Загальна характеристика транспорту

Таким чином, логістика, як ефективний інструмент господарської практики, повністю відповідає характеру виробничих відносин в Україні, для яких властиве співіснування ринкових і планомірних форм зв'язку виробництва та споживання. Логістика є іманентно властивим атрибутом сучасних виробничих відносин.

Основним об'єктом дослідження, управління та оптимізації у логістиці є матеріальний потік. Інформаційні, фінансові, сервісні потоки (т.з. потоки, що супроводжують матеріальний) розглядаються у підпорядкованому плані як такі, що генеруються досліджуваним матеріальним потоком.

Логістику зазвичай розуміють у широкому і вузькому значенні. У широкому розумінні логістика -- це наука про управління та оптимізацію матеріальних потоків, потоків послуг і пов'язаних з ними інформаційних і фінансових потоків, у визначеної мікро-, мезо- або макроекономічній системі, для досягнення поставлених перед нею цілей.

У вузькому розумінні (з позицій бізнесу) логістика-- це інтегральний інструмент менеджменту, що сприяє досягненню стратегічних, тактичних або оперативних цілей організації бізнесу за рахунок ефективного (із погляду зниження загальних витрат і задоволення вимог кінцевих споживачів до якості продуктів і послуг) управління матеріальними і (або) сервісними потоками, а також супутніми їм потоками інформації і фінансових засобів.

У найбільш загальному уявлені, з позицій логістики можна досліджувати виникнення, перетворення або поглинання матеріальних і супутніх потоків на визначеному економічному об'єкті, що функціонує як система, тобто реалізує поставлені перед ним цілі як єдине ціле. Дії, що супроводжують матеріальний потік в такій системі, називаються логістичними операціями або логістичними функціями.

Очевидно, що формою існування матеріальних потоків має бути направлене переміщення конкретних видів продукції (матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва, готової продукції) у процесах закупівель, виробництва і збуту. Тому, матеріальний потік можна визначити як напрям, що знаходиться в стані матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва, готової продукції, до яких застосовуються логистичні операції або функції, пов'язані з фізичним переміщенням у просторі (навантаження, розвантаження, затарювання, перевезення продукції, її сортування, консолідація, розукрупнення тощо).

Логістичною операцією назвемо будь-яку дію, що не підлягає подальшій декомпозиції в рамках поставленої задачі дослідження або менеджменту, пов'язану з виникненням, перетворенням або поглинанням матеріального і супутніх йому інформаційних, фінансових, сервісних потоків.

Логістичною функцією будемо називати відособлену сукупність логістичних операцій, спрямованих на реалізацію поставлених перед логістичною системою і (або) її ланками задач.

Здебільшого логістика розглядається крізь призму досягнення стратегічних цілей фірми та оптимізації її основних оперативних процесів, наприклад, транспортування і зберігання вантажів. У зв'язку з цим розрізняються загальні і підпорядковані їм локальні завдання логістики.

Головним загальним завданням є досягнення з найменшими витратами максимальної пристосованості фірм до мінливої ринкової ситуації, підвищення на ринку власної частки та одержання переваг перед конкурентами. Одне із загальних завдань логістики полягає також у створенні інтегрованої ефективної системи регулювання й контролю за матеріальними та інформаційними потоками, які забезпечували б високу якість постачання продукції.

Завданнями сучасної логістики є:

- своєчасне постачання відповідної кількості, якості та асортименту всіх матеріалів до місця їх споживання;

- зміна запасів матеріалів згідно з інформацією про наявну можливість їх швидкого придбання;

- узгодження політики продажу товарів з політикою їх виробництва;

- зниження оптимального розміру партії постачань та обробки до одиниці;

- виконання всіх замовлень з найвищою якістю та у стислі терміни.

Діяльність в області логістики має кінцеву мету, що одержала назву «сім правил логістики»:

1 Вантаж-- потрібний товар.

2 Якість-- необхідної якості.

3 Кількість-- в необхідній кількості.

4 Час-- повинен бути доставлений в потрібний час.

5 Місце -- в потрібне місце.

6 Витрати--з мінімальними витратами.

7 Споживач - з врахуванням потреб та вимог споживача.

Ціль логістичної діяльності вважається досягнутою якщо ці правила виконані.

Аналіз стану розвитку логістики у розвинених країнах на сучасному етапі, різноманітність форм логістичних утворень у нестатичних умовах ринку дає змогу говорити про високу ефективність її застосування. Нині увага промислового менеджменту зосереджена на проблемах логістики, оскільки в його середовищі вже визріло розуміння недоцільності концентрації зусиль на підвищенні ефективності окремих процесів постачання.

Економічні методи впливу на процеси товароруху повинні являти собою в цілому систему фінансових заходів для раціоналізації цих процесів і скороченню пов'язаних з ними витрат. Така система передбачає: вплив фінансової політики на формування господарських зв'язків; вплив на транспортні підприємства при допущенні ними нераціональних перевезень; стимулюючі інвестиції в розвиток транспорту і фінансову підтримку товаропровідної мережі; регулювання цін на послуги оптово-торгових посередників.

Транспорт є важливою ланкою логістичної системи. Значна частина логістичних операцій на шляху руху матеріального потоку від первинного джерела сировини до кінцевого споживання здійснюється із застосуванням різних транспортних засобів. Витрати на виконання зазначених операцій досягають 50 % від суми загальних витрат на логістику.

Ключова роль транспортування у логістиці пояснюється не тільки великою питомою вагою транспортних витрат у загальному складі логістичних витрат, але і тим, що без транспортування неможливе саме існування матеріального потоку.

Транспортування можна визначити як ключову комплексну активність, пов'язану з переміщенням матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва або готової продукції певним транспортним засобом у логістичному ланцюзі, і яка складається, у свою чергу, з комплексних та елементарних активностей, включаючи експедирування, вантажопереробку, упакування, передачу прав власності на вантаж, страхування і т.п.

З урахуванням провідної ролі транспорту в ринковій економіці, управління транспортом виділяється в окремий блок, що одержав назву транспортна логістика.

Транспортна логістика - розділ логістики руху (покою) ресурсів, що розглядає управління фізичним переміщенням матеріальних ресурсів у просторі та часі відповідно до інтересів їхніх споживачів.

Транспорт у системі логістики відіграє двояку роль: по-перше, він присутній як складова частина або компонент у основних функціональних областях логістики (закупівельній, виробничій, розподільчій); по-друге, транспорт є однією із галузей економіки, у якій також розвивається підприємницька діяльність: транспорт пропонує на ринку товарів і послуг свою продукцію -- транспортні послуги, за які отримує доходи і має прибуток.

Будучи галуззю матеріального виробництва, транспорт має свою продукцію -- це сам процес переміщення, яка характеризується рядом істотних відмінностей:

­ відсутність речової форми, але в той же час матеріальність за своїм характером, тому що в процесі переміщення затрачаються матеріальні засоби: відбувається зношення рухомого складу і засобів обслуговування, використовується праця робітників транспортної сфери і т. д.;

­ неможливість зберігання і нагромадження, тому транспорт може мати тільки деякий резерв своєї пропускної та провідної здатності для задоволення потреб у транспортних послугах;

­ втілення в додаткових транспортних витратах, які зв'язані з переміщення матеріального потоку, тому транспорт необхідно використовувати так, щоб транспортні витрати були найменшими за інших рівних умов;

­ прив'язаність до певного місця, району, регіону (наприклад, до місця, де розташовані шляхи сполучення і є відповідні транспортні підприємства).

Вказані особливості накладають свій відбиток на устрій і функціонування системи транспортної логістики.

Транспортну логістику утворює сукупність алгоритмів і технологій, за допомогою яких можна досягти реалізації логістичного підходу в організації роботи транспорту.

Структурно транспортна логістика складається з логістики транспортного процесу і логістики транспортно-експедиційного обслуговування. Логістика транспортного процесу пов'язана з перевезенням вантажу від постачальника до одержувача, тобто з просторовим і часовим переміщенням.

Логістика експедиційного обслуговування включає основну діяльність і посередницьке обслуговування і пов'язана головним чином з часом перебування товару в різних каналах вантажопотоків (рис. 1.3).

Логістика транспортного процесу включає оптимальне управління транспортними потоками, яке включають в себе не тільки управління рухом навантажених і порожніх транспортних засобів, але і управління різного роду організаційними і технологічними процесами, такими як концентрація вантажопотоків, план формування транспортних засобів, взаємодія різних видів транспорту в вузлах тощо.

Логістика транспортного процесу охоплює і управління вантажно-розвантажувальними операціями, що відносяться до перевізної діяльності, яка включає в себе прийняття оптимальних рішень щодо навантаження і розвантаження вантажів у відправників і одержувачів, управління перевалкою вантажів з одного виду транспорту на інший на залізничних станціях і складах, в портах і терміналах, розташованих на шляху прямування транспортних потоків.

До основної діяльності логістики експедиційного обслуговування відноситься управління підготовкою вантажу до перевезення, прийомом здачею вантажу, зберіганням вантажу, маркуванням вантажу, консолідацією відправок, охороною і супроводом вантажу, оформленням документації, розрахунковими операціями, включаючи страхові і банківські операції, що стосуються руху товарів. Посередницька діяльність охоплює організацію та координацію доставки, вирішення питань про попутне завантаження транспортних засобів, вибір виду та типу рухомого складу, вибір тари і упаковки, вибір перевізника і оптимального маршруту, стеження за вантажами, повідомлення щодо вивезення та доставки вантажу, передачу даних.

Рисунок 1.3 - Структура транспортної логістики

Стосовно пасажирського транспорту логістика - це сукупність проектних рішень, технічних засобів і методів організації й управління щодо забезпечення заданого рівня обслуговування пасажирів, безпечної, надійної доставки їх у певний час за мінімальних витрат.

Генеральною функцією транспортної логістики є управління матеріальними потоками у ланцюзі від джерела генерації до місця призначення.

Метою транспортної логістики є просування матеріальних потоків до одержувача відповідно до графіка у встановлений час із мінімальними витратами.

Концепція транспортної логістики являє собою систему поглядів, спрямованих на підвищення ефективності функціонування підприємств, що ґрунтується на оптимізації матеріальних потоків.

Основними положеннями логістичної концепції є реалізація принципу системного підходу та мінімізація загальних витрат у логістичному ланцюзі.

Специфіка транспортної логістики полягає в наступному:

- виокремлення єдиної функції управління раніше розрізненими матеріальними потоками;

- інтеграція окремих ланок логістичного ланцюга до єдиної системи, що забезпечує ефективне управління наскрізними матеріальними потоками.

Предметом транспортної логістики є транспорт загального користування, в тому числі: залізничний, автомобільний (для перевезення вантажів та пасажирів), водний (морський та річковий), повітряний та трубопровідний.

Отже, виділенню транспорту в самостійну сферу логістики сприяли наступні фактори:

1 неможливість управління матеріальними потоками без транспортування;

2 здатність транспорту реалізовувати основну ідею логістики - створити систему, що надійно, стійко та оптимально функціонує: «постачання - виробництво - розподіл - споживання»;

3 необхідність рішення цілої низки транспортних проблем щодо вибору каналів розподілу сировини, напівфабрикатів та готової продукції в межах логістичної системи;

4 наявність великої кількості транспортно-експедиційних підприємств, що відіграють значну роль в організації оптимальної доставки товарів, як у внутрішніх перевезеннях, так і в міжнародному сполученні;

5 висока питома вага транспортних витрат у загальній сумі логістичних витрат. Їх величина може сягати 50% і вище відсотків від загальних логістичних витратах на просування товарів від первинного джерела сировини до кінцевого споживача готової продукції;

6 значна питома вага транспортної складової у зовнішньоторговельній ціні товарів (особливо для країн з великими відстанями перевезень).

Транспортна логістика, як складова частина загальної логістичної системи, допомагає вирішити три основних завдання цієї системи, а саме завдання пов'язані з:

1 формуванням ринкових зон обслуговування, прогнозом матеріалопотоку, обробкою матеріалопотоку в обслуговуваній системі (склад постачальника, споживача, підприємства гуртової торгівлі) й іншими роботами з оперативного управління і регулювання матеріалопотоку;

2 розробкою системи організації транспортного процесу (план перевезень, план розподілу виду діяльності, план формування вантажопотоків, графік руху транспортних засобів та ін.);

3 управлінням запасами і їх обслуговуванням транспортними засобами, інформаційними системами.

Об'єктом транспортної логістики є транспортне забезпечення виробничо_комерційної діяльності різних секторів економіки.

В свою чергу, об'єктом дослідження логістики як науки і об'єктом управління логістики як сфери підприємництва є система матеріальних, інформаційних, фінансових і інших потоків. Принципова відмінність логістичного підходу від попереднього йому управління рухом матеріальних ресурсів полягає в тому, що тепер об'єктом управління став потік -- безліч об'єктів, що сприймається як єдине ціле.

Предметом транспортної логістики є сукупність задач, пов'язаних з оптимізацією потокових процесів.

З огляду на вищевикладене, можна констатувати, що транспортна логістика - це складова логістики, що відповідає безпосередньо за фізичне переміщення матеріальних потоків. Транспортна логістика пов'язує багато етапів доставки вантажу воєдино. Тому до завдань транспортної логістики в першу чергу відносяться завдання, вирішення яких посилює узгодженість дій безпосередніх учасників транспортного процесу з доставки товарів.

Таким чином, до основних завдань транспортної логістики належать:

- створення транспортних систем, у тому числі транспортних коридорів і транспортних ланцюгів;

- забезпечення технічної й технологічної поєднаності учасників транспортного процесу, узгодженість їх економічних інтересів;

- сумісне планування транспортних процесів на різних видах транспорту (при змішаних перевезеннях);

- забезпечення технологічної єдності транспортно_складського процесу;

- сумісне планування виробничого, транспортного та складського процесу;

- вибір виду і типу транспортного засобу;

- вибір раціональних маршрутів доставки;

- розподіл рухомого складу за маршрутами та їздками;

- вибір перевізника (перевізників) і логістичних партнерів (експедиторів, агентів, брокерів та ін.) у транспортуванні;

- вибір раціональної системи фізичного супроводження та контролю місцезнаходження транспортного засобу і вантажу;

- планування собівартості перевезень та розрахунок тарифів;

- розподіл ризиків, прибутку та відповідальності між учасниками транспортного процесу;

- планування потреби в матеріальних ресурсах для забезпечення експлуатації, ремонту й обслуговування рухомого складу та транспортної інфраструктури;

- оперативне планування та диспетчерське управління технічним обслуговуванням, ремонтом рухомого складу;

- планування інвестицій у виробничо-технічну базу транспорту;

- визначення транспортних умов базисів поставок;

- впровадження технологій електронного документообігу;

- вибір системи інформаційно-комп'ютерної підтримки транспортування.

Для розв'язання зазначених завдань у транспортній логістиці застосовують такі методи і моделі: моделі вибору перевізника; маршрутизація перевезень (транспортна задача); модель «точно у термін»; економіко_математична модель макрологістичної системи; (виробничо_транспортна задача); моделі «виробництво_транспорт_споживання» та ін.

Логістичний підхід до управління матеріальними потоками передбачає інтеграцію учасників логістичного процесу до єдиної системи.

Головними категоріями логістики є потік і запас.

Потік є сукупністю об'єктів, що сприймається як єдине ціле, існуюче як процес на деякому тимчасовому інтервалі і вимірювану в абсолютних одиницях за певний період часу. Параметри потоку -- це параметри, що характеризують число об'єктів, які є в наявності на конкретний момент часу, і вимірювані в абсолютних одиницях Між статичними величинами запасів і динамічними характеристиками потоків існує щільний взаємозв'язок:

- потік (П) характеризує процес зміни запасу (3), тобто

- запас відображає результат зміни і накопичення потоку, тобто



Основні параметри, що характеризують потік, наступні: його початковий і кінцевий пункти, геометрія шляху (траєкторія), довжина шляху (міра траєкторії), швидкість і час руху, проміжні пункти, інтенсивність.

Матеріальний потік -- це продукція (у вигляді вантажів, деталей, товарно-матеріальних цінностей), що розглядається у процесі додатку до неї різних логістичних (транспортування, складування та ін.) або технологічних (мехобробка, збірка та ін.) операцій і віднесена до певного тимчасового інтервалу. Матеріальний потік не на тимчасовому інтервалі, а в даний момент часу, переходить у матеріальний запас.

Матеріальний потік зовнішній -- матеріальний потік, що протікає у зовнішньому (по відношенню до логістичної системи) середовищі.

Матеріальний потік внутрішній -- матеріальний потік всередині даної логістичної системи.

Матеріальний потік вхідний -- зовнішній матеріальний потік, що поступає у дану логістичну систему із зовнішнього середовища.

Матеріальний потік вихідний -- зовнішній матеріальний потік, що поступає з даної логістичної системи у зовнішнє середовище.

Вантажний потік -- кількість вантажів, перевезених окремими видами транспорту в певному напрямі від пункту відправлення до пункту призначення за певний період (звичайно за рік).

За ритмічністю: неперервні; дискретні; бліц-потоки.

Залежно від предмета вивчення: продуктові - об'єктом вивчення (аналізу, планування) яких є переміщення конкретних продуктів і засобів праці; операційні -- потоки матеріальних ресурсів щодо конкретних логістичних операцій; ділянкові - сукупні потоки, які розглядаються на окремій ділянці логістичної системи; основою для їх розрахунку є операційні логістичні потоки; системні потоки - матеріальні потоки, які циркулюють в цілому у логістичній системі, їх параметри визначаються як сума ділянкових матеріальних потоків.

В умовах ринкової економіки, що як формується, так і стабільно розвивається, підвищення ефективності руху товарних потоків досягається, головним чином, за рахунок поліпшення їх фінансового обслуговування.

Фінансовий потік в логістиці - направлений рух фінансових коштів, циркулюючих в логістичній системі, а також між логістичною системою і зовнішнім середовищем, необхідний для забезпечення ефективного руху певного товарного потоку.

Логістичні фінансові потоки неоднорідні по своєму складу, напряму руху, призначенню і ряду інших ознак. Для класифікації фінансових потоків в логістиці використовуються наступні основні ознаки: відношення до логістичної системи; напрям руху; призначення; спосіб перенесення авансованої вартості; форма розрахунку; вид господарських зв'язків.

Зовнішній фінансовий потік протікає в зовнішньому середовищі, тобто за межами даної логістичної системи.

Внутрішній фінансовий потік існує усередині логістичної системи і видозмінюється за рахунок виконання з відповідним товарним потоком цілого ряду логістичних операцій.

У свою чергу, зовнішні логістичні фінансові потоки підрозділяються на:

- вхідний фінансовий потік поступає в дану логістичну систему із зовнішнього середовища;

- фінансовий потік, що виходить, починає свій рух з даної логістичної системи і продовжує існувати в зовнішньому середовищі.

За призначенням логістичні фінансові потоки можна розділити на наступні групи:

- фінансові потоки, обумовлені процесом закупівлі товарів;

- інвестиційні фінансові потоки;

- фінансові потоки по відтворюванню робочої сили;

- фінансові потоки, пов'язані з формуванням матеріальних виmpam в процесі виробничої діяльності підприємств;

- фінансові потоки, що виникають в процесі продажу товарів.

За способом перенесення авансованої вартості на товари логістичні фінансові потоки підрозділяються на потоки фінансових ресурсів, супутні руху основних засобів підприємства (до них відносяться інвестиційні фінансові потоки і частково фінансові потоки, пов'язані з формуванням матеріальних витрат), а також на потоки фінансових ресурсів, обумовлені рухом оборотних коштів підприємства (до них відноситься вся решта груп фінансових потоків, що виділяються при їх класифікації за призначенням). Залежно від вживаних форм розрахунків всі фінансові потоки в логістиці можна диференціювати на дві великі групи:

- грошові фінансові потоки, що характеризують рух наявних фінансових коштів;

- інформаційно-фінансові потоки, обумовлені рухом безготівкових фінансових коштів.

Основною метою фінансового обслуговування товарних потоків в логістиці є забезпечення їх руху фінансовими ресурсами в необхідних об'ємах, в потрібні терміни, з використанням найефективніших джерел фінансування. В найпростішому випадку кожному товарному потоку відповідає свої єдиний фінансовий потік.

Інформаційний потік - це потік повідомлень в мовній, документальній (паперовій і електронній) та іншій формах, що генерується початковим матеріальним потоком в даній логістичній системі, між ланками логістичної системи або логістичною системою і зовнішнім середовищем, і призначений для реалізації управляючих функцій.

Різноманітні інформаційні потоки, циркулюючі всередині і між елементами логістичної системи, між логістичною системою і зовнішнім середовищем, утворюють своєрідну логістичну інформаційну систему (ЛІС), яка може бути визначена як інтерактивна структура, що включає персонал, устаткування і процедури (технології), які з'єднані інформаційним потоком, логістичним менеджментом, що використовується, для планування, регулювання, контролю і аналізу функціонування логістичної системи.

Організаційна структура логістичної інформаційної системи може бути укрупнено сформована з чотирьох підсистем: управління процедурами замовлень, наукових досліджень і зв'язку, підтримки логістичних рішень і генерації вихідних форм і звітів. Ці взаємозв'язані підсистеми здійснюють інформаційно-комп'ютерну підтримку всіх функцій логістичного менеджменту і зв'язок з мікро- і макрологістичним зовнішнім середовищем.

Вантажопотоки - це кількість вантажів, перевезених на конкретному напрямку за певний проміжок часу.

Логістична система (ЛС) - адаптивна (самонастроювальна або самоорганізуюча) система з оберненими зв'язками, що виконує логістичні функції та логістичні операції. Логістична система, як правило, складається з різних підсистем (елементів), характеризується розвинутими зв'язками із зовнішнім середовищем.

На думку В.І. Сергєєва, вищенаведене визначення логістичної системи, що ґрунтується на загальній теорії систем, не зовсім вдале, оскільки воно неконструктивне з позицій бізнесу. Системний підхід передбачає розгляд всіх елементів логістичної системи як взаємопов'язаних і взаємодіючих для досягнення єдиної мети управління. Від'ємною особливістю системного підходу є оптимізація функціонування не окремих елементів, а логістичної системи в цілому, в результаті чого проявляється так званий синергетичний ефект. Отже, з позицій системного підходу до організації бізнесу логістична система - відносно стійка сукупність ланок (структурних/функціональних підрозділів компанії; постачальників, споживачів, логістичних посередників), взаємопов'язаних та об'єднаних єдиним управлінням логістичним процесом для реалізації корпоративної стратегії організації бізнесу

Для проектування та дослідження логістичних систем здійснюється їх така декомпозиція: підсистеми логістичних систем (ПЛС); ланки логістичної системи (ЛЛС); елементи логістичної системи (ЕЛС) (рис. 1.4).

Рисунок 1.4 - Рівні декомпозиції логістичної системи

Розрізняють два основних комплекси підсистем - функціональний та забезпечуючий. Призначенням функціонального комплексу є управління основними логістичними функціями (транспортуванням, складуванням, запасами та ін.).

Відповідно до функцій виділяють підсистему постачання, підсистему дистрибуції тощо. До забезпечуючого комплексу належать організаційно_економічна, інформаційно_-комп'ютерна підтримка та кадрове, правове, екологічне й ергономічне забезпечення логістики.

Підсистема логістичної системи (ПЛС) - виокремлена відповідно до організаційної структури сукупність елементів і ланок логістичної системи, що дозволяє вирішувати задачі логістичного адміністрування системи в цілому та/або управління комплексом логістичних функцій в окремій сфері, діяльності підприємства.

Наступним рівнем декомпозиції логістичної системи є ланка ЛС. Ланка логістичної системи (ЛЛС) - функціонально (структурно) виокремлений підрозділ компанії або юридично самостійне підприємство, організація, установа, що розглядаються як ціле в межах ЛС.

Ланку ЛС можна розглядати як певний об'єкт, що перетворює вхідні матеріальні, фінансові та інформаційні потоки (рис. 1.5).

Рисунок 1.5 - Перетворювач потоків

Кортеж <M, N, F> являє собою вектор параметрів вхідних матеріального M = { m1, m 2,..., mn }, інформаційного N={ n1, n2,..., nm }та фінансового F={ f1, f2,..., fk }потоків. C = { c1, c2,..., cl }- вектор зовнішніх збурювань (впливів оточуючого економічного середовища). Z = { z1, z2,..., zs }- вектор параметрів стану ЛЛС. Вихідний кортеж <M , N , F > - це вихідні вектори параметрів матеріального (М ), інформаційного (N ) та фінансового (F ) потоків. Приклади ланок ЛС - дільниця ремонту рухомого складу, склад.

Нижчим рівнем декомпозиції логістичної системи є елемент ЛС.

Елемент логістичної системи (ЕЛС) - неподільна в межах поставленої задачі адміністрування або проектування логістичної системи частина ЛЛС логістичної підсистеми.

Наприклад, автотранспортне підприємство має склад, де зберігаються вузли, деталі, комплектуючі та ін. Дільниця комплектації замовлень працює недостатньо ефективно, тому замовлення виконуються несвоєчасно. Дільницю комплектації замовлень можна виділити як елемент логістичної системи.

Одним із фундаментальних понять логістики є поняття логістичних операцій та функцій.

Логістична операція (ЛО) - відособлена сукупність дій або одна проста дія, що приводить до перетворення параметрів матеріальних та/або пов'язаних з ними інформаційних, фінансових, сервісних потоків, не підлягає подальшій декомпозиції в межах поставленої задачі адміністрування чи проектування логістичної системи.

Прикладами логістичних операцій є: навантажування, транспортування, розвантажування, приймання та відпуск із складу, зберігання, перевантаження з одного виду транспорту на інший, комплектація, сортування, упакування, консолідація, розукрупнення тощо.

Логістичні операції класифікують за певними ознаками (рис. 1.6).

Рисунок 1.6 - Класифікація логістичних операцій

Зовнішні логістичні операції виконуються в зовнішньому середовищі (наприклад, збір даних щодо кількості перевізників на ринку).

Внутрішні логістичні операції застосовують до внутрішніх потоків, перехідні - до потоків, що надходять до системи чи залишають її.

Логістичні операції можуть супроводжуватися переходом права власності на товар або переходом страхових ризиків від однієї юридичної особи до іншої. Зазначені логістичні операції називаються двосторонніми.

Односторонні логістичні операції не супроводжуються виконанням зазначених юридичних дій.

У процесі виконання логістичної операції можуть змінюватися споживчі властивості транспортних послуг. За цією ознакою логістичні операції підрозділяють на операції:

- з доданою вартістю - при їх виконанні споживчі властивості транспортної послуги підвищуються (наприклад, надання крім транспортних експедиційних послуг);

- без доданої вартості - операції, що мають чисто допоміжний з погляду технології характер (наприклад, транспортування мінеральних добрив із складу до поля).

Ефективність транспортних послуг визначається значною мірою правильно побудованою базою даних щодо логістичних операцій. Слід зазначити, що кожна логістична операція має відображати витрати щодо фінансів, часу та праці, тобто бути базою для нормування та контролю витрат ресурсів на підприємстві.

На думку В.І. Сергєєва, логістична функція - сукупність логістичних операцій, виокремлена з метою підвищення ефективності, управління логістичним процесом і ступеня керованості логістикою організації бізнесу. Логістичні функції поділяють на основні (ключові) та підтримуючі.

Існують такі ознаки класифікації транспортної складової логістичних систем:

1 За видом доставки: пряма, з переробкою на транспортних терміналах, з переробкою і зберіганням у розподільчих центpax.

2 За видом обслуговування: зі складу постачальника або розподільчого центру на склад споживача або розподільчий центр; зі складу постачальника або розподільчого центру безпосереднього споживачу; з виробництва постачальника у виробництво споживача без складського зберігання та переробки.

3 За видами транспортного сполучення: пряме, змішане.

Принципово важливо, що транспорт як елемент інфраструктури все частіше бере на себе нетранспортні функції, звільняючи споживача від збутових і розподільчих операцій. Таким чином, транспорт перестає бути відособленою галуззю економіки, яка продає послуги з переміщення вантажів. Він виступає як виробник широкого кола послуг, готовий здійснити комплексне обслуговування.

Транспортування й дотримання стандартів якості надання транспортних послуг і сервісного обслуговування належать до ключових логістичних функцій. Це пояснюється високою часткою витрат на виконання зазначених функцій (60-80 % загальних логістичних витрат). Процес транспортування розглядається в ширшому аспекті, ніж безпосередньо перевезення вантажів, оскільки крім перевезення вантажів, включає в себе підготовку транспортних засобів до процесу перевезення, вантажно_розвантажувальні операції, експедирування, зберігання вантажів та інші супутні логістичні операції. Крім того, управління транспортуванням передбачає прийняття рішень щодо вибору перевізника й експедитора, виду транспорту, транспортного засобу для певного виду вантажу, визначення раціональних маршрутів тощо.

Крім того, до вищенаведених функцій належать управління закупками матеріальних ресурсів, запасами, процедурами замовлень, інформаційно_комп'ютерна підтримка.

Порівняно недавно інформаційно_комп'ютерна підтримка традиційно відносилася до групи підтримуючих логістичних функцій. Прогрес інформаційних технологій та інформаційних систем дав змогу значно підвищити ефективність логістики, а інформаційно_комп'ютерна підтримка посіла належне місце серед підтримуючих функцій.

До підтримуючих логістичних функцій також належать: вантажопереробка, складування, пакування, забезпечення МТР, супутній сервіс, повернення товарів, управління вторинними матеріальними ресурсами. Крім того, до складу підтримуючих функцій відносять прогнозування, визначення тарифів на перевезення, аудит, контролінг та ін.

Для аналізу й проектування логістичних систем застосовують методологічні принципи, основними з яких є:

1 Системний підхід - всі елементи логістичної системи розглядаються як взаємопов'язані та взаємодіючі для досягнення єдиної цілі управління. Отже, застосування системного підходу передбачає оптимізацію функціонування не окремих елементів, а логістичної системи в цілому.

2 Принцип загальних (тотальних) логістичних витрат - врахування всієї сукупності витрат управління основними та супутніми потоками в логістичній системі. Як правило, критерій мінімуму/оптимуму загальних логістичних витрат є одним з основних при оптимізації логістичної системи.

3 Принцип глобальної оптимізації - оптимізація структури логістичної системи потребує узгодженості локальних цілей функціонування елементів (ланок) системи з метою досягнення глобального оптимуму.

4 Принцип логістичної координації та інтеграції - досягнення узгодженої, інтегральної участі всіх ланок логістичної системи в управлінні економічними (матеріальними, інформаційними, фінансовими, сервісними) потоками при реалізації цільової функції.

5 Принцип моделювання та інформаційно_комп'ютерної підтримки - використання різних моделей: математичних, економіко_математичних, графічних, фізичних, імітаційних та ін.

6 Принцип виокремлення комплексу підсистем, що мають забезпечити процес логістичного менеджменту: технічної, економічної, організаційної, правової, кадрової, екологічної та ін.

7 Принцип TQM - комплексного управління якістю - забезпечення надійності функціонування та високої якості роботи кожного елементу логістичної системи для забезпечення загальної якості транспортних послуг.

8 Принцип гуманізації всіх функцій та технологічних рішень у логістичних системах - відповідність екологічним вимогам щодо охорони навколишнього середовища та ергономічним, соціальним, етичним вимогам роботи персоналу та ін.

9 Принцип стійкості та адаптивності - вимога щодо стійкої роботи логістичної системи за умов припустимих відхилень параметрів і факторів зовнішнього середовища (наприклад, зміна умов надання транспортних послуг). У разі значних коливань стохастичних факторів зовнішнього середовища логістична система повинна пройти етап пристосування до нових умов функціонування з внесенням зміни до програми діяльності, параметрів і критеріїв оптимізації.

Класифікацію систем транспортної логістики наведено в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 - Класифікація систем транспортної логістики

Класифікаційна ознака	Транспортна логістика
Вид транспорту	Автомобільного транспорту Залізничного транспорту Авіаційного транспорту Внутрішнього водного транспорту Морського транспорту Трубопровідного транспорту
Рід перевезень вантажів	Універсального транспорту (для різноманітних вантажів) Спеціалізованого транспорту (трубопровідного тощо) Контейнерних перевезень Перевезень масових сипучих вантажів
Характер та обсяг транспортних послуг	Перевезення вантажів Перевезення вантажів та навантажувально-розвантажувальні роботи Перевезення вантажів та навантажувально-розвантажувальні роботи та зберігання вантажів
Доступність для користувачів	Транспорт загального користування Спеціальний транспорт
Організаційно-правова форма транспортного підприємства	Державного транспорту Муніципального транспорту Приватного транспорту Транспорту індивідуальних власників
Місце та функціонування в системі логістики підприємства	Сировини і матеріалів Готової продукції Відходів виробництва

Структуру системи транспортної логістики ілюструє рис. 1.7.

Рисунок 1.7 - Структура системи транспортної логістики

За рівнем складності розрізняють такі структури транспортної системи: транспортна ланка, транспортний ланцюг, транспортна мережа (рис. 1.8).



Рисунок 1.8 - Варіанти структури транспортної системи за рівнем складності

Єдність транспортної системи забезпечується різними формами координації: технічної, технологічної, економічної, організаційної та правової.

Транспортна логістика включає в себе ряд елементів, основними з яких є: вантаж, пункти зосередження вантажу, транспортна мережа, рухомий склад, навантажувально_розвантажувальні засоби, учасники логістичних процесів, тара та пакування.

Основні характеристики елементів транспортної системи наведено в табл. 1.2.

Таблиця 1.2 - Елементи транспортної логістики

Загальна характеристика транспорту

Транспорт - одна з найважливіших галузей економіки. Він є матеріальною базою для суспільного розподілу праці, спеціалізації і кооперації виробництва, торгівлі як в межах країни, так і на міжнародному рівні. Транспорт впливає на весь процес виробництва - тривалість виробничого циклу, періодичність і розмір поставок сировини, комплектуючих, вивезення готової продукції, місткість складських приміщень тощо.

Потреби транспорту частково або повністю задовольняють такі галузі промисловості: паливна, цементна, лісова, локомативо-, вагоно-, автомобіле-, суднобудівна, авіаційна, а також енергетична, металургійна та деякі інші.

Транспорт належить до галузей матеріального виробництва, хоча він не створює нових матеріальних продуктів на відміну від промисловості або сільського господарства, а лише забезпечує переміщення людей і раніше створених матеріальних цінностей. Проте якщо транспорт не забезпечить необхідного переміщення продукту, то це рівнозначно тому, що продукт не вироблено і він не є готовим для споживання. Крім того, транспортному процесу притаманні всі три елементи, характерні для кожної галузі матеріального виробництва: сама праця, предмет праці і засоби праці. Таким чином, транспорт є галуззю матеріального виробництва, а його продукція - це переміщення вантажів і пасажирів у просторі.

Транспорт є сукупністю транспортних і допоміжних засобів, шляхів сполучення, засобів керування, зв'язку, а також різноманітних технічних пристроїв, механізмів і споруд, що забезпечують їх роботу.

Транспортні засоби - автомобілі, причепи і напівпричепи, контрейлери і роудрейлери, транспортні трактори, локомотиви, вагони, судна, літаки, гелікоптери (вертольоти) тощо.

Допоміжні засоби - контейнери, піддони, одноразова та багато обігова тара тощо.

Шляхи сполучення - автомобільні дороги, залізничні і водні шляхи, повітряні лінії, монорейкові і канатні дороги, що спеціально пристосовані та обладнані для руху транспортних засобів.

У сучасних умовах виділяють шість головних видів транспорту - залізничний, автомобільний, річковий, морський, повітряний та трубопровідний, які не є рівноцінними як за капіталовкладеннями, так і за експлуатаційними витратами.

Транспорт є однією з найважливіших галузей економіки України, частка якого в структурі ВВП становить близько 12 %. Від стабільної й ефективної роботи транспорту значною мірою залежить добробут населення, розвиток національної економіки та безпека держави.

Транспорт - це галузь матеріального виробництва, що здійснює перевезення людей та вантажів. Транспорт належить до галузі виробництва матеріальних послуг (рис. 1.9).

Рисунок 1.9 - Місце транспорту в структурі суспільного виробництва

До матеріальних послуг належать види діяльності, у процесі яких не здійснюється перетворення форм матерії і продуктом яких є особлива споживча вартість, що виражається в суспільній корисності самої праці.

У логістиці транспорт відіграє значну роль, пов'язуючи між собою споживачів, окремі економічні райони, компанії, підприємства і фірми. Переміщаючи матеріальні ресурси і готову продукцію зі сфери виробництва в сферу виробничого або особистого споживання, транспорт тим самим бере участь в процесі відтворення матеріальних благ. В процесі переміщення не змінюються речові властивості і якість продукції і, здавалося б, не змінюється і споживча вартість. Але це не так, в результаті переміщення продукції в сфері поводження з нею відбувається важлива матеріальна зміна - зміна її розташування по відношенню до споживача.