Організація та проектування логістичних систем

Размещено на http://www.allbest.ru/

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З ДИСЦИПЛИНИ

«Маркетингова політика розподілу»

План

1. Фактори виникнення й впровадження логістичної концепції в господарську діяльність підприємств

2. Типологія підприємств оптової торгівлі

Література

1. Фактори виникнення й впровадження логістичної концепції в господарську діяльність підприємств

Підприємство на сучасному етапі розвитку розглядається у довготривалих взаємозв'язках з постачальниками сировини та споживачами готової продукції, та повинно бути частиною логістичної системи для реалізації конкурентних переваг та отримання ефекту від виробничо-комерційної діяльності.

Результатом орієнтації на логістичну функцію управління промисловістю є тенденція до більшої централізації і координації в єдиному центрі. Саме цей підхід спричинив виникнення у сучасній економіці «золотого мільярда». На ділову активність і конкурентоспроможність підприємств впливає функціональна диверсифікація, яка виростає з впровадження технологічних нововведень, яких так не вистачає, перш за все, промисловим підприємствам. Вона набуває форми інтеграції підприємств, зайнятих на подальших стадіях виготовлення того чи іншого продукту в рамках однієї галузі або між підприємствами суміжних галузей.

За допомогою інтегрованої логістичної підтримки досягаються такі цілі:

- забезпечення впливу на розробку і подальшу оптимальну реалізацію проекту;

- планування та оперативне уточнення обсягу ресурсів;

- поставка ресурсів;

- забезпечення ресурсами з мінімальними витратами протягом усього життєвого циклу.

Сучасні процеси глобалізації світової економіки спричинили посилення конкуренції як на світовому, так і на внутрішньому ринках. Конкурентоспроможність промислових підприємств залежить від правильного підбору видів діяльності, встановлення пропорцій між ними, раціонального розташування компонентів, тобто від повноти і раціональності застосування логістичного підходу.

Реалізація основних принципів організації виробництва призводить до підвищення ефективності роботи підприємства при стійких впливах навколишнього середовища, тоді як здійснення основних і протилежних принципів організації виробництва збільшує ще й внутрішню гнучкість виробництва, тобто здатність оперативно з найменшими витратами адаптуватися до змін виробничої програми , умов на ринку товарів і послуг, норм державного регулювання .

У результаті утворюється динамічна організаційна структура підприємства. Це структура невизначеною взаємопов'язаної сукупності способів організації і управління процесами виробництва в просторі і в часі, що відповідає досягнутому рівню знань і постачальна динамічну взаємодію між елементами системи відповідно до їх функціонального призначення.

Розглянемо проходження логістичних процесів на підприємствах трьох типів: промисловому, торговельному і будівельному.

На промисловому підприємстві потік поставок включає сировину, матеріали, комплектуючі, складальні вузли, допоміжні матеріали тощо, що купуються на ринку засобів виробництва. У результаті виробничої діяльності створюються готові вироби , поширювані по каналах продажу.

За посередництва торгових підприємств ці вироби розподіляються на ринках предметів споживання або засобів виробництва .

В окремих випадках роль готових виробів грають продукти, які відповідно до довгостроковими угодами надходять безпосередньо іншим виробникам .

Торговельні підприємства поповнюються товарами, які потім реалізуються, часто кінцевим одержувачам. Як правило, в ролі останніх виступають певні споживачі, але ними можуть бути промислові, будівельні та інші підприємства. Зазвичай таких клієнтів обслуговують великі оптові бази, які беруть участь в обороті металів, будівельних конструкцій, електрообладнання і т. д.

Своєю специфікою, з точки зору логістичних ланцюгів, володіють будівельні підприємства .

В якості їхніх постачальників виступають виробники або великі постачальники засобів виробництва.

Саме такий продукт може бути предметом продажу певному інвесторові, оскільки готові вироби в будівництві являють собою будівлі, виробничі споруди тощо, саме такий товар вірогідний для продажу певному інвесторові.

На підприємствах кожного з названих типів сфери матеріальних та інформаційних логістичних процесів різні . У зв'язку з чим, крім шаблонних функцій і сфер діяльності, таких як закупівля, транспортування, зберігання, продаж і т. п., на них виконуються характерні або унікальні функції, що сприяє необхідності виробляти певні організаційні рішення і формувати потрібну інфраструктуру. Промислові і торговельні підприємства можуть мати вироблену структуру розподілу, а будівельні підприємства її взагалі не мають. Управління логістичними процесами повинно враховувати конкретні умови роботи певного підприємства.

Складністю і різнобічним впливом на всю діяльність суб'єкта характеризується логістика підприємства, всі її явища і процеси.

Логістичні процеси тісно пов'язані з функціонуванням підприємства, вони не формують самостійну сферу діяльності, але повинні підкорятися основним цілям підприємства і забезпечувати їх досягнення .

Головна мета підприємства, що відрізняє його від інших господарюючих суб'єктів, називається місією підприємства .

По відношенню до тимчасових рамок мети поділяються на стратегічні, тактичні й оперативні. Хоча кожна область діяльності підприємства може мати власні цілі, локальні цілі повинні підтримувати головну, що приносить додатковий економічний ефект.

В якості цілей можуть висуватися :

1) отримання переваг у конкурентній боротьбі за рахунок зміцнення ринкової позиції;

2) максимізація фінансового результату на тривалому часовому горизонті;

3) збільшення економічного потенціалу;

4) збільшення вартості підприємства для акціонерів.

Формулуючого таким чином цілі не суперечать один одному і дозволяють по - іншому розставити певні акценти.

Уточнення цілей логістичних процесів на підприємстві може спростити досягнення цілей підприємства в цілому; завдання логістики полягає в ефективній реалізації цих цілей.

Логістична діяльність відкриває безліч можливостей для раціоналізації витрат у різних ланках ланцюга.

Широка сфера логістичних процесів , надаючи безпосередній вплив на максимізацію доходів від спільної діяльності підприємств, також може знижувати витрати на неї. Ці два головних напрямки, які впливають на досягнення і утримання переваг у конкурентній боротьбі, відбиваються на фінансовому результаті і на зміцненні ринкових позицій.

Ці цілі досягаються логістичною діяльністю і шляхом прямого зниження витрат. Логістика впливає не тільки на формування операційного прибутку, а й на продуктивність ресурсів за рахунок прискорення їх оборотності.

Формування ринкових структур і ринкового механізму сприяє поліпшенню логістичних процесів у державах з ринковою економікою.

Для створення ефективної мережі та успішного здійснення логістичної діяльності, необхідне проведення ретельного проектування побудови логістичних систем на промислових підприємствах. Воно зазвичай здійснюється на двох рівнях - стратегічному та оперативному. За допомогою стратегічного проектування визначаються необхідні рівні логістичних послуг, здійснюється розміщення вузлових пунктів зберігання, розраховуються рівні запасів на складах, складаються маршрути і проводиться вибір оптимальних способів транспортування. Другий рівень проектування має короткостроковий або оперативний характер. Він покликаний вирішувати такі поточні проблеми: як відреагувати на різке підвищення транспортних тарифів, як виконати нещодавно отримане замовлення споживача і т. д. Зазвичай ці питання вирішуються в рамках загального стратегічного проекту. Відмінність стратегічної логістики від оперативної полягає не тільки в розширенні горизонту проектування процесів логістизаціі діючих господарських та інших структур.

Стратегічна логістика, спираючись на стратегічне управління, основою якого є моделі і методи динамічного програмування, що передбачає послідовне поліпшення первинних стартових умов управління: шляхом нарощування масштабів, поліпшення складу і підвищення якості продуктивних сил, а також часткового покращання підприємницького середовища. Тим самим здійснюються за єдиною стратегічною програмою логістичні перетворення в існуючих структурах (логістизація) можуть поширюватися на всю систему управління, усуваючи або істотно змінюючи систему обмежень на кожному етапі стратегічного управління.

На відміну від стратегічної оперативна логістика, здійснюючи контроль за рухом і перетворенням єдиних матеріальних, товарних, фінансових чи інформаційних потоків, а також здійснюючи їх подальшу оптимізацію, вирішує в основному поточні завдання, обумовлені мінливою ситуацією. Тому вона здатна тільки коригувати зміст повсякденної діяльності структурно функціональних підрозділів фірми, виходячи з її короткострокових і середньострокових цілей і завдань. У кращому випадку оперативна логістика здатна частково перерозподілити між ними деякі логістичні операції та функції.

Оперативна логістика забезпечує більш високі результати управління, орієнтуючись на жорстко задані обмеження (обсяг, структуру і стан закріплених за господарською структурою продуктивних сил і певні умови зовнішнього середовища, характерні для того чи іншого періоду управління). Тим самим оперативна логістика претендує лише на більш ефективну взаємодію цих продуктивних сил у незалежних від підприємства умовах (у незмінному для даного періоду зовнішньому середовищі). Природно, що в цьому випадку ефективність логістичного управління тією чи іншою структурою і ефективність діяльності останньої можуть істотно відрізнятися. Оскільки на ефективність діяльності господарських структур впливають два самостійних вектор-фактора: стартова ситуація управління та ефективність самого управління в цій ситуації, то кінцеві результати діяльності можуть бути порівняно низькими навіть при хорошому управлінні і навпаки. Ця обмеженість оперативної логістики призводить до того, що основні перетворення, пов'язані з її застосуванням тієї або іншої господарської структурою, зосереджуються в керуючій системі фірми і зводяться головним чином або до поліпшення управлінських рішень з приводу руху і перетворення поточних процесів, або до поліпшення керуючих впливів (система позитивних і негативних стимулів).

Стратегічна логістика, виходячи з довгострокових цілей фірми (її місії, стратегічної маркетингової політики, прогнозування економічної і політичної ситуації в країні та ін.), здатна істотно змінити всю системну організацію фірми: склад цілей і завдань її структурно-функціональних підрозділів, їх межі, характер взаємин і зміст профілюючої діяльності. Усі ці та багато інших, досить стійких структурних підрозділів і параметрів діяльності підприємства стають похідними від результатів стратегічної логістизаціі підприємства, тобто використання стратегічної логістики в перспективному розвитку підприємства.

Для проведення стратегічного проектування необхідна оцінка передбачуваного обсягу матеріального потоку, який буде проходити через логістичну систему і на його основі планувати майбутню діяльність. Ця оцінка зазвичай дається у вигляді прогнозу. Прогнозування необхідне для забезпечення основною інформацією при плануванні діяльності всіх функціональних підрозділів фірми, включаючи логістику, маркетинг, виробництво та фінанси. Кожне функціональний підрозділ має на вході свої специфічні особливості інформації, що впливають на його планування. Для логістики - це особливості просторово-часових даних попиту, ступеня його коливання та рівня випадковості. Зростання або спад рівня продажів, сезонність у тенденції попиту та загальні коливання, що викликаються численними факторами, безсумнівно, повинні враховуватися при плануванні логістичної діяльності. Крім того, логісти повинні знати не тільки, коли буде попит на логістичні послуги, але і де він очікується. На основі просторового визначення попиту здійснюється географічне розміщення складів і транспортних підрозділів, встановлюються рівні запасів у вузлових пунктах зберігання вздовж всієї логістичної мережі.

Процес послідовного використання сучасних досягнень логістики (логістичного підходу) в управлінні діючими або знову створюваними структурами з метою оптимізації їх функціонування і розвитку може бути названий логістизацією цих структур, разом з тим ряд вчених уникають вживання цього терміна, вважаючи, що заняття діяльністю в традиційно логістичних сферах (галузях виробничої інфраструктури) в нових ринкових умовах автоматично передбачають логістичний підхід, тобто обов'язково супроводжуються використанням сучасних досягнень логістики (її форм, методів, технічних засобів, передових інформаційних технологій і т. д.), як це справді відбувається за кордоном у міру еволюційного розвитку цих сфер діяльності.

Однак більшість українських структур в умовах безсистемно проваджуваних реформ, перманентних перетворень власності виробили консервативний стереотип діяльності, (обумовлений важкою адаптацією до ринкових умов, домінуванням моделі виживання, а не розвитку), що призводить до повільного засвоєння досягнень логістики. Це належить до їх організаційної структури, ринкової мотивації (мотив прибутку далеко не завжди стоїть на першому місці), ступеня керованості, інформаційного забезпечення, рівня менеджменту, ступеня розвитку неформальних відносин (включаючи патерналістські відносини з місцевою владою). Фактично значна кількість підприємств не стали фірмами в західному розумінні слова, вони також продовжують функціонувати в неринковому середовищі (відсутність повноцінної фінансово-кредитної інфраструктури, ефективного фондового ринку, бартер, взаємозаліки, величезна кредиторська заборгованість, регулярна реструктуризація боргів).

Використання сучасних досягнень логістики в цих умовах потребує серйозних підготовчих перетворень у виробничих, збутових, науково-технічних, фінансових підрозділах вітчизняних підприємств, а також формування адекватного внутрішнього і зовнішнього ринкового середовища, здатного, щонайменше, не заперечувати нововведення. Без серйозних перетворень у вітчизняних структурах застосування сучасного інструментарію логістики або взагалі неможливе і неефективне, або може породити організаційно-економічний ступор вже сформованих спрощених (архаїчних) господарських форм і методів ведення господарства, які, однак, адекватні примітивізації внутрішньої та зовнішньої економічної середовища і, отже, цілком адаптивності.

У кращому випадку впровадження логістики за допомогою зовнішніх розробників набуває суто декоративного характеру, що виявляється у незначному використанні рекомендованих командою розробників логістичних проектів і рішень.

Будь-які логістичні перетворення супроводжуються значними витратами, тому вимагають реалізації послідовної і розгорнутої в просторі й часі програми заходів, які одночасно є комплексом необхідних соціально-економічних, організаційно-технічних, інформаційних, правових, кадрових та інших передумов створення повноцінного логістичного забезпечення діючих структур.

Такий багатокроковий і, по суті, інноваційний процес, що вимагає затяжного і досить дорогого експериментування дозволяє, з одного боку, здійснювати порівняно рівномірне і тому доступне інвестування капіталу в процес логістизаціі, з іншого - отримувати наростаючі величини річного ефекту від минулих і поточних заходів логістизаціі і порівнювати їх з проведеними витратами графічним методом. Склад заходів цієї тотальної програми на всіх етапах її розробки та реалізації становить зміст і сутність логістизаціі. Її зміст, межі, форми, методи і послідовність здійснення являють собою як спонтанний, так і цілеспрямований процес поширення (впровадження) логістичного підходу до оптимізації розвитку організаційно-економічної діяльності. Як об'єкт логістизаціі можуть виступати як традиційні сфери діяльності, які за своєю природою належать до логістичних (виробнича структура), так і будь-які поточні процеси, що мають просторово-тимчасову послідовність.

Витратами логістизаціі відображають витрати, пов'язані з будь-якими перетвореннями в діючих структурах, що здійснюються із застосуванням логістики. Відповідно логістичними витратами є витрати в діючих структурах після проведення тих чи інших заходів логістизаціі. Процес логістизаціі може приводити до виникнення логістичних структур, в яких переважна частина діяльності здійснюється із застосуванням сучасних досягнень логістики і спрямована на інтеграцію і глобальне, з позицій єдиного цілого як системи, аналітичне вдосконалення (раціоналізація і оптимізація) потокових процесів з орієнтацією на кінцеві результати.

Завершальним етапом логістизаціі та її вищою формою є створення дієздатних логістичних систем. Логістична система являє собою систему управління господарською або іншою структурою у сфері суспільно-корисної діяльності, що дозволяє своєчасно вирішувати всю сукупність взаємопов'язаних тактичних і стратегічних завдань, що забезпечують оптимізацію інтегрованих потокових процесів, що відбуваються у цих структурах за заданими критеріями (доходи, прибутки, витрати, якість обслуговування, конкурентоспроможність та ін.). Саме тому створення логістичної системи є найбільш доцільною і ефективною формою застосування логістики, особливо в транзитивній економіці з таких причин:

По-перше, епізодичне вирішення окремих логістичних завдань або використання окремих методів не впливає на кардинальне поліпшення діяльності фірми. Тільки вирішення всього комплексу взаємозалежних тактичних і стратегічних завдань управління в потрібному режимі часу на базі використання потенціалу всієї логістичної системи дозволяє досягати поставлених цілей.

По-друге, навіть у налагодженій розвинутій економіці, досить адаптованій до логістичних інновацій, впровадження окремих елементів і фрагментів перетворень сучасної логістики потребує відчутних змін в діючих структурах. Українська нестабільна економіка з її деформованим ринком і неефективним рухом товарів не підготовлена до безпосереднього використання класичної логістики, розрахованої на більш сприятливі умови. Тому навіть застосування окремих логістичних завдань і методів потребує для їх успішної реалізації більш глибоких і дорогих перетворень.

По-третє, багато досягнень логістики, що базуються головним чином на використанні точних наук (математичних, технічних тощо) і здобули відображення у вітчизняній і зарубіжній літературі з логістики у вигляді досить складних формул, схем, моделей, мережевих та інших графіків тощо, найчастіше залишаються незатребуваними працівниками діючих структур (користувачами) як через брак відповідних спеціальних знань у цій сфері, так і дефіцит часу, особливо в умовах української дійсності. Тільки в процесі створення працездатної логістичної системи розробники зуміють гідно оцінити і селекціонувати ці залучені з точних наук фрагменти логістичного апарату і трансформувати їх через відповідні види системного забезпечення (програмного, технічного, інформаційного) у зрозумілу і доступну користувачам інформацію.

2. Типологія підприємств оптової торгівлі

Оптова торгівля охоплює всю сукупність товарних ресурсів, що є як засобами виробництва, так і предметами споживання. При оптовій торгівлі товар закуповується великими партіями. Оптова торгівля не пов'язана з реалізацією продукції конкретним кінцевим споживачам, тобто вона дозволяє виготівникам за допомогою посередників збувати товар з мінімальними безпосередніми контрактами з споживачами. На товарному ринку оптова торгівля являє собою активну частину сфери звертання. Тому вивчення типології підприємств оптової торгівлі є актуальним і надає можливість добре орієнтуватися на промисловому ринку.

Основні форми оптової торгівлі

Оптова торгівля - це форма відносин між підприємствами, організаціями, при якій господарські зв'язки по постачанні продукції формуються сторонами самостійно. Вона впливає на систему економічних зв'язків між регіонами, галузями, визначає шляхи переміщення товарів в країні, завдяки чому здійснюється територіальний розподіл праці, досягається пропорційність в розвитку регіонів.

У цей час оптова торгівля має основні форми:

- транзитна, коли оптова база продає товари без завезення на свої склади, відразу кінцевому користувачу;

- складська, коли реалізація товарів здійснюється безпосередньо зі своїх складів.

Результатом цих форм продажу є оптовий транзитний оборот і складський товарооборот, на який доводиться більша питома вага. Транзитний товарооборот поділяється:

- товарооборот з участю в розрахунках. Торгова фірма оплачує постачальнику вартість відвантаженого товару, яку потім отримує від своїх покупців.

- товарооборот без участі в розрахунках. Постачальник пред'являє до оплати рахунок безпосередньо покупцю.

При організації транзитного обороту оптова база виконує посередницьку роль між постачальниками і одержувачами за окрему плату.

При цьому вона укладає з постачальником і одержувачем продукції договори, контролює виконання договорів. Трудомісткість транзитного обороту значно нижче складського, тому при відносно високих розмірах націнок він вигідний для оптових баз. Обгрунтуванням для транзитного відвантаження товарів є вбрання, яке виписується оптовим підприємствам і адресується конкретному постачальнику-виготівнику, а копія висилається на адресу покупця клієнта бази.

При складській формі торгівлі використовуються наступні методи оптового продажу товарів зі складу:

1. Особиста відбір товарів покупцями, практикується по виробах складного асортименту (автомобілі, хутра, новітні моделі швейних виробів, меблі і т.п.), коли потрібен вибір з урахуванням кольору, моделі, малюнка.

2. Продаж товарів через пересувні кімнати товарних зразків, які обладнуються в кузовах автомашин, оснащуються висувними ящиками, вітринами із зразками, рекламними альбомами, каталогами, бізнесом-картами, на базі яких товарознавець оформляє заявки на доставку товарів покупцям.

3. Продаж товарів через автосклади, які завантажуються товарами на базі і, виїжджаючи по графіку, відпускають товари магазинам.

4. Посилочна торгівля, забезпечує населення в формі індивідуальної або роздрібної торгівлі через магазини дрібнооптової посилочної торгівлі.

5. Підбірка товарів відповідно до заявок, замовлень, оформлених письмово, по телефону, телеграфу, телефаксу з боку споживачів.

6. Залучення при формуванні портфеля замовлень численних торгових агентів або комівояжерів.

Продаж товарів на оптових ринках регулюється цивільним законодавством, в основі якого лежить визнання рівності учасників господарських відносин, недоторканість їх власності, свободи вибору партнерів, неприпустимості втручання адміністрації ринку в їх комерційну діяльність.

Учасники торгів на ринку.

- власники товару;

- роздрібні торгові структури, виступаючі в ролі покупців;

- персонал оптового ринку.

Адміністрація оптового ринку забезпечує дотримання встановленого порядку ведіння торгів, надає учасникам ринку в оренду необхідні площі в торговому залі, на складах, що є, за спеціальне ринкове мито, забезпечує своєчасне прибирання території ринку, санітарні умови і техніку пожежної безпеки.

За порушення правил торгівлі або невиконання своїх зобов'язань адміністрація несе повну відповідальність, передбачену договірними зобов'язаннями перед користувачами її послугами.

Останнім часом набувають поширення дрібнооптові магазини-склади типу "кэш энд керри " що в перекладі означає "плати і відвозь". Цей тип магазинів орієнтований на забезпечення дрібних споживачів: власників ларьків, павільйонів, торгових лотків і інш. Такого типу магазини-склади діють за принципом самообслуговування. Вони відрізняються високої товарообертаємістю з мінімальними експлуатаційними витратами, оскільки не мають традиційних комплектовочних і експедиційних приміщень і підіймально-транспортного і навантажувально-розвантажувального обладнання, що дорого коштує, властивих великим складам. Скорочується також об'єм обліково-розрахункових операцій в зв'язку з відсутністю безготівкового відпуску і в кредит. Невисокий рівень витрат дозволяє встановлювати більш низькі ціни. Закупівлі для магазинів-складів ведуться прямо з промислових підприємств.

Біржова форма оптової торгівлі

Важливою формою оптової торгівлі є біржова торгівля. На біржі товари продаються без огляду, торгові операції не укладаються. Товарні біржі здійснюють купівлю і продаж не товарів як таких, а контрактів на їх постачання. При цьому ведеться вільна купівля і продаж контрактів. Операції укладаються тільки професійними посередниками - брокерами. Базисні ринкові ціни встановлюються біржовою котировання і формуються під впливом реальних співвідношень попиту і пропозиції. Покупець дає брокеру доручення на здійснення біржової операції, в якому визначаються конкретний товар, термін його постачання, ціна.

Сучасні товарні біржі на російському ринку не можна ототожнювати з сучасними біржами на Заході. У Росії обсяг всієї продукції, що реалізовується на біржах в загальному обсязі виробництва на 1 січня 1996 р. складав біля 2%, а біржовий оборот у ведучих капіталістичних країнах світу - відповідно 42%.

Риси біржової торгівлі:

- регулярність поновлення біржових торгів, їх висока організованість, підлеглість біржової торгівлі встановленим правилам, проведення торгів в суворо відведений час і місці.

- для організації біржової торгівлі проводиться велика попередня робота по встановленню стандартів на товари, їх взаємозамінність, розробці типових контрактів, котировання цін, рекламно-інформаційній діяльності і інш.

- біржова торгівля здійснюється масовими однорідними товарами, якісно порівнянними, окремі партії яких повинні бути взаємозамінними. У процесі торгівлі встановлюються мінімальні партії товарів, що продаються.

Біржова торгівля регулюється Законом України "Про біржі і біржову торгівлю". Справжні об'єми біржової торгівлі збільшують частки грошових ресурсів і цінних паперів за рахунок скорочення частки сировини, матеріалів і товарів. Набирає обороти вітчизняна ф'ючерська торгівля контрактами на валюту, цінними паперами. У Україні ринок контрактів тільки формується і знаходиться на початковому етапі свого розвитку.

Різке скорочення діючих товарних і фондових бірж в Росії, їх спеціалізація є нормальним і позитивним явищем, ведучим до становлення справжньою біржової торгівлі.

Ефективність оптової торгівлі характеризується кількістю і якістю послуг, що надаються оптовим підприємством своїм клієнтам - покупцям і постачальникам товарів. За функціональним призначенням виділяють наступні основні комплекси послуг:

- технічні - по зберіганню, фасовці, упаковці, маркіровці, транспортно-експедиційні послуги і інш.;

- комерційні - допомога в рекламуванні товарів, інформаційні, комісійні, посередницькі по пошуку постачальників товарів і оптових покупців і т.п.;

- організаційно-консультативні - консультації з питань асортименту і якості товарів, експлуатації виробів, організації роздрібного продажу, вивчення попиту і інш.

Послуги, що надаються оптовим підприємством своїм клієнтам, як правило, повинні бути платними. Конкретні розміри оплати послуг потрібно встановлювати в тих, що укладаються між оптовим підприємством і клієнтами договорах.

логістичний концепція оптовий продаж

Література

1. Денисенко М.П. Організація та проектування логістичних систем. Підручник / за ред. проф. М. П. Денисенка, проф. П. Р. Лековця, проф. Л. І. Михайлової. -- К.: Центр учбової літератури, 2010. -- 336 с.

2. Григорьев М. Н. Логистика: учеб. пособие [для студентов вузов] / М.Н. Грирогьев, А.П. Долгов, С.А. Уваров. -- М.: Гардарики, 2006. -- 463 с.

3. Загорна Т.О. Управління ризиками в логістичній системі підприємства / Т.О. Загорна, А.В. Ткачова // Экономика Крыма. Научно-практический журнал. -- 2009. -- №27. -- С. 89--93.

4. Зборовська О.М. Актуальність використання логістики у виробничо-господарській діяльності підприємств. / Зборовська О.М. // Вестник национального технического университета «ХПИ» № 5, 2010 р. -- C. 36-- 42.

5. Зборовська О.М. Аналіз факторів впливу на обсяги логістичних витрат/ Зборовська О.М. // Економіка та держава, 2011. -- №7 -- С. 26-- 27.

6. Клунко Н.С. Економіко-організаційний механізм логістичних процесів у виробничій сфері: дис.канд. екон. наук / Н.С. Клунко.-Х, 2010. - 182 с.

7. Крикавський Є. Економічний потенціал логістичних систем / Крикавський Є. -- Л.: Вид-во ДУ “Львів. політехніка”, 1997. -- 168 с.

8. Лактионова О.Е. Формирование логистических систем: методология и практика: [монография] / Лактионова О.Е. -- Донецк: НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти, 2002. -- 319 с.

9. Акимова И.М. Промишленний маркетинг. - ДО.: Знання, 2001. - 294 з.

10. Комір І. Економіка фірми. - М.: Вища школа, - 2004.

11. Державний стандарт Україні "Маркетинг - термінологія та визначення основних зрозуміти" // Експерт-Юрист. Інформаційно-правова бібліотека. Законодавство України, - До.: Эксперт-Софт, 2005 р.

12. Ламбен Жан-Жак. Стратегічний маркетинг. Європейська перспектива. Пер. з французького. - СПб.: Наука, - 2000.- 800 з.

13. Осипова Л.В., Синяева И.М.. Основи комерційної діяльності. - М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1997.

14. Панкратов Ф.Г. Комерційна діяльність. М.: ИВЦ "Маркетинг", - 1996.

15. Романів А.Н. і інш. Маркетинг: Підручник. / Під ред. Романова А.Н. - М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, - 2005.

Размещено на Allbest.ru