"Нетрадиційні" шляхи пошуку нових методів лікування хронічних дерматозів

Пошук препаратів, що мають системну антидемодексну дію, на основі подібності хімічної структури відомих протикліщових препаратів до структури засобів, антидемодексна дія яких вивчатиметься. Фактори виникнення соматизованих депресій у хворих на дерматози.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 23.10.2010
Размер файла 12,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

«Нетрадиційні» шляхи пошуку нових методів лікування хронічних дерматозів

Незважаючи на численні методи лікування поширених хронічних дерматозів, таких, як демодекоз, пероральний дерматит, алергічні захворювання шкіри та ін., не можна вважати, що ця проблема набула остаточного вирішення стосовно вищезазначених захворювань [1-4].

Це може бути пов'язане з невизначеністю багатьох чинників етіопатогенезу хронічних дерматозів, у тому числі з необхідністю подальших пошуків нових шляхів впливу на запально-репаративний процес, що розвивається безпосередньо в шкірі хворих, та на так звані супутні ознаки захворювання, з яких дуже важливими є психоемоційні розлади.

Арсенал найрізноманітніших традиційних лікарських засобів лікування не завжди забезпечує достатньо ефективний вплив на патогенетичні чинники цих захворювань, що нерідко спонукає лікарів до пошуку так званих «нетрадиційних» методів терапії. У той самий час багато з таких методів дійсно є лише відносно нетрадиційними, оскільки, по-перше, вони використовуються протягом багатьох років і мають фізіологічні обґрунтування (біохімічні, фармакокінетичні, нейроендокринні та ін.).

Дане дослідження є фрагментами комплексних державних науково-дослідних робіт курсу дерматовенерології медичного інституту Сумського державного університету (МОН України), кафедри профпатології Донецького державного медичного університету (МОЗ України), Інституту дерматології та венерології (АМН України), присвячених з'ясуванню нових аспектів етіології, патогенезу, лікування та профілактики поширених хронічних дерматозів, зокрема, шляхів пошуку антидемодексних препаратів системної дії та ролі соматизованих депресій при хронічних дерматозах із використанням квантово-енергетичної терапії та гетеротренінгу.

За даними І.І. Маврова та В.Н. Волкославської [5], саме недостатньо вирішена проблема запально-репаративного процесу в шкірі при хронічних дерматозах і може бути основним чинником рецидиву хронічних захворювань. Це може бути пов'язано з тим, що факторами, які керують «народженням» та «викидом» в кров та тканини найрізноманітніших медіаторів запалення (інтерлейкіни, ейкозаноїди, кініни та ін.), можуть бути як центральні, так і периферичні, і навіть мікромолекулярні системи організму [6,7]. Але слід звернути увагу на те, що інколи саме «нетрадиційні» погляди на дієвість того чи іншого препарату чи методу лікування можуть сприяти значному підвищенню ефективності комплексної терапії захворювання [8]. Так, ефективність мефенамової кислоти, яку призначають при розацеа як засіб, що сприяє нормалізації процесів кіногенезу, можна пояснити не тільки її здатністю інгібувати протеолітичні ферменти, але й також протикліщовими властивостями, адже в молекулі препарату присутні два бензольних ядра. Ефективність тетрацикліну пов'язується перш за все з антибактеріальними механізмами його дії, але в той самий час ще детально не з'ясована причина його позитивного ефекту при розацеа. Такий ефект можна пов'язати з наявністю у формулі тетрацикліну чотирьох конденсованих аліфатичних та ароматичних карбоциклів. Структуру хімічної будови, за якою можна запідозрити антидемодексну дію, мають і деякі протитуберкульозні засоби [9].

Не менш важливим є й необхідність аналізу впливу косметичних дефектів у шкірі на розвиток психофізіологічних порушень у хворих на хронічні дерматози. За даними публікацій останніх років, у цьому процесі беруть участь не тільки центральні та периферичні структури ЦНС, але й молекулярні системи (нейропептидні, серотонінові та ін.), що значно активуються у клітинах інших систем, в тому числі шкірі, шлунково-кишковому тракті та ін. [10].

Незважаючи на те, що в літературі є окремі дані про важливість нетрадиційних підходів до вирішення проблеми зменшення рецидивів хронічних дерматозів, у тому числі за допомогою так званих «нетрадиційних» способів, залишається актуальним конкретизація численних аспектів цього завдання. Так, обмеженість арсеналу препаратів системної антидемодексної дії, представленого фактично лише похідними імідазолу, диктує необхідність пошуку інших засобів, який би здійснювався нетрадиційним шляхом (із фармакологічної точки зору).

Недостатньо з'ясованими також залишаються реакції з боку різних систем організму у формуванні соматизованих депресій у хворих на хронічні рецидивні дерматози.

Метою дослідження є пропозиція шляху пошуку препаратів, які б мали (з огляду на етіологічну роль кліщів-демодексів у виникненні розацеа, демодикозу та періорального дерматиту) системну антидемодексну дію, серед уже існуючих лікарських засобів, що як протикліщові спеціально не застосовуються, на основі подібності хімічної структури відомих протикліщових препаратів до хімічної структури засобів, антидемодексна дія яких вивчатиметься; з'ясування факторів виникнення соматизованих депресій у хворих на хронічні дерматози.

Для досягнення мети поставлені такі завдання:

Підвести підґрунтя для надання антидемодексній терапії у хворих на розацеа, демодикоз та періоральний дерматит статусу етіологічно виправданої.

Вивчити характерні риси хімічної будови відомих антикліщових засобів, виявити ці риси у інших препаратів, що як протикліщові не застосовувалися, відібрати деякі з таких препаратів для перевірки їх можливої антидемодексної дії.

Провести експериментальну перевірку впливу відібраних лікарських засобів на стан популяції демодицид, сформувавши контрольну та дослідну групи пацієнтів; проаналізувати вплив часу взяття матеріалу, віку, наявності деяких дерматозів на чисельність кліщів-демодексів, виявлених в обстежених контрольної та дослідної груп.

Порівняти отримані показники, оцінивши вплив препаратів із припустимо антидемодексною дією на кліщів-демодексів.

Упровадити в практику запропонований метод пошуку антидемодексних препаратів системної дії.

Удосконалити лабораторну діагностику демодикозу.

Запропонувати методику нетрадиційного лікування соматизованих депресій у хворих на хронічні дерматози.

Спостерігали 90 хворих на хронічні рецидивні дерматози (розацеа - 25, демодикоз - 20, періоральний дерматит - 10, екзема - 15, алергічний дерматит - 20).

Хворі на розацеа, пероральний дерматит, демодикоз обстежувалися комплексно, у тому числі за допомогою розробленого нового методу діагностики (деклараційний патент UA, №70541 А, 7 А 61 В 10/00, «Інструмент для взяття секрету сальних залоз шкіри для мікроскопічного дослідження на кліщів роду Демодекс», Сулим А.Г., 2004).

Встановлено, що антидемодексна терапія у хворих на розацеа, демодикоз та періоральний дерматит є невід'ємною складовою частиною лікування у більшості клінічних випадків з огляду на можливу генетичну схильність до цих дерматозів та ролі кліщів-демодексів.

Препарат системної антидемодексної дії повинен мати у складі своєї молекули гомо - чи гетероциклічну будову із шести або п'яти членів; гетероатомами можуть бути атоми нітрогену та сірки; добова доза препарату має бути не меншою ніж 0,005 моля; встановлена антидемодексна дія протитуберкульозних засобів.

Кількісний і віковий склад контрольної та дослідної груп, час узяття матеріалу забезпечують достатню показовість вибірок та правомірність порівняння отриманих у них результатів обстеження на демодициди. Загальна кількість виявлених кліщів-демодексів у пацієнтів контрольної групи (490±11,168) перевищує такий самий показник у хворих дослідної групи (171±2,765) у 2,76-2,98 разу з імовірністю 99%. У контрольній групі виявлено статистично достовірну лінійну залежність кількості залозниць від віку обстежених в інтервалі від 14 до 50 років. В інтервалі 51-81 рік така залежність відсутня. У контрольній групі не виявлено статистично достовірної залежності кількості кліщів від наявності деяких шкірних захворювань (ні розацеа, демодикозу чи дерматиту періорального). У дослідній групі статистично достовірний кореляційний зв'язок між кількістю демодицид та віком обстежених в інтервалах 14-50 та 51-89 років не встановлений.

У дослідній групі виявлено статистично достовірний зворотний кореляційний зв'язок між кількістю демодицид і тривалістю протитуберкульозного лікування в інтервалі 0-3,7 декади. Цей зв'язок утрачає статистичну достовірність при значеннях тривалості протитуберкульозного лікування в інтервалі 3,8-32,4 декади. Протитуберкульозне лікування має вплив на демодицид, достовірно зменшуючи чисельність їхньої популяції. Цей вплив є найвиразнішим у перші 37 днів лікування. Установити, яким саме протитуберкульозним засобам властива найбільша антидемодексна системна дія, за умов проведеного експериментального дослідження неможливо, оскільки хворі на туберкульоз отримують під час лікування одночасно здебільшого 4-5 протитуберкульозних препаратів.

Упровадження в практику запропонованого методу пошуку антидемодексних препаратів системної дії забезпечує зниження чисельності кліщів-демодексів у хворих у 2,76-2,98 разу.

Удосконалення лабораторної діагностики демодикозу досягнуто запропонуванням нового атравматичного інструменту для взяття матеріалу з метою дослідження на кліщів роду Demodex.

Хворі на екзему та алергічний дерматит обстежувались за допомогою психологічних тест-карт, енцефалографії. У всіх них встановлені ознаки соматизованих депресій (подразливість, емоційні розлади, порушення сну та ін.).

Використання у таких хворих квантово-енергетичної та гетеротренінгової терапії в середньому на п'ятий день лікування зменшувало ступінь тяжкості свербіння шкіри, перш за все у вогнищах ураження, на десятий-дванадцятий день - відновлювало сон, на чотирнадцятий-вісімнадцятий день - нормалізувало показники психофізіологічного стану пацієнтів.

Отримані дані можуть бути розцінені як підтвердження правильності обраного шляху пошуку антидемодексних препаратів системної дії, використання якого може бути продовжене у подальших дослідженнях у цьому напрямку.

Використання в системі комплексного лікування хворих на хронічні рецидивні дерматози квантово-енергетичної та гетеротренінгової терапії значною мірою скорочує тривалість симптомів соматизованих депресій та частоту їх рецидивів у хворих на хронічні рецидивні дерматози.

Є також перспективним вивчення патогенетичних механізмів впливу квантово-енергетичної та гетеротренінгової терапії в системі комплексного лікування хворих на хронічні рецидивні дерматози.

Список літератури

1. Потекаев Н.Н. Розацеа. - М.; СПб.: ЗАО «Издательство БИНОМ»; «Невский диалект», 2000. - 144 с.

2. Белозоров А.П. Циркулирующие иммунные комплексы различного размера у больных псориазом, экземой, нейродермитом // Журнал дерматологии и венерологии. - 2000. - №1. - С. 17-19.

3. Болотная Л.А., Рябова О.А. Современные взгляды на патогенез и лечение экземы  // Дерматологія та венерологія. - 2002. - №2 (16). - С. 20-23.

4. Забруднення атмосфери та захворюваність алергодерматозами в східному та західному регіонах України / І.І. Мавров, В.М. Волкославська, О.Л. Гутнєв, О.І. Денисенко  // Матеріали наук.-практ. конф. - Київ, 2003. - С. 66-69.

5. Пальцев М.А, Иванов А.А. Межклеточные взаимодействия. - Москва: Медицина, 1995. - 224 с.

6. Воспаление. Руководство для врачей / Под ред. В.В. Серова, В.С. Паукова. - Москва: Медицина, 1995. - 640 с.

7. Сулим А.Г. Можливі шляхи пошуку антидемодексних препаратів системної дії  // Вісник Сумського державного університету. Серія Медицина. - 2004. - №11 (70). - С. 195-199.

8. Машковский М.Д. Лекарственные средства: В 2 т. - 14-е изд., перераб., испр. и доп. - М.: ООО «Издательство Новая Волна»: Издатель С.Б. Дивов, 2002. - Т.1. - 540 с., Т.2. - 608 с.

9. Беляев Г.М. Стресс, адаптация, псориаз, планирование научных исследований по проблеме этого заболевания // Дерматологія та венерологія. - 2002. - №2 (16). - С. 11-14.


Подобные документы

Работа, которую точно примут
Сколько стоит?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.