Роль торгівлі в забезпечені реалізації цілей сталого розвитку

Дослідження сучасних тенденцій розвитку торгівлі та її ролі в забезпечені реалізації цілей сталого розвитку, визначення стимулюючих і стримуючих факторів розвитку торгівлі. Визначення закономірностей та принципів функціонуванням підприємств торгівлі.

Рубрика Маркетинг, реклама и торговля
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 12.12.2023
Размер файла 31,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль торгівлі в забезпечені реалізації цілей сталого розвитку

Школенко О.Б., Кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри економіки та бізнес-технологій, Національний авіаційний університет

Терещенко Е.Ю., Кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри економіки та фінансів підприємств, Державний торговельно-економічний університет

Стояненко І.В., Кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри економіки та фінансів підприємств, Державний торговельно-економічний університет

У статті проведено дослідження сучасних тенденцій розвитку торгівлі, визначені стимулюючі і стримуючі фактори розвитку торгівлі. Науково обґрунтовано значущість торгівлі в забезпеченні досягнення цілей сталого розвитку. Обґрунтування ролі та значення торгівлі в забезпечені досягнення цілей сталого розвитку дозволили визначити закономірності та принципи функціонуванням підприємств торгівлі, як її основних структурних бізнес-одиниць. Визначено низку стимулюючих та стримуючих чинників, що забезпечують позитивну динаміку розвитку торгівлі. Відповідно до цілей сталого розвитку наведена характеристика ролі та значення торгівлі в їх забезпечені. Окреслені основні закономірності та принципи розвитку підприємств торгівлі задля забезпечення досягнення цілей сталого розвитку. Доведено необхідність розробки інтегрованої стратегії розвитку торгівля, яка базується на розширення торгівлі за рахунок збільшення доступу до ринків, диверсифікації і формуванні ефективного інституціонального середовища.

Ключові слова: торгівля; сталий розвиток; чинники розвитку торгівлі; закономірності і принципи функціонування підприємств торгівлі.

The role of trade in ensuring the implementation of the goals of sustainable development

Oksana Shkolenko Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economics and Business Technology, National Aviation University, Kyiv, Ukraine

Eleonora Tereshchenko Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economics and Business Finance, State University of Trade and Economics, Kyiv, Ukraine

Iryna Stoianenko Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economics and Business Finance, State University of Trade and Economics, Kyiv, Ukraine

The article researches modern trends in the development of trade, identifies stimulating and restraining factors of trade development. The significance of trade in ensuring the achievement of the goals of sustainable development is scientifically substantiated. It has been scientifically substantiated and proven that the realization of the goals of sustainable development is possible if the state supports the following measures in the field of trade: inclusion of trade in national and sectoral development strategies; strengthening the system of multilateral trade; continued reduction of trade costs, including through full implementation of the WTO Agreement on the Simplification of Trade Procedures; strengthening the derivative potential and trade infrastructure; concentration on diversification of exports and added value; the use of flexible rules of origin of goods to increase the use of preferential schemes; ensuring the overcoming of obstacles of the negative impact of non-tariff regulation on the development of trade; achieving accessibility of e-commerce for all participants; implementation of support for micro, small and medium-sized enterprises to participate in international trade. The priority areas of promotion of trade development have been determined: technical assistance in the field of trade policy; development of infrastructure related to trade; support for private sector businesses in using their comparative advantages and trade regulation. Justification of the role and importance of trade in ensuring the achievement of the goals of sustainable development made it possible to determine the patterns and principles of the functioning of trade enterprises, as its main structural business units.A number of stimulating and restraining factors ensuring positive dynamics of trade development have been determined. In accordance with the goals of sustainable development, a description of the role and importance of trade in their achievement is given. Based on the definition of the role and importance of trade in the achievement of the goals of sustainable development, the scientific justification is provided and the main laws and principles of the functioning of trading enterprises are outlined. The expediency and necessity of developing an integrated strategy for the development of trade, which is based on the expansion of trade due to increased access to markets, diversification and the formation of an effective institutional environment, has been proven. Key words: trade; sustainable development; factors of trade development; regularities and principles of functioning of trade enterprises.

Вступ

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. У 2015 році країни-члени ООН схвалили Порядок денний в галузі сталого розвитку на період до 2030 року і взяли на себе зобов'язання по досягненню 17 Цілей сталого розвитку. До 2030 року країни націлені повністю вирішити питання, які пов'язані з голодом і з усіма формами недоїдання, подвоїти продуктивність сільського господарства і доходи дрібних виробників продовольства. Крім того, планується забезпечити створення стійких систем виробництва продуктів харчування і впровадити методи ведення сільського господарства, які дозволяють, зокрема, підвищити продуктивність, збільшити обсяги виробництва, зміцнити здатність адаптуватися до зміни клімату [7].

У процесі досягнення Цілей сталого розвитку торгівлі відводиться значуща роль. Саме торгівля дає можливість отримати країнам доступу до нових ринків і нових інвестицій, що сприяє їх економічному зростанню, підвищенню рівня життя і сталому розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор. Питанням розвитку торгівлі та ринку присвятили роботи багато авторів: І. Мельник [3], Т. Васильців [1], І. Ткачук [1], С. Рудик [1], Н. Педченко [4], Л. Шимановська-Діанич [4], C. Кулицький [2] та тощо. Роботи науковців висвітлюють еволюцію торгових форматів, особливості оптової та роздрібної торгівлі, тенденції та перспективи подальшого розвитку торгівельної галузі. Багато матеріалу присвячено аналізу сучасного стану торгівельних підприємств, сценаріям його подальшого розвитку. Однак, недостатньо уваги приділяється дослідженню ролі торгівля, як стійкої і стабільної платформи в досягненні цілей сталого розвитку країни.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою статі є дослідження сучасних тенденцій розвитку торгівлі та обґрунтування її значущості в забезпечені досягнення цілей сталого розвитку.

Виклад основного матеріалу дослідження

За останній час в політичній і соціально-економічній системі України відбулися значні зміни, і одним з найбільш актуальних питань залишається вирішення проблем соціально-демографічного, економічного та екологічного характеру та вибір майбутнього шляху розвитку економіки країни з урахуванням національних пріоритетів. Одним з векторів в даному напрямку можуть служити Цілі сталого розвитку ООН, які вступили в силу з 1 січня 2016 року. Нові поставлені цілі сталого розвитку, представляють комплексний універсальний звід цілей та індикаторів до 2030 року, які включають в себе 17 цілей, 169 завдань і 230 індикаторів, спрямованих на підвищення якості життя громадян, соціально-економічний розвиток і екологічну стійкість держав, скориговані з урахуванням світового розвитку всіх держав [6].

Формування ефективної товаропровідної системи, що відповідає вимогам інноваційного сценарію розвитку економіки і сприяє її модернізації, забезпечує ефективну дистрибуцію для виробників (широкий географічний обхват, велика пропускна здатність, низькі питомі витрати системи) і ефективне задоволення потреб населення (фізична і цінова доступність товарів, висока якість товарів і послуг) є стратегічним вектором сталого розвитку [3, с.5].

Сектор торгівлі, як правило, є кінцевою ланкою будь-якого виробничого ланцюжка, а відповідно саме від широти і різноманітності каналів, а також рівня їх розвитку залежать ефективність, обсяги та швидкість з якими товари досягають свого споживача.

Домінування торгівлі в господарських ланцюжках, у всьому циклі руху товарів, починаючи з їх виробництва та аж до продажу кінцевому споживачеві, багато в чому є спадщиною переважно торгово-посередницької моделі ринкової економіки (торгового капіталізму), яка склалася в Україні ще на самому початку реформ в першій половині 1990-х років. Це відбулося внаслідок «шокової терапії» схлопування виробництва призвело до тотального навалу імпорту, до редукування економічної активності і встановлення панування відносин за типом «купи-продай» [9]. Ні почалося відродження вітчизняного виробництва після кризи 1998 року (в результаті кратної девальвації гривні), ні перехід до все більшої активної підтримки внутрішнього сільгоспвиробника в 2000-ті роки не змогли переламати ситуацію: В сучасній економічній історії України в усіх випадках головним бенефіціаром продовжувала залишатися торгівля [1, с.54].

Ключовим питанням, у цьому зв'язку, є справедливий перерозподіл прибутку між виробником і торговцем, створення вертикально інтегрованих виробничо-торговельних компаній і холдингів, а також каналізування торгового прибутку на виробничі інвестиції.

Ринкова економіка неможлива без торгівлі. Однак торгівля важливий, але не головний її елемент. Гіпертрофованість масштабів торгівлі ознака нездорової економіки. У сформованих умовах торгівля виступає скоріше гальмом розвитку, що не може залишатися без уваги державних органів, відповідальних за економічну політику і економічне регулювання. Однак метою має стати не боротьба з комерцією, а грамотне використання торгового капіталу як у вигляді наявної інфраструктури, так і фінансового капіталу для модернізації і розширення внутрішнього виробництва [5].

На результативність функціонування сфери торгівлі безпосередньо впливають чинники, що стимулюють або стримують позитивну динаміку її розвитку. До стимулюючих чинників слід віднести:

зростання купівельної спроможності домогосподарств;

помірна цінова динаміка на споживчому ринку;

зростання обсягів переказів фізичних осіб у іноземній валюті із-за меж України;

суттєве зростання споживчих настроїв домогосподарств;

збільшення обсягів споживчого імпорту непродовольчих товарів.

Що, стосується чинників негативного впливу, то розвиток оптової торгівлі стримується низьким попитом з боку окремих промислових виробників та незначними обсягами кредитування галузі.

Слід зазначити, що ризиками стримування зростання торгівлі залишається зменшення фінансових можливостей підприємств реального сектору економіки через погіршення зовнішньої кон'юнктури, посилення інфляційних та девальваційних тенденцій.

Таким чином, стимулюючи якісний розвиток сектора, держава може сприяти створенню необхідних умов для просування товарів різних галузей, що позитивно позначиться на економіці країни в цілому.

Розвиток сектору торгівлі та його основних бізнес-одиниць, проведення торгівельних реформ відіграє важливу роль у забезпеченні цілей сталого розвитку.

Проведення торгових реформ, які впливають на зростання і розвиток країн, і продовжують розвивати стійкі і справедливі торговельні відносини в усьому світі, відіграє важливу роль в забезпеченні цілей сталого розвитку [10].

Реалізації цілей сталого розвитку можливо за умови сприяння державної політики передбачає здійснення наступних заходів в сфері торгівлі [11]:

включення торгівлі в національні та галузеві стратегії розвитку;

зміцнення системи багатосторонньої торгівлі для того, щоб вона могла продовжувати підтримувати всебічне зростання економіки, створювати нові робочі місця, сприяла скорочення масштабів бідності;

продовження скорочення торгових витрат, в тому числі шляхом повного здійснення Угоди СОТ щодо спрощення процедур торгівлі;

зміцнення похідного потенціалу та торговельної інфраструктури, пов'язаної з торгівлею, в країнах, що розвиваються і найменш розвинених країнах;

концентрація на диверсифікація експорту та доданої вартості;

використання гнучких правил походження товарів для збільшення застосування преференційних схем;

забезпечення подолання перешкод негативного впливу нетарифного регулювання на розвиток торгівлі;

досягнення доступності електронної торгівлі для всіх учасників;

здійснення підтримки мікро-, малих і середніх підприємств для участі в міжнародній торгівлі.

Сприяння торгівлі являє собою будь-яку форму допомоги, спеціально спрямовану на підвищення торгового потенціалу бенефіціарів. Воно, зокрема, націлене на усунення перешкод на стороні поставки, таких як фізичні, людські та організаційні бар'єри, але може також бути спрямовано на інші пріоритети пов'язаного з торгівлею розвитку [2, с.41].

Таким чином, узагальнюючи вищевикладене, сприяння розвитку торгівлі повинно здійснюється за наступними напрямами:

технічна допомога в області торгової політики і правил, яка передбачає розробку торгових стратегій, ведення переговорів за торговими угодами і здійсненню їх результатів;

розвиток інфраструктури, яка пов'язана з торгівлею, а саме: будівництво доріг, портів і телекомунікаційних мереж для підключення внутрішніх ринків до світової економіки;

підтримка торгівельних підприємств приватного сектора в використанні їх порівняльних переваг і диверсифікація його експорту;

торгівельне регулювання, а саме: надання допомоги країнам, які розвиваються в покритті витрат, пов'язаних з лібералізацією торгівлі, таких як втрата тарифних доходів, зменшення преференцій або погіршення умов торгівлі.

В таблиці 1 відповідно до цілей сталого розвитку наведена характеристика ролі та значення торгівлі в їх забезпечені.

Сфера діяльності торгівлі зачіпає всі цілі у сфері сталого розвитку. Наприклад, ЦСР №2 «Ліквідація голоду» торговельні бар'єри призвели до того, що тільки 5% основних продовольчих продуктів країн Африки виробляються на самому континенті, який має потенціал самостійно забезпечити продовольчу безпеку. Торгівля також може сприяти досягненню тендерної рівності (ЦСР № 5) шляхом створення економічних можливостей і впровадження інновацій (ЦСР №9).

Враховуючи роль та значення торгівлі в забезпечені досягнення цілей сталого розвитку вважається за доцільне визначити закономірності управління функціонуванням підприємств торгівлі як її основних структурних бізнес-одиниць [4]. До основних закономірностей функціонування підприємств торгівлі за таких умов слід віднести:

якість, незворотність і спрямованість змін, що відбуваються в процесі досягнення цілей сталого розвитку. Цим сталий розвиток відрізняється від простого процесу функціонування, зміни або відтворення. Ґрунтуючись на сутності якості предметів і явищ, можливо зробити висновок, що для процесу сталого розвитку характерна зміна сукупності найважливіших і необхідних властивостей торгівельних підприємств, які характеризують їх цілісність і визначеність.

З якістю найтіснішим чином пов'язана структура підприємств торгівлі, яка характеризує розподіл і взаємодію в просторі елементів, предметів і явищ. До зміни якості і структури можуть призвести кількісні зміни. Таким чином, розглядаючи торгівельне підприємство як сукупність взаємозв'язаних і цілеспрямовано комбінованих елементів матеріально-технічної, економічної та соціальної природи, можна зробити висновок, що в процесі їх розвитку будуть змінюватися кількісні і структурні характеристики потенціалу підприємства. Внаслідок чого, за певних умов станеться і якісне перетворення сектору торгівлі;

кооперацію всіх видів потенціалів підприємств торгівлі з формуванням нового співвідношення факторів і джерел сталого розвитку, цілей і пріоритетів формування вектору нового трансформаційного потенціалу на чолі з фінансовим капіталом;

наявність процесу виникнення і вирішення протиріч як основного джерела сталого розвитку. Відповідно до принципів матеріалістичної діалектики до таких суперечностей можна віднести: протиріччя між постійно змінюваних кількістю і колишнім якістю, старим і новим, прагненням до порядку і хаосу, цілями функціонування сектору торгівлі і цілями його компонентів, прагненням до встановлення стійкого стану і засобами його досягнення, між процесами функціонування та розвитку, функціонуванням та структурою. При цьому кількісні зміни обумовлені в першу чергу протиріччями з зовнішнім середовищем, якісні протиріччями всередині підприємства;

ускладнення напрямів діяльності підприємств торгівлі і збільшення її внутрішнього розмаїття в разі успішного розвитку. Якщо ж таке внутрішня різноманітність є адекватним зовнішнім, то результатом розвитку є підвищення властивості виживаності підприємства, його здатність чинити опір руйнівній дії зовнішнього середовища. Таким чином, сталий розвиток є необхідною формою функціонування підприємства торгівлі, поза яким воно перестає існувати;

випадковість, невизначеність і нелінійність розвитку, які передбачають обов'язковість виникнення тимчасових нестійких станів внаслідок відкритості і неврівноваженості підприємства торгівлі.

торгівля сталий розвиток

Таблиця 1

Роль та значення торгівлі в забезпечені цілей сталого розвитку

Цілі сталого розвитку (ЦСР)

Характеристика внеску торгівлі

ЦСР № 1 «Ліквідація бідності»

Ефективно сплановані ініціативи в області торгової політики можуть позитивно вплинути на зниження бідності в світі. Відкрита торгівля дозволяє підвищити рівень життя за рахунок збільшення продуктивності праці, посилення конкуренції і забезпечення більш широкого вибору для споживачів і встановлення кращих цін на ринку.

ЦСР №2 «Ліквідація голоду»

Скасування субсидій, які викликають спотворення на ринках сільського господарства, призведе до більш справедливого ринку, допомагаючи тим самим фермерам і сприяючи забезпеченню продовольчої безпеки.

ЦСР №3 «Міцне здоров'я і благополуччя»

Важлива поправка до Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності дозволяє полегшити країнам, що розвиваються безпечний юридичний шлях до доступних лікарських засобів

ЦСР №5 «Гендерна рівність»

Завдяки розвитку багатосторонній торгівлі, створення нових робочих місць та економічному зростанню, можливості працевлаштування для жінок значно збільшилися. Нові робочі місця в експортних секторах дозволяють отримувати більш високу заробітну плату, що є важливим для жінок в країнах, особливо в країнах що розвиваються.

ЦСР № 8 «Гідна праця і економічне зростання»

Ініціатива СОТ «Допомога в цілях розвитку торгівлі» може мати велике значення, доповнюючи національні зусилля по створенню торгового потенціалу.

ЦСР №9 «Індустріалізація, інновації та інфраструктура»

Динамічне зростання торгівлі відбувається завдяки посиленню конкуренції і передачі технологій, знань і інновацій. Відкриті ринки є ключовим сегментом в здійсненні торгівлі та інвестиційної діяльності між країнами, що розвиваються і розвиненими країнами. Відкритість ринків дозволяє здійснювати передачу технологій, які є результатом індустріалізації і розвитку

ЦСР №10 «Зменшення соціальної нерівності»

Правила СОТ дозволяють зменшити вплив існуючого рівня нерівності між членами організації за допомогою закріплення принципу про надання спеціального і диференціального режиму країнам, що розвиваються. Це дозволяє використовувати гнучкість норм СОТ, щоб врахувати обмежені економічні можливості країн, що розвиваються і найменш розвинених.

ЦСР №14 «Збереження морських екосистем»

СОТ відіграє важливу роль у підтримці глобальних, регіональних і національних зусиль щодо поліпшення екосистем океану. Рішення про субсидії в рибальстві, прийняте членами СОТ в грудні 2017 року, є кроком вперед в багатосторонніх зусиллях по виконанню цього цільової завдання. Це завдання зобов'язує країни заборонити субсидії, які сприяють перевиробництва і надмірного вилову риби, а також усунути субсидії, які сприяють незаконному і нерегульованим рибному промислу. При цьому передбачається надання спеціального і диференційованого режиму для країн, що розвиваються і найменш розвинених країн.

ЦСР № 17 «Партнерство в інтересах сталого розвитку»

Для реалізації ЦСР №17 країнам необхідно взаємодіяти з метою забезпечення універсальної, заснованої на правилах, відкритої, недискримінаційної і справедливої багатосторонньої торгової системи. Необхідно збільшити експорт товарів і послуг країн, що розвиваються і подвоїти частку експорту найменш розвинених країн, а також здійснювати безмитний і вільний від квот доступ до ринків для найменш розвинених країн з прозорими і простими правилами походження для товарів, що експортуються.

Джерело: складено авторами

У зв'язку з цим, процес розвитку не тотожний еволюції, тому що передбачає зміну періодів поступального руху, для якого характерне збереження стійкості, періодами нестабільності. Внаслідок цього досягнення сталого розвитку здійснюється безперервно дискретно, шляхом проходження через кризові ситуації. При вичерпанні можливості адаптивного сталого розвитку (резерву поступальної модифікації) лінійний рух припиняється, підприємство проходить критичну точку і вступає в стан нестійкості.

Стан нестійкості є новим імпульсом до розвитку підприємства. У даному процесі укладено суперечність процесу сталого розвитку та функціонування: для того щоб розвиватися, підприємство повинно функціонувати, і не може функціонувати, не розвиваючись. При цьому в еволюційний період процеси функціонування стримують розвиток, згладжуючи флуктуації:

альтернативність процесу розвитку. Допустивши в своєму функціонуванні накопичення протиріч, підприємство проходить через критичну точку (точку біфуркації), де відбувається «розщеплення» розвитку на безліч варіантів, реалізація яких залежить від всієї сукупності факторів, що визначають стан підприємства в даній точці. Розуміння даного механізму призводить до усвідомлення, з одного боку, альтернативності сталого розвитку, і з іншого, до певної програмованості майбутніх варіантів, можливості їх реалізації на певному просторово-часовому полі можливих рішень;

відмінність реакції структури і моделі функціонування підприємства на процеси розвитку в період поступального розвитку моделі функціонування більш пластичні, ніж структура самого підприємства, але їх зміна, наштовхується на жорсткість незмінною структури. У критичній точці структура, навпаки, змінюється дуже швидко, а функціонування відстає;

взаємозв'язок тактичного і перспективного рівнів розвитку. При цьому тактичний або оперативний рівень пов'язаний з реалізацією існуючого потенціалу підприємства, а перспективний визначає розвиток майбутнього потенціалу. Дані суперечливі процеси взаємопов'язані, оскільки лише функціонуючий на теперішній час потенціал може забезпечити створення потенціалу майбутнього за рахунок зниження споживання в сьогоденні;

стійкість форми майбутнього розвитку в процесі розвитку формується можливість появи не будь-якої комбінації властивостей і станів елементів, що утворюють підприємство в майбутньому, а тільки тієї, яка утворює певну стійку форму (її інваріант), що відображає його сутність. Тільки такий варіант може реально бути реалізованим в майбутньому.

Визначені закономірності, свідчать про те, що в процесі досягнення цілей сталого розвитку слід керуватися наступними принципами:

принцип цілеспрямованості. Досягнення сталого розвитку має конкретну спрямованість відповідно з поставленою метою, яка формує мотиви торгівельних бізнес-одиниць для його забезпечення;

принцип системності. Функціонування та розвиток торгівельних підприємств повинно бути орієнтоване на кінцевий результат, який виражає ступінь відповідності всіх кількісних і якісних параметрів сталого розвитку, що відповідають вимогам національного господарства і відображають ефективність механізму управління цим процесом;

принцип обов'язковості. Передбачає встановлення відповідальності торгівельних підприємств за відсутність планування їх діяльності задля забезпечення досягнення цілей сталого розвитку;

принцип стабільності. Означає незмінність чинного законодавства протягом певного періоду часу в процесі досягнення цілей сталого розвитку торгівельних підприємств;

принцип наукової обґрунтованості. Передбачає встановлення нормативних параметрів забезпечення цілей сталого розвитку, а також термінів їх досягнення на підставі реального стану техніко-технологічних, організаційно-комунікаційних і фінансово-економічних ресурсів;

принцип стимулювання. Розвиток торгівельних підприємств здійснюється на основі випереджаючого управлінського впливу і попередження різних суперечностей, що виникають всередині підприємства та при його взаємодії із зовнішнім середовищем;

принцип координації. Передбачає взаємодію різних рівнів управління розвитком торгівельним підприємством (державного і рівня підприємства) з чітким визначенням місця і ролі кожної ланки щодо його забезпечення для досягнення поставленої мети;

принцип рівномірного планомірного досягнення цілей сталого розвитку. Вказує на необхідність підтримки певних пропорцій між техніко-технологічним, організаційно-комунікаційним фінансово-економічним напрямам діяльності торгівельних підприємств. Присутність багатогранності і суперечливості процесу забезпечення досягнення цілей сталого розвитку передбачає складність формулювання цільових орієнтирів у функціонуванні торгівельних підприємств.

Тенденції розвитку торгівлі в Україні, визначення ролі та значення торгівлі в забезпечені досягнення цілей сталого розвитку, наукове обґрунтування закономірностей та принципів функціонування торгівельних підприємств роблять доцільним та необхідним розробку інтегрованої стратегії розвитку торгівлі [11].

Стратегія розвитку торгівлі уявляє подальшу її інтеграцію в глобальну економіку за допомогою трьох компонентів, а саме: розширення торгівлі за рахунок збільшення доступу до ринків, диверсифікація і формування ефективного інституціонального середовища торгівлі.

Доступ до ринків буде розширено за рахунок прийняття політики більш вільної торгівлі та посилення митного співробітництва, а також інтегрованого сприяння торгівлі з метою зниження торговельних витрат.

Для сприяння диверсифікації необхідним є формування сприятливого середовища, яке дозволить мобілізувати необхідне фінансування і встановити зв'язки з глобальними і регіональними ланцюжками створення доданої вартості.

Формування інституціонального середовища торгівлі передбачає посилення інститутів, що займаються питаннями торгівлі, за рахунок скоординованої галузевої політики, вироблення політики з урахуванням пріоритетів і на основі фактичних даних, а також у галузі ведення переговорів. інституціональне середовище торгівлі має найважливіше значення, тому що заснована на «почутті прихильності» країн та партнерів з розвитку і зміцненні взаємодії з приватним сектором та громадянським суспільством.

Висновки з цього дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Вагомою складовою в процесі досягнення цілей сталого розвитку, що останнім часом набуває все більшого значення, виступає торгівля. В ринковій економіці торгівля є найбільш розповсюдженою сферою підприємницької діяльності та сферою застосування праці.

Розвиток торгівлі через більш раціональне та ефективне використання ресурсів, збільшення обсягів виробництва, зростання доходів, зростання інвестицій призводить до економічного збільшення зайнятості населення, зростання; економічне зростання, за умови можливостей країни отримати користь з розвитку торгівлі, що, в свою чергу, залежить від інституційних і соціальних передумов як всередині країни, так і за її межами, призводить до розширення людських можливостей, більш справедливого розподілу доходів, гарантії можливості майбутніх поколінь збільшувати свій добробут, збільшення повноправної участі людини в житті суспільства, а, отже, й до сталого людського розвитку; сталий людський розвиток, забезпечуючи гідне життя, процвітання та партнерство, дозволить забезпечити успіхи в досягненні цілей сталого розвитку

Це означає, що сьогодні сталість повинна досягатися при взаємопов'язаному вирішенні проблем мікроі макросередовища.

В останні десятиліття торгівля сприяла підвищенню темпів національного економічного зростання і розвитку та забезпечення населення широким спектром товарів і послуг. З урахуванням ролі торгівлі в рамках цілей сталого розвитку були поставлені конкретні завдання, пов'язані з торгівлею. Крім того, той факт, що ці завдання є невід'ємною складовою досягнення всіх цілей сталого розвитку, служить нагадуванням про те, що торгівля не є самоціллю. Торгівля та торгова політика повинні виступати в ролі каталізатора соціально-економічного та екологічно стійкого розвитку, сприяючи здійсненню зобов'язання по створенню економіки, орієнтованої на інтереси людей, яке сформульовано в Порядку денному на період до 2030 року [8].

Торговельна політика і торгові правила відображаючи доповнюють їх національні і регіональні стратегії, повинні бути орієнтовані на сприяння розвитку, з тим щоб скорочувати масштаби бідності, створювати робочі місця і/або забезпечувати механізми соціального захисту незахищених верств населення, а також сприяти сталому розвитку.

Бібліографічний список

1. Vasyltsiv, T., Tkachuk, I. & Rudyk, S. (2017). Priorytety innovatsiinoho rozvytku rozdribnykh torhovelnykh pidpryiemstv na vnutrishnomu rynku. [Priorities of innovative development of retail trade enterprises in the domestic market]. Stratehichni priorytety rozvytku vnutrishnoi torhivli Ukrainy na innovatsiinykh zasadakh: materialy Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii Strategic priorities for the development of Ukraine's internal trade on an innovative basis: materials of the International Scientific and Practical Conference. Lviv: LTEU. рр. 52-53. [in Ukrainian].

2. Kulytskyi, S. (2018). Zovnishnia torhivlia Ukrainy: stan, problemy y perspektyvy [Foreign trade of Ukraine: state, problems and prospects]. Ukraina: podii, fakty, komentari Ukraine: events, facts, comments, 10, 39-52 [in Ukrainian].

3. Melnyk, I. M. (2018). Suchasni tendentsii funktsionuvannia sfery tovarnoho obihu v Ukraini [Modern trends in the functioning of the sphere of commodity circulation in Ukraine]. Pidpryiemnytstvo i torhivlia Entrepreneurship and trade, 23, 104-110. DOI: https://doi.org/10.36477/2522-1256-2018-23-18. [in Ukrainian].

4. Pedchenko, N. & Shymanovska-Dianych, L. (2019). Pidkhody do otsinky efektyvnosti ta rezultatyvnosti diialnosti torhovelnoho pidpryiemstva: suchasnyi pohliad [Approaches to the evaluation of the efficiency and effectiveness of the activity of a trading enterprise: a modern view]. Sotsialno-ekonomichni problemy suchasnoho periodu Ukrainy Socio-economic problems of the modern period of Ukraine, 1 (135), 71-77. Retrieved from http:// ird.gov.ua/sep/sep20191(135)/sep20191(135)_071_Shymanovska-DianychL,PedchenkoN.pdf [in Ukrainian].

5. Osnovni pokaznyky zovnishnoi torhivli Ukrainy. [Main indicators of Ukraine's foreign trade] UCAB: vebsait UCAB: websait. Retrieved from https://ucab.ua/ua/doing_agribusiness/zovnishni_rinki/osnovni_pokazniki_ zovnishnoi_torgivli_ukraini [in Ukrainian].

6. Our Common Future: Report of the World Commission on Environment and Development.

Sustainabledevelopment: websait. Retrieved from https://sustainabledevelopment.un.org/content/documents/5987our-common-future.pdf.

7. Maibutnie, yakoho my prahnemo. Pidsumkovyi dokument Konferentsii OON zi staloho rozvytku [The Future We Seek: Outcome Document of the United Nations Conference on Sustainable Development]. Sustainabledevelopment: websait. Retrieved from https://sustainabledevelopment.un.org/content/documents/733FutureWeWant.pdf.

8. Sustainable Development Goal. The Sustainable Development Goals Report (2018). United Nations New York, 2018. Sustainable Development Goal indicators website. Retrieved from https://unstats.un.org/sdgs/files/ report/2018/thesustainabledevelopmentgoalsreport2018-en.pdf

9. The road to a decent life by 2030: Eradicating poverty, Transforming All lives and the Protecting planet Synthesis Report of the Secretary-General On the Post-2015 Agenda. (December 2014). New York. United Nations websait. Retrieved from https://www.un.org/disabilities/documents/reports/SG_Synthesis_Report_Road_ to_Dignity_by_2030.pdf.

10. UNCTAD Second Geneva Dialogue explores links between international trade talks and post-2015 development goals (04 April 2014). UNCTAD websait. Retrieved from https://unctad.org/news/unctad-second-geneva-dialogueexplores-links-between-international-trade-talks-and-post-2015.

11. UNCTAD trade and development report. UNCTAD websait. Retrieved from https://unctad.org/system/files/ official-document/tdr2022_en.pdf.

12. The World Bank. www.worldbank.org. Retrieved from https://databank.worldbank.org/.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Дослідження стану розвитку електронної торгівлі за допомогою визначення країн Європи з найнижчим доступом до Інтернету. Визначення обсягів збуту в роздрібній електронній торгівлі у світі та товарообігу. Співставлення традиційної та електронної торгівлі.

    статья [15,6 K], добавлен 11.10.2017

  • Поняття, форми та методи здійснення зовнішньої торгівлі, визначення та оцінка її впливу на результати економічного розвитку країни. Методи регулювання зовнішньої торгівлі, аналіз її сучасного стану в Україні. Оцінка зовнішньоекономічної безпеки країни.

    курсовая работа [605,0 K], добавлен 19.04.2011

  • Особливості розвитку роздрібної торгівлі в Україні. Порівняння її стану розвитку з рівнем роздрібної торгівлі розвинених країн. Розвиток іноземних торгових мереж в Україні. Зміна форматних пріоритетів споживачів та тенденції подальшого розвитку.

    реферат [50,9 K], добавлен 21.09.2009

  • Основні фактори територіального розвитку торгівлі в Придніпровському економічному районі. Економіко-географічне положення регіону відносно зовнішніх та внутрішніх кордонів країни. Фактори, пов’язані із сезонними коливаннями роздрібного товарообороту.

    реферат [86,3 K], добавлен 07.03.2013

  • Поняття, критерії оцінки та основні види зовнішньої торгівлі, а також аналіз тенденцій і суперечностей її розвитку в Україні. Характеристика рівнів регулювання торгових відносин, у тому числі державного. Принципи, стан сучасної торгової політики України.

    курсовая работа [62,6 K], добавлен 15.02.2010

  • Організаційно-правові форми підприємств оптової торгівлі. Загальна характеристика діяльності підприємств оптової торгівлі. Саморегулювання процесів поставки товарів. Організація оптової закупівлі та продажу товарів. Послуги підприємств оптової торгівлі.

    реферат [132,0 K], добавлен 26.08.2013

  • Канали розподілу товарів. Форми організації оптової торгівлі. Форми підприємств роздрібної торгівлі. Рішення в системі збутової логістики. Порівняльний аналіз характеристик оптових посередників різних типів. Класифікація підприємств роздрібної торгівлі.

    лекция [28,8 K], добавлен 25.04.2007

  • Проблеми функціонування ринку електронної комерції в Україні. Коротка характеристика основних переваг та недоліків Інтернет-магазинів. Динаміка роздрібного товарообороту та торгівлі. Основні тенденції та перспективи розвитку продажу товарів в мережі.

    статья [355,0 K], добавлен 28.10.2013

  • Суть, завдання інноваційного розвитку торгівлі в умовах ринкової економіки. Коротка характеристика суб’єкта господарсько-торговельної діяльності супермаркета "Вопак". Передумови, стан і проблеми впровадження прогресивних технологій в торговельній системі.

    курсовая работа [61,1 K], добавлен 06.12.2014

  • Характеристика основних видів, типів і форматів роздрібних торгівців. Характеристика продовольчих магазинів. Спеціалізація та принци організації торгівлі. Дослідження діяльності мережі супермаркетів "Сільпо", напрями вдосконалення організації торгівлі.

    курсовая работа [1,5 M], добавлен 29.12.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.