Проект технічного переоснащення ПАТ "Концерн Хлібпром" Вінницький хлібозавод

На хлібопекарських підприємствах немає спеціальної метрологічної служби. Відповідальність за стан, правильність експлуатації засобів вимірювань несе керівник підрозділу: завідувачі лабораторій, складів, експедиції, начальники цехів.

На підприємстві повинна бути розроблена і затверджена керівником схема метрологічного забезпечення виробництва кожного виду виробів за стадіями технологічного процесу, які цього потребують, а саме: дозування борошна і додаткової сировини, рідких компонентів, визначення густини розчинів, кислотності напівфабрикатів і готової продукції, контроль тривалості бродіння і вистоювання напівфабрикатів, визначення температури та вологості напівфабрикатів і готових виробів, точність ваги тістових заготовок під час формування, маси випечених виробів, температури і відносної вологості повітря в камерах для вистоювання, температури пекарної камери, параметрів пари, яка подається в піч, тривалість вистоювання та випікання тощо.

Схема також встановлює порядок метрологічного забезпечення засобів вимірювання, контроль за виконанням графіків повірки і ремонту засобів вимірювань. Засоби вимірювань повинні подаватися у відповідний центр метрології та стандартизації на держповірку згідно з графіком, затвердженим керівником підприємства й узгодженим із центром.

стандартизації та метрології. Ваги рівноплечі 2,3,4-го класів точності (аналітичні, технічні та ін.), важки до них, повіряють кожного року.

Термометри ртутні та рідинні, засоби вимірювання об'єму (бюретки, мірні колби та ін, цукроміри, спиртоміри повіряються при випуску їх заводом-виробником. Для внутрішнього виробничого контролю повірку точності робочих термометрів проводять за контрольним термометром, який періодично повинен підлягати державній повірці. Ареометри повіряють порівнянням їх показань з показаннями контрольного, який піддавався державній повірці.

Рефрактометри повіряють згідно з інструкцією до приладу. Електричні сушильні шафи на рівномірність висушування, а також об'єм пробника для визначення пористості хлібобулочних виробів перевіряє заводська лабораторія.

Результати перевірки сушильних шаф, пробника та інших приладів записують до «Журналу перевірки роботи лабораторного обладнання». Державний нагляд за метрологічним забезпеченням здійснює Держстандарт України, конкретно -- Державна метрологічна служба.

Підвищення рівня організації метрологічного забезпечення сприятиме покращанню якості продукції.

8. Заходи з енергозбереження

Парогенератор призначений для виробництв насиченої пари у великій кількості для задоволення виробничих потреб. Тому головним параметром, що характеризує промислові парогенератори, є висока продуктивність пару. Переваги парогенераторів:

- більш високий ККД у діапазоні потужності від 0 до 100 % в порівнянні з використанням будь-яких парових котлів, що особливо вигідно при нерівномірному споживанні пари і суттєво економить паливо, ціна якого постійно зростає;

- гнучкість регулювання потужності дозволяє оперативно реагувати на будь- які зміни необхідної потужності (підвищення або зниження);

- запуск з холодного стану на 100% потужності займає близько 5 хвилин газових парогенераторів та близько 20 хв.

- низьке споживання електричної енергії;

- малі габаритні розміри, істотно знижують витрати на будівництво котельні (для газових парогенераторів ), відсутність небезпеки вибуху;

- можливість установки у виробничих приміщеннях

Встановлення парогенераторів безпосередньо біля споживача пари, виключає витрати на заповнення магістральних втрат тепла при передачі пари від газової котельні. Економічний ефект при використанні автономного парогенератору замість централізованого паропоcтачання складає до 200%.

9. Санітарно-технічна та енергетична частина (розрахунок витрат води, електроенергії, палива, пари та тепла за питомими витратами)

Водопостачання.

Водопостачання хлібозаводу здійснюється від міської водопровідної мережі, а саме з двох вулиць: Артема та пр. Коцюбинського (dтруби = 200 мм) Постачальником води є ПАТ «Вінниця водоканал».

З метою створення постійного тиску холодної та гарячої води в найвищій частині виробничого корпусу встановлюють баки холодної та гарячої води.

Загальну витрату води за годину , м3, визначаємо за формулою:

, (9.1)

де ? продуктивність печей за добу, т;

4 ? норма витрати води для виробництва 1 т хлібних виробів, м3/т;

Тп ? тривалість роботи печей протягом доби, год.

= 16,74м3/год

Витрати підігрітої води за годину , м3/год, на технологічні потреби визначаємо за формулою:

, (9.2)

м3/год

Витрату гарячої води за годину для отримання необхідної кількості підігрітої води за годину , м3, визначаємо за формулою:

 (9.3)

де tсм ? температура підігрітої води (суміші), ?С (у середньому буває від 50 до 55 ?С); tг ? температура гарячої води, ?С (приймають від 70 до 75 ?С); tх ? температура холодної води, ?С (приймають 5 ?С).

м3

Витрати тепла за годину для нагрівання води , кВт, визначаємо за формулою:

, (9.4)

де 4,18 ? теплоємність води, кДж/кг·К; К ? коефіцієнт, який враховує втрати тепла (1,1…1,2).

Взимку: кВт

Влітку: кВт

Запас води в баках , м3, обчислюємо за формулою:

, (9.5)

де 8 ? запас води на 8 годин роботи підприємства.

м3

Запас гарячої води , м3, розраховуємо за формулою:

=++, (9.6)

де ? витрати води на приготування тіста протягом 4 год, м3; ? аварійний запас води (0,4·), м3; ? недоторканний запас води для водогрійних котлів печей та економайзерів, м3.

, (9.7)

де ? витрати борошна для приготування тіста за годину, т; - норма витрати води для приготування тіста на 1 т борошна, м3 (приймають: для житнього тіста ? 0,75, для пшеничного ? 0,60).

м3

= 0,4 · 16,2 = 6,48 м3

, (9.8)

де n ? кількість водогрійних котлів (установок) на підприємстві, шт.; ? теплопродуктивність однієї установки (приймають для печей ФТЛ?2 ? 8 кВт, для печей ХПА?40 ? 9,3 кВт); 2257 ? питоме тепло випаровування, кДж/кг.

м3

=++м3

Витрати води для душів за зміну , м3, обчислюємо за формулою:

, (9.9)

де Nр ? кількість робітників у зміні, осіб; 100 ? норма витрати води на одного працівника за зміну, дм3.

м3

Об'єм бака холодної води Vх, м3, знаходимо за формулою:

, (9.10)

де ? ? густина води, кг/дм3 (приймають 1 кг/дм3).

м3

Приймаємо бак об'ємом 120 м3 розмірами 10000 х 3000 х 4000 мм.

Об'єм бака гарячої води Vг, м3, розраховуємо за формулою:

(9.11)

м3

Приймаємо бак об'ємом 35 м3 з розмірами 7000 х 5000 х 1000 мм.

Каналізація.

Стічні води підприємства поділяються на дві категорії: виробничі та побутові. Відведення стічних вод здійснюють до міської каналізаційної системи без попереднього очищення. Загальна довжина мережі 700 м, а діаметр випуску 300 мм. Відведення вод з покрівель будівель (дощі, танення снігу) забезпечують зливовідводи. Об'єднувати ці види відведення вод суворо забороняється.

Кількість стічних вод приймають не більше 80 % від водопостачання.

Об'єм стічних вод для хлібопекарського підприємства приймаємо близько 3,6 м3 на 1 т продуктивності. Об'єм стічних вод на хлібозаводі за годину , м3, обчислюємо за формулою:

, (9.12)

де ? продуктивність печей за годину, т.

м3.

Опалення.

Теплопостачання підприємства здійснюється від власної промислової котельні, оснащеної чотирма котлами типу Е-1/9, та парогенераторами на печах ППЦ-250 Котлоагрегати обладнано системами автоматичного контролю і регулювання режимами їх роботи.

Котельна має приладний технічний облік відпуску насиченої пари і гарячої води. Схема теплопостачання по гарячій воді на опалення, приточну вентиляцію і гаряче водопостачання закрита, а розподіл пари споживачам здійснюється від гребінки, яка розміщена в котельні.

До основних споживачів теплової енергії відносяться технологічні процеси приготування та випічки хлібобулочних виробів, система опалення, приточної вентиляції та гарячого водопостачання виробничих, адміністративних і комунально-побутових об'єктів підприємства.

Теплоносієм для систем опалення є вода з температурою 50-70 °С.

Годинну витрату тепла на опалення , Вт, обчислюємо за формулою:

, (9.13)

де 0,8 ? коефіцієнт, який враховує неопалювану частину будівлі;

Vб ? будівельний об'єм + хлібозаводу, м3;

? питомі втрати тепла на 1 м3 будівлі, Вт/м3·К;

tп ? середня температура опалюваних приміщень (16-18 ?С);

tз ? середня температура шести найхолодніших днів опалювального сезону (для середньої частини України ? мінус 20 ?С).

263872 Вт = 263,872 КВт

Річні витрати тепла на опалення , мВт, обчислюємо за формулою:

, (9.14)

де ? середня температура опалювального періоду за довідником, °С (для Києва ? 3,0 °С); n0 ? число днів опалювального періоду за довідником (212 днів); Т0 ? час роботи системи опалення протягом доби (24 год).

мВт.

Холодозабезпечення.

На даному хлібопекарському підприємстві встановлено дві холодильні камери та одна морозильна камера. Як холодоагент використовують фреон R22 як найбільш екологічно чистий.

Витрати холоду на підприємстві , кВт/год, визначаємо за формулою:

, (9.15)

де ? продуктивність печей за добу, т; 3600 ? кількість секунд в одній годині (перерахунок кДж у кВт); 24 ? кількість годин роботи холодильної установки протягом доби.

кВт/год.

Витрати палива.

У тепловому балансі хлібозаводу 40?50 % палива витрачається на хлібопекарські печі та 20?30 % ? на парозволоження середовища пекарної камери, тому витрати палива значною мірою залежать від ефективної роботи печей.

Витрати палива для хлібопекарських печей, які працюють на твердому, рідкому чи газоподібному паливі, за годину , м3 (або кг), розраховуємо за формулою:

, (9.16)

де ? продуктивність печей за годину, т; ? питома витрата умовного палива для випікання 1 т виробів, кг (приймають 60…70 кг); ? теплотворна здатність натурального палива, кДж/кг або кДж/м3 (приймають для газу ? 33500 кДж/м3, для мазуту ? 39900 кДж/кг).

м3.

10. Будівельна частина

В комплекс будівель хлібокомбінату входять виробничий корпус, адміністративно-побутові приміщення, котельня, допоміжні корпуси і ряд підсобних приміщень ( резервуари та ін. ).

Виробничий корпус багатоповерховий. На першому та другому поверсі знаходяться адміністративно-побутові кімнати та цехи по виробництву хліба та булочних виробів. Площа цеху №2 становить 1875,0 м2. Прямокутний з сіткою колон 6?6 м та висотою першого поверху 4,8 м, та 6.0 другого.

Вентиляційні камери винесені в ізольоване приміщення, що дозволяє в значній мірі зменшити шум.

Основні виробничі приміщення мають природнє освітлення та аерацію.

Конструктивна схема виробничого корпусу прийнята каркасною. Каркас збірний залізобетонний.

Фундаменти під колони - залізобетонні старанного типу.

Колони - збірні залізобетонні січенням 40?40 см.

Балки перекриття - збірні залізобетоні.

Стіни - панельні товщиною 30 см.

Перегородки - товщиною 16 см.

Сходи - збірні залізобетонні і стальні.

Покриття - 4-слойний рулонний килим з утеплювачем.

Ригелі - збірні залізобетонні з опиранням плит на полиці ригелів.

Підлога - бетонна, керамічна плитка, асфальт, лінолеум.

Вікна - дерев'яні по ГОСТ 12506-87.

Двері - дерев'яні по ГОСТ 8126-86.

11. Система екологічного управління

На хлібозаводі за охорону навколишнього природного середовища відповідає служба, до якої входить інженер-еколог, головний механік і енергетик. В свою чергу головний механік відповідає за скиди в каналізацію і водопостачання, а головний енергетик за викиди в атмосферу. Кожний рік підприємство подає в Держінспекцію по охороні повітря звіт про кількість викидів.

Основними викидами в атмосферу є продукти згорання палива у топках хлібопекарських печей і парових котлів. Оскільки на даному підприємстві в хлібобулочному цеху стоять печі марки ППЦ-250, які працюють на природному газі, то основними забрудниками атмосфери є оксид азоту та вуглецю.

При бродінні тістових напівфабрикатів - заквасок, опар, тіста, - в повітря приміщень виділяються діоксид вуглецю, пари етанолу, леткі кислоти, оцтовий альдегід та інші сполуки.

Також до викидів можна віднести пил основної стровини - борошно, а також додаткової сировини, такої як цукор, солод, інші пилоподібні добавки.

Стічні води на підприємстві забрудненні мікроорганізмами, що накопичуються на обладнанні, стінах, підлозі приміщення. Також стічні води забрудненні продуктами бродіння (вода після миття бродильних апаратів) - спиртами, органічними кислотами, жирами, азотовміщуючими речовинами.

Від столярної майстерні відбуваються викиди в атмосферу твердих частинок. Але щоб зменшити їх викид в майстернях стоять циклони.

Крім того забруднюють навколишнє середовище відпрацьовані люмінесцентні лампи, металолом, будівельне сміття.

Інвентаризацію джерел забруднюючих речовин - етанолу, оцтової кислоти, оцтового альдегіду, борошняного пилу проводять розрахунковим шляхом, за питомим викидом на 1 т виробів; викидів з димовими газами - за діючими методичними документами.

Основною фізичною характеристикою забруднення атмосфери є гранично допустима концентрація забруднюючих речовин (ГДК). Крім цього розраховують і встановлюють норми гранично допустимих викидів (ГДВ).

На даному хлібокомбінаті, як було вже вказано вище, в якості палива використовується природний газ, що дозволяє мати величину викидів в атмосферний простір меншу за граничнодопустиму. Контроль викидів проводиться розрахунковим шляхом. Загальна кількість викидів в атмосферу складає 10 кг/год. Очистка газів не проводиться, оскільки кількість викидів не перевищує норми ГДК.

ГДК викидів в атмосферу:

- двовалентний оксид азоту - 0,085 мг/м?;

- оксид вуглецю - 5,00 мг/м?;

- борошняний пил - 0,05 мг/м?.

На хлібокомбінаті, щоб забезпечити необхідний рівень чистоти повітря у зоні, що прилягає до виробництва, продукти згорання розсіюють в атмосфері шляхом встановлення труб висотою від 25 до 70 м.

Територія даного підприємства є озелененою, адже зелені насадження відіграють важливу пилезахисну роль.

Для уловлення борошняного пилу на бункерах для зберігання борошна в складах безтарного зберігання борошна. виробничих силосах встановлено тканні фільтри. А у заквасочному відділенні встановлено приточно-витяжну вентиляцію.

На хлібозаводі водопостачання здійснюється з міського водопроводу, а відпрацьована вода скидається в каналізацію. Саме тому перед пуском у міські каналізаційні системи стічні води хлібозаводу проходять механічне очищення через сита. Крім цього на підприємстві систематично проводиться дезінфекція побутових приміщень і санітарних вузлів підприємства, що в свою чергу зменшує кількість патогенних мікроорганізмів. які поширюються саме через воду.

Нарівні із забрудненням атмосфери і водного середовища, внаслідок виробничої діяльності забруднюються грунти. Джерелом забруднення грунтів токсичними речовинами є викиди в атмосферу, пестициди, відходи промислового виробництва.

З метою запобігання забрудненню грунтів на хлібозаводі своєчасно ретельно збирають, вивозять і знешкоджують рідкі та тверді відходи виробничої діяльності: мазут, змащувальні матеріали, промислове сміття тощо.

Стан екологічної безпеки довкілля контролює Мінекобезпеки України. Проводиться контроль джерел промислових викидів у атмосферу, дотримання норм гранично допустимих викидів (ГДВ), норм скидів стічних вод, тимчасово погоджених скидів (ТПС) і гранично допустимих скидів (ГДС), якість поверхневих вод суші, стан грунтів.

12. Охорона праці

На хлібозаводі розроблені та затверджені інструкції з техніки безпеки, технологічні процеси виробництва хлібобулочних виробів, технологічне обладнання для їх виробництва відповідають вимогам ДСТУ 2583-94.

Керівник підприємства забезпечує навчання робітників з правил безпеки праці. Усі працівники при прийнятті на роботу та під час роботи проходять навчання, інструктаж та перевірку знань з питань охорони праці та пожежної безпеки.

Кошти фонду охорони праці ПАТ «Концер хлібпром» формуються за рахунок коштів, одержаних від застосування органами державного нагляду за охороною праці штрафи санкцій до підприємства за порушення нормативних актів про охорону праці; 0,5% від прибутку підприємницької діяльності, яка витрачається колективними договорами і залежить від фактичного рівня безпеки, умов праці.

Директор підприємства здійснює контроль за правильним використанням та обліком цих коштів, призначає відповідальних за це осіб. Рішення про використання фонду охорони праці приймаються за участю служб охорони праці та профспілок підприємства. Службу охорони праці на підприємстві очолює інженер по охороні праці.

На хлібозаводі можуть виникати наступні шкідливі і небезпечні фактори:

- механічні фактори, до яких відноситься шум та вібрація;

- термічні фактори, до яких відносяться температура нагрітих предметів і поверхонь;

- електричні фактори, що характеризуються наявністю струмоведучих частин устаткування.

При розробці заходів щодо поліпшення умов праці враховують весь комплекс факторів, що впливають на формування безпечних умов праці.

Для попередження виробничого травматизму на підприємстві необхідно інструктувати з безпечних прийомів роботи, контролювати дотримання правил техніки безпеки,тощо.

Метеорологічні умови виробничих приміщень визначаються такими параметрами: температурою повітря в приміщені, С; відносною вологістю повітря, %; швидкістю руху повітря, м/с. які встановлені в нормативному документі, зокрема «ДСН 3.3.6.042-99» Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.

У виробничих приміщеннях хлібозаводу забезпечуються наступні метеорологічні умови наведені в таблиці 12.1.

Таблиця 12.1- Мікрокліматичні параметри повітря робочої зони працівників хлібозаводу

Найменування професія	Холодний період року	Теплий період року
	Темпера тура,°С	Вологість,%	Швидкість руху повітря,м/с	Темпера тура,°С	Вологість,%	Швидкість руху повітря,м/с
1. Пекар	22	70	0,2	25	65	0,2
2.Тістороб	20	70	0,1	25	65	0,2
3. Машиніст розподільчо-закаточної машини	20	68	0,2	23	68	0,2
4. Машиніст тісто подільної машини	20	68	0,2	23	68	0,2

Одним із метеорологічних факторів, які впливають на самопочуття працюючих є надлишкове тепло, яке надходить у навколишнє середовище від нагрітого технічного обладнання, трубопроводів, печей. Для забезпечення нормальних метеорологічних умов у всіх приміщеннях встановлено паливно-витяжна вентиляція з механічним збудженням. Для зменшення виділення тепла, тепловипромінююче обладнання покривають шаром ізоляції.

На робочих місцях біля печей та іншого тепловипромінюючого обладнання створюють необхідний для роботи мікроклімат шляхом облаштування місцевої вентиляції.

Однією з необхідних умов здорової і високопродуктивної праці є забезпечення чистоти повітря в робочому приміщенні.

Необхідний стан повітря робочої зони забезпечують завдякинаступним заходам:

- застосовують технологічні процеси і устаткування, що виключають утворення шкідливих речовину робочу зону;

- застосовують надійну герметизацію устаткування;

- встановлюють на робочій ділянці вентиляції й опалення, що має велике значення для оздоровлення повітряного середовища;

- застосувують засоби індивідуального захисту: санітарний одяг та взуття, спецодяг та спецвзуття.

Основними несприятливими речовинами і виділеннями при виготовленні хлібних виробів, які впливають на здоров'я і працездатність робітників, є борошняний пил, диоксид вуглецю, тепло- і вологовиділення.

У тарних і безтарних складах зберігання борошна встановлені засоби уловлювання пилу, забезпечена герметизація і максимальне ущільнення стиків і з'єднань у технологічному обладнанні, шнеках, трубопроводах для попередження запилювання, обладнання заземлене. Нижня межа вибухонебезпечної концентрації борошняного пилу в повітрі становить 10 - 35 г/м3. Джерелом шуму в приміщеннях виробничих цехів є розташоване в них технологічне обладнання та системи витяжної вентиляції. Шум і вібрація на виробництві завдає великої шкоди, шкідливо діючи на організм людини і знижуючи продуктивність праці. Основним нормативним документом який визначає санітарні норми виробничого шуму є «ДСН 3.3.6.037-99».

Таблиця 12.2 - Характеристика рівнів шуму

Найменування працюючого обладнання	Фактичне значення рівня шуму, дБ	Допустиме значення рівня шуму, дБ, при f =1000 Гц
Тістомісильна машина	70 - 75	80
Тістоподільник-укладальник	55 - 60	80
Вистійна шафа та піч	45 - 50	80

Надмірні рівні вібрації й шуму приводять до професійних захворювань, зниження продуктивності праці, можуть служити непрямою причиною нещасних випадків.

Таблиця 12.3 - Рівень звукового тиску в робочій зоні

Значення	Рівень звукового тиску (дБ) в октанових полосах по середнім геометричним частотам (кГц)	Рівень звука та еквівалентні рівні звуку, дБА
	0,03	0,06	0,125	0,25	0,50	1,0	2,0	4,0	8,0
Фактичне	100	95	90	85	80	75	75	70	72	82
Допустиме	110	99	92	86	83	80	78	76	74	85

Для зниження шуму, що виникає в цеху, передбачено: масивний бетонний фундамент, шумопоглинаючі лаки, застосування звукоізолюючих кожухів і акустичних екранів на устаткуванні, що є джерелами підвищеного рівня шуму.

Джерелом вібрації у виробничому приміщені є електродвигуни, вентилятори, млини, сита, зубчаті передачі та інше. Основним документом, який визначає гігієнічні норми вібрації є «ДСН 3.3.6 039-99» .

З метою недопущення шкідливого впливу вібрації на здоров'я працюючих, на заводі передбачено ряд заходів:

- використання віброізолюючих гнучких вставок для з'єднання;

- використання прокладок під обладнання з матеріалів з великим коефіцієнтом внутрішнього тертя;

- використання кожухів зі звукопоглинаючою обшивкою зсередини для звукоізоляції окремих вузлів.

Проектом передбачене природне освітлення (в світлий час доби), яке сприятливо діє на організм людини, поліпшує умови праці, знижує стомлюваність, сприяє підвищенню продуктивності праці, а також штучне робоче та аварійне освітлення.

Штучне освітлення здійснюється за допомогою люмінесцентних ламп, а для охоронного освітлення лампи розжарювання.

Інтенсивність робочого та охоронного освітлення не менше 75 лк.

Крім того на заводі передбачено аварійне освітлення (інтенсивність не менше 5 лк), яке використовується у аварійних ситуаціях. Світильники аварійного освітлення вмикаються автоматично у випадку порушення технології. На поточних лініях освітлення локалізоване.

Освітленість у виробничих приміщеннях відповідає значенням, наведеним у «ДБН В 2.5-28-2006» Природне та штучне освітлення.

Таблиця 12.4 - Норми мінімальної освітленості приміщень

Найменування приміщень	Зорова робота	Освітленість, люкс	Показники Диском-форту, не більш	Коефіцієнт пульсації
	Розряд	Підрозряд	Газорозрядні лампи	Лампи накалювання
Склад безтарного зберігання борошна	VIII	а	75	30	-	-
Лабораторія	ІV	а	300	-	40	20
Відділення повітродувок, компресорна	VI	-	150	-	60	20
Комора додаткової сировини	VIII	а	75	30	-	-
Матеріальний склад, комора відходів	VIII	б	50	20	-	-
Відділення підготовки сировини	V	б	150	-	40	20
Мийне відділення	V	б	150	-	40	20
Тістоготувальне відділення	V	а	200	-	40	20
Пекарний зал	V	а	200	-	40	20
Топкове відділення	VIII	а	75	30	-	--
Відділення для просіювання	V	в	150	75	40	20
Дріжджове відділення	V	в	150	75	-	-
Приміщення баків для води	VIII	б	50	20	-	-
Приміщення виробничих бункерів і збірників	V	в	150	75	40	20
Відділення для охолодження	V	г	100	-	-	-
Експедиція	V	г	100	-	-	-

На підприємстві встановлені душові, які обладнані відкритими кабінами з розрахунку 1 душова кабінка на 5 чоловік працюючих в самій великій зміні. Поруч з душовими розташовані переддушові: для витирання після душу та зберігання одягу робітників.

Туалети також розташовані в адміністративному корпусі, всіх інших виробничих цехах, слюсарні, майстерні.

Для запобігання виробничого травматизму при експлуатації електроустановок передбачене заземлення всього стаціонарного електрообладнання: корпусів електродвигунів, транспортерів, апаратів, приводів електрообладнання, пультів управління. В цеху використовується механічне та електричне блокування, яке забезпечує відключення електроживлення струмоведучих частин. Блокуванням також обладнані тістомісильні машини. В приміщеннях складу БЗБ електрообладнання передбачене у вибухонебезпечному виконанні. Всі струмові елементи надійно заземлені, незалежно від величини струму. Для заземлення передбачені наступні заземлювачі:

-природні (металоконструкції, трубопроводи, які мають надійний контакт з землею);

-штучні (вертикально вмонтовані в грунт сталеві труби, металеві стержні R?40м).

Основними причинами пожеж на хлібозаводі є: порушення технологічних регламентів і несправність виробничого обладнання, іскри електрозварювальних робіт і необережне поводження з вогнем, іскри котельних та інших установок, порушення правил користування інструментами і електронагрівальними приладами. Саме тому, у виробничих приміщеннях передбачені заходи по попередженню вибухів, виникненню пожеж, засоби їх гасіння, сигналізація, питання пожежного водопостачання, шляхи евакуації людей.

Для підвищення пожежної безпеки при експлуатації хлібопекарських печей на даному підприємстві дотримуються наступних заходів:

- прочищають газоходи хлібобулочних печей;

- регулярно видаляють хлібні крихти, що накопичуються в пекарних печах.

Загорання в пекарній камері ліквідують парою, оскільки холодну воду неможна застосовувати, бо відбувається руйнування печей в результаті температурних напруг.

Враховуючи можливість виникнення пожежі і вибухів при експлуатації складів БЗБ дотримуються наступних вимог:

- забезпечують належну герметизацію обладнання, шляхів з'єднання трубопроводів і ємностей для борошна;

- регулярно проводять ретельне прибирання від пилу обладнання і освітлювальних приладів;

- проводять очистку силосів, карманів в ємностях при їх повному або частковому заповненні борошном.

На Вінницькому хлібозаводі забезпечена пожежна безпека по всій території заводу, встановлені щитки з спеціальним інвентарем, вогнегасниками.

Для гасіння пожежі є в наявності рукава і крани для перекриття слабкої дільниці займання двома струменями.

Резервуар для зберігання води на 1 годину гасіння пожежі має ємність не менше 60 м3.

До пропозицій по покращенню умов праці можна віднести:

- модернізація усіх видів обладнання з метою доведення його до вимог нормативних актів з охорони праці;

- впровадження систем автоматичного контролю та сигналізації наявності шкідливих і небезпечних виробничих факторів, а також блокуючих пристроїв, що забезпечують аварійне відключення технологічного і енергетичного обладнання в разі виникнення небезпеки;

- застосування сигнальних кольорів та знаків безпеки відповідно до чинних нормативних актів про охорону праці на виробничому обладнанні;

- обладнання фізкультурно-оздоровчих кімнат, кімнат психологічного розвантаження.

Отже, для створення безпечних умов праці на Вінницькому хлібозаводі виробничі приміщення мають необхідну площу, висоту, освітленість, вентиляцію.

Східці, драбини, площадки огороджені поручнями. Всі частини обладнання, що рухаються, оснащені огородженнями, гарячі поверхні апаратів, трубопроводів і баків термоізольовані. Машини, транспортери мають механічне та електричне блокування, заземлення. Між обладнанням є проходи і проїзди, які забезпечують безпечне обслуговування і ремонт.

13. Техніко - економічні розрахунки ефективності технічного переоснащення

За останні роки у багатьох регіонах країни спостерігається скорочення кількості хлібозаводів за рахунок низької рентабельності, що викликана стримуванням цін на хліб та використанням застарілого устаткування.

Основним вирішенням цієї проблеми є зменшення виробничих витрат за рахунок використання прогресивних ресурсозберігаючих технологій та сучасного устаткування.

Історія вінницького хлібопечення розпочалася в 1933 році, коли був введений в експлуатацію перший завод підприємства. Вдале географічне розташування підприємства неподалік центральних вулиць міста, дозволяє швидко забезпечувати споживача свіжими готовими виробами. Сировина на підприємство постачається тільки автомобільним транспортом, проте це не створює проблем із сучасною побудовою під'їзних шляхів до підприємства.

З 30 -х років Вінницький хлібозавод подолав довгий шлях реконструкцій та переоснащень, проте на сьогоднішньому етапі розвитку, знову потребує переоснащень.

Потужність підприємства на сьогоднішній день складає 200 тон на добу. Основними видами продукції є стандартні сорти хліба, здобні вироби, а також печиво, кондитерські та бараночні вироби.

На сьогодні в хлібобулочному цеху встановлено шість спеціалізованих комплексно-механізованих ліній, які оснащені шістьма хлібопекарними печами типу ППЦ-250 для пшеничних та житньо-пшеничних виробів.

Основний асортимент, що виробляється на підприємстві в даному цеху представлений житньо-пшеничними виробами: хліб український новий , хліб дарницький , хліб гетьманський тощо, пшеничними виробами: хліб білий, батони ,хліб селянський тощо , а також булочними і здобними виробами.

Ефективний розвиток підприємства можливий лише при наявності на підприємстві високомеханізованих сучасних ліній, які здатні виробляти високоякісні вироби, при цьому ціна на готовий продукт для покупця буде доступною.

Для досягнення даної мети пропонується технічне переоснащення цеху №2 Вінницького хлібозаводу, встановлюючи прогресивне сучасне устаткування.

Тому доцільно на хлібозаводі зробити заміну наступного обладнання:

- Впровадження безперервного способу виробництва для ліній з виробництва батону нарізного та хліба українського нового;

- Впровадження прискореного способу виробництва батону нарізного з використанням КМКЗ;

- заміна тістоокруглювачів та тістозакатувальних машин для ліній з виробництва батону нарізного ;

- заміна старих вистійних шаф на сучасні;

- встановлення парогенератора з метою енергозабезпечення на хлібозаводі;

- нарізання та пакування готових виробів.

Впровадження безперервного способу виробництва забезпечить збільшення об'ємів виробництва на хлібозаводі , що в свою чергу вплине на загальний прибуток, а також зменшить кількість людської праці на виробництві. Готові вироби будуть стабільно високої якості.

Прискорений спосіб виробництва батону нарізного із використанням КМКЗ обгрунтовується тим , що скорочується тривалість процесу виробництва батону, висока якість виробу , а також використання КМКЗ в літній період не дає розвиватися патогенній мікрофлорі в середині виробу, зокрема картопляній хворобі.

На підприємстві встановлене морально застаріле і зношене тістообробне обладнання. Тому нами запропоновано заміна застарілих машин на нові марки «Восход». Впровадження нового обладнання дасть змогу отримувати вироби стабільної високої якості, зменшення енергозатрати , збільшення потужності лінії.

Нові вистійні шафи дають змогу більш точно контролювати процеси вистоювання тістових заготовок, а також встановлення оптимальних температуро - вологісних режимів для кожного виду виробів.

Парогенератор дасть змогу зменшити затрати на виробництво пари. Оскільки на хлібозаводі пара використовується майже на кожному участку виробництва, тому доцільним є його використання. Основні переваги парогенератор - це миттєвий запуск , компактна конструкція, економія палива, знижується можливість вибуху на підприємстві, висока теплопередача,тощо.

Для всіх виробів передбачаємо їх нарізання та пакування. Це є найбільш економічним заходом подовження терміну збереження виробами свіжості, зменшення витрат на усихання, поліпшення санітарно-гігієнічних умов зберігання і транспортування продукції.

Потужність хлібозаводу до переоснащення для заданих виробів наведена в таблиці 13.1.

Таблиця 13.1 Обсяг виробництва хлібозаводу до технічного переоснащення

Найменування продукції	Фактичний добовий обсяг виробництва, кг	Річний обсяг виробленої продукції, т
Хліб український новий	19 117,3	4664,62
Батон нарізний	27 643,3	6744,96
Всього	46 760,6	11 409,58

Для розрахунку виробничої програми після технічного переоснащення використовуються дані розрахунково-пояснювальної записки дипломного проекту. Коефіцієнт використання потужності приймається на рівні 0,8.

Розрахунок виробничої програми у натуральному виразі зображено в таблиці 13.2.

Таблиця 13.2 - Розрахунок виробничої програми у натуральному виразі

Найменування продукції	Добова потужність, т	Коефіцієнт використання потужності	Фактичний добовий обсяг виробництва, т	Річний обсяг виробленої продукції, т
Хліб український новий	36,4320	0,8	29,1456	9618,048
Батон нарізний	59, 8419	0,8	47,8735	15798,255
Всього	96, 2739	-	77,0191	25416,303

Отже після впровадження нового обладнання річний обсяг виробленої продукції складе 25416,303т.

Відповідно розрахунок виробничої програми у вартісному виразі наведено в таблиці 13.3.

Таблиця 13.3 - Розрахунок виробничої програми у вартісному виразі

Найменування продукції	Річний обсяг виробництва, т	Відпускна ціна підприємства (без ПДВ), грн./т	Вартість річного обсягу виробництва, тис.грн.
Хліб український новий	9618,048	3555	34192,16
Батон нарізний	15798,255	4700	74251,79
Всього	25416,303	-	108443,96

Отже, загальний річний обсяг виробленої продукції у вартісному виразі після впровадження проекту склав 108443,96тис.грн.

За розрахованими показниками ми спостерігаємо збільшення обсягів виробництва в порівнянні з періодом до технічного переоснащення.

Після розрахунку показників економічної ефективності можна сказати, що даний проект буде ефективний та доцільний і його можна рекомендувати до впровадження.

Список використаної літератури

1. Ауерман Л.Я. Технология хлебопекарного производства - М.: Легкая и пещевая промышленность, 1984 - 416с.

2. Гатилин Н.Ф. Проектирование хлебозаводов - М: Пищ. промышленость, 1975 - 376 с.

3. Дробот В.І. Технологія хлібопекарського виробництва. - К.: Логос, 2002. - 363 с.

4. Дробот В.І. Довідник з технології хлібопекарського виробництва. - К.: Урожай, 1998. - 410 с.

5. Дробот В.И. Повышение качества хлебобулочных изделий. - К. : Техніка, 1984. - 190 с.

6. Лісовенко О.Т. Технологія обладнання хлібопекарських і макаронних виробів. - К.: Науклдумка, 2000.- 281 с.

7. Методические указания к выполнению строительной части дипломного проекта для студентов всех специальностей всех форм обучения / Сост. А.А. Домашевский. - К.: КТИПП, 1988. - 112 с. + 2 вкл.

8. Методичні вказівки до виконання економічної частини дипломного проекту. - К.: НУХТ, 2007.

9. Методичні вказівки до виконання дипломного проекту для студентів напряму 6.051701 «Харчові технології та інженерія» спеціальності «Технологія хліба, кондитерських, макаронних виробів і харчоконцентратів» усіх форм навчання. - К.: НУХТ, 2011. - 38 с.

10. Тенологічні розрахунки у хлібопекарському виробництві (задачник): Навчально-методичний посібник / За ред. чл.-кор. В.І.Дробот. - К.: Кондор, 2010. - 440 с.

Размещено на Allbest.ur