Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Навчально-науковий інститут економіки і права

Кафедра туризму і готельно-ресторанної справи

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ

«Структура та функції метрологічної служби України»

з дисципліни «Стандартизація, метрологія та сертифікація»

Виконала студентка групи 3-ГРС

Копицяк Юлія Іванівна

Перевірила: старший викладач,

Бутенко Л. Ю.

Черкаси 2014



План

1. Метрологія як наука, її значення і завдання

2. Історичні відомості про створення метрологічної системи

3. Структура метрологічної служби України

4. Функції метрологічної служби України



1. Метрологія як наука, її значення і завдання

Не існує жодної держави світу, де нема державних еталонів вимірювань, тому першою вимогою Міжнародної організації законодавчої метрології була розробка відповідного закону з урахуванням світових норм. Держстандарт України розробив такий документ і 11 лютого 1998 р. Президентом був підписаний Закон України "Про метрологію та метрологічну діяльність", який опубліковано 13 березня 1998 року в газеті "Голос України".

Метрологія - наука про вимірювання, методи і засоби забезпечення їх єдності та досягнення потрібної точності.

До основних питань метрології належить:

· загальна теорія вимірювань;

· одиниці фізичних величин і їх системи;

· методи і засоби вимірювань;

· методи визначення точності вимірювань;

· основи забезпечення єдності вимірювань і одноманітності засобів вимірювань; еталони і зразкові засоби вимірювань;

· методи передачі розмірів одиниць від еталонів або зразкових засобів вимірювань робочим засобам вимірювань.

Метрологія поділяється на:

? теоретичну метрологію - загальні теоретичні проблеми вимірювань, методи обробки результатів спостереження з метою оцінки їх точності, теорія величин та їх одиниць, теорія відтворення і передачі розмірів одиниць та ін.;

? законодавчу метрологію - розробка комплексів взаємопов'язаних і взаємозумовлених загальних правил, вимог і норм, а також інших питань, що потребують регламентації й контролю з боку держави, спрямованих на забезпечення єдності вимірювань й одноманітності засобів вимірювань;

? прикладну метрологію - практичні вимірювання і забезпечення єдності вимірювань.

Технічні вимірювання є складовою частиною прикладної метрології. Процес вимірювання характеризується, з одного боку, сприйманням і відображенням фізичної величини, а з іншого - нормуванням, тобто присвоєнням їм певного числового значення (розміру), яке виражається в прийнятих одиницях. Значення величини не слід ототожнювати з розміром. Розмір фізичної величини даного об'єму існує і незалежно від того, знаємо ми його чи ні, виражаємо його в яких-небудь одиницях чи ні. Значення ж фізичної величини з'являється тільки після того, як розмір величини даного об'єкта виражено за допомогою певної одиниці. Значення фізичної величини дістають внаслідок вимірювання або обчислення.

Державна система забезпечення єдиних умов вимірювань (ДСВ) дає змогу дістати гарантовані достовірні результати вимірювань, необхідні для успішного розв'язання проблеми підвищення якості виробів, елементів, складових частин. Забезпечення достовірності результатів вимірювань - найскладніший аспект проблеми якості. Його складність полягає в тому, що, на відміну від конструкторських робіт і технологічних операцій, результати вимірювання практично не контролюються.

Державна система забезпечення єдиних умов вимірювань - це комплекс взаємопов'язаних правил і положень, які визначають організацію і методику метрологічної підготовки та виконання, обробки і оформлення результатів вимірювання, комплекс заходів щодо забезпечення єдності вимірювань, які здійснюються державною і відомчими метрологічними службами відповідно до цих правил і положень.

Головна мета державної системи забезпечення єдиних умов вимірювань: забезпечити оцінку точності результатів вимірювань у державі з гарантованою імовірністю.

Основні завдання державної системи забезпечення єдиних умов вимірювань: метрологія вимірювання метрологічний служба

- визначення одиниць вимірювання фізичних величин, що допускаються до застосування в державі;- розробка раціональної системи передачі розмірів одиниць вимірювання фізичних величин від еталонів до робочих засобів вимірювань;

- прийняття однозначної системи нормування метрологічних характеристик засобів вимірювань, а також показників точності й достовірності результатів вимірювань;

- встановлення єдиних правил виконання всіх робіт із забезпечення єдності вимірювань (правил законодавчої метрології), своєчасної заміни і доповнення правил законодавчої метрології відповідно до змін потреб народного господарства держави, а також у зв'язку з новими науковими відкриттями і досягненнями;

- визначення прав і обов'язків державних і відомчих органів метрологічної служби щодо забезпечення єдності вимірювання.

Гарантування єдності вимірювань має не тільки велике побутове значення, воно необхідне для обороноздатності країни, безпеки руху транспорту тощо. Практично нема сфери людської діяльності, де не потрібна б була якість вимірювань. Держстандарт затвердив понад 25 державних еталонів. Це спеціальні еталони для Міністерства оборони, еталони часу і частини, одиниці світла. Власне майже всі основні еталони були створені за останніх вісім років науково-дослідними установами Національної академії наук України, Держстандарту, Міністерства оборони, Міністерства зв'язку. Створено еталон довжини, який за точністю відповідає найсучаснішим вимогам метрології із застосуванням лазерної техніки. Держстандарт України виконує метрологічні роботи на замовлення країн СНД, у нас це коштує у 3 - 5 разів дешевше, ніж у Росії. Крім того, Україні замовляють розробку зразкових засобів вимірювання Болгарія і Куба.

У комітеті стандартизації створено державну комісію стандартних зразків. Не можна, наприклад, проводити сертифікацію харчової продукції, якщо нема стандартних довідкових таблиць на наявність і кількість речовин, що перевіряються.

Такі таблиці розроблено у науково-дослідних установах України. Українські еталони вимірювання розглядала поважна комісія, що складалася з представників Франції, Великобританії та Іспанії. Комісія високо оцінила точність вимірювань в Україні і відзначила, що українські еталони ідентичні відповідним еталонам країн Західної Європи. Вітчизняна сертифікація створює надійний захист української продукції від дискредитації її за кордоном, а такі спроби були. Державна система забезпечення єдиних умов вимірювань (ДСВ) дає змогу здійснювати державний нагляд за виробництвом. За умови, коли підприємство перебуває в скрутному становищі, ця сфера контролю досить обмежена.

Державна система забезпечення єдиних умов вимірювань має дві категорії нормативних документів: базові та такі, що конкретизують загальні вимоги базових нормативних документів щодо окремих видів вимірювань, вимірювальних процесів і типів засобів вимірювань.

2. Історичні відомості про створення метрологічної системи

Метрологія має велике значення для розвитку природничих наук. Російський вчений, хімік і метролог Д.І. Менделєєв писав, що наука починається з того часу, коли починають вимірювати.

В усіх галузях народного господарства вимірюється велика кількість різноманітних величин, часом, наприклад, в машино будуванні, з дуже великою точністю. Будь-яке вимірювання зводиться до порівняння вимірюваної величини з іншою, що прийнята за одиницю вимірювання. Отже, для проводження вимірювання слід мати одиниці вимірювань.

Тривалий час одиниці для вимірювання вибирали довільно, і це зумовило їх різноманітність. Першими одиницями вимірювань з числа тих, що дійшли до нас, були такі одиниці довжини: лікоть, сажень, фут (ступня), вершок (половина вказівного пальця) та ін. Кожна держава мала свої одиниці вимірювань. У Росії довідник для будівельників інженера Н.І. Лапіна мав 100 різних футів, 46 різних миль тощо.

З розвитком промисловості і торгівлі гальмуюча роль різності в одиницях вимірювань ставала дедалі відчутнішою. Процес природних і технічних наук вимагав установлення єдиної раціональної мови одиниць.

У Росії з 1845 року почала діяти російська державна служба мір і ваги. Першим вченим і керівником цієї служби було призначено академіка А.Я. Купфера. Він присвятив метрологічній діяльності 23 роки свого життя. У цей час було узаконено таку систему російських мір:

? одиниця довжини - сажень;

? одиниця ваги - фунт;

? одиниця об'єму: для рідини - відро, для сипучих - четвертак.

Поступово окреслювалася й міцніла ідея створення такої системи мір, яка б відповідала таким вимогам:

? система мір повинна бути єдиною й загальною;

? одиниці повинні мати точно визначені розміри;

? повинні існувати еталони, які не змінюються у часі;

? одиниці різних величин повинні бути пов'язані між собою певним співвідношенням;

? для кожної фізичної величини повинна існувати тільки одна одиниця;

? кратні і частинні одиниці повинні перебувати у відношеннях, що дорівнюють основі системи, тобто степеня 10.

Ідея побудови всієї системи на десятковій основі належить французькому астроному Г. Мутону, який жив у XVII ст. 8 травня 1790 р. Національні збори Франції прийняли Декрет про реформу системи мір і доручили Паризькій академії наук провести необхідні підготовчі роботи із заснування метричної системи. 22 червня 1799 р. ці роботи було завершено. Створюючи природний еталон довжини, французькі вчені визначили "метр" як міру довжини, що дорівнює десятимільйонній частині четвертини паризького земного меридіану. Виготовлені прототипи метра і кілограма передано законодавчому корпусу, а потім - на збереження Національному архіву Франції. Відтоді ці прототипи іменуються "архівними". Зразок метра у вигляді платинового стержня, а зразок кілограма у вигляді платинового циліндра.

У першій половині XIX ст. метрична система мір почала впроваджуватися у Франції, а невдовзі і в інших країнах. Міжнародній уніфікації одиниць сприяли всесвітні виставки, де різноманітність мір ускладнювала порівняння характеристик експонатів. На Паризькій виставці 1867 р. було утворено Комітет мір, ваги і монет, членом якого став російський академік Б.С. Якобі. Вирішальний вплив на весь подальший розвиток метричної системи мала доповідь, написана в 1869 році російськими академіками О.В. Струве, І.І. Вільдом, і Б.С. Якобі й надіслана від імені Петербур зької академії наук у Паризьку академію наук. У доповіді наголошувалося на необхідності виготовлення нових міжнародних прототипів метра і кілограма, якомога близьких до архівних прототипів, а також, у достатній кількості однотипних копій для розподілу між зацікавленими країнами. Роботу пропонувалося доручити комісії, яка б складалася із представників різних держав.

Пропозицію було підтримано Паризькою академією наук, і французький уряд звернувся до всіх країн з проханням надіслати представників до Міжнародної метричної комісії для розгляду проблеми виготовлення метричних еталонів. Комісія збиралася в 1870 і 1872 роках і прийняла важливі рішення.

Новий прототип метра виготовили штриховим еталоном і він дорівнював довжині "архівного метра", тобто відстані між двома штрихами (загальна довжина 1020 мм). Еталон був виготовлений із сплаву платини (90%) та іридію (10%), він мав X - подібну форму.

Новий прототип кілограма мав масу, яка дуже точно відповідала масі "архівного кілограма", він був виготовлений із того самого сплаву платини та іридію і мав форму прямого циліндра з трохи заокругленими ребрами, висота його дорівнювала діаметру основи (39 мм).

З метою надання метричній системі дійсно міжнародного характеру і забезпечення одноманітності мір в усіх країнах, що її прийняли, необхідно було виготовити і точно звірити один з одним стільки тотожних еталонів метра і кілограма, скільки було замовлено зацікавленими країнами. Один із еталонів метра і кілограма, найбільш близьких до архівних, слід було прийняти за міжнародні прототипи, а виражені через них решту еталонів - розподілити за жеребом між зацікавленими країнами.

1 березня 1875 р. в Парижі зібралася конференція в складі представників 20 держав. 20 травня 1875 р. було підписано Конвенцію і засновано Міжнародне бюро мір і ваги (МБМВ), яке розташувалося в місті Севр неподалік Парижу. Конвенцію підписали повноважні представники 17 держав, зокрема Росії. Згідно з Конвенцією, Міжнародне бюро мір і ваги повинно діяти під управлінням Міжнародного комітету мір і ваги (МКМВ) у складі 14 членів - представників різних держав-учасниць. Міжнародний комітет мір і ваги підпорядкований у свою чергу Генеральній конференції з мір і ваги (ГКМВ), яка збирається раз на шість років за участю повноважних представників усіх держав-учасниць, кожна з яких має один вирішальний голос.

Виготовлені еталони метра і кілограма за жеребом було розподілено між державами-учасницями. Росії дістались еталони метра за номерами 11 і 28, а еталони кілограма за номерами 12 і 26.

Раднарком РРФСР декретом від 14 вересня 1918 році скасував стару російську систему мір і ввів у дію метричну. Еталон метра № 28 і еталон кілограма № 12 затверджено як державні первинні еталони.

Великий внесок у розвиток метрології зробив російський вчений Д.І. Менделєєв. Він був призначений вченим-зберігачем зразків мір і ваги і керівником російської державної служби мір і ваги у 1892 році. Д.І. Менделєєв став засновником наукової метрології у Росії, створив першу наукову установу з метрології - Головну палату мір і ваги, і в 1893 році був призначений першим її управителем. Менделєєв провів найточніші вимірювання довжини, маси, ваги, тиску та інших величин, створив базу сучасної вітчизняної метрології. У 1899 році в Росії було прийнято закон про міри і ваги, який дав змогу факультативно застосовувати міжнародну метричну систему мір (використання метра і кілограма поряд з основними традиційними мірами - аршином і фунтом).

За пропозицією Менделєєва у 1894 році було виготовлено з платино-іридієвого сплаву еталон міри довжини у вигляді тригранної призми. На одній стороні нанесено аршин (0,7112м), на другій - ярд (0,914м), а на третій - метр: всі з відповідними поділками - всього 253 лінії.

До 1975 року було утворено такі консультативні комітети: Консультативний комітет з електрики (ККЕ), Консультативний комітет з фотометрії і радіометрії (ККФР), Консультативний комітет з термометрії (ККТ), Консультативний комітет з визначення метра (ККВМ), Консультативний комітет з визначення секунди (ККВС), Консультативний комітет з еталонів для вимірювання іонізуючих випромінювань (ККЕІВ), Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГATE), Консультативний комітет з одиниць (ККО).

За станом на 1 січня 1975 року конвенцію підписали 43 держави. Зараз метрична система застосовується дедалі ширше, особливо після утворення Міжнародної системи одиниць, яка є сучасною формою метричної системи мір і сприяє міжнародному співробітництву і загальному науково-технічному розвитку. Велика заслуга в цьому Міжнародного комітету мір і ваги і його консультативних комітетів, які координують роботу з метрології і готують рішення для затвердження генеральними конференціями. Більш детальні виміри показали, що міжнародний прототип метра хоч і незначно, але все ж відрізняється від десятимільйонної частини четвертини паризького земного меридіану.



3. Структура метрологічної служби України

Структура метрологічної служби України регламентується ДСТУ2682-94, чинним з 01.01.95р.

Метрологічна служба України складається із державної і відомчих метрологічних служб.

До складу державної метрологічної служби, яку очолює Державний комітет України з стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України), входять:

відповідні підрозділи центрального апарату Держстандарту України;

головна організація із забезпечення єдності вимірювань в Україні - Державне науково-виробниче об'єднання "Метрологія" (ДНВО "Метрологія");

головні організації з видів вимірювань і напрямів діяльності-ДНВО "Метрологія", Державний науково-дослідний інститут "Система", Український, Дніпропетровський, Івано-Франківський, Харківський та Білоцерківський центри стандартизації метрології та сертифікації;

державні служби єдиного часу і еталонних частот, стандартних довідкових даних про фізичні константи, властивості речовин і матеріалів;

територіальні органи державної метрологічної служби в Республіці Крим, областях, містах і районах.

Головні організації та їх спеціалізацію за видами вимірювань і напрямами діяльності визначає Держстандарт України.

До відомчих метрологічних служб відносяться (рис. 1):

ь підрозділи міністерств (відомств), на які покладені функції метрологічної служби;

ь метрологічні служби об'єднань підприємств;

ь метрологічні служби, інші підрозділи, посадові особи на підприємствах і організаціях, незалежно від форм власності, на які в установленому порядку покладені роботи з метрологічного забезпечення.

Рис. 1 Структурна схема Метрологічної служби України

З метою підвищення ефективності функціонування метрологічних служб підприємств та організацій підрозділи метрологічної служби можуть бути підпорядковані посадовій особі, яка керує технічною політикою підприємств (організацій). Роботи з метрологічного забезпечення на підприємствах і в організаціях відносяться до основних видів робіт.

Для забезпечення організаційно-методичного керівництва та надання технічної допомоги на підприємстві і організації, які мають в метрологічній службі висококваліфікований персонал і сучасне технічне обладнання, покладаються функції головних і базових організацій метрологічних служб відповідних галузей.

Головні і базові організації визначаються наказами міністерств (відомств).

Права та обов'язки метрологічних служб міністерств (відомств), підприємств та установ, головних і базових організацій метрологічних служб визначаються положеннями, затвердженими їх керівниками за узгодженням з відповідними органами державної метрологічної служби.

У структурі Держстандарту України нараховується: 35 центрів стандартизації, метрології та сертифікації, в тому числі 26 обласних (Укр. ЦСМ, Білоцерківський, Вінницький, Волинський, Дніпропетровський, Донецький, Житомирський, Закарпатський, Івано-Франківський, Кіровоградський, Кримський, Луганський, Львівський, Миколаївський, Одеський, Полтавський, Рівненський, Тернопільський, Харківський, Херсонський, Хмельницький, Черкаський, Чернігівський, Чернівецький), 9 міських (Горлівський, Дрогобицький, Кременчуцький, Криворізький, Маріупольський, Мелітопольський, Краматорський, Северо-польський, Червоноградський). Крім того, до складу Держстандарту України входять декілька науково-дослідних інститутів: Львівський ДНДІ «Система», Харківське науково-виробниче об'єднання «Метрологія», УкрНДІССІ; два навчальні заклади: Одеський державний інститут вимірювальної техніки та український навчально- науковий центр у м. Києві; заводи «Еталон» (у Києві, Харкові, Донецьку, Умані, Білій Церкві); дослідні заводи «Прилад» (у Вінниці та Полтаві) і магазини стандартів (у Києві та Харкові).

З метою підвищення ефективності метрологічної діяльності, створюється наукова, технічна та організаційно-правова база метрології. За станом на 1998 рік у сфері метрології діє понад 40 національних нормативних документів (ДСТУ) і понад 350 Міжнародних стандартів (ГОСТів).

4. Функції метрологічної служби України

Держстандарт України здійснює:

· встановлення з урахуванням завдань соціально-економічного розвитку України пріоритетних напрямів розвитку метрології;

· розроблення наукових, технічних, законодавчих та організаційних основ метрологічного забезпечення;

· організація виконання фундаментальних досліджень нових фізичних ефектів і уточнення значень фундаментальних фізичних констант з метою вдосконалення еталонної бази;

· встановлення одиниць фізичних величин, що допускаються до застосування;

· організацію робіт, що пов'язані з розробленням, зберіганням і підтриманням на сучасному рівні еталонної бази України;

· встановлення єдиного порядку передавання розмірів одиниць фізичних величин від державних еталонів зразковим ЗВТ;

· встановлення єдиних вимог щодо метрологічних характеристик ЗВТ і характеристик похибок;

· державний метрологічний нагляд за розробкою, виробництвом, станом, застосуванням, метрологічною перевіркою, калібруванням, ремонтом, прокатом, продажем, імпортом і зберіганням ЗВТ, дотриманням метрологічних норм і правил, а також за діяльністю відомчих метрологічних служб;

· державний метрологічний нагляд за кількістю фасованих товарів в упаковках під час їх продажу та розфасування;

· застосування до підприємств і організацій правових і економічних санкцій за результатами державного метрологічного нагляду;

· стандартизацію норм і правил метрологічного забезпечення;

· розроблення та затвердження державних стандартів і інших нормативних документів із забезпечення єдності вимірювань;

· організацію державної метрологічної перевірки ЗВТ;

· встановлення порядку планування і проведення сертифікації, державних випробувань і метрологічної атестації ЗВТ;

· затвердження типів ЗВТ;

· ведення Державного реєстру засобів вимірювань, допущених до застосування в Україні;

· організацію розроблення та атестації методик виконання вимірювань;

· керівництво Державними службами стандартних довідкових даних про фізичні константи, властивості речовин і матеріалів, єдиного часу та еталонних частот;

· сприяння діяльності міністерств (відомств), підприємств і організацій, що спрямована на підвищення ефективності метрологічних робіт і забезпечення єдності та потрібної точності вимірювань;

· погодження положень про метрологічні служби міністерств (відомств);

· акредитацію метрологічних служб, вимірювальних, випробувальних, аналітичних та інших лабораторій на право виконання метрологічних робіт;

· ліцензування на право виготовлення та імпорту (ввезення)ЗВТ;

· підготовку кадрів у галузі метрології і метрологічного забезпечення та підвищення їх кваліфікації;

· розроблення концепції участі України в роботі міжнародних організацій з метрології; а також реалізації міждержавних угод у галузі метрології і метрологічного забезпечення;

· виконання робіт, пов'язаних з взаємовизнанням результатів державних випробувань і затвердження типу, метрологічної перевірки, калібрування та метрологічної атестації ЗВТ.

Головна організація із забезпечення єдності вимірювань в Україні здійснює:

1) розроблення концепції забезпечення єдності вимірювань в Україні;

2) розроблення наукових, методичних, організаційних і законодавчих основ забезпечення єдності вимірювань;

3) координацію та виконання фундаментальних досліджень з теоретичних основ метрології, досліджень нових фізичних ефектів і уточнення фундаментальних фізичних констант з метою вдосконалення еталонної бази;

4) створення та вдосконалення в закріплених видах вимірювань державних та вторинних еталонів, зразкових ЗВТ з урахуванням потреб економіки, в т.ч. і інтересів оборони;

5) розроблення довгострокових програм створення та забезпечення функціонування державної еталонної бази;

6) відтворення та зберігання в закріплених видах вимірювань одиниць фізичних величин, передавання їх розмірів ЗВТ, що належать державній та відомчим метрологічним службам;

7) погодження положень про головні організації відомчих метрологічних служб;

8) науково-методичне керівництво територіальними органами державної метрологічної служби і головними організаціями з видів вимірювань;

9) розроблення законодавчих і нормативних документів, що регламентують норми та правила метрологічного забезпечення;

10) аналіз стану метрологічного забезпечення закріплених видів вимірювань;

11) сертифікацію, державні випробування та метрологічну атестацію ЗВТ в закріплених видах вимірювань;

12) науково-методичне керівництво розробленням комплексних программ метрологічного забезпечення;

13) метрологічну експертизу нормативних документів ДСВ;

14) підготовку спеціалістів-метрологів вищої кваліфікації;

15) виконання інших робіт, спрямованих на вдосконалення метрологічного забезпечення закріплених видів вимірювань або видів метрологічної діяльності;

16) участь, за погодженням із Держстандартом України, в роботі міжнародних організацій з метрології;

17) виконання спільних науково-дослідних робіт з метрологічними організаціями інших країн.

Головні організації із видів вимірювань і видів метрологічної діяльності здійснюють в закріплених видах вимірювань і метрологічної діяльності:

ь виконання фундаментальних досліджень нових фізичних ефектів з метою створення і удосконалювання методів і ЗВТ вищої точності; розроблення та удосконалення державних і вторинних еталонів та вихідних зразкових ЗВТ;

ь відтворення та зберігання в закріпленних видах вимірювань одиниць фізичних величин та передавання їх розмірів ЗВТ, що належать державній та відомчим метрологічним службам;

ь сертифікацію, державні випробування та метрологічну атестацію ЗВТ;

ь розроблення нормативних документів на методи і засоби метрологічної перевірки ЗВТ;

ь метрологічну експертизу нормативних документів із забезпечення єдності вимірювань;

ь роботи з метрологічного забезпечення вимірювальних каналів, вимірювальних і програмних компонентів вимірювально-інформаційних систем та автоматизованих систем керування технологічними процесами;

ь виконання інших робіт, спрямованих на вдосконалення метрологічного забезпечення закріплених видів вимірювань або видів метрологічної діяльності.

Державна служба єдиного часу і еталонних частот здійснює:

ѕ відтворення і зберігання розмірів одиниць часу і частоти;

ѕ формування і зберігання національних шкал атомного і координованого часу;

ѕ визначення параметрів обертання Землі і передачу споживачам даних про ці параметри;

ѕ передачу із заданою точністю еталонних сигналів частоти і часу каналами електрозв'язку і забезпечення споживачів цих сигналів офіційною інформацією довідкового характеру;

ѕ здійснення метрологічного контролю за відповідністю частотно-часової інформації, що передається, встановленим нормам і прийняття необхідних заходів на підтримування параметрів еталонних сигналів частоти і часу в заданих межах.

Державна служба стандартних зразків речовин і матеріалів здійснює:

v розроблення основних напрямів метрологічного забезпечення вимірювань складу і властивостей речовин і матеріалів на базі застосування стандартних зразків;

v координацію робіт із розроблення та виготовлення державних стандартних зразків;

v організацію робіт з метрологічного оцінювання та атестації методик виконання вимірювань складу і властивостей речовин і матеріалів із застосуванням стандартних зразків;

v виконання науково-дослідних робіт у галузі створення та застосування стандартних зразків;

v розроблення нормативних і методичних документів з питань стандартних зразків;

v акредитацію головних і базових організацій з розроблення стандартних зразків;

v експертизу, атестацію і затвердження стандартних зразків;

v інформаційне забезпечення підприємств і організацій з питань стандартних зразків;

v ведення реєстру державних стандартних зразків;

v участь у співробітництві із зарубіжними службами стандартних зразків.

Державна служба стандартних довідкових даних про фізичні константи, властивості речовин і матеріалів здійснює:

1) встановлення і прогнозування потреби економіки України в довідковій інформації про властивості речовин і матеріалів;

2) підготовку довідкової інформації про фізичні константи і властивості речовин і матеріалів;

3) виконання науково-технічної експертизи і атестації стандартних довідкових даних;

4) розроблення методичних і інших нормативних документів, що регламентують функціонування служби стандартних довідкових даних;

5) виконання метрологічної експертизи нормативних документів з питань, які мають відношення до стандартних довідкових даних;

6) координацію, науково-методичне і метрологічне забезпечення науково-дослідних робіт щодо визначення властивостей речовин і матеріалів, з систематизації та оцінювання вірогідності даних про властивості речовин і матеріалів, що публікуються в технічній літературі;

7) виконання наукових досліджень у галузі вдосконалення методів одержання, оцінки вірогідності, систематизації, узагальнення і застосування даних про властивості речовин та матеріалів;

8) інформаційне забезпечення підприємств і організацій України достовірними довідковими даними про фізичні константи та властивості речовин та матеріалів;

9) участь у співробітництві з зарубіжними центрами даних і службами стандартних довідкових даних.

Територіальні органи державної метрологічної служби здійснюють на закріпленій за ними території:

§ зберігання і підтримування на належному рівні робочих еталонів і вихідних зразкових ЗВТ та передавання розмірів одиниць фізичних величин зразковим і робочим ЗВТ;

§ державний метрологічний нагляд за розробленням, виробництвом, станом, застосуванням, метрологічною перевіркою, калібруванням, ремонтом, зберіганням, прокатом, продажем, імпортом засобів вимірювань і дотриманням метрологічних норм та правил, а також за діяльністю відомчих метрологічних служб;

§ державний метрологічний нагляд за кількістю фасованих товарів в упаковках під час їх продажу та розфасування;

§ державні випробування ЗВТ;

§ державну метрологічну перевірку та метрологічну атестацію ЗВТ;

§ узгодження положень про базові організації метрологічних служб і метрологічні служби підприємств та організацій;

§ виконання особливо точних вимірювань;

§ підготовку та підвищення кваліфікації метрологів;

§ аналіз стану вимірювань в регіоні;

§ участь в атестації вимірювальних, випробувальних, аналітичних та інших лабораторій;

§ акредитацію метрологічних служб і підрозділів підприємств і організацій незалежно від форм власності на право виконання метрологічних робіт;

§ ліцензування діяльності підприємств та організацій незалежно від форм власності, а також громадян-суб'єктів підприємницької діяльності на право ремонту, прокату і продажу, відомчої метрологічної перевірки та калібрування ЗВТ;

§ інформаційне забезпечення відомчих метрологічних служб регіону з питань метрологічного забезпечення;

§ виконання інших робіт із метрологічного забезпечення.



Список використаних джерел

1. Закон України “Про метрологію та метрологічну діяльність” // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1998, N 30-31, ст.194.

2. Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт). [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ua-info.biz/legal/baseut/ua-smekzr.htm.

3. Положення про управління з питань метрології у складі департаменту технічного регулювання. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.leonorm.com.

4. Адміністрація державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://document.ua/.

5. Я. Ващук. Практичні способи захисту “ноу-хау” // ВЯПат. 2002.

6. Метрологія, стандартизація та управління якістю. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://buklib.net/books/35981/.

7. Метрологічна служба і система України. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://tovar.dt-kt.net/books/book-16/chapter-1492/.

8. Метрологічне забезпечення вимірювань і контролю. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://faks.kpi.ua/library.

9. Метрологічна служба України. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://batk.at.ua/el_kursy/Bud/Metr/teor/tema1.pdf.

Размещено на Allbest.ru