Управління асортиментом на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

3

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Черкаський державний бізнес коледж

РЕФЕРАТ

на тему: «Управління асортиментом на підприємстві»

Виконала:

студентка III курсу

групи 1Б-08

Атамановська Т.В.

Перевірив викладач:

Дубович С.П.

Черкаси - 2010

План

Вступ

1. Поняття асортименту

2. Планування та управління ассортиментом

3. Елімінування

4. Фактори впливу на формування асортименту

5. Процес формування асортименту товарів в магазинах

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Метою реферату є розглянути що собою являє асортимент, визначити сутність управління та планування асортименту, розглянути поняття елімінування, процес управляння асортиментом, корисність правильного управління асортиментом на підприємстві. Формування асортименту товарів в фірмі дозволяє забезпечити задоволення споживчого попиту, підвищення економічної ефективності підприємства і рівня торгового обслуговування населення. Тому тема реферату є актуальною в сучасній економіці.

1.Поняття асортименту

Асортимент - це розподіл товарів за окремими групами та їх співвідношення. Він обумовлюється або в самому договорі, або в спеціалізації, яка додається до договору і є його невід'ємною частиною. Якщо йдеться про поставку продукції, замість терміна "асортимент" іноді вживається рівнозначний йому термін "номенклатура".

Також розрізняють асортимент: 1) груповий; 2) розгорнутий.

Під груповим асортиментом визначають співвідношення більш-менш значних груп певної продукції, обумовленої в договорі. Розгорнутий асортимент - це характеристика в договорі окремих груп належної до поставки продукції більш детальними показниками (за артикулами, фасонами, моделями, розмірами тощо).

Розгорнута номенклатура (асортимент) належної до поставки продукції визначається в договорі на основі замовлення покупця. Постачальник повинен задовольняти вимоги покупця за номенклатурою, якщо вони відповідають спеціалізації і профілю постачальника. Якщо в ході виконання договору постачальник допускає відхилення від погодженого асортименту, то діє таке правило: поставлена продукція однієї назви, що входить в асортимент, не зараховується в покриття недопоставки продукції іншої назви, крім випадків, коли поставку здійснено з попередньої згоди покупця або останній прийняв продукцію для використання.

2. Планування та управління асортиментом

Нині є загальновизнаним те, що планування та управління асортиментом -- це важлива й невід'ємна частина маркетингу. Крім збуту цей процес безпосередньо зачіпає сфери виробництва, фінансування, матеріально-технічного забезпечення, а також взаємовідносини з технологічними та конструкторськими підрозділами. Тому наслідки помилок, допущених у плануванні асортименту, не можуть бути в майбутньому нейтралізовані лише політикою збуту та зусиллями реклами.

Сутність управління асортиментом полягає у створенні продуктів, які споживач бажає придбати, з метою пропонування цих товарів у необхідних обсягах і своєчасно. Отже, планування товарного асортименту -- це важливий засіб конкурентної боротьби. Управління асортиментом базується на координуванні взаємозв'язаних видів діяльності: науково-технічної, проектної, комплексного дослідження ринку, організації збуту, сервісу, реклами, стимулювання попиту. Остаточна мета планування -- оптимізація асортименту з урахуванням стратегічних ринкових цілей підприємства. Залежно від обсягів збуту, особливостей продукції, цілей і завдань, що стоять перед виробництвом, формування асортименту здійснюється різними методами. Однак управління асортиментом має бути безпосередньо підпорядковане керівникові служби маркетингу. Принциповими рішеннями в процесі управління асортиментом вважаються:

зняття з виробництва нерентабельних видів продукції, її окремих моделей, типорозмірів; визначення необхідності досліджень і розроблень для створення нової продукції та модифікування тієї, що вже виготовляється;

затвердження планів і програм розроблення нових або поліпшення наявних продуктів; надання фінансових ресурсів для втілення затверджених програм і планів.

Прийняття рішень щодо асортименту залежить від фінансових можливостей керівництва фірми, глибокого знання ринкової кон'юнктури, від місцезнаходження підприємства, а також від стану конкуренції та загальної купівельної спроможності споживачів. Велике значення має стан матеріально-технічного постачання, а також чинник часу. Останнє пояснюється тим, що комерційний успіх не має сталого характеру, збільшуючись і зменшуючись з різних причин, тобто він є функцією часу. Планування асортименту пов'язане також із розподілом виробничих потужностей для максимального використання наявних ринкових можливостей. Ця проблема значно ускладнюється через зрозумілу обмеженість ресурсів будь-якого підприємства.

3. Елімінування

Важливим напрямком управління асортиментом уважають вилучення (елімінування) з виробництва недостатньо ефективних товарів. Товар, що вичерпав свої ринкові можливості, завдає самих тільки збитків. Тому необхідні чіткі критерії вилучення застарілих товарів із виробничо-збутової програми. Ці критерії мають базуватися на об'єднаній інформації з усіх ринків щодо показників реалізації товару, а також на систематичному контролюванні стадій його життєвого циклу.

Ефективність управління асортиментом і його планування полягають у тім, щоб утілити реальні та потенційні можливості підприємства в такому сполученні виробів, яке задовольняє потреби покупців на високому рівні та дає фірмі достатній зиск. Це означає, що «будь який новий товар чи послуга будуть мати успіх, коли їхні якості та характеристики і, головне, вигоди від них будуть корегуватися із тими потребами та запитами, які існують на ринку. З іншого боку, будь яке підприємство буде мати тривалий прогрес лише за здійснення ефективної інноваційної політики»

4. Фактори впливу на формування асортименту

асортимент товар елімінування планування

Формування асортименту та якості товарів в фірмі є складним процесом, який здійснюється з урахуванням дії цілого ряду факторів. Ці фактори поділяються на загальні та специфічні. До загальних факторів відносять споживчий попит та виробництво товарів. Специфічними факторами являються тип і розмір магазинів фірми, умови товаропостачання, чисельність і склад населення, яке обслуговується, транспортні умови, наявність інших торгових підприємств в зоні діяльності даної фірми.

Споживчий попит є основним фактором, який впливає на формування асортименту та якості, і направлений на максимальне задоволення попиту населення і разом з цим - на активний вплив на попит в сторону його розширення. Формування асортименту і споживчий попит в своєму розвитку взаємозв'язані. Суттєві зміни в попиті повинні відбиватися в сформованому асортименті.

При формуванні асортименту та якості, наприклад, продовольчих товарів, враховуються деякі особливості попиту на продукти харчування. Попиту на продовольчі товари, в порівнянні з попитом на непродовольчі товари, притаманна висока степінь стійкості, а в окремих випадках - консервативність. Споживач звикає до конкретних видів продукції, тому важливо досягнути стабільності в формуванні асортименту таких товарів, забезпечуючи їх безперебійний продаж.

При формуванні в фірмі асортименту продовольчих товарів, враховується фактор взаємної заміни. У випадку відсутності у продажі потрібного товару покупець, як правило, не відкладає покупку, а буде шукати йому заміну. Крім цього на продовольчі товари попит є комплексним, тобто при здійсненні покупки покупець купляє, доповнюючи один до одного товари.

На попит також впливають фактори соціального та економічного характеру країни:

розміри грошових доходів населення, його чисельність, соціальний, професійний і віковий склад;

рівень роздрібних цін і їх співвідошення;

діяльність підприємств громадського харчування;

об'єм завозу продуктів тваринництва і рослинництва з інших регіонів;

географічні і кліматичні особливості проживання населення;

національні і історичні особливості праці та побуту населення.

На формування асортименту впливає також характер попиту. Розрізняють попит стійкий, альтернативний і імпульсивний.

Суттєвим фактором формування асортименту являється ціна товару. Покупець обов'язково визначає для себе граничну ціну, або діапазон цін в границях якого він збирається заплатити за покупку. Тому одним із критеріїв раціонального формування асортименту товарів в магазині є забезпечення співставлення товарів з різною ціною.

5. Процес формування асортименту товарів в магазинах

Процес формування асортименту товарів в магазинах складається з 3-х етапів.

На першому етапі фірма встановлює груповий асортимент товарів. Ця робота проводиться на основі маркетингових досліджень в області цільового ринку. В залежності від цього визначені місце та роль фірми в загальній системі торгового обслуговування населення району та міста.

На другому етапі формування асортименту проводяться розрахунки структури групового асортименту, визначаються кількісні співвідношення окремих груп товарів. Структура групового асортименту встановлюється з урахуванням торгової площі фірми, його розміщення та інших факторів.

На третьому - заключному етапі визначається внутрішньогруповий асортимент, здійснюється підбір конкретних видів товарів в границях кожної групи. Це найбільш відповідальний етап, і від того, наскільки вірно сформовано тут асортимент товарів, залежить задоволення попиту покупців цільового ринку.

На кінцевому етапі робота по формуванню асортименту ведеться з урахуванням очікування змін в попиті населення, а також виходячи із наявних торгових і складських площ, розрахункових показників товарообігу, контингенту обслуговуючих покупців та інших факторів.

Формування асортименту залежить від асортиментного переліку товарів фірми.

Отже, розробка кожним конкретним магазином фірми асортиментного переліку товарів і здійснення контролю за його дотриманням веде до кращого обслуговування покупців цільового ринку і створення стійкого асортименту. У випадку виявлення відсутності в продажі товарів, які передбачені асортиментом, фірма повинна приймати міри по їх завозу в магазин.

Наявність асортиментного переліку дозволяє не тільки раціонально регулювати асортимент товарів, але і систематично контролювати його повноту і стабільність.

Повнота і стійкість асортименту фірми визначена з допомогою загальновідомих показників: коефіцієнти повноти і стійкості товарного асортименту, приведені в додатку 14. Коефіцієнт повноти товарного асортименту становить 0,6. Отже, фактичний асортимент товарів фірми є далеким до передбаченого асортиментним переліком. На даний факт вплинули різні фактори, зокрема: низький професіоналізм працівників, відповідальних за розробку асортиментного переліку, які не врахували реальний попит населення; а також загальновідомі процеси, пов'язані з економічною кризою промислових підприємств.

Щодо стійкості, то коефіцієнт становить 0,7. В момент проведення перевірок, по формуванню асортименту товарів і його відповідність асортиментному переліку, бачимо що в жодному разі асортимент не був повним.

Велика кількість товарів призначені для продажу на протязі обмеженого терміну. Міняються запити і смаки покупців, міняються технологічні можливості промисловості. Товари старіють - як технічно, так і морально, психологічно. Тобто товар проходить певний життєвий цикл, фази розвитку.

Фірма реалізує товари, які перебувають на стадіях росту чи зрілості. Саме на цих етапах, витрати на впровадження зменшуються, а прибутки від реалізації ростуть. Фірма не продає товари, які перебувають на стадії впровадження, тому що потрібні додаткові витрати на рекламу і значно зменшується товарообіг. Але, в деяких випадках, ризик виправдовується. Надходження повинно бути невеликими партіями і від відомих постачальників, які завжди відрізнялися добросовістністю і готовністю до співробітництва. На стадії росту товар пропонують багато постачальників, тому потрібно:

забезпечувати магазини великими партіями товару різних видів;

шукати нових постачальників, щоб забезпечити непреривний завіз товару в магазини;

організовувати швидкий завіз через короткі інтервали;

встановити надійний контроль за всіма джерелами постачання;

створити достатні запаси нового товару, щоб постійно він був у наявності.

У випадку коли купляються товари, які перебувають на стадії зрілості, спеціалістам відповідальним за формування асортименту, потрібно:

вимагати у постачальників зниження оптових цін;

вибирати з поміж великої кількості постачальників, декілька - з найкращими умовами постачання;

звести об'єм товарних запасів до оптимального.

На останній стадії, товар приносить низький рівень прибутку (збиток). Тому фірмі потрібно розпродати залишки запасів і проаналізувати всю "торгову біографію" товару на протязі життєвого циклу.

Висновок

При формуванні асортименту товарів важливою вимогою являється максимальне задоволення попиту покупців при мінімальних витратах часу на здійснення покупки і забезпечення ефективної роботи фірми.

Сутність управління асортиментом полягає у створенні продуктів, які споживач бажає придбати, з метою пропонування цих товарів у необхідних обсягах і своєчасно.

Перехід економіки до ринкових відносин веде до створення нової системи управління формуванням асортименту товарів підприємств торгівлі, діяльність якої буде здійснюватись в умовах економічного коливання та зміцнення смаків клієнтів, дії конкурентів, зміні цін, попиту, змінення ділової активності на ринку. Це створює атмосферу потреби у розвитку товарного асортименту, росту ініціативи підприємства, передбачає пошук неординарних творчих рішень виникаючих проблем.

Список використаної літератури

1. Кардаш В.Я., Павленко О.А., Шафалюк О.К. Товарна інноваційна політика: Підручник. - К.: КНЕУ, 2002.

2. Чухрай Н. Патора Р. Товарна інноваційна політика: управління інноваціями на підприємстві: Підручник. - К.: КОНДОР, 2006.

3. Осановська Г.В., Фіщук О.Л. Стратегічний менеджмент: Навч. посіб. - К.: Кондор, 2003

Размещено на Allbest.ru