Політичні Інтернет-технології як сучасний засіб зв'язків із громадськістю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Політичні Інтернет-технології як сучасний засіб зв'язків із громадськістю

Вахрамєєва Н.Ю.

політичний інтернет технологія громадськість

Наразі відбувається формування інформаційного суспільства як суспільства нового типу, в якому головною умовою благополуччя окремо взятого громадянина та суспільства в цілому стає інформованість. В умовах відносної кризи ефективності традиційних політичних технологій паблік рілейшнз на вітчизняному ринку, зростає попит на впровадження інноваційних інформаційних технологій, а також формування ефективних зв'язків політичних сил з громадськістю новими каналами комунікації. Сучасні інформаційні та комунікаційні технології постійно збільшують свою присутність у житті суспільства та утвердження власної незалежності [1,с.336].

Характер, масштаби та глибина сучасних змін такі, що потребують принципово нових підходів та рішень. З виникненням та розвитком глобальної інформаційно-комунікаційної мережі загального користування зародились і нові можливості ефективного політичного управління. Розвиток інформаційних технологій змушує публічну політику функціонувати за новими, раніше не відомими їй законами [8,с.25]. Особливо це проявляється у діяльності політичних кіл. Інтернет по праву стає єднальною ланкою між політичними лідерами та їх електоратом.

В наш час практично всі політичні сили не тільки представлені у мережі Інтернет, але й активно борються за вплив в Інтернеті та використовують його для досягнення власних цілей. Інтернет-технології політичних паблік рілейшнз, що формуються, призвели до виникнення нового стилю встановлення зв'язків між політичними силами та потенційним електоратом: більшої незалежності від традиційних ЗМІ; встановленню прямих каналів взаємодії політичних сил з цільовою аудиторією; двосторонньої спрямованості та інтерактивності комунікації.

Сьогодні вже можливо говорити про мережеву політику та про політичний Інтернет, завдяки яким активно ведеться боротьба за виборців. Отже зміна форм, методів та механізмів політичних паблік рілейшнз із впровадженням інформаційних технологій є необхідною умовою, і за висловом академіка М.Моісеєва, «...щоб стати альтернативою сучасному планетарному суспільству, інформаційне суспільство має не тільки спиратись на всі досягнення комп'ютерної техніки і засобів зв'язку, але й багато в чому змінити структуру своїх суспільних інститутів» [9,с.444]. Таким чином, стає явним, що впровадження інноваційних каналів формування політичних зв'язків з громадськістю вимагає свого, як будь-який феномен, наукового дослідження.

В даній статті автор має на меті проаналізувати сучасні тенденції інтеграції політичних Інтернет-технологій до системи паблік рілейшнз у кількох аспектах: вивчення задач, що вирішують політичні Інтернет-PR, визначення основних інструментів політичних Інтернет-PR, розгляд переваг та недоліків мережі Інтернет як середовища реалізації політичних PR-технологій, а також виділення критеріїв оцінки ефективності політичних Інтернет-PR, та формування пропозицій по її підвищенню.

Аналіз літератури, присвяченої вивченню інтеграції політичних Інтернет-технологій до системи паблік рілейшнз, праці з політичної комунікації, теорії та практики паблік рілейшнз, використанню Інтернет- технологій, теорії масової комунікації, журналістики та інших галузей свідчить про мозаїчність інтересу (навіть внутрішньогалузевого) з даної наукової проблематики.

Проблематиці впливу появи комп'ютерної техніки на розвиток інформаційного суспільства приділено увагу у працях російського академіка М.Моісеєва. Процеси інтеграції інформаційних Інтернет-технологій у систему паблік рілейшнз досліджують американські (Д.Філліпс, М.Хейг), російські (Б.Борисів, Л.Іловайська) та українські (О.Бейко) вчені. Вплив розвитку політичних Інтернет-технологій на формування громадських зв'язків досліджується у працях російських (Д .Данилов, Д .Іванов, І.Биков) та українські (В.Бебік, Л.Кочубей) політологів. Огляд сучасної літератури та інших джерел інформації із вказаного напрямку виявив необхідність дослідження практики стрімкого розвитку використання політичних Інтернет-технологій в системі зв'язків з громадськістю.

У рамках міждисциплінарного підходу до вивчення інтеграції політичних Інтернет-технологій в систему паблік рілейшнз актуальним є використання таких методів: історичного (розгляд еволюції питання політичних Інтернет-PR), системно-структурного (визначення структури питання політичних Інтернет-PR), моделювання (побудова наукової картини відносин, пов'язаних із використанням політичних Інтернет- технологій в системі паблік рілейшнз), аналізу та синтезу (формування висновків).

Друга половина 1990-х років стала часом проникнення інформаційних Інтернет-технологій в усі сфери людської активності, не обійшли ці зміни і сферу політичних паблік рілейшнз. Британський дослідник Д.Філліпс писав, що «наслідки комунікаційного вибуху» від інтеграції Інтернет та паблік рілейшнз «виявились на стику тисячоліть» [ 11,с.308]. М.Хейг зробив висновок, що, використовуючи мереживі технології в своїй роботі, спеціалісти паблік рілейшнз отримують ряд переваг, бо Інтернет-технології дозволяють підтримувати цілодобовий зв'язок з представниками цільової аудиторії, забезпечують двосторонній зв'язок між політиком та виборцем, політичною силою та її прихильниками, помітно зменшують витрати, що виділяються на зв'язки з громадськістю [10,с.8].

Український політолог В.Бебік стверджує, що Всесвітня павутина як принципово нова форма суспільної комунікації поєднує в собі можливості як засобу масової комунікації, так і засобу міжособистісного та міжгрупового спілкування. Інтернет уможливлює виникнення нових ефективних механізмів суспільної, у тому числі політичної мобілізації громадян. Зокрема, він виступає як засіб дуже оперативної організації і координації дії політичних однодумців, які є прихильниками нетрадиційних соціальних рухів [5,с.221-222].

Український вчений В.В.Недбай ввів у науковий політологічний дискурс поняття «інноваційні політичні медіа-технології», до яких належать цифрові, комп'ютерні, інформаційні, мереживі технології й комунікації, продукція яких має політичний характер, є інтерактивною. При цьому головним елементом в ідеології інноваційних медіа стала інтерактивність, яка є результатом стрімкого збільшення кількості точок доступу в Інтернет. При цьому В.В. Недбай робить висновок, що сучасна інформаційна революція, змінивши політичну картину світу, владно диктує нові принципи й правила політичних комунікацій [8,с.25].

Л.Іловайська впевнена, що Інтернет сьогодні стає ключовим механізмом комунікації, який використовують у своїй роботі спеціалісти паблік рілейшнз. Якщо діяльність фірми, політичної партії або освітнього закладу оперативно не відображається в Інтернет-просторі, то можна припустити, що дану організацію сучасне суспільство практично не помічає [7,с.54]. Політолог Д.Іванов, говорячи про бурне зростання політичного сектору у мережі Інтернет у кінці 1990-х років, пояснює це двома загальними причинами. По-перше, прагненням політичних діячів прилучитися до Інтернету, як до явища сучасного світу, яке сприймається як символ майбутнього. По-друге, функціональним підходом політиків до Інтернет - середовища. В кінці 1990-х багато політиків відкрили для себе Інтернет як не менш ефективне середовище комунікації для вирішення власних PR-задач [6,с.6].

Сучасний спеціаліст у галузі політичної комунікації І.Биков відмічає, що у мережі Інтернет «державні органи, власті провідних країн світу активно працюють над створенням «електронних урядів», а інститути громадянського суспільства за допомогою Інтернету досяглії значних успіхів не тільки у рамках окремих держав, але й у міжнародній кооперації власних зусиль». Все це говорить про те, що інтерактивність мережі Інтернет, а також «можливість багатостороннього та невідкладного спілкування, повинні зробити Інтернет зручним інструментом налагодження ефективної комунікації між політичними суб'єктами [3,с. 172].

Інтернет - дуже динамічне середовище, яке потребує все нових та нових креативних рішень щодо завоювання електорату. Вивченню нових моделей політичного PR в мережі Інтернет присвячена ця стаття. Для того, щоб виявити можливі тенденції розвитку направлення політичних Інтернет-PR необхідно спочатку проаналізувати поточну ситуацію на ринку послуг PR у мережі.

Аналіз автор пропонує почати з виявлення загальних задач використання Інтернет - технологій у галузі політичного PR. Політолог Д.Іванов виділяє наступні задачі, які дозволяє вирішити використання політичних паблік рілейшнз у мережі Інтернет: створення видимості підтримки політика Інтернет - аудиторією (під «видимістю» мається не навмисна містифікація, а конструювання у ЗМІ наочних доказів існуючої підтримки); демонстрування залучення політика (політичної структури) до сучасних технологій, що є символом прогресу (публічні заходи, пов'язані із Інтернетом, в першу чергу Інтернет - конференції; згадування будь-яких свідчень про Інтернет - присутність політика у традиційних ЗМІ); пред'явлення ЗМІ позиції політика в Інтернеті, адекватної його положенню в політичному житті ( створення якісних, «солідних» Інтернет - представництв; імітація діяльності політичної структури); використання Інтернету як каналу комунікації, що не має жорстких обмежень до змістовних, стилістичних, форматних параметрів на відміну від традиційних ЗМІ [6,с.7-8].

Особливості Інтернету як нового інформаційного простору докорінним образом змінюють методи та інструментарій політтехнолога, що склались та стали вже традиційними. Спеціаліст Інтернет-PR у політичної сфері повинен враховувати правила та комунікації у мережі Інтернет, розуміти психологію Інтернет - користувача. Використання інноваційних медіа-технологій у політичних комунікаціях може перевернути уявлення як про систему забезпечення політичної діяльності, так і про традиційні інструменти політичної участі [8,с.24].

Серед загальних інструментів політичного Інтернет-PR потрібно виділити: створення та підтримка Інтернет - ресурсу політичного діяча або політичної організації, промоушн - кампанія з просування цього ресурсу як у мережі, так і у оффлайні; медіарілейшнз з мереженими ЗМІ; банер- на реклама; розсилка у мережі Інтернет (direct-marketing); проведення PR- кампаній у мережі Інтернет; Інтернет - конференції; моніторинг профільних веб-форумів. У сфері політичного PR часто застосовують також політичну Інтернет - рекламу особливо у період виборчої боротьби, співпрацю із представниками ЗМІ тощо [2,с.367].

При цьому окрім цивілізованих PR - технологій політолог Д.Іванов виділяє наступні «чорні» політичні PR - прийоми у мережі Інтернет: розповсюдження у інформаційному просторі Інтернет - середовища тем, на яких лежить табу у традиційних ЗМІ, ведення контрпропаганди; використання неоднозначного статусу публікації у мережі Інтернет щоб зробити легітимними свідчення (подальше цитування з посиланням «надруковано у Інтернеті»); створення ресурсів, що спеціалізуються на дезінформації та компроматі; створення сайтів - «двійників» та пародій; використання рекламних банерів у якості негативних політичних листівок [6,с.8].

До речі, Б.Борисов вважає, що саме у політичній сфері простежується часте використання та званих «чорних» Інтернет - технологій, наприклад, веб-сайти з компрометуючими матеріалами, розповсюдження неправдивої інформації через чати, форуми та Інтернет - конференції тощо [2,с.367].

На думку політолога Д.Данилова, визначились деякі очевидні переваги мережі Інтернет як інструменту ефективного політичного PR:

- У порівнянні із традиційними ЗМІ організація політичного сайту обходиться набагато простіше та дешевше, а це серйозний аргумент для невеликих, небагатих, але активних політиків та партій. Особливо для початківців.

- Небувала оперативність. Часовий інтервал між створенням матеріалу та його публікацією у Інтернет - ЗМІ стає дуже невеликим. Це дає можливість невідкладного реагування, миттєвого обміну PR-уколами.

- Відсутність цензури та можливість висловити особисту політичну позицію. Додаткова перевага Інтернету як майданчика для політичних PR-акцій: можливість експресивних, хльостких висловлювань.

- Увага з боку журналістів традиційних ЗМІ - головний козир створювачів політичних мережених ресурсів [4,с.1].

Також, до явних особливостей Інтернету, що забезпечують його очевидні переваги як ефективного, високотехнологічного засобу політичних PR, відносяться наступні: політичний Інтернет як інструмент PR відкриває дуже багаті можливості інтерактивного спілкування із виборцями; глобальна транскордонність політичного Інтернету; політичний Інтернет дозволяє створити найбільш повний образ політика, що набагато складніше зробити, використовуючи тільки традиційні ЗМІ; політичний Інтернет суттєво розширює мережі соціологічних досліджень; за допомогою ресурсів політичного Інтернету легше проводити PR-акції на користь кандидатів та політичних сил, які балотуються, здійснювати збір коштів для проведення передвиборчої кампанії.

Окрім очевидних переваг політичного Інтернету як інструменту паблік рілейшнз, можливо виділити також низку визначених недоліків: небезпечність «дігітального розколу» суспільства (digital divide) - розшарування суспільства (розрізнення у доходах, складі сім'ї, походженні, рівні освіти та ін.), що ускладнює деякий частині його громадян повноцінний доступ до мережі Інтернет; недостатність технічних навиків використання комунікаційної платформи, що формується; спокуса використання мережі Інтернет тільки як «політичного шоу»; анонімність користувачів мережі Інтернет зможе оказати негативний вплив на довіру громадян; відсутність освідомлення сучасними політичними силами ролі Інтернету та важливості використання інтерактивних комунікацій; неспроможність мережі Інтернет впливати на пасивну аудиторію, тоді як традиційні ЗМІ (телебачення, газети, журнали) можуть це зробити хоч би і посередньо.

Політолог Д.Данилов виділяє наступні недоліки мережі Інтернет як інструменту ефективних політичних PR: невелика аудиторія мережі Інтернет; обмеження у якості подання матеріалу та різні можливості психологічного впливу на аудиторію у мережі Інтернет у порівнянні з телебаченням. При цьому, вказані проблеми з часом можуть бути вирішеними [4,с.З].

Вчені визначають широке коло критеріїв оцінки ефективності використання політичного Інтернету у сфері паблік рілейшнз, але ж їх можливо розділити по трьох напрямках: у залежності від реалізації задач, що були поставлені (перемога кандидата на виборах); підбиття підсумків роботи (зріст рейтингу кандидата або політичної сили, мінімізація наслідків розповсюдження негативної інформації та ін.); вимірювання фактичних результатів роботи PR- спеціалістів у політичному Інтернеті (кількість PR- акцій, прес-релізів, що розповсюджені у ЗМІ, відвідувачів політичного ресурсу та ін.).

Нарешті можливо сформулювати деякі пропозиції щодо підвищення якості та ефективності використання політичних ресурсів мережі Інтернет у сфері паблік рілейшнз: чітко визначити цілі проведення політичних PR- кампаній та розподілити їх відповідно до пріоритетів; враховувати інтереси потенційного електорату; формувати чесні, відкрити відносини політичного діяча або політичної сили з цільовою аудиторією; чітко формувати критерії успішності та неуспішності проведення політичної PR- кампанії в мережі Інтернет; приділити більшу увагу оформленню політичного ресурсу у мережі Інтернет; надавати відвідувачам політичного ресурсу більшу свободу для самореалізації (можливість підготувати статтю для ресурсу, прокоментувати повідомлення, взяти участь у дискусії тощо).

Інтернет-простір ще дуже молодий, а це означає, що його злети та падіння як комунікаційного простору ще попереду. Для спеціалістів у сфері політичних паблік рілейшнз ще існує можливість отримання конкурентної переваги, оскільки не дуже велика кількість політтехнологів відчула та усвідомила всі переваги використання інформаційних технологій мережі Інтернет. Розроблення схем заміщення традиційних політичних технологій паблік рілейшнз інноваційними технологіями мережі Інтернет надає суттєву економічну ефективність, враховуючи більш низьку собівартість проведення політичних кампаній в мережі Інтернет.

Справедливо відмічено, що специфіка Інтернету дозволяє використовувати його технології для усіх напрямків паблік рілейшнз (соціального, політичного, економічного та ін.) [5,с.225].

Потенціал використання мережі Інтернет в наш час далеко не вичерпано: постійно розширюється спектр його мультимедійних можливостей, рік від року зростає кількість користувачів глобальною мережею, постійно впроваджуються нові технології для забезпечення високошвидкісної передачі сигналу тощо. Tехнології мережі Інтернет постійно розвиваються, отже, це є підґрунтям для подальшого розвитку методології політичних паблік рілейшнз у мережі Інтернет. Більш того, нові технології призводять до поступового формування нового стилю формування суспільних відносин, тому зрозуміло, що Інтернет поступово стає одним з найважливіших інструментів політичної комунікації.

Список використаних джерел

1. Бейко О. Зміцнення зв'язків уряду з громадськістю як умова ефективного державного управління в демократичних країнах// Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. - 2005. - №4. - С.334-339.

2. Борисов Б. JI. Технологии рекламы и PR: Учеб. пособ. - М.: Ф АИР-ПРЕСС, 2001.- 624 с.

3. Быков И.А. Политическая коммуникация в российском сегменте глобальной сети Интернет: Проект контент-аналитического исследования// PR-технологии в информационном обществе: Материалы II Всероссийской научно-практической конференции. - СПб.: Издательство Политического университета, 2004. - С. 172-173.

4. Данилов Д. Интернет как инструмент политических PR// Мир Internet. - 2001.-№10.-С,1-3.

5. Держава і громадянське суспільство: партнерські комунікації у глобальному світі: Навч. - метод, посіб./ В.Бебік, В.Бортніков, Л.Дегтярьова, А Кудряченко; За заг. ред.. В.Бебіка. - K.: ІКЦ «Леста», 2006. - 248 с.

6. Иванов Д. Политический PR в Интернете: российские реалии// Интернет-маркетинг. - 2002. - №4. - С.6-14.

7. Иловайская Л. Б. Интернет-технологии как инструмент института паблик рилейшнз в России/ Вестник Поволжской академии государственной службы им. П.А.Столыпина. - 2007. - №13. - С,54-58.

8. Кочубей Л. Особливості політичних комунікацій в умовах розвитку технологій інформаційного суспільства// Віче/ Журнал Верховної Ради України/. - 2009. - №19/256/. - С,24-25.

9. Моисеев Н. Информационное общество: возможность и реальность/ Информационное общество. - СПб., М.: ООО Издательство ACT, 2004. - 507 с.

Размещено на Allbest.ru