Дослідження digital маркетингу як методу просування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Сучасний маркетинг вимагає набагато більшого, ніж просто створити хороший товар, призначити на нього конкурентоспроможні ціни і забезпечити його доступність для цільових споживачів. Фірми повинні ще здійснювати комунікацію, зв'язок зі своїми замовниками та іншим оточенням, впливати на них в потрібному для фірми напрямку. Ось тоді перераховані вище елементи все разом становитимуть комплекс маркетингу (4 «пі»): ціна, товар, розподіл і просування.

У цьому плані поняття «маркетингові комунікації» і «методи просування» продукту є ідентичними поняттями, хоча в літературі іноді одні і ті ж конкретні методи просування продукту (наприклад, прямий маркетинг) по-різному включені в поняття «просування продукту» і «маркетингові комунікації».

Сучасні організації використовують складні комунікаційні системи для підтримки контактів з посередниками, клієнтами, з різними громадськими, державними організаціями та структурами. При цьому в змісті комунікацій не повинно бути нічого випадкового. При проведенні процесу маркетингових комунікацій повинна бути складена чітка програма у відповідності зі стратегією фірми, планам маркетингу і його цілями.

Маркетингові комунікації - це теж комплекс певних елементів, які повинні гармонійно поєднуватися між собою і посилювати кінцевий ефект у вигляді досягнення цілей маркетингу. Комплекс маркетингових комунікацій покликаний сформувати попит і стимулювати збут, підсумком чого має стати підвищення ефективності та прибутковості підприємства.

Крім вищенаведеної значущості маркетингових комунікацій, актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що маркетингові комунікації пов'язують всю діяльність з управління маркетингом в єдине ціле, забезпечуючи при цьому ефективне використання всіх 4-х «пі». Сьогодні підприємства вже не стоять перед вибором: займатися ним маркетинговими комунікаціями чи ні. Проблема в постановці правильних цілей, виборі засобів і методів, що забезпечують реальний ефект.

Сучасний стан ринку характеризується підвищенням значимості та цінності інформації. Зі збільшенням ролі інформації як в розвитку суспільства в цілому, так і в економічній сфері, зокрема, підвищується значимість ефективного управління комунікаційними процесами - передачі інформації від джерела до одержувача з мінімальними втратами.

Збільшуються темпи зростання інформатизації суспільства, споживачеві стає доступним все більший обсяг інформації. Підприємства, однак, не можуть збільшувати обсяги своїх комунікацій пропорційно збільшенню обсягу інформації, доступної споживачеві.

У цих умовах значення комунікаційної політики фірми зростає, а питання ефективності використання потенціалу комунікаційного інструментарію стає найбільш актуальним

Розділ 1. Теоретичні аспекти дослідження digital маркетингу як методу просування

1.1 Поняття і функції просування в комерційній сфері

Просування (англ. «Promotion») являє собою реалізацію четвертого елемента маркетингу і лежить в основі комунікаційної політики комерційних організацій.

Комунікаційна політика передбачає вирішення завдань, пов'язаних з тим, як, через кого і якими способами просувати товар на ринку. У маркетингу, комунікаційна політика, спрямована на отримання прибутку через вплив на формування суб'єктивного сприйняття товару покупцями на відміну від інших елементів комплексу маркетингу, об'єктивно впливають на поведінку покупателя. [1]

Просування - це будь-яка форма інформування споживачів про товари послуги та діяльності підприємства.

Просування - це заходи, спрямовані на підвищення ефективності продажів через комунікативний вплив на різні цільові групи: персонал, споживачів і партнерів. [2]

Просування має на основні дві мети:

· активацію споживчого попиту

· підтримання сприятливого відношення до компанії.

Розглянемо основні завдання просування: [3]

· збільшення обсягу продажів;

· збільшення первинних покупок;

· збільшення повторних покупок;

· збільшення лояльності до продукту, послуги або компанії;

· створення інтересу до бренду;

· створення впізнаваності бренду;

Просування в комерційній сфері виконує ряд різних функцій, розглянемо їх більш детально.

По-перше, інформування цільової аудиторії про товар і його споживчих характеристиках. Конкурентні переваги товару і будь-які пов'язані з ним інновації безглузді, поки про них не дізнається споживач. Донести цю інформацію до споживача - важлива функція просування.

По-друге, формування образу престижності, низьких цін і інновацій. Тут, мова йде про формування у споживачів такого уявлення про товар (образа), яке часто перевершує його реальна споживча зміст, виділяючи товар із загального ряду.

По-третє, підтримка популярності товарів і послуг. Регулярне інформування споживача про важливість і необхідність в їх житті пропонованого товару.

Четверта функція - зміна стереотипів сприйняття товару. Не завжди стереотипи сприйняття товару або послуг відповідають очікуванням виробника або продавця. Змінити негативну тенденцію можна допомогою методів просування.

П'ята функція - стимулювання учасників системи збуту. Постачальники з непрямими каналами збуту здійснюють продажу не споживачам, а посередникам. Тоді як незалежні посередники орієнтуються на кінцевий попит, а не на постачальників. Кращий спосіб змусити посередників збільшити закупівлі - стимулювати кінцевий попит через просування.

Просування більш дорогих товарів, є шостою функцією просування. Ціна товару перестає бути вирішальним фактором при прийнятті рішення про покупку тоді, коли товар набуває в сприйнятті споживачів нове унікальне якість. За допомогою методів просування споживачам пояснюється, що, незважаючи на високу ціну, той чи інший продукт або послуга має унікальні характеристики і не має аналогів.

Сьома функція - сприятлива інформація про підприємство. Використання різних засобів і методів зв'язків з громадськістю для поширення сприятливої інформації про компанію, товари або послуги і формування лояльної цільової аудиторії.

Структура просування - це загальна і конкретна комунікаційна програма фірми, що складається з реклами, зв'язків з громадськістю, персональних продажів і стимулювання збуту.

1.2 Характеристика видів комунікації

Зараз все газети рясніють заголовками, які рекламують продукцію різних фірм; проводяться різні види некомерційних заходів з метою створення іміджу фірми; телебачення і радіо набридливо рекламують товари. Але, незважаючи на все це, висновок можна зробити поки один: комунікаційна політика в країні організована все ще слабо.

Комунікаційна політика включає наступні напрямки діяльності:

1) рекламу, інші засоби стимулювання продажів;

2) зв'язки з громадськістю {public relations),

3) прямі, особисті або персональні продажі;

4) організацію участі у виставках і ярмарках (в тому числі і в міні-виставках, експозицій в місцях продажу);

5) директ-маркетинг;

6) подарунки;

7) багаторівневий або мережевий маркетинг;

8) купони, знижки;

9) товарний знак;

10) фірмовий стиль;

11) упаковку;

12) формування особистих відносин між виробниками і споживачами;

13) роботу із засобами масової інформації;

14) формування образу фірми або товару в мережі Інтернет;

15) презентації;

16) сервісну політику;

17) торгові презентації;

18) ярмарки;

19) демонстрації;

20) каталоги;

21) торгово-рекламну літературу;

22) рекламно-інформаційні добірки для преси;

23) плакати;

24) конкурси;

25) премії;

26) купони і залікові талони;

27) зовнішнє оформлення товару (оформлення цінників, форма і колір упаковки, манери і одяг продавця).

Комунікаційні програми розробляються спеціально для кожного цільового сегмента, ринкової ніші і навіть окремих клієнтів.

Реклама (і її різні види) займають особливе місце в комунікаційній політиці. Вона покликана вирішувати найбільш складну і важко реалізовується в маркетинговій діяльності завдання - формувати і стимулювати попит.

Питанням розвитку і здійснення рекламних кампаній надається велике значення - в розвинених країнах реклама перетворилася в спеціалізовану галузь економіки.

Треба віддавати собі звіт в тому, що система комунікацій дуже складна, а система комунікацій фірми на ринку подвійно складна. На рис. 1.1 представлена спрощена система комунікацій фірми на ринку. Від фірми до споживачів спрямовані різні способи впливу у вигляді реклами, стимулювання продажів, прямі продажі, товарного знака тощо

Працюючи з посередниками, фірма отримує інформацію від посередників або від споживачів, які користуються товаром, аналізує зворотний інформаційний потік у вигляді поголоски, пропозицій і претензій (якщо вони є).



Рис. 1.1

Важливим питанням є визначення контактних аудиторій фірми. На (рис. 1.1) представлений приблизний перелік типів контактних аудиторій - ті групи людей, на які і за допомогою яких відбувається інформаційний вплив на споживачів.

Маркетолог, представник фірми (його іноді називають комунікатором), усвідомлюючи всю складність роботи в системі маркетингових комунікацій для отримання бажаних результатів повинен зробити ряд дій:

1) виявити свою цільову контактну аудиторію;

2) визначити бажану відповідну реакцію;

3) вибрати тип звернення;

4) вибрати засоби поширення інформації;

5) виділити властивості, що характеризують фірму як джерело звернення;

6) обґрунтувати тип позиціонування;

7) зібрати інформацію, що надходить каналами зворотного зв'язку про стан своєї фірми на ринок і про конкурентів.

На базі цієї інформації вдається скласти карту позиціонування товарів на ринку.

Виявлення цільової контактної аудиторії полягає у визначенні відповідних груп людей:

1) потенційні покупці товарів фірми;

2) нинішні користувачі її товарів;

3) особи, які приймають рішення щодо покупок або впливають на їх прийняття.

Аудиторія може складатися з окремих осіб; груп осіб; конкретних контактних аудиторій; широкої публіки. Цільова контактна аудиторія надасть визначальний вплив на рішення про те, що сказати, як сказати, коли сказати, де сказати і від чийого імені сказати.

Головне завдання фірми в цій сфері - створення серед громадськості і перш за все серед активних і потенційних покупців привабливого іміджу, виграшного образу фірми, який викликав би довіру до самої фірми і всієї продукції, що випускається нею продукції.

Очевидно, що бажаної відповідної реакцією на вплив фірми на покупця буде акт здійснення покупки. Домогтися її можна за допомогою відстеження стану цільової аудиторії, оцінки її віддаленості від рішення купити товар. Стан купівельної готовності цільової аудиторії маркетологи оцінюють як обізнаність; знання; розташування і здійснення покупки.

Для оцінки стану цільової аудиторії необхідно встановити ступінь поінформованості цільової аудиторії про товар або організації. Аудиторія може бути цілком необізнаною знати тільки одну назву або знати щось ще, крім назви. Якщо велика частина цільової аудиторії виявляється необізнаної, завдання маркетолога - створити необхідну поінформованість, хоча б впізнаваність назви.

Цільова аудиторія може відчувати прихильність до товару, але не віддавати йому переваги перед іншими. В цьому випадку слід сформувати споживчу перевагу (розхвалювати якість товару, його ціннісну значимість, робочі характеристики та інші властивості).

Визначення бажаної відповідної реакції покупця здійснюється на основі знань (обізнаності) про товар, його якісні характеристики, фірмі та ін., Вироблення емоцій (розташування, перевагу, переконаність) і поведінкового прояву (здійснення покупки). Завданням маркетолога буде визначення, на якому етапі перебуває основна маса споживачів, і розробка комунікаційної компанії, яка підштовхне покупців до наступного етапу.

Важливим питанням в процесі комунікації фірми з потенційними споживачами є вибір способу звернення до одержувача. Він повинен привернути увагу, утримати інтерес, збудити бажання і спонукати вчинити дію - купити товар. Створення звертання припускає рішення трьох завдань: що сказати (зміст), як це сказати логічно (структура) і як виразити зміст у виді символів (форма). При складанні звернення маркетологу необхідно продумати притягальний мотив або тему, що викликають бажану відповідну реакцію. Існують три типи мотивів:

1) раціональні мотиви співвідносяться з особистою вигодою аудиторії. З їх допомогою показують, що товар забезпечить обіцяні вигоди;

2) емоційні мотиви прагнуть розбудити якесь негативне чи позитивне почуття, що послужить обґрунтуванням для здійснення покупки. Маркетологи тут користуються мотивами страху, провини і сорому, з метою змусити людей робити щось необхідне або припинити робити щось небажане. Мотиви страху ефективно спрацьовують тільки до певного моменту - якщо звернення лякає, потенційний покупець буде уникати таку рекламу;

3) моральні мотиви взивають до почуття справедливості і порядності аудиторії. Моральними мотивами часто користуються, щоб спонукати людей підтримати суспільні рухи.

Ефективність звертання залежить і від його структури. Тут маркетолог приймає три рішення. По-перше, зробити чи у зверненні чіткий висновок, чи надати можливість зробити це аудиторії? Сформульований висновок, як правило, виявляється більш ефективним. По-друге, викласти тільки аргументацію «за» або представити докази обох сторін? Зазвичай одностороння аргументація виявляється більш ефективною при проведенні торговельних презентацій. По-третє, коли приводити самі дієві аргументи - на початку чи в кінці звернення? Виклад аргументів на початку відразу захоплює увагу, але до кінця звернення увага може значно ослабнути.

Маркетолог повинен обрати потрібну форму для свого звернення. В оголошеннях друкованої реклами необхідно прийняти рішення щодо тексту заголовка, ілюстрації і їх колірного оформлення. Для залучення уваги рекламодавці вдаються до таких прийомів, як новизна і контраст, використання захоплюючих ілюстрацій і заголовків, незвичних конфігурацій, розмірів і розташування звертань, використання кольору, форми і рухи.

Якщо звернення буде передаватися по радіо, маркетолог повинен ретельно обирати формулювання, голосові дані виконавців (темп мови, її ритм, тон, виразність) і засоби мовної виразності (паузи, зітхання, позіхання та ін.) - всі ці тонкощі повинні бути повідомлені дикторові, рекламує товар, - наприклад високоякісні матраци.

Якщо звернення транслюється по телебаченню або викладається особисто, необхідно ретельно продумати всі моменти, про які йшла мова вище, плюс - звернути увагу на невербальна мова (жести, міміку, зовнішній вигляд та ін.). Ведучий повинен стежити за виразом обличчя, жестами, одягом, позою, зачіскою.

Робота з громадськістю (PublicRelations, publicity) повинна бути спрямована на переконання покупців в тому, що компанія піклуватися про споживача, навколишньому середовищу, підвищенні добробуту населення, випуск нових, високоякісних товарів і, в кінцевому рахунку, повинна сформувати у споживачів думку про фірму, як про надійного партнера, солідному, високопрофесійному постачальник

Для доставки споживачеві запланованих повідомлень використовуються наступні інструменти комунікацій

1) Реклама - в засобах масової інформації.

2) Сейлзпромоушн - стимулювання збуту.

3) Паблік рілейшнз - зв'язки з громадськістю.

4) Директ-маркетинг - персоніфікованих рекламні пропозиції для ідентифікованих споживачів.

Перші три комунікації носять масовий характер, четверта - індивідуальний. Маркетингові комунікації роблять можливим здійснити передачу повідомлень покупцям з метою зробити продукцію і послуги підприємств привабливими для цільової аудиторії.

Підприємства постійно просувають свою діяльність, намагаючись реалізувати кілька цілей:

- проінформувати перспективних споживачів про свій продукт, послуги, умови продажів;

- переконати покупця віддати перевагу саме цим товарам і маркам;

- зробити покупки в певних магазинах, відвідати саме ці розважальні заходи і т.д .;

- змусити покупця діяти, тобто купити те, що ринок пропонує в даний момент, а не відкладати покупку на майбутнє.

Ці цілі досягаються за допомогою реклами, продавців, назв магазинів, оформлення вітрин, упаковки, розсилки літератури, роздачі безкоштовних зразків, купонів, прес-релізів та інших комунікаційних і просувальницькі видів діяльності. Реклама - це платне односпрямоване і неособисте звернення, здійснюване через засоби масової інформації та інші види зв'язку, що агітують на користь якого-небудь товару, марки, фірми (якоїсь справи, кандидата, уряду) [4, с. 91].

Реклама пов'язана з залученням або засобів масової інформації - газет, журналів, радіо, телебачення та інших (наприклад, рекламних вивісок, стендів), або з прямим зверненням до споживача за допомогою поштових послуг. Обидва різновиди реклами фінансуються відомим спонсором - рекламодавцем, але, по суті, є безособовими, так як підприємство - спонсор одночасно звертається до численних одержувачам, а не розмовляє з одним індивідуумом або невеликою групою.

Розділ 2. Особливості digital маркетингу

Розвиток мережі Інтернет, розширення його використання в онлайнової і офлайновой комунікації формують принципово нове середовище і засіб соціальної комунікації.

Поява інтернету, який є не просто новий каналом, але принципово інший середовищем комунікації, означає зміни стратегій і цілей соціальної комунікації, основою якої стає вперше в історії колаборація, гетерархіческое взаємодія. Онлайнова комунікація істотно впливає і на реальні комунікації в соціумі, стаючи невід'ємною частиною сучасного комунікаційного простору. Інтернет-комунікація стає необхідною умовою розвитку переважної більшості комунікаційних процессов.

Просування в мережі Інтернет - це комплекс онлайнових заходів, які є, як правило, невід'ємною частиною загальної комунікаційної концепції, спрямованих на оцінку, підтримку і зміна інформаційного середовища навколо організації в Інтернеті.

Працюючи з Інтернетом, фахівець повинен враховувати специфіку даної галузі, що дозволить реалізовувати комунікації в мережі з максимальною ефективністю.

Добре спланована і реалізована діяльність з просування в мережі Інтернет може принести не меншу користь, ніж достатньо масштабна PR-кампанія, проведена поза віртуального простору. При цьому, як правило, проведення таких PR-заходів вимагає набагато фінансових витрат. Інтернет дає в руки досвідченого фахівця унікальні засоби обліку статистики та результативності кампанії, надає можливість організації зворотного зв'язку з користувачем і т.д.

З точки зору маркетингу, Інтернет, крім каналу поширення інформації, є також і глобальним ринком, що розвивається з величезною швидкістю, основний елемент і надбання якого - споживач. У звичних засобах масової інформації споживач - це, звичайно, пасивний компонент: він читає або дивиться тільки те, що йому пропонують. Такий споживач має лише можливість переключитися на інший телевізійний канал або взяти інший журнал або газету, перевернути сторінку. Однак і там такого споживача буде запропонована роль пасивного учасника - людини, яка отримує заздалегідь побудований інформаційний потік.

Інтернет - це ефективний і динамічно розвивається інструмент digital маркетингу, який має цілий ряд різних особливостей і здатний вирішити такі завдання, як: збільшення кількості покупців, клієнтів або партнерів; просування і позиціонування послуг і товарів; просування і зміцнення бренду; підвищення лояльності аудиторії; формування іміджу в залежності від виду діяльності PR- суб'єкта і його цілей і завдань.

Наведемо приклад деяких методів визначення ефективності PR- заходів в мережі Інтернет.

- ефективність визначається виходячи з поставлених цілей і завдань кампанії;

- ефективність оцінюється шляхом підрахунку кількісних показників (охоплення онлайн ЗМІ, кількість опублікованих статей та прес-релізів в онлайн ЗМІ, кількість нових учасників в спільнотах і їх активність, кількість постів в блогах, кількість показів вірусних роликів і ін .); Основним недоліком даного методу, є відсутність якісних показників.

- метод оцінки зворотного зв'язку (підвищення рівня впізнаваності бренду і обізнаності цільової аудиторії про послуги або товари, громадська думка про об'єкт, кількість звернень в компанію і ін.);

- економічні та маркетингові показники - метод для комерційний компаній (збільшення рівня продажів, підвищення прибутку, вихід на нові цільові ринки і ін.)

Для найбільш повних висновках про оцінки ефективності діяльності з просування в мережі Інтернет необхідно використовувати сукупність представлених методів. Таким чином, оцінка ефективності діяльності з просування в мережі лише в деякій мірі може бути виміряна кількісними і якісними показниками, тому необхідно використовувати обидва цих методу для отримання найбільш повної картини результатів.

Розділ 3. Обґрунтування напрямів розвитку рекламної комунікаційної політики

Традиційна реклама + «свіжі підходи» + інноваційні інструменти = digital маркетинг - інструмент № 1 в цифровому світі. Популярність digital росте, чому сприяє поява нових додатків, удосконалення гаджетів і створення чергових хитромудрих стратегій в світі маркетингу.

Впевнені, тенденції в розвитку digital сфери будуть спрямовані на створення нових видів взаємодії з аудиторією. Останні два слова є ключовими в розумінні суті цього напрямку. Вперше, в історії маркетингу з'явилася така можливість взаємодії, коли самі споживачі можуть створювати продукт, такий - який вони хочуть отримати. Говорити, те що думають - і бути впевненими, що їх почують. Тепер навіть маленька компанія з унікальним і цікавим продуктом, без особливих рекламних бюджетів може за лічені хвилини донести своє повідомлення до мільйонів потенційних споживачів, і стати великою корпорацією. Але з іншого боку, один негативний відгук про продукцію може критично вплинути на рівень продажів компанії. Уміння оперативно реагувати на зміни стали критичним фактором виживання. Ми за день споживаємо інформації більше ніж наші предки за рік життя. Світ став швидше, світ став прозорішим, світ став цікавішим. І тільки в такому світі міг виникнути digital-маркетинг в усіх його проявах.

Нами особисто було проведено дослідження з відношення людей до digital реклами. Опитано 144 людини (Рис.3.1.)

66,7% - 18-30 років;

25,7% - до 18 років;

6,3% - 30-45 років;

1,4% - 45+

Більшість, 73,4% жінки, та 26,6% чоловіків. (Рис.3.2.)



Рис. 3.1. Ваш вік

Рис.3.2. Ваша стать

В основному люди відносяться до мобільної реклами нейтрально - 52,8%, 27,8% людей реклама дратує, 16,7% не подобається, та лише 2,8% людей подобається.(Рис.3.3.)

Рис.3.3. Ваше відношення к рекламі

Пропозиції в рекламі цікаві для 4,9% людей, не цікаві 31,3 відсоткам, та іноді цікаві більшості - 63,9%. (Рис.3.4.)

Із опитаних людей 54,9% іноді переходять за рекламними посиланнями, 39,6% не переходять, та 5,6% переходять. (Рис.3.5.)



Рис.3.4. Чи цікаві вам пропозиції в рекламі?

Рис.3.5 Чи переходите ви за рекламними посиланнями?

Тут можна побачити, що на реклама несуттєво впливає на вибір більшості людей. (Рис.3.6.)

Рис. 3.6 На скільки реклама впливає на ваш вібор

Але тим не менш на цій діаграмі ми бачимо, що майже кожен другий здійснював покупку про котру дізнався з реклами.(Рис.3.6.)



Рис.3.7. Здійснювали покупку про яку дізналися з реклами

Розділ 4. Тенденції digital-маркетинга

OLV (online video) продовжує зростання, при цьому все більш затребуваними стають короткі версії роликів і як результат - низькобюджетний продакшн. Ми плавно входимо в епоху, коли писати і читати буде зовсім не обов'язково - все замінить відео і розпізнавання мови. Але це побачать уже, швидше за все, наші діти і внуки. А нам потрібно вчитися організовувати low cost production.

Всі великі бренди експериментують з інтеграціями в кіберспорт. На мій погляд, у цього напряму буде більше шансів залучити гроші рекламодавців, якщо будуть розроблені моделі інтеграцій в прив'язці до продажу, крім ключового зараз спонсорства. Кіберспортсмени, поза всяких сумнівів, - серед тих, хто заробляє або просто багато, або дуже багато. Зарплата гравця, крім призових, може досягати $ 15 тисяч на місяць.

З важливих трендів, які продовжать свій розвиток: data-driven marketing (маркетинг, заснований на даних). Якщо ви хочете підвищити свою вартість на ринку праці, сміливо пишіть цю фразу в резюме. Ваша потенційна зарплата відразу виросте на 20-30%.

Персоніфікація, мобільні додатки і голосове управління інтерфейсами - серед затребуваних напрямів, як і професія розробника додатків, UI- або UX-дизайнера і супермодна зараз професія продакт-оунера (product owner) в сфері веб- і мобільного розробки.

Великі компанії виділяють SMM в окремий напрямок c великими інвестиціями в спецпроекти і нативні інтеграції. SMM-менеджери в силу специфіки своєї роботи завжди на виду, і на мій погляд, їх зарплати переоцінені. При цьому рядові відеоблогери (НЕ зірки) починають заробляти все більше.

Мабуть, найцікавіше для фахівців в області комунікацій - це розвиток ситуативного маркетингу і Influence marketing (просування через лідерів думок). Основна інтрига полягає в тому, що кращі кейси ситуативного маркетингу були придумані і реалізовані на стороні клієнтів, без залучення агентств через дуже коротких термінів реалізації: ЧС-2018 став відмінним прикладом швидкої реакції команд великих брендів.

«Персоналізація і брендований контент - основні тренди реклами в медіа на цей рік. Чим більше розвивається Діджитал маркетинг, тим краще бренди розуміють свою аудиторію. Персоналізація - логічний крок до того, щоб знати все про свого споживача і пропонувати потрібний товар ще до того, як споживач встигне про нього подумати. На заході цей тренд розкручується активніше, ніж у нас. Бренди персоналізують контент, свої сайти, канали в інстаграме і інші майданчики, де є така можливість.

Щоб не потонути в інформаційному полі, бренду потрібно виділятися. Тому з виробника реклами він повинен перетворитися в виробника якісного контенту, щоб відбудуватися від конкурентів і запам'ятатися в свідомості аудиторії. Але, як показує практика початку 2019 року, важливо не переборщити в бажанні виділитися при створенні брендованого контенту і акуратно вибирати тематики. До слова, не тільки бренди виробляють контент - великі майданчики теж роблять свої лабораторії, щоб генерувати якісний контент і боротися за увагу користувачів », - Діма Лі, Head of marketing, Socialist Media.

Майбутнє рекламного ринку - за digital. Таку думку висловив глава CEO-комунікаційної групи Aegis Media / GMG Олександр Гороховський, коментуючи тенденції розвитку рекламного ринку на найближчі 3-5 років

Висновки

В даній роботі було з'ясовано, що основними способами створення іміджу підприємства та доведення до споживачів основних відомостей про їхніх послугах є реклама, спілкування з готівкою і потенційними клієнтами, а також проведення спеціальних заходів по «зв'язках з громадськістю» (мова йде про контакти з фінансовою сферою , ЗМІ, різними соціальними утвореннями, а також з державними структурами, які прямо чи опосередковано можуть впливати на діяльність фірми).

Комунікативна політика являє собою цілеспрямований вплив на всіх осіб, яким-небудь чином взаємодіють з компанією, за допомогою засобів інформації з метою просування послуг на ринку. Досвід найбільших рітейлових компаній світу свідчить про те, що за допомогою добре відпрацьованої служби інформації можна значно підвищити рівень реалізації рітейлової продукції. Отже, керівництву даних підприємств просто необхідно звертати увагу на даний аспект і виділяти достатню кількість коштів на формування іміджу своєї компанії.

При проведенні процесу маркетингових комунікацій повинна бути складена чітка програма у відповідності зі стратегією організації, планами маркетингу і його цілями.

У першому розділі роботи були розглянуті теоретичні основи формування маркетингових комунікацій:

- понятійний апарат - комунікації, комплекс комунікативної політики, інтегровані маркетингові комунікації.

- охарактеризовано основні види маркетингових комунікацій, і їх складові елементи.

- з'ясовано суть комплексу маркетингових комунікацій та його основні складові.

- розкриті критерії вибору і процес розробки комунікативної політики.

У другому розділі було проведено дослідження щодо майбутнього digital реклами як найефективнішого способу в наш час, та майбутньому.

В якості найбільш ефективної в умовах сучасного ринку є реклама в різних її проявах. Обов'язковою умовою ефективності продажів є планування маркетингових комунікацій.

Маркетингові комунікації - один з елементів комплексу маркетингу являють собою сукупність різних видів діяльності по доведенню інформації про достоїнства продукту до потенційних споживачів і стимулюванню виникнення в них бажання його купити. У цьому сенсі маркетингові комунікації тотожні комплексу просування продукту.

Просування продукту здійснюється шляхом використання в певній пропорції реклами, методів стимулювання збуту, персонального продажу і методів зв'язку з громадськістю. Під рекламою розуміється будь-яка оплачувана форма не персональної презентації і просування ідей, продукції і послуг, здійснювана конкретним замовником. З певною мірою умовності виділяють наступні види реклами: інформативна, спонукальна (порівняльна) і реклама-нагадування. Розробка реклами, так само, як і інших елементів комплексу просування здійснюється в наступній послідовності: виробляються цілі рекламної діяльності, потім визначається бюджет, ідея, здійснюється вибір засобів поширення реклами. Останній етап - визначення ефективності комунікації - здійснити надзвичайно складно. Як правило, проводиться порівняння витрат на той чи інший метод просування і обсягів реалізації до і після заходів. При цьому виділити частку позитивного впливу реклами на збут є досить складним завданням.

Стимулювання збуту - це сукупність короткострокових заохочувальних заходів, що сприяють продажу продукції і послуг. Стимулювання може включати до свого складу стимулювання споживачів, стимулювання торгівлі і стимулювання збутовиків самої організації. Методи стимулювання: надання зразків на випробування, купони, торгові знижки, премії, лотереї, конкурси. Перевага нового інструменту стимулювання короткостроково, тому що його можуть взяти на озброєння конкуренти.

Під персональної продажем розуміється усна презентація товару в розмові з одним або декількома потенційними покупцями з метою його збуту. Зв'язок з громадськістю припускає створення добрих відносин з різними державними та громадськими структурами, що мають зв'язок з компанією. Всі елементи комплексу просування мають свої переваги і обмеження в застосуванні. Однак, максимальний ефект буде отриманий від використання всього комплексу просування і маркетингу.

комерційний digital маркетинг комунікаційний

Список літератури

1. Альошина І.В. Маркетинг для менеджерів / І.В. Алешіна. - М.: Гранд, 2003.- 456 с.

2. Басовский Л.Є. Маркетинг: Учеб.пособие / Л.Є. Басовский. - М.: Инфра-М, 2008. - 218 с.

3. Бернер Дж. Маркетингові комунікації: інтегрований підхід / Дж. Бернер, С. Моріарті. - СПб .: Пітер, 2001. - 368 с.

4. Голубкова Е.Н. Маркетингові комунікації, М.: Финпресс, 2011, 336 с .;

5. Кібанов А.Я. Управління персоналом: навчально - практичний посібник для студентів економічних вузів і факультетів; під ред. А.Я. Кибанова і Л.В. Іванової. - М.: «ИНФРА-М», 2008. - 365 с.

6. Котлер Ф. Основи маркетингу / пров. з англ. В.Б. Боброва. - М.: Прогрес, 2011. - 773 с.

7. Основи маркетингу: Учеб. пособие / під ред. Г.А. Васильєва. - М.: ЮНИТИ, 2005. - 543 с.

8. Сіняява І.М. Маркетингові комунікації: підручник / І.М. Сіняява, С.В. Земляк, В.В. Синяев; під ред. проф. Л.П. Дашкова. - Изд. 2-е. - М.: Видавничо-торгова корпорація «Дашков і Ко», 2009. - 323 с.

9. Сміт, Пол Р. Маркетинг в питаннях і відповідях / Сміт Пол Р. - М .: Баланс Бізнес Букс, 2007. - 312 с.

10. Стоун Мерлін та ін. Пряме влучення: фактори успіху прямого маркетингу, М.: ИНФРА-М, 2008, 448 с.

11. Фролов С.С. Зв'язки з громадськістю в роботі фірми. Стратегія, комунікації, імідж, брендинг / С.С. Фролов. - Москва: Мир, 2014. - 368 c.

12. Анатомія бренда автора Перция Валентин

13. Теорія організації: конспект лекцій автора Тюріна Ганна

14. Практичний PR. Як стати хорошим PR-менеджером. Версія 3.0 автора Мамонтов Андрій Анатолійович

15. Маркетинг автора Розова Наталя Костянтинівна

16. Управління цінами в ритейлі автора Липсиц Ігор Володимирович

17. Маркетинг для топ-менеджерів автора Липсиц Ігор Володимирович

18. Реклама. Принципи та практика автора Уеллс Вільям

19.. Шарков Ф.І. Інтегровані комунікації. Масові комунікації та медіапланування / Ф.І. Шарков, В.Н. Бузин. - М .: Дашков і Ко, 2015. - 488 c.

20. Бузні Е.Н. Історія зв'язків з громадськістю / О.М. Бузні. - М.: Инфра-М, Вузівський підручник, 2014. - 224 c.

21. Песоцький Є.А. Реклама і мотивація споживачів / Е.А. Песоцький. - Москва: ІЛ, 2014. - 240 c.

Размещено на Allbest.ru