Маркетинг в ресторанному господарстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

31

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні та методологічні основи маркетингу

1.1 Сутність та принципи маркетингу

1.2 Види маркетингу

1.3 Ринок в системі маркетингу

1.4 Внутрішнє та зовнішнє середовище маркетингу

1.5 Функції маркетингу

Розділ 2. Дослідження ринку підприємств громадського харчування

2.1 Система маркетингових досліджень та маркетингової інформації

2.2 Ринок продукції та послуг підприємств громадського харчування на сучасному етапі

Висновки

Література

Вступ

В умовах ринкової економіки виникла і успішно розвивається поряд з харчовою промисловістю і торгівлею така галузь господарства, як громадське харчування, що замінює домашнє приготування їжі суспільним виробництвом з застосуванням сучасної технології й обладнання.

Громадське харчування являє собою особливу специфічну галузь народного господарства. Якщо підприємства харчової промисловості виробляють продукти харчування, але не реалізують їх населенню, а в підприємствах торгівлі організується доставка, зберігання товару і продаж їх, то в підприємствах громадського харчування уособлюються три функції: виробництво обідньої продукції, кулінарних і кондитерських виробів, реалізація й організація раціонального харчування людей.

Громадське харчування уособлюється і вдосконалюється як галузь господарства в силу виконання нею специфічних функцій, відмінних від прямих функцій харчової промисловості й торгівлі. Основне в громадському харчуванні - організація виробництва і споживання їжі на науково-гігієнічних засадах. В умовах товарного виробництва громадському харчуванні притаманні й торговельні функції. Тут торгівля органічно пов'язана з виробництвом і споживанням їжі і виступає як опосередкована ланка між ними. Для кращої роботи підприємств громадського харчування потрібно застосовувати маркетингові знання, дослідження, концепції тощо.

У життя кожного з нас дедалі активніше входить маркетинг, але часто його ототожнюють лише зі збутовою діяльністю. Насправді це не так, тому що маркетинг - це процес планування й втілення задуму щодо ціноутворення, просування та реалізації ідей, товарів і послуг через обмін, який задовольняє цілі окремих осіб та організацій.

Отже, мета курсової роботи:

Ознайомитися з теоретичними основами маркетингу.

Провести маркетингове дослідження.

Проаналізувати стан ринку продукції та послуг підприємств громадського харчування в наш час.

Реалізація мети передбачає виконання таких завдань: зробити дослідження ринку підприємств громадського харчування, провести опитування, дати характеристику сегментації ринку підприємств громадського харчування.

Об'єктом дослідження є ресторани, кафе, бари розміщені в центральній діловій частині міста Львова, а також їдальні при Вузах.

Робота складається з вступу, в якому йдеться про мотивацію теми та мету досліджень.

В розділі 1. йдеться про поняття маркетингу, ринок у системі маркетингу, його внутрішнє та зовнішнє середовище, про товар та його життєвий цикл, а також про функції маркетингу.

В розділі 2. ми проводимо дослідження ринку підприємств громадського харчування, робимо опитування для отримання оцінки рівня стану ринку на даному етапі, розглядаємо усі можливі критерії сегментації ринку підприємств громадського харчування.

В розділі 3. ознайомлюємося з поняттям комплексу маркетингу. Кожне підприємство мусить формувати свій ефективний комплекс маркетингових комунікацій, ураховуючи велику кількість факторів, зокрема характер продукту й тип ринку, стадію життєвого циклу товару, обрану стратегію його просування.

В розділі 4. визначаємо стратегію та тактику підприємств громадського харчування.

У висновках підсумовуємо проведені дослідження та даємо коротку характеристику виконаної роботи.

Також до складу даної роботи входить список використаної літератури та додатки.

1. Теоретичні та методологічні основи маркетингу

1.1 Сутність та принципи маркетингу

В основі поняття “маркетинг” (англ. marketing) лежить термін “ринок” (англ. market). Це поняття в найбільш загальному виді припускає ринкову діяльність. Під маркетингом розуміється такий вид ринкової діяльності, при якому виробником використовується системний підхід і програмно - цільовий метод вирішення господарських проблем, а ринок, його вимоги й характер реакції є критерієм ефективності діяльності.

Маркетинг - це функція, яка організовує та направляє комерційну діяльність, пов'язану з оцінкою та перетворенням купівельної спроможності споживача в ефективний попит на товар або послугу, для, того щоб досягти запланованих прибутків та поставлених цілей.

Важливе місце в ринкових відносинах належить маркетингу саме у сфері громадського харчування, оскільки тут стоїть питання реалізації товару (продукції) та послуг. Успішна маркетингова діяльність у цій сфері дає змогу отримувати високі результати.

Маркетингова діяльність у сфері громадського харчування повинна забезпечити:

надійну, достовірну і своєчасну інформацію про ринок, структуру й динаміку конкретного попиту, смаках і перевагах покупців, тобто інформацію про зовнішні умови функціонування фірми;

створення такого товару, набору товарів (асортименту), що більш повно задовольняє вимогам ринку, чим товари конкурентів;

необхідний вплив на споживача, на попит, на ринок, що забезпечує максимально можливий контроль сфери реалізації.

Предметом маркетингу в громадському харчуванні є вивчення, відбір та прийняття найбільш раціональних рішень, починаючи від задуму створення підприємства того чи іншого типу до висновку про необхідність його перепрофілювання, якщо продукція перестала користуватися попитом.

Часто спеціалісти називають маркетинг філософією бізнесу. Це зобов'язує підприємців розглядати споживання, як демократичний процес, при якому споживачі мають право надавати перевагу необхідним для них товарам. В даному випадку виграє те підприємство (фірма), яке ставить перед собою задачу вивчити характер попиту та задовольнити їх можливо більш повно. Маркетинг заставляє підприємця випускати продукцію, яку бажає отримати споживач. Іншими словами, за допомогою маркетингу можна вже на стадії виробництва закладати адресність виробу.

Орієнтуючись на маркетинг, виробник намагається зробити свій товар не для середнього споживача, а якомога більш індивідуалізованим, і таким, що більш повно й точно відповідає попиту окремої групи покупців.

За допомогою маркетингу підприємство отримує необхідну інформацію про те, яку продукцію та послуги і чому саме хочуть купувати споживачі, які ціни вони готові заплатити; про те, в яких регіонах попит на дану продукцію та послуги найбільш високий, куди більш вигідно вкласти капітал та де збут продукції принесе найбільший прибуток. Маркетинг дозволяє також зрозуміти, яким чином організувати реалізацію продукції та послуг, як проводити компанію по просуванню на ринку нових виробів та послуг, будувати стратегію реклами і т.д. Звідси випливає, що у сферу вивчення маркетингу потрапляють різні сторони діяльності підприємств: технічні, технологічні, організаційні, економічні. При цьому слід обов'язково пам'ятати, що управління цим процесом необхідно здійснювати тільки з врахуванням потреб та попиту споживачів.

Таким чином, суть маркетингу полягає в тому, щоб уміти впізнавати, визначати потреби та бажання споживача та найкращим чином задовольняти їх, перетворюючи ці потреби в доходи підприємства.

1.2 Види маркетингу

Маркетинговою діяльністю на підприємствах, у фірмах, як правило, займаються підрозділи, які здійснюють продаж, рекламу, дослідження, обслуговування споживачів і клієнтів, а також управляючі, що відповідають за певні територіальні ринки і товарні групи, віце - президент, який здійснює загальне керівництво маркетингом. Вони виконують певні обов'язки, що стосуються маркетингової діяльності - планування, ціноутворення, розподіл, просування товару на ринку, комунікації ринку, реклама тощо.

Часто людину, що керує маркетинговою діяльністю уявляють як таку, метою якої є лише стимулювання попиту на продукцію фірми. Насправді ж коло її завдань значно ширше. Слід забезпечити такий рівень, час пред'явлення й характер попиту, за яких можливо досягти цілей, що постають перед фірмою, підприємством.

У підприємства, фірми завжди існує певне уявлення про бажаний рівень попиту на ринку. На практиці ж не завжди попит, який пред'являється, відповідає цьому рівню. Можна чітко виділити дев'ять ситуацій, що характеризують стан попиту. Кожній такій ситуації відповідає цілком певне завдання щодо управління маркетингом та його вид.

Конверсійний маркетинг пов'язаний з наявністю від'ємного попиту на товари і послуги, тобто такої ситуації, за якої на значній частині потенційного ринку вони не знаходять свого покупця. Внаслідок необґрунтованих управлінських рішень попит, всупереч реальним потребам споживачів, переключається з одних товарів на інші. Низький попит може бути зумовлений невисокою якістю товарів. Завдання управління маркетингом при від'ємному попиті полягають в аналізі його причин виробленні тактики й стратегії впливу на попит чи пропозицію, які можуть включати поліпшення асортиментної структури чи якості товарів, зниження цін, пошук нових форм просування товарів на ринку.

Таблиця 1.2.1.

Стан попиту	Ціль маркетингу	Вид маркетингу
Від'ємний	Формування попиту	Конверсійний маркетинг
Відсутній	Стимулювання попиту	Стимулюючий маркетинг
Потенційний	Розвиток товару	Розвиваючий маркетинг спрямований на виробника
Новий	Розвиток попиту	Розвиваючий маркетинг спрямований на покупця
Зниження	Підвищення попиту	Ремаркетинг
Хиткий	Збалансування попиту	Синхромаркетинг
Задоволений	Підтримання попиту	Підтримуючий маркетинг
Надмірний	Зниження попиту	Демаркетинг
Шкідливий	Ліквідація чи значне обмеження попиту	Протидіючий маркетинг

Стимулюючий маркетинг, пов'язаний з відсутністю попиту, тобто стану, за якого потенційний ринок не виявляє (чи майже не виявляє) інтересу до конкретної пропозиції. Існують три причини такої ситуації.

Перша - коли відомі товари сприймаються як такі, що втратили всіляку цінність (речі, які вийшли з моди, порожні пляшки тощо).

Друга - коли товари сприймаються як такі, що мають цінність, але не на цьому ринку (зимовий одяг у тропіках).

Третя - коли ринок не підготовлений до появи нових товарів.

Відповідно можуть вирішуватися і завдання стимулювання попиту.

Перший напрям полягає у наближені товару, який продається до споживача і за допомогою цього - у формуванні потреб останнього.

Другий напрям передбачає більш оптимальне розміщення товарів на різних ринках.

Третій напрям - це поширення інформації про товар, чи самого товару, виходячи з того, що відсутність попиту викликана саме відсутністю на ринку цього товару.

Розвиваючий маркетинг, спрямований на виробника, пов'язаний з попитом, який формується. Потенційний чи вичікувальний попит означає стан, за якого споживачі мають потребу в будь-якому товарі (чи послузі), але вона не задоволена, оскільки товар чи послуга на ринку ще не з'явився. Така ситуація можлива й в умовах насиченості ринку, де потенційний попит, зумовлений дією об'єктивного закону зростання потреб. Перетворення потенційного попиту в реальний досягають за допомогою виявлення попиту й координування всіх маркетингових функцій в інтересах розвитку ринку в бажаному напрямку.

Розвиваючий маркетинг, спрямований на покупця, може застосовуватись тоді, коли з'являться новий попит, тобто споживачі купують цей товар вперше. Як правило, це товари тривалого використання. За цих умов метою маркетингу є подальший розвиток попиту.

Ремаркетинг пов'язаний із ситуацією зниження попиту, яке може трапитися з будь-яким товаром і в будь-який період. Коли попит на цей товар чи послугу нижчий від рівня попереднього періоду, то за відсутніх заходів спрямованих на переорієнтацію ринку чи виробника у майбутньому він може знизитися ще більше. Тому завдання маркетингу є не стільки подовження життєвого циклу товару, що перебуває фазі зниження попиту, скільки створення нового життєвого циклу товару. Цього можна досягти за допомогою реклами невідомих чи маловідомих споживачеві властивостей і переваг цього товару, поліпшення якості обслуговування покупців.

Отже, ремаркетинг - це пошук нових можливостей для погодження пропозиції товарів і послуг із їхніми потенційними ринками.

Синхромаркетинг пов'язаний з хитким попитом. Це такий стан за якого структура попиту характеризується сезонними чи іншими коливаннями, що не збігаються у часі із структурою пропорцій товару. У цей період попит може значно перевищувати можливості виробництва чи обсяг виробництва цього товару може виявитись більшим за попит. Наприклад, курортні місцевості мають чітко виражене сезонне навантаження.

Завдання синхромаркетингу полягає в тому, щоб змінити рівень попиту. В одних випадках цього можна досягти перенесенням спонукальних мотивів за допомогою, наприклад, сезонної розпродажі. Іноді доцільно використовувати рекламно - пропагандистську діяльність (наприклад, для продовження туристського сезону). Але трапляються випадки коли змінити рівень попиту вдається лише в результаті тривалої діяльності, спрямованої на зміну звичок і смаків людей.

Підтримуючий маркетинг, пов'язаний з найідеальнішою ситуацією - наявністю задоволення попиту. Однак, на ринку можуть з'явитися аналогічні товари і послуги більш широкого асортименту інших фірм. Тому підтримуючий маркетинг вимагає постійної уваги до тих факторів, які можуть змінити рівень попиту. Слід вирішити ряд тактичних завдань пов'язаних з проведенням політики цін, підтримання необхідного обсягу продажу, координації комерційної діяльності, здійсненням контролю за витратами.

Демаркетинг застосовують у ситуації коли попит на товар значно перевищує пропозицію. Від цієї ситуації слід відрізняти ті випадки коли виробничі можливості дають змогу задовольнити попит, але з різних причин це не робиться. Тут же йдеться про підвищення попиту порівняно з потенційними можливостями виробництва у зв'язку з постійною високою популярністю деяких товарів і послуг. У такій ситуації завдання зменшення надмірного попиту вирішують, підвищуючи ціни на товари чи послуги, припиняючи стимулювання продажу, вживаючи заходів для перенесення попиту з одних товарів на інші.

Протидіючий маркетинг, пов'язаний зі шкідливістю товару з погляду добробуту споживача, суспільства. Класичними прикладами таких товарів є алкогольні напої, тютюнові вироби. Метою маркетингу тут є ліквідація чи значне обмеження попиту.

1.3 Ринок в системі маркетингу

Ринок - це сукупність економічних відносин, що складаються у сфері обміну з причин реалізації, купівлі - продажу товарів та послуг. Сюди входять відносини попиту та пропозиції, відносини між виробниками та споживачами, між продавцями та покупцями, між промисловістю та торгівлею.

Ринок оприділяється також як сукупність існуючих та потенційних покупців товарів.

Однією з умов запровадження та функціонування маркетингу є наявність вільного ринку.

Вільний ринок - звільнений від командно - бюрократичних втручань із боку держави. Він характеризується повною дією на ньому законів ринкової економіки, встановленням цін під впливом фактично створюваного співвідношення між попитом та пропозицією, вільною господарською діяльністю промисловості і торгових підприємств, вільною конкуренцією між ними, відсутністю монополізму.

Однак вільний ринок не слід розуміти як повну свободу виробників від діючих в суспільстві законів, свободу встановлення ними монопольних цін, свободу від податків на доходи, від відповідальності за порушення договірних зобов'язань.

У функціонуванні ринкового механізму приймають участь різноманітні ринки: споживчих товарів та послуг, засобів виробництва, науково - технічної продукції, інвестицій, кредитний, валютний, робочої сили, цінних паперів та багато інших. Однак визначним являється ринок споживчих товарів та послуг, тому що саме для нього працюють і від нього залежать усі інші ринки.

Головні складові ринку - це продавці та покупці, між якими знаходяться товари та послуги. Однак активну роль у формуванні, функціонуванні та розвитку ринку виконують фінансово - кредитні установи, парламенти, управління, регіональні органи управління, соціальні групи, різноманітні партії, засоби інформації.

Підприємства громадського харчування виробляють продукцію (та надають послуги) і продають це все споживачам. Останні цю продукцію та послуги купують, тобто обмінюють на гроші. Таким чином утворюється ринок підприємств громадського харчування.

Функціонування ринку пов'язане з такими категоріями як насиченість ринку, попит, споживання, пропозиція, місткість, коньюнктура, сегментація ринку.

Місткість ринку - об'єм продажі окремого товару (використання послуги) на даному ринку на протязі року, виражений у натуральних або вартісних одиницях.

Попит на більшість товарів, який визначає місткість ринку, характеризується нестабільністю. Тому кожне підприємство прагне мати правильний прогноз попиту на свій товар, який є важливим фактором діяльності на ринку.

Прогнозування попиту і збуту товару роблять за допомогою різних методів, до яких належать:

опитування намірів покупців;

з'ясування сукупної думки торговельних посередників;

застосування експертних оцінок, зокрема, метод Дельфі;

аналіз даних минулих років із використанням статистичних методів;

пробний продаж (ринкове тестування товару).

Насиченість ринку характеризується як кількістю пропонованих товарів та послуг, так і їх різноманітністю.

Більшість світових ринків є високо насиченими, однак це відбувалося поступово, по мірі задоволення окремих потреб. В якості прикладу можна прослідкувати насиченість ринку у сфері громадської авіації ряду зарубіжних країн. Такий ринок спочатку просто забезпечував пасажирам авіалайнерів більш менш нормальну їжу в польоті. Далі відбувся перший розподіл по класам і, відповідно, якості, асортименту та ціні страв. Окремо формувалися сегменти харчування для дітей, а також осіб з особливими вимогами до їжі за мотивами здоров'я. Далі широко розвинувся розподіл за ознаками національних кухонь, релігійних вимог до їжі. Чим глибша сегментація в харчуванні, тим привабливіший рейс для пасажирів.

Коньюнктура ринку - сукупність ознак, характеризуючих стан економіки в певний період. До цих ознак належить рівень та співвідношення гуртових та роздрібних цін на товари та послуги, об'єм та структура платоспроможного попиту, розміри товарної пропозиції, величина товарних запасів, ринкових фондів, поставок, товарообігу.

Коньюнктура ринку дуже рухома в часі. Тут іде мова про стан ринку в найближчій перспективі. Коньюнктурні (короткотривалі) прогнози охоплюють період в 1 - 1,5 року. На їх основі можна будувати тактику, а не стратегію ринкової поведінки. Однак короткострокові прогнози також необхідні, вони допомагають планувати елементи довгострокових, перспективних тенденцій.

Пропозиція - це об'єм товарів та послуг, які виробники готові продати за даними цінами.

Виникнення та розвиток маркетингу відбувається в тісній залежності від співвідношення попиту та пропозиції на ринку. При цьому ринок товарів та послуг може мати два полярних значення: ринок продавця та ринок покупця.

Ринок продавця - такий ринок, на якому продавці мають більше влади і де найактивнішими “діячами ринку” змушені бути покупці. Він виникає, коли попит вищий, чим пропозиція. В цьому випадку практично будь - який товар або послуга знаходять швидкий збут. Головну роль виконує кількість товарів та послуг, а не їх якість.

Ринок покупця - такий ринок, на якому більше влади мають покупці й найактивнішими “діячами ринку” змушені бути продавці. Він виникає тоді, коли пропозиція вища, чим попит. У покупця виникає можливість вибору товарів та послуг з врахуванням їх, якості.

Ринок покупця є впровадженням у практику провідної ідеї концепції маркетингу: надійною гарантією ринкового успіху підприємства є визначення незадоволених потреб та бажань певної групи споживачів і задоволення цих потреб ефективнішими, ніж у конкурентів, методами.

Окремі підприємства не можуть задовольняти потреби будь - яких споживачів. Тому останніх рекомендується групувати за окремими ознаками, тобто здійснювати сегментацію ринку.

Сегментація ринку - цим терміном у маркетингу позначають структурування споживачів, зацікавлених у відповідних товарах та послугах. Це необхідно, щоб більш повно задовольнити їх потреби та забезпечити стійкі прибутки фірмі.

Під сегментацією ринку можна розуміти також поділ його на окремі зони, ділянки, “ніші”.

Існує багато критеріїв сегментації ринку. Їх можна згрупувати іншим чином: географічні (особливості попиту в різних регіонах, - в силу історичних, кліматичних та інших особливостей); національні (особливі смаки національних груп); статево вікові (особливий попит чоловіків та жінок, молоді, людей середнього та старшого покоління, дітей різного віку); професійні (різноманіття через характер трудової діяльності); економічні (залежність попиту від цін та рівня доходів); інші.

Аналіз ринку підприємств швидкого обслуговування показує, що корисно проводити сегментацію в залежності від цілей, які мають на увазі споживачі, відвідуючи підприємства швидкого обслуговування. При цьому деяка частина споживачів вважає, що підприємства швидкого обслуговування - це підприємства з дуже вузьким асортиментом для швидкого перекусу за високими столами без стільців. Тут також простий інтер'єр залу, прості меблі, можна використовувати автомати для реалізації окремих видів продукції.

Інші споживачі вважають, що підприємства швидкого обслуговування повинні пропонувати широкий асортимент продукції, але при умові швидкого обслуговування (можливо з використанням острівної системи роздачі).

Є і такі, які хотіли б швидко поїсти, але в умовах підвищеної комфортності, отримання визначених додаткових послуг.

Таким чином ми маємо приклади сегментації за цілями. Звідси підприємства швидкого обслуговування можуть бути запропоновані як різноманітні модифікації: закусочні, кафетерії, кафе швидкого обслуговування (по типу “бістро”), ресторани швидкого обслуговування, підприємства, працюючі по типу “шведського столу” та ін.

Можна навести ще один приклад сегментації ринка громадського харчування з врахуванням смаків, вимог та звичок споживачів. Так, одні люблять добре поїсти та відпочити в тиші, а інші не стільки поїсти, скільки відпочити, потанцювати, себе показати, треті - заключити договір у сприятливій обстановці. Для одних споживачів головним критерієм вибору підприємства громадського харчування є якість продукції та її асортимент, для інших - комфортні умови споживання, третіх - чистота, четвертих - рівень музичного обслуговування, п'ятих - висока майстерність офіціантів, шостих - низькі ціни, сьомих - можливість розваги в нічний час, восьмих - місцезнаходження підприємства. Підводячи підсумки, можна сказати, що головна ціль у тому, щоб обраний сегмент ринку приносив максимальні прибутки підприємцю. І це можливо лише при умові максимального задоволення попиту споживачів. І ще один важливий висновок: комерційного успіху зможуть досягти ті підприємства громадського харчування, які визначають свою стратегію не на базі своїх виробничих можливостей, а на основі вивчення потреб потенційних споживачів.

1.4 Внутрішнє та зовнішнє середовище маркетингу

Теорія маркетингу вводять поняття внутрішнього та зовнішнього середовища.

До елементів внутрішнього середовища відноситься:

трудові, матеріальні, фінансові ресурси.

технологія та організація виробництва й обслуговування.

реалізація товарів та послуг.

результати виробничо - збутової діяльності.

Внутрішнє середовище необхідне підприємству (фірмі) для того, щоб виробляти товари та послуги в необхідній кількості і головне певної якості та асортименту.

Зовнішнє (маркетингове) середовище фірми (підприємства) являє собою сукупність активних суб'єктів, діючих за її межами.

Маркетингове середовище складається з мікро - і макросередовища.

Мікросередовище утворюють сили, які безпосередньо стосуються самого підприємства та його можливостей щодо обслуговування споживачів, постачальники, маркетингові посередники, клієнти, конкуренти, контактні аудиторії.

Вплив цих сил, які становлять безпосереднє оточення підприємства, необхідно постійно прогнозувати та враховувати. Проте важливо також і в певний спосіб впливати на суб'єкти мікросередовища, регулюючи свої відносини з партнерами в ринку.

Постачальники - юридичні та фізичні особи, які забезпечують підприємство та його конкурентів матеріальними ресурсами, необхідними для виробництва конкретних товарів.

Вибираючи постачальників, слід ураховувати якість запропонованого товару, надійність поставок, гарантії, ціни придбання та споживання, умови кредиту тощо.

Маркетингові посередники - юридичні та фізичні особи, які допомагають компанії просувати, розподіляти та продавати товари на ринку.

Клієнтами фірми можуть бути окремі споживачі, які купують товари та послуги для особистого користування або виробники, які купують товари для використання в процесі виробництва. В якості клієнтів можуть бути також проміжні продавці, державні установи та ін.

Конкуренти - невід'ємний елемент системи маркетингу. Конкурентне оточення не можна зводити лише до міжфірмової конкуренції. Підприємству не можна нехтувати жодним видом конкуренції і доцільно постійно фіксувати зміни в конкурентному середовищі.

Контактна аудиторія - це фінансові кола, аудиторії засобів інформації, охоронці навколишнього середовища, навколишні жителі та ін. Вони можуть справляти суттєвий вплив на діяльність фірми.

Наприклад, страви з китового м'яса в ресторанах Японії вважаються делікатесом та користуються великим попитом. Це поставило під загрозу життя цих тварин і як відповідна реакція: поява групи захисників китів.

Макросередовище - це ті сили, які не підлягають контролю з боку підприємства. Воно включає фактори демографічного, економічного, природного, технічного, політичного, культурного характеру та ін. Характеристика факторів макросередовища наведена нижче.

Демографічне середовище включає демографічні вибухи, старіння населення, зниження народжуваності, міграцію та освітній рівень населення та ін.

Економічні фактори включають: життєвий рівень населення, його купувальну спроможність, особливості та стан фінансової системи, інфляційні процеси, конкуренцію, об'єм та якість сировини, палива, обладнання та ціни на них.

Соціальні фактори визначають ступінь соціальної захищеності населення: ефективність діяльності профспілок, державних органів, рівень розвитку соціальних фондів і т.д.

Правові фактори включають законодавчі акти, які регулюють відносини власності, податкову систему, трудові відносини на підприємствах, стандарти в області виробництва й споживання продукції. Сюди відносять також охорону навколишнього середовища, захист прав споживачів.

В останні роки виникає хвилювання в суспільстві з приводу того, чи не руйнує діяльність окремих підприємств навколишнє природне середовище.

Зміни в навколишньому середовищі можуть відображатися і на товарах, що пояснює багато в чому поведінку споживачів. Так, більшість людей намагаються придбати в наш час екологічно безпечні і біологічно чисті продукти харчування. В супермаркетах ряду зарубіжних країн навіть існують спеціальні каталоги на ці продукти.

Культурні фактори визначають рівень культури спілкування, відпочинку, споживання, національні традиції.

На формування зовнішнього середовища робить вплив рівень науково - технічного прогресу, який дозволяє виробляти нові види продукції та послуг, здійснювати їх рекламу через телекомунікаційні супутники, використовувати комп'ютерні інформаційні системи.

На діяльність підприємств харчування мають вплив різні фактори зовнішнього середовища, як загальні, так і специфічні. Наведемо в якості прикладу найбільш важливі з них, які будуть мати вплив на діяльність підприємств громадського харчування в ХХІ столітті. Серед них:

старіння та міграція населення;

розподіл суспільства на багатих та бідних;

відсутність дефіциту продовольчих товарів у роздрібній торгівлі;

поява екологічно чистих продуктів для приготування їжі;

поява попиту на низько калорійні продукти та низькокалорійну їжу в підприємствах харчування;

зростання ролі національних кухонь;

поява домашніх роботів, які вміють готувати їжу;

зміна традицій та стилю життя населення;

подальше запровадження нових технологій приготування їжі, нових видів обладнання;

відновлення потреби в збалансованому харчуванні дітей, учнів, студентів, працюючих, пенсіонерів, інвалідів;

різке посилення функцій відпочинку та розваг поряд з уживанням їжі;

збільшення дефіциту часу в населення;

поява потреби самостійно формувати страви в підприємствах харчування;

подальший розвиток потреби в додаткових послугах підприємств громадського харчування: замовлення на кулінарну продукцію з доставкою додому, обслуговування урочистостей на дому, реалізація продукції на винос, обслуговування на дому пристарілих, інвалідів та ін.;

активізація діяльності груп по захисту прав споживача.

Одним із важливих факторів зовнішнього середовища є попит на продукцію громадського харчування та тенденції його розвитку.

В Україні було проведене цікаве дослідження, за результатами якого можна прослідкувати динаміку попиту на страви та напої на протязі останніх років (табл. 1.4.1, 1.4.2).

Як видно з таблиці 1.4.1, список очолює салат. Сьогодні важко собі уявити меню підприємства громадського харчування без салату. Значну роль у його популярності відіграє прагнення людей харчуватися раціонально, зберігаючи фігуру та здоров'я. Однак, якщо проаналізувати результати досліджень за останні роки, то популярність салатів падає та можна прийти до висновку, що повинен з'явитися новий лідер. Попит на наступні чотири страви в списку залишився без зміни. Це переважно вегетаріанські страви. Росте попит на морепродукти та рибу. Про це свідчить переміщення морепродуктів з 13 на 7 місце. Слід відмітити паралельний ріст попиту на делікатесні дорогі сорти риби. Покращився стан із стейками. За два роки вони перемістилися з 27 на 23 місце. З іншого боку знизився попит на шніцелі: з 8 на 10 місце. Слід відмітити збільшення попиту на картоплю фрі, кури - гриль, піццу. Причини цього росту різні, але факт цілком обнадійливий. Перш за все, це пов'язано зі швидкими темпами життя та великою зайнятістю населення, а ці страви є поживними, смачними та швидкого приготування. Практично втратили своє значення фаворити останніх років: сосиски, пудинги, густі супи. Зростає попит на споживання фруктів, овочів, а також страв зарубіжних кухонь. Зростає роль продуктів рослинного походження. Покращення рівня життя, любов до подорожей під час відпусток розширили не тільки географічні, але і кулінарні горизонти українців.

Таблиця 1.4.1. Оцінка популярності страв на підприємствах громадського харчування в Україні

Назва страви (продукту)	Номер місця страви
	2000 р.	2003 р.
Салат	1	1
Страви повноцінної кухні	2	2
Овочеві страви	3	3
Меню з відсутністю м'яса	4	4
Кури - гриль	25	5
Картопля фрі	26	6
Морепродукти	13	7
Страви італійської кухні	7	8
Морозиво	10	9
Шніцелі	8	10
Фруктові десерти	9	11
Страви з птиці	12	12
Страви східної кухні	11	13
Картопляні страви	14	14
Піцца	24	15
Закуски	18	16
Страви з рису	15	17
Варена риба	21	18
Баранина	20	19
Сир	-	20
Дрібна випічка	22	21
Смажена риба	16	22
Стейки	27	23
Пудинги, креми	19	24
Пироги	28	25
Гриби	23	26
Страви з рубленого м'яса	30	27
Макарони	5	28
Запіканки	6	29
Солена картопля	31	30
Торти	33	31
Яєчня	29	32
Супи	35	33
Жарке	36	34
Сосиски	32	35
Густий суп	34	36
Гуляш	37	37
Дичина	39	38
Свинячі ніжки	38	39
Патрохи	40	40

При оцінці популярності напоїв (таблиця 1.4.2.) лідером стало безалкогольне пиво. Це результат послідовної маркетингової діяльності. Пиво користується великою популярністю у водіїв. В ньому поєднується свого роду компроміс між відмовою від алкоголю та бажанням отримати задоволення від випивки.

З першого на третє місце перемістився свіжий сік, збільшився попит на сухі вина, легкі напої, негазовану мінеральну воду та шампанське. Порівняно зменшився попит на молоко, какао, солодкі вина.

При дослідженні була поставлена задача: встановити, які групи споживачів позитивно реагують на появу новинок в асортименті підприємств громадського харчування, а які з них надають перевагу звичним стравам. В першій групі опинилась молодь, люди з доходами вище середніх, жінки, службовці, люди, які піклуються про своє здоров'я. Консерваторами стали представники старшого покоління, жителі сіл, робітники, чоловіки.

Таким чином, основні елементи й фактори внутрішнього та зовнішнього середовища роблять вирішальний вплив як на формування потреб, так і на ступінь їх задовольняння.

Таблиця 1.4.2. Оцінка популярності напоїв у секторі громадського харчування

Назва напою	Номер місця напою
	2000 р.	2003 р.
Безалкогольне пиво	3	1
Газована мінеральна вода	2	2
Свіжий сік	1	3
Сухі вина	5	4
Кава	4	5
Легкі напої	7	6
Фруктові соки	6	7
Негазована мінеральна вода	8	8
Чай	10	9
Шампанське	13	10
Молоко	9	11
Коньяк	12	12
Особливі сорти пива	11	13
Шипучі вина	15	14
Лимонади	16	15
Какао, шоколад	14	16
Коктейлі	17	17
Пиво	18	18
Крепкі спиртні напої	20	19
Солодкі вина	19	20

1.5 Функції маркетингу

Для того щоб заглибитися в зміст маркетингової діяльності, потрібно назвати основні функції маркетингу, тобто комплекс завдань, які необхідно здійснити для досягнення поставлених цілей, що дадуть змогу перевести систему в новий, більш прогресивний стан.

Зміст маркетингу розкривається через характеристики виконуваних ним функцій та напрямків реалізації його принципів.

Щоб визначити функції маркетингу та напрямки використання результатів маркетингової діяльності для будь - якої фірми, необхідно спочатку проаналізувати специфіку виготовлюваного товару (якщо фірма виробнича), купованого товару (якщо вона торгова).

Функції маркетингу наведені нижче і включають наступні види діяльності:

Вивчення ринку.

Прогноз ринку.

Аналіз та оцінка власних виробничих та фінансових можливостей.

Формування цілей виробництва та реалізації на близьку та далеку перспективу (планування асортименту продукції, його оновлення, створення нової продукції).

Розробка стратегії діяльності підприємства.

Розробка тактики.

Формування попиту та стимулювання збуту товарів та послуг.

Розробка цінової політики.

Маркетинг - це новий інструмент, який прийшов на зміну централізованому плануванню, він дозволяє розширити границі ринків збуту, підвищити ступінь конкурентоспроможності товарів, ліквідувати монополізм та існуючі дефіцити в нових економічних умовах господарювання.

Важливим значенням у реалізації цілей підприємства мають місце використанні управлінським апаратом функції маркетингу.

Аналіз зовнішнього середовища в цілому дозволяє виявити чи має фірма внутрішні сили, щоб використати можливості, які внутрішні слабкі місця можуть ускладнити майбутні проблеми, які пов'язані із зовнішніми непередбаченостями. Метод, який використовують для діагностики внутрішніх проблем називають управлінським дослідженням, яке базується на комплексному дослідженні різних функціональних зон підприємства і в залежності від поставленої задачі може бути методично простим або складнішим .

Для виявлення внутрішніх слабких місць проаналізуємо дві функціональні зони - маркетинг і торгівлю.

При аналізі функцій маркетингу було виділено чотири основні елементи, на які потрібно звертати увагу для ефективної діяльності:

Конкурентноздатність. Підприємство має свого споживача оскільки частина страв та виробів є унікальною, але воно має також численних дрібних конкурентів. Слабким місцем тут є проблема часткового постачання друкованих видань до споживачів. У конкурентів дані товари з'являються на день раніше.

Розмаїття та якість послуг. Це елемент багато в чому визначає стійкість підприємства. Підприємство повинна визначити, які послуги та товари приносять більше прибутку.

Реклама, та надання послуг. Ці показники є основними в аналізі функції маркетингу. Підприємство може розраховувати на успіх лише в тому випадку, коли воно проводить агресивну творчо - організовану рекламу й просування товарів.

Прибуток. Це узагальнюючий показник ефективності діяльності підприємства. Тому саме маркетолог повинен здійснювати постійний контроль за прибутком від реалізації товару.

2. Дослідження ринку підприємств громадського харчування

2.1 Система маркетингових досліджень та маркетингової інформації

Дослідження ринку - це систематичний збір, запис, аналіз та інтегрування даних із приводу реалізації продукції та послуг.

При дослідженні ринку підприємств громадського харчування вивчали його місткість, сегментацію, тенденції змін, характер конкуренції; збирали інформацію про дійсних та потенційних споживачів; оцінювали частину ринку, яку при сприятливих обставинах вдається зайняти; вивчали ринкову стратегію товаровиробників.

При розробці системи маркетингових досліджень зупинилися на вивченні різноманітних аспектів діяльності підприємств громадського харчування. А саме:

Споживчі мотивації, надання переваг стравам, послугам;

Засобів реклами та рекламних текстів;

Політики цін;

Принципів розміщення підприємств;

Асортименту страв, виробів, напоїв;

Організації методів і форм обслуговування споживачів;

Системи роздачі страв;

Форм організації виробництва;

Режимів роботи залів підприємств громадського харчування;

Місцезнаходження підприємств;

Додаткових видів послуг, які пропонуються споживачам та ін.

Крім того, в процесі маркетингових досліджень вивчали зовнішнє середовище, яке справляє вплив на маркетинг продукції та послуг підприємств громадського харчування.

В результаті маркетингових досліджень оцінили існуючу ситуацію (кон'юнктуру) на ринку і розробили прогноз його розвитку.

При проведені маркетингових досліджень використовували два види інформації: вторинну і первинну (мал. 2.1.1.).

Види маркетингової інформації

Размещено на http://www.allbest.ru/

31

Малюнок 2.1.1.

Головними джерелами вторинної інформації (кабінетні дослідження) є внутрішні та зовнішні джерела.

Згідно існуючої системи внутрішньої звітності у будь - якого підприємства громадського харчування є дані, які відображають показник текучої реалізації страв та виробів, об'єму запасів сировини і продовольчих товарів, рух грошей, дані про дебіторську та кредиторську заборгованість. Створення систем внутрішньої звітності багато в чому полегшується при використанні ЕОМ. Система внутрішньої інформації дозволяє оцінювати розміри реалізованого попиту на продукцію та послуги підприємств харчування, приймати рішення про зміну їх структури, про введення нових фірмових страв, про зміну режиму роботи залів, наданні додаткових послуг та ін.

Зовнішню текучу маркетингову інформацію збирають з офіційних друкованих джерел: дані звітів міжнародних організацій, офіційної статистики, періодичних видань, наукових досліджень, інформації з виставок та ярмарок, конференцій.

Крім того, збирають первинні дані або проводять так звані польові маркетингові дослідження шляхом використання наступних методів: спостереження, опитування вибіркове та соціологічне, групові та персональні інтерв'ю.

У процесі спостереження за діяльністю підприємств громадського харчування можна вивчати асортимент та якість продукції, систему роздачі страв та розрахунків за харчування, інтер'єр залів, культуру обслуговування, режим роботи залів, місцезнаходження підприємств, споживчі мотивації, засоби реклами та ін. питання.

Можна також проводити експерименти, в результаті яких відбирають співставленні між собою групи суб'єктів та створюють для них різне облаштування, а потім проводять спостереження.

Наприклад, ресторан “Супутник” вирішив пропонувати сніданки своїм споживачам у ранкові часи та необхідно підібрати для цієї цілі найбільш вигідну форму організації обслуговування. У процесі експерименту можна визначити три варіанти. В першому випадку - це надання сніданків за меню вільного вибору страв з обслуговуванням офіціантами. В другому - реалізація сніданків і організація обслуговування за принципом “шведський стіл” і в третьому - реалізація скомплектованих варіантів сніданків із попереднім накриттям столу (крім гарячих страв).

В результаті експерименту встановили значення кожної з форм організації харчування в споживчому наданні переваг та прийняли різні варіанти рішення. Наприклад:

Залишити лише одну з названих форм організації харчування під час сніданків.

Залишити дві форми організації харчування, які найбільш користуються попитом.

Використовувати усі три форми організації харчування при однотипному асортименті страв, але різній місткості трьох залів (секцій залу).

Використовувати всі три форми організації харчування, але з наданням різного асортименту страв.

Другий приклад. Було вирішено відкрити невелику бутербродну в одному із учбових корпусів Львівського інституту економіки та туризму, але не відомо які бутерброди пропонувати студентам: гарячі чи холодні, із яких продуктів їх готувати, бутерброди з гарнірами чи без них. Для цього провели соціологічне опитування для вирішення асортименту бутербродів. В процесі пробної реалізації (експерименту) виявлено, що студенти надають перевагу гарячим бутербродам з різноманітними складниками, а також канапе з оселедцем та м'ясною гастрономією.

Опитування проводили, щоб одержати інформацію про знання, переконання та попит споживачів, а також з метою вивчення їх психології в різних ситуаціях: при виборі страв і їх, споживанні, виборі послуг. Збір інформації проводили при допомозі анкети, питання в яких були закриті та відкриті.

Один із варіантів анкети приводиться нижчее.

Анкета опитування

Ваше прізвище можете не вказувати!

Шановні панове!

Керівництво асоціації громадського харчування цікавить Ваша думка про якість їжі, організацію та культуру обслуговування в барах та кафе.

Просимо вас закреслити шифр обраної відповіді, а також надати свої пропозиції, які будуть враховані при здійсненні заходів для покращення організації громадського харчування.

Шифр

1.	Ваша стать	чоловіча	001
		жіноча	002
2.	Соціальний стан	студент	003
		робітник	004
		службовець	005
		безробітний	006
3.	Вік	До 25 років	007
		26-40 років	008
		41-50	009
		Більше 50 років	010
4.	Як ви відвідуєте бари, кафе?	регулярно	011
		2-3 рази в неділю	012
		рідко	013
5.	Як ви оцінюєте якість їжі?	добра	014
		задовільне	015
		погана	016
6.	Чи задовільняє вас асортимент страв?	так	017
		ні	018
7.	Середні витрати часу на отримання їжі?	До 5 хв	019
		10-15 хв	020
		Більше 15 хв	021
8.	Ставлення до вас працівників бару, кафе?	ввічливе	022
		неввічливе	023
9.	Як ви оцінюєте санітарний стан в барі, кафе?	добрий	024
		задовільний	025
		поганий	026
10.	Що необхідно зробити для покращення харчування в барах, кафе?

Дякуємо вам!

В досліджуваних підприємствах громадського харчування поєднували конференції споживачів із виставкою - продажем або виставкою - дегустацією страв і виробів.

Цим займалися:

Працівники підприємств.

Представники фірм - постачальників: “Галка”, “Світоч”, “Кока кола”, “Львівхолод”.

Наступним етапом дослідження ринку є аналіз зібраної інформації. Система аналізу маркетингової інформації може включати логічний, математико - статистичний, графічний аналіз.

харчування маркетинг сегментація

2.2 Ринок продукції та послуг підприємств громадського харчування на сучасному етапі

Маркетингові дослідження дозволяють визначити кон'юнктуру ринку громадського харчування як у цілому, так і для окремих його сегментів.

В якості прикладу зроблено аналіз стану ринку громадського харчування на сучасному етапі на основі кабінетних (вторинних) досліджень.

На даний час збільшується централізоване виробництво напівфабрикатів різної ступені готовності, а також готової кулінарної продукції у замороженому, охолодженому або сублімованому вигляді, у вакуумних упаковках. Це дозволяє раціонально організувати виробництво продукції й обслуговувати споживачів, сприяє розвитку громадського харчування.

Розвивається промисловість, що спеціалізується на виробництві обладнання, інвентарю, посуду, столової білизни, приборів, для підприємств харчування.

Збільшується відвідування підприємств харчування, а звідси збільшується доля затрат споживачів на громадське харчування, що сприяє його розвитку, покращенню обслуговування.

Зростає обсяг споживачів різних контингентів по місцю їх роботи, навчання чи відпочинку. Цьому сприяє розширення мережі підприємств харчування, підвищення якості їжі, розширення асортименту страв та напоїв, покращення санітарного стану торгових приміщень, посуду, приборів.

Помірні ціни, висока якість і широкий асортимент продукції стали основною причиною гарячого харчування по місцю роботи та навчання населення. Ряд підприємств по місцю роботи відновлюють свою діяльність, а частина з них викуплені або орендуються підприємцями.

Організація харчування в загальноосвітніх школах стоїть на належному рівні. Школярі користуються послугами шкільних їдалень завдяки відносно низьким цінам та високому рівню якості, а також високій калорійності продукції, що там реалізують.

Підвищується також обсяг харчування студентів вищих навчальних закладів та тих хто навчається в середніх учбових закладах.

Зростає мережа невеликих підприємств громадського харчування за рахунок пристосування нежилих приміщень, використання різноманітних павільйонів, палаток, кіосків та ін.

В наш час з'являються невеликі ресторани та кафе, орієнтовані на контингент із високими доходами. До ряду таких ресторанів можна віднести такі як “Кактус”, “Гранд Готель”, “Дністер”, “Гетьман”, “Жорж” та багато інших.

Збільшується кількість загальнодоступних підприємств громадського харчування. Найбільш зручними для населення є підприємства швидкого обслуговування такі як піцца “Челентано”, “Макдональдс”, “Де Манджаро”, “Картопляна хата” та багато інших високо розвинених сучасних підприємств даного типу.

З'являються підприємства громадського харчування і в населених пунктах сільської місцевості, де раніше їх взагалі не було.

До вище наведеного слід додати такі характерні риси ринку громадського харчування як підвищення товарообігу, висока питома вага приватних підприємств, наявність конкуренції, розширення мережі підприємств харчування та інше. Розширюється будівництво нових, в тому числі і високо розрядних підприємств, в масовому порядку відбувається і буде відбуватися реконструкція та модернізація існуючих підприємств, оснащення їх, сучасною технікою. Збільшується та буде збільшуватися попит на кваліфіковану робочу силу.

Створюються різноманітні типи підприємств, пропонуються ті чи інші форми обслуговування: підприємства масового харчування в комплексі з магазинами роздрібної продажі продуктів; ресторани самообслуговування, які пропонують в денний час страви повноцінної кухні та відпускають кулінарну продукцію на дім; пивні бари з функціями відпочинку; підприємства швидкого обслуговування з продовженим режимом роботи; підприємства по доставці на дім піцци та іншої продукції на основі замовлення по телефону, дієтичні кафе та ін.

В якості критерію сегментації можуть бути окремі заннятя (інтереси) потенційних споживачів. В результаті створюються, наприклад, так звані кафе за інтересами: для письменників, художників, товстунів, футболістів, шахістів та ін.

Так, ще в роки О.С. Пушкіна ресторани були своєрідними аристократичними клубами, острівками духовного суспільного життя. Одним з таких був ресторан “Нева” у м. Санкт - Петербурзі. Він поєднував яскравий світ петербурзької богеми, був їх клубом, центром творчого життя. Таким самим було для художників паризьке кафе “Мулен руж”.

І ще один приклад сегментації ринку: неподалік багатолюдної будапештської площі Сена відкрилося незвичайне кафе. Замість звичної реклами в його вітрині - невеликий більярдний стіл. Це кафе за інтересами, воно ж і клуб любителів більярду. Також можна навести в приклад ресторан “Корнер”, “Red Bull” у Львові.

Також можна проводити сегментацію ринку за демографічним принципом. Він передбачає групування споживачів за віком, статтю, розміром сім'ї, етапами її життєвого циклу, рівнем доходів, родом занять, освітою, релігійними переконаннями, расовою належністю, національністю.

За віком споживачів можна розділити на категорії: діти, підлітки, дорослі, люди похилого віку. Усі ці категорії віддають перевагу різним видам підприємств громадського харчування. Тобто, навряд чи люди похилого віку будуть відвідувати молодіжні бари, кафе з гучною музикою та певним асортиментом страв. І навпаки, молодь надає перевагу барам, кафе перед ресторанами та їдальнями.

Також поведінка покупця залежить від його сімейного стану та етапів життєвого циклу сім'ї. У цьому зв'язку ринок можна сегментувати так (мал. 2.3.2., додаток).

Можуть бути й інші різні критерії сегментації. Головне, щоб підприємець знайшов свій сегмент (нішу) ринку. Наприклад, якщо дослідження показали, що в окремому районі міста є великий процент людей, які не сплять ночами, то можна для них відкрити нічний бар або кафе.

Сегментація ринку дозволяє більш детально вивчити бажання потенційних споживачів і на цій основі відпрацювати основну стратегію майбутнього підприємства. Наведемо декілька прикладів.

В результаті переорієнтації нашого суспільства з планової на ринкову економіку виник новий тип потенційних споживачів підприємств харчування - ділові люди. Вони хочуть смачно та швидко поїсти в денний час та смачно поїсти та розважитися у вечірній час. Це їх спільна концепція, якої однак недостатньо для організації громадського харчування. Необхідно провести дослідження даного сектору ринку. Покажемо це на конкретному прикладі.

Отже, наш сектор ринку - діловий район міста Львова та його ділові люди як потенційні споживачі підприємств харчування. Використані два критерію сегментації: вид контингенту споживачів (ділові люди) та географічний (окремий район міста Львова).

В результаті вивчення ринку підприємств харчування у вибраному діловому районі міста виявили, що найбільшу питому вагу по кількості місць займають кафе (41,2%) та ресторани (35,7%), значно менше барів (13,8%) і зовсім мало їдалень (4,5%) і закусочних (4,8%).

Серед великої кількості підприємств громадського харчування даного району можна виділити такі відомі як: “Кактус”, “Гармонія”, “Жорж”, “Гранд Готель”, “Міраж” та інші.

Вивчивши ринок підприємств харчування, діючих у вибраному нами районі міста, слід вивчити також думку потенційних споживачів. Ними стали 170 чоловік - представники акціонерних підприємств, зовнішньо торгівельних корпорацій, банків, приватних підприємств, туристичних фірм, страхових компаній.

Серед опитаних 58 % чоловіки. Більша частина ділових людей (67,1 %) має середній вік 25-39 років, однак четверта частина з них ще не досягла 25 років. Група людей у віці 40-50 років займає лише 7,2 % і взагалі відсутні люди старшого покоління (більше 50 років).

Таким чином, ринок потенційних споживачів - це люди молоді та середнього віку, що створює сприятливі умови для введення прогресивних тенденцій в області організації підприємств громадського харчування.

Обрані нами респонденти в основному молоді бізнесмени (60 %) зі стажем в бізнесі до 8 років.

Професійний склад опитаних досить різноманітний, більше всього серед них економістів (12,5 %), менеджерів (14 %), бухгалтерів (8,3 %). Таким чином, основна маса бізнесменів - це люди з вищою освітою. Серед інших професій, які представлені незначною кількістю людей (2 - 4 % кожна) - це юристи, електрики, геологи, лікарі, викладачі, фізики.