Синдром набутого імунодефіциту

Реферат

на тему: СНІД

СНІД - декодифікується як синдром набутого імунодефіциту. Людина набуває цей синдром через свої вчинки та поведінку (хвороба не є генетичною складовою, але вона може передаватися від матері до дитини у зародковому стані, під час пологів та годування материнським молоком).Хвороба вражає імунну систему, яка є своєрідним бар'єром-охоронцем від інфекцій та хвороб. СНІД підриває систему охорони, тому організм не спроможний захистити себе від численних хвороб, а також від так званих умовно-патогенних(можливих) хвороб - ослаблена імунна система робить виникнення цих хвороб можливими. Синдром - це зібрання хвороб та інфекцій. Саме від них хворі на СНІД і вмирають.

СНІД спричиняється вірусом ВІЛ (вірус імунодефіциту людини).Вірус ВІЛ, як і інші віруси, атакує клітину і продовжує там існувати, інакше кажучи, клітина стає своєрідною фабрикою репродукції вірусу. ВІЛ - ретровірус, генетична основа якого є РНК (рибонуклеїнова кислота). Через фермент (зворотну транскрипцію) РНК перетворюється на ДНК (дезоксирибонуклеїнову кислоту)

Клітини, які атакують ВІЛ, відомі як клітини Т4 або “хелпери”. Це - білі кров'яні тільця, що створюють передову лінію охорони проти вірусів, які роблять здорову клітину хворою. Вірус з'єднується з білковою частиною клітини CD4.Вважається, що CD4 з'єднується із субстанцією під назвою gP120, яка покриває ВІЛ. Клітини під назвою макрофаги теж притягують вірус. Макрофаги - це фагоцити в крові.

Імунна система має також клітини Т8 - білі кров'яні тільця, що відключають імунну систему після того, як вона перешкодила інфекції потрапити до організму. Здорова людина має удвічі більше клітин Т4, ніж Т8. Для хворих на СНІД це співвідношення обернене, тобто клітин Т4 у хворих недостатньо, щоб захистити себе від інфекції, а клітин Т8, що наказують імунній системі припинити захист, - більше, ніж треба. Саме тому до хворих на СНІД легко чіпляються різні інфекції і хвороби.

Вірус передається контактуванням з інфікованою людиною через кров; через спеціальну рідину, яка виділяється статевими органами інфікованої людини; через плаценту до плоду; через кров матері під час пологів; через материнське молоко.

Найбільш ризикованим є анальні статеві контакти, бо дуже легко пошкодити тканину чи оболонку анусу під час статевих зносин. Макрофаги дуже активні у цій зоні людського тіла. Припускають, що вірус входить до макрофагу.

Усякий контакт з кров'ю інфікованої вірусом людини небезпечний. Інфікування може трапитись у результаті спільного користування голками будь-якого розміру і призначення, через усілякі інші предмети, через менструальну кров, через кров з рани чи в наслідок травм. Вірус може проникнути під час переливання крові ( це небезпечно для хворого, а для донора - ні ). Взагалі треба уникати контактів через кров: гепатит Б також передається через кров, ним можна заразитися легше, ніж ВІЛ, але й гепатит може призвести до серйозних наслідків, навіть смерті.

Треба пам'ятати, що людина стає носієм ВІЛу внаслідок своєї поведінки, а не через те, ким вона є особисто. Бо кожен, хто вдається до небезпечного способу статевих стосунків, ризикує заразитися вірусом СНІДу. Людина може бути жіночої чи чоловічої статі, молодого чи похилого віку, гетеро сексуальною чи гомосексуальною, заможною чи бідною.

ВІЛ не передається через укуси москітів та інших комах; через туалетні стільчики; через питні фонтанчики; через піт та сльози інфікованих людей ; через кашель та чихання, через водні резервуари; можна доїсти бутерброд, пити з однієї склянки, користуватися одним рушником (але тоді, коли немає плям свіжої крові). Можливо, але це ще проблематично, що вірус передається через поцілунки, в цьому разі мав бути контакт через кров через кров. Інколи люди хвилюються, що під час спортивних занять трапляються кровоточиві травми, через які проникає вірус. На даний час таких випадків не зареєстровано. Вірус гине швидко, коли покидає організм. Немає сумніву - в крові, що зашерхла, вірус уже мертвий. Кров можна змити 10%-ним розчином, що вибілює: 90% - води, 10% - порошку.

Заразитися вірусом СНІДу (ВІЛ) ще не означає захворіти СНІДом. Інфікована людина може прожити десять-дванадцять років, поки проявиться явне пошкодження імунної системи. Проте трансмісія вірусу можлива, навіть коли людина є тільки носієм вірусу, а не хворою на СНІД.

Людина вважається хворою на СНІД, коли кількість клітин Т4/СД4 менша, ніж 200 на один кубічний міліметр крові. Норма - 1000 Т4/СД4. Людина зі СНІДом може страждати від однієї або навіть кількох хвороб.

Симптоми СНІДу, які легко визначити:

· Припухлі лімфатичні залози

· Сухий безперервний кашель

· Втома

· Частий понос

· Піт у ночі

· Втрата апетиту

· Різка безпричинна втрата ваги

· Безперервні інфекції

· Багрові плями, що схожі на полуниці або на гриби, які рельєфно відзначаються на шкірі (це ознаки умовно-гепатитної хвороби, відомої під назвою саркома Капоші)

· Оніміння кистей рук і ступній ніг

· Втрата координації

· Психічні розлади

Важливо пам'ятати, що вище перелічені симптоми можуть бути показниками інших хвороб навіть простуди чи грипу. Треба тільки пам'ятати, що симптоми СНІДу не зникають та певним чином відрізняються від симптомів простуди. Необґрунтована втома також має насторожувати.

Про вірус імунного дефіциту людини світ дізнався у 1981 році .З того часу було висунуто багато гіпотез щодо походження цього вірусу, та жодна з них не отримала наукового підтвердження .У наш час інфікованість людей вірусом імунодефіцитом надзвичайно поширилась у всьому світі .Щороку ВІЛ-епідемія забирає мільйони людських життів. В Україні відлік статистичних даних щодо ВІЛ/СНІД почався з 1987., коли були зафіксовані перші випадки ВІЛ-інфекції, тобто вона реєструється в Україні впродовж 17 років.

Для епідемічного процесу в Україні характерні 3 етапи розвитку:

1. Перша стадія (1987-1994), коли зареєстровано по 30-50 випадків на рік і головним шляхом передачі був статевий.

2. Друга стадія (1995-1998) характеризувалася вибухом інфікувань серед ін'єкційних наркоманів

3. На третій стадії (1999-сьогодення) спостерігається підвищення показників нових випадків ВІЛ-інфекції та з'являються ознаки четвертої стадії - поширеної епідемії, спричиненої передачею ВІЛ статевим шляхом серед людей, які не вживають наркотиків.

Станом на 1.10.2003р., за офіційними даними, в Україні було зареєстровано 59397 ВІЛ-інфікованих, загальна кількість померлих від СНІДу становить 3220 осіб.

Україна має найвищі показники поширення ВІЛ у віковій групі 15-49 років серед країн Європи, за нею йдуть Росія та Естонія.

Як ви думаєте, що означає слова ВІЛ і СНІД?

В - вірус (чужорідна частинка);

І - імунодефіциту(порушення функції імунної системи)

Л - людини.

С - синдром (сукупність симптомів, ознак захворювання);

Н - набутого(цей стан не є спадковим, він передається від однієї людини до іншої в процесі життя, а також від матері до дитини);

ІД - імунодефіциту (відсутність захисної реакції імунної системи людини на наявність в організмі шкідливих бактерій).

Віруси стоять окремо від інших видів мікробів. Вони не дихають, не харчуються, вони навіть не можуть самостійно розмножуватись. Віруси примітивні організми, які являють собою перехідну сходинку між живою і неживою матерією. Для того щоб розмножуватися, вірус повинен потрапити у живу клітину і взяти під свій контроль деякі її складові частини. Тільки тоді вірус може відтворювати собі подібних.

Вірус не стійкий у зовнішньому середовищі і гине при температурі 51 градус протягом декількох хвилин (при 100 градусах за 1 хвилину).Віл уражає життєво важливі клітини імунної системи.

Різні люди переносять будь-яке захворювання по-різному. Це повною мірою стосується і ВІЛ-інфекції. У цьому зв'язку важливо розуміти, що етапи розвитку ВІЛ-інфекції в різних людей можуть відрізнятися. Деякі роками живуть із ВІЛ і жодного разу не переносять жодної з найбільш розповсюджених інфекцій, пов'язаних із ВІЛ.

Цей термін відноситься до періоду, що безпосередньо настає після моменту зараження ВІЛ. Після проникнення в організм вірус із кров'ю потрапляє в усі внутрішні органи. В перші тижні вірус ніяк себе не проявляє, він “пристосовується”, поширюється в усіх органах. Людина вже заражена, але виявити інфекцію складно, поки не з'являться захисні антитіла до ВІЛ . На цьому етапі відбувається швидке розмноження вірусу. Через 2-4 тижні після зародження людина може відчути себе погано. Період між зараженням і початком появи в організмі захисних антитіл називають “віконним”.

Безсимптомна ВІЛ-інфекція

У застосуванні до ВІЛ- інфекції слово “безсимптомна” означає немає симптомів. Під час цього етапу, що може продовжуватись багато років інфікована людина може почувати себе цілком нормально.

Симптом на ВІЛ-інфекція

У міру того, як імунна система слабшає під впливом вірус, можлива поява симптомів ВІЛ-інфекції. При цьому можливий розвиток інших інфекційних захворювань.

Перші випадки захворювання на СНІД було діагностовано в 1981р у США. Спочатку хвороба видавалася дуже загадковою. У Франції, як тільки з'явилися перші повідомлення про таємничу хворобу, сформували групу дослідників під керівництвом вченого-вірусолога Люка Монтеньє для її вивчення. За два роки було з'ясовано загальну картину хвороби, знайдено її збудника - ВІЛ, розроблено методи, за допомогою яких виявляють вірус хвороби в організмі людини, встановлено механізм негативної дії вірусу на організм. Водночас про факт відкриття вірусу, котрий спричинює СНІД , повідомили американські вчені з Національного Інституту Здоров'я на чолі з Робертом Галло.

СНІД є останньою стадією розвитку ВІЛ-інфекції.

Лікування ВІЛ-інфекції

У даний час НЕМАЄ ніяких ліків, які б цілковито виліковували ВІЛ-інфекцію, як немає і вакцини, що охороняє від зараження ВІЛ/СНІД. Тому єдиним методом боротьби з ВІЛ/СНІД є профілактика .

На сьогодні існує багато лікувальних препаратів для боротьби з інфекціями, зумовленими СНІД. Правда, за допомогою цих ліків неможливо вилікувати СНІД, але вони роблять життя довшим .Також існують деякі ліки, за допомогою яких вдається стримати розвиток ВІЛ-інфекції в організмі людини, хоч вони теж не виліковують СНІД. Усі зусилля знайти ефективні ліки поки що марні.

Крім того, вчені та лікарі всього світу постійно намагаються знайти вакцину , яка б змогла захистити людей від ВІЛ, але поки що безрезультатно. Можливо, це буде зроблено у близькому майбутньому.

А поки що всі ми живемо сьогодні і ви повинні добре знати шляхи передачі цього небезпечного захворювання з тим, щоб захистити себе.

Засобу вилікувати СНІД не існує. Вірус виявився складним. Він постійно змінюється, потрапляючи від однієї людини до іншої, змінюється навіть у процесі лікування. Щоб створити вакцину, необхідно знайти загальну рису серед різноманітних вірусів СНІДу.

Боротьба зі СНІДом та пошуки вакцини тривають 15 років. Є певні досягнення. Витрачені астрономічні суми. Більш-менш обнадійливих даних поки немає. Найдешевший курс лікування коштує 2000 доларів. У зв'язку з цим людей не лікують в Африці, Азії. І майже не лікують на Україні.

Якщо у найближчі 10 років не знайдуть ефективний та недорогий засіб лікування СНІДу, половина населення України середнього віку (30-50 років) вимре. Така думка деяких експертів. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), Україна за темпами розповсюдження СНІДу випереджає всі країни колишньої Східної Європи, у тому числі і СНД. Кількість ВІЛ-інфікованих в Україні зростає у геометричній прогресії. І міжнародні, і вітчизняні експерти називають, найчастіше, три причини: наркотики, Чорнобиль, зубожіння нації. Головне -- наркотики. В Україні СНІД -- “шприцевий”, тобто поширюється він ін'єкційними наркоманами. Нам страшенно не пощастило -- транзитний маршрут, яким переправляли наркотики із країн Золотого Трикутника (Бірма, Таїланд, Пакістан) до Європи проходить тепер через Україну. Раніше весь транзит йшов через Югославію, але там війна. Ми виявилися абсолютно непідготовленими до такого повороту подій. Неможливо за два-три роки створити життєздатну систему боротьби з наркомафією. Ми і не створили. У країну вільно прийшов наркобізнес, почалася епідемія наркоманії. А за наркотиками прийшов СНІД. Саме на наркоманів припадає 70% випадків зараження СНІДом. 29% -- це зараження під час статевих контактів, і 1% -- у процесі проведення медичних маніпуляцій.

Крім наркотиків, у поширенні епідемії СНІДу відіграє серйозну роль Чорнобиль. Постійна радіація дає взнаки. Імунітет нації катастрофічно падає. Українці стають беззахисними перед хворобами. Зрозуміло, на цьому фоні СНІД косить значно більше жертв, ніж у розвинутих європейських країнах. Адже СНІД -- це синдром імунодефіциту. За даними ВООЗ в Україні за 1998 рік зареєстровано 110000 ВІЛ-інфікованих. У 1988 хворих на СНІД в Україні було всього два, обидва померли у 1988-му.

Міжнародні організації надають Україні певну допомогу у боротьбі зі СНІДом. В країні постійно працюють емісари ВООЗ, протягом 4 років тут перебувають координатори ООН, які забезпечують поставки шприців та медичних препаратів у рамках програми ООН по боротьбі зі СНІДом. Певні кроки робить і уряд. Але український народ ставиться до проблеми досить байдуже, з фаталізмом, притаманним народам слаборозвинутих країн.

На щастя, в Кременчуці хворих на СНІД ще немає. Зате є ВІЛ-інфіковані, тобто носії вірусу, люди, які захворіють на СНІД через рік, два, десять. Якщо за цей час не будуть знайдені ліки, всі вони помруть. Вважається надзвичайно некоректним говорити про смерть відверто. Але це насправді так -- всі вони помруть. Ось у чому справа. Сифіліс -- бридка хвороба, але її можна вилікувати. Але, коли ти ВІЛ-інфікований -- це значить, що всі твої мости спалені, і серед живих ти тепер тільки тимчасово. Людина завжди залишається сам на сам зі смертю. Можуть втішати лікарі, божеволіти від розпачу рідні, але помираєш завжди на самоті.

За офіційними даними, в Кременчуці 70 ВІЛ-інфікованих, причому за 10 місяців 1998 року на облік потрапили 29 осіб. У попередні роки їхня кількість зростала значно повільніше. 42 особи із 70 -- наркомани. Інші, у переважній більшості, повії та чоловіки, які користуються їхніми послугами. Міські лікарі стверджують, що 70 осіб -- це тільки верхівка айсбергу. Насправді ця цифра більша, як мінімум, у 10 разів, тобто лікарі вважають, що у Кременчуці живе 500-800 ВІЛ-інфікованих осіб. І тільки десята частина з них потрапляє на диспансерний облік. Як і по всій Україні, СНІД у Кременчуці “шприцевий”. А це значить, що епідемія поширюватиметься -- адже число наркоманів у місті швидко зростає. Як стверджує головний лікар наркодиспансеру В.В.Пащенко: “Наркотики прийшли до Кременчука, щоб залишитися тут назавжди”. До недавнього часу ми говорили просто про продаж наркотиків. На сьогодні можна стверджувати, що цей продаж централізований. В місті діє циганська наркомафія і бандитське угрупування, яке складається з осіб із кримінальним минулим, профіль угрупування -- наркобізнес. Наркомафія орієнтована на надприбутки, на збільшення обігу і розширення ринку. Відповідно збільшуватиметься і кількість наркоманів. А наркоман -- істота байдужа. Коли “кумарить”, йому все одно, чиїм шприцем колотися.

Серйозна небезпека чатує на кременчужан і з боку повій, особливо “трасовичок” -- дівчат, які обслуговують клієнтів на трасі (“Телеграф” про них писав у №9). На відміну від своїх колег по профсоюзу, валютних повій, трасовички ніколи не приділяли уваги своєму здоров'ю. І здоров'ю клієнта також. Абсолютна більшість трасовичок -- системні наркоманки. Отже, всі вони належать до групи подвійного ризику.

Всі ці асоціальні типи, наркомани та повії, були б не такими небезпечними для нормальних, законослухняних кременчужан, якби не одна деталь. Вся ця публіка проходить під кодом 105 -- “асоціальні особи, які мають велику кількість непевних статевих контактів”. Непевні статеві контакти з цими непевними особами може мати, у принципі, хто завгодно: студент, боєць ППС, водій трейлеру, торговець. А результатом контакту може бути не тільки триппер, а й ВІЛ-інфекція. І контактер-невдаха житиме, навіть не здогадуючись певний час, що він ВІЛ-інфікований. Один з останніх клієнтів шкірно-венеричного диспансеру з'ясував це випадково -- прийшов здати аналізи, необхідні для працевлаштування, і раптом дізнався -- ВІЛ. Причиною інфекції став саме такий випадковий контакт. Отже, як рекомендує відома туристична фірма: “Вибирай САМ!”.

Можливості врятуватися є, і їх кілька. По-перше, в Кременчуці на станції переливання крові завжди можна зробити необхідні аналізи. Бажано, до того, як вступати в контакт, а не після. Там же, на станції перевіряється вся без виключення донорська кров. Отже ризик зараження таким шляхом відчутно зменшується. Хоча станція переливання крові має проблеми з придбанням Т-систем, необхідних для тестування на СНІД. І фінансова допомога їй не завадила б (тел. 3-71-12).

По-друге, в місті, на базі третьої лікарні, працює кабінет довіри, де можна анонімно здати аналізи на СНІД (тел. 5-36-25). Знову-таки, бажано до статевого контакту, а не після.

По-третє, лікарі рекомендують: не наполягайте на переливанні крові, якщо воно не конче необхідне. Наприклад, при анемії та деяких нетяжких захворюваннях крові (порушення згортання крові) варто спробувати медичні препарати, у тому числі вітаміни з мінералами (типу Вітрум). Ефективним засобом для лікування залізодефіцитної анемії визнаний препарат Тотема. Варто також уникати проведення медичних маніпуляцій у немедичних закладах (наприклад, підпільне лікування венеричних захворювань, які потребують ін'єкцій). Ви маєте право з'ясувати, якими шприцами та інструментами буде користуватися спеціаліст. Необхідно пересвідчитися, що одноразові шприци виймають з герметичної упаковки, а інструментарій пройшов обробку кип'ятінням або антисептиками. У стоматологічних кабінетах особливо.

Тим, хто більш за все любить займатися коханням, лікарі всіх країн і народів рекомендують, перш за все, надійні презервативи. В Україні непогано зарекомендували себе вироби фірми INNOTECH. До того ж, фірма має офіційного представника в Україні, а це певна гарантія якості. Лікарі-перестраховники наполягають на використанні відразу двох-трьох презервативів. У шкірно-венеричному диспансері мені розповідали про ентузіастку, яка віртуозно виконує це розпорядження. На жаль, ентузіастка ця - професіоналка, отже стикатися з нею небезпечно за будь-якої кількості запобіжних засобів.

Позитивні результати дає застосування у якості контрацептивів сперміцидів з антисептичними якостями, таких, як PHARMATEX, діючу речовину якого - хлорид бензалконія, професор Шерманн запропонував для створення профілактичного препарату з антисептичними та антивірусними якостями.

І, нарешті, нас врятує вірне кохання! Як запевняє кременчуцький священник пан Єжов, стійкі моральні принципи нам допоможуть. У зв'язку з епідемією СНІДу, сентиментальні спогади бабусі про першого і єдиного чоловіка її життя, нарешті, привернуть увагу онучок. Можливо, один чоловік на все життя - це і не надто весело, зате безпечно! В усякому разі, так стверджують лікарі. А їм видніше.

Отже, варто сподіватися, що вірне кохання та надійні презервативи врятують нас від СНІДу.

Література

1. Доповідь професора Шерманна (Франція) на Третій Міжнародній конференції з сучасної вакцинології (Київ, 1998);

2. Доповідь пана Стівена Брауна, координатора ООН в Україні;

3. Статистичні дані ВООЗ (1997-1998);

4. Статистичні дані Кременчуцької міськСЕС (1998).