Стан депо заліза при лікуванні залізодефіцитної анемії у дітей феровітамінним комплексом
Вплив залізодефіцитної анемії на психомоторний розвиток дітей, як наслідок мієлінізації нервових волокон. Використання тривалентного заліза в сучасних медичних препаратах. Відновлення тканинних запасів вітамінів, мікроелементів та синтезу гемоглобіну.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 30.10.2010 |
| Размер файла | 128,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Стан депо заліза при лікуванні залізодефіцитної анемії у дітей феровітамінним комплексом
В.Е. Маркевич, д-р.мед.наук, проф.; А.М. Лобода, асист.,
І.В. Пилипець, канд.мед.наук, доц.;
М.П. Загородній, канд.мед.наук, доц.
Вступ
Залізодефіцитна анемія (ЗДА) широко поширена в дитячій популяції. Найбільший ризик розвитку ЗДА мають діти раннього віку, серед яких вона трапляеться у 12-50% 1. В період з 1991 по 1998 рік на Україні рівень захворюваності малюків на хвороби крові зріс у 2 рази, в основному за рахунок збільшення частоти ЗДА 2. Захворюваність на ЗДА серед дітей в Україні складає 1454,1- 1479,9, а поширеність її 3350 - 3598,6 на 100.000 населення 3.
Можливий довготривалий вплив ЗДА на психомоторний розвиток дітей, оскільки вона викликає порушення мієлінізації нервових волокон. Діти пізніше починають ходити, говорити, оволодівати навичками. Увага! Пам'ять у цих дітей гірша, ніж у здорових. Вони мають менший запас слів, гірший правопис 4. До 30% дітей, які мали анемію у малюковому періоді, залишаються на другий рік навчання у десятирічному віці 5.
Стандартом при лікуванні ЗДА у дітей є застосування пероральних форм препаратів заліза 6,7. Але значна тривалість лікування (декілька місяців) та “рефрактерність” частини хворих до лікування вимагають пошуку нових схем і шляхів введення лікарських засобів при ЗДА та дослідження чинників, що можуть збільшувати темпи приросту гематологічних показників при лікуванні 8. Скорочення строків лікування може бути досягнуто завдяки застосуванню сучасних препаратів тривалентного заліза в комплексі з полімальтозою для внутрішньом'язового застосування, які досить безпечні та ефективні 9.
Чинником недостатньої ефективності феропрепаратів при лікуванні ЗДА може бути наявність функціонального дефіциту заліза. Низка досліджень свідчить про позитивний вплив при лікуванні анемії від застосування комплексу вітамінів А, С, Е 10,11, які сприяють всмоктуванню заліза в кишечнику, стимулюють його мембранний клітинний транспорт, включення до складу гема, продукцію еритропоетину, що усуває функціональний дефіцит заліза 12.
Існують повідомлення про наявність двох груп дітей з анемією. Перша - має достатнє депо заліза, але пригнічений синтез еритропоетину (ЕРО). У дітей другої групи анемія виникає внаслідок вичерпання запасів заліза і супроводжується збільшенням продукції ЕРО у відповідь на ЗДА 13.
Але дані про взаємовідносини феритину (який відображає тканинні запаси заліза) та ЕРО при лікуванні анемії препаратами тривалентного заліза для внутрішньом'язового застосування відсутні. Не відомий вплив на стан депо заліза паралельного застосування комплексу вітамінів А, С, Е.
Мета роботи. Вивчити стан депо заліза у дітей із ЗДА та в ході її лікування препаратом Мальтофер та Мальтофер - вітамінним комплексом, взаємовідносини між ним і концентрацією ЕРО при анемії та під час її корекції.
Матеріали і методи. До складу Мальтоферу належить полімальтозний комплекс гідроксиду тривалентного заліза, в якому молекули гідроокису заліза (III) оточені нековалентно зв'язаними молекулами полімальтози. Залізо в ньому належить до складу структури, подібної до сироваткового феритину 14.
До переваг Мальтоферу належить відсутність мутагенної активності, токсичність його в десять разів менше, ніж у сульфату заліза. При дефіциті заліза в організмі та подальшому парентеральному його заміщенні воно швидко переходить із сироватки в тканини, що запасають залізо. Це виключає можливість появи незв'язаного заліза в сироватці, яке може робити токсичний вплив 15.
При парентеральному введенні Мальтоферу відкладення заліза спостерігалися в ретикулоендотеліальній системі, а не в паренхімі печінки. Тому він не викликає індукованого залізом перекисного окислення ліпідів у клітинах паренхіми і не ушкоджує їх на противагу іншим парентеральним препаратам заліза. Крім того, не зафіксовано відкладення 59Fe в місці ін'єкції, а тільки в типових тканинах (печінка, селезінка) 16.
Розрахунок курсової дози Мальтоферу проводили за запропонованою виробником формулою 14. Препарат вводили внутрішньом'язово в дозі 25 мг/добу дітям вагою менше 6 кг, 50 мг/добу при вазі більше 6 кг. Ін'єкції (всього 4-7) виконували через день, курс лікування складав 8-14 діб.
Вітамінний комплекс містив вітамін А, який діти отримували в дозі 1000 Од/добу, вітамін С - в дозі 10 мг/кг/добу, вітамін Е - 2 мг/кг/добу. Комплекс вітамінів діти отримували протягом 1 міс.
Кров у дітей забирали до початку лікування, на 14-15, 30-40 та 90-ту добу від початку терапії. Кількісні та якісні параметри червоної крові контролювали за допомогою автоматичного гематологічного аналізатора “Minos/stex” з набором реактивів фірми “Roche” (Франція). Концентрацію ЕРО та рівень феритину визначали за допомогою методу твердофазового імуноферментного аналізу. Рівень продукції ЕРО досліджували за допомогою набору реактивів Pro Con EPO HS ТОВ “Протеиновый контур” (Росія). Сироватковий рівень феритину - за допомогою тест-системи UBI MAGIVEL фірми ”United Biotech Inc.” (США).
Отримані цифрові дані обробляли методом варіаційної статистики з використанням програми “Microsoft Excel”. Визначали середньоарифметичне (М), похибку середньоарифметичного (m). За допомогою критерію Ст'юдента (t) визначали показник достовірності (Р). Для вивчення характеру та ступеня взаємозв'язку між різними параметрами використовувалися показники парної кореляції (rxy) 17.
Результати та обговорення
Обстежено 123 дитини Сумського обласного спеціалізованого Будинку дитини віком від 4 місяців до 3 років. Серед них виявлено 48 дітей (39,02%) з клінічними та лабораторними проявами анемії I-II ступеня. Вони були поділені на 2 групи. Перша - 23 дитини - отримувала лікування препаратом Мальтофер, друга - 25 дітей - лікували Мальтофером та комплексом вітамінів. Отримані показники порівнювали з аналогічними у 25 дітей без клінічних та лабораторних проявів анемії.
До початку лікування обидві групи дітей не відрізнялися між собою за рівнем гемоглобіну, який був достовірно нижчим, ніж у здорових дітей (рис.1).
Рисунок 1 - Динаміка рівня гемоглобіну у дітей в процесі лікування
На 14-15-ту добу від початку лікування у дітей обох груп достовірно збільшувався рівень гемоглобіну, але він ще не досягав рівня здорових дітей.
У дітей, які отримували препарат Мальтофер, на 30-40-ву добу середній рівень гемоглобіну досягав нижньої межі норми і складав 110,15 1,49 г/л. Він був достовірно вищим від показника до лікування та від рівня на 14-15-ту добу життя. Діти, яких лікували феровітамінним комплексом, мали достовірно вищий рівень гемоглобіну в цей термін (115,14 1,88 г/л), ніж попередня група дітей. Зазначена різниця між групами зберігалася і на 90-ту добу від початку лікування. Таким чином, застосування комплексу вітамінів А, С, Е підвищує ефективність парентеральних препаратів тривалентного заліза та сприяє швидшій нормалізації рівня гемоглобіну. Можливо, застосування вітамінного комплексу розблокує явища функціонального дефіциту заліза, що покращує його утилізацію та включення в структуру гему.
Стан депо заліза оцінювали за показником сироваткового феритину. Незалежно від віку критерієм вичерпання тканинних запасів заліза є рівень феритину менше 15 нг/мл 18.
Здорові діти мають достатнє депо заліза (табл.1) та негативну кореляцію середньої сили між рівнем феритину та концентрацією ЕРО (-0,337). В той же час між вмістом заліза в сироватці крові та еритроцитах і сироватковим рівнем феритину існує позитивний зв'язок. Найтіснішою є кореляція між рівнем феритину і показником гематокриту (табл. 2).
Таблиця 1 - Динаміка рівня феритину у дітей, що лікувалися Мальтофером та Мальтофер - вітамінним комплексом
|
До лікування |
14-15-та доба |
30-40-ва доба |
90-та доба |
||
|
Діти, які отримували Мальтофер |
7,31 0,74 р5<0,001 |
32,96 2,65 р1<0,001 |
23,27 3,13 р1<0,001 р2<0,05 р5<0,01 |
15,69 3,04 р1<0,05 р2<0,001 р5<0,001 |
|
|
Діти, які отримували Мальтофер та вітаміни |
9,42 0,75 р5<0,001 |
41,43 3,22 р1<0,001 р4<0,05 |
30,38 5,73 р1<0,001 |
22,95 3,32 р1<0,001 р2<0,001 р5<0,01 |
|
|
Група порівняння |
38,67 4,18 |
||||
|
Примітка. p1 - достовірність відносно показника до лікування;p2 - достовірність відносно показника на 14-15-ту добу; p3 - достовірність відносно показника на 30-40-ву добу; p4 - достовірність відносно показника у дітей, які отримували Мальтофер; p5 - достовірність відносно показника у здорових дітей |
При розвитку ЗДА, незважаючи на її нетяжкий ступінь, рівень сироваткового феритину був в 1,6 -2 рази меншим від критичного рівня, що свідчило про спустошення запасів заліза. Сила негативного зв'язку між рівнем феритину та концентрацією сироваткового еритропоетину при ЗДА зростала (табл. 3, табл. 4). Між вмістом заліза в сироватці крові та еритроцитах і рівнем феритину при розвитку анемії відзначалася виражена негативна кореляція. Тобто за наявності заліза в депо воно не могло утилізуватися і бути перенесеним в сироватку або включеним до складу гемоглобіну. Зазначені зміни є ілюстрацією явища функціонального дефіциту заліза, який має місце у дітей із ЗДА.
Таблиця 2 - Кореляція між рівнем феритину, концентрацією еритропоетину, вмістом гемоглобіну, гематокритом, вмістом заліза в сироватці та еритроцитах у здорових дітей
|
Показник кореляції rxy |
||
|
Феритин - ЕРО |
-0,337 |
|
|
Феритин - гемоглобін |
0,281 |
|
|
Феритин - гематокрит |
0,664 Р<0,05 |
|
|
Феритин - залізо сир. |
0,443 |
|
|
Феритин - залізо еритр. |
0,422 |
|
|
Примітка. р - достовірність показника кореляції |
Таблиця 3 - Кореляція між рівнем феритину, концентрацією еритропоетину, вмістом гемоглобіну, гематокритом, вмістом заліза в сироватці та еритроцитах у дітей, що отримували Мальтофер
|
Показник кореляції rxy |
До лікування |
14-15-та доба |
30-40-ва доба |
90-та доба |
|
|
Феритин - ЕРО |
-0,646 р<0,05 |
-0,445 |
-0,343 |
-0,261 |
|
|
Феритин - гемоглобін |
0,599 р<0,05 |
0,158 |
0,427 |
0,985 р<0,001 |
|
|
Феритин - гематокрит |
0,276 |
0,111 |
0,353 |
0,498 |
|
|
Феритин - залізо сир. |
-0,542 |
0,323 |
0,669 р<0,05 |
0,624 р<0,05 |
|
|
Феритин - залізо еритр. |
-0,982 р<0,001 |
0,307 |
0,116 |
-0,065 |
|
|
Примітка. р - достовірність показника кореляції |
При застосуванні внутрішньом'язового шляху введення препарату Мальтофер вже на 14-15-ту добу від початку лікування концентрація сироваткового феритину значно підвищувалася в обох групах (р<0,001) і досягала рівня здорових дітей. Але у дітей, що додатково отримували комплекс вітамінів, рівень феритину був в цей період достовірно вищим, ніж в іншій групі дітей. Крім того, в обох групах відновлювався властивий здоровим дітям взаємозв'язок між концентрацією сироваткового феритину і вмістом заліза в еритроцитах та сироватці, що свідчило про ліквідацію функціонального дефіциту заліза. У дітей, що отримували Мальтофер разом з комплексом вітамінів, сила цієї кореляції була значно більшою, ніж у дітей, яких лікували лише Мальтофером (табл. 4).
Таким чином, при парентеральному введенні препаратів заліза вже на 14-15-ту добу відбувається відновлення його тканинних запасів та усуваються явища функціонального дефіциту. Отже, немає необхідності в подальшому тривалому застосуванні препаратів заліза для наповнення депо.
Таблиця 4 - Кореляція між рівнем феритину, концентрацією еритропоетину, вмістом гемоглобіну, гематокритом, вмістом заліза в сироватці та еритроцитах у дітей, що отримували Мальтофер та вітаміни
|
Показник кореляції rxy |
До лікування |
14-15-та доба |
30-40-ва доба |
90-та доба |
|
|
Феритин - ЕРО |
-0,551 |
-0,608 |
-0,577 р<0,05 |
-0,303 |
|
|
Феритин - гемоглобін |
0,314 |
0,367 |
0,743 р<0,05 |
0,940 р<0,001 |
|
|
Феритин - гематокрит |
0,191 |
0,506 |
0,592 р<0,05 |
0,626 р<0,05 |
|
|
Феритин - залізо сир. |
-0,996 р<0,001 |
0,803 р<0,01 |
0,985 р<0,001 |
0,915 р<0,001 |
|
|
Феритин - залізо еритр. |
-0,625 р<0,05 |
0,618 р<0,05 |
0,661 р<0,05 |
0,527 |
|
|
Примітка. р - достовірність показника кореляції |
На 30-40-ву добу від початку лікування у дітей обох груп зберігався достатній рівень феритину. Також в обох групах зменшувалися показники кореляції між феритином і еритропоетином та збільшувалися між феритином і гемоглобіном, гематокритом, сироватковим залізом. Однак у дітей, яких лікували Мальтофером та вітамінами, сила зв'язку була значно більшою, ніж в іншій групі дітей. Крім того, у дітей, що отримували Мальтофер, в цей період вже втрачається залежність між феритином і забезпеченістю еритроцитів залізом.
На кінець 3-го місяця спостереження у дітей, яких лікували лише Мальтофером, рівень феритину зменшувався до критичного рівня (табл. 1). Діти, що отримували феровітамінний комплекс, мали дещо вищий рівень феритину, який свідчив про достатність тканинних запасів заліза. В обох групах продовжувала зменшуватися негативна кореляція між феритином та концентрацією ЕРО в сироватці. У дітей, що отримували Мальтофер, залежність між рівнем феритину і еритроцитарним залізом ставала від'ємною.
Отже, застосування разом з препаратами тривалентного заліза комплексу вітамінів А, С, Е забезпечує достатність депо заліза протягом 3 місяців від початку лікування, краще ліквідує дефіцит заліза та відновлює взаємовідносини між феритином та іншими показниками, що впливають на еритропоез.
Крім того, проведене порівняння показників приросту гемоглобіну та рівня феритину у дітей обох груп. Рівень гемоглобіну у дітей, що отримували Мальтофер, збільшився у 1,23 разу, феритин - у 4,51 разу. У дітей, яких лікували залізовітамінним комплексом, гемоглобін зріс у 1,28 разу, а феритин - у 4,39 разу. При цьому максимальний приріст феритину зафіксовано на 14-15-ту добу лікування, а гемоглобіну - на 30-90-ту добу.
Таким чином, в обох групах внутрішньом'язово введене залізо спочатку надходило в депо, а вже потім використовувалося для синтезу гемоглобіну.
Висновки
Мальтофер ефективно відновлює тканинні запаси заліза вже на 14-15-ту добу від початку лікування.
Парентерально введене залізо в першу чергу надходить до депо, а вже потім використовується для синтезу гемоглобіну.
Застосування разом з препаратами тривалентного заліза комплексу вітамінів А, С, Е забезпечує достатність депо заліза протягом 3 місяців від початку лікування.
Феритин негативно корелює з концентрацією еритропоетину в сироватці. Сила цього зв'язку зростає при розвитку ЗДА та поступово зменшується при лікуванні.
Summary
In the article is investigated the condition depot of iron at children with iron deficiency anemia and its dynamics during treatment of an anemia by preparation Maltofer for intramuscular introduction and Maltofer with a complex of vitamins A, C, E. It is established, that Maltofer effectively restores iron stores already on 14-15-th day of treatment. Parenteral entered iron first of all acts in depot, and then is used for synthesis of hemoglobin. Parallel application together with preparations of trivalent iron of the complex of vitamins provides sufficiency depot of iron on an extent of 3 months from the beginning of treatment. It is found out, that between serum ferritin contents and concentration of erythropoietin there is a negative correlation. Force of this communication is increased at development iron deficiency anemia and gradually decreases at the treatment.
Список літератури
Коровина Н.А., Заплатников А.П., Захарова И.Н. Железодефицитная анемия у детей: Руководство для врачей. - М., 2001. - 64 с.
Нагорна А.М., Грузєва Т.С. Особливості та тенденції захворюваності дитячого населення України в динаміці 1991-1998 рр. //Матеріали 10-го з'їзду педіатрів України//Педіатрія, акушерство і гінекологія.-1999.- №4.-С.7.
Перехрестенко П.М., Федорова Я.І., Карабанова Л.Л. Показники діяльності гематологічної служби України в 1999 році. -К., 2000. - 23 с.
Казакова Л.М. Дефицит железа у детей // Педиатрия.-1984.-№12.-С.52-55.
Lozoff B., Jimenez E., Hagen J. et al. Poorer behavioral and developmental outcome more than 10 years after treatment for iron deficiency in infancy// Pediatrics. - 2000. - Vol. 105. - P. 1-11.
Самсыгина Г.А. Железодефицитные анемии у детей: профилактика и лечение// Лечащий врач.-2001.-№6.-С.19-23.
Yip R., Parvanta I., Cogswell M.E., et al. Recommendations to prevent and control iron deficiency in the United States // MMWR. - 1998. - Vol. 47, №3. -Р. 1-29.
Казюкова Т.В., Самсыгина Г.А., Левина А.А. Проблемы терапии железодефицитной анемии у детей // Педиатрия.-2002.-№6. - С. 4-10.
Маркевич В.Е., Лобода А.М. Порівняльна характеристика застосування препарату Мальтофер та Мальтофер - вітамінного комплексу у дітей // Буковинський медичний вісник. - 2002. - №2. - С.
Пилипець І.В. Вплив анемії вагітних на еритропоез новонароджених дітей:- Автореферат дис...канд. мед. наук: 14.01.10 / Націон. мед. університет. ім. О.О. Богомольця. - К., 2001. - 20 с.
Reneu Blaauw. Micronutrient Supplement // S. A. J. Clin. Nutr. - 1998. - Vol. 89, №2. - Р. 29-34.
Горобець Н.І. Ферокінетика, гемопоез, вітамінний і мікроелементний статус у дітей раннього віку із залізодефіцитними станами та корекція їх порушень: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.10 / Націон. мед. університет. ім. О.О. Богомольця. - К., 2000. - 20 с.
Федина Н.В., Морщакова Е.Ф., Камушкина О.Н. и др. Диагностика и лечение анемий у детей раннего возраста с неадекватной выработкой эндогенного эритропоэтина: предварительные результаты применения Эпрекса (препарата рекомбинантного человеческого эритропоэтина)// Международный медицинский журнал.-2000.-№6.-С.62-63.
Мальтофер® (Монографія по препарату) - Vifor International Inc., 2001. - 96 с.
Geisser P., Baer M., Schaub E. Structure / histotoxicity relationship of parenteral iron preparations// Drug Research. - 1992. - Vol. 42. - Р. 1439-1452.
Kreuzer M., Kirchgessner M. (1991) Kinetics of Fe (III)-hydroxide polymaltose supplied orally, intravenously and intramuscularly to rats as obtained by radiotracer techniques // Trace Elements in Medicine. - 1991. - Vol. 8. - Р. 43-52.
Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико - биологических исследованиях с использованием Exсel. - К.: МОРИОН, 2001. - 408 с.
De Maeyer E.M., Dallman P., Gurney J.M. at al. Preventing and controlling iron deficiency anemia through primary health care // WHO, Geneva. - 1989.
Подобные документы
Підвищення ефективності діагностики та лікування залізодефіцитної анемії у дітей на основі ретроспективного експертного аналізу карт стаціонарних хворих за десятирічний період. Показання до призначення препаратів людського рекомбінантного еритропоетину.
автореферат [51,2 K], добавлен 29.03.2009Класифікація, принципи терапії і симптоми залізодефіцитної анемії. Загальна характеристика хронічних розладів харчування в дітей раннього віку. Аналіз дизембріогенетичних стигм за Л.Т. Журбою. Принципи дієтотерапії при гіпотрофії різного ступеня тяжкості.
реферат [532,8 K], добавлен 12.07.2010Класифікація анемій, причини їх виникнення. Лікування аутоімунної гемолітичної анемії з тепловими антитілами, холодової аглютинінової хвороби. Встановлення причини абсолютного дефіциту заліза, фолієвої кислоти. Призначення медикаментозної терапії.
курсовая работа [56,2 K], добавлен 28.03.2016Класифікація апластичних та гіпопластичних анемій, їх різновиди, основні причини проявлення та фактори, що впливають на даний процес. Порівняльна характеристика спадкових і набутих форм апластичної анемії, принципи їх лікування. Цукровий діабет у дітей.
реферат [22,4 K], добавлен 12.07.2010Зниження частоти і ступеню важкості анемії вагітних у жінок, які багато народжують, на основі вивчення клініко-функціональних особливостей, стану гемопоезу й обміну заліза залежно від числа пологів. Удосконалення лікувально-профілактичних заходів.
автореферат [37,0 K], добавлен 09.04.2009Анемії внаслідок крововтрати, порушення утворення еритроцитів та гемоглобіну та посиленого кроворуйнування. Варіанти морфологічних змін еритроцитів. Загальні діагностичні критерії синдрому гемолізу. Система крові, переливання крові та її компонентів.
методичка [88,6 K], добавлен 16.01.2011ФАБ-класифікація гострих лейкозів у дітей. Принципи терапії гострих лейкозів у дітей. План обстеження хворого на лімфому Ходжкіна (лімфогранулематоз), визначення клінічної стадії процесу. Класифікація гемолітичних анемій, основні принципи лікування.
реферат [107,4 K], добавлен 12.07.2010Порівняльні аспекти клінічних і сидеропенічних симптомів при розвитку анемії вагітності у жінок з різним паритетом. Методика лікувально-профілактичних заходів у вагітних з гестаційною анемією на основі додаткового використання антигомотоксичної терапії.
автореферат [34,1 K], добавлен 10.04.2009Психомоторний розвиток як діалектичний процес, його сутність, характеристика. Роль діагностики, медичної і психолого-педагогічної корекції у формуванні особи дітей з відхиленнями в розвитку. Виникнення аномалій розвитку, їх генні особливості та причини.
реферат [22,9 K], добавлен 15.09.2009Відносні й прямі показання та наслідки кесарева розтину. Дослідження впливу факторів на відновлення здоров’я та фізичний розвиток дітей, народжених шляхом кесарева розтину. Розробка комплексу заходів по впровадженню програми реабілітації таких дітей.
дипломная работа [266,5 K], добавлен 14.12.2010
