Размещено на http://www.allbest.ru/

Комплекс маркетингових заходів для cпільного підприємства

Зміст

• Вступ
• Розділ 1. Аналіз ефективності маркетингової діяльності підприємства
• Розділ 2. Розробка гіпотези маркетингової стратегії підприємства
• Розділ 3. Характеристика товарної політики та продукції підприємства
• Розділ 4. Цінова політика підприємства
• Розділ 5. Збутова політика
• Розділ 6. Політика просування товарів
• Розділ 7. Економічне обґрунтування роботи
• Розділ 8. Результати проведених маркетингових досліджень
• Висновки
• Список використаної літератури

Вступ

Успіх підприємства на промисловому ринку залежить від виваженості ринкової стратегії в умовах ринкового середовища, яке швидко змінюється. Управлінські рішення повинні мати в своїй основі виважену маркетингову стратегію.

Необхідно відзначити, що стратегічне планування на промисловому підприємстві має певну специфіку порівняно з плануванням на рівні ринку кінцевих споживачів. Ця специфіка полягає в:

на промисловому ринку існують більші і складніші з точки зору їх економічних інтересів ринкові сегменти;

планування ринкової стратегії на промисловому ринку залежить від стратегії в інших функціональних галузях - таких як інженерне мистецтво, технічне та сервісне обслуговування, контроль якості тощо;

планування в промисловому маркетингу потребує об'єднання зусиль усіх функціональних підрозділів.

Крім того, в умовах адаптації до ринку все більшого значення набуває ціна як економічний елемент у системі маркетингового механізму. Вона суттєво впливає на ефективність діяльності підприємства. Ціни впливають на кінцеві фінансові результати і ринкове становище підприємства, виступаючи при цьому одним із найважливіших факторів конкурентної боротьби.

З метою вирішення проблеми переорієнтації цінової політики підприємств на маркетинг необхідно: створення і використання комплексної системи інформаційного забезпечення процесу ціноутворення; встановлення цілей цінової політики у залежності від цілей маркетингової діяльності підприємства; здійснення комплексного аналізу цінової чутливості споживачів; проведення моніторингу цін конкурентів; здійснення обґрунтованого вибору методу ціноутворення і розробка цінової стратегії; використання ціннісного підходу до ціноутворення; формування системи корегування цін; організація маркетингового контролю за реалізацією цінової політики; здійснення процесу управління ціновими ризиками; проведення оцінки досягнення цілей ціноутворення.

Зважаючи на актуальність даної проблеми, ми обрали наступну тему курсової роботи: "Комплекс маркетингових досліджень для ПФ ”Пастораль”.

Об'єкт дослідження - ПФ ”Пастораль".

Предмет дослідження - маркетингові дослідження для ПФ ”Пастораль".

Мета дослідження - визначення ефективності маркетингової діяльності підприємства, розробка маркетингової стратегії підприємства, цінової та збутової політики.

Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання:

1) охарактеризувати ефективність маркетингової діяльності підприємства;

2) розробити маркетингову стратегію підприємства;

3) охарактеризувати товарну політику підприємства;

4) розглянути цінову та збутову політику;

5) дослідити політику просування товарів;

6) дати економічне та управлінське обґрунтування рекомендацій для прийняття управлінських рішень у сфері маркетингу на підприємстві.

Методи дослідження. Для розв'язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, конкретизація.

Структура дослідження. Робота складається із вступу, семи розділів, висновків, списку використаної літератури.

Розділ 1. Аналіз ефективності маркетингової діяльності підприємства

Приватна фірма "Пастораль" належить до транспортної галузі і спеціалізується на наданні транспортних послуг.

ПФ ”Пастораль” розташована на території міста Луцька. Юридична адреса підприємства: 43020, Волинська область, м. Луцьк, вул. Рівненська 48.

Підприємство має розвинуту інфраструктуру інженерних комунікацій, надійне забезпечення електроенергією, теплом, водою, під'їздними автодорогами. Територія підприємства - 2 га.

Приватна фірма "Пастораль" зареєстрована Виконавчим комітетом Луцької міської Ради народних депутатів 28 травня 1997 року. Статутний фонд товариства складає 2 160 265 грн.

Метою діяльності підприємства є об`єднання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів для здійснення господарської діяльності та одержання прибутку.

Предметом діяльності товариства є:

надання транспортних послуг;

торгівельна діяльність;

оренда основних засобів;

закордонна діяльність;

Основними причинами низьких обсягів реалізації протягом 2001 - 2002 років було загострення економічної кризи, внаслідок якої знизилась платоспроможність населення, а також застаріла транспортна техніка. Позитивним моментом є значне зростання обсягів послуг наданих на сторону.

З огляду на вище викладені причини у 2001 році керівництво підприємства відправляло працівників у вимушені відпустки з оплатою по мінімальній заробітній платі. До середини 2001 року існували заборгованість і затримки із виплатою заробітної плати. У 2002 році підприємство почало працювало стабільніше, і з цієї причини, зникла потреба відправляти працівників у вимушені відпустки.

У зв'язку з реструктуризацією підприємства у 2003 році було проведено ремонт та реконструкцію приміщень та обладнання, що призвело до росту фондомісткості та, відповідно, зменшення фондовіддачі.

Найбільш об'єктивно ситуацію господарсько-фінансової діяльності розкривають показники фінансової стійкості, платоспроможності, ділової активності та рентабельності (табл.1.1, табл.1.2, табл.1.3)

маркетингова стратегія цінова політика

Таблиця 1.1

Розрахунок показників фінансової стійкості на ПФ "Пастораль" 2002-2004 роки.

№ №п/п	Показники	Одиниці виміру	Значення показника	Відхилення
			2002 р.	2003 р.	2004 р.	2004р. до 2002р.	2004р. до 2003р.
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Власні засоби	тис. грн.	413,1	31275,4	59239,0	28826	2036,40
2	Сума заборгованості	тис. грн.	193,5	4688,1	4482,3	4289	206,80
3	Дебіторська заборгованість	тис. грн.	125,3	3307,0	3591,0	3466	284,00
4	Довгострокові позичкові кошти	тис. грн.	19,7	___	___	___	___
5	Вартість майна	тис. грн.	218,6	26587,3	44756,7	24539	1830,60
6	Коефіцієнт незалежності (р1: р5)		1,89	1,18	1, 19	+ 1,18	+ 1,12
7	Питома вага залучених засобів(р2: р5)		0,89	0,18	0, 19	+ 0,18	+ 0,12
8	Співвідношення залучених засобів (р2: р5)		0,89	0,18	0, 19	0,18	+ 0,12
9	Питома вага дебіторської заборгованості (р3: р5)		0,58	0,13	0,15	+ 0,15	0,16
10	Питома вага власних і довгострокових позичкових коштів (р1 + р4): р5		1,98	1,18	1, 19	+ 1,18	+ 1,12

З таблиці 1.1 видно, що у 2004 році порівняно з 2002 роком зменшився коефіцієнт незалежності на 1,18, а також збільшилась питома вага залучених засобів на 0,18, та питома вага дебіторської заборгованості на 0,15 і питома вага власних, довгострокових позичкових коштів на 1,18. Це відбулося за рахунок збільшення власних засобів у 2004 році порівняно з 2002 роком на 28825,9 тис. грн., суми заборгованості на 4288,8 тис. грн., дебіторська заборгованість на 3465,7 тис. грн. вартості майна на 24538,1 тис. грн., та зменшення довгострокових позичкових коштів на 19,7 тис. грн. Все це не дає підприємству бути фінансово стійким.

Таблиця 1.2

Розрахунок показників платоспроможності ПФ "Пастораль" 2002 - 2004 роки.

58п/п	Назва показника	Одиниці виміру	Значення показника	Відхилення
			2002 р.	2003 р.	2004 р.	2004р. до 2002р.	2004р. до 2003р.
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Грошові кошти	тис. грн.	0,1	42,3	206,4	206,3
2	Короткострокові фінансові вкладення	тис. грн.	0,2		350,5	350,3	350,5
3	Дебіторська заборгованість	тис. грн.	125,3	3307,0	3591,0	3465,7	284
4	Запаси і затрати	тис. грн.	29,7	334,9	649,1	619,4	314,2
5	Короткострокові зобов'язання	тис. грн.	194,5	4688,1	4482,3	4287,8	205,8
6	Коефіцієнт абсолютної ліквідності(р1: р5)		0,0005	0,06	0,016	0,11	0,44
7	Проміжний коефіцієнт покриття(р1 + р2 + р3 + р4): р5		6,6	0,8	1,08	1,09	4,6
8	Загальний коефіцієнт покриття(р4: р3)		0,2	0,1	0,2	0,2	1,1
9	Питома вага засобів і затрат в сумі короткострокових зобов'язань(р4: р5)		0,2	0,07	0,1	0,1	1,5

З даної таблиці видно, як у 2003 році зменшився проміжний коефіцієнт покриття порівняно з 2002 роком на 0,07, відповідно зменшився загальний коефіцієнт покриття на 0,238. Це відбулося за рахунок зменшення дебіторської заборгованості на 39,4 тис. грн., короткострокових зобов'язань на 29,5 тис. грн., та збільшення грошових коштів на 1,8 тис. грн. Такий стан підприємства говорить про низьку платоспроможність його в сучасних умовах господарювання.

З таблиці 1.2 видно, що загальний коефіцієнт обіговості збільшився на 0,84, відповідно зросла обіговість запасів і обіговість власних засобів. Це відбулося за рахунок зменшення запасів і затрат, виручки від реалізації, вартості майна. Загальна уява на основі розрахункових показників складається про низьку ділову активність підприємства, якому необхідно збільшувати обіговість запасів і власних засобів.

Таблиця 1.3

Розрахунок показників ділової активності ПФ "Пастораль” за 2002 - 2004 роки.

№п/п	Назва показника	Одиниці виміру	Значення показника	Відхилення
			2002 р.	2003 р.	2004 р.	2004р. до2002р.	2004р. до 2003р.
	2	3	5	6	7	8	9
1	Виручка від реалізації	тис. грн.	127,6	227,4	127,1	- 0,5	- 100,3
2	Собівартість реалізованої продукції	тис. грн.	85,8	165,9	85,8	-	- 8,01
3	Запаси і затрати	тис. грн.	29,7	0,4	0,2	- 29,5	- 0,2
4	Вартість майна	тис. грн.	218,6	221,6	89,3	- 129,3	-132,3
5	Власні засоби	тис. грн.	413,1	346,5	331,3	81,8	15,2
6	Загальний кое-фіцієнт обіговості(р1: р4)		0,58	1,03	1,42	+ 0,84	+ 0,39
7	Обіговість запасів(р2: р3)		2,89	414,5	429	+ 426,11	+14,25
8	(365: 7)	день	126,29	0,88	0,85	125,44	0,03
9	Обіговість власних засобів(р1: р5)		0,31	0,66	0,39	+ 0,08	0,27

З проведених розрахунків в таблиці 1.3 можна зробити висновок, що незважаючи на зменшення збитків у 2004 році порівняно з 2002 роком на 9,5 тис. грн. збитки збільшились порівняно з 2003 роком на 22,3 тис. грн. Це відбулося за рахунок зменшення вартості майна, виручки від реалізації та збільшення довгострокових кредитів на 100,6 тис. грн.

В цілому можна зробити висновок провівши аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства за 2002-2004 рр. видно, що ПФ "Пастораль" має низьку платоспроможність не є фінансово стійким підприємством, низька ділова активність. І в цілому підприємство не є прибутковим.

Відповідно до організаційної структури на ПФ "Пастораль" діють такі підрозділи і служби:

Бухгалтерія, яка зобов'язана:

організовувати правильну і раціональну організацію бухгалтерського обліку господарської діяльності і контроль за економічним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів;

впроваджувати передові форми і методи бухгалтерського обліку на основі широкого застосування обчислювальної техніки;

організовувати облік засобів виробництва, продукції, матеріалів, коштів;

організація контролю за порядком оформлення певних бухгалтерських документів, розрахунків і платіжних доручень, виплата зарплати, проведення інвентаризації грошових і товарно-матеріальних цінностей;

здійснювати аналіз виробничо-фінансової діяльності підприємства, підсобних підприємств з метою виявлення господарських резервів;

здійснювати аналіз виробничо-фінансової діяльності підприємства, підсобних підприємств з метою виявлення господарських резервів;

здійснювати своєчасне складання бухгалтерського звіту та статистичної звітності, своєчасне нарахування та сплата податків і платежів в бюджет, своєчасне надання кредитних і касових заявок банку.

здійснювати контроль за використанням по цільовому призначенню позичок і готівок;

здійснювати контроль за правильністю ведення обліку в касі складських приміщень.

Відділ маркетингу:

займається організацією збуту, заключенням договорів;

підписує договори по реалізації послуг;

детально досліджує і вивчає потреби споживачів;

займається пошуком нових ринків збуту;

здійснює контроль за своєчасним надходженням коштів за послуги.

Відділ кадрів:

організовує роботу по забезпеченню підприємства персоналом (робочим та спеціалістами відповідної кваліфікації);

приймає працівників по питаннях найму і звільнення;

проводить своєчасне оформлення прийому та звільнення працівників у відповідності із трудовим законодавством;

здійснює облік особового складу, присутність працівників на роботі;

веде заповнення і зберігання трудових книжок персоналу;

слідкує за порушенням трудової дисципліни;

складає проекти графіків відпусток.

На ПФ "Пастораль" маркетингові функції виконує відділ маркетингу. Відділ збуту створює бюджет маркетингової діяльності. Структура та об'єм бюджету визначається спільно з економічним відділом підприємства та затверджується директором. Відповідальність за витрати виділених коштів несуть менеджер фінансового відділу.

На даному етапі загальною корпоративною стратегією підприємства є стратегія виживання, її реалізація планується шляхом збільшення обсягів надання послуг.

Розділ 2. Розробка гіпотези маркетингової стратегії підприємства

Стратегічне планування було й залишається, на жаль, в Україні вельми нерозвиненою сферою. Відмова від принципів та методик довгострокового планування, які були розраховані на застосування в умовах централізовано регульованої планової економіки, не була належним чином компенсована освоєнням сучасних та адекватних стану національної економіки засобів прогнозування, побудови стратегічних цілей та інструментів їхньої реалізації. Запозичені з досвіду розвинених країн світу методики часто засвідчують свою недієздатність в Україні, в той час як динамічна зміна стану та структури соціально-економічної системи в Україні перешкоджає виробленню адекватної системи стратегічного планування на національному ґрунті.

Стратегічне планування на рівні підприємства передбачає визначення цільових ринків, рівня попиту та споживчих мотивацій, розробку продуктової стратегії, визначення і передбачення необхідних ресурсів та їх розподіл між ринками для досягнення визначених цілей.

Процес управління стратегічним плануванням маркетингової діяльності на промисловому підприємстві досить складний. Він потребує чіткого визначення стратегії, організаційної структури підприємства, підбору штату співробітників, які мають однаковий стиль поведінки, рівень культури, однакове розуміння загальних цілей.

Вирішення цих питань для керівників підприємств - одна з досить складних проблем. У нових економічних умовах їм необхідно знайти нові форми ефективних організаційних структур, які б сприяли розвитку підприємництва, відповідальності за кінцеві результати своєї роботи. Для цього потрібні нові кадри, професійно готові керувати підприємствами в умовах ринкової економіки і вміють стратегічно мислити, бачити все розмаїття альтернативних рішень.

Стратегічне планування маркетингу на підприємстві - це механізм, який має на меті визначити місце підприємства чи організації на ринку в умовах ринкового середовища, що постійно змінюється, передбачити можливу реакцію на ці зміни й усвідомити, що ресурси підприємства спрямовані на досягнення кінцевої мети.

Найскладнішим етапом стратегічного планування маркетингу є встановлення стратегічних цілей, що передбачає здійснення комплексних маркетингових досліджень для виявлення ринкових можливостей, попиту, споживчих мотивів, конкурентів, постачальників.

Визначення цілей - основа формування маркетингу, досягення своєї мети. Мета має бути сформульована таким чином, щоб давати змогу підприємству реагувати на зміни в ринковому середовищі.

Аналіз змін у ринковому середовищі передбачає вивчення чинників зовнішнього середовища. Маркетологи повинні проаналізувати, які чинники макромаркетингового середовища, включаючи економічні, демографічні, науково-технічні, політичні та культурні, можуть мати позитивний чи негативний вплив на діяльність підприємства. Це необхідно, щоб встановити та розширити сприятливі й усунути загрозливі чинники для підприємства.

Таким чином, успішне стратегічне планування передбачає:

узгодження ресурсів підприємства з умовами зовнішнього ринкового середовища;

реалістичне усвідомлення своїх сильних і слабких сторін;

послідовну реалізацію розробленої стратегії.

Успіх стратегічного планування залежить від виваженості маркетингової стратегії щодо вивчення ринкових можливостей, розробки комплексу маркетингу, складання планів маркетингу, маркетингового контролю і т. ін.

Щоб виконати свою роль у стратегічному плануванні, маркетологи оцінюють існуючу ситуацію па ринку, оцінюють чинники, які можуть вплинути на маркетингову ситуацію за певний період часу.

Ситуаційний аналіз здійснюється відповідно до змін у ринковому середовищі і передбачає проведення діагностики діяльності підприємства, яка включає в себе: оцінку минулої діяльності, виявлення причин успіхів та невдач на основі збору й аналізу зовнішньої та внутрішньої інформації.

Зовнішня інформація - це:

ринки (ринки, на яких діє підприємство, сегменти, частка ринку, перспективи розвитку, географічна концентрація, перешкоди);

споживачі (рівень використання продукту, мотиви прийняття рішень про закупівлю);

конкуренти (кількість, розміщення, частка на ринку, сильні та слабкі сторони, ціни, система просування, канали розподілу, здатність до нововведень, перспективи розвитку);

фактори макромаркетингового середовища (тенденції розвитку науки і техніки, економічна ситуація, рівень інфляції, ставка процента, право і т. ін.).

Внутрішня інформація - це:

контроль цілей маркетингу (мета підприємства, взаємозв'язок з ресурсами, сильні та слабкі сторони, організаційні структури);

контроль організації маркетингу (рівень кваліфікації кадрів, підготовка і перепідготовка, стимулювання працівників, розподіл відповідальності, культура взаємовідносин);

фінансові ресурси (аналіз витрат, прибутковості, бюджет, кредитна політика);

товар (фаза життєвого циклу, конкурентоспроможність, широта параметричних рядів, нововведення);

цінова політка (взаємозв'язок цін, витрат, попиту, якості товару);

система руху товару (система транспортування, складське господарство, витрати на рух товару);

організація збуту (організація, персонал, система просування).

Наступним етапом маркетингового планування на підприємстві є визначення цілей.

Коли отримано результати ситуаційного аналізу, маркетингові цілі можна встановлювати у рамках бажаних обсягів збуту, ринкової частки, прибутків та повернення витрат на виробництво товару.

Після визначення маркетингових цілей мають бути проаналізовані альтернативні маркетингові стратегії щодо комплексу маркетингу і диверсифікаційної політики.

Диверсифікаційний аналіз дає змогу визначити ті сфери діяльності, які найбільшою мірою відповідають сильним позиціям підприємства в ринкових умовах, що склалися. У такому випадку можна використати кілька альтернативних диверсифікаційних стратегій, а саме:

1. Технологічну диверсифікацію. Передбачає розробку нових товарів, котрі перебувають технологічно або в маркетинговому зв'язку з товарами, що виробляються, і може допомогти знайти нових споживачів.

2. Горизонтальну диверсифікацію. Передбачає введення у виріб (товар) набір властивостей, технологічно не пов'язаних з тими, що виготовляються, але розрахованих на існуючих споживачів.

3. Конгломератну диверсифікацію. Передбачає пошук нових напрямків діяльності, які ніяк не пов'язані з існуючими технологіями, продуктами та ринками.

При розробці диверсифікаційної стратегії повинні братись до уваги й ті чинники, які зможуть стати перешкодою для проникнення у нові сфери діяльності.

Ними можуть бути:

1. Економія на масштабах - підприємство повинно виходити на ринок з більшими масштабами, ніж конкуренти.

2. Диверсифікація товарів - підприємство повинно мати чіткі ринкові сегменти, на які постачається товар. Це дає прихильність споживачів.

3. Перешкодами проникнення може бути величина необхідних капіталовкладень для організації нового напрямку діяльності, включаючи витрати на обладнання, маркетингові дослідження, розробку товарів і т. ін.

4. Входження в нову сферу діяльності може вимагати значних витрат, пов'язаних з розробкою нових технологій, підготовкою кадрів, відсутністю необхідних постачальників тощо.

5. Державна політика, зокрема вимоги до ліцензування, закони також можуть бути перешкодою для проникнення в нові сфери діяльності.

Наступний крок - розробка продуктової стратегії, яка зводиться до:

визначення конкурентної позиції товару з погляду споживача;

розробки варіанту продуктової стратегії (один товар для всіх покупців);

розробки нових можливих шляхів використання існуючих продуктів;

аналізу можливості виходу на нові ринки;

розробки стратегії захоплення лідерства з якості;

розробки програми постійних нововведень.

При розробці стратегії розподілу для підприємства слід врахувати і такі напрямки, як:

розміщення складів у місцях, звідки товар можна швидко доставити споживачам чи дистриб'ютерами;

чинники зниження витрат з доставки шляхом знаходження резервів розширення ринків;

можливості зменшення кількості складів.

Збут і послуги:

можливості розширення географічних ринків з метою проникнення в райони з високим збутовим потенціалом;

можливості розширення каналів збуту з метою найкращого обслуговування більшої кількості ринкових сегментів;

розробка планів підготовки торгового персоналу.

Просування і реклама:

розробка стратегії просування товарів з мстою максимального стимулювання попиту, а також підвищення рівня обізнаності з товарною маркою чи підприємством;

розробка заходів підтримки торгового персоналу (система обслуговування, допоміжна реклама, премії, субсидії тощо);

можливості розробки стратегії інтенсивної реклами з метою максимізації обсягів збуту, що дасть можливість розпочати масове виробництво і розподіл та збут товару.

Ціноутворення: розробка стратегії низьких цін на нові товари з метою безперешкодного проникнення на ринок; планування мінімального додаткового обслуговування з метою зниження витрат виробництва на першому етапі входження в ринок; планування цін таким чином, щоб на першому етапі продажу прибутки одержувати відповідно до планового завдання.

Усі стратегії щодо розробки продукту, каналів розподілу, просування, ціноутворення повинні бути чітко сформульовані й узгоджені з виробничими, фінансовими та іншими службами підприємства.

Слід відзначити, що успішне маркетингове планування потребує також чіткого визначення строків виконання, виробничої діяльності відповідно до бізнес-плану, що є також основою для контролю реалізації маркетингових планів. А це дає змогу конкретніше ставити завдання та вирішувати проблеми діяльності підприємства в ринковому середовищі.

Сферу діяльності ПФ "Пастораль" можна розділити на два ринки: регіональний та зарубіжний. Регіональний ринок включає в себе надання транспортних послуг на території України, зарубіжний - за кордон.

На сучасному етапі, користувачами транспортних послуг є майже всі українські промислові підприємства, а також зарубіжні підприємства, коли транспорт повертається назад в Україну.

Розділ 3. Характеристика товарної політики та продукції підприємства

Можливість формування асортименту у сфері послуг значно ширша, ніжу товарній сфері. Це пояснюється декількома причинами:

1. Нові ідеї послуг формуються під впливом уявлення споживачів про можливості задоволення їхніх потреб. Це дозволяє сформувати більший обсяг нових речей, скорочує час пошуку нових рішень, забезпечує гнучке реагування на зміну конкурентного середовища.

2. Розробка та реалізація задуму послуги-новинки має більші можливості, ніж в умовах товарного ринку. Виробництво послуг вимагає менших інвестицій і може бути налагодженим у більш короткий термін. Тому інноваційна мобільність у сфері послуг значно вища, ніжу сфері товарного виробництва.

3. Життєвий цикл послуг суттєво відрізняється від життєвого циклу товару. По-перше, середня тривалість життєвого циклу послуги перевищує аналогічний показник для життєвого циклу товару. Це обумовлено більшими можливостями модифікації послуг і розробки послуг новинок. По-друге, тривалість стадій життєвого циклу послуги, які забезпечують основний обсяг прибутку, для послуг істотно вища, ніж для товарів. По-третє, період, який передує отриманню сталого прибутку, для послуг відносно невеликий, через меншу трудомісткість процесу виробництва та нижчі інвестиційні витрати. По-четверте, ступінь ризику від невизначеності реагування споживача на появу послуги-новинки нижчий, ніж для товарів. Це пояснюється нерозривністю процесів виробництва і маркетингу послуг.

Асортиментна політика

Асортиментна політика послуг охоплює:

співвідношення видів послуг;

співвідношення послуг, які знаходяться на різних стадіях життєвого циклу.

Завданнями асортиментної політики послуг можна вважати:

найбільш повне задоволення вимог споживачів на основі ди-ференціювання пропозицій;

оптимізацію сукупних фінансових результатів. Виокремлюються шість асортиментних труп послуг, які мають чіткі

відмінності за фазою життєвого циклу.

В даний час підприємство надає лише транспортні послуги.

На майбутнє підприємство планує такі види діяльності:

торгівельна діяльність;

оренда основних засобів;

надання транспортних послуг;

організація виставок;

закордонна діяльність та посередництво;

Крім того, підприємство планує виготовляти дитячі іграшки із пластмаси, з подальшою їх реалізацією. Це будуть: відеречка, лопатки, машинки, іграшки для гри в піску та інше.

Реалізація цієї продукції буде здійснюватися як безпосередньо в дитячі садочки міста, області, так і в роздрібній торгівлі.

Розділ 4. Цінова політика підприємства

Існують три основні цілі ціноутворення, на які може орієнтуватися фірма:

орієнтовані на збут (забезпечити певний обсяг продажу, збільшити частку ринку);

орієнтовані на прибуток (забезпечити отримання максимального або задовільного прибутку, доходу від інвестицій, швидке надходження готівки);

основані на становищі, яке склалось (проведення цінової політики, яка б забезпечила стабільний стан справ на ринку або створила сприятливий клімат для діяльності фірми на ринку).

Велика кількість компаній не повною мірою використовують творчий підхід до цін під час продажу своїх послуг. Так, наприклад, дослідження промислових послуг показало, що, як правило, ці фірми недостатньо орієнтовані на споживачів у ціноутворенні. Головним чином вони використовують чисто схематичний підхід, при якому враховують тільки свої витрати. Крім того, схеми ціноутворення на промислові послуги не відзначаються гнучкістю, не диференційовані з урахуванням особливостей різних сегментів ринку. Дуже рідко відзначаються спроби оцінити ступінь чутливості споживачів до зміни цін.

За деякі види послуг, наприклад, консультації з питань менеджменту або бухгалтерського обліку, фірми отримують від своїх клієнтів певну оплату. Стосовно такої оплати потрібно розробити чітку стратегію.

Ціни на послуги безперечно визначають їх виробники, і вони мають право встановити будь-яку ціну. Але остаточне рішення залишається за ринком, тобто споживачем. Якщо ціна виробника занадто висока, то послуги залишаться незатребуваними; якщо ціна буде занадто низькою - виробник не відшкодує своїх витрат і збанкрутує. Отже, граничні ціни для виробника послуг такі: мінімальна ціна, що дорівнює витратам на виробництво послуг, і максимальна ціна, тобто та, яку приймає ринок.

У цих межах виробник послуг і визначає оптимальний рівень ціни на послуги.

Ціни конкурентів служать своєрідним орієнтиром для фірми у процесі формування цін на власну продукцію. Випускаючи продукцію, аналогічну продукції конкурентів, фірма змушена призначати ціну, близьку до цін конкурентів, інакше вона може порушити збут. Проте чим ширший діапазон відмінностей послуг фірми від послуг конкурентів (за якістю, умовами продажу, споживчими властивостями), тим ширший діапазон відхилення цін на власну продукцію від цін конкурентів.

Методи ціноутворення, використовувані на ринках чистої недосконалої конкуренції, досить різноманітні, але всі вони базуються на врахуванні попередніх п'ятьох чинників.

Найпростіший спосіб ціноутворення - встановлення ціни на основ! рівня поточних цін. У цьому випадку фірма орієнтується на ціни конкурентів, звертаючи менше уваги на власні витрати і вивчення попиту. Цей метод популярний, але саме простотою його достоїнства обмежуються. Він не потребує витрат на вивчення попиту и аналіз власних виробничих резервів, дозволяє заощаджувати на рекламі і системі стимулювання збуту, дозволяючи пасивно прямувати в руслі ринкової динаміки, яку формують активніші конкуренти. Іноді подібна "простота" дійсно виявляється "гірше злодійства".

Дещо складніше ціноутворення за методом "витрати плюс". Суть його полягає в тому, що виробник або продавець послуг визначає середні витрати на виробництво і збут товару і додає до них націнку, що забезпечує одержання певного прибутку. Розміри націнок залежать від конкурентного середовища ринку і цін конкурентів. Недоліком цього методу є ігнорування особливостей поточного попиту, що призводить або до недоотримання прибутку при зростаючому попиті, або до втрат обсягів продажу при його скороченні. Перевага полягає у відомій стабільності цін, відокремлених від впливу коливань ринкової кон'юнктури.

Набагато складнішим методом ціноутворення є розрахунок ціни на баз/ беззбитковості й одержання цільового прибутку. Цей метод полягає в аналізі різноманітних рівнів цін, їхнього впливу на обсяги продажу, визначення розмірів дійсного і освоєного ринків, ступеня можливості одержання цільового прибутку при кожній можливій ціні товару тощо.

Очевидно, що перелічені методи ціноутворення використовуються в тісній залежності з іншими чинниками цього процесу. Зокрема, остаточне встановлення ціни прямо залежить від цілей фірми. Наприклад, якщо метою стає максимізація прибутку, то найбільш прийнятним методом є визначення ціни на базі беззбитковості и одержання цільового прибутку; якщо метою є зберігання частки ринку, встановлюється ціна на основі поточних рівнів цін тощо. Крім цього, на цінову політику фірми і, відповідно, на рівень цін на її продукцію значно впливають заходи щодо стимулювання збуту і просування послуг на ринок. До таких заходів включаються всілякі цінові знижки; використання цінової дискримінації на базі географічних, соціальних або сезонних (тимчасових) принципів; умови розрахунків за надані послуги та ін.

ПФ "Пастораль" встановлює ціни на свої послуги в основному виходячи із витрат. Ціни при цьому визначають, базуючись на витратах і відсотків від витрат. Схема встановлення цін підприємством виглядає наступним чином:

ціна = витрати + націнка.

Процес визначення цін підприємства включає наступні етапи:

підрахунок витрат на паливо, на різне транспортне забезпечення;

визначення рентабельності (відсоток націнки);

знаходження оптової ціни підприємства, яка дорівнює сумі витрат і рентабельності;

додавання до оптової ціни ПДВ у розмірі 20%, в результаті чого отримуємо відпускну ціну наданої послуги.

Розділ 5. Збутова політика

Сферу діяльності ПФ "Пастораль" можна розділити на два ринки: регіональний та зарубіжний. Регіональний включає в себе Україну в цілому, а зарубіжний - країни зарубіжжя. Це є основні ринком збуту підприємства.

Сегментування ринку можна провести за географічними ознаками. Основними клієнтами підприємства є в основному підприємства Волинської, Рівненської області.

Контракти на транспортні послуги укладаються переважно на щорічних ярмарках, виставках або внаслідок особистого спілкування працівників відділу збуту з представниками торговельних організацій.

Оскільки, підприємство планує займатися виробництвом дитячих іграшок із пластмаси, то передбачається, що ця продукція буде реалізуватися як безпосередньо в дитячі садочки міста, області, так і в роздрібній торгівлі.

Звичайно із пристосуванням до умов ринку, чи із розширенням виробництва, продукція буде реалізуватися і за межі області.

Розділ 6. Політика просування товарів

Для політики просування товарів і послуг звичайно застосовується реклама. Для реклами якості товарів дуже часто використовуються відгуки задоволених клієнтів. Оскільки придбання послуг пов'язане з великим ризиком, доцільно складати перелік задоволених клієнтів і використовувати його як засіб переконання.

Рекламі товарів і послуг дуже сприяють усні рекомендації, що пов'язані з особистим досвідом людини, яка рекомендує. Таким чином, під час просування послуг необхідно постійно пам'ятати про домінуючу роль особистого впливу на процес вибору послуги і в будь-який спосіб стимулювати усну рекламу:

переконувати задоволених клієнтів інформувати інших осіб про свою думку;

розробляти матеріали, які споживачі могли б передавати один одному;

під час рекламних кампаній зосереджувати увагу на думці найбільш задоволених споживачів;

проводити заходи, під час яких існуючі клієнти могли б спілкуватися з потенційними споживачами.

Оскільки в забезпеченні та підтриманні високої якості послуг домінуючу роль відіграє персонал, необхідне постійне і близьке спілкування зі службовцями організацій сфери послуг Такий внутрішній зв'язок дозволить більш точно визначити запити самих співробітників і підтримувати серед них розуміння необхідності найбільш якісного обслуговування клієнтів, а також надасть можливість інформування самих службовців про те, яким чином винагороджується відмінна робота.

Необхідно пам'ятати про небезпеку використання в рекламі перебільшених обіцянок, які призводять до формування у покупців запитів, котрі неможливо задовольнити.

У цілому просування послуг - це комплекс заходів, спрямованих на формування попиту і стимулювання збуту послуг, тобто на збільшення обсягів продажу, Просування включав рекламу, заходи щодо формування громадської думки, стимулюючі заходи и особисті продажі. Важлива роль у комплексі збуту наложить рекламі.

Реклама являє собою вид комунікативного зв'язку між продавцем товару і його споживачем, це будь-яка оплачена форма неособистих уявлень про товар (послугу) і просування цих відомостей до споживача. Реклама служить для таких цілей:

формування довгострокового образу фірми;

виділення конкретної марки товару або послуги (марочна реклама);

поширення інформації про продаж, послугу або події (рубрична);

оголошення про продаж за зниженими цінами (реклама розпродажу);

відстоювання конкретно" ідеї.

ПФ "Пастораль" використовує такі види реклами:

реклама в пресі;

друкована реклама (проспекти, каталоги, буклети тощо);

телереклама;

радіореклама;

зовнішня реклама.

Кожний з видів реклами має позитивні і негативні сторони, тому перед тим, як вибрати той або інший вид реклами, варто визначити її мету.

Процес розробки рекламної програми - комплексу заходів щодо впливу на цільову аудиторію починається з постановки завдань реклами. Ці завдання можуть випливати з раніше прийнятих рішень про вибір цільового ринку, маркетингового позиціонування і комплексу маркетингу. Відповідно до поставлених завдань рекламу можна класифікувати таким чином:

1. Інформативна реклама переважає в основному при виведенні послуг на ринок, її завдання - створення первісного попиту.

2. Умовляльна реклама використовується переважно на етапі зростання фірми, формуючи вибірковий попит.

3. Нагадувальна реклама набуває особливої значущості на етапі зрілості фірми, підтримуючи поінформованість споживача на високому рівні.

Визначивши завдання реклами, фірма починає розробку рекламного бюджету (це питання розглядається докладніше в наступному розділі), а потім виробляє загальний творчий підхід, стратегію реклами. У процесі створення стратегії фірми можна виділити три етапи: формування ідеї звернення, оцінка і вибір варіантів звернення, виконання звернення.

Далі приймається рішення про засоби поширення інформації, а саме:

а) визначається широта охоплення, частота появи і сила впливу реклами. Рекламодавцю необхідно визначити, яке число осіб у цільовій аудиторії повинно ознайомитися з рекламою за певний відрізок часу, скільки разів середній представник цільової аудиторії має зустрітися з його рекламним повідомленням і яку силу впливу повинен мати цей контакт;

б) добір основних засобів поширення реклами. Фахівець з реклами повинен знати, які показники забезпечує кожний вид реклами, для того щоб компетентно здійснити операцію вибору. При цьому враховуються такі найважливіші чинники, як: прихильне ставлення цільової аудиторії до певних засобів інформації, специфіка послуг, спосіб звертання, вартість реклами;

в) вибір конкретних носіїв реклами;

г) установлення графіка використання засобів реклами. Реклама може бути рівною (рівномірною в часі), наростаючою, пульсуючою.

Для того, щоб рекламна кампанія була дійовою в умовах ринку, необхідно дотримуватися таких правил:

чітко уявляти, для кого призначено рекламовані послуги, тобто кому адресується реклама;

марка фірми має бути помітною на ринку; - реклама не повинна бути надокучливою;

реклама може базуватися тільки на фактах, а не на ілюзіях;

рекламні заголовки мають бути помітними, а зміст реклами - доступним для сприйняття;

реклама покликана створювати навколо фірми атмосферу широкої гласності

рекламу не варто припиняти доги, поки вона не вичерпала себе;

реклама спрацьовує ефективніше, якщо в ній містяться різні форми преміювання покупців.

Оцінка результатів рекламної кампанії передбачає вимірювання комунікативної і торгової ефективності до, в ход! і після рекламної акції. Оцінка комунікативної ефективності показує, яку ефективність забезпечує оголошення, а оцінка торгової ефективності-який обсяг продажу породжується оголошенням.

Особистий продаж - усне уявлення про послугу фірми, здійснюване через особистий контакт, що можна розглядати як основну складову частину просування послуг.

Заходи щодо формування громадської думки - діяльність фірми щодо поширення відомостей про достоїнства запропонованих послуг. В основі паблік рілейшнз лежить уміння налагодити контакт, взаємовигідний зв'язок фірми із суспільством з метою встановлення, підтримки і поліпшення іміджу фірми.

Розділ 7. Економічне обґрунтування роботи

Планування виручки від надання послуг на наступний період (квартал, рік) проводиться, виходячи з обсягу реалізованих товарів та діючих цін без урахування акцизів, податку на додану вартість. Розрахунок запланованої суми виручки від наданих послуг в сучасних умовах господарювання ведеться, як правило, методом прямого рахунку. Він полягає в тому, що сума виручки від надання послуг розраховується перемноженням кількості послуг, які підлягають продажу в запланованому періоді, по кожній номенклатурній позиції на прийняті до розрахунку ціни.

Ефективність управління процесами утворення прибутку значною мірою залежить від якості аналізу, реальності виявлених резервів збільшення прибутку, економічного обгрунтування планів (прогнозів) формування та використання прибутку підприємства. Обґрунтування обсягу формування прибутку підприємства на плановий період передбачає, з одного боку, визначення цільової величини прибутку, що забезпечує умови самофінансування підприємства і вирішення стратегічних і тактичних задач, що стоять перед ним, а другого - розрахунок можливості отримання прибутку при прогнозному обсязі товарообороту, доходу і витрат.

Величина прибутку, як цільова функція діяльності підприємства, залежить від обраної стратегії. Як відомо, вона може бути мінімальною, нормальною, необхідною.

Обгрунтування обсягу формування прибутку підприємства на плановий період передбачає з одного боку, визначення цільової величини прибутку, що забезпечує умови самофінансування підприємства і вирішення стратегічних і тактичних задач, що стоять перед ним, з другого - розрахунок можливості отримання прибутку при прогнозному обсязі виручки від реалізації, доходу і витрат.

Величина прибутку, як цільова функція діяльності підприємства, залежить від обраної стратегії. Як відомо, вона може бути мінімальною, нормальною і необхідною. Для визначення мінімального і нормального прибутків як цільової функції підприємства виходять із прогнозної величини капіталу підприємства, прогнозу мінімального рівня рентабельності капіталу (прогноз процентної ставки банків) і прогнозу норми прибутку на капітал (середньогалузева рентабельність капіталу). При прогнозуванні величини капіталу необхідно враховувати склад і розмір джерел його збільшення (кредити банків, випуск облігацій, продаж акцій абощо, а також впливу на його вартість інфляційних очікувань.

Необхідна величина прибутку підприємства розраховується, виходячи із потреби підприємства в фінансуванні його виробничого і соціального розвитку, забезпечення необхідного соціального споживання, утворення фондів ризику, створення фінансових резервів, а також виплати податкових і інших обов'язкових платежів, що здійснюються з прибутку. Таким чином, необхідний прибуток визначає умови для самофінансування підприємства.

Внаслідок проведеного дослідження були встановлені наступні цілі фірми. Власні цілі ціноутворення формуються на підставі результатів попереднього маркетингового аналізу цільового ринку і позиціонування товару, а також визначення стратегічних цілей, серед яких можна виділити:

а) зберігання частки ринку. Ця мета актуальна при гострій конкуренції в стабільному сегменті ринку або при його зменшенні. Виживання важливіше, ніж прибуток; тому виробники орієнтуються на низькі ціни, або їх зниження в надії зберегти обсяги продажу товарів;

б) збільшення частки ринку. Розширити коло споживачів послуг можна або шляхом зниження цін, компенсуючи його великим оборотом і досягаючи максимізації прибутку в довгостроковому періоді, або поліпшенням споживчих характеристик товарів та їх різноманітності разом з відповідним зростанням цін;

в) максимізація поточного прибутку. Ця стратегія передбачає оцінку попиту і витрат щодо різних рівнів цін і вибір оптимальної ціни, яка забезпечує максимальний прибуток у невеликих проміжках часу.

Розділ 8. Результати проведених маркетингових досліджень

Внаслідок проведених маркетингових досліджень можна зробити висновок, що маркетингова діяльність на ПФ "Пастораль" в цілому задовільна.

Сферу діяльності ПФ "Пастораль" можна розділити на два ринки: регіональний та зарубіжний. Регіональний включає в себе Україну в цілому, а зарубіжний - країни зарубіжжя. Це є основні ринком збуту підприємства.

Сегментування ринку можна провести за географічними ознаками. Основними клієнтами підприємства є в основному підприємства Волинської, Рівненської області.

Для політики просування товарів і послуг звичайно застосовується реклама. Для реклами якості товарів дуже часто використовуються відгуки задоволених клієнтів. Оскільки придбання послуг пов'язане з великим ризиком, доцільно складати перелік задоволених клієнтів і використовувати його як засіб переконання.

Для виробництва дитячих іграшок із пластмаси дуже важливим є дотримання існуючих стандартів та гостів до даних товарів.

Рівень якості на підприємстві може бути абсолютний чи відносний. Абсолютний рівень визначають обчисленням вибраних показників, не порівнюючи їх з відповідними показниками аналогічних виробів. Відносний рівень якості продукції визначається порівнянням її показників з показниками якості кращих товарів конкурентів. Проте рівень якості продукції під впливом науково-технічного прогресу і вимог споживачів мусить постійно зростати. Тому виникає необхідність визначення перспективного рівня якості з урахуванням пріоритетних напрямів і темпів розвитку науки й техніки.

Висновки

Внаслідок проведеного маркетингового дослідження можна зробити наступні висновки.

Прибутковість є основним показником фінансового зростання будь-якої компанії, який показує, що видатки, які має фірма, менші одержаних доходів. В результаті ефективне використання капіталу впливає і на прибутковість, і на ліквідність, і на здатність підприємства до збільшення обсягів виробництва.

Метою діяльності підприємства є об`єднання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів для здійснення господарської діяльності та одержання прибутку.

В даний час підприємство надає транспортні послуги як по території України та к і за кордон.

Основу для якісних змін всієї системи управління прибутком створює його спрямованість на стратегічну перспективу. Стратегічне управління прибутком підприємства становить систему управлінських рішень та дій по визначенню та реалізації стратегій формування та розподілу прибутку, які мають забезпечити йому досягнення поставлених цілей в цьому напрямку його господарської діяльності з урахуванням впливу зовнішнього середовища на його розвиток.

Оцінка результативності стратегічного управління фінансовим зростанням виробничих підприємств потребує розробки відповідної системи оціночних показників.

Основу стратегічного управління прибутком виробничих підприємств становить розробка стратегії їх розвитку, процес розробки якої пропонується послідовно здійснювати за такими основними етапами: ретроспективний аналіз доходів; аналіз зовнішнього середовища формування доходів; аналіз внутрішнього середовища формування доходів; формулювання системи стратегічних цілей розвитку доходів; вибір стратегій розвитку доходів; оцінка обраних стратегій розвитку доходів; вибір інструментів реалізації обраних стратегій розвитку доходів.

Цілі цінової політики підприємства повинні бути основою та стимулом для маркетингової діяльності підприємства при реалізації продукції відповідно на довгострокову та короткострокову перспективи, орієнтувати його на вміння зосереджувати сили і засоби на пріоритетних напрямках діяльності. При цьому останні необхідно формулювати з урахуванням одержання відповідей на питання: що таке бізнес підприємства, у якому напрямку він повинен розвиватися; яким він має бути у конкретній перспективі.

Внаслідок проведеного дослідження були встановлені наступні цілі фірми. Власні цілі ціноутворення формуються на підставі результатів попереднього маркетингового аналізу цільового ринку і позиціонування товару, а також визначення стратегічних цілей, серед яких можна виділити:

а) зберігання частки ринку. Ця мета актуальна при гострій конкуренції в стабільному сегменті ринку або при його зменшенні. Виживання важливіше, ніж прибуток; тому виробники орієнтуються на низькі ціни, або їх зниження в надії зберегти обсяги продажу товарів;

б) збільшення частки ринку. Розширити коло споживачів послуг можна або шляхом зниження цін, компенсуючи його великим оборотом і досягаючи максимізації прибутку в довгостроковому періоді, або поліпшенням характеристик послуг та їх різноманітності разом з відповідним зростанням цін;

в) максимізація поточного прибутку. Ця стратегія передбачає оцінку попиту і витрат щодо різних рівнів цін і вибір оптимальної ціни, яка забезпечує максимальний прибуток у невеликих проміжках часу.

Список використаної літератури

1. Азарян Е. Маркетинг: принципи та функції: Навч. посібн. для ВНЗ. - 2-ге вид., перероб. і доп. - Харків, 2001. - 320с.

2. Андрійчук В., Бауер Л. Маркетинг. Прийняття рішень і ризик: Навч. посібн. для ВНЗ. - К., 1998. - 316с.

3. Андрушків Б.М., Кузьмін О. Є. Основи маркетингу: методологічні положення та прикладні механізми. - Тернопіль: Лілея, 1997. - 292с.

4. Анискин Б. Высший менеджмент для руководителя: Учебное пособие. - М.: Инфра-М, 2000. - 136с.

5. Ансофф И. Стратегическое управление: Пер. с англ. - М.: Экономика, 1989. - 519с.

6. Армстронг М. Основы менеджмента. Как стать лучшим руководите-лем. - Ростов-на-Дону: Феникс, 1998.

7. Артеменко В.Г. Беллендир М.В. Финансовый анализ: Учебн. пособие. - М.: ДИС, 1997. - 126 с.

8. Бажин И. Информационные системи менеджмента. - М.: ГУ ВШЗ, 2000. - 688с.

9. Бакалов М.И. Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учеб. для студ. экон. спец. - 4-е изд. доп. и перераб. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 416 с.

10. Балабанов И.Т. Анализ и планирование финансов хозяйствующего субъекта: Учебн. пособие, М.: Финансы и статистика, 1994. - 79 с.

11. Басовский Л.Е. Прогнозирование й планирование в условиях рынка: Учеб. пособие. - М., 2001. - 260с.

12. Белолипецкий В.Г. Финансы фирмы: Курс лекций / Под ред. И.П. Мерзлякова. М.: ИНФРА, 1998. - 298 с.

13. Белорусов Л. Международньїй менеджмент: Учебник. - М.: Юрист, 2000. - 182с.

14. Беме Г., Хен Р. Как руководить людьми - практика менеджмента на предприятии. - Бад-Гарцбург, 1993.

15. Білоус О.Г., Панченко С.Г. Менеджмент: конкурентоздатність і ефек-тивність. - К.: Знання, 1992. - 40с.

16. Блейк Р.Р., Моутон Д.С. Научные методы управления. - К.: Наукова

думка, 1990. - 248с.

17. Бодди Д., Пейтон Р. Основы менеджмента: Пер. с англ. - СПб., 2000. - 816с.

18. Большаков А.С. Менеджмент: Учебное пособие. - СПб.: Издательство "Питер", 2000. - 160с.

19. Большой экономический словарь: 22 000 терминов. - 4-е изд. / Под ред.А.Н. Азрилияна. - М., 1999. - 1248с.

20. Бухалков М.Й. Внутрифирменное планирование: Учеб. для вузов. - М., 2000. - 392с.

21. Бюджетний менеджмент / Под ред.В. Федосова. - К.: КНЕУ 2001. - 732с.

22. Вайсман А. Стратегия маркетинга: 10 шагов к успеху. Стратегия менеджмента: 5 факторов успеха: Пер. с нем. - М.: АО "Интерзксперт", Зкономика, 1995. - 344с.

23. Великий тлумачний словник української мови / Уклад. І голов. ред.В.Т. Бусел. - К.: Ірпінь: ВТФ "Перун", 2002. - 1440 с.

24. Кершигора Е.Е. Менеджмент: Учеб. пособие для вузов. - М., 2001. - 283с.

25. Леснин В.Р. Основы маркетинга: Учебник. - М.: Институт международного права и экономики. Издательство "Триада, Лтд", 1997. - 384с.

26. Миханский О. Маркетинг (3 изд.). - М.: Гардерика, 2000. - 528с.

27. Миханский О.С., Наумов А.Й. Маркетинг: человек, стратегия, организация, процесс. - М.: Экономика, 1995.

28. Нойчак А.В. Маркетинговий менеджмент: Навч. посібн. для ВНЗ. - К., 1998. - 268с.

Размещено на Allbest.ru