Математична оцінка передхворобних та патологічних станів пародонту у осіб з різним типом фактичного харчування
Фактичне харчування як один з провідних факторів зовнішнього середовища, спроможних викликати зсув у адаптаційно-компенсаторних механізмах функціонування організму. Зменшення активності глутатіону без відповідного зростання каталази при пародонтиті.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.10.2010 |
| Размер файла | 20,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Математична оцінка передхворобних та патологічних станів пародонту у осіб з різним типом фактичного харчування
Р.С.Назарян, канд. мед. наук;
Л.В. Подрігало, канд. мед. наук, доц.
ХДМУ
На сьогодні у ряді прикладних медичних спеціальностей вже накопичено значний досвід з оцінки станів органів та систем людини, що виникають в результаті впливу певних факторів та є результатом адаптації організму до умов зовнішнього середовища. Подібні становища - це стадія передхвороби, яку вже не можна кваліфікувати як здоров'я, але іще неможливо віднести до категорії патології. Втручання будь-якого зовнішнього фактору, що перевищує координаційні властивості діяльності системи чи органа, призводить до виникнення стану адаптивної перебудови. При цьому, якщо у результаті даного впливу центральні та автономні механізми не можуть забезпечити функціонування системи як цілого, розвивається патологічна адаптація 1.
Одним з провідних факторів зовнішнього середовища, спроможних викликати зсув у адаптаційно-компенсаторних механізмах функціонування організму, є фактичне харчування. Дослідження з приводу властивостей фактичного раціону та його ролі у поширеності багатьох неінфекційних захворювань при сучасних соціально-економічних умовах набувають особливої актуальності 2.
Треба визначити, що не підлягає сумніву провідна роль аліментарного фактору - нераціонального харчування сучасної людини - у виникненні захворювань серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, захворювань обміну речовин 3. Але визначення місця аліментарного фактору у виникненні захворювань пародонту обмежується дослідженням тієї чи іншої складової раціону відокремлено від інших факторів навколишнього середовища, від інших складових раціону без урахування їх можливого синергізму та антагонізму. Отже, на сучасному рівні розвитку стоматології стає актуальним комплексне дослідження механізмів впливу фактичного харчування сучасної людини на становище та функціонування тканин пародонту 4. Крім того, з метою подальшого планування лікувально-профілактичних заходів особливої уваги набуває прогнозування первинних порушень у адаптаційно-компенсаторних механізмах діяльності даної системи. Важливе місце у формуванні механізмів захисту від несприятливих факторів займає фізіологічна антиокислювальна система, ефективність роботи якої багато в чому залежить від особливостей харчування. Окрім того, особливої актуальності набуває математичний аналіз результатів, який допоможе збагнути характер взаємодії ланок патологічних змін у пародонті та адекватно оцінити ступінь напруги регуляторних механізмів.
Метою даного дослідження стало порівняння адаптаційно-компенсаторних змін у системі пародонту пацієнтів із різним типом харчування.
Дослідження проводилися у 50 пацієнтів, мешканців Харківського регіону, віком 18-30 років, які були поділені на 3 групи. До першої групи надійшли 16 пацієнтів, що не мали захворювань пародонту та отримували раціональне харчування. Другу групу складали 17 пацієнтів, що не мали захворювань пародонту та отримували раціон, визначений як незбалансований за рахунок надмірного та безконтрольного вживання рафінованих вуглеводнів, зменшення мікроелементної, вітамінної та антиоксидантної складової. До третьої групи надійшли 17 пацієнтів, що мали за даними клінічного дослідження, хронічний катаральний гінгівіт та отримували зазначений вище незбалансований та нераціональний раціон. Клінічний діагноз ставили з використанням класифікації М.Ф.Данилевського 5. Для оцінки стану харчування було застосовано стандартні методики: аналіз меню - розкладок та анкетно-опитувальний метод 6,7. Оцінку про- та антиоксидантного стану ротової рідини проводили згідно із загальноприйнятими методиками 8,9,10,11,12. Визначали малоновий діальдегід, дієнові кон'югати, каталазу та глутатіон відновлений, а також рівень загальної протеолітичної активності, БАЕЕ-естеразної активності та рівень лужної фосфатази.Статистична обробка результатів даного дослідження проводилася за допомогою електронних таблиць Excel та комплексу загальноприйнятих статистичних показників 13. Для визначення рівня напруги адаптаційно-компенсаторної системи тканин пародонту у даних груп пацієнтів використовували метод оцінки кореляційних матриць [14].
Результати дослідження та їх обговорення
Розподіл пацієнтів на групи дозволяє спостерігати зміни, що відбуваються на шкалі “здоров'я - хвороба”. Так, при цьому першу групу складають здорові особи, другу групу - особи, що мають загальний фактор ризику - неякісне харчування (стан передхвороби), і третю - особи, що вже мають стан хвороби у поєднанні з нераціональним харчуванням.
Аналіз активності ферментної системи ротової рідини показав, що загальна протеолітична активність, БАЕЕ-естеразна активність та рівень лужної фосфатази не мали суттєвої різниці у пацієнтів другої групи у порівнянні зі здоровими пацієнтами. Отже, припущена стадія передхвороби не діагностувалася за допомогою звичайних біохімічних досліджень, даного спектру ферментів. Трохи інша ситуація спостерігалася при визначенні стану про- та антиоксидантного гомеостазу ротової рідини. Так, на стадії передхвороби вже спостерігалося достовірне зменшення активності глутатіону без відповідного зростання активності каталази, що може бути кваліфіковано як напруга ферментної антиокислювальної системи. У хворих пацієнтів (3-тя група) при даному дослідженні виявився чіткий та закономірний зріст концентрації продуктів перекисного окислення ліпідів, що, у свою чергу, свідчить про органічні зміни у тканинах пародонту, тобто стан зриву адаптації.
Таким чином, дослідження біохімічних показників свідчить про певні зміни про- та антиоксидантного стану ротової рідини у осіб із захворюваннями пародонту, але не дає змоги розмежувати стан передхвороби із станом здоров`я. Тому дослідження, повинні бути доповнені математичним аналізом отриманих результатів з метою уточнення та прогнозування безпосередньо стадії передхвороби ще на функціональному рівні.
З метою прогнозування стану, що виникає під впливом несприятливих факторів навколишнього середовища, може бути застосований метод кореляційних матриць [14].
Результати аналізу стану адаптаційно-компенсаторної системи тканин пародонту при різних типах фактичного харчування наведені у таблиці.
Таблиця 1 - Показники кореляційних матриць систем тканин пародонту пацієнтів з різними типами фактичного харчування
|
Показник |
Група пацієнтів |
|||
|
1-ша група |
2-га група |
3-тя група |
||
|
Кількість значущих зв'язків |
6 |
8 |
11 |
|
|
Кількість вірогідних зв'язків |
5 |
5 |
6 |
|
|
Показник лабіалізації, % |
7,33 |
8,69 |
11,69 |
|
|
Середня кореляція системи |
0,46 |
0,33 |
0,28 |
Використання показників оцінки стану адаптаційно-компенсаторних механізмів функціональних систем організму дозволяє достатньо чітко диференціювати групи дослідження. Так, в міру обважніня стану відбувається збільшення кількості значущих кореляційних зв'язків у системі, що відображує процес актуалізації її під впливом несприятливих факторів.
Таким чином, збільшенням зв'язків, формуванням нових, що з'єднують різноманітні ланки, система намагається забезпечити надійність функціонування, яка знижується в міру переходу від здоров'я до передхвороби і в подальшому - до патологічного стану.
В той же час кількість достовірних кореляцій практично не змінюється, що, на наш погляд, підтверджує видимість відсутності грубих клінічних порушень в організмі як при формуванні донозології, так і при утворенні початкового патологічного процесу на функціональному та морфофункціональному рівнях.
Аналогічний висновок дозволяє зробити і аналіз показника лабіалізації, який чітко ілюструє зростання розбалансованості системи при переході від здоров'я до хвороби. При цьому якщо розвиток стану передхвороби супроводжується незначним збільшенням даного критерію (що і є зрозумілим, бо стан невизначений та проміжний), то при формуванні патології рівень лабіалізації збільшується практично на 60% у порівнянні з вихідним. Це ще раз свідчить про те, що утворення стану хвороби супроводжується незворотними змінами в організмі. Однак у всіх групах пацієнтів даний показник не дуже високий, що, на наш погляд, може бути інтерпретовано як діагностична близькість станів, що вивчаються, та свідчити про необхідність додаткових прогностичних критеріїв при поставленні клінічного діагнозу.
У той же час величина середньої кореляції у системі знижується від першої до третьої групи та перебуває у зворотному зв'язку з показником лабіалізації. При цьому, якщо у здорових осіб даний критерій достатньо великий та належить до середніх величин, то у хворих пацієнтів даний показник повинен бути віднесений до слабких не значущих величин. Аналіз результатів дослідження ілюструє зміни, що поступово відбуваються при формуванні патологічного процесу за рахунок дискоординації функціонування системи та послаблення зв'язків між її компонентами. При цьому величина критерію, що досліджували у другій групі, також є проміжною - з одного боку, вона належить до значущих зв'язків (показник більше 0,3), але з іншого явно недостатня для висновку про стабільність функціонування системи.
Таким чином, знайдені зміни відображують адаптаційну перебудову, що відбувається в організмі у процесі переходу від здоров'я до проміжного стану передхвороби і подальшому формуванні патології. Перший перехід характеризується відносно незначними змінами, що дозволяють прогнозувати оберненість та потенціальну спроможність повернення організму у вихідний стан. Формування третьої стадії відзначено не тільки кількісною, але й якісною перебудовою. Це пов'язано з переходом на принципово інший рівень функціонування системи, коли дискоординація, що виникла, та послаблення зв'язків між окремими компонентами компенсуються за рахунок виникнення додаткових зв'язків, хоча і слабкої інтенсивності, але спроможних будь-як зберегти подібність структури. Визначені зміни характеризують стан перенапруги у пацієнтів другої групи, який може мати прояви короткочасної мобілізації захисних механізмів, подальшу недостатність адаптаційних захисних та пристосувальних механізмів, їх неспроможність забезпечити оптимальну реакцію системи на вплив факторів зовнішнього середовища. Третя група хворих характеризується вже наявністю рівня зриву з явищами як астенізації регуляторних механізмів, так і стану власно специфічних змін, що збігається з думкою деяких авторів 1, 15. Отримані результати підтверджують думку 16, про те що урахування ступеня напруги регуляторних систем організму є невід'ємною частиною алгоритму прогнозування утворення патологічних змін в організмі при тривалій дії екстремального фактору, до якого, у свою чергу, можна віднести і нераціональне харчування.
Висновки
Таким чином, одержані результати свідчать про певний вплив типу харчування на розвиток передхворобних та патологічних змін у пародонті. Якщо диференціація станів здоров`я та патології можлива за допомогою клінічних або біохімічних досліджень, то для виявлення та прогнозування передхвороби необхідно застосовувати ще й математичний аналіз. Застосований метод аналізу кореляційних матриць дає змогу розподіляти стадії розвитку захворювань пародонту на шкалі “здоров'я - хвороба”. За допомогою подібної обробки результатів стає можливим урахування всіх компонентів багатоскладової системи та взаємозв'язків поміж них, що, у свою чергу, зробить можливим прогнозування та оцінку її надійності та витривалості.
Summary
Mathematical estimation of predisease and pathological condition of periodontium at the persons with different type of actual nutrition. r.s. nazaryan, candidate of medical sciences, l.v. podrigalo, candidate of medical sciences, senior lecturer. the article is devoted to the results of study of adaptive compensatory changes in periodontium at the persons with different type of actual nutrition. method of correlation matrixes estimation was used. it was established, that biochemical parameters of enzyme activity of saliva are not capable to diagnose a stage of predisease, and register only stage of the clinical confirmed changes. the application of the specialized mathematical analysis of laboratory researches is necessary for opportune definition of primary pathological changes, exhaustion of adaptive compensatory processes connected with irrational nutrition in periodontium.
Список літератури
Баевский Р.М. Прогнозирование состояний на грани нормы и патологии.- М.: Медицина, 1979.- 262 с.
Лапардин М.П., Кику П.Ф., Маслов Д.В. и др. Гигиеническая оценка состояния питания и неинфекционной заболеваемости органов пищеварения населения Приморского края // Вопросы питання.-2001.-№4.-С.3-6.
Тутельян В.А., Спиричев В.Б., Шатнюк Л.Н. Корекция микронутриентного дефицита - важнейший аспект концепции здорового питания населения России // Вопросы питания.- 1999.-№1.-С.3-11.
Jan Egelberg. Диета и питание в профилактике болезней пародонта // Квинтэссенция.-1991. - Т.1.- №5/6.- С.397-409.
Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В. Заболевания пародонта.- К.: Здоров'я, 2000.-464с.
Харчування і здоров'я (Методи оцінки) /М.М.Надворний, П.С.Ніков, О.О.Зелінський.- Одеса: Чорномор'я, 1996.-144с.
Мартинчик А.Н., Батурин А.К., Феоктистова А.И., Свяховская И.В. Методические рекомендации по оценке количества потребляемой пищи методом 24-часового (суточного) воспроизведения питания. -1996. - №С1-19/14-17.
Якушев В.С., Лифшиц Р.И. Влияние гистидина на содержание МДА в тканях при экспериментальном инфаркте миокарда // Вопросы медицинской химии.-1979.-Т.22, №4.-С.476-478.
Косухин А.Б., Ахметова Б.С. Экстракция липидов смесью гептан-изопропанол для определения диеновых конъюгатов // Лабораторное дело.-1987.-№7.-С.335-337.
Практикум по биохимии / Под ред. С.Е.Северина, Т.А. Соловьёвой.-М.: Изд-во МГУ, 1989. - С.160-161.
Чевари С., Андел Т., Штенгер Я. Определение антиоксидантных параметров крови и их диагностическое значение в пожилом возрасте // Лабораторное дело.- 1991.-№10.-С.9-18.
Веремеенко К.Н., Волохонская Л.И., Голобородько О.П. и др. Методы определения ферментов слюны. Методические рекомендации. - Киев, 1979, 17с.
Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel.- Киев: Морион, 2000.- 320 с.
Зосимов А.Н. Системный анализ в медицине.- Харьков: Торнадо, 2000.- 82 с.
Зубачек В.М., Левицький А.П., Макаренко О.А., Гриник Б.С. Роль мембраноушкоджувальних агентів у розвитку пародонтиту в експерименті // Український стоматологічний альманах.-2002.-№4.-С.38-40.
Царегородцев Г.И. Философские проблемы адаптации. - М.: Мысль, 1975 - 245с.
Подобные документы
Проблема раціонального харчування, яке відповідає фізичним потребам організму для забезпечення фізичного здоров'я й активної трудової діяльності. Хвороби людини, які пов'язані з особливостями харчування. Коротка огляд найпопулярніших оздоровчих дієт.
реферат [16,3 K], добавлен 28.02.2010Значення їжі, її головні компоненти, функції та чинники, що їх забезпечують. Харчування та здоров'я населення України. Класифікація хвороб аліментарного генєзу. Головні причини порушення структури харчування. Державна політика в галузі харчування.
реферат [3,1 M], добавлен 23.11.2010Ознайомлення з результатами гігієнічної оцінки особливостей харчування та стану здоров’я школярів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів. Вивчення режиму харчування та режиму дня, а також рівня споживання основних видів харчових продуктів.
статья [26,4 K], добавлен 07.02.2018Мінеральні речовини в раціоні харчування та стоматологічні захворюваня. Роль вуглеводів у розвитку каріозного пошкодження зубів. Роль гіповітамінозів у розвитку захворювань пародонту. Жувальне навантаження в профілактиці стоматологічних захворювань.
реферат [28,6 K], добавлен 01.03.2008Основи раціонального харчування, поняття та джерела вітамінів, їх класифікація. Обмін та перетворення речовин в організмі. Основні функції води та її значення. Сучасні теорії харчування, суть часткового голодування. Веганська дієта та складання меню.
курсовая работа [53,1 K], добавлен 22.12.2009Ожиріння як хронічне рецидивуюче захворювання, що характеризується надмірним нагромадженням жирової тканини. Класифікація захворювання, його лікування та профілактика. Характеристика дисліпідемії. Значення раціонального харчування і фізичної активності.
реферат [961,2 K], добавлен 16.11.2010Історія вивчення шлунково-кишкового тракту людини, відкриття лактобацилл та дослідження їх вченим Мечниковим. Концепція функціонального харчування, її сутність та етапи розробки. Склад мікрофлори кишечнику людини, його вплив на здоров'я та самопочуття.
реферат [12,5 K], добавлен 06.12.2010Погіршення здоров’я населення. Забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів індустріального і аграрного регіонів токсичними елементами. Заходи, які дозволять зменшити ризик потрапляння ксенобіотиків з продуктами харчування до організму.
автореферат [58,4 K], добавлен 09.03.2009Використання харчування в ролі лікувального засобу. Значення білків, жирів і вуглеводів в харчуванні людини та їх норми. Порушення правильного харчування як причина деяких захворювань. Види вітамінів та способи визначення їх вмісту в харчових продуктах.
реферат [26,9 K], добавлен 04.09.2009Поняття дієти як сукупності правил вживання їжі людиною або іншим живим організмом. Раціональна дієта як режим харчування здорової людини, відповідний професії, статі, віку. Правила по організації раціонального, здорового харчування. Лікувальна дієта.
презентация [1,1 M], добавлен 14.12.2016
