Аналiз стану ринку труб для водопостачання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз стану ринку труб для водопостачання

Однією з найбільш важливих і складних складових успіху будь-якого бізнесу є вміння аналізувати зміни ринку і передбачати, які фактори і яким чином впливають на нього. Для успішної роботи вирішальну роль відіграє не кількість грошей на вашому рахунку, а здатність постійно концентруватися на вивченні ринку, пізнанні його механізмів та інтересів його учасників.[37]

Мета - показати обсяг вітчизняного ринку, інакше кажучи, внутрішнє споживання полімерних труб, що використовуються в зовнішніх мережах, і динаміку його зміни з плином часу.

Внутрішні (внутрішньобудинкові) мережі або просто - внутрянка, дуже різноманітні: це і труби для каналізації з поліпропілену і полівінілхлориду, труби для холодного та гарячого водопостачання із поліпропілену і зшитого поліетилену, а також багатошарові труби різних конструкцій. Труби виробляються і завозяться великою кількістю компаній мало не з усього світу.

Під трубами для будівництва та ремонту зовнішніх мереж будемо розуміти: труба водопостачання полімерний напірний

* напірні труби (гладка монолітна стінка):

- З поліетилену;

- З полівінілхлориду;

2008 рік став повною протилежністю року 2009. Якщо 2008 р. був роком мінімумів, то 2009 р. - роком максимумів. Історичний максимум пережили ціни на нафту і етилен, а поліетилен досяг, щонайменше, десятирічного максимуму.

Причин, мабуть, декілька. Чи не припинявся в першій половині 2009 р. зростання цін на нафту, ймовірно, викликав у багатьох виробників і споживачів поліолефінів синдром «інфляційного очікування» близького і неминучого підвищення цін на всі енергоносії, і як наслідок, на енергоємні олефінів та поліолефінів. По-друге, зростання споживання етилену індустрією пластмас значно випередив анонсоване збільшення світових потужностей з його виробництва.

Ціни на трубні марки поліетилену (ТПЕ) російського виробництва слідували світовим тенденціям. Всього з січня по вересень 2009 року ціни збільшилися не менше ніж на 25%, однак дефіциту уникнути не вдалося. Головна причина - зупинки на планові і позапланові ремонти російських виробників, які за 2009 р. недопоставили на ринок у цілому 20-25 тис. тонн ТПЕ. У IV кв., незважаючи на міжсезоння, значних змін цін не відбулося.

На жаль, незважаючи на вибухове зростання цін у минулому році і деяку стабілізацію в IV кв., Видимих причин для їх чутливого зниження, принаймні, у найближчі 4-6 місяців немає.

Імпортований трубний поліетилен застосовується вітчизняними підприємствами для виробництва напірних труб, використовуваних в газо-і водопостачанні, труб для безнапірної каналізації, для захисту кабелів зв'язку, а також труб-оболонок.

З 2009 р. спостерігається незначне зростання споживання газових труб в Україні, це призводить до того, що їхня частка в загальному виробництві поліетиленових труб залишається практично незмінною (53% в 2008 р. в порівнянні з 55% у 2007 р.) і навіть знизиться в 2010 р. за нашими прогнозами до 46%.

Таке положення обумовлено тим, що основна частина цієї продукції використовується в об'єктах, кошти на будівництво яких виділяються з бюджету, а субвенції на газифікацію зменшуються. Споживання газових труб відчутно знизилася б вже в 2010 р., тому що реальне падіння споживання склало близько 9%. Приріст же споживання створила програма газифікації в розмірі близько 410 млн. грн, що проводилася в минулому році по шести західним облгазам, кошти на яку виділив ДК Укртрансгаз.

Обсяги вироблених в Україні водопровідних труб, навпаки, показують стійке зростання, як в абсолютному, так і відносному вираженні (37% в 2009 р. в порівнянні з 30% у 2008 р.), і за нашими прогнозами складуть 44% у 2010р.

Зростання споживання водопровідних труб пояснюється великою зношеністю прокладених комунікацій ЖКГ, водопровідних труб, а також використанням останнім часом поліетиленових труб великих діаметрів при будівництві магістральних водогонів.

Ринок трубного поліетилену і поліетиленових труб протягом кількох років продовжує бути одним з найбільш швидкозростаючих промислових ринків України. Це прямий наслідок, по-перше, розвитку газотранcпортного та водного господарства країни, по-друге, гострої потреби в заміні зношених діючих комунікацій, і, по-третє, успішної конкуренції полімерних труб з трубами з традиційних матеріалів (сталевими, чавунними, бетонними, азбестоцементними .[38]

Прагнення провідних українських виробників працювати з більш якісною сировиною продовжує підвищувати акції ПЕ 100. Трубна продукція з поліпшеними якостями, а труби з ПЕ 100 мають підвищені зносостійкість, стійкість до швидкого поширення тріщин і довготривалу міцність, викликає все більший інтерес у будівельних і підрядних організацій. Так, у порівнянні з 2008 р., коли частка ПЕ 100 становила 5% ринку, в 2009 р. його споживання зросло до 10%. За прогнозами фахівців у 2010 р. воно можливо досягне 18%.

Особливо хочеться прокоментувати ситуацію з натуральним поліетиленом. Така тенденція щодо зниження його споживання у 2008 р. (на 8% у порівнянні з 2007 р.), на жаль, зійшла нанівець, і навпаки наблюдається негативне зростання частки натурального поліетилену в загальному обсязі споживання сировини. У 2009 р. частка натурального поліетилену зросла до 15% від загального обсягу, що склало 5762 т. У 2010 р. прогнозується незначне зниження споживання натурального поліетилену (4000 т - 9% від загального обсягу), пов'язане з виходом на ринок ПЕ 63. Такі цифри вже насторожують. Це говорить про те, що у деяких виробників культура виробництва поліетиленових труб знаходиться на низькому рівні. Адже якість труб, виготовлених з такої сировини, не може відповідати вимогам, що пред'являються. Неякісна продукція ж підриває довіру у споживачів до всієї галузі в цілому.

Останні три - чотири роки продаж поліетиленових труб, які застосовуються при прокладці систем водо- і газопостачання, росли на 25-30 % щорічно. При цьому паралельно ріс попит і на послуги по прокладенні цих труб. Але криза внесла в розвиток цих ринків свої корективи. По оцінках експертів, в 2009 році порівняно з 2008 роком, об'єм продажу ПЕ -труб в Україні скоротився в 2 рази. Також по даним журнала «Полімерні труби» (м. Києва), якщо в 2008 році було продано 50.3 тис. т труб, то в 2009 році - 24.8 тис. т. Причини цього лежать на поверхні : в Україні скоротилися об'єми будівництва (а це означає, перестали прокладати і реконструювати наружні сітки), установки централізованих систем орошення полів, садів і тощо. [36]

Тим не менше підтверджують, що потенціал Українського ринку магістральних труб зовсім не реалізований і після кризи ріст продажів полімерної продукції скоро зросте. Цьому будуть сприяти найперше характеристики самих труб. Завдяки використанню полімерних труб, на відміну від металевих, прискорюється укладка магістральних трубопроводів (не потрібно ізолювати труби, встановлювати катодні станції для відводу електричних потоків і тощо). Крім того,термін служби поліетиленових труб складає 50 років, тоді як металевих - у кращому випадку, 15 - 20 років.[35]

Як відмічають експерти, до кризи особливо стрімко розвивався ринок водостічних систем із полівінілхлорида. Основою для цього служили не тільки ріст благополуччя населення країни, а й хороші технічні характеристики продукту. Труби з полівінілхлориду не піддаються корозії, легко монтуються, стійкі до перепадів температури і дії ультрафіолетових променів. Звісно фінансова криза зумовила певні затримки темпів приросту реалізації ПВХ труб. Після відкриття нових заводів в Україні вітчизняні споживачі познайомилися з ПВХ трубами, оцінили їх достатки і з кожним роком віддають їм все більшу перевагу. Правда відмітим, що в умовах погіршення спроможності купляти даний товар, споживачі почали купляти більш дешеві пластикові водостічні системи. В 2009 році збільшився продаж ПВХ труб втроє, потіснивши продукцію середнього і високого цінових сегментів. В будь якому випадку фігуранти ринку прогнозують, що в 2010 році риночна доля водостічних систем із полівінілхлориду буде збільшуватись, тоді як доля труб із оцинкованої сталі продовжить зменшуватися.

З 1 жовтня 2008 року по 30 вересня 2011 року Україна вводить квоту на імпорт сталевих безшовних обсадних і насосно-компресорних труб (діаметром до 406,4 мм) в кількості 14,504-15,955 тыс.т./год.Про це повідомляє Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ).

У перший рік дії квоти її розмір складе 14,504 тыс.т., у другій збільшиться на 5% -- до 15,23 тыс.т., у третій на 10% -- до 15,955 тыс.т.

Окрім цього Україна вводить з 29 серпня антидемпінгове мито строком на п'ять років у розмірі 123% на імпорт з Китаю сталевих тросів, канатів, крученого дроту, плетених шнурів і аналогічних виробів із заліза і сталі.

За даними «Госвнешинформа», в 2007 році імпорт сталевих безшовних обсадних і насосно-компресорних труб діаметром до 406,4 мм склав 18,37 тыс.т. на суму $29,84 млн. Імпорт сталевих тросів і канатів з Китаю -- 4,02 тыс.т. на суму $2,76 млн.

Розслідування відносно імпорту труб було почате за скаргою підприємств, що входять в компанію «Інтерпайп». Вони стверджували, що в 2006 році об'єм імпорту цього виду труб в порівнянні з 2003 роком збільшився в 2,3 разу. При цьому велика частина труб продавалася на 20-25% дешевше, ніж продукція українських виробників. А ініціаторами розслідування, що стосується імпорту продукції метизу з Китаю, стали «Стальканат» і «Силур», що заявили, що ціни на китайську продукцію нижче українських на 15-20%, а по деяких видах товарів -- на 70%.

Рішення МКМТ стало необхідним заходом в світлі тенденцій, що відбуваються на світовому і українському трубних ринках, сказав директор по корпоративних відносинах «Інтерпайпа» Олег Кузьмін. «Аналогічні заходи будуть прийняті найближчим часом і в інших країнах… наприклад країнах Євросоюзу, США, Мексиці, Росії. Україна залишалася практично єдиним незахищеним ринком серед країн-виробників трубної продукції», -- вважає він. Представники «Стальканата» і «Силура» також позитивно віднеслися до рішення комісії.

Аналітики пояснюють зацікавленість «Інтерпайпа» у введенні обмежень імпорту труб перспективністю розвитку внутрішнього ринку. Збільшення здобичі газу в Україні сприятиме підвищенню попиту на обсадні труби. І якщо розроблятимуться родовища на Чорноморському шельфі, то їх споживання може подвоїтися. Також прогнозується збільшення попиту на сталеві канати і троси. Але в той же час із зниженням конкуренції українські підприємства дістали можливість підвищити вартість своєї продукції.

У 2009 році витіснення імпортерів з ринку пришвидшилось, оскільки конкуренції Українських виробників додався ще й ціновий фактор. З кінця минулого року ввезений в Україну товар подорожчав на 50-70 % у гривневому еквіваленті. В цей же час водостічні системи виросли всього на 30-40 %. Основним фактором, який спровокував подорожчання української продукції, став ріст цін на полівінілхлорид - основний компонент, який використовується в виробництві водостічних систем, який в Україні не випускають. Але відмітим, що серед компаній, закріпивши позиції на ринку є і зарубіжний гравець - польська компанія Cellfast, яка випускає продукцію під ТМ Bryza. По різних оцінках, в 2009 році її доля в структурі продажу труб для водопостачання із ПВХ в Україні збільшилась в 3-4 рази і досягла 10-12 %. Пояснюється це тим, що збільшення риночної долі фірми стало можливим завдяки більш низькій ціні (внаслідок відказа від частини прибутку, компанії вдалося знизити ціну на продукцію на 30 %) товара, ніж у прямих конкурентів. Крім того, в 2009 році фірма відкрила другий по рахунку склад для зберігання товарів у Львові, що дозволило їй привирнути увагу нових регіональних дилерів. Прогнозують, що в 2010 році процес заміщення зарубіжної продукції вітчизняною продовжиться. [38]

Таблиця 1.1

Виробництво труб і профілів пустотілих з металів чорних

У 2009 році об'єм продажу водостоків скоротився порівняно з 2008роком на 40-50%. По прогнозам у 2010 році порівняно з 2009 роком об'єм продажів зросте на 5-10 %. Символічний ріст продажів буде досягнутий в основному завдяки психологічному фактору - люди поступово привикнуть жити і працювати в умовах кризи.

Размещено на Allbest.ru