Розробка та освоєння технології інжекційної обробки сталі твердими шлакоутворюючими сумішами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розробка та освоєння технології інжекційної обробки сталі твердими шлакоутворюючими сумішами

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність роботи. Особливістю сучасності є інтенсивний розвиток машинобудування. При цьому умови експлуатації деталей механізмів і машин усе більше ускладнюються в зв'язку з тим, що вони найчастіше піддаються впливу надзвичайно великих знакоперемінних і динамічних навантажень, агресивних середовищ, високих і низьких температур і т. п. Таким чином, підвищення якості сталі, зменшення вмісту в ній шкідливих домішок, зокрема, сірки, підвищення її однорідності і механічних властивостей мають велике практичне значення і в значній мірі визначають темпи технічного прогресу.

Підвищення вимог до механічних і службових властивостей металовиробів, збільшення обсягу розливки сталі на МБЛЗ, обмежені можливості сталеплавильних агрегатів по рафінуванню металу, а також намічена до реалізації тенденція по переносу зі сталеплавильних агрегатів у сталерозливні ковші операцій по рафінуванню сталі, обумовили інтенсивний розвиток технологій позапічної обробки залізовуглецевих розплавів.

Незважаючи на високу ефективність способів обробки металу із застосуванням вакууму і електричних впливів, вони поки не знаходять масового застосування через високу вартість і значні капітальні вкладення. Обробка сталі рідкими синтетичними шлаками пов'язана з більш високою енерго- і матеріаломісткістю процесу, що обмежує її застосування при виробництві металу масового призначення.

У практиці вітчизняного виробництва сталі все більш інтенсивно розробляються й знаходять застосування способи позапічного рафінування в ковші методом інжектування шлакоутворюючих сумішей різного складу.

Однак у цей час, підприємства галузі не можуть в повній мірі ефективно використовувати технології позапічної обробки металу через відсутність чітко сформульованих вимог до технології підготовки порошкових рафінуючих сумішей, конструкцій дуттєвих пристроїв і режимів роботи інжекційних систем.

У зв'язку з цим важливими і актуальними є дослідження, спрямовані на розробку нових технологій отримання сталей з низьким вмістом сірки (0,009-0,007% S) масового сортаменту шляхом позапічного рафінування металу високоефективними порошковими шлакоутворюючими сумішами на основі дешевих і недефіцитних матеріалів.

Зв'язок роботи з науковими програмами планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках державної програми розвитку гірничо-металургійного комплексу, затвердженої Кабінетом Міністрів України і Міністерством освіти і науки України щодо проведення держбюджетних робіт «Розробка високоефективних рафінуючих реагентів і виробництво принципово нових композиційних матеріалів» (номер держреєстрації 0103U008599), «Розвиток теорії будови металевих і оксидних розплавів і дослідження механізму їх взаємодії з метою одержання високоефективних рафінуючих і виробництво принципово нових сталей і композитних матеріалів» (номер держреєстрації 0103U003214).

Мета й завдання дослідження. Мета роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні, лабораторно-промисловій розробці і освоєнні ресурсозберігаючої технології інжекційної обробки сталі твердими шлакоутворюючими сумішами (ТШС).

Для досягнення зазначеної мети в роботі поставлені наступні завдання:

- виконати термодинамічний аналіз процесу взаємодії кускових і порошкоподібних сумішей на основі вапна з сіркою розчиненою в металі;

- визначити методику розрахунку коефіцієнту розподілу сірки між металом і шлаком при комплексній обробці сталі кусковим і порошкоподібним вапном;

- визначити необхідний ступінь диспергування рафінуючої суміші, для забезпечення максимального використання десульфуруючих властивостей реагенту;

- розробити параметри інжекційної обробки сталі в ковші, що забезпечують стабільний хід продувки рідкого металу порошкоподібною ТШС;

- виконати дослідження фізико-хімічних властивостей порошкоподібних десульфуруючих сумішей на основі вапна;

- розробити положення, на основі даних теоретичних і лабораторних досліджень, ресурсозберігаючої технології виробництва і використання при позапічній обробці сталі ТШС.

Об'єкт дослідження - технологія десульфурації сталі порошкоподібними реагентами, у тому числі разом з покривним шлаком.

Предмет дослідження - фізико-хімічні властивості порошкоподібних сумішей на основі вапна, термодинамічні закономірності процесу видалення сірки, газо-гідродинамічні закономірності інжектування порошкоподібних матеріалів у рідкий метал.

Методи дослідження - термодинамічний і кінетичний аналіз процесу десульфурації сталі, хімічний і фізичний аналіз металу, шлаків і шлакоутворюючих сумішей, математичне моделювання процесу десульфурації металу кусковими й порошкоподібними матеріалами при позапічній обробці сталі, статистична обробка даних, лабораторні і промислові експерименти.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше розроблено науково обґрунтована фізико-хімічна модель процесу рафінування металу при комплексній обробці сталі порошкоподібними і кусковими твердими шлакоутворюючими сумішами.

З використанням характеристик рівноваги реакції видалення сірки вперше отримані залежності і дана оцінка ступеня завершеності дифузійних процесів в матеріалі, який інжектується, а також створена методика розрахунку десульфурації сталі, яка враховує сумісну участь в процесах кускової і порошкоподібної ТШС.

Теоретично і на основі високотемпературних експериментальних досліджень підтверджена можливість утворення шлакової краплини в глибинних об'ємах металу при інжекції порошкоподібних ТШС, яка вступає в процес десульфурації.

Розраховані і уточнені основні газодинамічні параметри процесу інжекції порошкоподібних реагентів: щільність газопорошкової суміші, тиск в пневмокамерному насосі і діаметр продувочного пристрою. Ці параметри забезпечують високопродуктивну і надійну роботу пристроїв для вводу порошків при забезпеченні необхідного, з точки зору кінетики процесу десульфурації, часу взаємодії рафінуючих фаз з металом.

Теоретично розкрито і експериментально підтверджено гідрофобізуючий ефект використання відходів хімічних виробництв стосовно до порошкоподібних ТШС на основі металургійного вапна і встановлені основні фізико-хімічні властивості сумішей розробленого складу.

Наукова значимість роботи. Отримані результати аналітичних і експериментальних досліджень процесу десульфурації сталі доповнюють сучасну теорію рафінування залізовуглецевих розплавів і дозволяють прогнозувати залишковий вміст сірки в металі при використанні різних варіантів технології обробки металу. Нові дані про фізико-хімічні властивості ТШС, отриманих на основі вапна, дозволять одержувати принципово нові композиційні матеріали для рафінування сталі.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблено технологію отримання порошкоподібних ТШС на основі вапна з застосуванням нових поверхнево-активних речовин, які забезпечують тривале збереження матеріалу без зміни фізико-хімічних властивостей. Розроблена та випробувана в промислових умовах комбінату «Азовсталь» технологія використання при позапічній обробці сталі порошкоподібних рафінуючих ТШС на основі вапна. Розроблена технологія дозволила зменшити витрати ТШС до 6-7 кг/т проти 10-12 кг/т при ступені десульфурації металу 50-60%, стабілізувати кінцевий вміст сірки на рівні 0,005-0,010%, що істотно поліпшило механічні і експлуатаційні властивості металу. Розвинені теоретичні і експериментальні основні технологічні положення: по розробці технології одержання порошкоподібних рафінуючих сумішей на основі вапна з використанням нетрадиційних поверхнево-активних речовин; по організації високопродуктивної роботи інжекційних систем при використанні порошкоподібних матеріалів з різними фізико-хімічними властивостями.

Основні положення розробленої технології лягли в основу «ТЛЗ на проектування установки «ківш-піч» для мартенівського цеху ВАТ «Запоріжсталь»

Реалізація роботи. Науково обґрунтовані і розроблені технологічні режими підготовки і використання при позапічній інжекційній обробці металу порошкоподібних і кускових ТШС, які реалізовані УКРДІПРОМЕЗом в розділі: «Спеціалізовані ділянки одержання порошкоподібних і кускових твердих шлакоутворюючих сумішей» (Основні технічні рішення ДТ 310296).

Методика розрахунку процесів десульфурації металу при комплексній обробці сталі кусковими і порошкоподібними ТШС використовується в навчальному процесі при навчанні студентів спеціальності «Металургія чорних металів»

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною роботою автора і базується на опублікованих результатах досліджень. Теоретичні, лабораторні і експериментальні дослідження, що ввійшли в дисертаційну роботу, виконані при особистій участі автора разом зі співробітниками кафедри металургії сталі НМетАУ і кафедри технології в'яжучих матеріалів УДХТУ. Обробка даних досліджень і узагальнення результатів робіт виконані автором самостійно. В списку наукових праць, представлених в авторефераті, автором особисто: проаналізовані існуючі способи позапічної обробки сталі ТШС на металургійних підприємствах України [1,10,12]; виконано аналіз закономірностей рафінування металу, запропоновано балансовий підхід до процесу десульфурації при обробці сталі кусковими і порошкоподібними сумішами [2,7]; розраховані та обґрунтовані основні параметри інжектування порошкових сумішей [3,11]; проведено модельні лабораторні експерименти по вивченню фізико-хімічних і рафінуючих властивостей порошкоподібних реагентів [4,5]; розроблена методика і виконані дослідження отримання плавлених і механічних порошкових сумішей для позапічної обробки сталі [5,6,8,9]. При проведенні промислових досліджень автор був керівником робіт і ініціатором технічних рішень.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися на YIII, ІХ, X Міжнародних науково-технічних конференціях «Теорія і практика киснево-конвертерних процесів» (м. Дніпропетровськ, 1994, 1998, 2002 р.), третьому Конгресі сталеплавильників (м. Москва, Росія, 1995 р.), міжвідомчій науково-технічній раді з проблем позапічної обробки та безперервної розливки (м. Донецьк, 2005 р.), науково-технічної конференції «Фізико-хімічні проблеми тугоплавких неметалічних і силікатних матеріалів» (м. Дніпропетровськ 2006 р.), 5-6^th International symposium of Croatian metallurgical society SHMD2002 (Croatia, Zagreb, 2002), SHMD2004 «Materials and metallurgy» (Croatia, Zagreb, 2004), а також на наукових семінарах кафедри металургії сталі.

Публікації. Основні положення і результати освітлені в 12 роботах, серед яких 6 статей у спеціалізованих наукових журналах, що входять у перелік ВАК України, 6 праці Міжнародних науково-технічних конференцій і конгресів.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів і висновків, загальний обсяг роботи становить 161 сторінок, включає 35 малюнків, 20 таблиць, список використаних літературних джерел з 137 найменувань.

Основний зміст роботи

метал шлак сталь вапно

У вступі наведена загальна характеристика роботи, обґрунтована її актуальність, сформульовані мета та завдання досліджень, розкриті наукова новизна і практична значимість отриманих результатів з їхньою апробацією і публікацією, відзначений особистий внесок здобувача.

В першому розділі «Стан питання та постановка завдань дослідження» наведено аналіз патентної і науково-технічної літератури про сучасні технології виробництва сталей з низьким вмістом сірки методами позапічної обробки, які основані на використанні твердих шлакоутворюючих сумішей (ТШС) і синтетичних шлаків.

Виконано детальний аналіз існуючих методів і способів обробки металу в ковші ТШС. Проаналізовано сучасні уявлення про фізико-хімічні закономірності процесів взаємодії залізовуглецевих розплавів із ТШС і властивості останніх. Розглянуто основні технологічні схеми отримання порошкоподібних рафінуючих сумішей на основі вапна та визначені шляхи вдосконалення інжекційних систем і режимів інжекції реагентів у метал.

Стосовно до умов чорної металургії України визначені пріоритетні напрямки теоретичних і прикладних досліджень по розробці та освоєнню ресурсозберігаючих технологій виробництва високоякісних сталей.

На основі виконаного аналізу встановлено мету и завдання дослідження.

В другому розділі «Теоретичні аспекти інжекційної обробки сталі диспергованими реагентами» виконано аналіз і дана оцінка ступеня завершеності дифузійних процесів при комплексній обробці сталі покривними шлаками і інжекцією порошкоподібних реагентів, визначені теоретичні передумови необхідного ступеня диспергування рафінуючих реагентів для інжекційної обробки металу, виконані розрахунки дуттєвих пристроїв і параметрів інжекційної обробки сталі.

На основі теоретичного аналізу, обробки результатів лабораторних і дослідно-промислових досліджень рафінування металу від сірки, уточнені і конкретизовані методики, що найбільш повно описують розподіл сірки в системі «метал-шлак» стосовно до умов інжекційної обробки металу.

Встановлено, що в розглянутих умовах процес десульфурації металу найбільше точно описується методикою, що базується на сульфідній місткості шлакових розплавів, яка визначається по величині їх оптичної основності. Тому, при проведенні подальших досліджень, коефіцієнт розподілу сірки між металом і шлаками розраховували по рівнянню:

. (1)

де: C_S - сульфідна місткість шлакового розплаву; а_[0] - активність кисню в металі;

f_[S] - коефіцієнт активності сірки в металі.

Для розробки фізико-хімічної моделі, що адекватно описує процес ковшового рафінування металу кусковими й порошкоподібними реагентами, виконано комплекс досліджень, який дозволив заповнити прогалини в описанні процесів позапічного рафінування металу.

В умовах позапічної обробки при інжектуванні порошкоподібних ТШС в глибинні об'єми металу при наявності на його поверхні рафінуючого шлакового розплаву реакції десульфурації протікають на поверхні спливаючих часток, що витають у циркуляційних потоках металу, і шлакових крапель, які ними утворені (транзитна складова), і на межі розподілу покривний шлак-метал (постійна), в результаті чого відбувається зниження вмісту сірки від [S]^п до [S]^к.

Процес представляємо у вигляді двох паралельно протікаючих. Тоді кількість сірки, вилучена порошкоподібним реагентом, складе:

[S]_п = [S]^п - [S]^к_п, (2)

відповідно кількість сірки, що перейшла в покривний шлак, сформований з кускової ТШС, складе:

[S]_шл = [S]^п - [S]^к_шл, (3)

а загальне зниження вмісту сірки:

[S] = [S]_п + [S]_шл, (4)

[S] =2 [S]^п - [S]^к_п - [S]^к_шл. (5)

У рівняннях (2-5) величини [S]^к_п, [S]^к_шл вміст сірки в металі, який забезпечений її взаємодією відповідно з порошкоподібним реагентом (шлаковою краплею, сформованою в товщі металу при інжектуванні) і покривним шлаком.

Такий балансовий підхід дозволяє визначити роль рафінуючих фаз і ступінь використання десульфуруючої здатності шлаків, сформованих з кускових ТШС і порошкоподібного реагенту.

На основі балансових рівнянь розподілу сірки отримані рівняння, які дозволяють оцінити ступінь використання десульфуруючої здатності покривного шлаку k = / або ступінь завершеності дифузійних процесів при інжекційній обробці сталі порошкоподібним десульфуратором (1-):

, (6)

. (7)

де -% вміст сірки в порошковому реагенті; - коефіцієнт розподілу сірки при інжекційній обробці порошковою ТШС; m_шл - кількість шлаку сформованого з кускових ТШС, % до маси металу; (S)_шл - вміст сірки в шлаку; - ступінь завершеності дифузійних процесів; - витрати порошку, % від маси металу.

Виконані розрахунки очікуваного ступеню десульфурації сталі при обробці шлаками, що формуються із ТШС і при інжекції в метал сумішей системи СаО-CaF₂, показали, що ступінь завершеності дифузійних процесів при інжекції відповідно до розрахунків для шлакових крапель становить - 0,7 - 0,9.

Встановлено, що при інжекційній обробці високих результатів (Ds=60-70%) можна досягти при витраті десульфуратора 4-5 кг/т, у той же час, при рафінуванні металу ковшовим шлаком сформованим з кускових ТШС, його відносна маса повинна становити не менш 0,15-0,20 (15-20 кг/т).

Аналіз отриманих рівнянь (6-7) показує, що максимальна ефективність процесу рафінування металу при однакових відносних витратах рафінуючих фаз і їх сорбційній здібності досягається у випадку забезпечення максимально можливої повноти завершеності дифузійних процесів і швидкого та рівномірного розподілу десульфуратора в об'ємі металу.

Розглянуті умови перебування диспергованих часток рафінуючого реагенту в металі. Ступінь диспергування матеріалу повинна забезпечити максимально можливе використання рафінуючих властивостей реагенту. При цьому необхідно враховувати час перебування часток у металі та тривалість просочення твердої частинки вапна легкоплавким плавиковим шпатом і продуктами розкислення.

Швидкість перебування реагенту в металі визначали по рівнянню Стокса з урахуванням гідродинамічних потоків, а час просочення частинки вапна плавиковим шпатом з наступним утворенням на її поверхні легкоплавкої шлакової плівки розраховували за виразом:

, (8)

де l - глибина просоченої частинки, м; r - радіус капіляра в частинці вапна, м; G - поверхневий натяг рідкого CaF₂, Дж/м²; - кут змочування, град; - динамічна в'язкість, Па•c; t - час просочення, с.

Аналіз отриманих результатів показав, що зі збільшенням діаметру частинки порошку, час просочення вапна рідким СаF₂ збільшується, а час спливання незначно зменшується. Встановлено, що діаметр частинки, рівний d=0,06 мм, є критичним для випадку використання м'яко випаленого вапна, в якої радіус капіляра становить 110^-11м.

Виконано розрахунки параметрів і режимів інжекції порошкоподібних рафінуючих сумішей на основі вапна. Для забезпечення струменевого режиму інжектування порошкоподібних матеріалів необхідно забезпечити число Фруда не менш 1000, результати виконаних розрахунків числа Фруда залежно від тиску в пневмокамерному насосі і щільності газопорошкового струменю наведені на мал. 2. Встановлено, що мінімальне значення тиску в пневмокаменому насосі повинно становити не менш ніж 0,7 МПа., це забезпечує витрату реагенту до 120 кг/хв при діаметрі каналу фурми 0,03 м.

Розроблені режими продувки металу порошкоподібними десульфураторами використані при виконанні дослідно-промислових випробувань.

У третьому розділі «Експериментальні дослідження» обґрунтовані основні положення і методики визначення фізико-хімічних властивостей порошкоподібних рафінуючих сумішей, отриманих на основі вапна, та відображені результати досліджень по використанню в якості гідрофобізуючих добавок нових поверхнево-активних речовин (ПАР) відходів хімічних виробництв.

Виконані дослідження властивостей дрібнокристалевого вапна. Петрографічний аналіз зразків вапна показав, що форма і структура часток порошкового (меленого вапна) і дрібнокристалевого вапна істотно відрізняються. Частинки дрібнокристалевого вапна мають округлу форму з мікровключеннями СаСО_з у центрі, звичайне ж тонкомолоте вапно являє собою суміш часток вапна кубічної форми та часток вапняку, за формою близьких до паралелепіпеда. Ці відмінності дрібнокристалевого вапна забезпечують хорошу текучість матеріалу (кут природного схилу - 33-38⁰) при пневмотранспортируванні і інжекції в рідкий метал без присадок поверхнево-активних речовин. У табл. 1,2 наведені гранулометричний і хімічний склад дрібнокристалевого вапна. Встановлена стійкість цього вапна до гідратації і карбонізації протягом 4-5 діб при збереженні високої реакційної здатності.

Таблиця 1. Гранулометричний склад дрібнокристалевого вапна, % мас.

Висновки

1. На основі детального аналізу існуючих методів і засобів обробки металу в ковші ТШС, стосовно до умов чорної металургії України визначені пріоритетні напрямки теоретичних і прикладних досліджень по розробці і освоєнню ресурсозаощаджуючих технології виробництва високоякісних сталей.

2. На основі теоретичного аналізу, обробки результатів лабораторних і дослідно-промислових досліджень рафінування металу від сірки уточнені і конкретизовані методики, що найбільше повно описують розподіл сірки в системі метал-шлак щодо умов інжекційної обробки металу. Визначено, що в розглянутих умовах процес десульфурації металу найбільше точно описується методикою, яка базується на сульфідній місткості, розрахованій по величині оптичної основності шлакових розплавів.

3. Визначено, що ступінь завершеності дифузійних процесів при обробці сталі шлаковими краплями, що формуються при інжекції в метал суміші системи СаО-CaF₂ становить - 0,7 - 0,9.

4. Встановлено, що при інжекційній обробці високих результатів (D_s=60-70%) можна досягти при витраті десульфуратора до 4-5 кг/т сталі, у той же час при рафінуванні металу ковшовим шлаком, сформованим з кускових ТШС, його відносна маса повинна становити не менш 0,15-0,20 (15-20 кг/т).

5. З'ясовано, що зі збільшенням діаметра частинки порошку час просочення вапна рідким СаF₂ збільшується, а час спливання незначно зменшується. При цьому діаметр частинки, рівний d=0,06 мм є критичним для випадку використання м'якообпаленого вапна, в якого радіус капіляра становить 110^-11м.

6. Встановлено, що для забезпечення струменевого режиму інжектування порошкоподібних матеріалів мінімальне значення тиску в пневмокамерному насосі повинне становити не менш 0,7 МПа, що забезпечує витрату реагенту до 120 кг/хв при діаметрі каналу фурми 0,03 м.

7. Петрографічним аналізом зразків вапна показано, що частинки дрібнокристалевого вапна мають округлу форму з мікровключеннями СаСО_з у центрі, а звичайне тонкомолоте вапно являє собою суміш часток вапна кубічної форми й часток вапняку, за формою близьких до паралелепіпеда. Ці відмінності забезпечують хорошу текучість (кут природного схилу - 33-38⁰) дрібнокристалевого вапна при пневмотранспортируванні і інжектуванні в рідкий метал без добавок поверхнево-активних речовин. Встановлена стійкість дрібнокристалевого вапна до гідратації, карбонізації протягом 4-5 діб, при збереженні високої реакційної здатності.

8. Визначено, що при одержанні вапновміщуючих сумішей з ПАР (МСЖК і СЖК) поліпшуються не тільки умови помелу, а і забезпечується гідрофобізація поверхні частинок вапна, що запобігає їх гідратації і карбонізації і в значній мірі збільшує строки зберігання десульфуратора (до 24 діб) при високій рухливості матеріалу (кут природного схилу склав 27-33⁰).

9. Розроблені склади і технологія обробки сталі сумішами, які отримані шляхом плавлення вихідних компонентів. Суміші володіють більш високою десульфуруючою здатністю в зв'язку з швидким утворенням легкоплавкої шлакової краплини.

10. Створено методику й проведені лабораторні високотемпературні експерименти, що підтверджують можливість утворення на частинці вапна шлакової плівки, сформованої в товщі металу, яка вступає в процес десульфурації. Методом рентгенофазового аналізу в шлаковій плівці ідентифіковані з'єднання: СаО•Al₂O₃; 2СаО•SiО₂; 11СаО•7Al₂O₃•CaF₂; 3СаО•Al₂O₃.

11. Розроблена модель процесу рафінування сталі шлаками, сформованим з кускових ТШС, і при інжекції порошкоподібного десульфуратора системи СаО-CaF₂ і інших багатокомпонентних рафінуючих систем.

12. Показано, що в металі, виплавленому за розробленою технологією забруднення в середньому на 1 бал нижче забруднення металу порівняльних плавок. Економічна ефективність розробленої технології позапічної обробки сталі порошкоподібними й кусковими ТШС для умов комбінату «Азовсталь» становить 630 тис. грн. у рік у цінах 2006 р.

Основний зміст дисертації відображений в публікаціях

1. Стоянов А.Н., Бойченко Б.М., Низяев К.Г. Технологии внепечной обработки стали шлакообразующими смесями на основе извести // Металл и литье Украины. - 2006. - №1. - С. 32-33.

2. Стоянов А.Н., Черевко В.П., Пищида В.И. и др. Анализ термодинамических закономерностей десульфурации металла ТШС различного состава // Металл и литье Украины. - 2002. - №3-4. - С. 25-27.

3. Стоянов А.Н., Низяев К.Г., Петренко В.А. Работа инжекционных систем для внепечной обработки металла // Металл и литье Украины. - 2003. - №5. - С. 20-21.

4. Черевко В.П., Петренко В.А., Стоянов А.Н. Качество извести для производства стали // Металл и литье Украины. - 2002. - №11. - С. 21-23.

5. Черевко В.П., Величко А.Г., Стоянов А.Н., Салей А.А. Получение порошкообразных рафинирующих смесей на основе извести с использованием новых поверхностно-активных веществ // Теория и практика металлургии. - 2002. - №1. - С. 32-35.

6. Стоянов А.Н., Плюкало М.П., Салей А.А., Кулик В.А. Исследование температур плавления порошковых рафинирующих смесей различных систем // Металлургическая и горнорудная промышленность. - 2002. - №7. - С. 145-147.

7. Об эффективности использования рафинирующих свойств реагентов при внепечной обработке стали кусковыми и порошкообразными ТШС / В.П. Черево, В.А. Вихлевщук, А.М. Лонский, Г.В. Валяев, А.Н. Стоянов и др. // Труды IХ Междунар. научн. - техн. конференции «Теория и практика кислородно-конвертерных процессов». Днепропетровск, 1998. - С. 13-14.

8. Опробование применения порошкообразных плавленных ТШС для внепечной обработки стали. / Черевко В.П., Лонский А.М., Тягний В.В., Стоянов А.Н., и др. // Труды YIII Междунар. научн.-техн. конференции «Теория и практика кислородно-конвертерных процессов». Днепропетровск, 1994. - С. 77-78.

9. Разработка технологии внепечной обработки стали порошкообразными смесями на основе извести / В.И. Баптизманский, В.П. Черевко, А.М. Лонский, В.В. Тягний, А.Н. Стоянов и др. // Труды YIII Междунар. научн. техн. конференции «Теория и практика кислородно-конвертерных процессов». Днепропетровск, 1994. - С. 78-79.

10. Стоянов А.Н., Величко А.Г., Пищида В.И., Тягний В.В. Внеагрегатная инжекционная обработка стали на предприятиях Украины // Труды Х Междунар. научн. техн. конференции «Теория и практика кислородно-конвертерных процессов». Днепропетровск, 2002. - С. 136-138.

11. Cherevko V.P., Stoyanov A.N., Plukalo M.P. Injection technologies of desulfuration of steel in a ladle by powdered lime based mixtures // 5^th International Symposium of Croatian metallurgical society SHMD 2002 «Material and metallurgy». - Zagreb (Croatia). - 2002. - P.242.

12. The results of investigations and problems of ladle steel processing with injective engineering and technology using / A.N. Stoyanov, K.G. Nizyaev V.V. Kernytskyy, V.I. Pischida // 6^th International Symposium of Croatian metallurgical society SHMD 2004 «Material and metallurgy»». - Zagreb (Croatia). - 2004. - P.230.

Размещено на Allbest.ru