Оцінка та діагностика конкурентоспроможності підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 658.012.4: 339.137.2

ОЦІНКА ТА ДІАГНОСТИКА

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.06.02 - підприємництво, менеджмент та маркетинг

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ДРОБІТЬКО НАТАЛІЯ АНАТОЛІЇВНА

Харків 2002

Робота виконана в Харківському державному економічному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Іванов Юрій Борисович Харківський державний економічний університет, завідуючий кафедрою менеджменту та маркетингу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук Чернега Оксана Богданівна Донецький національний технічний університет, професор кафедри менеджменту і господарського права

кандидат економічних наук Пилипенко Андрій Анатолійович Харківський державний економічний університет, доцент кафедри бухгалтерського обліку

Провідна установа - Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, кафедра маркетингу, Міністерство освіти і науки України, м. Харків.

Захист відбудеться “ 20 ” червня 2002р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої ученої ради, шифр Д 64.055.01, у Харківському державному економічному університеті за адресою: 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9-а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного економічного університету за адресою: 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9-а.

Автореферат розісланий “17 ” травня 2002р.

Учений секретар

спеціалізованої ученої ради Дороніна М.С.

У механізмі ринкової взаємодії як на макро-, так і на мікрорівні конкуренція виконує роль основної рушійної сили розширеного відтворення й ефективної самоорганізації. Створення стійких конкурентних позицій економіки України передбачає підвищення рівня конкурентоспроможності виробників. Вітчизняні підприємства повинні зосереджувати увагу не тільки на ефективності виробництва, але й на ефективності функціонування в конкурентному середовищі, а тому виникає необхідність науково-методичного забезпечення оцінки та діагностики їх конкурентоспроможності.

Актуальність теми. Конкурентоспроможність підприємства є однією з найважливіших категорій ринкової економіки і характеризує можливість та ефективність адаптації підприємства до умов конкурентного середовища. У зв'язку з цим обґрунтування підходів до її дослідження з метою наступної розробки системи заходів для зміцнення позиції та досягнення конкурентних переваг підприємства є актуальним. Ключове положення в економіці України займають промислові підприємства. Це обумовлено тим значенням, яке має промисловість у структурі національної економіки. Тому проблеми підвищення конкурентоспроможності промислових підприємств на внутрішньому і на міжнародних ринках є важливими як у сучасних умовах, так і в майбутньому.

Теоретичні і методологічні аспекти діяльності підприємства в умовах конкурентного середовища знайшли відображення в наукових працях Г.Л.Азоєва, І.Ансоффа, О.В.Ареф'євої, О.С.Віханського, А.Е.Воронкової, І.М.Герчикової, В.Л.Горєлової, А.П.Градова, В.Л.Диканя, М.М.Єрмошенка, П.С.Зав'ялова, Ю.Б.Іванова, М.Інтрилігатора, Ф.Котлера, М.Мескона, А.І.Наумова, О.П.Пєшкової, В.С.Пономаренка, М.Портера, О.І.Пушкаря, Ю.Б.Рубіна, І.В.Стародубровської, Р.М.Тихонова, Р.А.Фатхутдінова, О.Б.Чернеги, А.Ю.Юданова й інших вітчизняних і зарубіжних економістів. Однак як теоретичні основи дослідження конкурентоспроможності підприємств, так і методи її оцінки та діагностики, а також науково-практичні рекомендації щодо її організаційного забезпечення вимагають більш комплексного аналізу та обґрунтування з врахуванням особливостей національної економіки.

Актуальність і недослідженість вказаних проблем визначили вибір теми, мету і задачі дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планами науково-дослідних робіт кафедри менеджменту та маркетингу Харківського державного економічного університету за темою “Обґрунтування методичних підходів до оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств” (2001-2002 рр.). Здобувач брав участь у цих наукових дослідженнях як відповідальний виконавець та автор розділу “Розробка методики оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств”.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертації є теоретичне обґрунтування підходів до оцінки та діагностики конкурентоспроможності промислових підприємств і розробка на цій основі науково-методичних та практичних рекомендацій щодо забезпечення стійкого їх функціонування.

Для досягнення поставленої мети були вирішені такі задачі:

проведення порівняльного аналізу змісту категорій “конкурентоспроможність”, “конкурентна перевага” і “конкурентний статус” підприємства, визначення їх взаємозв'язків і місця в системі категорій ринкової економіки;

обґрунтування послідовності етапів процесу формування стратегії для досягнення конкурентної переваги;

аналіз взаємодії факторів зовнішнього і внутрішнього середовища та їх впливу на рівень конкурентоспроможності підприємства;

розробка методики оцінки конкурентоспроможності підприємства і його продукції, що базується на порівняльному аналізі існуючих методів оцінки конкурентоспроможності;

розробка процедури діагностики конкурентоспроможності підприємства, заснованої на взаємному впливі характеристик її оцінки;

визначення стандартизованого набору зв'язків ринкової активності підприємства, його власних можливостей і конкурентоспроможності продукції; конкурентоспроможність стратегія продукція ринковий

створення організаційного забезпечення процедури оцінки та діагностики конкурентоспроможності промислового підприємства.

Об'єкт дослідження - конкурентоспроможність підприємств промисловості будівельних матеріалів.

Предмет дослідження - методи оцінки та діагностики конкурентоспроможності промислових підприємств при динамічному розвитку як внутрішніх, так і зовнішніх умов їх функціонування.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою проведених у дисертації досліджень стали наукові концепції і теоретичні розробки провідних вітчизняних і закордонних учених в галузі конкуренції, конкурентоспроможності підприємств, управління, організації виробництва.

У процесі досліджень застосовувались такі методи: теоретичного узагальнення та порівняння - для уточнення наукових понять з проблем визначення конкурентоспроможності підприємств та аналізу зовнішнього і внутрішнього середовища їх діяльності; статистичний аналіз - для вивчення, групування, порівняння, оцінки та інтерпретації фактичних даних про результативність господарської діяльності підприємств та основних параметрів їх продукції; системний підхід до аналізу показників характеристик діяльності підприємств, що застосовуються для оцінки рівня конкурентоспроможності; метод парних порівнянь - для визначення значимості кожного фактора з точки зору його важливості з позиції споживача при реалізації методики комплексної оцінки об'єктів конкурентного середовища; метод таксономії - для розрахунку узагальнюючих показників ринкової активності підприємства та його власних можливостей при проведенні діагностики конкурентоспроможності.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі і нормативні акти України з питань державного регулювання діяльності підприємств в умовах конкурентного середовища, а також офіційні статистичні матеріали і дані, зібрані автором під час спеціально проведених досліджень на підприємствах промисловості будівельних матеріалів Полтавської області.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні нових підходів до оцінки та діагностики конкурентоспроможності підприємств, а саме:

вперше:

розроблено процедуру діагностики рівня конкурентоспроможності підприємств, що базується на аналізі змін взаємозалежностей між характеристиками діяльності підприємств, які використовуються при оцінці рівня їх конкурентоспроможності;

запропоновано методику оцінки конкурентоспроможності підприємства і його продукції, що передбачає аналіз системи показників діяльності підприємства з урахуванням внутрішньої та зовнішньої значимості факторів та умов, які вони описують;

удосконалено:

методичний підхід до визначення ступеня впливу економічної кон'юнктури на силу конкуренції, заснований на аналізі поведінки кожної з п'яти сил конкуренції при проходженні ними усіх фаз циклу економічної кон'юнктури;

дістали подальший розвиток:

узагальнення існуючих методів оцінки конкурентоспроможності підприємства з метою розробки процедури їх комплексного застосування;

послідовність етапів процесу формування стратегії для досягнення конкурентної переваги на основі обґрунтування існуючих концепцій та теоретичних підходів до розробки конкурентних стратегій діяльності підприємства;

склад та структура організаційного забезпечення процедури оцінки та діагностики конкурентоспроможності підприємства, що передбачає створення на ньому у рамках діючої системи управління координаційного органу для вирішення питань підвищення рівня конкурентоспроможності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропоновані науково-практичні розробки можуть бути використані для вирішення проблем забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних виробників, комплексного урахування різних напрямків їх діяльності в умовах конкурентного середовища. Практичне впровадження результатів досліджень сприяє одночасно зміцненню ринкових позицій підприємства, ефективному використанню його власних можливостей і підвищенню конкурентоспроможності продукції.

Основні положення дисертації, що мають прикладний характер, впроваджені на підприємствах промисловості будівельних матеріалів Полтавської області. Методика комплексної оцінки об'єктів конкурентного середовища в якості універсальної методики як для оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств у цілому, конкурентоспроможності їх продукції, так і для прогнозування можливого рівня конкурентоспроможності підприємств у майбутніх періодах прийнята до впровадження СТ “Полтавабудматеріали” (довідка про практичне використання № 43 від 15 лютого 2002 року). Процедура діагностики конкурентоспроможності та проведений порівняльний аналіз підприємств промисловості будівельних матеріалів, рекомендації щодо формування на підприємстві координаційного органу управління конкурентоспроможністю використані Науково-виробничим підприємством ТОВ “Комплектбуд” (м.Полтава) як орієнтири при проведенні змін у різних галузях діяльності підприємства, спрямованих на підвищення рівня його конкурентоспроможності (акт впровадження № 21 від 18 лютого 2002 року). Пропозиції про проведення динамічного аналізу взаємозалежностей між ринковою активністю, конкурентоспроможністю продукції та власними можливостями підприємства для визначення стану його конкурентного середовища, а також процес комплексного застосування різних методів оцінки конкурентоспроможності відповідно до розроблених кроків оцінки конкурентоспроможності підприємства впроваджує ВАТ “Полтавський завод ЗБК-7” (акт впровадження № 97 від 14 лютого 2002 року).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертаційній роботі та опубліковані у наукових виданнях України, отримані автором одноособово.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертаційного дослідження оприлюднено на Регіональній науково-практичній конференції “Економічна оцінка конкурентоспроможності продукції (послуг)” (Харків, 1998р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Методологія і методика наукових досліджень реструктуризації промисловості в Україні” (Харків, 2000р.), Другій міжвузівській конференції студентів і аспірантів “Маркетинг і підприємництво в перехідній економіці” (Харків, 2001р.).

Публікації. Найбільш важливі теоретичні і практичні результати досліджень, висновки і пропозиції автора відображені в 10 публікаціях, з яких 9 - у наукових виданнях, що визнані ВАК України фаховими з економіки. Загальний обсяг публікацій - 2,62 ум.-друк. арк., у фахових наукових виданнях України - 2,49 ум.-друк. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертаційної роботи - 225 сторінок машинописного тексту, з них на 15 сторінках подано 27 таблиць, на 12 сторінках - 33 рисунки, на 11 сторінках - список використаних джерел з 142 найменувань, на 37 сторінках - 8 додатків. Обсяг основного тексту дисертації складає 150 сторінок.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, об'єкт і предмет дослідження, сформульовано задачі дослідження, відображено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі - “Теоретичні основи конкуренції та оцінки конкурентоспроможності підприємств” - обґрунтовано значення конкурентної боротьби як фактора, що стимулює підвищення ефективності внутрішньої економіки; розкрито економічну сутність категорій “конкурентоспроможність”, “конкурентна перевага” та “конкурентний статус” підприємства; запропоновано послідовність етапів процесу формування стратегії для підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства.

Конкуренція як невід'ємний атрибут ринкових відносин є дуже вибірковим і гнучким механізмом. Вибірковість виявляється в тому, що від скорочення попиту на продукцію підприємства страждають не в рівній мірі. Найбільші труднощі мають неефективні підприємства, виробники неякісної продукції. Найсильніші підприємства можуть навіть у важкий час процвітати, оскільки до них відходять сегменти ринку конкурентів, які збанкрутіли раніше.

Гнучкість механізму конкуренції виявляється в його миттєвій реакції на будь-які зміни зовнішнього середовища. У той момент, коли відбулися зміни, у більш вигідному положенні опиняються ті підприємства, які краще до них пристосовані. Хоча адаптація неминуче займає якийсь час, стимули для неї конкуренція створює відразу ж.

В дисертаційній роботі розглянуто поведінковий підхід до трактування поняття конкуренції, що описує методи конкурентної боротьби, принципи вибору стратегії поведінки підприємства на ринку; структурний підхід, який характеризує можливість вирішення проблеми ступеня монополізації ринку та функціональний підхід, що визначає роль конкуренції в економіці.

Кожен виробник прагне захопити лідерство в конкурентній боротьбі, використовуючи при цьому індивідуальні підходи і методи. В залежності від обраних дій він може забезпечити собі конкурентну перевагу - ті характеристики, що створюють для підприємства певну вищість над його конкурентами. Ці характеристики можуть мати різний характер, відноситися як до самого підприємства, його виробничо-господарської діяльності, ринкової активності, так і до додаткових послуг, форм виробництва, збуту і продажу. Отже, конкурентна перевага є відносним поняттям і визначається у порівнянні з конкурентом, що займає певну позицію на ринку чи в його сегменті.

Існує взаємозв'язок між такими економічними категоріями, як “конкурентоспроможність”, “конкурентна перевага” і “конкурентний статус”. Конкурентоспроможність досягається лише в тому випадку, якщо підприємство володіє рядом конкурентних переваг. Вона виступає результатом створення і підтримки протягом тривалого періоду часу сукупності конкурентних переваг. А за допомогою конкурентного статусу можна одержати кількісне значення рівня конкурентоспроможності підприємства. Отже, конкурентний статус є оціночним показником рівня конкурентоспроможності, причому він оцінює конкурентоспроможність підприємства тільки з погляду його позиції на ринку.

У ракурсі розгляду оцінки конкурентоспроможності на різних рівнях можна судити про важливість аналізу конкурентоспроможності підприємства. Так, про конкурентоспроможність національної економіки свідчить кількість конкурентоспроможних галузей, а конкурентоспроможність галузі реалізується тільки через виробничо-господарську діяльність працюючих в ній підприємств. У свою чергу, конкурентоспроможність продукції є лише окремою частиною в комплексі цілей підприємства поряд з його власними можливостями і ринковою активністю.

Для досягнення конкурентоспроможності необхідне створення адекватних стратегій розвитку. Поведінка кожного підприємства на ринку характеризується тільки йому одному властивою комбінацією стратегічних ідей. Проте вибір стратегії диктується і визначеними правилами ринку, такими, як ступінь задоволення попиту на товар, місткість окремих сегментів ринку, наявність конкурентів, соціально-демографічні характеристики, розвиток постачальницько-збутової мережі і післяпродажного обслуговування, що спричиняють ряд проблем визначення ступеня конкурентоспроможності. Аналіз конкурентоспроможності підприємства допомагає вирішувати проблеми підвищення конкурентоспроможності й направляти зусилля по удосконаленню діяльності підприємства в русло правильної, придатної саме для нього конкурентної стратегії.

Формування стратегії для досягнення конкурентної переваги включає декілька послідовних етапів (рис. 1). Етапи формування стратегії запропоновані в результаті проведеного порівняльного аналізу існуючих концепцій і теоретичних підходів до проблеми створення стратегії забезпечення конкурентоспроможності підприємств.

У другому розділі - “Аналіз конкурентоспроможності підприємств” - узагальнено існуючі методи дослідження й оцінки конкурентоспроможності підприємства, сформульовано умови їх застосування; досліджено механізм впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища на конкурентні позиції підприємства; запропоновано методику кількісної оцінки конкурентоспроможності, що передбачає комплексне використання різних методів відповідно до розроблених кроків оцінки конкурентоспроможності підприємства й враховує конкурентоспроможність продукції, ринкову активність та власні можливості підприємства як невід'ємні складові його конкурентоспроможності.

Таблиця 1

Вплив економічної кон'юнктури на силу конкуренції

XXX - дуже сильний; XX - сильний; X - слабкий.

Виробник не може бути конкурентоспроможним, якщо його продукція не має збуту. Конкурентоспроможність продукції є обов'язковою, але недостатньою умовою конкурентоспроможності підприємства, тому що в деяких випадках продукція може бути конкурентоспроможною при її реалізації по демпінговим цінам, які не компенсують витрати на виробництво і збут (використання цінових знижок, сезонного розпродажу, збут застарілої продукції, реалізація цінової стратегії проникнення на ринок з високим рівнем конкуренції). При цьому продукція реалізується покупцеві; з точки зору споживача, вона виступає як конкурентоспроможна, але зниження фінансових результатів і ефективності використання ресурсів виробника може призвести до його неконкурентоспроможності в майбутньому.

Поряд з конкурентоспроможністю продукції рівень конкурентоспроможності підприємства визначають його власні можливості та ринкова активність. Ефективне використання ресурсів є основною умовою конкурентоспроможності підприємства, їх динаміка впливає і на рівень якості продукції, і на результати від її реалізації, і на необхідність залучення зовнішніх джерел фінансування. Ринкова активність проявляється через фінансові результати та частку ринку й залежить від динамічного розвитку умов зовнішнього середовища, що відображуються детермінантами “національного ромба” М.Портера. Підвищення рівня конкурентоспроможності продукції одночасно із зростанням обсягу продажу й частки ринку дозволяє сформувати підприємству імідж, який, у свою чергу, впливає як на конкурентоспроможність продукції, так і на конкурентні позиції виробника.

Кожна з груп характеристик включає ряд показників, що описують фактори як рушійні сили процесу забезпечення високого рівня конкурентоспроможності. Показники характеризують ту чи іншу сторону діяльності підприємства, тому виникає необхідність їх комплексної оцінки. З цією метою запропоновано методику комплексної оцінки об'єктів конкурентного середовища, яка є універсальною, тому що може застосовуватися як для оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства, конкурентоспроможності його продукції, так і для прогнозування можливого рівня конкурентоспроможності в майбутніх періодах діяльності підприємства. Послідовність оцінки конкурентоспроможності підприємства згідно з розробленою методикою подано на рис. 2.

Сутність методики комплексної оцінки об'єктів конкурентного середовища полягає в тому, що вихідна матриця безрозмірних показників характеристик діяльності підприємств з урахуванням комплексної значимості факторів та умов, які вони описують, перетворюється в результативну матрицю, що показує рівень конкурентоспроможності кожного підприємства. Комплексна значимість базується на визначенні внутрішньої та зовнішньої значимості кожного з факторів, що описують показники характеристик об'єктів конкурентного середовища (досліджуваних підприємств). Матриця безрозмірних показників характеристик надає можливість порівнювати показники між собою. Оскільки кожен з них має різні одиниці виміру, вона розраховується як відношення значення певного показника характеристики до оптимального (максимального чи мінімального) значення того ж показника.

Внутрішня значимість кожного з факторів, які описують показники характеристик діяльності підприємств, визначається на основі розрахунку значень показника ентропії - кількісної невизначеності. По кожному показнику встановлюється рівень його невизначеності на підставі порівняння значень цього показника по всіх підприємствах, що аналізуються. Чим більше невизначеність показника характеристики (більше можливість його якісного визначення, ніж кількісного), тобто нижче його ентропія, тим більше об'єктивна значимість. Ступінь невизначеності зумовлює ступінь концентрації уваги дослідника саме на даному показнику, що кількісно характеризується рівнем більшої внутрішньої значимості :

,

де - ентропія -го показника характеристик діяльності підприємств:

,

де - кількість підприємств, що аналізуються; - частка -го підприємства щодо сумарного значення на ринку -го показника характеристик діяльності підприємств.

Зовнішня значимість факторів, що описують показники характеристик діяльності підприємств, відображає важливість визначення показників з точки зору споживача й обчислюється за допомогою методу парних порівнянь.

Розроблена методика оцінки конкурентоспроможності підприємств має широкі можливості застосування. Так, порівняння досягнутого рівня ринкової активності, власних можливостей й рівня конкурентоспроможності продукції із середнім і найкращим значеннями на ринку дозволяє встановити завдання щодо необхідного коригування окремих показників діяльності, що сприяє більш збалансованому розвитку підприємства за кожним з факторів. Також методика передбачає можливість оцінки діяльності конкурентів за даними статистичної звітності та розрахованими на їх основі показниками. Разом з тим при її реалізації слід звернути увагу на необхідність забезпечення ідентичності показників характеристик для всіх об'єктів дослідження, особливо при оцінці рівня конкурентоспроможності продукції.

У третьому розділі - “Організація процедури оцінки та діагностики конкурентоспроможності суб'єктів господарювання промислової галузі” - проведено кількісну оцінку конкурентоспроможності аналізованих підприємств та їх продукції; розроблено процедуру діагностики конкурентоспроможності, за допомогою якої отримано набір залежностей між характеристиками діяльності підприємства, що використовуються при оцінці рівня його конкурентоспроможності; для певного ринку встановлено залежності обов'язкового, бажаного і рекомендаційного врахування; сформовано організаційне забезпечення процедури оцінки та діагностики конкурентоспроможності підприємства.

Діагностика конкурентоспроможності підприємства визначає стан його конкурентного середовища, що відображається через динаміку змін ринкової активності, власних можливостей і конкурентоспроможності продукції. Діагностика конкурентоспроможності підприємства передбачає діагностику кожної з характеристик його діяльності і дозволяє не тільки кількісно оцінювати їх вплив на результативний показник, але й досліджувати наявність взаємозв'язку при змінах, що виникають у цих характеристиках.

Різноспрямований та різноприскорений рівень зміни окремих показників ринкової активності підприємства і його власних можливостей не дозволяє однозначно визначити тенденції й характер їх розвитку. Тому доцільно застосовувати багатовимірне моделювання узагальнюючого показника на основі сукупності окремих показників у вигляді таксономічного коефіцієнта розвитку.

В дисертаційній роботі визначено таксономічні коефіцієнти ринкової активності і власних можливостей підприємств, а також розраховано узагальнюючі показники конкурентоспроможності продукції за методикою комплексної оцінки об'єктів конкурентного середовища, що дало можливість проаналізувати ступінь взаємного впливу кожної з характеристик на інші.

Використання такого підходу до створення бази даних для діагностики конкурентоспроможності підприємств забезпечує відповідність порівнюваних показників, визначення чутливості до змін, що відбуваються, і зумовлює можливість динамічного аналізу узагальнюючих показників характеристик ():

,

де: , - відповідно фактичний та базовий узагальнюючі показники -ої характеристики діяльності підприємств у -му періоді аналізу.

Кожна з характеристик гнучко реагує на зміни, що відбуваються у всіх інших характеристиках, які визначають конкурентоспроможність підприємства, і, у свою чергу, прямо чи непрямо впливає на них. Власні можливості, впливаючи на конкурентоспроможність продукції, водночас впливають на ринкову активність. У свою чергу, зміна ринкової активності вимагає випуску конкурентоспроможної продукції, для чого підприємству необхідно ефективно використовувати власні та позикові ресурси.

Сила взаємозв'язку між розглянутими параметрами суттєво відрізняється в залежності від того, який з параметрів є змінним. Так, наприклад, зміни рівня власних можливостей сильно пов'язані зі змінами конкурентоспроможності продукції, а зворотний зв'язок, представлений взаємозв'язком впливу змін конкурентоспроможності продукції на власні можливості, є більш слабким. Це пояснюється тим, що при прийнятій методиці розрахунку показників позитивні зміни власних можливостей зміцнюють конкурентоспроможність підприємства і прямо впливають на конкурентоспроможність продукції, тому що однією з найбільш важливих умов конкурентоспроможності продукції є ефективність використання ресурсів підприємства, яка лежить в основі характеристики власних можливостей. Зворотний взаємозв'язок характеристик слабкіший, тому що виражений він тільки в необхідності певних вимог до ефективного використання ресурсів для підвищення конкурентоспроможності продукції з метою можливості її реалізації на ринку, обумовленою сильною залежністю ринкової активності від конкурентоспроможності продукції. Регресійна модель залежності узагальнюючого показника ринкової активності від конкурентоспроможності продукції при значенні коефіцієнта детермінації 0,92 та кореляційного відношення 0,96 має такий вигляд:

.

Відповідно до величини коефіцієнта детермінації та кореляційного відношення визначені залежності обов'язкового, бажаного і рекомендаційного врахування між динамікою характеристик діяльності підприємств, що визначають рівень їх конкурентоспроможності. Отриманий підсумковий набір взаємозв'язків характеристик впливу на конкурентоспроможність підприємств може бути основою для вибору різних орієнтирів при проведенні змін у різних галузях діяльності підприємств, спрямованих на розвиток й зміцнення конкурентних переваг.

Для здійснення розробленої процедури оцінки та діагностики конкурентоспроможності підприємства немале значення має її організаційне забезпечення, метою якого є створення необхідних передумов для того, щоб працівники різних рівнів управління отримали можливість моделювати майбутнє свого підприємства, розширюючи його можливості. Створення координаційного органу процедури оцінки та діагностики конкурентоспроможності підприємства дозволяє проводити як діагностику окремо конкурентоспроможності продукції, ринкової активності та власних можливостей підприємства, так і робити підсумковий аналіз усіх характеристик, які визначають рівень конкурентоспроможності підприємства. Це дає можливість вищому керівництву, ґрунтуючись на результатах аналізу, висновках та рекомендаціях координаційної ради, обирати заходи стратегічного і поточного характеру по зміцненню конкурентних позицій підприємства на ринку.

Розроблений варіант організаційного забезпечення процедури оцінки та діагностики конкурентоспроможності підприємства має значні переваги в порівнянні з існуючими на підприємствах, тому що сприяє поліпшенню міжфункціональної координації; з'являється значний виграш у часі завдяки інтенсифікації робіт; створюються умови для більш повно використання знань колективу. Організаційне забезпечення процедури оцінки та діагностики конкурентоспроможності підприємства добре узгоджується із самою структурою системи, забезпечуючи гнучкість управління, націленість на досягнення його високої якості.

Висновки

1. Комплекс проблем забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних виробників зумовлює необхідність проведення цілеспрямованих наукових досліджень і розробок як теоретичного, так і практичного плану, які б відображали реальний стан речей на товарних ринках народного господарства України. Можливість адаптації підприємств до умов конкурентного середовища характеризується визначенням змісту поняття конкурентоспроможності та її місця в системі категорій ринкової економіки.

2. Необхідною умовою підвищення рівня конкурентоспроможності виробника є вибір правильної стратегії його діяльності. Розробка послідовності етапів процесу формування стратегії для досягнення конкурентної переваги підприємства дозволяє встановлювати основу і виявляти його можливості для переваг в конкуренції, використовувати існуючі конкурентні стратегії й передбачати реакцію конкурентів.

3. Для своєчасної і точної оцінки діяльності конкурентів важливо теоретично обґрунтувати взаємодію факторів внутрішнього і зовнішнього середовища. Їх вплив на рівень конкурентоспроможності підприємства визначає аналіз трьох груп характеристик діяльності підприємства: ринкової активності, власних можливостей та конкурентоспроможності продукції. Кожна з груп характеристик включає ряд показників, котрі описують різні сторони діяльності підприємства, тому треба їх оцінювати в комплексі.

4. Конкурентне положення підприємства на ринку можна визначити при найбільш раціональному черговому використанні різних методів оцінки конкурентоспроможності. Порівняльний аналіз існуючих методів доводить доцільність їх комплексного застосування відповідно до послідовності визначених етапів оцінки конкурентоспроможності підприємства, що враховують як оцінку рівня конкурентоспроможності продукції, так і аналіз результативності господарської діяльності виробника.

5. Використання запропонованої в дисертаційній роботі методики оцінки конкурентоспроможності підприємства і його продукції дозволяє проводити комплексний аналіз системи показників діяльності підприємства при урахуванні внутрішньої значимості факторів, що вони описують, з точки зору невизначеності (ентропії) з позиції дослідника та зовнішньої значимості з погляду їх важливості для споживача. В залежності від об'єкта дослідження методику комплексної оцінки об'єктів конкурентного середовища можна застосовувати як для оцінки рівня конкурентоспроможності продукції, так і для оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства. При цьому розрахована раніше конкурентоспроможність продукції буде виступати однією з характеристик для оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства.

6. В силу системного характеру всіх процесів, що протікають у внутрішньому та зовнішньому середовищі, відбувається взаємний вплив змін характеристик, що визначають конкурентоспроможність підприємства. Проведення діагностики конкурентоспроможності дозволяє встановлювати взаємозв'язки обов'язкового, бажаного і рекомендаційного врахування між змінами рівня конкурентоспроможності продукції, ринкової активності та власних можливостей підприємств ринку на основі динамічного аналізу взаємозалежностей між цими характеристиками діяльності підприємств.

7. Можливість проводити оцінку та діагностику конкурентоспроможності припускає доцільність створення на підприємстві відповідного організаційного забезпечення, що передбачає як діагностику кожної з характеристик діяльності підприємства, так і діагностику конкурентоспроможності підприємства в цілому. Формування координаційної ради процедури оцінки та діагностики конкурентоспроможності в рамках діючої системи управління підприємством дозволить керівництву взаємодіяти з функціональними і виробничими підрозділами з питань пошуку шляхів підвищення конкурентоспроможності підприємства, проводити ефективний контроль над усіма видами діяльності, використовувати повно творчий потенціал колективу.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

Дробитько Н.А. Влияние внешней среды на деятельность предприятия // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. 2001. №12(46). С. 279-282.

Дробитько Н.А. Формирование стратегии для достижения конкурентного преимущества // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. 2001. №5-6. С. 138-141.

Дробитько Н.А. Теоретические подходы к оценке конкурентоспособности предприятия // Вісник ХДЕУ. 2001. №4(20). С. 72-76.

Дробитько Н.А. Анализ изменяющихся условий жизнедеятельности предприятия и направления оценки его конкурентоспособности // Вестник Национального технического университета “Харьковский политехнический институт”. Сер. “Технический прогресс и эффективность производства”. 2002. №148'2002. С. 3-6.

Охрименко Н.А. Подходы к формированию стратегий конкурентного преимущества предприятия // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. Економічна серія (Соціально-економічне забезпечення розвитку економічної системи: проблеми і перспективи). 2000. №480'2000. С. 282-291.

Дробитько Н.А. Анализ методов оценки конкурентоспособности предприятия // Коммунальное хозяйство городов: Научн.-техн. сб. Вып.31 (Сер. “Экономические науки”). К.: Техніка, 2001. С. 109-116.

Дробитько Н.А. Методика оценки конкурентоспособности предприятий // Коммунальное хозяйство городов: Научн.-техн. сб. Вып.34 (Сер. “Экономические науки”). К.: Техніка, 2001. С. 41-50.

Дробитько Н.А. Организационная структура управления конкурентоспособностью предприятия // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. Вип.116. Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. С. 3-8.

Дробитько Н.А. Диагностика конкурентоспособности предприятия // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. Вип.125. Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. С. 12-15.

Охрименко Н.А. Модель анализа конкурентного статуса предприятия. // Материалы научн.-практ. конф. “Экономическая оценка конкурентоспособности продукции (услуг)”, 25-26 мая 1998г. Харьков: Основа, 1998. С. 101-103.

Анотація

Дисертація містить теоретичні дослідження, науково-методичні й практичні рекомендації щодо обґрунтування підходів до оцінки та діагностики конкурентоспроможності підприємств при динамічному розвитку як зовнішніх, так і внутрішніх умов їх функціонування.

В роботі розкрито сутність категорії “конкурентоспроможність підприємства” та визначено її взаємозв'язок з іншими економічними категоріями. Обґрунтовано послідовність етапів процесу формування стратегії для досягнення конкурентоспроможності підприємства. Сформульовано умови застосування існуючих методів оцінки конкурентоспроможності, доведено доцільність їх одночасного і послідовного використання відповідно до запропонованих етапів оцінки конкурентоспроможності підприємства. Виділено три групи характеристик діяльності підприємства для оцінки його конкурентоспроможності: конкурентоспроможність продукції, ринкова активність та власні можливості підприємства. Запропоновано методику комплексної оцінки об'єктів конкурентного середовища. Проведено діагностику конкурентоспроможності, яка засновується на динамічному аналізі залежностей між характеристиками оцінки рівня конкурентоспроможності підприємств. Сформовано організаційне забезпечення процедури оцінки та діагностики конкурентоспроможності підприємств.

Ключові слова: конкурентоспроможність підприємства, конкурентоспроможність продукції, власні можливості підприємства, ринкова активність підприємства, оцінка рівня конкурентоспроможності, діагностика конкурентоспроможності підприємств.

Аннотация

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.02 - предпринимательство, менеджмент и маркетинг. - Харьковский государственный экономический университет, Харьков, 2002.

Диссертация посвящена комплексному теоретическому обоснованию подходов к оценке и диагностике конкурентоспособности предприятий, а также разработке на этой основе научно-методических и практических рекомендаций относительно устойчивого их функционирования в условиях изменяющейся внешней среды.

Обосновано значение конкуренции как важнейшего механизма обеспечения эффективности, пропорциональности и динамичности рыночной экономики. В национальной экономике происходит становление конкурентной среды, что требует принципиально новых подходов к формированию стратегии и тактики производственно-хозяйственной деятельности предприятий.

Исследована экономическая сущность категории “конкурентоспособность предприятия” и её взаимосвязь с другими категориями рыночной экономики. Подчёркнуто, что у отечественных товаропроизводителей существуют реальные возможности для достижения высокого уровня конкурентоспособности, так как многие из них обладают высококвалифицированными трудовыми ресурсами при относительно низкой стоимости рабочей силы, выгодным географическим положением, транспортной инфраструктурой, значительными масштабами производственных мощностей и другими видами конкурентных преимуществ.

Проанализированы различные объекты конкурентоспособности, среди которых одним из наиболее важных является предприятие-производитель. В настоящее время центр тяжести рыночных преобразований перемещается с макроэкономического уровня на уровень предприятий.

Учитывая оптимальное сочетание влияния на деятельность предприятия как факторов внутренней, так и внешней среды, а также основываясь на определениях категорий “конкурентоспособность продукции” и “конкурентоспособность предприятия”, выделено три группы характеристик деятельности предприятия для анализа его конкурентоспособности: конкурентоспособность продукции, рыночная активность и собственные возможности.

Разработана методика оценки конкурентоспособности предприятия, предусматривающая комплексный анализ этих характеристик, основывающаяся на внутренней значимости показателей каждой из характеристик с точки зрения их неопределённости с позиции исследователя и на внешней значимости с точки зрения их важности для потребителя. Методика комплексной оценки объектов конкурентной среды признана универсальной, так как она может использоваться как для оценки конкурентоспособности продукции, так и для оценки конкурентоспособности предприятия.

В результате исследования существующих методов оценки конкурентоспособности предприятия выявлено, что до настоящего времени почти все они отличаются статичностью оценки конкурентных позиций предприятия по сравнению с другими - реальными или эталонными. Экстраполяция оценки конкурентоспособности предприятия на продолжительные интервалы времени без надлежащего прогнозирования динамики факторов конкурентоспособности существенно понижает достоверность выводов.

Предложено с целью динамической оценки уровня конкурентоспособности предприятий производить исследование множества зависимостей между изменениями обобщающих показателей характеристик конкурентоспособности продукции, рыночной активности и собственных возможностей анализируемых предприятий. Проведение такой процедуры диагностики конкурентоспособности предприятий позволяет установить связи обязательного, желательного и рекомендательного учёта между изменениями, постоянно происходящими в характеристиках оценки уровня их конкурентоспособности, сократить время реакции на происходящие изменения.

Изложены теоретико-методологические основы организации процедуры оценки и диагностики конкурентоспособности субъектов хозяйствования, предусматривающие создание на предприятии координационного органа матричного типа, который аккумулирует информацию по проблемам повышения уровня конкурентоспособности предприятия и формулирует конкретные задачи для разработчиков мероприятий.

Сделан вывод о том, что организационное обеспечение процедуры оценки и диагностики конкурентоспособности предприятия хорошо совмещается с существующей структурой системы управления предприятием и в зависимости от специфики распределения функций между отделами ответственными исполнителями по оценке и диагностике конкурентоспособности продукции, рыночной активности и собственных возможностей предприятия могут выступать начальники отделов: финансово-экономического, маркетинга и сбыта.

Ключевые слова: конкурентоспособность предприятия, конкурентоспособность продукции, собственные возможности предприятия, рыночная активность предприятия, оценка уровня конкурентоспособности, диагностика конкурентоспособности предприятий.

Summary

The dissertation for a scientific degree of Candidat of economic sciences on a speciality 08.06.02 - business, management and marketing. - Kharkiv State University of Economics, Kharkiv, 2002.

The thesis contains analytical investigations, scientific-methodical and practical guidelines concerning the substantiation of the approaches to the estimation and the diagnostic of enterprises' competitiveness at dynamic development both interval and environmental conditions of their functioning.

The nature of the category “competitiveness of an enterprise” and its correlation to other economical categories is defined. The process of strategies' formation for competitiveness of a enterprise is developed. The use conditions of existing methods for the estimation of the competitiveness are formulated and the expedientcy of their simultanious and series usage is grounded according to proposed steps of the competitiveness of an enterprise' estimation. Three character groups of enterprise' activity have been outlined for the estimation of its competitiveness: competitiveness of production, market activity and own abilities of an enterprise. The technique of integrated assessment for objects of competive medium has been proposed. The diagnostic of the competitiveness, which is based on the dynamic analyses of pair relations between the estimation's characteristics for determination of the enterprises' competitiveness level. Organizational equipment for the assessing procedure estimation and diagnostic of the enterprises' competitiveness has been formed.

Key words: competitiveness of an enterprise, competitiveness of production, own abilities of an enterprise, market activity of an enterprise, estimation of competitiveness level, diagnostic of the enterprises' competitiveness.

Размещено на Allbest.ru