Розробка технології одержання трести із соломи льону олійного з використанням штучного зволоження

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 677.11.021

05.18.01 - зберігання і технологія переробки зерна, виготовлення зернових і хлібопекарських виробів та комбікормів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЇ ОДЕРЖАННЯ ТРЕСТИ ІЗ СОЛОМИ ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО З ВИКОРИСТАННЯМ ШТУЧНОГО ЗВОЛОЖЕННЯ

Горач Ольга Олексіївна

Херсон - 2009



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському національному технічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат технічних наук, доцент Тіхосова Ганна Анатоліївна, Херсонський національний технічний університет, доцент кафедри переробки, стандартизації і сертифікації сировини.

Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор Дідух Володимир Федорович, Луцький національний технічний університет, професор кафедри сільськогосподарського машинобудування;

кандидат технічних наук Мохер Юрій Володимирович, Інститут луб'яних культур Української академії аграрних наук, завідувач відділу стандартизації і сертифікації продукції льону та конопель.

Захист відбудеться "14" травня 2009 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67.052.02 у Херсонському національному технічному університеті за адресою: 73008, м. Херсон - 8, Бериславське шосе, 24, корпус 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського національного технічного університету за адресою: 73008, м. Херсон - 8, Бериславське шосе, 24, корпус 1.

Автореферат розісланий "7" квітня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.П. Сумська



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Стебла льону олійного також, як і стебла льону-довгунця, містять у луб'яній частині целюлозне волокно. Однак до останнього часу в Україні волокно льону олійного не використовувалось у промисловості. Залишки соломи після відділення насіння зазвичай спалювали та загортали у ґрунт, тобто використовували як добриво. Посівні площі, відведені під льон олійний, у всьому світі зараз сягають 3,5 млн. га, причому в Канаді та Індії вони становлять майже 1 млн. га. Тенденція до стрімкого збільшення посівів цієї культури спостерігається і в Україні. Останнім часом питанням використання льону олійного приділяється велика увага в усьому світі, але ці дослідження спрямовані переважно на переробку насіння. Лише незначна кількість робіт присвячена переробці стебел соломи льону олійного на волокно.

Слід також зауважити, що дослідження, які здійснювалися до цього часу, були спрямовані на обробку волокна, одержаного з льону олійного, за технологією переробки короткого волокна льону-довгунця. Крім того, під час вищезазначених досліджень волокно льону олійного одержували із соломи, тому воно було лубоподібним і непридатним для подальшого використання в текстильній промисловості. Відомо, що найкраще волокно льону-довгунця одержують із трести. Однак в Україні досі не існує технології приготування трести із соломи льону олійного, внаслідок чого після збирання насіння її спалюють, що є нераціональним в умовах дефіциту вітчизняної сировини для текстильної промисловості.

Враховуючи вищезазначене, важливим і актуальним завданням сьогодення є розробка технологічного процесу приготування трести із соломи льону олійного з метою подальшої її переробки на волокно для виробництва високоякісних товарів широкого вжитку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційних досліджень є складовою частиною науково-дослідних робіт, що проводяться кафедрою переробки, стандартизації і сертифікації сировини Херсонського національного технічного університету за темами: «Наукова концепція ресурсозберігаючих технологій одержання целюлозовмісних і біологічно активних матеріалів та альтернативного палива з луб'яних культур», номер державної реєстрації 0107U006784, протокол № 720 від 05.09.2007 р. і «Розроблення ресурсозберігаючих та енергозберігаючих технологій комплексної переробки луб'яних культур», номер державної реєстрації 0107U006817, протокол № 644 від 23.07.2007, які затверджено рішенням експертної ради Міністерства освіти і науки України №25.4/147 від 02.08.2007 р., та згідно з науково-технічною програмою на 2008-2010 рр. «Олійні культури» № 11.01/001, що затверджена постановою Президії УААН, протокол № 8 від 11.02.2009 р.

Особистий внесок автора полягає в розробці технології одержання трести із соломи льону олійного з використанням штучного зволоження.

Мета та завдання дослідження. Метою даної роботи є одержання трести із соломи льону олійного на підставі наукового обґрунтування та розробки технології її розстилу. Для досягнення основної мети досліджень необхідно вирішити такі завдання:

здійснити порівняльний аналіз особливостей анатомічної будови стебел соломи, трести й вибіленого волокна льону олійного та льону-довгунця;

дослідити хімічний склад лубу, сурового та вибіленого волокна льону олійного та льону-довгунця;

на основі результатів дослідження анатомічної будови, хімічного складу та фізико-механічних показників розробити ресурсозберігаючу технологію одержання трести із соломи льону олійного;

дослідити процес приготування трести та визначити оптимальний термін розстилання соломи льону олійного для одержання волокна, придатного до переробки в промисловості;

розробити математичні моделі процесів вологопоглинання та вологовіддачі для визначення оптимального терміну та кратності зволоження стебел льону; льон треста волокно луб

здійснити техніко-економічну оцінку ефективності запропонованої технології одержання трести з соломи льону олійного.

Об'єкт дослідження - процес одержання трести із соломи льону олійного на льонищі.

Предмет дослідження - солома, треста та волокно льону олійного.

Методи дослідження. Завдання, поставлені в роботі, вирішувалися за допомогою сучасних методів теоретичних та експериментальних досліджень.

Оцінка якості лляної соломи здійснювалась інструментальними методами за ГОСТ 28285-89 «Солома льняная. Требования при заготовках». Вихід лубу визначали ваговим методом. Довжину та діаметр стебел визначали на приладі ДЛ-2М і стебломірі С-2. Ступінь вилежування трести характеризували показником відокремлюваності, який визначали за ГОСТ 24383-89 «Треста льняная. Требования при заготовках» і ДСТУ 4149:2003 «Треста лляна. Технічні умови». Міцність волокна визначали за ГОСТ 9394-76 «Волокно льняное короткое. Технические условия».

Вміст целюлози, лігніну, пектинових речовин у лубі, суровому й вибіленому волокні льону олійного та льону-довгунця визначали методами аналітичного кількісного хімічного аналізу.

Особливості анатомічної будови стебел соломи льону олійного та льону-довгунця визначали із застосуванням світлової мікроскопії.

В експериментальних дослідженнях використано методи математичного планування та статистичні методи аналізу його результатів.

Статистичну обробку результатів досліджень здійснювали із застосуванням методів математичної статистики з використанням персонального комп'ютера і програмних пакетів “Curve Expert 1.3”, “Mathcad”, “Microsoft Office Exсеl 2003 (11.5612.56050)” та “Microsoft Office Word 2003 (11.5604.5606)”.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено ефективність застосування нового способу одержання трести з соломи льону олійного із використанням штучного зволоження в кліматичних умовах півдня України, на який отримано патент України;

вперше в результаті досліджень мікробіологічних процесів, які відбуваються на стеблах соломи льону олійного під час одержання трести за розробленою технологією, встановлено залежність фізико-механічних характеристик трести від терміну розстилу соломи льону олійного із застосуванням штучного зволоження і визначено оптимальний термін розстилу;

визначено основні відмінні характеристики анатомічної будови льону олійного та льону-довгунця, що є теоретичним підґрунтям доцільності застосування нового способу одержання трести в кліматичних умовах півдня України;

вперше встановлено хімічний склад лубу, сурового та вибіленого волокна льону олійного, що дозволило спрогнозувати характер перебігу технологічного процесу одержання трести з соломи льону олійного;

у результаті математичної обробки одержаних результатів визначено параметри кратності зволоження соломи льону олійного.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано технологію одержання трести із соломи льону олійного із застосуванням штучного зволоження, яка дозволяє скоротити термін розстилу в кліматичних умовах півдня України до п'яти діб, що в чотири рази швидше порівняно з традиційною технологією розстилу льону-довгунця. На даний спосіб приготування трести одержано позитивне рішення про видачу деклараційного патенту на корисну модель по заявці № U 2008 13423.

Розроблено рекомендації щодо удосконалення технологічного процесу одержання трести розстиланням соломи за рахунок дворазового штучного зволоження на добу. У результаті застосування запропонованої технології при оптимальних параметрах вологості одержують тресту, показники відокремлюваності якої становлять: для сорту Південна ніч - 6,8 од., Айсберг - 7,1 од., Дебют - 6,9 од. З цієї трести отримують лляне волокно з високими показниками якості. Так, міцність волокна становить: для сорту Південна ніч -17,5 даН, Айсберг - 18,1 даН, Дебют - 17,9 даН, а його гнучкість дорівнює відповідно 32,7, 34,3, 35,0 мм.

Результати роботи перевірено в умовах півдня України в Державному підприємстві Дослідне господарство «Асканійське» УААН, с.Тавричанка Каховського району Херсонської області (акт виробничих випробувань № 1 від 20.10.2008 р.). Одержана треста має високі фізико-механічні показники, що в сукупності дозволяє одержати економічний ефект 1767,34 грн. на тонну лляного волокна.

Особистий внесок здобувача полягає в постановці й обґрунтуванні завдань дослідження, у критичному аналізі сучасної науково-технічної літератури з питань використання соломи льону олійного, у самостійному плануванні та проведенні науково-дослідних робіт, обробці та аналізі результатів досліджень, у формулюванні висновків. Здобувач самостійно здійснила математичну обробку одержаних результатів та узагальнила їх.

У 14 наукових працях розглянуто головні проблеми, які виникають в процесі первинної обробки лубоволокнистих матеріалів, наведено результати досліджень анатомічної будови стебел і хімічного складу лубу, сурового та вибіленого волокна льону олійного, досліджено вплив операцій штучного зволоження на видовий і кількісний склад мікрофлори процесу розстилу, а також фізико-механічні характеристики волокна.

У всіх наукових працях, що опубліковані у співавторстві, здобувачу належить проведення експериментальних досліджень, теоретичне обґрунтування результатів та формулювання висновків.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації було представлено та обговорено на:

VII Міжнародній науково-технічній конференції «Сучасні проблеми землеробської механіки», м. Мелітополь, 2006 р.;

науково-технічній конференції професорського-викладацького складу Таврійської державної агротехнічної академії, м. Мелітополь, 2007 р.;

науково-технічній конференції молодих вчених «Технічні культури: нові дослідження та перспективи розвитку галузей», м. Глухів, 2007 р.;

Міжнародній конференції «Проблеми легкої і текстильної промисловості України», м. Херсон, 2008 р.;

Міжнародній науково-технічній конференції «Матеріалознавство виробів легкої промисловості - 2008», м. Київ, 2008 р.;

Міжнародній науково-технічній конференції молодих вчених «Інноваційні напрямки в селекції, генетиці, технології вирощування, збирання, переробки і стандартизації технічних культур», м. Глухів, 2008 р.;

наукових семінарах кафедри переробки, стандартизації і сертифікації сировини Херсонського національного технічного університету, м. Херсон, 2006 - 2008 рр.

Публікації за темою дисертації. Основні положення дисертації викладено в 14 наукових працях, у тому числі статей у провідних наукових фахових виданнях України - 6, позитивне рішення про видачу деклараційного патенту на корисну модель, тез доповідей на конференціях - 7.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних літературних джерел і додатків. Дисертацію викладено на 206 сторінках машинописного тексту, основну частину - на 180 сторінках, вона містить 18 рисунків, 64 таблиці та 3 додатки. Список використаних наукових джерел охоплює 204 найменування, із них 38 зарубіжних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі подано загальну характеристику роботи, розкрито сутність і стан наукової проблеми та її значення, обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та завдання досліджень, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, визначено об'єкт, предмет та методи досліджень.

У першому розділі подано загальну характеристику льону олійного та проаналізовано світовий досвід його комплексного використання. Показано, що солома олійного льону є дуже цінною сировиною, хоча на сьогодні вона й залишається другорядним продуктом. Проте при відповідній підготовці її можна використовувати для виготовлення різноманітних товарів широкого вжитку.

Узагальнено результати досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців, присвячених вивченню анатомічної будови та хімічного складу льону, і встановлено, що оскільки між двома групами цієї культури спостерігаються значні відмінності, то характер перебігу технологічного процесу одержання трести з соломи льону олійного буде суттєво відрізнятися від росяного мочіння льону-довгунця. Внаслідок цього технологічні параметри, режими та способи одержання трести з соломи льону-довгунця не можна застосовувати для одержання трести із соломи льону олійного.

Огляд літератури за темою дисертаційної роботи свідчить, що до цього часу не розроблено достатньо ефективних технологій одержання трести із соломи льону олійного, не виявлено закономірностей зміни фізико-механічних характеристик в процесі перетворення лляної соломи в тресту. Існуючі способи приготування трести як в Україні, так і за кордоном розроблені тільки для одержання трести із соломи льону-довгунця. Тому розробка технології одержання високоякісної трести із соломи льону олійного для переробки на волокно є важливим завданням вітчизняної промисловості.

Особливу увагу в огляді літературних джерел приділено аналізу існуючих способів приготування трести із соломи льону-довгунця і зазначено, що, враховуючи недоліки хімічних та фізико-хімічних технологій, їх впровадження та удосконалення є малоефективним. Теоретично обґрунтовано, що найбільш перспективним способом одержання трести із соломи льону олійного є біологічний, а саме спосіб росяного мочіння льону-довгунця, який не потребує великих енерговитрат, спеціального обладнання та дорогих реагентів на відміну від інших способів приготування лляної трести.

Виходячи з вищевикладеного, сформульовано мету роботи і визначено напрямки досліджень.

У другому розділі, що складається з семи підрозділів, викладено основні методи досліджень. Подано агротехнологічну характеристику лляної соломи, охарактеризовано умови і методику одержання льоносоломи та трести для проведення досліджень. Під час польових досліджень на льонищі використовувався принцип єдиного розходження, на кожній дослідний ділянці всі агроприйоми з підготовки ґрунту, сівби, догляду за посівами, збирання врожаю льоносоломи виконувалися в один день, однаковими знаряддями, при дотриманні чистоти дослідів. Повторність у польових дослідах - п'ятиразова, розміщення варіантів - систематичне. Розмір ділянки-повторності - 1 га.

Дослідження анатомічної будови стебел льону здійснювали на основі світлової мікроскопії зрізів волокон за методом Архангельського В.А. з використанням металевих пластин, на яких є невеликі отвори для формування зрізів. Застосований метод кількісного аналізу стебел за площею є класичним для анатомії рослин.

Аналіз зміни хімічного складу сировини здійснювали за традиційними методиками кількісного хімічного аналізу на всіх етапах її переробки: під час одержання лляної соломи, в процесі росяного мочіння, механічної та хімічної обробки, включаючи виварювання та вибілювання волокна. Вміст целюлози визначали методом Вільштеттера - Шудля, який базується на перетворенні целюлози в глюкозу шляхом гідролізу, вміст лігніну визначали гідролітично-ваговим методом, вміст пектинових речовин - йодометричним методом. Для лубу відносна похибка визначення вмісту целюлози дорівнювала 0,3-0,5 %, вмісту лігніну - 2,4-9,6 %, пектинових речовин - 1,2-4,3 %; для трести за вмістом целюлози вона становила 0,3 %, вмістом лігніну - 4,4-8,1 %, пектинових речовин - 0,8-4,8 %; для вибіленого волокна відносна похибка визначення вмісту целюлози дорівнювала 0,1-0,7 %, вмісту лігніну - 8,5-14,9 %.

Під час вилежування лляної соломи здійснювали ретельний контроль за процесом перетворення соломи в тресту шляхом добору проб стебел та інструментального визначення показників відокремлюваності волокна від деревини через певні проміжки часу. Визначення якості трести проводили за відповідними методиками, викладеними в ГОСТ 24383-89 «Треста льняная. Требования при заготовках», ДСТУ 4149:2003 «Треста лляна. Технічні умови» ГОСТ 9394-76 «Волокно льняное короткое. Технические условия». Статистичну обробку результатів досліджень здійснювали із застосуванням методів математичної статистики з використанням персонального комп'ютера та програмних пакетів “Curve Expert 1.3”, “Mathcad”, “Microsoft Office Excel 2003 (11.5612.56050)” та “Microsoft Office Word 2003 (11.5604.5606)”.

У розділі подано опис методів мікробіологічних досліджень видового та кількісного складу мікрофлори лляної соломи в динаміці процесу перетворення лляної соломи в тресту. Для визначення кількісного складу целюлозоруйнівної мікрофлори користувалися методом граничних розведень. Видовий склад досліджували за допомогою чашкового методу, для чого було використано сусло-агар та картопляно-глюкозний агар. Кількісний склад мікрофлори визначали за ступенем розкладу фільтрувального паперу та підраховували кількість життєздатних клітин згідно з таблицями Мак-Креді.

У третьому розділі наведено результати теоретичних досліджень за темою дисертації. Висвітлено недоліки технологічного процесу розстилання лляної соломи на льонищі. З метою розробки технології перетворення соломи льону олійного в тресту проведено порівняльні дослідження анатомічної будови стебел цієї групи льону та льону-довгунця. Виявлені основні технологічні відмінності та ознаки льону олійного дозволили внести корективи в технологію приготування лляної трести, встановити оптимальні параметри та режими росяного мочіння соломи льону олійного на льонищі порівняно з льоном-довгунцем.

Встановлено, що такі особливості анатомічної будови, як вузькі луб'яні жмути, тонкостінні волокна овальної витягнутої форми з великим каналом, різко вираженою шаруватістю і широкими, часто одерев'янілими серединними пластинками обумовлюють більш низький вихід волокна з льону олійного порівняно з льоном-довгунцем.

На основі одержаних результатів експериментальних досліджень побудовано діаграму (рис. 1), яка наочно характеризує відмінності кількісного співвідношення елементів у стеблах обох груп льону.

У результаті проведених досліджень анатомічної будови льону олійного та льону-довгунця визначено різницю між двома групами льону і зроблено важливі теоретичні припущення щодо факторів, які впливають на характер перебігу технологічного процесу росяного мочіння льону олійного. Показано, що у льону олійного одерев'яніння серединних пластинок сильніше, ніж у льону-довгунця, що пов'язано зі збиранням цієї культури у фазі повної стиглості насіння. Міцність паренхіматичного шару від окоренка до верхівкової частини стебла у льону олійного збільшується, що ускладнює відокремлювання волокна від деревини у верхівковій частині порівняно з прикореневою. У льону-довгунця ця закономірність виражена меншою мірою.

Під час розробки технології одержання трести з соломи льону олійного досліджувався хімічний склад лубу, волокна, виділеного з трести, та вибіленого волокна. Аналіз хімічного складу дозволив зробити висновок, що значні відмінності спостерігаються не лише в анатомічній будові, а й у вмісті целюлози, лігніну і пектинових речовин у льоні олійному та льоні-довгунці. Порівняльний аналіз вмісту хімічних компонентів здійснювався для трьох сортів льону олійного: Південна ніч, Айсберг та Дебют селекції Інституту олійних культур УААН (м. Запоріжжя) і льону-довгунця сорту Чарівний селекції Інституту луб'яних культур УААН (м. Глухів).

У результаті хімічного аналізу лубу (табл. 1) встановлено, що вміст целюлози в льоні обох груп приблизно однаковий і становить для льону-довгунця 64,99 %, а для льону олійного - у середньому 61,90 %. Вміст лігніну в льоні-довгунці дорівнює 4,59 %, тоді як для досліджуваних сортів льону олійного цей показник у середньому становить 1,96 %, тобто вдвічі менше. За вмістом пектинових речовин також помітні суттєві відмінності між двома групами льону. У льоні олійному в середньому міститься приблизно 10,06 % пектинових речовин, а у льоні-довгунці - 6,90%, тобто майже вдвічі менше.

Таблиця 1 - Хімічний склад лляного лубу

Селекційний сорт льону	Вміст, %
	целюлоза	лігнін	пектинові речовини
Чарівний	64,99	4,59	6,90
Південна ніч	54,58	1,89	8,85
Айсберг	67,33	2,09	12,18
Дебют	63,79	1,90	8,47

Аналізуючи результати визначення хімічного складу лубу, можна зробити важливе теоретичне припущення: оскільки вміст пектинових речовин у льоні олійному значно більше, ніж у льоні-довгунці, то технологія приготування трести з соломи льону олійного потребує застосування більш жорстких режимів обробки.

Під час хімічного аналізу волокна, виділеного з трести (табл. 2), встановлено, що вміст целюлози в льоні олійному становить 67,61 %, а в льоні-довгунці - 69,81%, тобто значення цього показника збільшилося порівняно з лубом на 5,71 % для льону олійного та на 4,82 % для льону-довгунця. Кількість лігніну та пектинових речовин, навпаки, зменшилася для льону олійного на 0,36 % і 2,97 %, а для льону-довгунця - на 0,5 % і 1,76 % відповідно.

Таблиця 2 - Хімічний склад волокна, виділеного з лляної трести

Селекційний сорт льону	Вміст, %
	целюлоза	лігнін	пектинові речовини
Чарівний	69,81	4,09	5,14
Південна ніч	61,28	1,24	7,65
Айсберг	73,17	1,54	6,26
Дебют	68,38	2,21	7,37

Аналіз хімічного складу вибіленого волокна (табл. 3) показав, що вміст целюлози в льоні олійному збільшився на 27,60 %, тоді як у льоні-довгунці, навпаки, відбулося зменшення вмісту цього компонента на 27,42 % порівняно з волокном, одержаним з трести (табл. 2). Кількість лігніну в льоні олійному зменшилася порівняно з льоном-довгунцем майже вдвічі. Крім того, волокно льону-довгунця після вибілювання характеризується повною відсутністю пектинових речовин.

Таблиця 3 - Хімічний склад вибіленого лляного волокна

Селекційний сорт льону	Вміст, %
	целюлоза	лігнін	пектинові речовини
Чарівний	42,39	1,09	відсутні
Південна ніч	98,45	0,84	залишки
Айсберг	92,40	0,67	залишки
Дебют	94,79	0,59	залишки

Встановлені основні відмінні характеристики анатомічної будови й хімічного складу льону олійного та льону-довгунця стали теоретичним підґрунтям для розробки нового способу одержання трести в кліматичних умовах півдня України.

У четвертому розділі наведено результати експериментальних досліджень, спрямованих на розробку технології одержання трести з соломи льону олійного. На даний час технологія розстилу льону-довгунця в західних областях нашої країни вивчена достатньо, є вагомі теоретичні і практичні доробки щодо інтенсифікації та удосконалення цього процесу. Однак для півдня України, де вирощують льон олійний, не розроблено технологічні прийоми екологізації росяного мочіння соломи та не досліджено мікробіологічні процеси, які відбуваються під час розстилу, не визначено фізичні та хімічні фактори, за допомогою яких можливо пригнічувати або інтенсифікувати розвиток тих чи інших мікроорганізмів. Слід зазначити, що головною перешкодою для нормального перебігу процесу розстилу є несприятливі кліматичні умови півдня України. Метеорологічні умови на півдні України в липні-серпні 2005-2008 рр. свідчать про те, що при достатньо високій денній температурі повітря 31,5-35,0?C та низькій відносній вологості повітря 28,5-31,0% біологічний процес перетворення лляної соломи в тресту проходити не буде, оскільки він відбувається під дією анаеробних та аеробних бактерій і грибів. Ці мікроорганізми розвиваються на поверхні стебел при відносній вологості повітря 60% і температурі 15-20°С. На основі теоретичних досліджень, враховуючи особливості анатомічної будови та хімічного складу льону олійного, у роботі було зроблено висновок, що одним із шляхів створення цих умов є застосування штучного зволоження.

З метою визначення оптимальних параметрів зволоження розісланих на льонищі стрічок льону олійного було досліджено динаміку вологопоглинання стебел протягом 90 хвилин з інтервалом у 10 хвилин. Через кожні 10 хвилин зволоження відбиралися по п'ять проб стебел масою 10 г з різних ділянок льонища за методикою Доспехова Б.А. Зважування здійснювалося окремо для кожної проби до зволоження і її початкова маса вважалася масою абсолютно сухого матеріалу, оскільки всі проби підсушувалися до досягнення постійної маси. Через певні проміжки часу проби зважувались і ця маса вважалася масою мокрого матеріалу.

Результати проведених досліджень було математично оброблено за допомогою програмних пакетів «Mathcad» та «Curve Expert 1.3». На основі одержаних даних було здійснено математичні розрахунки для вибору найкращої функції, яка з найбільшою ймовірністю відображає залежність відносної вологості стебел від терміну зволоження.

У результаті математичної обробки експериментальних даних, одержаних під час дослідження процесу вологопоглинання стеблами льону олійного сорту Південна ніч, було отримано сімнадцять математичних моделей, дев'ять з яких мали достатньо високий коефіцієнт кореляції (r > 0,95) та мінімальне середньоквадратичне відхилення (S), які є достатніми для проведення технологічних розрахунків (табл. 4).

Аналогічним чином було отримано математичні моделі процесу вологопоглинання для льону олійного сортів Айсберг - 9 моделей, Дебют - 8 моделей та льону-довгунця сорту Чарівний - 8 моделей.

Для використання отриманих залежностей як трендової моделі з метою прогнозування динаміки технологічного процесу було вибрано найкращу з вищезазначених моделей. Для всіх досліджуваних сортів льону як математичну модель використано раціональну функцію (1), що має найкращі показники коефіцієнтів кореляції та середньоквадратичного відхилення, які наведено в табл. 5.

Аналізуючи залежність відносної вологості стебел соломи льону від терміну зволоження (рис. 2), можна зробити висновок, що процес вологопоглинання в обох групах льону відбувається майже однаково і не залежить від групи льону та від сорту. Результати дослідження процесу вологопоглинання стеблами льону олійного свідчать, що вологість 98,5-101,1% досягається за 10 хвилин зволоження. За цей проміжок часу простежується перша критична точка, де крива вологості має перший перегин. Це свідчить, що після 10 хвилин зволоження закінчується адсорбція вільної вологи і починається поглинання зв'язаної вологи.

Для більш точного визначення оптимального терміну вологопоглинання вільної адсорбційної вологи було проведено математичні розрахунки швидкості вологопоглинання і визначено найкращі моделі, які описують даний процес.

У результаті математичної обробки результатів дослідження отримано близько двадцяти моделей для кожного досліджуваного сорту. Виключивши залежності, що мають точки розривів у технологічному інтервалі та дослідивши математичні моделі, які залишилися, за важливими показниками було обрано моделі, що найкраще описують динаміку зміни швидкості вологопоглинання. Як виявилося, найкраще описують динаміку зміни швидкості вологопоглинання функціональні залежності Exponential Fit (2) та Modified Power (3):

Залежності швидкості вологопоглинання від терміну зволоження наведено на рис. 3 і описано рівняннями (4)-(7).

Аналіз кривих швидкості вологопоглинання свідчить, що на початку зволоження швидкість накопичення вологи стеблами стрімко зростає, потім вона зменшується і починаючи з 10 до 90 хвилин накопичення вологи відбувається дуже повільно. З наукової точки зору це пояснюється тим, що на початку процесу поглинається адсорбційна волога. Саме ця волога на поверхні стебел льону буде мати вирішальне значення для перебігу біологічного процесу розвитку пектиноруйнівної мікрофлори. Подальше зволоження стебел льону показало, що процес вологопоглинання поступово уповільнюється у зв'язку з тим, що волога проходить всередину мікрокапілярів. На нашу думку, ця волога не буде брати участі в мікробіологічних процесах, тому подальше зволоження є недоцільним.

Враховуючи особливості кліматичних умов півдня України, паралельно з дослідженням процесу вологопоглинання в роботі було досліджено зворотній процес - вологовіддачу адсорбційної вологи - з метою з'ясування того, як довго буде утримуватися волога на стеблах соломи і чи достатньо здійснювати одноразове зволоження на початку процесу одержання трести з соломи льону олійного.

У результаті математичної обробки експериментальних даних було отримано математичні моделі процесу вологовіддачі. Виключивши моделі з недостатнім значенням коефіцієнта кореляції, отримаємо для льону олійного сортів Південна ніч - 6 моделей, Айсберг - 9 моделей, Дебют - 12 моделей та для льону-довгунця сорту Чарівний - 3 моделі. Зазначені моделі мають високий ступінь кореляції та мінімальне середнє квадратичне відхилення, які є достатніми для проведення інженерних розрахунків.

Для узагальнення результатів дослідження процесу десорбції на основі одержаних даних було проведено математичні розрахунки і визначено моделі з найкращими показниками коефіцієнтів кореляції та середнього квадратичного відхилення, які найбільш достовірно описують характер перебігу даного процесу (табл. 6). Графічне зображення цих моделей в одному масштабі наведено на рис. 4.

Аналіз даних табл. 6 та рис. 4 свідчить, що через 12 годин після зволоження вологість розісланих стебел льону досліджуваних сортів у середньому становить 30%. З плином часу вологість розісланих стебел льону поступово зменшується і через 24 години дорівнює їх початковій вологості. Тому додаткове зволоження, як показують результати проведених досліджень, потрібно здійснювати не пізніше ніж через 12 годин після першого зволоження.

Виходячи з цього, можна зробити висновок, що в умовах півдня України одноразове зволоження на початку технологічного процесу перетворення соломи в тресту є недостатнім.

Таким чином, аналіз кривих швидкості вологовіддачі дає можливість визначити оптимальні терміни та режими зволоження соломи льону в динаміці процесу розстилу в умовах півдня України, а також визначити необхідну кількість операцій зволоження. Однак для того, щоб дати об'єктивну оцінку ефективності застосування операцій штучного зволоження, необхідно дослідити їх вплив на перебіг мікробіологічних процесів, які відбуваються на стеблах льону під час перетворення соломи в тресту.

Для підтвердження позитивного впливу штучного зволоження на перебіг технологічного процесу перетворення соломи льону олійного в тресту паралельно з дослідженнями процесів сорбції та десорбції було проведено дослідження з вивчення видового складу мікроорганізмів, які розвиваються на стеблах льону при застосуванні операцій штучного зволоження.

Результати цих досліджень, наведені в підрозділі 4.2 дисертації, свідчать що за відсутності зволоження в кліматичних умовах півдня України мікрофлора в процесі розстилу не розвивається (табл. 4).

Дослідження видового та кількісного складу мікроорганізмів при застосуванні операції штучного зволоження показали, що зволоження має позитивний вплив на розвиток пектиноруйнівної мікрофлори, а отже й на технологічний процес перетворення лляної соломи в тресту. Однак, як свідчать результати дослідження процесу вологовіддачі, одного зволоження на добу недостатньо для забезпечення нормального перебігу процесу розвитку мікроорганізмів на стеблах льону. Тільки застосування дворазового зволоження на добу сприяє створенню оптимальних умов для розвитку пектиноруйнівної та зменшення кількості целюлозоруйнівної мікрофлори, тобто забезпечує підвищення якості трести й отриманого з неї волокна.

Таблиця 4 - Зміна видового складу мікрофлори в процесі розстилу соломи льону олійного

Видовий склад	Термін розстилу, годин
	контрольний варіант	одноразове зволоження
	12	24	12	24
Alternaria linicola	-	р/з	р/з	ч/з
Ascochuta linicola	-	-	р/з	-
Bipolaris gorokiniana	-	-	-	-
Cladosporium herbarum	-	р/з	р/з	ч/з
Colletotrichum lini	-	р/з	р/з	ч/з
Dothiorela gregaria	-	-	-	ч/з
Fusarium gibosum	-	-	-	р/з
Fusarium graminear	-	-	-	р/з
Gonatobotrys flava	-	-	р/з	р/з
Septoria linicola		-	р/з	ч/з

Примітка:

р/з - рідко зустрічаються, частота менше 30 %;

ч/з - часто зустрічаються, частота 30 - 50 %.

У контрольному варіанті без застосування операції штучного зволоження технологічний процес приготування трести не відбувався через відсутність необхідної вологості. Показник відокремлюваності на 21 добу розстилу становив 2,0 од., що лише на 0,8 од. більше порівняно з першою добою і свідчить про низький ступінь вилежування трести. Результати дослідження процесу розстилу соломи льону олійного сорту Південна ніч без застосування операцій штучного зволоження наведено на рис. 5.

Як показали результати експериментальних досліджень процесу вологовіддачі, додаткове зволоження потрібно здійснювати не пізніше, ніж через 12 годин після першого зволоження. Знаючи швидкість вологопоглинання, можна визначити термін проведення додаткової операції зволоження від 30 до 100 %, користуючись відомими формулами.

Графічне зображення зміни вологості стебел соломи льону олійного протягом 5 діб розстилу із застосуванням дворазового штучного зволоження на добу наведено на рис. 6.

З рис. 6 видно, що вологість стебел льону олійного за 12 годин розстилу вдень змінюється від 8 2,5 до 100 0,2 %, а вночі змінюється в межах від 30 1 до 100 0,2 %, тому в нічний проміжок часу термін зволоження має бути меншим, ніж вдень і повинен становити 8 хвилин.

Штучне зволоження відповідно до запатентованого способу проводилося двічі на добу і через кожні 24 години здійснювався контроль якості соломи та волокна за показниками відокремлюваності, гнучкості й міцності. Результати визначення фізико-механічних характеристик досліджуваних сортів льону олійного наведено на рис. 7-9.

У результаті проведеного аналізу було встановлено, що нормоване значення показника відокремлюваності, яке для досліджуваних сортів льону олійного в середньому становить 6,8 од., досягається на п'яту добу розстилу. При цьому міцність волокна зменшується порівняно з четвертою добою розстилу від 18,5 до 17,8 даН, тоді як гнучкість збільшується від 30,7 до 34,0 мм.

У результаті проведених досліджень встановлено, що застосування дворазової операції штучного зволоження позитивно впливає на технологічні показники трести та виділеного з неї волокна. Так, на п'яту добу розстилу для трьох досліджуваних сортів льону олійного середній показник відокремлюваності становить 6,8 од., міцність волокна дорівнює 17,8 даН, а гнучкість - 34 мм.

Узагальнюючи результати досліджень, можна зробити висновок, що застосування дворазової операції штучного зволоження позитивно впливає на технологічні показники трести та виділеного з неї волокна. Слід зазначити, що показники відокремлюваності та гнучкості на п'яту добу розстилу збільшуються, тоді як міцність волокна зменшується, тому подальше проведення процесу розстилу є недоцільним через негативний вплив на фізико-механічні характеристики трести та волокна.

У п'ятому розділі наведено аналіз та узагальнення результатів дослідження. На основі теоретичних досліджень процесу росяного мочіння соломи льону олійного, експериментальних досліджень анатомічної будови стебел і хімічного складу лубу, сурового та вибіленого волокна льону олійного, визначення впливу кратності штучного зволоження на зміну фізико-механічних характеристик проведено аналіз та узагальнення отриманих результатів з метою розробки технології одержання трести шляхом розстилу соломи льону олійного.

На основі запатентованого під час виконання дисертаційної роботи способу одержання трести з соломи льону олійного, що включає зволоження стебел луб'яної культури, який відрізняється тим, що як луб'яну культуру використовують стебла льону олійного, а зволоження проводять на льонищі терміном 8-10 хвилин через кожні 12 годин протягом п'яти діб до вологості розісланого шару стебел 100 %, було розроблено технологію приготування трести шляхом розстилу стебел на льонищі, яка складається з таких операцій:

збирання льону та розстилання стебел на льонищі;

штучного зволоження та обертання розстеленої стрічки;

збирання готової трести та транспортування для її переробки.

Після скошування і розстилу здійснювалося штучне зволоження розісланих стрічок поливальною машиною «Фрегат». Обертання стрічки льоносоломи проводили на третю та п'яту добу розстилу. Для обертання стрічок використовували навісний обертач ОСН-1.

Технологічний процес одержання трести шляхом розстилу зі штучним зволоженням здійснювався на землях Державного підприємства Дослідне господарство «Асканійське» (ДПДГ «Асканійське») Каховського району Херсонської області. Впровадження технології із застосуванням операцій штучного зволоження дозволило одержати тресту в польових умовах за 5 діб зі збереженням якості волокна.

Результати виробничих випробувань свідчать про необхідність застосування таких операцій:

перша доба розстилу: штучне дворазове зволоження розстеленої стрічки;

друга доба розстилу: штучне дворазове зволоження розстеленої стрічки;

третя доба розстилу: штучне дворазове зволоження та обертання розстеленої стрічки;

четверта доба розстилу: штучне дворазове зволоження розстеленої стрічки;

п'ята доба розстилу: штучне дворазове зволоження та обертання розстеленої стрічки;

шоста доба розстилу: сушіння лляної трести.

У результаті застосування розробленої технології у виробничих умовах за п'ять діб було одержано тресту та виділено з неї волокно з високими показниками якості. Аналіз штапельних діаграм цього волокна свідчить, що основний діапазон довжин волокна знаходиться в межах 40-80 мм, а лінійна щільність його становить 0,9-1,0 текс. Це дає можливість рекомендувати дане волокно для використання в суміші з бавовною та вовною.

Застосування штучного зволоження в процесі приготування трести із соломи льону олійного в кліматичних умовах півдня України дає можливість одержати економічний ефект до 2951,75 грн. на тонну трести за рахунок впровадження розробленої технології, що на 1767,34 грн./т більше, ніж при одержанні лубу.



ВИСНОВКИ

Теоретично обґрунтовано, експериментально підтверджено та розроблено нову технологію одержання трести з соломи льону олійного способом розстилу із застосуванням багаторазового штучного зволоження, яка дозволяє раціонально використовувати вітчизняну сировину - льон-олійний - для виробництва високоякісної текстильної продукції.

Встановлено основні відмінні характеристики анатомічної будови льону олійного та льону-довгунця, які обумовлюють параметри технологічного процесу одержання трести в кліматичних умовах півдня України.

Визначено хімічний склад лубу, сурового та вибіленого волокна льону олійного, що дозволило спрогнозувати характер перебігу технологічного процесу одержання трести з соломи льону олійного. Аналіз хімічного складу засвідчив необхідність застосування штучних чинників інтенсифікації процесу розстилу в кліматичних умовах півдня України, яким може бути штучне зволоження стебел до середньої вологості 60 %.

Розроблено математичні моделі, які дозволяють визначити оптимальні терміни та кратність зволоження стебел льону олійного і одержати нормовані значення відокремлюваності, гнучкості та міцності лляного волокна.

Здійснено аналіз зміни видового та кількісного складу мікрофлори в процесі розстилання, який дозволив визначити, що оптимальний термін для створення сприятливого мікробіологічного середовища та якісного перетворення соломи льону олійного в тресту з використанням операцій штучного зволоження становить 5 діб.

Розроблено технологію розстилу стебел льону олійного із застосуванням дворазової операції штучного зволоження на добу з терміном розстилання 5 діб, яка складається з таких технологічних операцій: збирання льону та розстилання стебел на льонищі, штучне зволоження, обертання стрічок, сушіння та збирання готової трести.

Встановлено, що з трести, одержаної за розробленою технологією, виділяється волокно, яке має середню довжину 40-80 мм та лінійну щільність 0,9-1,0 текс. Це дозволить використовувати його в суміші з бавовною та вовною без попередньої котонізації.

Економічно обґрунтовано доцільність впровадження запропонованої технології приготування трести у виробничих умовах. Визначено, що економічний ефект від одержання трести за розробленою технологією становить 2951,75 грн. на тонну трести льону олійного, що на 1767,34 грн./т більше, ніж при одержанні лубу.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для отримання якісної трести з стебел соломи льону олійного на льонищі слід здійснювати такі заходи:

штучне зволоження стрічок розісланих стебел льону олійного два рази на добу через кожні 12 годин розстилу до вологості 100%, яка досягається через 10 хвилин після зволоження поливальною машиною «Фрегат»;

обертання розстеленої стрічки на третю та п'яту добу розстилу;

контроль вологості трести та міцності лляного волокна через кожну добу розстилу;

не допускати перевищення нормованих показників якості трести.

При застосуванні даної технології одержують тресту з відокремлюваністю 6,8 одиниць за 5 діб, що в 4 рази швидше порівняно з росяним мочінням льону-довгунця.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Толмачов В.С. Порівняльний аналіз показників якості бавовняного та лляного волокна / В.С. Толмачов, І.В. Шудрік, О.О. Рой (О.О. Горач), Н.П. Загорко // Легка промисловість. - 2006. - № 3. - С. 49. Дисертанту належить проведення експериментальних досліджень та аналіз їх результатів.

2. Рой О.О. (Горач О.О.) Порівняльна характеристика морфологічних та технологічних ознак стебел двох груп льону / О.О. Рой (О.О. Горач), Л.А. Чурсіна // Легка промисловість. - 2007. - № 3. - С.38. Дисертанту належить проведення експериментальних досліджень.

3. Рой О.О. (Горач О.О.) Порівняльна характеристика штапельних діаграм волокон льону олійного та льону-довгунця / О.О. Рой (О.О. Горач), Н.І. Резвих // Легка промисловість. - 2008. - № 1. - С. 50. Дисертанту належить проведення експериментальних досліджень, аналіз їх результатів.

4. Рой О.О. (Горач О.О.) Перспективи комплексного використання льону олійного / О.О. Рой (О.О. Горач), Г.А. Тіхосова, О.В. Князєв // Легка промисловість. - 2008. - № 2. - С. 47. Дисертант здійснила критичний огляд літератури з питань комплексного використання льону олійного.

5. Рой О.О. (Горач О.О.) Хімічний склад та властивості волокна льону олійного / О.О. Рой (О.О. Горач), О.В. Граділь // Легка промисловість. - 2008. - № 3. - С. 49-50. Дисертант провела якісний та кількісний хімічний аналіз волокна льону олійного.

6. Рой О.О. (Горач О.О.) Застосування волокна льону олійного для армування композиційних полімерних матеріалів / О.О. Рой (О.О. Горач) // Проблеми легкої і текстильної промисловості України. - 2008. - № 1 (14). - С. 111-113.

7. Спосіб одержання трести з соломи льону олійного / О.О. Горач, Г.А. Тіхосова, О.В. Князєв // Рішення про видачу деклараційного патенту на корисну модель по заявці № U 2008 13423.

8. Тіхосова Г.А. Фізико-хімічні основи одержання лляної трести розстилом / Г.А. Тіхосова, Є.А. Калінський, О.О. Рой (О.О. Горач) // Праці Таврійської агротехнічної академії. Вип. 44. - Мелітополь. - 2006. - С. 121-125. Дисертанту належить дослідження динаміки процесу розстилу.

9. Рой О.О. (Горач О.О.) Стан виробництва олійного льону в Херсонській області / О.О. Рой (О.О. Горач) // Праці Таврійської агротехнічної академії. Вип. 7. - Мелітополь. - 2007. - С. 99-102.

10. Рой О.О. (Горач О.О.) Дослідження сортів льону олійного для двостороннього використання / О.О. Рой (О.О. Горач) // Актуальні питання розвитку галузей льонарства та коноплярства: Матеріали науково-технічної конференції молодих вчених. - Суми: «Ноте Бене». -2008. - С. 62-65.

11. Рой О.О. (Горач О.О.) Аналіз фізико-механічних показників льону олійного / О.О. Рой (О.О. Горач) // Проблеми легкої і текстильної промисловості України. - 2008. - № 1 (13). - С. 74-75.

12. Горач О.О. Теоретичне обґрунтування необхідності комплексної переробки льону олійного / О.О. Горач, Г.А. Тіхосова, М.Й. Расторгуєва, О.В. Князєв // Праці Таврійської агротехнічної академії. Вип. 8. - Мелітополь. - 2008. - С. 181-183. Дисертанту належить формулювання проблеми необхідності комплексної переробки льону олійного.

13. Горач О.О. Наукове обґрунтування розробки технології росяного мочіння соломи льону олійного / О.О. Горач, О.В. Граділь, Г.А. Тіхосова // «Матеріалознавство виробів легкої промисловості - 2008»: міжнар. наук.-техн. конф., 4-6 листопада 2008. - К.: КНУТД. - 2008. - № 5 (43). - С. 228-231. Дисертанту належить обґрунтування розробки технології росяного мочіння соломи льону олійного.

14. Жуплатова Л.М. До питання визначення якості трести / Л.М. Жуплатова, О.О. Рой (О.О. Горач), В.О. Турбін // Проблеми легкої і текстильної промисловості України. - 2008. - № 1 (14). - С. 163-164. Дисертанту належить проведення експериментальних досліджень.



АНОТАЦІЯ

Горач О.О. Розробка технології одержання трести із соломи льону олійного з використанням штучного зволоження. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.01 - зберігання і технологія переробки зерна, виготовлення зернових і хлібопекарських виробів та комбікормів. - Херсонський національний технічний університет, Херсон, 2009.

Дисертація містить теоретичні й експериментальні дослідження процесу одержання трести з соломи льону олійного з використанням штучного зволоження. Запропоновано технологію одержання трести із соломи льону олійного із застосуванням штучного зволоження, яка дозволяє скоротити термін розстилу в кліматичних умовах півдня України до п'яти діб, що в чотири рази швидше порівняно з традиційною технологією розстилу льону-довгунця.

Розроблено рекомендації щодо удосконалення технологічного процесу одержання трести розстиланням соломи за рахунок дворазового штучного зволоження на добу. У результаті застосування запропонованої технології при оптимальних параметрах вологості одержують тресту, показники відокремлюваності якої становлять: для сорту Південна ніч - 6,8 од., Айсберг - 7,1 од., Дебют - 6,9 од. З цієї трести отримують лляне волокно з високими показниками якості, що відповідають вимогам державних стандартів. Визначено, що економічний ефект від одержання трести за розробленою технологією становить 2951,75 грн. на тонну трести льону олійного, що на 1767,34 грн./т більше, ніж при одержанні лубу.

Ключові слова: льон олійний, солома, треста, вибілене лляне волокно, штучне зволоження, відокремлюваність, міцність, гнучкість.



АННОТАЦИЯ

Горач О.О. Разработка технологии получения тресты из соломы льна масличного с использованием искусственного орошения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.18.01 - хранение и технология переработки зерна, изготовление зерновых и хлебопекарных изделий и комбикормов. - Херсонский национальный технический университет, Херсон, 2009.

Диссертация содержит теоретические и экспериментальные исследования, направленные на разработку технологии получения тресты из соломы льна масличного в условиях юга Украины с использованием искусственного орошения. Определение основных технологических отличий и свойств льна масличного и льна-долгунца позволило разработать технологию получения льняной тресты, установить оптимальные параметры и подобрать необходимые режимы искусственного орошения соломы льна масличного по сравнению со льном-долгунцом.

Впервые был проведен сравнительный анализ анатомического строения стеблей льна масличного и льна-долгунца и определены основные анатомические отличия, которые обуславливают необходимость использования различных режимов и параметров технологического процесса получения тресты из соломы льна масличного и льна-долгунца.

Сравнительный анализ химического состава луба, сурового и отбеленного волокна льна масличного и льна-долгунца позволил спрогнозировать характер прохождения технологического процесса расстила соломы льна масличного и стал теоретической базой для разработки нового способа получения тресты в климатических условиях юга Украины.

Изучение химического состава волокна разных групп льна свидетельствует о необходимости использования искусственных факторов интенсификации процесса росяной мочки в климатических условиях юга Украины, в частности, искусственного орошения стеблей до средней влажности 60 %.

Математическое моделирование, проведенное с использованием программных пакетов “Curve Expert 1.3” и “Mathcad”, позволило определить оптимальные сроки и кратность орошения стеблей льна масличного. Используя полученные математические модели, можно рассчитать длительность и кратность процесса орошения и получить нормированные значения отделяемости, прочности, гибкости льняного волокна.

Проведен анализ изменения видового и количественного состава микрофлоры в процессе расстила, который позволил определить, что оптимальный срок для создания благоприятной микробиологической среды и качественного превращения соломы льна масличного в тресту с использованием операций искусственного орошения составляет пять суток, что в четыре раза быстрее по сравнению с традиционной технологией росяной мочки льна-долгунца.

Разработаны рекомендации по реализации технологического процесса получения тресты расстилом соломы льна масличного за счет использования двукратного искусственного увлажнения в сутки, который включает следующие технологические операции: уборка льна масличного и расстил стеблей соломы на льнище, искусственное увлажнение, оборачивание лент, сушка и сбор готовой тресты. В результате использования предлагаемой технологии при оптимальных параметрах влажности за пять дней расстила получают тресту, показатели качества которой соответствуют требованиям стандартов на данную продукцию.

Экономически обоснована целесообразность внедрения предложенной технологии приготовления тресты в производственных условиях. Определен экономический эффект от получения тресты по разработанной технологии, который составляет 2951,75 грн. на тонну тресты льна масличного, что на 1767,34 грн. на тонну больше, чем при получении луба.