Проектування системи опалення
Визначення втрат тепла на нагрів вентиляційного повітря. Гідравлічний розрахунок головного циркуляційного кільця. Розрахунок нагрівальних приладів, що встановлюються в квартирах. Розрахунок теплотехнічних та енергетичних параметрів житлового будинку.
| Рубрика | Производство и технологии |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 03.01.2018 |
| Размер файла | 389,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Реферат
Згідно завдання запроектована двотрубна горизонтальна система опалення з установкою водомірів гарячої води для квартирного обліку витрати теплоти на опалення. Регулювання тепловіддачі здійснюється за допомогою терморегуляторів RA-N15. Для відключення гілок при проведенні ремонтних робіт й регулюванні тепловіддачі, на них передбачено встановлення запірних клапанів, на стояках - кулькових кранів, на магістралях - вентилів. Видалення повітря із системи опалення здійснюється за допомогою повітряних кранів, що встановлені у пробках нагрівальних приладів верхніх поверхів.
Тепловтрати будинку складають 22912 Вт.
Теплоносій системи - вода з температурою 80/60оС. В проекті прийняті наступні типи нагрівальні приладів:
- у житлових кімнатах - алюмінієві радіатори Global VІР 500;
- на сходовій клітці - конвектор типу "Акорд"К2А-2,58 без кожуха.
Зміст
Реферат
1. Визначення характеристик конструкцій, що огороджують
2. Розрахунок тепловтрат через конструкції, що огороджують
2.1 Визначення втрат тепла на нагрів вентиляційного повітря
3. Технічне обґрунтування прийнятої системи опалення
4. Гідравлічний розрахунок системи опалення
4.1 Гідравлічний розрахунок головного циркуляційного кільця
4.1.1 Розрахунок гілки першого поверху
4.1.2 Вибір арматури та устаткування нагілці
4.1.3 Розрахунок стояків
4.1.4 Гідравлічний розрахунок магістралей
4.2 Гідравлічний розрахунок другорядного циркуляційного кільця
4.2.1 Розрахунок гілки другого поверху
4.2.2 Вибір арматури й устаткування на гілці
5. Розрахунок нагрівальних приладів
5.1 Розрахунок нагрівальних приладів, що встановлюються в квартирах
5.2 Розрахунок нагрівального приладу сходової клітки
6. Вибір і розрахунок устаткування вузла керування
6.1 Вибір насосів
7. Основні техніко-економічні показники по проекту
8. Розрахунок теплотехнічних та енергетичних параметрів енергетичного паспорта житлового будинку, що проектується
Список використаної літератури
1. Визначення характеристик конструкцій, що огороджують
тепло вентиляційний нагрівальний будинок
1. Район будівництва -м. Слов'янск
2. Барометричний тиск Рбар=990 гПа.
3. Температура зовнішнього повітря tн= -22оС [2].
4. Кількість ГСОП,оС·доб:
ГСОП=(20+0,5)•176=3608 (1.1)
tв= 20 оС - розрахункова температура повітря в приміщенні;
zоп.п - тривалість періоду із середньо добовою температурою зовнішнього повітря ? 8оС, що приймається по [2,табл.1];tоп.п - середня температура повітря в опалювальний період, приймається по [2, табл.1].
5. Зона будівництва І (перша) - визначена в залежності від ГСОП по [2].
6. Повторюваність у % і швидкість вітру по напрямку (м/с)за січень, прийнята по [2,дод. 4].
Таблиця 1
Повторюваність ( %) і швидкість вітру за напрямом (м/с)
|
Пн |
Пн -С |
С |
Пд -С |
Пд |
Пд-З |
З |
Пн-З |
||
|
% |
5,7 |
8,7 |
16,0 |
13,5 |
15,5 |
14,4 |
16,5 |
9,7 |
|
|
м/с |
2,8 |
3,5 |
4,4 |
4,5 |
4,2 |
4,3 |
4,3 |
4,0 |
7.Термічний опір конструкцій, що огороджують будівлю, прийнято в залежності від вихідних даних, зони будівництва і матеріалів огородження по[3] та зведено в таблицю.
Ro дв=Roнар.ст.Ч0,6=3,3Ч0,6=1,98м2 0С/Вт
Таблиця 2
Характеристики конструкцій, що огороджують
|
№№ п/п |
Найменування конструкцій, матеріал |
Rн, |
1/ R0факт, |
Товщина , мм |
|
|
1 |
Зовнішня стіна |
3,3 |
0,30 |
510 |
|
|
2 |
Горищне покриття |
4,95 |
0,20 |
220 |
|
|
3 |
Перекриття над підвалом (не опалювальний, без світлових прорізів) |
3,75 |
0,26 |
220 |
|
|
4 |
Вікна і балконні двері |
0,75 |
1,33 |
1200*1500 |
|
|
5 |
Вхідні двері |
0,6 |
1,66 |
2100*1300 |
2. Розрахунок тепловтрат через конструкції, що огороджують
Втрати тепла крізь конструкції, що огороджують визначаються по формулі, Вт:
, (2.1)
Де: А -розрахункова площа конструкції, м2;
Ro- опір теплопередачі конструкції, що огороджує, (м2град)/Вт;tв- розрахункова температура внутрішнього повітря, оС;tн- розрахункова температура зовнішнього повітря для холодного періоду року,оС;n=9- кількість поверхів у будинку; в-коефіцієнт, що враховує додаткові втрати теплоти в частках від основних втрат:
?в=в1; (2.2)
в1 - коефіцієнт, що враховує повторюваність і швидкість вітру по напрямках; n - коефіцієнт, що враховує місце знаходження конструкцій стосовно зовнішнього повітря, приймається по [3, табл.3].Для зовнішніх стін, вікон, дверей - n=1; для перекриттів над неопалюваними підвалами без світлових прорізів - n=0,6; для горищного покриття n=0,9.
h = hэ-0,2, м - висота приміщення, м:
2.1 Визначення втрат тепла на нагрів вентиляційного повітря
Втрати тепла (QВ), розраховані для кожного опалюваного приміщення, що має одне або більшу кількість вікон, чи балконних дверей у зовнішніх стінах, виходячи з необхідності забезпечення підігріву опалювальними приладами зовнішнього повітря в об'ємі однократного повітрообміну в годину.
Для житлових кімнат і кухонь втрати тепла на нагрів зовнішнього повітря, проникаючого до приміщення,для компенсації природної витяжки, не відшкодованого підігрітим проточним повітрям або для нагрівання зовнішнього повітря, що надходить до сходової клітки крізь двері, що відкриваються в холодний час року, при відсутності повітряно-теплової завіси визначені по формулі, Вт:
QB = 0,337·Aпл·h(tв - tн) (2.3)
Де: Aпл - площа підлоги приміщення, м2;h - висота приміщення від підлоги до стелі, м.
Для сходової клітки втрати тепла визначені по формулі, Вт:
QB = 0,7· B· (H+0,8·P) · (tв-tн) (2.4)
Де: В=1 - коефіцієнт, що враховує кількість вхідних тамбурів; Р=90- кількість людей, що проживають у будинку; H =27,6- висота сходової клітки,м.
Розрахункові теплові втрати визначені по формулі, Вт:
Q1 = QA+ QВ, Вт (2.5)
Результати розрахунків зведено до табл.3.
Таблиця 3
Розрахунок втрат тепла крізь огороджуючи конструкції п'яти поверхового будинку
|
№ пом |
Наим. пом. |
Ограждения |
n |
tB-tH, 0C |
1+Ув |
QA, Вт |
УQA, Вт |
QB, Вт |
Q1, Вт |
|||||||
|
Наимогражд |
Ориентация |
Ветер |
a x b, м |
А, м2 |
1/R0, Вт/м2 оС |
|||||||||||
|
% |
V |
|||||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
||
|
101 |
ЖК |
Нс |
ПД-сх |
13,5 |
4,5 |
2,8*2,7 |
5.74 |
0,3 |
1 |
42 |
1 |
72.3 |
202.4 |
181.4 |
384 |
|
|
До |
ПД-сх |
13,5 |
4,5 |
1,2*1,5 |
1,8 |
1,33 |
1 |
1 |
100.5 |
|||||||
|
Пл |
- |
2.8*2.7 |
7,54 |
0,26 |
0,6 |
0.6 |
29.6 |
|||||||||
|
102 |
ЖК |
Нс |
ПД-сх |
13.5 |
4.5 |
2.8*2.7 |
5.74 |
0,3 |
1 |
42 |
1 |
72.3 |
210.4 |
365.7 |
576.1 |
|
|
До |
ПД-сх |
13.5 |
4.5 |
1,2*1,5 |
1,8 |
1,33 |
1 |
1 |
100.5 |
|||||||
|
Пл |
- |
9.57 |
0,26 |
0,6 |
0,6 |
37.6 |
||||||||||
|
103 |
КХ |
Нс |
ПД-сх |
13.5 |
4.5 |
2,8*2,7 |
4.06 |
0,3 |
1 |
40 |
1 |
48.72 |
288.92 |
203.8 |
493 |
|
|
Нс |
ПН-сх |
8.7 |
3.5 |
1.7*2,7 |
4.6 |
0,3 |
1 |
1 |
55.2 |
|||||||
|
До |
ПД-сх |
13.5 |
4.5 |
1.2*1,5 |
1,8 |
1,33 |
1 |
1 |
95.7 |
|||||||
|
БДВ |
ПД-сх |
13.5 |
4.5 |
0,8*2,1 |
1.68 |
1,33 |
1 |
1 |
89.3 |
|||||||
|
Пл |
- |
5.6 |
0,26 |
0,6 |
0,6 |
20.9 |
||||||||||
|
104 |
ЖК |
Нс |
ПН-сх |
8.7 |
3.5 |
3.7*2,7 |
10 |
0,3 |
1 |
42 |
1 |
126 |
439.5 |
395.9 |
835 |
|
|
Нс |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
2,8*2,7 |
4.08 |
0,3 |
1 |
1 |
51.4 |
|||||||
|
До |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
1.2*1,5 |
1.8 |
1,33 |
1 |
1 |
100.5 |
|||||||
|
БДВ |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
0.8*2.1 |
1.68 |
1.33 |
1 |
1 |
93.8 |
|||||||
|
Пл |
- |
10,36 |
0,26 |
0,6 |
0,6 |
67.8 |
||||||||||
|
105 |
ЖК |
Нс |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
2.8*2,7 |
4.08 |
0,3 |
1 |
42 |
1 |
51.4 |
286.4 |
395.9 |
682.3 |
|
|
До |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
1,2*1,5 |
1.8 |
1,333 |
1 |
1 |
100.5 |
|||||||
|
ДБВ |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
0,8*2,1 |
1,68 |
1,33 |
1 |
1 |
93.8 |
|||||||
|
Пл |
- |
10.36 |
0,26 |
0,6 |
0,6 |
40.7 |
||||||||||
|
106 |
ЖК |
Нс |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
2.8*2,7 |
5.76 |
0,3 |
1 |
42 |
1 |
72.57 |
232.3 |
576.2 |
809 |
|
|
До |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
1.2*1,5 |
1,8 |
1,33 |
1 |
1 |
100.5 |
|||||||
|
Пл |
- |
15.08 |
0,26 |
0,6 |
0,6 |
59.2 |
||||||||||
|
107 |
ЖК |
Нс |
ПД-сх |
13.5 |
4.5 |
2.8*2,7 |
5.76 |
0,3 |
1 |
42 |
1 |
72.5 |
202.6 |
288.1 |
491 |
|
|
До |
ПД-сх |
13.5 |
4.5 |
1.2*1,5 |
1,8 |
1,33 |
1 |
1 |
100.5 |
|||||||
|
Пл |
- |
7.54 |
0,26 |
0,6 |
0,6 |
29.6 |
||||||||||
|
108 |
КХ |
Нс |
ПД-сх |
13.5 |
4.5 |
2.8*2,7 |
4.08 |
0,3 |
1 |
40 |
1 |
48.9 |
319.6 |
203.8 |
523 |
|
|
Нс |
ПД-зх |
14.4 |
4.3 |
2.0*2.7 |
5.4 |
0.3 |
1 |
1 |
64.8 |
|||||||
|
До |
ПД-сх |
13.5 |
4.5 |
1.2*1.5 |
1.8 |
1.33 |
1 |
1 |
95.7 |
|||||||
|
БДВ |
ПД-сх |
13.5 |
4.5 |
0,8*2,1 |
1.68 |
1,33 |
1 |
1 |
89.3 |
|||||||
|
Пл |
- |
5.6 |
0,26 |
0,6 |
0,6 |
20.9 |
||||||||||
|
109 |
ЖК |
Нс |
ПД-зх |
14.4 |
4.3 |
3.7*2,7 |
10 |
0,3 |
1 |
42 |
1 |
126 |
412.4 |
395.9 |
808 |
|
|
Нс |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
2.8*2,7 |
4.08 |
0,3 |
1 |
1 |
51.4 |
|||||||
|
До |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
1.2*1,5 |
1,8 |
1,33 |
1 |
1 |
100.5 |
|||||||
|
БДВ |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
0.8*2.1 |
1.68 |
1.33 |
1 |
1 |
93.8 |
|||||||
|
Пл |
- |
10,36 |
0,26 |
0,6 |
0,6 |
40.7 |
||||||||||
|
110 |
ЖК |
Нс |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
2,8*2,7 |
4.08 |
0,3 |
1 |
42 |
1 |
51.4 |
286.4 |
395.9 |
682.3 |
|
|
До |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
1.2*1,5 |
1,8 |
1,33 |
1 |
1 |
100.5 |
|||||||
|
БДВ |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
0,8*2,1 |
1,68 |
1,33 |
1 |
1 |
93.8 |
|||||||
|
Пл |
- |
10.36 |
0,26 |
0,6 |
0,6 |
40.7 |
||||||||||
|
111 |
ЖК |
Нс |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
2.8*2,7 |
5.76 |
0,3 |
1 |
42 |
1 |
72.5 |
232.2 |
576.2 |
808 |
|
|
До |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
1,2*1,5 |
1,8 |
1,33 |
1 |
1 |
100.5 |
|||||||
|
Пл |
- |
15.08 |
0,26 |
0,6 |
0,6 |
59.2 |
||||||||||
|
201 |
ЖК |
Нс |
ПД-сх |
13.5 |
4.5 |
2.8*2,7 |
5.74 |
0,3 |
1 |
42 |
1 |
72.3 |
172.8 |
181.4 |
354 |
|
|
До |
ПД-сх |
13.5 |
4.5 |
1.2*1,5 |
1,8 |
1,33 |
1 |
1 |
100.5 |
|||||||
|
202 |
ЖК |
Нс |
ПД-сх |
13.5 |
4.5 |
2.8*2,7 |
5.76 |
0,3 |
1 |
42 |
1 |
72.5 |
173 |
365.7 |
539 |
|
|
До |
ПД-сх |
13.5 |
4.5 |
1,2*1,5 |
1,8 |
1,33 |
1 |
1 |
100.5 |
|||||||
|
203 |
КХ |
Нс |
ПД-сх |
13.5 |
4.5 |
2,8*2,7 |
4.06 |
0,3 |
1 |
40 |
1 |
48.7 |
288.9 |
203.8 |
493 |
|
|
Нс |
ПН-сх |
8.7 |
3.5 |
1.7*2,7 |
4.6 |
0,3 |
1 |
1 |
55.2 |
|||||||
|
До |
ПД-сх |
13.5 |
4.5 |
1.2*1,5 |
1,8 |
1,33 |
1 |
1 |
95.7 |
|||||||
|
БДВ |
ПД-сх |
13.5 |
4.5 |
0,8*2,1 |
1,68 |
1,33 |
1 |
1 |
89.3 |
|||||||
|
204 |
ЖК |
Нс |
ПН-сх |
8.7 |
3.5 |
3.7*2,7 |
10 |
0,3 |
1 |
42 |
1 |
126 |
371.7 |
395.9 |
768 |
|
|
Нс |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
2,8*2,7 |
4.08 |
0,3 |
1 |
1 |
51.4 |
|||||||
|
До |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
1.2*1,5 |
1.8 |
1,33 |
1 |
1 |
100.5 |
|||||||
|
ДБВ |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
0.8*2.1 |
1.68 |
1.33 |
1 |
1 |
93.8 |
|||||||
|
205 |
ЖК |
Нс |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
2.8*2,7 |
4.08 |
0,3 |
1 |
42 |
1 |
51.4 |
245.7 |
395.9 |
642 |
|
|
До |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
1,2*1,5 |
1.8 |
1,33 |
1 |
1 |
100.5 |
|||||||
|
ДБВ |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
0,8*2,1 |
1,68 |
1,33 |
1 |
1 |
93.8 |
|||||||
|
206 |
ЖК |
Нс |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
2.8*2,7 |
5.76 |
0,3 |
1 |
42 |
1 |
72.5 |
173 |
576.2 |
749.2 |
|
|
До |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
1.2*1,5 |
1,8 |
1,33 |
1 |
1 |
100.5 |
|||||||
|
207 |
ЖК |
Нс |
ПД-сх |
13.5 |
4.5 |
2.8*2,7 |
5.76 |
0,3 |
1 |
42 |
1 |
72.5 |
173 |
288.1 |
461 |
|
|
До |
ПД-сх |
13.5 |
4.5 |
1.2*1,5 |
1,8 |
1,33 |
1 |
1 |
100.5 |
|||||||
|
208 |
КХ |
Нс |
ПД-сх |
13.5 |
4.5 |
2.8*2,7 |
4.08 |
0,3 |
1 |
40 |
1 |
48.9 |
298.7 |
203.8 |
503 |
|
|
Нс |
ПД-зх |
14.4 |
4.3 |
2.0*2.7 |
5.4 |
0.3 |
1 |
1 |
64.8 |
|||||||
|
До |
ПД-сх |
13.5 |
4.5 |
1,2*1,5 |
1.8 |
1,33 |
1 |
1 |
95.7 |
|||||||
|
БДВ |
ПД-сх |
13.5 |
4.5 |
0,8*2,1 |
1,68 |
1,33 |
1 |
1 |
89.3 |
|||||||
|
209 |
ЖК |
Нс |
ПД-зх |
14.4 |
4.3 |
3.7*2,7 |
10 |
0,3 |
1 |
42 |
1 |
126 |
371.7 |
395.9 |
768 |
|
|
Нс |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
2.8*2,7 |
4.08 |
0,3 |
1 |
1 |
51.4 |
|||||||
|
До |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
1.2*1,5 |
1,8 |
1,33 |
1 |
1 |
100.5 |
|||||||
|
БДВ |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
0.8*2.1 |
1.68 |
1.33 |
1 |
1 |
93.8 |
|||||||
|
210 |
ЖК |
Нс |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
2,8 *2,7 |
4.08 |
0,3 |
1 |
42 |
1 |
51.4 |
245.7 |
395.9 |
642 |
|
|
До |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
1.2*1,5 |
1,8 |
1,33 |
1 |
1 |
100.5 |
|||||||
|
БДВ |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
0,8*2,1 |
1,68 |
1,33 |
1 |
1 |
93.8 |
|||||||
|
211 |
ЖК |
Нс |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
2.8*2,7 |
5.76 |
0,3 |
1 |
42 |
1 |
72.5 |
173 |
576.2 |
749 |
|
|
До |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
1,2*1,5 |
1,8 |
1,33 |
1 |
1 |
100.5 |
|||||||
|
501 |
ВН |
Нс |
ПД-сх |
13.5 |
4.5 |
2.8*2,7 |
5.76 |
0,3 |
1 |
42 |
1 |
72.5 |
207.2 |
181.4 |
389 |
|
|
До |
ПД-сх |
13.5 |
4.5 |
1.2*1,5 |
1.8 |
1,33 |
1 |
1 |
100.5 |
|||||||
|
Пт |
- |
7.54 |
0,2 |
0,9 |
0,6 |
34.2 |
||||||||||
|
502 |
ЖК |
Нс |
ПД-сх |
13.5 |
4.5 |
2.8*2,7 |
5.76 |
0,3 |
1 |
42 |
1 |
72.5 |
216.4 |
365.7 |
582 |
|
|
До |
ПД-сх |
13.5 |
4.5 |
1,2*1,5 |
1,8 |
1,33 |
1 |
1 |
100.5 |
|||||||
|
Пт |
- |
9.57 |
0,2 |
0,9 |
0.6 |
43.4 |
||||||||||
|
503 |
КХ |
Нс |
ПД-сх |
13.5 |
4.5 |
2,8*2,7 |
4.08 |
0,3 |
1 |
40 |
1 |
48.9 |
313.2 |
203.8 |
517 |
|
|
Нс |
ПН-сх |
8.7 |
3.5 |
1.7*2,7 |
4.6 |
0,3 |
1 |
1 |
55.2 |
|||||||
|
До |
ПД-сх |
13.5 |
4.5 |
1.2*1,5 |
1.8 |
1,33 |
1 |
1 |
95.7 |
|||||||
|
БДВ |
ПД-сх |
13.5 |
4.5 |
0,8*2,1 |
1,68 |
1,33 |
1 |
1 |
89.3 |
|||||||
|
Пт |
- |
5.6 |
0,2 |
0,9 |
0,6 |
24.1 |
||||||||||
|
504 |
ЖК |
Нс |
ПН-сх |
8.7 |
3.5 |
3.7*2,7 |
10 |
0,3 |
1 |
42 |
1 |
126 |
418.6 |
395.9 |
815 |
|
|
Нс |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
2,8*2,7 |
4.08 |
0,3 |
1 |
1 |
51.4 |
|||||||
|
До |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
1.2*1,5 |
1,8 |
1,33 |
1 |
1 |
100.5 |
|||||||
|
БДВ |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
0.8*2.1 |
1.68 |
1.33 |
1 |
1 |
93.8 |
|||||||
|
Пт |
- |
10.36 |
0,2 |
0,9 |
0,6 |
46.9 |
||||||||||
|
505 |
ЖК |
Нс |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
2.8*2,7 |
4.08 |
0,3 |
1 |
42 |
1 |
51.4 |
292.6 |
395.9 |
689 |
|
|
До |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
1,2*1,5 |
1.8 |
1,33 |
1 |
1 |
100.5 |
|||||||
|
ДБВ |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
0,8*2,1 |
1,68 |
1,33 |
1 |
1 |
93.8 |
|||||||
|
Пт |
- |
10.36 |
0,2 |
0,9 |
0,6 |
46.9 |
||||||||||
|
506 |
ЖК |
Нс |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
2.8*2,7 |
5.76 |
0,3 |
1 |
42 |
1 |
72.5 |
241.4 |
576.2 |
818 |
|
|
До |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
1.2*1,5 |
1,8 |
1,33 |
1 |
1 |
100.5 |
|||||||
|
Пт |
15.08 |
0,2 |
0,9 |
0,6 |
68.4 |
|||||||||||
|
507 |
ЖК |
Нс |
ПД-сх |
13.5 |
4.5 |
2.8*2,7 |
5.76 |
0,3 |
1 |
42 |
1 |
72.5 |
207.2 |
288.1 |
495 |
|
|
До |
ПД-сх |
13.5 |
4.5 |
1.2*1,5 |
1,8 |
1,33 |
1 |
1 |
100.5 |
|||||||
|
Пт |
7.54 |
0,2 |
0,9 |
0,6 |
34.2 |
|||||||||||
|
508 |
КХ |
Нс |
ПД-сх |
13.5 |
4.5 |
2.8*2,7 |
4.08 |
0,3 |
1 |
40 |
1 |
48.9 |
322.8 |
203.8 |
527 |
|
|
Нс |
ПД-зх |
14.4 |
4.3 |
2.0*2.7 |
5.4 |
0.3 |
1 |
64.8 |
||||||||
|
До |
ПД-сх |
13.5 |
4.5 |
1,2*1,5 |
1.8 |
1,33 |
1 |
1 |
95.7 |
|||||||
|
БДВ |
ПД-сх |
13.5 |
4.5 |
0,8*2,1 |
1,68 |
1,33 |
1 |
1 |
89.3 |
|||||||
|
Пт |
- |
5.6 |
0,2 |
0,9 |
0,6 |
24.1 |
||||||||||
|
509 |
ЖК |
Нс |
ПД-зх |
14.4 |
4.3 |
3.7*2,7 |
10 |
0,3 |
1 |
42 |
1 |
126 |
418.6 |
395.9 |
815 |
|
|
Нс |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
2.8*2,7 |
4.08 |
0,3 |
1 |
1 |
51.4 |
|||||||
|
До |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
1.2*1,5 |
1,8 |
1,33 |
1 |
1 |
100.5 |
|||||||
|
БДВ |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
0.8*2.1 |
1.68 |
1.33 |
1 |
1 |
93.8 |
|||||||
|
Пт |
- |
10,36 |
0,2 |
0,9 |
0,6 |
46.9 |
||||||||||
|
510 |
ЖК |
Нс |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
2,8*2,7 |
4.08 |
0,3 |
1 |
42 |
1 |
51.4 |
292.6 |
395.9 |
689 |
|
|
До |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
1.2*1,5 |
1,8 |
1,33 |
1 |
1 |
100.5 |
|||||||
|
БДВ |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
0,8*2,1 |
1,68 |
1,33 |
1 |
1 |
93.8 |
|||||||
|
Пт |
- |
10.36 |
0,2 |
0,9 |
0,6 |
46.9 |
||||||||||
|
511 |
ЖК |
Нс |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
2.8*2,7 |
5.76 |
0,3 |
1 |
42 |
1 |
72.5 |
241.4 |
576.2 |
818 |
|
|
До |
ПН-зх |
9.7 |
4.0 |
1,2*1,5 |
1,8 |
1,33 |
1 |
1 |
100.5 |
|||||||
|
Пт |
- |
15.08 |
0,2 |
0,9 |
0,6 |
68.4 |
||||||||||
|
512 |
ЛК |
Нс |
ПД-зх |
14.4 |
4.3 |
2.2*2,7 |
4.14 |
0,3 |
1 |
38 |
1 |
47.2 |
544 |
1455 |
1999 |
|
|
Нс |
ПД-сх |
13.5 |
4.5 |
2.4*2.7 |
4.38 |
0.3 |
1 |
1 |
49.9 |
|||||||
|
Нс |
ПН-сх |
8.7 |
3.5 |
2.2*2.7 |
5.94 |
0.3 |
1 |
1 |
67.7 |
|||||||
|
До |
ПД-зх |
14.4 |
4.3 |
1.2*1,5 |
1.8 |
1,33 |
1 |
1 |
90.9 |
|||||||
|
Дв |
ПД-сх |
13.5 |
4.5 |
1.0*2.1 |
2.1 |
1.66 |
1 |
1 |
132.4 |
|||||||
|
Пл |
- |
20.36 |
0.26 |
0.6 |
0.6 |
72.4 |
||||||||||
|
Пт |
- |
20.36 |
0,2 |
0,9 |
0,6 |
83.5 |
Таблиця 4
Зведена таблиця втрат надходжень тепла
|
№ комнэтаж |
01 |
02 |
03 |
04 |
05 |
06 |
Кв 1 |
07 |
08 |
09 |
10 |
11 |
Кв 2 |
Сума Поет. |
|
|
1 |
384 |
576 |
493 |
835 |
682 |
809 |
3779 |
491 |
523 |
808 |
682 |
808 |
3312 |
7091 |
|
|
2-4 |
354 |
539 |
493 |
768 |
642 |
749 |
3545 |
461 |
503 |
768 |
642 |
749 |
3123 |
6668 |
|
|
5 |
389 |
582 |
517 |
815 |
689 |
818 |
3810 |
495 |
527 |
815 |
689 |
818 |
3344 |
7154 |
|
|
Сума за стояками |
11134 |
9779 |
20913 |
Результати розрахунку:
· тепловтрати будинку безсходової клітки Q1=20913Вт;
· тепловтрати на Q2= Qск = 1999Вт;
· тепловтрати будинку Qбуд= Q1 + Q2=22912Вт.
3. Технічне обґрунтування прийнятої системи опалення
У даному проекті передбачена двотрубна горизонтальна система опалення з установкою лічильник тепла для квартирного обліку витрати теплоти на опалення. Регулювання тепловіддачі здійснюється за допомогою терморегуляторів RA-N15.
Для відключення гілок при проведенні ремонтних робіт й регулюванні тепловіддачі, на них передбачено встановлення запірних клапанів, на стояках - кулькових кранів, на магістралях - вентилів.
Видалення повітря із системи опалення здійснюється за допомогою повітряних кранів, що встановлені у пробках нагрівальних приладів верхніх поверхів.
Стояки системи опалення прокладені відкрито, в межах квартири, горизонтальні трубопроводи прокладено в плінтусах.
Магістральні трубопроводи в підвалі прокладені з ухилом убік вузла керування та теплоізольовані.
Теплоносій - вода з температурою 80/60оС.
В проекті прийняті наступні типи нагрівальні приладів:
- у житлових кімнатах - алюмінієві радіатори Global VІР 500;
- на сходовій клітці - конвектор без кожуха типу "Акорд".
Приєднання нагрівальних приладів у сходовій клітці до системи опалення виконано по схемі перед теплообмінником, а приєднання системи опалення до зовнішньої теплової мережі - по незалежній схемі з теплообмінником й циркуляційними насосами (дивись графічну частину проекту). В даному проекті приймаємо пластикові труби типу (екопласт).
4. Гідравлічний розрахунок системи опалення
Метою гідравлічного розрахунку є підбор діаметрів трубопроводів, щоб у залежності від наявного тиску, був дотриманий намічений розподіл потоків теплоносія.
4.1 Гідравлічний розрахунок головного циркуляційного кільця
Розрахунок виконано для самого навантаженого і самого віддаленого від вузла керування стояка та найбільш низько розташованої гілки системи опалення в квартирі.
Розрахункова схема головного циркуляційного кільця розбита на ділянки. Для кожної ділянки на схемі вказано навантаження та довжина.
4.1.1 Розрахунок гілки першого поверху
Витрата теплоносія на ділянці(G)визначена по формулі, кг/год:
(4.1)
Де: Т1 =80, Т2 =60 - параметри теплоносія в системі опалення, єC;
Q - теплове навантаження ділянки, Вт;l - довжина ділянки, м.
У залежності від Rсередн?150 Па/м та значення G,на відповідній ділянці визначені значення R, d і V[6,табл. ІІ.1 дод. ІІ].
d - діаметр трубопроводу, мм.
V - швидкість руху теплоносія, м/с.
R - питомі втрати тиску на тертя, Па/м.
Rl - втрати тиску на тертя, Па.
- сума коефіцієнтів місцевих опорів[4, дод.2, табл.6].
Місцеві опори на стику ділянок віднесені до ділянок з меншими витратами теплоносія.
z - втрати тиску в місцевих опорах, Па, [6,табл. ІІ.3].
(Rl+z) - втрати тиску в розрахунковому кільці, Па.
Найменування і коефіцієнти місцевих опорів на кожній ділянці приладової гілки занесені в табл. 5.
Розрахункова схема головного і другорядного циркуляційних кілець показана на рис.1.
Рис. 1 Розрахункова схема головного циркуляційного кільця
Таблиця 5
Гідравлічний розрахунок гілкипершого поверху
|
№ участка |
Q, Вт |
G, кг/ч |
l, м |
d, мм |
V, м/с |
R, Па/м |
Rl, Па |
z, Па |
Rl+z, Па |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
|
|
1 |
3779 |
162.45 |
1.5 |
20,00 |
0.35 |
129.5 |
194.25 |
4,50 |
269,55 |
463,8 |
|
|
2 |
3395 |
145.82 |
3.2 |
20,00 |
0.30 |
104 |
332.8 |
1,50 |
66 |
398,8 |
|
|
3 |
2819 |
121.18 |
2.1 |
20,00 |
0.23 |
74.6 |
156.66 |
1,50 |
38,85 |
195,51 |
|
|
4 |
2572.5 |
110.59 |
2.3 |
20,00 |
0.20 |
62 |
142.6 |
3,00 |
58,8 |
201,4 |
|
|
5 |
2326 |
99.99 |
7.6 |
20,00 |
0.17 |
52.4 |
398.24 |
1,50 |
21,15 |
419,39 |
|
|
6 |
1908.5 |
82.04 |
1.7 |
20,00 |
0.12 |
36.4 |
61.88 |
3,00 |
21,12 |
83 |
|
|
7 |
1491 |
64.09 |
3.2 |
16,00 |
0.17 |
42.71 |
136.67 |
1,50 |
21,15 |
157,82 |
|
|
8 |
809 |
34.77 |
4.7 |
16,00 |
0.01 |
2.6 |
12.22 |
3,10 |
0,155 |
12,37 |
|
|
9 |
1491 |
64.09 |
3.2 |
16,00 |
0.17 |
42.71 |
136.67 |
1,50 |
21,15 |
157,82 |
|
|
10 |
1908.5 |
82.04 |
1.7 |
20,00 |
0.12 |
36.4 |
61.88 |
3,00 |
21,12 |
83 |
|
|
11 |
2326 |
99.99 |
7.6 |
20,00 |
0.17 |
52.4 |
398.24 |
1,50 |
21,15 |
419,39 |
|
|
12 |
2572.5 |
110.59 |
2.3 |
20,00 |
0.20 |
62 |
142.6 |
3,00 |
58,8 |
201,4 |
|
|
13 |
2819 |
121.18 |
2.1 |
20,00 |
0.23 |
74.6 |
156.66 |
1,50 |
38,85 |
195,51 |
|
|
14 |
3395 |
145.82 |
3.2 |
20,00 |
0.30 |
104 |
332.8 |
1,50 |
66 |
398,8 |
|
|
15 |
3779 |
162.45 |
1,5 |
20,00 |
0.35 |
129.5 |
194.25 |
3,00 |
269,55 |
463,8 |
? ==3851,81
Таблиця 6
Коефіцієнти місцевих опорів
|
№ участка |
Наименование местного сопротивление |
Диаметр участка, мм |
Количество, шт |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
|
1 |
отвод на 90 |
20 |
2,0 |
1,5 |
4,5 |
|
|
тройник на проход |
20 |
1,0 |
1,5 |
|||
|
2 |
Тройник на проход |
20 |
1,0 |
1,5 |
1,5 |
|
|
3 |
тройник на проход |
20 |
1,0 |
1,5 |
1,5 |
|
|
4 |
отвод на 90 |
20 |
1,0 |
1,5 |
3,0 |
|
|
тройник на проход |
20 |
1,0 |
1,5 |
|||
|
5 |
тройник на проход |
20 |
1,0 |
1,5 |
1,5 |
|
|
6 |
отвод на 90 |
20 |
1,0 |
1,5 |
3,0 |
|
|
тройник на проход |
20 |
1,0 |
1,5 |
|||
|
7 |
тройник на проход |
16 |
1,0 |
1,5 |
1,5 |
|
|
8 |
тройник на проход |
16 |
1,0 |
1,5 |
3,1 |
|
|
радиатор |
16 |
1,0 |
1,6 |
|||
|
9 |
тройник на проход |
20 |
1,0 |
1,5 |
1,5 |
|
|
10 |
тройник на проход |
20 |
1,0 |
1,5 |
3,0 |
|
|
отвод на 90 |
20 |
1,0 |
1,5 |
|||
|
11 |
тройник на проход |
20 |
1,0 |
1,5 |
1,5 |
|
|
12 |
тройник на проход |
20 |
1,0 |
1,5 |
3,0 |
|
|
отвод на 90 |
20 |
1,0 |
1,5 |
|||
|
13 |
Тройник на проход |
20 |
1,0 |
1,5 |
1,5 |
|
|
14 |
тройник на проход |
20 |
1,0 |
1,5 |
1,5 |
|
|
15 |
тройник на проход |
20 |
1,0 |
1,5 |
4,5 |
|
|
отвод на 90 |
20 |
2,0 |
1,5 |
4.1.2 Вибір арматури й устаткування на гілці
· Клапан RLV
В проекті передбачено встановлення запірного клапану RLV для відключення окремого опалювального приладу з метою його технічного обстеження чи демонтажу без зливу води з усієї системи. Клапан монтується на вихідному патрубку опалювального приладу. Для полегшення чергового зливу води з радіатора, запірний клапан встановлений кришкою вперед.
Втрати тиску в клапані визначені за формулою, Па:
кПа (4.2)
Приймаємо настройку клапанаRLV(1/4): ?PRLV=4500 Па;
Де: Q- розрахункова витрата потоку, що проходить через клапан, м3/год;
- характеристика пропускна здатність цілком відкритого клапана, м3/год.
· Терморегулятор
Опір регульованої ділянки без обліку опору терморегулятора визначено по формулі, Па:
=3,8кПа (4.3)
Де: =?(Rl+Z)i-(i+n) - втрати тиску в приладовій гілці, Па;
Опір терморегулятора визначається з рівняння його зовнішнього авторитету при значенні авторитету а = 0,3...0,7. Приймаємо а=0,4.
(4.4)
(4.5)
Приймаймо клапан RA-N15з попередньою настройкою «5».
· Автоматичні балансуючі клапани серії ASV
Оскільки радіаторні терморегулятори мають функцію попереднього налагодження пропускної здатності, в проекті застосовані запірно-регулюючі клапани ASV-М.
Падіння тиску в клапані (в цілком відкритому положенні) визначено по формулі, Па:
(4.6)
Опір регульованої ділянки клапанами серії ASV, Па:
= (4.7)
В проекті прийнято клапан ASV-РV зі ступенем відкриття «45» та
налагодженням «0,8».
Перепад тисків на клапані ASV-Р складає,м3/год:
(4.8)
Де: - =1,1 - номінальна пропускна здатність[7, мал. 10].
· Лічильник теплової енергії
Визначаємо розрахункову витрату води за формулою:
Де, G - розрахункова витрата теплоносія,
Q - теплова міцність системи, Вт;
T1/T2 - температурний графік теплоджерела.
За номінальною витратою води підбираємо выбираем одноструміневий лічильник гарячої води марки PoluComEз умовним прохідним діаметром 16мм.
Гідравлічний опір лічильника теплової енергії:=0,006 бар= 0,6кПа
· Фільтр
Для захисту від будь-яких забруднень трубопровідних систем перед регулюючою арматурою в проекті передбачено встановлення сітчастого фільтру.
Прийнято фільтр сітчастий типу Y222 із дренажною пробкою з внутрішнім різьбленням.
Гідравлічний опір чистого фільтра дорівнює, Па:
(4.10)
Де: KV= 5,1 - умовна пропускна здатність цілком чистого фільтру, (м3/год.)/бар0,5 [1, табл.4.5].
· Кульовий кран
В проекті прийнято встановлення кульових кранів типу Х2777 DN15 з
неіржавіючої сталі повнопрохідних із внутрішнім різьбленням.
Втрати тиску у кульовому крані, Па:
(4.11)
Де: KV= 14 - умовна пропускна здатність кульового крану, м3/год.[1, табл.4.5].
· Втрати тиску в розрахунковій гілці першого поверху
Загальні втрати тиску в розрахунковій гілці першого поверху
дорівнюють, кПа:
=3,8 + 3,8 + 0,002 + 0,42 + 0,10 + 0,10 + 0,6 + 0,013= 8,83кПа. (4.12)
4.1.3 Розрахунок стояків
Розрахунок стояків виконано аналогічно по наведених вище формулах та зведено в табл.7 та 6.
Таблиця 7
Гідравлічний розрахунок стояків
|
№ участка |
Q, Вт |
G, кг/ч |
l, м |
d, мм |
V, м/с |
R, Па/м |
Rl, Па |
z, Па |
Rl+z, Па |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
|
|
16 |
11134 |
478,65 |
2.7 |
32,00 |
0,5 |
0,120 |
0,324 |
0,30 |
36,6 |
36,92 |
|
|
19 |
11134 |
478,65 |
2,5 |
32,00 |
0,5 |
0,120 |
0,3 |
0,30 |
36,6 |
36,9 |
|
|
73,82 |
Запірний клапан MSV-M
Діаметр клапану MSV-M прийнято за діаметром стояку, на якому передбачено його встановлення. Клапан встановлюється в цілком відкритому положенні. Приймаємо клапан MSV-M DN32.
Перепад тиску на клапані визначено по формулі, кПа:
Підбір ручного клапана с попереднім налаштуванням MSV-I
Значення потрібного перепаду тиску на клапані MSV-I
ДPMSV-I =0.85*ДPP - ДPст - ДРMSV-M -УДPPV =0.85*40.0-0.738-5.72-3.8=23.74 кПа
Втрати тиску на стояках разом з арматурою.
УДPст =ДPст + ДРMSV-M +ДPMSV-1 =0.738+5.72+23.74=30.19 кПа
Перевіряємо умови забезпечення горизонтальної теплової стійкості.
Умова виконується.
4.1.4 Гідравлічний розрахунок магістралей
Рис. 2 Розрахункова схема магістралей
Розрахунок виконано аналогічно по наведених вище формулах та зведено в табл.8. та 9.
Таблиця 8
Гідравлічний розрахунок магістралей
|
№ участка |
Q, Вт |
G, кг/ч |
l, м |
d, мм |
V, м/с |
R, Па/м |
Rl, Па |
z, Па |
Rl+z, Па |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
|
|
17 |
20913 |
899,05 |
6,0 |
32,00 |
0,6 |
0,188 |
1,128 |
2,0 |
352 |
353,128 |
|
|
18 |
20913 |
899,05 |
6,4 |
32,00 |
0,6 |
0,188 |
1,20 |
2,0 |
352 |
353,2 |
|
|
Сумма |
706,32 |
Таблиця 9
Коефіцієнти місцевих опорів
|
№ участка |
Найменування місцевого опору |
Діаметр участка, мм |
Кількість, шт |
|||
|
17 |
Засувка |
32 |
1 |
0,5 |
2,0 |
|
|
Тройник отвод |
32 |
1 |
1,5 |
|||
|
18 |
Засувка |
32 |
1 |
0,5 |
2,0 |
|
|
Тройник отвод |
32 |
1 |
1,5 |
· Втрати тиску у магістралях
Втрати тиску у магістральних трубопроводах дорівнюють, кПа:
кПа
Втрати тиску на стояку
Загальні втрати тиску на стояку дорівнюють, Па:
кПа (4.14)
Для забезпечення горизонтальної теплової стійкості системи опалення гідравлічні опори нагрівальних приладів, бічних гілок і стояків повинні складати не менш 70% від опору гілок без обліку спільних ділянок:
(4.15)
4.2 Гідравлічний розрахунок другорядного циркуляційного кільця
4.2.1 Розрахунок гілки другого поверху
Рис. 3 Розрахункова схема другорядного циркуляційного кільця
Розрахунок виконано по методиці та формулах, що наведені вище. Результати розрахунків зведені в табл.10, 11.
Таблиця 10
Гідравлічний розрахунок гілки 2-го поверху
|
№ участка |
Q, Вт |
G, кг/ч |
l, м |
d, мм |
V, м/с |
R, Па/м |
Rl, Па |
z, Па |
Rl+z, Па |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
|
|
21 |
3545 |
152,4 |
1,5 |
16,00 |
0,5 |
0,299 |
0,448 |
3,0 |
366 |
366,448 |
|
|
22 |
3191 |
137,18 |
3,2 |
16,00 |
0,5 |
0,299 |
0,956 |
1,1 |
134,2 |
135,156 |
|
|
23 |
2652 |
114,01 |
2,1 |
16,00 |
0,3 |
0,179 |
0,375 |
1,1 |
48,4 |
48,775 |
|
|
24 |
2405,5 |
103,41 |
2,3 |
16,00 |
0,3 |
0,179 |
0,411 |
2,6 |
114,4 |
114,811 |
|
|
25 |
2159 |
92,81 |
7,6 |
16,00 |
0,3 |
0,179 |
1,497 |
1,1 |
48,4 |
49,897 |
|
|
26 |
1775 |
76,30 |
1,7 |
16,00 |
0,2 |
0,087 |
0,147 |
2,6 |
50,9 |
51,047 |
|
|
27 |
1391 |
59,79 |
3,2 |
16,00 |
0,2 |
0,087 |
0,278 |
1,1 |
21,5 |
21,778 |
|
|
28 |
749 |
32,19 |
4,7 |
16,00 |
0,1 |
0,026 |
0,122 |
4,2 |
20,5 |
20,622 |
|
|
29 |
1391 |
59,79 |
3,2 |
16,00 |
0,2 |
0,087 |
0,278 |
1,1 |
21,5 |
21,778 |
|
|
30 |
1775 |
76,30 |
1,7 |
16,00 |
0,2 |
0,087 |
0,147 |
2,6 |
50,9 |
51,047 |
|
|
31 |
2159 |
92,81 |
7,6 |
16,00 |
0,3 |
0,179 |
1,497 |
1,1 |
48,4 |
49,897 |
|
|
32 |
2405,5 |
103,41 |
2,3 |
16,00 |
0,3 |
0,179 |
0,411 |
2,6 |
114,4 |
114,811 |
|
|
33 |
2652 |
114,01 |
2,1 |
16,00 |
0,3 |
0,179 |
0,375 |
1,1 |
48,4 |
48,775 |
|
|
34 |
3191 |
137,18 |
3,2 |
16,00 |
0,5 |
0,299 |
0,956 |
1,1 |
134,2 |
135,156 |
|
|
35 |
3545 |
152,4 |
1,5 |
16,00 |
0,5 |
0,299 |
0,448 |
1,5 |
183 |
183,448 |
|
|
Всего |
1413,446 |
Таблиця 11
Коефіцієнти місцевих опорів
|
№ участка |
Наименование местного сопротивление |
Диаметр участка, мм |
Количество, шт |
|||
|
20 |
тройник на проход |
32 |
1 |
1,1 |
1,1 |
|
|
21 |
отвод 90 |
16 |
2 |
1,5 |
3,0 |
|
|
тройник на поворот |
16 |
1 |
1,5 |
|||
|
22 |
тройник на проход |
16 |
1 |
1,1 |
1,1 |
|
|
23 |
тройник на проход |
16 |
1 |
1,1 |
1,1 |
|
|
24 |
тройник на проход |
16 |
1 |
1,1 |
2,6 |
|
|
отвод 90 |
16 |
1 |
1,5 |
|||
|
25 |
тройник на проход |
16 |
1 |
1,1 |
1,1 |
|
|
26 |
тройник на проход |
16 |
1 |
1,1 |
2,6 |
|
|
отвод 90 |
16 |
1 |
1,5 |
|||
|
27 |
тройник на проход |
16 |
1 |
1,1 |
1,1 |
|
|
28 |
тройник на проход |
16 |
1 |
1,1 |
4,2 |
|
|
отвод 90 |
16 |
8 |
1,5 |
|||
|
радиатор |
16 |
1 |
1,6 |
|||
|
29 |
тройник на проход |
16 |
1 |
1,1 |
1,1 |
|
|
30 |
тройник на проход |
16 |
1 |
1,1 |
2,6 |
|
|
отвод 90 |
16 |
1 |
1,5 |
|||
|
31 |
тройник на проход |
16 |
1 |
1,1 |
1,1 |
|
|
32 |
тройник на проход |
16 |
1 |
1,1 |
2,6 |
|
|
отвод 90 |
16 |
1 |
1,5 |
|||
|
33 |
тройник на проход |
16 |
1 |
1,1 |
1,1 |
|
|
34 |
тройник на проход |
16 |
1 |
1,1 |
1,1 |
|
|
35 |
тройник на поворот |
16 |
1 |
1,5 |
1,5 |
|
|
36 |
тройник на поворот |
32 |
1 |
1,5 |
1,5 |
4.2.2 Вибір арматури й устаткування на гілці
· визначення втрат тиску в клапані RLV
Втрати тиску в клапані дорівнюють, Па:
Де: =2,5- характеристична пропускна здатність цілком відкритого клапана.
· Визначення втрат тиску в терморегуляторі
Опір регульованої ділянки без обліку опору терморегулятора, Па:
=3,8 кПа
Опір терморегулятора складає, Па(при а=0,5):
Приймаймо клапан RA-N15з попередньою настройкою «5».
Автоматичний балансуючий клапан серії ASV
Падіння тиску в клапані (в цілком відкритому положенні) визначено по формулі, Па:
(4.16)
Опір регульованої ділянки клапанами серії ASV, Па:
= 3,8 + 3,8 + 0,016 = 7,6 кПа (4.17)
В проекті прийнято клапан ASV-РV зі ступенем відкриття «45» та
налагодженням «0,8».
Перепад тисків на клапані ASV-РV складає,м3/год:
(4.18)
Де: - =1,2 - номінальна пропускна здатність [7, рис. 10].
· Лічильник теплової енергії
Визначаємо розрахункову витрату води за формулою:
Де, G - розрахункова витрата теплоносія,
Q - теплова міцність системи, Вт;
T1/T2 - температурний графік теплоджерела.
За номінальною витратою води підбираємо выбираем одноструміневий лічильник гарячої води марки PoluComEз умовним прохідним діаметром 15мм.
· Сітчастий фільтр
Приймаємо фільтр сітчастий Y222.
Гідравлічний опір чистого фільтра, Па:
Де: =2,7 - умовна пропускна здатність ціпком чистого фільтра, (м3/год)/ бар0,5 [1, табл. 4.5].
· Кульовий кран
Приймаємо кульовий кран Х2777 DN15 з неіржавіючої сталі повнопрохідний із внутрішнім різьбленням. Втрати тиску у кульовому крані, Па:
Де: =12 - умовна пропускна здатність кульового крана, м3/год [1, табл. 4.6].
· Втрати тиску в розрахунковій гілці другого поверху
Загальні втрати тиску в розрахунковій гілці першого поверху
дорівнюють, Па:
=
5. Розрахунок нагрівальних приладів
5.1 Розрахунок нагрівальних приладів, що встановлюються в квартирах
Необхідна кількість секцій опалювальних приладів типу Global дорівнює, шт:
(5.1)
Де: - необхідна тепловіддача нагрівального приладу, Вт; - тепловий потік нагрівального приладу, Вт.
(5.2)
Де: - теплове навантаження і-того нагрівального приладу, Вт; - сумарна тепловіддача відкрито розташованих ділянок трубопроводів, Вт:
(5.3)
Де: - питома тепловіддача неізольованих, відповідно, горизонтальних і вертикальних ділянок трубопроводів, Вт/м [5,табл. 2];- довжина відкрито розташованих, відповідно, вертикальних і горизонтальних ділянок трубопроводів, м;n - частка неврахованого теплового потоку від трубопроводів у залежності від місця їхньої прокладки[1, с. 26];
(5.4)
Де: - номінальний тепловий потік приладу,Вт [1, табл. 5.2]; - поправочний коефіцієнт[1, табл. 5.3].
Витрата теплоносія через прилад, кг/с:
(5.5)
Де: - питома теплоємність теплоносія, ;
Т1=80; Т2=60 - відповідно параметри теплоносія в системі опалення, єC.
- середній температурний напір, 0С;
(5.6)
- температура усередині приміщення, 0С;
- температура теплоносія на вході і виході з приладу, 0С;
Nу - настановне число секцій, шт.
Для розрахунку обраний радіатор Global VІР500. Результати розрахунків за наведеними формулами зведено в табл. 12.
Таблиця 12
Розрахунок кількості нагрівальних приладів
|
№ помещ |
0С |
Вт |
, кг/с |
0С |
, м |
, м |
, Вт/м |
, Вт/м |
Вт |
Вт |
Вт/м |
к |
, Вт |
Nу |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
|
|
101 |
20 |
385 |
1,83 |
50 |
0,55 |
0,65 |
66 |
50 |
68,8 |
323,08 |
125 |
1 |
125 |
3 |
3 |
|
|
102 |
20 |
576 |
2,75 |
50 |
0,55 |
0,65 |
66 |
50 |
68,8 |
514,08 |
125 |
1 |
125 |
4 |
4 |
|
|
103 |
18 |
493 |
2,35 |
52 |
0,55 |
0,65 |
69 |
52 |
71,75 |
428,42 |
125 |
1,05 |
131,25 |
3 |
3 |
|
|
104 |
20 |
835 |
3,99 |
50 |
0,55 |
0,65 |
66 |
50 |
68,8 |
773,08 |
125 |
1 |
125 |
6 |
6 |
|
|
105 |
20 |
682 |
3,25 |
50 |
0,55 |
0,65 |
66 |
50 |
68,8 |
620,08 |
125 |
1 |
125 |
5 |
5 |
|
|
106 |
20 |
809 |
3,86 |
50 |
0,55 |
0,65 |
66 |
50 |
68,8 |
747,08 |
125 |
1 |
125 |
6 |
6 |
|
|
201 |
20 |
354 |
1,69 |
50 |
0,55 |
0,65 |
66 |
50 |
68,8 |
292,08 |
125 |
1 |
125 |
2 |
2 |
|
|
202 |
20 |
539 |
2,57 |
50 |
0,55 |
0,65 |
66 |
50 |
68,8 |
537,08 |
125 |
1 |
125 |
4 |
4 |
|
|
203 |
18 |
439 |
2,09 |
52 |
0,55 |
0,65 |
69 |
52 |
71,75 |
374,42 |
125 |
1,05 |
131,25 |
3 |
3 |
|
|
204 |
20 |
768 |
3,66 |
50 |
0,55 |
0,65 |
66 |
50 |
68,8 |
706,08 |
125 |
1 |
125 |
6 |
6 |
|
|
205 |
20 |
642 |
3,06 |
50 |
0,55 |
0,65 |
66 |
50 |
68,8 |
580,08 |
125 |
1 |
125 |
5 |
5 |
|
|
206 |
20 |
749 |
3,57 |
50 |
0,55 |
0,65 |
66 |
50 |
68,8 |
687,08 |
125 |
1 |
125 |
6 |
6 |
5.2 Розрахунок нагрівального приладу сходової клітки
Необхідний номінальний тепловий потік від нагрівального приладу на сходовій клітці дорівнює, кВт:
(5.7)
Де: в1=1,0 - коефіцієнт враховуючий рух теплоносія в опалювальному приладі;ц1 - коефіцієнт, що враховує дійсний температурний напір опалювального приладу:
(5.8)
Де: n =1,2- показник ступеня, приймається по [6, табл. 1, дод.3];
ДtСК - температурний напір опалювального приладу, 0С:
(5.9)
Де: ТвхСК = ТГ=80 0С- температура теплоносія на вході в опалювальний прилад СК; ТвихСК - температура теплоносія на виході з опалювальний прилад СК, 0С:
Тф=0С (5.10)
Де: QСК - тепловтрати СК (з огляду на тепловтрати коридору) (табл. 2.2), Вт;
ц2-коефіцієнт, що враховує дійсну витрату теплоносія через нагрівальний прилад СК:
(5.11)
Де: GпрСК =0,25 кг/с - експлуатаційна витрата крізь нагрівальний прилад;
tвСК= 160С - температура повітря на СК.
ц3= 0,99- коефіцієнт, що враховує відмінність барометричного тиску в районі будівництва від значення 990 гПа [6, табл. 9.1];
Qтр - кількість теплоти, що віддають трубопроводи, Вт:
(5.12)
Де: - довжина горизонтальних і вертикальних ділянок трубопроводів, м; - питомі тепловтрати не ізольованих горизонтальних і вертикальних трубопроводів, прийняті в залежності від діаметра 20мм і Дt приладу СК.
Qпр - необхідна тепловіддача нагрівального приладу СК, Вт:
= (5.13)
=
По [5, табл. 1, дод.3] по величині=0,59кВт приймаємо=1,561кВт.
Кількість секцій на опалювальному приладі СК:
Отже, на сходовій клітинці встановлюємо одну секцію конвектора типу «Аккорд» К2А-2,58.
6. Вибір і розрахунок устаткування вузла керування
6.1 Вибір насосів
Насоси, що розташовані у вузлі керування, підбираються по втратах тиску H і по розрахунковій витраті GСО в системі опалення.
Втрати тиску в системі опалення, м:
= (6.1)
Де: ДPСО - утрати тиску в системі опалення, Па;?ДPгілки- сумарні втрати тиску в по квартирній гілці з урахуванням втрат тиску в запірно-регулюючій арматурі й устаткуванні на ній, Па; ДPМ- втрати тиску в магістралях головного циркуляційного кільця, Па.
Розрахункова витрата теплоносія в системі опалення, м3/год:
т/год (м3/год). (6.2)
Де: Q - фактична теплова потужність системи опалення, Вт:
=1,1•(20913•1,04•1,01+46,5-11097,6)=12007,5 (6.3)
Де: Q1= 20913- розрахункові теплові втрати будинку (без обліку тепловтрат СК), Вт;b1 = 1,04 (для чавунних радіаторів) - коефіцієнт обліку додаткового теплового потоку, що встановлюється в опалювальних приладах, за рахунок округлення понад розрахункову величину [1, табл. 7.1];b2 = 1,01 (для чавунних радіаторів ) - коефіцієнт обліку додаткових утрат теплоти опалювальними приладами, розташованими в зовнішніх огородженнях при відсутності теплозахисних екранів ( [1, табл. 7.2]);Q2 - втрати теплоти трубопроводами, що проходять у неопалюваних приміщеннях (підвалах), Вт;
=19 * 1,5 + 12 * 1,5 =46,5 Вт(6.4)
Де:qi - питома нормована тепловіддача поверхні теплоізольованого трубопровода, прийнята в залежності від трубопроводу (зворотний чи подавальний) і від діаметра ділянок магістралей, Вт/м [1, табл. 7.3];li - довжина ділянки, м.
Q3 - тепловий потік, що регулярно надходить від освітлення, устаткування, людей, який враховано в цілому на систему опалення будинку, Вт:
= 5*221,95*10=11097,6 (6.5)
Де: nпов - кількість поверхів у будинку;
Sзд- загальна площа будинку, м2.
Орієнтуючись по втратах тиску H=4,6 м та розрахунковій витраті в системі опалення GСО= 0,51 м3/год приймаємо насос Wilo-TOP-RL.
7. Основні техніко-економічні показники по проекту
Таблиця 13
Техніко-економічні показники
|
Показник |
Позначення |
Одиниці виміру |
Формула розрахунку |
Дані проекту |
|
|
Обсяг будинку по зовнішньому обмірюванню |
Vн |
м3 |
Sэт*Нлк |
3916,8 |
|
|
Розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування опалення |
tн |
0С |
hн |
-22 |
|
|
Розрахункові тепловтрати будинку |
Qт.буд |
Вт |
?Qзд |
22912 |
|
|
Фактична теплова потужність системи опалення |
Q |
Вт |
Q |
12007,5 |
|
|
Фактична питома теплова характеристика |
q0 |
Вт/ м3 |
0,54 |
||
|
Контрольний показник питомої витрати теплоти на опалення будинку |
qп |
Вт/ м2 |
Стр.33 табл. 8.2 [8] |
80 |
|
|
Питомі втрати теплоти на 1 м2 загальної жилої площі |
qк |
Вт/ м2 |
10,8 |
||
|
Розрахункова температура зворотної води |
Т2 |
0С |
По заданию |
60 |
|
|
Розрахункова температура гарячої води в системі опалення |
Т1 |
0С |
По заданию |
80 |
|
|
Розрахункова температура мережної води |
Tм |
0С |
tг |
80 |
|
|
Фактична температура гарячої води на вході в теплообмінник |
Tф |
0С |
Tг |
73,8 |
|
|
Витрата теплоносія в системі опалення |
Gсо |
т/ч |
0,51 |
||
|
Витрата води з зовнішньої теплової мережі |
Gмер |
кг/с |
0,9 |
||
|
Розрахункові втрати тиску в системі опалення |
Pсо |
Па |
? |
46083 |
8. Розрахунок теплотехнічних та енергетичних параметрів енергетичного паспорта житлового будинку, що проектується
1.1. Загальна інформація.
Об'єкт - житловий будинок в м. Слов'янськ.
Будинок односекційний, має 5 поверхів. Загальна кількість квартир - 10. Загальна висота будинку -17,7 м, висота підвалу - 2,7м. У будинку передбачено одну сходову клітку.
1.2. Розрахункові параметри.
Згідно з ДБН В 2.6-31 для житлових будинків розрахункова температура внутрішнього повітря tв = 20 єС, розрахункова температура зовнішнього повітря для умов м. Слов'янськ - tз = -22 єС.
Розрахункова температура техпідпілля - tц = 5 єС.
Кількість градусо-діб опалювального періоду для I температурної зони - Dd = 3608 єС*діб.
Згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27 2010 тривалість опалювального періоду для м. Слов'янськ складає Zоп = 176 діб, середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період tоп з = -0,5 єС.
1.3. Функціональне призначення, тип і конструктивні рішення будинку.
Окремо розташований житловий будинок, збудований за індивідуальним планом. Конструктивна схема будинку -стрічковий фундамент, монолітна фундаментна плита, залізобетонні міжповерхові перекриття. Зовнішні стіни будинку з цегли завтовшки 510 мм із зовнішнім утепленням мінераловатним утеплювачем завтовшки 90 мм, ззовні закритим штукатуркою.
Горище - холодне, перекриття холодного горища - залізобетонні плити завтовшки 220 мм із мінераловатним утеплювачем завтовшки 200 мм та цементно-піщаною стяжкою по теплоізоляційних плитах.
Підвал з розводкою трубопроводів.
Світлопрозорі конструкції (вікна, балконні двері) виконані з ПВХ-профілів із заповненням двокамерними склопакетами.
У будинку передбачено водяне опалення, гаряче водопостачання, підключення до системи централізованого теплопостачання. Система опалення двотрубна, горизонтальна, поквартирна.
1.4. Геометричні показники.
Площі зовнішніх огороджувальних конструкцій, опалювана площа, площа житлових приміщень та кухонь, опалюваний об'єм, а також форма, тип та орієнтація будівлі, необхідні для розрахунку енергетичного паспорта, визначаються на основі проектних даних.
Основні об'ємно-планувальні показники:
- Опалювана площа будівлі - Fh = 956,5м2, визначається як площа поверхів, яка вимірюється у межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, що включає площу, яку займають перегородки та внутрішні стіни. В опалювану площу будівлі включається площа опалюваних сходових кліток та передліфтових приміщень. В опалювану пощу будинку не включається площа підвалу (техпідпілля).
- Площа квартир житлового будинку - Fж = 537,25м2, визначається як сума площ усіх приміщень квартир будинку за винятком лоджій, балконів та зовнішніх тамбурів.
- Опалюваний об'єм будівлі - Vh = 2869,5м3,визначається як об'єм, обмежений внутрішніми поверхнями зовнішніх огороджувальних конструкцій.
- Загальна площа зовнішніх огороджувальних конструкцій - F? =462,7м2.
- Загальна площа зовнішніх непрозорих стінових огороджувальних конструкцій - Fнп =354,7м2.
- Загальна площа зовнішніх світлопрозорих огороджувальних конструкцій -
Fсп в = 108м2.
- Загальна площа вхідних дверей - Fд = 2,1 м2.
- Загальна площа перекриття холодного горища - Fпк. хг = 229,12 м2.
- Загальна площа перекриття над підвалом - Fц1 = 229,12м2.
1.5. Теплотехнічні показники.
Теплотехнічні показники огороджувальних конструкцій визначаються за даними проекту відповідно до ДБН В 2.6-31.
1.5.1. Приведений опір теплопередачі визначається на основі вимог ДБН В 2.6-31. В якості розрахункових значень було прийнято мінімально допустимі значення опору теплопередачі для кожного окремого виду огороджувальної конструкції.
Приведений опір теплопередачі зовнішніх непрозорих стінових огороджувальних конструкцій - R?пр. нп= 3,3 (м2*К)/Вт.
Приведений опір теплопередачі перекриття холодного горища -
R?пр. хг= 4,95 (м2*К)/Вт.
Приведений опір теплопередачі перекриття над підвалом визначається на основі розрахунку огороджувальних конструкцій підвалом, який наведено нижче;
R?пр. ц1 = 3,75 (м2*К)/Вт.
Приведений опір теплопередачі зовнішніх світлопрозорих огороджувальних конструкцій - R?пр. сп в = 0,75 (м2*К)/Вт.
Приведений опір теплопередачі вхідних дверей в будинок - R?пр. д = 0,6 (м2*К)/Вт.
1.5.2. Приведений коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку , Вт/(м2*К), визначається за формулою:
, Вт/(м2*К).
де - коефіцієнт, що враховує додаткові тепловтрати, пов'язані з орієнтацією огороджень за сторонами світу, наявністю кутових приміщень, надходженням холодного повітря через входи в будинок; для житлових будинків о = 1,13;
- коефіцієнт, що визначається за формулою для прийнятої розрахункової температури повітря підвалу:
1.5.3. Умовний коефіцієнт теплопередачі будинку, що враховує тепловтрати за рахунок інфільтрації й вентиляції , Вт/(м2*К), визначається за формулою:
,
де = 0,278 - розмірний коефіцієнт;
- питома теплоємність повітря, приймається рівною 1 кДж/(кг*К);
- коефіцієнт зниження об'єму повітря в будинку, який враховує наявність внутрішніх огороджувальних конструкцій, приймається = 0,85;
- середня густина повітря, що надходить до приміщення за рахунок інфільтрації, кг/м3, визначається за формулою:
кг/м3;
- середня кратність повітрообміну будинку за опалюваний період, год-1, визначається за формулою:
;
- коефіцієнт впливу зустрічного теплового потоку в огороджувальних конструкціях; приймається за найбільшим значенням, єдиним для всього будинку і становить = 0,7.
Вт/(м2*К).
1.5.4. Загальний коефіцієнт теплопередачі будинку Кбуд, Вт/(м2*К), визначається за формулою:
Вт/(м2*К).
1.5.5. Об'ємно-планувальні характеристики.
Коефіцієнт скління фасадів будинку визначається за формулою:
Показник компактності будинку , м-1, визначається за формулою:
м-1
1.6. Енергетичні показники.
1.6.1. Розрахункові витрати теплової енергії на опалення будинку протягом опалювального періоду , кВт*год, визначається за формулою:
,
де - загальні тепловтрати будинку через огороджувальну оболонку, кВт*год, визначається за 1.6.2.;
- побутові тепло надходження протягом опалювального періоду, кВт*год, визначається за 1.6.3.;
- теплові надходження через вікна від сонячної радіації протягом опалювального періоду, кВт*год, визначається за 1.6.4.;
- коефіцієнт, що враховує здатність огороджувальних конструкцій будинків акумулювати або віддавати тепло під час періодичного теплового режиму; для будинку, що розглядається, = 0,8;
- коефіцієнт авторегулювання подачі тепла в системах опалення; в будинку використовується двотрубна система опалення з поквартирним регулюванням;
= 0,95;
- коефіцієнт, що враховує додаткове тепло споживання системи опалення, пов'язане з діскретністю номінального теплового потоку номенклатурного ряду опалюваних приладів додатковими тепловтратами через радіаторні ділянки огороджень, тепловтратами трубопроводів, що проходять через неопалювані приміщення: для будинку баштового типу = 1,11
1.6.2. Загальні тепловтрати будинку через огороджувальну оболонку за опалювальний період визначається за формулою:
1.6.3. Побутові тепло надходження протягом опалювального періоду визначаються за формулою:
,
Де qвн.п - величина побутових теплонадходжень на 1 м2 житлової площі будинку; для житлових будинків qвн.п=10 Вт/м2.
Тоді
1.6.4. Теплові надходження через вікна від сонячної радіації протягом опалювального періоду для чотирьох фасадів будинків, орієнтованих за чотирма сторонами світу, визначається за формулою:
де жв, жзл - коефіцієнти, що враховують затінення світлового прорізу відповідно вікон і зенітних ліхтарів непрозорими елементами заповнення, приймаються згідно з таблицею 1, жв та жзл=0,75.
ев, езл - коефіцієнти відносного проникання сонячної радіації відповідно для світло прозорих заповнень вікон і зенітних ліхтарів, що приймаються за паспортними даними відповідних світло прозорих конструкцій або згідно з таблицею 1, ев та езл=0,62.
FПн, FС, FПд, FЗ - площа світлових прорізів фасадів будинку, відповідно орієнтованих за чотирма напрямками світу, за проектом:
Fпн.зх=45м2, Fпд.зх=0м2, Fпд.сх=54 м2, Fпн.сх=0 м2.
Fсп л - площа світлових прорізів зенітних ліхтарів будинку, м2;
ІПн.зх, Іпд.зх, ІПд.сх, Іпн.сх - середня величина сонячної радіації за опалювальній період, спрямована на вертикальну поверхню за умов хмарності, відповідно орієнтована за чотирма фасадами будинку, кВт*год/м2, приймається згідно з таблицею 2; для умов міста Слов'янськ:
Іпн.зх=326 кВт*год/м2; Іпд.зх=825 кВт*год/м2; Іпд.сх=800кВт*год/м2; Іпн.сх=324 кВт*год/м2.
Іг - середня величина сонячної радіації за опалювальній період, спрямована на горизонтальну поверхню за умов хмарності, кВт*год/м2, приймається згідно з таблицею 2, Іг=926 кВт*год/м2.
Враховуючи, що на горищі відсутні світлові прорізи, то Fсп л=0 м2. Формула може бути представлена в виді:
Для двокамерних склопакетів зі скла в спаренних плетіннях: жв=0,75, ев=0,62.
Враховуючи значення складових тепловтрат і теплонадходжень у будинок, визначається Qрік:
1.6.5. Розрахункове значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період qбуд, кВт*год/м2 визначається за формулою:
1.7. Визначення класу енергетичної ефективності будинку
Клас енергетичної ефективності будинку визначається згідно з додатком Ф ДБН В.2.6-31 на підставі аналізу виразу:
де Еmax - максимально допустиме значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період, кВт*год/м2, що встановлюється згідно з ДБН В.2.6-31 залежно від призначення будинку, його поверховості та температурної зони експлуатації; для даного будинку Еmax=83 кВт*год/м2.
Згідно з ДБН В.2.6-31 даний будинок відноситься до класу енергетичної ефективності «G».
1.8. Для даного будинку допускається зниження рівня теплозахисту зовнішніх огороджувальних конструкцій до оптимального відповідно до 3.3 ДБН В.2.6-31.
1.9. Енергетичний паспорт цього будинку наведено в таблиці Д.1.
Табл. 14
Енергетичний паспорт житлового будинку
Загальна інформація
|
Дата заповнення (рік, місяць, число) |
2017.06.15 |
|
|
Адреса будинку |
м.Слов'янськ |
|
|
Розробник проекту |
ДонНАБА |
|
|
Адреса і телефон розробника |
м.Краматорськ 0999999999 |
|
|
Шифр проекту будинку |
КП |
|
|
Рік будівництва |
2017 р. |
Табл. 15
Розрахункові параметри
|
Найменування розрахункових параметрів |
Познач. |
Одиниця вимірюв. |
Величина |
|
|
Розрахункова температура внутрішнього повітря |
tB |
0C |
20 |
|
|
Розрахункова температура зовнішнього повітря |
t3 |
0C |
-22 |
|
|
Розрахункова температура теплого горища |
tвг |
0C |
- |
|
|
Розрахункова температура підвалу |
tц |
0C |
5 |
|
|
Тривалість опалювального періоду |
zon |
доба |
176 |
|
|
Середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період |
tоп з |
0C |
-0.5 |
|
|
Розрахункова кількість градусо - діб опалювального періоду |
Dd |
0C* *доба |
3608 |
Табл. 16
Функціональне призначення, тип і конструктивне рішення будинку
|
Призначення |
Житловий |
|
|
Розміщення в забудові |
Окремо розташований |
|
|
Типовий проект, індивідуальний |
Індивідуальний проект 5-поверхового односекційного житлового будинку на 10 квартир |
|
|
Конструктивне рішення |
Цегляні стіни |
Табл. 17
Геометричні, теплотехнічні та енергетичні показники
|
Показник |
Позначення і розмірність |
Нормативне значення |
Розрахунк. (проект) значення |
Фактичне значення |
|
|
Геометричні показники |
|||||
|
Загальна площа зовнішніх огородж. конструкцій будинку |
- |
462,7 |
|||
|
У тому числі: - стін |
- |
354,7 |
|||
|
- вікон та балконних дверей |
- |
108 |
|||
|
- вхідних дверей та воріт |
- |
2,1 |
|||
|
- горищ перекриттів (холодного горища) |
- |
229,1 |
|||
|
- перекриттів над техпідпіллями |
- |
229,1 |
|||
|
- площа опалювальних приміщень |
- |
956,5 |
|||
|
- площа квартир житлового будинку |
- |
537,25 |
|||
|
- опалювальний об'єм |
- |
2869,5 |
|||
|
- коефіцієнт скління фасадів будинку |
- |
0,47 |
|||
|
- показник компактності будинку |
- |
0,2 |
|||
|
Теплотехнічні показники |
|||||
|
Приведений опір теплопередачі зовнішніх огороджень: |
|||||
|
- стін |
3,3 |
||||
|
- вікон та балконних дверей |
0,75 |
||||
|
- вітражів |
- |
||||
|
- ліхтарів |
- |
||||
|
- вхідних дверей та воріт |
0,6 |
||||
|
- покриттів (суміщенних) |
- |
||||
|
- горищ перекриттів (холодного горища) |
4,95 |
||||
|
- перекриттів теплих горищ |
- |
||||
|
- перекриттів над підвалом |
3,75 |
||||
|
Енергетичні показники |
|||||
|
Розрахункові питомі тепловитрати |
qбуд, кВт*год/м2 [кВт*год/м3] |
254,3 [+] |
|||
|
Максимально допустиме значення питомих тепловитрат на опалення будинку |
Еmax, кВт*год/м2 [кВт*год/м3] |
83 |
|||
|
Клас енергетичної ефективності |
G |
||||
|
Термін ефективної експлуатації Теплоізоляційної оболонки та її елементів |
- |
||||
|
Відповідність проекту будинку нормативним вимогам |
Так |
||||
|
Необхідність доопрацьовування проекту будинку |
ні |
Табл. 18
Висновки за результатами оцінки енергетичних параметрів будинку
|
Вказівки щодо підвищення енергетичних параметрів будинку |
||
|
Проект відповідає вимогам ДБН В.2.6-31 щодо теплотехнічних показників огороджувальних конструкцій будинку і порядку їх розрахунків, що забезпечує: - раціональне використання енергетичних ресурсів на обігрів приміщень будинку; - нормативні показники санітарно-гігієнічних параметрів мікроклімату приміщень; - довговічність огороджувальних конструкцій під час експлуатації будинку. |
||
|
Паспорт заповненний |
||
|
Організація |
ДонНАБА |
|
|
Адреса і телефон |
м. Краматорськ |
|
|
Відповідальний виконавець |
Егоров О.П. |
Список використаної літератури:
1. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни «Регулювання мікроклімату приміщень. Частина 1. Опалення» (для студентів спеціальності 6.062103 «Теплогазопостачання та вентиляція і кондиціювання»/ Склав.: Ковтун С.В, Анацька Г.В. Краматорськ: ДонНАБА, 2015. 40 с.
2. ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 Будівельна кліматологія.
3. ДБН В.2.5-67.2013 Опалення Вентиляція та Кондиціювання.
4. Ткачук А.Я. Проектирование систем водяного отопления: Учеб. Пособие. К.: Выщашк. Головное узд-во, 1989. 192 с.
5. Внутренние санитарно-технические устройства. Ч.1.Отопление /В.Н. Богословский, Б.А.Крупнов, А.Н.Сканави и др.; Под ред. И.Г. Староверова и Ю.И.Шиллера. М.: Стройиздат, 1990. 344 с.
6. ДБН В.2.6-31 Теплова ізоляція будівель.
7. ДСТУ-Н Б А.2.2-5:2007 Настанова з розроблення та складання енергетичного паспорта будинків при новому будівництві та реконструкції.
8. ДСТУ-Н.Б.В 1.1-27:2010.
9. VD.53.P10.50 Danfoss 04/2010.
10. VD.57.Q5.50 Dabfoss TOB 03/2010.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Визначення витрат газу на потреби теплопостачання та на потреби промислових підприємств. Розрахунок кількості мережевих газорегуляторних пунктів. Гідравлічний розрахунок зовнішніх газопроводів. Газопостачання житлового будинку, загальні втрати тиску.
курсовая работа [82,1 K], добавлен 07.11.2011Розрахунок горіння природного газу та теплового балансу печі. Визначення втрат тепла через обгороджування. Кількість тепла, що аккумулюється або віддається футеровкою вагонетки. Конструктивний, тепловий та аеродинамічний розрахунок тунельної печі.
курсовая работа [577,9 K], добавлен 13.04.2012Теплова схема водогрійної частини, опис котельні, котла та газопостачання. Тепловий та гідравлічний розрахунок котельного агрегату КВ-ГМ-100. Визначення теплосприйняття та приростів ентальпії в елементах агрегату, розрахунок перепадів тиску в них.
курсовая работа [304,7 K], добавлен 02.09.2010Розрахунок довжини гідролінії, розмірів гідроциліндра та необхідної витрати рідини. Вибір дроселя, фільтра. Гідравлічний розрахунок трубопроводів з урахуванням допустимих швидкостей. Визначення втрат тиску в гідросистемі. Необхідний тиск насоса.
курсовая работа [102,9 K], добавлен 08.01.2012Визначення структурних параметрів верстата, побудова його структурної та кінематичної схеми. Конструювання приводу головного руху: розрахунок модулів та параметрів валів коробки швидкості, пасової передачі, вибір підшипників і електромагнітних муфт.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 17.09.2011Визначення складу робочої маси горючих відходів. Розрахунок топкового пристрою. Вибір конструктивних характеристик циклонної камери, розрахунок її діаметру. Визначення втрат тиску, димових газів і швидкості повітря. Ефективна товщина випромінюючого шару.
контрольная работа [25,5 K], добавлен 24.01.2015Методика та принципи проектування системи газопостачання населеного пункту сільського типу Козіївка, його специфічні риси та визначення об'єктів опалення. Переваги використання газоподібного палива, економічне та екологічне обґрунтування даного проекту.
дипломная работа [147,5 K], добавлен 04.06.2010Визначення кількості розчинника, що підлягає випарюванню. Конструктивний розрахунок корпусу БВУ. Визначення температури кипіння розчину в апараті, теплопродуктивності, поверхні нагріву. Розрахунок барометричного конденсатора, коефіцієнтів теплопередачі.
курсовая работа [370,4 K], добавлен 19.02.2013Принципова схема об’ємного гідропривода поступального руху. Розрахунок і вибір параметрів гідроустаткування. Вибір гідро розподільника, дроселя, фільтра. Гідравлічний розрахунок системи привода. Параметри насоса, гідроклапана тиску і потужності.
курсовая работа [89,1 K], добавлен 21.03.2009Розрахунок теплових потоків на опалення й гаряче водопостачання п'яти кварталів. Розрахунок річних графіків теплоспоживання по тривалості теплового навантаження. Побудова для відкритої системи теплопостачання підвищеного графіку якісного регулювання.
контрольная работа [197,6 K], добавлен 23.04.2010


