Вивчення факторiв, що впливають на зберiгання свiжих плодiв та овочiв

Насиченiсть продовольчого ринку м. Тореза свiжими плодами та овочами, їх мiсце та значення в структурi харчування населення. Умови, строки, оптимальні методи зберiгання свiжих плодiв та овочів. Зміни в хімічному складі плодів і овочів при зберіганні.

Рубрика Маркетинг, реклама и торговля
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 24.01.2011
Размер файла 1,1 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ШАХТАРСЬКИЙ ТЕХНIКУМ ДОНЕЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ЕКОНОМІКИ I ТОРГОВЛI

IМЕНI МИХАЙЛА ТУГАН-БАРАНОВСЬКОГО

КУРСОВА РОБОТА

з дисциплiни „Товарознавство продовольчих товарiв”

на тему:

ВИВЧЕННЯ ФАКТОРIВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЗБЕРIГАННЯ СВIЖИХ ПЛОДIВ ТА ОВОЧIВ

Виконав:

студент 4 курсу

спеціальність "Товарознавство та комерцiйна дiяльнicть",

група ТКД 4/1 Боженко В.В.

Науковий керівник: Андреева

ШАХТАРСЬК 2011

Зміст

  • Вступ
  • 1. Ринок свiжих плодiв та овочiв в Українi
  • 2. Насиченiсть продовольчого ринку мiста Тореза свiжими плодами та овочами
  • 3. Мiсце та значення у структурi харчування свiжих плодiв та овочiв
  • 4. Умови та строки зберiгання свiжих плодiв та овочiв
  • 5. Фактори що пливають на якiсть при зберiганнi свiжих cвiжих плодiв та овочiв
  • 6. Оптимальнi методи зберiгання плодiв та овочiв
  • Висновки
  • Лiтература

Вступ

Ринок овочевої продукції - це один із вагомих і перспективних сегментів аграрного ринку України. Останніми роками він не відповідав тенденціям розвитку попиту - не було стабільної пропозиції овочів за прийнятною ціною. Склалася парадоксальна ситуація, коли у містах України продавали імпортні моркву, цибулю та яблука, а ті самі продукти вітчизняного виробництва псувалися у необладнаних сховищах виробників. Овочева продукція, безперечно, є товаром першої необхідності. До цього часу більша частина населення в зимово-весінній період споживає овочі, які закладаються на зберігання восени чи імпортуються. До початку другого кварталу запаси плодоовочевої продукції закінчуються, і до наступного врожаю спостерігається сезонне збільшення попиту. Оскільки пропозиція овочів нині є обмеженою, ціни зростають. Вітчизняні сільськогосподарські виробники, фермери могли б повністю забезпечувати споживача овочами цілий рік. Але цього, на жаль, не відбувається. Останнім часом можна спостерігати позитивні зміни в торгівлі овочами. Однак український ринок овочевої продукції, на відміну від західного, в силу історичних, а також кліматичних факторів має свої особливості. Виробництво овочів залежить від погодних умов, обсягів вирощування, умов зберігання та якості післязбиральної доробки продукції. Нині попит на овочі стабільно зростає, споживач стає прискіпливішим, він вимагає високоякісного товару, більше приділяючи уваги зовнішньому вигляду, упаковці та смаковим якостям. Вітчизняного споживача відрізняють від європейського не тільки обсяги споживання. Основними овочами, які користуються популярністю, є так званий "борщовий набір", інші овочі купують набагато менше. Крім того, закупівлю овочевої продукції в основному здійснюють мешканці міст, споживачі з середнім і високим рівнем доходів. Протягом останніх років проблема забезпечення високоякісним асортиментом овочевої продукції жителів великих міст стоїть досить гостро. З початком ринкових перебудов у вітчизняній економіці попередня система торгівлі овочевою продукцією практично розвалилася. Так, у великих містах і передмістях овочеві бази не змогли швидко перебудуватися на відповідні потреби ринку, різко знизили свої обороти, а більшість навіть змінила напрям своєї діяльності. Причинами цього стали застарілі технології зберігання, великі втрати продукції, відсутність надійних постачальників. По останнiм спостережженням фахiвцiв для реформування плодоовочевоi отраслi з її iнфраструктурою потрiбнi iнвестицii майже 100 мiльярдiв гривень. Водночас спостерігається стрімкий розвиток роздрібних мереж майже по всій території України, що, в свою чергу, створює нові можливості для виробників у плані збільшення каналів реалізації та розширення асортименту. Нині у роздрібних мережах супермаркетів немає порожніх овочевих полиць, але це не означає, що всі проблеми розв'язано.

1. Ринок свiжих плодiв та овочiв в Українi

Овочі і плоди вирощують в усіх областях України. У структурі посівних площ, які зайняті під овочевими культурами, переважають помідори, огірки, капуста. На частку огірків і капусти припадає понад 40 %, на помідори та інші овочі - близько 36 % всіх культур. Спостерігаються значні відмінності у рівнях врожайності і валових зборах овочевих культур як у розрізі областей так і окремих господарствах. Так найвищі валові збори овочів за останнє п'ятиріччя спостерігаються в Донецькій, Київській, Одеській, Дніпропетровській областях, де середньорічний обсяг склав 350-500 тис. т. Найменше овочів збирають в Чернівецькій, Тернопільській, Рівненській, Івано-Франківській, Закарпатській, Волинській областях - 120-200 тис. т в середньому за рік. Решта областей України має середній рівень виробництва овочів - від 200 до 500 тис. т за рік.

За своїми природноекономічними умовами Україна має можливість забезпечив свіжими плодами й овочами все населення та завантажити переробні заводи необхідною сировиною, заготовити певну кількість товарної продукції для експорту у свіжому і переробленому вигляді. Серед областей спостерігається нерівномірність у вирощуванні плодоовочевих культур. Найкраще забезпечують населення овочевою продукцією власного виробництва господарства Херсонської, Кіровоградської, Полтавської, Черкаської областей, де на одного жителя припадає відповідно 308, 262 180 і 151 кг овочів (див. рис.1).

Рис. 1 Валовий збір овочевих культур

Садівництво також є традиційною галуззю сільського господарства України. Під плодово-ягідними насадженнями зайнято 851 тис. га., у тому числі площа садів у плодоносному віці складає 680 тис. га (див рис.2).

Проте в останні роки площі під садами і ягідниками помітно скорочуються, зменшуються відповідно і валові збори фруктів. Якщо в 1981-І985 pp. середньорічний збір плодів і ягід становив 3,2 млн. т, то за 1986-1990 pp. він зменшився на 21,9 % і склав 2,6 млн. т.

З огляду на те, що садівництво не завжди є високорентабельною галуззю, у багатьох областях спостерігається тенденція до скорочення площ під садами і ягідниками. Наприклад за останні 20 років кількість садівничих господарств скоротилася з 10,2 до 7,0 тис. га.

Рис.2 Розміщення садів і виноградників

У залежності від цільового призначення вироблюваної плодоовочевої продукції в Україні склалися три основні типи господарств:

1) підприємства з комбінованим використанням плодоовочевої продукції - основна частина її реалізується у свіжому вигляді згідно з договірною системою і 20-25% валового збору плодів і овочів поступає на промислову переробку;

2) господарства навколо великих міст і промислових центрів, які зрощують плодоовочеву продукцію для постачання сільському населенню у свіжому вигляді;

3) господарства, що розташовані у зонах великих плодоовочеконсервних підприємств і формують сировинні бази для промислової переробки овочів і фруктів.

Після переходу сільського господарства України на ринкові відносини у торгівлі плодоовочевою продукцією відбулися значні зміни. Скасування державного замовлення та призупинення з об'єктивних причин роботи заготівельної мережі споживчої кооперації зумовили різке зменшення обсягів виробництва та продажу продукції плодоовочівництва великими спеціалізованими підприємствами, а також значні структурні зміни у виробництві та каналах реалізації продукції, спостерігалася тенденція до зменшення закупівлі плодоовочевої продукції заготівельними організаціями та збільшення реалізації плодів і овочів на ринку, комерційним структурам, а також у рахунок оплати праці. Ціни, що складалися на плодоовочеву продукцію, не сприяли розширеному відтворенню виробництва і не відшкодовували виробничих витрат. Протягом 1996-2001 рр. галузь була збитковою. Реалізацію плодоовочевої продукції стримували звуження ринку через перехід населення на самозабезпечення, розширення натуралізації обмінних процесів, ріст неплатежів, диспаритет цін, спад попиту та інші причини. Як наслідок, часто складалася ситуація перенасичення ринку продукцією в окремих місцях, тому деяка її частина не знаходила збуту. Негативною тенденцією ринку була та обставина, що пропозиція на внутрішньому ринку у 2002 р. на 85,5 % була сформована за рахунок господарств населення, що призводило до низької якості продукції, обмеження її асортименту, розширення її реалізації на стихійних ринках, а також до значних сезонних коливань цін та обсягів продажу.

Протягом останніх років, ситуація на плодоовочевому ринку змінилася на краще: 2005 р. був надзвичайно успішним для більшості учасників плодоовочевого бізнесу. Фермери отримали додаткову підтримку у вигляді рекордно високих цін на більшість овочів та фруктів, постачальники насіння отримали стійке зростання продажів, значно збільшилися інвестиції в інфраструктуру і сучасні сховища, системи післязбиральної доробки продукції, упаковки тощо. Зростання реальних доходів населення у 2005 р., порівняно з попереднім роком на 20% та зменшення реального рівня безробіття в країні призвели до значних змін у споживанні плодоовочевої продукції. Велика кількість людей відмовилася від вирощування овочів і картоплі для власного споживання на присадибних ділянках і дачах, не маючи на це часу та вважаючи це невигідним. Споживання овочів та фруктів зросло в усіх напрямках: у свіжому вигляді, для консервації, для заморожування, для сушіння тощо. Це призвело до значного підвищення цін на овочі та фрукти на внутрішньому ринку, оскільки збільшення площ під цими культурами професійними виробниками виявилося недостатнім, щоб повністю задовольнити попит, який різко підвищився. Споживачі все частіше віддавали перевагу високоякісній плодоовочевій продукції в зручній упаковці, незважаючи на те, що ціна на неї була вища за альтернативні варіанти. Іноземні компанії почали активно інвестувати і у виробництво, і в переробку овочів та фруктів. Отже, можна стверджувати, що 2005 р. був переломним для плодоовочевого бізнесу України.

Таблиця № 1. Посівні площі під плодоовочевою продукцією в Україні, 2000-2006 рр., тис. га

Продукція

Роки

2006 р. у % до 2000 р.

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

Картопля

1552

1630

1604

1590

1585

1556

1514

97,6

Капуста

80

91

85

78

79

75

73

91,3

Помідори

107

114

109

109

104

101

94

87,9

Огірки

58

63

56

57

56

53

52

89,7

Буряк столовий

40

44

40

39

35

38

37

92,5

Цибуля

64

67

57

53

49

58

58

90,6

Часник

21

23

21

21

21

20

19

90,5

Морква

40

43

37

37

41

42

40

100,0

Кабачки

28

31

27

27

27

26

26

92,9

Перець

15

15

15

16

16

15

15

100,0

Баклажан

7

7

7

7

6

6

7

100,0

Зелений горошок

5

4

5

5

5

5

7

140,0

Овочі закритого грунту

3

3

2

2

2

2

3

100,0

Інші овочі

32

36

31

31

33

37

41

128,1

Разом овочів (без картоплі)

499

541

492

482

483

478

470

94,2

Кавун

90

83

70

69

68

53

42

46,7

Диня

12

13

13

14

14

12

10

83,3

Разом баштанних

102

95

83

83

82

64

51

50,0

Полуниця, суниця

8

8

8

9

8

9

9

112,5

Малина

6

5

5

5

5

5

5

83,3

Смородина

5

5

5

5

5

5

5

100,0

Виноград

21

18

18

16

15

15

14

66,7

Горіхи

17

17

16

16

15

16

16

94,1

Яблука

276

256

239

214

188

169

155

56,2

Персик

16

15

14

13

12

11

11

68,8

Слива

32

2

29

28

26

25

24

75,0

Вишня

25

24

24

24

23

26

22

88,0

Черешня

21

20

19

18

18

18

17

81,0

Абрикос

14

13

13

12

12

12

11

78,6

Разом ягід, фруктів, горіхів

439,4

383,2

390,1

359,2

328,0

306,5

288,6

65,7

Разом плодоовочевої продукції

2592,4

2649,2

2569,1

2514,2

2478

2404,5

2323,6

89,6

Згідно з інформацією Державного комітету статистики України, посівна площа основних овочевих культур у 2006 р., порівняно з попереднім роком, зменшилася на 2% (табл.1), що зумовлено зменшенням площ овочів на присадибних ділянках. У той же час, площі овочів у професійних виробників зросли. На рис.1 зображена динаміка посівних під овочевими культурами за останні 7 років. За останні роки спостерігається чітка тенденція до зменшення площ під плодоовочевими культурами, особливо під баштанними та ягодами, фруктами та горіхами. В цілому, площа під плодоовочевими культурами зменшилась у 2006р. порівняно із 2000р. на 10,4%.

Якщо відштовхуватися від офіційної статистичної інформації, загальне виробництво овочів у 2006 р. зросло порівняно з попереднім роком на 9% (табл.2), що зайвий раз підкреслює зростання частки продукції професійних виробників у загальному виробництві овочів.

Загальне виробництво плодоовочевої продукції в Україні дещо зменшилося, в основному за рахунок зменшення виробництва картоплі. Загальне виробництво плодоовочевої продукції у 2006р. порівняно із 2005р. зменшилось на 708 тис. т., або 2,4%, а порівняно із 2000 р. - зросло на 50,3 % або 9670 тис. т.

Таблиця № 2. Виробництво плодоовочевої продукції в Україні, 2000-2006 рр., тис. т

Продукція

Роки

2006 р. у % до 2000 р.

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

Картопля

12723

20174

17305

16619

18451

20755

19462

153,0

Капуста

932

1105

1324

1163

1541

1559

1493

160,2

Помідори

1239

1020

1053

1206

1148

1023

1338

108,0

Огірки

513

586

467

528

681

575

557

108,6

Буряк столовий

464

565

552

528

586

687

687

148,1

Цибуля

438

563

547

513

522

722

751

171,5

Часник

89

127

127

132

103

131

146

164,0

Морква

385

496

463

445

530

675

645

167,5

Кабачки

421

490

475

412

479

480

482

114,5

Перець

108

109

120

131

132

128

131

121,3

Баклажан

34

40

48

56

56

51

61

179,4

Зелений горошок

9

9

10

13

12

15

27

300,0

Овочі закритого грунту

223

237

231

235

266

266

277

124,2

Інші овочі

468

476

492

467

484

652

978

209,0

Разом овочів (без картоплі)

5324

5821

5907

5827

6538

6964

7572

142,2

Кавун

425

325

314

347

332

307

256

60,2

Диня

52

48

40

56

51

62

54

103,8

Разом баштанних

477

373

354

404

382

369

311

65,2

Полуниця, суниця

22

32

35

37

33

36

46

209,1

Малина

14

20

19

18

20

25

28

200,0

Смородина

15

20

19

20

21

25

25

166,7

Виноград

38

69

42

51

64

41

48

126,3

Горіхи

28

50

55

57

79

91

91

325,0

Яблука

297

648

475

522

871

717

720

242,4

Персик

12

35

20

20

33

26

32

266,7

Слива

83

3

138

95

135

173

166

200,0

Вишня

79

155

111

146

146

178

182

230,4

Черешня

39

76

55

72

74

85

100

256,4

Абрикос

57

102

44

69

110

99

94

164,9

Разом ягід, фруктів, горіхів

683,9

1210,9

1012,1

1106,7

1585,7

1497

1532,9

224,1

Разом плодоовочевої продукції

19207

27579

24578

23957

26957

29585

28877

150,3

Виробництво капусти у 2006р. порівняно із 2000р. зросло на 531 тис. тонн або на 60,2%, в той час, як посівна площа під цією культурою зменшилась на 7 тис. га або на 8,3%, виробництво цибулі зросло на 71,5%, а її посівна площа зменшилась на 9,4%, виробництво моркви і баклажанів зросло на 67,5% і 79,4% відповідно, майже при незмінній посівній площі, виробництво зеленого горошку та горіхів зросло у 3 рази. Обсяги виробництва яблук зросли за останні 7 років у 2,4 рази, при тому що загальна площа насаджень зменшилась на 121 тис. га або 43,8%. Зменшення обсягів виробництва у 2006р. порівняно із 2000р. спостерігається лише по баштанних культурах на 34,8%. Це відбулося у зв'язку із зменшенням виробництва кавунів 39,8%. Загалом, збільшення обсягів виробництва спостерігається по всіх плодоовочевих культурах (за винятком кавунів). Наочно обсяги виробництва плодоовочевої продукції зображені на рис.2.

Наведені цифри свідчать про те, що за останні роки плодоовочева галузь розвивається переважно інтенсивним шляхом, коли обсяги виробництва зростають переважно за рахунок росту урожайності посівів і насаджень, що вимагає постійних інвестицій в цю галузь Для підтвердження цього проаналізуємо динаміку урожайності плодоовочевих культур за останні 7 років (табл.3)

Таблиця № 3. Урожайність плодоовочевої продукції в Україні, 2000-2006 рр., ц/га

Продукція

Роки

2006 р. у % до 2000 р.

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

Картопля

82,0

123,8

107,9

104,5

116,4

133,4

128,5

156,8

Капуста

116,5

121,4

155,8

149,1

195,1

207,9

204,5

175,6

Помідори

115,8

89,5

96,6

110,6

110,4

101,3

142,3

122,9

Огірки

88,4

93,0

83,4

92,6

121,6

108,5

107,1

121,1

Буряк столовий

116,0

128,4

138,0

135,4

167,4

180,8

185,7

160,1

Цибуля

68,4

84,0

96,0

96,8

106,5

124,5

129,5

189,2

Часник

42,4

55,2

60,5

62,9

49,0

65,5

76,8

181,3

Морква

96,3

115,3

125,1

120,3

129,3

160,7

161,3

167,5

Кабачки

150,4

158,1

175,9

152,6

177,4

184,6

185,4

123,3

Перець

72,0

72,7

80,0

81,9

82,5

85,3

87,3

121,3

Баклажан

48,6

57,1

68,6

80,0

93,3

85,0

87,1

179,4

Зелений горошок

18,0

22,5

20,0

26,0

24,0

30,0

38,6

214,3

Овочі закритого грунту

743,3

790,0

1155,0

1175,0

1330,0

1330,0

923,3

124,2

Інші овочі

146,3

132,2

158,7

150,6

146,7

176,2

238,5

163,1

Разом овочів (без картоплі)

106,7

107,6

120,1

120,9

135,4

145,7

161,1

151,0

Кавун

47,2

39,2

44,9

50,3

48,8

57,9

61,0

129,1

Диня

43,3

36,9

30,8

40,0

36,4

51,7

54,0

124,6

Разом баштанних

46,8

39,3

42,7

48,7

46,6

57,7

61,0

130,4

Полуниця, суниця

27,5

40,0

43,8

41,1

41,3

40,0

51,1

185,9

Малина

23,3

40,0

38,0

36,0

40,0

50,0

56,0

240,0

Смородина

30,0

40,0

38,0

40,0

42,0

50,0

50,0

166,7

Виноград

18,1

38,3

23,3

31,9

42,7

27,3

34,3

189,5

Горіхи

16,5

29,4

34,4

35,6

52,7

56,9

56,9

345,3

Яблука

10,8

25,3

19,9

24,4

46,3

42,4

46,5

431,7

Персик

7,5

23,3

14,3

15,4

27,5

23,6

29,1

387,9

Слива

25,9

15,0

47,6

33,9

51,9

69,2

69,2

266,7

Вишня

31,6

64,6

46,3

60,8

63,5

68,5

82,7

261,8

Черешня

18,6

38,0

28,9

40,0

41,1

47,2

58,8

316,7

Абрикос

40,7

78,5

33,8

57,5

91,7

82,5

85,5

209,9

Разом ягід, фруктів, горіхів

15,6

31,6

25,9

30,8

48,3

48,8

53,1

341,3

Разом плодоовочевої продукції

74,1

104,1

95,7

95,3

108,8

123,0

124,3

167,7

Таким чином, у 2006р., урожайність усіх без винятку плодоовочевих культур порівняно з 2000р. зросла. Урожайність картоплі зросла на 56,8%, овочів (без картоплі) - на 51,0%, баштанних - на 30,4%. Найсуттєвіший ріст спостерігається по плодах. Так, урожайність яблук зросла більш, ніж у 4 рази і становила 46,5 ц/га, також суттєво зросла урожайність персику, горіхів, черешні та ін. В цілому урожайність ягід, фруктів і горіхів у 2006р. порівняно із 2000р., зросла майже у 3,5 раза. На нашу думку, така тенденція розвитку плодоовочевої галузі збережеться і в майбутньому, оскільки ця галузь за останні роки перетворилася в одну з найбільш прибуткових галузей сільського господарства, а попит на плоди і овочі постійно зростає і буде зростати з ростом реальних доходів населення.

Якщо проаналізувати дані табл.7, можна відстежити такі тенденції:

· „Борщовий набір" (картопля, морква, столовий буряк) закуповується здебільшого в межах тієї області, в якій розташована мережа.

· Малопоширені овочі та фрукти закуповують поза межами області, в якій розташована мережа, як правило, на півдні або мова йде про імпортну продукцію, яка завозиться до Києва чи інших великих міст України.

· Супермаркети та оптові центри реалізують малу кількість ягід і малопоширених культур (капуста брокколі, брюссельська, нектарин, кукурудза цукрова, різноманітні салати). Основною причиною є недостатня пропозиція даної продукції в Україні. На даний момент попит на ці культури від роздрібних та оптових торговельних мереж є значним і помітно перевищує пропозицію.

Таблиця № 4. Наявність категорії в асортименті та географія закупівлі (в межах області чи в межах України)

Овочі

Реалізуємо

Закуповую в межах області

Закуповую в межах України

Фрукти

Реалізуємо

Закуповую в межах області

Закуповую в межах України

Буряк

96%

92%

17%

Яблуко

96%

79%

58%

Брокколі

75%

52%

29%

Груша

96%

71%

63%

Капуста

96%

92%

17%

Черешня

67%

58%

29%

Морква

96%

92%

17%

Абрикос

63%

50%

25%

Цвітна капуста

96

83%

33%

Диня

83%

46%

71%

Огірок відкритого грунту

92%

83%

38%

Кавун

79%

54%

58%

Огірок закритого грунту

88%

75%

42%

Нектарин

83%

38%

63%

Баклажан

96%

79%

42%

Персик

92%

42%

71%

Зеленні (кріп, петрушка)

92%

88%

17%

Чорна смородина

46%

29%

17%

Салат

9%

75%

21%

Порічки

42%

29%

13%

Цибуля кримська

88%

50%

58%

Малина

63%

46%

21%

Цибуля зелена

96%

83%

21%

Суниця

79%

63%

33%

Цибуля ріпчаста

96%

88%

25%

Ожина

42%

17%

25%

Капуста пекінська

83%

63%

38%

Чорниця

42%

21%

25%

Перець

96%

67%

54%

Виноград

92%

1%

58%

Картопля

96%

88%

33%

 

 

 

 

Кабачок

92%

75%

25%

 

 

 

 

Треба зауважити що у 2006 р. частка імпортних поставок у пропозиції свіжих плодів та овочiв становила 814,2 тис. т, з них: цитрусових - 36,6 %, бананів - 33,4, яблук, груш таайви - 12,0, винограду - 9,0, ягід - 3,6, абрикос, вишні (черешні), персиків, слив - 2,7 %. Якщо взяти до уваги, що виробництво плодів та овочiв у згаданому році порівняно з 2001-м зменшилось на 2 % і становило 1114,3 тис. т, а імпортні поставки збільшилисьу 4,5 раза, можна констатувати розширення експансії зарубіжних ринків плодовоовочевої продукції на внутрішньому ринку. До основних країн імпортерів плодів та овочi за обсягами ввезення належать: горіхів - Індонезія (27,4 %) та Іран (60,7 %); бананів - Еквадор (80,4 %); фініків, інжиру, ананасів, авокадо, манго - Коста Ріка (43,6 %); цитрусових - Єгипет, Туреччина (52 %); винограду - Туреччина (76,1 %); зерняткових - Польща (80,6 %); кісточкових - Іспанія, Італія, Греція, Молдова (94 %), ягід - Італія,Іспанія, Греція, Грузія (73 %).

2. Насиченiсть продовольчого ринку мiста Тореза свiжими плодами та овочами

Важливим показником, що характеризує конкурентні переваги певного помологічного сорту на мiсцевому ринку плодiв та овочiв є переваги споживання. Дослідження ринків та торговельних пiдприемств м. Торезу (супермаркети "Кураж", "АТБ", "Брусниця", "7 Квартал"), співбесіди з торговцями та споживачами, анкетне опитування дають підстави стверджувати, що перевагу має продукція вітчизняного походження за такими критеріями: якість, смакові властивості та рівень цін. Її недоліками респонденти переважно назвали недосконалість товарної упаковки й відсутність різноманітного асортименту. Споживачі надавали конкурентні переваги помологічним сортам яблук осінніх сортiв - Слава переможцям, Антонівка, Мекінтош, Спартан; зимових - Голден Делішес, Ренет Симиренка (білогокольору), Айдаред, Чемпіон, Горець, Лігол, Ріхард, Яблоко-груша, Декоста. Серед груш найбільше користуються попитом сорти - Улюблена Клапа, Бере Київська, Парижанка; абрикосу - Краснощокий; черешні - Присадибна, Ніжність, Валерій Чкалов, вишні - Тургенівка, Подбельська, сливи - Стенлей, Угорка, Ренклод Альтана, суниці - Десна, Русанівка, Ред Гонтлет, Коралова-100, Вікторія, Дарунок вчителю; чорної смородини - Софіївська, Мінай Шмирьов, Ювілейна Копаня. "Борщовий набip" складае картопля, морква, капуста, столовий буряк, що закуповується здебільшого в межах області. У цілому для споживачів плодів та овочiв при здійсненні покупки основними критеріями оцінки конкурентоспроможності помологічних сортів є органолептичні показники, зокрема смак і зовнішній вигляд. Треба зауважити що в середньому загальна площа, відведена під плодоовочеву секцію, складає 30 м2. В багатьох магазинах, і особливо це спостерігається у дискаунтерах - універсамах, площі під плодоовочевим відділом не перевищують 20 м2. Охолоджувальні вітрини мають трохи більше половини з опитаних торговельних пiдприемств. Здебільшого вони використовуються для продажу екзотики та тропічних фруктів, це зрозуміло, тому що вони належать до вищого цінового сегменту.

3. Мiсце та значення у структурi харчування свiжих плодiв та овочiв

У XX столітті в харчуванні людей відбулися істотні зміни. У харчовому раціоні стали переважати рафіновані продукти, різко зросло споживання продуктів тваринного походження і знизилася частка овочів і фруктів. Приєдналася гіподинамія яка довершила картину: від переїдання і малорухливості людина стала хворіти важко і часто.

А тим часом наші прадіди, ніколи не знали багатьох сьогоднішніх хвороб, їли просто. У допетровські часи, наприклад, на Русі вживали в основному кваси з травами, різні натуральні продукти. Відвари з картоплі ніколи не виливалися, а використовувалися в їжу. М'ясо їли не часто, а то і взагалі тільки по великих святах. Не було в ті часи ні сучасного пасерування, ні смаження. У чавунах в російській печі могла бути тільки варіння або припускання продуктів (тобто варіння у власному соку). Виняток становили сковороди, на яких смажилися млинці. Але млинці були святкової їжею.

Повсякденна їжа повинна бути простою і здоровою, переважно молочно-рослинною. Адже продукти рослинного походження є основним джерелом вітамінів, мінеральних і пектинових речовин, клітковини, органічних кислот, каталізаторів, стимуляторів органів травлення, кровообігу, сечовидільної системи.

Плоди та овочі є найважливішими постачальниками вітамінів С, Р, деяких вітамінів групи В, провітаміну А - каротину, мінеральних солей (особливо солей калію), ряду мікроелементів, вуглеводів - цукрів, фітонцидів, що сприяють знищенню хвороботворних мікробів, і, нарешті, баластних речовин, необхідних для нормального функціонування кишечника.

Чудовою властивістю овочів є їх здатність значно збільшувати секрецію травних соків і посилювати їх ферментну активність.

М'ясні і рибні страви краще засвоюються організмом, якщо їх вживають з овочами. Овочеві страви посилюють секрецію травних залоз і тим самим підготовляють травний тракт до переварювання білкової і жирної їжі. Тому обід корисно починати з овочевих закусок: вінегретів і салатів, а потім вже переходити до супів, борщів і пр.

Овочі не тільки постачальники важливих харчових речовин і вітамінів, вони є і динамічними регуляторами травлення, підвищують здатність засвоєння харчових речовин, а отже, і харчову цінність більшості продуктів. Овочі дуже цінні і необхідні організму щодня в усі пори року.

У більшості районів СНД споживання овочів і плодiв різко коливається і залежить від пори року. Як правило, їх досить у другій половині літа та восени і дещо не вистачає в кінці зими і ранньою весною. До того ж харчова цінність овочів і плодiв врожаю попереднього року у весняні місяці значно знижена. Недолік в харчуванні овочів взимку і ранньою весною є однією з причин зниження загальної опірності організму простудним і інфекційним захворюванням. Денна норма споживання овочів, крім картоплі, повинна становити для дорослої людини у всі пори року від 300 до 400 грамів. Ця кількість ні в якому разі не можна зменшувати в зимові і весняні місяці.

Вирощування ранніх овочів, розвиток приміського тепличного господарства, а також удосконалення методів зберігання і консервації забезпечують можливість їх споживання круглий рік. Кращим способом консервування овочів і фруктів, найбільш досконалим для збереження їх харчової цінності та смакових властивостей, є заморожування. Швидкозаморожені фрукти та помідори дуже корисні. Відрадно, що за останній час все більше і більше з'являється їх на прилавках наших магазинів. На жаль, ми ще недостатньо використовуємо величезну різноманітність овочів і фруктів, які дарує нам природа. Досить сказати, що з безлічі різновидів капусти найбільш поширена в нашій країні білокачанна. Але вона зовсім не є найкориснішою: значно багатша вітаміном С кольорова, брюссельська, кольрабі та інші види капусти. У весняний період незаслужено мало використовуються в нашому харчуванні різноманітні овочі: зелену цибулю, салат, шпинат, ревінь і ін Особливо корисний в цей час року зелена цибуля, в 100 грамах якого міститься близько 30 міліграмів вітаміну С і 2 мг каротину - провітаміну А, що значною мірою допомагає задовольнити денну потребу дорослої людини у вітаміні С.

Багато хто, особливо дівчата, намагаються зовсім не їсти цибулю, так як їх бентежить його специфічний запах. Запах цибулі з рота в суспільстві вважається непристойним, а ось до запаху тютюну проявляється терпимість, хоча всі знають, що куріння руйнує здоров'я і суперечить основним принципам сучасної гігієни. Здорова ж звичка є багатий вітамінами і фітонцидами зелений лук вважається некультурною. Відкинемо забобони і невпинно будемо нагадувати, що навесні зелена цибуля вельми корисний. При цьому не слід забувати, що при деяких хворобах шлунково-кишкового тракту цибулю, як і ряд інших овочів, протипоказаний. Якщо вам все-таки неприємний запах цибулі, намагайтеся використовувати його в дрібно нарізаному вигляді, посипайте ним перші і другі страви. З'ївши цибулю, прополощіть рот теплою водою, а ще краще додайте у воду трохи зубного еліксиру. До речі, ще один практичний рада: якщо ви хочете зменшити подразнюючу дію на очі летючих речовин, що звільняються при нарізуванні цибулі, змочуйте ніж, яким ріжете цибулю, холодною водою. Цілком задовільним джерелом вітаміну С в зимово-весняний період може служити і правильно приготована квашена капуста, в 100 грамах якій міститься близько 20 міліграмів вітаміну С. А ось що користуються великою популярністю свіжі і тим більше солоні огірки практично не є джерелами вітамінів, незважаючи на те що вони смачні і багаті мінеральними солями. У 100 грамах свіжих огірків міститься всього лише близько 10 міліграмів вітаміну С, а в солоних огірках вітамін С практично відсутня.

Особливе місце плоди, овочі та фрукти повинні займати в харчуванні людей середнього і літнього віку, особливо схильних до повноти. З віком, навіть при доброму здоров'ї, спостерігається поступове зменшення фізичної активності людини: вже важко так швидко бігати, так високо стрибати, так довго ходити, як в юності. Людина стає все менш рухливим, і отже, поступово знижуються енерговитрати його організму. Згідно золотому правилу раціонального харчування витрати організму повинні бути рівні енергетичної цінності їжі. У середньому і літньому віці рекомендується поступове зниження калорійності денного раціону. Овочі та фрукти, особливо в сирому вигляді, допомагають виконання цієї нелегкої задачі. Калорійна цінність овочів порівняно невелика, а обсяг значний, тому почуття ситості від овочевої їжі настає навіть при відносно обмеженій кількості калорій, що поступають з їжею.

При лікуванні огрядності часто призначаються яблучні, апельсинові або огіркові розвантажувальні дні. Яке їхнє значення? Низька енергетична цінність овочів і фруктів дозволяє різко знижувати калорійність денного раціону харчування, ось чому ці дні справедливо називають розвантажувальними.

У літньому віці, як правило, секреція травних соків і рухова активність кишечника зменшуються, останнє служить причиною часто виникають у цьому віці запорів. А ми вже знаємо про стимулюючу дію овочів на секрецію травних залоз. Крім того, завдяки вмісту в овочах великої кількості баластних речовин вони є прекрасними природними стимуляторами моторної функції кишечника. Буряк, морква, чорнослив, ревінь і т.п. абсолютно правильно рекомендуються лікарями для нормалізації відправлень кишечника.

Значна кількість овочів і фруктів зазвичай рекомендують у харчуванні хворих атеросклерозом і гіпертонією. Чи є для цього достатні підстави? Так, є. По-перше, значна кількість солей калію, що міститься в овочах, зменшує здатність тканин утримувати воду. Виведення ж надмірної кількості вологи з організму поліпшує діяльність серця. По-друге, при атеросклерозі й гіпертонії сприятливий вплив на організм, мабуть, надають овочі та фрукти, що містять велику кількість вітаміну С, який сприяє нормалізації обміну холестерину. По-третє, за даними деяких дослідників, що містяться в овочах і фруктах баластні речовини сприяють виведенню з організму значної кількості холестерину.

4. Умови та строки зберiгання свiжих плодiв та овочiв

Основними фізичними процесами, що відбуваються в плодах і овочах при зберіганні, є випаровування вологи, виділення тепла, зміна температури.

Фізичний процес випаровування води залежить від ступеня гідрофільності колоїдів, анатомічної будови і стану покривних тканин (товщина і щільність шкірки, наявність воскового нальоту), характеру і ступеня пошкодження, вологості навколишнього атмосфери, швидкості руху повітря, температури зберігання, ступеня зрілості, упаковки, термінів і способів зберігання плодів і овочів та інших факторів, у тому числі від інтенсивності аеробного дихання, в процесі якого також утворюється вода.

Молоді коренеплоди, овочева зелень, недорозвинені плоди, в яких цітоплазменние і вакуолярно колоїдні частинки мають слабку водоудерживающей здатністю, легко віддають вологу, в'януть і втрачають свіжість.

Пошкодження механічні або грибкові, як правило, також підсилюють втрати води. Так, яблука, уражені паршею на площі до З см2, за 6 міс. зберігання втрачають 2,8% води, на площі до 6 см2 - 5,7%; здорові за цей же час втрачають 0,8% води.

Виділення вологи плодами і овочами різному в різні періоди зберігання; на початку зберігання зазвичай спостерігається активне випаровування води (період послеуборочного дозрівання), в середній період воно знижується, а в кінці зберігання знову підвищується внаслідок наближенні нового вегетаційного періоду. Перезрівання плодів супроводжується посиленою вологовіддачі, так як у міру старіння колоїдів знижується їх гідрофільність.

Як знижена вологість, так і підвищена температура повітря посилюють випаровування води. Швидкість випаровування вологи не знаходиться у прямій залежності від вмісту її в плодах і овочах, а залежить від температури, дефіциту вологості повітря, циркуляції повітря, ступеня зрілості та інших факторів. Іноді спостерігається зворотне явище - підвищення вмісту вологи в плодах і овочах при високій відносній вологості навколишнього повітря, наприклад при зберіганні коренеплодів в помірно вологому піску. Очевидно, волога, що утворюється в процесі аеробного дихання, залишається в тканинах і, крім того, плоди та овочі поглинають її з навколишнього середовища.

Однак у більшості випадків на практиці спостерігається в'янення плодів і овочів, особливо при низькій вологості повітря, посиленої вентиляції і т.д. В'янення нерідко відбувається не по всій масі плоду і овоча, а на окремій ділянці (де слабше покривні тканини), наприклад морква починає в'янути з кінця кореня, яблука і груші - з ділянки близько чашечки. Досліди показують також, що в'янення плодів починається з пошкоджених ділянок (плями парші, уколи довгоносика і т.д.). Тому багато практичних заходiв при зберіганні плодів і овочів мають на меті максимально зменшити випаровування вологи і попередити в'янення плодів і овочів. До таких заходів належать: підтримання у сховищах достатньо високої вологості повітря, переслойка овочів піском, застосування пакувальних матеріалів, обгортка плодів у папір. Разом з тим поверхню плодів та овочів має бути сухою, щоб уникнути розвитку мікроорганізмів. Тому вологі картоплю і овочі перед закладанням на зберігання зазвичай просушують.

Виділення тепла. У процесі дихання плодів і овочів під час зберігання виділяється тепло. Однак у повітря виділяється не все тепло, тому що частина його використовується клітиною для обмінних реакцій і на процес випаровування, частина запасається у вигляді хімічно зв'язаної енергії в АТФ.

Зміна температури. Явна тепло, що виділяється при диханні плодів і овочів, безумовно впливає на їх температурний стан. Цю форму біологічної енергії, що є результатом енергетичного обміну клітин, враховують при охолодженні плодів і овочів. Однак охолодження або нагрівання в процесі зберігання (і не тільки зберігання) відбувається у величезній мірі під впливом температури навколишнього атмосфери. При цьому швидкість охолодження залежить від температури і швидкості руху охолоджуючого повітря, що подається у сховище. Процес охолодження овочевої зелені, ягід та кісточкових плодів набагато прискорюється у воді з льодом або в спеціальній вакуум-камері.

Тривале зберігання більшості плодів і овочів при низьких температурах (близьких до 0° С) знижує інтенсивність процесів внутрішньоклітинного метаболізму, уповільнює процеси дозрівання і перезрівання, знижує витрату запасних речовин на дихання, а також діяльність мікроорганізмів. Але зниження температури не може бути довільним, тому що за певних низьких температурах свіжі плоди та овочі замерзають і можуть загинути. Рівень температури зберігання повинен знаходитися десь близько до кордону замерзання тканин плодів і овочів, що залежить головним чином від вмісту органічних кислот, цукрів, пектину та ін Температура замерзання багатьох плодів і овочів в основному корелюється із вмістом у них сухих речовин і знаходиться в межах від - 1 до - 2,5° С. Так, середня температура. замерзання картоплі - 1,2° 'З, капусти білокачанної - 1,6°, моркви та буряку - 1,6°, цибулі-ріпки - 1,78°, яблук - 2° винограду - 3,8°, вишні - 3, 5° С і т.д.

Процес замерзання плодів і овочів, поміщених в середу з мінусовою температурою (нижче 0° С), має деякі загальні тенденції. Спочатку температура в плодах і овочах падає нижче точки замерзання, але протягом деякого часу кристали льоду ще не утворюються. Відбувається так зване переохолодження тканин. Вода клітинного розчину при цьому замерзає. Під час переходу води в лід виділяється прихована теплота, і температура тканин відразу підвищується, досягаючи певної вищої окуляри (зазвичай до - 0,7, - 1,8° С), на якій тримається деякий час, а потім починає знову знижуватися. Цю найвищу точку, про яку піднімається температура переохолодження, називають температурою замерзання.

У процесі замерзання тканин плодів і овочів зазвичай відбувається ряд таких змін внутрішньоклітинних ультраструктур, як, наприклад, коагуляція білків цитоплазми і органоїдів, часткове зневоднення колоїдів і т.д. Молекули води, все більше втрачаючи свою рухливість в міру заморожування, перебудовуються у відносно стійку кристалічну систему, відповідно зменшується кількість водневих зв'язків молекул води з білками. У результаті глибокого заморожування відбувається зневоднення протоплазми і в результаті - загибель живих клітин.

Хоча при цьому і вивільняється велика кількість енергії, званої прихованої теплотою льодоутворення (на кожний кг льоду виділяється 80 ккал, йди 336 кДж, тепла), але зв'язування молекул води один з одним послаблює зв'язок води з білками. Крім того, утворюються кристали льоду в якійсь мірі руйнують клітинні оболонки, але головне при заморожуванні плодів і овочів (звичайними способами) порушується фізична структура живого протопласта. Мабуть, це відбувається за рахунок утворення кристалів з водного матриксу цитоплазми при заморожуванні і різкого руху води в клітину при відтаванні (А. Леопольд). Цілком очевидно, що при зберіганні свіжих плодів і овочів не можна допускати їх замерзання.

За термінами зберігання при оптимальних умовах плоди можна розділити на три групи: плоди з тривалим терміном зберігання (в середньому від З до 6-8 міс.): Яблука, груші зимових сортів і виноград пізніх строків дозрівання (деякі столові сорти), лимони, апельсини, журавлина, гранати, горіхи, плоди із середнім терміном зберігання (в середньому від 1 до 2-З міс.): яблука, груші та виноград із середнім терміном дозрівання, айва, горобина, брусниця та ін; плоди з коротким терміном зберігання (в середньому 15 - 20 днів): більшість кісточкових, ранні сорти яблук, груш та винограду, смородина, агрус і деякі інші ягоди.

Різні види овочів за термінами зберігання з урахуванням оптимальних умов також можна розділити на три группи. Овощі з тривалим терміном зберігання представляють собою вегетативні органи дворічних рослин, наприклад коренеплоди (крім редиски, що є однорічним рослиною),) картопля, качанова капуста, цибуля ріпчаста, часник та інші, які дають насіння на другий рік життя. Під час зберігання ці овочі здатні перебувати в стані спокою, в них тривають біологічні процеси диференціації генеративних органів, наприклад, у коренеплодах збільшується кількість бруньок, що здатне проростати. Основним заходом щодо подовження термінів зберігання цих овочів є попередження їх захворювань і прорастанія. Овощі із середнім терміном зберігання, до яких відносять плодові овочі. За зберігання вони поступаються овочам першої групи; всередині цієї групи види овочів різняться за термінами зберігання (томати і баклажани, гарбузи і огірки, кавуни і дині). Плодова м'якоть - забезпечує поживними речовинами і зберігає містяться в ній насіння. Після дозрівання насіння відбувається руйнування клітинних структур м'якоті, активізуються процеси розпаду. Тривалість зберігання плодових овочів залежить від ступеня зрілості, при якій вони прибрані, і від інтенсивності біохімічних змін в їх тканинах, у зв'язку з чим режим зберігання цих овочів повинен забезпечувати якнайбільше уповільнення процесів, що відбуваються в них після збирання при храненіі. Овощі з коротким терміном зберігання представляють собою листя (салат, щавель, шпинат, зелений лук, кріп, чабер, естрагон і ін), які значно поступаються за термінами зберігання іншим групам овочів.

Збереженість яблук в будь-яких умовах значною мірою залежить від часу їх дозрівання і сорту. Яблука літніх сортів зазвичай зберігаються лише кілька днів, а в холодильниках - до місяця. За оптимальних умов доставки та зберігання (з охолодженням) осінні яблука зберігаються 1,5-2 міс. і більше; зимові сорти яблук зберігаються всю зиму, а деякі Пізньозимовий сорту - до нового врожаю.

Так, наприклад, зберігаються: 1-2 міс. - Боровінка, Штрейфлінг, Тітовка, Коричне смугасте; 2-3 міс. - Аніс червоний, Апорт, Антонівка звичайна; 3-5 міс. - Антонівка-каменічка, Апорт алматинський, Бельфлер жовтий, Пармен зимовий золотий, Пепін лондонський, Слов'янка, Сари турша та ін; 4-6 міс. - Гольден Делішес, Джонатан, Кандиль синап, Мантуанер, Наполеон, Уельс, Розмарин білий, Пепін шафранний (середньої смуги) та ін; 5-9 міс. - Ренет Симиренка, Ренет шампанських, Сари синап, Джир Гаджі.

У процесі перезрівання яблук спостерігається подальше розщеплення пектину на полігалактуроновую кислоту, метиловий спирт та ін; розчиняється міжклітинну речовину (протопектин), тканини розпушуються, м'якоть яблук стає., Як би борошнистої, різко знижується вміст цукрів, кислот, фенольних сполук і ароматичних речовин, а також аскорбінової кис лоти, що пов'язано зі збільшенням доступу кисню до клітин та порушенням окислювально-відновного процесів у них.

Груші зберігаються при температурах кілька підвищених, ніж яблука. ОптімальниГруші зберігаються при температурах кілька підвищених, ніж яблука. Оптимальний температурний інтервал для зберігання груш у залежності від сорту і зрілості від - 1 до 4° С, відносна вологість повітря 85-95%. Груші, прибрані в знімної зрілості (осінні та зимові сорти), зберігають при більш високій температурі - від 1 до 4° С, так як. при 0, - 1° С вони втрачають здатність до дозрівання, особливо при тривалому зберіганні в цих умовах. Зрілі груші і плоди літніх сортів зберігаються при 0, - 1° С, тому що вони не потребують дозріванні та при більш високій температурі швидко перестигають, набуваючи борошнисту консистенцію.

Термін зберігання груш залежить від строків їх дозрівання. Груші літніх сортів зберігаються 1-2 тижні, осінніх - 1-2 міс. і більше, зимових - до 5-6 місяців (до квітня-травня). На тривале зберігання закладаються плоди груш стійких у зберіганні сортів, що пройшли ретельну товарну обробку.

Попереднє і швидке охолодження яблук і груш перед укладанням їх на тривале зберігання сприяє подовженню термінів зберігання та зменшення втрат.

Прийняті за кількістю і якістю партії плодів розвантажують в приймальній камері, підбирають за однорідними партіям, районам виростання, помологічними і товарним сортам, термінів і способів упаковки (у папері або без обгортки), розміру (великі, середні, дрібні) Після підбору партій плоди розміщують в сховище.

У холодильних камерах плоди в тарі вкладають в штабелі, залишаючи необхідну відстань від стін (не менше 0,5 м), стелі (0,2 м), стельових і пристінних приладів охолодження (0,4 м). У камерах залишають проїзди шириною 1,2 м для візків при марочному обліку плодів або обліку їх маси і якості окремо по кожній однорідній партії. Ящики укладають у штабелі висотою 2-3 м на рейки. У паспорті, прикріпленому до кожного штабелю, вказують найменування, помологічний сорт плодів, дату їх надходження, чітко, масу брутто та нетто, якість по прийомному акту та орієнтовний термін зберігання. Для спостереження за режимом зберігання у сховищі вивішують три термометра (біля входу на висоті 10 см від підлоги два в середині: один на висоті 5 см від підлоги, інший - на рівні очей). Температура, і відносна вологість повітря вимірюється щодня зранку до початку роботи в сховище і ввечері; результати спостереження заносяться в журнал.

Кісточкові плоди закладаються на зберігання лише сухими, здоровими, неушкодженими, без видимих ознак захворювання. Температура для зберігання зрілих кісточкових плодів: від - 1 до 0° С, а для злегка недостиглих - від Про до 0,5° С при відносній вологості повітря близько 90%. Термін зберігання вишень 2-З тижні, черешень - до 10 діб, абрикосів, персиків та слив - до місяця, деякі сорти слив (Угорка, Ганна Шпет) і персиків (Сальва, Ельберта, Нікітський) зберігаються 2 - Змес.

Виноград зберігається в холодильниках, де підтримується температура від Про до - 1° С і відносна вологість повітря 85 - 90%. Термін зберігання лежких сортів від 1 до б міс.

Ящики з виноградом встановлюють у камерах штабелями на гратчасту підлогу. Ящики-лотки встановлюють до 14-18 рядів. Між штабелями і стінами, а також між окремими штабелями відстань 0,5 м, між стелею і верхнім ящиком штабеля - 0,8 м, від охолоджуючих батарей - 0,6 м, ширина штабеля в 2-4 скриньки по їх довжині.

Збереженість винограду в значній мірі залежить від сорту.

На тривале зберігання закладають виноград тільки стійких у зберіганні столових сортів, здоровий, без домішки хворих і пошкоджених ягід, знятий в споживчої зрілості, але не перезрілий. Оптимальними умовами зберігання других ягiд (крім винограду) є: температура - від - 0,5 до 0° С, відносна вологість повітря 90 - 95%. Для недостиглих ягід темпера туру повинна бути від 0 та 0,5° С.

Цитрусові плоди закладають на тривале зберігання здоровими, загорнутими в суху чистий папір. Зрілі лимони зберігаються при 2 - 3° С, апельсини та мандарини при 1 - 2° С і відносній вологості повітря 85 - 90%. Зберігаються: мандарини - 2-3 місяця, апельсини - 3-5 місяці, лимони - 4 - 6 місяці.

Банани і ананаси доставляють по залізниці при температурі 12-14° С при більш високій температурі вони швидко дозрівають в шляхи і потім псуються. По прибуттю на склад визначають якість та масу. Стиглі плоди реалізують, а недостиглі направляють на дозрівання при температурі 20 - 21° С протягом 3-4 днів при відносній вологості повітря 95%.

Картопля та овочі зберігають у контейнерах із застосуванням активної вентиляції та штучного охолодження.

Режим зберігання картоплі обумовлюється її біологічними властивостями - здатність загоювати поранених і впадати у стан спокою, можливістю передчасного проростання, характером і умовами розвитку грибних, бактеріальних і фізіологічних захворювань, характером біохімічних перетворень у складі вуглеводів і т.д.

Зберігається картоплю в сховищах з активною вентиляцією, яка дозволяє обсушити мокрий картопля, повністю і швидко залікувати механічні поранених, в короткі терміни охолодити картоплю до оптимальної температури, підтримувати оптимальний режим протягом усього часу зберігання. Активне вентилювання здійснюється в різні. Періоди і різний час доби з різною інтенсивністю та періодичністю.

Розрізняють три періоди зберігання картоплі: лікувальний (післязбиральний), період охолодження і основний (період зимового зберігання); іноді виділяють із основного періоду весняний (період проростання).

У лікувальний (післязбиральний) період, який триває до 14-20 днів, температура повинна бути досить високою - від 10 до 18° С, а також повинен бути вільний доступ повітря до ушкоджених ділянок. У таких умовах успішно протікають процеси загоєння механічних поранений.

Швидкість руху повітряного потоку в межклубневом просторі при зберіганні картоплі насипом заввишки близько 4 м встановлюється 0,12 - 0,5 м / сек.

Тривалість лікувального періоду залежить про якості картоплі (очищеного від землі), висоти його завантаження, а так само від правильного дотримання режиму вентиляції.

У період охолодження температура зберігання картоплі поступово знижується з 10 - 20° С до 3-4° С (до оптимальної для зимового зберігання) протягом 20-40 днів залежно від різниці температур картоплі в вентиляційного повітря, питомої подачі, якості картоплі та інших факторів. Відносна вологість повітря в межклубневом просторі повинна бути 90-95%.

При охолодженні картоплі важливу роль відіграє час, протягом якого бульби охолоджуються і температура повітря.

У добу температура в масі картоплі знижується приблизно на0,5-1° С, а вентиляційна система працює в цей період 8-20 год на добу, коли зовнішня температура нижче (па 3-4° С) температури в масі картоплі; температура вентиляційного повітря повинна бути від 1 до 15° С 'Вентиляцію в цей період проводять в найбільш холодний час доби.

В основний період (зимове зберігання) картопля знаходиться в стані спокою, оптимальна температура в масі продукції повинна бути від 2 до 4° С, відносна вологість повітря 90 - 95%. Термін зберігання картоплі в цей період 6-9 міс. в залежності від його якості, сорту та режиму зберігання. Температура вентиляційного повітря на 2-3 С нижче температури картоплі при його охолодженні або на 2-3° С вище температури картоплі при його отепленія.

В останні тижні зими (у лютому-березні) температуру рекомендують знижувати до 2° С, щоб акумулювати холод в масі картоплі на теплий весняний період зберігання.

Зберігають картоплю в контейнерах ємкістю 450 кг.

У весняно-літній період картопля починає проростати; проростання його затримують шляхом зберігання в холодильниках при низькій температурі (1-2° С). Картопля переміщують в холодильники і зберігають там у контейнерах. Картопля в сховищах до кінця зберігання не перебирають; перебирають тільки хворий картоплю при виявленні мокрої гнилі (до 5%), сухої гнилі (понад 10%), фітофтори (4 - 5%) і після перебирання реалізують.

Морква зберігається в ящиках ємкістю 8 - 10 кг, пересипану вологим піском, що не був в користуванні.

Температура в сховищі від 0 до1° С, відносна вологість повітря 90 - 95%. У сховищі природна вентиляція. Ящики з морквою встановлені в штабелі по 5 - 8 ящиків у висоту і по 2 ящики в ширину з проходами кожною парою штабелів у 0,7 м. У весняно-літній період здорову незаражену морква перевантажують у тарі зі сховища з природним охолодженням, в сховище з штучним охолодженням.

Буряк, брюкву, редьку зберігають у ящиках при температурі від 0 до - 1° С, відносної вологості повітря 90-95%.

Збереженість білокачанної капусти визначається в першу чергу господарсько-ботанічним сортом, якістю закладаються на зберігання качанів, умовами та тривалістю зберігання, а також часом диференціації верхівкової бруньки і часом завершення процесів підготовки її до репродуктивного розвитку. Для тривалого зберігання кращими є сорти: Зимівля 1474, Амагер 611, Білоруська 455, Подарунок, що мають дуже щільні качани.

Капуста сортів Зимівля 1474 і Амагер 611 зберігається до квітня-травня у сховищі з природною вентиляцією і до червня - липня при зберіганні в холодильнику. Закладена на зберігання капуста повинна бути здоровою, без пошкоджень, не підмороженої, з щільно прилеглими зеленими листками, з восковим нальотом па них; качани відбираються середнього розміру, тому що занадто дрібні качани при зачистці дають занадто великий відхід, а великі швидше тріскаються.


Подобные документы

  • Умови здійснення бізнесу з роздрібної торгівлі; розрахунки необхідних витрат та прогноз доходів; аналіз критеріїв ефективності; доцільність інвестування коштів, а також продаж населенню якісних овочів і фруктів в широкому асортименті за помірними цінами.

    бизнес-план [29,6 K], добавлен 13.05.2008

  • Вивчення основних факторів, які впливають на якість плодів в процесі транспортування та зберігання. Характеристика сортів апельсинів, які найчастіше постачаються на український ринок. Аналіз регіональної та товарної структури імпорту цитрусових в Україні.

    дипломная работа [676,5 K], добавлен 05.02.2012

  • Характерні риси кон'юнктури ринку, основні завдання її дослідження. Аналіз кон'юнктури світового ринку готельних і ресторанних послуг, що включає вивчення макроекономічних показників, які впливають на формування попиту, пропозиції та відповідної ціни.

    лекция [20,2 K], добавлен 20.06.2011

  • Створення підприємства торгівлі овочами та фруктами з метою отримання прибутку для задоволення особистих потреб та збільшення об”ємів торгівлі: умови здійснення бізнесу, необхідні витрати та прогноз доходів, доцільність інвестування коштів у справу.

    бизнес-план [29,2 K], добавлен 06.05.2008

  • Сутність маркетингових досліджень, мета їх проведення, завдання. Специфіка поведінки споживачів на ринку дитячого харчування. Методика проведення маркетингового дослідження на прикладі ПАТ "Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів".

    курсовая работа [2,6 M], добавлен 30.04.2014

  • Сутність та роль маркетингової стратегії підприємства. Аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства. Оцінка готовності підприємства до прийняття маркетингової стратегії. Маркетингове дослідження ринку заморожених овочів, фруктів та ягід.

    дипломная работа [901,5 K], добавлен 10.11.2011

  • Ресторанне господарство України та тенденція розвитку в сучасних економічних умовах. Значення професіональності персоналу для успішності бізнесу. Критерії діяльності підприємства для вдалого його становлення на ринку послуг громадського харчування.

    эссе [6,7 K], добавлен 11.12.2014

  • Особливості комерційної діяльності підприємства. Планування потреби в сировині і матеріальних ресурсах, вивчення ринку сировини та матеріалів. Вивчення ринку та проведення маркетингових досліджень, аналіз життєвого циклу товару, зміст портфелю замовлень.

    курсовая работа [312,9 K], добавлен 16.01.2011

  • Роль сегментації в системі маркетингу, її форми та методи. Особливості сегментації ринку споживчих товарів. Сучасний стан та динаміка зміни валових показників вітчизняного ринку молока. Аналіз цінових тенденцій на ринку молочної продукції України.

    курсовая работа [688,4 K], добавлен 10.06.2014

  • Енергетична цінність кави. Зміни властивостей сировини, що використовується при виробництві кавових напоїв. Дослідження умов зберігання кавових напоїв в магазині "Billa". Фактори, що впливають на зміну хімічного складу кавових напоїв при зберіганні.

    курсовая работа [228,6 K], добавлен 08.05.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.