Види товарознавчої експертизи. Вимоги, пропоновані до якості, і контролю якості меблів

Размещено на http://www.allbest.ru/

І. Юридична природа товарознавчої експертизи. На конкретному прикладі вказати мету та завдання експертизи, вид експертизи і описати її

Найбільш важливим аспектом підвищення життєвого рівня населення є забезпечення його товарами народного вжитку, і, в першу чергу, - товарами високої якості, що відповідають вимогам споживачів різних груп населення.

Постійне насичення ринку товарами вітчизняного і іноземного виробництва впливає на вимоги, що ставляться споживачами до якості і асортименту виробів.

Вимоги до асортименту і якості з боку споживачів підвищуються як із збільшенням кількості товарів, що перебувають в особистому користуванні, так і з прискоренням морального зносу предметів порівняно з їх фізичним зносом.

Забезпечення населення товарами особистого вжитку, що відповідають його запитам, - одне з важливіших завдань, які сьогодні стоять перед промисловістю і торговими організаціями. Значну роль у вирішенні цього завдання може і повинна відігравати товарознавча експертиза товарів народного споживання, оскільки відомо, що дійсна якість продукції виявляється лише у споживанні, отже і оцінити її повною мірою може лише товарознавець-експерт, який користується арсеналом товарознавчих досліджень.

Заперечення значення товарознавчої експертизи і невикористання її для управління якістю і асортиментом призводить до виробництва товарів, що не користуються попитом у споживачів, а це призводить до нових невиправданих витрат.

Експертиза - це дослідження будь-яких питань, вирішення яких потребує спеціальних знань, з наданням мотивованого висновку.

Товарознавча експертиза - дослідження (огляд, випробування, вимірювання, порівняння тощо), партії товару з наданням компетентного заключення.

Проводиться компетентними особами (експертами), незалежної сторони (Торгово-промислова палата, інспектуючи органи тощо) за заявкою зацікавлених сторін або контролюючих установ.

Результати товарознавчої експертизи оформлюються актами експертизи відповідної форми, актом консультації, експертним висновком.

Юридичні питання не входять в компетенцію експерта, тому у своєму висновку він не повинен торкатися правової сторони встановленого факту.

Найбільш розповсюдженою документацією в товарознавчих експертизах є:

1) стандарт;

2) технічні умови контракту;

3) правила приймання;

4) правила відбору проб;

5) правила маркування, упакування, транспортування,

6) зберігання.

Завдання експертизи визначає заказник експертизи. Перед експертом можуть бути поставлені такі завдання:

1) визначення відповідності якості товару вимогам нормативної документації;

2) визначення відповідності кількості товару даним супровідної документації;

3) визначення певного показника якості лабораторним методом;

4) визначення правильності маркування, упакування тощо.

При проведенні товарознавчої експертизи використовують деякі терміни.

Об'єкти товарознавчої експертизи - пред'явлений на експертизу товар ( продукція ) ,а також його пакування і маркування.

Партія товару - сукупність одиниць товару одного найменування та виконання , що постачається за одним товаросупровідним документом.

Обсяг партії товару - число одиниць товару , що складає партію.

Зразок-еталон закупівлі - одиниця товару, що вибирається лише в одному екземплярі , з яким порівнюють аналогічні за призначенням і видом зразки товарів.

Модель товару - конкретний різновид товару, який відрізняється від інших різновидів і утворює з ними вид товару.

Артикул - умовна позначка, яка надається товару з метою позначення його особливостей і вирізнення з поміж інших аналогічних за видом товарів.

Проба - певна кількість товару, яка взята для аналізів. Порядок , метод відбору, величина визначається за стандартом.

Брак - товар, що має такі показники якості,за яких його взагалі неможливо використовувати за призначенням.

Несортний товар - товар , якісні показники якого нижчі за мінімально допустимі норми.

Види експертиз :

В практиці ТПП України розрізняють такі види експертиз:

* основна (первинна);

* додаткова;

* повторна;

* комплексна;

* контрольна.

Особливістю кожної з експертиз є: ( мета;й умови залучення експерта; документальне оформлення.

ОСНОВНА ЕКСПЕРТИЗА призначається ТІШ за заявкою заказника експертизи.

ДОДАТКОВА ЕКСПЕРТИЗА - призначається у тих випадках, коли експерт із-за незалежних від нього обставин, не зміг дати вичерпні відповіді на питання, поставлені перед експертизою.

Наприклад, виникнення нових документів, які не були представлені експерту первинне; необхідність проведення експертизи якості після проведення первинної експертизи кількості товару тощо. Додаткові експертизи проводяться тільки з тих питань, які не були висвітлені в основній експертизі.

Проведення експертизи доручають тому ж експерту, що склав первинний висновок. Результати його оформляють окремим актом, який доповнює акт первинної експертизи.

ПОВТОРНА ЕКСПЕРТИЗА призначається за умови, що зацікавленими сторонами, арбітражем, судом, слідчими органами при оцінці висновку з первинної експертизи встановлено, що він є:

* необ'єктивним;

* помилковим і неточним внаслідок неповного або неправильного проведення експертизи;

* недостатнім, некомпетентним, некоректним, сумнівним, вміщує розбіжність з основною частиною акту;

* виходить за межі компетенції експерта;

* протирічить доказам, які мають зацікавлені сторони.

Для цієї експертизи залежно від підстави, за якою вона призначається, залучається або той же експерт, який проводив первинну експертизу, або інший, або експертна комісія.

КОМПЛЕКСНА ЕКСПЕРТИЗА призначається для дослідження товару, з якого необхідно одночасно отримати висновок експертів різних галузей науки, техніки виробництва.

Наприклад, для дослідження якості косметичних кремів для обличчя доцільно залучати таких спеціалістів: товарознавця, медика з питань лікувально-гігієнічних косметичних засобів, науковця з питань створення відповідних косметичних виробів. За результатами такої експертизи складається один акт, в якому кожен з експертів викладає свої методи дослідження об'єкта і робить висновок.

КОНТРОЛЬНА ЕКСПЕРТИЗА призначається за ініціативою установ, які проводять експертизи, при необхідності перевірки роботи експерта, а саме перевірки висновків і даних в акті первинної експертизи.

Крім того, контрольна експертиза може призначатись, коли мають місце суттєві суперечності у заключеннях експертів, які проводили первинну і повторну експертизу.

Результати оформляються новим актом експертизи, в якому конкретно вказується наскільки правильні висновки заключення акту відповідної експертизи. Проводиться новим складом експертів.

Приклад: Експертиза нових продуктів, які ввозяться на митну територію України.

Повинна проводитись якісна експертиза за взятими на пробу зразками. Якісна експертиза -- оцінка якісних характеристик товару експертами для встановлення відповідності вимогам нормативних документів.

Призначенням цієї експертизи є визначення якості товарів у товарній партії при здачі-прийняттю чи після тривалого збереження виявленні прихованих технологічних дефектів у процесі збереження, коли звичайні терміни пред'явлення претензій постачальнику минули. Крім того, експертиза за якості застосовується при оцінці якості зразків нових товарів перед постановкою їх на серійне виробництво. Для харчових продуктів чи кулінарних виробів цей вид якісної експертизи тільки за органолептичними показниками якості називається дегустацією.

В залежності від призначення якісна експертиза підрозділяється на п'ять різновидів: приймальна експертиза по якості, експертиза по комплектності, експертиза нових товарів, дегустація харчових продуктів і експертиза по договорах .

Завданнями цієї експертизи є встановлення відповідності національним стандартам якості. Висновок про можливість переміщення даного товару через митний кордон і відповідність його санітарним і гігієнічним нормам.

ІІ. Фактори, що формують споживчі властивості , асортимент та якість меблевих товарів. Описати який-небудь вид меблі, його сировину, споживчі властивості, вимоги до якості, маркування, зберігання, транспортування

товарознавча експертиза меблевий споживчий

За останні роки ринок меблів в Україні значно розширився. Незважаючи на щорічне збільшення виробництва меблів, поліпшення її якості і відновлення асортименту, значна частина меблів імпортуються в нашу країну з закордонних країн -- Італії, Іспанії, Німеччини, Фінляндії, Румунії, Югославії, Франції, Індонезії і т.д. На сьогоднішній день пропозиція меблів на ринку відрізняється багатою розмаїтістю архітектурно - художніх рішень, форми, оригінальністю конструкцій, комфортабельністю, широкою уніфікацією окремих деталей і вузлів. Перспективний напрямок розвитку меблевої промисловості пов'язано з розробкою і впровадженням нових не токсичних конструкційних, оздоблювальних і лицювальних матеріалів.

У меблевому виробництві використовують велику кількість різноманітних матеріалів, різних по технологічному призначенню і природі. По технологічному призначенню розрізняють матеріали конструкційні, оздоблювальні, лицювальні, настилочні, оббивні, клеючі, лицьову і кріпильну фурнітуру. По природі матеріали поділяють на деревні, полімерні, металеві, текстильні і комбіновані.

У загальному переліку всіх матеріалів, використовуваних у меблевій промисловості, одне з перших місць займають деревні матеріали і їхні напівфабрикати (пиломатеріали, древесно - плитні матеріали, фанера і т.д.). Основною сировиною для їхнього одержання є деревина.

Деревина підрозділяється на хвойні і листяні породи. У свою чергу листяні породи поділяються на кільцесудинні і россіяно-судинні. До хвойних порід відносяться сосна, модрина, кедр, тисі, ялина, ялиця; до листяних кільцесодудинних -- дуб, ясен, карагач, ільм, амурський оксамит; до листяних розсінно-судинних - береза, бук, клен, горіх, граб, верба, тополя. Для виготовлення меблів також використовують екзотичні породи деревини, що ввозять із закордонних країн із тропічним кліматом. Це -- червоне дерево (різновиди -- махагони, макарі, амарант, мовинга), лимонне, полисандр, макассар, чорне, рожеве, атласне і т.д. Деревина як природний матеріал, має сукупність фізичних, хімічних і біологічних властивостей, що у свою чергу обумовлюють її високу декоративність і придатність до технологічної обробки. До основних фізичних властивостей деревини відносяться колір, блиск, текстура, об'ємна маса, твердість, міцність.

Колір деревина може мати різний: від білого (осика, ялина, липа) до чорного (чорне дерево) з різними відтінками.

Блиск додає деревині красивий зовнішній вигляд. Найбільшим блиском володіє деревина дуба, бука, клена, карагача, амурського оксамиту, червоного, лимонного і сатинового. Блиск деревини може бути посилений лакируванням і поліруванням.

Текстура -- це малюнок, утворений волокнами деревини, при визначеному розрізі стовбура дерева. Красивою і виразною текстурою відрізняються такі породи як дуб, карагач, бук, карельська береза, ясень, горіх, червоне і лимонне дерево й ін.

По об'ємній масі всі породи розділяються на наступні групи: особливо важкі (кизил, самшит, чорне і залізне дерево), важкі (дуб, бук, ясен, клен, береза), легкі (сосна, кедр, осика) і особливо легкі (ялиця, бальза). Величину показника даної властивості обов'язково враховують при виробництві меблів. Так, меблі легкої деревини використовується для виготовлення дверок шаф, кришок столів, з наступним облицюванням шпоном з твердої декоративної деревини. Важка деревина, що володіє підвищеною механічною стійкістю, застосовується для виготовлення стільців і крісел.

Твердість враховують при технологічній обробці деревини і виготовленні виробів, що піддаються в процесі експлуатації стиранню й ударам. Розрізняють дуже тверді породи (самшит, граб, тис, залізне дерево), тверді (модрина, береза, бук, дуб, ясен, карагач, горіх, клен) і м'які (ялина, сосна, кедр, ялиця, тополя, липа,осика). Тверді породи деревини, як правило, легше і краще піддаються чистовій обробці поверхні, мають підвищений опір до стирання і здатністю більш міцно утримувати цвяхи, шурупи й інші види кріплення.

Міцність деревини характеризується межею міцності при розтяганні, стиску, вигині і сколюванні. Характеристики міцністі деревини враховують при проектуванні окремих конструкційних вузлів меблів, що в остаточному підсумку впливає на довговічність меблевих виробів.

Хімічні властивості деревини -- це відношення її до води, кислоти і іншим хімічним реагентам. Деревина листяних порід у порівнянні з хвойної характеризується меншою хімічною стійкістю. Мала хімічна стійкість обумовлює можливість зміни кольору деревини і зниження її характеристик міцності, що впливає на погіршення зовнішнього вигляду і зменшення терміну служби готових меблевих виробів.

Біологічні властивості деревини характеризуються її стійкістю проти грибів і комах. По біостійкості всі породи деревини підрозділяються на малостійкі (береза, бук, клен, липа), середньостійкі (сосна, кедр) і найбільш стійкі (дуб, карагач,модрина). Для запобігання деревини від біологічного руйнування, її захищають від підвищеної вологості й обробляють антисептиками.

Конструкційні матеріали для виготовлення каркаса меблів. Пиломатеріали -- це дошки і бруски, одержані шляхом розпилювання круглого лісу уздовж волокон. Пиломатеріал, у якого відношення ширини до товщини більше двох, відноситься до дошок, менше двох -- до брусків.

Древесно-стружечні плити (ДСП) застосовуються для виготовлення усіх видів меблів, за винятком стільців і крісел. Ці плити по обсязі їхнього використання у виробництві меблів є переважними. Вихід при розкрої на деталі складає до 95%. Одержують ДСП методом гарячого плоского пресування деревних часток, змішаних зі сполучним (феноло-формальдегідна смола в кількості 12--15%.Проте, основними її недоліками є значна вага, можливість розбухання, рыхлість країв і підвищена токсичність.

Деревинно-волокнисті плити середньої щільності для фасадних деталей меблів виготовляють двох марок ТСН-30 і ТСН-40. Основу цих плит складають здрібнені волокна нецінних порід деревини, оброблені при високому тиску і температурі сумішшю феноло-формальдегідної смоли і парафіну.

Деревинно-волокнисті плити (ДВП) одержують з волокон нецінних порід деревини, папера й інших відходів шляхом пресування і термічної обробки. У виробництві меблів застосовують тверді ДВП товщиною 2,5--12 мм з обробленою і необробленою лицьовою поверхнею.

Клеену фанеру виготовляють склеюванням непарної кількості від 3 до 13 аркушів лущеного шпона з перпендикулярним розташуванням волокон у суміжних аркушах. Зовнішній шар шпона називають сорочкою, що визначає назву фанери -- березова, соснова, букова, дубова .

Столярні плити випускають у виді рейкових щитів, зібраних з несклеєних (НР) чи склеєних (СР) між собою рейок деревини, а також рейок зі склеєних у блок дощок (БР). Щит оклеюють з однієї чи двох сторін струганим шпоном.

Меблеві щити являють собою рамки, заповнені деревною чи стружкою паперово-стільниковим заповнювачем. Рамки з двох сторін облицьовують клеєною чи фанерною струганою шпоною з підшаром.

Оздоблювальні і лицювальні матеріали. Для додання красивого зовнішнього вигляду меблів, поліпшення її гігієнічних властивостей, продовження терміну служби і запобігання від впливу навколишнього середовища на меблеві дерев'яні вироби наносять захисно-декоративні покриття.

Вибір оздоблювальних і лицювальних матеріалів захисно-декоративного покриття залежить від призначення і цінності меблів, умов її експлуатації, а також кольору, текстури, пористості і твердості дерев'яної підкладки. Обробка може бути прозорої і непрозорою.

Матеріали для підготовки поверхні чи деревини деревинно-плитного матеріалу до обробки. Мастики, ґрунти і шпаклівки застосовують для вирівнювання поверхні, що обробляється, додання їй рівномірної щільності, твердості і підвищення адгезії з наступними покриттями.

Порозаповнювачі використовують при прозорій обробці меблів для запобігання просідання лакової плівки й усмоктування лаку в деревину.

Відбілювальні речовини застосовують для видалення з поверхні смоли, брудних плям, освітлення і вирівнювання кольору деревини.

Барвники і протравлення змінюють чи підсилюють натуральний колір деревини. За допомогою барвників імітують коштовні породи деревини.

Матеріали для прозорої обробки. Меблеві лаки -- це рідкі розчини плівкоутворювальних речовин в органічних розчинниках, що в залежності від роду основного плівкоутворювального матеріалу поділяються на нітроцеллюлозні (НЦ), поліефірні (ПЕ), поліурітанові (УР), поліакрилові (АК), меламінові (МЛ) і т.д.

По ступені блиску лакові покриття меблів підрозділяються на высокоглянцеві (ВГ), глянцові (Г), напівглянцові (ПГ), напівматові (ПМ) і матові (М). При обробці поверхні меблів з масиву деревини чи натуральної шпони лаками , пори деревини можуть бути відкритими чи закритими.

Декоративні плівки (синтетичні шпони) поділяються на дві групи. До першої групи відносяться плівки на основі паперів, просочених термореактивними полімерами (карбамідні, меламіно-формальдегідні і поліефірні смоли). До другого -- плівки на основі термопластичних полімерів (полівінілхлорид і його модифікації).

Паперово-шаруваті пластики - це багатошаровий з товщиною від 0,4 до 1,2 мм. матеріал для обліцовування плоских робочих поверхонь, крайок штатних деталей і профильно-погонажних виробів меблів.

Емалі створюють, гладкі, глянцові і матові покриття на поверхні меблів. Емалі бувають масляні, нитроцелюлозні, поліефірні, меламінові (марки НЦ-25, НЦ-257М, ПЭ-276, МЛ-2157). Емалеві покриття стійки до дії миючих речовин, володіють гарною водо-, тепло-, світло- і морозостійкістю, високою твердістю

Класифікація й асортимент меблів

Класифікація. Асортимент меблів класифікують по виду матеріалів, призначенню, способу виробництва, функціональному використанню, конструкції, комплектності і т.д.

По виду матеріалу меблі підрозділяють на дерев'яну, пластмасову, металеву і комбіновану.

Дерев'яні меблі -- це меблі, у конструкції якої переважають деталі з деревини і (чи) деревинних матеріалів. Дерев'яні меблі складають основу побутових меблів.

Пластмасові меблі -- це меблі, у конструкції якої переважають деталі з пластмас. Асортимент пластмасових меблів містить у собі дачні меблі і меблі для ванної кімнати. Основними полімерними матеріалами для виготовлення таких меблів є ударопрочний полістирол, поліметилметакрилат (оргскло), полівінілхлорид, склопластики і т.д. До асортименту пластмасових меблів відносяться столи, стільці, табурети, каркаси крісел, шухляди, начіпні полки, шафи під мийку і т.д.

Металеві меблі це меблі, у конструкції якої переважають деталі з металу. Крім металів і їхніх сплавів (наприклад, вуглеродисті конструкційні сталі різних марок, сплави алюмінію) застосовують також деревину, пластмасу, тканини. Комбінуючи матеріали, виробляють металеві меблі різних видів і призначення досить високої міцності. До меблів, виготовлених з металів, відноситься різноманітний асортимент ліжок, що можуть бути розбірні, складні (чи розкладні), для дорослих і дітей. До меблів з металевими каркасами відносяться стільці, крісла, дивани, столи для аудіо- і відеоапаратури, журнальні столики.

По призначенню меблі поділяють на побутову і для суспільних приміщень.

Побутові меблі призначені для обстановки різних приміщень квартир, дач, для використання на відкритому повітрі.

Меблі для суспільних приміщень і офісів призначена для обстановки підприємств і установ з урахуванням характеру їхньої діяльності і специфіки функціональних процесів. До неї відносяться меблі для адміністративних приміщень, аптечна, бібліотечна, готельна, для дошкільних установ, зал чекання транспортних установ, медична, для гуртожитку, підприємств побутового обслуговування і громадського харчування, спортивних споруджень, театрально-видовищних підприємств і читальних залів.

По способі виробництва розрізняють меблі столярну, гнуту, із гнуто-клеєних деталей і плетену.

По функціональному використанню меблі бувають для сидіння і лежания, для збереження одягу, посуду, білизни і книг, для готування і прийому їжі, для роботи, для культурно-масових нестатків.

По віковій ознаці виділяють меблі для дорослих і для дітей.

По загальній конструкції меблі бувають брускової і корпусний.

Брускові меблі складаються з окремих конструкційних елементів -- брусків (наприклад, ніжки в стільця, столу, табурета).

Корпусні меблі бувають: щитова -- усі площини (пласти) виготовлені з меблевих щитів (плит столярних, деревинно-стружечних, деревинно-волокнистих); рамкова -- площини виготовлені з рамок-обвязок, в які уставлені фанерні фільонки; рамочно-щитова (шафи різного функціонального використання, тумби, стелажі для книг і т.д.).

У залежності від особливостей конструктивного рішення меблі підрозділяють на розбірні і нерозбірні.

По місцеві установки розрізняють меблі убудовану, начіпну і пересувну.

По комплектності меблі поділяють на штучну і комплектну у виді гарнітурів і наборів.

Гарнітур меблів -- це група меблевих виробів, об'єднаних художньо-стилістичною і конструктивною ознаками, призначених для обстановки визначеної функціональної зони приміщення (наприклад, гарнітури для спальні, їдальні, вітальні, дитячої, кухні і т.д.).

Набір меблів -- це група меблевих виробів з більш широкою в порівнянні з гарнітуром можливістю по складу, об'єднаних між собою архітектурно-художньої (стилістичної) задачею, призначених для обстановки різних функціональних зон приміщення (наприклад, для меблювання одно-, двох- і трикімнатних квартир).

Вид меблів характеризує вироби одного функціонального призначення (шафа, тумба, ліжко, стілець і т.д.).

Підвид чи різновид меблів -- це вироби, що володіють всіма ознаками виду, але ті,що мають художньо-конструктивні особливості (шафу для одягу, стіл обідня круглий, кушетка, кресло-качалка і т.д.).

Вимоги, пропоновані до якості, і контроль якості меблів

Вимоги, пропоновані до якості. Меблі, що випускається, по своїх параметрах повинні відповідати затвердженому зразку-еталону і вимогам, зазначеним у нормативній документації. Правильний вибір форми і конструкції меблів, відповідність її функціональних і габаритних розмірів розмірам приміщення і тіла людини дозволяють забезпечувати пряме використання меблів по своєму функціональному призначенню. Стійкість, міцність, довговічність, забезпечення швидкої трансформації при експлуатації, можливість якісної зборки і ремонту, легкість і приступність очищення також багато в чому залежать від оригінальності конструкції і доцільності розмірів меблів.

Меблі не повинні робити негативного впливу на життєдіяльність людини, а саме, виділяти в навколишнє середовище шкідливі токсичні речовини. Тому, усі синтетичні матеріали і матеріали, виготовлені з вторинної сировини, використовувані для виготовлення меблів повинні бути дозволені до застосування національними органами Санепіднагляду України.

Якість готових меблів багато в чому визначається властивостями і якістю використовуваних меблевих матеріалів, що по законодавству повинні бути обов'язково сертифіковані.

Контроль якості меблів. Приймання меблів по якості в торгівлі починають із зовнішнього огляду цілісності і схоронності пакувальної тари. Меблі в підмоченій чи зіпсованій тарі повинні бути негайно розпаковані. Розкриття тари необхідно проводити обережно.

При прийманні партії меблів контролюють зовнішній вигляд виробів, якість їхнього виготовлення і зборки, вимоги до трансформації і фурнітури, якість скловиробів, дзеркал, комплектність. Під партією меблів розуміють кількість виробів, наборів, гарнітурів одного найменування й артикула, оформлену одним документом. Візуально зовнішнім оглядом встановлюють наявність наявних дефектів чи відхилень по перерахованим вище параметрам якості по кожному виробу меблів із пред'явленої партії в магазині при розбраковуванні.

Облицювання з натуральної шпони й інших синтетичних матеріалів при непрозорій обробці меблів для пластей і крайок у лицьових поверхонь підбираються однакової по породі, текстурі (малюнку) і кольору. При цьому на облицьованій поверхні не допускаються зморшки, пробій клею чи, відхилення і міхури під облицюванням, шорсткості і потертості поверхні, помітні розбіжності смуг облицювання, просідання шпони.

Усі поверхні дерев'яних меблів повинні бути добре захищені і відшліфовані, а ребра виробів заовалені.

При зборці меблів не допускаються зазори в з'єднаннях деталей, перекоси, слабке кріплення, відсутність стійкості опір виробу з рівною горизонтальною поверхнею, покоробленість, тріщини. Ті, що трансформуються, висувні, розсувні елементи виробів повинні мати вільний хід без заїдань і перекосів.

Уся знімна лицьова і внутрішня кріпильна фурнітура встановлюється таким чином, щоб було забезпечене міцне і щільне без зазорів з'єднання всіх деталей, що підвищує твердість і стійкість конструкції.

Номінальна товщина полиць зі скла встановлюється в залежності від їхньої довжини і коливається від 4 до 6 мм. Товщина скляних розсувних дверей також повинна бути не менш 4 мм.

У м'яких меблях не допускаються такі дефекти, як нерівномірність настилу м'якого елемента по товщині, зморшки оббивної тканини (якщо вони не є складками декоративної тканини, передбачені проектно-конструкторською документацією на виріб), перекіс малюнка і тканини на поверхні, нерівності і кривизна швів (кантів) м'якого елемента, криві отстрочки і невідповідність кольору ниток кольору оббивних тканин.

При прийманні збірно-разборної і комплектних меблів, що поставляється в торгову мережу в розбірному виді перевіряють правильність оформлення маркірування, наявність інструкцій зі зборки і схеми монтажу, кількість і чіткість нумерації виробів, що входять у комплект.

Гарантії виробника. Виробник гарантує якість меблів, що випускається. Гарантійний термін при роздрібному продажі через торгову мережу обчислюють із дня продажу меблів, при позаринковому розподілі -- із дня одержання її споживачем. Гарантійний термін для побутових корпусних меблів складає 24 місяця, для вітчизняних побутових меблів для сидіння і лежання -- 18 місяців. Для меблів дитячої корпусної і дитячої для сидіння і лежання цей термін скорочується відповідно до 18 і 12 місяців.

Термін пред'явлення претензій по якості імпортних меблів повинний бути не менш тих гарантійних термінів, що зазначені в російських нормативних документах.

Усунення дефекту чи меблів предмета в ці терміни виробляється магазином безкоштовно.

Маркірування, пакування, транспортування і збереження меблів

Маркірування. Кожен виріб меблів повинен мати маркірування на українській мові. Меблі маркірують незмивною фарбою. Маркірування повинне бути чітким і містити: найменування виробу; найменування країни-виробника; найменування фірми виробника ; юридичну адресу виробника і (чи) продавця; індекс виробу (при наявності); дату випуску; позначення дійсного стандарту; штриховий код (при наявності); товарний знак фірми-виробника (при наявності); позначення національного знака відповідності для сертифікованої продукції.

Вироби меблів, до яких не можуть бути прикріплені паперові ярлики, наприклад, дивани, крісла, повинні мати ярлики з тканини. Маркірування повинне наноситися на нелицьовій поверхні меблевого виробу. Наприклад, на верхній лівий кут задньої стінки виробів, призначених для розміщення в стіні, на зворотну сторону кришки чи столів сидінь стільців і т.д. Не допускається нанесення маркірування на поверхню шухляд, переставних полиць і інших деталей, що можуть бути замінені. На вироби, що входять до складу гарнітури чи набору поруч з паперовим ярликом повинний бути нанесений умовний знак чи номер, що вказує на приналежність виробу чи його деталі до даного гарнітуру чи набору. Корпусні збірно-розбірні меблі і комплекти універсально-збірних меблів, що поставляються в розбірному виді, повинні супроводжуватися інструкцією зі зборки, схемою монтажу і комплектувальним документом. Допускається в інструкцію зі зборки наборів і гарнітурів меблів включати інструкцію з догляду за меблями. При маркіруванні дитячих меблів (столів і стільців) додатково вказується: у чисельнику -- номер столу чи ростовой номер стільця, у знаменнику -- середній ріст дітей.

Пакування і транспортування. Меблі транспортують усіма видами транспорту в критих транспортних засобах, а також універсальних контейнерах.

При транспортуванні меблі повинні бути упаковані або в разову, або багатообертову тару, що забезпечують схоронність меблів від ушкоджень і забруднень. За узгодженням зі споживачем у межах одного населеного пункту меблі допускаються перевозити відкритим автотранспортом. У цьому випадку меблі не упаковують, а покривають брезентом .

При транспортуванні на далекі відстані чи з перевантаженням з одного виду транспорту на інший меблі, частіше в розбірному виді, упаковують у м'який, водонепроникний папір і тару тільки твердої конструкції чи картонну тару (пакети). Для захисту меблів від механічних ушкоджень у місцях зіткнення виробів меблів один з одним, з кузовом транспортного засобу, з тарою твердої конструкції повинні застосовуватися м'які допоміжні пакувальні засоби. Двері і шухляди меблів для запобігання відкривання і висування при транспортуванні повинні бути замкнені на замок,чи при відсутності замків, закріплені засобами, що виключають ушкодження меблів. Уся знімна фурнітура і комплектуючі вироби упаковуються в заклеєні (захисні) пакети чи коробки, що укладаються в одну з шухляд чи прикріплюються до однієї з деталей меблів. На упакування меблів зі стеклами і дзеркалами повинні бути нанесені транспортне маркірування і манипуляційні знаки, що мають значення: «Обережно -- тендітне», «Верх», «Берегти від вологи». До упакування меблів для сидіння і лежання повинні бути прикріплений зразок декоративної оббивної тканини. У випадку відсутності упакування чи застосування прозорого (поліетиленового) упакування зразок тканини прикріплюється до виробу. Під час навантаження, розвантаження і транспортування меблі необхідно охороняти від ударів, поштовхів, зволоження і забруднення.

Збереження. Меблі дуже чуттєві до змін вологості і температури. Тому приміщення, де їх зберігають, повинне бути сухим, мати вентиляцію, опалення і захист від прямого впливу сонячного світла. Температура складського приміщення підтримується на рівні не нижче +1°С при відносній вологості повітря від 45 до 70 %.

На якість меблів при її збереженні впливає і розміщення її на складі чи в магазині. Меблі необхідно розташовувати на відстані 15--20 см. від стін, 0,5 -- 1,0 м від опалювальних приладів, залишаючи проходи між виробами не менш 1 м. При збереженні гарнітурів і наборів їх розміщають комплектно. Стільці встановлюють колонками по 8--10 штук, великі вироби -- рядами по видах, розмірах і іншим особливостям. Дзеркала і скло зберігають у спеціальному приміщенні, обладнаному полками і стелажами.

У складських приміщеннях необхідно дотримуватись чистоти і застосовувати міри проти появи молі, жуків і інших шкідників.

При недотриманні перерахованих вище правил збереження, можливе розклеювання, короблення і деформація виробів меблів, а також її вигоряння, поява на меблях цвілі і темних плям.

ПРИКЛАД: Стіл для комп'ютера з двома навісними полицями з металевим каркасом із сплаву алюмінію. Він відноситься до дитячо-юнацького і офісного асортименту меблів. За способом виробництва відноситься до столярної;За призначенням - до робочих меблів;за загальною конструкцією - домеблевої секції;За місцем установки - до рухомої ; за комплектністю - до штучної. Дерев'яні частини столу виготовлені з листяної породи дерева ( клену ), світло коричневого кольору. Деревинні частини столу покриті захисним декоративним непрозорим покриттям . Даний стіл повинен володіти великою міцністю, великою трансформацією при експлуатації, легкість і доступність очистки, повинне бути міцне кріплення основних деталей.

При маркуванні даного виробу необхідно вказувати фірму-виробника, країну - виробника,, штрих-код ,товарний знак фірми-виробника (якщо він є), національний знак відповідності. Маркування повинне наноситись на нелицьову поверхню столу,містити інструкцію по його експлуатації .

При транспортуванні комп'ютерного столу, він повинен бути упакований в одноразову чи багаторазову упаковку, яка забезпечує схоронність і захист від забруднень. Повинен перевозитись у закритому транспорті. Якщо він буде в розібраному вигляді , то між частинами повинен знаходитись м'який матеріал. Стіл необхідно берегти від ударів, поштовхів,забруднення. Так як меблі дуже чутливі до вологості , то необхідно забезпечувати необхідно забезпечувати її необхідний рівень і температуру приміщення, в якому вона зберігається. Зберігати на відстані 15-20 см. від стін і опалювачів.

Література

1. Алексеев Н.С. Товароведение хозяйственных товаров.-М:Экономика.,1996

2. В.Л.Агбаш,В.Ф.Елизарова. Товароведение непродовольственных товаров.-М.:Экономика.,1988

3. Коломіець Т.М. Товарознавча експертиза непродовольчих товарів.-К.,2000

4. Николаева М.А. Товарная експертиза.-М.: Деловая литература.,1998

5. Непродовольственные товары. И.П.Кардашиди, В.И.Мишустин. - К.: Профессиональное образование.,1986

6. Товароведение и организация торговли непродовольственными товарами /Под ред.А.Н.Невечерова,Т.И.Чалых. - М.:ИРПО.,2000

Размещено на Allbest.ru