значну інформацію про стан усіх підсистем людського організму. На поверхні шкіри є складної конфігурації меридіани, функціонально пов'язані з конкретними органами. Кожний меридіан являє собою упорядковану у просторі сукупність біологічно активних точок шкіри (БАТШ). БАТШ мають фізичні параметри, що пов'язані з фізичним станом тканин, органів і фізіологічних систем. В основі ряду сучасних методів діагностики лежить феномен підвищеної електропровідності меридіанів, яка чітко виявляється при захворюваннях відповідних органів і систем.

Постановка задачі дослідження

Серед існуючих соціальних груп молоді, особливо слід виділити студентську молодь, яка активно будує своє майбутнє. Разом з тим, студентська діяльність є складним етапом життєвого шляху, який пов'язаний з підвищеним ризиком для фізичного і психічного здоров'я молодої людини. Підвищений ризик для учнівський молоді вікової групи 17-24 року визначається наступними факторами:

У віці, коли організм і психіка людини знаходяться у стадії формування, він виявляється найбільш підданий впливу несприятливих факторів навколишнього середовища.

Навчання у вищій школі по своїй специфіці часто сполучено з великими інформаційними навантаженнями. Так, у період сесії, робочі навантаження в студентів збільшуються до 15-16 годин на добу.

У студентському віці в більшості молодих людей відсутні знання, а також практичні навички, що дозволяють будувати раціональний режим праці та відпочинку, переборювати шкідливі звички, використовувати методики, що підвищують власний адаптаційний потенціал, що поліпшують розумову працездатність і ін.

Тому в студентів (з урахуванням хронічних недосипань, порушення режиму праці, харчування, інших факторів, зв'язаних з образом і стилем життя) нерідко розвивається нервово-психічна напруга. Інформаційне перевантаження головного мозку внаслідок емоційних і інтелектуальних напруг викликає інформаційні стреси [5,6]. Виникаючі в процесі інформаційного стресу зміни фізичного і психічного стану можуть вести до розвитку різних патологічних станів. На тлі хронічного інформаційного стресу формуються психовегетативні розлади - вегетоневроз, слабість, втрата апетиту, швидка стомлюваність, дратівливість, нейроциркуляторна дистонія, вегетативно-судинна нестійкість, функціональний розлад шлунка та ін.

Далі, разом з психологічними особливостями особистості, можуть виникати: виражена астенизація організму, зміна системи відносин із соціальним оточенням, а також соматичні хвороби (неврози, виразкова хвороба шлунка і 12-перстной кишки, гіпертонічна хвороба, захворювання серця, діабет і ін.). У свою чергу, поганий стан здоров'я веде до пропусків занять, відбивається на якості навчання, і веде до формування фахівця, що не відповідає ні за рівнем знань, ні по стану здоров'я високим вимогам, що життя пред'являє до випускника вищої школи.

Про необхідність досліджень, спрямованих на вивчення фізіологічних станів молоді та виявлення факторів ризику для її здоров'я свідчать також результати обстеження, проведеного фахівцями Українського інституту цивільного здоров'я, яке показало, що інтегральні характеристики здоров'я хлопчиків і дівчаток у віці 9-16 років знаходяться в зоні нижче середньої. У той же час 26,6% хлопчиків і 31,6 % дівчаток мають низький рівень фізичного здоров'я і тільки 6,7% хлопчиків і 2,7% дівчаток мають безпечний (тобто високий і вище за середній) рівень фізичного здоров'я [7].

Метою роботи стало вивчення кількісних показників здоров'я студентів вищих навчальних закладів методами рефлексодіагностики та аналіз факторів, які можуть впливати на його рівень.

Матеріали і методи дослідження

Дослідження функціонального стану студентів проводилися в Українській інженерно-педагогічній академії (УІПА), м. Харків, у березні-квітні 2001 р. і в Харківському Національному університеті ім. В.Н. Каразіна (листопад 2005). Усього було обстежено 36 чоловік. Дослідження проводилися в денний час, з 11 до 14 годин дня. В УІПА були обстежені 21 студент 2-го і 3-го курсу, у ХНУ були обстежені 15 студентів 1 курсу.

Для визначення базового рівня фізичного здоров'я студентів нами були проведені дослідження функціонального стану основних систем організму людини, шляхом вимірів електропровідності в БАТШ за методикою Й.Накатані [4] (усього досліджувалися 12 функціональних систем (ФС), назви та умовні позначки яких наведені в Табл.1).

Для проведення вимірювань електричних показників БАТШ в дослідженні використовувалися: прилад «Діагноз» і комп'ютерна діагностична система «Монада», що дозволяють здійснювати діагностику БАТШ у різних режимах.

Первинна обробка результатів досліджень полягала в визначенні середньо арифметичного значення електропровідності по всіх вимірюваних БАТШ для кожного обстеженого студента. Далі визначався індивідуальний фізіологічний коридор норми. На наступному етапі визначалися функціональні системи які знаходилися в стані гіперфункції або гіпофункції (при цьому показники електропровідності в БАТШ, пов'язаних з даними функціональними системами, або перевищували верхню межу коридору норми, або були нижче рівня фізіологічного коридору норми). Далі був проведений аналіз загальних закономірностей стану ФС у двох досліджуваних групах.

Результати дослідження й обговорення

Основні результати досліджень наведені нижче. Так, у Табл.1 наведено число відхилень від норми, для кожної функціональної системи в досліджуваних групах (+ - відхилення в сторону гіперфункції, - - відхилення в сторону гіпофункції). У табл.. 2 наведено порівняльні характеристики двох досліджуваних груп з точки зору кількості знайдених порушень у функціональних системах досліджуваних студентів. На рис.1 та 2 наведені показники функціональної активності систем організму за результатами вимірів для студентів ХНУ та УІПА (середні по кожній групі).

Як показують дані Табл.1, 2, у значної кількості обстежуваних були виявлені відхилення від норми основних функціональних систем. Зокрема, у Табл.1 приведені частоти відхилень обмірюваних показників від норми (четвертий і п'ятий стовпці) для кожної функціональної системи в обстежуваних групах студентів. Жирним шрифтом виділено значення відхилень, які зустрічаються більш, ніж у 50% обстежуваних. Дані відхилення свідчать про схильність більшої частини обстежуваних студентів до розвитку визначених патологічних соматичних і психічних станів. Отримані дані також дозволяють говорити про наявність вихідних факторів ризику, що і формують найбільш розповсюджені в групі відхилення від норми.

здоров'я студент функціональний

Таблиця 1.

Результати дослідження функціонального стану студентів досліджуваних груп

Примітка: у першій колонці в лапках наведені скорочені позначки функціональних систем, як це прийнято в рефлексодіагностиці.

Таблиця 2

Розподіл студентів у контрольних групах по числу виявлених відхилень від нормального стану функціональних систем

Рис.1. Показники функціональної активності систем організму за результатами вимірів для студентів ХНУ (середні по групі)

По осі абсцис наведені позначення функціональних систем, по осі ординат - функціональна активність, в умовних одиницях. На малюнку також наведені верхні (ВГ) і нижні (НГ) границі коридору норми.

Рис.2. Показники функціональної активності систем організму за результатами вимірів для студентів УІПА (середні по групі)

По осі абсцис приведені позначення функціональних систем, по осі ординат - функціональна активність, в умовних одиницях. На малюнку також приведені верхні (ВГ) і нижні (НГ) границі коридору норми.

Зокрема, відхилення від норми по точках ФС печінки свідчать про: хронічну інтоксикацію печінки, а також про стани підвищеної збудливості, неврастенії, схильності до гніву. Знижені показники в контрольних точках дихальної системи свідчать про: зниження імунітету, часті простудні захворювання, синдроми уповільненого мислення. Знижені показники ФС товстого кишечнику говорять про: атонії товстого кишечнику, астенії, коліти, стани емоційного дискомфорту і тривоги. Знижені показники в точках судинної системи свідчать про: психогенні гіпотонії, вегетосудинні дистонії по гіпотонічному типу, схильність до непритомностей. Знижені показники точок імунної системи свідчать про знижений імунітет, а підвищені - про можливі хронічні простудні захворювання. Підвищені значення в точках ФС шлунка говорять про схильність до гиперацидного гастриту, хронічні запальні процеси шлунка, неврогенні спазми стравоходу.

У Табл. 2 приведені дані по розподілу студентів у контрольних групах у залежності від числа виявлених відхилень від норми в станах функціональних систем. Як видно з Табл.2, у 66,7% студентів ХНУ і 14,3 % студентів УІПА виявлені відхилення в 8 і більш функціональних системах, що свідчить про порушення захисних ресурсів організму стосовно несприятливих факторів і високу ймовірність в цій групі ризику виникнення психосоматичних захворювань. Зокрема, у групі студентів ХНУ 3 студента (20% від всіх обстежуваних) мають дуже низькі адаптаційні ресурси, і , відповідно, дуже низький рівень фізичного здоров'я. З цієї ж таблиці випливає, що відносно високий рівень здоров'я і, відповідно, адаптаційний потенціал, мають лише 6,7 % студентів ХНУ і 28,6 % студентів УІПА.

На Рис.1 і Рис.2 приведені показники функціональної активності систем організму за результатами вимірів для студентів ХНУ й УІПА (середні по кожній групі).

Як видно з цих малюнків, для студентів ХНУ характерні найбільші відхилення убік гіпофункції по показниках судинної системи й убік гіперфункції - по показниках печінки. У той же час для студентів УІПА характерна гіпофункція показників печінки і гіперфункція показників серця, жовчного міхура і шлунка.

Зазначені розходження між розглянутими групами студентів пояснюються наступними обставинами:

Більш низькі показники здоров'я студентів ХНУ в порівнянні зі студентами УІПА можуть бути зв'язані з процесами адаптації організму першокурсників до нового незвичного для них навчальному режиму. Так, обстежена група студентів УІПА складалася з учнів 2-го і 3-го курсу, що вже мають досвід адаптації до навчального процесу.

Друга, важлива обставина, що впливає на зниження рівня здоров'я студентів ХНУ, це те, що вони народилися в 1987 і 1988 роках. Тобто, на формування рівня здоров'я в обстежуваних з цієї групи безпосередньо вплинула аварія на Чорнобильській АЕС. Тоді як обстежувані студенти УІПА народилися в 1982-1983 р. і на їхнє раннє дитинство не впливав даний негативний фактор.

Висновки

1. У ході дослідження базового рівня здоров'я студентів визначено, що в залежності від особливостей досліджуваних груп кількість студентів з високим рівнем здоров'я може сягати від 6,7% до 28,6 %, а з низьким рівнем - від 14,3% до 66,7%.

2. Найбільш уразливими системами організму обстежених студентів поза залежністю від досліджуваної групи з точки зору можливості виникнення хвороб є: імунна система, печінка, шлунок. Крім цього, в досліджуваних групах має місце велика напруженість окремих систем, зокрема: дихальної та судинної.

3. Студентська молодь характеризується неоднорідними з точки зору рівня здоров'я групами, що може бути пов'язано з дією специфічних факторів ризику. Тому виникає необхідність в подальшому спрямованому моніторингу як можна більших контингентів учнівської молоді з метою визначення цих груп.

4. Для проведення профілактичних заходів, що спрямовані на підвищення стану здоров'я треба виявляти по перше над усе групи з найнижчим рівнем здоров'я, що може бути зроблено за допомогою сучасних методів рефлексодіагностики.

5. Визначена в ході досліджень висока кількість студентів ХНУ з низькими рівнями здоров'я та адаптаційних можливостей свідчить про необхідність проведення широких валеологічних заходів, спрямованих на профілактику захворювань та корекцію здоров'я серед цієї групи студентів. Особливу потребу в них мають студенти першого курсу.

6. Дані, отримані в ході дослідження функціонального стану студентів, свідчать про те, що необхідно подальше проведення ретельних наукових досліджень по виявленню факторів ризику для фізичного і психічного здоров'я студентів. Правильний облік цих факторів необхідний для максимально плідної реалізації педагогічної діяльності. Крім цього, у рамках даного напрямку можуть бути розглянуті практичні аспекти по використанню валеологічних методик, що цілеспрямовано поліпшують розумову і фізичну працездатність, адаптаційний потенціал і інші життєво важливі якості людини. Залучення студентів до таких досліджень дозволить їм практично опанувати безцінні прийоми збереження й удосконалювання здоров'я, гармонізації психічного і фізичного у людині.

Список літератури

1. Апанасенко Г.Л., Попова Л.А. Медицинская валеология. - К.: Здоровье, 2000. - 248 с.

2. Гончаренко М.С., Коновалова Е.О. Адаптация валеологического образования в Украине к требованиям Болонского процесса. // Валеологія: сучасний стан, напрямки та перпективи розвитку. Матеріали IІІ Міжнародної науково-практичної конференції. т.І, ч.1. Харків. 2005. С.6-13.

3. Гончаренко М.С, Ткаченко А.В Валеологическая трактовка методики «компьютерная пульсовая диагностика». // Валеологія: сучасний стан, напрямки та перпективи розвитку. Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції. Харків. 2004. т.ІІІ. С. 46- 50.

4. Иванов В.Г., Панков Е.Я., Вязовский В.А., Иванов С.В. Приборная реализация методов рефлексодиагностики и терапии (Накатани и Фоль). - Харьков, 1994.-189 с.

5. Иванов В.Г., Тулупов С.Д., Филенко И.А. Практические аспекты исследования, нормализации и развития здоровья студентов. / Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. Наук. Пр. Під ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2002. -№11. - 100 с., с.75-81.

6. Іванова І.В., Бурденюк О.І., Гвоздій С.П. та ін. Взаємозв'язки стресових станів, самопочуття та активності студентів за даними анкетування.// Матеріали I науково-методичної конференції “Безпека життя і діяльності людини - освіта, наука, практика”. - К.: Національний авіаційний університет, 2002. - С. 127-129.

7. Охорона здоров'я України. Результати діяльності. Щорічна доповідь, 1999 рік. - К.: Здоров'я, 2000, - 512 с.

Размещено на Allbest.ru