До використання математичної статистики для прогнозування ризиків інформаційної безпеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський державний університет безпеки життєдіяльності

ДО ВИКОРИСТАННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ СТАТИСТИКИ ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ РИЗИКІВ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

Дзюба Лідія Федорівна доктор технічних наук, доцент

кафедри прикладної математики і механіки

Чмир Оксана Юріївна кандидат фізико-математичних наук,

доцент кафедри прикладної математики і механіки

У сучасному світі відбувається інтенсивний розвиток інформаційних технологій, який зумовлює велику увагу до інформаційної безпеки основних сфер життєдіяльності таких як: економіка, наука, управління, військова справа та ін., стосовно небезпечних інформаційних впливів.

В теперішній час сучасний бізнес зазнає ризиків інформаційної безпеки, які постійно змінюються. На великих підприємствах існують спеціалізовані відділи з інформаційних технологій, що займаються захистом інформації. Підприємства малого та середнього бізнесу потерпають від витоку, крадіжок, втрат, спотворення, підробок, знищення, копіювання та блокування інформації [1]. Все це призводить до того, що дані підприємства припиняють або уповільнюють бізнес-процеси; втрачають конкурентну перевагу, клієнтів та прибуток; отримують збиток для бренду, судові позови та втрачають репутацію [2]. Тому для таких підприємств актуальним є вирішення проблеми оцінювання та управління ризиками інформаційної безпеки.

Загалом оцінювання ризиків є упорядкованим процесом, що складається з трьох етапів: ідентифікація ризику, аналіз ризику та оцінювання ризику. На етапі ідентифікації ризику можна використовувати метод SWOT-аналізу, який являється інструментом стратегічного планування та використовується для оцінки сильних і слабких сторін підприємства.

Отже, зважаючи на актуальність проблеми захисту інформації, метою дослідження є моделювання інформаційних ризиків підприємства малого бізнесу на підставі порівняння загроз та вразливостей для його інформаційної безпеки, використовуючи елементи SWOT-аналізу та метод інтерв'ю для опитування експертів. Елементи матриці SWOT-аналізу на підставі опитування експертів розраховано методом попарних порівнянь.

Для проведення інтерв'ю з експертами було розроблено перелік питань стосовно загроз та вразливостей інформаційної безпеки підприємства, опрацьовано результати експертних оцінок методом математичної статистики та отримано матрицю поєднання загроз та вразливостей, яка може бути підгрунттям для прийняття управлінських рішень на підприємстві [3].

Для опитування експертів було розроблено переліки семи загроз Т та шести вразливостей W. До загроз конфіденційності, цілісності та доступності інформації віднесено: T1 - зовнішні атаки на інформаційні активи підприємства; T2 - навмисна некоректна експлуатація; Тз - крадіжки; T4 - збої в роботі застосунків; T5 - порушення надання послуг; T6 - ненавмисна неправильна експлуатація; T7 - непередбачені наслідки від змін бізнес-процесів. До вразливостей інформаційної системи підприємства віднесено: W1 - відсутність системи аварійного електропостачання; W2 - відсутність системи регулярного резервного копіювання; W3 - відсутність двофакторної автентифікації; W4 - плинність кадрів (часта зміна персоналу); W5 - недостатній рівень фахової підготовки користувачів; W6 - ненавмисний витік бізнес-інформації.

Для аналізу інформаційних ризиків було створено експертну групу (надалі

- експерти E) з семи осіб, які розташували за пріоритетом загрози Т та вразливості W інформаційної безпеки підприємства.

У таблиці 1 подано інформацію щодо експертних оцінок загроз T та вразливостей W. Загрози експерти розташували в порядку зменшення небезпеки впливу на інформаційну безпеку підприємства, тобто найнебезпечніша загроза отримує номер 1, найменш небезпечна - номер 7. Аналогічне розташування вразливостей W: 1 - найнебезпечніший чинник, а 6 - найменш небезпечний.

Таблиця 1

Експертні оцінки загроз T та вразливостей W

За допомогою методу попарних порівнянь визначено порядок розміщення загроз та вразливостей з огляду їхньої переваги. Використовуючи методи математичної статистики, ітераційний алгоритм [4], який реалізовано у середовищі Excel, отримано вектори коефіцієнтів відносної важливості загроз кт = (0,183 0,171 0,222 0,099 0,155 0,086 0,083)^T та відносної важливості вразливостей kw = (0,197 0,129 0,185 0,136 0,193 0,16)^T. З вектора кт випливає, що найбільшою є загроза Тз, а найменшою - загроза T7, а з вектора kw - найважливішою є вразливість Wi, а найменшважливою - вразливість W2 [3]. На підставі цих векторів побудовано порівняльну матрицю загроз T та вразливостей W (табл. 2). У таблиці 2 на перетині стовпця загроз з рядком вразливостей розміщено знак « - » у тому випадку, коли елемент вектора загроз T є більшим за відповідний елемент вектора вразливостей W, у протилежному випадку - «0».

Таблиця 2

Порівняльна матриця загроз T та вразливостей W

Висновки

загроза вразливість інформаційний безпека

На підставі експертних оцінок загроз та вразливостей отримано структуровані дані для формування стратегії підприємства щодо інформаційної безпеки. Для даного підприємства пріоритетною є загроза інформаційній безпеці T3. Тому слід розробити заходи для зменшення впливу цієї загрози.

Список використаних джерел

1. Shevchenko H., Shevchenko S., Zhdanova Y., Spasiteleva S. and Negodenko O. (2012). Information Security Risk Analysis SWOT. Cybersecurity Providing in Information and Telecommunication Systems, 309-317. http://ceur-ws.org/Vol-2923/paper34.pdf.

2. Віннікова І.І., Марчук С.В. (2018). Кібер-ризики як один із видів сучасних ризиків у діяльності малого та середнього бізнесу та управління ними. Східна Європа: Економіка, бізнес та управління, 5 (1 б), 110-114.

3. Дзюба Л.Ф., Чмир О.Ю. (2022). Оцінювання ризиків інформаційної безпеки з використанням методів математичної статистики. Вісник Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, (2б), 47-54.

4. Бурячок В.Л., Толубко В.Б., Хорошко В.О., Толюпа С.В. (2015) Інформаційна та кібербезпека: соціотехнічний аспект. В. Б. Толубка (ред.). Київ: ДУТ.

Размещено на Allbest.ru