Главная Коллекция "Otherreferats" Маркетинг, реклама и торговля Розробка маркетингової стратегії підприємства

Розробка маркетингової стратегії підприємства

Теоретико-методологічні основи позиціонування підприємства в зовнішньому середовищі. Шляхи зміцнення конкурентних позицій підприємства ПАТ "Київська кондитерська фабрика "Рошен" у зовнішньому середовищі. Бренд-менеджмент як елемент розвитку підприємства.

Рубрика Маркетинг, реклама и торговля
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 24.12.2014
Размер файла 72,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Теоретико-методологічні основи позиціонування підприємства в зовнішньому середовищі

1.1 Теоретичні основи зовнішнього середовища підприємства

1.2 Ефективність діяльності підприємства і його конкурентоспроможність

1.3 Фактори прямого та непрямого впливу на діяльність підприємства

2. Аналіз ефективності діяльності підприємства

2.1 Загальна характеристика стану ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен»

2.2 Оцінка фінансового стану ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен»

2.3 SWOT-аналіз підприємства ПАТ«Київська кондитерська фабрика «Рошен»

3. Шляхи зміцнення конкурентних позицій підприємства у зовнішньому середовищі

3.1 Бренд-менеджмент як необхідний елемент розвитку сучасного підприємства

3.2 Формування стратегії зміцнення конкурентної позиції підприємства

Висновок

Список використаних джерел

бренд позиціонування конкурентний підприємство

Вступ

При розробці стратегії фірми, у першу чергу, необхідно врахувати і оцінити її зовнішнє оточення та провести її стратегічне позиціонування в цьому оточенні. Це пов'язано з тим, що розгляд основних характеристик стратегії, її проблематики та особливостей базується на економічній категорії "середовище функціонування підприємницької організації" як відкритої матеріально-речової системи. А суть призначення ефективної стратегії полягає в такій організації діяльності підприємства, за якої напрямок його розвитку найбільшою мірою відповідає тенденціям змін в оточенні підприємства. Таким чином при прийнятті стратегічних рішень, тобто при розробці стратегії, аналіз структурних складових оточення підприємницької організації є найважливішим етапом. При цьому це й найбільш складний та трудомісткий етап процесу вироблення стратегії підприємства.

Аналіз зовнішнього середовища фірми передбачає структуризацію зовнішнього середовища та наступне дослідження факторів виділених компонент. Слід зауважити, що проблема структуризації середовища підприємства не є проблемою, що виникла сама по собі, вона скоріше має підпорядкований характер. Необхідність структуризації середовища виникає з необхідності класифікації сил впливу та необхідності кількісної або якісної оцінки цих сил. Оцінка сил проводиться для виявлення можливості їх впливу на організацію (підприємство) і навпаки з метою оцінки стратегічних зон господарювання (СЗГ) підприємства і вибору для них оптимальних стратегій.

При чому, на відміну від концепцій західних теоретиків, у вітчизняних економістів домінуючим є підхід до структуризації середовища, який базується на можливості вивчення окремих складових середовища, а середовище підприємства розглядається переважно з позицій можливості проведення аналізу факторів його впливу на підприємство і може бути структуроване на макро - середовище, безпосереднє оточення і внутрішнє середовище.

1. Теоретико-методологічні основи позиціонування підприємства в зовнішньому середовищі

1.1 Теоретичні основи зовнішнього середовища підприємства

Стратегічний аналіз підприємства є одним із стержневих елементів процесу формування стратегій підприємства. За змістом стратегічний аналіз є вихідним етапом планування, в межах якого системно аналізуються фактори зовнішнього ділового середовища та ресурсного потенціалу підприємства (внутрішніх можливостей) для визначення поточного стану підприємства та виявлення можливостей його подальшого розвитку. Після закінчення цього етапу створюється інформаційна база, що дозволяє ґрунтовно виконати процес цілеполягання та вибору стратегічних альтернатив.

Під зовнішнім офіційною сферою можна зрозуміти сукупність факторів, що впливають на підприємство та відповідно на ефективність його функціонування. У теорії та практиці менеджменту зовнішнє ділове середовище підприємства розглядають як дві підсистеми - дальнє зовнішнє середовище (ДЗС) та ближнє зовнішнє середовище (БЗС).

Перелік складових підсистем може бути розширений і іншими напрямами, так, при аналізі дальнього зовнішнього середовища можуть бути окремо виділені ринкове середовище, конкурентне середовище, природнє середовище та ін. При аналізі ближнього зовнішнього середовища додатково можуть бути виокремленні фінансові заклади, з якими підприємство взаємодіє у повсякденній діяльності, посередницькі структури та ін.

Досліджуючи природу зовнішнього ділового середовища (ЗДС), особливо звертають увагу на його динамізм та складність. Рівень динамізму ЗДС пов'язаний зі швидкістю його змін. Рівень складності ЗДС, у свою чергу, пов'язаний з результатом взаємодії різних факторів, серед яких найважливішими є нестача знань про ЗДС, а також узгодження та взаємовплив окремих факторів, що створює «системний ефект», який не може бути вивченим за окремими елементами. Все це призводить до того, що коли ми аналізуємо зовнішнє ділове середовище в основному використовуються методи неформальних експертних оцінок та прогнозів.

Підходи до здійснення аналізу зовнішнього підприємства:

1. PEST - аналіз;

2. Аналіз галузі;

3. SWOT - аналіз.

Результати аналізу незалежно від підходу, що був використаний для їх отримання, частіше за все є некількісними та такими, що слабо прогнозуються, але все ж таки дозволяють окреслити розмах тенденцій з тим, щоб максимально підготуватися до їх проявів.

Найбільшого розповсюдження на сьогоднішній день отримали аналіз галузі та SWOT-аналіз як найбільш комплексні. PEST - аналіз в більшому ступені здійснюється з ціллю попередньої оцінки стану зовнішнього середовища підприємства, що створюється, або підприємства, в якому відбувається зміни власників

Технологія PEST - аналізу:

Перелік факторів дальнього зовнішнього середовища досить великий, проте науковцями запропоновано виокремлення чотирьох ключових напрямів, аналіз яких отримав назву PEST - аналіз ( від англ. political-logal - політико-правові, economic - економічні, sociocultural - соціокультурні, technological forces - технологічні фактори).

Політичне середовище. Політична стабільність держави є одним з ключових факторів, що дозволяють знизити ризики розвитку підприємства у межах обраної ним стратегії. Для підприємства при розробці стратегії важливо розуміти постійність та узгодженість (відсутність протиріч) законодавчої бази з питань економічної діяльності.

Крім того, важливо також розуміти перспективи державного регулювання в таких областях, як:

1. Соціальна захищеність населення;

2. Зовнішня торгівля;

3. Регулювання ціноутворення;

4. Екологічна політика;

5. Обмеження діяльності підприємств шляхом встановлення вимог до якості продукції та ін.

Економічне середовище. В умовах ринкової економіки аналіз економічного середовища включає прогнози змін економіки, що виражені в показниках інфляції, державної політики в області податків та кредитування, рівня зайнятості населення, циклів ділової активності, грошового обігу та ін.

Важливим аспектом аналізу є визначення циклу ділової активності національної економіки та його співставлення з циклом ділової активності галузі та підприємства, що в майбутньому дозволить обрати більш ефективну стратегію, що враховує стан економіки та тенденції його розвитку.

Соціокультурне середовище. Посилення конкуренції між товаровиробниками та відповідно диференціація товарів за групами споживачів потребують більш детального вивчення останніх.Споживчі вимоги впливають не лише на економічні міркування, але й на демографічні, освітні та ін. ознаки. Саме вони стають об'єктами дослідження та прогнозування. При вивченні даного середовища аналізують:

1. Демографічні ознаки населення.

2. Розподіл доходів за групами населення.

3. Зміни в стилі життя, традиціях та устоях.

4. Рівень освіти населення.

5. Рівень споживання товарів та послуг, інше.

Результати аналізу оформляються в виді пояснювальної записки. Технологічне середовище. У процесі аналізу виявляються науково-технічні тенденції, що характерні для галузі (можливості технологічних проривів, виникнення товарів з принципово новими характеристиками та ін.). Також виконується порівняння можливостей підприємства з можливостями його конкурентів з точки зору техніко-технологічного та науково-технічного рівнів підприємства.

Результати аналізу зовнішнього середовища дають змогу менеджерам підприємства організувати роботу підприємства більш ефективно за рахунок розуміння того, на які аспекти роботи підприємства потрібно звернути увагу.

Технологія SWOT - аналізу підприємства. Метод SWOT - аналізу (в перекладі з англ. - сила (strength), слабкість (weakness), можливості (opportuniets) та загрози (threats) базується на одночасному вивченні зовнішнього та внутрішнього середовищ підприємства. Технологія передбачає виявлення сильних та слабких сторін в роботі підприємства, можливостей та загроз, що очікують його у майбутньому, а також встановлення взаємозв'язку між ними, що може бути використаний при формуванні стратегії підприємства. Ідеологія технології може бути відтворена у вигляді матриці (рис. 1.1).

Середовище

Зовнішнє Внутрішнє

Рисунок 1.1 Логіка формування матриці SWOT - аналізу

Проведення SWOT-аналізу виконується з виокремленням трьох етапів.

Етап 1. Формування переліку сильних та слабких сторін роботи підприємства, можливостей та загроз, що його очікують. Як правило, компоненти матриці (див. рис. 1.1) деталізуються з виокремленням певних прошарків. На сьогоднішній день загальновизнаної класифікації факторів зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства немає, в додатку 1 наведений приклад можливого групування цих факторів. При обґрунтуванні прошарків аналізу слід враховувати, що достатньо важко виокремити групи факторів, що не перетинаються, що і обумовлює відсутність стандартного підходу.

Етап 2. Можливості та загрози, виявлені в процесі аналізу, розбиваються на три групи за ступенем впливу на підприємство та вірогідністю впливу.

Етап 3. Між компонентами матриці встановлюються ланцюги зв'язків, які в подальшому можуть бути використані при формуванні стратегії.

1.2 Ефективність діяльності підприємства і його конкурентоспроможність

Для досягнення високої ефективності процесу виробництва в умовах ринкової економіки недостатньо мати сучасне технічне обладнання, знаряддя та високоякісні предмети праці, необхідна також відповідна організаційна система зв'язків між виробниками та споживачами продукції.

Теорія ефективності чітко розмежовує поняття ефекту і ефективності, розуміючи під першим результат заходу, а під другим співвідношення ефекту і витрат, які його викликали. Принциповий взаємозв'язок між вказаними двома поняттями може бути виражений різницею умовного економічного результату та повних капітальних вкладень і, залежно від рівня господарювання, може отримувати:

1. національний рівень;

2. рівень підприємства.

Якщо результати економічної діяльності перевищують витрати, то можна говорити про позитивний ефект, у протилежному випадку - про негативний ефект (збиток).

Ефективність роботи виробничих підприємств характеризується показниками рентабельності, норми прибутку, продуктивності праці, урожайності, продуктивності тварин, собівартості продукції, трудоємності, матеріалоємності, фондоємності тощо.

Ефективність діяльності, наприклад, обслуговуючих кооперативів, як правило, характеризується показниками ефективності товарної, цінової, збутової, комунікаційної політики, індексами товарообороту і витрат кооперативу, часткою ринку, структурою товарообороту, ступенем задоволення потреб членів кооперативу, питомою вагою робіт та послуг, виконаних у технологічні терміни та ін.

Проте такі показники відображають окремі аспекти діяльності підприємств і не спроможнізабезпечити комплексну оцінку ефективності використання всіх факторів виробництва відносно кінцевих результатів.

Механізм забезпечення підвищення ефективності функціонування підприємства. При цьому досягнення високих результатів господарювання підприємств можливе завдяки виявленню та нейтралізації негативних факторів та стимулюванню дії позитивних, зокрема удосконалення організаційної структури, збалансування виробничого потенціалу, впровадження нових технологій. Реалізація внутрішніх і зовнішніх факторів підвищення ефективності діяльності підприємств забезпечить отримання не лише економічного ефекту, але й соціального та екологічного. Основним резервом підвищення економічної ефективності діяльності є раціональне формування, відтворення та ефективне використання ресурсного потенціалу підприємства.

1.3 Фактори прямого та непрямого впливу на діяльність підприємства

Організація становить взаємодію таких основних елементів, як цілі, структури, завдання, технології, люди, а також оточення політичне, економічне, культурне, ринкове, до якого вона повинна пристосуватися. Будь-яка організація перебуває у середовищі та функціонує, якщо середовище дає таку можливість.

Внутрішнє середовище організації є джерелом її життєвої сили і включає потенціал, що дає змогу організації існувати і виживати в певному проміжку часу, але воно може бути і джерелом проблем, навіть банкрутства організації в разі незабезпечення функціонально необхідних потреб.

Зовнішнє середовище організації -- це сукупність елементів, які не входять до складу організації, але справляють на неї певний вплив.Зовнішнє середовище є джерелом забезпечення організації ресурсами, необхідними для підтримання її внутрішнього потенціалу на необхідному рівні для досягнення цілей.

Для визначення майбутньої поведінки організації її керівництву потрібно мати уявлення як про внутрішнє, так і про зовнішнє середовище, їх потенціал і тенденції розвитку, а також знати місце своєї організації в середовищі. Розрізняють зовнішнє середовище прямого і непрямого (опосередкованого) впливу.

Зовнішнє середовище прямого впливу -- це середовище, яке включає елементи, що безпосередньо впливають на операції організації та зазнають прямого впливу операцій організації: споживачі, конкуренти, постачальники, закони, державні установи та ін.

Споживачі -- це фізичні або юридичні особи, які використовують продукцію організації для особистих потреб або потреб своєї організації.

Конкуренти -- це виробники подібної продукції на ринку.

Постачальники -- фірми або окремі особи, які постачають машини, устаткування та інші матеріальні ресурси для задоволення технологічних або особистих потреб організації чи окремої особи.

Закони і державні установи -- це правові та нормативні акти вищого органу законодавчої та виконавчої влади або їх спеціальні органи, які здійснюють нагляд за дотриманням державних вимог підприємствами, установами, організаціями, а також громадянами.

Серед названих факторів зовнішнього середовища найважливішим є державне регулювання, тому що без втручання держави, без державного регулювання підприємство ніколи не зможе зробити виробництво економічно безпечним, гарантувати реалізацію соціально-економічних прав людини, вирівняти структурні та регіональні диспропорції тощо. Роль держави сьогодні в умовах ринку недосконалої конкуренції значно посилюється і стає об'єктивною потребою.

Держава виконує свої економічні функції, застосовуючи різноманітні форми і засоби впливу на економіку. Серед основних форм державного регулювання ринкової економіки виокремлюють форми правового, економічного та адміністративного регулювання. Правові регулятори захищають систему ринкового підприємництва, визначають права й обов'язки підприємств та інших суб'єктів ринкової економічної системи. До форм економічного регулювання належать фінансова, грошово - кредитна, цінова, структурна та соціальна форми регулювання.

Державне регулювання діяльності підприємств - це вплив держави на діяльність суб'єктів підприємницької діяльності та ринок з метою забезпечення нормальних умов їх функціонування. Для здійснення ефективного державного регулювання підприємництва створені відповідні механізми, тобто система заходів, розроблених державою, з урахуванням вимог ринку та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності. До цієї системи заходів належать державні органи та фонди, форми та методи реалізації державного регулювання, правовий та фінансовий механізми, механізм стимулювання, контролю, підтримки. Основними елементами є центральні та місцеві органи виконавчої влади й установи, які здійснюють державну політику, спрямовану на регулювання, підтримку та розвиток підприємництва.

Так, головним центральним органом державного регулювання підтримки та ліцензування підприємницької діяльності є Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва. До інших центральних органів влади, які здійснюють державне регулювання підприємництва, належать: Міністерство економіки України, Міністерство фінансів України, інші міністерства, відомства, Антимонопольний комітет України, Національний банк України, Державний комітет України з питань розвитку підприємництва, державні регіональні адміністрації, Ліцензійна палата України, Фонд державного майна України, Державний комітет України у справах захисту прав споживачів (Укрдержкомзахист), інші органи державної виконавчої влади.

Основними елементами механізму державного регулювання підприємництва є: система законодавчих і нормативних документів, затверджених органами державної влади та управління; податкова та фінансово-кредитна політика (встановлення ставок податків і процентів за державними кредитами, податкових пільг; політика цін і правил ціноутворення; ліцензії й торгові патенти; валютний курс, цільові дотації, економічні санкції, соціальні пільги, науково-технічні, економічні та соціально-економічні програми держави, антимонопольна політика, умови інвестиційної політики, державні замовлення на виробництво і постачання певних видів продукції; політика захисту прав споживачів).

Розрізняють прямі і непрямі адміністративні методи державного регулювання.

Прямі здійснюються на основі законодавчих актів, а також впливу на діяльність підприємств органів державної виконавчої влади й управління.

Непрямі охоплюють комплекс таких інструментів економічної і фінансової регуляторної політики, як розроблення механізму ціноутворення, систем оподаткування, кредитування, пільг і процентних ставок тощо.

Середовище непрямого (опосередкованого) впливу визначає напрями процесів у економіці, формує загальні тенденції розвитку галузі на віддалену перспективу. Виокремлюють такі фактори непрямого впливу:

1. економічні: стан економіки, рівень зайнятості, стабільність валюти, платіжний баланс країни, середньорічний темп інфляції, дефіцит бюджету країни, частка приватної власності в загальній власності країни, показники податкової системи та зовнішньоекономічної діяльності тощо;

2. політичні: потрібно враховувати політичну ситуацію в країні, будувати свою діяльність відповідно до норм, законів та інших правових аспектів, зважати на митну, антимонопольну політику, стежити за кредитною політикою місцевої влади, нормативними актами місцевих органів влади та центрального уряду, кримінальним станом у країні тощо;

3. технологічні: керівництво організації повинно постійно стежити за технологічним зовнішнім середовищем, щоб не пропустити появи в ньому тих змін, які становлять загрозу організації, й існуванню, тобто не пропустити момент появи нових технологій, нової обчислювальної техніки, змін у технології збирання, оброблення та передавання інформації;

4. ринкові: легкість входу на ринок, місткість ринку та захищеність його урядом, рівень конкуренції, життєвий цикл різних товарів і послуг, рівень прибутків населення та їх розподіл, зміни демографічних умов;

5. міжнародні: якщо фірма розташована за кордоном, її майбутнє залежить від міжнародних відносин, протекціоністських законів, доступу в іншій країні до ресурсів тощо. Для вітчизняних підприємств важливо відстежувати політику інших країн, яка передбачає зусилля, спрямовані на захист чи розширення національного ринку в цілому та в окремих галузях;

6. фактори конкуренції: потрібно весь час аналізувати майбутні цілі конкурентів, оцінювати поточні стратегії конкурентів, вивчати їх сильні та слабкі сторони, стежити, що робить конкурент, що ним рухає, у чому він вразливий, що може спровокувати конкурента на найефективніші кроки;

7. соціальні: виявляють вплив зміни суспільних цінностей, прав, звичаїв суспільства, традицій тощо. У нашій країні низка факторів соціального середовища набула особливого значення. В умовах економічної нестабільності постало багато соціальних проблем, таких як загострення національного почуття, негативне ставлення значної частини населення до підприємництва, порушення і зловживання у процесах приватизації, деформації в розподілі національного багатства, поглиблення соціальної нерівності, недосконале і нестабільне законодавство, високі процентні ставки за кредит, низька платоспроможність населення, зміни в системі соціальних цінностей та інші чинники. Дотепер в Україні остаточно не сформувалися соціально-економічні умови для успішного розвитку підприємництва і бізнесу: реальний плюралізм форм власності (реалізації цієї умови перешкоджає тотальна приватизація, наявність значного тіньового сектору економіки); розвинута інфраструктура підтримки підприємництва; стабільна науково обґрунтована політика держави; державне регулювання економіки за допомогою економічних важелів (дотепер переважають адміністративні важелі регулювання); раціональна внутрішня і зовнішня економічна політика (зокрема виважена політика протекціонізму, захисту вітчизняного товаровиробника) тощо.

2. Аналіз ефективності діяльності підприємства

2.1 Загальна характеристика діяльності підприємства

Міжнародна Кондитерська Корпорація ROSHEN - один з найбільших європейських виробників кондитерських виробів.

Корпорація "ROSHEN" є лідером українського ринку шоколаду, заснована в 1996 році. Об'єднує 4 кондитерські фабрики - Вінницьку, Київську, Маріупольську та Кременчуцьку. А з 2002 року до складу корпорації увійшла Ліпецька кондитерська фабрика "Ліконф" (Росія), із виробничими потужностями до 30 тис. т продукції на рік. У 2006 році до складу корпорації приєдналася Клайпедська кондитерська фабрика (Литва). "ROSHEN" входить до складу групи «Укрпромінвест». Ключовий співвласник групи - відомий український бізнесмен і політик, голова ради Нацбанку України Петро Порошенко.

Об'єднання продукції під однією маркою відбулося з метою:

1. Чіткої ідентифікації бренду як українського, що випускає продукцію високої якості.

2. Підвищення знання марки.

3. Підвищення рівня продажів виробів під ТМ Roshen.

В ході написання курсової роботи проведемо аналіз діяльності ТМ Roshen на прикладі "Київської кондитерської фабрики "Рошен". Знаходиться фабрика за наступною адресою: м. Київ, вул. Електриків, 26/9. Публiчне акцiонерне товариство "Київська кондитерська фабрика "Рошен" є повним правонаступником всiх прав та обов'язкiв Закритого акцiонерного товариства "Київська кондитерська фабрика iм. Карла Маркса".

Закрите акцiонерне товариство "Київська кондитерська фабрика iм. Карла Маркса" створено шляхом реорганiзацiї (перетворення) Орендного пiдприємства "Київська кондитерська фабрика iм. Карла Маркса" внаслiдок повного викупу державного майна цього пiдприємства Органiзацiєю 21 орендарiв Київської кондитерської фабрики iм. Карла Маркса за договором купiвлi-продажу державного майна вiд 30.12.1993 р. № 48. Засновниками Товариства виступили фiзичнi та юридичнi особи, що набули право власностi на акцiї Товариства в процесi реорганiзацiї (перетворення) Орендного пiдприємства "Київська кондитерська фабрика iм. Карла Маркса". За організаційно-правовою формою підприємство є публічним акціонерним товариством. Розглянемо організаційну структуру підприємства. Вона представлена загальними зборами акціонерів, Наглядовою радою, Дирекцією і Ревізійною комісією. Загальнi Збори акцiонерiв - вищий орган управлiння Товариства.

Наглядова рада - орган, який здiйснює захист прав акцiонерiв Товариства, i вмежах компетенцiї, визначеної законодавством України та Статутом, контролює та регулює дiяльнiсть Дирекцiї. Дирекцiя - виконавчий орган Товариства, який здiйснює управлiння поточною дiяльнiстю Товариства.

Ревiзiйна комiсiя - орган, що здiйснює перевiрку фiнансово-господарської дiяльностi Товариства. Слід зазначити, що ПАТ "Київська кондитерська фабрика "Рошен" веде бухгалтерський облiк господарських операцiй щодо майна i результатiв своєї дiяльностi в натуральних одиницях та в узагальненому грошовому виразi, шляхом безперервного документального i взаємопов'язаного їх вiдображення. Бухгалтерський облiк господарських операцiй здiйснюється методом подвiйного запису згiдно з Планом рахункiв бухгалтерського облiку у вiдповiдних журналах - ордерах та аналiтичних вiдомостях. Бухгалтерський облiк повнiстю автоматизований. Бухгалтерський та податковий облiк ведеться вiдповiдно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi" вiд 16.07.99 р., № 996-XIV, затверджених Положень (стандартiв) бухгалтерського облiку, iнших нормативних документiв з питань органiзацiї бухгалтерського облiку та оподаткування та Наказу "Про ведення бухгалтерського облiку та формування облiкової полiтики ПАТ "Київська кондитерська фабрика "Рошен".22 На сьогодні асортимент підприємства нараховує більше 100 найменувань кондитерських виробів. Серед них основними видами продукції "Київської кондитерської фабрики "Рошен" є:

1. шоколад та цукристi кондитерськi вироби;

2. какао,сухарi, печиво, пироги, тiстечка тривалого зберiгання;

3. хлiб та хлiбобулочнi вироби;

4. оптова торгiвля цукром, шоколадними та кондитерськими виробами.

Доцільно, на нашу думку, визначити постачальників, посередників, а також споживачів, на яких спрямований випуск продукції. Постачальниками для компанії "ROSHEN" є:

1. швейцарська компанія Taloca - какао-боби;

2. ТМ "NEMIROFF", ТМ "Златогор", ТМ "Французький бульвар", ТМ "ВінЛюкс", "Бюро Вин", Одеський вино-коньячний завод - виробники і постачальники алкогольної продукції;

3. Bears (Київ), "Етол-Україна" (Борислав Львівської обл), "Есаром- Україна" (Харків), "Лев" (Дніпропетровськ), "Аромат" (Хмельницький;

4. дочірнє підприємство Санкт-Петербурзького комбінату) - харчові добавки (ароматизатори);

5. "Світ Юніон" (Київ), "Авіс" (Макіївка), "ЗІМ" (Рівне), "Ін-Вайс" і "Троя" (Дніпропетровськ) - какао-порошок;

6. Полтавський цукрозавод - цукор;

7. Австралія - рослинні жири (для начинки);

8. Польська компанія „Пемпакс” - сухе молоко;

9. Німецька компанія „Vita+” - емульгатори, ванілін.

Посередниками підприємства є:

1. магазини харчової промисловості, кав'ярні - на етапі реалізації;

2. спеціалізовані фірми та установи - поставка напівфабрикатів, пакувальних предметів;

3. транспортні організації - займаються доставкою продукції до місця її

4. реалізації;

5. фінансові установи - при реалізації продукції на ринку.

Підприємство ROSHEN орієнтується на такі типи клієнтів:

1. ринок споживачів - все населення;

2. ринок виробників - компанія "ROSHEN" реалізує свою продукцію переважно установам харчування: кав'ярнями, кафе, барами, ресторанами, їдальнями.

Розглянемо конкурентів шоколадної фабрики. Безпосередніми конкурентами ТМ "ROSHEN" є всі фірми, що виробляють аналогічну продукцію в Україні ("Світоч", "АВК", "Крафт Фудз Україна", "MILLENNIUM").

Заміщуючими конкурентами ТМ "ROSHEN" є:

1. фабрики, які виготовляють цукерки, білий шоколад;

2. підприємства, що спеціалізуються на кондитерських виробах.

Потенційними конкурентами є всі закордонні виробники, які реалізують свою продукцію в Україні. Корпорація ROSHEN встановила на фабриці сучасне європейське обладнання:

1. комплекс швейцарського обладнання для виробництва шоколадних мас;

2. відливні та пакувальні німецькі лінії для виробництва плиточного шоколаду;

3. італійську лінію з виробництва шоколадних плиток із начинкою (шоколадних батончиків);

4. автоматизований комплекс німецького обладнання з виробництва цукерок із рідкими начинками, з вишнею та без;

5. італійські лінії з виробництва шоколадних цукерок із різними видами начинок: кремовою, праліновою, з цілим та подрібненим горіхом чи без нього, хрусткими шариками та ін.;

6. німецько-італійські лінії з виробництва шоколадних цукерок із різними видами начинок методом «One-Shot» та «Triple-shot»;

7. італійську лінію з виробництва двошарового печива із кремовою начинкою.

Щорічно спеціалісти Корпорації створюють чимало нових виробів. Новинками останнього року стали: пористий шоколад Roshen, шоколад Roshen із цілими лісовими горіхами; серія коробочних цукерок, «Суфле Рошен», цукерки "Candy nut", «Нуга Рошен», «Сливки-Ленивки», карамель «Фру - Стик» - зуміли досить швидко заволодіти серцями споживачів, в котре довівши, що Рошен - це солодкий знак якості.

Окремої уваги заслуговує модернізоване виробництво цукерок «Вечірній Київ», а також легендарних «Київських тортів», які давно вже є візиткою Києва і корпорації ROSHEN. Завдяки інвестиціям, виділеним протягом 2002 - 2006 рр. на розширення і модернізацію тортового виробництва, їх випуск було доведено до 25 тон на добу.

Фабрика працює з 40 дистриб'юторами в Україну і 100 - в країнах СНД. Продукція експортується в Росію, Казахстан, Узбекистан, Молдову, Естонію, Латвію, Литву, США, Канаду, Німеччину й Ізраїль.

2.2 Оцінка фінансового стану ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен»

Розрахунок основних фінансово - економічних показників діяльності підприємства (табл. 2.1) проводився на основі даних річної фінансової звітності за період 2010 -2012 рр., яка наведена. Аналіз показників, наведених у таблиці 2.1, дозволяє зробити висновок, що кондитерська фабрика Рошен є досить прибутковою та має стійкі позиції як на вітчизняному так і іноземному ринках кондитерських виробів.

Таблиця 2.1

Основні фінансово-економічні показники діяльності ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» за період 2010 -2012 рр

Показники

Рік

Відхилення

Темп приросту

2010

2011

2012

Дохід(виручка) від реалізації продукції(товарів,робіт,полуг),тис.грн

574987

474837

619126

44139

7,68

Валовий прибуток,тис.грн

27576

20102

30090

2514

9,12

Чистий прибуток,тис.грн

1915

1351

2743

828

43,24

Середньорічна вартість основних засобів тис.грн

400711,5

466477,5

548651,5

147940

36,92

фондовіддача

1,29

0,89

1,00

-0,29

-22,48

Рентабельність діяльності підприємства %

0,37

0,32

0,50

0,13

35,14

Собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

490302

395669

518743

28441

5,80

Власні оборотні кошти

-220711

-219787

-212764

7947

-3,60

Дані таблиці свідчать, що за аналізований період спостерігається стійка тенденція до зростання доходу від реалізації продукції: у 2010 році він становив 574987 тис. грн., а вже в 2012 - 619126 тис. грн., тобто відбулося зростання майже на 8 %. В свою чергу валовий прибуток зріс по усіх видах продукції на 9 %, а чистий прибуток на 43 %.

Проводячи аналіз фондовіддачі як показника, що характеризує рівень виробництва валової (товарної) продукції на одиницю оборотних активів, можна побачити, що відбулося зменшення значення даного показника у 2012 році порівняно з базовим 2010 роком майже на 22,5 %. Це є не бажаним явищем для підприємства, що пов`язане в даному випадку зменшенням продуктивності праці. За нормативним значенням для ефективного розвитку підприємства фондовіддача повинна прямувати до збільшення.

Коефіцієнт рентабельності діяльності показує наявність можливостей підприємства до відтворення та розширення виробництва і характеризує прибутковість діяльності підприємства. Бачимо, що даний показник у 2010 році становив 0,37 %, далі поступово зростав, і досяг максимального значення в 2012 році - 0,50 %, тобто відбулося зростання на 0,13 %. Така тенденція є позитивною для розвитку кондитерської фабрики, і свідчить про ефективну господарську діяльність підприємства, адже за нормативним значенням даний показник має бути більшим за 0.

Щодо собівартості реалізації продукції за аналізований період, бачимо, що найменше її значення зафіксоване у 2011 році - 395669 грн., а вже в 2012 році порівняно з базовим 2010 собівартість зросла майже на 6 %, що є негативним явищем для підприємства. Аналізуючи власні оборотні кошти (кошти, які постійно перебувають у розпорядженні підприємства і формуються за рахунок власних ресурсів), спостерігаємо їх недостатність, але поступово за досліджуваний період їх загальна сума зростає. Основними причинами браку власних оборотних коштів можуть бути: слабка відповідальність підприємства за формування власних оборотних коштів та їх нецільове використання; несвоєчасне фінансування приросту нормативу оборотних коштів; наявність дебіторської заборгованості, тощо. На нашу думку, доцільним є звернути увагу на доходи витрати підприємства за період 2010-2012 років, які навелено в додатку М. Для проведення більш повного фінансово - економічного аналізу ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» розрахуємо показники майнового стану підприємства. Майновий стан підприємства характеризується комплексом показників, що дають уявлення про структуру активів підприємства. Результати розрахунків наведено в таблиці 2.2. Аналізуючи показники майнового стану підприємства, слід звернути увагу на суттєве збільшення суми господарських коштів, а саме на 31,1%, що в абсолютному вираженні становить 19915 грн. При цьому спостерігаємо значний знос основних засобів, який за аналізований період склав 26,3%. 27 Зміни даного показника відбуваються через збільшення балансової вартості основних фондів. Проте у 2012 році коефіцієнт зносу дещо зменшився (на 0,018) порівняно з 2011 р., що є позитивною тенденцією на планові періоди.

Таблиця 2.2

Показники оцінки майнового стану підприємства ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» за період 2010-2012 рр

Показники

Рік

Відхилення

Темп приросту

2010

2011

2012

+/-

%

Сума господарських коштів, які є у розпорядженні підприємства

385965

393830

505880

119915

31,1

Питома вага основних засобів в активах

0,701

0,602

0,627

-0,074

-10,6

Коефіцієнт зносу основних засобів

0,315

0,416

0,398

0,083

26,3

Коефіцієнт оновлення основниня засобів

0,038

0,231

0,078

0,040

103,6

Коефіцієнт вибуття основних засобів

0,012

0,003

0,002

-0,010

-85,9

Коефіцієнт придатності

0,685

0,584

0,602

-0,083

-12,1

Розглянемо ситуацію введення частини основних фондів за визначений період у загальну вартість основних фондів підприємства. З цією метою проаналізуємо коефіцієнт оновлення основних фондів за період 2010-2012 років: зміна величини коефіцієнта має позитивну тенденцію до збільшення на 3,6% за аналізований період. Дана зміна відбулася головним чином за рахунок збільшення вартості введених основних фондів за аналізований період, а також за рахунок збільшення первісної вартості основних фондів. Проаналізуємо зміни величини коефіцієнта вибуття основних фондів для визначення рівня вибуття тих основних засобів, які морально застаріли або зношені і не придатні для подальшого використання. Аналізуючи наведені в таблиці 2.2 дані щодо величини коефіцієнта вибуття, можна зробити наступні висновки: величина коефіцієнт вибуття за аналізований період зменшилася на 85,9 % (в абсолютному вираженні 0,01). Якщо враховувати те, що за нормативним значенням коефіцієнт вибуття повинен бути меншим коефіцієнта оновлення, то дане співвідношення виконується 28 протягом усіх аналізованих років, тому ситуація є прийнятною на цьому етапі розрахунків. Розглядаючи зміну частини основних фондів придатну для експлуатації в процесі господарської діяльності, слід сказати, що за період 2010-2012 років спостерігається зменшення значення коефіцієнта придатності на 12,1%, що, в свою чергу, потребує нагальної заміни основних фондів.

Здійснивши аналіз майнового стану підприємства, слід зробити наступні висновки: коефіцієнт зносу протягом аналізованого періоду стрімко зростає, що є нормальним явищем, проте може негативно відобразитися на діяльності підприємства; коефіцієнт оновлення також має тенденцію до зростає (на 3,6%), що зумовлює забезпечення підприємства основними фондами; негативного значення для підприємства набуває коефіцієнт придатності, відповідно до якого можливість використання основних фондів зменшується на 12,1%.

Наступними показниками, на які звернемо увагу, є показники оцінки ліквідності підприємства. Доцільність їх аналізу полягає в тому, що ліквідність підприємства відображає спроможність швидко реалізувати активи й одержати гроші для оплати зобов'язань підприємства, тобто під нею розуміють співвідношення величини високоліквідних активів (кошти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості підприємства. Аналіз ліквідності балансу підприємства за період 2010-2012 рр. представлений у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Показники оцінки ліквідності підприємства ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» за період 2010-2012 рр

Показники

Рік

Відхилення

Темп приросту

2008

2009

2010

+/-

%

Коефіцієнт покриття

0,327

0,341

0,334

0,006,

101,9

Коефіцієнт швидкої ліквідності

0,318

0,331

0,314

-0,004

98,8

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,112

0,091

0,117

0,000

100,0

Чистий оборотний капітал

-219361

-219544

-212220

-7141

96,7

Дані таблиці 2.3 свідчать про те, що ситуація з ліквідністю підприємства протягом 2010-2012 років є цілком стабільною, проте далеко не позитивною. Аналізуючи зміну коефіцієнта покриття в динаміці можна 30 зробити висновок про його невідповідність нормативним значенням. Це зумовлює те, що підприємство не в змозі погашати свої боргові зобов'язання за рахунок коштів, отриманих від операційної діяльності, чистого грошового потоку та прибутку. Загальна зміна показника за аналізований період склала 1,9%. Причинами низького значення показника коефіцієнта покриття виступає мала прибутковість підприємства, а також можливий вплив зміни умов взаєморозрахунків підприємства з покупцями та постачальниками на користь останніх. Аналізуючи зміну значень коефіцієнту швидкої ліквідності зазначимо, що протягом періоду 2010-2012 років вони не відповідають нормативним і станом на 2012 рік значення даного коефіцієнта склало 0,314, тобто в порівнянні з 2010 роком (0,318) зменшилося на 1,2 %. Подані в таблиці 2.3 дані свідчать про те, що ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» не здатне виконувати короткострокові зобов'язання за рахунок вільних грошових коштів і короткострокових фінансових вкладень.

Розрахувавши коефіцієнт абсолютної ліквідності, слід сказати, що протягом аналізованого періоду значення даного коефіцієнта не відповідали нормативним (були значно меншими). Це означає, що підприємство відчуває значні труднощі у поточних розрахунках, які в свою чергу тягнуть за собою штрафні санкції.

Розрахувавши чистий оборотний капітал, можна зробити висновок, що підприємство не здатне сплачувати свої поточні зобов'язання і розширювати подальшу діяльність. Так підприємство має від'ємні значення даного показника протягом аналізованого періоду. Дана ситуація зумовлена недостатністю вільних грошових коштів підприємства. На основі проведеного аналізу ліквідності підприємства можна зробити наступні висновки: загальна ситуація підприємства є незадовільною протягом 2010 -2012 років, в результаті чого підприємство не має змоги швидко виконувати свої зобов'язання перед усіма контрагентами; підприємство не здатне виконувати короткострокові зобов'язання за рахунок 31 вільних грошових коштів і короткострокових фінансових вкладень; підприємство відчуває значні труднощі у поточних розрахунках, які в свою чергу тягнуть за собою штрафні санкції; збільшилася сума поточних зобов'язань підприємства по відношенню до суми оборотних активів в 1,85 рази за аналізований період; запаси покриваються головним чином за рахунок позикових коштів, а не власних оборотних засобів.

Наступними не менш вагомими показниками, які підлягають аналізу, є показники фінансової стійкості підприємства. Фінансова стійкість підприємства є однією з головних умов успішної і стабільної роботи підприємства в ринкових умовах. Якщо підприємство фінансово стійке, платоспроможне, то воно має ряд переваг перед іншими підприємствами такого ж профілю при отриманні кредитів, залученні інвестицій, у виборі постачальників і в підборі кваліфікованих кадрів. Чим вища стійкість підприємства, тим більш воно незалежне від несподіваної зміни ринкової кон'юнктури і, отже, тим менше ризик банкрутства. Для виявлення тенденцій фінансової стійкості нами було розраховано групу показників (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Аналіз фінансової стійкості підприємтсва ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» за період 2010-2012 рр

Показники

Рік

Відхилення

Темп приросту

2008

2009

2010

+/-

%

Коефіцієнт автономії

0,150

0,150

0,370

0,220

246,7

Коефіцієнт фінансової

залежності

5,590

5,530

1,707

-3,883

30,5

Коефіцієнт

фінансування

5,615

5,615

1,703

-3,912

30,3

Коефіцієнт

забезпечення власними

оборотними засобами

-0,673

-0,659

-0,666

0,006

99,1

Коефіцієнт

маневреності власного

капіталу

-3,760

-3,640

-1,140

2,620

30,3

Результати розрахунків, які наведено в таблиці, свідчать про негативні тенденції показників фінансової стійкості підприємства. Аналізуючи коефіцієнт автономії за період 2010-2012 рр, спостерігаємо невідповідність їх значень нормативним. Це є свідченням того, що у підприємства недостатньо власного капіталу. Проте у 2012 році порівняно з 2010 роком значення даного коефіцієнта неймовірно покращилося - відбулося зростання на 45,7%, що пов'язано зі збільшенням власного капіталу на 128265 тис. грн. (в 2,46 рази). Аналізуючи зміну коефіцієнта фінансової залежності, спостерігаємо покращення даного показника. За період 2011-2012 рр. відбулося його зменшення на 30,5%.

Коефіцієнт фінансування, незважаючи на невідповідність нормативним значенням має позитивну тенденцію до зменшення. У 2011 році по відношенню до 2010 року значення коефіцієнта фінансування зменшилося на 0,060; у 2012 році порівняно з 2011 роком - на 3,823. Загальна зміна даного коефіцієнта за період 2010-2012 рр. становила 3,912 (збільшення показника склало 30,5 %). Дані зміни відбулися за рахунок збільшення власного капіталу підприємства на 128265 тис. грн. за аналізований період. Отже, можна сказати, що діяльність підприємства в більшій мірі стала фінансуватися за рахунок власних коштів.

Значення коефіцієнта забезпечення власним оборотним капіталом підприємства за період 2010-2012 рр. є незадовільним, так як існує невідповідність нормативному значенню і при цьому спостерігається зменшення значення коефіцієнта за аналізований період. Отже, існують значні проблеми у структурі капіталу, в результаті чого підприємство є неплатоспроможним. Коефіцієнт маневреності показує, яка частина власних коштів підприємства знаходиться в мобільній формі, яка дозволяє відносно вільно маневрувати цими коштами. Протягом аналізованого періоду даний коефіцієнт має позитивну тенденцію до зростання, що також пов'язано зі збільшенням власного капіталу. За період 2010-2012 рр. Коефіцієнт маневреності зріс на 2,6.33.

Визначаючи фінансовий стан підприємства, не можна не звернути увагу на тип фінансової стійкості. На основі розрахованих даних ми визначили, що тип фінансової стійкості підприємства можна описати нестійким стано протягом аналізованого періоду. Таким чином, отримані дані свідчать про незадовільний фінансовий стан підприємства, його неспроможність проводити незалежну фінансову політику і тенденцію до зменшення рівня цієї незалежності. Значну увагу при оцінці фінансового стану підприємства приділяють показникам ділової активності, так як аналіз ділової активності дозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства. Коефіцієнт оборотності активів показує обертання всіх активів підприємства протягом року і за нормативом має прямувати до збільшення, тобто ріст даного показника говорить про підвищення ефективності їхнього використання. Бачимо, що у 2010 році він становив 1,33, у 2011 - 0,92, а у 2012 році - 1,04, тобто єдиної тенденції до зміни немає, тобто підприємству необхідно приймати міри для нормалізації значення даного коефіцієнта.

Узагальнюючи і підводячи підсумки аналізу фінансового стану підприємства, найоптимальнішим і доцільним є розрахунок показників рентабельності, які визначають прибутковість діяльності підприємства, продукції, активів і власного капіталу. Показники рентабельності є важливими для характеристики складових формування прибутку та доходів підприємства. При аналізі виробництва показники рентабельності використовуються як інструмент інвестиційної політики й ціноутворення. Вони більш повно, ніж прибуток, характеризують кінцеві результати господарювання, тому що їх величина показує співвідношення між наявними та використаними ресурсами. Результати розрахунків показників рентабельності представлено в таблиці 2.5

Таблиця 2.5

Аналіз рентабельності підприємства ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» за період 2010 - 2012 рр

Показник

Рік

Відхилення

Темп приросту

2008

2009

2010

+/-

%

Рентабельність продукції, %

0,39

0,34

0,53

0,14

135,4

Рентабельність діяльності, %

0,37

0,32

0,50

0,13

135,2

Рентабельність активів, %

0,49

0,27

0,50

0,01

101,8

Рентабельність власного

капіталу, %

3,18

2,24

1,45

-1,73

45,6

Практично за всіма показниками рентабельності за період 2010-2012 років спостерігається прибутковість діяльності підприємства. Проаналізувавши зміну коефіцієнта рентабельності продукції за період 2010-2012 років, можна зробити наступні висновки: протягом всього періоду спостерігається позитивна тенденція до збільшення величини показника до 0,5% в 2012 році, порівняно з 0,39% у 2010 році, тобто зміна склала 35,4%. Отримані дані свідчать про прибутковість вироблення продукції підприємством.

Аналізуючи зміну коефіцієнта рентабельності діяльності підприємства за період 2010-2012 років, можна зробити наступні висновки: загальне зростання значення коефіцієнта за період склало 35,2 і становило у 2012 році 0,5 %, тоді як у 2010 році - 0,37 %. Дана позитивна тенденція пов'язана із збільшенням суми чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за період на 30955 тис. грн. Таким чином, отримані дані свідчать про спроможність ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» розширювати виробництво. В 2010 році значення коефіцієнта рентабельності власного капіталу становило 3,18 %, що є позитивним явищем; у 2011 році по відношенню до37 2010 року зменшився на 29,6 % і склав -2,24 %, що зумовлене, починаючи з 2011 року, значнми темпами зростання власного капіталу на фоні чистого прибутку. У 2012 році значення коефіцієнта власного капіталу ще зменшилося на 36,3%, в результаті чого загальне зменшення склало 54,4%.

Отже, здійснивши аналіз фінансово-економічних показників ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен», можна стверджувати що дане підприємство є прибутковим та рентабельним і має перспективи для подальшого розвитку та модернізації, але провівши аналіз показників ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності, спостерігаємо неоптимальну структуру оборотних коштів, що в свою чергу свідчить про неефективність їх використання. Таким чином, необхідно застосовувати ефективну систему управління підприємством для здійснення ним повномасштабної діяльності.

2.3 SWOT-аналіз підприємства ПАТ«Київська кондитерська фабрика «Рошен»

Корпорація «Roshen» має багато конкурентних переваг, що забезпечують їй лідерство на ринку кондитерської промисловості України.

До таких преваг належать:

1. довіра та лояльність споживачів;

2. відомість та сила брендів;

3. якість продукції;

4. швидкі темпи оновлення асортименту продукції;

5. інвестиції в обладнання;

6. власні розробки, висококваліфікований персонал;

7. сучасний маркетинг та технології;

8. агресивна реклама;

9. представленість в регіонах, столичне розташування;

10. близькість власників до законодавчої влади;

11. налагоджена система дистрибуції та досвід експорту;

12. сертифікат ISO;

13. придбання фабрики за кордоном (Росія), що збільшує частку концерну на зовнішньому ринку.

Якщо інші лідери ринку домінують у тому чи іншому окремому сегменті (наприклад, компанія «АВК» стала лідером з виробництва і продажу глазурованих шоколадних цукерок, «Крафт Фудз Україна» посідає міцні позиції на ринку плиткового шоколаду, «Світоч» - на ринку шоколаду в цілому), то «Roshen» упевнено почуває себе у всіх сегментах, а на ринку цукерок є абсолютним лідером.

Проте нещодавна заборона ввозу продукції фірми Roshen на території Росії безперечно завдасть додаткових загроз діяльності фірми, незважаючи на начебто покращення цієї ситуації. Розглянемо їх більш детально, вкупі з ймовірними можливостями.

Таблиця 3.1

Загрози та можливості

Можливості зовнішнього середовища

Ринкові загрози

1. Розширення ринків збуту за рахунок зростання ринку

1. Нестабільність збуту

2. Зниження цін на ресурси

2. Поява у конкурентів нових технологій

3. Збільшення кількості споживачів за рахунок рекламних та маркетингових заходів.

3. Збої у поставках сировини та матеріалів

4. Надходження великих замовлень

4. Конкуренція зі сторони виробників країн Південно-східної Азії

5. Стабільність в Україні

5. Політична нестабільність

6. Вихід конкурентів із галузі

6. Негативні зміни валютного курсу

7. Впровадження пільгового оподаткування підприємств, що займаються даною діяльністю

7. Відмова банків у наданні довгострокових кредитів

8. Нестабільна законодавча база

Успіх корпорації «Roshen» пояснюється наступним - її якістю - усі фабрики корпорації в 2001-2002 роках модернізувалися і переоснастилися, за рахунок чого якість продукції стабільно тримається на досить високому рівні. Модернізаційний бум охопив значну частину українських виробників внаслідок обмежувальних мит у Росії і загострення конкуренції на внутрішньому ринку. В результаті багато з них зараз впевнені, що в середньому українська продукція якісніша за російську.

Серед факторів внутрішнього середовища можна виділити наступні:

1. Висококваліфікований менеджмент.

2. Висока цінова конкурентоспроможність.

3. Сприятлива економічна і соціально - економічна ситуація для виходу на нові ринки.

4. Виробничі потреби забезпечуються земельними та виробничими площами на 100%.

5. Зручне розташування підприємства в транскордонному регіоні, в промисловій зоні індустріального міста з розвинутою інженерною та транспортною інфраструктурою.

6. Необхідність ремонту споруд та енергообладнання.

7. Залежність від коливань вартості валюти.

8. Велика залежність від закордонних постачальників обладнання та матеріалів.

9. Замкнений цикл виробництва солодощів.

10. Слабкі сторони компанії - це переважно сильні сторони конкурентів. Конкурентні переваги інших учасників ринку кондитерської промисловості

Оцінка зовнішнього та внутрішнього середовища організації методом SWOT-аналізу

Сильні сторони

Слабкі сторони

1. Висока цінова конкурентноспрможність

2. Сприятлива економічна і соціально - економічна ситуація для виходу на нові ринки.

3. Висококваліфікований менеджмент.

4. Замкнений цикл виробництва солодощів

5. Виробничі потреби забезпечуються земельними та виробничими площами на 100%.

6. Зручне розташування підприємства в транскордонному регіоні, в промисловій зоні індустріального міста з розвинутою інженерною та транспортною інфраструктурою.

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены