Роль торгівлі в забезпечені реалізації цілей сталого розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль торгівлі в забезпечені реалізації цілей сталого розвитку

Школенко О.Б., Кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри економіки та бізнес-технологій, Національний авіаційний університет

Терещенко Е.Ю., Кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри економіки та фінансів підприємств, Державний торговельно-економічний університет

Стояненко І.В., Кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри економіки та фінансів підприємств, Державний торговельно-економічний університет

У статті проведено дослідження сучасних тенденцій розвитку торгівлі, визначені стимулюючі і стримуючі фактори розвитку торгівлі. Науково обґрунтовано значущість торгівлі в забезпеченні досягнення цілей сталого розвитку. Обґрунтування ролі та значення торгівлі в забезпечені досягнення цілей сталого розвитку дозволили визначити закономірності та принципи функціонуванням підприємств торгівлі, як її основних структурних бізнес-одиниць. Визначено низку стимулюючих та стримуючих чинників, що забезпечують позитивну динаміку розвитку торгівлі. Відповідно до цілей сталого розвитку наведена характеристика ролі та значення торгівлі в їх забезпечені. Окреслені основні закономірності та принципи розвитку підприємств торгівлі задля забезпечення досягнення цілей сталого розвитку. Доведено необхідність розробки інтегрованої стратегії розвитку торгівля, яка базується на розширення торгівлі за рахунок збільшення доступу до ринків, диверсифікації і формуванні ефективного інституціонального середовища.

Ключові слова: торгівля; сталий розвиток; чинники розвитку торгівлі; закономірності і принципи функціонування підприємств торгівлі.

The role of trade in ensuring the implementation of the goals of sustainable development

Oksana Shkolenko Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economics and Business Technology, National Aviation University, Kyiv, Ukraine

Eleonora Tereshchenko Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economics and Business Finance, State University of Trade and Economics, Kyiv, Ukraine

Iryna Stoianenko Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economics and Business Finance, State University of Trade and Economics, Kyiv, Ukraine

The article researches modern trends in the development of trade, identifies stimulating and restraining factors of trade development. The significance of trade in ensuring the achievement of the goals of sustainable development is scientifically substantiated. It has been scientifically substantiated and proven that the realization of the goals of sustainable development is possible if the state supports the following measures in the field of trade: inclusion of trade in national and sectoral development strategies; strengthening the system of multilateral trade; continued reduction of trade costs, including through full implementation of the WTO Agreement on the Simplification of Trade Procedures; strengthening the derivative potential and trade infrastructure; concentration on diversification of exports and added value; the use of flexible rules of origin of goods to increase the use of preferential schemes; ensuring the overcoming of obstacles of the negative impact of non-tariff regulation on the development of trade; achieving accessibility of e-commerce for all participants; implementation of support for micro, small and medium-sized enterprises to participate in international trade. The priority areas of promotion of trade development have been determined: technical assistance in the field of trade policy; development of infrastructure related to trade; support for private sector businesses in using their comparative advantages and trade regulation. Justification of the role and importance of trade in ensuring the achievement of the goals of sustainable development made it possible to determine the patterns and principles of the functioning of trade enterprises, as its main structural business units.A number of stimulating and restraining factors ensuring positive dynamics of trade development have been determined. In accordance with the goals of sustainable development, a description of the role and importance of trade in their achievement is given. Based on the definition of the role and importance of trade in the achievement of the goals of sustainable development, the scientific justification is provided and the main laws and principles of the functioning of trading enterprises are outlined. The expediency and necessity of developing an integrated strategy for the development of trade, which is based on the expansion of trade due to increased access to markets, diversification and the formation of an effective institutional environment, has been proven. Key words: trade; sustainable development; factors of trade development; regularities and principles of functioning of trade enterprises.

Вступ

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. У 2015 році країни-члени ООН схвалили Порядок денний в галузі сталого розвитку на період до 2030 року і взяли на себе зобов'язання по досягненню 17 Цілей сталого розвитку. До 2030 року країни націлені повністю вирішити питання, які пов'язані з голодом і з усіма формами недоїдання, подвоїти продуктивність сільського господарства і доходи дрібних виробників продовольства. Крім того, планується забезпечити створення стійких систем виробництва продуктів харчування і впровадити методи ведення сільського господарства, які дозволяють, зокрема, підвищити продуктивність, збільшити обсяги виробництва, зміцнити здатність адаптуватися до зміни клімату [7].

У процесі досягнення Цілей сталого розвитку торгівлі відводиться значуща роль. Саме торгівля дає можливість отримати країнам доступу до нових ринків і нових інвестицій, що сприяє їх економічному зростанню, підвищенню рівня життя і сталому розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор. Питанням розвитку торгівлі та ринку присвятили роботи багато авторів: І. Мельник [3], Т. Васильців [1], І. Ткачук [1], С. Рудик [1], Н. Педченко [4], Л. Шимановська-Діанич [4], C. Кулицький [2] та тощо. Роботи науковців висвітлюють еволюцію торгових форматів, особливості оптової та роздрібної торгівлі, тенденції та перспективи подальшого розвитку торгівельної галузі. Багато матеріалу присвячено аналізу сучасного стану торгівельних підприємств, сценаріям його подальшого розвитку. Однак, недостатньо уваги приділяється дослідженню ролі торгівля, як стійкої і стабільної платформи в досягненні цілей сталого розвитку країни.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою статі є дослідження сучасних тенденцій розвитку торгівлі та обґрунтування її значущості в забезпечені досягнення цілей сталого розвитку.

Виклад основного матеріалу дослідження

За останній час в політичній і соціально-економічній системі України відбулися значні зміни, і одним з найбільш актуальних питань залишається вирішення проблем соціально-демографічного, економічного та екологічного характеру та вибір майбутнього шляху розвитку економіки країни з урахуванням національних пріоритетів. Одним з векторів в даному напрямку можуть служити Цілі сталого розвитку ООН, які вступили в силу з 1 січня 2016 року. Нові поставлені цілі сталого розвитку, представляють комплексний універсальний звід цілей та індикаторів до 2030 року, які включають в себе 17 цілей, 169 завдань і 230 індикаторів, спрямованих на підвищення якості життя громадян, соціально-економічний розвиток і екологічну стійкість держав, скориговані з урахуванням світового розвитку всіх держав [6].

Формування ефективної товаропровідної системи, що відповідає вимогам інноваційного сценарію розвитку економіки і сприяє її модернізації, забезпечує ефективну дистрибуцію для виробників (широкий географічний обхват, велика пропускна здатність, низькі питомі витрати системи) і ефективне задоволення потреб населення (фізична і цінова доступність товарів, висока якість товарів і послуг) є стратегічним вектором сталого розвитку [3, с.5].

Сектор торгівлі, як правило, є кінцевою ланкою будь-якого виробничого ланцюжка, а відповідно саме від широти і різноманітності каналів, а також рівня їх розвитку залежать ефективність, обсяги та швидкість з якими товари досягають свого споживача.

Домінування торгівлі в господарських ланцюжках, у всьому циклі руху товарів, починаючи з їх виробництва та аж до продажу кінцевому споживачеві, багато в чому є спадщиною переважно торгово-посередницької моделі ринкової економіки (торгового капіталізму), яка склалася в Україні ще на самому початку реформ в першій половині 1990-х років. Це відбулося внаслідок «шокової терапії» схлопування виробництва призвело до тотального навалу імпорту, до редукування економічної активності і встановлення панування відносин за типом «купи-продай» [9]. Ні почалося відродження вітчизняного виробництва після кризи 1998 року (в результаті кратної девальвації гривні), ні перехід до все більшої активної підтримки внутрішнього сільгоспвиробника в 2000-ті роки не змогли переламати ситуацію: В сучасній економічній історії України в усіх випадках головним бенефіціаром продовжувала залишатися торгівля [1, с.54].

Ключовим питанням, у цьому зв'язку, є справедливий перерозподіл прибутку між виробником і торговцем, створення вертикально інтегрованих виробничо-торговельних компаній і холдингів, а також каналізування торгового прибутку на виробничі інвестиції.

Ринкова економіка неможлива без торгівлі. Однак торгівля важливий, але не головний її елемент. Гіпертрофованість масштабів торгівлі ознака нездорової економіки. У сформованих умовах торгівля виступає скоріше гальмом розвитку, що не може залишатися без уваги державних органів, відповідальних за економічну політику і економічне регулювання. Однак метою має стати не боротьба з комерцією, а грамотне використання торгового капіталу як у вигляді наявної інфраструктури, так і фінансового капіталу для модернізації і розширення внутрішнього виробництва [5].

На результативність функціонування сфери торгівлі безпосередньо впливають чинники, що стимулюють або стримують позитивну динаміку її розвитку. До стимулюючих чинників слід віднести:

зростання купівельної спроможності домогосподарств;

помірна цінова динаміка на споживчому ринку;

зростання обсягів переказів фізичних осіб у іноземній валюті із-за меж України;

суттєве зростання споживчих настроїв домогосподарств;

збільшення обсягів споживчого імпорту непродовольчих товарів.

Що, стосується чинників негативного впливу, то розвиток оптової торгівлі стримується низьким попитом з боку окремих промислових виробників та незначними обсягами кредитування галузі.

Слід зазначити, що ризиками стримування зростання торгівлі залишається зменшення фінансових можливостей підприємств реального сектору економіки через погіршення зовнішньої кон'юнктури, посилення інфляційних та девальваційних тенденцій.

Таким чином, стимулюючи якісний розвиток сектора, держава може сприяти створенню необхідних умов для просування товарів різних галузей, що позитивно позначиться на економіці країни в цілому.

Розвиток сектору торгівлі та його основних бізнес-одиниць, проведення торгівельних реформ відіграє важливу роль у забезпеченні цілей сталого розвитку.

Проведення торгових реформ, які впливають на зростання і розвиток країн, і продовжують розвивати стійкі і справедливі торговельні відносини в усьому світі, відіграє важливу роль в забезпеченні цілей сталого розвитку [10].

Реалізації цілей сталого розвитку можливо за умови сприяння державної політики передбачає здійснення наступних заходів в сфері торгівлі [11]:

включення торгівлі в національні та галузеві стратегії розвитку;

зміцнення системи багатосторонньої торгівлі для того, щоб вона могла продовжувати підтримувати всебічне зростання економіки, створювати нові робочі місця, сприяла скорочення масштабів бідності;

продовження скорочення торгових витрат, в тому числі шляхом повного здійснення Угоди СОТ щодо спрощення процедур торгівлі;

зміцнення похідного потенціалу та торговельної інфраструктури, пов'язаної з торгівлею, в країнах, що розвиваються і найменш розвинених країнах;

концентрація на диверсифікація експорту та доданої вартості;

використання гнучких правил походження товарів для збільшення застосування преференційних схем;

забезпечення подолання перешкод негативного впливу нетарифного регулювання на розвиток торгівлі;

досягнення доступності електронної торгівлі для всіх учасників;

здійснення підтримки мікро-, малих і середніх підприємств для участі в міжнародній торгівлі.

Сприяння торгівлі являє собою будь-яку форму допомоги, спеціально спрямовану на підвищення торгового потенціалу бенефіціарів. Воно, зокрема, націлене на усунення перешкод на стороні поставки, таких як фізичні, людські та організаційні бар'єри, але може також бути спрямовано на інші пріоритети пов'язаного з торгівлею розвитку [2, с.41].

Таким чином, узагальнюючи вищевикладене, сприяння розвитку торгівлі повинно здійснюється за наступними напрямами:

технічна допомога в області торгової політики і правил, яка передбачає розробку торгових стратегій, ведення переговорів за торговими угодами і здійсненню їх результатів;

розвиток інфраструктури, яка пов'язана з торгівлею, а саме: будівництво доріг, портів і телекомунікаційних мереж для підключення внутрішніх ринків до світової економіки;

підтримка торгівельних підприємств приватного сектора в використанні їх порівняльних переваг і диверсифікація його експорту;

торгівельне регулювання, а саме: надання допомоги країнам, які розвиваються в покритті витрат, пов'язаних з лібералізацією торгівлі, таких як втрата тарифних доходів, зменшення преференцій або погіршення умов торгівлі.

В таблиці 1 відповідно до цілей сталого розвитку наведена характеристика ролі та значення торгівлі в їх забезпечені.

Сфера діяльності торгівлі зачіпає всі цілі у сфері сталого розвитку. Наприклад, ЦСР №2 «Ліквідація голоду» торговельні бар'єри призвели до того, що тільки 5% основних продовольчих продуктів країн Африки виробляються на самому континенті, який має потенціал самостійно забезпечити продовольчу безпеку. Торгівля також може сприяти досягненню тендерної рівності (ЦСР № 5) шляхом створення економічних можливостей і впровадження інновацій (ЦСР №9).

Враховуючи роль та значення торгівлі в забезпечені досягнення цілей сталого розвитку вважається за доцільне визначити закономірності управління функціонуванням підприємств торгівлі як її основних структурних бізнес-одиниць [4]. До основних закономірностей функціонування підприємств торгівлі за таких умов слід віднести:

якість, незворотність і спрямованість змін, що відбуваються в процесі досягнення цілей сталого розвитку. Цим сталий розвиток відрізняється від простого процесу функціонування, зміни або відтворення. Ґрунтуючись на сутності якості предметів і явищ, можливо зробити висновок, що для процесу сталого розвитку характерна зміна сукупності найважливіших і необхідних властивостей торгівельних підприємств, які характеризують їх цілісність і визначеність.

З якістю найтіснішим чином пов'язана структура підприємств торгівлі, яка характеризує розподіл і взаємодію в просторі елементів, предметів і явищ. До зміни якості і структури можуть призвести кількісні зміни. Таким чином, розглядаючи торгівельне підприємство як сукупність взаємозв'язаних і цілеспрямовано комбінованих елементів матеріально-технічної, економічної та соціальної природи, можна зробити висновок, що в процесі їх розвитку будуть змінюватися кількісні і структурні характеристики потенціалу підприємства. Внаслідок чого, за певних умов станеться і якісне перетворення сектору торгівлі;

кооперацію всіх видів потенціалів підприємств торгівлі з формуванням нового співвідношення факторів і джерел сталого розвитку, цілей і пріоритетів формування вектору нового трансформаційного потенціалу на чолі з фінансовим капіталом;

наявність процесу виникнення і вирішення протиріч як основного джерела сталого розвитку. Відповідно до принципів матеріалістичної діалектики до таких суперечностей можна віднести: протиріччя між постійно змінюваних кількістю і колишнім якістю, старим і новим, прагненням до порядку і хаосу, цілями функціонування сектору торгівлі і цілями його компонентів, прагненням до встановлення стійкого стану і засобами його досягнення, між процесами функціонування та розвитку, функціонуванням та структурою. При цьому кількісні зміни обумовлені в першу чергу протиріччями з зовнішнім середовищем, якісні протиріччями всередині підприємства;

ускладнення напрямів діяльності підприємств торгівлі і збільшення її внутрішнього розмаїття в разі успішного розвитку. Якщо ж таке внутрішня різноманітність є адекватним зовнішнім, то результатом розвитку є підвищення властивості виживаності підприємства, його здатність чинити опір руйнівній дії зовнішнього середовища. Таким чином, сталий розвиток є необхідною формою функціонування підприємства торгівлі, поза яким воно перестає існувати;

випадковість, невизначеність і нелінійність розвитку, які передбачають обов'язковість виникнення тимчасових нестійких станів внаслідок відкритості і неврівноваженості підприємства торгівлі.

торгівля сталий розвиток